64683

Годівля однорічки кижуча

Курсовая

Лесное и сельское хозяйство

Перехід від тимчасового утримування риби у штучних конструкціях до її культивування ґрунтувався на здатності конкретних видів риб харчуватися природними і штучними кормами у пропонованих умовах утримання. В умовах спеціалізованих рибницьких господарств вирощування риби...

Украинкский

2014-07-09

2.73 MB

9 чел.

Національний університет біоресурсів і

природокористування України

Кафедра годівлі і технології

кормів ім. П.Д. Пшеничного

Курсова робота

Тема:”Годівля однорічки кижуча”

Виконала: студентка 3 курсу 2 групи

рибогосподарського факультету

Тритиниченко Р.Р.

 

Київ 2014

Зміст

Вступ                                                                                                                                     

Розділ 1 ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ                                                                                                                                      

1.1      Потреба однорічки кижуча в енергії і поживних речовинах

1.2      Раціони, режим і техніка годівлі однорічки кижуча

Розділ 2 Оптимізація годівлі однорічки кижуча і визначення його річної потреби в кормових добавках і вітамінних препаратах

2.1     Завдання

2.2     Виконання завдання

2.2.1  Раціони та їх аналіз

2.2.2  Розрахунок річної потреби в кормових добавках і вітамінних препаратах

Розділ 3 Характеристика кормів та способи їх ефективного використання у годівлі однорічки кижуча

3.1 Корми

3.2 Підготовка кормів до згодовування, режим і техніка годівлі однорічки кижуча

Висновок

Список літератури

Вступ

Загальновідомо, що будь-яка жива істота для забезпечення нормальних фізіологічного стану розвитку і накопичення біомаси, а стосовно риб - це накопичення іхтіомаси, потребує відповідних умов зовнішнього і внутрішнього середовищ.

Історичні джерела засвідчують, що рибництво як сфера діяльності людини зародилося до нашої ери, і його колискою були стародавні цивілізації. При цьому концепція бажаності видового складу об'єктів культивування і можливостей або спроможності створити для конкретних видів риб відповідні умови існування мала вирішальне значення. Перехід від тимчасового утримування риби у штучних конструкціях до її культивування ґрунтувався на здатності конкретних видів риб харчуватися природними і штучними кормами у пропонованих умовах утримання.

В умовах спеціалізованих рибницьких господарств вирощування риби тісно пов'язане з її годівлею, метою якої є отримання максимальної кількості продукції високої якості в найкоротші терміни за мінімальних витрат кормів. При цьому домінуючого значення набуває комерційний аспект, де прибуток є вирішальним фактором. Тому у годівлі риб триває постійний пошук шляхів здешевлення кормів і підвищення їх продуктивності, що поступово, але досить важко досягається з причини явного протиріччя цих завдань. Потрібно цілеспрямовано здобувати новітню інформацію стосовно біології видів у зв'язку із живленням і травленням, впливом зовнішнього середовища на ефективність годівлі, оптимізацією раціонів з урахуванням фізіологічних потреб організму в ракурсі цільового використання відповідних вікових ремонтних груп і плідників риб.

Розглядаючи рибництво в історичному аспекті, слід зазначити, що вибір об'єктів культивування ґрунтувався, з одного боку, на бажанні людини, а з іншого - на можливості його реалізації за відповідних умов.

У свою чергу, практично реалізувати оптимальні режими годівлі риб за умов штучного вирощування можна лише в разі володіння фахівцями відповідними знаннями і вмінням їх використовувати стосовно конкретних видів риб та умов культивування.

Отже, сучасні об'єкти світового рибництва представлені видами, які були вибрані людиною і змогли продемонструвати здатність адаптуватися до штучних умов культивування.

Розділ 1 ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

  •  Потреба однорічки кижуча в енергії і поживних речовинах

Годування риб — основний захід спільного інтенсивного рибництва. У ставкових господарствах за рахунок годування виробляється понад 75% пибной продукції, в господарствах індустріального типа майже 100%. У структурі вартості виробництва риби кормів припадає на частку більше половини витрат. Цілком очевидно, що підвищення ефективності годування є одним з основних доріг зниження кормових витрат, поліпшення економіки рибництва.

У рибництві, як і в тваринництві, головним завданням є забезпечення максимального виходу продукції з одиниці площі в найбільш короткі терміни. Вирішити це завдання можна, лише знаючи біологічні особливості риб, потенційні можливості їх зростання, харчові потреби, розподіл енергії корму в процесі життєдіяльності організм. Обмін речовин у риб різних екологічних груп має свою біоенергетичну специфіку, що полягає в певному співвідношенні специфіку, енергетичного і генеративного обмінів. Великий вплив на обмін речовин у риб надають температура, вміст кисню, солоність води, пора року, освітленість і ін.

Представники родини лососевих за характером живлення належать до твариноїдних. Деякі види характеризують як мирні твариноїдні риби, але переважна більшість родини представлена хижими видами риб.

Незалежно від видової належності і характеру живлення, усі види риб мають отримувати повноцінне харчування. Ця умова дотримується за рахунок функціонування спеціальних механізмів, які діють у режимах видоспецифічних особливостей певних систематичних груп риб.

Згідно з трофічними ланцюгами різних водойм, очевидно, що твариноїдні риби знаходяться на максимальному віддаленні від продуцентів. При цьому зооплактофаги і зообентофаги посідають проміжне, або рівновіддаленне, місце між продуцентами, фітофагами і хижаками. Оскільки головними об'єктами живлення, яким віддають перевагу хижаки, є хребетні тварини, здебільшого риби, то джерело забеспечення фізіологічних потреб хижаків у їжі очевидне. Звідси зрозуміло, що годувати лососевих у разі їх культивування доцільно природними для конкретних видів кормами або штучно приготовленими кормами на основі малоцінної і дрібної риби, органів і тканин теплокровних тварин.

Культивування лососевих має історію, на якій доцільно акцентувати увагу. Перші спроби вирощування лососевих у штучних умовах були тісно пов'язані з їх годівлею. Цей фактор донині залишається одним з найскладніших і фондомістких у виробництві лососевих у промислових масштабах.

На початкових етапах культивування лососевих для їх годівлі використовували пастоподібні кормосуміши, які виготовляли безпосередньо у господарствах. Головними їх компонентами були відходи боєнь, м'ясокомбінатів (селезінка, м'ясні обрізки), малоцінна і дрібна риба, рибне борошно, рослинні компоненти, подрібнені до стану борошна. Ці кормосуміші ретельно перемішували, додавали воду й у вигляді густої маси згодовували лососевим. Така технологія приготування кормосумішей для вирощування лососевих у різних умовах утримання призводила до дефіциту деяких важливих компонентів, що значною мірою було пов'язано з недостатністю знань щодо збалансування раціонів за поживними речовинами. Це стриувало загальний розвиток лососівництва, перешкоджало його виходу на промислові масштаби.

На основі проведених поглиблених досліджень було визначено потреби лососевих у поживних речовинах. Це стримувало загальний розвиток лососівництва, перешкоджало його виходу на промислові масштаби.

На основі проведених роглиблених досліджень було визначено потреби лососевих у поживних речовинах і запропоновано виробництву відповідні рецепти комбікормів. Подальша розробка технологій виготовлення останніх комбікормовою промисловістю, а також визначення норм їх згодовування, заюеспечили значне підвищення обсягів виробництва лососевих риб за різних умов вирощування — у ставах, лотках, саджалках, басейнах.

У зв'язку з особливостями живлення і травлення на різних етапах онтогенезу лососевих риб сучасне лососівництво використовує два вида гранульованих комбікормів: стартові і продукційні, які істотно різняться за хімічним складом. Їх виготовляють у вигляді крупки або гранул різного діаметра. Розмір крупки і гранул має відповідати розміру вирощуваної риби.

