64469
Врожайність і якість насіння сої при поєднанні хімічних і агротехнічних прийомів боротьби з бур’янами в східній частині Лісостепу України
Автореферат
Лесное и сельское хозяйство
У теперішній час на посівах сої використовується ряд високоефективних гербіцидів для боротьби з однорічними видами бур'янів. Проте вплив їх на забуряненість посівів ріст розвиток формування азотфіксуючих бульбочок врожайність...
Украинкский
2014-07-06
271.5 KB
2 чел.
PAGE 2
ІНСТИТУТ РОСЛИННИЦТВА ІМ. В. Я. ЮРЄВА
УКРАЇНСЬКОЇ Академії АГРАРНИХ НАУК
Гутянський Роман Анатолійович |
УДК 635.655: 631.5
ВРОЖАЙНість і якість насіння сої при поєднанні хімічних і агротехнічних прийомів боротьби з бурянами В СХІДНій ЧАСТИНі ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
06.01.09 рослинництво
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
Харків - 2010
Дисертацією
є рукопис
Роботу виконано
в Інституті рослинництва ім. В. Я. Юрєва УААН
Науковий керівник: |
доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Зуза Володимир Серафимович, Інститут рослинництва ім. В. Я. Юрєва УААН, провідний науковий співробітник лабораторії рослинництва і сортовивчення |
Офіційні опоненти: |
доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент УААН Черенков Анатолій Васильович, Інститут зернового господарства УААН, завідувач лабораторії технології вирощування озимих зернових культур |
кандидат сільськогосподарських наук, доцент Огурцов Євген Миколайович, Харківський національний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва Мінагрополітики України, доцент кафедри рослинництва |
Захист дисертації відбудеться __15 червня__ 2010 р. о _13_год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.366.01 при Інституті рослинництва ім. В. Я. Юрєва УААН за адресою: 61060, м. Харків, проспект Московський, 142, тел. (057) 392-23-78; факс (057) 779-84-17; е-mail: yuriev1908@gmail.com
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту рослинництва ім. В. Я. Юрєва УААН за адресою: 61060, м. Харків, проспект Московський, 142.
Автореферат розіслано __14 травня 2010 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Петренкова В. П.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. У теперішній час на посівах сої використовується ряд високоефективних гербіцидів для боротьби з однорічними видами бур'янів. Проте вплив їх на забуряненість посівів, ріст, розвиток, формування азотфіксуючих бульбочок, врожайність і якість насіння сої в східній частині Лісостепу України недостатньо вивчено. Не досліджено комбіноване застосування агротехнічних і хімічних прийомів догляду за посівами сої, а також можливість оптимізації кількості міжрядних обробітків. Не вивчено конкурентоспроможність сортів сої з різною тривалістю вегетаційного періоду відносно бурянів. У виробничих умовах ефективність гербіцидів при вирощуванні сої не завжди достатньо висока і тому наші дослідження, спрямовані на вирішення цієї проблеми, набувають особливої актуальності та науково-практичної значимості.
Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження за темою дисертаційної роботи виконано в 2004 2007 рр. в Інституті рослинництва ім. В. Я. Юрєва УААН у відповідності з завданням на 2001 2005 рр. «Обґрунтувати наукові основи та розробити рекомендації з оптимізації інтегрованого захисту сільськогосподарських культур, як органічної складової екологічно орієнтованого землеробства» (№ державної реєстрації 0101U006132) та завданням на 2006 2010 рр. «Розробити наукові основи і вдосконалити екологічно безпечні технології захисту польових культур від шкідників, хвороб та бурянів, за умов регулювання їх розвитку та чисельності для лісостепової зони Сходу України» (№ державної реєстрації 0106U004907) згідно з НТП «Захист рослин».
Мета і завдання досліджень. Мета досліджень оптимізувати заходи боротьби з бур'янами в посівах сої стосовно ґрунтово-кліматичних умов східної частини Лісостепу України.
Для досягнення зазначеної мети були поставлені наступні завдання:
Обєкт досліджень: формування врожайності і якості насіння сої за різних заходів регулювання бур'янів у посівах культури.
Предмет досліджень: вплив агротехнічних і хімічних прийомів боротьби з бурянами на врожайність і якість насіння сої при її вирощуванні.
Методи досліджень. За основу досліджень був взятий метод польового експерименту. Він доповнювався лабораторно-польовими та розрахунково-математичними методами: візуальним для фенологічних спостережень; вимірювально-ваговим визначення біометричних показників і біологічної продуктивності рослин, маси азотфіксуючих бульбочок, рівня забуряненості посіву; термостатно-ваговим визначення запасів продуктивної вологи в ґрунті, вологості насіння; методом висічок визначення площі листя сої; агрохімічними аналізами визначення запасів поживних речовин у ґрунті; біохімічними аналізами визначення хімічного складу рослин і насіння сої; статистичним для об'єктивної оцінки експериментальних даних; розрахунково-порівняльним для визначення енергетичної та економічної ефективності хімічних і агротехнічних прийомів боротьби з бурянами.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в умовах східної частини Лісостепу України встановлено вплив широкого спектру гербіцидів у поєднанні з агротехнічними заходами боротьби з бур'янами на врожайність і якість насіння сої. Встановлено ефективність оптимізації кількості міжрядних обробітків під час догляду за посівами. Вперше виявлена толерантність рослин сої до ґрунтових гербіцидів і вплив препаратів на азотфіксуючі бульбочки, визначено конкурентоспроможність сортів сої з різною тривалістю вегетаційного періоду відносно бурянів. Внаслідок встановлених закономірностей удосконалено елементи технології вирощування сої.
Практичне значення одержаних результатів. Встановлена конкурентоспроможність сортів сої відносно бурянів, розроблені прийоми контролювання забуряненості дозволили визначити кращі ґрунтові та післясходові гербіциди, оптимізувати кількість міжрядних обробітків і технологічних прийомів догляду за посівами, що сприяло істотному підвищенню врожайності посівів в умовах східної частини Лісостепу України. Результати досліджень перевірені й впроваджені в Устимівській дослідній станції рослинництва Глобинського району Полтавської області та ДП ДГ «Елітне» Харківського району Харківської області на загальній площі 260 га, що забезпечило збір врожаю сої на рівні 1,82 2,25 т/га.
Особистий внесок здобувача. Особиста участь здобувача полягає в закладанні та проведенні польових і лабораторних дослідів, здійсненні аналітичного огляду літературних джерел за темою дисертації, обґрунтуванні та узагальненні результатів досліджень і підготовці їх до друку. В опублікованих наукових статтях, матеріалах і тезах конференцій, виконаних у співавторстві, частка участі здобувача становить від 50 до 80%, в методичних рекомендаціях 5%, а в довіднику «Оптимізація інтегрованого захисту польових культур» підрозділ 3.6. «Соя» 10%.
Апробація результатів. Основні положення та результати дисертаційної роботи заслухано та обговорено на засіданнях агротехнологічної секції вченої ради Інституту рослинництва ім. В. Я. Юрєва УААН (Харків, 2005 2008 рр.); Міжнародній науково-практичній конференції «Ресурсосберегающие технологии земледелия» і Міжнародній школі молодих вчених і спеціалістів «Перспективные технологии для современного сельскохозяйственного производства» (Курськ, 2005 р.); Всеукраїнській конференції молодих вчених «Екологічно обґрунтований захист рослин» (Київ, 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Проблемы сельскохозяйственного производства на современном этапе и пути их решения» (Бєлгород, 2006 р.); Міжнародній науковій конференції молодих вчених «Інноваційні напрями наукової діяльності молодих вчених в галузі рослинництва» (Харків, 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Проблемы дефицита растительного белка и пути его преодоления» (Жодіно, 2006 р.); Міжнародних наукових конференціях студентів, аспірантів і молодих вчених «Екологізація сталого розвитку агросфери і ноосферна перспектива інформаційного суспільства» (Харків, 2007 2008 рр.); Міжнародній науково-практичній конференції «Интенсификация, ресурсосбережение и охрана почв в адаптивно-ландшафтных системах земледелия» (Курськ, 2008 р.).
Публікації. Основні результати досліджень опубліковано в 21 науковій праці, з яких 6 статей у фахових виданнях і 2 в наукових виданнях, 10 тез (матеріалів) конференцій, 2 рекомендації виробництву та 1 довідник.
