64465

ІЗОМЕРНИЙ СКЛАД ЖИРНИХ КИСЛОТ ВМІСТУ РУБЦЯ І МОЛОКА КОРІВ ЗА РІЗНОГО ВУГЛЕВОДНОГО І ЛІПІДНОГО СКЛАДУ РАЦІОНУ

Автореферат

Химия и фармакология

Для збільшення молочної продуктивності корів до складу їх раціонів вводять концентровані корми та жирові добавки, які впливають на жирність молока і його жирнокислотний склад, а відповідно і на харчову цінність молочного жиру.

Украинкский

2014-07-06

217.5 KB

0 чел.

PAGE   \* MERGEFORMAT 2

ІНСТИТУТ БІОЛОГІЇ ТВАРИН НААН

ГОЛУБЕЦЬ ОЛЬГА ВАЛЕРІЇВНА

УДК 636.084.523:577.124.2:577.125.3

ІЗОМЕРНИЙ СКЛАД ЖИРНИХ КИСЛОТ ВМІСТУ РУБЦЯ

І МОЛОКА КОРІВ ЗА РІЗНОГО ВУГЛЕВОДНОГО

І ЛІПІДНОГО СКЛАДУ РАЦІОНУ

03.00.04 – біохімія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Львів – 2010


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті біології тварин НААН.

Науковий керівник  –

доктор сільськогосподарських наук,

старший науковий співробітник

Вудмаска Ігор Васильович,

Інститут біології тварин НААН,

завідувач лабораторії живлення ВРХ

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник

Стапай Петро Васильович,

Інститут біології тварин НААН,

завідувач лабораторії живлення овець і вовноутворення;

доктор сільськогосподарських наук, професор

Данчук В’ячеслав Володимирович,

Подільський державний аграрно-технічний університет,

завідувач кафедри біохімії, фармакології та радіобіології.

Захист відбудеться 21 грудня 2010 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.368.01 в Інституті біології тварин НААН за адресою: 79034, м. Львів, вул. В. Стуса, 38.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту біології тварин  НААН за адресою: 79034, м. Львів, вул. В. Стуса, 38.

Автореферат  розісланий  19 листопада 2010 р.

   

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

Віщур О.І.


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В останні роки велика увага приділяється дієтичним  властивостям молочного жиру корів. Для збільшення молочної продуктивності корів до складу їх раціонів вводять концентровані корми та жирові добавки, які впливають на жирність молока і його жирнокислотний склад, а відповідно і на харчову цінність молочного жиру. Більша частина поліненасичених жирних кислот кормів гідрогенізується мікроорганізмами рубця з утворенням стеаринової кислоти та проміжних продуктів — просторових і позиційних ізомерів олеїнової і лінолевої кислот (Jensen R. G., 2002; Moate et al., 2008). Найбільш вивчені з них — цис9,транс11 та транс10,цис12 дієнові кон’югати лінолевої кислоти, які мають антиканцерогенну, антиатерогенну, антидіабетичну, протизапальну дію, впливають на імунну функцію (Parodi P.W., 1999; Belury M. et al., 2002; Schmid A. et al., 2006). Важливим компонентом молочного жиру є вакценова (транс11-18:1) кислота, яка у тканинах тварин і людини перетворюється у цис9,транс11 кон'юговану лінолеву кислоту (Corl B.A et al., 2001, 2003; Field C.J. et al., 2009). Враховуючи біологічне значення дієнових кон'югатів лінолевої кислоти, значна кількість наукових досліджень спрямована на збільшення їх вмісту у молоці (Loor J. et al., 2005; Bell J.A. et al., 2006). Деякі з ізомерів пригнічують синтез ліпідів, що має позитивне значення для зменшення жировідкладення в організмі, проте не бажане з точки зору молочної продуктивності. Зокрема, збільшення у складі ліпідів вмісту кислот транс10-18:1 і транс10,цис12-18:2 викликає зниження жирності молока (Peterson D.G. et al., 2003; Moore C.E. et al., 2004; Bauman D.E. et al., 2008). Вміст цих кислот в молоці зростає при заміні клітковини у раціоні неструктурними вуглеводами (Bargo F. et al., 2003; Loor J.J. et al., 2005), ключову роль у виникненні таких змін відіграє зниження рН у вмісті рубця (Bauman D.E., Griinari J.M., 2001; Nagaraja T.G. et al., 2007). Стабілізація кислотності рубцевого вмісту при згодовуванні підвищеної кількості неструктурних вуглеводів шляхом додавання буферу дасть можливість привести обмін речовин у ньому до фізіологічної норми, підвищити молочну продуктивність корів і збільшити вміст вакценової (транс11-18:1) і рубцевої (цис9,транс11) кислот у складі ліпідів молока.

Альтернативою збільшенню частки концентрованих кормів у раціоні корів є використання жирових добавок. Їх вплив на процеси рубцевого травлення та особливості біогідрогенізації поліненасичених жирних кислот залежить від походження жиру, способу його підготовки до згодовування, кількості в раціоні та стадії лактації (Вудмаска І.В., 2006; Calsamiglia S. et al., 2007; Flowers G. et al., 2008).

Таким чином, дослідження впливу вуглеводного та ліпідного складу раціону корів на показники молочної продуктивності, жирнокислотний та ізомерний склад ліпідів молока є актуальним питанням сучасного молочного тваринництва.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Подані у дисертації результати є частиною досліджень, виконаних у лабораторії живлення великої рогатої худоби Інституту біології тварин НААН у 2007–2010 рр. за НТП 28 по завданню: "Дослідити вплив співвідношення вуглеводів на метаболізм жирних кислот і синтез мікробного білка у рубці корів та розробити способи оптимізації ферментативних процесів у ньому", № держреєстрації 0106U003041. Автором вивчались особливості біогідрогенізації ненасичених і утворення непарних та розгалужених жирних кислот у рубці за різного вуглеводного і ліпідного складу раціону та їх використання в синтезі молочного жиру.

Мета і завдання досліджень. Метою роботи було з'ясування впливу вуглеводного та ліпідного складу раціону корів на перебіг біогідрогенізаційних процесів у рубці та жирнокислотний склад ліпідів молока, у тому числі на вміст біологічно активних ізомерів олеїнової та лінолевої кислот та на показники молочної продуктивності, взаємозв'язок між гідрогенізаційними процесами у рубці та молочною продуктивністю корів.

Завдання дисертаційної роботи передбачали дослідження впливу:

— різного вмісту і співвідношення неструктурних вуглеводів і клітковини у раціоні корів та добавки бікарбонату натрію на жирнокислотний склад ліпідів у вмісті рубця, у тому числі на метаболізм позиційних та просторових ізомерів октадеценової та октадекадиєнової кислот, їх використання у синтезі молочного жиру та молочну продуктивність;

— різного вмісту і співвідношення крохмалю і цукру в раціоні корів та добавки бікарбонату натрію на жирнокислотний склад ліпідів вмісту рубця і молока та молочну продуктивність корів;

— заміни у раціоні корів частини зернових кормів жиромісткою добавкою (соняшниковою макухою) на жирнокислотний склад ліпідів вмісту рубця і молока, у тому числі на співвідношення ізомерів олеїнової та лінолевої кислот, та молочну продуктивність корів.

