64521

Основные этапы становления дипломатических школ

Доклад

Политология и государственное регулирование

В Средневековье не мог существовать институт светского суверенитета дипломатия не имела в своем распоряжении постоянного дипломатического представительства послы в этой системе направлялись к другому правителю по конкретному случаю. Начался бурный расцвет светского права.

Русский

2014-07-07

32.5 KB

12 чел.

Основные этапы становления дипломатических школ

Современная дипломатическая служба государств – продукт длительного исторического развития. Было время, когда государства не имели столь организованного, как сегодня, дипломатического аппарата.

Древние племена прибегали к дипломатическом переговорам в случаях необходимости разграничить территории, наладить обмен товарами, объявить войну или заключить мир. Первые дипломатические институты сформировались в Древнем Египте и в Амарне, Ассирии и Персидской монархии, в древней Индии и Китае. Многое дала дипломатия древнегреческих полисов и Римской империи, а также дипломатия Византии и Киевской Руси. В средневековой Европе энергичную дипломатическую деятельность проводил Ватикан.

Следует заметить, что дипломатия Древнего мира, античности и Средневековья была пронизана сакральным сознанием (ритуальные танцы перед заключением договора, жертвоприношения, обряд «вопрошения оракула» в Древней Греции). В Средневековье не мог существовать институт светского суверенитета, дипломатия не имела в своем распоряжении постоянного дипломатического представительства, послы в этой системе направлялись к другому правителю по конкретному случаю. По завершении миссии они тотчас же возвращались в свою страну.

Важной вехой стала так называемая «папская революция», инициированная в XI в. папой Григорием 7, которая положила начало отделению светских функций от церковных. Начался бурный расцвет светского права. Городам удается добиться независимости от феодала. Уже в конце XII в. в Италии появляются светские посланники «нунции», избиравшиеся в городах-коммунах народными собраниями.

В ренессансном миропонимании возобладали светские принципы. Короли, герцоги, графы скрупулезно заботились о том, чтобы его представления о собственном статусе получили признание не только при его дворе, но и при дворах других правителей: посол стал играть роль герольда светского суверенитета.

В процессе взаимодействия многих соперничающих между собой центров власти возникла политическая теория равновесия или баланса сил. Соблюдение равновесия требовало гибкости коалиций и союзов, достоверного знания о намерениях и возможностях правителей. Проведение подобной политики могла обеспечить лишь хорошо развитая, профессионально организованная система взаимных и постоянных дипломатических представительств, руководимых из центра внешнеполитическими канцеляриями (итальянская модель дипломатии). Под влиянием итальянской дипломатической системы происходило становление нового светского международного права и теории дипломатии.

Расцвет теории баланса сил пришелся на XVIII в. и продолжался вплоть до Французской революции (искусная техника сдержек и противовесов). Примерно за сто лет достаточно простой баланс сил был заменен более сложным. С 1648 Вестфальская система стала нормой европейской политики. К началу XVIII в. в Европе появляется многочисленный дипломатический корпус.

Венский конгресс после разгрома Наполеона представляет собой своего рода завершение важного этапа развития дип. службы. Было принято «Положение относительно дип. агентов», устанавливающее три класса дип. представителей. Возникла единая для всех система аккредитования дип. агентов.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

