64469

Врожайність і якість насіння сої при поєднанні хімічних і агротехнічних прийомів боротьби з бур’янами в східній частині Лісостепу України

Автореферат

Лесное и сельское хозяйство

У теперішній час на посівах сої використовується ряд високоефективних гербіцидів для боротьби з однорічними видами бур'янів. Проте вплив їх на забур’яненість посівів ріст розвиток формування азотфіксуючих бульбочок врожайність...

Украинкский

2014-07-06

271.5 KB

0 чел.

PAGE  2

ІНСТИТУТ РОСЛИННИЦТВА ІМ. В. Я. ЮР’ЄВА

УКРАЇНСЬКОЇ Академії АГРАРНИХ НАУК

Гутянський Роман Анатолійович

УДК 635.655: 631.5

ВРОЖАЙНість і якість насіння сої при поєднанні хімічних і агротехнічних прийомів боротьби з бур’янами В СХІДНій ЧАСТИНі ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

06.01.09 – рослинництво

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Харків - 2010


Дисертацією

є рукопис

Роботу виконано

 в Інституті рослинництва ім. В. Я. Юр’єва УААН

 

Науковий керівник:

доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник

Зуза Володимир Серафимович,  

Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр’єва УААН,

провідний науковий співробітник лабораторії рослинництва і сортовивчення

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, професор,

член-кореспондент УААН

Черенков Анатолій Васильович,

Інститут зернового господарства УААН,

завідувач лабораторії технології вирощування озимих зернових культур

кандидат сільськогосподарських наук, доцент

Огурцов Євген Миколайович,

Харківський національний аграрний університет

ім. В. В. Докучаєва Мінагрополітики України, доцент кафедри рослинництва

Захист дисертації відбудеться __15 червня__ 2010 р. о _13_год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.366.01 при Інституті рослинництва ім. В. Я. Юр’єва УААН за адресою: 61060, м. Харків, проспект Московський, 142, тел. (057) 392-23-78; факс (057) 779-84-17; е-mail: yuriev1908@gmail.com

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва УААН за адресою: 61060, м. Харків, проспект Московський, 142.

Автореферат розіслано                    __14      травня      2010  р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради           Петренкова В. П.


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У теперішній час на посівах сої використовується ряд високоефективних гербіцидів для боротьби з однорічними видами бур'янів. Проте вплив їх на забур’яненість посівів, ріст, розвиток, формування азотфіксуючих бульбочок, врожайність і якість насіння сої в східній частині Лісостепу України недостатньо вивчено. Не досліджено комбіноване застосування агротехнічних і хімічних прийомів догляду за посівами сої, а також можливість оптимізації кількості міжрядних обробітків. Не вивчено конкурентоспроможність сортів сої з різною тривалістю вегетаційного періоду відносно бур’янів. У виробничих умовах ефективність гербіцидів при вирощуванні сої не завжди достатньо висока і тому наші дослідження, спрямовані на вирішення цієї проблеми, набувають особливої актуальності та науково-практичної значимості.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження за темою дисертаційної роботи виконано в 2004 – 2007 рр. в Інституті рослинництва ім. В. Я. Юр’єва УААН у відповідності з завданням на 2001 – 2005 рр. «Обґрунтувати наукові основи та розробити рекомендації з оптимізації інтегрованого захисту сільськогосподарських культур, як органічної складової екологічно орієнтованого землеробства» (№ державної реєстрації 0101U006132) та завданням на 2006 – 2010 рр. «Розробити наукові основи і вдосконалити екологічно безпечні технології захисту польових культур від шкідників, хвороб та бур’янів, за умов регулювання їх розвитку та чисельності для лісостепової зони Сходу України» (№ державної реєстрації 0106U004907) згідно з НТП «Захист рослин».

Мета і завдання досліджень. Мета досліджень – оптимізувати заходи боротьби з бур'янами в посівах сої стосовно ґрунтово-кліматичних умов східної частини Лісостепу України.

Для досягнення зазначеної мети були поставлені наступні завдання:

  •  встановити конкурентоспроможність сортів сої з різною тривалістю вегетаційного періоду відносно бур’янів, їх вплив на поживний режим ґрунту та формування азотфіксуючих бульбочок;
  •  виявити кращі ґрунтові гербіциди та їх норми внесення, толерантність сої до цих препаратів і на фоні їх дії встановити винос поживних речовин з ґрунту, формування азотфіксуючих бульбочок, врожайність;
  •  визначити найбільш ефективні післясходові гербіциди та їх бакові суміші в посівах сої;
  •  встановити оптимальну кількість міжрядних обробітків у посівах сої, їх вплив на водний і поживний режим ґрунту, формування азотфіксуючих бульбочок;
  •  визначити ефективність різних технологічних прийомів догляду за посівами сої;
  •  встановити площу листя, морфологічні ознаки та елементи структури врожаю рослин сої залежно від сорту та заходів боротьби з бур’янами;
  •  визначити якісні показники насіння сортів сої за різних заходів контролювання забур'яненості посіву;
  •  визначити енергетичну та економічну ефективність розроблених заходів знищення бур'янів у посівах сої.

Об’єкт досліджень: формування врожайності і якості насіння сої за різних заходів регулювання бур'янів у посівах культури.

Предмет досліджень: вплив агротехнічних і хімічних прийомів боротьби з бур’янами на врожайність і якість насіння сої при її вирощуванні.

Методи досліджень. За основу досліджень був взятий метод польового експерименту. Він доповнювався лабораторно-польовими та розрахунково-математичними методами: візуальним – для фенологічних спостережень; вимірювально-ваговим – визначення біометричних показників і біологічної продуктивності рослин, маси азотфіксуючих бульбочок, рівня забур’яненості посіву; термостатно-ваговим – визначення запасів продуктивної вологи в ґрунті, вологості насіння; методом висічок – визначення площі листя сої; агрохімічними аналізами – визначення запасів поживних речовин у ґрунті; біохімічними аналізами – визначення хімічного складу рослин і насіння сої; статистичним – для об'єктивної оцінки експериментальних даних; розрахунково-порівняльним – для визначення енергетичної та економічної ефективності хімічних і агротехнічних прийомів боротьби з бур’янами.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в умовах східної частини Лісостепу України встановлено вплив широкого спектру гербіцидів у поєднанні з агротехнічними заходами боротьби з бур'янами на врожайність і якість насіння сої. Встановлено ефективність оптимізації кількості міжрядних обробітків під час догляду за посівами. Вперше виявлена толерантність рослин сої до ґрунтових гербіцидів і вплив препаратів на азотфіксуючі бульбочки, визначено конкурентоспроможність сортів сої з різною тривалістю вегетаційного періоду відносно бур’янів. Внаслідок встановлених закономірностей удосконалено елементи технології вирощування сої.

Практичне значення одержаних результатів. Встановлена конкурентоспроможність сортів сої відносно бур’янів, розроблені прийоми контролювання забур’яненості дозволили визначити кращі ґрунтові та післясходові гербіциди, оптимізувати кількість міжрядних обробітків і технологічних прийомів догляду за посівами, що сприяло істотному підвищенню врожайності посівів в умовах східної частини Лісостепу України. Результати досліджень перевірені й впроваджені в Устимівській дослідній станції рослинництва Глобинського району Полтавської області та ДП ДГ «Елітне» Харківського району Харківської області на загальній площі 260 га, що забезпечило збір врожаю сої на рівні 1,82 – 2,25 т/га.

Особистий внесок здобувача. Особиста участь здобувача полягає в закладанні та проведенні польових і лабораторних дослідів, здійсненні аналітичного огляду літературних джерел за темою дисертації, обґрунтуванні та узагальненні результатів досліджень і підготовці їх до друку. В опублікованих наукових статтях, матеріалах і тезах конференцій, виконаних у співавторстві, частка участі здобувача становить від 50 до 80%, в методичних рекомендаціях – 5%, а в довіднику «Оптимізація інтегрованого захисту польових культур» підрозділ 3.6. «Соя» – 10%.

