64782

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВОГО МЕХАНІЗМУ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

Автореферат

Менеджмент, консалтинг и предпринимательство

Процеси реорганізаційних дій зокрема і фінансової реструктуризації вимагають глибокого наукового обґрунтування. Більшість соціально-економічних індикаторів показують що в Україні реалізовано неефективний варіант реструктуризації який наклав відбиток на процес трансформації власності.

Украинкский

2014-07-11

229 KB

1 чел.

PAGE  2

МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІЗНЕСУ І ПРАВА

ДОРОХОВСЬКИЙ  Олександр  Миколайович

УДК 338.431:65.011.8

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВОГО МЕХАНІЗМУ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

08.00.04 – економіка та управління підприємствами

(економіка сільського господарства і АПК)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Херсон 2010


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Херсонському економічно-правовому інституті Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор економічних наук, доцент

ЛАГОДІЄНКО Володимир Вікторович,

Миколаївський державний аграрний університет, доцент кафедри інформатики.

Офіційні опоненти:   доктор економічних наук, професор

ГАНГАНОВ Володимир Миколайович,

Миколаївський державний аграрний університет, директор науково-дослідного інституту сучасних технологій в АПК.

кандидат економічних наук, професор

ІРТИЩЕВА Інна Олександрівна,

Європейський університет, Миколаївська філія,

професор кафедри менеджменту, заступник директора з наукової роботи.

Захист відбудеться "29" січня 2010 р. о 9:30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради  К 67.135.01 у Міжнародному університеті бізнесу і права за адресою: 73039, м. Херсон, вул. 49 Гвардійської дивізії, 37 а.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Міжнародного університету бізнесу і права за адресою: 73039, м. Херсон, вул. 49 Гвардійської дивізії, 37 а.

Автореферат розісланий "28"  грудня 2009 р.

 

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради                                                                  В.В.Юрченко


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Процеси реорганізаційних дій, зокрема і фінансової реструктуризації, вимагають глибокого наукового обґрунтування. Функціонування підприємств харчової промисловості супроводжується постійними організаційними перебудовами, які є реакцією на зміни у зовнішньому середовищі. Підходи до вибору напрямків здійснення даного процесу носять не тільки економічний, але й соціально-політичний характер, оскільки визначають рівень безпеки держави. Неспроможність вітчизняних товаровиробників задовольняти внутрішній попит приводить до посилення залежності економіки від імпорту й кон'юнктури зовнішнього ринку. Більшість соціально-економічних індикаторів показують, що в Україні реалізовано неефективний варіант реструктуризації, який наклав відбиток на процес трансформації власності. Не враховані окремі категорії, які об'єктивно відображають ринкові відносини у вигляді "грошових потоків", "скорегованих реструктурованих фінансових потоків" та дають можливість визначити економічну вартість підприємств в умовах фінансової реструктуризації. Формування нової методології управління вартістю підприємств повинно базуватися на оцінці можливості підприємства генерувати більше цінностей для споживачів і значно ефективніше ніж конкуренти.

Економічна сутність реструктуризації знайшла відображення у багатьох працях зарубіжних і вітчизняних вчених. Різноманітні теоретичні аспекти проблеми реструктуризації розкриті в наукових працях таких зарубіжних дослідників як Алан Тласті Шин, А. Аткінсон, Джозеф Дж.Перар, Дуглас Ленн Круз, П. Друкер, Джон Д. Салліван, Р.С.Каплан, Каді Джорж, М.Міллер, Рафаель Блазн, Хікс Джон і багатьох інших; у працях таких вітчизняних вчених як Е. Андрущак, В. Амбросов, О. Бутнік-Сіверський, В. Галасюк, Б. Семененко, К. Крищенко, О. Мендрул, М. Малік, О. Підхомний, В. Панків, Б.Пасхавер, І. Саврас, М. Чумаченко, В. Ганганов, І. Іртищева та інших.

Роботи цих авторів висвітлюють загальну оцінку реструктуризації, а саме: функціонування зовнішнього інституту володіння щодо конкретизації об'єктивної логіки формування вартості нерухомості; можливість управління фінансовими ресурсами, що обумовлює необхідність застосування фінансових механізмів з урахуванням концепції управління вартістю.

Сьогодні зміст фінансової реструктуризації, та способів її здійснення трактується досить неоднозначно. Механізми та способи визначення економічної вартості підприємств з урахуванням скорегованих реструктурованих фінансових і грошових потоків, вимагають наукового обґрунтування, яке можливо здійснити при використанні властивостей диференційованої ренти, галузевих та зональних компонент.

За межами наукового розгляду залишаються питання: методології фінансової реструктуризації, що застосовується до всіх реструктуризованих формувань; визначення економічної вартості підприємств за допомогою використання взаємозалежності скоректованих реструктуризованих фінансових потоків і грошових потоків; середовища функціонування, використання властивостей диференційованої ренти для визначення компонентів регіональної й галузевої спрямованості; теоретико-методологічних основ застосування різних способів реструктуризації боргових зобов'язань; правового забезпечення реструктуризованих заходів; формування мотиваційних механізмів реструктуризації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане згідно наукової проблематики ПВНЗ “Херсонський економічно-правовий інститут" та пов’язане з тематикою науково-дослідних робіт Херсонського державного аграрного університету, зокрема з науково-дослідною темою “Організаційно-економічний механізм функціонування підприємницьких структур, систем ціноутворення, фінансово-кредитних відносин, страхування” (номер державної реєстрації 0102U003197).  

Внесок автора полягає у дослідженні теоретичних і прикладних аспектів формування ефективного механізму фінансової реструктуризації підприємств харчової промисловості.

Мета й завдання дослідження. Метою дослідження є розробка теоретико-методичних положень та практичних рекомендацій щодо формування механізмів фінансової реструктуризації підприємств харчової промисловості з використанням методичних підходів до здійснення цього процесу, які ґрунтуються на оцінці економічної вартості підприємств.

Відповідно до мети роботи та в контексті означених проблем були сформовані та вирішені такі завдання:

визначити сутність та особливості фінансової реструктуризації за ієрархією цілей і завдань;

виявити діалектику методів здійснення даного процесу при обґрунтуванні факторів, що спричиняють реструктуризацію фінансового типу;

сформувати технологію фінансової реструктуризації;

сформувати ефективні механізми державного регулювання;

обґрунтувати мотивацію фінансової реструктуризації;

визначити ефективність управління корпоратизацією в процесі інтеграції;

окреслити перспективи розвитку підприємств при формуванні ефективного середовища трансформації капіталу.

