64489

ДЕРЖАВНЕ СТИМУЛЮВАННЯ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ХІМІЧНОЇ ГАЛУЗІ

Автореферат

Менеджмент, консалтинг и предпринимательство

Світова фінансова криза та її наслідки для економіки України з урахуванням існуючих структурних диспропорцій актуалізували потребу в детальному аналізі інноваційної складової стратегії соціально-економічного розвитку країни.

Украинкский

2014-07-07

227.5 KB

1 чел.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ

ХОДУС Андрій Вікторович

УДК  351.82:330.341.1

ДЕРЖАВНЕ СТИМУЛЮВАННЯ ІННОВАЦІЙНОГО

РОЗВИТКУ ХІМІЧНОЇ ГАЛУЗІ

Спеціальність 08.00.03 – економіка та управління національним   

господарством

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Донецьк – 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому державному університеті управління Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк).

Науковий  керівник -    

кандидат економічних наук, доцент

Ситник Інеса Василівна, Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк), доцент кафедри «Фінанси».

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, доцент Смерічевський Сергій Францевич, Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк), декан обліково-фінансового факультету;

кандидат економічних наук, Бєлоусов Олександр Васильович, Горлівська міська рада (м. Горлівка), секретар.

Захист дисертації відбудеться: 15 грудня 2010 р. об 11-00 годині на засіданні спеціалізованої  вченої  ради Д 11.128.01 у Донецькому державному університеті управління Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. Донецьк, пр. Б.Хмельницького, 108, ауд. 201.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 163 а.

Автореферат розісланий 12 листопада 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

І.В. Шкрабак

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми.  Світова фінансова криза та її наслідки для економіки України, з урахуванням існуючих структурних диспропорцій, актуалізували потребу в детальному аналізі інноваційної складової стратегії соціально-економічного розвитку країни. Інноваційна діяльність, що полягає у формуванні нових адаптаційних механізмів національної економіки в цілому і кожного окремого підприємства зокрема є єдино можливим варіантом для виходу з кризи, що дозволяє сформувати нові конкурентні переваги і, таким чином, зберегти гідне місце країни у світовому поділі праці.

Реалізація поставлених завдань кризового відновлення економіки потребує зусиль не тільки на мікроекономічному рівні, але і передбачає активну участь держави, ефективність діяльності якої в кризовий період розвитку неодноразово була підтверджена у світовій практиці.

Для України актуальним і обґрунтованим є галузевий і регіональний підходи до державного стимулювання інноваційного розвитку економіки. Такі базові галузі економіки країни, як металургійна, хімічна, машинобудування випробували вплив світової фінансової кризи найбільшою мірою, що визначає необхідність посилення уваги держави до регулювання їх діяльності. У зв'язку з цим, а також з урахуванням доцільності інноваційного відновлення економіки в посткризовий період розвитку, була обрана тема дослідження, спрямованого на вивчення державного стимулювання інноваційного розвитку хімічної галузі.

Розробка підходів і механізмів державного стимулювання інноваційного розвитку базується на ряді наукових праць вітчизняних і зарубіжних фахівців, які стосуються досліджень сутності інновацій, та їх ролі в економіці в різних фазах економічного циклу. До таких досліджень можна віднести роботи О. Бабаніна, Я. Белинської, В. Василенка, М. Гамана, С. Глазьєва, В. Гриньова, Я. Жаліла, Н. Іванова, Л. Михайлової, Ю. Плотинського, Р. Темиргалієва, Р. Фатхудінова, В. Шматька. Дослідження сучасників базуються на положеннях класичної економічної теорії, представлених у роботах М. Портера, Е. Тоффлера Й. Шумпетера, а також у дослідженнях з еволюційної економіки – Р. Нельсона і С. Уінтера.  

Формування механізму стимулювання інноваційного розвитку хімічної галузі неможливо реалізувати без результатів досліджень хімічної промисловості на мікро- і макрорівні, проведених О.В. Білоусовим, В.Н. Верьовкіним, Е.В. Зембицьким, Л.М. Костіною, В.Л. Пілюшенком, М.О. Янковським.

Крім зазначеного, важливе значення мають сучасні методи і підходи до організації державного управління економікою, у тому числі з погляду теорії і практики менеджменту, відображені в роботах В. Воротіна Г. Губерної, О. Дегтяра, Л. Дмитриченко, В. Ляшенка, С. Пивоварова, О. Поважного, С. Попова.

Визначені дослідження та їх результати складають теоретичний і методологічний базис для розробки механізму державного стимулювання інноваційного розвитку хімічної галузі.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота підготовлена відповідно до плану науково-дослідної роботи Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України в рамках теми «Фінансовий механізм державного управління економікою України», (2006 р., номер державної реєстрації 0104U008798). Матеріали дисертаційної роботи є частиною розробок теоретичних і методичних положень комплексного підходу до вирішення завдання інноваційного розвитку економіки України в цілому та хімічної галузі, зокрема.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка механізму державного стимулювання інноваційного розвитку хімічної галузі.

Для досягнення поставленої мети в роботі визначений такий комплекс завдань:

провести аналіз науково-теоретичних засад державного стимулювання інноваційного розвитку;

виявити еволюційні закономірності державного стимулювання інноваційного розвитку економіки, засновані на циклічній природі динаміки економічних систем;

визначити галузеві особливості державного стимулювання інноваційного розвитку, що враховують значимість галузі для економіки країни і фазу її життєвого циклу;

провести аналіз розвитку хімічної галузі України, виявити стратегічні пріоритети розвитку галузі;

обґрунтувати роль держави в реалізації стратегії розвитку хімічної галузі;

розробити складові механізму стимулювання інноваційного розвитку хімічної галузі, що включають: концептуальні положення механізму, засновані на природі змін і адаптації; організаційно-методологічний аспект, який передбачає «зустрічний» розвиток підприємств і органів державного регулювання;

розробити рекомендації щодо державного стимулювання інноваційного розвитку підприємства хімічної галузі на основі оцінки його інноваційного потенціалу;

сформулювати рекомендації щодо державного стимулювання інноваційного розвитку хімічної галузі України (з урахуванням положень PEST-аналізу).

Об'єкт дослідження – процеси державного стимулювання інноваційного розвитку економіки.

Предмет дослідження – механізм державного стимулювання інноваційного розвитку хімічної галузі.

Методи дослідження. У дисертації використані загальнонаукові і спеціальні методи, що дозволили розробити механізм державного стимулювання інноваційного розвитку хімічної галузі. Зокрема, були застосовані методи: аналізу економічної статистики – для  визначення фази життєвого циклу хімічної галузі України, для виявлення структури експорту й імпорту хімічної продукції в стані стабільного розвитку й у кризових умовах; оцінки інноваційного потенціалу підприємства – для  розробки рекомендацій щодо державного стимулювання інноваційного розвитку ВАТ «Концерн Стирол», PEST-аналіз зовнішнього середовища – як  основу для формування рекомендацій з державного стимулювання інноваційного розвитку хімічної галузі України, а також системний підхід і принципи еволюційної економіки – для обґрунтування алгоритму державного стимулювання інноваційного розвитку хімічної галузі, що враховує фазу економічного циклу (циклів), стадію життєвого циклу галузі і рівень інноваційного потенціалу підприємства.