Стартові комбікорми призначені для молодших вікових груп лососевих і передбачають годівлю особин масою до 2 — 5 г, продукційні — для особин, маса яких коливаеться від 5 до 200 г і вище, що потребує відповідного збільшення розмірів гранул. Слід враховувати також, що відповідність розмірів крупки і гранул масі тіла риб забеспечує фізичну доступність корму й оптимізує його витрати. У разі заковтування рибою великих часточок корму нерідко пошкоджується стравохід, що негативно відбивається на стані риби і супроводжується гальмуванням її росту і масонакопичення. Проте це не зменшує загальної проблеми фізіологічної повноцінності кормів у зв'язку з віком культивованих лососевих, їх фізіологічним станом, сезонними аспектами утримання.

Поряд з широким використанням гранульованих кормів для годівлі кижуча та інших лососевих досі істотну оль відіграють пастоподібні кормосуміші, які готують в умовах господарств безпосередньо перед годівлею. Остання вимога має особливе значення, бо кормосуміші у такому стані не можуть зберігатися тривалий час, швидко втрачають свої дієтичні і поживні якості, що може знизити ефективність годівлі або й спричинити загибель риби.

Кижуч Oncorhynchus kisutch що є надзвичайно коштовним промисловим об'єктом, має на азіатському побережжі СРСР відносно низьку чисельність. Екстенсивні методи, вживані при його розведенні, не дають результатів. При інтенсивних методах низькі температури води взимку і літом не дозволяють швидко підрощувати памолодь до крупних розмірів. Для прискорення процесів розвитку і зростання запропоновано використовувати геотермальні води, родовища яких є в багатьох районах Камчатки. Їх вживання може значно підвищити ефективність заводського відтворенні в сприяти збільшенню чисельності кижуча, проте вітчизняної технології його розведення при підвищених температурах води не існує. Цим і пояснюється необхідність розробки біологічних основ штучного розведення кижуча з вживання геотермальних вод.

Промисел кижуча в наших далекосхідних водах зосереджений майже виключно біля берегів Камчатки. Але і тут добувають його небагато. Лише за останні роки наша державна рибна промишленость на Камчатці  стала приділяти лову кижуча деякі увага, і улови його досягли 50 тис. ц.

У окремих районах вже зараз кижуч має істотне промислове значення. У такому районі, як Усть-камчатський, де промисел базується на лососях, що заходять в найбільшу річку півострова, — р.  Камчатку, - кижуч займає в уловах друге місце, поступаючись в своїй промисловій значущості лише червоною. Майже по всьому західному побережжю Камчатки, за винятком району р. Озерною, улови кижуча вищі за улови червоної. Проте в загальному видобутку лососів на Камчатці кижуч займає лише четверте місце, значно поступаючись кеті і червоною, не говорячи вже про різко переважаючу в уловах горбушу.

Проте якщо промисел таких лососів, як червона і кета, вже досяг значної інтенсивності, то цього ні в якому разі не можна сказати про кижуч.

Слабке промислове використання кижуча пояснюється пізнішим ходом риби в порівнянні з іншими лососями. Інтенсивний хід кижуча буває в останній декаді серпня і продовжується у вересні. Тим часом до 1 вересня у зв'язку з настанням осінньої штормової погоди, як правило, знімаються ставниє морські неводи. Під час ходу кижуча виробляється робота по прибиранню і відвантаженню продукції з промислів, і ловом кижуча займаються, головним чином, колгоспи на річкових ділянках.

Велика увага, що приділяється проблемі годування риби, пов'язано з тим, що штучне годування є повністю керованим фактором: в руках людини рецептура, форма і спосіб виготовлення корму, що визначають його продуктивні якості, а також розподіл корму в часі і просторі, що визначає його продуктивну дію. У той же час в умовах ставкового рибництва більшість екологічних факторів практично некеровані або керовані в малих межах.

Проблема годування риб складна і багатогранна. Вона є предметом комплексних досліджень, що включають питання розробки рецептури комбікормів на основі всестороннього вивчення потреб риб в різних чинниках обміну, специфічних особливостей кормової сировини і доступності живильних речовин організму, вдосконалення технології годування риб на всіх етапах товарного вирощування, вдосконалення технологічних прийомів виготовлення комбікормів, розробки високоефективних засобів механізації і автоматизації процесу роздачі корму, розробки систем оцінки економічної ефективності годування.

Одним з найбільш важливих і складних питань в проблемі годування є розробка рецептури комбікормів. Основним принципом вибору кормосумішей у минулому було використання випадкових компонентів - низькоякісного зерна, відходів мукомельно-круп'яного виробництва, харчових і боєнських відходів, малоцінної риби і інших. При такому підході до годування риби інколи буває важко розділити функції годування і добрива ставків органічними речовинами.

Третє тисячоліття, яке зробило перший крок, безсумнівно, буде орієнтоване на поширення і поглиблення поінформованості суспільства в різних сферах, серед яких технології різних галузей виробництва посядуть чільне місце. Важко уявити собі ситуацію, за якої людство змінить характер харчування і відмовиться від традиційних компонентів відповідно до традиційних, які є елементом національної свідомості.

На найближчу перспективу неважко спрогнозувати ускладнення ситуації та обмеження можливостей людства отримувати зростаючі обсяги іхтіомаси з природних водойм планети лише за рахунок інтенсифікації промислу. Вже сьогодні для підтримання промислових популяцій багатьох видів риб витричаються значні кошти, матеріальні та людські ресурси.

Історія цивілізації засвідчує, що людство поступово переходить від охоти на рибу до її культивування, як, у свою чергу, є досить багатоплановим. Не зупиняючись детально на різних формах культивування рибопосадкового матеріалу, товарної продукції, формування ремонтних і маточних стад, їх утримання в різних конструкціях штучного походження здебільшого необхідно застосовувати такий елемент інтенсифікації, як годівля. Сучасний досвід засвідчує, що лев'яча частка витрат в умовах виробництва продукціїрибництва за напівінтенсивною та інтенсивною формами ведення господарства пов'язана з кормами, що потребує і робить необхідною оптимізацію годівлі риб.

Процес оптимізації годівлі риб ґрунтується на біології відповідного виду, вікових і статевих особливостях, породних особливостях, які сформувалися у процесі доместикації, та адекватності годівлі риб відповідно до конкретної мети і завдань виробництва. За цих умов виняткового значення набувають нормативні кількісні параметри, які мають неперевершене значення для створення бази даних, що є основною для розробки комп'ютерних програм, за допомогою яких можна оптимізувати годівлю риб на сучасному етапі.

Нормативи годівлі риб є необхідним знаряддям практичних працівників рибного господарства, кірівників, економістів та організаторів виробництва, науковців, викладачів і студентів відповідних середніх та вищих навчальних закладів, які готують спеціалістів для рибогосподарських підприємств різних форм власності.

Сьогодні, в умовах формування ринкових відносин, на фоні значних витрат на корми, годівлі риби має ґрунтуватися на терельних розрахунках, логічним завершенням яких має стати економічна доцільність. Реалізація такого підходу значною мірою залежить від наявності нормативних документів, які регламентують годівлю риб відповідно до їх виду, статі, породних груп і порід, а головне, до специфіки окремих господарств.  

         1.2 Раціони, режим і техніка годівлі молоді кижуча

    Використання кормів при виробництві рибопосадкового матеріалу, товарної риби, формуванні й утриманні реионтно-маточних стад є визначальним фактором сучасного рибництва. Водночас отримання високоякісних кормів потребує вихідної сировини, яка характеризується багатокомпонентністю і є досить витратним виробництвом.