Об'єктом дослідження є процеси управління фінансовою реструктуризацією підприємств харчової промисловості України.

Предметом дослідження є сукупність теоретико-методологічних, методичних і прикладних питань еволюції та формування механізмів фінансової реструктуризації підприємств харчової промисловості.

Методологія і методи дослідження. Реалізацію завдань дослідження було здійснено за допомогою використання системного методу наукового пізнання, що дало можливість зробити дослідження механізмів фінансової реструктуризації у тісному діалектичному взаємозв'язку з чинниками зовнішнього середовища. Це обумовило використання таких методів: монографічний метод (для вивчення практичних порівнянь на основі багатомірного порівняння для виявлення фактичного впливу процесу реструктуризації і його складових елементів); метод прогнозування (для розробки концепції фінансової реструктуризації підприємств на довгострокову перспективу); аналітичний метод (при виявленні особливостей здійснення фінансової реструктуризації підприємств харчової промисловості); метод систематизації й класифікації (при формуванні ефективних блоків фінансово-правового забезпечення процесу реструктуризації).

Інформаційною базою дослідження слугували статистичні дані Державного комітету статистики України, Міністерства аграрної політики України, Держхарчопрому України, поточна звітність підприємств харчової промисловості України. Були використані публікації українських і зарубіжних економічних видань, матеріали наукових конференцій та чинне законодавство України, нормативно-правові документи органів державної влади різних рівнів.

Наукова новизна полягає в обґрунтуванні теоретико-методологічних і методичних положень та розробці практичних рекомендацій, які у сукупності вирішують наукову проблему формування механізмів фінансової реструктуризації підприємств харчової промисловості. Результати дослідження, що містять наукову новизну, полягають у наступному:

вперше:

розроблено методику визначення економічної вартості реструктурованих підприємств за факторами регіональної й галузевої спрямованості, з урахуванням взаємозалежності скоректованого фінансового потоку й диференційованої ренти, та використано засоби оптимального вибору методів фінансової реструктуризації у контексті часу здійснення на базі еластичності грошових потоків;

визначено перспективи фінансової реструктуризації підприємств харчової промисловості на основі комплексної оцінки поточного, придбаного, інвестихійного потенціалу й потенціалу критеріальної економічної вартості.

удосконалено:

методику формування ефективного середовища функціонування реструктурованих підприємств, що базується на стимулюванні  типів кредитних установ, які були б близькі за інтересами потенційних інвесторів й ініціаторів фінансової реструктуризації, насамперед кооперативних кредитних установ;

систему механізму державного регулювання фінансової реструктуризації як комплексної систематизації факторного впливу на реорганізацію боргових зобов'язань;

систему мотивації фінансової реструктуризації у процесі реорганізації;

систему ефективного управління фінансовою реструктуризацією у процесі інтеграції, що передбачає створення в Україні системи моніторингу фінансової реструктуризації де значну роль відіграватимуть служби маркетингу.

набули подальшого розвитку:

методичні підходи до виявлення закономірностей здійснення процесу реорганізації боргових зобов'язань, які на відміну від існуючих розглянуті з точки зору встановлення факторів позитивного й негативного впливу;

принципи реструктуризації фінансового типу, які дозволили забезпечити встановлення тенденцій і закономірностей розвитку даного процесу у контексті визначення економічної вартості підприємств харчової промисловості.

Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості використання запропонованих в роботі теоретично-методологічних та прикладних результатів при розробці пріоритетів та програм розвитку підприємств харчової промисловості, при удосконаленні фінансового механізму реструктуризації підприємств харчової промисловості.

Результати дисертаційного дослідження, висновки та рекомендації, що містяться в роботі, схвалені та використовуються в практичній діяльності при розробці планів та програм розвитку Миколаївської області Миколаївською обласною державною адміністрацією (довідка 3802/69-05-15/6-09 від 30.11.2009 р.); ВАТ “Баштанський сирзавод” Баштанського району (довідка 312 від 18.09.2009 р.); ЗАТ “Первомайський молочноконсервний комбінат” Первомайського району (довідка 122/1-09 від 06.10.2009 р.); в навчальному процесі Херсонського державного аграрного університету (довідка 388 від 10.11.2009 р.) та Херсонського економічно-правового інституту.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження пройшли апробацію й отримали позитивну оцінку на наукових і науково-практичних конференціях, серед яких: міжнародна науково-практична конференція „Відтворення господарського комплексу регіону: методологія, механізми, інструментарій” (м. Чернівці, 22-23 лютого 2007р.);  міжнародна науково-практична конференція “Стратегии развития Украины в глобальной cреде” (м. Сімферополь, 7-9 листопада 2008 р.); Ефективність бізнесу в умовах трансформації економіки (Сімферополь-Севастополь. 29-31 травня 2009 року); щорічні конференції професорсько-викладацького складу Херсонського державного аграрного університету (2006-2009 рр.) та Херсонського економічно-правового інституту (2006-2009 рр.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною працею автора. Закінчене дослідження містить особисті наукові здобутки, має наукове й практичне значення, у якому всі результати одержані безпосередньо автором і відображені в наукових працях. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в роботі використані лише ті ідеї, положення і концепції, які є результатом особистої роботи здобувача.

Наукові публікації. За темою й результатами дисертаційного дослідження опубліковано 6 наукових праць загальним обсягом авторського матеріалу 1,9   д. а., із них 5 статей у провідних фахових виданнях загальним обсягом 1,7 д. а.

Обсяг і структура дисертації. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури. Повний обсяг дисертації становить 183 сторінки, у тому числі 168 сторінок - основного тексту, який включає 34 таблиці та 19 рисунків. Список використаних джерел налічує 187 найменувань на 15 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі „Теоретико-економічні аспекти реструктуризації підприємств” визначено, що необхідність реструктуризації підприємств обумовлена як реформуванням власності, зміною організаційно-правових форм господарювання, так і наростанням негативних явищ в економіці. У загальноекономічному плані реструктуризація означає послідовне перетворення в життя сукупності організаційно-економічних, правових, інформаційно-технологічних заходів, спрямованих на зняття протиріч між вимогами ринку й застарілою системою форм і методів управління підприємством. Дані заходи здійснюються шляхом зміни виробничої структури підприємства й діючої системи управління, застосування сучасних форм менеджменту, здатних забезпечити підприємству конкурентоспроможність у даний час і в перспективі.