Інформаційною базою дослідження є вітчизняні і зарубіжні публікації, відображені в них результати теоретичних і методологічних розробок; дані статистики, що відображують галузеву структуру економіки України та її динаміку в період кризи, законодавство України, що регулює інноваційну діяльність, результати досліджень, проведених науковими організаціями України, а також безпосередньо автором.

Наукова новизна одержаних результатів.  Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає в розробці механізму державного стимулювання інноваційного розвитку хімічної галузі.

Цей результат розкривається в наступних положеннях:

уперше:

сформовано концептуальний підхід до реалізації державного стимулювання інноваційного розвитку економіки з урахуванням фази економічного циклу (циклів), стадії життєвого циклу галузі й інноваційного потенціалу заданого підприємства;

розроблено організаційно-методологічну складову механізму державного стимулювання інноваційного розвитку хімічної галузі, що передбачає «зустрічний» розвиток підприємств галузі і центральних органів управління економікою на основі аналізу і прогнозу стану зовнішнього і внутрішнього середовища з метою випереджального формування нових адаптаційних механізмів;

удосконалено:

методичні засади оцінки інноваційного потенціалу підприємства хімічної галузі, що дозволяє визначити його рівень (високий, середній, низький) і виявити оптимальний спосіб державного стимулювання інноваційного розвитку підприємства;

метод проведення аналізу зовнішнього середовища (PEST-аналізу) для підприємств хімічної галузі, що передбачає впровадження комплексу заходів у вигляді реакції на невизначеність і значимість впливу кожного чинника зовнішнього середовища – від формування нових адаптаційних механізмів до відсутності реакції на зовнішні впливи;

дістали подальшого розвитку:

державний підхід до стимулювання інноваційного розвитку економіки як формування національної інноваційної системи на основі розробки та впровадження інноваційної політики, інноваційної складової стратегії економічного розвитку і механізмів її реалізації;

рекомендації щодо стимулювання інноваційного розвитку хімічної галузі України в цілому й окремого підприємства.  

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення результатів дослідження має організаційно-методологічна складова механізму державного стимулювання інноваційного розвитку хімічної галузі. Запропонований механізм передбачає «зустрічний» розвиток підприємств галузі і органів управління економікою та забезпечує випереджальне формування хімічними підприємствами нових адаптаційних механізмів.  

Теоретичні і методичні результати дослідження впроваджені на базі Головного управління економіки Донецької обласної державної адміністрації.  Прийнято до уваги концептуальний підхід до реалізації державного стимулювання інноваційного розвитку економіки з урахуванням фази економічного циклу (циклів), стадії життєвого циклу галузі й інноваційного потенціалу заданого підприємства. Визначено, що сформована автором концепція має практичне значення для процесу стратегічного планування соціально-економічного розвитку Донецького регіону (довідка про впровадження №321 від 17.02.2010 р.).

Теоретичні і методичні результати дослідження А.В. Ходуса впроваджені на базі ВАТ «Концерн Стирол», зокрема пропозиції про доцільність формування адаптивної  організації, що навчається, на базі системи функціонування кружків якості (довідка про впровадження №47  від 21.01.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є завершеним науковим дослідженням. В ній автору належать аналіз теоретичних підходів і закономірностей державного стимулювання інноваційного розвитку економіки, розробка механізму державного стимулювання інноваційного розвитку хімічної галузі, його концептуальної й організаційно-методологічної складових, формулювання рекомендацій щодо державного стимулювання інноваційного розвитку окремого  підприємства і хімічної галузі України в цілому.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні, методологічні і практичні результати проведених досліджень, а також концептуальні положення і загальні висновки були представлені у вигляді доповідей на I міжнародній науково-практичній конференції «Економіка та фінанси в умовах глобалізації: досвід, тенденції та перспективи розвитку» (м. Макіївка, 22-24 квітня 2009 р.), на VI міжнародній науково-практичній конференції «Ключові проблеми сучасної науки - 2010», а також на наукових конференціях Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк, 2006-2008 рр.).  

Публікації. По темі дисертаційного дослідження автором опубліковано 7 робіт, з них: 5 статей у наукових журналах і збірниках наукових праць, а також 2 статті в збірниках матеріалів конференцій. Загальний обсяг публікацій складає 2,3 д.а., з них 2,3 д.а. належать особисто автору.

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків. Загальний обсяг дисертації складає 175 сторінок, у тому числі 16 таблиць і 16 рисунків, які наведено на 18 сторінках, список використаних джерел із 155 найменувань (приведений на 13 сторінках), два додатки (2 сторінки).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У розділі 1 «Теоретичні підходи і закономірності державного стимулювання інноваційного розвитку економіки» проведено аналіз основних понять державного стимулювання інноваційного розвитку, виявлено еволюційні закономірності державного стимулювання інноваційного розвитку економіки, засновані на циклічній природі динаміки економічних систем, сформульовано галузеві особливості державного стимулювання інноваційного розвитку, що враховують значимість галузі для економіки країни і фазу її життєвого циклу.

Визначено, що державна інноваційна політика – сукупність форм і методів діяльності держави, спрямованих на створення взаємозалежних механізмів інституціонального, ресурсного забезпечення підтримки і розвитку інноваційної діяльності, на формування мотиваційних чинників активізації інноваційних процесів (рис. 1). Відповідно до діючого законодавства України, під інноваційною політикою розуміється комплекс принципів і взаємопідтримуючих економічних, правових, організаційних і соціальних методів планування, стимулювання, регулювання і контролю процесів інноваційної діяльності в науково-технічній сфері. Метою державної інноваційної політики є формування в країні таких умов для діяльності суб'єктів господарювання, при яких вони були б зацікавлені і здатні розробляти і виготовляти нові види продукції, впроваджувати сучасні наукомісткі, екологічно чисті технології і розширювати на цій основі свої ринки збуту.

В процесі дослідження доведено, що інноваційна діяльність в економіці обумовлена еволюційними (циклічними, структурними) і галузевими закономірностями, які в значній мірі визначають рівень і характер втручання держави в регулювання інноваційної складової розвитку національної економічної системи. З огляду на це, закономірності державного стимулювання інноваційного розвитку економіки засновані на циклічності економічного розвитку і мають еволюційну природу: періоди кризи і зародження економічного циклу потребують прямої участі держави в стимулюванні інноваційного розвитку, періоди зростання і рецесії обумовлюють непряму участь держави, спрямовану на формування інфраструктури для здійснення інноваційної діяльності. Указане обумовило створення концептуального підходу до формування механізму державного стимулювання інноваційного розвитку хімічної галузі.

