64774

МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ПРАЦЕОХОРОННИХ УМІНЬ І НАВИЧОК СТУДЕНТІВ АГРАРНИХ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ЗАСОБАМИ ІМІТАЦІЙНОГО МОДЕЛЮВАННЯ

Автореферат

Педагогика и дидактика

Здійснивши аналіз методики викладання нормативних дисциплін Основи охорони праці й Охорона праці в галузі у вищих аграрних навчальних закладах ми дійшли висновку що здебільшого застосовуються традиційні методи навчання які не повною мірою дозволяють сформувати високий рівень...

Украинкский

2014-07-11

592 KB

0 чел.

PAGE  1

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ

І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

ЖДАНОВА Вікторія Геннадіївна

УДК 378.147/.663:331.45(477)

МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ПРАЦЕОХОРОННИХ УМІНЬ І НАВИЧОК СТУДЕНТІВ АГРАРНИХ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ЗАСОБАМИ ІМІТАЦІЙНОГО МОДЕЛЮВАННЯ

13.00.02 – теорія та методика навчання (сільськогосподарські дисципліни)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук 

Київ – 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі методики навчання та управління навчальними закладами Національного університету біоресурсів і природокористування України, Кабінет Міністрів України

                     

Науковий керівник –  кандидат педагогічних наук, доцент

Журавська Ніна Станіславівна,

Національний університет біоресурсів і

природокористування України,

доцент кафедри методики навчання

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Нічуговська Лілія Іванівна,

Полтавський університет економіки і торгівлі,

професор кафедри вищої математики і фізики

кандидат педагогічних наук, доцент

Ковбаса Юрій Миколайович, 

Чернігівський національний педагогічний

університет імені Т.Г. Шевченка,

доцент кафедри професійної освіти

та безпеки життєдіяльності.

Захист відбудеться «9» грудня 2010 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.004.18 у Національному університеті біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 15, корп. 3, ауд. 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 13, корп. 4, ауд. 28

Автореферат розісланий «8» листопада 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради                              О.В. Полозенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Гарантія безпечних умов праці – конституційна норма України. Нині наша держава посідає одне з перших місць серед європейських країн за рівнем нещасних випадків, професійних захворювань і виробничого травматизму. Однією з причин цього є низький рівень працеохоронної культури фахівців і роботодавців.

За даними міжнародної статистики, травматизм і смертність від нещасних випадків можуть бути прирівняні до епідемії. Так, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я смертність від нещасних випадків займає третє місце після серцево-судинних й онкологічних захворювань. Причому якщо від цих захворювань помирають переважно люди похилого віку, то внаслідок нещасних випадків гинуть люди переважно середнього та молодшого віку. Аналіз причин смертності в Україні засвідчує, що нещасні випадки у виробничій та невиробничій сферах є головною причиною смерті українських чоловіків працездатного віку (приблизно 35%). Загалом через таку кількість загиблих і травмованих внаслідок нещасних випадків й аварій складається враження, ніби в країні йде прихована війна, яка за своєю суттю аморальна. Адже для мирного часу – це непомірно великі втрати. Тому питання охорони праці та здоров’я наших громадян у процесі їх трудової та іншої діяльності повинні вирішуватися на найвищому державному рівні, оскільки саме люди, їх життя і здоров’я є найбільшим багатством будь-якої держави.

Рівень травматизму і професійної захворюваності значно вищий у країнах, які розвиваються, ніж у промислово розвинених державах. В Україні смертність від нещасних випадків на виробництві у 5-6 разів перевищує середній показник європейських країн.

Статистичні дані свідчать, що: 1) у світі кожні 3 хвилини внаслідок виробничої травми або професійного захворювання помирає одна людина; 2) в Україні внаслідок травм кожні 5 годин помирає одна людина; 3) у світі щосекунди на виробництві травмується 4 особи; 4) в Україні кожні 8 хвилин травмується 1 людина; 5) у світі щомісяця на роботі травмується така кількість людей, яка дорівнює населенню Парижа.

За даними Міжнародного бюро праці, у світі в середньому на 100 тис. працюючих припадає приблизно 6 нещасних випадків зі смертельними наслідками. В Україні цей показник майже вдвічі більший (11 загиблих на 100 тис. працюючих) і найвищий серед країн СНД. Однак варто зазначити, що показники стану охорони праці суттєво відрізняються за галузями промисловості і регіонами України.

Упродовж останнього десятиліття одне з перших місць за кількістю нещасних випадків на виробництві займає агропромисловий комплекс України. Саме тому формування працеохоронних умінь і навичок у фахівців аграрного сектору економіки є актуальним завданням. У підвищенні ефективності формування працеохоронної культури випускників вищої аграрної школи, підготовки молоді до нових умов праці, яка залежить від теоретико-практичної та морально-психологічної підготовки до життя і роботи в ринкових умовах, від обсягу та якості сформованих знань і вмінь, велику роль відіграють педагогічні технології навчання.

Здійснивши аналіз методики викладання нормативних дисциплін «Основи охорони праці» й «Охорона праці в галузі» у вищих аграрних навчальних закладах, ми дійшли висновку, що здебільшого застосовуються традиційні методи навчання, які не повною мірою дозволяють сформувати високий рівень працеохоронних умінь і навичок майбутніх фахівців.

Одним із методів формування ґрунтовних умінь і навичок є імітаційне моделювання, основна мета якого – наблизити навчання до конкретних виробничих умов (підприємств, організацій, установ). Застосування засобів імітаційного моделювання, з одного боку, сприяє поглибленню та розширенню теоретичних і наукових знань, а з іншого – імітує майбутню діяльність фахівця. Крім того, імітаційні засоби сприяють розвиткові творчих здібностей, самостійності у вирішенні проблемних і виробничих ситуацій, глибокому засвоєнню і закріпленню матеріалу з мінімальними затратами зусиль і часу студентів та викладачів.

Отже, актуальність теми дослідження зумовлено протиріччями між:

  •  вимогами суспільства до висококваліфікованих фахівців з безпеки життєдіяльності та відсутністю науково-методичного забезпечення, необхідного для їхньої підготовки;
  •  потребами вищих навчальних закладів у мобільних фахівцях з безпеки життєдіяльності, що досконало володіють законодавчою базою та їхньою незабезпеченістю сучасними програмними засобами;
  •  підвищенням якості підготовки фахівців з безпеки життєдіяльності на основі впровадження інноваційних методик навчання і відсутністю теоретичних аспектів її розробки.