До зовнішніх передумов трансформації власності варто віднести, з одного боку, необхідність інтеграції в світові і регіональні структури й адаптацію до ринкових правил гри у світовому господарстві, а з іншого боку – глобальну трансформацію (глобалізацію) світової економіки. Існуючі зміни структури підприємств, їх регіоналізація завжди соціальні й історично обумовлені й здійснюються під впливом об'єктивних і суб'єктивних факторів.

Під об'єктивними факторами реструктуризації фінансового типу розуміють закономірний вплив розвитку продуктивних сил, науково-технічного прогресу.

Суб'єктивні фактори ефективності реструктуризації підрозділяються на загальні й індивідуальні, тобто на фактори макро- і мезовпливу, первинного й вторинного впливу. Таке розмежування й багатовекторність розуміння змісту фінансової реструктуризації й показників її застосування пояснюється головним чином різними масштабами й рівнями економічних об'єктів або ж наданням переваг абсолютизації реальних процесів, табл. 1.

Таблиця 1 

Показники потенційної ефективності реструктуризації

Макроекономічні

Мікроекономічні

1. Зростання ефективності й конкурентоспроможність

2. Скорочення державних субсидій

3. Зростання продуктивності праці й
ефективності

4. Зростання ВВП

5. Активізація внутрішніх інвестицій

6. Залучення приватних капіталів у виробництво

7. Розширення бази оподатковування

8. Розвиток підприємництва, творчості й ініціативи

9. Самоврядування

1. Зниження витрат виробництва

2. Підвищення продуктивності праці й
ефективності управління

3. Гнучкість у реагуванні на ринкові
зміни

4. Сприйняття сучасних технологій

5. Збільшення можливості залучати внутрішній і іноземний капітал

6. Оптимізація управління

7. Свобода в прийнятті рішень

Фінансова реструктуризація може розглядатися як спосіб адаптації підприємств до динамічних умов ринку. В інформаційній економіці це системоутворюючий фактор формування нових трансформаційних відносин. Фактори макроекономічного, мезоекономічного й мікроекономічного впливу тісно переплітаються між собою, здійснюючи фактичний істотний вплив на процеси реструктуризації (табл. 2).

Таблиця 2

Фактори, що спричиняють здійснення реструктуризації фінансового типу

Фактори впливу

Показники впливу

Суб'єкти та об'єкти впливу

Макроекономічні

Стратегія економічного зростання

- конкурентоспроможність;

- продуктивність;

- інвестиційна привабливість.

Суб'єкти, що виступають у реструктуризації

Паритет міжгалузевих відносин

- міжгалузева збалансованість;

- стабільність здійснення розрахунків;

- лібералізація цін.

Суб'єкти, що виступають у реструктуризації

Стабілізація земельних відносин

- вартість земельних ділянок;

- можливість еквівалентного
обміну.

Суб'єкти, що виступають у реструктуризації

Мезоекономічні

Стабілізація

матеріально-технічного

постачання

- енергозабезпеченість;

- матеріально-технічна забезпеченість;

- ресурсозабезпеченість.

Суб'єкти, що виступають у реструктуризації

Сезонність галузі

- диференціювання поправки до економічної оцінки земельних ділянок

Земельна ділянка

Зональність розташування

- диференціювання поправки до економічної оцінки підприємства

Грошові потоки підприємства

Мікроекономічні

Ефективність

- рентабельність, ділова активність, фінансова сталість

Суб'єкт господарювання

Оптимізація в управлінні

- чисельність працюючих

Ієрархія співпідпорядковано-сті суб'єктів господарювання

Технічне переозброєння

- основних засобів у розрізі виходу продукції;

- уведено в експлуатацію технічних засобів у розрізі виходупродукції

Технічне оснащення

Макроекономічні фактори здійснюють максимальний і регулярний вплив на становлення й характер реструктуризаційних процесів. Незалежно від масштабів реструктуризації цей процес означає руйнування встановленої системи, що супроводжується негативними соціально-економічними наслідками, наприклад, скороченням ВВП, зменшенням зайнятості й скороченням продуктивності праці, спадом виробництва й життєвого рівня населення. Більшою мірою в умовах глибокої економічної й політичної кризи, процес реструктуризації має стихійний, спонтанний і масовий характер. Це обумовлює формування стратегії реструктуризації, спрямованої на стабілізацію економічного зростання,  соціальну переорієнтацію економіки й інтеграції України в систему взаємовигідних і рівноправних світових господарських зв'язків.

У сучасній економічній ситуації також варто враховувати факторні впливи певних територіальних особливостей: відсутність необхідних капітальних вкладень у регіонах і обмеженість джерел їхнього залучення; низький технологічний рівень підприємств, відсутність у багатьох областях достатнього обсягу енергоносіїв і необхідність їхнього імпорту, взаємні неплатежі підприємств, проблеми матеріально-технічного й фінансового забезпечення виробництва, недосконалість законодавчо-нормативної бази.

Здійснене узагальнення факторів трансформації економіки дало  можливість зробити висновки, що при застосуванні фінансової реструктуризації до підприємств слід приділяти увагу насамперед середовищу функціонування при проведенні інтегральної оцінки інвестиційного та інших потенціалів по загальному інтегрованому критерію – коефіцієнту важливості будь-якого підприємства у окремому регіоні та галузі при використанні рівня декомпозиції за показником природних ресурсів потенціалу та економічної оцінки окремих компонентів.

Процес фінансової реструктуризації здійснюється в системі взаємозв'язків зовнішнього й внутрішнього середовища, табл. 3. Внутрішнє середовище за факторами стабілізації матеріально-технічного постачання, сезонності галузі, зональності розташування, впливає на процес фінансової реструктуризації.

Основу методології досліджень реструктуризації становлять загальнонаукові методи, які можна розбити на три блоки: методи теоретичних досліджень; методи емпіричних досліджень; методи емпіричних і теоретичних досліджень. Формалізація фінансової реструктуризації втілюється у встановленні тенденцій факторного впливу з виділенням найбільш ефективних методів її здійснення. Оцінка еволюції формування організаційної концепції з наступною діалектикою економічної вартості дозволили виділити найбільш ефективні методи фінансової реструктуризації, такі як: "борговий своп", "мирові угоди", "реструктуризація заборгованості", "фінансовий леверидж". Також, на основі узагальнення існуючих методичних підходів до оцінки рівня конкурентоспроможності реструктурованих підприємств, у роботі  запропонована їх порівняльна оцінка.

