64761

ДУХОВНО-КУЛЬТУРНІ ДЕТЕРМІНАНТИ ТРАНСФОРМАЦІЇ РЕЛІГІЙНОЇ СВІДОМОСТІ СУЧАСНОГО УКРАЇНСЬКОГО СОЦІУМУ

Автореферат

Культурология и искусствоведение

За своїм змістом означені детермінанти мають властивість формувати світоглядні переконання визначати систему цінностей впливати на стан свідомості в тому числі і релігійної. Окреслені тенденції стають підґрунтям трансформації релігійної свідомості...

Украинкский

2014-07-11

159 KB

2 чел.

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ

КЕРІВНИХ КАДРІВ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ

Головач Наталія Миколаївна

УДК 291.1 316.64

ДУХОВНО-КУЛЬТУРНІ ДЕТЕРМІНАНТИ ТРАНСФОРМАЦІЇ РЕЛІГІЙНОЇ СВІДОМОСТІ СУЧАСНОГО УКРАЇНСЬКОГО СОЦІУМУ

26.00.01 – теорія та історія культури

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філософських наук

Київ – 2010


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі суспільних наук у Національній академії керівних кадрів культури і мистецтв Міністерства культури і туризму України

Науковий керівник:

доктор філософських наук, професор

Надольний Іван Федотович,

Національна академія статистики, обліку та аудиту, завідувач кафедри філософії

Офіційні опоненти:

доктор філософських наук

Павленко Павло Юрійович,

Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України,

старший науковий співробітник

Відділення релігієзнавства

кандидат філософських наук

Гаврилюк Тетяна Вікторівна,

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка, докторант

Захист відбудеться 23 грудня 2010 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.850.01 у Національній академії керівних кадрів культури і мистецтв за адресою: 01015, м. Київ-15, вул. Івана Мазепи, 21, корпус 15.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв за адресою: 01015, м. Київ-15, вул. Івана Мазепи, 21, корпус 11.

Автореферат розісланий 20 листопада 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради      О. В. Овчарук


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. На сучасному етапі розвитку українського суспільства наукове знання, освіта, мистецтво стають одними із найважливіших духовно-культурних детермінант, які все більше співвідносяться з людськими потребами і проникають не лише в суспільне, але і в індивідуальне буття. За своїм змістом означені детермінанти мають властивість формувати світоглядні переконання, визначати систему цінностей, впливати на стан свідомості, в тому числі і релігійної. Окреслені тенденції стають підґрунтям трансформації релігійної свідомості і потребують культурологічного та філософського осмислення.

Релігійна свідомість як всесвітнє духовне явище стає предметом наукових досліджень багатьох визначних вчених ХХ – початку ХХІ ст. Західними науковцями розкрито еволюційний розвиток та складові релігійної свідомості (Р. Маретт, Р. Петтацоні, Н. Смарт, Ф. Шлейєрмахер, Дж. Фрезер та ін.), визначено роль релігійного досвіду в духовно - культурному розвитку особистості (С. Гроф, У. Джеймс, М. Еліаде, Г. Спенсер, А. Уайтхед, Юнг та ін.), виявлено співвідношення християнства та культури (Р.Нібур, П. Пупер, П. Тіллих, Т. де Шарден, А. Швейцер та ін.).

У роботах російських філософів початку ХХ ст. значну увагу приділено ідеям православної культури (С. Булгаков, В. Розанов, П. Флоренський та ін.), виявлено передумови формування «нової релігійної свідомості» (М. Бердяєв, Д. Мережковський, Н. Мінський та ін.). У працях вітчизняних дослідників визначено прояви релігії в українській філософії культури, розкрито функціональну значимість релігійного вчення в процесі особистісного розвитку та виокремлено особливості релігійного менталітету українського народу, взаємозв’язок між соціальним устроєм та релігійною системою (Г. Костельник, І. Огієнко, А. Річинський, Й. Сліпий, А. Шептицький та ін.).

У дослідженнях науковців радянського періоду релігійну свідомість розглядали з позицій наукового матеріалізму (Ю. Борунков, Є. Дулуман, Б. Лобовик, П. Саух та ін.), було розкрито вплив таких духовно-культурних детермінант як політика, наукове знання на динаміку релігійної свідомості, внаслідок чого змінюється традиційне уявлення про Бога (О. Онищенко, В. Танчер та ін.).

На сучасному етапі особливе значення мають дослідження українських науковців, зокрема роботи М. Бабія, В. Бодак, В. Бондаренка, Т. Гаврилюк, О. Горкуші, В. Єленського, С. Здіорука, О. Карагодіної, А. Колодного, В. Лубського, Х. Манжалій, О. Недавньої, П. Павленка, О. Сагана, С. Свистунова, О. Уткіна, Л. Филипович, Є. Харьковщенка, О. Шуби та ін., в яких розкривається розвиток релігії та релігійної свідомості за умов існування українського соціуму: соціально-психологічні особливості сучасних неокультів, самовизначення особистості в релігійній сфері за умов глобалізації культури, стан релігійності та функціонування традиційних Церков, взаємодія релігії з духовно-культурними детермінантами тощо. Тенденції сучасного розвитку релігії та релігійної свідомості, а саме релігійного глобалізму, поширення неорелігій, формування нетрадиційної релігійності тощо розкриваються в наукових працях російських дослідників В.Гараджи, П.Гуревича, Ю.Рижова, Є.Торчинова, Д. Угриновича, І.Яблокова, О. Яковлєва та ін.