Об'єкт дослідження: біогідрогенізація та утворення у рубці корів просторових та позиційних ізомерів олеїнової і лінолевої кислот, їх використання молочною залозою для синтезу жиру молока за різного складу раціону.

Предмет дослідження: жирнокислотний склад вмісту рубця та молока корів.

Методи дослідження: біохімічні та статистичні. Жирнокислотний склад ліпідів визначали методом газорідинної хроматографії з використанням капілярних колонок, вміст білка у молоці — рефрактометричним методом, вміст жиру у молоці — кислотним методом.

Наукова новизна одержаних результатів. Встановлено особливості утворення окремих ізомерів ненасичених жирних кислот у рубці та їх використання для синтезу ліпідів молока за різного вуглеводного та ліпідного складу раціону корів. З'ясовано, що при високому вмісті у раціоні концентрованих кормів у ліпідах вмісту рубця і молока зростає частка ізомерів транс10-18:1 і транс10,цис12-18:2, що негативно впливає на жирність молока. Додавання бікарбонату натрію до раціону з високим вмістом концентрованих кормів, а також до раціонів з різним співвідношенням цукру та крохмалю, сприяє більш інтенсивному перебігу процесів біогідрогенізації ненасичених жирних кислот у вмісті рубця, збільшенню кількості транс11-18:1 і цис9,транс11-18:2 кислот у складі ліпідів молока та підвищує вміст жиру у молоці. Встановлено, що заміна частини зернових концентратів макухою сприяє збільшенню у молоці кількості транс11-18:1 і цис9,транс11-18:2 кислот.

Практичне значення одержаних результатів. Для попередження негативного впливу високого вмісту концентрованих кормів у раціоні корів на рубцевий метаболізм, вміст жиру у молоці та його жирнокислотний склад пропонується використовувати в годівлі корів бікарбонат натрію. Добавка до висококонцентратного раціону бікарбонату натрію у кількості 100 г на тварину у добу дає можливість підвищити у складі молочного жиру вміст біологічно активних дієнових кон'югатів лінолевої кислоти та їх мононенасичених попередників.

Особистий внесок здобувача полягає в безпосередньому виконанні всього обсягу науково-експериментальних досліджень, статистичної обробки та аналізу одержаних даних, формулюванні наукових положень і висновків, що підтверджується відповідною документацією. В опублікованих у співавторстві наукових працях задекларована частка автора.

Апробація роботи. Результати роботи доповідались на міжнародній науково-практичній конференції "Наукове забезпечення інноваційного розвитку аграрного виробництва в Карпатському регіоні" (Чернівці, 2007); науково-практичній конференції молодих науковців і спеціалістів "Актуальні проблеми біології, тваринництва та ветеринарної медицини (Львів, 2007); міжнародній науково-практичній конференції "Наукове забезпечення інноваційного розвитку аграрного виробництва в Карпатському регіоні" (Львів, 2008); XXV Jubilee World Buiatrics Congress (Будапешт, 2008); VII науково-практичній конференції молодих науковців і спеціалістів "Актуальні проблеми біології, тваринництва та ветеринарної медицини" (Львів, 2008); міжнародній науково-практичній конференції "Молоді вчені у вирішенні проблеми аграрної науки і практики" (Львів, 2009); міжнародній науково-практичній конференції "Інноваційність розвитку сучасного аграрного виробництва" (Львів, 2009); 10-th Jubilee Middle European Buiatrics Congress (Кошіце, Словацька Республіка, 2009).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладені в 8 наукових працях, з них 7 у фахових виданнях. Видано методичні рекомендації.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, огляду літератури, матеріалів і методів досліджень, результатів власних досліджень, їх аналізу і обговорення, висновків, 3-х додатків, списку використаних джерел, який містить 388 праць, у тому числі 369 латинкою. Основна частина роботи викладена на 119 сторінках комп’ютерного тексту і включає 28 таблиць та 2 діаграми, які займають 39 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Огляд літератури. Узагальнено результати досліджень сучасної світової науки стосовно впливу вуглеводного складу раціону на обмін жирних кислот у рубці і молочній залозі корів та показники молочної продуктивності. Розглянуто особливості перебігу процесів біогідрогенізації та ізомеризації ненасичених жирних кислот у рубці за різного співвідношення у раціоні клітковини, неструктурних вуглеводів та жиру. Обґрунтовано доцільність збільшення частки біологічно активних ізомерів олеїнової та лінолевої кислот у складі молочного жиру за допомогою годівельних факторів.

Матеріали та методи досліджень. Упродовж 2007–2009 років проведено 3 досліди, у двох з яких вивчали вплив різного вмісту і співвідношення у раціоні неструктурних вуглеводів та буферної добавки, а у третьому — вплив різної кількості зернових концентратів і соняшникової макухи в раціоні корів на жирнокислотний склад ліпідів вмісту рубця і молока та молочну продуктивність. Кожен дослід тривав 2 місяці (2–3-й місяці лактації) з попереднім двотижневим підготовчим періодом.

Перший дослід проведено в Дрогобицькому районі Львівської області на трьох групах корів (по 5 тварин у кожній) української чорно-рябої молочної породи живою вагою 500 кг з добовим надоєм 20 кг молока. Раціон корів контрольної групи містив: сіно лучне — 3 кг, сінаж різнотравний — 12 кг, силос кукурудзяний — 20 кг, брагу пшеничну — 20 кг, дерть пшенично-вівсяну — 3 кг, мелясу — 1,5 кг. У раціоні корів першої та другої дослідних груп вміст сінажу зменшували до 6 кг, а вміст дерті збільшували до 6 кг. До раціону корів другої дослідної групи додавали 0,1 кг бікарбонату натрію.

Другий дослід проведено в Дрогобицькому районі Львівської області на чотирьох групах корів (по 5 тварин у кожній) української чорно-рябої молочної породи живою вагою 550 кг з добовим надоєм 20 кг молока. Раціон корів першої та другої груп містив: сіно лучне — 3 кг, сінаж різнотравний — 12 кг, силос кукурудзяний — 20 кг, брагу пшеничну — 20 кг, дерть пшенично-вівсяну — 5 кг, мелясу — 1 кг. У раціоні корів третьої та четвертої груп вміст дерті зменшували до 3 кг, а вміст меляси збільшували до 2 кг. До раціону корів другої і четвертої груп додавали 0,1 кг бікарбонату натрію. 

Третій дослід проведено в Кіцманському районі Чернівецької області на двох групах корів (по 5 тварин у кожній) української червоно-рябої молочної породи живою вагою 600 кг з добовим надоєм 24 кг молока. Раціон корів контрольної групи містив: сіно лучне — 4 кг, сінаж різнотравний — 10 кг, силос кукурудзяний — 20 кг, брагу пшеничну — 20 кг, дерть пшенично-ячмінну — 6 кг, мелясу — 1,5 кг. У раціоні корів дослідної групи 2 кг дерті замінили на 1 кг соняшникової макухи.

Зразки вмісту рубця отримували за допомогою зонду на 30- і 60-й дні досліду. Зразки молока відбирали подекадно. Визначали жирнокислотний склад ліпідів кормів, вмісту рубця, рубцевих мікроорганізмів, молока, вміст білка і жиру в молоці.