Обсяг і структура роботи. Дисертація викладена на 231 сторінках компютерного тексту, ілюстрована 38 таблицями, 5 рисунками, містить вступ, 6 розділів, висновки, рекомендації виробництву, 24 додатки та список використаних джерел, який налічує 239 найменувань, в тому числі 13 латиницею.
Основний ЗМІСТ РОБОТИ
Особливості боротьби з бурянами в посівах сої
(огляд літератури)
Проведений аналіз стану досліджуваної проблеми дозволив визначити мету й завдання досліджень. Обґрунтована необхідність удосконалення елементів технології в боротьбі з бурянами в посівах сої для забезпечення реалізації продуктивного потенціалу культури в умовах східної частини Лісостепу України.
Умови та методика досліджень
Дослідження за темою дисертаційної роботи проведено в 2004 2007 рр. на полях сівозміни № 3 лабораторії рослинництва і сортовивчення Інституту рослинництва ім. В. Я. Юрєва УААН, яка розташована в східній частині Лісостепу України (Харківська область, Харківський район).
Ґрунт дослідного поля чорнозем типовий важкосуглинковий з вмістом гумусу 5,3%. Реакція ґрунтового розчину (рН) 5,8, гідролітична кислотність 3,29 мг/екв. на 100 г ґрунту, сума поглинутих основ 37,4 мг/екв. на 100 г ґрунту. Запаси поживних речовин у ґрунті: за азотом середні (164 мг/кг), фосфором підвищені (109 мг/кг) і калієм підвищені (119 мг/кг).
Метеорологічні умови за вегетаційний період сої в 2004 та 2005 рр. можна охарактеризувати як сприятливі, а 2006 і 2007 рр. несприятливі для формування врожайності сої. Більш детальний виклад впливу метеорологічних умов на дію гербіцидів, ріст і розвиток сої буде подано при аналізі експериментальних даних.
Видовий склад бурянів у посівах сої був характерним для культур пізнього строку сівби. Домінуюче положення займали пізні ярі буряни: плоскуха звичайна (Echinochloa crusgalli (L.) Beauv.), мишій сизий (Setaria glauсa (L.) Beauv.) та щириця звичайна (Amaranthus retroflexus L.). Значно менше було ранніх ярих і коренепаросткових видів бурянів.
Польові дослідження проводили в 2004 2007 рр. з урахуванням усіх вимог методики дослідної справи. Відповідно до програми досліджень було закладено і проведено 5 дослідів. Схеми дослідів подані у відповідних таблицях.
Двофакторний дослід № 1. Конкурентоспроможність сортів сої з різною тривалістю вегетаційного періоду відносно бурянів.
Двофакторний дослід № 2. Врожайність сої на фоні дії різних норм внесення ґрунтових гербіцидів та їх вплив на буряни.
Однофакторний дослід № 3. Врожайність сої на фоні дії післясходових гербіцидів та їх вплив на буряни.
Однофакторний дослід № 4. Можливості оптимізації кількості міжрядних обробітків на фоні ефективного захисту сої від бурянів.
Однофакторний дослід № 5. Ефективність різних технологічних прийомів догляду за посівами та їх вплив на врожайність сої.
Попередник зернові колосові культури. Під передпосівну культивацію вносили повне мінеральне добриво в розрахунку N30P30K30. У досліді № 1 висівали сорти сої Устя, Романтика і Фея, а в дослідах № 2, 3, 4 і 5 сорт Романтика. Спосіб висіву широкорядний (45 см). Сівбу проводили насінням, яке перед висівом інокулювали штамом бульбочкових бактерій М-8. Гербіциди вносили ранцевим обприскувачем з витратою робочої рідини 300 л/га. Ручні прополювання проводили до змикання рядків культури. В усіх варіантах дослідів, крім досліду № 4, проводили два міжрядних обробітки. Агротехніка в дослідах була загальноприйнятою для зони, за виключенням прийомів, які були передбачені дослідами. Площа облікової ділянки в досліді № 1 була в межах 25,2 28,8 м2, в дослідах № 2, 3 і 4 становила 36 м2, в досліді № 5 108 м2. Повторність триразова.
Досліди супроводжувались такими обліками, спостереженнями та аналізами: фенологічні спостереження, підрахунок густоти рослин, площу листя визначали за В. С. Підопригорою, П. В. Писаренком (2003 р.); облік забуряненості проводили з використанням методик ряду дослідників: А. В. Воеводина (1962 р.), Б. М. Смирнова (1969 р.), А. М. Туликова (1974 р.), А. В. Фисюнова та ін. (1974 р.); запаси продуктивної вологи в ґрунті визначали термостатно-ваговим методом за методичними рекомендаціями М. Д. Гуленка, Н. А. Казюти (1994 р.); облік азотфіксуючих бульбочок проводили згідно з методикою Г. С. Посыпанова (1991 р.); коефіцієнт конкурентоспроможності (Т) розраховували за формулою, запропонованою В. С. Зузою (2003 р.); облік врожайності здійснювали поділяночно шляхом обмолоту рослин у повній стиглості насіння комбайном «Сампо-130» з наступним зважуванням зернової маси і перерахунком на 14% вологість і 100% чистоту насіння та розраховували в т/га; структуру врожаю визначали шляхом аналізу 25 рослин, відібраних з пробних снопів; для визначення енергії проростання та схожості насіння сої користувались ДСТУ 4138-2002; вміст азоту в ґрунті визначали за методом Корнфілда, а фосфору і калію за Чириковим; у насінні та рослинах сої вміст азоту визначали за методом Кєльдаля, фосфору фотометрично в кислому середовищі фосформолібденової гетерополікислоти, яка відновлена хлористим оловом до фосформолібденової сині, а калію на полуменевому фотометрі (С. Ю. Булигін, С. А. Балюк, А. Д. Міхновська та ін., 1999 р.); вміст білка в насінні сої визначали титрометричним методом К'єльдаля, олії гравіметричним методом Рушковського, золи ваговим методом, каротиноїдів за методом Попандопула; коефіцієнт толерантності сої до ґрунтових гербіцидів розраховували за формулою В. С. Зузи (2006 р.); коефіцієнт використання поживних речовин соєю з ґрунту розраховували за формулою Н. Н. Михайлова, В. П. Книпер (1971 р.); збір білка й олії з одиниці площі розраховували користуючись ГОСТом 10846 91; оцінку економічної ефективності та величину енергетичних затрат проводили за методикою В. П. Мартьянова (1996 р.); математичну обробку отриманих даних проводили кореляційним та дисперсійним методами за Б. А. Доспеховим (1979 р.).
Врожайність СОРТІВ СОЇ З РІЗНОЮ ТРИВАЛІСТЮ ВЕГЕТАЦІЙНОГО ПЕРІОДУ залежно ВІД заБУРЯНеності
З подовженням вегетаційного періоду посилюється пригнічуючий вплив сої на буряни. У посівах сортів Устя (101 діб), Романтика (110 діб) і Фея (121 діб), загальна кількість бурянів на час збирання врожаю становила, відповідно, 311, 224 і 199 шт./м2, а їх сира маса 822, 613 і 397 г/м2 (табл. 1).
Від початку вегетації мінімум питомої частки сирої маси бурянів у загальній масі агрофітоценозу відмічали у фазі наливу бобів, а перед збиранням врожаю даний показник зростав до попереднього рівня. Це повязано з тим, що соя в кінці вегетації, втрачаючи листя, значно зменшувала свою частку в загальній масі агрофітоценозу. У сортів сої Устя, Романтика і Фея питома частка рослин у загальній сирій масі агрофітоценозу у фазі наливу бобів становила 48, 58 і 72%, а перед збиранням врожаю відповідно 42, 50 і 65%. Щодо питомої частки сухої маси бурянів у загальній масі агрофітоценозу, то від початку вегетації і до її завершення вона стабільно зменшувалась. У посівах сортів Устя, Романтика і Фея питома частка сухої маси бурянів у загальній масі агрофітоценозу з початкових значень 54, 52 і 58% зменшилась під кінець вегетації до 49, 40 і 33%, відповідно.
Таблиця 1
Забуряненість посіву, формування азотфіксуючих бульбочок і врожайність сої залежно від фону вирощування і сорту, 2005 2007 рр.
