64459

Глибинне шліфування турбінних лопаток з важкооброблюємих матеріалів із застосуванням планетарних шліфувальних головок

Автореферат

Астрономия и авиация

Підвищення продуктивності обробки при звичайних методах шліфування завжди супроводжується підвищенням температури у зоні різання, що приводить до дефектів у вигляді шліфувальних тріщин та припалинь.

Украинкский

2014-07-06

911.45 KB

0 чел.

Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського 

„Харківський авіаційний інститут

Горбачов Олексій Олександрович

УДК 621.7.023.

глибинне шліфування турбінних лопаток з важкооброблюємих матеріалів з використанням планетарно-шліфувальних головок

Спеціальність.07.02проектування, виробництво та випробування літальних апаратів

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата технічних наук

Харків-2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному аерокосмічному університеті ім. М.Є. ЖуковськогоХарківській авіаційний інститутМіністерство освіти і науки України.

Науковий керівник:                  доктор технічних наук, професор

Долматов Анатолій Іванович, 

Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. ЖуковськогоХарківський авіаційний інститут, 

м. Харків, завідувач кафедриТехнологія виробництва авіаційних двигунів.

Офіційні опоненти:           

доктор технічних наук, професор Фадєєв Валерій Андрійович, Державне підприємство Харківський машинобудівний заводФЕД, головний інженер;

кандидат технічних наук, доцент Мозговой Володимир Федорович, ВАТМотор Січ, м. Запоріжжя, головний технолог.

      

Захист відбудеться  ,, 11  “    червня    2010 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.062.04 у Національному аерокосмічному університеті ім. М.Є. ЖуковськогоХарківський авіаційний інститутза адресою: 61070, м. Харків, вул. Чкалова, 17.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. ЖуковськогоХарківський авіаційний інститутза адресою: 61070, м. Харків, вул. Чкалова, 17.

                    Автореферат розісланий  ,,   6   “  травня      2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради                                                О.М. Застела

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Підвищення продуктивності обробки при звичайних методах шліфування завжди супроводжується підвищенням температури у зоні різання, що приводить до дефектів у вигляді шліфувальних тріщин та припалинь. Немає фізично обґрунтованої відповіді на питання про те, як треба організувати кінематику процесу шліфування, щоб процеси фізико-хімічної взаємодії поверхнево-активних речовин (ПАР) мастильно-охолоджувальних рідин (МОР) і ювенільних ділянок оброблюваної поверхні у контактній зоні протікали найбільш повно і тим самим максимально б сприяли зниженню енергоємності процесу стружкоутворення за рахунок адсорбційно-пластифікуючого ефекту (АПЕ). 

Таким чином, дослідження, які направлені на підвищення продуктивності шліфування без підвищення температури у зоні різання більше ніж критичної, шляхом удосконалення кінематики процесів формоутворення плоских та плоско-фасонних поверхонь деталей із важкооброблюваних матеріалів, є актуальними, мають як практичне, так і суто теоретичне значення.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана на базі досліджень, які проводилися на кафедріТехнологія виробництва авіаційних двигунівНаціонального аерокосмічного університету ім. М.Є. ЖуковськогоХАІразом з в³ää³ëом çàãàëüíî-òåõí³÷íèõ äîñë³äæåíü â åíåðãîìàøèíîáóäóâàíí³ ²íñòèòóòó ïðîáëåì ìàøèíîáóäóâàííÿ ³ì. À. Ì. Ï³äãîðíîãî ÍÀÍ Óêðà¿íè за темами, де здобувач був безпосереднім виконавцем:

.05.02/0016221 (5.5.1.А) „Створення технологічних та технічних основ підвищення продуктивності та якості шліфування плоских та складних поверхонь деталей із важкооброблюваних матеріалівза договором з МОН України від 14.07.2003 р.ДП/292-2003.Д.Р. 0103U004890;

–господарчі договори з ВАТМотор Січ” “Інтенсифікація процесу шліфування деталей ГТД з важкооброблюваних матеріалів: 204/5-2001 (3 роки), 204/5-2004 (3 роки).

Ìåòà ³ çàâäàííÿ äîñë³äæåííÿ. Робота націлена на створення техніки і технології планетарного глибинного шліфування, які забезпечують відсутність тріщин та припалів при обробці деталей з важкооброблюваних матеріалів за рахунок створення умов для взаємодії компонентів мастильно-охолоджувального технологічного середовища з утвореними під час різання ювенільними ділянками оброблюваної поверхні у достатньому для адсорбційно-пластифікуючого ефекту обсязі.

У зв’язку з цим виникає необхідність розв’язання таких задач:

  1.  Проаналізувати кінетику механохімічних процесів при абразивному диспергуванні металів та встановити критеріальні умови, щодо прояву адсорбційно-пластифікуючого ефекту при плоскому глибинному шліфуванні.
  2.  Встановити шляхи інтенсифікації процесу глибинного шліфування деталей із важкооброблюваних матеріалів, визначити найбільш ефективний та перспективний із запропонованих методів.
  3.  Знайти конструктивні, кінематичні та технологічні параметри запропонованого методу, який забезпечує сприятливі умови стружкоутворення за рахунок адсорбційно-пластифікуючого ефекту.
  4.  На базі розв’язання рівнянь теплового балансу при глибинному шліфуванні за допомогою планетарно-шліфувальних головок (ПШГ) знайти часову залежність температури у зоні контакту, яка дозволить регулювати тепловий режим обробки з метою уникнення дефектів у вигляді тріщин та припалів.
  5.  Провести експериментальне дослідження впливу режимів процесу глибинного шліфування за допомогою ПШГ на енергосилові показники та на формування фізико-механічних властивостей поверхневих прошарків важкооброблюваних матеріалів.
  6.  Визначити економічну ефективність запропонованих техніки і технології у порівнянні з традиційними методами обробки плоских та плоско-фасонних поверхонь турбінних лопаток.

Об’єкт дослідженняпроцес плоского глибинного шліфування важкооброблюваних матеріалів.

Предмет дослідженнякінематика, за якою виконуються вимоги щодо забезпечення умов ефективного шліфування з урахуванням адсорбційно-пластифікуючого ефекту.

Методи дослідження. Теоретичне виявлення конструктивних, кінематичних та технологічних параметрів процесу плоского глибинного шліфування виконувалось за допомогою аналізу кінематики планетарного руху абразивного інструменту щодо оброблюваної поверхні. Моделювання теплових явищ досліджуваного процесу проведено на базі розв’язання рівнянь теплового балансу при глибинному шліфуванні за допомогою планетарних шліфувальних головок.