Рис. 1. Державне регулювання інноваційної діяльності в економіці: взаємозв'язок основних понять

Галузеві особливості державного стимулювання інноваційного розвитку враховують значимість галузі для економіки країни, що характеризується її роллю для виживання суспільства, часткою у виробництві ВВП, в структурі експорту й обсязі бюджетних надходжень, а також диференційовані в залежності від фази життєвого циклу галузі.

Інноваційний розвиток окремої галузі економіки у довгостроковій перспективі  має бути спрямований на підвищення рівня технологічного укладу (ТУ) виробництва.  Технологічне зростання передових країн на початку 90-х років ХХ ст. призвело до становлення виробництв V-го технологічного укладу, який тепер є домінуючим у технологічній структурі розвинених економік (більше ½ ВВП). Одночасно у країнах – світових лідерах технологічного прогресу нині розвиваються галузі VІ-го технологічного укладу – біотехнології, зокрема клітинна біологія; аерокосмічна промисловість; нанотехнології; нові матеріали; оптоелектроніка; системи штучного інтелекту; програмне забезпечення і засоби імітації; молекулярна електроніка. Технологічні зміни мають велике значення для розвитку хімічної галузі, в якій інновації потрібні на всіх стадіях виводу нового товару на ринок – від зародження ідеї до насичення ринку. З погляду концепції технологічних укладів, рівень розвитку хімічного виробництва має класифікуватися як показано рис. 2.  

Рис. 2. Виробничі технології хімічної галузі в системі технологічних укладів

Отже, в хімічній галузі України, зосередженої на виробництві продукції третього та четвертого укладів, пріоритетним є напрямок у розвитку п’ятого ТУ, спрямованого на виробництво високомолекулярних сполук, розвиток малотоннажної хімії.

У розділі 2 «Механізм державного стимулювання інноваційного розвитку хімічної галузі» проведено аналіз розвитку хімічної галузі України, виявлено стратегічні пріоритети розвитку галузі, обґрунтовано роль держави в реалізації стратегії розвитку хімічної галузі, розроблено складові механізму стимулювання інноваційного розвитку хімічної галузі, що включають: концептуальні положення механізму, засновані на природі змін і адаптації; і організаційно-методологічний аспект, який передбачає «зустрічний» розвиток підприємств і органів державного регулювання.

В процесі аналізу галузі визначено, що хімічна галузь України нараховує близько 200 підприємств і об'єднань, у яких зайнято понад 350 тис. чоловік. У 2007 р., який відображує докризові тенденції розвитку, в структурі промислового виробництва України хімічна галузь зайняла 6,4% (шосте місце), у структурі ВВП - 2,7%. За даними Держкомстату, частка хімічної продукції в структурі експорту в 2007 р. склала 8,2%. Таким чином, з огляду на структурні показники, хімічну галузь України можна назвати експортно-орієнтованою. Основу хімічного комплексу України складають виробники мінеральних добрив, на які приходиться понад 60% усієї виробленої в країні хімічної продукції. Потужності по виробництву мінеральних добрив дозволяють виготовляти 8 млн. т продукції на рік, вони зосереджені на десятьох хімічних підприємствах. Проте, стратегічний розвиток хімічної галузі неможливо назвати чітко визначеним і заданим.

Так, «Стратегія розвитку хімічного комплексу України в 2007-2015 роках» указує, що щорічний обсяг коштів, необхідних для відновлення виробничих фондів, повинний бути збільшений з 2,4 млрд. грн. до 3,3-4,5 млрд. грн. Необхідність значних вкладень викликана зношеністю виробничих потужностей галузі (55-60%), а також різким подорожчанням природного газу. Що стосується циклічної динаміки, то хімічну галузь України по показниках діяльності можна назвати зрілою з великою ймовірністю переходу до стану спаду, що обумовлено збільшенням вартості сировини, глобальною конкуренцією та істотним зниженням конкурентоспроможності продукції за ціною (табл. 1).

Таблиця 1

Індекси промислового виробництва по промисловості в цілому, хімічній та нафтохімічній промисловості України, у % до попереднього року

Найменування

Рік

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

Промисловість

114,2

107,0

115,8

112,5

103,1

106,2

107,6

94,8

78,1

Хімічна та нафтохімічна промисловість

110,6

106,5

116,8

114,4

109,8

103,2

108,4

91,4

77,0

хімічне виробництво

107,9

107,9

116,0

111,0

107,8

100,9

106,8

89,2

77,3

виробництво гумових та пластмасових виробів

124,7

100,0

120,7

128,8

117,6

111,1

114,5

99,1

76,3

Серед найбільш важливих ризиків та невирішених проблем галузі визначено наступні: залежність  галузі  від  кон'юнктури зовнішніх ринків і слабка конкурентоспроможність, особливо  в зв'язку з різким підвищенням цін на газ; слабке використання інновацій і застарілі основні фонди, що істотно  обмежує можливість підвищення конкурентоспроможності галузі; низька капіталізація підприємств і слабкий фінансовий менеджмент, проблема залучення необхідних позикових коштів та інвестицій; низька продуктивність праці і мотивація, обумовлені не тільки проблемою низької заробітної платні виробничого і допоміжного персоналу, а й невирішеними проблемами соціальної сфери; проблема браку кваліфікованих інженерних кадрів, технологів; державний контроль і проблема власників, виражена в непрозорій чи повільній приватизації, у наростанні корпоративних конфліктів, неефективному державному управлінні.

З огляду на визначені тенденції та існуючі проблеми, можна констатувати високу вірогідність переходу хімічної галузі України у фазу спаду, стратегічний розвиток в якій має свої особливості.  Зокрема, перехід у фазу спаду означає період стійкого зниження обсягу ринку, якщо можливості залучення нових клієнтів і нових способів застосування товару цілком вичерпані, якщо нові товари-замінники довели свою повну перевагу перед  попередниками чи при зміні потреб споживачів. Для хімічної галузі України таким чинником стало суттєве зниження попиту на продукцію, спричинене спадом активності на глобальних ринках товарів. Так, у хімічній і нафтохімічній промисловості індекс виробництва продукції в січні-квітні 2009 р. складав 63,6%. Основними статтями українського експорту є продукти неорганічної хімії і добрива. При цьому імпорт продукції хімічної галузі складають фармацевтична продукція, ефірні олії, косметичні препарати, а також органічні хімічні сполуки. Таким чином, хімічна галузь України експортує продукцію переважно третього технологічного укладу, а імпортує – четвертого і п'ятого.