Втім, незважаючи на значну кількість наукових праць, присвячених дослідженню релігійної свідомості, потребує подальшого вивчення проблема впливу духовно-культурних детермінант на трансформацію релігійної свідомості. Осмислення з позиції культурологічного та філософського аналізу наукових, освітніх, мистецьких детермінант надає можливість розкрити їх роль у трансформації релігійної свідомості, з’ясувати передумови й принципи формування її нових змістів, визначити аксіологічні пріоритети українського соціуму та роль релігійних цінностей у формуванні ціннісних орієнтацій особистості в сучасному духовно-культурному просторі тощо. Означені підходи обумовили вибір теми дисертаційного дослідження: «Духовно-культурні детермінанти трансформації релігійної свідомості сучасного українського соціуму».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в контексті наукових досліджень кафедри суспільних наук Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв (НАККіМ), відповідно до комплексної теми НАКККіМ "Культура і мистецтво в сучасному державотворчому процесі" (протокол Вченої ради № 2 від 12.03.1994 р.).

Мета дослідження полягає в обґрунтуванні ролі духовно-культурних детермінант (наука, мистецтво, освіта) у процесі зміни релігійної свідомості українського соціуму в контексті сучасних соціокультурних реалій. Для досягнення поставленої мети передбачено виконання таких завдань:

– визначити теоретико-методологічні засади дослідження трансформаційних процесів релігійної свідомості в сучасному українському соціумі;

– простежити динаміку релігійної свідомості в українському суспільстві в контексті сучасних глобалізаційних, політичних, економічних процесів;

– розкрити особливості трансформації релігійної свідомості під впливом духовно-культурних детермінант – наукове знання, освіта, мистецтво;

– окреслити роль релігійних цінностей в аксіологічних пріоритетах українського народу;

– довести теоретичне і практичне значення дослідження трансформації релігійної свідомості під впливом духовно-культурних детермінант в аспекті подальшого конструювання моделей розвитку релігійного життя сучасного українського соціуму.

Об’єкт дослідження – духовно-культурні детермінанти в контексті впливу на динаміку релігійної свідомості.

Предмет дослідження – трансформація релігійної свідомості сучасного українського соціуму.

Методи дослідження. Для досягнення поставлених завдань було застосовано такі методи дослідження: історичний – для аналізу зарубіжних і вітчизняних традицій та підходів дослідження релігійної свідомості; порівняльного аналізу та синтезу – для характеристики теоретичних основ дослідження змісту і структури релігійної свідомості; філософсько-логічний – для розкриття глобалізаційних, політичних, економічних процесів сучасного українського суспільства в контексті впливу на динаміку релігійної свідомості; системного аналізу – у дослідженні духовно-культурних детермінант у взаємозв’язку з релігією, їх розвиток та вплив на трансформацію релігійної свідомості; каузальний – для виявлення причини формування нових змістів релігійної свідомості; соціологічний – для простеження динаміки релігійної свідомості.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в осмисленні ролі наукових, мистецьких, освітніх детермінант у процесі трансформації релігійної свідомості українського соціуму. Зокрема, в дисертації:

уперше:

обгрунтовано вплив основних духовно - культурних детермінант,

таких як наукове знання, освіта, мистецтво на динаміку та формування нових змістів релігійної свідомості, які взаємопов’язано функціонують у загальному просторі аксіологічних настанов суспільної свідомості сучасного українського соціуму. Показано, що в умовах глобалізаційних викликів взаємодія означених духовно-культурних детермінант з релігією зумовлює трансформацію релігійної свідомості індивіда, задає напрямок як подальшого розвитку релігійних вірувань у контексті неорелігій, так і утримання їх в межах християнської парадигми. За цих умов виявлено специфіку трансформації релігійної свідомості українського соціуму, яка набуває нових рис: міжкультурних, прагматичних, синкретичних, містифікованих та переважно носить особистісний характер, оскільки породжена внутрішніми переживаннями людини та не належить до якоїсь із конфесій;

уточнено:

теоретичні положення, що стосуються дослідження взаємовпливу глобалізаційних процесів та трансформації релігійної свідомості в сучасному українському соціумі. Показано, що глобалізація не спричиняє безрелігійність, а змінює положення релігії в суспільстві. Між тим, на сучасному етапі глобалізм не призвів до пошуку релігійних альтернатив у світовому масштабі і до виникнення якоїсь спільної для людства «глобальної релігії». Нові релігійні культури з’являються поряд із традиційними, але значним чином не впливають на їх зміну та функціонування як в Україні, так і у всьому світі. Однією із тенденцій релігійного життя українського суспільства є його протестантизація, розповсюдження нових релігійних течій та культів;

трактування ролі новітніх релігійних течій, зокрема протестантської церкви харизматичного напряму, у зміні традиційного світогляду українського народу, що відбувається в умовах ринкової конкуренції. Новітні релігійні течії задовольняють релігійний та духовний попит населення спрощеною формою культових дій та «теологією процвітання», а здобуття матеріального благополуччя є еквівалентом духовного росту;

дістало подальшого розвитку:

процес вивчення впливу духовної культури на релігійне життя українського суспільства. Виявлено тісний зв'язок науки з релігійними та культурними цілями суспільства. Встановлено, що на сучасному етапі наука відіграє вирішальну роль у творенні нових міфологем, які сприяють розширенню меж релігійної свідомості. Спостерігається, по-перше, звернення вчених до позачасових істин східних релігій у поясненні межових станів Всесвіту, по-друге, залучення досягнень науки в релігію для підсилення релігійного авторитету, який у масовій свідомості асоціюється з авторитетом Істини. Взаємодія наукового знання та релігії в сучасному українському суспільстві зазвичай має містико-окультний, «нью-ейджівський» характер, який не сприймається ні традиційними релігійними вченнями, ні класичною наукою;

розуміння ролі сучасної освіти у формуванні релігійних поглядів та інтересів. Реформування вищої освіти в Україні за умов інтеграційних процесів посприяло тому, що молодь проявляє більше зацікавлення східними, нетрадиційними для України, релігійними вченнями, а також невизначеними, неструктурованими формами вірувань, такими як парапсихологія, окультизм та іншими міфологемами. Це сприяє трансформації релігійної свідомості у бік поліконфесійності та толерантності, але і розмиванню культурно-історичних традицій;