Експериментальні дослідження виконувались у лабораторних умовах із застосуванням сучасних методів дослідження і вимірювальної апаратури. Фізико-механічні властивості поверхневих прошарків оброблюваних матеріалів визначалися за допомогою приладівПіон-2, пірометраНімбус-500та мікротвердоміра ПМТ-3.

Наукова новизна одержаних результатів. 

1. Вперше розроблено критеріальні вимоги щодо кінематичного забезпечення умов для зниження енергоємкості процесу глибинного шліфування з урахуванням адсорбційно-пластифікуючого ефекту. Це дозволило визначити шляхи підвищення ефективності процесів шліфування важкооброблюваних матеріалів, серед яких виділено удосконалення кінематики формоутворення оброблюваної поверхні. 

2. Вперше встановлено, що для забезпечення умов зниження енергосилових параметрів стружкоутворення за рахунок адсорбційно-пластифікуючого ефекту термін часу між послідовними зніманнями стружки з однієї й тієї ж ділянки оброблюваної поверхні не повинен бути меншим за термін часу, який необхідний для утворення на ювенільній поверхні адсорбційного шару, який за оцінками знаходиться у діапазоні 10-310-2 с.

3. Вперше отримано теоретичні залежності, що пов’язують фізичні властивості інструменту й оброблюваного матеріалу з кінематичними параметрами процесу при шліфуванні яких забезпечується можливість зниження енергосилових параметрів стружкоутворення за рахунок утворення умов, що достатні для прояву адсорбційно-пластифікуючого ефекту.

. Вперше за допомогою розв’язання рівнянь теплового балансу при глибинному шліфуванні за допомогою планетарно-шліфувальних головок знайдено часову залежність температури у зоні контакту, яка дозволяє регулювати тепловий режим обробки з метою уникнення дефектів у вигляді припалин.

Практичне значення одержаних результатів   

1. Ðîçðîáëåíî ìåòîäèêó ðîçðàõóíêó ðàö³îíàëüíèõ çíà÷åíü êîíñòðóêòèâíèõ, ê³íåìàòèчних і технологічних параметрів процесу формоутворення плоских поверхонь за допомогою планетарно-шліфувальних головок, за яких виконуються критеріальні вимоги щодо адсорбційно-пластифікуючого ефекту під час шліфування, прояв якого спонукає зниження питомої ефективної роботи шліфування в 1,53 рази, при цьому температура у зоні різання знижується до величин, за яких виключається ймовірність виникнення шліфувальних тріщин та припалин. Це сприяє підвищенню ефективності шліфування важкооброблюваних матеріалів.

2. Для відтворення планетарного глибинного способу шліфування плоских поверхонь виготовлено промислово-дослідний зразок планетарно-шліфувальної головки (ПШГ), використання якої дозволило підвищити продуктивність шліфування важкооброблюваних матеріалів (по відношенню до традиційного глибинного) в 3-5 разів, при цьому зменшити на порядок (або виключити) обсяг мастильно-охолоджувальної рідини та повністю виключити ймовірність виникнення шліфувальних тріщин та припалин. ПШГ випробувано на ВО "Ленінградський завод турбінних лопаток" ім. 50-річчя СРСР, м. Санкт-Петербург, ДП НВОЗОРЯ-МАШПРОЕКТ, м. Миколаїв та запроваджено на дослідному виробництві ІПМаш НАН України. 

Особистий внесок здобувача. Всі положення дисертації, що винесені на захист, отримані здобувачем особисто. Постановка задач і аналіз деяких результатів виконані з науковим керівником і частково зі співавторами публікацій. Розробка технічної документації та модернізація устаткування й проведення виробничих іспитів виконані разом зі співробітниками кафедриТехнологія виробництва авіаційних двигунівНаціонального аерокосмічного університету ім. М.Є. ЖуковськогоХАІта ІПМаш ім. А.М. Підгорного НАН України.

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень доповідалися і обговорювалися на Науково-технічних семінарах кафедриТехнологія виробництва авіаційних двигуніві Міжнародного інституту нових технологій національного аерокосмічного університету ім. М.Є. ЖуковськогоХАІв 2004-2010 роках, Міжнародна науково-технічна конференціяНові технології в машинобудуванні- 2003 р. (б/вІкар, с. Рибаче, Крим, 2003 рік), Міжнародна науково-технічна конференціяІнтегровані комп'ютерні технології в машинобудуванні - ІКТМ-2003:” (Харків, Національний аерокосмічний університетХАІ2003 рік), Міжнародна науково-технічна конференціяІнтегровані комп'ютерні технології в машинобудуванні - ІКТМ -2004:” (Харків, Національний аерокосмічний університетХАІ2004 рік), Міжнародна науково-технічна конференціяІнтегровані комп'ютерні технології в машинобудуванні - ІКТМ -2005” (Харків, Національний аерокосмічний університетХАІ2005 рік), Міжнародна науково-технічна конференціяІнтегровані комп'ютерні технології в машинобудуванні - ІКТМ -2010” (Харків, Національний аерокосмічний університетХАІ2010 рік) тези яких опубліковані.

У повному обсязі дисертація доповідалася на сумісному засіданні науково-технічного семінару кафедриТехнологія виробництва авіаційних двигуніві міжнародному інституті нових технологій Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. ЖуковськогоХарківський авіаційний інститут.

Публікації. Основні положення дисертації викладені у 14 публікаціях. 9 з них - статті в наукових збірках робіт, що рекомендовані переліком ВАК України, 4 - матеріали конференцій та семінарів, 1 - патент на винахід.

Структура і обсяг роботи.  Структура: список умовних позначень, вступ, 4 розділи, загальні висновки, список використаних джерел, додатки. Обсяг: 172 с., 43 рисунка (40 стор.), 7 таблиць (7 стор.), список літератури з 119 найменувань (10 стор.) і додатків (9 стор.).

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтована актуальність теми дисертаційної роботи, викладається наукова новизна, зазначаються положення, які виносяться здобувачем на захист, теоретична та практична цінність отриманих результатів досліджень та їхній зв'язок з науковими програмами, темами, планами, подана інформація про апробацію роботи.