Фон (А) |
Сорт (В) |
Буряни перед збиранням врожаю |
Фаза наливу бобів сої |
Врожайність, т/га |
|||
кількість, шт./м2 |
сира маса, г/м2 |
сира маса однієї рослини, г |
азотфіксуючі бульбочки на одній рослині |
||||
кількість, шт. |
сира маса, г |
||||||
Забурянений |
Устя |
311 |
822 |
31,3 |
51,3 |
1,18 |
1,00 |
Романтика |
224 |
613 |
35,3 |
42,8 |
1,21 |
1,04 |
|
Фея |
199 |
397 |
41,7 |
48,0 |
1,46 |
1,19 |
|
Середнє |
245 |
611 |
36,1 |
47,4 |
1,28 |
1,08 |
|
Прополотий вручну |
Устя |
- |
- |
67,1 |
63,6 |
1,47 |
1,74 |
Романтика |
- |
- |
72,7 |
55,0 |
1,79 |
1,82 |
|
Фея |
- |
- |
83,1 |
63,2 |
1,83 |
1,89 |
|
Середнє |
- |
- |
74,3 |
60,6 |
1,70 |
1,82 |
|
НІР05, для фактору А |
- |
- |
7,1 |
7,2 |
0,18 |
0,21 |
|
НІР05, для фактору В |
81 |
394 |
8,7 |
8,8 |
0,21 |
0,26 |
|
НІР05, для взаємодії АВ |
- |
- |
12,2 |
12,5 |
0,30 |
0,37 |
Із збільшенням біомаси сорту зростала маса азотфіксуючих бульбочок на кореневій системі сої. На забуряненому і прополотому вручну фоні сира маса однієї рослини сорту Устя становила, відповідно, 31,3 і 67,1 г, а сира маса азотфіксуючих бульбочок на одній рослині 1,18 і 1,47 г; сорту Романтика 35,3 і 72,7 г 1,21 і 1,79 г; сорту Фея 41,7 і 83,1 г 1,46 і 1,83 г, відповідно. На забурянених ділянках посилювалась здатність сої до формування більшої кількості й маси бульбочок, у першу чергу, в перерахунку на одиницю її маси. Так, на забуряненому фоні їх кількість і сира маса в середньому по сортах становили, відповідно, 1,31 шт. і 35 мг на 1 г сирої маси сої або були в 1,6 і 1,5 рази вищими порівняно з тими, що зафіксовані на чистому від бурянів фоні (0,82 шт. і 23 мг).
Втрати врожайності насіння сої від бурянів були тісно повязані з рівнем конкурентоспроможності цих сортів відносно цієї групи шкідливих організмів. Фактичний недобір врожаю насіння сортів сої Устя, Романтика і Фея (49, 46 і 44%) більше співпадає із середнім значенням питомої частки бурянів у сухій (52, 49 і 44%) масі агрофітоценозу, ніж сирій (57, 52 і 46%). Врожайність зростала у міру подовження вегетаційного періоду сої. На забуряненому і прополотому вручну фоні сорт Устя формував врожайність 1,00 і 1,74 т/га, Романтика 1,04 і 1,82 т/га, Фея 1,19 і 1,89 т/га, відповідно.
Перед збиранням врожаю насіння сортів сої в забуряненому посіві запаси поживних речовин (сума NPK) у ґрунті були більшими (384 мг/кг) при меншій врожайності (1,08 т/га), порівняно з прополотим вручну посівом (343 мг/кг), де сформувалась більша врожайність (1,82 т/га). Відмічено певну тенденцію до зменшення в ґрунті вмісту поживних речовин з подовженням вегетаційного періоду різних сортів сої. На забуряненому фоні у посівах сортів Устя і Фея вміст поживних речовин у ґрунті становив, відповідно, 390 і 372 мг/кг, а на ділянках, де буряни знищували вручну 358 і 327 мг/кг.
врожайність сої залежно від хімічних і агротехнічних прийомів боротьби з бурянами
Ефективність ґрунтових гербіцидів у посівах сої. Серед ґрунтових гербіцидів за зниженням загальної кількості та маси бурянів (у середньому по обох нормах внесення), більш ефективним був півот (83 та 82%), на другому, третьому і четвертому місцях були, відповідно, харнес (83 та 72%), фронтьєр (64 та 51%) і дуал голд (58 та 47%), а за приростами врожайності препарати розташувались в наступному порядку півот (0,70 т/га), харнес (0,47 т/га), дуал голд (0,44 т/га) і фронтьєр (0,38 т/га). Збільшення норми внесення гербіцидів харнес (з 2,0 до 3,0 л/га), півот (з 0,6 до 0,9 л/га), фронтьєр (з 1,1 до 1,7 л/га) і дуал голд (з 1,1 до 1,6 л/га), незважаючи на додаткове зниження кількості бурянів, відповідно, на 31, 33, 28 і 15% порівняно з меншою нормою, не сприяло суттєвому подальшому зростанню врожайності. Півот більш ефективно знищував дводольні малорічні, а харнес злакові однорічні види бур'янів. Зменшення кількості злакових однорічних і дводольних малорічних бурянів від дії харнесу становило 88 і 68%, півоту 81 і 96%, відповідно.
Фітотоксична дія деяких ґрунтових гербіцидів впливає і на здатність сої формувати азотфіксуючі бульбочки. Негативний вплив гербіцидів у більшій мірі відбивався на формуванні кількості бульбочок, ніж на їх масі. На фоні внесення харнесу в нормах 2,0 і 3,0 л/га математично доведено зменшення кількості бульбочок (на 22,5 і 19,9 шт.), а також сирої (0,63 і 0,63 г) та сухої (0,18 і 0,16 г) їх маси на одній рослині сої у фазі наливу бобів, порівняно з варіантом, де проводили ручні прополювання. Менш негативно на ці показники впливав гербіцид фронтьєр: у нормі внесення 1,7 л/га зменшував кількість, сиру і суху масу бульбочок, відповідно, на 17,0 шт., 0,54 і 0,15 г, порівняно з варіантом, де проводили ручні прополювання.
Найбільш толерантною соя була до дуал голду, в меншій мірі до півоту, а фронтьєр і особливо харнес виявляли до неї пригнічуючий вплив. Значення коефіцієнтів толерантності сої до дуал голду з нижчими і вищими нормами внесення становило, відповідно, 0,98 і 1,03, півоту 1,00 і 0,99, фронтьєру 1,00 і 0,97, харнесу 0,95 і 0,93 (табл. 2).
Для формування насіння соя виносить з ґрунту найбільше азоту (65,0%), а стебле-створкової маси калію (58,8%). Максимальний сумарний винос азоту, фосфору і калію (316,0 кг/га) з ґрунту встановлено на ділянках, де проводили ручні прополювання, а мінімальний (175,3 кг/га) на контролі (без гербіцидів). Серед ґрунтових гербіцидів найбільшим цей показник був при застосуванні півоту (0,9 л/га) 283,3 кг/га, найменшим при внесенні дуал голду (1,1 л/га) 242,5 кг/га. Мінімальні коефіцієнти використання поживних речовин з ґрунту виявлено на контрольних ділянках, де гербіциди не вносили.
Таблиця 2
Забуряненість посіву, формування азотфіксуючих бульбочок і врожайність сої залежно від застосування різних норм внесення ґрунтових гербіцидів, 2004 2006 рр.
