64463

МОРФОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ БРОНХОАЛЬВЕОЛЯРНОГО ЗАХИСНОГО КОМПЛЕКСУ ПРИ ТЕРМІЧНИХ ТА ХІМІЧНИХ ОПІКАХ ШКІРИ

Автореферат

Медицина и ветеринария

Встановлено що БАЗК є ендогенною поверхневоактивною речовиною що у своєму складі містить як клітинні так і позаклітинні компоненти системи місцевого імунітету легень і може використовуватися в якості замісної терапії.

Украинкский

2014-07-06

142 KB

2 чел.

PAGE  10

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ДУ «КРИМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ імені С.І. ГЕОРГІЄВСЬКОГО»

 

ГОЛУБІНСЬКА ОЛЕНА ПЕТРІВНА

УДК 616-001.17+616-03.9:576.31:612.212.014.1.014.462.8

МОРФОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ БРОНХОАЛЬВЕОЛЯРНОГО ЗАХИСНОГО КОМПЛЕКСУ ПРИ ТЕРМІЧНИХ ТА ХІМІЧНИХ ОПІКАХ ШКІРИ

14.03.02 – патологічна анатомія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Сімферополь – 2010


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в ДУ «Кримський державний медичний університет імені С.І. Георгієвського» МОЗ України, м. Сімферополь.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Загорулько

Олександр Кімович, ДУ «Кримський державний медичний університет імені С.І. Георгієвського»

МОЗ України, завідувач кафедри патологічної анатомії з секційним курсом.

Офіційні опоненти:

                                       - доктор медичних наук, професор Туманський Валерій Олексійович, Запорізський державний медичний університет МОЗ України,

завідувач кафедри патоморфології і судової медицини                 з основами права;

                                       - доктор медичних наук, професор Задорожна Тамара Данилівна, ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології» НАМН України, завідувач лабораторії морфології.

Захист дисертації відбудеться « 19 » січня 2011 р. о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 52.600.02 при ДУ «Кримський державний медичний університет імені С.І. Георгієвського» МОЗ України (95006, Україна, м. Сімферополь, бульвар Леніна, 5/7).

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці ДУ «Кримський державний медичний університет імені С.І. Георгієвського» МОЗ України (95006, Україна, м. Сімферополь, бульвар Леніна, 5/7).

Автореферат розіслано «17 » грудня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради      Г.О. Мороз

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Опіки є однією з актуальних проблем сучасної медицини. Внаслідок великого розповсюдження, важкого перебігу та ускладнень, вони можуть призвести не тільки до зниження якості життя пацієнтів, але і до летального кінця. (Л.І. Герасимова, 1996; Б.А. Парамонов, 2000; Г.П. Козинець, 2004).

Найбільш розповсюджені побутові термічні опіки (С.В. Слесаренко 2002; О.С. Панова, 2003; Е.Я. Фісталь, 2004), а також керовані ураження епідермісу з метою омолодження шкіри та усунення різних косметологічних дефектів, а саме хімічний пілінг (О.О. Кубанова, 2003; О.Ю. Павленко, 2006; Н.В. Полонська, 2005; R.B. Edison, 1996).

Терапія загоєння опікових ран має свої особливості, які залежать від ураження функціональних шарів шкіри, однак основними її напрямками є: місцева, дезінтоксикаційна, гормональна терапія кортикостероїдними препаратами, використання кровозамінників, антибактеріальна терапія, використання дерматрансплантантів (Б.А. Парамонов, 2000; М.Ю. Повстяний, 2001; Е.Я. Фісталь, 2004).

Незважаючи на велику кількість медичних препаратів, що використовуються з цією метою, у літературі є суперечливі відомості про їх ефективність та достатньо гострою є проблема скорочення строків загоєння опікових ран, попередження післяопікових ускладнень, полегшення суб’єктивної переносимості реабілітаційного періоду (М.Ю. Повстяний, 2001; С.В. Слесаренко 2002; Т.Г. Спірідонова, 2002; Е.Я. Фісталь, 2004).

Таким чином, як для теоретичної, так і для практичної медицини залишається актуальним пошук нового патогенетично обґрунтованого препарату для місцевого лікування термічних та хімічних опіків шкіри.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану наукових досліджень ДУ «Кримський державний медичний університет імені С.І. Георгієвського» і є складовою частиною теми кафедри патологічної анатомії з секційним курсом «Упровадження в практику охорони здоров'я України методу заміщувальної сурфактантної терапії бронхолегеневих захворювань і морфофункціональна оцінка його ефективності». Шифр теми 02.6. Номер державної реєстрації 0102U003435.

Мета дослідження: визначити морфологічні характеристики термічних та хімічних опіків шкіри в умовах використання терапії сурфактант-вмісним препаратом бронхоальвеолярного захисного комплексу.

Завдання дослідження:

1. Отримати субстрат бронхоальвеолярного захисного комплексу згідно з розробленою методикою.