Апробація результатів. Основні положення та результати дисертаційної роботи заслухано та обговорено на засіданнях агротехнологічної секції вченої ради Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва УААН (Харків, 2005 – 2008 рр.); Міжнародній науково-практичній конференції «Ресурсосберегающие технологии земледелия» і Міжнародній школі молодих вчених і спеціалістів «Перспективные технологии для современного сельскохозяйственного производства» (Курськ, 2005 р.); Всеукраїнській конференції молодих вчених «Екологічно обґрунтований захист рослин» (Київ, 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Проблемы сельскохозяйственного производства на современном этапе и пути их решения» (Бєлгород, 2006 р.); Міжнародній науковій конференції молодих вчених «Інноваційні напрями наукової діяльності молодих вчених в галузі рослинництва» (Харків, 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Проблемы дефицита растительного белка и пути его преодоления» (Жодіно, 2006 р.); Міжнародних наукових конференціях студентів, аспірантів і молодих вчених «Екологізація сталого розвитку агросфери і ноосферна перспектива інформаційного суспільства» (Харків, 2007 – 2008 рр.); Міжнародній науково-практичній конференції «Интенсификация, ресурсосбережение и охрана почв в адаптивно-ландшафтных системах земледелия» (Курськ, 2008 р.).

Публікації. Основні результати досліджень опубліковано в 21 науковій праці, з яких 6 статей у фахових виданнях і 2 – в наукових виданнях, 10 тез (матеріалів) конференцій, 2 рекомендації виробництву та 1 довідник.

Обсяг і структура роботи. Дисертація викладена на 231 сторінках комп’ютерного тексту, ілюстрована 38 таблицями, 5 рисунками, містить вступ, 6 розділів, висновки, рекомендації виробництву, 24 додатки та список використаних джерел, який налічує 239 найменувань, в тому числі 13 латиницею.

Основний ЗМІСТ РОБОТИ

Особливості боротьби з бур’янами в посівах сої

(огляд літератури)

Проведений аналіз стану досліджуваної проблеми дозволив визначити мету й завдання досліджень. Обґрунтована необхідність удосконалення елементів технології в боротьбі з бур’янами в посівах сої для забезпечення реалізації продуктивного потенціалу культури в умовах східної частини Лісостепу України.

Умови та методика досліджень

Дослідження за темою дисертаційної роботи проведено в 2004 – 2007 рр. на полях сівозміни № 3 лабораторії рослинництва і сортовивчення Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва УААН, яка розташована в східній частині Лісостепу України (Харківська область, Харківський район).

Ґрунт дослідного поля – чорнозем типовий важкосуглинковий з вмістом гумусу 5,3%. Реакція ґрунтового розчину (рН) – 5,8, гідролітична кислотність – 3,29 мг/екв. на 100 г ґрунту, сума поглинутих основ – 37,4 мг/екв. на 100 г ґрунту. Запаси поживних речовин у ґрунті: за азотом – середні (164 мг/кг), фосфором – підвищені (109 мг/кг) і калієм – підвищені (119 мг/кг).

Метеорологічні умови за вегетаційний період сої в 2004 та 2005 рр. можна охарактеризувати як сприятливі, а 2006 і 2007 рр. – несприятливі для формування врожайності сої. Більш детальний виклад впливу метеорологічних умов на дію гербіцидів, ріст і розвиток сої буде подано при аналізі експериментальних даних.

Видовий склад бур’янів у посівах сої був характерним для культур пізнього строку сівби. Домінуюче положення займали пізні ярі бур’яни: плоскуха звичайна (Echinochloa crusgalli (L.) Beauv.), мишій сизий (Setaria glauсa (L.) Beauv.) та щириця звичайна (Amaranthus retroflexus L.). Значно менше було ранніх ярих і коренепаросткових видів бур’янів.

Польові дослідження проводили в 2004 – 2007 рр. з урахуванням усіх вимог методики дослідної справи. Відповідно до програми досліджень було закладено і проведено 5 дослідів. Схеми дослідів подані у відповідних таблицях.

Двофакторний дослід № 1. Конкурентоспроможність сортів сої з різною тривалістю вегетаційного періоду відносно бур’янів.

Двофакторний дослід № 2. Врожайність сої на фоні дії різних норм внесення ґрунтових гербіцидів та їх вплив на бур’яни.

Однофакторний дослід № 3. Врожайність сої на фоні дії післясходових гербіцидів та їх вплив на бур’яни.

Однофакторний дослід № 4. Можливості оптимізації кількості міжрядних обробітків на фоні ефективного захисту сої від бур’янів.

Однофакторний дослід № 5. Ефективність різних технологічних прийомів догляду за посівами та їх вплив на врожайність сої.

Попередник – зернові колосові культури. Під передпосівну культивацію вносили повне мінеральне добриво в розрахунку N30P30K30. У досліді № 1 висівали сорти сої Устя, Романтика і Фея, а в дослідах № 2, 3, 4 і 5 – сорт Романтика. Спосіб висіву – широкорядний (45 см). Сівбу проводили насінням, яке перед висівом інокулювали штамом бульбочкових бактерій М-8. Гербіциди вносили ранцевим обприскувачем з витратою робочої рідини – 300 л/га. Ручні прополювання проводили до змикання рядків культури. В усіх варіантах дослідів, крім досліду № 4, проводили два міжрядних обробітки. Агротехніка в дослідах була загальноприйнятою для зони, за виключенням прийомів, які були передбачені дослідами. Площа облікової ділянки в досліді № 1 була в межах 25,2 – 28,8 м2, в дослідах № 2, 3 і 4 становила 36 м2, в досліді № 5 – 108 м2. Повторність – триразова.

Досліди супроводжувались такими обліками, спостереженнями та аналізами: фенологічні спостереження, підрахунок густоти рослин, площу листя визначали за В. С. Підопригорою, П. В. Писаренком (2003 р.); облік забур’яненості проводили з використанням методик ряду дослідників: А. В. Воеводина (1962 р.), Б. М. Смирнова (1969 р.), А. М. Туликова (1974 р.), А. В. Фисюнова та ін. (1974 р.); запаси продуктивної вологи в ґрунті визначали термостатно-ваговим методом за методичними рекомендаціями М. Д. Гуленка, Н. А. Казюти (1994 р.); облік азотфіксуючих бульбочок проводили згідно з методикою Г. С. Посыпанова (1991 р.); коефіцієнт конкурентоспроможності (Т) розраховували за формулою, запропонованою В. С. Зузою (2003 р.); облік врожайності здійснювали поділяночно шляхом обмолоту рослин у повній стиглості насіння комбайном «Сампо-130» з наступним зважуванням зернової маси і перерахунком на 14% вологість і 100% чистоту насіння та розраховували в т/га; структуру врожаю визначали шляхом аналізу 25 рослин, відібраних з пробних снопів; для визначення енергії проростання та схожості насіння сої користувались ДСТУ 4138-2002; вміст азоту в ґрунті визначали за методом Корнфілда, а фосфору і калію за Чириковим; у насінні та рослинах сої вміст азоту визначали за методом К’єльдаля, фосфору – фотометрично в кислому середовищі фосформолібденової гетерополікислоти, яка відновлена хлористим оловом до фосформолібденової сині, а калію – на полуменевому фотометрі (С.  Ю. Булигін, С. А. Балюк, А. Д. Міхновська та ін., 1999 р.); вміст білка в насінні сої визначали титрометричним методом К'єльдаля, олії – гравіметричним методом Рушковського, золи – ваговим методом, каротиноїдів – за методом Попандопула; коефіцієнт толерантності сої до ґрунтових гербіцидів розраховували за формулою В. С. Зузи (2006 р.); коефіцієнт використання поживних речовин соєю з ґрунту розраховували за формулою Н. Н. Михайлова, В. П. Книпер (1971 р.); збір білка й олії з одиниці площі розраховували користуючись ГОСТом 10846 – 91; оцінку економічної ефективності та величину енергетичних затрат проводили за методикою В. П. Мартьянова (1996 р.); математичну обробку отриманих даних проводили кореляційним та дисперсійним методами за Б. А. Доспеховим (1979 р.).