Варіант |
Буряни перед збиранням врожаю |
Азотфіксуючі бульбочки на одній рослині * |
Врожайність, т/га |
Коефіцієнт толерантності сої до гербіцидів |
||
кількість, шт./м2 |
сира маса, г/м2 |
кількість, шт. |
сира маса, г |
|||
Контроль (без гербіцидів) |
287 |
881 |
10,3 28,4 |
0,37 1,54 |
1,35 |
0 |
Ручні прополювання |
0 |
0 |
9,0 39,6 |
0,38 2,01 |
2,36 |
1,00 |
Харнес, 2,0 л/га |
58 |
312 |
9,2 17,1 |
0,41 1,38 |
1,73 |
0,95 |
Харнес, 3,0 л/га |
40 |
184 |
6,4 19,7 |
0,30 1,38 |
1,90 |
0,93 |
Півот, 0,6 л/га |
58 |
167 |
10,0 28,7 |
0,43 2,04 |
2,01 |
1,00 |
Півот, 0,9 л/га |
39 |
145 |
11,2 24,8 |
0,48 1,83 |
2,10 |
0,99 |
Фронтьєр, 1,1 л/га |
119 |
448 |
11,5 27,4 |
0,46 1,64 |
1,72 |
1,00 |
Фронтьєр, 1,7 л/га |
86 |
417 |
9,1 22,6 |
0,39 1,47 |
1,73 |
0,97 |
Дуал голд, 1,1 л/га |
129 |
449 |
9,4 28,2 |
0,42 1,55 |
1,75 |
0,98 |
Дуал голд, 1,6 л/га |
110 |
485 |
11,0 29,6 |
0,43 1,84 |
1,83 |
1,03 |
НІР05 |
84 |
321 |
2,9 14,3 |
0,08 0,36 |
0,21 |
Примітка: * у чисельнику фаза гілкування, знаменнику фаза наливу бобів.
Ефективність післясходових гербіцидів у посівах сої. Післясходові гербіциди фюзілад форте (1,0 л/га) і пантера (1,0 л/га), які вносили у фазі 2-4 листків у злакових бурянів, знижували масу цих бурянів у посівах сої на 97 і 94%, а їх кількість на 93 і 88%, відповідно. Базагран (2,0 л/га), який вносили у фазі 2-3 справжніх листків сої, знижував кількість і масу дводольних малорічних бурянів на 58 і 83%, відповідно. Проте, при змішаному типі забуряненості (злакові однорічні, дводольні малорічні та дводольні багаторічні види) використання поодинці цих гербіцидів не забезпечувало істотних приростів врожайності, які коливались в межах від 0,11 до 0,27 т/га, і тому в таких умовах кращим за них був півот (0,75 л/га), який зменшував загальну кількість і масу бурянів, відповідно, на 69 і 79% та підвищував врожайність на 0,42 т/га. Фюзілад форте в баковій суміші з базаграном (0,8 + 1,5 л/га) у зниженні забуряненості посіву мав перевагу над баковою сумішшю пантери з базаграном (0,8 + 1,5 л/га). У першому випадку зменшення загальної кількості та маси бурянів і зростання врожайності становило, відповідно, 67 та 77% і 0,64 т/га, а в другому 62 та 68% і 0,54 т/га. При роздільному внесенні базаграну і фюзіладу форте зменшення загальної кількості та маси бурянів і збільшення врожайності, відповідно, становило 79 та 65% і 0,57 т/га (табл. 3).
Таблиця 3
Забуряненість посіву та врожайність сої при внесенні післясходових гербіцидів, 2004 2006 рр.
Варіант |
Загальна кількість бурянів, шт./м2 |
Сира маса бурянів перед збиранням врожаю, г/м2 |
Врожайність, т/га |
||||
в період гілкування бутонізації |
перед збиранням врожаю |
злакових однорічних |
дводольних малорічних |
дводольних багаторічних |
всього |
||
Контроль (без гербіцидів) |
467 |
258 |
410 |
226 |
72 |
708 |
1,50 |
Ручні прополювання |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
2,23 |
Фюзілад форте, 1,0 л/га |
138 |
70 |
14 |
281 |
141 |
436 |
1,77 |
Пантера, 1,0 л/га |
150 |
77 |
26 |
257 |
156 |
439 |
1,67 |
Базагран, 2,0 л/га |
339 |
185 |
444 |
39 |
74 |
557 |
1,61 |
Півот, 0,75 л/га |
224 |
79 |
41 |
30 |
77 |
148 |
1,92 |
Пантера, 0,8 л/га + базагран, 1,5 л/га (бакова суміш) |
172 |
98 |
129 |
65 |
33 |
227 |
2,04 |
Фюзілад форте, 0,8 л/га + базагран, 1,5 л/га (бакова суміш) |
189 |
86 |
46 |
88 |
28 |
162 |
2,14 |
Фюзілад форте, 0,8 л/га + базагран, 1,5 л/га (роздільно) |
123 |
55 |
19 |
137 |
90 |
246 |
2,07 |
НІР05 |
136 |
94 |
194 |
68 |
114 |
218 |
0,28 |
Можливості оптимізації кількості міжрядних обробітків на фоні ефективного захисту сої від бурянів. Визначення запасів продуктивної вологи ґрунту та вмісту в ньому поживних речовин (сума NPK) показало, що між варіантами з різними прийомами контролювання забуряненості не було істотних відмінностей за цими показниками (табл. 4).
Таблиця 4
Запаси продуктивної вологи ґрунту і вміст у ньому поживних речовин, забуряненість посіву і врожайність сої залежно від кількості міжрядних обробітків, 2004 2006 рр.
Варіант |
Запаси продуктивної вологи (мм) в шарі ґрунту, см* |
Азотфіксуючі бульбочки на одній рослині у фазі наливу бобів |
Вміст поживних речовин (сума NPK) перед збиранням врожаю в шарі ґрунту 0-30 см, мг/кг |
Сира маса бурянів перед збиранням врожаю, г/м2 |
Врожайність, т/га |
|||
0-30 |
0-100 |
кількість, шт. |
сира маса, г |
|||||
Два міжрядних обробітки (контроль) |
47 63 |
128 133 |
31,0 |
1,49 |
314 |
650 |
1,50 |
|
Ручні прополювання, без міжрядних обробітків |
48 63 |
126 135 |
31,5 |
1,64 |
321 |
0 |
2,20 |
|
Харнес, 2,5 л/га, без міжрядних обробітків |
48 60 |
129 131 |
17,0 |
1,15 |
321 |
445 |
1,75 |
|
Харнес, 2,5 л/га + один міжрядний обробіток |
51 61 |
131 134 |
18,6 |
1,19 |
336 |
146 |
1,97 |
|
Харнес, 2,5 л/га + два міжрядних обробітки |
48 63 |
126 138 |
25,0 |
1,63 |
310 |
99 |
2,02 |
|
НІР05 |
11 3 |
24 14 |
19,0 |
0,82 |
30 |
283 |
0,32 |
Примітка: * у чисельнику міжфазний період цвітіння-формування бобів, знаменнику перед збиранням врожаю.
Скорочення або відмова від міжрядних розпушень ґрунту призводить до зниження кількості й маси азотфіксуючих бульбочок на кореневій системі сої. Ці показники, в перерахунку на одну рослину, на фоні внесення харнесу (2,5 л/га), де проводили два міжрядних обробітки становили 25,0 шт. і 1,63 г, один 18,6 шт. і 1,19 г, без міжрядних обробітків 17,0 шт. і 1,15 г, відповідно. На фоні ручних прополювань (2005 2006 рр.), при відмові від міжрядного обробітку, кількість і маса бульбочок на одній рослині становила 38,4 шт. і 2,03 г, а при проведенні одного або двох міжрядних розпушень, ці показники зростали до 44,5 шт. і 2,03 г та 46,5 шт. і 2,13 г, відповідно.
Встановлено, що на фоні цілковитого знищення бурянів соя потребувала одного міжрядного обробітку ґрунту, необхідності в другому не було. Врожайність сої при збільшенні кількості міжрядних обробітків від одного до двох на фоні ручних прополювань (2005 2006 рр.), відповідно, становила 2,30 і 2,28 т/га, а без міжрядних обробітків 2,10 т/га. При внесенні харнесу було доцільно збільшити кількість міжрядних обробітків до двох. Приріст врожайності при проведенні одного або двох міжрядних обробітків на фоні цього гербіциду, відповідно, становив 0,47 і 0,52 т/га порівняно з контролем (1,50 т/га), а у варіанті без міжрядних обробітків 0,25 т/га.
Ефективність різних технологічних прийомів догляду за посівами та їх вплив на врожайність сої. Комплекс механічних заходів, який включав досходове і післясходове боронування та два міжрядних обробітки, зменшував загальну кількість і масу бурянів на час збирання врожаю сої, відповідно, на 57 і 50% та збільшував врожайність на 0,38 т/га порівняно з контролем, де було проведено лише два міжрядних обробітки (354 шт./м2 і 1240 г/м2 та 1,10 т/га). Значно більший ефект забезпечувало досходове внесення харнесу (2,5 л/га) з обробкою посіву базаграном (2,0 л/га) та двома міжрядними обробітками: загальна кількість і маса бурянів зменшувалась, відповідно, на 85 і 79%, а врожайність збільшувалась на 0,73 т/га порівняно з контролем. При заміні гербіциду харнес на дуал голд виявлено зниження кількості та маси бурянів, відповідно, на 35 та 21% і приросту врожайності на 0,28 т/га.