висвітлення взаємодії сучасних видів мистецтва (кінематограф, телебачення, комп’ютерні та Інтернет технології) та змістів релігійної свідомості. Сучасний кінематограф, телебачення, комп’ютерні та Інтернет технології сприяють формуванню та закріпленню у суспільстві феномена «медіа релігійність», пов’язаного не з трансцендентним, а з віртуальним. Між тим в українському суспільстві релігійне мистецтво постає потужним чинником збереження національної ідентичності та духовності народу. Релігійне мистецтво як творчий синтез художніх поглядів і релігійної свідомості за допомогою своєї функціональної активності втілює вищі ідеали життя, а завдяки сакральному образу конкретизує ідею присутності божественного і окреслює сенс людського буття;

характеристика аксіологічних пріоритетів українського народу. Зменшення авторитету традиційних релігій та поширення в суспільстві ролі «теології процвітання» призвели до нівелювання аксіологічного фактора в суспільній свідомості, що позначилося на змісті релігійної свідомості, а саме, релігійна віра носить більшою мірою обрядовий характер, ніж сутнісно-аксіологічний.

Теоретичне і практичне значення дослідження результатів полягає у тому, що матеріали і висновки роботи можуть бути використані при конструюванні моделей розвитку релігії та суспільства в цілому, для демаркації реальних і декларованих змістів релігійної свідомості, її тісного зв’язку з духовно-культурними складовими українського суспільства.

Висновки дослідження поглиблюють і розширюють проблематику релігійної свідомості, дають підстави розглядати її на більш сучасному рівні та можуть бути використані в навчальних курсах із культурології, релігієзнавства, соціальної філософії, соціології, історії та методології культури.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дисертаційного дослідження були представлені у формі доповідей на науково-практичних конференціях: міжнародних «Традиція і культура. Культурний набуток людства у свідомості нових поколінь» (8-9 червня 2007 р., м. Київ), «Українство у світі: Україна є там, де живуть українці» (15-17 травня, 2009 р. м. Чернігів), «Міжетнічні та міжконфесійні відносини в контексті сучасних суспільних трансформацій» ( 29-30 квітня, 2010 р., м. Чернівці); Всеукраїнських «Культурологічний дискурс сучасного світу: від національної ідеї до глобалізаційної цивілізації» (1-2 червня 2007 р., м. Київ), «Навчальні заклади культури і мистецтв України: особливості входження в Болонський процес» (7-8 червня 2007 р., м. Київ), «Художньо-освітній простір України в контексті новітньої історії» ( 22-23 листопада 2007 р., м. Київ), «Україна: від самобутності – до соборності» (22-23 травня 2008 р., м. Київ), «Видатні постаті науки, культури і освіти України» (30-31 жовтня 2008 р., м. Київ), «Культурна трансформація сучасного українського суспільства» (4-5 червня 2009 р., м. Київ).

Публікації. Основні наукові результати дисертаційного дослідження відображені у п’яти статтях, які надруковані у фахових наукових виданнях за напрямком філософські науки та у дев’яти тезах виступів на міжнародних, всеукраїнських, науково-практичних конференціях.

Структура дисертації. Робота складається із вступу, трьох розділів, восьми підрозділів, висновків, семи додатків, списку використаних джерел (262 найменувань). Повний обсяг дисертації становить 224 сторінок, з яких 190 сторінок основного тексту, 23 сторінки списку використаних джерел та 10 сторінок додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

У вступі обґрунтовується вибір теми дисертації, її актуальність, ступінь наукової розробленості, формулюються мета й завдання дослідження, наукова новизна положень, які виносяться на захист, викладаються методологічні основи дослідження, обґрунтовується науково-теоретичне й практичне значення роботи.

У першому розділі – «Теоретико-методологічні засади дослідження трансформаційних процесів релігійної свідомості українського суспільства» аналізується джерелознавча база, подається комплексний огляд наукових праць з проблеми дослідження.

У першому підрозділі – «Аналіз основних сучасних філософсько-релігієзнавчих концепцій релігійної свідомості» – розкриваються історико-філософські, релігієзнавчі, культурологічні підвалини досліджуваної проблеми. Визначені основні підходи до розуміння феномена релігійної свідомості.

Для цього розкрита думка західних науковців М. Еліаде, К. Леві-Стросса, Р. Маретта, Р. Отто, Р. Петтацоні, Дж. Фрезера, представників німецької класичної філософії – Г. Гегеля, Л. Фейербаха, а також сучасних філософів Ч. Бетсона, К. Брауна, М. Бубера, Й. Ваха, М. Вебера, Д. Вульфа, В. Вундта, Ч. Глока, С. Грофа, У. Джеймса, Е. Дюркгейма, Г. Зіммеля, Л. Кіркпатріка, Т. Лірі, Р. Нібура, Н. Смарта, Г. Спенсера, Р. Старка, П. Тілліха, А. Уайтхеда, К. Уілбера, Л. Фергюсона, З. Фрейда, Т. де Шардена, А. Швейцера, К. Юнга та ін., що дає підстави вказати на відсутність в західній філософській, релігієзнавчій, культурологічній думці єдиного підходу до розуміння феномена релігійної свідомості. Натомість, можна виділити такі основні теорії: натуралістичну, міфологічну, анімістичну, культурно-історичну, ірраціональну, соціологічну, феноменологічну, а також теорії структуралізму та універсалізму.

Основу щодо вихідних положень появи «нової релігійної свідомості» розглянуто у творчості російських філософів М. Бердяєва, С. Булгакова, Д. Мережковського, Н. Мінського, В. Розанова, С. Трубецького, П. Флоренського, С. Франка та ін.