Нерозробленість даної проблеми та наявні протиріччя зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: «Методика формування працеохоронних умінь і навичок студентів вищих аграрних навчальних закладів засобами імітаційного моделювання».

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження є складовою науково-дослідної теми кафедри педагогіки Національного університету біоресурсів і природокористування України «Теоретичні і методичні засади застосування інноваційних технологій при підготовці фахівців у вищих аграрних навчальних закладах» (РК № 0108U004905).

Тему дисертації затверджено вченою радою Національного аграрного університету (протокол № 2 від 25.10.06 р.) і та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 10 від 26.12.2006 р.).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні й експериментальній перевірці впливу засобів імітаційного моделювання на формування працеохоронних умінь і навичок.

Для досягнення зазначеної мети було поставлено такі завдання: 

  1.  Проаналізувати психолого-педагогічну, методичну, спеціальну літературу з проблеми дослідження.
  2.  Теоретично обґрунтувати застосування засобів імітаційного моделювання у процесі навчання, зокрема при вивченні навчальних нормативних дисциплін «Основи охорони праці» й «Охорона праці в галузі».
  3.  Виявити умови формування працеохоронних умінь і навичок засобами імітаційного моделювання у студентів-аграрників.
  4.  Розробити й експериментально перевірити методику формування працеохоронних умінь і навичок студентів вищих аграрних навчальних закладів засобами імітаційного моделювання.

Об’єкт дослідження – навчальний процес студентів аграрних ВНЗ.

Предмет дослідження – методика формування працеохоронних умінь і навичок у студентів аграрних ВНЗ засобами імітаційного моделювання.

Для вирішення поставлених завдань було використано методи досліджень: теоретичні – аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури, порівняльний аналіз зарубіжних і вітчизняних джерел; вивчення інформації щодо формування працеохоронних умінь і навичок у студентів ВНЗ; емпіричні – спостереження, тестування, анкетування, педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний) дав змогу перевірити ефективність умов формування працеохоронних умінь і навичок засобами імітаційного моделювання студентів вищих аграрних навчальних закладів освіти II–IV рівнів акредитації; методи обробки даних  обробки фактологічної інформації, методи математичної статистики з метою обробки результатів дослідно-експериментальної роботи для кількісного і якісного аналізу розробленої методики.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше виявлено й обґрунтовано умови формування працеохоронних умінь і навичок студентів вищих аграрних навчальних закладів засобами імітаційного моделювання; уточнено сутність поняття «працеохоронні уміння і навички»; удосконалено методику формування працеохоронних умінь і навичок у майбутніх фахівців-аграріїв; отримала подальшого розвитку модель формування працеохоронних умінь і навичок.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці методичних рекомендацій «Практикум з навчальної дисципліни “Основи охорони праці”» для підготовки бакалаврів у вищих навчальних закладах ІІ-ІV рівнів акредитації засобами імітаційного моделювання.

Отримані результати і висновки можуть бути використані в практиці навчальної роботи аграрних ВНЗ; на курсах підвищення кваліфікації; при розробці програм, навчальних та методичних посібників з дисциплін, суміжних з дисциплінами «Основи охорони праці» та «Охорона праці в галузі».

Результати дослідження впроваджено в практику навчального процесу Національного університету біоресурсів і природокористування України (акт впровадження від 11.11.2007 р.), відокремленому структурному підрозділі Національного університету біоресурсів і природокористування України «Ірпінський економічний коледж» (акт впровадження № 152 від 22.04.2010 р.), Дніпропетровського державного аграрного університету (акт про впровадження № 15-08-124 від 30.04.2010 р.), Подільського державного аграрно-технічного університету (акт впровадження № 75-02-94 від 19.03.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. У спільній публікації [10] автором теоретично обґрунтовано підходи до розробки змісту практичних занять із застосуванням засобів імітаційного моделювання; розроблено методичні рекомендацій для викладачів вищих навчальних закладів освіти до практикуму.

Ідеї та думки, що належать співавторам публікацій, у дисертаційній роботі не використовувались. 

Апробація результатів дослідження. Основні положення, висновки та результати проведених досліджень представлено у виступах на міжнародних науково-практичних конференціях: «Наука і освіта 2002» (Дніпропетровськ, 2002 р.); «Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми» (Вінниця, 2004 р.); «Наука і освіта 2004» (Дніпропетровськ, 2004 р.); «Cучасні тенденції в розвитку банківської системи» (Дніпропетровськ, 2005 р.); «Наукові дослідження – теорія та експеримент 2006» (Полтава, 2006 р.); «Інтенсивні методи навчання та їх застосування при викладанні курсу «Основи охорони праці» у ВНЗ України» (Ірпінь, 2007 р.).

Результати дисертаційного дослідження доповідались на кафедрі методики навчання Національного університету біоресурсів і природокористування України (2002-2009 рр.) та щорічних науково-методичних конференціях зазначеного ВНЗ.

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладені в 12 наукових працях, з яких 10 написаних без співавторів, у тому числі: 4 статті у провідних наукових фахових виданнях, 6 тез доповідей у збірниках матеріалів конференцій, 1 навчальний посібник, 1 методичні вказівки. Загальний обсяг особистого внеску – 5,6 авторських аркушів.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел із 251 найменувань. Загальний обсяг дисертації становить 265 сторінок, з яких 173 сторінки основного тексту. Робота містить 13 таблиць, 6 рисунків, 10 додатків на 71 сторінці.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, представлено зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет дослідження, розкрито новизну і практичне значення одержаних результатів, особистий внесок здобувача, подано відомості про апробацію та впровадження у практику результатів дослідження, про публікації, наведено інформацію про структуру й обсяг дисертації.

У першому розділі «Імітаційне моделювання в навчальному процесі вищих аграрних навчальних закладів» здійснено ретроспективний аналіз поняття «працеохоронні уміння і навички», виявлено сутність основних термінів, які пов’язані з працеохоронною діяльністю, розкрито роль і місце імітаційного моделювання у процесі професійної підготовки майбутніх фахівців-аграріїв.

Основне завдання будь-якої професійної школи – підготовка підростаючого покоління до життя в мінливих умовах сьогодення і майбутнього.

Стрімке накопичення й оновлення інформації, інтернаціоналізація та глобалізація життя сучасного суспільства є причиною того, що зміни в одній галузі дуже швидко поширюються на інші, посилюючи взаємовплив, взаємозв’язок і взаємозалежність цих сфер. Усе це прискорює ритм життя, підвищує його динамізм та інтенсивність. За таких умов отримані раніше знання дуже швидко старіють. Життя вимагає їх постійного оновлення і поповнення, швидкої адаптації до нових умов виробництва, соціально-економічних реалій.