Морфологічні ознаки рослин сої та елементи структури врожаю залежно від технологічних прийомів боротьби з бурянами і сортового складу. У забурянених посівах сої (контроль) порівняно з чистими від бурянів (ручні прополювання) площа листя та кількість гілочок були меншими на 50%; маса рослини, кількість і маса насіння, біологічна врожайність на 47%; кількість виповнених бобів і продуктивних вузлів, відповідно, на 45 і 40%. Зменшення висоти рослини, товщини середньої частини стебла, кількості бобів у продуктивному вузлі, маси 1000 насінин на забуряненому фоні сої, відносно чистого від бурянів, коливалось в межах від 2 до 20%.
Сорти сої з тривалішим періодом вегетації формували меншу кількість бобів у продуктивному вузлі та масу 1000 насінин, але більшу площу листя та величину інших морфологічних ознак і елементів продуктивності. На прополотих вручну ділянках в однієї рослини сортів Устя, Романтика і Фея кількість бобів у продуктивному вузлі становила 2,2, 2,0 і 1,8 шт., маса 1000 насінин 169, 153 і 134 г, площа листя 782, 1099 і 1687 см2, висота 84, 88 і 111 см, висота прикріплення нижнього боба 12,1, 16,7 і 18,3 см, кількість гілочок 0,9, 2,2 і 3,1 шт., кількість продуктивних вузлів 10,0 11,9 і 15,3 шт., кількість виповнених бобів 20,5, 22,9 і 26,0 шт., кількість насіння 36,2, 38,8 і 47,8 шт., біологічна врожайність 300, 304 і 322 г/м2.
Максимальна висота прикріплення нижнього боба на стеблі (17,1 17,3 см) була на ділянках, де застосовували харнес (3,0 л/га) чи базагран (2,0 л/га), або комбінували досходове внесення харнесу (2,5 л/га) з післясходовим базаграну (2,0 л/га). Мінімальну висоту рослини (66 см) і прикріплення нижнього боба (14,1 см) отримано на ділянках, де вносили півот у фазі 2-3 справжніх листків сої.
ЯКІСТЬ НАСІННЯ СОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД СОРТУ ТА ЗАХОДІВ КОНТРОЛЮВАННЯ бурянів у ПОСІВах
У роки проведення досліджень на забуряненому фоні (контроль, без гербіцидів) на відміну від прополотого вручну спостерігали тенденцію до збільшення вмісту білка в насінні сої від 0,3 до 1,8%.
Підтверджено достовірне існування відємної кореляції між вмістом білка та олії (r = - 0,57) і позитивної кореляції між вмістом білка й золи (r = 0,39), каротиноїдів і золи (r = 0,42) в насінні сої.
На забуряненому фоні виявлено тенденцію до зниження вмісту білка в насінні сортів сої з тривалішим вегетаційним періодом. Якщо розмістити сорти в порядку зростання тривалості вегетаційного періоду (Устя, Романтика, Фея), то вміст білка мав значення 41,6, 40,1, 39,6%. На прополотому вручну фоні найбільший вміст білка формував сорт Фея (40,4%), а найменший Романтика (38,1%). Сорт Устя на забуряненому і прополотому вручну фоні формував найбільший вміст олії (20,9 і 21,2%) та найменший вміст каротиноїдів (5,7 і 5,1 мг/кг) в насінні порівняно з іншими сортами.
Внесення на посівах сої півоту, фронтьєру і дуал голду сприяло (в середньому по обох нормах) збільшенню в насінні вмісту білка, відповідно, на 0,4, 0,4 і 0,7% і зменшенню вмісту олії на 0,5, 0,5 і 0,9%, а харнесу зменшенню вмісту білка на 0,6% і збільшенню вмісту олії на 0,4% порівняно з ручними прополюваннями (36,0 і 20,9%). Фітотоксична дія ґрунтових гербіцидів на сою, спровокована значними опадами (2004 р., 61,3 мм протягом перших 10 діб після сівби), призвела до зменшення вмісту білка в насінні, яке вирощували з використанням цих гербіцидів, від 1,7 до 3,1% та від 1,1 до 2,5% порівняно з контролем (34,7%) та ручними прополюваннями (34,1%).
За вмістом білка і каротиноїдів у насінні сої не виявлено достовірної різниці між варіантами досліду з післясходовими гербіцидами. Насіння сої, яке вирощували з застосуванням післясходових гербіцидів мало менший вміст олії на 0,6 1,5% порівняно з ділянками, де проводили ручні прополювання (21,3%).
Виявлено, що умови зволоження в період вегетації впливають на енергію проростання сформованого в даному році насіння сої. Насіння сої, отримане у добре зволоженому 2005 р. (329 мм за вегетаційний період) мало енергію проростання 91%, а в посушливому 2006 р. (134 мм) 76%. Фронтьєр у нормі внесення 1,7 л/га зменшував енергію проростання насіння сої до 73%, в той час, як на варіантах, де вносили інші ґрунтові гербіциди, значення цього показника коливалось від 83 до 89%.
ЕНЕРГЕТИЧНА ТА ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ сої
Серед варіантів технологій догляду за посівами сої з використанням ґрунтових гербіцидів найменші рівень спожитої енергії (12794 і 12903 МДж/га) і собівартість виробництва продукції (660 і 669 грн./т), а також найбільший чистий прибуток (1487 і 1535 грн./га) і відтворену врожаєм обмінну енергію (35557 і 37149 МДж/га) отримано при застосуванні півоту в нормах 0,6 і 0,9 л/га. Найвищий рівень рентабельності (112,1%) отримано за внесення цього гербіциду в нормі 0,6 л/га, а коефіцієнт енергетичної ефективності (2,88) за норми 0,9 л/га. Харнес у нормах внесення 2,5 і 3,0 л/га займав друге місце за рівнем відтвореної врожаєм обмінної енергії (35734 і 33611 МДж/га) та чистого прибутку (1536 і 1328 грн./га), коефіцієнтом енергетичної ефективності (2,65 і 2,46) та рентабельності (118,9 і 99,7%), відповідно.
Застосування у фазі 2-3 справжніх листків сої бакової суміші фюзіладу форте (0,8 л/га) з базаграном (1,5 л/га) забезпечило найбільший рівень відтвореної врожаєм обмінної енергії (37857 МДж/га), коефіцієнт енергетичної ефективності (2,82), рівень чистого прибутку (1578 грн./га) і рентабельності (111,2%). Найгірші показники по відтвореній врожаєм обмінній енергії (28481 МДж/га), коефіцієнту енергетичної ефективності (2,14), чистому прибутку (905 грн./га) і рівню рентабельності (67,1%) отримано при застосуванні базаграну (2,0 л/га).
Поєднання міжрядних обробітків посівів з досходовим внесенням харнесу забезпечило кращі енергетичні та економічні показники, ніж застосування механічних і хімічних заходів контролювання бурянів окремо. Коефіцієнт енергетичної ефективності й рівень рентабельності при проведенні двох міжрядних обробітків (контроль) становили, відповідно, 2,14 і 81,8%, а на ділянках з внесенням харнесу в нормі 2,5 л/га (без міжрядних обробітків) 2,38 і 94,6%. При проведенні одного або двох міжрядних обробітків на фоні харнесу коефіцієнти енергетичної ефективності (2,63 і 2,65) та рівні рентабельності (116,2 і 118,9%) мали близькі значення.
Найвищі чистий прибуток (1064 грн./га) і коефіцієнт енергетичної ефективності (2,25) отримано при поєднанні досходового внесення харнесу (2,5 л/га) з післясходовим застосуванням базаграну (2,0 л/га) і проведенні двох міжрядних обробітків. При заміні цих гербіцидів досходовим і післясходовим боронуваннями, незважаючи на підвищення рентабельності (на 7,5%), отримано більш низькі чистий прибуток (911 грн./га) і коефіцієнт енергетичної ефективності (2,08).
