64765

ФОРМУВАННЯ У РОЗУМОВО ВІДСТАЛИХ ШКОЛЯРІВ УМІНЬ КОРИСТУВАТИСЯ НАОЧНИМИ ЗАСОБАМИ В ПРАКТИЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ (НА МАТЕРІАЛІ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ)

Автореферат

Педагогика и дидактика

В цьому контексті актуальною вбачається проблема пов’язана з корекційнорозвивальним навчанням розумово відсталих дітей з розвитком їх саморегуляції в навчальній діяльності на основі формування уміння користуватися наочними засобами у практичній діяльності.

Украинкский

2014-07-11

181 KB

2 чел.

PAGE  15

Інститут спеціальної педагогіки НАПН України

 

ІБРАГІМОВА АЛІЄ РУСТЕМІВНА

 

УДК:376-056.36:[376.016:62/64]:376.091.64

ФОРМУВАННЯ У РОЗУМОВО ВІДСТАЛИХ ШКОЛЯРІВ

УМІНЬ КОРИСТУВАТИСЯ НАОЧНИМИ ЗАСОБАМИ

В ПРАКТИЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

(НА МАТЕРІАЛІ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ)

13. 00.03 – корекційна педагогіка

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

 

Київ - 2010


Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Інституті спеціальної педагогіки Національної академії педагогічних наук України.

Науковий керівник

кандидат педагогічних наук,

старший науковий співробітник

Мерсіянова Галина Миколаївна,

Інститут спеціальної педагогіки НАПН України, лабораторія олігофренопедагогіки.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор

Денисенко Нінель Федорівна,

Запорізький обласний інститут

післядипломної педагогічної освіти,

кафедра реабілітаційної педагогіки та

здорового способу життя, завідувач;

кандидат педагогічних наук 

Омельянович Ірина Миколаївна, 

Інститут корекційної педагогіки та психології

Національного педагогічного університету

імені М. П. Драгоманова, кафедра корекційної психопедагогіки, викладач.

Захист відбудеться “ 21 ” вересня  2010 року о 16:00  годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.450.01 в Інституті спеціальної педагогіки НАПН України (04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9).

З дисертацією можна ознайомитись в науковій частині Інституту спеціальної педагогіки АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9.

Автореферат розіслано “ 19” серпня  2010 року 

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради                                                 Таранченко  О. М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. На сучасному етапі в Україні відбувається системна модернізація спеціальної освіти. Концептуальні засади удосконалення змісту освіти знайшли відображення у Державній національній програмі «Освіта (Україна ХХІ століття)», у програмі «Діти України» та Державному стандарті спеціальної освіти дітей з особливими потребами (2003). Саме Державний стандарт спеціальної освіти для дітей з порушеннями психофізичного розвитку містить корекційно-розвивальну складову, що визначає зміст відповідної роботи з такими учнями. В цьому контексті актуальною вбачається проблема, пов’язана з корекційно-розвивальним навчанням розумово відсталих дітей, з розвитком їх саморегуляції в навчальній діяльності на основі формування уміння користуватися наочними засобами у практичній діяльності.

У психолого-педагогічній літературі питання корекційно-розвивального навчання розумово відсталих дітей ґрунтовно представлено в дослідженнях зарубіжних та вітчизняних учених. Визначено основні напрями навчання дітей зазначеної категорії та з’ясовано труднощі під час опанування змісту шкільних предметів, окреслено шляхи вдосконалення навчального процесу (Л. С. Вавіна, В. В. Воронкова, М. Ф. Гнєзділов, Г. М. Дульнєв, І. Г. Єременко, М. О. Козленко, Н. П. Кравець, В. О. Липа, Г. М. Мерсіянова, С. Л. Мирський, В. Г. Петрова, М. В. Перова, Б. І. Пінський, В. М. Синьов, К. М. Турчинська, О. П. Хохліна та ін.).

У психолого-педагогічних дослідженнях роль наочності в навчальному процесі загальноосвітніх шкіл представлена всебічно. Психологічні основи використання наочності для формування в дітей уявлень, розвитку процесів узагальнення, абстрагування, зв'язок слова та образу під час опанування знань цими учнями, роль засобів наочності в активізації пізнавальної діяльності школярів висвітлені у працях В. Г. Ананьєва, Д. М. Богоявленського, Л. В. Занкова, А. І. Зільберштейна, О. М. Кабанової-Меллер, В. А. Крутецького, Н. О. Менчинської, В. І. Паламарчук, В. В. Чебишевої, І. С. Якіманської та ін.

Також проблема наочності досліджувалась і стосовно навчання розумово відсталих школярів (Л. С. Вавіна, О. П. Гозова, А. В. Григоніс, І. В. Дмитрієва, Г. М. Дульнєв, І. Г. Єременко, Л. В. Занков, А. І. Капустін, Н. Ф. Кузьміна-Сиромятникова, В. О. Липа, Г. М. Мерсіянова, В. М. Синьов, Н. М. Стадненко, Б. І. Пінський, О. П. Хохліна та ін.). Науковці вивчали особливості відтворення наочного матеріалу розумово відсталими учнями (А. В. Григоніс), сприймання та усвідомлення ними сюжетно-художніх картин (Є. А. Євлахова, Н. М. Стадненко, І. В. Дмитрієва); ефективність поєднання слова вчителя й засобів наочності в навчальному процесі (Л. В. Занков) та корекційну роль використання наочності в старших класах допоміжної школи (В. М. Синьов, А. І. Капустін). Значна увага приділялась використанню унаочнення для забезпечення усвідомлення практичної діяльності розумово відсталих школярів, визначенню змісту та функцій наочності у процесі поетапного формування понять і розумових дій у таких учнів, уявленням дітей залежно від застосування унаочнення (І. М. Соловйов), особливостям наочного мислення дітей–олігофренів (Ж. І. Шиф). Наочність, як один із принципів навчання розумово відсталих дітей, вивчали О. М. Граборов, Г. М. Дульнєв, І. Г. Єременко. А. І. Капустіним досліджувалось розуміння зарубіжними та вітчизняними вченими ролі наочності в розвитку розумово відсталих дітей. Запропоновані ефективні прийоми використання наочних засобів у процесі вивчення окремих предметів у спеціальній школі: розв’язання арифметичних задач (Н. Ф. Кузьміна-Сиром’ятнікова), у початковому навчанні арифметики учнів допоміжної школи (Т. В. Ханутіна); у навчанні географії учнів допоміжної школи (В.О.Липа); на уроках трудового навчання (В. Ю. Карвяліс, Г. М. Мерсіянова, С. Ф. Ніколаєв, Н. П. Павлова). Розглядались залежність практичних дій учнів допоміжної школи від співвідношення словесних і наочних засобів (Б. І. Пінський), підвищення усвідомленості виконання завдань на уроках трудового навчання (Є. О. Білевич).

Аналіз науково-методичної літератури та практики роботи спеціальних шкіл для розумово відсталих дітей свідчить, що унаочнення розглядається, здебільшого, як засіб формування у школярів конкретних уявлень, в якості ілюстрації. Такий підхід зменшує можливості наочності, оскільки вона може виконувати важливу функцію регуляції практичної діяльності школярів. Саме роль наочності, як засобу управління діяльністю розумово відсталих школярів, зокрема при виконанні практичних завдань на уроках трудового навчання, не розглядалась а ні в теоретичному, а ні в практичному аспектах.