Проаналізовано дослідження радянських науковців, в яких релігійна свідомість розкрита з позицій наукового матеріалізму, як викривлено-пізнавальне відношення її результативного виразу до об’єктивної дійсності, об’єкта віри і самого психічного процесу. Подібне ставлення можна знайти у роботах: Ю. Борункова, Є. Дулумана, Б. Лобовика, О. Онищенка, П. Сауха, В. Танчера, Д. Угриновича, І. Яблокова та ін.

В наукових працях українських дослідників А. Арістової, М. Бабія, І. Богачевської, О. Бучми, Т. Гаврилюк, О. Горкуші, А. Колодного, Г.Кулагіної, В. Кулика, П. Павленко, О. Творіної, Р. Трачука, Л. Филипович, А. Чернія, П. Яроцького та ін. здійснюється переосмислення феномена релігійної свідомості від фантазійного відображення дійсності до визначення як стану самовираження людини в світі. Комплексний аналіз наукових праць дозволив розкрити, що поняття «релігійна свідомість» є складним та поєднує в собі філософське, культурологічне, релігійне, соціальне, феноменологічне знання. В роботі «релігійна свідомість» розуміється як стан самовизначення людини у світі на основі віднайдення в собі того, що єднає її з трансцендентним.

У другому підрозділі – «Методологічний аналіз духовно-культурних детермінант динаміки релігійної свідомості»  досліджуються наукові, освітні, мистецькі детермінанти трансформації релігійної свідомості. Такий підхід дає можливість з’ясувати передумови й принципи формування нових змістів релігійної свідомості, оскільки в українському суспільстві релігійна свідомість підпадає під вплив сучасних соціокультурних процесів та духовної культури. Саме специфіка взаємодії духовно-культурних детермінант з релігією обумовлює трансформацію релігійної свідомості та задає напрямок подальшого розвитку релігійних вірувань у контексті неорелігій і утримання в межах християнської парадигми.

У другому розділі – «Динаміка релігійної свідомості в контексті сучасних соціокультурних процесів українського суспільства» розкриваються сучасні глобалізаційні, політичні, економічні процеси, які відбуваються в усіх сферах суспільного життя, та їх вплив на динаміку релігійної свідомості сучасного українського соціуму.

У першому підрозділі – «Глобалізація культури та релігійне життя українського суспільства»  розкриваються глобалізаційні процеси, їх роль у формуванні сучасного релігійного і культурного обличчя України та вплив на формування нових змістів релігійної свідомості. В досягненні поставленої задачі аналізувалися праці Р. Войтович, Е. Гідденса, В. Єленського, О. Панаріна, Р. Робертсона, О. Флієра, О. Уткіна та ін.

Комплексний аналіз результатів дослідження глобалізації дозволяє зробити висновок про наявність прискореної інтеграції націй у світову систему як в економічній, соціальній, культурній, так і релігійній сферах. Україна, як і інші країни СНД, залучена до глобалізаційного процесу не так економічно, як ідеологічно, культурно тощо. Проте участь країни в глобалізаційному обміні не призводить до падіння релігійності, але й не робить вищим її рівень та стійкішою релігійну культуру. Показано, що глобалізація зумовила появу на теренах України великої кількості нових, не традиційних релігійних рухів, окультно-містичних вчень, синтетичних релігій. Між тим в релігійному житті українського суспільства зростає роль Інтернет-мережі, з'являються суто віртуальні релігії, так звані Інтернет-церкви, при цьому значна частина людства в реальних храмових богослужіннях бере участь рідше, ніж в онлайнових чатах.

Релігійна глобалізація надає кожній особистості можливість індивідуально реалізуватися через вільний вибір релігійних пропозицій, що спричиняє трансформацію релігійної свідомості.

У другому підрозділі – «Економічні та політичні процеси в суспільстві як об’єктивні фактори трансформації релігійної свідомості» – зауважується, що на змісті сучасної релігійної свідомості відбиваються економічні та політичні процеси сучасності. Виявлено такі аспекти їхнього прояву:

економічний – пріоритетним напрямом суспільного поступу в Україні залишається економічна сфера. Це зумовлює зародження в українському суспільстві не притаманних культурі рис бізнесу, а найхарактернішою життєвою позицією індивіда постає споживацтво, що набирає властивості терапевтичного, емоційно-компенсаторного впливу на масову свідомість, того самого, що традиційно притаманним було релігії, і формує нову «релігійну свідомість» у її специфічній формі. Втім, досить впливовими залишаються традиційні соціальні фактори, що характеризує неоднозначний стан розвитку.

На сучасному етапі в масовій свідомості певних верств населення України превалює незадоволення якістю життя, невпевненість в майбутньому, зневіра в державні інституції, що є наслідком кризового стану економіки та нестабільності в політичній сфері. Така ситуація зумовлює підвищений інтерес до релігії, пошуки нових духовних основ її існування. Становлення ринкових відносин в Україні та комерційний характер масової культури призводить до ринку «релігійних послуг» і набувають популярності окультно-містичні напрямки та нові релігійні вчення, а сучасну ситуацію вибору релігії порівнюють із маркетом.

Якщо характеризувати релігійність взагалі, то в українському суспільстві вона стала «масовим явищем» з переважанням «християн узагалі»;

політичний – за роки незалежності України відбулася демократизація суспільно-політичного життя, що забезпечило реальну можливість свободи релігії та призвело до неочікуваних наслідків. З одного боку, сталася політизація релігії з перебиранням на себе політичних, владних функцій, що призводить до справжнього клерикалізму – намагання церкви і духовенства панувати в суспільно-політичному і культурному житті країни, а з іншого, релігієзація політики – застосування політичними діячами релігійної термінології, використання релігійних почуттів для досягнення певних політичних цілей. Це спричиняє в масовій релігійній свідомості десакралізацію релігії.

У третьому розділі  «Особливості трансформації релігійної свідомості у структурі духовно-культурних детермінант українського соціуму» показано, що наука, мистецтво та освіта є основними детермінантами трансформації релігійної свідомості в сучасному українському суспільстві.