Найбільш поширені терміни, «професія» та «спеціальність», використовуються в різних сферах народного господарства та характеризують сутність поняття «працеохоронні уміння і навички».

В освітній теорії і практиці уміння і навички класифікуються на основі різних логічних обґрунтувань. Найпоширенішим є їх поділ на практичні та інтелектуальні.

Аналіз літератури дозволив зробити висновок щодо приділення науковцями (Ю.Бабанський, В.Давидов, А.Дьомін, Б.Єсипов, І.Лернер, М.Махмутов, Л.Новікова, М.Скаткін, Г.Щукіна) значної уваги проблемам формування у студентів умінь і навичок, розкриттю закономірностей їх походження.

Проаналізувавши різні точки зору на поняття і походження понять «уміння», «навички», ми дійшли висновку, що вчені не заперечують, а доповнюють один одного. Адже при вирішенні питання про співвідношення вмінь і навичок виходимо з того, що в будь-якому виді діяльності людини її знання, вміння і навички діалектично взаємопов’язані. Вміння у своїй основі мають творчий характер і не можуть стати автоматизованими, оскільки виражають собою здатність людини приймати рішення з їх реалізації в умовах, що змінюються.

Вміння і навички надзвичайно складні структурні сполучення почуттєвих, інтелектуальних, вольових, емоційних якостей особистості, які формуються і виявляються в свідомому, цілеспрямованому здійсненні нею систем розумових, мнемічних, вольових, сенсорних та інших дій, що забезпечують досягнення поставленої мети діяльності в умовах, що змінюються.

У контексті нашого дослідження доцільно опрацювати класифікацію вмінь і навичок, якими оволодіває майбутній спеціаліст у процесі вивчення навчальної нормативної дисципліни “Основи охорони праці”.

Доведено, що одним з перспективних шляхів реформування системи освіти є застосування методів, форм і засобів моделювання в педагогічному процесі різних закладів освіти.

Моделювання як метод пізнання широко використовується в усіх наукових галузях, у тому числі й педагогічних. Саме поняття «моделювання» досить широке і недостатньо конкретизоване щодо використання його під час вивчення освітнього змісту у вищій школі. Різноманітні погляди на проблему моделювання знайшли відображення в працях вітчизняних і зарубіжних вчених. Моделювати, на думку дослідників (Р.Шеннона, В.Штоффа, В.Шило, Є.Степанова), означає уявити, осягнути сутність явища, не використовуючи експериментів на реальному об’єкті. Науковці розглядають моделювання як непрямий, опосередкований метод наукового дослідження об’єктів пізнання (безпосереднє вивчення їх з певних причин неможливе, ускладнене чи недоцільне) шляхом дослідження їх моделей. Проблеми моделювання ситуацій професійної діяльності знайшли відображення в працях С.Висоцької, Р.Габдреєва, Ю.Геронимус, К.Кексер, А.Капської, В.Мізінцева. Вивчення й аналіз їх дав можливість зробити такі висновки, що характеризують моделювання: 1) орієнтовне відтворення певних об’єктів, які через свою складність не піддаються чи погано піддаються дослідженню; 2) відрізняється від простого описання повнотою і точністю виявлених властивостей; 3) є цінним і досить надійним джерелом інформації про досліджуваний об’єкт; 4) імітаційне моделювання є одним із засобів поліпшення навчання; 5) використання моделювання в процесі навчання сприяє поглибленню знань з основ наук, сприяючи зв’язку теорії з практикою, формуванню практичних навичок.

У педагогіці під моделюванням розуміємо раціональну організацію програмного матеріалу, який відтворюється за допомогою певних понять, схем, таблиць, термінології. Проте у моделі не завжди відбивається лише структурна сторона обєкта.

Для нашого дослідження цінним є комплексний підхід до розробки моделі підготовки фахівця, реалізація якої дозволяє розв’язувати відповідні завдання, а саме: моделювати навчальний процес; використовувати моделювання у розробці програм, тематичних планів, підручників, посібників, дидактичних матеріалів; створювати ситуації, необхідні для мовного спілкування на заняттях; відтворювати ситуації професійної діяльності шляхом використання різних форм та методів навчання; аналізувати навчальний процес у цілому та за елементами.

З метою відображання специфіки об’єкта дослідження в галузі охорони праці нами уточнено формулювання визначення моделі як уявно-знакової системи елементів, яка на основі принципу аналогії відтворює певні властивості і функції об’єкта дослідження.

На нашу думку, моделювання – це, насамперед, метод наукового дослідження. З метою його використання необхідно вміти аналізувати навчальну інформацію, що подається аудиторії, сприяючи покращенню планування, прогнозування, проектування навчального процесу, управління пізнавальної діяльності тощо.

У контексті нашого дослідження моделювання є основою вивчення предметів, якими студенти повинні володіти, а викладач повинен постійно використовувати цей метод у власній педагогічній діяльності.

Імітаційне моделювання відгалузилося від математичного, тобто конструювання уявної моделі (імітатора), яка імітує об’єкти і процеси за необхідними (але неповними) показниками: наприклад, за часом роботи, інтенсивністю, економічними затратами, розміщенням тощо.

Імітаційна модель може містити евристичні елементи, суперечливу інформацію, тим самим наближаючись до реального життя, але це ж і відрізняє його від останнього.

Ми погоджуємося з думкою В. Шила, який під імітаційною моделлю об’єкта в загальному вигляді розуміє певну систему, що складається з окремих підсистем (елементів, компонентів) і зв’язків між ними (з якоюсь структурою), причому функціонування (зміна станів) і внутрішня зміна всіх елементів моделі під дією зв’язків може бути алгоритмізована так, як і взаємодія системи із зовнішнім середовищем.

Аналіз відповідних літературних джерел дав можливість виділити три типи педагогічних моделей (багатофакторна – Дж. Шилленин; модель навчального процесу, побудовану на основі інформаційно-кібернетичного типу – Г. Белдвин, Р. Джемелка, Р. Кауфман, Р. Стейкнас, Г. Борич та ін.; етапна модель – Х. Литтелл, Дж. Бейли), в яких реалізується системний підхід до навчально-виховного процесу.