Проблема формування у молодших школярів умінь користуватися наочними засобами у практичній діяльності представляє значний науковий інтерес, а результати дослідження матимуть вагоме практичне значення. Зокрема, дадуть змогу визначити можливості розумово відсталих школярів користуватися різними видами наочності у процесі самостійного виконання практичних завдань; визначити педагогічні умови щодо удосконалення навчального процесу для ефективного самостійного виконання учнями завдань; з’ясувати можливості корекційно-розвивального впливу на навчальну діяльність розумово відсталих учнів; стануть підґрунтям для розробки змістового та методичного забезпечення формування у школярів умінь користуватися унаочненням як засобом управління практичною діяльністю.

Актуальність зазначеної проблеми та її недостатня розробленість зумовили вибір теми дисертаційного дослідження – “Формування у розумово відсталих школярів умінь користуватися наочними засобами в практичній діяльності (на матеріалі трудового навчання)”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано згідно з планом досліджень Інституту спеціальної педагогіки НАПН України (напрям «Реформування змісту спеціальної освіти дітей з особливими потребами») та комплексною темою лабораторії олігофренопедагогіки «Науково-методичне забезпечення реалізації змісту початкової освіти дітей з порушеннями інтелекту» (реєстраційний номер 0105V00379). Тему дисертаційного дослідження затверджено в Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних та психологічних наук в Україні (протокол № 7 від 27 вересня 2005 р. ).

Мета дослідження полягає у створенні науково обґрунтованої та експериментально перевіреної системи роботи з формування умінь користуватися наочними засобами у процесі виконання практичних завдань на уроках трудового навчання в розумово відсталих учнів початкової ланки.

Для досягнення мети було окреслено завдання дослідження:

  1.  з'ясувати стан проблеми, що досліджується, у психолого-педагогічній літературі та педагогічному досвіді;
  2.  визначити в учнів молодших класів критерії та рівні сформованості умінь користуватися різними видами наочності у процесі виконання практичних завдань на уроках трудового навчання;
  3.  з’ясувати можливості використання наочних засобів для розвитку самостійності виконання практичних завдань розумово відсталими школярами;
  4.  розробити та апробувати змістове та методичне забезпечення корекційно-розвивального навчання з формування у школярів умінь користуватися різними видами наочності у процесі виконання практичних завдань.

Об’єкт дослідження: трудове навчання молодших розумово відсталих школярів.

Предмет дослідження: процес формування в розумово відсталих школярів умінь користуватися наочними засобами у практичній діяльності.

Методи дослідження. Для реалізації мети і завдань дослідження використано наступні методи. Теоретичні: аналіз загальної та спеціальної літератури з проблеми дослідження; емпіричні: педагогічний експеримент з констатуючою, формуючою та контрольною частинами; анкетування вчителів; індивідуальні бесіди з учнями; аналіз досвіду роботи спеціальної школи з проблеми, що досліджувалась; спостереження з метою виявлення особливостей користування учнями наочними засобами у процесі практичної діяльності; кількісний та якісний аналіз емпіричних даних, їх теоретичне узагальнення.

Експериментальна база дослідження. Дослідження проводилося на базі шкіл м. Сімферополя: спеціальної загальноосвітньої школи №32 «Злагода» для розумово відсталих дітей, загальноосвітньої спеціальної школи-інтернату інтенсивної педагогічної корекції (для дітей із ЗПР) №1, Кримського республіканського реабілітаційного центру «Надія» м. Сімферополь. Всього експериментом було охоплено 178 дітей.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що

вперше:

  •  визначено педагогічні умови використання наочності як засобу управління практичною діяльністю розумово відсталих школярів початкової ланки на уроках трудового навчання;
  •  виявлено залежність між уміннями керуватися наочними засобами і рівнем сформованості в учнів молодших класів інтелектуальних компонентів навчальної діяльності (загальнотрудових умінь: орієнтування у способі виконання, планування послідовності дій, здійснення самоконтролю).

Подальшого розвитку набули:

  •  наукові уявлення про роль наочних засобів у формуванні самостійної практичної діяльності у розумово відсталих школярів.

Удосконалено:

  •  методи, прийоми і засоби формування умінь користуватися наочними засобами під час практичної діяльності на уроках трудового навчання в розумово відсталих учнів молодшого шкільного віку.

Практичне значення одержаних результатів полягає в:

  •  розробці та апробації комплексу корекційно-розвивальних завдань, який сприятиме успішному формуванню у розумово відсталих учнів умінь користуватися наочними засобами в процесі виконання практичних завдань на уроках трудового навчання;
  •  розробці критеріїв та визначенні рівнів сформованості умінь учнів користуватися різними видами наочності, які можуть бути використані практиками для оцінювання навчальних досягнень школярів з трудового навчання;
  •  розробці, обґрунтуванні системи корекційно-розвивального навчання спрямованого на формування в учнів умінь користуватися наочними засобами.

Основні результати дослідження впроваджено у практику роботи спеціальної загальноосвітньої школи “Злагода”, (м. Сімферополь) (акт № 1086 від 17.11.09 р.); реабілітаційного центру “Надія” (м. Сімферополь) (акт № 169 від 15.10.09 р.); Сімферопольської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів (акт № 27 від 08.09.09 р.).

Експериментальні матеріали впроваджено у навчальний процес Кримського інженерно-педагогічного університету під час викладання курсу “Трудовое обучение со специальной методикой преподавания” (м. Сімферополь) (акт № 01.2 – 08/682 від 03.08.10 р.).

Одержані результати дисертаційного дослідження є значущими для вдосконалення змісту навчальних програм, підручників з трудового навчання та розроблення методичних рекомендацій для вчителів.

Вірогідність одержаних результатів дослідження забезпечується обґрунтованістю вихідних положень наукового пошуку; аналізом теоретичного та емпіричного матеріалу; комплексним застосуванням взаємопов’язаних методів дослідження, адекватних визначеним об’єктові, предмету, меті та завданням роботи; опрацюванням значного обсягу фактичного матеріалу, його якісним і кількісним аналізом; належним узагальненням здобутих даних.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження доповідалися і були схвалені на науково-практичних конференціях: «Реабилитация детей с особенностями психофизиологического развития: современность и перспективы» (г. Симферополь 2005 г.); Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих учених Інституту спеціальної педагогіки АПН України «Інноваційні технології навчання і виховання дітей з особливим потребами» (Київ, 2006); Міжнародній науково-практичній конференції «Образование и наука без границ» (м.Дніпропетровськ, 2006); II Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами» (м. Київ випуск №7 (9) 2010 г.).

Проміжні та кінцеві результати дисертаційного дослідження доповідалися та обговорювалися на засіданнях лабораторії олігофренопедагогіки Інституту спеціальної педагогіки АПН України (2005-2009 рр.), на педагогічних нарадах спеціальних шкіл для розумово відсталих дітей м. Сімферополя.

Публікації. Основний зміст роботи відображено у 8 одноосібних публікаціях, з них 5 статей – у фахових виданнях.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, 4 додатків, списку використаних джерел (214 найменувань). Загальний обсяг 224 сторінки. Основний зміст роботи викладено на 160 сторінках. У роботі подано 20 таблиць. 4 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено мету та завдання, об’єкт, предмет; охарактеризовано методи та теоретичні основи дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення, наведені дані щодо вірогідності та впровадження здобутих результатів.

У першому розділі – «Проблема використання наочних засобів навчання у психолого-педагогічній літературі» викладено основні результати теоретичного аналізу проблеми дослідження ролі наочних засобів у навчальному процесі; проаналізовано сучасний стан практики трудового навчання молодших школярів в контексті пошуку ефективних шляхів формування в розумово відсталих учнів умінь користуватися наочністю у процесі виконання практичних завдань.