У першому підрозділі – «Взаємодія наукового знання та релігійної свідомості: витоки, тенденції розвитку» – зазначено, що досягнення в галузі квантової фізики, інформатики та інших сфер науки породили підвищений інтерес до східних релігій, що актуалізувало проблему співвідношення наукового та релігійного знання. Якщо наука була покликана зруйнувати релігійний світогляд, то сьогодні вона звертається до гносеологічних факторів релігії як у поясненні Всесвіту, так і людини. У свою чергу, для різних релігійних вчень і течій важливою є здатність асимілювати науку, світські елементи культури у свою віроповчальну систему. Зазначені вище процеси в Україні через наявну ще економічну кризу мають стихійний характер. Основні ідеї транслюються в український соціум через праці західних науковців та в концепціях новітніх релігійних рухів, синтетичних релігіях, окультно-містичних вченнях, які прагнуть поєднати в собі наукове і релігійне знання, адекватно віддзеркалити проблеми сучасного суспільства. В масовій українській свідомості ці процеси відображені у еклектичному поєднанні наукового, релігійного та окультно-містичного знання.

У другому підрозділі – «Освіта як чинник формування релігійної свідомості сучасної людини» – зазначається, що освіта виступає стратегічною основою розвитку як особистості, так і суспільства. Між тим, враховуючи актуалізацію релігійних процесів в країні, освіта покликана сформувати вміння системного позаконфесійного аналізу релігійних вчень. Освіта сприяє розширенню меж релігійної свідомості та озброює фундаментальними знаннями щодо світу та релігійних переконань. Але на сучасному етапі молодь виявляє більшу зацікавленість нетрадиційними для України релігійними вченнями та віруваннями (східні релігії, спіритизм, астрологія, парапсихологія, окультизм тощо). Це спричинює суспільну трансформацію релігійної свідомості у бік поліконфесійності та толерантності. Проте відбувається розмивання культурно-історичних традицій, що призводить до втрати національної ідентичності у сфері релігії.

У третьому підрозділі – «Мистецтво у реаліях релігійного життя сучасної людини»  розкривається стан сучасного мистецтва, в тому числі і релігійного. На даному етапі масова культура використовує в мистецтві релігійний компонент та пропонує для наслідування штучно створених «кумирів», поведінкові стереотипи, а саме об’єкти поклоніння і систему орієнтацій, що є своєрідною альтернативою традиційним релігіям. Розвиток засобів масової комунікації посприяв появі феномена «медіа релігійність», який пов’язаний не з трансцендентним, а з віртуальним. Завдяки сучасному кінематографу, телебаченню, комп’ютерним та Інтернет технологіям цей феномен усталюється в суспільстві.

Своєрідним антиподом масовій культурі в українському суспільстві постає релігійне мистецтво. Через архітектуру храмів, іконопис, релігійну музику, співи, літературу в суспільстві зберігаються вищі духовні цінності, які мають позачасовий характер і відповідають глибинним запитам людської душі. На даному етапі спостерігається зацікавленість іконописом, його досліджують, відкривають школи (Білоцерківська, Миколаївська іконописні школи тощо). Серед науковців та виконавців помічено підвищену увагу до духовної музики, особливо до християнської богослужбової. Проводяться фестивалі релігійного мистецтва з метою розкриття та осмислення саме мистецької складової інших релігій.

У четвертому підрозділі – «Релігійна свідомість у контексті трансформацій ціннісних орієнтацій особистості» – визначається сучасний стан проблеми аксіологічного змісту суспільної свідомості.

Проблеми економічного, політичного, культурного характеру вплинули на систему цінностей українського народу. Перевага матеріальних цінностей (споживацьке буття) над духовними призводить до того, що духовна сутність людини витісняється прагматизмом та примітивним мисленням, духовно-культурний розвиток особистості порушується. Водночас, такі традиційні ціннісні структури як сім’я, робота, друзі не втрачають своєї вартості, але набувають нового змісту. Зниження авторитету традиційних релігій та підвищення ролі матеріального чинника неминуче позначилося і на змісті релігійної свідомості, а саме релігійна віра носить більшою мірою обрядовий характер, ніж сутнісно-аксіологічний.

ВИСНОВКИ

У висновках узагальнюються основні результати дослідження, які відповідають проблематиці та структурі роботи.

1. Комплексний аналіз наукових праць показав, що дослідження релігії та релігійної свідомості здійснені в межах натуралістичної, міфологічної, анімістичної, культурно-історичної, ірраціональної, соціологічної, феноменологічної, матеріалістичної теорій тощо. Всі ці теорії об’єднує прагнення пояснити релігію та релігійну свідомість як складову людського буття, яка має свої суттєві риси і вказує на те, що поняття «релігійна свідомість» можна розкрити через комплекс релігієзнавчого, феноменологічного, філософського та культурологічного знання.

Доведено, що наука, мистецтво, освіта є духовно-культурними детермінантами трансформації релігійної свідомості. В межах означених детермінант здійснюється як відображення сформованих традиційних релігійних уявлень, так і формування передумов для появи нових змістів релігійної свідомості, подальшого розвитку релігійних вірувань, що надає змогу прогнозувати релігійні процеси та упереджувати негативні наслідки.

2. Виявлено, що глобалізаційні процеси зумовили появу на теренах України великої кількості нових, не традиційних для українського соціуму культурно-освітніх організацій, релігійних рухів, окультно-містичних течій тощо. Це вплинуло на стан традиційних церков у суспільстві і зумовило трансформацію релігійної свідомості українського соціуму від вузькоконфесійного, традиційного змісту до плюралістичного. Комерційний характер масової культури та становлення ринкових відносин в Україні породив ринок «релігійних послуг», на якому «теологія процвітання» користується все більшим попитом, а матеріальні блага не заважають розвитку духовності. Проте специфічну десакралізацію релігії в суспільній свідомості українського соціуму спричиняють чітко виражені тенденції проникнення релігії в політичне життя суспільства, що призводить до політизації релігії та релігієзації політики. Сучасні глобалізаційні, політичні, економічні процеси українського соціуму обумовлюють «масову індивідуалізацію» релігійної свідомості, що свідчить про формування позаконфесійних віруючих («християн узагалі»).