2. Визначити візуальні макроскопічні характеристики опікової рани у процесі загоєння термічних та хімічних опіків IIIа ступеню у експерименті.

3. Визначити основні гістологічні характеристики лікувального патоморфозу при термічних та хімічних опіках IIIа ступеню в експерименті.

4. Дослідити особливості ультраструктури епідермісу та дерми при загоєнні опікових ран IIIа ступеню в експерименті.

5. За допомогою імуногістохімічних реакцій та морфометричного аналізу визначити рівень проліферативної активності кератиноцитів у процесі загоєння рани при термічних та хімічних опіках шкіри IIIа ступеню в експерименті.

6. Оцінити можливу ефективність використання сурфактант-вмісного препарату «Сузакрін» у постпілінговому реабілітаційному періоді в умовах косметологічної клініки за допомогою макроскопічного та цитологічного досліджень.

Об'єкт дослідженняморфологічні характеристики загоєння термічних та хімічних опіків шкіри.

Предмет дослідження – морфологічні критерії ефективності застосування бронхоальвеолярного захисного комплексу при термічних та хімічних опіках шкіри.

Методи дослідження:

1. Фізико-хімічний метод Паттла (Е.Н. Нестеров, 1974);

2. Біохімічні методи:

- диск-електрофорез у системі Лемлі (U.K. Laemmli, 1970; A. Charlton, 2001);

- тонкошарова хроматографія (A. Charlton, 2001).

3. Імунохімічний метод – техніка вестерн-блотт або використання моноклональних антитіл – для ідентифікації сурфактант-ассоційованих протеїнів SP-A та SP-D (W.N. Burnette, 1981);

4. Морфологічні:

- макроскопічні – для визначення структури шкіри та підлеглих тканин на органному рівні;

- гістоморфологічні – для визначення структури шкіри на тканинному рівні;

- електронномікроскопічні - для визначення структури шкіри на субклітинному рівні;

- імуногістохімічні: для визначення проліферативної активності кератиноцитів;

- цитологічні – для визначення ефективності загоєння опікових ран на клітинному рівні;

5. Морфометричні з використанням програми DP SOFT;

6. Усі отримані результати підлягали статистичній обробці для параметричних та непараметричних критеріїв з використанням програми «MedStat». При аналізі, для перевірки розподілення на нормальність використовували Хі-квадрат і критерій W Шапіро-Уілка. Для множинного порівняння використовували дисперсійний аналіз по критерію Шефе (С.Н. Ляпач, 2000; Ю.Е. Лях, 2004).

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше, згідно з розробленою технологією (Свідоцтво про реєстрацію авторського права на винахід «Схема отримання бронхоальвеолярного захисного комплексу згідно з методом О.К. Загорулько», що видане Державним комітетом інтелектуальної власності України від 10.04.06 р.), що не має аналогів у світі, отримана з легенів тварин (свиней) субстанція бронхоальвеолярного захисного комплексу (БАЗК), проведено вивчення її фізико-хімічних, біохімічних та імунохімічних властивостей. Встановлено, що БАЗК є ендогенною поверхнево-активною речовиною, що у своєму складі містить як клітинні так і позаклітинні компоненти системи місцевого імунітету легень і може використовуватися в якості замісної терапії.

Вперше проведено порівняння між сурфактантом легень та ліпідною плівкою шкіри, та визначено, що до їх складу входять східні компоненти, а саме – фосфоліпіди, функціональне значення яких – забезпечення поверхневої активності клітин епітелію.

Проведено морфологічне визначення ефективності сурфактант-вмісних препаратів БАЗК та «Сузакрін» у порівнянні з традиційними методами лікування при термічних та хімічних опіках шкіри IIIа ступеню глибини ураження шкіри на підставі гістологічного, електронномікроскопічного, іммуногістохімічного та цитологічного досліджень.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження дозволили визначити нові підходи до лікування хворих з термічними та хімічними опіками шкіри IIIа ступеню, а саме використання сурфактант-вмісних препаратів у якості замісної монотерапії при опікових ураженнях шкіри.

Отримані експериментальні дані про ефективність використання БАЗК дозволили екстраполювати дані дослідження при лікуванні хімічних опіків з метою омолодження шкіри у косметологічних клініках, а при термічних опіках – в опікових центрах.

Основні положення дисертації впроваджені в навчальну та наукову діяльність кафедри патоморфологіїі Одеського національного медичного університету, кафедри шкірно-венерологічних хвороб ДУ «Кримський державний медичний університет імені С.І. Георгієвського»; лікувальну та діагностичну роботу опікового та патологоанатомічного відділень міської клінічної лікарні № 6 швидкої медичної допомоги (м. Сімферополь).

Особистий внесок здобувача. Автором особисто проведено патентно-інформаційний пошук, аналіз наукової літератури з цієї проблеми. Спільно з науковим керівником розроблено програму дослідження. Дисертантом самостійно виконано секційно-морфологічну частину дослідження (гістологічні, електронно-мікроскопічні, цитологічне дослідження, а також підготовку матеріалу для імуногістохімії), описано, проведено аналіз та інтерпретовано отримані дані. Претендентом написані всі розділи дисертації, сформульовано цілі, завдання, обґрунтовані положення і висновки.