В першому розділі проведено аналіз сучасних методів формалізації абразивного інструменту і визначення основних (геометричних, кінематичних, силових та теплових) параметрів процесу плоского глибинного шліфування. В аналізі зазначається, що теорія абразивної обробки значно розвинена, але її сучасний стан відносно шліфування ще не досягнув своєї завершеності і саме цим можна пояснити таке велике різноманіття емпіричних, напівемпіричних та аналітичних формул, які використовують для розрахунку того чи іншого параметру процесу. 

Серед питань, які ще потребують свого вирішення в теорії і практиці плоского глибинного шліфування можна виділити сучасні погляди науковців на вплив адсорбційно-пластифікуючого ефекту (АПЕ) на енергосилові параметри процесу пластичного деформування та руйнування металів при стружко утворенні. Аналіз літературних джерел показав, що питання стосовно того, які умови створюються і які вони повинні бути у зоні різання, щоб вплив АПЕ був найбільш ефективний, в теорії шліфування ще не вирішувалися, незважаючи на те, що експерименти показують, що і тип, і фізико-хімічний склад, і спосіб подачі в контактну зону мастильно-охолоджувальних технологічних середовищ (МОТС) мають дуже велике значення на всі показники процесу шліфування в цілому. 

Аналізуючи літературні джерела, що стосуються дисертаційної роботи, були розглянуті наукові праці таких відомих вчених, як Аввакумов Є. Г., Альохін В. П., Байкалов А. К., Берлінер Є. М., Бутягін П. Ю., Верезуб М. Д., Грабченко А.І., Доброскок В. Л., Євсєєв Д. Г., Іванов В. С., Карпенко Г. В., Колачев Б. Л., Корчак С. М., Коттрел А., Латишев В. Н.,  Лоладзе Т. М., Маслов Є. Н., Подураєв В. М., Попов С. А., Ребіндер П. О., Резніков А. Н., Сілін С. С., Сіпайлов В. А., Старков В. К., Філімонов Л. М., Філімонов Л. Р., Фінкель В. М.,  Хрульков В. А., Шальнов В. А., Шаповалов В. І., Щукін Є. Д., Ентеліс С. Г., Федорович В. О., Юнусов Ф. С., Якімов О. В.,  Ящерицин П. І. та ін. 

Проведений аналіз дозволив визначити основні задачі наукового дослідження.

В другому розділі розглянуто методичне забезпечення досліджень. Обґрунтовано вибір оброблюваних матеріалів, характеристик шліфувальних кругів, базового обладнання, дослідної вимірювальної апаратури та методики експериментальних досліджень. 

Запропоновано методи критеріальної оцінки кінетичних умов щодо можливості прояву АПЕ у зоні контакту під час шліфування, які базуються на такому:

1. Необхідна умовакількість атомів (молекул) к середовища, яка підводиться у контактну зону до ювенільних ділянок поверхні, повинна бути достатньою для того, щоб здійснилася повномасштабна адсорбція, тобто щоб утворився адсорбційний шар з показником =1. Аналітично цей критерій можна подати у вигляді 

,                                                                 (1)

де ад  кількість атомів (молекул) у адсорбційному шарі,   >> 1,

(1010N), N=2, 3,

. Достатня умовапроміжок часу (р) між послідовним зніманням стружки з однієї й тієї ж ділянки оброблюваної поверхні не повинен бути меншим, ніж латентний період х часу розвитку АПЕ, тобто 

.                                                                      (2)

З урахуванням схеми Бутягіна під час аналізу кінетики адсорбційних процесів у разі абразивного різання металів для плоского глибинного шліфування вище наведені критеріальні вимоги (1) і (2) приведено до вигляду:

;         (3)

,        (4)

де  –ймовірність хімічної реакції під час зіткнення; p –тиск середовища у вигляді газу; mмаса адсорбованих молекул середовища; T–температура; k–стала Больцмана; - коефіцієнт пропорційності; ад - доля поверхні, яка зайнята адсорбованою речовиною; Qакт - енергія активації процесу десорбції; - середньостатистична товщина елементарної стружки; арпараметр кристалічної решітки; 0час загибелі центрів адсорбції, ρ0, ρm - початкова та кінцева  щільність дислокацій; hглибина розподілу дислокацій; - коефіцієнт; Ввисота абразивного кругу, hcp - середня висота пори, яка утворюється між кругом та оброблюваною поверхнею, Lкдовжина контакту абразивного інструменту з оброблюваними поверхнями, r0радіус порожнини уздовж осі ядра дислокації.

Розрахунками було встановлено, що за відомих методів та режимів шліфування ні вимога (4), ні вимога (5) не виконуються, оскільки було одержано, що к/ад=(0,0210)10-31, а Sr=р/х=(0,001450,184)<<1. Отриманий результат вказує на причини протиріч у висновках різних науковців щодо можливості і характеру впливу АПЕ на енергосилові параметри процесу стружкоутворення під час шліфування.

На основі проведеного аналізу зроблено висновок, що для підвищення ефективності стружкоутворення за рахунок забезпечення у зоні різання умов для АПЕ кінематика процесів шліфування потребує удосконалення, шляхи якого слід визначити.

Аналіз кінематики абразивного диспергування дав можливість визначити засоби інтенсифікації процесу шліфування. Показано, що підвищення ефективності шліфування за рахунок забезпечення критеріальних вимог (1) і (2) у загальному випадку можна досягти такими засобами:

 1. кінематичним (удосконалення кінематики процесу шліфування за рахунок збільшення р);

. фізико-хімічним (урізноманітнення засобів активації процесу хімічної адсорбції з метою зменшення х);

. комбінованим (одночасне збільшення р та зменшення х)

У роботі розглянуто кінематичний спосіб забезпечення критеріальних умов для плоского глибинного шліфування як найбільш ефективний, який не потребує дорогих верстатів, інструменту та мастильно-охолоджувальних рідин (МОР). З аналізу кінематики процесу (рис.1) випливає, що:

,                                                     (5)

де lkдовжина контакту шліфувального кругу з оброблюваною поверхнею деталі, яка згідно з першим розділом має вигляд: ;

Vкр, dкр,лінійна швидкість та діаметр шліфувального кругу; tглибина шліфування; Sдетпродовжна подача деталі; lдет= –переміщення деталі зі швидкістю Sдет за час проходження круга уздовж lk.

Рис. 1. Схема взаємодії абразивних зерен з оброблюваною поверхнею.