Останнє споживає значні обсяги енергоносіїв, що істотно відбивається на собівартості кормів. З нарощуванням обсягів виробництва риби досить тісно пов'язане підвищення інтенсивности годівлі, зростання вартості комбікормів у зв'язку з необхідністю їх збагачення протеїном за рахунок компонентів тваринного походження. Все це робить частку витрат підприємства на годівлю риби досить вагомою, великою мірою визначає собіватість продукції і впливає на ціноутворення.

Звідси із суто комерційного погляду очевидно, що раціональне використання кормів має виняткове значення. Слід зазначити, що раціональне використання кормів у процесі виробництва риби дасть змогу не тільки скоротити витрати і знизити собівартість продукції, а й сприятиме поліпшенню стану навколишнього середовища. Розроблені технології годівлі риби з урахуванням цих аспектів забеспечать для виробництва екологічно змістовніші принципи використання штучних кормів, що відповідає цілям енергоресурсо-

збереження і має певні екологічні переваги.

На сучасному етапі розвитку рибництва раціональне використання кормових засобів є складовою частиною у технології годівлі риб. Остання передбачає оптимальне використання комбікормів для отримання високої рибопродуктивності з найменшими витратами кормів на приріст маси риби. При цьому слід добиватися таких кількісних і якісних параметрів кормів, які б повністю забеспечили нормальний перебіг фізіологічних процесів з урахуванням вікової і видової специфіки культивованих риб.

Раціональна годівля риби можлива лише за умов її нормування залежно від поживної якості кормів, щільності посадки риби у полікультурі, кількісних і якісних показників природної кормової бази, фізіологічного стану риби. Особливу увагу слід приділяти отриманню оперативної інформації динамічного характеру стосовно головних фізико-хімічних параметрів акваторій, на базі яких здійснюють культивування риб та їх годівлю. При вирощуванні риби у спеціальних ставах, пристосованих природних або штучних водоймах досить значущою є інформація щодо чисельності і біомаси кормових гідробіонтів, тобто рівня розвитку природної кормової бази, динаміки окремих її компонентів у часі і просторі.

Одним з найважливіших елементів раціонального використання кормів є нормування годівлі риби, яке ґрунтується на забеспеченні постійного споживання рибою повноцінного корму для підримування її нормального фізіологічного стану, максимального утворення продукції і формування повноцінних статевих продуктів у ремонтних груп і плідників риб.

Недостатня і надмірна годівля риби шкідлива і негативно впливає на результативність вирощування, є збитковою для рибних господарств. У першому випадку, за недостатньої годівлі риби, знижується показники приросту маси і плодючість, аідвищуються витрати корму на одиницю продукції, дещо послаблюється резистентність організму, зростає сприйнятливість до захворювань. У другому випадку, за надмірної годівлі риби, особливо за умов індустріального вирощування, виникає ожиріння, порушуються обмінні процеси, що негативно впливає на показники продуктивності і систему відтворення.

У зв'язку з цим годівля риби за науково-обґрунтованими нормами є одним із засобів організації раціонального рибництва за інтенсивного вирощування риби у ставових господарствах і господарствах індустріального типу. При цьому доцільно оперувати поняттям норма годівлі, під яким слід розуміти кількість корму з відповідними набором і співвідношенням поживних речовин та енергії, що здатна задовольнити потреби вирощуваної рибиі забеспечити її нормального розвитку системи відтворення. На понятті “норма годівлі” логічно ґрунтується концепція нормування годівлі риби, тобто годівля риби за нормами, які передбачають комплексну оцінку харчових раціонів.

Нормування годівлі риби формується залежно від виду риб, їх віку, маси, фізіологічного стану, рівня продуктивності і плодючості. Слід враховувати, що риба має отримувати за раціоном оптимальну кількість протеїну, жиру, вуглеводів та енергії, а також вітамінів і мінеральних речовин, що забеспечить оптимізацію годівлі.

У  зв'язку з розвитком наукового напряму щодо нормування годівлі риби, риби, визначено певні терміни і термінологію, стосовно головних понять норм і нормованої годівлі. До цих понять належать такі: раціон, рівні загального, протеїнового, амінокислотного, енергетичного, вітамінного і мінерального живлення.

Під раціоном розуміють необхідну кількість якість кормів, яка б відповідала визначним нормам потреби риби у поживних речовинах, енергії, вітамінах, макро- і мікроелементах для отримання певного рівня продуктивності на фоні нормального фізіологічного стану риби. Розрізняють добовий раціон, під яким розуміють кількість повноцінного укорму, потрібного для годівлі риби, упродовж доби. Його подають в одиницях маси або у розчиненого у воді кисню. Загальну масу корму, яку визначено для згодовування рибі упродовж доби, розподіляють на однакові порції, кількість яких залежить від гідрохімічних і гідробіологічних показників, віку і фізіологічного стану риби.

На прктиці досить поширені різні поняття годівлі, або живлення, риби. Під рівнем загального живлення (годівлі) розуміють фактичні кількості поживних речовин та енергії корму, які були спожиті рибою протягом доби, виражені у відсотках. Рівень протеїнового живлення відповідає кількості сирого протеїн, спожитого рибою, до кількості сирого протеїну або до сухої речовини корму, виражене у відсотках. Під рівнем вітамінного живлення розуміють відносний вміст вітамінів в одиниці корму, що дає змогу виділити корми з різними концентраціями вітамінів.

Для всіх живих організмів характерна витрата частини корму на енергетичні потреби, які досить варіабельні у різних видів, що повною мірою стосується і риб. У зв'язку з цим енергетичний аспект у годівлі риб має досить вагоме значення, що орієнтує на потребу енергетичної оцінки кормів, для чого використовують відповідні поняття. Енергетична поживність корму — це загальна кількість енергії, яка утримується у кормовому протеїні, жирах і вуглеводах. Сумарну енергію, яка надходить із спожитими кормом до організму риби, називають валовою енергією. Проте організм риби не здатний повністю використати валову енергію, бо її доступність визначається ступенем перетравлюваності поживних речовин, який не може бути стовідсотковим. У   зв'язку з цим використовують поняття перетравлюваної енергії, яка є часткою валової енергії, яка надійшла з кормом, за винятком енергії, що залишилася в екскрементах. Для поглибленого розуміння вживають поняття обмінної фізіологічно доступної енергії, до якої належить частка перетравлюваної енергії, тобто чиста енергія, що береучасть у перетворенні органічних сполук у процесі їх всмоктування з травної системи. У зв'язку  з потребою енергетичного забеспечення відповідних функцій організму виділяють енергію генеративного обміну, яка йде на забеспечення формування статевих функцій риби.

Складання кормових раціонів на тривалий період досить проблематичне, бо за цей період можуть істотно змінитися температурні умови зовнішнього середовища і рівень розвитку природної кормової бази, що потрібно постійно враховувати у практичній роботі. У разі формування короткочасних кормових раціонів слід брати до уваги зону рибництва, де розташоване рибне господарство, площу водойм, концентрацію риби на одиницю площі або об'єму, структуру полікультури.

Нормована годівля риби може бути ефективно застосована тільки за усов, коли всі зазначені фактори запрацюють у сукупності, синхронно і забеспечуватимуть реалізацію виробничого завдання. Кількість корму, розрахована згідно з нормами і згодовувана рибі, за інших однакових факторів, залежить від площі водойми і може досягати декількох десятків тонн на добу. У цьому разі потрібно якнайчіткіше визначити, як ефективніше згодовувати комбікорми, які технологічні схеми і механізми слід застосовувати для їх роздавання. Комбікорми у ставових господарствах згодовують за “кормовими місцями” з берегової лінії, з човна, за допомогою автогодівниць, або за “кормовими доріжками”, використовуючи при цьому кормороздавачі різних конструкцій.