Власне, на педагогічному рівні використовуються моделі другого й третього типу, які фактично стають методом, що складається із сукупності нормативних вимог.

Отже, модель, зокрема, дає можливість, з одного боку, побачити та проаналізувати загальну картину організації навчально-виховного процесу, а з іншого – перейти на якісно новий її рівень шляхом розробки та впровадження системних технологій навчання. Це важливо з методологічної точки зору, бо саме завдяки такому визначенню можна надалі безпосередньо перейти до відбору та впровадження ефективних педагогічних підходів до здійснення управлінських рішень, при формуванні яких необхідне врахування як загального стану суспільства, так і інтегративної якості професійної діяльності випускників вищих навчальних закладів.

Загальними вимогами до підготовки бакалаврів є високий рівень їхньої освіченості, всебічний розвиток, володіння відповідними теоретичними і прикладними знаннями, уміннями та навичками.

Нами було проведено аналіз завдань, які доводиться вирішувати студентам-аграрникам під час працеохоронної діяльності відповідно до кваліфікаційної характеристики “Агроном”. За час, відведений на вивчення цієї дисципліни не можливо сформувати весь комплекс необхідних умінь і навичок. Нами зроблено спробу виділити уміння та навички, що використовуються найчастіше, є найважливішими, й на основі яких підвищується рівень знань, формуються працеохоронні уміння і навички.

У другому розділі «Наукові основи методики формування працеохоронних умінь і навичок засобами імітаційного моделювання» – нами виділено умови, які реалізовуються на етапах педагогічного експерименту (констатувальний, формувальний) та сприяють формуванню у студентів аграрних ВНЗ працеохоронних умінь і навичок: 1) забезпечення студентів повним навчально-методичними комплексом з дисциплін «Основи охорони праці» й «Охорона праці в галузі», 2) наближення творчих та навчальних завдань до реальних умов виробництва, 3) застосування під час викладання навчальних нормативних дисциплін «Основи охорони праці» й «Охорона праці в галузі» методів активного навчання.

У процесі формування працеохоронних умінь і навичок засобами імітаційного моделювання у майбутніх фахівців-аграрників викладач відіграє важливу роль, оскільки створює відповідні умови для спонукання студента до ефективного досягнення навчальних цілей. Під такими умовами ми розуміємо фактори, обставини, які діють у навчально-виховному процесі та впливають на навчальну діяльність студентів.

У навчально-методичний комплекс, за першою умовою, покладено змістовні модулі та шляхи оцінювання й врахування рівня знань студентів. Отже, він побудований на кредитно-модульній системі організації навчального процесу і ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів).

У якості основи методичного комплексу виступає інформаційно-методичний матеріал, який є базою раціональної організації праці студентів. Сукупність джерел інформації, навчально-методичної документації, підручників та посібників, що забезпечують оптимальні умови для активної пізнавальної навчальної діяльності студентів становить комплекс навчально-методичних матеріалів.

Друга умова передбачає наближення навчальних творчих завдань до реальних умов виробництва. При її реалізації в полі зору викладача опиняються, по-перше, деяка модель взаємодії майбутнього фахівця з професійним об'єктом і реальними ситуаціями, що виникають у виробничій діяльності і, по-друге, визначена послідовність навчально-пізнавальних дій, що створює основу для застосування визначеної логіки, прийомів пошуку й аналізу науково-технічної інформації щодо працеохоронних умінь і навичок.

Постійне застосування під час викладання навчальних нормативних дисциплін “Основи охорони праці” й “Охорона праці в галузі” методів активного навчання було запорукою третьої умови формування працеохоронних вмінь і навичок.

На основі методологічної бази дослідження нами розроблено структуру процесу формування працеохоронних умінь і навичок у студентів при вивченні нормативної дисципліни “Основи охорони праці”, який включає чотири послідовних етапи. Їх, у свою чергу, поділено на мікроетапи, в яких конкретизується цей процес.

На першому відбувалася підготовка студентів до оволодіння знаннями, працеохоронними уміннями і навичками (мікроетапи уточнювали опорні знання, уміння і навички студентів, відновлювали ті знання, які послабилися чи втратились).

Другий етап передбачав вивчення теоретичного матеріалу. Важливим структурним елементом була мотивація навчальної діяльності студентів. Слід відзначити тісне переплетення мотивації і мети між собою. При подачі нового матеріалу було виявлено та використано провідні поняття.

На третьому етапі нами відображався процес формування працеохоронних умінь і навичок на практичних заняттях, які розпочинались з контролю готовності студентів до вироблення вмінь і навичок.

На заключному, четвертому, етапі формуються працеохоронні уміння і навички в умовно-реальних ситуаціях, які близькі до реальних і беруться з виробництва. Виконуючи такі завдання, студенти вчаться застосовувати набуті працеохоронні уміння і навички у виробничих умовах. Практика показує, що спочатку вони переносять набуті працеохоронні знання і вміння в змінені умови в тій формі, в яких вони ними оволодівали. Але згодом їх застосують у реальних ситуаціях. Характеризуються такі ситуації тим, що можуть бути створені і виникати несподівано, вимагаючи експромтного їх застосування. Послідовність етапів наведено в таблиці 1.

Таблиця 1

Формування працеохоронних умінь і навичок студентів у процесі вивчення нормативної дисципліни “Основи охорони праці”

Етап 1. Підготовка студента до оволодіння знаннями, працеохоронними навичками, уміннями

  1.  Виявлення наявності опорних знань, навичок і вмінь у студентів (лекції, проблемна лекція, пояснення).
    1.  Відновлення в пам’яті студентів раніше сформованих опорних знань, навичок, умінь та вдосконалення їх (семінар, бесіда, розповідь, колоквіум, самостійна робота).

Етап 2. Вивчення нового теоретичного матеріалу

2.1. Мотивація навчальної діяльності (лекції, практична робота, бесіда, розповідь).

2.2. Ознайомлення з новим матеріалом (лекція, проблемна лекція, розповідь, бесіда, пояснення).

2.3. Виявлення ступеня розуміння студентами нового матеріалу (семінар, запитання-завдання, комбіноване опитування, тестування).

2.4. Уточнення і корекція розуміння студентами нового матеріалу (бесіда, тестування).

Етап 3. Процес формування працеохоронних умінь і навичок

3.1. Контроль готовності студентів до формування працеохоронних умінь і навичок (семінар, колоквіум, бесіда, круглий стіл).

3.2. Розповідь і демонстрація послідовності виконання необхідних дій, які підлягають засвоєнню (інструктаж).