Результати теоретичного аналізу проблеми дослідження переконують, що в межах психолого-педагогічних студіювань наочність розглядалася як чуттєво-конкретна форма навчального процесу, одна з найважливіших умов, що забезпечує формування в учнів усіх форм мислення, уявлення й поняття, розвитку мовлення, є джерелом отримання об’єктивних наукових знань про навколишню дійсність (К. Д. Ушинський, Я. А. Коменський, А. І. Зільбергштейн та ін.).

Основними функціями наочності, які визначено Ю. К. Бабанським, Л. В. Занковим, М. Н. Махмутовим, М. Н. Скаткіним, О. Я. Савченко, В. І. Паламарчук, Л. В. Чашко, І. С. Якіманською та ін., є: мотиваційна (наочність як засіб формування навчальних проблем); формування узагальнень і наукових понять (наочність як засіб розуміння внутрішньої сутності предметів і явищ); систематизації знань (наочність як засіб формування системи знань); пояснювальна (наочність як засіб інструктажу); управляння пізнавальною діяльністю тощо.

Проблема наочності досліджувалась і стосовно навчання розумово відсталих школярів. Дослідників цікавило питання щодо особливостей відтворення наочного матеріалу розумово відсталими (А. В. Григоніс), стосовно сприймання та усвідомлення ними сюжетно-художніх картин (Є. А. Євлахова, Н. М. Стадненко), поєднання слова вчителя та засобів наочності у навчальному процесі (Л. В. Занков). Вагоме для олігофренопедагогіки дослідження здійснено В. М. Синьовим та А. І. Капустіним щодо корекційного значення використання наочності у навчальному процесі допоміжної школи. Роль наочності в навчанні і підготовці до трудової діяльності розумово відсталих школярів, зміст та функції унаочнення у процесі поетапного формування понять і розумових дій у розумово відсталих учнів, історичний аспект цієї проблеми представлені у численних працях А. І. Капустіна. Окремі питання наочності розглядалися в контексті викладання навчальних предметів: роль наочних і словесних засобів у навчанні розв'язання арифметичних задач (Н. Ф. Кузьміна-Сиром’ятнікова) та у початковому навчанні арифметики учнів допоміжної школи (Т. В .Ханутіна); у навчанні географії (В. А. Липа). Дослідження сформованості умінь в учнів виконувати практичні завдання за різними видами інструкцій (предметом, зразком, малюнком інструкційною картою) на уроках професійно-трудового навчання представлені у працях Г. М. Мерсіянової, С. Л. Мирського. Вивчалась також і залежність практичних дій учнів допоміжної школи від співвідношення слова і наочності (О. П. Гозова, Б. І. Пінський); уявлення учнів в контексті використання наочності (І. М. Соловйов) та деякі особливості наочного мислення дітей олігофренів (Ж. І. Шиф). У фундаментальних працях О. М. Граборова, Г. М. Дульнєва, І. Г. Єременка наочність розглядається як один із принципів навчання розумово відсталих дітей.

Проаналізовані дослідження свідчать, що у розумово відсталих дітей спостерігаються труднощі у застосуванні різних видів інструкцій, зразків, не усвідомлення структури практичних завдань, способу їх планування та виконання; порушення мислення та інших пізнавальних процесів призводить до невміння використовувати різні засоби наочності для здійснення аналізу предметів діяльності, нездатність співставляти результати діяльності зі зразком (Н. П. Павлова, В. Г. Петрова, Б. І. Пінський, О. П. Хохліна, В. Т. Хохріна, Л. П. Ярова та ін.).

Аналіз психолого-педагогічної літератури засвідчив, що в теорії олігофренопедагогіки та спеціальній психології розглянуто досить широке коло питань із зазначеної проблеми, зокрема: визначено особливості сприймання різних видів наочності розумово відсталими школярами; роль наочності для корекції розумової сфери дітей та ін. Однак, наочність розглядається переважно як засіб формування у розумово відсталих школярів конкретних уявлень, з використанням її функції ілюстрації та демонстрації. Водночас недооцінюється така важлива функція, як регуляція практичної діяльності школярів. Роль наочності як засобу управління діяльністю розумово відсталих школярів при виконанні практичних завдань на уроках праці в молодших класах недостатньо висвітлена, що, безперечно, зменшує корекційну сутність цього виду діяльності. Використання наочності лише з метою формування конкретних уявлень не забезпечує розвиток умінь у учнів самостійно виконувати практичні завдання, користуючись різними видами унаочнень, що надзвичайно важливо для розумово відсталих школярів з огляду на особливості їхніх інтелектуальних можливостей.

У другому розділі – «Дослідження стану сформованості в розумово відсталих школярів умінь користуватися наочними засобами в процесі виконання практичних завдань на уроках трудового навчання»обґрунтовано та висвітлено методику дослідження, наведено одержані результати, охарактеризовано особливості користування учнями початкових класів наочними засобами під час виконання практичних завдань; визначено критерії та рівні сформованості умінь.

Серед завдань цього етапу дослідження: з'ясувати рівні сформованості в учнів початкових класів умінь керуватися наочними засобами під час виконання практичних завдань на уроках праці; визначити критерії та показники оцінювання цих умінь; на основі аналізу результатів дослідження стосовно виявлених недоліків практичної діяльності учнів, зробити припущення щодо удосконалення методики трудового навчання з метою забезпечення застосування наочності як засобу управління практичною діяльністю розумово відсталих школярів.

Основним у дослідженні визначався експериментальний метод: учні мали розв’язувати спеціально розроблені практичні завдання відповідно до вимог змісту програми з трудового навчання для розумово відсталих школярів 1-3 класів (2005 р.). Наочні засоби (предмети, зразки, малюнки, схеми, інструкційні карти) добиралися з урахуванням існуючих методичних рекомендацій для навчання таких дітей (Є. О. Білевич, О. М. Граборов, В. Ю. Карвяліс, І. В. Кущенко, Н. П. Павлова, К. М. Турчинська, О. П. Хохліна та ін.).

Аналіз результатів дослідження здійснювався шляхом порівняння рівнів сформованості умінь керуватися наочними засобами у дітей з розумовою відсталістю (легкого ступеня), у дітей з затримкою психічного розвитку та учнів із типовим розвитком. Порівняльний аналіз дав змогу визначити особливості виконання розумово відсталими учнями практичних завдань за різними видами наочної опори.

Основними показниками рівня сформованості вмінь користуватися наочними засобами під час виконання практичних завдань на уроках трудового навчання були уміння: 1) сприймати й утримувати мету практичної діяльності; 2) орієнтуватися у завданні щодо виготовлення виробу, аналізувати спосіб виконання (називає предмет, матеріал, зазначає його призначення, виділяє деталі, розглядає зразок, правильно розміщує деталі); 3) співставляти власну діяльність, результати виконання окремих операцій, дій з наочними засобами (чи розглядає зразок перед виконанням практичного завдання, чи звертається до зразка під час виконання завдання, чи планує послідовність його виконання); 4) здійснення перевірки правильності виконання завдання (порівняння незакінченої роботи зі зразком, виявлення помилок та їх виправлення).

Аналіз здобутих результатів дослідження дав підстави виділити чотири рівні сформованості в учнів умінь користуватися наочними засобами в процесі виконання практичних завдань на уроках трудового навчання: високий, середній, нижче середнього, низький.

До високого рівня були віднесені учні, які розуміли мету виконання завдання, призначення запропонованих наочних засобів, розглядали їх, аналізували (називали предмет, матеріал, деталі, призначення), визначали послідовність виготовлення, зверталися до наочного матеріалу в процесі виконання завдання, завершивши роботу – порівнювали з еталоном, за потреби вносили корективи відповідно до пропонованої наочності.