Апробація результатів дослідження. Основні положення оприлюднені та обговорені на: всеукраїнській науково-практичній конференції «Сучасні проблеми морфології» (Полтава, 18 – 20 травня 2008 р.), школі-семінарі молодих учених і фахівців патологоанатомів (Одеса, 19 – 20 травня 2010 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 8 наукових робіт, з них 7 – у виданнях, що рекомендовані ВАК України, зокрема 3 самостійних.

Об’єм і структура дисертації. Дисертація викладена на 154 сторінках тексту, складається зі вступу, огляду літератури, опису матеріалів і методів дослідження, результатів власних досліджень, аналізу і обговорення результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій та списку використаних джерел. Список літератури містить 113 джерел вітчизняних і 58 – закордонних авторів (обсягом 16 сторінок). Дисертація ілюстрована 18 таблицями і 49 рисунками, у тому числі 33 мікрофотографіями.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Матеріалом для дослідження слугувала емульсія БАЗК, що була отримана з легенів свиней згідно з методикою, запропонованою професором О.К. Загорулько у спеціально розробленій вакуумно-компрессійній установці (патент № 20135 від 15.01.2007 р.). З метою встановлення складу БАЗК, її піддавали фізико-хімічному, біохімічному та імунохімічному дослідженням (тонкошарову хроматографію проводили в умовах ООО «Докфарм» за участю к.біол.н. Сафронової Л.Г.; біохімічні дослідження здійснювалися у Інституті біохімії НАН України співробітником ЦАДСГ О.М. Савчуком; імунохімічне дослідження у Інституті молекулярної біології та ультраструктурної патології клітини Віденського національного університету за допомогою професора Д. Керьяшки і асистента Г. Декана).

Матеріалом для експериментальної частини дослідження слугували звільнені від шерсті ділянки шкіри 70 білих щурів, що були розподілені на контрольну, 2 основні групи та 6 підгруп.

Контрольну групу становили 10 щурів обох статей без ушкоджень шкіри.

I група – моделювання термічного опіку шкіри IIIа ступеню контактним засобом за допомогою прямокутної металічної пластини протягом 10 сек.;

II група – з хімічним опіком шкіри IIIа ступеню з проведенням фенолового пілінгу за стандартною методикою «SkinTech» протягом 2 хв.

З них IA та IIА групи –спонтанний розвиток ранового процесу; IБ та IIБ – з використанням в якості місцевої терапії мазі «Левомєколь»; IB та IIВ – з використанням в якості місцевої терапії БАЗК.

Кожна з груп складалась з 10 тварин.

Комісією з питань біоетики ДУ «Кримський державний медичний університет імені С.І. Георгієвського» (протокол № 4 від 21.10.2010 р.) встановлено, що проведене наукове дослідження відповідає вимогам морально-етичних норм у відповідності до наказу МОЗ України № 690 від 23.09.2009 р.

При обробці й аналізі матеріалу використано комплексний підхід. Після нанесення опіків та на 3, 5, 7, 10, 14 дні експерименту проводили візуальну оцінку стану опікових ран із визначенням перебігу процесу загоєння. Після чого вирізували шматочки ураженої шкіри розмірами 1,0х1,0х0,5 см. Отриманий матеріал підготовували згідно зі стандартними методиками та піддавали гістологічному (зафарблення гематоксиліном та еозіном), електронномікроскопічному (трансмісійна електронна мікроскопія) та імуногістохімічному (проліферативна активність кератиноцитів – МКА до Ki-67 (клон SP-6)) дослідженням.

З метою визначення можливої ефективності сурфактант-вмісного препарату у постпілінговому періоді та часткового впровадження отриманих у дослідженні даних здійснена візуальна та цитологічна (мазки-відбитки) оцінка процесів загоєння хімічного опіку після проведення хімічного пілінгу в умовах косметологічної клініки. У якості сурфактант-вмісного препарату був обраний «Сузакрін» як лікувальний засіб для заміщувальної сурфактантной терапії різних бронхолегеневих захворювань.

Згідно з інформованою згодою в експерименті брали участь 12 пацієнток косметологічної клініки віком від 28 до 48 років, які були розподілені на контрольну групу (6 жінок) – проведення постпілінгового реабілітаційного періоду згідно з рекомендованим протоколом та експериментальну групу (6 жінок) – інноваційна методика з використанням у якості місцевої терапії «Сузакрін».

Результати досліджень та їх аналіз. В результаті дослідження виявлено, що у досліджуваних зразках БАЗК є перелік речовин, що відповідають деяким компонентам системи місцевого захисту легенів, а саме: глюкуронова кислота, імуноглобуліни A і G, гаптоглобін, гепарин, α-1-антитрипсін. Особливу увагу слід звернути на наявність у зразках БАЗК низько- і середньомолекулярных білків, які, відповідають сурфактант-асоційованим білкам: SP-A, SP-B, SP-C, SP-D.