3.3. Формування працеохоронних умінь та навичок (практична робота із застосуванням засобів імітаційного моделювання, ділова гра, кейс-стаді, самостійна робота).

Етап 4. Виявлення рівня сформованості набутих студентами нових працеохоронних умінь і навичок (на основі розроблених критеріїв)

4.1. Поточний контроль на III-IV етапах (рубіжний чи поточний модульний контроль, тестування).

4.2. Підсумковий контроль (контрольна робота, тестування).


Нами розроблено модель підготовки фахівця з працеохоронної діяльності, яка є тим інструментом, що дозволяє вивчити розбіжність між знаннями і навичками, отриманими студентами у вищому навчальному закладі, і вимогами, які ставлять перед ними у відповідній галузі виробництва, де вони працюють (див. рис. 1). У цій діяльності знаходять відображення тенденції, які викладачі враховують у підготовці фахівців. Тому найбільш перспективним є такий шлях вдосконалення, в якому вихідним моментом є розробка моделей діяльності, побудова на їх базі моделей підготовки з відповідною зміною (корекцією) навчально-виховного процесу, перевірки на практиці правильності внесених змін. Виходячи з динаміки розвитку сучасного виробництва, завершений цикл дасть можливість внести корективи, яких потребує життя, і оцінити їх ефективність.

Розроблена і запроваджена у навчальний процес методика формування працеохоронних умінь і навичок у студентів при вивченні нормативної дисципліни “Основи охорони праці” враховувала як визначені умови, так і засоби імітаційного моделювання.

Третій розділ «Організація і результати експериментального дослідження» розкриває мету, завдання і методику проведення констатувального та формувального етапів експериментального дослідження, перевірено методику виконання практичних робіт (кейс-стаді, аналіз виробничих ситуацій, інструктаж, самостійна робота, рольова гра, ділова гра) з нормативних навчальних дисциплін “Основи охорони праці” й “Охорона праці в галузі”.

Експериментальне дослідження проводилось на базі Національного університету біоресурсів і природокористування України протягом 2002-2009 рр., в реальних умовах навчально-виховного процесу із застосуванням методу контрольних та експериментальних груп. У експерименті в трьох повтореннях брали участь 18 груп – 564 студенти.

Для перевірки достовірності отриманих даних результати формувального експерименту оброблялись за допомогою методів статистики. З цією метою застосовувався метод порівняння двох незалежних вибірок – критерій .

На початку проведення педагогічного експерименту головним було забезпечення рівних стартових умов для експериментальної і контрольної груп. Відповідно до програми констатувального дослідження було визначено початковий рівень сформованості умінь і навичок, за результатами яких були сформовані контрольні та експериментальні групи. Було перевірено виділені умови, що впливають на формування працеохоронних умінь і навичок, і розглянуто їх комплексну дію.

Дослідження проводилось у три етапи.

На першому пошуково-теоретичному етапі – здійснювався аналіз стану проблеми в психолого-педагогічній та науково-методичній літературі; вивчався досвід педагогічних працівників; визначалися вихідні позиції дослідження, основні напрями і методика дослідно-експериментальної роботи; проводились педагогічні спостереження, бесіди, анкетування, тестування.

Другий етап передбачав: педагогічне дослідження, спрямоване на виявлення умов формування працеохоронних умінь і навичок методами імітаційного моделювання; спостереження; тестування; педагогічні дослідження з апробації запропонованої методики проведення практичних занять із застосування кейс-стаді; уточнювалась робоча гіпотеза.

Третій етап – формувальний експеримент, на якому перевірялись, систематизувались і опрацьовувались результати дослідження; здійснювалась заключна перевірка ефективності розробленої системи набуття працеохоронних умінь і навичок засобами імітаційного моделювання; здійснювалась апробація в Дніпропетровському державному аграрному університеті, Подільському державному аграрно-технічному університеті, Відокремленому структурному підрозділі Національного аграрного університету Ірпінський економічний коледж”; оформлялись результати дослідження та впроваджувались у практику роботи.

Під час проведення педагогічного експерименту нам важливо було визначати якість засвоєння знань, формування працеохоронних умінь і навичок. З цією метою було виявлено критерії, за допомогою яких визначалось, наскільки ефективно здійснюється процес навчання і наскільки якісною є підготовка студентів.

Розроблена характеристика рівнів дає аналіз ступені сформованості працеохоронних умінь і навичок:

  •  початковий рівень – студент має знання основних термінів і понять (оцінка – 1 бал);
  •  1-й рівень – студент виконує завдання під керівництвом викладача або за допомогою інших студентів (оцінка – 2 бали);
  •  2-й рівень – студент виконує прості завдання самостійно, більш складні за допомогою викладача чи інших студентів (оцінка – 3 бали).
  •  3-й рівень – студент має ґрунтовні знання, працює на занятті самостійно, виконує за алгоритмом складніші завдання або розв’язує типові ситуаційні задачі (оцінка – 4 бали).
  •  4-й рівень – студент активно працює над поставленим завданням, самостійно використовує прийоми у своїй навчально-пізнавальній роботі, здатний оцінити правильність виконаного ним завдання і виправити допущені помилки без втручання і допомоги викладача, допомагає у вирішенні поставлених завдань іншим студентам (оцінка – 5 балів).

Критерій повноти і правильності виконання завдань, оцінювався за чотирьохбальною системою:

  •  студент виконує більше 75% завдання правильно – високий рівень;
  •  студент виконує 61-75% завдання правильно – середній рівень;
  •  студент виконує менше 51-60% завдання правильно – низький рівень;
  •  студент виконує менше 50 % завдання правильно – дуже низький рівень.

Так, після проведення експерименту рівень сформованості вмінь і навичок у студентів експериментальних груп був значно вищий. Так III та IV рівнем оволоділи 174 особи – 61,27 % студентів експериментальних груп і лише 126 осіб (44,37 %) – у контрольних групах. Такий результат можемо пояснити застосуванням в навчальному процесі засобів імітаційного моделювання при вивчення курсу “Основи охорони праці” студентами експериментальних груп суттєво.

Цілком зрозуміло, що критерій сформованості працеохоронних умінь і навичок студентів під час виконання практичних робіт не завжди об’єктивно міг відобразити реальний стан засвоєння студентами знань, формування умінь і навичок, бо навіть працюючи активно і самостійно над завданнями, студенти могли допускати деякі, іноді незначні неточності, які впливали на повноту і правильність виконання завдань.