У групу з середнім рівнем ввійшли учні, які розуміли мету виконання завдання, орієнтувалися у завданні, розглядали наочні засоби, називали предмет діяльності, виділяли деталі, але, виконуючи завдання не порівнювали проміжні результати діяльності з наочними матеріалами, завершену роботу намагалися порівнювати з еталоном лише візуально. Для цієї групи дітей наочність виконувала не лише  інформаційну функцію щодо призначення предмета,його складових частин (деталей), форми та розміру, а також послідовність виконання практичного завдання. В той же час учні з середнім рівнем використовували наочність як засіб контролю послідовності виконання трудових дій що сприяло формуванню в розумово відсталих школярів навичок самостійної діяльності.

До третьої групи, з рівнем  нижче середнього віднесені  учні, які хоч і розглядали наочні засоби, але самостійно не могли виокремити деталі предмета, визначити послідовність виконання завдання. Для таких дітей наочні засоби були насамперед «метою» практичного завдання («зробити такий виріб»), предметом діяльності. Вони потребують значної допомоги з боку вчителя стосовно планування послідовності дій при виготовленні виробу, здійснення порівняння результатів діяльності з еталоном.

До низького рівня належали учні, які виконували практичні завдання лише за підказкою вчителя, експериментатора. Ці учні навіть не намагалися використати зразки чи малюнки як наочну опору у процесі виконання практичного завдання.

Результати констатувального етапу дослідження свідчать, що у переважної більшості розумово відсталих учнів початкових класів за всіма значущими показниками недостатньо сформовано вміння керуватися наочними засобами в процесі виконання практичних завдань на уроках трудового навчання. Спостерігаються незначні коливання зростання рівня сформованості виявлених умінь в межах одного виду діяльності (за зразком, предметом, схемою чи інструкційною картою) від 1 до 3 класу.

Аналіз результатів експерименту показав, що для значної частини учнів 1 класу з нормальним інтелектуальним розвитком, які брали участь в дослідженні, наочні засоби навчання були опорою для самостійного виконання практичних завдань. Кількість учнів, які змогли керуватися різними видами наочності під час виконання практичних завдань і мали високий рівень виконання, склала 40-55% (залежно від виду наочності) від загальної кількості учнів. При цьому, цей показник склав лише 7-9% серед розумово відсталих третьокласників. Значно кращі результати були отримані у учнів із ЗПР порівняно з розумово відсталими учнями допоміжної школи – 30 % школярів виконали практичне завдання на високому рівні. Варто зазначити, що у дітей із ЗПР спостерігаються труднощі під час користування інструкційними  картками.

Розумово відсталі школярі, здебільшого, не утримують мету трудової діяльності. Це проявляється в тому, що розпочавши виготовляти виріб, вони відходять від первинного задуму, не складають плану майбутньої роботи, не виділяють загальних способів дій для виконання практичного завдання, а керуються переважно методом «проб та помилок». Розумово відсталі школярі загалом не володіють а ні поточним, а ні заключним самоконтролем, оскільки не звертаються до наочних засобів упродовж виконання завдання.

Для переважної більшості розумово відсталих школярів, як свідчать дані таблиці 1, зразок виробу чи технічний рисунок не є опорою для організації самостійної практичної діяльності.

Таблиця 1

Результати дослідження вмінь учнів керуватися різними видами наочності на уроках трудового навчання ( у% )

Виконання практичних завдань за різними видами наочності

Рівні

Розумово відсталі учні

Учні із ЗПР

Учні із

нормальним

розвитком

Класи

1

2

3

1

2

3

1

За спеціально виготовленим зразком

Високий

4

5

7

23

24

31

45

Середній

15

25

20

30

29

30

25

Нижче середнього

35

27

23

20

28

32

25

Низький

46

42

50

27

19

7

5

За натуральним предметом

Високий

8

6

9

24

19

39

45

Середній

34

34

40

30

50

44

35

Нижче середнього

20

30

20

26

21

10

20

Низький

38

30

31

20

10

7

0

За схематичним зображенням предмету діяльності

Високий

0

0

0

7

10

7

32

Середній

12

10

10

13

11

20

15

Нижче середнього

30

29

27

21

27

34

35

Низький

58

61

63

60

52

39

18

За інструкційною картою

Високий

0

0

0

0

0

0

9

Середній

14

12

11

10

10

11

20

Нижче середнього

15

13

14

20

23

20

30

Низький

71

75

75

70

67

69

32

Деякі з них змогли виконати завдання лише після попереднього аналізу виробу та його деталей. Тобто учні не можуть керуватися наочними засобами без наявності умінь цілеспрямованого аналізу змісту практичного завдання.

Отже, встановлено, що зразок, модель виробу чи технічний рисунок (схематичне зображення) не можуть бути опорою для організації практичної діяльності розумово відсталого школяра початкових класів, без попереднього аналізу всього виробу та окремих його деталей. Про це свідчать і результати експериментального дослідження. Так, основну масу (близько 70%) складають учні з низьким та нижче середнього рівнем сформованості умінь керуватися наочними засобами, що й зумовлює значні труднощі при виконанні самостійної навчальної діяльності.

У цієї категорії учнів, як свідчать результати констатувального етапу дослідження, недостатньо сформовані вміння розглядати зразок та інші види наочності, аналізувати їх перед початком виконання практичного завдання. Найпростіший графічний матеріал та інструкційна карта, як наочний засіб, викликав у більшості школярів значні труднощі у розумінні способу діяльності за ним.

Аналіз результатів дослідження стану сформованості в розумово відсталих учнів початкових класів умінь керуватися різними видами наочних засобів у процесі виконання практичних завдань дав підстави зробити припущення, що таке вміння значною мірою залежить від розвитку в них загальнотрудових умінь, а саме: здійснювати аналіз предмета діяльності (наочність), орієнтуватися у способі його виготовлення, тобто здійснювати попереднє планування послідовності дій та контролювати власну діяльність шляхом порівняння її з еталоном. Саме про це свідчать результати виконання практичного завдання учнями, які мали високий та середній рівні.

У третьому розділі – «Педагогічні умови використання наочності на уроках трудового навчання як засобу управління практичною діяльністю розумово відсталих школярів»подано характеристику теоретичних та організаційно-методичних умов використання наочних засобів як управління практичною діяльністю школярів, описано організацію проведення експериментального навчання, наведено результати формувального етапу дослідження, представлено методичні рекомендації щодо формування в розумово відсталих школярів умінь користуватися наочними засобами у практичній діяльності.

Основна мета формувального етапу дослідження полягала у визначенні психолого-педагогічних умов формування умінь користуватися наочними засобами в учнів з розумовою відсталістю та експериментальній перевірці її ефективності. Відповідно до мети дослідження було сформульовано його завдання: розробити прийоми роботи з наочністю, що допомагають управляти практичною діяльністю школярів; забезпечити застосування на уроках трудового навчання  різноманітних форм роботи з наочними засобами; апробувати запропоновані прийоми і підтвердити ефективність їх використання.

Методика формувального етапу дослідження розроблялася з урахуванням існуючих теоретичних положень про особливості інтелектуального розвитку розумово відсталих дітей молодшого шкільного віку (Л. С. Виготський, В. Г. Петрова, Н. М. Стадненко та ін.), про структуру діяльності цих школярів (Л.В.Занков, І.Г.Єременко, Н.П.Павлова Б.І.Пінський та ін.). Зокрема, йдеться про те, що такі діти не завжди правильно розуміють інструкцію до виконання практичного завдання, не запам’ятовують технологію та послідовність дій, втрачають мету діяльності, легко відволікаються, не враховують вказівок і вимог, що містяться в інструкції, поступово відходять від первинної мети, не осмислюють зв’язків та відношень між елементами запропонованого виробу тощо. Розумово відсталі школярі початкових класів зазнають великих труднощів щодо самостійного складання плану виконання практичного завдання і навіть роботи за готовим планом (їх планування схематичне, часто не містить необхідного переліку операцій).