Очевидні переваги нормованої годівлі безсумнівні. Водночас видоспецифічні особливості анатомії і фізіології травлення культивованих видів риб демонструють досить виражене різноманіття у цьому аспекті. Це зумовлює доцільність впровадження диференційованого підходу до вирішення проблеми нормованої годівлі різних видів і екологічних груп риб. Особливо варто підкреслити значущість факту, стосовно якого практично всі види риб демонструють досить виражену здатність до зміни характеру живлення особливостями.

Для годівлі старших вікових груп лососевих, куди можуть бути зараховані однолітки, дволітки і далі, з метою отримання товарної продукції застосовують пастоподібні кормосуміші або вологі гранульовані комбікорми. Такі корми виготовляють безпосередньо у господарствах на базі кормокухонь з набором відповідного обладнання. Рецепти кормосумішей для виробництва товарної рибопродукції передбачають залучення значно більшої частки компонентів рослинного походження, ніж для риб молодших вікових груп. Пастоподібні кормосуміші мають містити, %: 26 — 30 протеїну, 6 — 8 жиру, 13 — 17 вуглеводів, 6 — 7 мінеральних речовин.

Набутий досвід засвідчує доцільність заміни у деяких випадках пастоподібних кормосумішей на вологі гранульовані комбікорми, які мають містит, %: 30 — 34 протеїну, 6 — 8 жиру, 20 — 23 вуглеводів і 8 — 9 мінеральних речовин. Добова норма згодовування таких кормів дещо нижча порівняно з пастоподібними кормосумішами. Часто годівлі упродовж дня не менше 3 — 4 разів.

        

     

Розділ 2 Оптимізація годівлі цьголітки кижуча і визначення його річної потреби в кормових добавках і вітамінних препаратах

  •  Завдання: Визначити норму годівлі і скласти рецепт комбікорму для однорички кижуча у ставах з площею 4 га та щільністю посадки

       Розрахувати річну потребу в комбікормі для цьголітки кижуча.

      2.2 Виконання завдання

    Лососеві риби — холодноводні й відносяться до хижаків, яким необхідні порноцінні корми з високим вмістом протеїну, амінокислот, енергії, жиру, вітамінів, мінеральних речовин.

            Рецепт комбікорму для мальків кижуча риб   Таблиця 2.1

Компонент

К-сть компоненту, %

Вміст в 100 г комбікорму, г

Обмінної енергії, ккал

Сирого протеїну

Сирого жиру

Сирої клітковини

Фосфору

БЕР

Необхідно за нормою

1,1—1,3

35 — 45

6 — 8

3 — 5

1,7-2,0

25-30

М'ясо кісткове

24

0,33

6,73

1,88

-

1,24

0,77

Рибне жирне

6

0,09

2,24

0,09

-

0,15

0,22

Рибний фарш

21

-

2,07

1,76

-

0,11

0,19

Зерно гороху

6

0,06

0,91

0,07

0,22

0,08

2,23

Зерно сої

15

0,22

3,34

1,53

0,73

0,07

2,78

Макуха лляна

17

0,25

4,02

1,21

1,13

0,11

3,62

Шрот соняшниковий

10

0,14

3

0,25

1

0,08

1,56

Премікс

1

-

-

-

-

-

-

Всього в комбікормі

100

2,09

51,24

12,79

9,08

3,55

10,37

Різниця від норми, +/-

-

-

-

1,5

1,5

-4,5

Розрахунок рецепту комбікорму:

1.Вміст обмінної енергії, ккал на 100 г комбікорму

М'ясо кісткове: 2,02 * 0,7 * 24 / 100 = 0,33

Рибчий жир: 2,2 * 0,7 * 6 / 100 = 0,09

Рибчий фарш: -

Зерно гороху: 1,63 * 0,7 * 6 / 100 = 0,06

Зерно сої: 2,1 * 0,7 * 15 / 100 = 0,22

Макуха лляна: 2,14 * 0,7 * 17 / 100 = 0,25

Шрот соняшниковий: 2,03 * 0,7 * 10 / 100 = 0,14

2. Вміст сирого протеїну, г

  •  М'ясо кісткове: 40,1 * 0,7 * 24 / 100 = 6,73

Рибчий жир: 53,5 * 0,7 * 6 / 100 = 2,24

Рибчий фарш: 14,1 * 0,7 * 21 / 100 = 2,07

Зерно гороху: 21,8 * 0,7 * 6 / 100 = 0,91

Зерно сої: 31,9 * 0,7 * 15 / 100 = 3,34

Макуха лляна: 33,8 * 0,7 * 17 / 100 = 4,02

Шрот соняшниковий: 42,9 * 0,7 * 10 / 100 = 3,0

3. Вміст сирого жиру, г

М'ясо кісткове: 11,2 * 0,7 * 24 / 100 = 1,88

Рибчий жир: 2,3 * 0,7 * 6 / 100 = 0,09

Рибчий фарш: 12 * 0,7 * 21 / 100 = 1,76

Зерно гороху: 1,9 * 0,7 * 6 / 100 = 0,07

Зерно сої: 14,6 * 0,7 * 15 / 100 = 1,53

Макуха лляна: 10,2 * 0,7 * 17 / 100 = 1,21

Шрот соняшниковий: 3,7 * 0,7 * 10 / 100 = 0,25

4. Вміст сирої клітковини, г

М'ясо кісткове: -

Рибчий жир: -

Рибчий фарш: -

Зерно гороху: 5,4 * 0,7 * 6 / 100 = 0,22

Зерно сої: 7 * 0,7 * 15 / 100 = 0,73

Макуха лляна: 9,5 * 0,7 * 17 / 100 = 1,13

Шрот соняшниковий: 14,4 * 0,7 * 10 / 100 = 1,00

5. Вміст БЕР, г

М'ясо кісткове: 4,6 * 0,7 * 24 / 100 = 0,77

Рибчий жир: 5,3 * 0,7 * 6 / 100 = 0,22

Рибчий фарш: 1,3 * 0,7 * 21 / 100 = 0,19

Зерно гороху: 53,2 * 0,7 * 6 / 100 = 2,23

Зерно сої: 26,5 * 0,7 * 15 / 100 = 2,78

Макуха лляна: 30,5 * 0,7 * 17 / 100 = 3,62

Шрот соняшниковий: 22,4 * 0,7 * 10 / 100 = 1,56

6. Вміст фосфору у 100 г комбікорму:

М'ясо кісткове: 7,4 * 0,7 * 24 / 100 = 1,24

Рибчий жир: 3,62 * 0,7 * 6 / 100 = 0,15

Рибчий фарш: 0,79 * 0,7 * 21 / 100 = 0,11

Зерно гороху: 0,2 * 0,7 * 6 / 100 = 0,0084

Зерно сої: 0, 71 * 0,7 * 15 / 100 = 0,07

Макуха лляна: 1 * 0,7 * 17 / 100 = 0,11

Шрот соняшниковий: 1,22 * 0,7 * 10 / 100 = 0,08

2.3. Розрахунок річної потреби в комбікормі для однорічки кижуча:

  •  Став площею 3 га з щільністю посадки 1 тисячі екземплярів на 1 га.
  •  В одному ставі 21 тисяч молодыі масою 0.200 кг.
  •  Загальна маса риби 0.350 кг.
  •  Годівля риби здіснюється з 15 травня по 10 жовтня = 149 днів.
  •  Добова норма годівлі лососевих гранульованим кормом  масою більше 50,0 дорівнює 4 рази в день (таблиця 2.2)

таблиця 2.2

Добова норма годівлі крім маси риби, також залежить від температури води:       

Таблиця 2.3.