Тому ми вважали за доцільне прийняти ще критерій правильності та повноти виконання завдань, за яким змогли оцінити якість формування працеохоронних умінь і навичок. Даний критерій мав чотири рівні: високий, середній, низький і дуже низький і показував, наскільки якісно сформовані вміння і навички у студентів. Результати, отримані після проведення практичних робіт № 1-4, представлено на рисунках 2-4.

Рис. 2. Діаграма повноти і правильності виконання студентами практичної роботи “Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві”

Рис. 3. Діаграма повноти і правильності виконання студентами практичної роботи “Паспортизація санітарно-технічного стану робочого місця ”

Рис. 4. Діаграма повноти і правильності виконання студентами практичних робіт з електро- та пожежобезпеки

Дані проведених розрахунків про виконання студентами завдань наведено в таблиці 2.


Таблиця
2.

Результати узагальнюючого рівня сформованості професійних умінь і навичок у процесі вивчення дисципліни “Охорона праці в галузі”

Групи

Кількість студентів

Кількість завдань, які повинні виконати студенти

Кількість завдань, які виконали студенти

Кум 

Контрольні

284

284

198

69,8%

Експериментальні

284

284

241

85,1

Результати комплексного аналізу, виражені у відсотках, відображають той рівень, на якому сформовані уміння і навички. Виходячи з оцінюючої шкали, згідно з якою для Кум = 71 – 90%, рівень сформованості працеохоронних умінь і навичок у студентів експериментальних груп є достатнім (Куме = 85,1%). У студентів контрольних груп, де Кум = 69,8%, рівень сформованості професійних умінь і навичок вважається середнім.

Аналіз і співставлення результатів порівнюваних груп показали, що студенти експериментальних груп:

  •  активно, самостійно, більш повно і точно виконували завдання;
  •  глибше засвоювали матеріал, змістовно пояснювали конкретні явища, послідовно розвивали свою думку, вміло орієнтувались у специфічних питаннях охорони праці.

Це пояснюється тим, що застосування засобів імітаційного моделювання під час проведення семінарсько-практичних занять дали можливість створити умови для кожного студента як під час роботи з підгрупою, так і індивідуально, в оптимальному режимі, свідомо оволодівати необхідними уміннями і навичками з охорони праці.

Отже, методично правильно сформовані практичні роботи суттєво впливають на процес формування працеохоронних умінь і навичок, дають можливість забезпечити індивідуальну самостійну роботу студента на занятті, спонукають до розвитку його пізнавальних можливостей при оптимальному використанні наявної техніки.

Таким чином, одержанні результати дають підстави стверджувати, що формування стійких працеохоронних умінь і навичок у студентів на практичних роботах з навчальних нормативних дисциплін “Основи охорони праці” та “Охорона праці в галузі” можливе при використанні практичних робіт із застосуванням засобів імітаційного моделювання. На основі отриманих знань, сформованих умінь і навичок студенти можуть розробляти заходи для забезпечення високого рівня безпеки праці та планування вартості організаційно-технічних рішень працеохоронної діяльності в своїх магістерських роботах.


ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні здійснено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, що полягає у розкритті сутності й особливості розвитку організації практичних робіт із застосуванням методів імітаційного моделювання студентів вищих аграрних навчальних закладів II-IV рівнів акредитації шляхом вирішення основних завдань дисертаційного дослідження.

Отримано основні наукові результати, що характеризуються науковою новизною, практичним значенням і підтверджують гіпотезу дослідження.

Таким чином, результати проведених досліджень дозволили зробити узагальнені висновки й рекомендації щодо пошуку шляхів удосконалення організації проведення практичних робіт із застосуванням методів імітаційного моделювання, які мають теоретичне й практичне значення.

  1.  На основі системного підходу проаналізовано результати досліджень, здійснених вітчизняними й зарубіжними науковцями з проблеми формування умінь і навичок засобами імітаційного моделювання. Незважаючи на значну кількість наукових праць, присвячених різним аспектам розвитку умінь і навичок засобами імітаційного моделювання, ця проблема вивчена недостатньо, оскільки теоретичні й концептуальні розробки вчених стосуються лише формування професійних вмінь і навичок в цілому та окремих складових даної проблеми. Це підтверджує необхідність проведення ґрунтовного аналізу умов організації формування працеохоронних умінь та навичок методами імітаційного моделювання студентів-аграрників як цілісної системи й визначення основних напрямів дослідження.

У процесі дослідження здійснено аналіз понять “уміння та “навички”, уточнено їх сутність і взаємозв’язок щодо формування професійних умінь, навичок методами імітаційного моделювання майбутніх молодших спеціалістів, бакалаврів, спеціалістів, магістрів аграрних ВНЗ у процесі вивчення нормативних дисциплін “Основи охорони праці” та “Охорона праці в галузі”.

  1.  Визначено, розроблено та науково обґрунтовано засоби імітаційного моделювання у процесі навчання, розроблено зміст практичних робіт, який дав нам можливість забезпечити: рівномірну послідовну подачу практичного навчального матеріалу; оптимальний склад підгруп; раціональне використання студентами часу на занятті; максимальне використання матеріально-технічної бази навчального закладу для створення необхідної кількості робочих місць.
  2.  Виявлено й обґрунтовано умови формування працеохоронних умінь і навичок методами імітаційного моделювання у студентів на практичних заняттях з нормативних дисциплін “Основи охорони праці” та “Охорона праці в галузі”: усвідомлення самим студентом-аграрником важливості формування працеохоронних вмінь і навичок як важливої складової майбутньої його діяльності, враховуючи стан охорони праці в агропромисловому секторі економіки; забезпечення їх повними навчально-методичними комплексами з дисциплін “Основи охорони праці” та “Охорона праці в галузі”; запровадження кредитно-модульної системи навчання та її різновидів тощо; наближення творчих та навчальних завдань до реальних умов виробництва; створення можливостей для оцінювання рівня знань як з боку викладача, так і з боку студента; постійне застосування під час викладання навчальних нормативних дисциплін “Основи охорони праці” та “Охорона праці в галузі” методів активного навчання.
  3.  Розроблена методика формування працеохоронних умінь і навичок методами імітаційного моделювання має такі особливості: проведення занять за науково-обґрунтованим змістом практичних робіт, систематичний самоконтроль студентів, запрограмований контроль з боку викладача, конкретність у постановці завдань у процесі виконання роботи та завдань для захисту, можливість роботи студентів в індивідуальному для кожного з них порядку. Це дало можливість отримати високий рівень сформованості працеохоронних умінь, навичок методами імітаційного моделювання з нормативної дисципліни “Основи охорони праці”.