Визначення основних напрямів методики формування в розумово відсталих молодших школярів умінь користуватися наочними засобами на уроках трудового навчання відбувалося з урахуванням результатів існуючих положень про те, що при самостійному виконанні практичного завдання для дітей цієї категорії важливим є не лише володіння операційними навичками, а й вміння здійснювати розумові операції: орієнтуватися у завданні, попередньо планувати перебіг його виконання, здійснювати поточний і завершальний самоконтроль, оцінювати якість виконаної роботи (Г. М. Дульнєв, В. Ю. Карвяліс, Г. М. Мерсіянова, Н. М. Стадненко, О. П. Хохліна, Л. П. Ярова та ін.).

Розробляючи методику експериментального навчання, ми спиралися на теоретико-методологічні здобутки видатних вчених (І. Г. Еременко, Л. В. Занков, С. Л. Мирський, Н. П. Павлова та ін.) про роль наочності у навчанні розумово відсталих школярів, оскільки за допомогою наочності (малюнків, макетів, моделей, креслень, схем тощо) у школярів формуються технічні поняття і технологічні знання. Результати дослідження, проведеного нами на констатувальному етапі, дали підстави зробити висновки, що успішність виконання учнями практичних завдань за різними видами наочності значною мірою залежить від сформованості в розумово відсталих молодших школярів умінь практичної діяльності. Водночас, за результатами дослідження, проведеного О. П. Хохліною, та узагальнення студіювань Є. О. Білевича, Г. М. Дульнєва, Є. О. Ковальової, Н. І. Королько, Г. М. Мерсіянової, С. Ф. Ніколаєва, Н. П. Павлової, Б. І. Пінського, Л. П. Ярової та ін. були визначені вимоги щодо спеціальної організації трудового навчання з метою формування в розумово відсталих учнів усвідомленої діяльності: дитина має ставитися в умови необхідності поетапно виконувати діяльність та її усвідомлювати. Спеціальна організація засвоєння учнями етапів діяльності з трудового навчання це: 1) аналіз завдання (аналіз об’єкта праці у вигляді зразка чи зображення різної міри готовності); 2) планування та організація діяльності; 3) практичне виконання завдання;  4) самоконтроль та оцінка діяльності.

Організація експериментальної роботи з формування умінь користуватися наочними засобами у процесі виконання практичних завдань відбувалася в три етапи (підготовчий, основний та заключний). На кожному етапі (на наочному матеріалі) передбачалося послідовне формування таких розумових дій як аналіз, синтез, порівняння, класифікація, узагальнення, а також специфічних операцій – впізнавання, зіставлення, групування. Основним завданням підготовчого етапу було навчання учнів орієнтуватися у практичному виконанні завдання – визначення послідовності дій (аналіз зразка, організація та планування, контролювання діяльності), та навчання учнів аналізу об’єкта праці (розгляд наочних засобів, визначення їх частин, деталей, форми, розміру, матеріалу, інструментів та пристроїв тощо). На основному етапі – навчання учнів визначати етапи діяльності (послідовність виконання завдання) та керуватися навчальними засобами під час виконання практичних завдань. На заключному етапі – навчання учнів застосовувати знання та вміння, одержані на попередніх етапах щодо виконання практичних завдань за різними видами наочності (предметом, зразком, схемою, інструкційною картою тощо). У процесі експериментального навчання, для розвитку у школярів умінь керуватися наочними засобами, перед виконанням практичного завдання учням пропонувався план дій у визначеній послідовності: 1) розглянути предмет діяльності (визначити матеріал з якого він виготовлений, призначення виробу, знайти деталі (якщо такі є) та назвати їх кількість, форму, колір тощо); 2) визначити послідовність дій: підібрати матеріали, інструменти, деталі (якщо такі є у готовому вигляді), чи виготовити їх самостійно, скласти план виконання практичного завдання, зазначивши спосіб та технологію (виліпити, вирізати, наклеїти, з'єднати тощо); 3) здійснити практичні дії з виготовлення предмета. При цьому учні звітують про здійснення контрольних дій – поопераційне порівняння із наочними засобами (зразком, предметом, малюнком, інструкційною картою тощо).

На всіх етапах навчання формувалося вміння словесно звітувати про виконану роботу. Оскільки це, як стверджують В. Ю. Карвяліс, Г. М. Мерсіянова, допомагає учням усвідомити процес виконання та сприяє складанню плану послідовності практичних дій. Варто зазначити, що зміст кожного етапу навчання відображає систему роботи щодо поступового формування умінь в учнів самостійно виконувати завдання, коли наочні засоби допомагають керувати практичними діями.

В експериментальному навчанні брали участь школярі 3 класу, оскільки розумово відсталі учні 1 та 2 класів у процесі констатувального етапу дослідження виявили цілковиту неспроможність самостійно використовувати наочну опору під час виконання практичних завдань.

Методикою експериментального навчання передбачалося використання системи вправ у визначеній послідовності: спочатку дітей навчали прийомам розгляду (аналізу) зразка виробу за інструкцією вчителя. Вони опановували перші навички активного, цілеспрямованого аналізу під час якого зорове сприймання поєднувалося із словесним позначенням. Виготовлення виробу з окремих деталей відбувалося за зразком, з плануванням найближчої операції. Так створювалися умови, що спонукали дітей регулювати власну діяльність словом, використовувати зразок як допомогу та контроль.

У процесі експериментального навчання враховувалося, що за існуючим змістом трудового навчання виготовлення виробів здійснюється і за малюнковим зображенням натуральних предметів. Водночас, дослідження відомих психологів (І. М. Соловйова, К. І. Вересотської, Е. А. Евлахової, Н. М. Стадненко та ін.) свідчать, що розумово відсталі учні зі значними труднощами сприймають картини, особливо коли йдеться про впізнання предметів, зображених на них. Створення образу об'ємного предмета на основі його площинного зображення та втілення сформованого образу в об'ємній формі передбачає достатньо розвинене вміння орієнтуватися у просторі. Відтак, у процесі експериментального навчання зверталась увага на формування в учнів умінь орієнтуватися у просторі під час виконання плоских та об'ємних виробів. Крім того, враховуючи труднощі, зумовлені особливостями виконання об'ємних виробів за малюнками, ми намагалися створити умови, які б спонукали дітей до здійснення аналізу виробу за його деталями, зображеними на малюнку. В процесі навчання створювалися ситуації, які спонукали до таких мисленнєвих операцій як аналіз, порівняння, узагальнення. Створена система завдань та запитань забезпечувала систематичне здійснення учням повного або часткового аналізу натуральних предметів, малюнків та схем. При цьому зверталась увага на збагачення словника учнів назвами предметів, матеріалів, інструментів та дій. Школярі мали давати словесний звіт про виконану практичну роботу, а також характеристику предмета діяльності (колір, розмір, кількість деталей, спосіб з'єднання, матеріал тощо).

З метою визначення ефективності запропонованої нами системи навчання розумово відсталих школярів початкової ланки умінь керуватися наочними засобами під час виконання практичних завдань на уроках трудового навчання було проведено експериментальне дослідження. В ньому взяли участь учні 3 класу експериментальних (ЕК) та контрольних класів (КК), які мали самостійно виготовити вироби, керуючись різними видами наочних засобів (зразком, предметом, схематичним зображенням предмета та інструкційною картою).