Врожайність СОРТІВ СОЇ З РІЗНОЮ ТРИВАЛІСТЮ ВЕГЕТАЦІЙНОГО ПЕРІОДУ залежно ВІД заБУР’ЯНеності

З подовженням вегетаційного періоду посилюється пригнічуючий вплив сої на бур’яни. У посівах сортів Устя (101 діб), Романтика (110 діб) і Фея (121 діб), загальна кількість бур’янів на час збирання врожаю становила, відповідно, 311, 224 і 199 шт./м2, а їх сира маса – 822, 613 і 397 г/м2 (табл. 1).

Від початку вегетації мінімум питомої частки сирої маси бур’янів у загальній масі агрофітоценозу відмічали у фазі наливу бобів, а перед збиранням врожаю даний показник зростав до попереднього рівня. Це пов’язано з тим, що соя в кінці вегетації, втрачаючи листя, значно зменшувала свою частку в загальній масі агрофітоценозу. У сортів сої Устя, Романтика і Фея питома частка рослин у загальній сирій масі агрофітоценозу у фазі наливу бобів становила 48, 58 і 72%, а перед збиранням врожаю – відповідно 42, 50 і 65%. Щодо питомої частки сухої маси бур’янів у загальній масі агрофітоценозу, то від початку вегетації і до її завершення вона стабільно зменшувалась. У посівах сортів Устя, Романтика і Фея питома частка сухої маси бур’янів у загальній масі агрофітоценозу з початкових значень 54, 52 і 58% зменшилась під кінець вегетації до 49, 40 і 33%, відповідно.

Таблиця 1

Забур’яненість посіву, формування азотфіксуючих бульбочок і врожайність сої залежно від фону вирощування і сорту, 2005 – 2007 рр.

Фон (А)

Сорт (В)

Бур’яни перед збиранням врожаю

Фаза наливу бобів сої

Врожайність, т/га

кількість, шт./м2

сира маса, г/м2

сира маса однієї рослини, г

азотфіксуючі бульбочки на одній рослині

кількість, шт.

сира маса, г

Забур’янений

Устя

311

822

31,3

51,3

1,18

1,00

Романтика

224

613

35,3

42,8

1,21

1,04

Фея

199

397

41,7

48,0

1,46

1,19

Середнє

245

611

36,1

47,4

1,28

1,08

Прополотий вручну

Устя

-

-

67,1

63,6

1,47

1,74

Романтика

-

-

72,7

55,0

1,79

1,82

Фея

-

-

83,1

63,2

1,83

1,89

Середнє

-

-

74,3

60,6

1,70

1,82

НІР05, для фактору А

-

-

7,1

7,2

0,18

0,21

НІР05, для фактору В

81

394

8,7

8,8

0,21

0,26

НІР05, для взаємодії АВ

-

-

12,2

12,5

0,30

0,37

Із збільшенням біомаси сорту зростала маса азотфіксуючих бульбочок на кореневій системі сої. На забур’яненому і прополотому вручну фоні сира маса однієї рослини сорту Устя становила, відповідно, 31,3 і 67,1 г, а сира маса азотфіксуючих бульбочок на одній рослині – 1,18 і 1,47 г; сорту Романтика 35,3 і 72,7 г – 1,21 і 1,79 г; сорту Фея 41,7 і 83,1 г – 1,46 і 1,83 г, відповідно. На забур’янених ділянках посилювалась здатність сої до формування більшої кількості й маси бульбочок, у першу чергу, в перерахунку на одиницю її маси. Так, на забур’яненому фоні їх кількість і сира маса в середньому по сортах становили, відповідно, 1,31 шт. і 35 мг на 1 г сирої маси сої або були в 1,6 і 1,5 рази вищими порівняно з тими, що зафіксовані на чистому від бур’янів фоні (0,82 шт. і 23 мг).

Втрати врожайності насіння сої від бур’янів були тісно пов’язані з рівнем конкурентоспроможності цих сортів відносно цієї групи шкідливих організмів. Фактичний недобір врожаю насіння сортів сої Устя, Романтика і Фея (49, 46 і 44%) більше співпадає із середнім значенням питомої частки бур’янів у сухій (52, 49 і 44%) масі агрофітоценозу, ніж сирій (57, 52 і 46%). Врожайність зростала у міру подовження вегетаційного періоду сої. На забур’яненому і прополотому вручну фоні сорт Устя формував врожайність 1,00 і 1,74 т/га, Романтика – 1,04 і 1,82 т/га, Фея – 1,19 і 1,89 т/га, відповідно.

Перед збиранням врожаю насіння сортів сої в забур’яненому посіві запаси поживних речовин (сума NPK) у ґрунті були більшими (384 мг/кг) при меншій врожайності (1,08 т/га), порівняно з прополотим вручну посівом (343 мг/кг), де сформувалась більша врожайність (1,82 т/га). Відмічено певну тенденцію до зменшення в ґрунті вмісту поживних речовин з подовженням вегетаційного періоду різних сортів сої. На забур’яненому фоні у посівах сортів Устя і Фея вміст поживних речовин у ґрунті становив, відповідно, 390 і 372 мг/кг, а на ділянках, де бур’яни знищували вручну – 358 і 327 мг/кг.

врожайність сої залежно від хімічних і агротехнічних прийомів боротьби з бур’янами

Ефективність ґрунтових гербіцидів у посівах сої. Серед ґрунтових гербіцидів за зниженням загальної кількості та маси бур’янів (у середньому по обох нормах внесення), більш ефективним був півот (83 та 82%), на другому, третьому і четвертому місцях були, відповідно, – харнес (83 та 72%), фронтьєр (64 та 51%) і дуал голд (58 та 47%), а за приростами врожайності препарати розташувались в наступному порядку – півот (0,70 т/га), харнес (0,47 т/га), дуал голд (0,44 т/га) і фронтьєр (0,38 т/га). Збільшення норми внесення гербіцидів харнес (з 2,0 до 3,0 л/га), півот (з 0,6 до 0,9 л/га), фронтьєр (з 1,1 до 1,7 л/га) і дуал голд (з 1,1 до 1,6 л/га), незважаючи на додаткове зниження кількості бур’янів, відповідно, на 31, 33, 28 і 15% порівняно з меншою нормою, не сприяло суттєвому подальшому зростанню врожайності. Півот більш ефективно знищував дводольні малорічні, а харнес – злакові однорічні види бур'янів. Зменшення кількості злакових однорічних і дводольних малорічних бур’янів від дії харнесу становило 88 і 68%, півоту – 81 і 96%, відповідно.

Фітотоксична дія деяких ґрунтових гербіцидів впливає і на здатність сої формувати азотфіксуючі бульбочки. Негативний вплив гербіцидів у більшій мірі відбивався на формуванні кількості бульбочок, ніж на їх масі. На фоні внесення харнесу в нормах 2,0 і 3,0 л/га математично доведено зменшення кількості бульбочок (на 22,5 і 19,9 шт.), а також сирої (0,63 і 0,63 г) та сухої (0,18 і 0,16 г) їх маси на одній рослині сої у фазі наливу бобів, порівняно з варіантом, де проводили ручні прополювання. Менш негативно на ці показники впливав гербіцид фронтьєр: у нормі внесення 1,7 л/га зменшував кількість, сиру і суху масу бульбочок, відповідно, на 17,0 шт., 0,54 і 0,15 г, порівняно з варіантом, де проводили ручні прополювання.

Найбільш толерантною соя була до дуал голду, в меншій мірі до півоту, а фронтьєр і особливо харнес виявляли до неї пригнічуючий вплив. Значення коефіцієнтів толерантності сої до дуал голду з нижчими і вищими нормами внесення становило, відповідно, 0,98 і 1,03, півоту – 1,00 і 0,99, фронтьєру – 1,00 і 0,97, харнесу – 0,95 і 0,93 (табл. 2).

Для формування насіння соя виносить з ґрунту найбільше азоту (65,0%), а стебле-створкової маси – калію (58,8%). Максимальний сумарний винос азоту, фосфору і калію (316,0 кг/га) з ґрунту встановлено на ділянках, де проводили ручні прополювання, а мінімальний (175,3 кг/га) – на контролі (без гербіцидів). Серед ґрунтових гербіцидів найбільшим цей показник був при застосуванні півоту (0,9 л/га) – 283,3 кг/га, найменшим – при внесенні дуал голду (1,1 л/га) – 242,5 кг/га. Мінімальні коефіцієнти використання поживних речовин з ґрунту виявлено на контрольних ділянках, де гербіциди не вносили.