Фракції бактерій і найпростіших розділяли диференційним центрифугуванням. До 10 мл фільтрату вмісту рубця додавали детергент і центрифугували 15 хв. при 1000 g для осадження найпростіших. Бактерії осаджували центрифугуванням надосадової рідини при 20000 g протягом 30 хв.

Ліпіди з кормів екстрагували за методом Фолча (Folch J. et al., 1957), з вмісту рубця, бактерій, найпростіших і молока – за методом Блая і Даєра (Bligh E.G.,     Dyer W.J., 1959). Жирнокислотний склад ліпідів досліджували методом газорідинної хроматографії на хроматографі Hewlett Packard HP-6890 з капілярними колонками SP-2380, SP-2560 та НР-88 довжиною 100 м, з внутрішнім діаметром 0,25 мм та товщиною нерухомої фази 0,2 мкм (ISO 15884:2002; ISO 15885:2002).

Визначення вмісту білка у молоці проводили рефрактометричним методом (ГОСТ 25179-90), жиру кислотним методом (ГОСТ 5867-90).

Одержані дані опрацьовані статистично за допомогою програми Microsoft Office Excel.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Вплив різної кількості грубих кормів і зернових концентратів у раціоні корів та додавання до нього бікарбонату натрію на жирнокислотний склад ліпідів вмісту рубця і молока та молочну продуктивність. Жирнокислотний склад ліпідів бактерій і найпростіших рубця були різними, що пояснюється відмінностями обміну речовин і ліпідного складу мембран у прокаріотів і еукаріотів.

Ліпіди найпростіших рубця характеризувалися меншим вмістом розгалужених, непарних і насичених і більшим вмістом моно- і поліненасичених жирних кислот, в порівнянні з ліпідами бактерій. Хоча найпростіші не приймають участі у біогідрогенізації, вони містять більше, ніж бактерії, ізомерів ненасичених жирних кислот.

Сумарний вміст ізомерів 18:1 у складі ліпідів бактерій та найпростіших контрольної та дослідних груп не відрізнявся, проте відносна масова частка окремих ізомерів змінювалася (рис.1).

Рис. 1. Вміст транс10-18:1 і транс11-18:1 ізомерів у ліпідах бактерій

і найпростіших вмісту рубця корів, % від загального вмісту жирних кислот

У ліпідах бактерій вмісту рубця корів першої дослідної групи порівняно з показниками контрольної групи був значно більшим вміст ізомерів транс6-7-8- (p<0,01), транс9- (p<0,001), транс10- (p<0,001), транс12- (p<0,001) та транс15-18:1 (p<0,001). При додаванні до висококонцентратного раціону бікарбонату натрію вміст ізомерів транс9-, транс10- та транс15-18:1 зменшився (p<0,05–0,001). Серед ізомерів 18:2 додавання до висококонцентратного раціону бікарбонату натрію вплинуло лише на вміст дієнового кон’югату транс10,цис12-18:2, який зменшився майже до показників контрольної групи (p<0,05).

Жирнокислотний склад найпростіших меншою мірою, ніж у бактерій, залежав від складу раціону. У складі ліпідів найпростіших вмісту рубця корів, яких утримували на висококонцентратному раціоні, зростала частка транс10-, транс12-, транс13-14-18:1, (p<0,05–0,001), транс10,цис12-18:2 та транс11,цис15-18:2 (p<0,05) ізомерів. У ліпідах найпростіших вмісту рубця корів другої дослідної групи кількість зазначених кислот знижувалась до рівня показників контрольної групи.

У складі ліпідів вмісту рубця корів (табл. 1), які отримували раціон зі збільшеним вмістом концентратів, порівняно до корів контрольної групи виявлено меншу сумарну кількість непарних (p<0,05) і розгалужених (p<0,001) жирних кислот, зокрема ізо-14:0 (p<0,001), ізо-15:0 (p<0,01) та ізо-16:0 (p<0,01). За додавання до цього раціону бікарбонату натрію сумарна частка розгалужених (p<0,01) і непарних (p<0,05) жирних кислот зростала і наближалася до показників, отриманих у корів контрольної групи.

Таблиця 1

Вміст ізомерів жирних кислот 18:1 і 18:2 у ліпідах вмісту рубця корів, % від загального вмісту жирних кислот (M±m, n=5)

Жирні кислоти

Групи корів

контрольна

перша дослідна1

друга дослідна2

транс6-7-8-18:1

0,23±0,02

0,34±0,05

0,29±0,01

транс9-18:1

0,35±0,03

0,56±0,07*

0,33±0,05*

транс10-18:1

0,60±0,05

2,52±0,14***

0,61±0,03***

транс11-18:1

3,97±0,35

3,24±0,49

4,08±0,60

транс12-18:1

0,25±0,04

0,37±0,03***

0,22±0,03**

транс13-14-18:1

0,33±0,02

0,56±0,04***

0,31±0,03***

транс15-18:1

0,32±0,02

0,53±0,02***

0,35±0,02***

цис6-7-8-18:1

0,53±0,04

0,75±0,05**

0,71±0,04

цис9-18:1

9,18±0,61

11,24±0,72

10,50±0,81

цис11-18:1

0,87±0,14

1,36±0,15*

1,17±0,09

цис12-18:1

0,48±0,03

1,01±0,14**

0,80±0,10*

цис13-18:1

0,12±0,01

0,17±0,02

0,14±0,01

цис15-18:1

0,32±0,03

0,69±0,05***

0,47±0,03**

транс9, транс12-18:2

0,28±0,02

0,24±0,03

0,27±0,04

транс9,транс11-18:2

0,15±0,02

0,30±0,02***

0,19±0,01**

цис9,транс11-18:2

0,20±0,01

0,13±0,01**

0,21±0,03*

транс10,цис12-18:2

0,05±0,01

0,12±0,01**

0,07±0,01**

цис9,цис12-18:2

4,30±0,39

6,75±0,24**

6,86±0,60*

транс11,цис15-18:2

0,54±0,03

0,76±0,04**

0,53±0,02***

Примітка. У цій і наступних таблицях: *– р< 0,05; **– р< 0,01; ***–р< 0,001;

1 — вірогідність різниць між контрольною і першою дослідною групою;

2 — вірогідність різниць між першою і другою дослідними групами.

У вмісті рубця зростала загальна кількість транс- і цис- ізомерів 18:1 (p<0,05), особливо транс10-18:1 (p<0,001). Для іншого метаболічно важливого ізомеру — вакценої кислоти (транс11-18:1) спостерігалась тенденція до зниження. Додавання до висококонцентратного раціону бікарбонату натрію знижувало сумарний вміст транс-ізомерів 18:1 (p<0,05), у тому числі і транс10-18:1 (p<0,050,001).

Серед 18:2 ізомерів в усіх групах найбільша кількість припадала на лінолеву (цис9,цис12-18:2) кислоту, причому в обох дослідних групах її було більше, ніж у контролі (p<0,01). Ліноленової (цис9,цис12,цис15-18:3) кислоти, навпаки, в рубці корів обох дослідних груп було менше (p<0,01), що може бути пов'язано з жирнокислотним складом раціонів. Крім того, у рубці корів першої дослідної групи зростала кількість метаболітів ліноленової кислоти: ізомерів транс11,цис15-18:2, цис15-18:1 та транс15-18:1 (p<0,01–0,001), що свідчить про більш інтенсивну її гідрогенізацію.