Отримані результати дослідження мають можливість сформувати рекомендації щодо їх практичного використання на сучасному етапі реформування ВНЗ в Україні. Реалізація положень Національної доктрини розвитку освіти зумовлює необхідність удосконалення системи підготовки фахівців до рівня міжнародних стандартів.

До подальших досліджень вважаємо за доцільне віднести: розвиток у студентів ініціативності і самостійності в ході прийняття рішень; стимулювання їхньої навчальної діяльності, виходячи з нових завдань, що стоять перед фахівцями; формування умінь і навичок методами імітаційного моделювання у навчальному процесі.

З урахуванням складності і багатогранності даної проблематики виникає необхідність продовжувати її вивчення в майбутньому представниками педагогічної науки.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

  1.  Жданова В.Г. Роль методів активного навчання у вищих навчальних закладах / В.Г. Жданова // Науковий вісник НАУ. – 2002. – Вип. 59. – С.117-123.  
  2.  Жданова В.Г. Активізація пізнавальної діяльності студентів вищої школи / В.Г. Жданова // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. – 2004. – № 5. – С. 471-476.
  3.  Жданова В.Г. Експериментальне дослідження формування вмінь і навичок студентів вищої аграрної школи при викладанні нормативної дисципліни “Основи охорони праці” / В.Г. Жданова // Наукові записки. – 2006. – № LXIV. – С. 66-74.
  4.  Жданова В.Г. Роль імітаційного моделювання у формуванні працеохоронних умінь і навичок студентів-аграрників / В.Г. Жданова // Теоретичні питання культури, освіти та виховання. – 2007. – № 33. – С. 34-39.

Матеріали конференцій

  1.  Жданова В.Г. Формування пізнавальної діяльності студентів вищої школи / В.Г. Жданова // Наука і освіта: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. – Дніпропетровськ, 2002.  – Т. 1. – С. 24-25.
  2.  Жданова В.Г. Застосування елементів проблемного навчання під час лекційних занять у вищий школі/В.Г. Жданова //Наука і освіта: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. – Дніпропетровськ, 2004. – Т. 37. – С. 6-8.
  3.  Жданова В.Г. Методичні аспекти проведення індивідуальних занять у вищий школі / В.Г. Жданова // Наука і освіта: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. – Дніпропетровськ, 2005. – Т. 32.  – С. 30-31.
  4.  Жданова В.Г. Моделювання пізнавальної діяльності студентів вищої школи / В.Г. Жданова / Наукові дослідження – теорія та експеримент: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. – Полтава, 2006. – С. 41-46.
  5.  Жданова В.Г. Роль засобів імітаційного моделювання у формуванні працеохоронних умінь і навичок / В.Г. Жданова // Проблеми гуманізації навчання та виховання у вищому закладі освіти: Матеріали міжнар.наук.-практ.конференції. – Ірпінь, 2008. – С. 96-100.
  6.  Жданова В.Г. Застосування комплексного завдання при викладанні нормативної дисципліни «Охорона праці в галузі» / В.Г. Жданова // Техногенно-екологічна безпека України: стан та перспективи розвитку: Матеріали всеукр. наук.-практ. конф. – Ірпінь, 2010. – С.183-185.

Навчально-методичні видання

  1.  Жданова В.Г. Практикум з навчальної дисципліни “Основи охорони праці” для підготовки бакалаврів у вищих навчальних закладах ІІ-ІV рівнів акредитації Міністерства аграрної політики України. / В.Г. Жданова.  – К.: Наук.-метод. центр аграрної освіти Мінагрополітики України, 2007. – 60 с.
  2.  Жданова В.Г. Пакет тестових завдань /Жданова В.Г., Лузан П.Г., Іщенко Т.Д., Журавська Н.С., Демешкант Н.А.; за заг. ред. Н. А. Демешкант, – К.: Аграрна освіта, 2005. – 71 с. (Авторство становить 40%, включає результати досліджень, аналіз і узагальнення одержаних даних).

 Особистий внесок здобувача: структурне формування навчального матеріалу методом моделювання.

Жданова В.Г. Методика формування працеохоронних умінь і навичок студентів аграрних вищих навчальних закладів засобами імітаційного моделювання. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 – теорія та методика навчання сільськогосподарських дисциплін. Національний університет біоресурсів і природокористування України – Київ, 2010.

У дисертації теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено вплив засобів імітаційного моделювання на процес формування працеохоронних умінь і навичок. Імітаційні методи сприяють, з одного боку, поглибленню та вдосконаленню знань, а з другого – імітації індивідуальної та професійної діяльності. Крім того, вони розвивають творчі зусилля, самостійність у розв’язанні проблем, проблемних та виробничих ситуацій, формують позитивні сторони динамічного стереотипу майбутнього фахівця. Імітаційні методи також забезпечують високий рівень засвоєння знань, розв’язують ланцюг дидактичних цілей та завдань (вивчення і закріплення матеріалу при високій ефективності роботи студентів).

В результаті проведення педагогічних досліджень було розроблено модель підготовки фахівця та шляхи формування працеохоронних вмінь і навичок майбутнього фахівця аграрного сектору економіки. Було встановлено комплекс найважливіших умов, що оптимально впливають на процеси формування у студентів умінь і навичок працеохоронної діяльності.

Проведена статистична обробка даних педагогічного експерименту підтвердила високу ймовірність результатів виконаного дослідження. Вперше практично доведено, що проведення практичних занять із застосуванням засобів імітаційного моделювання з використанням вдосконаленого змісту практичних робіт дає значне покращення у формуванні працеохоронних умінь і навичок.

Ключові слова: уміння, навички, працеохоронні уміння і навички, працеохоронна діяльність, модель, моделювання, імітаційне моделювання.

Жданова В.Г. Методика формирования трудоохранных умений и навыков студентов аграрных высших учебных заведений средствами имитационного моделирования. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.02 – теория и методика обучения сельськохазяйственных дисциплин. Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины - Киев, 2010.

В диссертации теоретически обоснованно и экспериментально проверенно влияние средств имитационного моделирования на процесс формирования трудоохранных умений и навыков. Имитационные методы способствуют, с одной стороны, углублению и совершенствованию знаний, а с другой - имитации индивидуальной и профессиональной деятельности. Кроме того, они развивают творческие усилия, самостоятельность в решении проблем, проблемных и производственных ситуаций, формируют положительные стороны динамического стереотипа будущего специалиста. Имитационные методы также обеспечивают высокий уровень усвоения знаний, развязывают цепь дидактических целей и задач (изучение и закрепление материала при высокой эффективности работы студентов).