Висновки
У дисертації наведено нове вирішення важливого наукового завдання щодо боротьби з бур'янами в посівах сої шляхом встановлення закономірностей формування врожайності та якості насіння залежно від сорту, ґрунтових і післясходових гербіцидів, механічних прийомів догляду за посівом. Запропоновані для східної частини Лісостепу України елементи технології дозволяють отримувати врожайність сої на рівні 1,90 2,14 т/га, збір білка і олії не менше 0,58 і 0,32 т/га, що має наукове і практичне значення для розвитку агропромислового комплексу України.
1. Виявлено, що сорти сої з тривалішим вегетаційним періодом і більшою біомасою більш ефективно обмежували ріст і розвиток бурянів. У посівах сортів Устя, Романтика і Фея з тривалістю вегетаційного періоду, відповідно, 101, 110 і 121 діб кількість бурянів перед збиранням врожаю становила 311, 224 і 199 шт./м2, а їх сира маса 822, 613 і 397 г/м2.
2. Встановлено, що в забурянених посівах, порівняно з чистими від бурянів, рослини сої мали меншу на 50% кількість гілочок; 47% загальну масу, кількість і масу насіння; 45 і 40% кількість виповнених бобів і продуктивних вузлів; 20 і 14% товщину і висоту стебла; 6 і 2% кількість насіння у виповненому бобі й густоту стояння рослин.
3. Виявлена висока ефективність ґрунтових гербіцидів у посівах сої. В середньому по нормах внесення півот (0,6 і 0,9 л/га) та харнес (2,0 і 3,0 л/га) забезпечували зниження загальної маси бурянів, відповідно, на 82 та 72% та підвищення врожайності на 0,70 та 0,47 т/га порівняно з контролем.
4. Визначено варіанти ефективного захисту від бурянів посівів сої із змішаним типом забуряненості. Бакові суміші базаграну (1,5 л/га) з грамініцидом (фюзілад форте, пантера 0,8 л/га) при застосуванні у фазі 2-3 справжніх листків сої знижували загальну масу бурянів на 73% і підвищували врожайність на 0,59 т/га, а півот (0,75 л/га) на 79% і 0,42 т/га, відповідно.
5. Виявлена різна реакція рослин сої на формування азотфіксуючих бульбочок у фазі наливу бобів залежно від забуряненості. На чистих від бурянів фонах кількість і сира маса азотфіксуючих бульбочок були більшими, ніж на забурянених на 28 і 27% відповідно, і становили 47,0 шт. і 1,98 г. Але на одній рослині в перерахунку на одиницю сирої маси сої, навпаки, на забуряненому фоні ці показники були вищими, відповідно, на 30 і 29%, ніж на чистому фоні (0,68 шт. і 29 мг).
6. Харнес у більшій мірі, ніж півот, виявляв негативну дію на кількість і масу азотфіксуючих бульбочок, яка сильніше проявлялась у роки із значними опадами (194 мм при кліматичній нормі 135 мм) в першій половині вегетації сої. У фазі наливу бобів кількість бульбочок на одній рослині, в середньому по обох нормах внесення харнесу і півоту, відповідно, становила 18,4 і 26,8 шт. при аналогічному показнику на фоні ручних прополювань 39,6 шт. Сира маса бульбочок становила, відповідно, 1,38, 1,94 і 2,01 г.
7. Встановлено позитивний вплив на формування азотфіксуючих бульбочок міжрядних обробітків посівів сої. На чистому від бурянів фоні, при відмові від міжрядного обробітку, кількість і маса бульбочок на одній рослині становила 38,4 шт. і 2,03 г, а при проведенні одного або двох міжрядних розпушень ці показники зростали до 44,5 шт. і 2,03 г та 46,5 шт. і 2,13 г, відповідно.
8. Оптимізовано кількість міжрядних обробітків посівів сої. Проведення одного міжрядного обробітку підвищувало врожайність на 0,10 0,20 т/га порівняно з варіантом без міжрядних обробітків. Другий міжрядний обробіток не сприяв подальшому істотному зростанню врожайності сої (0,12 0,18 т/га).
9. Визначено більш ефективні технологічні прийоми догляду за посівами сої. За високої забуряненості посіву (354 шт./м2 і 1240 г/м2) хімічна система регулювання бурянів (харнес, 2,5 л/га до сходів і базагран, 2,0 л/га у фазі 2-3 справжніх листків сої) знижувала масу бурянів на 79% і забезпечувала приріст врожайності 0,73 т/га, порівняно з контролем, а механічна (досходове та післясходове боронування) на 50% і 0,38 т/га, відповідно.
10. Не виявлено достовірного впливу на вміст білка та олії в насінні сої при повному чи частковому знищенні бурянів. Лише харнес (2,0 і 3,0 л/га) у роки з високим зволоженням на початку вегетації, внаслідок прояву фітотоксичної дії відносно сої, знижував вміст білка на 2,5% порівняно з варіантом ручних прополювань (34,1%).
11. Встановлено, що серед ґрунтових гербіцидів найвищі чистий прибуток і коефіцієнт енергетичної ефективності забезпечувало внесення півоту в нормі 0,9 л/га, відповідно, 1535 грн./га і 2,88, а найбільший рівень рентабельності (112,1%) отримано при внесенні цього гербіциду в нормі 0,6 л/га. Серед післясходових гербіцидів ці показники були найбільшими при внесенні бакової суміші базаграну (1,5 л/га) з фюзілад форте (0,8 л/га), відповідно, 1578 грн./га, 2,82 і 111,2%.
Рекомендації виробництву
Для збільшення виробництва насіння сої і більш ефективної боротьби з бурянами в східній частині Лісостепу України рекомендуються такі елементи технології:
- висівати сорти сої Романтика і Фея, які мають високу конкурентну здатність щодо бурянів у посівах культури;
- у досходовий період застосовувати харнес у нормі 2,5 л/га на полях, де відсутні бур'яни з родин капустяних і гречкових, підмаренник чіпкий, куколиця біла, що підвищує врожайність на 0,52 т/га і чистий прибуток на 591 грн./га. За присутності вищезгаданих бур'янів вносити півот у нормі 0,6 л/га, що збільшує врожайність і чистий прибуток, відповідно, на 0,66 т/га і 751 грн./га;
- у післясходовий період, у фазі 2-3 справжніх листків сої, вносити бакові суміші базаграну (1,5 л/га) з одним з грамініцидів (фюзілад форте, пантера 0,8 л/га), що забезпечує підвищення врожайності на 0,59 т/га або півот (0,75 л/га), який забезпечує зростання врожайності на 0,42 т/га.
СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Гутянський Р. А. Особливості біохімічного складу зерна сої, вирощеного із застосуванням післясходових гербіцидів / Р. А. Гутянський, І. А. Ніколенко // Зб. наук. пр. Уман. держ. аграр. ун-ту. Умань, 2006. Вип. 63. Ч. 1. С. 113 118. (Авторство 80% проведення досліджень і узагальнення результатів).
2. Гутянський Р. А. ґрунтові гербіциди на посівах сої. Вплив застосування препаратів на забуряненість і продуктивність культури / Р. А. Гутянський // Карантин і захист рослин. 2007. № 11. С. 16 18.
3. Гутянський Р. А. Біохімічні особливості зерна сої, вирощеного із застосуванням ґрунтових гербіцидів / Р. А. Гутянський, Л. В. Рогуліна, І. А. Ніколенко // Селекція і насінництво : міжвід. темат. наук. зб. / УААН, Ін-т рослинництва ім. В. Я. Юрєва. Х., 2007. Вип. 94. С. 151 157. (Авторство 70% проведення досліджень і узагальнення результатів).
4. Гутянський Р. А. Вплив ґрунтових гербіцидів на утворення азотфіксуючих бульбочок на коренях сої / Р. А. Гутянський, В. С. Зуза, Р. Д. Магомедов // Зб. наук. пр. Уман. держ. аграр. ун-ту. Умань, 2007. Вип. 65. Ч. 1. С. 58 64. (Авторство 70% проведення досліджень і узагальнення результатів).
5. Гутянський Р. А. Ефективність протибурянових прийомів. Догляд за посівами сої при комбінованому застосуванні агротехнічних та хімічних заходів / Р. А. Гутянський // Карантин і захист рослин. 2008. № 7. С. 22 24.