22985. Мікропроцесори 80386 і 80486 4.79 MB
  Це дозволяє йому здійснювати обмін з памяттю зі швидкістю до 32 Мбайт сек і виконувати до 5 мільйонів операцій у секунду MIPS. Отже під час виконання одної команди відбувається декодування другої а третя видобувається з памяті. Усі можливості МП386 мультипрограмність віртуальна память захист пріоритети зповна відкриваються лише в захищеному режимі. У порівнянні з МП286 у МП386 існують істотні відміни в організації віртуальної памяті.
22986. Поняття про RISC-процесори. Процесори п’ятого та шостого поколінь 6.22 MB
  Процесори пятого та шостого поколінь Поняття про RISCпроцесори Якісний стрибок у розвитку мікропроцесорних систем відбувся з появою мікропроцесора 8086. Такі процесори і компютери дістали назву RISC процесорів та RISC компютерів на відміну від процесорів та компютерів зі складною системою команд Complex Instruction Set Computer CISC компютер. Перший справжній RISC компютер було створено наприкінці 70х років в університеті Берклі.
22987. Діагностика несправностей у мікропроцесорних системах 739 KB
  Тут можна навести таку наочну аналогію: візьміть на сторінці друкованого тексту вертикальний рядок літер що розташовані одна над одною і спробуйте встановити зміст тексту. Тому третя трудність полягає у тому щоб будьякимсь чином представити інформацію що міститься у вихідному тестсигналі у компактній та зрозумілій формі по якій можна було б судити про справність або несправність пристрою що перевіряється. Тестпрограма повинна бути періодичною щоб можна було проконтролювати відтворюваність її результатів від кількох актів тестування....
22988. Декотріі принципи роботи сучасних мікропроцесорів та ЕОМ 1.54 MB
  Вони показують яка команда виконується до якої комірки памяті або зовнішнього пристрою звертається процесор і містять іншу важливу і вичерпну інформацію. Після того як у програмі дається сигнал вивільнити мікросхему вміст усіх регістрів переписується в область памяті що має назву сегмента стану задачі TSS Taske State Segment. При роботі у мультипрограмному режимі можуть виникати певні труднощі з використанням оперативної памяті котра стає тепер вже загальною для кількох задач. Можливі непередбачені ситуації коли одна програма...
22989. Віртуальна пам’ять. Мікропроцесор 80286 4.24 MB
  Мікропроцесор 80286 Як добре відомо процесор може безпосередньо працювати лише з тією інформацією яка записана в його оперативній памяті. Однак обєм оперативної памяті у сучасних ЕОМ порівняно невеликий і часто виявляється недостатнім для розвязання більшменш складних задач. Віртуальна організація памяті дає користувачеві практично необмежений обєм памяті.
22990. Артикуляційна база мови 33 KB
  Робота органів мовлення тобто сукупність їх порухів при вимові певного звука називається артикуляцією від лат. excursio вибігання вилазка або приступ початковий рух органів мовлення підготовка органів мовлення до вимови звука. culmen вершина або витримка поло' ження органів мовлення в момент вимовляння звуків. recursio повернення або відступ повернення органів мовлення у вихідне положення.
22991. Будова мовного апарату і функції його найважливіших частин 36 KB
  Мовленнєвий апарат І порожнина рота; II глотка фаринкс; III порожнина носа; IV гортань; 1 трахея; 2 голосова зв'язка; 3 неправдива голосова зв'язка; 4 щитовидний хрящ; 5 персневидний хрящ; 6 під'язикова кістка; 7 надгортанник; 8 язик; 9 тверде піднебіння; 10 м'яке піднебіння. Верхній поверх надставна порожнина її ще називають надставною трубою до якої належать порожнини глотки фаринкс рота і носа. Коли м'яке піднебіння опущене порожнина рота змикається з порожниною носа і частина повітря проходить...
22992. Акустичний аспект вивчення звукової будови мови 30.5 KB
  Акустичний аспект вивчення звукової будови мови Акустика розрізняє в звуках силу висоту довготу і тембр. Сила звука залежить від амплітуди розмаху коливання: чим більша амплітуда тим звук сильніший. Так скажімо що сильніше ударити по струні то більшою буде й амплітуда коливання і відповідно сила звука. Висота звука залежить від частоти коливань за одиницю часу: чим більша частота коливань тим вищий звук.
22993. Типологія наголосу в мовознавстві 38 KB
  Типологія наголосу в мовознавстві Наголос виділення в мовленні певної одиниці в ряду однорідних одиниць за допомогою фонетичних засобів. Залежно від того з якою сегментною одиницею функціонально співвідноситься наголос розрізняють словесний тактовий фразовий логічний і емфатичний наголос. Словесний наголос буває динамічним музикальним і кількісним. Динамічний силовий експіраторний наголос виділення вимова одного із складів слова такту більшою силою тобто сильнішим видихом струменя повітря.