Кількість ізомеру цис9,транс11-18:2 у рубці корів першої дослідної групи, порівняно до контрольної, була меншою (p<0,01), а ізомеру транс10,цис12-18:2 — більшою (p<0,01). Таким чином, незважаючи на однакову кількість поліненасичених жирних кислот у рубці корів обох дослідних груп, у першій з них переважала гідрогенізація за транс10, а у другій — за транс11 шляхом. За додавання до дослідного раціону бікарбонату натрію частка більшості дієнових кон’югатів наближалась до показників контрольної групи (p<0,050,01).

У складі ліпідів молока корів, які отримували концентратний раціон, виявлено зменшення кількості коротко- та середньоланцюгових жирних кислот С4–С15 (p<0,05) порівняно до ліпідів молока корів контрольної групи. Після добавки до концентратного раціону бікарбонату натрію вміст зазначених жирних кислот у молоці зростав, хоча все одно був нижчим, ніж у корів контрольної групи. Добавка бікарбонату натрію по-різному впливала на вміст окремих кислот.

Вміст ізо- і антеізо-форм жирних кислот у молоці найбільшим був у корів контрольної групи, а найменшим – у корів першої дослідної групи, що узгоджується з результатами, отриманими при дослідженні відповідних показників жирнокислотного складу ліпідів вмісту рубця і бактерій.

У молоці корів, які отримували висококонцентратний раціон, збільшувалась сумарна кількість ізомерів олеїнової кислоти за рахунок як транс-, так і цис-ізомерів (табл. 2). Найбільш виражені зміни виявлені для транс10-18:1 ізомеру, кількість якого у молоці корів першої дослідної групи була значно більшою, ніж у корів контрольної групи (p<0,001).

При додаванні до висококонцентратного раціону бікарбонату натрію вміст кислоти транс10-18:1 суттєво знизився (p<0,001). Оскільки цей ізомер негативно впливає на жирність молока корів, зниження його вмісту в ліпідах молока корів, які отримували добавку бікарбонату натрію, є позитивним фактором. Кількість іншого важливого ізомеру — транс11-18:1 у молоці корів другої дослідної групи була меншою, ніж у корів контрольної групи, але більшою, ніж у корів першої дослідної групи (p<0,001).

Таблиця 2

Вміст ізомерів жирних кислот 18:1 і 18:2 у ліпідах молока корів,

% від загального вмісту жирних кислот (M±m, n=5)

Жирні кислоти

Групи корів

контрольна

перша дослідна1

друга дослідна2

транс6-7-8- 18:1

0,25±0,02

0,38±0,02**

0,25±0,01***

транс9-18:1

0,20±0,02

0,30±0,04**

0,22±0,02**

транс10-18:1

0,23±0,02

1,76±0,07***

0,34±0,03***

транс11-18:1

3,36±0,26

2,12±0,13**

3,13±0,12***

цис6-18:1

0,56±0,04

0,45±0,06

0,40±0,04

цис9-18:1

16,57±0,70

21,14±1,17*

20,33±2,26

цис10-18:1

0,09±0,01

0,10±0,01

0,08±0,01

цис11-18:1

0,72±0,04

1,16±0,08**

0,83±0,05**

цис12-18:1

0,17±0,01

0,24±0,02*

0,22±0,02

цис9,транс11-18:2

1,21±0,09

0,87±0,05*

1,28±0,13*

транс10,цис12-18:2

0,05±0,01

0,16±0,02**

0,08±0,01**

цис9,цис12-18:2

1,87±0,15

2,54±0,19*

2,15±0,17

Хоча загальна кількість поліненасичених жирних кислот у молоці корів всіх трьох груп відрізнялася незначно, у молоці корів дослідних груп спостерігалась тенденція до збільшення вмісту кислот 18:2, що відбувалося головним чином за рахунок лінолевої кислоти, домінуючої серед 18:2 ізомерів (p<0,05).

Обидва досліджувані концентратні раціони підвищували надої корів та вміст білка у молоці, проте концентратний раціон без бікарбонату натрію знижував жирність молока з 3,74 до 3,04 % (p<0,05). Добавка до концентратного раціону бікарбонату натрію попереджувала зниження жирномолочності (p<0,05).

Вплив різної кількості зернових концентратів і меляси у раціоні корів та додавання до нього бікарбонату натрію на жирнокислотний склад ліпідів вмісту рубця і молока та молочну продуктивність. Зменшення у раціоні корів частки крохмалю та збільшення частки цукру підвищило у вмісті рубця сумарну кількість транс-ізомерів олеїнової кислоти, що відбувалося, головним чином, за рахунок кислоти транс10-18:1. Кількість цис-ізомерів при цьому не змінювалася, за винятком зростання вмісту метаболіту ліноленової кислоти цис15-18:1. Цікаво, що серед ізомерів лінолевої кислоти зростала кількість лише цис9,транс11-18:2, тоді як кількість транс10,цис12-18:2 залишалася незмінною. Враховуючи, що вміст лінолевої та ліноленової кислот у рубці корів вказаних груп не відрізнявся, це свідчить про більшу активність CLA-редуктази щодо транс10,цис12-18:2 кислоти.

За додавання до обох досліджуваних раціонів бікарбонату натрію у вмісті рубця корів збільшувалась частка кислоти цис9,транс11-18:2 (р<0,05–0,001) і зменшувалась кількість ізомеру транс10,цис12-18:2 (р<0,01–0,001). Відповідні зміни виявлені і для їх метаболітів – кислот транс11-18:1 і транс10-18:1.

У вмісті рубця корів, які отримували раціони з добавкою бікарбонату натрію, виявлено більшу кількість розгалужених та непарних жирних кислот, що свідчить про збільшення популяції рубцевих бактерій, для ліпідів яких ці кислоти характерні.

Молоко корів, яких утримували на раціоні з більшою кількістю крохмалю містило менше транс10-18:1 та транс11-18:1 ізомерів. Додавання бікарбонату натрію до раціону з більшим вмістом крохмалю підвищувало кількість олеїнової (p<0,05) та транс11-18:1 (p<0,001) кислот і зменшувало кількість лінолевої (p<0,05) у молоці. У той же час, на ізомерний склад 18:1 і 18:2 жирних кислот молока корів, що отримували раціон з більшим вмістом цукру, бікарбонат натрію не впливав.

Крім того, у молоці корів, які отримували раціон з більшою кількістю крохмалю, виявлено менше розгалужених: ізо-15:0, ізо-17:0, антеізо-17:0 (p<0,05–0,01) та непарних: 17:0 і 17:1 (p<0,05–0,01) жирних кислот. Додавання до раціону бікарбонату натрію підвищувало їх кількість.

Виявлено особливості дії бікарбонату натрію на синтез коротко- та середньоланцюгових жирних кислот молочною залозою корів за різного співвідношення неструктурних вуглеводів у раціоні. За додавання бікарбонату натрію до раціону з більшим вмістом крохмалю у молоці зменшувалася кількість С8–С14 жирних кислот, тоді як за його додавання до раціону з більшою кількістю цукру зменшувалася кількість кислот С4–С10.