Таблиця 2

Забур’яненість посіву, формування азотфіксуючих бульбочок і врожайність сої залежно від застосування різних норм внесення ґрунтових гербіцидів, 2004 – 2006 рр.

Варіант

Бур’яни перед збиранням врожаю

Азотфіксуючі бульбочки на одній рослині *

Врожайність, т/га

Коефіцієнт толерантності сої до гербіцидів

кількість, шт./м2

сира маса, г/м2

кількість, шт.

сира маса, г

Контроль (без гербіцидів)

287

881

10,3

28,4

0,37

1,54

1,35

0

Ручні прополювання

0

0

9,0

39,6

0,38

2,01

2,36

1,00

Харнес, 2,0 л/га

58

312

9,2

17,1

0,41

1,38

1,73

0,95

Харнес, 3,0 л/га

40

184

6,4

19,7

0,30

1,38

1,90

0,93

Півот, 0,6 л/га

58

167

10,0

28,7

0,43

2,04

2,01

1,00

Півот, 0,9 л/га

39

145

11,2

24,8

0,48

1,83

2,10

0,99

Фронтьєр,

1,1 л/га

119

448

11,5

27,4

0,46

1,64

1,72

1,00

Фронтьєр,

1,7 л/га

86

417

9,1

22,6

0,39

1,47

1,73

0,97

Дуал голд,

1,1 л/га

129

449

9,4

28,2

0,42

1,55

1,75

0,98

Дуал голд,

1,6 л/га

110

485

11,0

29,6

0,43

1,84

1,83

1,03

НІР05

84

321

2,9

14,3

0,08

0,36

0,21

Примітка:  *  у чисельнику – фаза гілкування, знаменнику – фаза наливу бобів.

Ефективність післясходових гербіцидів у посівах сої. Післясходові гербіциди фюзілад форте (1,0 л/га) і пантера (1,0 л/га), які вносили у фазі 2-4 листків у злакових бур’янів, знижували масу цих бур’янів у посівах сої на 97 і 94%, а їх кількість – на 93 і 88%, відповідно. Базагран (2,0 л/га), який вносили у фазі 2-3 справжніх листків сої, знижував кількість і масу дводольних малорічних бур’янів на 58 і 83%, відповідно. Проте, при змішаному типі забур’яненості (злакові однорічні, дводольні малорічні та дводольні багаторічні види) використання поодинці цих гербіцидів не забезпечувало істотних приростів врожайності, які коливались в межах від 0,11 до 0,27 т/га, і тому в таких умовах кращим за них був півот (0,75 л/га), який зменшував загальну кількість і масу бур’янів, відповідно, на 69 і 79% та підвищував врожайність на 0,42 т/га. Фюзілад форте в баковій суміші з базаграном (0,8 + 1,5 л/га) у зниженні забур’яненості посіву мав перевагу над баковою сумішшю пантери з базаграном (0,8 + 1,5 л/га). У першому випадку зменшення загальної кількості та маси бур’янів і зростання врожайності становило, відповідно, 67 та 77% і 0,64 т/га, а в другому – 62 та 68% і 0,54 т/га. При роздільному внесенні базаграну і фюзіладу форте зменшення загальної кількості та маси бур’янів і збільшення врожайності, відповідно, становило 79 та 65% і 0,57 т/га (табл. 3).

Таблиця 3

Забур’яненість посіву та врожайність сої при внесенні післясходових гербіцидів, 2004 – 2006 рр.

Варіант

Загальна кількість бур’янів, шт./м2

Сира маса бур’янів перед збиранням врожаю, г/м2

Врожайність, т/га

в період гілкування – бутонізації

перед збиранням врожаю

злакових

однорічних

дводольних малорічних

дводольних багаторічних

всього

Контроль (без гербіцидів)

467

258

410

226

72

708

1,50

Ручні прополювання

0

0

0

0

0

0

2,23

Фюзілад форте, 1,0 л/га

138

70

14

281

141

436

1,77

Пантера, 1,0 л/га

150

77

26

257

156

439

1,67

Базагран, 2,0 л/га

339

185

444

39

74

557

1,61

Півот, 0,75 л/га

224

79

41

30

77

148

1,92

Пантера, 0,8 л/га + базагран,  1,5 л/га (бакова суміш)

172

98

129

65

33

227

2,04

Фюзілад форте, 0,8 л/га + базагран, 1,5 л/га (бакова суміш)

189

86

46

88

28

162

2,14

Фюзілад форте, 0,8 л/га + базагран, 1,5 л/га (роздільно)

123

55

19

137

90

246

2,07

НІР05

136

94

194

68

114

218

0,28

Можливості оптимізації кількості міжрядних обробітків на фоні ефективного захисту сої від бур’янів. Визначення запасів продуктивної вологи ґрунту та вмісту в ньому поживних речовин (сума NPK) показало, що між варіантами з різними прийомами контролювання забур’яненості не було істотних відмінностей за цими показниками (табл. 4).

Таблиця 4

Запаси продуктивної вологи ґрунту і вміст у ньому поживних речовин, забур’яненість посіву і врожайність сої залежно від кількості міжрядних обробітків, 2004 – 2006 рр.

Варіант

Запаси продуктивної вологи (мм) в шарі ґрунту, см*

Азотфіксуючі бульбочки на одній рослині у фазі наливу бобів

Вміст поживних речовин (сума NPK) перед збиранням врожаю в шарі ґрунту 0-30 см, мг/кг

Сира маса бур’янів перед збиранням врожаю, г/м2

Врожайність, т/га

0-30

0-100

кількість, шт.

сира маса, г

Два міжрядних обробітки (контроль)

47

63

128

133

31,0

1,49

314

650

1,50

Ручні прополювання, без міжрядних обробітків

48

63

126

135

31,5

1,64

321

0

2,20

Харнес, 2,5 л/га, без міжрядних обробітків

48

60

129

131

17,0

1,15

321

445

1,75

Харнес, 2,5 л/га + один міжрядний обробіток

51

61

131

134

18,6

1,19

336

146

1,97

Харнес, 2,5 л/га + два міжрядних обробітки

48

63

126

138

25,0

1,63

310

99

2,02

НІР05

11

3

24

14

19,0

0,82

30

283

0,32

Примітка: * у чисельнику – міжфазний період цвітіння-формування бобів, знаменнику – перед збиранням врожаю.

Скорочення або відмова від міжрядних розпушень ґрунту призводить до зниження кількості й маси азотфіксуючих бульбочок на кореневій системі сої. Ці показники, в перерахунку на одну рослину, на фоні внесення харнесу (2,5 л/га), де проводили два міжрядних обробітки становили 25,0 шт. і 1,63 г, один – 18,6 шт. і 1,19 г, без міжрядних обробітків – 17,0 шт. і 1,15 г, відповідно. На фоні ручних прополювань (2005 – 2006 рр.), при відмові від міжрядного обробітку, кількість і маса бульбочок на одній рослині становила 38,4 шт. і 2,03 г, а при проведенні одного або двох міжрядних розпушень, ці показники зростали до 44,5 шт. і 2,03 г та 46,5 шт. і 2,13 г, відповідно.

Встановлено, що на фоні цілковитого знищення бур’янів соя потребувала одного міжрядного обробітку ґрунту, необхідності в другому не було. Врожайність сої при збільшенні кількості міжрядних обробітків від одного до двох на фоні ручних прополювань (2005 – 2006 рр.), відповідно, становила 2,30 і 2,28 т/га, а без міжрядних обробітків – 2,10 т/га. При внесенні харнесу було доцільно збільшити кількість міжрядних обробітків до двох. Приріст врожайності при проведенні одного або двох міжрядних обробітків на фоні цього гербіциду, відповідно, становив 0,47 і 0,52 т/га порівняно з контролем (1,50 т/га), а у варіанті без міжрядних обробітків – 0,25 т/га.