Досягнення учнів експериментальних класів (ЕК) порівнювалися з результатами учнів контрольних класів (КК), які навчалися за традиційною методикою. Аналіз результатів формуючого етапу дослідження стосовно стану сформованості умінь розумово відсталих школярів керуватися наочними засобами здійснювався за тими ж показниками та рівнями (високий, середній, нижче середнього, низький), що і на констатуючому етапі.

Аналіз результатів виконання практичних завдань свідчить, про те що учні експериментальних класів краще впоралися із завданням, аніж учні контрольних класів. Переважна більшість учнів експериментальних класів, які перебували на високому та середньому рівнях (табл. 2) навчилися керуватися інструкційною картою. Вони розглядали запропоновану наочність, визначали деталі, спосіб їх з'єднання, технологію виготовлення виробу, послідовність практичних дій. Встановлено, що учні, які мали високий рівень загальнотрудових умінь, здійснювали і поопераційні контрольні дії під час виконання завдань, тобто для них наочність стала засобом управління практичною діяльністю.

Таблиця 2

Результати дослідження вмінь керуватися різними видами наочності на уроках трудового навчання учнями екпериментальних і контрольних классів (у %)

Виконання практичних завдань за різними видани

наочних

засобів

Рівні

Високий

Середній

Нижче середнього

Низький

ЕК

КК

ЕК

КК

ЕК

КК

ЕК

КК

до експер.навчан.

після  експер. навчан

до експер.навчан.

після  експер. навчан

до експер.навчан.

після  експер. навчан

до експер.навчан.

після  експер. навчан

до експер.навчан.

після  експер. навчан

до експер.навчан.

після  експер. навчан

до експер.навчан.

після  експер. навчан

до експер.навчан.

після  експер. навчан

Зразок

предмета

4

18

З

6

15

28

16

18

35

29

37

37

46

25

44

39

Натуральний

предмет

8

16

8

11

34

47

26

30

20

14

24

26

З8

23

42

33

Схематичне зображення

0

12

0

0

12

18

11

11

30

48

47

49

58

23

42

40

Інструкційна карта

0

12

0

0

14

20

9

9

15

24

13

17

71

44

78

75

Під впливом експериментального навчання помітно покращилося мовлення учнів: висловлювання точніші і конкретніші, порівняно з попередніми показниками та мовленням учнів контрольної групи; словник школярів збагатився за рахунок тих термінів, які найчастіше вживалися ними під час аналізу наочних засобів та складання попередніх планів послідовності виконання практичних дій, словесного звіту про виконану роботу. Це – назви предметів, виробів, які вони виготовляли, їх призначення, колір, форма та кількість деталей, назви матеріалів, інструментів, слова-терміни, що позначають дії.

Результати експериментального навчання засвідчили, що за час проведення корекційної роботи у розумово відсталих школярів значно підвищився рівень розвитку загальнотрудових умінь і це сприяло більш успішному виконанню практичних завдань порівняно з учнями контрольного класу.

Аналіз отриманих результатів експериментального навчання дозволяє стверджувати про ефективність запропонованої методики формування умінь учнів виконувати практичні завдання за різними видами наочних засобів. Тобто наочність може використовуватись як засіб управління практичною діяльністю учнів і, таким чином, забезпечувати самостійне виконання завдань на уроках трудового навчання.

ВИСНОВКИ

1. У психолого-педагогічній літературі наочність розглядається як чуттєво-конкретна форма навчального процесу, одна з найважливіших умов, що забезпечує формування в учнів розвитку уявлень й понять, а також усіх форм мислення та мовлення. Вона є джерелом отримання об’єктивних наукових знань про навколишню дійсність. Основними функціями наочності є: мотиваційна (наочність як засіб формування навчальних проблем); формування узагальнень і наукових понять (сутності предметів і явищ); систематизації знань; пояснювальна (наочність як засіб інструктажу); управляння пізнавальною діяльністю, тощо.

2. Аналіз науково-методичної літератури та вивчення практики роботи спеціальних шкіл для розумово відсталих дітей свідчить, що наочність розглядається переважно як засіб формування у школярів конкретних уявлень і виконує ілюстративну функцію. Роль наочності як засобу управління діяльністю розумово відсталих школярів, зокрема при виконанні практичних завдань на уроках трудового навчання, не вивчалася на теоретичному рівні та не втілювалося у практиці навчання цих дітей.

Аналіз результатів дослідження умінь керуватися наочними засобами у дітей з розумовою відсталістю (легкого ступеня), із затримкою психічного розвитку та тих, які розвиваються нормально, дав змогу визначити особливості виконання розумово відсталими учнями практичних завдань за різними видами наочної опори. З’ясовано, що процес розв’язання трудового завдання передбачає сформованість не лише мисленнєвих операцій та інтелектуальних умінь (планування та ін.), а й потребує актуалізації знань у нових умовах.

3. Стан сформованості у розумово відсталих учнів початкових класів умінь керуватися наочними засобами в процесі виконання практичних завдань дав підстави зробити припущення про те, що вміння керуватися різними видами наочності значною мірою залежить від стану розвитку інтелектуальних компонентів, загальнотрудових умінь, а саме: умінь здійснювати аналіз предмета діяльності (наочність), орієнтуватися у способі його виготовлення, тобто здійснювати попереднє планування послідовності дій та контролювати власну діяльність шляхом порівняння з еталоном. Дослідження умінь учнів користуватися наочністю свідчить, що зразок виробу чи технічний рисунок не є опорою для організації самостійної практичної діяльності молодших розумово відсталих школярів, якщо ними попередньо не здійснено аналізу виробу та його деталей (тобто без наявності умінь цілеспрямованого аналізу змісту практичного завдання).

4. Експериментальне дослідження стану умінь керуватися різними наочними засобами під час самостійного виконання практичного завдання дало змогу виділити чотири рівні сформованості цих умінь (високий, середній, нижче середнього, низький) та констатувати, що переважна більшість школярів перебуває на нижче середньому та низькому рівнях, а більшість учнів 1 класу взагалі не впоралася із запропонованим видом діяльності. Для цих дітей наочні засоби не виконують роль наочної опори.

5. Результати впровадження системи роботи з формування умінь керуватися різними видами наочності під час виконання практичних завдань на основі аналізу предмета діяльності за його складовими, планувати послідовність практичних дій та здійснювати поопераційний самоконтроль сприяє розвиткові пізнавальної діяльності розумово відсталих учнів

Під впливом цілеспрямованого навчання зафіксовано якісні зміни у розвитку спостережливості, уявлень та мовлення (фіксуючого, супроводжуючого, плануючого).

6. Виявлено безпосередній зв'язок між показниками ефективності виконання практичних завдань розумово відсталими молодшими школярами за наочною опорою та рівнем сформованості у них загальнотрудових умінь.

Ефективне розв’язання молодшими школярами трудових завдань, зокрема керуватися наочною опорою у процесі самостійного виконання практичних завдань (виготовлення виробів) з різних матеріалів на уроках трудового навчання, можливе лише за дотримання таких основних умов: школярі повинні мати бажання виконувати запропоноване завдання; предмет виконання має бути посильним для виконання дитиною та викликати її інтерес; школярі мають володіти трудовими уміннями та узагальненими способами виконання практичного завдання (вміти аналізувати умови, організовувати власну діяльність, планувати її та здійснювати поточний і завершальний контроль діяльності). Водночас встановлено, що за визначених нами умов успішного виконання практичних завдань на уроках трудового навчання, не всі розумово відсталі учні, навіть 3 класу (таких понад 25%), можуть керуватися наочною опорою у процесі виконання практичних завдань.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми формування у розумово відсталих молодших школярів умінь керуватися різними наочними засобами у процесі виконання практичних завдань на уроках трудового навчання. Подальшого дослідження потребують, наприклад, такі питання як залежність умінь молодших розумово відсталих школярів керуватися наочними засобами від стану їхньої емоційно-вольової сфери, рівня інтелектуальної працездатності тощо.