6. Гутянський Р. А. Конкурентоспроможність сортів сої з різною тривалістю вегетаційного періоду у відношенні до бурянів / Р. А. Гутянський // Селекція і насінництво : міжвід. темат. наук. зб. / УААН, Ін-т рослинництва ім. В. Я. Юрєва. Х., 2008. Вип. 95 С. 266 272.
7. Гутянский Р. А. Эффективность почвенных гербицидов в посевах сои / Р. А. Гутянский, В. С. Зуза // Защита и карантин растений. 2008. № 3. С. 36 37. (Авторство 60% проведення досліджень і узагальнення результатів).
8. Зуза В. С. Ефективність гербіцидів ґрунтової дії в посівах сої / В. С. Зуза, Р. А. Гутянський // Вісник Центру наук. забезп. АПВ Харківської області / УААН, Ін-т рослинництва ім. В. Я. Юрєва. Х., 2005. Вип. 1. С. 19 24. (Авторство 50% проведення досліджень і узагальнення результатів).
9. Гутянский Р. А. Возможности сокращения междурядных обработок в посевах сои / Р. А. Гутянский // Ресурсосберегающие технологии земледелия : сб. докл. междунар. науч.-практ. конф., посвящ. 35-летию ВНИИЗиЗПЭ и Международной школы молодых ученых и специалистов «Перспективные технологии для современного сельскохозяйственного производства» (Курск, 15-18 сент. 2005 г.). Курск, 2005. С. 56 57.
10. Зуза В. С. Дія післясходових гербіцидів на буряни в посівах сої / В. С. Зуза, Р. А. Гутянський // Екологічно обґрунтований захист рослин : тези допов. конф. молод. вчен. (4-7 жовт. 2005 р.). К. : Колобіг, 2005. С. 48 52. (Авторство 50% проведення досліджень і узагальнення результатів).
11. Гутянский Р. А. Влияние почвенных гербицидов на качество семян сои / Р. А. Гутянский, Л. В. Рогулина // Проблемы сельскохозяйственного производства на современном этапе и пути их решения : матер. Х междунар. науч.-практ. конф. Белгород, 2006. Том І. С. 20. (Авторство 80% проведення досліджень і узагальнення результатів).
12. Гутянський Р. А. Порівняльна ефективність прийомів догляду за посівами сої розміщених на полях з різним рівнем забуряненості / Р. А. Гутянський // Інноваційні напрями наукової діяльності молодих вчених в галузі рослинництва : зб. тез ІІІ-ої міжнар. наук. конф. молод. вчених (Харків, 20-22 черв. 2006 р.). Х., 2006. С. 205 206.
13. Зуза В. С. Почвенные гербициды на посевах сои в условиях северо-восточной Украины / В. С. Зуза, Р. А. Гутянский // Проблемы дефицита растительного белка и пути его преодоления : матер. междун. науч.-практ. конф. (Жодино, 13-15 июля 2006 г.). Минск «Белорусская наука», 2006. С. 135 140. (Авторство 50% проведення досліджень і узагальнення результатів).
14. Гутянський Р. А. Прийоми догляду за посівами сої і поживний режим ґрунту / Р. А. Гутянський, І. Б. Стрельцова, О. К. Будилко // Екологізація сталого розвитку агросфери і ноосферна перспектива інформаційного суспільства : матер. міжнар. наук. конф. студентів, аспірантів і молодих вчених (Харків, 3-5 жовт. 2007 р.). Х., 2007. С. 29. (Авторство 70% проведення досліджень і узагальнення результатів).
15. Зуза В. С. Эффективность послевсходовых гербицидов в посевах сои в условиях северо-восточной Украины / В. С. Зуза, Р. А. Гутянский // Интенсификация, ресурсосбережения и охрана почв в адаптивно-ландшафтных системах земледелия (к 100-летию со дня рождения академика ВАСХНИЛ А. И. Бараева) : сб. докл. междунар. науч.-практ. конф. (10-12 сент. 2008 г.) / ГНУ ВНИИЗиЗПЭ РАСХН. Курск, 2008. С. 221 225. (Авторство 50% проведення досліджень і узагальнення результатів).
16. Гутянський Р. А. Поживний режим ґрунту після вирощування сортів сої різних груп стиглості в забуряненому і чистому від бурянів посіві / Р. А. Гутянський, І. Б. Стрельцова, О. К. Будилко // Екологізація сталого розвитку агросфери і ноосферна перспектива інформаційного суспільства : матер. міжнар. наук. конф. студентів, аспірантів і молодих вчених (Харків, 1-3 жовт. 2008 р.). Х., 2008. С. 30. (Авторство 70% проведення досліджень і узагальнення результатів).
17. Гутянский Р. А. Элементы структуры урожая сои при обработке посевов послевсходовыми гербицидами / Р. А. Гутянский // Перспективные направления исследований в селекции и технологии возделывания масличных культур : сб. матер. 5-й междун. конф. молод. учен. и спец. (Краснодар, 3-6 февр. 2009 г.). Краснодар, 2009. С. 70 73.
18. Гутянский Р. А. Листовой аппарат сои и гербициды / Р. А. Гутянский // Молодежь и инновации 2009 : матер. междун. науч.-практ. конф. молодых ученых, посвященной 170-летию УО БГСХА (3-5 июн. 2009 г.). Горки, 2009. С. 44 46.
19. Оптимізація інтегрованого захисту польових культур (довідник) / Ю. Г. Красиловець, В. С. Зуза, В. П. Петренкова, В. В. Кириченко ; за ред. В. В. Кириченка, Ю. Г. Красиловця. Х. : Магда LTD, 2006. С. 116 130. (Авторство в підрозділі 3.6. «Соя» 10%, проаналізовано експериментальні дані).
20. Наукове забезпечення ефективного проведення комплексу весняно-польових робіт 2007 року в господарствах Харківської області : рекомендації / Харків. ОДА, Ін-т рослинництва ім. В. Я. Юрєва УААН ; підгот. М. І. Жорнік, П. П. Бабіч, В. В. Кириченко [та ін.]. Х., 2007. 55 с. (Авторство 5% подано елементи технології вирощування сої).
21. Наукове забезпечення ефективного проведення комплексу весняно-польових робіт 2009 року в господарствах Харківської області : рекомендації / Харків. ОДА, Ін-т рослинництва ім. В. Я. Юрєва УААН ; підгот. М. І. Жорнік, П. П. Бабіч, В. О. Зверєв [та ін.]. Х., 2009. 48 с. (Авторство 5% подано елементи технології вирощування сої).
Гутянський Р. А. Врожайність і якість насіння сої при поєднанні хімічних і агротехнічних прийомів боротьби з бурянами в східній частині Лісостепу України. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 рослинництво. Інститут рослинництва ім. В. Я. Юрєва УААН, Харків, 2010 р.
Дисертаційна робота присвячена удосконаленню елементів технології вирощування сої шляхом підбору кращих сортів, ґрунтових і післясходових гербіцидів, оптимізації кількості міжрядних обробітків, що забезпечує високу врожайність та якість насіння в умовах східної частини Лісостепу України. Визначено енергетичну та економічну ефективність цих елементів технології при вирощуванні сої.
Одержаний і узагальнений матеріал дає можливість рекомендувати у виробництво сорти сої Романтика і Фея, які, формуючи значну вегетативну масу, більше пригнічують буряни. В досходовий період застосовувати півот в нормі 0,6 л/га або харнес в нормі 2,5 л/га, які забезпечують зростання врожайності, відповідно, на 0,66 та 0,52 т/га. У фазі 2-3 справжніх листків сої вносити бакові суміші базаграну (1,5 л/га) з одним із грамініцидів (фюзілад форте, пантера 0,8 л/га), які ефективно знищують буряни та підвищують врожайність на 0,59 т/га або півот (0,75 л/га), який забезпечує зростання врожайності на 0,42 т/га.
Ключові слова: соя, сорти, ґрунтові та післясходові гербіциди, міжрядні обробітки, врожайність і якість насіння.
Гутянский Р. А. Урожайность и качество семян сои при сочетании химических и агротехнических способов борьбы с сорняками в восточной части Лесостепи Украины. Рукопись.
