64515

Становление и развитие социальной психологии

Доклад

Психология и эзотерика

Индивидуальные особенности человека и его социальное поведение и положение у Платона связано с тремя частями тела: головой умом развит у философов сердце мужество у воинов и живот телесные вожделения у ремесленников.

Русский

2014-07-07

30.5 KB

0 чел.

1.Становление и развитие социальной психологии.

Историю развития социальной психологии можно разделить на 3 этапа:

1) описательный этап (VI в. до н. э. середина ХIХ в.) – зарождение и первые шаги социально-психологического знания встречаются уже в трудах философов античности.

Социоцентризм Платона– социум стоит над индивидом, диктует ему линию поведения. Индивидуальные особенности человека и его социальное поведение и положение у Платона связано с тремя частями тела: головой (умом) – развит у философов, сердце (мужество) – у воинов и живот (телесные вожделения) – у ремесленников. На подобной основе Платон различает и отдельные народы.

Эгоцентризм Аристотеля – человек рассматривался как «социальное животное», которое не может развиваться нормально вне общества, однако, решая общественные проблемы, нужно идти от интересов индивида к массе.

Тории «плохого» и «хорошего» человека. В эпоху Возрождения существовало два учения, одно из которых («реалистическое») придерживалось мнения о изначальной порочности человека и аморальности общества (Н. Макиавелли, Т. Гоббс). Согласно другому учению («романтическому»), человек по своей природе добр, но именно общество портит его, формируя негативные черты. (Ж.-Ж. Руссо, И. Кант, Д. Дидро).

В XVIII в. получила развитие теория, строящаяся на принципе личной выгоды (И. Бентам, А. Смит). Главным принципом поведения объявлялась оценка всех явлений, исходя из их полезности, для отдельного индивида. Благосостояние общества, по этой теории, должно строиться на свободе действий каждого его члена в соответствии со своим собственным интересом в экономической сфере.

Методологии позитивизма О.Конта – при изучении поведения человека и явлений общественной жизни необходимо использовать тот же самый научный подход, что и при изучении естественного мира. Психика человека, по мнению Конта, развивается только в обществе и он всегда должен рассматриваться исходя из своего социального окружения.

2) Этап становления социально-психологического знания характеризовался следующими направлениями:

Психология народов (возникло под влиянием идей Гегеля) – «дух» нации или народа противопоставлялся «духу» отдельных индивидов (Лацарус и Штейнталь). В. Вундта также считал, что психические продукты, общественного характера человеческой жизни (языки, мифы и обычаи), необъяснимы, только исходя из индивидуального сознания, и имеют социальное происхождение.

Теории доминирующего фактора сводили основы всех социально-психологических явлений к единственному объяснению. У. Баджот и Г. Тард называли в качестве такого фактора подражание, Г. Лебон – внушение, У. Джеймс – привычку, У. Макдугалл и У. Троттер – инстинкт, Э. Дюркгейм и Л. Леви-Брюль – «коллективное сознание».

Социальный дарвинизм делал акцент на «борьбе за существование» посредством межличностных и межгрупповых конфликтов (Г. Спенсер). Спенсер использовал дарвинизм, чтобы доказать превосходство одних социальных групп над другими, оправдывая войну, политику колониализма и вообще любые действия, которые подразумевают конкуренцию или конфликт.

Психоаналитическая теория 3. Фрейда – инстинктивные импульсы человека приходят в конфликт с интересами общества, результатом чего являются фрустрации. В основе эмоциональных связей общества лежат идентификация и десексуализация «либидо» (сублимация).

3) Этап экспериментально-теоретического развития социальной психологии в ХХ веке. На рубеже XIX–XX вв. в развитии социальной психологии начинается новый период – исследователи обращаются к лабораторному эксперименту. Отцом социально-психологического эксперимента считается Н. Триплет.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