Таблиця 2.4

  Розмір гранул комбікормів має відповідати масі риби:   

Добова норма роздачі продукційних комбікормів, % від маси риби:

Таблиця 2.5

Розрахунок:

  •  Травень: вік однорічки 1+ маса 30 г.

Загальна маса плідників 30 г * 21 = 630 кг.

Добова норма у %, від загальної маси риб — 10%.

630 * 10 / 100 =  63 кг комбікорму/ добу.

17 днів * 63 кг = 1071 кг

  •  Червень:  вік однорічки 1+ маса 45 г.

Загальна маса плідників 45 г * 21 = 945 кг

Добова норма у %, від загальної маси риб 8,2%

945 * 8,2 / 100 = 77,49 кг комбікорму/добу.

30 днів * 77,49 кг = 2324,7 кг

  •  Липень: вік  однорічки 1 маса 55 г.

Загальна маса однорічки 55 г * 21 = 1155 кг

Добова норма у %, від загальної маси риб 7,5%

1155 * 7,5 / 100 = 86,625 кг комбікорму/добу.

86,625 * 31 = 2685,375 кг

  •  Серпень: вік однорічки 1+ маса 68 г.

Загальна маса плідників 68 * 21 = 1428 кг

Добова норма у %, від загальної маси риб 5,5%

1428 * 5,5 / 100 = 78,54 кг комбікорму/добу.

78,54 * 31 = 2434,74 кг

  •  Вересень: вік однорічки 1+ маса 74 г.

Загальна маса плідників 74 * 21 = 1554 кг

Добова норма у %, від загальної маси риб 4,1%

1554 * 4,1 / 100 = 63,714 кг комбікорму/добу.

63,714 * 30 = 1911,42 кг

  •  Жовтень: вік однорічки 1+ маса 87 г.

Загальна маса плідниківк 87 * 21 = 1827 кг

Добова норма у %, від загальної маси риб 2,5%

1827 * 2,5 / 100 = 45,675 кг комбікорму/добу.

45,675 * 10 = 456,75 кг.

вік однорічки 1+середня маса сягає 525 г.

Річна потреба у комбікормі:

1071 + 2324,7 + 2685,375 + 2434,74 + 1911,42 + 456,75 = 8991 кг

                Розділ 3 Характеристика кормів та способи їх ефективного використання у годівлі однорічки кижуча

  •  Корми ( дати коротку характеристику їх хімічного складу і поживності)

    Природна їжа (корм) — це властива для живлення риб, тваринна і рослинна їжа, що являє собою організми, які живуть і розмножуються в товщі водного середовища та на ґрунті водойми — зоопланктон, зообентос, фітопланктон.

     Типові представники зообентосу і зоопланктону являють собою основу природного корму, яким харчуються різновікові групи риб.

     З дафній найпоширенішими видами в ставах є D. pulex i D. longispina, якими риба дуже інтенсивно харчується, а тому необхідно стимулювати їхнє розмноження у водоймі протягом усього вегатаційного періоду.

      Личинки комах. До них відносяться личинки одноденок, смикунів, комарів, хірономіди (мотиль), коретри і струмковики. Найважливіше значення у живленні риб мають хірономіди й одноденки.

     Черви. До червів відносяться коловертки, які за розміром дуже малі, прозорі та безформі. Ними добре харчується молодь риб.

     Природний корм багатий на поживні речовини, вітаміни, ферменти, гормони, макро- і мікроелементи.

      У хірономідах і дафніях міститься повний набір амінокислот. За амінокислотним складом та їхнім співвідношенням вони відносяться до повноцінних кормів.

       Фітопланктон (зелений) є первинним кормом для живлення і розмноження зоопланктону і зообентосу, тому стимуляція його розмноження має важливе значення.

       Фітопланктон — це мікроводорості, що живуть і розмножуються у товщі водного середовища водойми і є одноклітинними організмами. В ставах він, в основному, представлений протококовими, діатомовими, зеленими і синьо-зеленими водоростями. Представники фітопланктону : анабена, мікроцистіс, афанізоменон, мпірогіра і інші.

        Синьо-зелені водорості відносяться до токсичних, і риба рідко споживає їх. У морях фітопланктон складається із джгутикових, діатомових, перидінієвих.

        За біохімічним складом фітопланктон близький до наземної рослинності. В ньому міститься (на суху речовину) : 13-30% протеїну, 1,5-7,0% жиру, 62-84% вуглеводів.

       Фітопланктоном (зеоені водості) харчується білий товстолоб, а у деяких країнах його, зокрема, хлорелу, культивують для використання в годівлі личинок риб. Ріст зелених мікроводоростей стимулуюють шляхом внесення в стави органічних і неорганічних добрив.

       Використання рибою природної їжі (корму). Мирні риби протягом життя харчуються спочатку дрібними формами зоопланктону і фітопланктоном, а пізніше переходять на споживання середніх і великих форм зоопланктону та бентосу, фітопланктону й водної вищої рослинності.

     Природні тваринні корми багаті на поживні речовини, вітаміни, ферменти, гормони, макро- і мікроелементи. Встановлено, що нормальна концентрація зоопланктону у воді ставів для оптимального живлення риб — не менше 8-12 г/м3, зообентосу — 3-5 г/м2.

     Для отримання високої рибопродуктивності коропа в ставах питома вага природної їжі в харчовій грудці цьоголіток і дволіток за даними різних авторів повинна бути наступною: за Шаперкляусом — не менше — 50% ; за цунцом — 33%; за Харитоновою і Шпетом — 25%, за суховерховим — 16-17%.              

     Нормування корму залежить від його поживності й розвитку природної їжі: чим менше у водоймі природньої їжі, тим більше повноцінний комбікорм необхідно використовувати в годівлі риби.

      Хижа риба в личинковій стадії харчується дрібними й великими формами зоопланктону і бентосу. З віком вона переходить на хижий спосіб життя або харчується штучно виготовленими кормами.

      Штучні корми — це кормові засоби, в основному рослинні, які використовуються в годівлі риб і забеспечують високий рівень їхньої  продуктивності. Штучні корми розрізняють за їхнім походженням. До рослинних кормів відносять насіння злакових, бобів, відходи їхньої переробки, а також тверді залишки переробки олійних культур, побічні продукти харчової промисловості, зокрема відходи борошномельного, круп'яного, цукрового, олійно-екстракційного виробництва, спиртової і пивоварної промисловості. До тваринних кормів відносять відходи від переробки тварин, птиці, риби, жиру і молока. До кормів мікробіологічного синтезу відносять кормові дріжді, штучні амінокислоти, вітаміни. До продуктів, які одержуються шляхом хімічного і мікробіологічного синтезу відносять небілкові азотовмісні сполуки (сечовини), амінокислоти, мікроелементи, вітаміни, ферментні і гормональні препарати.

       Корми тваринного походження є високопротеїновими компонентами стартових і продукційних комбікормів для різновікових груп коропових, лососевих, осетрових, сомових, вугревих, сигових риб. При виготовленні комбікормів використовують доброякісні подрібненні тваринні компоненти в сухому вигляді.

      Рибне борошно

Рибне борошно — це джерело високоякісного протеїну, яке використовується при виготовленні стартових і продукційних комбікормів, особливо для цінних видів риб. Його якість залежить від сорту.