Слід зазначити, що емульсія БАЗК є емолентом та являє собою плівкоутворювальну субстанцію, яка містить й фосфоліпіди, що володіють вираженими поверхнево-активними властивостями.

При вивченні шкіри нами встановлено, що такі ж фосфоліпіди: моно- та дігліцеріди, нейтральні жири, холестерин та його ефіри, фосфатіділетаноламін, жирні кислоти, фосфатіділгліцерол, фосфатіділхолін, фосфатіділіннозітол, сфінгомієлін, лізолецитін входять і до складу природної ліпідної мантії шкіри. Саме це дозволяє застосувати зазначену субстанцію як препарат вибору для лікування термічних і хімічних опіків в якості замісної терапії.

При вивченні макроскопічних змін нами було визначено, що термічний опік IIIа ступеню являє собою глибоке ушкодження шкірного покриву з рівномірним поширенням.

Так, при гістологічному дослідженні біоптатів шкіри щурів визначався гнійно-некротичний ексудат, який поширювався в більш глибокі шари дерми і це пов'язане з тим, що пошкоджуючий агент, носить спрямовану дію, не розтікається по поверхні шкіри й не всмоктується в тканину.

Однією з відмінних рис ушкодження шкіри при хімічному пілінгу є утворення білого фросту в перші хвилини після нанесення опіку й швидке утворення коричньового щільного струпу, який перешкоджає, на нашу думку, подальшому проникненню пошкоджуючої речовини углиб тканини. У препаратах з хімічним опіком гнійно-некротичний ексудат покривав збережений епідерміс по краю опікової рани, збільшуючи тим самим площу опіку.

В експериментальних групах з термічним і хімічним опіками і застосуванням у якості місцевого лікування 50% емульсії БАЗК визначається виражене стихання запального процесу вже на третю добу у вигляді зменшення зон гіперемії й набряку, відсутності серозно-гнійного виділення з ран, що свідчить про виражений антибактеріальний ефект.

У групах зі спонтанним перебігом раньового процесу визначаються виражені ексудативно-некротичні реакції. При гістологічному й електронномікроскопічному дослідженні визначаються дифузна лейкоцитарна інфільтрація, вогнища коагуляційного некрозу, розлади кровообігу.

При морфологічному аналізі результатів лікування термічних та хімічних опіків із застосуванням мазі "Левомєколь", нами отримані дані, які збігаються з описаними в літературі (Б.М. Доценко, 1995; В.М. Таран, 1999; М.Ю. Повстяний, 2001; М.Н. Чепурненко, 2006).

При порівнянні строків загоєння експериментальних опіків шкіри в різних групах дослідження у групах із застосуванням БАЗК для загоєння опіків вже на п'ятій добі визначається значне зменшення зон гіперемії й набряку, відсутність виділень з рани; опікова поверхня при цьому рівномірно покрита тонким шаром коричньового струпу, а в групі з хімічним опіком спостерігається осередкове крайове відшарування струпа. Епідерміс рожевого кольору, що свідчить про активну проліферацію епідермісу під струпом.

Позитивна імуногістохімічна реакція проліферативної активності кератиноцитів достовірно визначається на п'яту добу тільки в групах тварин із застосуванням БАЗК і становить 0,9% (P<0,05) у групі з термічним опіком та 1,3% (P<0,05) – у групі з хімічним опіком, що свідчить про ранній початок регенерації епідермісу. Достовірно низьки показники проліферативної активності епідермісу в цьому терміні загоєння опіків в інших групах пояснюється початковими проявами й вогнищевістю регенеруючого епітелію.

Головною електронномікроскопічною ознакою регенерації епідермісу було збільшення кількості незрілих, юних форм епідермоцитів. На відміну від інших груп при застосуванні БАЗК в шкірі значно збільшувався вміст макрофагів, що є ознакою більш ефективного первинного очищення опікових ран.

Помітне стихання макроскопічних і гістологічних запальних проявів на нашу думку свідчить про виражений антибактеріальний ефект БАЗК, а також про здатність створювати захисну ліпідну плівку над раньовим дефектом, тим самим охороняючи його як від вторинного інфікування, так і від пересихання.

У групах із застосуванням БАЗК вже на десяту добу після початку експерименту визначається повна епідермізація всієї поверхні з утворенням зрілого ороговіваючого багатошарового плоского епітелію, у дермі колагенові й еластичні волокна стають орієнтованими горизонтально, паралельно поверхні шкіри. Ці дані підтверджуються результатами імуногістохімічного дослідження, згідно з якими на десяту добу при повній епідермізації опікової поверхні визначається трохи підвищена проліферативна активність базальних клітин у порівнянні з контрольною групою з перевагою при хімічному опіку, що становить 3,8% і 3,5% (P<0,05) відповідно при термічному й хімічному опіках.