Підставляючи визначені параметри у формулу (5), отримаємо рішення у вигляді:

                                                   Sдет 0,999Vкр                                                                                                                      (6)

На практиці переміщення деталей, що обробляються, відносно інструменту з такою швидкістю технічно неможливі. Однак за використанням принципу суперпозиції можливо організувати планетарне переміщення інструменту відносно оброблюваної поверхні деталі з цією переносною швидкістю.

Автором запропоновано спосіб плоского глибинного шліфування за допомогою планетарної шліфувальної головки (ПШГ), який запатентовано в Україні.

Пристрій (рис. 2) для реалізації запропонованого способу складається зі шпинделя 1, що обертається двигуном (не показаний). На шпинделі 1 жорстко закріплено водило 2, що несе на валах 3 абразивні круги 4 головки, і сателіти 5 з можливістю обкатування останніми сонячного колеса 6, що має можливість безупинного повороту, наприклад, за допомогою черв’ячного венця від черв’яка 7, що обертається додатковим приладом (не показаний).

Рис. 2. Схема та зовнішній вигляд пристрою для планетарного шліфування плоских поверхонь.

При обертанні шпинделя 1 з водилом 2 сателіти 5, обкатуючи сонячне колесо 6, надають абразивним кругам 4 обертальний рух, що складається з обертання навколо осі шпинделя 1 і власного.

При включенні додаткового приводу обертання черв’яка 7 шліфувальним кругом на кожен оберт водила 2 надається безупинний додатковий поворот для того, щоб при знятті наступного шару матеріалу з оброблюваної поверхні не вступили б у процесі шліфування різальні зерна попереднього сектора  абразивного круга. Це забезпечує рівномірну спрацьованість інструменту. Визначення конструктивних, кінематичних та технологічних параметрів досягається за умови, що швидкість переміщення оброблюваної поверхні щодо абразивного круга (чи ПШГ відносно оброблюваної поверхні) буде такою, що за проміжок часу між виходом із зони різання i-го різального зерна (рис. 3) і входом у зону різання i+1-го різального зерна, що розташоване за i-им зерном, оброблювана поверхня виробу (чи ПШГ) переміститься і стане в положення, при якому точка виходу з контакту i-го різального зерна стане точкою входу в зону контакту (різання) i+1-го зерна. У цьому випадку виключається контакт i+1-го різального зерна з ювенільною поверхнею, розкритою i-им різальним зерном, тим самим час взаємодії цієї поверхні з ПАР МОТС збільшується майже на порядок у порівнянні з традиційними методами шліфування, а значить і ступінь прояву АПЕ теж значно зросте.

Рис. 3. Умовна схема взаємодії різальних зерен з оброблюваною поверхнею.

За цих умов одержано співвідношення лінійних швидкостей шліфувального круга (Vкр) і планетарної головки (Vг):

  •  при односпрямованому обертанні шліфувального круга і планетарної головки

;                                                             (7)

  •  при зустрічному обертанні шліфувального круга і планетарної головки

,                                                                 (8)

де dкрдіаметр абразивних кругів; [az] –гранично припустима товщина стружки, що знімається абразивним різальним зерном за один прохід; l0середня відстань між абразивними різальними зернами, розташованими одне за одним в одній площині.

Абразивним кругам надають додаткового безупинного, від окремого приводу, повороту з кутовою швидкістю, яка визначається за формулою:

,                                                       (9)

де: iпередаточне число планетарної головки; ωкркутова швидкість абразивних кругів від планетарного обертання; tглибина шліфування; Dгзовнішній діаметр планетарної шліфувальної головки.

Подачу деталі визначають за формулою:

Sдет=0,91mωг[az],                                                           (10)

де: mкількість абразивних кругів на планетарній шліфувальній голівці; ωгкутова швидкість планетарної шліфувальної головки; [аz] –гранично припустима товщина стружки, що знімається абразивним різальним зерном, за один прохід; Dгзовнішній діаметр планетарної шліфувальної головки; tглибина шліфування.

Для визначення кінематичних та технологічних параметрів знайдено залежність товщини 

стружки аz від режимів шліфування, яка зображена на рис. 4. 

Рис. 4. Залежність товщини стружки від режимів шліфування

Як видно з графіка при низьких подачах деталі Sдет0,2 м/хв, величина аz практично не залежить від глибини шліфування t і дорівнює приблизно 1,7810-6м. Однак при збільшені подачі Sдет кут похилу залежності аz від t значно зростає, що треба мати на увазі у розрахунках технологічних параметрів.

 З метою оцінювання якості обробки за допомогою ПШГ одержана формула для визначення залежності найбільшої величини мікронерівностей від режимів обробки:

.                                                          (11)

Для визначення температури шліфування у зоні контакту розглянута схема планетарного шліфування оброблюваної поверхні, яка показана у вигляді прямолінійних зразків (рис.5)

 Рис. 5. Розрахункова схема для визначення температури у зоні контакту ПШГ і оброблюваної поверхні

Розглянуто рівняння теплового балансу. Кількість тепла Qо, яке утворюється при шліфуванні прошарку товщиною h1 за часом  дорівнює:

Q0=Q1+Q2,                                                                   (12)

де Q1кількість тепла, яке витрачене на нагрівання зішліфованого прошарку товщиною h1; Q2кількість тепла, яке витрачене на нагрівання частки зразку товщиною h2.

 Параметри Q1 і Q2 визначаються з виразів:

;                                     (13)

Q2=cρSh2T(),                                                           (14)

де степлопровідність оброблюваного матеріалу, Дж/(кг∙К); ρпитома вага, кг/м3; Sплоща поперечного перерізу зразка, м2; T(h) и T() –функції зміни температури шліфованого шару матеріалу від товщини зішліфованого матеріалу h та часу ; dh=Vodtелементарна ділянка зішліфованого шару матеріалу; —коефіцієнт теплопровідності матеріалу, Вт/(м∙К); q=(PzVкр)/Sщільність теплового потоку, Вт/м2; Pz=(Qобр/Vкр) –тангенціальна складова сили різання, Н; Qобр=SVoпродуктивність обробки, м3/с.

 Підставивши значення параметрів у формулу (12), одержимо інтегральне рівняння у вигляді:

.                         (15)

Знайдено рішення цього рівняння у вигляді:

.                  (16)

Максимальне значення температури шліфування Tmax() визначено з умови , тобто Tmax()cρ/-1=0, відкіля Tmax()=/(cρ)

Графік залежності (16) приведено на рис.6 (крива 1).