Ефективність різних технологічних прийомів догляду за посівами та їх вплив на врожайність сої. Комплекс механічних заходів, який включав досходове і післясходове боронування та два міжрядних обробітки, зменшував загальну кількість і масу бур’янів на час збирання врожаю сої, відповідно, на 57 і 50% та збільшував врожайність на 0,38 т/га порівняно з контролем, де було проведено лише два міжрядних обробітки (354 шт./м2 і 1240 г/м2 та 1,10 т/га). Значно більший ефект забезпечувало досходове внесення харнесу (2,5 л/га) з обробкою посіву базаграном (2,0 л/га) та двома міжрядними обробітками: загальна кількість і маса бур’янів зменшувалась, відповідно, на 85 і 79%, а врожайність збільшувалась на 0,73 т/га порівняно з контролем. При заміні гербіциду харнес на дуал голд виявлено зниження кількості та маси бур’янів, відповідно, на 35 та 21% і приросту врожайності на 0,28 т/га.

Морфологічні ознаки рослин сої та елементи структури врожаю залежно від технологічних прийомів боротьби з бур’янами і сортового складу. У забур’янених посівах сої (контроль) порівняно з чистими від бур’янів (ручні прополювання) площа листя та кількість гілочок були меншими на 50%; маса рослини, кількість і маса насіння, біологічна врожайність – на 47%; кількість виповнених бобів і продуктивних вузлів, відповідно, на 45 і 40%. Зменшення висоти рослини, товщини середньої частини стебла, кількості бобів у продуктивному вузлі, маси 1000 насінин на забур’яненому фоні сої, відносно чистого від бур’янів, коливалось в межах від 2 до 20%.

Сорти сої з тривалішим періодом вегетації формували меншу кількість бобів у продуктивному вузлі та масу 1000 насінин, але більшу площу листя та величину інших морфологічних ознак і елементів продуктивності. На прополотих вручну ділянках в однієї рослини сортів Устя, Романтика і Фея кількість бобів у продуктивному вузлі становила 2,2, 2,0 і 1,8 шт., маса 1000 насінин – 169, 153 і 134 г, площа листя – 782, 1099 і 1687 см2, висота – 84, 88 і 111 см, висота прикріплення нижнього боба – 12,1, 16,7 і 18,3 см, кількість гілочок – 0,9, 2,2 і 3,1 шт., кількість продуктивних вузлів – 10,0 11,9 і 15,3 шт., кількість виповнених бобів – 20,5, 22,9 і 26,0 шт., кількість насіння – 36,2, 38,8 і 47,8 шт., біологічна врожайність – 300, 304 і 322 г/м2.

Максимальна висота прикріплення нижнього боба на стеблі (17,1 – 17,3 см) була на ділянках, де застосовували харнес (3,0 л/га) чи базагран (2,0 л/га), або комбінували досходове внесення харнесу (2,5 л/га) з післясходовим базаграну (2,0 л/га). Мінімальну висоту рослини (66 см) і прикріплення нижнього боба (14,1 см) отримано на ділянках, де вносили півот у фазі 2-3 справжніх листків сої.

ЯКІСТЬ НАСІННЯ СОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД СОРТУ ТА ЗАХОДІВ КОНТРОЛЮВАННЯ бур’янів у ПОСІВах

У роки проведення досліджень на забур’яненому фоні (контроль, без гербіцидів) на відміну від прополотого вручну спостерігали тенденцію до збільшення вмісту білка в насінні сої від 0,3 до 1,8%.

Підтверджено достовірне існування від’ємної кореляції між вмістом білка та олії (r = - 0,57) і позитивної кореляції між вмістом білка й золи (r = 0,39), каротиноїдів і золи (r = 0,42) в насінні сої.

На забур’яненому фоні виявлено тенденцію до зниження вмісту білка в насінні сортів сої з тривалішим вегетаційним періодом. Якщо розмістити сорти в порядку зростання тривалості вегетаційного періоду (Устя, Романтика, Фея), то вміст білка мав значення 41,6, 40,1, 39,6%. На прополотому вручну фоні найбільший вміст білка формував сорт Фея (40,4%), а найменший – Романтика (38,1%). Сорт Устя на забур’яненому і прополотому вручну фоні формував найбільший вміст олії (20,9 і 21,2%) та найменший вміст каротиноїдів (5,7 і 5,1 мг/кг) в насінні порівняно з іншими сортами.

Внесення на посівах сої півоту, фронтьєру і дуал голду сприяло (в середньому по обох нормах) збільшенню в насінні вмісту білка, відповідно, на 0,4, 0,4 і 0,7% і зменшенню вмісту олії – на 0,5, 0,5 і 0,9%, а харнесу – зменшенню вмісту білка на 0,6% і збільшенню вмісту олії на 0,4% порівняно з ручними прополюваннями (36,0 і 20,9%). Фітотоксична дія ґрунтових гербіцидів на сою, спровокована значними опадами (2004 р., 61,3 мм протягом перших 10 діб після сівби), призвела до зменшення вмісту білка в насінні, яке вирощували з використанням цих гербіцидів, від 1,7 до 3,1% та від 1,1 до 2,5% порівняно з контролем (34,7%) та ручними прополюваннями (34,1%).

За вмістом білка і каротиноїдів у насінні сої не виявлено достовірної різниці між варіантами досліду з післясходовими гербіцидами. Насіння сої, яке вирощували з застосуванням післясходових гербіцидів мало менший вміст олії на 0,6 – 1,5% порівняно з ділянками, де проводили ручні прополювання (21,3%).

Виявлено, що умови зволоження в період вегетації впливають на енергію проростання сформованого в даному році насіння сої. Насіння сої, отримане у добре зволоженому 2005 р. (329 мм за вегетаційний період) мало енергію проростання 91%, а в посушливому 2006 р. (134 мм) – 76%. Фронтьєр у нормі внесення 1,7 л/га зменшував енергію проростання насіння сої до 73%, в той час, як на варіантах, де вносили інші ґрунтові гербіциди, значення цього показника коливалось від 83 до 89%.

ЕНЕРГЕТИЧНА ТА ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ сої

Серед варіантів технологій догляду за посівами сої з використанням ґрунтових гербіцидів найменші рівень спожитої енергії (12794 і 12903 МДж/га) і собівартість виробництва продукції (660 і 669 грн./т), а також найбільший чистий прибуток (1487 і 1535 грн./га) і відтворену врожаєм обмінну енергію (35557 і 37149 МДж/га) отримано при застосуванні півоту в нормах 0,6 і 0,9 л/га. Найвищий рівень рентабельності (112,1%) отримано за внесення цього гербіциду в нормі 0,6 л/га, а коефіцієнт енергетичної ефективності (2,88) – за норми 0,9 л/га. Харнес у нормах внесення 2,5 і 3,0 л/га займав друге місце за рівнем відтвореної врожаєм обмінної енергії (35734 і 33611 МДж/га) та чистого прибутку (1536 і 1328 грн./га), коефіцієнтом енергетичної ефективності (2,65 і 2,46) та рентабельності (118,9 і 99,7%), відповідно.

Застосування у фазі 2-3 справжніх листків сої бакової суміші фюзіладу форте (0,8 л/га) з базаграном (1,5 л/га) забезпечило найбільший рівень відтвореної врожаєм обмінної енергії (37857 МДж/га), коефіцієнт енергетичної ефективності (2,82), рівень чистого прибутку (1578 грн./га) і рентабельності (111,2%). Найгірші показники по відтвореній врожаєм обмінній енергії (28481 МДж/га), коефіцієнту енергетичної ефективності (2,14), чистому прибутку (905 грн./га) і рівню рентабельності (67,1%) отримано при застосуванні базаграну (2,0 л/га).

Поєднання міжрядних обробітків посівів з досходовим внесенням харнесу забезпечило кращі енергетичні та економічні показники, ніж застосування механічних і хімічних заходів контролювання бур’янів окремо. Коефіцієнт енергетичної ефективності й рівень рентабельності при проведенні двох міжрядних обробітків (контроль) становили, відповідно, 2,14 і 81,8%, а на ділянках з внесенням харнесу в нормі 2,5 л/га (без міжрядних обробітків) – 2,38 і 94,6%. При проведенні одного або двох міжрядних обробітків на фоні харнесу коефіцієнти енергетичної ефективності (2,63 і 2,65) та рівні рентабельності (116,2 і 118,9%) мали близькі значення.