У розділі визначено, що життєздатність хімічних підприємств у цілому залежить від швидкості адаптації підприємств до викликів зовнішнього середовища, від їх здатності генерувати і впроваджувати інновації в умовах жорсткої конкуренції і фінансових обмежень. При цьому збереження позицій галузі як базової в структурі економіки країни може бути досягнуто лише на основі переходу до нового технологічного укладу, що забезпечується не тільки підвищенням якості продукції та ступеня її новизни, а й якісною трансформацією технологій виробництва.

В цілому можна виділити декілька напрямків вибору стратегії розвитку хімічних підприємств України в кризових умовах: 1) модернізація і підвищення ефективності існуючих виробництв; 2) збільшення продукції, орієнтованої на внутрішній ринок, у тому числі заміщення імпортної продукції; 3) збільшення частки продукції, орієнтованої на кінцевого споживача; 4) переорієнтація виробництва на технологічний уклад більш високого рівня – четвертий, п'ятий.

З огляду на вищевикладене, запропоновано концепцію механізму стимулювання інноваційного розвитку хімічної галузі, яка заснована на сутності стратегічного планування і управління як орієнтира для інноваційної діяльності підприємств. Теоретичні положення, що відображені у роботах І. Адізеса, Е. Тофлера, Р. Нельсона і С. Уінтера, покладено в основу для формування концептуальної складової механізму державного стимулювання інноваційного розвитку хімічної галузі. Концептуальна складова зазначеного механізму базується на дотриманні наступних принципів та положень:

1. Виживання підприємств у динамічному зовнішньому середовищі можливо на основі своєчасного формування нових адаптаційних механізмів, для чого доцільно створення відповідного структурного підрозділу у вигляді «інноваційного модуля».

2. Кризові періоди розвитку світової, національної економіки або кризові явища в галузі визначають необхідність державного стимулювання інноваційного розвитку шляхом створення умов для формування нових адаптаційних механізмів.

3. Державне стимулювання інноваційного розвитку галузі потребує посилення інформаційно-аналітичної функції економічного регулювання.

Втілення визначених принципів здійснюється за допомогою моделі «зустрічного розвитку», що визначає можливість держави як суб'єкта управління заздалегідь, проактивно виявити оптимальні алгоритми поводження підприємств галузі. Ці алгоритми можуть стосуватися модернізації виробництв, диференціації продукції, розвитку нових технологій, навчання робочої сили і т.ін. Після виявлення оптимальних алгоритмів ця інформація, в залежності від її значимості, може перетворюватися у: рекомендації з актуальних напрямків адаптації підприємств галузі до зовнішнього середовища; галузеві стандарти для національних ринків;  регулюючі, у тому числі – заборонні та обмежуючі законодавчі заходи. Згідно з представленими вище принципами, на центральному рівні управління і на рівні кожного окремого підприємства доцільно створити «інноваційний модуль», відповідальний за розробку нових механізмів адаптації до стану зовнішнього середовища з урахуванням актуальної і прогнозної складових. У загальному вигляді цей механізм  представлений на рис. 3.

Рис. 3. Концепція механізму державного стимулювання інноваційного

розвитку хімічної галузі: загальний вигляд

Цей потік інформації дозволить заздалегідь уникнути проблем, пов'язаних з турбулентністю зовнішнього середовища для більшості галузей України, що функціонують на міжнародних ринках. Зокрема, в Україні існує практика у разі посилення «слабкого сигналу» вирішувати проблеми експортно-орієнтованих галузей (хімічної, металургійної) при обмежених ресурсах за рахунок платників податків і бюджетних коштів, що не завжди можливо і часто неефективно, тому що усуває не проблему, а її очевидні наслідки. Заходи непрямого стимулювання інноваційної діяльності, що стосуються податкових пільг, зниження тарифів і т.ін. мають наслідки як для бюджету країни, так і для інших суб'єктів господарської діяльності, включаючи державні монополії. Розширення аналітичної функції галузевого розвитку на центральному рівні державного управління дозволить розділити відповідальність між виконавчою владою і власниками, менеджерами великих підприємств базових галузей промисловості за результати соціально-економічного розвитку галузі та її впливів на економіку в цілому.

Самі ж підприємства, зі свого боку, аналізуючи інформацію про середовище ближнього впливу, про внутрішнє середовище та їх динаміку, направляють зустрічний потік аналітичної інформації, що обґрунтовує оптимальні стимулюючі заходи з боку держави: митної і податкової політики, антимонопольного регулювання, регулювання пов'язаних галузей в заданому виробничому циклі (рис. 4).

Рис. 4. Зустрічний розвиток: потоки інформації і вплив у часі

У цьому випадку процес інноваційного розвитку підприємств галузі перетворюється на своєчасну адаптацію до зовнішнього середовища шляхом формування нових адаптаційних механізмів. Для підприємств і для органів державного управління завдяки застосуванню запропонованого механізму  знижуються ризики, які виникають від неузгодженого поводження різних агентів системи «підсистема управління - об'єкт управління - зовнішнє середовище». Запропонований механізм відповідає концепції керованого економічного розвитку й визначається як «зустрічний» інноваційний розвиток. Основним способом державного регулювання в рамках цієї концепції є стимулюючі заходи. І тільки тоді, коли стимули перестають діяти, можуть застосовуватися обмежуючі, заборонні заходи.

Таким чином, концептуальні положення механізму стимулювання інноваційного розвитку хімічної галузі засновані на природі змін і адаптації.

У розділі 3 «Державне стимулювання інноваційного розвитку хімічної галузі України на прикладі ВАТ «Концерн Стирол» розроблені рекомендації щодо державного стимулювання інноваційного розвитку хімічного підприємства на основі оцінки його інноваційного потенціалу, сформульовано рекомендації щодо державного стимулювання інноваційного розвитку хімічної галузі України (з урахуванням положень PEST-аналізу).

В процесі дослідження проведено аналіз інноваційного потенціалу ВАТ «Концерн Стирол». Визначено, що основні параметри, які знижують інноваційний потенціал підприємства, стосуються системи управління підприємством саме в тій частині, що забезпечує високий рівень цілісності цієї структури і її здатності до адаптації. Зокрема, структура підприємства не використовує потенціал матричних організацій, а система інформування персоналу й орієнтири роботи є локальними, що не дає можливості залучення потенціалу кожного працівника до вироблення адекватних реакцій на впливи зовнішнього середовища. Таким чином, підприємство може генерувати інновації (випускати нові види продукції, впроваджувати нові технології) у стабільних умовах зовнішнього середовища. Проте, воно не здатне зберігати стійкість, адаптуватися в кризових умовах, тому що не використовується адаптаційний потенціал кожного працівника, а також не застосовуються адаптивні форми організації структури (матричні, у тому числі – проектні структури).

З огляду на стадію (фазу) життєвого циклу хімічної галузі України і приймаючи до уваги середній рівень інноваційного потенціалу підприємства, визначено оптимальний підхід до реалізації державного стимулювання його інноваційного розвитку (табл. 2).