Таблиця 3

Зони факторного впливу внутрішнього середовища реструктуризаційних заходів блока фінансового забезпечення

Фактори

Зона впливу

Нормативно-правовий акт

Стабілізація матеріально-технічного постачання

Сезонність галузі

Зональність розташування

Ефективність

Оптимізація управління

Технічне переозброєння

Ресурсне забезпечення

Цивільний кодекс України №435-IV від 16.01.2003р. Господарський кодекс України №436-IV від 16.01.2003 р.

Закон України "Про обов'язкове соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності й витратами, обумовленими народженням і споживанням" №2240-111 від 18.01.2004

Закон України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві й професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності" №2272 від 22.02.2001р.

Закон України "Про обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття" №1533-111 від 2.03.2001 р.

У другому розділі „Стан реструктуризації підприємств харчової промисловості” висвітлено процеси реструктуризації та розвитку підприємств харчової промисловості (табл. 4), зазначено, що харчова промисловість є найважливішим сектором економіки країни, що перебуває в органічному зв'язку на шляху від виробництва сільськогосподарської сировини до споживача продуктів харчування.

Досліджено процеси фінансової реструктуризації на ВАТ харчової промисловості за регіонами України.

За результатами дослідження процесів фінансової реструктуризації на ВАТ харчової промисловості Львівської області, визначено, що вона була здійснена шляхом трансформації статутного фонду з наступною реорганізацією в заново створені ВАТ.

Умовами реструктуризації були конвертація кредиторської заборгованості, на частку в корпоративних правах, номінальна вартість акцій 0,25 грн. Передбачався наступний механізм здійснення: Зі складу зацікавлених акціонерів, які мають суттєвий пакет акцій, створюється нова юридична особа, у статутний фонд якої вносяться акції, конвертовані на існуючу кредиторську заборгованість. Утвориться заново створене підприємство, третім засновником може бути інвестор. Всі засновники одержують акції пропорційно до своїх внесків у корпоративні права. Дані підприємства провели реструктуризацію за зазначеною схемою, за межами розгляду залишилася кредиторська заборгованість, динаміка якої за аналізований період має прогресуюче значення. Результат проведених заходів щодо фінансової реструктуризації є негативним – мета фінансової реструктуризації не досягнута, тому що її процес здійснюється формально, основні вимоги не виконані. Підприємства втратили 10266,6 млн. шт. акцій номіналом 0,25 грн. Статутний капітал скоротився на 2566,6 млн. грн. Хоча намітилася позитивна тенденція до скорочення рівня збитковості.

Таблиця 4

Економічні показники діяльності підприємств харчової промисловості в розрізі організаційно-правових форм господарювання

Показники

Державна

Недержавна

У тому числі тому числі

Господарські товариства

Приватні підприємства

2006

2007

2006

2007

2006

2007

2006

2007

Частка збиткових підприємств у % до підсумку

41,4

51,9

33,5

48,1

34,8

36,3

25,4

26,9

Частка прибуткових підприємств у % до підсумку

58,6

54,1

66,5

45,9

65,2

68,4

74,6

79,6

Борошно

24,0

26,0

20,0

21,0

17,9

18,3

25,8

15,8

Рослинне масло

46,6

47,4

45,1

48,0

40,5

41,6

55,7

50,6

Маргаринова продукція

-9,8

-10,3

-0,6

-0,9

-2,5

-2,9

3,8

2,8

Цукор

0,7

0,6

-1,0

-1,3

-7,9

-7,8

6,2

6,1

Комбікормова продукція

12,2

11,3

-4,5

-4,6

-6,6

-6,5

9,4

8,1

Молочна продукція

-1,5

-2,1

-0,3

-0,6

-2,3

-1,3

8,7

8,0

Переробка м'яса

-46,6

-47,6

-33,2

-33,3

-36,1

-39,8

-27,6

-21,7

Крупи

22,3

-21,8

15,7

16,8

15,9

16,0

12,4

13,8

Переробка винограду

71,7

61,3

-74,0

-70,6

73,7

74,9

58,7

59,6

Щодо, ВАТ харчової промисловості Херсонської області то ними в процесі фінансової реструктуризації конвертовано 25,1% статутного капіталу номінальною вартістю 0,25 грн. за акцію, що склало 87 млн. грн. статутного капіталу підприємств. Передбачувана до використання схема процесу фінансової реструктуризації, як і у попередніх підприємств, істотних результатів не дала. Факти свідчать про негативний ефект фінансової реструктуризації через відсутність логічної послідовності дій здійснення, скоординованих з основною метою, не закріплених в обов'язковому законодавчому порядку. Зростання кредиторської заборгованості підприємств, за аналізований період склало 60,5 тис. грн.; дебіторської - 50,3 тис. грн.  Скорочення прибутку на 17,4 тис. грн.

При здійсненні процесу фінансової реструктуризації ВАТ харчової промисловості Київської області було конвертовано 24,12% статутного капіталу загальною сумою 495 млн. грн., номінальною вартістю 1 акції 0,25 грн. Була використана інша схема проведення фінансової реструктуризації. Даний процес відрізняється від попередніх тим, що в ньому фігурує кредитор. Як правило, це юридична особа, у якої з даним підприємством налагоджені багаторічні партнерські відносини. Між кредитором і AT досягається домовленість про кількість акцій ЗАТ, які будуть передані кредиторові в рахунок погашення заборгованості. AT виписує кредиторові вексель на всю суму заборгованості. Після створення ЗАТ проводиться процедура обміну належних AT акцій ЗАТ на вексель із відповідним дисконтом. У результаті кредитор одержує належні йому акції, а векселем погашається відповідна кредиторська заборгованість. Однак, як і в попередніх прикладах, процес не був доведений до  кінця, кредиторська заборгованість продовжує прогресувати, хоча валовий прибуток не значно підвищується.

Слід відзначити, що ВАТ харчової промисловості Луганської області конвертували 20,04% статутного капіталу, що склало 259 млн. грн., номінальна вартість однієї акції 0,25 грн. Підприємство використало ту схему, що й у попереднього підприємства, але з певним позитивним ефектом. ВАТ Луганської області все ж таки довели до логічного кінця фінансову реструктуризацію за пропонованою схемою, що й покращило фінансовий стан. Кредиторська заборгованість скоротилась на 2120 тис. грн., прибуток підвищився на 120,6 тис. грн.