Заміна в раціоні частини зернових концентратів мелясою, як і добавка до цих раціонів бікарбонату натрію, не впливали на середньодобові надої корів. Проте, при введенні бікарбонату натрію у раціон з більшою кількістю крохмалю підвищилася жирності молока з 3,42 до 3,64 %. Добавка бікарбонату натрію до раціону з більшою кількістю цукру підвищувала вміст білка у молоці з 3,27 до 3,42 %.

Вплив різної кількості зернових концентратів і соняшникової макухи в раціоні корів на жирнокислотний склад ліпідів вмісту рубця і молока та молочну продуктивність. У ліпідах раціону корів дослідної групи містилося менше міристинової, пальмітинової та ліноленової кислот (p<0,05–0,001) і більше олеїнової кислоти (p<0,01), ніж у ліпідах раціону корів контрольної групи. У складі ліпідів вмісту рубця корів дослідної групи спостерігалось зменшення відносної частки непарних та розгалужених жирних кислот (p<0,001). Зокрема, ліпіди вмісту рубця корів дослідної групи містили менше кислот 13:0, 15:0, 17:0 (p<0,01–0,001) та ізо-15:0, ізо-16:0, антеізо-17:0 (p<0,05–0,001).

Сумарна частка ізомерів 18:2 у ліпідах вмісту рубця корів дослідної групи була меншою (p<0,01) за рахунок лінолевої (цис9,цис12) кислоти (табл. 3), що пов'язано з меншим її вмістом у раціоні корів дослідної групи. Кислот групи 18:1 у складі ліпідів вмісту рубця корів, які отримували соняшникову макуху, містилося більше, ніж у корів контрольної групи (p<0,01–0,001).

При заміні частини дерті соняшниковою макухою у вмісті рубця корів збільшилась сумарна частка транс-ізомерів 18:1 (p<0,001), зокрема кислот транс6-7-8-, транс9-, транс11-, транс13-14-18:1 (p<0,01–0,001). Кількість ізомеру транс10-18:1 порівняно з контрольною групою зросла незначно (p<0,05). Серед дієнових кон'югатів лінолевої кислоти у вмісті рубця корів дослідної групи більше ніж удвічі збільшилась кількість цис9,транс11-18:2 кислоти (p<0,001) з одночасним зменшенням частки ізомеру транс10,цис12-18:2 (p<0,001).

Таблиця 3

Вміст ізомерів жирних кислот 18:1 і 18:2 у ліпідах вмісту рубця корів, % від загального вмісту жирних кислот (M±m, n=5)

Жирні кислоти

Групи корів

контрольна

дослідна

транс6-7-8-18:1

0,24±0,01

0,49±0,04***

транс9-18:1

0,18±0,01

0,41±0,02***

транс10-18:1

0,46±0,01

0,55±0,03*

транс11-18:1

1,82±0,02

3,59±0,06***

транс12-18:1

0,29±0,01

0,25±0,02

транс13-14-18:1

0,10±0,01

0,16±0,005**

транс15-18:1

0,08±0,01

0,07±0,01

цис 6-18:1

0,40±0,01

0,63±0,02***

цис 9-18:1

8,32±0,59

7,58±0,52

цис 10-18:1

0,42±0,01

0,40±0,01

цис 11-18:1

0,37±0,01

0,46±0,004***

цис 12-18:1

0,44±0,01

0,40±0,02

цис 13-18:1

0,25±0,015

0,31±0,01*

цис 15-18:1

0,17±0,01

0,21±0,005*

транс9,транс12-18:2

0,12±0,01

0,10±0,003

транс9,транс11-18:2

0,11±0,01

0,26±0,01***

цис9,транс11-18:2

0,17±0,005

0,39±0,01***

транс10,цис12-18:2

0,09±0,01

0,04±0,004**

цис9,цис12-18:2

15,27±0,30

12,73±0,16***

транс11,цис15-18:2

0,12±0,005

0,11±0,01

У молоці корів дослідної групи спостерігалось зниження кількості коротко- та середньоланцюгових жирних кислот (p<0,01), а також сумарної частки насичених жирних кислот (p<0,001), зокрема міристинової та пальмітинової (p<0,05–0,01). Вміст стеаринової кислоти в ліпідах молока корів, яким згодовували соняшникову макуху, був вищим, ніж у корів контрольної групи (p<0,05).

Загальна кількість мононенасичених жирних кислот у молоці корів дослідної групи збільшилась (p<0,001), головним чином за рахунок олеїнової кислоти (p<0,001; табл. 4).

Серед моноєнових метаболітів основних дієнових кон'югатів лінолевої кислоти на третину збільшилася частка транс11-18:1 (p<0,05), тоді як частка транс10-18:1 кислоти майже не відрізнялася від контролю. Відповідні зміни виявлено і у кількості самих дієнових кон'югатів: частка кислоти цис9,транс11-18:2 зростала (p<0,05), а частка транс10,цис12-18:2 залишалася без змін.

Таблиця 4

Вміст ізомерів жирних кислот 18:1 і 18:2 у ліпідах молока корів, відносна масова частка жирних кислот, % (M±m, n=5)

Жирні кислоти

Групи корів

контрольна

дослідна

транс6-18:1

0,23±0,027

0,28±0,01

транс9-18:1

0,17±0,019

0,22±0,01

транс10-18:1

0,38±0,064

0,43±0,03

транс11-18:1

0,72±0,098

0,99±0,04*

цис6-18:1

0,38±0,006

0,40±0,02

цис9-18:1

12,50±0,54

18,28±0,66***

цис11-18:1

0,46±0,019

0,58±0,054

цис12-18:1

0,32±0,046

0,40±0,033

транс10,цис12-18:2

0,042±0,002

0,056±0,006

цис9,цис12-18:2

2,61±0,26

2,92±0,17

цис9,транс11-18:2

0,41±0,029

0,56±0,036*

Заміна у складі раціону високопродуктивних корів частини крохмалю еквівалентною за енергетичною цінністю кількістю жиру підвищила середньодобові надої з 21,2 до 22,7 кг, або на 7 %. Хоча відсоток білка і жиру у молоці корів дослідної групи зростав незначно, їх валовий вихід був вірогідно більший.

ВИСНОВКИ

Вивчено вплив різного вуглеводного і ліпідного складу раціону корів на гідрогенізацію поліненасичених і синтез непарних і розгалужених жирних кислот у рубці, жирнокислотний склад ліпідів молока та молочну продуктивність. Встановлено вплив бікарбонату натрію на перебіг вказаних процесів.

1. У складі ліпідів вмісту рубця і молока корів, які отримували раціон зі зменшеним вмістом клітковини і збільшеним вмістом крохмалю (заміна частини сінажу зерновими концентратами), зростала частка транс10-18:1 кислоти (p<0,001) та її попередника – дієнового кон'югату транс10,цис12-18:2 кислоти (p<0,01). Частка транс11-18:1 та цис9,транс11-18:2 кислот у вмісті рубця і молоці зменшувалась (p<0,05–0,01).

2. Додавання бікарбонату натрію попереджувало негативний вплив надлишку крохмалю на метаболізм жирних кислот у вмісті рубця, сприяло збільшенню у складі ліпідів вмісту рубця і молока частки цис9,транс11-18:2 (p<0,05) і транс11-18:1 (p<0,001) кислот і зменшувало частку транс10-18:1 та транс10,цис12-18:2 кислот (p<0,01–0,001).