Найвищі чистий прибуток (1064 грн./га) і коефіцієнт енергетичної ефективності (2,25) отримано при поєднанні досходового внесення харнесу (2,5 л/га) з післясходовим застосуванням базаграну (2,0 л/га) і проведенні двох міжрядних обробітків. При заміні цих гербіцидів досходовим і післясходовим боронуваннями, незважаючи на підвищення рентабельності (на 7,5%), отримано більш низькі чистий прибуток (911 грн./га) і коефіцієнт енергетичної ефективності (2,08).

Висновки

У дисертації наведено нове вирішення важливого наукового завдання щодо боротьби з бур'янами в посівах сої шляхом встановлення закономірностей формування врожайності та якості насіння залежно від сорту, ґрунтових і післясходових гербіцидів, механічних прийомів догляду за посівом. Запропоновані для східної частини Лісостепу України елементи технології дозволяють отримувати врожайність сої на рівні 1,90 – 2,14 т/га, збір білка і олії не менше 0,58 і 0,32 т/га, що має наукове і практичне значення для розвитку агропромислового комплексу України.

1. Виявлено, що сорти сої з тривалішим вегетаційним періодом і більшою біомасою більш ефективно обмежували ріст і розвиток бур’янів. У посівах сортів Устя, Романтика і Фея з тривалістю вегетаційного періоду, відповідно, 101, 110 і 121 діб кількість бур’янів перед збиранням врожаю становила 311, 224 і 199 шт./м2, а їх сира маса – 822, 613 і 397 г/м2.

2. Встановлено, що в забур’янених посівах, порівняно з чистими від бур’янів, рослини сої мали меншу на 50% кількість гілочок; 47% – загальну масу, кількість і масу насіння; 45 і 40% – кількість виповнених бобів і продуктивних вузлів; 20 і 14% – товщину і висоту стебла; 6 і 2% – кількість насіння у виповненому бобі й густоту стояння рослин.

3. Виявлена висока ефективність ґрунтових гербіцидів у посівах сої. В середньому по нормах внесення півот (0,6 і 0,9 л/га) та харнес (2,0 і 3,0 л/га) забезпечували зниження загальної маси бур’янів, відповідно, на 82 та 72% та підвищення врожайності на 0,70 та 0,47 т/га порівняно з контролем.

4. Визначено варіанти ефективного захисту від бур’янів посівів сої із змішаним типом забур’яненості. Бакові суміші базаграну (1,5 л/га) з грамініцидом (фюзілад форте, пантера – 0,8 л/га) при застосуванні у фазі 2-3 справжніх листків сої знижували загальну масу бур’янів на 73% і підвищували врожайність на 0,59 т/га, а півот (0,75 л/га) – на 79% і 0,42 т/га, відповідно.

5. Виявлена різна реакція рослин сої на формування азотфіксуючих бульбочок у фазі наливу бобів залежно від забур’яненості. На чистих від бур’янів фонах кількість і сира маса азотфіксуючих бульбочок були більшими, ніж на забур’янених на 28 і 27% відповідно, і становили 47,0 шт. і 1,98 г. Але на одній рослині в перерахунку на одиницю сирої маси сої, навпаки, на забур’яненому фоні ці показники були вищими, відповідно, на 30 і 29%, ніж на чистому фоні (0,68 шт. і 29 мг).

6. Харнес у більшій мірі, ніж півот, виявляв негативну дію на кількість і масу азотфіксуючих бульбочок, яка сильніше проявлялась у роки із значними опадами (194 мм при кліматичній нормі 135 мм) в першій половині вегетації сої. У фазі наливу бобів кількість бульбочок на одній рослині, в середньому по обох нормах внесення харнесу і півоту, відповідно, становила 18,4 і 26,8 шт. при аналогічному показнику на фоні ручних прополювань 39,6 шт. Сира маса бульбочок становила, відповідно, 1,38, 1,94 і 2,01 г.

7. Встановлено позитивний вплив на формування азотфіксуючих бульбочок міжрядних обробітків посівів сої. На чистому від бур’янів фоні, при відмові від міжрядного обробітку, кількість і маса бульбочок на одній рослині становила 38,4 шт. і 2,03 г, а при проведенні одного або двох міжрядних розпушень ці показники зростали до 44,5 шт. і 2,03 г та 46,5 шт. і 2,13 г, відповідно.

8. Оптимізовано кількість міжрядних обробітків посівів сої. Проведення одного міжрядного обробітку підвищувало врожайність на 0,10 – 0,20 т/га порівняно з варіантом без міжрядних обробітків. Другий міжрядний обробіток не сприяв подальшому істотному зростанню врожайності сої (0,12 – 0,18 т/га).

9. Визначено більш ефективні технологічні прийоми догляду за посівами сої. За високої забур’яненості посіву (354 шт./м2 і 1240 г/м2) хімічна система регулювання бур’янів (харнес, 2,5 л/га до сходів і базагран, 2,0 л/га у фазі 2-3 справжніх листків сої) знижувала масу бур’янів на 79% і забезпечувала приріст врожайності 0,73 т/га, порівняно з контролем, а механічна (досходове та післясходове боронування) – на 50% і 0,38 т/га, відповідно.

10. Не виявлено достовірного впливу на вміст білка та олії в насінні сої при повному чи частковому знищенні бур’янів. Лише харнес (2,0 і 3,0 л/га) у роки з високим зволоженням на початку вегетації, внаслідок прояву фітотоксичної дії відносно сої, знижував вміст білка на 2,5% порівняно з варіантом ручних прополювань (34,1%).

11. Встановлено, що серед ґрунтових гербіцидів найвищі чистий прибуток і коефіцієнт енергетичної ефективності забезпечувало внесення півоту в нормі 0,9  л/га, відповідно, 1535 грн./га і 2,88, а найбільший рівень рентабельності (112,1%) отримано при внесенні цього гербіциду в нормі 0,6 л/га. Серед післясходових гербіцидів ці показники були найбільшими при внесенні бакової суміші базаграну (1,5 л/га) з фюзілад форте (0,8 л/га), відповідно, – 1578 грн./га, 2,82 і 111,2%.

Рекомендації виробництву

Для збільшення виробництва насіння сої і більш ефективної боротьби з бур’янами в східній частині Лісостепу України рекомендуються такі елементи технології:

- висівати сорти сої Романтика і Фея, які мають високу конкурентну здатність щодо бур’янів у посівах культури;

- у досходовий період застосовувати харнес у нормі 2,5 л/га на полях, де відсутні бур'яни з родин капустяних і гречкових, підмаренник чіпкий, куколиця біла, що підвищує врожайність на 0,52 т/га і чистий прибуток на 591 грн./га. За присутності вищезгаданих бур'янів вносити півот у нормі 0,6 л/га, що збільшує врожайність і чистий прибуток, відповідно, на 0,66 т/га і 751 грн./га;

- у післясходовий період, у фазі 2-3 справжніх листків сої, вносити бакові суміші базаграну (1,5 л/га) з одним з грамініцидів (фюзілад форте, пантера – 0,8 л/га), що забезпечує підвищення врожайності на 0,59 т/га або півот (0,75 л/га), який забезпечує зростання врожайності на 0,42 т/га.

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Гутянський Р. А. Особливості біохімічного складу зерна сої, вирощеного із застосуванням післясходових гербіцидів / Р. А. Гутянський, І. А. Ніколенко // Зб. наук. пр. Уман. держ. аграр. ун-ту. – Умань, 2006. – Вип. 63. – Ч. 1. – С. 113 – 118. (Авторство 80% – проведення досліджень і узагальнення результатів).

2. Гутянський Р. А. ґрунтові гербіциди на посівах сої. Вплив застосування препаратів на забур’яненість і продуктивність культури / Р. А. Гутянський // Карантин і захист рослин. – 2007. – № 11. – С. 16 – 18.

3. Гутянський Р. А. Біохімічні особливості зерна сої, вирощеного із застосуванням ґрунтових гербіцидів / Р. А. Гутянський, Л. В. Рогуліна, І. А. Ніколенко // Селекція і насінництво : міжвід. темат. наук. зб. / УААН, Ін-т рослинництва ім. В. Я. Юр’єва. – Х., 2007. – Вип. 94. – С. 151 – 157. (Авторство 70% – проведення досліджень і узагальнення результатів).