Основний зміст дисертації викладено у таких публікаціях автора:

  1.  Ибрагимова А. Р. Исследование проблемы применения наглядных средств в обучении умственно отсталых школьников / А. Р. Ибрагимова // Материалы I Крымской конференции «Реабилитация детей с особенностями психофизического развития: современность и перспективы»: сб. науч. тр. – Симферополь, 2005. – С. 72-77.
  2.  Ибрагимова А. Р. Особенности использования наглядных средств умственно отсталыми учащимися при выполнении практических заданий / А. Р. Ибрагимова // Дидактичні та соціально-психологічні аспекти корекційної роботи у спеціальної школі: наук.-метод. зб. / [за ред. В. І. Бондаря, В. В. Засенка]. – К., 2006. – Вип. 7. – С. 248-250.
  3.  Ибрагимова А. Р. Методическое обеспечение формирования умений умственно отсталых учащихся пользоваться наглядными средствами на уроках трудового обучения / А.Р.Ибрагимова // сб. науч. тр. Днепропетровского государственного университета: материалы II международной научно-практической конференции (18-28 декабря 2006 г.): Серия «Педагогические науки». – Том 4. – Днепропетровск: «Наука и образование», 2006. – С. 112-113.
  4.  Ибрагимова А. Р. Проблема формирования умений учащихся вспомогательной школы пользоваться наглядными средствами в процессе выполнения практических заданий на уроках труда / А. Р. Ибрагимова // Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами: зб. наук. праць. Шоста міжнародна науково-практична конференція,- К.: Університет «Україна», 2005. – С. 88-91
  5.  Ибрагимова А. Р. Особенности использования наглядности на уроках      труда для учащихся вспомогательной школы / А. Р. Ибрагимова // Материалы Всеукраинской  научно-практической конференции «Социальная реабилитация детей с нарушением интеллекта». – Феодосия, 2008. – С. 26-30
  6.  Ибрагимова А. Р. Наглядность как средство  повышения познавательной  активности умственно отсталых школьников на  уроках трудового обучения / А. Р. Ибрагимова // Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами: зб. наук. праць. – випуск №7(9). – К.: Університет «Україна», 2010. – С. 261-271.
  7.  Ибрагимова А.Р., Меметова В.Н. Дидактический материал для развития и коррекции грамотности / А.Р.Ибрагимова, В.Н.Меметова // Учебное пособие: Коррекционная педагогика. – Сімферополь, 2009. – 117 с.
  8.  Ібрагімова А. Р. Використання наочності, як засобу управління практичними діями розумово відсталих учнів на уроках трудового навчання / А. Р. Ібрагімова // освіта осіб з особливими потребами: шляхи розбудови: наук.-метод. зб. / – Вип. 1. [за ред. В. В. Засенка, А. А. Колупаєвої]. – К.: 2010. – С. 112-120.

АНОТАЦІЯ

Ібрагімова А.Р. Формування в розумово відсталих школярів уміння користуватися наочними засобами в практичній діяльності (на матеріалі трудового навчання) – Рукопис .

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.03 – корекційна педагогіка, Інститут спеціальної педагогіки НАПН України, Київ, 2010.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню формування у розумово відсталих школярів уміння користуватися наочними засобами у практичній діяльності на уроках трудового навчання (початкова ланка). У дисертації представлено розробленість даної проблеми у загальній та спеціальній психолого-педагогічній літературі; подано аналіз практики використання наочних засобів на уроках трудового навчання у спеціальній школі; визначено стан сформованості умінь учнів виконувати практичні завдання за різними видами наочних засобів (зразки, схеми, графічне зображення, інструкційні карти тощо) на основі розроблених критеріїв та рівнів їх визначення. Доведено, що формування в розумово відсталих молодших школярів умінь користуватися наочними засобами як наочною опорою у процесі виконання практичних завдань на уроках трудового навчання значною мірою залежить від достатнього розвитку інтелектуальних компонентів трудової діяльності, а саме: умінь аналізувати, здійснювати планування та самоконтроль.

На основі виявлених експериментальним шляхом особливостей формування умінь в учнів користуватися наочними засобами у процесі виконання практичних завдань визначено психолого-педагогічні умови, спрямовані на удосконалення методики трудового навчання розумово відсталих школярів. Результати дослідження, що наведені у дисертаційній роботі, свідчать про ефективність запропонованої методики трудового навчання розумово відсталих школярів молодших класів.

Ключові слова: розумово відсталі молодші школярі, наочні засоби, наочна опора, практична діяльність, трудове навчання, рівні сформованості умінь користуватися наочними засобами, інтелектуальні компоненти трудової діяльності.

АНОТАЦЦИЯ

Ибрагимова А.Р. Формирование у умственно отсталых школьников умения пользоваться наглядными средствами в процессе практической деятельности ( на материале трудового обучения). – Рукопись.

 

Диссертационная работа посвящена исследованию проблемы формирования у умственно отсталых школьников умений пользоваться наглядностью как средством управления практической деятельностью на уроках трудового обучения (начальная ступень).

В диссертации представлен анализ исследуемой проблемы в общей и специальной психолого-педагогической литературе. Выявлено, что в коррекционной педагогике и специальной психологии рассматривается вопрос исследуемой проблемы, в частности определены особенности восприятия различных видов наглядности, ее роль для коррекции умственной сферы. В диссертации анализируется уровень сформированности умений учеников выполнять практические задания, руководствуясь различными наглядными средствами (образцы, рисунки, графические изображения, инструкционные карты) на основе разработанных критериев их определения. Доказано, что формирование у умственно отсталых младших школьников умений пользоваться наглядными средствами как опорой в процессе выполнения практических заданий на уроках трудового обучения в значительной степени зависит от достаточного развития у них интеллектуальных компонентов трудовой деятельности (умения анализировать задачу, планирование, контролирование).

В диссертации определены педагогические условия способствующие использованию наглядности как средства управления практической деятельностью умственно отсталых учеников младших классов, основными из них являются: владение учащимися необходимыми трудовыми умениями, наличие интереса к работе и желание решать данную задачу (мотивация деятельности), умение актуализировать прошлые знания, владение переносом знаний в условия решения новой задачи; владение способами решения задачи – анализ условия, представление о составляющих компонентах, мысленное предвосхищение результата, имеют необходимый уровень развития пространственных представлений.

В работе представлено апробированное содержание и методическое обеспечение коррекционно-развивающего обучения способствующего формированию у школьников умений пользоваться различными видами наглядности в процессе выполнении практических заданий как средством управления практической деятельности умственно отсталыми младшими школьниками.

Ключевые слова: умственно отсталые дети младшего школьного возраста, наглядные средства, наглядная опора, практическая деятельность, трудовое обучение, общетрудовые умения, интеллектуальные компоненты трудовой деятельности.

S u m m a r y

Ibragimova A.R. Forming the skills of visual aids use at mentally retarded pupils in the process of practical activity (on the materials of labour education). - Manuscript .

Dissertation for a Candidate degree in Pedagogy,  Institute for Special Pedagogy of the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kiev, 2010.

The dissertation deals  with the research of the main problems on the forming the skills of visual aids use at mentally retarded pupils as a mean to manage practical activities at the labour education lessons (elementary level ).

The dissertation contains the analysis of the problems under research in general and special psychological and pedagogical literature.

It has been revealed that both corrective pedagogy and special psychology consider the issues of the problems under research, in particular, the peculiarities of perception of different kinds of visual aids and their role in the correction of mental sphere.