Рисунок 6 Графік залежності часу шліфування від температури.

 Згідно (16) та рис.6 можна зробити висновок, що чим менше поточне значення температури шліфування Т() від максимального значення температури /(cρ), тим менше має бути час шліфування (шл0). Отже зменшити температуру шліфування можливо шляхом переривання процесу шліфування, щоб уникнути теплового насичування оброблюваного матеріалу.

d0 6      ecef.

 Задаючи рівень необхідної температури шліфування Тшл (меншою  температури фазових перетворювань), згідно (16) визначається час обробки шл.

 Далі процес шліфування необхідно перервати, тим часом, зразок охолоджується до температури Тост. Час охолодження зразка ост при планетарному шліфуванні можна визначити згідно формули: ост=60/mnг, mкількість абразивних кругів ПШГ; nгчастота обертання водила ПШГ.

 Після охолодження зразка до температури Тост, процес відновлюється протягом шл, а далі знову перерва протягом ост (рис.6, крива 2). При цьому встановлено, для того, щоб температура кожного послідовного піку не перевищувала заданої температури Тшл, необхідно виконання умови шлост (у десятки разів).

 При обробці зразків зі сплаву ЖС6К за допомогою ПШГ за режимами: Sдет=0,2 м/хв, nг=800 об/хв, t=0,007 м, визначено, що згідно формули (16) шл=0,0049 с, а ост=60/mnг=0,019 с. При цьому, при заданій температурі шліфування Тшл=6000С за часом ост=0,019 с оброблювана поверхня охолоджується до температури Тост0,13Тшл=780С (за даними В.О. Сипайлова).

 Таким чином, глибинна обробка плоских поверхонь за допомогою ПШГ забезпечує необхідну циклічність шліфування з оптимальним співвідношенням часів шліфування шл і охолодження ост (шлост). Виконання цієї вимоги забеспечує підтримування температури у зоні контакту в діапазоні, менш ніж температура фазових перетворень, що дозволяє повністю уникнути ймовірності появи шліфувальних припалень.

Третій розділ присвячено експериментальним дослідженням.

Досліджено вплив технологічних режимів на продуктивність та енергетичні показники процесу плоского планетарного глибинного шліфування таких важкооброблюваних матеріалів, як ЖС6К, ЖС26-ВІ, ЖС6КП, ЕП742 (ХН62БМКТЮ) та на розподіл фізико-механічних властивостей сформованого поверхневого шару по глибині. Показники процесу шліфування за допомогою ПШГ для сплаву ЖС6К зображено на рис. 710. Характер змінювання показників інших хромонікелевих сплавів аналогічний.

 

Рис. 7. Залежність питомої ефективної потужності шліфування  від подачі деталі Sдет при різних глибинах різання для матеріалу ЖС6-К

Рис. 8. Залежність питомої інтенсивності шліфування  від подачі деталі Sдет при різних глибинах різання t для  матеріалу ЖС6К

 

Як видно із графіків (рис. 7, 8) питома потужність [Вт/м] та питома інтенсивність 2] прямо пропорційні подачі деталі Sдет[м/хв] для усіх матеріалів, які досліджувалися. Якщо глибина шліфування t[м] збільшується, то інтенсивність зростання  та  також збільшуються. Однак, при цьому потрібна потужність обробки за допомогою ПШГ зменшується, а продуктивність збільшується у 1,53 рази порівняно з традиційними методами глибинного шліфування.

Рис. 9. Залежність питомої роботи шліфування  від подачі деталі Sдет при різних глибинах різання t для  матеріалу ЖС6К

Рис. 10. Залежність питомої роботи шліфування  від питомої інтенсивності шліфування  при різних величинах подачі деталі Sдет для матеріалу ЖС6К

Особливий інтерес для дослідження представляють графіки залежності питомої роботи шліфування [Дж/м3] від режимів обробки (рис.9) та питомої інтенсивності шліфування 2] (рис. 10). Аналіз зображених залежностей показує, що при малих значеннях питомої інтенсивності шліфування    (10-5 м2), тобто при невеликих подачах Sдет (до 0,2 м/хв) та глибинах шліфування (0,001м) у разі збільшення їх значень питома робота шліфування  змінюється до мінімуму і подалі не змінюється. Це пояснюється тим, що кінематичні і технологічні параметри процесу обробки за допомогою ПШГ обрані таким чином, щоб виконувалась критеріальна вимога (2): р/х1. Знак рівності відповідає низьким значенням питомої інтенсивності шліфування , тобто низьким Sдет і . Для збільшення  необхідно збільшувати Sдет і , що приводить до збільшення таких параметрів стружкоутворення, як товщина стружки аz і довжина контакту lk абразивного кругу з оброблюваною поверхнею. Збільшення аz і lk при незмінних швидкостях головки Vг і круга Vкр приводить до збільшенняр, тобто нерівності (2), а значить ступені прояву АПЕ. Таким чином, збільшення питомої інтенсивності шліфування до значення 10-5 м2/с поліпшує умови прояву АПЕ, а при збільшенні  до значень більше ніж 10-5 м2/с прояв АПЕ досягає максимуму, а питома робота  –мінімуму і залишається постійними при подальшому збільшенні питомої інтенсивності шліфування .

Визначення температури у зоні контакту абразивного інструменту (ПШГ) та оброблюваної поверхні проводилось за допомогою пірометру типуНімбус. Для всіх матеріалів, які досліджувались, температури оброблюваної поверхні знаходилась в межах 30600С, що підтверджує правильність теоретичних досліджень температур у контактній зоні і може бути доказом того, що обробка плоских поверхонь за допомогою ПШГ забезпечує гарантовану відсутність шліфувальних припалин.

Розподіл фізикомеханічних властивостей сформованого поверхневого шару по глибині: визначалися виміром мікротвердості методом косого шліфу за допомогою мікротвердоміра ПМТ-3 (рис. 11) та залишкових напружень методом безперервного травлення за допомогою пристрою Піон-2 (рис. 12). Аналіз цих графіків показує, що величина негативних залишкових напружень у багато разів більше ніж у базовому способі обробки. При цьому збільшується зміцнення поверхневого шару на глибину понад 300 мкм, що виявляється у збільшені мікротвердості. Ці факти можуть бути доказом того, що енергосилові параметри обробки за допомогою ПШГ і температури контакту інструменту і оброблюваної поверхні значно нижче ніж при традиційних методах шліфування.