4. Гутянський Р. А. Вплив ґрунтових гербіцидів на утворення азотфіксуючих бульбочок на коренях сої / Р. А. Гутянський, В. С. Зуза, Р. Д. Магомедов // Зб. наук. пр. Уман. держ. аграр. ун-ту. – Умань, 2007. – Вип. 65. – Ч. 1. – С. 58 – 64. (Авторство 70% – проведення досліджень і узагальнення результатів).

5. Гутянський Р. А. Ефективність протибур’янових прийомів. Догляд за посівами сої при комбінованому застосуванні агротехнічних та хімічних заходів / Р. А. Гутянський // Карантин і захист рослин. – 2008. – № 7. – С. 22 – 24.

6. Гутянський Р. А. Конкурентоспроможність сортів сої з різною тривалістю вегетаційного періоду у відношенні до бур’янів / Р. А. Гутянський // Селекція і насінництво : міжвід. темат. наук. зб. / УААН, Ін-т рослинництва ім. В. Я. Юр’єва. – Х., 2008. – Вип. 95 – С. 266 – 272.

7. Гутянский Р. А. Эффективность почвенных гербицидов в посевах сои / Р.  А. Гутянский, В. С. Зуза // Защита и карантин растений. – 2008. – № 3. – С. 36 – 37. (Авторство 60% – проведення досліджень і узагальнення результатів).

8. Зуза В. С. Ефективність гербіцидів ґрунтової дії в посівах сої / В. С. Зуза, Р. А. Гутянський // Вісник Центру наук. забезп. АПВ Харківської області / УААН, Ін-т рослинництва ім. В. Я. Юр’єва. – Х., 2005. – Вип. 1. – С. 19 – 24. (Авторство 50% – проведення досліджень і узагальнення результатів).

9. Гутянский Р. А. Возможности сокращения междурядных обработок в посевах сои / Р. А. Гутянский // Ресурсосберегающие технологии земледелия : сб. докл. междунар. науч.-практ. конф., посвящ. 35-летию ВНИИЗиЗПЭ и Международной школы молодых ученых и специалистов «Перспективные технологии для современного сельскохозяйственного производства» (Курск, 15-18 сент. 2005 г.). – Курск, 2005. – С. 56 – 57.

10. Зуза В. С. Дія післясходових гербіцидів на бур’яни в посівах сої / В. С. Зуза, Р. А. Гутянський // Екологічно обґрунтований захист рослин : тези допов. конф. молод. вчен. (4-7 жовт. 2005 р.). – К. : Колобіг, 2005. – С. 48 – 52. (Авторство 50% – проведення досліджень і узагальнення результатів).

11. Гутянский Р. А. Влияние почвенных гербицидов на качество семян сои / Р. А. Гутянский, Л. В. Рогулина // Проблемы сельскохозяйственного производства на современном этапе и пути их решения : матер. Х междунар. науч.-практ. конф. – Белгород, 2006. – Том І. – С. 20. (Авторство 80% – проведення досліджень і узагальнення результатів).

12. Гутянський Р. А. Порівняльна ефективність прийомів догляду за посівами сої розміщених на полях з різним рівнем забур’яненості / Р. А. Гутянський // Інноваційні напрями наукової діяльності молодих вчених в галузі рослинництва : зб. тез ІІІ-ої міжнар. наук. конф. молод. вчених (Харків, 20-22 черв. 2006 р.). – Х., 2006. – С. 205 – 206.

13. Зуза В. С. Почвенные гербициды на посевах сои в условиях северо-восточной Украины / В. С. Зуза, Р. А. Гутянский // Проблемы дефицита растительного белка и пути его преодоления : матер. междун. науч.-практ. конф. (Жодино, 13-15 июля 2006 г.). – Минск «Белорусская наука», 2006. – С. 135 – 140. (Авторство 50% – проведення досліджень і узагальнення результатів).

14. Гутянський Р. А. Прийоми догляду за посівами сої і поживний режим ґрунту / Р. А. Гутянський, І. Б. Стрельцова, О. К. Будилко // Екологізація сталого розвитку агросфери і ноосферна перспектива інформаційного суспільства : матер. міжнар. наук. конф. студентів, аспірантів і молодих вчених (Харків, 3-5 жовт. 2007 р.). – Х., 2007. – С. 29. (Авторство 70% – проведення досліджень і узагальнення результатів).

15. Зуза В. С. Эффективность послевсходовых гербицидов в посевах сои в условиях северо-восточной Украины / В. С. Зуза, Р. А. Гутянский // Интенсификация, ресурсосбережения и охрана почв в адаптивно-ландшафтных системах земледелия (к 100-летию со дня рождения академика ВАСХНИЛ А. И. Бараева) : сб. докл. междунар. науч.-практ. конф. (10-12 сент. 2008 г.) / ГНУ ВНИИЗиЗПЭ РАСХН. – Курск, 2008. – С. 221 – 225. (Авторство 50% – проведення досліджень і узагальнення результатів).

16. Гутянський Р. А. Поживний режим ґрунту після вирощування сортів сої різних груп стиглості в забур’яненому і чистому від бур’янів посіві / Р. А. Гутянський, І. Б. Стрельцова, О. К. Будилко // Екологізація сталого розвитку агросфери і ноосферна перспектива інформаційного суспільства : матер. міжнар. наук. конф. студентів, аспірантів і молодих вчених (Харків, 1-3 жовт. 2008 р.). – Х., 2008. – С. 30. (Авторство 70% – проведення досліджень і узагальнення результатів).

17. Гутянский Р. А. Элементы структуры урожая сои при обработке посевов послевсходовыми гербицидами / Р. А. Гутянский // Перспективные направления исследований в селекции и технологии возделывания масличных культур : сб. матер. 5-й междун. конф. молод. учен. и спец. (Краснодар, 3-6 февр. 2009 г.). – Краснодар, 2009. – С. 70 – 73.

18. Гутянский Р. А. Листовой аппарат сои и гербициды / Р. А. Гутянский // Молодежь и инновации – 2009 : матер. междун. науч.-практ. конф. молодых ученых, посвященной 170-летию УО БГСХА (3-5 июн. 2009 г.). – Горки, 2009. – С. 44 – 46.

19. Оптимізація інтегрованого захисту польових культур (довідник) / Ю. Г. Красиловець, В. С. Зуза, В. П. Петренкова, В. В. Кириченко ; за ред. В. В. Кириченка, Ю. Г. Красиловця. – Х. : Магда LTD, 2006. – С. 116 – 130. (Авторство в підрозділі  3.6. «Соя»  10%, проаналізовано експериментальні дані).

20. Наукове забезпечення ефективного проведення комплексу весняно-польових робіт 2007 року в господарствах Харківської області : рекомендації / Харків. ОДА, Ін-т рослинництва ім. В. Я. Юр’єва УААН ; підгот. М. І. Жорнік, П. П. Бабіч, В. В. Кириченко [та ін.]. – Х., 2007. – 55 с. (Авторство 5% – подано елементи технології вирощування сої).

21. Наукове забезпечення ефективного проведення комплексу весняно-польових робіт 2009 року в господарствах Харківської області : рекомендації / Харків. ОДА, Ін-т рослинництва ім. В. Я. Юр’єва УААН ; підгот. М. І. Жорнік, П. П. Бабіч, В. О. Зверєв [та ін.]. – Х., 2009. – 48 с. (Авторство 5% – подано елементи технології вирощування сої).

Гутянський Р. А. Врожайність і якість насіння сої при поєднанні хімічних і агротехнічних прийомів боротьби з бур’янами в східній частині Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво. Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр’єва УААН, Харків, 2010 р.

Дисертаційна робота присвячена удосконаленню елементів технології вирощування сої шляхом підбору кращих сортів, ґрунтових і післясходових гербіцидів, оптимізації кількості міжрядних обробітків, що забезпечує високу врожайність та якість насіння в умовах східної частини Лісостепу України. Визначено енергетичну та економічну ефективність цих елементів технології при вирощуванні сої.