ВАТ Хмельницької області використали схему, що і у ВАТ Луганської області, але також не до кінця конвертували кредиторську заборгованість. Слід відмітити, що за аналізований період спостерігається зростання валового прибутку на 250,7 тис. грн., рентабельності на 0,7%. ВАТ Хмельницької області провели фінансову реструктуризацію за типом заліку взаємних вимог, при чому конвертували 9,99% статутного капіталу, що склало 204 млн. грн., номінальної вартості акцій 0,25 грн. Заходи також не дали відчутних фінансових результатів. Результати проведених реструктуризаційних заходів щодо  фінансової реструктуризації не свідчать про підвищення фінансових результатів діяльності.

ВАТ Харківської області здійснили фінансову реструктуризацію, конвертували при цьому 9,94% статутного капіталу номінальна вартість 1 акції 0,25 грн., у сумі 201 млн. грн. Схема проведення фінансової реструктуризації як у ВАТ Хмельницької області.Слід зазначити певний ефект від здійснення фінансової реструктуризації. При зростанні обсягів виробництва на 100,1 тис. грн. спостерігається збільшення валового прибутку на 15,0 тис. грн., скорочення дебіторської заборгованості на 237 тис. грн., кредиторської - на 256 тис. грн., зростання рентабельності - 2,2%. Можна зробити висновок, що підприємства провели процес фінансової реструктуризації, використовуючи весь накопичений методологічний і практичний досвід її здійснення.

ВАТ Тернопільської області здійснили фінансову реструктуризацію за схемою подібно до ВАТ Кіровоградської області конвертували при цьому 10% статутного капіталу в сумі 178 млн. грн., номінальна вартість акцій 0,25 грн. за одну акцію. Слід зазначити наявність певного фінансового ефекту від здійснення процесу фінансової реструктуризації.

ВАТ Миколаївської області провели фінансову реструктуризацію за схемою, здійсненою у ВАТ Львівської області. Конвертували пакет 25% статутного капіталу, номінальною вартістю 1 акції 0,25 грн. у сумі 169 млн. грн. Необхідно відмітити позитивний ефект від здійснення процесу фінансової реструктуризації підприємств. Спостерігається збільшення обсягу випуску продукції на 186 тис. грн.; збільшення валового прибутку на 3,8 тис. грн.; скорочення дебіторської заборгованості на 138 тис. грн.; кредиторської на 117 тис. грн.

ВАТ Донецької області здійснили фінансову реструктуризацію, конвертували 10% статутних капіталів, номінальна вартість 1 акції - 0,25 грн. за акцію в сумі 1036,6 тис. грн. Процес фінансової реструктуризації був проведений методом заліку взаємних вимог за схемою, використаною при фінансовій реструктуризації на ВАТ Київської області. Варто помітити скорочення дебіторської заборгованості на - 786,6 тис. грн., кредиторської - на 410,2 тис. грн., валовий прибуток зріс на 8,7 тис. грн.

ВАТ АР Крим, здійснюючи фінансову реструктуризацію, провели подібні дії, як у ВАТ Миколаївської області, при цьому конвертували 25% статутних капіталів, вартістю 1 акції 0,25 грн. за акцію в сумі 1326,4 млн. грн.

Узагальнення заходів здійснення процесу фінансової реструктуризації дозволяє зробити висновки про непослідовність даного явища. Якщо охарактеризувати процес фінансової реструктуризації безпосередньо на прикладі підприємств "Сімферопольський комбінат хлібопродуктів", підприємства "Росинка" ККЗБН (м. Київ) і ДПЗАТ "Оболонь" (м. Київ), то варто позначити, що на Сімферопольському комбінаті хлібопродуктів даний процес був проведений за допомогою методу заліків взаємних вимог. При цьому було конвертовано на 25,7% статутного капіталу при використанні схеми фінансової реструктуризації, як у підприємств Хмельницької області. Даний процес дав позитивний результат. Спостерігається зростання виторгу від реалізації на 517,8 тис. грн., зростання кредиторської заборгованості на 6098,3 тис. грн., проте даний процес, як і багато інших, не мав свого логічного завершення. Дослідивши даний процес на прикладі ККЗБН "Росинка" і ДП ЗАТ "Оболонь", слід зазначити, що здійснення процесу також не мало логічного завершення. Хоча при цьому варто відмітити стійку тенденцію зростання обсягів виробництва на ККЗБН "Росинка" на 61991 тис. грн., валового прибутку на 8536 тис. грн. при скороченні дебіторської заборгованості - на 572 тис. грн., кредиторської заборгованості - на 4447 тис. грн., рентабельності - на 10,6%.

На ДП ЗАТ "Оболонь" при зростанні обсягів реалізації на 10414 тис. грн., валового прибутку - на 1162 тис. грн., зрості дебіторської заборгованості - на 2570 тис. грн. Мало місце скорочення кредиторської заборгованості -на 220 тис. грн., та рівня рентабельності - на 19,9%. Підприємства міста Києва використали схему аналогічну, як і підприємства Херсонської області.

Маючи певні позитивні результати, все-таки процес фінансової реструктуризації не був доведений до свого логічного завершення.

Проведені аналітичні дослідження показали, що процес фінансової реструктуризації практично на всіх аналізованих підприємствах акціонерних форм господарювання не має свого логічного завершення, основний прийом – конвертація кредиторської заборгованості – не застосовується. Фінансовий стан підприємств не поліпшується. Необхідно на законодавчо-правовому рівні закріпити етапи здійснення фінансової реструктуризації, щоб вони були обов'язковими для виконання, тоді фінансова реструктуризація буде мати позитивне значення.

Оцінка фінансового стану (табл. 5) свідчить про нестійке фінансове становище представлених підприємств. У досліджуваних ВАТ харчової промисловості по 11 областях значення негативного грошового потоку спостерігається в 4 областях. Незначна частка високоліквідних активів присутня, як правило, у всіх аналізованих підприємствах. Оптимальне значення коефіцієнтів фінансової стійкості спостерігається лише за коефіцієнтом автономії, коефіцієнтом незалежності. Не досягає нормативного значення коефіцієнт проміжної ліквідності.

Таблиця 5

Комплексна оцінка фінансового стану реструктуризованих підприємств харчової промисловості України, 2008 р.

Підприємства

Власні оборотні

кошти, тис. грн.

Власний капітал, тис. грн.

Високоліквідні оборотні

активи,

млн. грн.

Коефіцієнт покриття

Коефіцієнт проміжної ліквідності

Коефіцієнт

фінансової

автономії

Коефіцієнт незалежності

Чистий грошовий

потік, тис. грн..