Рис. 11 Зміна мікротвердості по глибині поверхневого шару плоских зразків зі сплаву ЖС-6К

Рис. 12 Графік залежності залишкових напружень від глибини травлення для сплаву ЖС6-К

Четвертий розділ присвячено порівнянню двох варіантів технологій обробки робочої лопатки першої ступені турбіни авіадвигуна Д-36, яка виготовлена з жароміцного сплаву ЖС6К (ХН65КМВЮТ). За базовий варіант обрана технологія ВАТМотор Січ, м. Запоріжжя. Основні формоутворюючі операції при обробці лопатки, які виконуються глибинним шліфуванням, наведено на рис. 13.

Економічне порівняння технологій обробки виконано тільки для двох операцій шліфування замка лопатки (№25 і30). Розрахунки проводилися за  змінними показниками технологічної собівартості. Встановлено, що економічний ефект від застосування ПШГ для глибинного шліфування починає виявлятися вже після виготовлення 16 лопаток.

Цей економічний ефект досягнуто шляхом заміни глибинного шліфування, яке виконувалося за 24 переходи, з використанням дорогих потужних (Nдв=20 кВт) спеціальних верстатів з ЧПК ЛШ-233 на обробку за допомогою ПШГ за один прохід на універсальному верстаті 3Е711 (Nдв=5 кВт). Високопористі абразивні круги змінено на круги середньої структури, дорогий водний розчин емульсораАквол-2змінено на 5%-вий водний розчин Na2CO3 (“содова вода”).

Рис. 13. Основні формоутворюючі операції при обробці робочої лопатки першої ступені турбіни авіадвигуна Д-36, які виконуються глибинним шліфуванням

ВИСНОВКИ

. З аналізу механо-хімічних реакцій, які проходять у контактній зоні при традиційних режимах плоского глибинного шліфування, встановлено, якщо період часу, який необхідний для створення хемосорбційного шару на ювенільній поверхні значно більший ніж розмір проміжку часу між двома послідовними актами з’йому стружки з однієї і тієї же ділянки оброблюваної поверхні, то більше не забезпечуються умови для прояву адсорбційно-пластифікуючого ефекту.

. Запропоновано методику критеріальної оцінки наявності умов для прояву адсорбційного ефекту під час шліфування. Визначено, що досягнення зазначених вимог можливо за рахунок керування кінематичними параметрами процесу, або за рахунок електрохімічних, хімічних та інших впливів на процес взаємодії МОР з оброблюваною поверхнею, або за рахунок одночасного використання того й іншого водночас.

. Встановлено, що кінематичні параметри відомих режимів і методів плоского глибинного шліфування не забезпечують виконання критеріальних вимог для прояву адсорбційно-пластифікуючого ефекту, тому відомі процеси вимагають удосконалення.

. Теоретично обґрунтовано й експериментально досліджено кінематичний спосіб інтенсифікації процесу плоского глибинного шліфування шляхом застосування планетарно-шліфувальних головок (ПШГ), які забезпечують умови забезпечення критеріальних вимог для прояву адсорбційно-пластифікуючого ефекту.

. Запропоновано залежності для визначення конструктивних, кінематичних та технологічних параметрів процесу абразивної обробки за допомогою ПШГ.

. З рішення рівняння теплового балансу при глибинному шліфуванні знайдено часову залежність температури у зоні контакту, яка дозволяє оптимізувати переривчастість обробки за допомогою ПШГ і забезпечувати зниження температури у зоні різання до значень, за яких повністю виключається ймовірність виникнення шліфувальних тріщин та припалинь.

. Експериментально встановлено, що використання раціональних значень  кінематичних параметрів шліфування деталей з важкооброблюваних матеріалів, за яких забезпечуються критеріальні умови для прояву адсорбційно-пластифікуючого ефекту, якісно змінює процес стружкоутворення та сприяє підвищенню його ефективності, яке виявляється як:

зменшення енергетичних та силових параметрів у 1,53 рази;

–збільшення продуктивності 1,52,5 рази;

–зниження температури у зоні різання до значень, за яких повністю виключається ймовірність виникнення шліфувальних тріщин та припалин (температура обробленої поверхні не перевищує 50600С);

–підвищення мікротвердості поверхні та зміна на краще розподілу фізико-механічних показників утворюваних поверхонь по глибині;

–підвищення у 25 рази стійкості та зносостійкість абразивного інструменту;

–зменшення на порядок потреб у витратах охолоджувальної рідини, причому вимоги до їхніх фізико-хімічних властивостей стають менш критичними.

Встановлено також, що шліфування за допомогою планетарно-шліфувальної головки дозволяє вести високоякісну глибинну обробку навіть без застосування мастильно-охолоджувальної рідини. МОР використовується тільки для зменшення пилоутворення під час шліфування.

. За розробленим способом абразивної обробки за допомогою ПШГ, який запатентовано в Україні, створено експериментальні та промислові зразки пристроїв, які пройшли успішні випробування у лабораторних і промислових умовах і підтвердили очікуванні результати.

основний зміст дисертації відображено в публікаціях:

. Сурду Н.В. Повышение эффективности шлифования путем совершенствования кинематики процесса. / А.И. Долматов, А.Ф. Горбачев, А.А. Горбачев. // Вопросы проектирования и производства конструкций летательных аппаратов.. —№ 22(5).С. 157.

Здобувачем запропоновано засоби інтенсифікації процесу шліфування за рахунок забезпечення критеріальних вимог для прояву адсорбційно-плстифікуючого ефекту шляхом удосконалення кінематики процесу.

. Сурду Н.В. Влияние скорости круговой подачи и катодной поляризации обрабатываемой поверхности на эффективность круглого врезного шлифования. / А.И. Долматов, А.Ф. Горбачев, А.А. Горбачев // Вопросы проектирования и производства конструкций летательных аппаратов. ——№ 21(4).С. 157.

Здобувачем запропоновано діапазон змінювання режимів шліфування та здійснено основні узагалення.

. Горбачев А.А. Шлифовальный брак, виды и причины возникновения. / А.А. Горбачев // Авиационно-космическая техника и технология.. —№ 39/4.С. 171.

