6457

Особенности образования и воспитания просвещенной Древней Руси X-XIII веках (на примере произведений древнерусской литературы)

Научная статья

Литература и библиотековедение

Особенности образования и воспитания просвещенной Древней Руси X-XIII веках (на примере произведений древнерусской литературы) Современная российская культура своими корнями уходит в глубокое прошлое. Какой бы отрезок нашей истории мы не взяли, в не...

Русский

2013-01-04

25.06 KB

25 чел.

Особенности образования и воспитания просвещенной Древней Руси X-XIII веках

(на примере произведений древнерусской литературы)

Современная российская культура своими корнями уходит в глубокое прошлое. Какой бы отрезок нашей истории мы не взяли, в нем проявляются доблесть духа, народная мудрость и высокий героизм наших предков.

Человеку свойственно обращаться к истокам родной культуры. События прошлого имеют притягательную силу. В них мы обретаем моральную, интеллектуальную и религиозную опору. Поэтому важно знать и понимать события и ценности нашей культуры. Только правильное восприятие символов искусства, науки, религии, философии дает адекватную картину мира и приносит смысл современной жизни.

Например, Христианство. Что было важно древнему русскому человеку в этой религии? Ведь идеи этой религии позволили сплотить народ, направить его на великие подвиги, оформить и развить русскую государственность. Принятие христианства способствовало тому, что культурные традиции, выработанные восточными славянами, соединились с наследием высокой цивилизации Византии, стран передней Азии и Средиземноморья. Тем самым историческое самосознание Древней Руси было поднято на более высокую ступень. После принятия христианства на Руси распространяются грамотность, книжное просвещение, создаются библиотеки при монастырях, княжеских и боярских дворах. Развиваются летописание, литература.[4]

Древнерусская литература – одна из самых древних в средневековой Европе. Свидетельством тому являются такие памятники древнерусской литературы, как «Речь философа» в составе «Повести временных лет», относящаяся к концу X в, а в XI в. появляются «Слово о законе и Благодати» митрополита Иллариона.[3]

Истоки педагогической мысли как отражение поучений можно указать «Изборник Святослава» (1076), материал которого взят из ряда религиозных источников («Притчей Соломона», «Премудростей Иисуса – сына Сирахова»и др). Во многих списках были распространены поучения византийца Иоанна Златоуста (344-407); выдержки и пересказ этих поучений оказались основой многих сборников, имевших педагогическую направленность как «Сборник афоризмов «Пчела», «Послание», «Златоусты», «Слово о законе и благодати» и многое другое.[1]

Педагогические идеи Златоуста развивали Кирилл Туровский (ум.1182) и Кирик Новгородец (Учение ведати человеку числа всех лет, XII в). Важные сведения о воспитательных идеалах Древней Руси содержат Поучение Владимира Мономаха, Моление Даниила Заточника.

Изборник (1076): «Чтение книг… полезно для каждого христианина. Каким человеком следует быть: Пред старцами  - молчание, пред мудрыми – послушание, с равными дружбу иметь, с младшими – дружелюбное согласие. И самому вопрошать себя о помыслах и о делах каждый день. Учить неведающих, ободрять малодушных, служить больным, а святым обмывать ноги».

Пчела: Иоанн Богослов. «Безмолвное дело лучше безполезного совета. Делай сказанное и не говори о сделанном».[2]

Важные сведения о воспитательных идеалах Киевской Руси содержит «Поучение Владимира Мономаха детям» (1096). «Поучение…» требует воспитания любви к Богу и страха божьего, строгого выполнения церковных обрядов. В этом памятнике Киевской Руси подтверждается патриархально-родовой характер воспитания (совет почитать старших, оценка отца как наивысшего авторитета для детей). Главным способом воспитания объявлялось подражание детей отцу. Князь Владимир Мономах (1053-1125) неоднократно повторяет совет не отлынивать от работы, творить добро, вести деятельную жизнь, взывает к учению. Достойным подражания Мономах называл тех, кто владел учением книжным. Сам Мономах, судя по «Поучению», был весьма начитан и образован для своего времени.[1]

Познание древнерусской литературы продолжается. Это и правильно. Приобщиться к литературе Руси того времени счастье и радость. Всё это не может нас оставить равнодушными к истории культуры нашей Родины. Литература Древней Руси – это зеркало славы наших предков, воинов, строителей, философов, политологов, художников слова и книжного дела.  

Древнерусская литература является хорошим явлением культуры нашего дня.

Изучение древнерусской литературы, памятников древнего искусства является важным делом. Памятники прошлого должны служить будущему. Лучшие произведения культуры продолжают участвовать в нашей жизни. Мы должны изучать древнерусскую литературу, продолжать читать, расширять свой кругозор.  Я думаю, что развитие русской литературы X – XIII вв должно вестись в интересах современности. Вся литература Руси обращена к будущему, к нам, она пронизана заботой о будущем.