При ультраструктурному дослідженні спостерігається відсутність ознак запалення та інтрацеллюлярного набряку, ослаблення десмосомальних контактів, у результаті чого розташування клітин базального шару носить більш-менш упорядкований характер.

Підвищується проліферативна активність і при лікуванні маззю "Левомєколь" в обох порівняльних групах, що свідчить про збільшення площі епітелію, що регенерує. Однак, в досліджуваних нами групах із застосуванням мазі "Левомєколь" загоєння опікових ран носило неоднорідний характер і супроводжувалося в одних випадках відсутністю тривалого запального процесу, в інших - приєднанням вторинної інфекції, і як наслідок, хронізацією раньового процесу й утворенням рубців. Так, на тлі більшості випадків адекватного загоєння опікових ран на чотирнадцяту добу, визначалося приблизно 25% випадків, у яких регенерація була довготривалою, внаслідок активного запалення.

У групах без лікування на десяту добу тільки з'являються маленькі острівці, регенеруючого епідермісу, в яких проліферація базальних клітин становить 0,5% і 0,7% (P<0,05) при термічних і хімічних опіках відповідно. Дно рани одночасно покрите фібрином і грануляціями, з наявністю ділянок некрозу й серозно-гнійного ексудату. Грануляції мляві й бліді. Края рани й навколишні тканини ущільнені. Має місце крайова епітелізація.

Таким чином, застосування БАЗК при лікуванні термічних та хімічних опіків більш ефективно у порівнянні з рекомендованими препаратами. Вплив БАЗК забезпечує повну регенерацію епідермісу в більш швидкий термін (на десяту добу) при відсутності серозно-гнійного запалення, що дозволяє проводити реабілітацію без застосування антибактеріальної терапії. Виражена загоювальна дія БАЗК пов'язана з наявністю в його складі фосфоліпідів, які, володіючи вираженими поверхнево-активними властивостями, утворюють на шкірі захисне покриття подібне до ліпідної мантії шкіри. Антибактеріальний ефект БАЗК пов'язаний з наявністю в його складі сурфактант-асоційованих білків SP-A і SP-D, з іммуномодулюючою, опсонизуючою й антибактеріальною дією.

З метою екстраполяції отриманих даних про ефективність застосування препарату БАЗК при загоєнні хімічних опіків нами проведено клінічне випробування сурфактант-вмісного препарату «Сузакрін», що має схожий біохімічний склад з використанням візуального та цитологічного методів дослідження.

Встановлено, що препарат «Сузакрін» значно полегшує суб’єктивну переносимість запобігаючи роздратуванню нервових закінчень, знімаючи, відчуття зуду та дискомфорту постпілінгового реабілітаційного періоду, запобігає розвитку запалення раньової поверхні. Дані цитологічного дослідження свідчать про більш ефективне очищення опікової рани під дією «Сузакрін» вже на третю добу експерименту. Так кількість фагоцитуючих нейтрофилів складала 72,2% (Р<0,001) у експериментальній групі з використанням «Сузакрін» та 34,7% (Р<0,001) - у контрольній з традиційним місцевим лікуванням. Та про повну епітелізацію ранової поверхні на десяту добу – кількість епітеліоцитів – 90,7% (Р<0,001) та 14,4% (Р<0,001) у експериментальній та контрольніймгрупах відповідно. Слід зазначити, що процес загоєння у пацієнток експериментальної групи не супроводжувався утворенням рубців, про що свідчить достовірна відсутність фібробластів.

ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення та нове вирішення актуальної наукової задачі – визначення морфологічних критеріїв загоєння опікових ран до ІІІа ступеню глибини ураження шкіри. На підставі цитологічного, гістологічного, іммуногістохімічного та ультраструктурного аналізу визначені морфологічні критерії загоєння термічних і хімічних опіків шкіри в умовах використання терапії сурфактант-вмісними лікарськими засобами БАЗК і «Сузакрін» в якості замісної терапії.