У рибному борошні міститься: сирого протеїну — 40-70%, перетравного протеїну — 83,0%, сума амінокислот складає в середньому 499,0 г/кг, жиру — 7-10%, енергії — 3596 ккал/кг. Кормовий коефіцієнт становить 1,5 — 2,0 кг/кг приросту маси риб.

У стартові комбікорми рибне борошно вводиться в кількості 3-55%, в продукційні для коропових риб — 3-25%, для лососевих, осетрових, сомових, вугревих, сигових риб — 10-45%.

М'ясо-кісткові борошно

Широко використовується при виготовлені комбікормів для риб як джерело протеїну і мінеральних речовин, вміст яких залежить від його сорту. У м'ясо-кістковому борошні міститься: сирого протеїну — 30-58%, сума амінокислот 131,3-317,4 г/кг у тому числі незамінних -46,4-130, метіоніну — 0,8-2,4, лізину — 5,4- 17,7 г/кг, жиру — 13-20%, клітковини — 2,0% БЕР — 2-3%, енергії — 4123 ккал/кг. Кормовий коефіцієнт — 2-3 кг/кг приросту маси риб.

У комбікорми його вводять залежно від виду і віку риб: для молоді всіх видів риб — у кількості — 1-15%, для товарних риб — 15%.

Корми мікробіологічного і хімічного синтезу синтезу та застосування їх у годівлі риб

До них відносяться в основному кормові дріжді, які одержують з відходів мікробіологічної, харчової, целюлозно-паперової промисловості, а також з вуглеводів нафти, штучних спиртів, природного газу. Хімічний склад дріждів залежить від початкової сировини і виду продуцента Їхня поживна цінність значно різниться.

Кормові дріжді бувають: сухі, гідролізні, одержані з парафінів нафти, що мають назву білково-вітамінний концентрат (БВК) або паприн. Усі дріжді багаті на вітаміни групи В.

Крім того, шляхом хімічного або мікробіологічного синтезу одержують кристалічний метіонін, кормові концентрати лізину і синтетичні небілкові азотні добавки — карбамід (сечовина) і амоній солі для збагачення комбікормів для риб азотом.

Дріжді кормові сухі

Сухі кормові дріжді одержують із зерна картопляної і мелясної барди, вони мають темно-коричневий колір. У сухих кормових дріжджах міститься:сирого протеїну — 42-50%, сума амінокислот — 280-330 г/кг, у тому числі незамінних — 127, метіоніну — 1,5-2,0, лізину — 23,6 г/кг, жиру — 0,6-0,7% , БЕР — 33-36%, енергії — 4200-4700 ккал/кг. Кормовий коефіцієнт — 2-3 кг/кг приросту маси риб.

Їх рекомендується використовувати при виготовленні стартових і продукційних комбікормів для всіх видів риб. У стартові комбікорми їх включають до 40%, у продукційні комбікорми для товарного коропа — до 10%, для плідників коропа перед нерестом — до 5%, для цінних видів риб — молоді та старших вікових груп — до 15%.

3.2 Підготовка кормів до згодовуваня, режим і техніка годівлі риб

     Використання кормів при виробництві рибопосадкового матеріалу, товарної риби, формуванні й утриманні ремонтно-маточних стад є визначальним фактором сучасного рибництва. Водночас отримання високоякісних кормів потребує вихідної сировини, яка характеризується багатокомпонентністю і є досить витратним виробництвом.

 Останнє споживає значні обсяги енергоносіїв, що істотно відбивається на собівартості кормів. З нарощуванням обсягів виробництва риби досить тісно пов'язане підвищення інтенсивності годівлі, зростання вартості комбікормів у зв'язку з необхідністю їх збагачення протеїном за рахунок компонентів тваринного походження. Все це робить частку витрат підприємства на годівлю риби досить вагомою, великою мірою визначає собівартість продукції і впливає на ціноутворення.

Звідси із суто комерційного погляду очевидно, що раціональне використання кормів має виняткове значення. Слід зазначити, що раціональне використання кормів у процесі виробництва риби дасть змогу не тільки скоротити витрати і знизити собівартість продукції, а й сприятиме поліпшенню стану навколишнього середовища. Розроблені технології годівлі риби з урахуванням цих аспектів забезпечать для виробництва екологічно змістовніші принципи використання штучних кормів, що відповідає цілям енергоресурсо-збереження і має певні екологічні переваги.

На сучасному етапі розвитку рибництва раціональне використання кормових засобів є складовою частиною у технології годівлі риби. Остання передбачає оптимальне використання комбікормів для отримання високої рибопродуктивності з найменшими витратами кормів на приріст маси риби. При цьому слід добиватися таких кількісних і якісних параметрів кормів, які б повністю забезпечили нормальний перебіг фізіологічних процесів з урахуванням вікової і видової специфіки культивованих риб.

Раціональна годівля риби можлива лише за умов її нормування залежне від поживної якості кормів, щільності посадки риби у полікультурі, кількісних і якісних показників природної кормової бази, фізіологічного стану риби. Особливу увагу слід приділяти отриманню оперативної інформації динамічного характеру стосовно головних фізико-хімічних параметрів акваторій, на базі яких, здійснюють культивування риб та їх годівлю. При вирощуванні риби у спеціалізованих ставах, пристосованих природних або штучних водоймах досить значущою є інформація щодо чисельності і біомаси кормових гідробіонтів, тобто рівня розвитку природної кормової бази, динаміки окремих її компонентів у часі і просторі.

Одним з найважливіших елементів раціонального використання кормів є нормування годівлі риби, яке ґрунтується на забезпеченні постійного споживання рибою повноцінного корму для підтримування її нормального фізіологічного стану, максимального утворення продукції і формування повноцінних статевих продуктів у ремонтних груп і плідників риб.

Недостатня і надмірна годівля риби шкідлива і негативно впливає на результативність вирощування, є збитковою для рибних господарств. У першому випадку, за недостатньої годівлі риби, знижуються показники приросту маси і плодючість, підвищуються витрати корму на одиницю продукції, дещо послаблюється резистентність організму, зростає сприйнятливість до захворювань. У другому випадку, за надмірної годівлі риби, особливо за умов індустріального вирощування, виникає ожиріння, порушуються обмінні процеси, що негативно впливає на показники продуктивності і систему відтворення.

У рибницьких господарствах України максимальну кількість корму згодовують за температури води 25-27°С. З подальшим підвищенням температури води норму годівлі дещо скорочують, щоб запобігти погіршенню кисневого режиму і перевитратам кормів на приріст маси риби. За температури води 30°С і вище годівлю доцільно тимчасово припинити або знизити добову норму до 80-90%. У середньому за вегетаційний період добові норми годівлі дволіток коропа мають становити 5,5-6% маси риби.

У зв'язку з цим годівля риби за науково-обґрунтованими нормами є одним із засобів організації раціонального рибництва за інтенсивного вирощування риби у ставових господарствах і господарствах індустріального, типу, При цьому доцільно оперувати поняттям норма годівлі, під яким слід розуміти кількість корму з відповідними набором і співвідношенням поживних речовин та енергії, що здатна задовольнити потреби вирощуваної риби і забезпечити її нормальний фізіологічний стан для отримання високої продуктивності і нормального розвитку системи відтворення. На понятті "норма годівлі" логічно ґрунтується концепція нормування годівлі риби, тобто годівля риби за нормами, які передбачають комплексну оцінку харчових раціонів.

Нормування годівлі риби формується залежно від виду риб, їх віку, маси, фізіологічного стану, рівня продуктивності і плодючості. Слід враховувати, що риба має отримувати за раціоном оптимальну кількість протеїну, жиру, вуглеводів та енергії, а також вітамінів і мінеральних речовин, що забезпечить оптимізацію годівлі. .