3. Обгрунтовано, що вагомим чинником трансформації релігійної свідомості є наукове знання. Досягнення в галузі квантової фізики, інформатики тощо зумовили підвищений інтерес науковців до онтологічних та гносеологічних основ східних релігій, а також до використання наукових здобутків релігійними лідерами в якості доказів трансцендентних істин. Наука стає засобом формування нових міфологем глобалізованого суспільства. В масовій релігійній свідомості українського соціуму ці процеси відображені в еклектичному поєднанні наукового, релігійного та містичного знання, оскільки сучасна людина, окрім наукового знання і традиційного віровчення, стає прихильником синтетичних релігій, окультно-містичних концепцій, які спричиняють формування нетрадиційної релігійності.

4. Показано, що сучасна система освіти України переживає етап реформування, породжений змінами життєвих цінностей, переглядом оцінок місця і ролі освіти. В контексті сучасних глобалізаційних процесів освітній процес сприяє розширенню меж релігійної свідомості особистості та наповненню фундаментальними знаннями щодо навколишнього світу, різноманітних релігійних вчень тощо. Це спричиняє суспільну трансформацію релігійної свідомості у бік поліконфесійності і толерантності та розмивання культурно-історичних традицій.

5. Обгрунтовано роль мистецтва у трансформації релігійної свідомості українського соціуму. Сучасному мистецтву притаманна надмірна комерціалізація, що обумовлює появу нових напрямків, здатних впливати на свідомість людини. Масова культура, використовуючи в мистецтві релігійний компонент, пропонує для наслідування штучно створених «кумирів» (об’єкти поклоніння) та поведінкові стереотипи (систему орієнтацій) і є своєрідною альтернативою традиційним релігіям. На противагу масовій культурі, вагомим чинником збереження національної ідентичності та духовності українського народу постає релігійне мистецтво, яке спрямовує людину до традиційних форм релігійності через архітектуру храмів, іконопис, релігійну музику, співи тощо. Зазначені тенденції існують паралельно, а сучасне мистецтво обумовлює трансформацію релігійної свідомості українського соціуму від усталених традиційних уявлень християнства до еклектичного, поверхневого світовідчуття, яке за своїм характером близьке магічній містичній свідомості.

6. Розкрито, що наука, мистецтво, освіта взаємопов’язано функціонують у загальному просторі аксіологічних настанов суспільної свідомості українського суспільства. Відзначено, що у переважної більшості населення країни спостерігається хаос цінностей, що викликано, по-перше, зміною базових орієнтирів у науці, мистецтві, освіті і породило синкретичний елемент у суспільній свідомості, по-друге, зменшенням авторитету традиційних для України релігійних конфесій та підвищенням ролі матеріального чинника в житті суспільства. Перевага прагматичних настанов призводить до нівелювання аксіологічного фактора в релігійній свідомості, тому в релігійній вірі переважає обрядовий характер, а не сутнісно-аксіологічний.

В той самий час, коли наука, освіта і мистецтво більшою мірою відображують в собі цінності, сформовані в суспільстві, релігія виконує регулятивну функцію і формує в людині позачасові цінності – любов до Бога, ближнього, духовне становлення особи. Тому гармонійний розвиток та взаємозв’язок означених духовно-культурних детермінант з релігією здатні підвищити процес саморозвитку людської духовності, розкрити творчий потенціал особистості, долучити до культурних традицій та духовних цінностей українського народу.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Головач Н.М. Історичний шлях трансформаційних процесів релігійної свідомості / Н.М. Головач // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури: зб. наук. праць. Вип. ХХ. – К.: Міленіум, 2008. – С. 226 – 231.

2. Головач Н.М. Особливості трансформації релігійної свідомості в сучасному українському суспільстві / Н.М. Головач // Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв: Наук. журнал. – К.: Міленіум, 2008. – № 2. – С. 45 – 49.

3. Головач Н.М. Ціннісні орієнтації сучасної людини: сутність, трансформація / Н.М. Головач // Культура і сучасність: альманах. – К.: Міленіум, 2009.– № 2. – С. 15-20.

4. Головач Н.М. Вплив освіти на динаміку релігійної свідомості сучасної людини / Н.М. Головач // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури: зб. наук. праць. – К.: Міленіум, 2009. – Вип. ХХІІІ. – С. 61 – 69.

5. Головач Н.М. Трансформація релігійної свідомості в умовах сучасних соціально-економічних процесів українського суспільства / Н.М. Головач // Релігія та Соціум: часопис. – Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2010. – № 2(4). – С. 214-218.

Тези доповідей, матеріали наукових конференцій:

6. Головач Н.М. Культура як чинник розвитку національної ідеї / Н. М. Головач // V культурологічні читання пам’яті Володимира Подкопаєва «Культурологічний дискурс сучасного світу: від національної ідеї до глобалізаційної цивілізації»: зб. матеріалів Всеукр. наук.-практ. конф., Київ, 1-2 червня 2007 р. – К.: Міленіум, 2007. – С. 148-150.

7. Головач Н.М. Світогляд як теоретична основа розбудови національно-освітньої системи / Н.М. Головач // Національні заклади культури і мистецтв України: особливості входження в Болонський процес: Зб. матеріалів Всеукр. наук.-практ. конф., Київ, 7-8 червня 2007 р. – К.: ДАКККіМ, 2007. – С. 34-36.