ККЗБН "Росинка"

22089

42325

4250

0,14

2,3

0,6

0,002

16790

ДП ЗАТ "Оболонь"

11131

7483

1051

0,15

0,15

0,5

0,001

1353

ВАТ"Сімферополь-ський комбінат хлібопродуктів"

53006

24074

2153

0,14

0,05

0,23

0,01

1184

Активізація державного втручання у процес реструктуризації в даному секторі сприяє забезпеченню продовольчої безпеки. Ступінь впливу держави залежить від рівня ефективності фінансової реструктуризації.

У третьому розділі „Формування ефективного механізму фінансової реструктуризації підприємств харчової промисловості” визначено, що ключовим моментом фінансової реструктуризації є визначення економічної вартості підприємств до та після її здійснення, при цільовій функції максимізації. Підприємства харчової промисловості прямо залежать від сировинної бази, сировинного ресурсу, тому при формуванні економічної вартості галузеві й регіональні компоненти відіграють особливу роль. Виявити такий вплив і зафіксувати його можна при дослідженні властивостей диференційованої ренти, що використовується при проведенні грошової оцінки землі.

Грошова оцінка землі є основним і регулюючим фактором фінансової реструктуризації, тому що є фундаментальним індикатором визначення економічної вартості підприємств. Грошова оцінка проведена на підставі методики, затвердженої Постановою Кабінетом Міністрів України, закріпленої Приказом Держкомзему, Мінгосппроду, Держкомбудівництва й Української Академії аграрних наук від 27 листопада 1995 №76/230. На основі цього документа була досліджена оцінка земель для оцінки реструктуризаційних заходів необхідно сформувати рентний доход на гектар, з урахуванням регіональної й зональної приналежності реструктуризованих формувань.

Методика визначення диференційованого рентного доходу побудована на визначенні доходу з 1 га сільгоспугідь із урахуванням урожайності зернових з 1 га, ціни реалізації за один центнер, виробничих витрат на 1 гектар та коефіцієнта норми прибутку. Цей комплексний показник, що враховує якісні властивості землі, основний капітал угідь і відображає в повному обсязі зональну й регіональну спрямованість, являє собою ідеальний індикатор реструктуризаційних заходів, які якісно оцінюються за показником економічної вартості підприємства.

Для того, щоб рентний дохід, тобто диференційована рента могла враховувати властивості зональності й регіональної спрямованості реструктуризованих формувань, необхідно використати компоненту десинхронізації грошових потоків, що враховує даний фактор.

Компоненти десинхронізації грошових потоків були визначені по певних ВАТ різних областей України за допомогою властивостей кореляційних і регресійних залежностей.

Слід зазначити, що за аналізований період відзначається зростання даного показника практично по всіх підприємствах харчової промисловості України. Максимальне значення даного показника спостерігається по Південно-східному регіону, мінімальне по Північно-західному. Варто звернути увагу, що максимальної трансформації економічної вартості підприємств харчової промисловості вимагають підприємства Північно-західного регіону, що володіє меншою інвестиційною привабливістю й менш значимою економіко-фінансовою структурою, чого не можна сказати про підприємства Південно-східного й Центрального регіонів, де дані фактори перевищують  на кілька порядків. В табл. 6, 7 продемонстрована регулююча функція при застосуванні компоненти десинхронізації грошових потоків за фактором регіональної спрямованості, що й у сукупності координує властивості диференційованої ренти, яка описує якісні характеристики земельного капіталу.

Методом групувань підприємств за виділеними регіонами були отримані оптимальні значення компонент десинхронізації грошових потоків по фактору галузевої спрямованості, але щоб підтвердити визначену тенденцію залежності галузевої спрямованості і економічної вартості аналізованих підприємств ці дослідження проведено на прикладі окремих підприємств, які мають різну галузеву спрямованість.

Слід зазначити, що максимальне значення компоненти спостерігається по ДП ЗАТ "Оболонь" і ККЗБН "Росинка", що не можна сказати про Сімферопольський комбінат хлібопродуктів. Причому відзначено стійку тенденцію до зростання. Для цьому можна визначити формалізовану залежність диференційованої ренти від скоректованого реструктуризаційного доходу.

Таблиця 6

Компонента десинхронізації грошових потоків, що враховує фактор галузевої спрямованості

Підприємства

1999

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

ВАТ Миколаївської обл.

0,03

0,038

0,037

0,035

0,034

0,033

0,031

0,027

ВАТ Донецької обл.

-1,23

-1,17

-1,21

-1Д9

-1,18

-1,19

1,03

-0,77

ВАТ АРК

0,34

0,48

0,35

0,49

0,44

0,16

0,34

0,056

ВАТ Луганської обл.

0,033

0,040

0,037

0,031

0,031

0,028

0,030

0,033

ВАТ Херсонської обл.

0,36

0,037

0,038

0,033

0,033

0,028

0,026 і

0,066

ВАТ Харківської обл.

-0,88

-0,86

-0,90

-0,97

-0,95

-0,69

-0,67

-0,85

ВАТ Кіровоградської обл.

0,85

0,83

0,85

0,71

0,65

0,63

0,52

0,47

ВАТ Київської обл.

0,05

0,042

0,034

0,027

0,047

-0,041

-0,051

-0,0013

ВАТ Львівської обл.

-0,021

0,013

-0,008

-0,007

-0,0112

-0,0157

-0,009

-0,028

ВАТ Хмельницької обл.

0,048

0,044

0,053

0,053

0,056

0,052

0,051

0,062

ВАТ Тернопільської обл.

-0,023

-0,027

-0,025

-0,014

-0,0094

-0,017

-0,011

-0,26

Таблиця 7 

Компонента десинхронізації грошових потоків, що враховує фактор галузевої та регіональної спрямованості

Підприємства

1999

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

Сімферопольський комбінат хлібопродуктів

0,25

0,23

0,29

0,27

0,24

0,25

0,24

0,26

ККЗБН "Росинка"

6,01

6,39

6,40

7,0

7,01

7,0

7,44

8,36

ДП ЗАТ "Оболонь"

-43,6

-41,2

-40,8

-43,8

-51,2

-61,1

-70,4

-73,4

Створення моніторингу фінансової реструктуризації буде сприяти кращому обґрунтуванню системи оцінки капіталу й методології проведення реструктуризації фінансового типу. Значну роль у розвитку структур процесів зіграють інформаційні консультаційні пункти. Такі пункти можуть бути створені при реорганізованих управліннях, технікумах, школах управління, науково-дослідних установах.