. Горбачев А.А. Способ плоского планетарно-сопряженного шлифования. / А.А. Горбачев, Н.В. Сурду // Интегрированные компьютерные технологии в машиностроении ИКТМ-2003: междунар. науч.-техн. конф., 2003 г.: тезисы докл.Х., 2003.С. 300. 435

Здобувачем розроблено конструкцію планетарно-шліфувальної головки для плоского глибинного шліфування.

. Долматов А.И. Классификация методов шлифования. / А.И. Долматов А.А. Горбачев // Интегрированные компьютерные технологии в машиностроении ИКТМ-2004: междунар. науч.-техн. конф., 2004 г.: тезисы докл.Х., 2004.С. 435.

Здобувачем визначено місце обробки за допомогою планетарно-шліфувальної головки серед методів шліфування плоских поверхонь.

. Горбачёв А.А. Определение кинематических параметров планетарного глубинного шлифования плоских поверхностей. / А.А. Горбачев // Авиационно-космическая техника и технология.. —№2 (18).С. 19-22.

. Горбачёв А.А. Определение технологических параметров планетарного глубинного шлифования плоских поверхностей. / А.А. Горбачев // Авиационно-космическая техника и технология.. —№5 (21).С. 9-11.

. Горбачёв А.А. Параметры планетарного шлифования плоских поверхностей / А.А. Горбачев // Интегрированные компьютерные технологии в машиностроении ИКТМ-2005: междунар. науч.-техн. конф., 2005 г.: тезисы докл.Х., 2005.С. 435.

. Горбачев А.А. Определение толщины стружки при глубинном шлифовании с помощью планетарно-шлифовальной головки / А.А. Горбачёв // Авиационно-космическая техника и технология.. —№5 (41).С. 37-42.

. Пат. 78872 Украина, В 24 В 1/100. Способ планетарного шлифования / Горбачев А.А., Сурду Н.В., Долматов А.И., Телегин А.В.; заявитель и патентообладатель Национальный аэрокосмический университет им. Н.Е. ЖуковскогоХарьковский Авиационный Институт. —№ а 2005 04196; заявл. 04.05.05; опубл. 25.04.07, Бюл.5.

Здобувач брав участь у розробці формули винаходу та обґрунтував можливість здійснення способу шліфування.

. Горбачев А.А. Определение шероховатости при глубинном шлифовании с помощью планетарно-шлифовальной головки / А.А. Горбачев // Авиационно-космическая техника и технология.. —№7(49).С. 30-35.

. Горбачёв А.А. Определение температуры резания в зоне контакта инструмента с деталью при планетарном шлифовании плоских поверхностей / А.А. Горбачев, М.А. Курин // Авиационно-космическая техника и технология.. —№1(54).С. 30-37.

АНОТАЦІЯ

Горбачов О.О. Глибинне шліфування турбінних лопаток з важкооброблюємих матеріалів із застосуванням планетарних шліфувальних головок.Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за фахом 05.07.02проектування, виробництво та випробування літальних апаратів. Національний аерокосмічний університет ім. М.Е. ЖуковськогоХарківський авіаційний інститут, Харків, 2010.

Дисертаційна робота присвячена підвищенню ефективності плоского глибинного шліфування важкооброблюваних матеріалів за рахунок забезпечення умов для прояву адсорбційно-пластифікуючого ефекту (АПЕ) у найбільш повній мірі за рахунок удосконаленні кінематики процесу обробки. Запропоновано методику та критеріальні умови визначення й забезпечення прояву АПЕ в зоні обробки. Показано, що кінематичні параметри відомих способів глибинного шліфування не забезпечують умов прояву АПЕ. Запропоновано спосіб плоского глибинного шліфування за допомогою планетарно-шліфувальної головки (ПШГ), кінематичні параметри якої забезпечують умови прояву АПЕ. Знайдено точну часову залежність температури в зоні контакту, що дозволяє керувати переривчастістю процесу шліфування з метою усунення припалин на оброблюваній поверхні. Експериментально встановлено, що використання раціональних кінематичних параметрів обробки за допомогою ПШГ сприяє зниженню енергетичних і силових параметрів в 1,5...3 рази, збільшенню продуктивності в 1,5...22,5 рази, зниженню температури обробленої поверхні до 50600С, зміцненню поверхні й поліпшенню фізико-механічних показників утворених поверхонь по глибині, збільшенню стійкості й зносостійкості абразивного інструмента не менш, ніж в 2...5 разів. Установлено, що застосування ПШГ дозволяє вести якісну обробку навіть без застосування МОР.

Ключові слова: шліфування, абразивне диспергування, адсорбційний ефект, пластичне деформування, напруження, поверхня, процес.

АННОТАЦИЯ

Горбачёв А.А. Глубинное шлифование турбинных лопаток из труднообрабатываемых материалов с применением планетарных шлифовальных головок.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата технических наук по специальности 05.07.02проектирование, производство и испытание летательных аппаратов. Национальный аэрокосмический университет им. Н.Е. ЖуковскогоХарьковский авиационный институт, Харьков, 2010.

Диссертационная работа посвящена повышению эффективности плоского глубинного шлифования труднообрабатываемых материалов за счёт обеспечения условий для проявления адсорбционно-пластифицирующего эффекта (АПЭ) в наиболее полной мере за счёт совершенствования кинематики процесса обработки. Адсорбционно-пластифицирующий эффект (АПЭ), под которым принято понимать комплекс явлений, протекающих на микроуровне на поверхности раздела "твердое тело-среда" при деформировании и разрушении металлов в условиях воздействия адсорбционных сред и приводящих к изменению характера и энергосиловых параметров деформирования материала на макроуровне. Адсорбционно-пластифицирующий эффект проявляется практически повсеместно и чаще всего оказывает значительное влияние на энергетические и силовые параметры процесса деформирования и разрушения металлов, однако условия его протекания и степень проявления при шлифовании остаются пока малоизученными, хотя и представляют большой практический интерес. При этом современные методы формообразования чаще всего не обеспечивают возможности проявления АПЭ в наиболее полной возможной мере, а существующие представления о возможности проявления АПЭ и его роли при шлифовании требуют своего уточнения. Следовательно была предложена методика и критериальные условия определения и обеспечения проявления АПЭ в зоне обработки. Показано, что кинематические параметры известных способов глубинного шлифования не обеспечивают условий проявления АПЭ. Предложен способ плоского глубинного шлифования с помощью планетарно-шлифовальной головки (ПШГ), кинематические параметры которой обеспечивают условия проявления АПЭ. Найдена точная временная зависимость температуры в зоне контакта, которая позволяет управлять прерывистостью процесса шлифования с целью устранения прижогов на обрабатываемой поверхности. Экспериментально установлено, что использование рациональных кинематических параметров обработки с помощью ПШГ способствует снижению энергетических и силовых параметров в 1,53 раза, увеличению производительности в 1,52,5 раза, снижению температуры обработанной поверхности до 50600С, упрочнению поверхности и улучшению физико-механических показателей образуемых поверхностей по глубине, увеличению стойкости и износостойкости абразивного инструмента не менее, чем в 25 раз. Установлено, что применение ПШГ позволяет вести качественную обработку даже без применения СОЖ. Был предложен новый технологический процесс в котором предлагается заменить операции глубинного шлифования на операции планетарного глубинного шлифования при изготовлении лопаток  ТВД. В предлагаемом варианте специализированные станки заменены на универсальные плоскошлифовальные станки 3Е711, оснащённые планетарными шлифовальными головками. Высокопористые круги заменены кругами со средней структурой, СТ и Т твердости. Правка происходит через определенные промежутки времени в зависимости от интенсивности обработки. Дорогостоящий водный раствор эмульсораАквол-2заменен на 5%-ный водный раствор Na2CO3 (“содовую воду”). Выбор режимов резания осуществляется по рекомендациям разделов 2 и 3 данной работы. Экономическое сравнение двух вариантов технологий обработки турбинной лопатки ГТД показало, что экономический эффект от внедрения нового технологического процесса начнет проявляться после выпуска 16 изделий.