Таблиця 2

Тип державного стимулювання інноваційного розвитку

в залежності від життєвого циклу хімічної галузі України й інноваційного потенціалу підприємства (на прикладі ВАТ «Концерн Стирол»)

Інноваційний потенціал

ВАТ «Концерн Стирол»

Фаза життєвого циклу хімічної галузі України

зародження

зростання

зрілість

спад

високий

інтерактивне

інтерактивне

інтерактивне

інтерактивне

середній

пряме

непряме

непряме

пряме

низький

пряме/

непряме

непряме

непряме

пряме/

непряме

Для повноцінної інтеграції підприємства в національну інноваційну систему, для його включення в замкнуті виробничі цикли необхідне збільшення інноваційного потенціалу за рахунок підвищення емерджентності організації, її реакції на зовнішні впливи як адаптивного цілого. Зокрема, підхід, що використовується підприємством при організації роботи кружків якості, дозволяє кожному з них у рамках власного структурного підрозділу здійснювати удосконалення своєї діяльності. У підсумку, кожен кружок якості орієнтований на вузький відрізок роботи – частину власного виробничого процесу, або функціонального відрізка діяльності. Подібний підхід дозволяє робити постійне удосконалення діяльності організації, але не дозволяє їй адаптуватися до впливів зовнішнього середовища, тому що «на вхід» аналітичної діяльності кружків якості надходить інформація про поточний стан окремого виробничого процесу чи його частини, або інформація про вже існуючі проблеми. В результаті удосконалення діяльності організації відбувається як сума локальних удосконалень окремих ділянок робіт.

Для сучасних умов такий підхід є явно недостатнім, тому що не дозволяє організації адаптуватися до змін зовнішнього середовища в заданий час. З метою усунення цієї проблеми запропоновано формування адаптивної організації, що навчається, на базі системи функціонування кружків якості. Для цього «на вхід» аналітичної і раціоналізаторської діяльності кружків якості повинна надходити інформація про стан зовнішнього середовища - актуальний (аналітика), майбутній (прогноз). У подібному випадку результат роботи кружків якості буде полягати в адаптації кожного структурного елемента організації до вимог зовнішнього середовища, визначених в аналітичних звітах і прогнозах. Сама організація в цьому випадку зможе реагувати на зовнішні впливи як адаптивне ціле. При збільшенні рівня мінливості, невизначеності зовнішнього середовища, інноваційний модуль підприємства, що представляє собою «кружок якості», сформований по проектному, матричному типу – виробляє новий адаптаційний механізм для підприємства в цілому. Потім, сформована інформація, що представляє собою алгоритм дії, передається іншим структурним підрозділам організації (рис. 5).

Таким чином, нові адаптаційні механізми можуть вироблятися двома способами: 1) шляхом роботи кружків якості в регулярному режимі (у випадку, коли швидкість зміни зовнішнього середовища не потребує миттєвих рішень). Тоді «на вхід» для роботи кружків якості надається інформація аналітичного і прогнозного змісту, що потребує вирішення у вигляді перебудови власної діяльності; 2) шляхом формування кружка (кружків) якості не по структурному, а по проектному типу (з фахівців різних підрозділів і рівня ієрархії – з високим творчим потенціалом і досвідом). Визначений підхід дозволяє в короткий термін виробити необхідний адаптаційний механізм і потім поширити його як алгоритм дії для всієї організації.

У цілому, запропонований підхід дозволить підприємству перейти від функціональних інновацій і удосконалень – до загальносистемних, цілісних і дозволить реагувати на вплив зовнішнього середовища як адаптивне ціле. Для впровадження цього підходу підприємство має також набути статусу організації, що навчається. При цьому процес навчання стосується не тільки удосконалення професійних навичок, але і здібностей у режимі реального часу перебудовувати свою діяльність, оперативно реагуючи на впливи зовнішнього середовища. Крім визначеного, в якості інноваційних напрямків розвитку хімічних підприємств України в кризовий та посткризовий періоди запропоновано впровадження індивідуалізації виробництва мінеральних добрив, а також поступове підвищення рівня технологічного укладу як основні чинники збільшення конкурентоспроможності продукції. Консервативні стратегії розвитку, спрямовані на мінімізацію витрат та пряму державну підтримку, сприятимуть вирішенню лише короткострокових проблем підприємств і в посткризовий період розвитку економіки демонструють свою неефективність та неадекватність зовнішнім викликам.

Рис. 5. Зміна принципу функціонування кружків якості в умовах збільшення невизначеності зовнішнього середовища

Для мінеральних добрив підвищення конкурентоздатності продукції може полягати у збільшенні інтерактивності продукту, в індивідуальній орієнтації добрив, виходячи з хімічного складу ґрунту і сільськогосподарської культури, яку передбачається культивувати. У подібному випадку більш висока ціна добрива, у порівнянні з конкурентами, буде виправдана, а також період економічного спаду може бути використаний для того, щоб зміцнити позиції компанії на внутрішньому ринку. Для впровадження цих удосконалень на рівні підприємства необхідне створення додаткових лабораторій з функцією аналізу ґрунту певної ділянки й індивідуальної розробки складу добрива для кожної сільськогосподарської культури, яку планується вирощувати в заданому періоді.

ВИСНОВКИ

Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає в розробці механізму державного стимулювання інноваційного розвитку хімічної галузі.

1. Актуальність теми дослідження обумовлена завданнями посткризового відновлення економіки, які обумовлюють доцільність державного стимулювання інноваційного розвитку економіки в галузевому та регіональному аспектах. Найбільш постраждалі галузі економіки України, серед яких хімічна промисловість, потребують особливої уваги держави з метою скорочення фази спаду циклу галузевого розвитку.

2. Визначено в процесі аналізу основних понять державного стимулювання інноваційного розвитку, що вплив держави на інноваційну складову стратегічного розвитку реалізується шляхом формування національної інноваційної системи. Для цього використовується цикл «від ідеї – до реалізації», який складається з етапів формування інноваційної політики, вибору стратегії інноваційного розвитку, впровадження адекватних поставленим завданням механізмів реалізації обраної стратегії.

3. Доведено, що закономірності державного стимулювання інноваційного розвитку економіки засновані на циклічності економічного розвитку і мають еволюційну природу: періоди кризи і зародження економічного циклу потребують прямої участі держави в стимулюванні інноваційного розвитку, періоди зростання і рецесії обумовлюють непряму участь держави, спрямовану на формування інфраструктури для здійснення інноваційної діяльності.

4. З’ясовано, що галузеві особливості державного стимулювання інноваційного розвитку враховують значимість галузі для економіки країни, яка характеризується роллю галузі у виживанні суспільства, часткою у виробництві ВВП, в структурі експорту й обсязі бюджетних надходжень, а також – диференційовані в залежності від фази життєвого циклу галузі.