Список использованной литературы:

  1.   Джуринский А.Н. История педагогики древнего и средневекового мира. М: Издательство «Совершенство», 1999-224 с,ил.
  2.  Коджаспирова Г. М. История образования и педагогической мысли: Таблицы, схемы, опорные конспекты: – М:Издательство Владос-Пресс, 2003-224с.
  3.  История педагогики и образования. От зарождения воспитания в первобытном обществе до конца XXв./ под ред. Академика РАО Пискунова А.И.-М.:ТЦ «Сфера», 2001-512.
  4.   Моисеева А.П., Сычева С.Г., Колодий Н.А. Культурология. Россия – Запад. Учебное пособие. Томск: Изд-во ТПУ,2005.-224с.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

33064. Канонічні джерела, провідні ідеї та напрями філософії Стародавнього Китаю 57.41 KB
  Давньокитайська філософія порівняно з давньоіндійською виглядає стрункішою, деталізованішою (аж до нумерології та побудови вичерпних систем комбінаторики подвійних символічних елементів світобудови) та більше зануреною у глибину суперечливого, парадоксального мислення.
33065. Натурфілософія 13.62 KB
  ntur природа філософія природи умоглядне тлумачення природи що розглядається в її цілісності що спирається на абстрактні поняття що виробляються в ході виникнення і розвитку філософії. фюсис природа або фюсиологами а перші філософські трактати як правило були присвячені дослідженню природи її пристрої трактати Про природу були написані і Фалесом і Гераклитом і Анаксимандром і Анаксименом і Парменидом. філософія ще не існувала окремо від пізнання природи а знання про природу окремо від філософії. У центрі уваги усієї...
33066. Філософія Сократа 15.29 KB
  Платон. Платон 427347 рр. Учень Сократа Платон у 397 р. Платон долає проблему що зафіксована Сократом завдяки створенню гіпотези про існування специфічних предметів відмінних від речей навколишнього світу.
33067. Філософія Середньовіччя, її особливості 19.96 KB
  Фома Аквінський спрямовує свої зусилля на розмежування суті того у що віримо і що знаємо. Фома описує Бога як першопричину і конечну мету сущого як âчисту формуâ âчисту актуальністьâ або буття. Фома називає таке буття субстанцією. У своїх працях Фома розділяє догмати віри на такі що осягаються розумом Бог існує Бог єдиний душа людини безсмертна і такі що розумом не можуть бути осягнені творення світу трійця першородний гріх тощо.
33068. Основні напрями в середньовічній філософії /номіналізм та реалізм/ 15.02 KB
  Однією з особливостей середньовічної філософії є боротьба між реалістами та номіналістами. Слід зазначити, що реалізм у його середньовічному розумінні не має нічого спільного з сучасним значенням цього терміна. Реалізм - це вчення, згідно з яким об'єктивна реальність
33069. Гуманізм 14.01 KB
  Гуманізм епохи Відродження це сукупність навчань що представляють людини мислячої що вміє не тільки плисти за течією але і здатного пручатися і діяти самостійно. Саме гуманізм епохи Відродження проголосив інші принципи формування особистості. Гуманізм епохи Відродження прочинив цю завісу.
33070. Філософія Нового часу 17.08 KB
  Як і більшість мислителів Нового часу він вважав що завдання філософії створити новий метод наукового пізнання переосмислити завдання науки. Він вказував що правильно знати це знати опосередковано причинами і закликав застосовувати такі нові методи пізнання як індукція дедукція експеримент. Такий метод на думку Бекона мало придатний до пізнання. Усяке пізнання і усякий винахід повинні спиратися на досвід тобто повинні рухатися від вивчення поодиноких фактів до загальних положень.
33071. Рене Декарт 13.65 KB
  У теорії пізнання він розвиває раціоналізм тобто вчення згідно з яким розум думка визнаються найвищою цінністю. Метод наукового пізнання який Декарт розглядає в своїх працях Міркування про метод Правила для керівництва розумом називається аналітичним. Цей метод вимагає ясності і чіткості пізнання розчленування об'єкту на складові частини і вивчення їх руху думки від простого до складного. У теорії пізнання Спіноза розвиває раціоналізм.
33072. Просвітництво 13.8 KB
  Класичним філософом французького Просвітництва був Вольтер 16941778 головні ідеї якого викладені у працях: Філософські листи 1734 Метафізичний трактат 1734 Роздуми про людину 1737 Філософський словник 1764 Філософія історії 1765 та ін. Головне завдання своєї філософії Вольтер вбачає в розвінчуванні релігійної догматики що заважає людям будувати щасливе життя культивуючи неуцтво неосвіченість фанатизм брехню. У філософії природи Вольтер послідовник Ньютона. У теорії пізнання Вольтер прагнув поєднати сенсуалістичний...