Одержаний і узагальнений матеріал дає можливість рекомендувати у виробництво сорти сої Романтика і Фея, які, формуючи значну вегетативну масу, більше пригнічують бур’яни. В досходовий період застосовувати півот в нормі 0,6 л/га або харнес в нормі 2,5 л/га, які забезпечують зростання врожайності, відповідно, на 0,66 та 0,52 т/га. У фазі 2-3 справжніх листків сої вносити бакові суміші базаграну (1,5 л/га) з одним із грамініцидів (фюзілад форте, пантера – 0,8 л/га), які ефективно знищують бур’яни та підвищують врожайність на 0,59 т/га або півот (0,75 л/га), який забезпечує зростання врожайності на 0,42 т/га.

Ключові слова: соя, сорти, ґрунтові та післясходові гербіциди, міжрядні обробітки, врожайність і якість насіння.

Гутянский Р. А. Урожайность и качество семян сои при сочетании химических и агротехнических способов борьбы с сорняками в восточной части Лесостепи Украины. – Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.09 – растениеводство. Институт растениеводства им. В. Я. Юрьева УААН, Харьков, 2010 г.

В диссертационной работе приведено новое решение важного научного задания по установлению закономерностей формирования урожайности и качества семян сои в зависимости от приемов борьбы с сорняками в посевах культуры. Усовершенствованы элементы технологии выращивания сои путем определения лучших сортов, почвенных и послевсходовых гербицидов, оптимизации количества междурядных обработок, которые обеспечивают высокую урожайность и качество семян в условиях восточной части Лесостепи Украины. Определена энергетическая и экономическая эффективность этих элементов технологии выращивания сои.

При выращивании сортов сои с более продолжительным вегетационным периодом установлено снижение засоренности в посевах и запасов питательных веществ в почве, увеличение массы азотфиксирующих клубеньков на корневой системе, площади листьев, урожайности.

На засоренных посевах, в сравнении с чистыми от сорняков, растения сои формировали меньшее на 50% число веток, 47% – общую массу, число и массу семян, 45 и 40% – число выполненных бобов и продуктивных узлов, 20 и 14% – толщину и высоту стебля, 6 и 2% – число семян в выполненном бобе и густоту стояния растений.

Внесение в довсходовый период пивота и харнеса было эффективнее, в сравнении с фронтьером и дуал голдом. Внесение пивота в нормах 0,6 и 0,9 л/га и харнеса 2,0 и 3,0 л/га обеспечило снижение общей массы сорняков, соответственно, на 82 и 72%, а урожайность повысилась на 0,70 и 0,47 т/га в сравнении с контролем.

Эффективно подавляют сорняки в посевах сои, в послевсходовый период баковые смеси базаграна (1,5 л/га) с граминицидом (фюзилад форте или пантера – 0,8 л/га). Общая масса сорняков в посевах снижается при этом на 73%, а урожайность увеличиваются на 0,59 т/га. Пивот (0,75 л/га) при внесении в фазе 2-3 настоящих листьев сои, снижает массу сорняков на 79% и увеличивает урожайность на 0,42 т/га в сравнении с контролем.

Установлено, что междурядные обработки посевов сои положительно влияют на формирование азотфиксирующих клубеньковых бактерий. На чистом от сорняков фоне, при отказе от междурядных обработок, количество и масса клубеньков на одном растении составляла 38,4 шт. и 2,03 г, а при проведении одного или двух междурядных рыхлений эти показатели увеличивались до 44,5 шт. и 2,03 г или 46,5 шт. и 2,13 г, соответственно.

Проведение одной междурядной обработки в широкорядных посевах сои увеличивало урожайность на 0,10 – 0,20 т/га в сравнении с вариантом без междурядных обработок. Вторая междурядная обработка не способствовала существенному увеличению урожайности сои (0,12 – 0,18 т/га).

В условиях сильной засоренности поля механическая система контролирования сорняков (довсходовое и послевсходовое боронование) уступает химической (харнес, 2,5 л/га до всходов и базагран, 2,0 л/га в фазе 2-3 настоящих листьев сои). В первом случае снижение массы сорняков, в сравнении с контролем, составляло 50% и увеличение урожайности 0,38 т/га, а во втором – 79% и 0,73 т/га, соответственно.

В результате исследований установлено, что харнес (2,0 и 3,0 л/га) в годы с достаточным увлажнением в начале вегетации, в связи с проявлением фитотоксического действия на сою, снижает содержание белка в семенах на 2,5% в сравнении с вариантом, где проводили ручные прополки.

Среди почвенных гербицидов наиболее высокую чистую прибыль обеспечил пивот в норме 0,9 л/га – 1535 грн./га, а среди послевсходовых – баковая смесь базаграна (1,5 л/га) с фюзилад форте (0,8 л/га) – 1578 грн./га.

Ключевые слова: соя, сорта, почвенные и послевсходовые гербициды, междурядные обработки, урожайность и качество семян.

Gutyanskyi R. A. Yield and soybean seed quality by combining chemical and agricultural weed protection practices in the eastern part of Forest-Steppe of Ukraine – Manuscript.

Dissertation for the candidate of agricultural sciences degree in speciality 06.01.09. – Plant Growing. – Plant Production Institute named after V. Ya. Yurjev UAAS, Kharkiv – 2010.

Dissertation is devoted to the improvement of soybean growing technique elements by selecting best cultivars, soil-applied and postemergence herbicides, optimizing inter-row treatments that ensure high yield and seed quality under the eastern part conditions in the Forest-Steppe of Ukraine. Energy and economic efficacy of these elements of soybean growing technique is valued.

The material obtained and summed-up permits to recommend the soybean cultivars, such as Romantika and Feya to their production, which forming huge vegetative mass suppress weeds. In preemergence period it is recommended to apply pivot at the rate of 0,6 l/ha or harness – at the rate of 2,5 l/ha that ensure yield increase by 0,66 and 0,52 t/ha, respectively. At the stage of 2-3 true leaves the tank mixtures of bazagran (1,5 l/ha) with one of graminicides (fusilad forte, pantera – 0,8 l/ha) are applied, which on the average increase yield by 0,59 t/ha, or pivot (0,75 l/ha), which ensures yield increase by 0,42 t/ha.

Key words: soybean, cultivar, soil-applied, postemergence, herbicide, inter-row treatment, yield, seed quality.


Підписано до друку 20 / 04 /2010

Формат 60х84/16

Обсяг 1,5 умов. друк. арк. друк офсетний

Зам. № 111 від 28.04.2010р.

Тираж 100 прим.

     

Віддруковано друкарнею Магда LTD

61060, м. Харків, пр. Московський, 142

Тел. (0572) 900-210, (057) 751-31-84


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

70715. Налоговая система России: значение для экономики 254.5 KB
  Государство может воздействовать на ход экономической жизни, лишь располагая определенными денежными средствами. Их должны предоставить все заинтересованные в выполнении функций государства стороны - граждане и юридические лица.
70716. Расчёт и проектирование металлорежущих инструментов 2.17 MB
  Целью данного курсового проекта является расчет и проектирование металлорежущих инструментов: протяжка шестигранная, шлицевая фреза, комбинированное свело и метчик. Протягивание является одним из наиболее высокопроизводительных процессов обработки деталей резанием.
70719. SpectraLab 426.5 KB
  SpectraLAB - мощный двойной анализатор спектра канала. Программа связывается с любой звуковой платой и благодаря Windows-совместимому интерфейсу обеспечивает спектральный анализ в реальном масштабе времени (Real Time) без сохранения спектра сигнала на диск, в режиме Записи...
70721. Дослідження параметричних стабілізаторів напруги 65.5 KB
  Для стабілізації напруги використовується ліва частина вольтамперної характеристики із збільшанням струму напруга майже не міняється. Проста схема стабілізатора напруги подана на рис. Для оцінки якості стабілізатора напруги вводиться величина R яку називають коефіцієнтом...
70722. Дослідження кон’юнктора ДТЛ 5.71 MB
  Мета: ознайомлення з методикою роботи; вивчення принципу дії; перехідних процесів; вивчення впливу напруги живлення і величин компонентів; освоєння методики визначення основних характеристик; статичних параметрів кон’юктора.