5. Виявлено у процесі аналізу розвитку хімічної галузі України, що галузь можна назвати зрілою з великою імовірністю переходу до стану спаду, що обумовлено збільшенням вартості сировини, глобальною конкуренцією й істотним зниженням конкурентоспроможності продукції. Життєздатність хімічних підприємств у цілому залежить від швидкості адаптації підприємств до викликів зовнішнього середовища, від їх здатності генерувати і впроваджувати інновації в умовах жорсткої конкуренції і фінансових обмежень. При цьому збереження позицій галузі як базової в структурі економіки країни може бути досягнуто тільки на основі переходу до нового технологічного укладу, що виявляється не тільки в рівні виробленої продукції, але й у рівні технологій виробництва і менеджменту.

 Напрямки вибору стратегії, які рекомендуються в кризових умовах передбачають: модернізацію і збільшення технологічної ефективності існуючих виробництв; збільшення продукції, орієнтованої на внутрішній ринок, у тому числі імпортозаміщуючої продукції; збільшення частки продукції, орієнтованої на кінцевого споживача; переорієнтацію виробництва на технологічний уклад більш високого рівня – четвертий, п'ятий (розвиток малотоннажної хімії).

6. Установлено, що роль держави в реалізації стратегії розвитку хімічної галузі та її інноваційної складової є динамічною і враховує наступні положення: цикли розвитку економіки – фази відхилення національної економіки від рівноваги потребують втручання держави;  життєвий цикл галузі – у стані спаду і зародження (нових технологій) галузь потребує державного стимулювання інноваційної активності; вибірковий підхід до підприємств залежно від рівня їх інноваційного потенціалу. Визначено, що станом на перше півріччя 2009 р. для підприємств хімічної галузі України виправданими є заходи щодо прямого стимулювання інноваційного розвитку з високою часткою інформаційно-аналітичної складової, що обумовлено значним рівнем інноваційного й інвестиційного потенціалу підприємств цієї галузі.

7. Розроблено складові механізму державного стимулювання інноваційного розвитку хімічної галузі.

Концептуальні положення, засновані на природі змін і адаптації, які враховують наступне:

виживання підприємств у динамічному зовнішньому середовищі можливо на основі своєчасного формування нових адаптаційних механізмів, для чого доцільне створення відповідного структурного підрозділу у вигляді «інноваційного модуля»;

кризові періоди розвитку світової, національної економіки, або кризові явища в галузі визначають необхідність державного стимулювання інноваційного розвитку шляхом формування умов для формування нових адаптаційних механізмів;

державне стимулювання інноваційного розвитку галузі потребує посилення інформаційно-аналітичної функції економічного регулювання.

Виходячи з цього, на центральному рівні управління і на рівні кожного окремого підприємства доцільно створити «інноваційний модуль», відповідальний за розробку нових механізмів адаптації до стану зовнішнього середовища з урахуванням актуальної і прогнозних складових. Взаємодія «інноваційних модулів» у часі визначається як «зустрічний розвиток».

Організаційно-методологічний аспект, який передбачає «зустрічний» розвиток підприємств і органів державного регулювання. Зустрічний розвиток визначає можливість держави як суб'єкта управління заздалегідь, проактивно виявити оптимальні алгоритми поводження підприємств галузі. Ці алгоритми можуть стосуватися модернізації виробництв, диференціації продукції, розвитку нових технологій, навчання робочої сили і т.ін. Після виявлення оптимальних алгоритмів інформація, в залежності від її значимості, може перетворюватися у:  рекомендації з актуальних напрямків адаптації підприємств галузі до зовнішнього середовища; галузеві стандарти для національних ринків;  регулюючі, у тому числі – заборонні  законодавчі заходи. Цей потік інформації дозволить заздалегідь уникнути проблем, пов'язаних з турбулентністю зовнішнього середовища для більшості галузей України, що функціонують на міжнародних ринках.

8. У процесі розробки рекомендацій з державного стимулювання інноваційного розвитку підприємства хімічної галузі на основі оцінки його інноваційного потенціалу обґрунтована доцільність формування адаптивної  організації, що навчається, на базі системи функціонування кружків якості. Цей підхід відрізняється від існуючого тем, що «на вхід» аналітичної і раціоналізаторської діяльності кружків якості надходить  інформація не тільки про стан заданого структурного підрозділу, а про стан зовнішнього середовища - актуальний (аналітика), майбутній (прогноз). У подібному випадку результат роботи кружків якості полягає не тільки в реактивному удосконаленні діяльності кожного структурного підрозділу, а в адаптації підприємства як цілого до вимог зовнішнього середовища, визначених в аналітичних звітах і прогнозах.

Сама організація в цьому випадку зможе реагувати на зовнішні впливи як адаптивне ціле при збільшенні рівня мінливості, невизначеності зовнішнього середовища. Нові адаптаційні механізми можуть вироблятися двома способами, шляхом:

1) роботи кружків якості в регулярному режимі (у випадку, коли швидкість зміни зовнішнього середовища не потребує миттєвих рішень). Тоді «на вхід» для роботи кружків якості надається інформація аналітичного і прогнозного змісту, що потребує вирішення у вигляді перебудови власної діяльності;

2) формування кружка (кружків) якості не по структурному, а по проектному типу (з фахівців різних підрозділів і рівня ієрархії – з високим творчим потенціалом і досвідом). Цей підхід дозволяє в короткий термін виробити необхідний адаптаційний механізм і потім поширити його як алгоритм дії для всієї організації.

9. Сформульовано рекомендації з державного стимулювання інноваційного розвитку хімічної галузі України (з урахуванням положень PEST-аналізу). Визначено, що економічний та технологічний чинники зовнішнього середовища для хімічних підприємств потребують формування нових адаптаційних механізмів, соціальний та політичний чинники визначають доцільність їх моніторингу в сучасних умовах. В якості реакції на зміни зовнішнього середовища для виробників мінеральних добрив України обґрунтовано стратегію індивідуалізації продукту – виробництво мінеральних добрив на індивідуальній основі з урахуванням хімічного складу ґрунту та сільськогосподарської культури, яку планується вирощувати.  

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

  1.  Ходус А.В. Перспективи розвитку хімічної галузі України / А.В.Ходус // Розвиток фінансових методів державного управління національною економікою: зб. наук. праць Донецького державного університету управління. – Донецьк, 2007. - т.VIIІ,  вип. 84, серія „Економіка”. –  С. 216-225.
  2.  Ходус А.В. Інноваційний розвиток хімічної галузі України як умова виживання в кризовий період / А.В.Ходус // Розвиток фінансових методів державного управління національною економікою: зб. наук. праць Донецького державного університету управління. – Донецьк, 2008.  – т.IX,  вип. 103, серія «Економіка». –   С. 153-159.
  3.  Ходус А.В. Адаптаційні механізми хімічного підприємства як динамічна складова його інноваційного потенціалу / А.В.Ходус // Актуальні проблеми розвитку економіки України: зб. наук. праць Донецького державного університету управління. – Донецьк, 2008. - т.ІХ,  вип. 104, серія „Економіка”. –  С. 273-281.
  4.  Ходус А.В. Концептуальна складова механізму стимулювання інноваційного розвитку хімічної галузі [Електронний ресурс]/ А.В.Ходус // Ефективна економіка. – 2009. - №4. – Режим доступу до журналу: http:www.economy.nayka.com.ua
  5.  Ходус А.В. Аналіз розвитку хімічної галузі України / А.В.Ходус // Менеджер. – 2010. - №2(52). – С.149-154.