У зв'язку з розвитком наукового напряму щодо нормування годівлі риби, визначено певні терміни і термінологію, стосовно головних понять норм і нормованої годівлі. До цих понять належать такі: раціон, рівні загального, протеїнового, амінокислотного, енергетичного, вітамінного і мінерального живлення.

Під раціоном розуміють необхідну кількість якісних кормів, яка б відповідала визначеним нормам потреби риби у поживних речовинах, енергії, вітамінах, макро- і мікроелементах для отримання певного рівня продуктивності на фоні нормального фізіологічного стану риби. Розрізнюють добовий раціон, під яким розуміють кількість повноцінного корму, потрібного для годівлі риби, упродовж доби. Його подають в одиницях маси або у відсотках маси риби і коригують залежно від температури води і вмісту розчиненого у воді кисню. Загальну масу корму, яку визначено для згодовування рибі упродовж доби, розподіляють на однакові порції, кількість яких залежить від гідрохімічних і гідробіологічних показників, віку і фізіологічного стану риби.

На практиці досить поширені різні поняття рівнів годівлі, або живлення, риби. Під рівнем загального живлення (годівлі) розуміють фактичні кількості поживних речовин та енергії корму, які були спожиті рибою протягом доби, виражені у відсотках. Рівень протеїнового живлення відповідає кількості сирого протеїну, спожитого рибою, відносно сухої речовини корму, виражають у відсотках. Рівень амінокислотного живлення - відношення кількості амінокислот, спожитих рибою, до кількості сирого протеїну або до сухої речовини корму, виражене у відсотках. Під рівнем вітамінного живлення розуміють відносний вміст вітамінів в одиниці корму, що дає змогу виділити корми з різними концентраціями вітамінів.

Для всіх живих організмів характерна витрата частини корму на енергетичні потреби, які досить варіабельні у різних видів, що повною мірою стосується і риб. У зв'язку з цим енергетичний аспект у годівлі риб має досить вагоме значення, що орієнтує на потребу енергетичної оцінки кормів, для чого використовують відповідні поняття. [2]

Енергетична поживність корму - це загальна кількість енергії, яка утримується у кормовому протеїні, жирах і вуглеводах. Сумарну енергію, яка надходить із спожитим кормом до організму риби, називають валовою енергією. Проте організм риби не здатний повністю використати валову енергію, бо її доступність визначається ступенем перетравлюваності поживних речовин, який не може бути стовідсотковим. У зв'язку з цим використовують поняття перетравлюваної енергії, яка є часткою валової енергії, яка надійшла з кормом, за винятком енергії, що залишилася в екскрементах. Для поглибленого розуміння вживають поняття обмінної фізіологічно доступної енергії, до якої належить частка перетравлюваної енергії, тобто чиста енергія, що бере участь у перетворенні органічних сполук у процесі їх всмоктування з травної системи. У зв'язку з потребою енергетичного забезпечення відповідних функцій організму виділяють енергію генеративного обміну, яка йде на забезпечення формування статевих функцій риби.

Для забезпечення нормованої годівлі риб розробляють норми і раціони згодовування комбікормів на певний проміжок часу. Виділяють раціони різної тривалості (добові, декадні, місячні, сезонні) для годівлі різновікових груп риб у ставах, лотках, басейнах, саджалках. Залежно від приросту маси та наявності кормів у господарстві норми згодовування комбікормів можуть піддаватись оперативному коригуванню. .

У разі визначення добової кількості корму згідно з нормами потрібно враховувати температуру води, вміст розчиненого у ній кисню, поживність кормових компонентів, споживаність корму і рівень розвитку природної кормової бази.

Складання кормових раціонів на тривалий період досить проблематичне, бо за цей період можуть істотно змінитися температурні умови зовнішнього середовища і рівень розвитку природної кормової бази, що потрібно постійно враховувати у практичній роботі. У разі формування короткочасних кормових раціонів слід брати до уваги зону рибництва, де розташоване рибне господарство, площу водойм, концентрацію риби на одиниці площі або об'єму, структуру полікультури.

Нормована годівля риби може бути ефективно застосована тільки за умов, коли всі зазначені фактори запрацюють у сукупності, синхронно і забезпечуватимуть реалізацію виробничого завдання. Кількість корму, розрахована згідно з нормами і згодовувана рибі, за інших однакових факторів, залежить від площі водойми і може досягати декількох десятків тонн на добу. У цьому разі потрібно якнайчіткіше визначити, як ефективніше згодувати комбікорми, які технологічні схеми і механізми слід застосовувати для їх роздавання. Комбікорми у ставових господарствах згодовують за "кормовими місцями " з берегової лінії, з човна, за допомогою автогодівниць, або за "кормовими доріжками ", використовуючи при цьому кормороздавачі різних конструкцій.

Досить важливим елементом організації нормованої годівлі риби є кількість годівель упродовж світлової частини доби. Наука і практика рекомендують згодовувати добову норму за один або два прийоми протягом дня. Зазвичай у рибницьких господарствах рибу годують двічі: зранку до 9 год та після обіду до 16 год. Багаторазову годівлю коропа у ставах необхідно проводити з урахуванням швидкості проходження їжі по його кишечнику, що, у свою чергу, залежить від температури води. Наприклад, підвищення температури води з 10-15 до 20-28 °С збільшує швидкість проходження їжі по кишечнику риби з 18-17 до 7-4 год. У зв'язку з цим кількість годівель слід визначати з урахуванням фізіології травлення. Проте, як показують дані спостережень, збільшення частоти годівель за світловий день пов'язане з підвищенням витрат на оплату праці, зростанням витрат палива і мастильних матеріалів, іншими додатковими витратами. Отже, число годівель потрібно оцінювати за категоріями економічної доцільності у кожному конкретному випадку. і За інших однакових факторів годівлю риби раціонально проводити з суворим дотриманням певних годин, що зумовлено виробленням у риб у процесі годівлі численних умовних рефлексів, що має важливе значення для оптимізації використання кормів. При цьому риба споживає корми досить швидко і без залишків.

Нормування годівлі різновікових груп лососевих, осетрових, сомових риб, вирощуваних у лотках, саджалках і басейнах, дещо відрізняється від нормування годівлі в разі вирощування у ставових умовах. У першому випадку вирощують рибу за умов практично повної відсутності у раціоні природної їжі. Головні поживні речовини надходять тільки з штучними кормами, кількість яких розраховують за нормами, вираженими у відсотках маси тіла риб. Добовий кормовий раціон однаковими частинами розподіляють на число годівель упродовж світлового дня, які визначають залежно від температури води і фізіологічного стану риб. У період підрощування личинок у лотках їх годують через кожні 1-2 год, у разі вирощування товарної риби - через 2-4 год з використанням автогодівниць, кормороздавачів або вручну. Така годівля в умовах індустріальних рибницьких господарств економічно виправдана і компенсується відповідним приростом рибопродук-тивності та економією кормів.

В основу системи раціональної годівлі риб у разі вирощування у ставових або індустріальних господарствах покладено принцип найекономнішого використання поживних речовин корму та отримання максимальної рибопродуктивності. Незважаючи на певну загальність концепції, кожне рибне господарство має свій оптимум, за яким у кожному конкретному випадку формується відповідна схема робіт щодо годівлі риби. Під час розробляння будь-якої системи або схеми нормованої годівлі риби фахівець має регулярно контролювати повноцінність годівлі з урахуванням різних умов вирощування. Інтенсифікація ставового рибництва і вирощування риби індустріальними методами з використанням відпрацьованих теплих вод енергетичних об'єктів ґрунтується на повноцінній нормованій годівлі риб. За умов регулярного згодовування рибам незбалансованих кормосумішей та ігнорування принципу нормування годівлі простежується стійка тенденція систематичного падіння рибопродуктивності, що супроводжується порушеннями обміну речовин, аномаліями фізіологічного стану риби, зниженням опірності організму хворобам, що призводить до їх захворювання і загибелі.