  1.  За допомогою комплексу біохімічних та фізико-хімічних методів дослідження встановлено, що БАЗК містить основні природні компоненти системи місцевого захисту легенів: глюкуронову кислоту, імуноглобулін G, гепарин, α-1-антитрипсин і сурфактант-асоційовані білки SP-A, SP-B, SP-C і SP-D. За фосфоліпідним складом БАЗК подібний до захисної ліпідної мантії шкіри.
  2.  Макроскопічна ефективність застосування 50% емульсії БАЗК у лікуванні термічних і хімічних опіків IIIа ступеня в експерименті характеризується завершенням репаративных процесів з повною епітелізацією раньової поверхні на десяту добу, тоді як без лікування довготривале загоєння супроводжується запаленням і розтягується до 14 днів і більше при використанні традиційної мазі "Левомєколь".
  3.  Гістологічно встановлено, що використання емульсії БАЗК у лікуванні термічних і хімічних опіків IIIа ступеню запобігає розвитку в опіковій рані запалення або різко знижує його прояви, сприяє більш швидкому (на 2-3 доби раніше), чим при застосуванні "Лєвомєколь", розплавленню ділянок коагуляційного некрозу й фібринових мас за рахунок стимуляції макрофагів.
  4.  Застосування емульсії БАЗК сприяє загоєнню опіків первинним натягом без утвору рубця значно раніше, чим при використанні "Левомєколь", і не супроводжується ускладненнями.
  5.  Результати електронномікроскопічного дослідження свідчать про те, що висока ефективність застосування БАЗК у лікуванні термічних і хімічних опіків IIIа ступеню є наслідком активного функціонування в рані макрофагів і проліферації епідермоцитів базального шару з формуванням упорядкованого епітеліального шару й відновленням щільних міжклітинних контактів.
  6.  Іммуногістохімічно доведена висока функціональна активність проліферації епідермоцитів базального шару на п'яту добу після опіку, що значно перевищує відповідні показники при використанні традиційного лікування або без нього.
  7.  Сурфактант-вмісний лікарський засіб (препарат "Сузакрін"), застосований після пілінгу в умовах косметологічної клініки, має виражені поверхнево-активні властивості, непряму опсонизуючу, антибактеріальну та іммуномодулюючу дію й, створюючи на ушкодженій шкірі захисну плівку, виступає в якості замісної терапії, що полегшує суб'єктивну переносимість у постпілінговому періоді в порівнянні із традиційними методами.
  8.  Дані цитологічного дослідження в постпілінговому реабілітаційному періоді свідчать про більш ефективне первинне очищення опікової рани під впливом "Сузакрін" вже на третю добу експерименту й про повну епітелізацію ранової поверхні на десяту добу без утвору рубця в порівнянні з рекоммендованными методами лікування.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

  1.  Препарат БАЗК, що містить у своєму складі основні природні компоненти системи місцевого захисту легенів, які забезпечують його поверхнево-активні, іммуномодулюючі, протизапальні властивості, у вигляді 50% емульсії може застосовуватися у комплексному лікуванні термічних опіків ІІІа ступеня.
    1.  Емульсію БАЗК рекомендовано застосовувати у вигляді аплікацій на ранову поверхню 2 рази на добу до появи ознак епітелізації опікової рани.
    2.  Доцільне проведення офіційних клінічних випробувань препарату БАЗК із метою його офіційної реєстрації, як лікарського засобу в комплексному лікуванні термічних опіків ІІІа ступеня.
    3.  Застосування сурфактант-вмісних препаратів (у тому числі "Сузакрін", БАЗК) можливо в умовах косметологічної клініки з метою полегшення суб'єктивної переносимості реабілітаційного періоду після хімічного пілінгу й профілактики можливих інфекційних й інших ускладнень.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

  1.  Кокорина Е.П. Бронхо-альвеолярный защитный комплекс / Е.П. Кокорина // Труды Крымского государственного медицинского университета им. С.И. Георгиевского. – 2005. – Т. 141, Ч. VI. – С. 35–38.
  2.  Кокорина Е.П. Заживление резаной раны при применения БАЗ-комплекса в эксперименте / Е.П. Кокорина, А.К. Загорулько, В.В. Шаланин // Вісник проблем біології і медицини. – 2006. – вип. 2. – С. 395–396. (Здобувач самостійно виконав збір матеріалу, провів морфологічні дослідження та опис отриманих результатів).
  3.  Кокорина Е.П. Бронхо-альвеолярный защитный комплекс: сурфактант + полный спектр сурфактант-ассоциированных белков и компоненты неспецифической системы защиты легких / Е.П. Кокорина, А.К. Загорулько, В.В. Шаланин // Таврический мед.-биол. вестник. – 2006. – Т. 9, 1. – С. 161163. (Здобувач самостійно виконав збір дослідницького матеріалу та брав участь у аналізі отриманих результатів).
  4.  Kokorina E.P. Broncho-pulmonary protective complex with complete set of surfactant-associated proteins / E.P. Kokorina, A.K. Zagoroulko, V.V. Shalanin et al. // Таврич. мед.-биол. Вестник. – 2007. – Т. 10, № 3. – С. 203–209. (Здобувач самостійно виконав збір дослідницького матеріалу та брав участь у аналізі отриманих результатів) .
  5.  Кокорина Е.П. Клинико-морфологические аспекты применения препарата «Бронхо-альвеолярный защитный комплекс» при термических ожогах кожи / Е.П. Кокорина // Світ медицини та біології. – 2008. – № 2. – С. 65–67.
  6.  Кокорина Е.П. Морфология заживления раны в постпиллинговом реабилитационном периоде с применением сурфактантсодержащего препарата «Бронхоальвеолярный защитный комплекс» / Е.П. Кокорина, А.К. Загорулько, Т.Г. Филоненко и др. //Патология. – 2008. – Т. 5, № 1. – С. 80–83. (Здобувач брав участь у морфологічних дослідженнях та самостійно проаналізував отримані дані).
  7.  Голубинская Е.П. Электронномикроскопическая характеристика эффективности применения сурфактант-содержащего препарата «Бронхо-альвеолярный защитный комплекс» при термических ожогах кожи / Е.П. Голубинская // Таврический медико-биологический вестник. – 2010. – Т. 13, № 3 (51). – С. 46–49.
  8.  Голубинская Е.П. Иммуногистохимическая характеристика эффективности применения препарата бронхоальвеолярного защитного комплекса при термических и химических ожогах кожи / Е.П. Голубинская // Матеріали науково-практичної конференції патологоанатомів України «Актуальні проблеми сучасної патоморфології». – 2010. – С. 31–32.