Матеріали наукових конференцій

  1.   Ходус А.В. Перспективи розвитку хімічної галузі України / А.В.Ходус //  Економіка та фінанси в умовах глобалізації: досвід, тенденції та перспективи розвитку: I міжнародна наук.-практ. конф., 22-24 квітн. 2009 р.: тези доп. – Макіївка, 2009. – Т.ІІІ. – С. 231-234.
  2.   Ходус А.В. Механізм державного стимулювання інноваційного розвитку хімічної галузі / А.В.Ходус //  Ключові проблеми сучасної науки – 2010:                          VІ міжнародна наук.-практ. конф., 17–25 квітн. 2010 р.: тези доп. –  м. Софія, 2010. – С. 23-26.

АНОТАЦІЯ

Ходус А.В. Державне стимулювання інноваційного розвитку хімічної галузі. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 – економіка та управління національним господарством. – Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2010.

Дисертацію присвячено розробці механізму державного стимулювання інноваційного розвитку хімічної галузі. Проведено аналіз основних понять державного стимулювання інноваційного розвитку. Виявлено еволюційні закономірності державного стимулювання інноваційного розвитку економіки, засновані на циклічній природі динаміки економічних систем. Сформульовано галузеві особливості державного стимулювання інноваційного розвитку, що враховують значимість галузі для економіки країни і фазу її життєвого циклу. Проведено аналіз розвитку хімічної галузі України, виявлено стратегічні пріоритети розвитку галузі. Обґрунтовано роль держави в реалізації стратегії розвитку хімічної галузі. Розроблено складові механізму стимулювання інноваційного розвитку хімічної галузі, що включають: концептуальні положення механізму, засновані на природі змін і адаптації; і організаційно-методологічний аспект, що передбачає «зустрічний» розвиток підприємств і органів державного регулювання. Розроблено рекомендації щодо державного стимулювання інноваційного розвитку ВАТ «Концерн Стирол» та розвитку хімічної галузі в цілому.

Ключові слова: механізм, державне стимулювання, економічна система, інноваційний розвиток, хімічна галузь, адаптація, «зустрічний» розвиток.

АННОТАЦИЯ

 Ходус А.В. Государственное стимулирование инновационного развития химической отрасли. - Рукопись.  

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.03 – экономика и управление национальным хозяйством. – Донецкий государственный университет управления Министерства образования и науки Украины, Донецк, 2010.

Диссертация посвящена разработке механизма государственного стимулирования инновационного развития химической отрасли.

В процессе анализа основных понятий государственного стимулирования инновационного развития определено, что воздействие государства на инновационную составляющую стратегического развития реализуется путем формирования национальной инновационной системы. Для этого используется цикл «от идеи – до реализации», состоящий в выработке инновационной политики, выборе стратегии инновационного развития, внедрении адекватных поставленным задачам механизмов реализации выбранной стратегии. Доказано, что закономерности государственного стимулирования инновационного развития экономики основаны на цикличности экономического развития и имеют эволюционную природу: периоды кризиса и зарождения экономического цикла требуют прямого участия государства в стимулировании инновационного развития, периоды роста и рецессии обусловливают косвенное участие государства, направленное на формирование инфраструктуры для осуществления инновационной деятельности.

Отраслевые особенности государственного стимулирования инновационного развития учитывают значимость отрасли для экономики страны, что характеризуется ее ролью для выживания общества, долей в производстве ВВП, в структуре экспорта и объеме бюджетных поступлений, а также – дифференцированы в зависимости от фазы жизненного цикла отрасли.

В процессе анализа развития химической отрасли Украины выявлено, что химическую отрасль Украины по показателям деятельности можно назвать зрелой с большой вероятностью перехода к состоянию спада, что обусловлено увеличением стоимости сырья, глобальной конкуренцией и существенным снижением конкурентоспособности продукции. Жизнеспособность химических предприятий в целом зависит от скорости адаптации предприятий к вызовам внешней среды, от их способности генерировать и внедрять инновации в условиях жесткой конкуренции и финансовых ограничений. При этом сохранение позиций отрасли как базовой в структуре экономики страны может быть достигнуто только на основе перехода к новому технологическому укладу, который проявляется не только в уровне производимой продукции, но и в уровне используемых технологий производства и менеджмента.

Рекомендуемые направления выбора стратегии в кризисных условиях предполагают: 1) модернизацию и увеличение технологической эффективности существующих производств; 2) увеличение продукции, ориентированной на внутренний рынок, в том числе импортозамещающей продукции; 3) увеличение доли продукции, ориентированной на конечного потребителя; 4) переориентацию производства на технологический уклад более высокого уровня – четвертый, пятый (развитие малотоннажной химии).

Роль государства в реализации стратегии развития химической отрасли и ее инновационной составляющей является динамичной и учитывает следующие положения: 1) циклы развития экономики - фазы отклонения национальной экономики от равновесия требуют вмешательства государства; 2) жизненный цикл отрасли – в состоянии спада и зарождения (новых технологий) отрасль требует государственного стимулирования инновационной активности; 3) избирательный подход к предприятиям в зависимости от уровня их инновационного потенциала.

Составляющие механизма стимулирования инновационного развития химической отрасли включают: 1) концептуальные положения, основанные на природе изменений и адаптации; 2) организационно-методологический аспект, предполагающий «встречное» развитие предприятий и органов государственного регулирования.

Встречное развитие определяет возможность государства как субъекта управления проактивно выявить оптимальные алгоритмы поведения предприятий отрасли. Данные алгоритмы могут касаться модернизации производств, дифференциации продукции, развития новых технологий, обучения рабочей силы и т.д. После выявления оптимальных алгоритмов информация, в зависимости от ее значимости, может трансформироваться в: а) рекомендации по актуальным направлениям адаптации предприятий отрасли к внешней среде; б) отраслевые стандарты для национальных рынков; в) регулирующие, в том числе – запретительные  законодательные меры.