В результате проведения педагогических исследований была разработана модель подготовки специалиста, и пути формирования трудоохранных умений и навыков будущего специалиста аграрного сектора экономики. Было установлено комплекс важнейших условий, что оптимально влияют на процессы формирования у студентов умений и навыков трудоохранной деятельности.

Проведенная статистическая обработка данных педагогического эксперимента подтвердила высокую вероятность результатов выполненного исследования. Впервые практически доказано, что проведение практических занятий с применением средств имитационного моделирования с использованием усовершенствованного содержания практических работ дает значительное улучшение в формировании трудоохранных умений и навыков.

Ключевые слова: умения, навычки, трудоохранные умения и навычки, трудоохранная деятельность, модель, моделирование, имитационное моделирование.

Zhdanova V. Methods of labour protection abilities and skills formation among students of agrarian higher educational establishments by means of imitation design. The Manuscript.

Dissertation for granting a scientific degree of the candidate of pedagogical sciences on speciality 13.00.02 - theory and methods of teaching of agricultural subjects. National University of Biological Resources and Nature Using of Ukraine – Kyiv, 2010.

The dissertation is devoted to research of theoretically grounded and experimentally based ways of influence on facilities of imitation design in the process of labour protection abilities and skills formation. From one hand, imitation methods help to deep and perfect the knowledge, and from the other hand they help to imitate the individual and professional activity. In addition, they develop creative efforts, independence іn solving of problems and difficult situations connected with production, form the positive sides of dynamic stereotype of future specialist. Imitation methods also provide with the high level of digestion of knowledge, solve the range of deductive aims and tasks ( studying and fixing the material at a high efficiency of students’ work).

As a result of making pedagogical researches, the model of nature protection activity of future specialists was made and on its basis the proper model of labour protection training and the ways of formation of labour protection abilities and skills of future specialist of the agrarian sector of economy was defined. The complex of the major deductive conditions which most influence on the processes of formation of abilities and skills among labour protection students was set.

The conducted statistical processing of pedagogical experiment data confirmed a high probability of results of the made research. It is practically proven first, that the practical lessons with implementation of imitation design facilities and with the use of the improved contents of practical works gives a considerable improvement in forming of labour protection abilities and skills.

Key words: ability, experience, skill work, work activity, model, modeling, imitation modeling.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

53178. ПРАВИЛА ГОСТИННОСТІ 43.5 KB
  Арбуз в перекладі з тюркської мови огірок віслюка Ведучий 1 Читання – ось найкраща розвага. А ось прикрасити кімнату плакатами виготовленими власноруч ми можемо. Ось і читання і розвага: загадки – відгадуємо скоромовки – швидко вимовляємо. Ось осінні оси – ось Я пасу осінніх ос Мала Маринка має м’ячик маленький м’ячик м’яко скаче.
53179. В гостях у первой учительницы 30.5 KB
  Дорогие друзья Накануне прекрасного весеннего праздника Международного женского дня мы решили провести устный журнал в вашем классе где ваша учительница Наталья Борисовна была и у многих из нас первой. Итак страница первая Цветы любимой учительнице В весенний день когда все ожидают Прекрасный женский праздник в нетерпенье В семье и в классах обсуждают Какой сюрприз преподнести на удивленье Наталья Борисовна Кроме живых цветов мы дарим Вам особый букет: из сказаний и легенд о цветах художественное чтение на музыкальном...
53180. Учимся интересно, говорим правильно 70 KB
  К таким умениям и навыкам можно отнести следующие: умение фиксировать внимание на фонетических особенностях звучащего слова; умение анализировать свою речь с позиций правильности неправильности и оценки дикции; умение давать аргументированную оценку речи других; умение читать и говорить правильно подражая звучащему образцу; внятно и отчетливо произносить звуки и слова; читать написанное с орфоэпической подготовкой и без таковой; правильно и рационально пользоваться орфоэпическими словарями в которых есть произносительные...
53181. Велика Британія в 19 столітті – народження традицій 929 KB
  Queen Victoria came to the throne as a young woman in 1837 and reigned until her death in 1901. Because of the growth of parliamentary government she was less powerful than previous sovereigns but as queen and empress she ruled over more lands and peoples than any previous monarch. Furthermore, she enjoyed the respect and affection of her British subjects.
53182. Економічний бій 59 KB
  Товар який стихійно виділився з світу товарів щоб відігравати роль загального еквіваленту гроші. Яку функцію виконують гроші якщо їх віддають у банк під процент Чи діє закон попиту на монополістичному ринку Що станеться на товарному ринку з ціною на молоко якщо збільшиться кількість корів і зменшаться доходи споживачів Продовжіть прислів’я: Хочеш втратити друга.дай йому в борг гроші. Командам пропонується згадати прислів’я або приказки про гроші або про працю.
53184. Закріплення теми «Креслення в системі прямокутних проекцій» 43 KB
  Получение изображения предмета на чертеже воображаемыми лучами называют проецированием Изображение предмета на плоскости методом проецирования называют проекцией Плоскость на которой получают проекцию называютплоскость проекции Назовите методы проецирования центральное и параллельное. Какой метод проецирования более простой и удобный для получения проекций в черчении Где используется метод центрального проецирования в изобразительном искусстве. Назовите три плоскости проецирования фронтальная горизонтальная...
53185. Застосування різних способів розкладання многочленів на множники 75.5 KB
  Мета: узагальнити й систематизувати знання, вміння і навички учнів; розвивати пізнавальну активність, логічне мислення, увагу; виховувати культуру математичного мовлення, упевненість у своїх силах.
53186. Піраміди гіпотез – домовини фактів 92 KB
  Тема: Піраміди гіпотез – домовини фактів†Мета: систематизувати знання за темою Пірамідаâ€; розширити й поглибити пізнавальну активність з допомогою створення проблемних творчих завдань; створити змістовну базу для вивчення інших шкільних дисциплін – астрономії фізики біології; сприяти виробленню в учнів бажання і потреби ділового співробітництва взаєморозуміння; розвивати монологічне мовлення учнів загальні трудові уміння. Обладнання: газета Піраміди гіпотез – домовини фактівâ€; альбом кросвордів за темою...