АНОТАЦІЯ

Голубінська О. П. Морфологічна характеристика ефективності застосування бронхоальвеолярного захисного комплексу при термічних та хімічних опіках шкіри. – Рукопис. 

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.02. – патологічна анатомія. – ДУ «Кримський державний медичний університет імені С.І. Георгієвського» МОЗ України. – Сімферополь, 2010.

У роботі описані морфологічні зміни, що розвиваються при загоєнні термічних та хімічних опіків шкіри IIIа ступеню в експерименті, а саме без лікування, з використанням у якості місцевої терапії мазі «Лєвомєколь» та місцевих аплікацій 50% емульсії БАЗК.

Виражена загоювальна дія БАЗК пов'язана з наявністю в його складі фосфоліпідів, які, володіючи сильно вираженими поверхнево-активними властивостями, утворюють на шкірі захисну плівку, виступаючи в якості замісної терапії. Антибактеріальний ефект БАЗК пов'язаний з наявністю в його складі сурфактант-асоційованих білків SP-A і SP-D, що володіють іммуномодулюючим, опсонизуючим і антибактеріальним ефектом.

Сурфактант-вмісний препарат «Сузакрін», який застосовувався після хімічного пілінгу в умовах косметологічної клініки має виражені поверхнево-активні якості, непряму опсонізуючу, антибактеріальну та іммуномодулюючу дію, та утворюючи на ушкодженій шкірі захисну плівку, виступає в якості замісної терапії, що полегшує суб’єктивну переносимість запобігаючи роздратуванню нервових закінчень, знімаючи, таким чином, відчуття зуду та дискомфорту постпілінгового реабілітаційного періоду.

Ключові слова: сурфактант, термічний опік, хімічний опік, загоєння, морфологія.

АННОТАЦИЯ

Голубинская Е. П. Морфологическая характеристика эффективности применения бронхоальвеолярного защитного комплекса при термических и химических ожогах кожи. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.02. – патологическая анатомия. – ГУ «Крымский государственный медицинский университет имени С.И. Георгиевского» МЗ Украины. – Симферополь, 2010.

В работе описаны морфологические изменения, развивающиеся при заживлении термических и химических ожогов IIIа степени в эксперименте.

Материалом для исследования послужила эмульсия БАЗК, которая была получена по методике, предложенной профессором А.К. Загорулько. Посредством комплекса биохимических и физико-химических методов исследования установлено, что БАЗК содержит основные естественные компоненты системы местной защиты легких: глюкуроновую кислоту, иммуноглобулин G, гепарин, α1-антитрипсин и сурфактант-ассоциированные белки SP-A, SP-B, SP-C и SP-D. По фосфолипидному составу БАЗК сходен с защитной липидной пленкой (мантией) кожи.

Материал для экспериментальной части исследований – участки кожи 70 белых крыс, которые были подразделены на контрольную, 2 основные и 6 подгрупп. І группа – с моделированным термическим ожогом ІІІа степени, ІІ группа – с химическим ожогом ІІІа степени. Из них ІА и ІІА группы – спонтанное развитие раневого процесса; ІБ и ІІБ – с использованием местной монотерапии мазью «Левомеколь»; ІВ и ІІВ – местная монотерапия БАЗК.

При обработке и анализе материала использован комплексный поход. После нанесения ожоговых ран и на 3, 5, 7,10, 14 сутки проводили визуальную оценку и забор материала для дальнейшего гистологического (гематоксилин и эозин), иммуногистохимического исследований (Ki-67 (клон SP-6)) и трансмисионной электронной микроскопии.

Гистологически установлено, что использование эмульсии БАЗК в лечении термических и химических ожогов IIIA степени предотвращает развитие в ожоговой ране воспаления или резко снижает его проявления, способствует более быстрому (на 2-3 дня раньше), чем при применении «Левомеколь», расплавлению участков коагуляционного некроза и фибриновых масс за счет стимуляции макрофагов. Применение эмульсии БАЗК способствует заживлению ожогов первичным натяжением без образования рубца и не сопровождается осложнениями. Иммуногистохимически доказана высокая функциональная активность пролиферации эпидермоцитов базального слоя на пятые сутки после ожога, что значительно превышает соответствующие показатели при использовании традиционного лечения или без него. Результаты электронномикроскопического исследования свидетельствуют о высокой эффективности применения БАЗК в лечении термических и химических ожогов IIIа степени вследствие активного функционирования в ране макрофагов и пролиферации эпидермоцитов базального слоя с формированием упорядоченного эпителиального пласта и восстановлением плотных межклеточных контактов.