В процессе разработки рекомендаций по государственному стимулированию инновационного развития ОАО «Концерн Стирол» на основе оценки инновационного потенциала предприятия обоснована целесообразность формирования адаптивной обучающейся организации, на базе системы функционирования кружков качества.  Новые адаптационные механизмы могут вырабатываться двумя способами: 1) путем работы кружков качества в регулярном режиме. Тогда «на вход» для работы кружков качества предоставляется информация аналитического и прогнозного содержания, требующая решения в виде перестройки собственной деятельности; 2) путем формирования кружка (кружков) качества не по структурному, а по проектному типу. Данный подход позволяет в короткие сроки выработать необходимый адаптационный механизм и затем распространить его как алгоритм действия для всей организации. В целом, предложенный подход позволит предприятию перейти от функциональных инноваций и усовершенствований – к общесистемным и реагировать на воздействие внешней среды как адаптивное целое.

Сформулированы рекомендации по государственному стимулированию инновационного развития химической отрасли Украины (с учетом положений PEST-анализа).

Ключевые слова: механизм, государственное стимулирование, экономическая система, инновационное развитие, химическая отрасль, адаптация, «встречное» развитие.

SUMMARY

 Khodus A.V. – State stimulation of chemical branch innovative development. – Manuscript.   

The thesis for the Candidate’s Degree in economy on speciality 08.00.03. –  economics and management of national economy. - Donetsk State University of Management of the Ministry of education and science of Ukraine, Donetsk, 2010.  

The thesis is devoted to working out the mechanism of state stimulation of chemical branch innovative development. The analysis of the basic concepts of the state stimulation of innovative development is carried out. Evolutionary laws of the state stimulation of innovative development the economy based on the cyclic nature of economic systems dynamics are revealed. Branch features of the state stimulation of innovative development which consider the importance of branch for a national economy and a phase of its life cycle are formulated. The analysis of development of chemical branch of Ukraine is carried out, strategic priorities of branch development are revealed. The state role in realization of strategy of chemical branch development is proved. Components of the mechanism of stimulation of chemical branch innovative development which include: the conceptual positions of the mechanism based on the nature of changes and adaptation; the organizational-methodological aspect which provides «oncoming» development of the enterprises and state regulation bodies, are developed. Recommendations concerning the state stimulation of innovative development of JCS «Concern Stirol» and the chemical branch as a whole are proposed.

Keywords: mechanism, state stimulation, economic system, innovative development, chemical branch, adaptation, «oncoming» development.

«Космічна» химия, біохімія

I уклад

Виробництво високомолекулярних  сполук, малотоннажна хімія

V уклад

Органічна хімія

IV уклад

Неорганічна хімія

Обмін  аналітичною, прогнозною інформацією та алгоритмами дії

Проміжний контроль

і корекція

Формування  нових адаптаційних механізмів  підприємством: об’єктом  регулювання

Формування нових адаптаційних механізмів  регулюючою системою

Момент часу Б: майбутнє

Момент часу А: сучасне

Час

Інноваційний модуль підприємства

(здійснює наліз і прогноз внутрішнього та середовища прямого впливу)

«Зустрічний розвиток»: розробка нових механізмів адаптації до стану зовнішнього середовища: актуальна та прогнозна складові

Інноваційний модуль підприємства

Інноваційний модуль для підприємств хімічної промисловості

Підприємства

хімічної галузі

Міністерство промислової політики України

Інформація про поточний стан заданого виробничого процесу

Інформація про поточний і майбутній стан зовнішнього середовища

Раціоналізаторські пропозиції:

попередження випуску продукції низької якості, зниження витрат праці при виконанні робіт, скорочення часу здійснення ремонтів і простоїв устаткування, економію сировини, матеріалів, енергоресурсів, удосконалення організації праці

Вплив

зовнішнього середовища

(прямий і непрямий, поточний і прогнозний)

процес

процес

процес

процес

процес

Інноваційний модуль Мінпромполітики

(здійснює PEST аналіз та прогноз середовища непрямого впливу)

III уклад

Національна інноваційна система (НІС): галузеві і регіональні аспекти

Механізм реалізації стратегії інноваційного розвитку економіки

Стратегія розвитку економіки і її інноваційна складова

Держава як підсистема управління

Інноваційна політика держави

підхід до регулювання інноваційного розвитку

Національна економічна система як керована підсистема

Система освіти

і науки

Кружки якості

б) адаптивна  організація, що навчається

а) організація, орієнтована на внутрішнє удосконалення

Вироблення нового адаптаційного механізму як системна відповідь на вплив зовнішнього середовища


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

59901. Витамины встали в строй – гриппу и простуде объявили бой! 44 KB
  Воспитательное мероприятие: Витамины встали в строй гриппу и простуде объявили бой Синьор Апельсин: В мире очень я известный Апельсинчиком зовусь Очень-очень я полезный Я всем детям пригожусь.
59902. Декоративно-прикладное искусство. Вытынанка. Декоративная композиция в технике вытынанки 274 KB
  Цель урока: познакомить учащихся с одним из традиционных видов украинского декоративно-прикладного искусства вытынанкой и основными приемами ее выполнения; развивать у учащихся творческое воображение фантазию совершенствовать навыки работы в технике вытынанки...
59903. Витинанка – вид народного мистецтва. Виконання композиції «Дерево життя» 165.5 KB
  Мета: дати поняття про мистецтво витинанки; показати виникнення становлення та розвиток цього мистецтва в Україні; формувати навички виготовлення витинанок; виховувати розуміння взаємозв’язку внутрішньої та зовнішньої...
59904. Загальні правила і рекомендації щодо розвитку бігової витривалості у дітей шкільного віку 43 KB
  Давньогрецькі мудреці говорили: Хочеш бути здоровим бігай Хочеш бути гарним бігай Хочеш бути розумним бігай Цими словами вони підкреслюють величезне значення бігу задля укріплення здоров’я досягнення гармонічності статури розвитку розумових здібностей.
59905. У войны не женское лицо… 72.5 KB
  На сцену со свечами в руках выходят семь учеников. 1й ученик: Усталость падает на грудь И ломит плечи. 2й ученик: Окутать ноги в теплый плед И сном забыться И чтобы юность прошлых лет Могла присниться.
59906. Вторая мировая война (1939-1945г.г.). Причины и начало Второй мировой войны. События 1939-1941 г.г. 75 KB
  Цель: Раскрыть причины и характер Второй мировой войны; дать характеристику ходу боевых действий в 1939-1941 г.1121 Хрестоматия Карта: Вторая мировая война Начало 2 мировой войны в Европе сентября 1939 июнь 1941 г.
59908. Визитная карточка классного руководителя 52.5 KB
  На сцену по одному из макета школы выходят дети и представляют себя Лентяй: Вот так бы и сидел весь день И встать бы не решился Сегодня лучший друг мой лень Я с ней давно сдружился.
59909. Вища математика. Завдання та методичні вказівки до виконання контрольної роботи 1.56 MB
  Виробнича ділянка Час на виготовлення одиниці продукції год. Виробничі потужності год. 2 Виробнича ділянка Час на виготовлення одиниці продукції год. Виробничі потужності год.