Виходячи з досвіду зарубіжних країн, регіональна інформаційно-консультаційна служба повинна виконувати такі завдання: вчасно й достовірно забезпечувати інформацією виробничі й управлінські структури; формувати банк даних; здійснювати перевірки, експертні оцінки земельних ділянок; проводити дослідні дослідження наукових розробок і застосовувати зарубіжний і вітчизняний передовий досвід.

Створення інституту фінансової реструктуризації повинне бути забезпечено фінансовою підтримкою уряду України.

ВИСНОВКИ

Проведені дослідження дозволили зробити висновки та сформувати пропозиції теоретичного і науково-практичного спрямування щодо удосконалення механізмів фінансової реструктуризації підприємств харчової промисловості.

1. Реструктуризація фінансового типу має велике значення для забезпечення стабілізації і розвитку підприємств в сучасних умовах господарювання. Це короткострокове трансформування власності при залученні фінансових важелів, яке спричиняє трансформацію майнових відносин. Основною метою фінансової реструктуризації є формування ефективного механізму трансформації власності у стані розвитку ринкових відносин інформаційної економіки.

2. Характерними рисами фінансової реструктуризації, є: багатовекторність функціонування, багатогранність напрямків використання, широкий спектр цілей, завдань, інтернаціональний характер. Формування нової методології визначення й управління вартості компанії в процесі фінансової реструктуризації підприємства повинне базуватися на оцінці можливості генерувати більше цінностей для споживачів. На підставі такого підходу вартість підприємства є сумарним показником, що характеризує розміри й конкурентноздатність підприємств, ринкову вартість капіталу, ефективність функціонування, роль організаційних формувань у соціально-економічному розвитку суспільства.

3. Комплексна оцінка фінансового стану досліджуваних підприємств
харчової промисловості до й після здійснення фінансової реструктуризації
показала, що сам процес фінансової реструктуризації не мав логічного завершення, у більшості підприємств кредиторська заборгованість не була ліквідована, був присутнім негативний грошовий потік.

4.Однією із причин невдалої реструктуризації є недостатня систематизація фінансово-економічних законодавчо-правових актів. Існуюча система фінансово-економічних актів не сприяє стабільній організації процесів відтворення. Нормативні акти функціонують розмежовано, не відповідають горизонтальній й вертикальній структуризації.

5.Середовище функціонування визначає національні особливості реструктуризації бізнесу. Ці особливості виражаються у корпоративній політиці, стратегічній спрямованості на максимізацію прибутку, у фіскальній спрямованості, у особливостях формування економічної вартості підприємства, у логічній непослідовності використання методів фінансової реструктуризації на тлі недосконалої законодавчої бази, у антикризовій спрямованості.

6. Моментальна вартість оцінюється як сума чистих активів на базі значень вартості акцій. При використанні оцінки бізнесу в розрізі умовно-фінансових реструктурованих потоків при визначенні змін у процесі фінансової реструктуризації проявляється дана проблема.

Розвиток і становлення різноманітних концепцій оцінки вартості в їхньому діалектичному розвитку дозволили сформувати й апробувати дану модель на підприємствах харчової промисловості. Економічна вартість підприємств харчової промисловості областей дорівнює, тис. грн.: Львівської - 2017,9; Херсонської - 47197,5; Київської - 727,2; Луганської - 58099,0; Кіровоградської - 494984,5; Хмельницької - 21264,0; Харківської - 134473,4; Тернопільської - -45,9; Миколаївської - 1155,1; Донецької - 844,4; АР Крим - 3834,9.

7. Дослідження мотивації й стимулювання фінансової реструктуризації показали, що в даній ситуації мотивація розглядається подвійно – як процес створення стимулів до виконання робіт і як внутрішня характеристика спрямованості суб'єкта на підвищення або зниження ефективності праці. Значення достатнього рівня грошових потоків для підприємств різних регіонів дорівнює, тис. грн.: ВАТ Львівської обл. - 147,6; ВАТ Херсонської обл. - 3469,2; ВАТ Київської обл. - 53,2; ВАТ Луганської обл. - 4228,5; ВАТ Кіровоградської обл. - 1024,6; ВАТ Хмельницької обл. - 1569,0; ВАТ Харківської
обл. - 2074,6; ВАТ Тернопільської обл. - 485,5; ВАТ Миколаївської обл. -
88,5; ВАТ Донецької обл. - 100,5; ВАТ АРК - 25,6.

Схожими елементами мотивації для ініціаторів і суб'єктів є система матеріального стимулювання, підвищення зарплати, спільний розподіл прибутку, рівна відповідальність по управлінню капіталом підприємств. Було досліджено, що мотивація фактора матеріального стимулювання й оплати праці була стабільна у підприємств Південно-Східного регіону.

8. Основними принципами реструктурованих реформ є наступні: пріоритети еволюційного шляху розвитку; застосування в більшому або меншому ступені приватної власності на землю; розширення експортних можливостей підприємств харчової промисловості; прийняття альтернативної зайнятості населення; звільнення реформованих підприємств від підтримки об'єктів соціальної сфери; реформи у сфері харчового виробництва; орієнтація на інтенсифікацію реформування.

9. Як основні напрямки реалізації реструктурованої політики пропонуються внутрішньогалузеве перегрупування ресурсів для організації виробництва конкурентноздатної продукції, підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу суспільного сектора, освоєння реструктурованими підприємствами сучасних методів управління, стабілізація ресурсного забезпечення. Процес фінансової реструктуризації дозволить усунути незба-лансованість обсягів інвестування по галузях промисловості і окремих підприємствах. Для цього може бути застосована цільова програма фінансової реструктуризації при створенні спеціального фонду реструктурованих заходів.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у наукових фахових видання:

  1.  Дороховський О.М. Передумови фінансової реструктуризації підприємств / Дороховський О.М. // Таврійський науковий вісник: Збірник наукових праць ХДАУ. – Вип. 50. – Херсон: Айлант. – 2007. – С. 294-297.
  2.  Дороховський О.М. Механізм державного регулювання фінансової реструктуризації / Дороховський О.М. // Таврійський науковий вісник: Збірник наукових праць ХДАУ. – Вип. 42. – Херсон: Айлант. – 2005. – С. 274-278.
  3.  Дороховський О.М. Здійснення фінансової реструктуризації на прикладі підприємств харчової промисловості / Дороховський О.М. // Таврійський науковий вісник: Збірник наукових праць ХДАУ. – Вип. 55. – Херсон: Айлант. – 2007. – С. 277-284.
  4.  Дороховський О.М. Ефективне управління фінансовою реструктуризацією підприємств галузі / Дороховський О.М. // Таврійський науковий вісник: Збірник наукових праць ХДАУ. – Вип. 59. – Херсон: Айлант. – 2008. – С. 279-285.
  5.  Дороховський О.М. Основні елементи методології реструктуризації підприємств / О.М.Дороховський // Бізнес-навігатор. – Херсон, 2009. – Вип.17. – C. 159-163.