С целью экстраполяции полученных результатов об эффективности применения БАЗК при феноловом пилинге, в условия косметологической клиники нами проведены клинические испытания сурфактант-содержащего препарата «Сузакрин» с использованием визуального и цитологического исследования.

Установлено, что препарат «Сузакрин» обладает выраженными поверхностно-активными свойствами, косвенным опсонизирующим, антибактериальным и иммуномодулирующим действием и, создавая на поврежденной коже защитную пленку, выступает в качестве заместительной терапии, что облегчает субъективную переносимость в постпиллинговом периоде по сравнению с традиционными методами.

Ключевые слова: сурфактант, термический ожог, химический ожог, заживление, морфология.

ANNOTATTION

Golubinskaya E. P. Morphological description of efficiency of application of bronchoalveolar protective complex at the thermal and chemical burns of skin. - Manuscript.

Dissertation for a candidate’s degree in medical science by specialty 14.03.02. – pathological anatomy.PI “Crimean state medical university named by S.I. Georgievsky” MPH of Ukraine. – Simferopol, 2010.

Morphological changes, developing at healing of thermal and chemical burns of IIIа degree in an experiment, are in-process described. It is set that influence of BAPC provides the complete regeneration of epidermis in more rapid terms (on a 10 day) in default of seropurulent inflammation, that allows to conduct a rehabilitation without application of local antibacterial therapy. The expressed healing action of BAPC is related to the presence in his composition of phospholipids, which, possessing the strongly expressed surface-activity properties, form protective film on a skin, coming forward as replacement therapy. The antibacterial effect of BAPC is related to the presence in his composition of surfactant-associated proteins of SP-A and SP-D, possessing immunomodulate, opsonyze and antibacterial action.

Key words: surfactant, thermical burn, chemical burn, healing, morphology.

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

БАЗК – бронхоальвеолярний захисний комплекс

SP-Aсурфактант-ассоційований білок А

SP-Bсурфактант-ассоційований білок B

SP-Cсурфактант-ассоційований білок C

SP-Dсурфактант-ассоційований білок D

МКА – моноклональні антитіла


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

4681. Мотивація, контроль та оцінка діяльності педагогів в шкільному менеджменті 605 KB
  Мотивація, контроль та оцінка діяльності педагогів у шкільному менеджменті Одним із важливих психологічних елементів управлінського процесу є мотивація, тобто спонукання керівником себе та інших до досягнення особистих цілей і цілей організації...
4682. Етика та етичні категорії 831.5 KB
  Походження і зміст термінів етика, мораль, моральність 1. Походження термінів 2. Зміст термінів 1. Термін етика походить від давньогрецького слова етос - дім, гніздо. Пізніше воно стало означати характер явища, його природу. Ари...
4683. Історія становлення філософії науки 38.05 KB
  Історія становлення філософії науки. Філософія і наука − два раціональні теоретичні способи освоєння дійсності. І це їх об’єднує. Однак форми освоєння дійсності у філософії та науці різні...
4684. Філософія та релігія. Курс лекцій 882.5 KB
  Філософія та релігія Розкриває зміст світоглядної проблематики та специфіку філософського і релігійного підходів до неї, становлення та основні етапи розвитку філософії у зв’язку з розвитком релігії в країнах європейської культури, особливості ...
4685. Філософія. Світоглядні та філософські істини. Конспект лекцй 897.5 KB
  Тема І. Предмет філософії та її формування План Філософія та світогляд. Історичні типи світогляду. Структурні елементи системи філософського знання. Філософські ідеї Давнього Сходу. Філософія Давньої Греції. Питання...
4686. Місцеві фінанси 54 KB
  Місцеві фінанси Суть місцевих фінансів, їх роль в економічному і соціальному розвитку територій. Місцеві бюджети, їх зміст і роль. Доходи і видатки місцевих бюджетів. Регіональні позабюджетні фонди. 1. Суть місцевих фінансів, їх роль у економі...
4687. Державні цільові фонди 54.5 KB
  Державні цільові фонди Необхідність державних цільових фондів та правові основи їх утворення. Пенсійний фонд України, його функції, формування та використання. Фонд соціального страхування України, його функції, формування та викор...
4688. Загальна фізика. Механіка, молекулярна фізика і термодинаміка, електрика 3.84 MB
  Вступ Фізика є основною наукою про природу. Вона вивчає найбільш загальні властивості і форми руху матерії. Одним із видів руху є механічний рух, під яким розуміють зміну положення тіла в просторі з часом. Механіка Галілея-Ньютона вивчає рух макроск...
4689. Физиология микроорганизмов. Химический состав микробов 530 KB
  Физиология микроорганизмов Микроорганизмам, как и всем живым существам, присущи процессы питания, дыхания, роста и размножения. Однако эти процессы у микробов характеризуются своеобразием и рядом особенностей. Микробы занимают особое место среди дру...