The dissertation analyses the level of pupils, skills in managing  practical tasks by using various visual means (patterns, pictures, graphic representations, instruction maps) on the basis of the developed assessment criteria.

It has been proved that the forming of definite skills at mentally retarded junior schoolchildren in using visual means in the process of completing practical tasks at the labour education lessons considerably depends on the sufficient development of their intellectual components of work activity (skills to analyze a problem, to plan and to control them).

The study has defined the essence of pedagogical conditions which promote using visual aids as means of managing practical activities at mentally retarded junior pupils. The main conditions are: to master by pupils all necessary work skills,  to have interest in work, motivation of the activity, desire to solve a problem, ability to actualize obtained knowledge, to use knowledge in solving a new problem.

The study also represents approved materials and methodological provision of the correcting and developing teaching which promote forming the skills of use of various kinds of visual aids in the process of completing practical tasks as means of managing practical activities at mentally retarded junior pupils.

Key words: mentally retarded junior pupils, complete, visual aids, practical activity, knowledge, working activity, intellectual components, promote.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

26577. ОПРЕДЕЛЕНИЯ ПЛОТНОСТИ МОЛОКА 5.19 KB
  ОПРЕДЕЛЕНИЯ ПЛОТНОСТИ МОЛОКА Определение плотности молока производят в соответствии с требованиями ГОСТ 362584. Плотностью молока называют отношение массы молока при температуре 20 к массе равного объема воды при температуре 4С температура воды с наибольшей плотностью. Плотность цельного коровьего молока колеблется в пределах 1027 1033 кг мЗ. Плотность молока часто для краткости выражают не полным числом а только цифрами следующими за десятыми долями в градусах плотности отбрасывая две первые цифры 10 так как они всегда постоянны...
26578. ОСМОТР ТУШ И ОРГАНОВ УБИТЫХ ЖИВОТНЫХ В УБОЙНОМ ЦЕХЕ МЯСОКОМБИНАТА 4.74 KB
  ЛИВЕР подвешивают за кольца трахеи поворачивают средостением вскрывают бронхиальные и средостенные лимфоузлы прощупывают легкие разрезают легкие параллельно средостению отступя от него 1 см. Осматривают ПЕЧЕНЬ цвет размеры вскрывают портальные лимфоузлы разрезают печень вдоль 2 разрезами вскрывают желчные ходы. ПОЧКИ осматривают с поверхности прощупывают при необходимости вскрывают вскрывают почечные лимфоузлы. На мясокомбинатах скотобойнях и убойных пунктах лимфатические узлы туши вскрывают в том случае если к этому имеются...
26579. ОСОБЕННОСТИ СТРОЕНИЯ И ТОПОГРАФИИ ЛИМФОУЗЛОВ КРС, ОВЕЦ, СВИНЕЙ. ОСОБЕННОСТИ ТОПОГРАФИИ ЛИМФАТИЧЕСКИХ УЗЛОВ У РАЗНЫХ ВИДОВ ЖИВОТНЫХ 40.12 KB
  У КРУППОГО РОГАТОГО СКОТА И ОВЕЦ лимфатические узлы овальной формы окружены жировой тканью и имеют на разрезе серый или интенсивносерый цвет. По сравнению с крупным рогатым скотом некоторые лимфатические узлы у свиней отсутствуют. ЛИМФАТИЧЕСКИЕ УЗЛЫ КРУПНОГО РОГАТОГО СКОТА. Передние средостенные лимфатические узлы расположены в средостении впереди от аорты слева от пищевода и трахеи некоторые у входа в грудную полость.
26580. ПАСТЕРИЗАЦИЯ МОЛОКА. ИЗМЕНЕНИЕ В МОЛОКЕ ПРИ РАЗНЫХ РЕЖИМАХ ПАСТЕРИЗАЦИИ 5.9 KB
  ПАСТЕРИЗАЦИЯ МОЛОКА. Пастеризация следовательно наиболее простой и дешевый способ обеззараживания молока. При пастбищном содержании скота микрофлора молока уничтожается нагреванием более полно чем при стойловом содержании. Перед пастеризацией необходима тщательная очистка молока.
26581. КИСЛОМОЛОЧНЫЕ ПРОДУКТЫ, ИХ ПИЩЕВОЕ, ДИЕТИЧЕСКОЕ И ЛЕЧЕБНОЕ ЗНАЧЕНИЕ 6.01 KB
  Усвояемость кисломолочных продуктов выше усвояемости молока т. Регулярное употребление в пищу кисломолочных продуктов способствует и укреплению нервной системы изза накопления в них крайне необходимых человеку витаминов синтезируемых молочнокислыми бактериями. Установлено что содержание витаминов в кисломолочных продуктах возрастает в результате и спиртового брожения. молочнокислые бактерии содержащиеся в кисломолочных продуктах способны приживаться в кишечнике человека и благотворно влиять на весь организм.
26582. КЛАССИФИКАЦИЯ ПИЩЕВЫХ ЗАБОЛЕВАНИЙ 5.7 KB
  Само название пищевые заболевания пищевые токсикоинфекции пищевые токсикозы указывают что основную роль в их возникновении играют 'пищевые продукты. В зависимости от них все пищевые заболевания людей делят на две большие группы. ПИЩЕВЫЕ ЗАБОЛЕВАНИЯ НЕ БАКТЕРИАЛЬНОЙ ПРИРОДЫ типичные пищевые отравления. Пищевые заболевания не бактериальной природы с недостаточно изученной этиологией.
26583. КОНСЕРВИРОВАНИЕ КОЖЕВЕННОГО СЫРЬЯ 5.55 KB
  Шкуры консервируют посолом врасстил тузлукованием сухосоленым пресносухим и кислотносолевым способами. Шкуры укладывают на стеллажи мездрой вверх посыпая слоем соли до 1 см высотой штабеля 15 2 м. Каждый штабель комплектуют не более 3 суток с момента посола первой шкуры. Тузлукованием консервируют шкуры крупного рогатого скота конские верблюжьи и свиные.
26584. КОНСЕРВИРОВАНИЕ МЯСА ВЫСОКОЙ ТЕМПЕРАТУРОЙ. ВЕТСАНЭКСПЕРТИЗА И ГИГИЕНА ПРИГОТОВЛЕНИЯ БАНОЧНЫХ КОНСЕРВОВ. КОНСЕРВИРОВАНИЕ МЯСА И МЯСНЫХ ПРОДУКТОВ ВЫСОКОЙ ТЕМПЕРАТУРОЙ 16.98 KB
  Технология приготовления консервов сводится к тому что подготовленное мясо или другие продукты закладывают в жестяные или стеклянные герметически закрывающиеся банки которые подвергают стерилизации при температуре выше 100С. Консервный цех или завод имеет два основных отделения: 1 жестянобаночное где изготавливают банки и 2 технологическое в котором проводят все технологические операции при изготовлении консервов. Это необходимо при стерилизации банок когда под действием высокой температуры происходит расширение металла и содержимого...
26585. КОНСЕРВИРОВАНИЕ МЯСА ХОЛОДОМ. ИЗМЕНЕНИЕ В МЫШЕЧНОЙ ТКАНИ ПРИ ЗАМОРАЖИВАНИИ 14.63 KB
  Мясо по термическому состоянию согласно стандартам подразделяют на остывшее охлажденное подмороженное замороженное и оттаявшее. К остывшему относят мясо которое после разделки туши на глубине 8 см имеет температуру не выше 12 С. Остывшее мясо используют на предприятии где его получили вывоз для реализации ограничен исключение представляют продовольственные рынки. К охлажденному относят мясо температура в толще мышц которого не выше 4 С.