У зв'язку з цим значення контролю за повноцінністю нормованої годівлі риби важко переоцінити. У комплекс заходів щодо такого контролю входять: контроль за якістю кормів, відповідності комбікормів, їх компонентів і кормових засобів вимогам державних стандартів. Поживну якість комбікормів та їхніх компонентів визначають у лабораторних умовах проведенням відповідних аналізів.

Повноцінність нормованої годівлі риби можна визначати і за допомогою рибницьких критеріїв, які ґрунтуються на продуктивній дії кормів у процесі виробництва рибопосадкового матеріалу і товарної риби, в разі вирощування й утримування ремонтно-маточного матеріалу. До таких рибницьких тестів належать: приріст маси, рибопродуктивність, якість продукції, витрати кормів на одиницю рибопродукції, кількість і якість статевих продуктів, стан здоров'я різновікових груп риб.

Певний інтерес, у зв'язку із загальною проблемою, становить контроль за деякими інтер'єрними показниками риб. Повноцінність нормованої годівлі можна проконтролювати за фізіолого-біохімічними показниками вирощуваної риби. Наприклад, рівень протеїнового живлення риби можна схарактеризувати за вмістом у крові гемоглобіну, еритроцитів, лейкоцитів, за змінами у лейкоцитарній формулі, концентрацією у сироватці крові білка та його фракцій; інтенсивність вуглеводного обміну - за вмістом у крові глюкози і глікогену; рівень жирового обміну і стан кислотно-лужної рівноваги - за вмістом кетонових тілець у крові.

Враховуючи значущість вітамінів, обов'язково потрібно контролювати вітамінну забезпеченість риби в період її вирощування. Особливу увагу слід приділяти вітаміну А, оцінюючи вміст у крові каротину, і вітамінам групи В. Важливу роль в обмінних процесах відіграють мінеральні речовини, забезпеченість якими визначають за їх вмістом у сироватці крові риб.

Повноцінність нормованої годівлі треба контролювати за рибницькими показниками проведенням регулярних контрольних виловів, які виконують через кожні 10-15 діб, та шляхом фізіолого-біохімічних досліджень, які здійснюють через кожні 30 діб. У разі виявлення певних відхилень у показниках від норми слід оперативно вносити корективи у раціони, аналізуючи головні параметри зовнішнього середовища.

Очевидні переваги нормованої годівлі безсумнівні. Водночас видоспе-цифічні особливості анатомії і фізіології травлення культивованих видів риб демонструють досить виражене різноманіття у цьому аспекті. Це зумовлює доцільність впровадження диференційованого підходу до вирішення проблеми нормованої годівлі різних видів і екологічних груп риб. Особливо варто підкреслити значущість факту, стосовно якого практично всі види риб демонструють досить виражену здатність до зміни характеру живлення упродовж свого життя, що пов'язано з анатомо-фізіологічними віковими особливостями.

Висновок

Зниження витрат кормів на приріст маси риби можна досягти збалансуванням поживних речовин у комбікормах, оптимальним добором у складі комбікормів і кормосумішей відповідних компонентів, їх збагачення вітамінно-мінеральними преміксами. При цьому сухі комбікорми знижують, а пастоподібні з великим вмістом вологи — підвищують витрати кормів на приріст маси кижуча. Витрати кормів можуть зростати за несприятливих температурних і кисневого режимів, слабкої проточної води, перевищення нормальної щільності посадки кижуча на вирощування, а також внаслідок використання застарілої і невідлагодженої техніки годівлі, розкришування гранул комбікорму.

Отже, знання різних засобів оптимізації номування годівлі дає змогу знизити витратність виробництва і зберегти високу якість продукції, що може стимулювати ріст загальних обсягів виробництва товарної продукції лососівництва.

Список літератури

  •  Брудастова М. А. Краткий справочник по рыбоводству М.: Московский рабочий, 1984. - 224с.
  •  Годівля риб. Зошит для виконання лабараторних робіт. І. І. Ібатуллін та ін. К., 2005. - 86 с.
  •  Дорохов С. М. Прудовое рыбоводство. М.: Высшая школа, 1981 —   240 с.
  •  Інтенствне рибництво. За ред. Галасуна П. Г. К.: Урожай, 1979. - 112 с.
  •  Скляров В. Я., Гамыгин Е. А., Рыжков Л. П. Кормление рыб. Справочник. М.: Легкая и пищевая промышленность, 1984. - 119 с.

 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

76026. Виготовлення штучних квітів із паперу і цукерок 206 KB
  Мета: розширити уявлення дітей про різноманіття квітів, красу природи навесні; навчити виготовляти квіти із підручних матеріалів, створювати квіткові композиції; виховувати естетичний смак, любов до природи.
76027. Різноманітність хвойних дерев. Виготовлення поробки з природного матеріалу - шишок 2.24 MB
  А де ростуть шишки Звичайно на хвойних деревах Розповідь про хвойні дерева та шишки Хвойними називаються вічнозелені дерева з листям перетвореним на голки. Саме шишки і є жіночими квітками їх наукова назва – мегастробіли а Чоловічі квіти на сосні чоловічих мікростробіли.
76028. Подорож у світ Грецької міфології 43.5 KB
  Мета: узагальнити знання учнів про Грецію: географічне положення, природно-кліматичні умови, заняття населення, суспільний устрій через міфи; допомогти учням усвідомити необхідність вивчення грецьких міфів-золотого фонду світової культури; сприяти розвитку інтелектуальних здібностей...
76029. ПОДОРОЖ ДО КРАЇНИ «ДОЯКОРУПО» 64.5 KB
  Хто її населяє мешканці країни – словники довідники енциклопедії Ви уже стикались у своєму шкільному житті з важкими питаннями : як правильно написати слово вимовити його що означає те чи інше слово як перекласти слово на іншу мову. Які книжки допомогли вам у цьому словники...
76030. Інтегрований урок-змагання «Найрозумніший, найпрудкіший, найсильніший, найвеселіший» 139.5 KB
  Зінтегровано підсумкові теми з предметів: українська мова, математика, Я і Україна. Підсумковий урок - змагання проходить як підсумок знань з усіх предметів, набутих за час навчання у першому класі. Доцільно проводити його останнім уроком навчального року.
76032. Системы ведения баз данных 2.83 MB
  Современная СУБД в основном являются приложениями Windows, так как данная среда позволяет более полно использовать возможности персональной ЭВМ, нежели среда DOS. Снижение стоимости высокопроизводительных ПК обусловил не только широкий переход к среде Windows...
76033. Система CREDO GEO в комплексе с другим системами CREDO 127.87 KB
  Система CREDO GEO представляет с собой программу, предназначенную для построения чертежей инженерно-геологических разрезов и колонок, а также создания объемной геологической модели местности и экспорта её в проектирующие системы.
76034. ЮРИДИЧЕСКОЕ ЗНАЧЕНИЕ ЗАКЛЮЧЕНИЯ БРАКА. ПРАВА И ОБЯЗАННОСТИ СУПРУГОВ В БРАКЕ 254.5 KB
  Тем не менее, государство сохраняет свою заинтересованность в правовой регламентации семейных отношений, поскольку современное общество заинтересовано в прочных и стабильных брачных союзах, ибо они способствуют умиротворению и положительным стремлениям в иных сферах жизни.