8. Головач Н.М. Особливості формування релігійної свідомості в умовах глобалізації / Н.М. Головач // Традиція і культура. Культурний набуток людства у свідомості нових поколінь: Матеріали міжнар. наук. конф., Київ, 8-9 червня 2007 р. – К.: Асоціація «Новий Акрополь», 2007. – Ч. 1. – С. 30-31.

9. Головач Н.М. Вплив художньої культури на трансформаційні процеси релігійної свідомості / Н.М. Головач // Художньо-освітній простір України в контексті новітньої історії: зб. матер. Всеукр. наук.-практ. конф., Київ, 22-23 листопада 2007 р. – К.: «Видавничий Дім Дмитра Бураго», 2007. – С. 71-74.

10. Головач Н.М. Взаємодія національної і релігійної свідомості у формуванні духовності особистості / Н.М. Головач // Україна: від самобутності – до соборності: зб. матеріалів Всеукр. наук.-практ. конф., Київ, 22-23 травня 2008 р. – К.: ДАКККіМ, 2008. – С. 249-251.

11. Головач Н.М. Науково-релігійна спадщина Арсена Річинського / Н.М. Головач // Видатні постаті науки, культури і освіти України: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., Київ, 30-31 жовтня 2008 р. – К.: ДАКККіМ, 2008. – С. 54 – 56.

12. Головач Н.М. Українське релігійне мистецтво в реаліях сьогодення / Н.М. Головач // Український вимір: міжнар. зб. інформ., освітніх, наукових, методичних статей і матеріалів з України та діаспори. [У 3 т.] – Т. ІІІ. – Чернігів, ЧДПУ імені Т.Г. Шевченка, 2009. – С.131-133.

13. Головач Н.М. Релігійна свідомість в контексті сучасного українського культурного розвитку / Н.М. Головач // VІІ культурологічні читання пам’яті Володимира Подкопаєва «Культурна трансформація сучасного українського суспільства»: зб. матеріалів Всеукр. наук.-практ. конф., Київ, 4-5 червня 2009 р. – К.: ДАКККіМ, 2009.- Ч.1. – С. 114 – 116.

14. Головач Н.М. Трансформація релігійних цінностей сучасної молоді / Н.М. Головач // Міжетнічні та міжконфесійні відносини в контексті сучасних суспільних трансформацій. матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. 29-30 квітня 2010 р. – Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2010. – С. 21-23.

АНОТАЦІЯ

Головач Н. М. Духовно-культурні детермінанти трансформації релігійної свідомості сучасного українського соціуму. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 26.00.01 – теорія та історія культури. – Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв. – Київ, 2010. 16 с.

Дисертація є цілісним дослідженням впливу духовно-культурних детермінант на трансформацію релігійної свідомості в умовах сучасних українських реалій. В роботі здійснено теоретичне узагальнення впливу соціокультурних, наукових, освітніх, мистецьких детермінант на трансформацію релігійної свідомості.

Дисертантом показано, що духовно-культурні детермінанти постають вагомим фактором впливу на трансформацію змістів релігійної свідомості. Взаємодія релігії з наукою, освітою, мистецтвом та соціокультурними факторами сформувала дві нові якості сучасної релігійної свідомості – індивідуалізацію (внаслідок чого релігія стає приватною справою) та масовість (сучасна релігійність носить більшою мірою обрядовий характер, а не сутнісно-аксіологічний).

Ключові слова: релігійна свідомість, духовність, цінності, наука, освіта, мистецтво, трансформація, детермінанти.

АННОТАЦИЯ

Головач Н. М. Духовно-культурные детерминанты трансформации религиозного сознания современного украинского социума. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата философских наук по специальности 26.00.01 – теория и история культуры. – Национальная академия руководящих кадров культуры и искусств. – Киев, 2010. – 16 с.

Диссертация является целостным исследованием влияния духовно-культурных детерминант на трансформацию религиозного сознания в контексте современных социокультурных процессов украинского социума. В диссертации показано, что духовно-культурные детерминанты, а именно наука, образование, искусство являются тем конструктом, который формируется о взаимосвязи религиозного, экономического, политического, культурного бытия общества и становится важным фактором влияния на трансформацию религиозного сознания.

Основной чертой современной цивилизации является глобализация. С одной стороны, происходит расширение культурных контактов в современном мире, а общение и познание содействуют сближению народов, с другой, чрезмерное заимствование несет опасность потерять культурную самобытность.

В условиях глобализма Украина попадает под существенное идеологическое, культурное воздействие нетрадиционных для нее культур. Это обусловило появление на ее территории большого количества новых, нетрадиционных религиозных движений, окультно-мистических течений, что повлияло на изменение религиозного сознания от узкоконфессионального, традиционного содержания к плюралистическому, внеконфессиональному.

Между тем, становление рыночных отношений в Украине и коммерческий характер массовой культуры обусловили появление рынка «религиозных услуг» и популярность новых религиозных учений. В то же время, специфическую десакрализацию религии в общественном сознании украинского социума обусловило проникновение религии в политическую жизнь общества, что приводит к политизации религии и религиезации политики. Эти процессы обуславливают трансформацию религиозного сознания в сторону «массовой индивидуализации» и, как результат, к увеличению числа внеконфессиональных верующих.

Важным детерминантом трансформации религиозного сознания является наука. В современной культуре господство научного мировоззрения обусловило актуальность подтверждения религиозных трансцендентных истин научными методами. Несмотря на возрастающую социальную роль науки, современный человек, кроме научного знания и традиционного вероучения, становится приверженцем окультно-мистических концепций, синтетических религий, новых религиозных течений, которые содействуют формированию нетрадиционной религиозности.

В условиях глобализма образование расширяет религиозное сознание, вооружает фундаментальными знаниями, в том числе о различных религиозных учениях. Это является одной из причин трансформации религиозного сознания в сторону поликонфесийности и толерантности, размывания культурно-исторических традиций.

