64567

Творчество Караваджо

Доклад

Исторические личности и представители мировой культуры

Ранние работы Караваджо поясные портреты иногда с включением деталей натюрморта которые Караваджо писал мастерски. В капелле Черази церкви СантаМария дель Пополо Караваджо изменил манеру письма. Фигуры у Караваджо изображены таким образом что у зрителя возникает ощущение необыкновенной реалистичности.

Русский

2014-07-08

15.24 KB

4 чел.

  1.  Творчество Караваджо

Караваджо Микеланджело Меризи да (Caravaggio, Michelangelo Merisi da) (1571-1610 гг.), итальянский живописец. Ранние работы Караваджо - поясные портреты, иногда с включением деталей натюрморта (которые Караваджо писал мастерски). Выполняя крупные заказы в Риме (три картины на сюжеты из жития апостола Матфея (1599-1602 гг.) в часовне Контарелли церкви Сан-Луиджи деи Франчези и картины "Обращение Савла" и "Распятие апостола Петра" (1600- 1601 гг.) в капелле Черази церкви Санта-Мария дель Пополо), Караваджо изменил манеру письма. Эти работы - свидетельство того, что он отошёл от господствовавшего тогда маньеризма. Фигуры у Караваджо изображены таким образом, что у зрителя возникает ощущение необыкновенной реалистичности.

В дальнейшем Караваджо полностью посвящает своё творчество религиозной тематике. Его часто критикуют за приземлённость, за то, что персонажи больше похожи на обыкновенных людей, чем на святых. Отличался импульсивностью и неуравновешенностью; в 1606 г. в случайной драке Караваджо убил человека и был вынужден бежать из Рима. Последние годы жизни провёл в Неаполе, на Мальте и Сицилии.

Смело трактует Караваджо религиозные образы, не боясь грубости и резкости, сообщая им черты сходства с простонародьем. Он находит своих героев среди рыбаков, ремесленников, солдат — людей цельных, наделенных силой характера. Резкими контрастами светотени он усиливает мощную, почти пластическую моделировку форм, приближая фигуры к переднему плану картины, показывая их в сложных ракурсах, подчеркивает их значимость, монументальность.

Реформатор европейской живописи XVII века, основоположник реалистического направления, внёс в изобразительное искусство чувство материальности, эмоционального напряжения, выраженное через контрасты света и тени. Новаторское искусство Караваджо оказало огромное влияние на творчество не только многих итальянских, но и ведущих западноевропейских мастеров 17 века - Рубенса,Йорданса, Жоржа де Латура, Сурбарана, Веласкеса, Рембрандта.

Творчество Караваджо, не принадлежавшего к какой-либо определённой художественной школе, возникло как оппозиция господствующим направлениям в итальянском искусстве конца 16 — начала 17 вв. (маньеризм и академизм). Картины Караваджо отличают лаконизм и простота композиции, энергичная пластическая лепка. Живописная манера Караваджо основана на мощных контрастах света и тени, выразительной простоте жестов, насыщенности колорита, которые создают эмоциональное напряжение и драматический эффект. Простонародность образов, смелое утверждение демократических художественных идеалов поставили художника в оппозицию по отношению к современному ему искусству. В позднем творчестве Караваджо обращается к теме одиночества человека во враждебном ему мире, его привлекает образ не большого содружества людей, объединенных родственной близостью и душевным теплом ("Погребение Св. Лучии", 1608 г.). Свет в картинах Караваджо становится мягким и подвижным, колорит тяготеет к тональному единству, манера письма приобретает черты свободной импровизационности. Караваджо противопоставил индивидуальную выразительность модели ("Маленький больной Вакх"), аплегорическому истолкованию сюжета - непосредственное наблюдение натуры ("Юноша с корзиной фруктов"). В античных сюжетах воплощал празднично-игровое начало ("Вакх", 1592-1593 гг.). Внес большой вклад в сложение новых видов живописи - натюрморта ("Корзина с фруктами", ок. 1596 г.) и бытового жанра ("Гадалка", Лувр).


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

80987. Основні підходи до класифікації уроків історії 34.33 KB
  У цій класифікації розрізняють: уроки засвоєння нового навчального матеріалу; уроки формування і вдосконалення умінь та навичок; уроки закріплення та застосування знань умінь та навичок; уроки узагальнення та систематизації знань; уроки контролю і корекції знань вмінь та навичок; комбіновані уроки. Уроки вивчення нового навчального матеріалу. Уроки формування і вдосконалення вмінь та навичок. Уроки закріплення та застосування знань умінь та навичок передбачають наявність в учнів певної кількості попередньо засвоєних знань умінь та...
80989. Використання текстових джерел у процесі навчання 35.4 KB
  У процесі вивчення шкільного курсу історії використовуються текстові джерела. Це Історичні джерела що опрацьовуються на уроках історії. можна поділити джерела у три великі групи: речові історичні джерела або археологічні пам’ятки; писемні історичні джерела або історичні документи; візуальні історичні джерела. Речові історичні джерела або археологічні пам’ятки – матеріальні рештки діяльності людини чи змінене людською працею із слідами діяльності людини природне середовище.
80990. Навчально-виховні завдання вивчення історії в сучасних умовах розвитку середньої освіти 35.57 KB
  Вивчення історії є одним із найважливіших чинників формування національної свідомості народу. Без знання минулого неможливо точне поняття про сучасне За останні роки сформувався новий образ учителя історії. На наш погляд сучасному вчителю історії мають бути притаманні такі риси: Державницька свідомість.
80992. Поняття та сутність методики навчання історії 31.29 KB
  Метод спосіб досягнення мети розв\'язання конкретного завдання Ефективність і якість навчання історії залежить від того наскільки вчитель володіє методами навчання і застосовує їх на практиці. Початкові елементи методики навчання історії зародилися з введенням викладання предмета як відповідь на практичні питання про цілі викладання про відбір історичного матеріалу якому навчали учнів і прийоми його розкриття. Методика історії як наука пройшла складний шлях розвитку.
80993. Методика роботи з історичним документом 33.52 KB
  Як відомо, до історичних джерел належить все створене людиною, а також предмети матеріальної культури, звичаї, обряди, памятки писемності. У широкому сенсі памятки писемності в методиці називають документами.
80994. Загальна характеристика шкільної програми з історії. Принципи їх побудови 38.33 KB
  Типи навчальних програм: Навчальні програми можуть бути типовими робочі і авторськими. Типові державні навчальні програми з історії розробляються на основі державного освітнього стандарту. Тому виникає необхідність періодично оновлювати навчальні програми у відповідності з розвитком педагогічної науки і практики.