85329. Традиционные и инновационные формы народной художественной культуры 39.23 KB
  В народной художественной культуре любого народа постоянно появляется и бытует огромное количество образований представляюших собой традиционный фольклор традиции и новых образований связанных с традиционными художественными структурами новации. В культурологии сочетанием традиции и новации обозначают две взаимозависимые стороны развития культуры в которых зафиксирована мысль о том что она содержит в себе как устойчивые так и изменчивые моменты. Глобальная характеристика культуры заключается в единстве традиции и новаторства...
85330. Поняття «норма» і «аномалія» в психології 31.92 KB
  Норма лат. В практичній психології і педагогіці сьогодні працюючими є поняття учбова норма; соціальновікова норма індивідуальна норма. Питання про аномалії в розвитку може розглядатися тільки в контексті знання про нормальні параметри цих процесів і поведінки.
85331. Полісенсорна система навчання слабочуючих дітей і комунікаційна система навчання глухих 38.93 KB
  Отже потрібно для нього створити відповідні його природі умови. У сучасній дидактичній системі навчання мови глухих дітей за принципом формування мовного спілкування С.Зиков розрізняють три форми словесної мови: дактильная усна і письмова. В якості вихідної форми мови найбільш повно відповідає природі глухого дитини використовується пальцева сприймається зором форма словесної мови дактильная форма.
85332. Психолого-педагогічні основи розвитку і освіти дітей зі складним дефектом 37.31 KB
  Залежно від структури порушення діти з поєднаними порушеннями поділяються на три основні групи. У першу входять діти з двома вираженими психофізичними порушеннями кожне з яких може викликати аномалію розвитку: сліпоглухих діти розумово відсталі глухі слабочуючі із затримкою психічного розвитку первинної. У другу групу мають одне істотне психофізичний порушення провідне і супутнє йому інше порушення виражене в слабкому ступені але помітно обтяжлива хід розвитку: розумово відсталі діти з невеликим зниженням слуху. У третю групу...
85333. Причини порушень слуху 41.95 KB
  Стійкі порушення слуху у дітей можуть бути вродженими і набутими. Висновок про природжений або набутий характер порушення слуху робиться зазвичай на підставі відомостей отриманих зі слів батьків а ці відомості часто виявляються досить неточними. З іншого боку нерідко дійсно вроджене порушення слуху залишається протягом декількох місяців а іноді років нерозпізнаним а коли воно виявляється то приписується якомусь випадковому захворювання або травмі що мали місце незадовго до виявлення дефекту слуху.
85334. Поняття про складне порушення розвитку 38.45 KB
  У літературі та практиці на даний час не встановилася єдина термінологія одні й ті ж порушення можуть бути названі і складними і комплексними і множинними. Порушення розвитку може бути ізольованим одиничним або складним множинним. Одиничне порушення це порушення якоїсь однієї системи організму.
85335. Прояви порушення вищих психічних функцій при ДЦП 44.98 KB
  У цих дітей рухові розлади поєднуються з психічними та мовними порушеннями і вони потребують психологопедагогічної та логопедичної корекції. Інші вищеназвані категорії дітей з порушеннями опорнорухового апарату як правило не мають порушень пізнавальної діяльності і не вимагають спеціального навчання і виховання. Порушення опорнорухового апарату можуть бути наслідком поліомієліту різних вроджених і набутих деформацій рухового апарату ряду спадкових і вроджених захворювань.
85336. Вплив порушення зору на формування особистості людини-інваліда. 49.76 KB
  Тіфлопсіхологіі як розділ спеціальної психології що вивчає психічний розвиток осіб з порушенням зору отримала свою назву від грецького tiphlos сліпий і спочатку займалася лише психологією сліпих. 81] В даний час обєктом вивчення тіфлопсіхологіі є не тільки сліпі але й особи що мають глибокі порушення зору. Тіфлопсіхологіі вивчає закономірності та особливості розвитку осіб з порушенням зору формування компенсаторних процесів що забезпечують відшкодування недоліків інформації повязаних з порушенням діяльності зорового аналізатора...
85337. Визначення поняття «дитячий церебральний параліч» 39.89 KB
  Вони виникають з самого народження дитини і існують протягом усього життя. Головною причиною ДЦП вважається гіпоксія нестача кисню або ядуха дитини в утробі матері або відразу після народження. Хоча в більшості випадків тяжкість родів визначається вже наявними порушеннями внутрішньоутробного розвитку дитини. Після пологів спровокувати недуга може і гемолітична хвороба новонароджених так звана ядерна жовтяниця при якій відбувається інтоксикація головного мозку дитини.