Диссертация на соискание учёной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.09 растениеводство. Институт растениеводства им. В. Я. Юрьева УААН, Харьков, 2010 г.
В диссертационной работе приведено новое решение важного научного задания по установлению закономерностей формирования урожайности и качества семян сои в зависимости от приемов борьбы с сорняками в посевах культуры. Усовершенствованы элементы технологии выращивания сои путем определения лучших сортов, почвенных и послевсходовых гербицидов, оптимизации количества междурядных обработок, которые обеспечивают высокую урожайность и качество семян в условиях восточной части Лесостепи Украины. Определена энергетическая и экономическая эффективность этих элементов технологии выращивания сои.
При выращивании сортов сои с более продолжительным вегетационным периодом установлено снижение засоренности в посевах и запасов питательных веществ в почве, увеличение массы азотфиксирующих клубеньков на корневой системе, площади листьев, урожайности.
На засоренных посевах, в сравнении с чистыми от сорняков, растения сои формировали меньшее на 50% число веток, 47% общую массу, число и массу семян, 45 и 40% число выполненных бобов и продуктивных узлов, 20 и 14% толщину и высоту стебля, 6 и 2% число семян в выполненном бобе и густоту стояния растений.
Внесение в довсходовый период пивота и харнеса было эффективнее, в сравнении с фронтьером и дуал голдом. Внесение пивота в нормах 0,6 и 0,9 л/га и харнеса 2,0 и 3,0 л/га обеспечило снижение общей массы сорняков, соответственно, на 82 и 72%, а урожайность повысилась на 0,70 и 0,47 т/га в сравнении с контролем.
Эффективно подавляют сорняки в посевах сои, в послевсходовый период баковые смеси базаграна (1,5 л/га) с граминицидом (фюзилад форте или пантера 0,8 л/га). Общая масса сорняков в посевах снижается при этом на 73%, а урожайность увеличиваются на 0,59 т/га. Пивот (0,75 л/га) при внесении в фазе 2-3 настоящих листьев сои, снижает массу сорняков на 79% и увеличивает урожайность на 0,42 т/га в сравнении с контролем.
Установлено, что междурядные обработки посевов сои положительно влияют на формирование азотфиксирующих клубеньковых бактерий. На чистом от сорняков фоне, при отказе от междурядных обработок, количество и масса клубеньков на одном растении составляла 38,4 шт. и 2,03 г, а при проведении одного или двух междурядных рыхлений эти показатели увеличивались до 44,5 шт. и 2,03 г или 46,5 шт. и 2,13 г, соответственно.
Проведение одной междурядной обработки в широкорядных посевах сои увеличивало урожайность на 0,10 0,20 т/га в сравнении с вариантом без междурядных обработок. Вторая междурядная обработка не способствовала существенному увеличению урожайности сои (0,12 0,18 т/га).
В условиях сильной засоренности поля механическая система контролирования сорняков (довсходовое и послевсходовое боронование) уступает химической (харнес, 2,5 л/га до всходов и базагран, 2,0 л/га в фазе 2-3 настоящих листьев сои). В первом случае снижение массы сорняков, в сравнении с контролем, составляло 50% и увеличение урожайности 0,38 т/га, а во втором 79% и 0,73 т/га, соответственно.
В результате исследований установлено, что харнес (2,0 и 3,0 л/га) в годы с достаточным увлажнением в начале вегетации, в связи с проявлением фитотоксического действия на сою, снижает содержание белка в семенах на 2,5% в сравнении с вариантом, где проводили ручные прополки.
Среди почвенных гербицидов наиболее высокую чистую прибыль обеспечил пивот в норме 0,9 л/га 1535 грн./га, а среди послевсходовых баковая смесь базаграна (1,5 л/га) с фюзилад форте (0,8 л/га) 1578 грн./га.
Ключевые слова: соя, сорта, почвенные и послевсходовые гербициды, междурядные обработки, урожайность и качество семян.
Gutyanskyi R. A. Yield and soybean seed quality by combining chemical and agricultural weed protection practices in the eastern part of Forest-Steppe of Ukraine Manuscript.
Dissertation for the candidate of agricultural sciences degree in speciality 06.01.09. Plant Growing. Plant Production Institute named after V. Ya. Yurjev UAAS, Kharkiv 2010.
Dissertation is devoted to the improvement of soybean growing technique elements by selecting best cultivars, soil-applied and postemergence herbicides, optimizing inter-row treatments that ensure high yield and seed quality under the eastern part conditions in the Forest-Steppe of Ukraine. Energy and economic efficacy of these elements of soybean growing technique is valued.
The material obtained and summed-up permits to recommend the soybean cultivars, such as Romantika and Feya to their production, which forming huge vegetative mass suppress weeds. In preemergence period it is recommended to apply pivot at the rate of 0,6 l/ha or harness at the rate of 2,5 l/ha that ensure yield increase by 0,66 and 0,52 t/ha, respectively. At the stage of 2-3 true leaves the tank mixtures of bazagran (1,5 l/ha) with one of graminicides (fusilad forte, pantera 0,8 l/ha) are applied, which on the average increase yield by 0,59 t/ha, or pivot (0,75 l/ha), which ensures yield increase by 0,42 t/ha.
Key words: soybean, cultivar, soil-applied, postemergence, herbicide, inter-row treatment, yield, seed quality.
Підписано до друку 20 / 04 /2010
Формат 60х84/16
Обсяг 1,5 умов. друк. арк. друк офсетний
Зам. № 111 від 28.04.2010р.
Тираж 100 прим.
Віддруковано друкарнею “Магда LTD”
61060, м. Харків, пр. Московський, 142
Тел. (0572) 900-210, (057) 751-31-84
А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать | |||
15882. | Постиндустриальное общество как версия обновленного капитализма перспектива или утопия | 77.5 KB | |
Л.С. Постоляко к. филос. н. доц. Уральская государственная юридическая академия ПОСТИНДУСТРИАЛЬНОЕ ОБЩЕСТВО КАК ВЕРСИЯ ОБНОВЛЕННОГО КАПИТАЛИЗМА: ПЕРСПЕКТИВА ИЛИ УТОПИЯ В современном научном и философском мышлении постиндустриальное общество связывается... | |||
15883. | Социокультурные особенности индустриального и постиндустриального общества | 55 KB | |
О.Н. Васильев к. филос. н. доц. Волгоградский государственный социальнопедагогический университет СОЦИОКУЛЬТУРНЫЕ ОСОБЕННОСТИ ИНДУСТРИАЛЬНОГОИ ПОСТИНДУСТРИАЛЬНОГО ОБЩЕСТВА В последние десятилетия неоднократно транслируются высказывания о том что филос | |||
15884. | Вырождение стоимости к постановке проблемы | 47.5 KB | |
А.И. Шишкин студ. Пермский государственный национальный исследовательский университет ВЫРОЖДЕНИЕ СТОИМОСТИ: К ПОСТАНОВКЕ ПРОБЛЕМЫ1 Современное общество претерпевает глобальные изменения. Изменения касаются всех сфер жизни общества. Сегодня существует тенд | |||
15885. | Становление инновационной личности и философия | 41.5 KB | |
В.Г. Сидоров д. филос. н. проф. Кубанский государственный университет СТАНОВЛЕНИЕ ИННОВАЦИОННОЙ ЛИЧНОСТИИ ФИЛОСОФИЯ Как известно система образования представляет собою такой общественный институт который не только осуществляет духовнорациональную и культ | |||
15887. | Возрастающая роль философии в современной науке и университетском образовании | 119.11 KB | |
И.А. Ланцев д. физ.мат. н. проф. Новгородский государственный университет им. Ярослава Мудрого О ВОЗРАСТАЮЩЕЙ РОЛИ ФИЛОСОФИИ В СОВРЕМЕННОЙ НАУКЕ И УНИВЕРСИТЕТСКОМ ОБРАЗОВАНИИ Кризис человека образования и культуры составляет основное содержание эпохи в | |||
15888. | Коррупция в инновациях философского познания | 49 KB | |
Э.Н. Грибакина д. филос. н. проф. Уральская государственная юридическая академия КОРРУПЦИЯ В ИННОВАЦИЯХ ФИЛОСОФСКОГО ПОЗНАНИЯ Одним из инновационных направлений современной философии как науки являются исследования в области криптоционной реальности. По | |||