Ключевые слова: шлифование, абразивное диспергирование, адсорбционный эффект, пластическое деформирование, напряжения, поверхность, процесс.

SUMMARY

Gorbachev A.A.Bezprizhogovoe deep grinding flat and flat formed surfaces turbine blade from difficult cutting materials with application of planetary grinding heads.

The dissertation on competition of a scientific degree of Cand.Tech.Sci. on a specialty 05.07.02 - the "know-how" of flying devices and engines. - National space university named by. N.E.ZhukovskogoKharkov Aviation Institute, Kharkov, 2010

Dissertational work is devoted to increase of efficiency of flat deep grinding difficult cutting materials due to maintenance of conditions for display adsorption plasticizer effect (APE) in the fullest measure due to perfection of kinematics of process of processing. The technique and criteria conditions of definition and maintenance of display APE in a zone of processing is offered. It is shown, that kinematic parameters of known ways of deep grinding do not provide conditions of display APE. The way of flat deep grinding by means of a planetary grinding head (PGH) which kinematic parameters provide conditions of display APE is offered. Exact time dependence of temperature is found in a zone of contact which allows operate intermittence of process of grinding with the purpose of elimination over burning on a process able surface. It is experimentally installed, that use of rational kinematic parameters of processing by means of PGH promotes decrease in power and force parameters in 1,53 times, to increase in productivity in 1,52,5 times, to decrease in temperature of the processed surface up to 5060С, to hardening of a surface and improvement of physic mechanical parameters of formed surfaces on depth, increase in stability resistance and wear resistance of the abrasive tool not less, than in 25 times. It is installed, that application PGH allows to conduct qualitative processing even without application oiling coolant fluid (OCF).

Keywords: grinding, abrasive dispersion, adsorption effect, plastic deformation, pressure, a surface, process.

Підп. до друку __  _______ 2010 р.

Формат видання 145×215.

Формат паперу 60×90/16.

Папір ксероксний 80 г/м2.

Друк - ризографія.

Обсяг 0,90 авт. арк..

Наклад 100 прим.

Замовлення № _____

21


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

66535. Управление службой каталога в Windows-сети 91.65 KB
  Разработать структуру локальной вычислительной сети предприятия, в которой используются ОС Windows Server 2003, Windows XP, Windows Vista, Windows 2000 и которая состоит из сервера и трех рабочих станций. С использованием физических и виртуальных машин реализовать разработанную структуру.
66536. Настройка параметров протокола TCP/IP и службы DNS 251.8 KB
  Какие протоколы входят в стек протоколjв TCP IP Какие протоколы входят в стек протоколjв TCP IPВ сетях TCP IP принято различать адреса сетевых узлов трех уровней физический или локальный адрес узла МАС-адрес сетевого адаптера или порта маршрутизатора...
66537. Численное решение задачи Коши для ОДУ 160 KB
  Цель: Решить ОДУ методом Адамса(3-х шаговым неявным) и методом Рунге-Кутта 4-го порядка (классическим). Результаты предоставить графически. Задание 1 Условие: Решить методом Адамса (3-х шаговым неявным). Результат представить графически...
66538. Управление службой каталога в Windows-сети 20.7 KB
  Определены роли пользователей – оператор станции ввода, оператор станции обработки, оператор станции хранения. Для демонстрации ограничений, задаваемых для разных ролей, операторам станции ввода добавлен запрет на чтение ветки...
66539. Исследование мостовых соединений 201 KB
  Оборудование: Беспроводные адаптеры (типа DWL-G132) – по одному на пользователя Точки доступа (типа DWL-2100AP) – 2 штуки Точки доступа (типа DWL-3200AP) – 2 штуки Цель работы: Изучение дополнительных режимов работы WDS и WDS with AP.
66540. Моделі та методи обробки нечітких знань. Нечіткі множини 31.77 KB
  При розробці інтелектуальних систем знання про конкретну предметну область, для якої створюється система, рідко бувають повними й абсолютно достовірними. Навіть кількісні дані, отримані шляхом досить точних експериментів
66541. ДОСЛІДЖЕННЯ ЛІНІЙНОГО РОЗГАЛУЖЕНОГО ЕЛЕКТРИЧНОГО КОЛА СИНУСОЇДНОГО СТРУМУ 600 KB
  Експериментально визначити параметри резистора R, котушки індуктивності (індуктивність L, резистивний опір Rк) та конденсатора С в колі синусоїдного струму. Експериментально дослідити явище резонансу струмів, фазові й енергетичні співвідношення в колі з паралельним з'єднанням котушки індуктивності (з індуктивністю L і резистивним опором
66543. Тестування, логічна організація та форматування HDD 1.57 MB
  Натискаємо клавішу P англ і вибираємо потрібний канал вибір здійснюється стрілочками якщо ви не знаєте який у вас диск вибирайте по черзі. Натискаємо Enter і F2. Якщо не з'явився натискаємо знову P і вибираємо інший канал.