3. Зменшення у складі раціону кількості крохмалю і збільшення кількості цукру (заміна частини зернових концентратів мелясою) призводило до зростання у складі ліпідів вмісту рубця частки похідної лінолевої кислоти — транс10-18:1 кислоти та похідних ліноленової кислоти — транс15-18:1 і цис15-18:1 кислот. У вмісті рубця зростала частка цис9,транс11-18:2 за відсутності змін у вмісті транс11-18:1. Це свідчить про нижчу інтенсивність біогідрогенізації лінолевої кислоти і вищу — ліноленової кислоти. У молоці зросла частка транс10-18:1 (p<0,01) і зменшилась частка лінолевої кислоти (p<0,05).

4. У молоці корів, що отримували раціон з низьким вмістом цукру і добавкою бікарбонату натрію, збільшувалась частка ізомерів транс11-18:1 (p<0,001), цис9-18:1 (p<0,05) та цис11-18:1 (p<0,01) і зменшувалась частка цис9,цис12-18:2 (p<0,05) кислоти. На жирнокислотний склад молока корів, які отримували раціон з високим вмістом цукру, бікарбонат натрію не впливав.

5. Внаслідок введення до обох раціонів бікарбонату натрію у рубці зменшувалася частка цис9-18:1, транс10-18:1, транс10,цис12-18:2 та цис9,цис12-18:2 кислот і зростала частка транс11-18:1, цис15-18:1 та транс9,транс 12-18:2 (p<0,05–0,01) кислот. Додавання бікарбонату натрію до раціону з більшою кількістю крохмалю збільшувало, а до раціону з більшою кількістю цукру — зменшувало частку цис9,транс11-18:2 кислоти у рубці.

6. Відносна кількість непарних і розгалужених жирних кислот у вмісті рубця корів, які отримували раціон з низьким вмістом клітковини і високим вмістом крохмалю, зменшувалась, а за раціону з високим вмістом цукру — збільшувалась (p<0,05–0,001), що свідчить про зміни видового складу мікрофлори. Додавання до раціону бікарбонату натрію підвищувало кількість непарних і розгалужених жирних кислот.

7. При заміні у раціоні корів частини зернових концентратів соняшниковою макухою у жирнокислотному складі вмісту рубця удвічі зросла частка транс-мононенасичених жирних кислот, головним чином за рахунок транс11-18:1 (p<0,001). Серед дієнових кон’югатів лінолевої кислоти у два рази збільшилась частка цис9,транс11-18:2 і у два рази зменшилась частка транс10,цис12-18:2 кислот (p<0,001). Заміна частини дерті соняшниковою макухою сприяла збільшенню у складі ліпідів молока частки транс11-18:1 і цис9,транс11-18:2 кислот (p<0,05).

8. Раціон зі зменшеним вмістом клітковини і збільшеним вмістом крохмалю не впливав на середньодобові надої, але знижував жирність молока з 3,74 до 3,04 % (p<0,05). Додавання бікарбонату попереджувало зниження жирномолочності. При заміні у раціоні корів частини крохмалю жиром середньодобовий надій підвищився на 7 % (p<0,05), а продукція молочного білка і жиру зросла відповідно на 6 і 10 %.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Додавання до раціону корів з високим вмістом концентрованих кормів бікарбонату натрію у кількості 100 г на тварину у добу підвищує жирність молока і харчову цінність молочного жиру.

2. Заміна 20 % дерті у раціоні корів соняшниковою макухою збільшує середньодобовий надій на 7 % і вихід молочного жиру на 10 %. При цьому підвищується харчова цінність молочного жиру внаслідок збільшення у його складі вмісту біологічно активних жирних кислот.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Вудмаска І.В. Ізомерний склад жирних кислот вмісту рубця корів за різного вуглеводного складу раціону / І. В. Вудмаска, О. В. Голубець, І. В. Невоструєва // Збірник наукових праць Подільського державного аграрно-технічного університету. — 2008. — Вип. III. — С. 9–14. (Дисертант провела визначення жирнокислотного складу ліпідів вмісту рубця, статистичне опрацювання та аналіз отриманих результатів, приймала участь в оформленні статті).

2. Голубець О.В. Жирнокислотний склад ліпідів бактерій і найпростіших вмісту рубця корів за різного вмісту в раціоні концентратів та додаванні бікарбонату натрію /О. В. Голубець, І. В. Вудмаска // Біологія тварин. — 2008. — Том 10,      № 1–2. — С. 103–110. (Дисертант провела визначення жирнокислотного складу ліпідів бактерій і найпростіших, статистичне опрацювання та аналіз отриманих результатів, приймала участь в оформленні статті).

3. Голубець О. В. Вміст ізомерів олеїнової та лінолевої кислот у молоці корів, утримуваних на висококонцентратному раціоні з додаванням бікарбонату натрію / О. В. Голубець, І. В. Вудмаска // Наук.-техн. бюл. Інституту біології тварин і ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок. — 2008. — Вип. 9, № 4. — С. 22–27. (Дисертант провела визначення жирнокислотного складу ліпідів молока, статистичне опрацювання та аналіз отриманих результатів, приймала участь в оформленні статті).

4. Голубець О. В. Вплив буферної добавки на жирнокислотний склад ліпідів вмісту рубця корів за різного рівня вуглеводів у раціоні / О. В. Голубець // Наук.-техн. бюл. Інституту біології тварин і ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок. — 2009. — Том.10, № 1–2. — С. 144–149.

5. Голубець О. В. Жирнокислотний склад молока корів за додавання бікарбонату натрію до раціонів з різним вмістом неструктурних вуглеводів / О. В. Голубець, І. В. Вудмаска // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнології імені С. З. Гжицького. — 2009. — Т. 11, № 2 (41). — Ч.3. — С. 61–65. (Дисертант провела визначення жирнокислотного складу ліпідів молока, статистичне опрацювання та аналіз отриманих результатів, сформулювала висновки, написала статтю).

6. Голубець О. В. Вплив різної кількості зернових концентратів і соняшникової макухи в раціоні корів на жирнокислотний склад ліпідів молока і молочну продуктивність / О. В. Голубець, І. В. Вудмаска // Біологія тварин — 2009. — Том 11, № 1—2. — С. 162—167. (Дисертант провела визначення жирнокислотного складу ліпідів молока, статистичне опрацювання та аналіз отриманих результатів, сформулювала висновки, написала статтю).

7. Голубець О. В. Вплив різної кількості зернових концентратів і соняшникової макухи в раціоні корів на жирнокислотний склад ліпідів вмісту рубця / О. В. Голубець, І. В. Вудмаска // Наук.-техн. бюл. Інституту біології тварин і ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок. — 2010. — Вип. 11, № 1. — С. 92–96.  (Дисертант провела визначення жирнокислотного складу ліпідів молока, статистичне опрацювання та аналіз отриманих результатів, сформулювала висновки, написала статтю).