Развитию нетрадиционной религиозности способствует и то, что массовая культура использует в искусстве религиозный компонент и предлагает для подражания искусственно созданных «кумиров», поведенческие стереотипы. А кинематограф, телевидение, компьютерные технологии и Интернет содействуют упрочению в обществе феномена «медиарелигиозности», – который связан не с трансцендентным, а с виртуальным. В противовес массовой культуре, важным фактором сохранения национальной идентичности и духовности украинского народа является возрождаемое в Украине религиозное искусство.

Наука, искусство, образование взаимосвязаны и функционируют в общем пространстве аксиологических установок общественного сознания. Ценности отображают в себе социально-экономический и культурный уровень бытия общества. Сегодня у большинства населения Украины наблюдается хаос ценностей, в следствии смены базовых ориентиров в науке, образовании, искусстве, что породило синкретический элемент в общественном сознании, преимущества материального фактора в жизни общества, снижения авторитета традиционных религиозных конфессий. Превосходство прагматических установок привело к нивелированию аксиологического фактора в религиозном сознании.

Взаимосвязь религии с наукой, образованием, искусством в контексте социокультурных процессов сформировала два новых качества современного религиозного сознания – индивидуализацию (в следствии чего религия становится частным делом каждого человека) и массовость (современная религиозность украинского общества скорее имеет характер обрядности, чем аксиологичности).

Ключевые слова: религиозное сознание, духовность, ценности, наука, образование, искусство, трансформация, детерминанты.

ANNOTATION

N. Golovach. Soul-cultural determinants of transformation religious consciousness of modern Ukrainian society Manuscript

Dissertation on receipt of scientific degree of candidate of philosophy sciences for specialization 26.00.01theory and history of culture The Ministry of culture and arts of Ukraine National Academy of leading shots of culture and art.– Kyiv, 2010. 16 p.

The dissertation is the integral research of influence of soul-cultural determinants for transformation of religious consciousness in the conditions of modern Ukrainian realities. In this work theoretical generalization of influence of social- cultural, scientific, educational, art determinants on transformation of religious consciousness was made.

The candidate for a degree showed that soul-cultural determinants appear as main factor of influence on transformation of table of contents of religious consciousness. Cooperation of religion with science, education, art and cultural factors formed two new qualities of modem religious consciousness- individualization (as a result religion becomes a private affair) and mass character (modern religiousness carries ceremonial character in a greater degree than essence -axiological).

Key words: religious consciousness, spirituality, values, science, education, art, transformation, determinants.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

3963. Задачі багатокритеріальної оптимізації 73.78 KB
  Лабораторна робота №2.1. Задачі багатокритеріальної оптимізації. Приклад виконання завдання. Побудувати множину Парето та здійснити вибір альтернативи з цієї множини за критерієм згортки Варіант №30. Об’єм ОЗУ Критерії f i Вага критерію Comp_1 Co...
3964. Реалізація генератора на основі ПЛІС EPM7128SLC84 фірми Altera 381.5 KB
  Лабораторна робота №6 “Реалізація генератора на основі ПЛІС EPM7128SLC84 фірми Altera” з курсу „Мікропроцесорні та програмні засоби автоматизації” для студентів, які навчаються за напрямом „Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології
3965. Основные объекты и действия в испанском языке. Грамматика испанского языка 380.09 KB
  Имя существительное в испанском языке имеет два рода: мужской и женский, и два числа: единственное и множественное. Род существительного в испанском языке может не совпадать с родом соответствующего слова в русском языке (так, например, слово “libro” – мужского рода, а его русский эквивалент «книга» – женского рода).
3966. Пакет Swing компонувальники LayoutManager 379.45 KB
  Лабораторна робота (Пакет Swing – компонувальники (LayoutManager)) Тема роботи: Пакет Swing – компонувальники (LayoutManager). Мета роботи: Дослідити роботу, одного з компонентів пакету Swing, компонувальники (LayoutManager). План ро...
3967. Определение момента инерции маятника Максвелла 379.34 KB
  определить момент инерции маятника экспериментально и сравнить его с теоретическим значением. Установка маятника Максвелла может отличаться от ниже описанной, но принцип работы тот же
3968. МОБІЛЬНІ ГЕНЕТИЧНІ ЕЛЕМЕНТИ ГЕНОМУ ЛЮДИНИ: СТРУКТУРА, РОЗПОДІЛ І ФУНКЦІОНАЛЬНА РОЛЬ 377.25 KB
  Наведено дані про мобільні генетичні елементи (МГЕ) людини, на частку яких припадає майже 45% геному. Поряд із класифікацією і локалізацією МГЕ особливу увагу приділено їхній ролі у функціонуванні геному, зокрема участі у рекомбінаційних процесах, регуляції ак тивності генів та в утворенні нових генів.
3969. Типове положення про службу захисту інформації в автоматизованій системі 375.74 KB
  «Типове положення про службу захисту інформації в автоматизованій системі» Виконала: ст. гр. СН-41 Ковальчук Лариса У загальному випадку «Типове положення про службу захисту інформації (СЗІ) в автоматизованій системі (АС)» складається з таких розділ...
3970. Схемотехніка логічних елементів та їх реалізація на мікропроцесорі 365.86 KB
  Специфіка програмування мікроконтролера PIC16F628. Рішення задач. Створення проекту в MPLAB. Створення проекту в PROTEUS. Схемотехніка логічних елементів та їх реалізація на базі мікропроцесорів. Прості висловлення – логічний елемент (змінна) – входить до складу складного висловлення логічної функції, яка залежить від істинності чи помилковості аргументів.
3971. ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА WEB 2.0 359.9 KB
  ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА WEB 2.0. Що таке Web 2.0 WEB 2.0 – це методика проектування систем, котрі шляхом врахування мережевих взаємодій стають тим краще, чим більше ними користуються. Web 2.0 - не технологія і не особливий ...