8. Vudmaska I. Effect of dietary sodium bicarbonate on fatty acid isomers content in rumen fluid and milk of cows / I. Vudmaska, V. Vlizlo, O. Golubets // Folia veterinaria. — 2009. — Vol. 53, № 1. — P.258–259. (Дисертант провела визначення жирнокислотного складу ліпідів молока, статистичне опрацювання та аналіз отриманих результатів).

9. Голубець О. В. Визначення жирнокислотного складу ліпідів методом капілярної газорідинної хроматографії / О. В. Голубець, І. В. Вудмаска // Методичні рекомендації.—Львів, 2010.—34 с.

Голубець О.В. Ізомерний склад жирних кислот вмісту рубця і молока корів за різного вуглеводного і ліпідного складу раціону. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.04 – біохімія. Інститут біології тварин НААН, Львів, 2010.

Досліджувався вплив різного вмісту клітковини, неструктурних вуглеводів і жиру в раціоні корів на жирнокислотний склад ліпідів вмісту рубця і молока та на молочну продуктивність.

Встановлено, що при заміні у раціоні корів частини грубих кормів зерновими концентратами у складі ліпідів вмісту рубця і молока зменшується кількість характерних для рубцевої мікрофлори непарних і розгалужених жирних кислот та зростає частка ізомерів ненасичених жирних кислот, які пригнічують синтез молочного жиру: транс10-18:1 і транс10,цис12-18:2. Кількість біологічно активних кислот транс11-18:1 та цис9,транс11-18:2 у вмісті рубця і молоці при цьому зменшується. Додавання бікарбонату натрію попереджує негативний вплив надлишку крохмалю на метаболізм жирних кислот у вмісті рубця. Концентратний раціон без бікарбонату натрію знижував жирність молока з 3,74 до 3,04 %. Добавка бікарбонату натрію підвищувала жирність молока до рівня контрольної групи.

Заміна частини дерті у раціоні корів соняшниковою макухою сприяє збільшенню у ліпідах вмісту рубця кількості цис,транс ізомерів лінолевої кислоти, транс-ізомерів олеїнової кислоти та стеаринової кислоти. У молоці корів дослідної групи зростала частка цис9,транс11-18:2 і транс11-18:1 кислот, тоді як кількість ізомерів транс10-18:1 і транс10,цис12-18:2 не змінювалася. Середньодобовий надій корів дослідної групи підвищився на 7 %, а продукція молочного білка і жиру збільшилась на 6 і 10 % відповідно.

Ключові слова: корови, вуглеводи, жир, жирні кислоти, біогідрогенізація, цис-, транс-ізомери, дієнові кон’югати лінолевої кислоти.

Голубец О.В. Изомерный состав жирных кислот содержимого рубца и молока коров при разном углеводном и липидном составе рациона. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 03.00.04 – биохимия. Институт биологии животных НААН, Львов, 2010.

Целью диссертационной работы было изучение влияния разного соотношения клетчатки, неструктурных углеводов и жира в рационе и рН рубцовой жидкости коров на синтез разветвленных и нечетных жирных кислот, образование позиционных и пространственных изомеров октадеценовой (18:1) и октадекадиеновой (18:2) кислот микрофлорой рубца, их использование в синтезе молочного жира, а также на показатели молочной продуктивности.

Было проведено 3 опыта, в двух из которых изучали влияние разного соотношения в рационе неструктурных углеводов и буферной добавки (бикарбоната натрия) на жирнокислотный состав липидов содержимого рубца и молока и показатели молочной продуктивности. В третьем опыте изучали влияние замены части зерновых концентратов в рационе жмыхом подсолнечника на жирнокислотный состав липидов содержимого рубца и молока и показатели молочной продуктивности.

Жирнокислотный состав липидов кормов, содержимого рубца и молока определяли методом газожидкостной  хроматографии на хроматографе НР 6890 с использованием капиллярных колонок SP-2380, SP-2560 и НР-88 длиной 100 м.

Установлено, что снижение содержания клетчатки и повышение содержания крахмала в рационе коров, при замене части сенажа зерновыми концентратами,  увеличивает количество транс10-18:1 кислоты и ее предшественника – диенового конъюгата транс10,цис12-18:2 и уменьшает количество транс11-18:1 и цис9,транс11-18:2 кислот в составе липидов содержимого рубца и молочном жире. Добавка бикарбоната натрия предотвращает отрицательное влияние избытка крахмала на метаболизм жирных кислот в рубце, способствует увеличению в составе липидов содержимого рубца и молока доли кислот цис9,транс11-18:2 и транс11-18:1 и уменьшению доли изомеров транс10-18:1 и транс10,цис12-18:2.

В молоке коров, получавших рацион с низким содержанием сахара бикарбонат натрия увеличивал долю кислот транс11-18:1, цис9-18:1 и цис11-18:1. На жирнокислотный состав молока коров, получавших рацион с нормальным содержанием сахара, бикарбонат натрия не влиял.

В содержимом рубца коров, получавших рацион с низким содержанием клетчатки и высоким содержанием неструктурных углеводов уменьшалось содержание жирных кислот с нечетным количеством углеродных атомов и разветвленной цепью, что свидетельствует об угнетении жизнедеятельности микрофлоры. Добавка бикарбоната натрия повышала количество нечетных и разветвленных жирных кислот.

Сравнительно с содержимым рубца, рубцовые бактерии содержали больше насыщенных, разветвленных и нечетных жирных кислот. Повышенное содержание в рационе зерновых концентратов уменьшало количество разветвленных жирных кислот рубца и увеличивало количество большинства транс-изомеров олеиновой и линолевой кислот в липидах бактерий рубца, а добавление к рациону бикарбоната натрия ослабляло этот эффект.

Липиды простейших рубца характеризовались меньшим содержанием разветвленных, нечетных и насыщенных и большим содержанием моно- и полиненасыщенных жирных кислот, по сравнению с липидами бактерий и содержимого рубца. Простейшие не принимают участия в биогидрогенизации и  включают в состав своих липидов ненасыщенные жирные кислоты, чем предупреждают полную их гидрогенизацию бактериями.

Замена в рационе коров части зерновых концентратов жмыхом подсолнечника влияла на процесс биогидрогенизации полиненасыщенных жирных кислот в рубце. Липиды содержимого рубца коров опытной группы содержали больше диеновых конъюгатов линолевой кислоты и транс-изомеров олеиновой кислоты, а также больше конечного продукта биогидрогенизации – стеариновой кислоты. В составе молочного жира увеличивалось содержание мононенасыщенных жирных кислот за счет изомеров олеиновой кислоты, в том числе цис9-18:1 и транс11-18:1. Кроме того, липиды молока коров, в рацион которых добавляли жмых подсолнечника, содержали больше рубцовой кислоты.

Концентратний рацион без бикарбоната натрия снижал жирность молока с 3,74 до 3,04%. Добавка бикарбоната натрия предупреждала снижение жирномолочности. Замена в рационе коров части дерти жмыхом подсолнечника способствовала увеличению среднесуточного надоя на 7 % и продукции молочного белка и жира на 6 и 10 % соответственно.

Ключевые слова: коровы, углеводы, жир, жирные кислоты, биогидрогенизация, цис-, транс-изомеры, диеновые конъюгаты линолевой кислоты.

Golubets O. Isomeric fatty acid composition of rumen digesta and milk lipids depending on carbohydrate and lipid composition of diet. – Manuscript.

Thesis for the candidate`s degree of agricultural sciences by specialty 03.00.04 – biochemistry. Institute of Animal Biology of NAAS, Lviv, 2010.

The effect of different amounts of fiber, nonstructural carbohydrates and fat in cow's diet on fatty acid profile of lipids of rumen digesta and milk, milk yield and composition were examined.

It was established that changing of a part of forage by grain concentrates results in decreasing of amount of odd- and branched-chain fatty acids, which are specific for rumen microflora, and increasing of isomers of unsaturated fatty acids, that depress synthesis of milk fat: trans10-18:1 and trans10,cis12-18:2. The amount of biologically active acids trans11-18:1 and cis9,trans11-18:2 in rumen digesta and milk are decreased. The addition of sodium bicarbonate prevents the negative influence of starch surplus on fatty acids' metabolism. Concentrate-based ration without sodium bicarbonate reduced fat content of milk from 3,74 to 3,04 %. The addition of sodium bicarbonate restored fat content of milk up to a level of control group.  

Changing of part of grain in cow's ration by sunflowerseed cake promoted increasing in lipids of rumen digesta of amount of cis,trans isomers of linoleic acid, trans isomers of oleic acid and amount of stearic acid. In milk of cows from experimental group mass part of cis9,trans11-18:2 and trans11-18:1 acids was elevated, at the same time amount of trans10-18:1 and trans10,cis12-18:2 didn't variety. Daily milk yield from cows of experimental group was increased on 7% and production of milk protein and fat were increased on 6 and 10 % respectively.

Key words: cows, carbohydrates, fat, fatty acids, biohydrodenation, cis-, trans-isomers, conjugated linoleic acid.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

43195. СУДОВАЯ ЭНЕРГЕТИЧЕСКАЯ УСТАНОВКА 1.54 MB
  Для судовой энергетической установки характерна сложная структура. В ее состав в основном входит оборудование энергетических систем и трубопроводов. Между которыми существуют сложные физические, параметрические и технико-экономические связи. Для процессов, протекающих в энергетическом оборудовании, характерны значительные изменения параметров – температуры, давления, скорости, сил и моментов, напряжений и деформаций, турбулентности, шума и вибрации, теплопередачи и др.
43196. Проект ПТБ автопредприятия среднего бизнеса в г.Михайловске 365 KB
  Указанные расчеты выполняются с использованием следующих исходных данных (задание из разделов коммерческой эксплуатации):- тип подвижного состава –ВАЗ-2114 среднесписочное количество автомобилей – 200 шт.; реднесуточный пробег автомобилей – 312 км; время в наряде – 24,0 ч; количество дней работы АТП в году – 365; категория условий эксплуатации – III; природно-климатическая зона эксплуатации – умеренно холодный средний пробег автомобиля в долях пробега с начала эксплуатации до капитального ремонта – 0,8; способ хранения: на закрытой площадке.
43197. Решение системы линейных уравнений методом Гаусса 723 KB
  Метод Гаусса— классический метод решения системы линейных алгебраических уравнений (СЛАУ). Это метод последовательного исключения переменных, когда с помощью элементарных преобразований система уравнений приводится к равносильной системе ступенчатого (или треугольного) вида, из которого последовательно, начиная с последних (по номеру) переменных, находятся все остальные переменные.
43198. Рентабельность производства продукции, пути ее роста 322.5 KB
  Прибыль характеризует конечные экономические показатели не только в сфере производства сельскохозяйственной продукции, но и в сфере обращения, реализации. Она является как бы фокусом, в котором находят отражение все слагаемые эффективности производства. С ростом прибыли неразрывно связан рост рентабельности производства. В свою очередь когда идёт речь о том, что то или иное хозяйство рентабельно, это означает, что в этом хозяйстве не только возмещают затраты, связанные с производством и реализацией продукции, но и получают определённую прибыль, позволяющую вести хозяйство на расширенной основе.
43199. ЭКОНОМИКО-СТАТИСТИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ СЕБЕСТОИМОСТИ ЗЕРНОВЫХ В СПК «ТАТАРСКОЕ» ЧЕРЛАКСКОГО РАЙОНА ОМСКОЙ ОБЛАСТИ 674 KB
  Целью работы является углубление теоретических знаний в области статистики и приобретение практических навыков сбора и анализа статистической информации, для проведения экономико-статистического анализа. Для достижения данной цели поставим перед собой последовательный ряд задач, которые более полно и наглядно охарактеризуют производственную деятельность предприятия: сбор статистических данных; обработка собранных данных статистическими методами (представление данных в табличном и графическом виде, расчет относительных величин структуры, показателей интенсивности и средних показателей динамики, выравнивание рядов динамики, корреляционно-регрессионный анализ связи, анализ вариации, факторный анализ с помощью индексов); проведение экономико-статистического анализа результатов обработки данных.
43200. Монтаж одноэтажного промышленного здания 148.5 KB
  Перемещение и монтаж элементов и конструкций над перекрытиями, под которыми находятся люди, допускаются в исключительных случаях по письменному распоряжению I главного инженера генподрядной строительно-монтажной организации при возведении зданий, имеющих более пяти этажей, после разработки мероприятии, обеспечивающих безопасное производство работ. При монтажных работах на высоте должна быть определена и хорошо обозначена видимыми предупредительными знаками опасная зона для нахождения и перемещения людей. В необходимых случаях, кроме этого, подают предупредительные звуковые сигналы.
43201. Проектування приводу до стрічкового конвеєра за схемою та графіком навантаження 1.3 MB
  Курсовий проект з деталей машин – перша самостійна розрахунково-конструкторська робота, під час виконанні якої, студент набуває навичок практичного прикладання своїх теоретичних знань, що були отримані при вивченні фундаментальних та загально технічних дисциплін. На перших етапах роботи над проектом дуже важливо опанувати досвід проектування, що був накопичен в промисловості та відображен в ГОСТах та ДСТУ.
43202. Проектирование смесителя лопастного 3.17 MB
  В гравитационных смесителях в результате подъема и сбрасывания смеси внутри вращающегося барабана рисунок 1. В смесителях непрерывного действия поступление компонентов и выход готовой смеси происходит непрерывно. При переналадке на :смесь новой марки они уступают смесителям циклического действия. а схема смесителя; 1 двигатель; 2 клиноременная передача; 3 редуктор; 4 зубчатая передача; 5 разгрузочный затвор; 6 лопастные валы; 7 лопасть; 8 корыто смесителя.
43203. Синтез и расчёт кулисного механизма 631 KB
  В механизмах привода поперечно строгальных станков используется механизм, обеспечивающий главное возвратно-поступательное движение резания. Основная масса механизмов использующихся в данных станках это кулисные механизмы. Они обеспечивают заданную скорость рабочего хода и повышенную скорость холостого хода. Расчёт и проектирование данных механизмов является важным этапом в образовании инженера. В курсе предмета «Теория машин, механизмов и манипуляторов» получаются навыки расчёта механизмов машин. Комплексным подходом к закреплению полученных знаний является выполнение курсового проекта по данному курсу. В курсовом проекте осуществляется синтез и расчёт кулисного механизма, построение и расчёт зубчатого зацепления и кулачкового механизма. При выполнении работы используются все знания, полученные за курс предмета.