Тези доповідей:

  1.  Дороховський О.М. Стан та перспективи реструктуризації підприємств харчової промисловості / Дороховський О.М. // Стратегии развития Украины в глобальной среде : материалы ΙΙ международной научно-практической конференции, 7-9 ноября 2008 года. – Т.3. – Симферополь-Ялта: ЦРОНИ, 2008. – С. 163-166.

АНОТАЦІЯ

Дороховський О.М. Теоретичні засади формування фінансового механізму реструктуризації підприємств харчової промисловості. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (економіка сільського господарства і АПК). – Міжнародний університет бізнесу і права, Херсон, 2010.

В дисертації розкрито теоретико-методичні основи формування фінансового механізму реструктуризації підприємств харчової промисловості. Досліджено сутність фінансової реструктуризації, фактори, що спричинюють реструктуризацію. Висвітлено шляхи та напрями підвищення ефективності реструктуризації підприємств харчової промисловості.

В роботі запропоновано нові підходи та критерії до визначення та оцінювання ефективності реструктуризації підприємств харчової промисловості. Визначено основні концептуальні засади формування моделі реструктуризації підприємств харчової промисловості.

Ключові слова: фінансова  реструктуризація, підприємства харчової промисловості, економічні механізми, продовольче забезпечення, ефективність.

АННОТАЦИЯ

Дороховский А.Н. Теоретические принципы формирования финансового механизма реструктуризации предприятий пищевой промышленности. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 – экономика и управление предприятиями (экономика сельского хозяйства и АПК).Международный университет бизнеса и права, Херсон, 2010.

В диссертации раскрыты теоретико-методологические походы к формированию финансового механизма реструктуризации предприятий пищевой промышленности. Исследовано сущность финансовой реструктуризации, факторы, которые вызывают реструктуризацию. Отражены пути и направления повышения эффективности реструктуризации предприятий пищевой промышленности.

Доказано, что характерными чертами финансовой реструктуризации, есть: многовекторность функционирования, многогранность направлений использования, широкий спектр целей, заданий, интернациональный характер. Формирование новой методологии определения и управления стоимости компании в процессе финансовой реструктуризации предприятия должно базироваться на оценке возможности генерировать больше ценностей для потребителей. На основании такого подхода стоимость предприятия является суммарным показателем, который характеризует размеры и конкурентоспособность предприятий, рыночную стоимость капитала, эффективность функционирования, роль организационных формирований в социально-экономическом развитии общества.  Комплексная оценка финансового состояния исследуемых предприятий пищевой промышленности к и после осуществление финансовой реструктуризации показала, что сам процесс
завершения, в большинстве предприятий кредиторская задолженность не была
лікві дована, был присутствует негативный денежный поток.

В работе предложены новые подходы и критерии к определению и оцениванию эффективности реструктуризации предприятий пищевой промышленности. Определенно основные концептуальные принципы формирования модели реструктуризации предприятий пищевой промышленности.

Ключевые слова: финансовая реструктуризация, предприятия пищевой промышленности, экономические механизмы, продовольственное обеспечение, эффективность.

SUMMARY

Dorokhovskiy V.N. Theoretical principles of forming of financial mechanism of restructuring of enterprises of food retail industry. – Manuscript.

Thesis for a candidate’s degree in economics. Area of specialization 08.00.04 – economics and business management (economics of agriculture and agribusiness). – International University of Business and Law, Kherson, 2010.

Theoretical methodical bases of forming of financial mechanism of restructuring of enterprises of food retail industry are exposed in dissertation. Investigational essence of the financial restructuring, factors which cause restructuring. Ways and directions of increase of efficiency of restructuring of enterprises of food retail industry are reflected.

The new going and criteria is in-process offered near determination and cinyuvannya efficiency of restructuring of enterprises of food retail industry. Certainly basic conceptual principles of forming of model of restructuring of enterprises of food retail industry.

Keywords: financial  restructuring, enterprises of food retail industry, economic mechanisms, food providing, efficiency.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

65798. Гуманизация экономического роста 128.5 KB
  Основными макроэкономическими показателями используемыми для исчисления экономического роста общественного хозяйства являются валовой национальный продукт ВНП и национальный доход НД. Соответственно показателями экономического роста являются отношения реального...
65799. Экспортная политика РФ: проблемы и перспективы. Необходимость диверсификации экспорта 17.76 KB
  Основу современного российского экспорта продолжают составлять энергоносители и сырье чья доля в 2009 г. Доля ТЭК и металлургии в общем объеме промышленной продукции возросла с 36 в 1991 г. до 50 в настоящее время в то время как доля машиностроения и легкой промышленности существенно сократилась.
65800. English-Russian Idioms. Англо-Русский Словарь Идиом. Н. Белинская 4.41 MB
  Если под английской фразой приводится еще одна (или несколько) и лишь потом дается перевод, значит, эти выражения на английском языке синонимичны, то есть совпадают по смыслу. Но вторую фразу вы можете найти и на ее «законном» месте, в соответствии с алфавитным порядком. Артикли и частица «to» приводятся только в случае крайней необходимости
65801. Возникновение и развитие первых исследовательских программ античности: математической, физической, гуманитарной и других 31.5 KB
  Греки заложили фундамент будущей науки. Для появления науки они создали следующие условия: систематические доказательства, рациональное обоснование, дедуктивное мышление, использование абстрактных объектов. Главное, что они отказались от использования науки в материально- предметных действиях.
65802. Первые социально-психологические теории: психология народов, психология масс и теория инстинктов социального поведения 42 KB
  Первые социально-психологические теории: психология народов психология масс и теория инстинктов социального поведения. Психология народов как одна из первых форм социально-психологических теорий сложилась в середине XIX в.
65803. Применение вербальных и невербальных средств в коммуникативном процессе 34 KB
  Этот процесс может быть разделен на фрагменты единицы коммуникации – коммуникативные акты. Коммуникативный процесс представляет собой непрерывное взаимодействие участников коммуникации. Рассмотрим основные понятия и термины используемые...
65804. Аристотель: учение о бытии и познании (классификация наук, учение о 4-х первопричинах) 40 KB
  Онтология учение о бытии Аристотель вводит понятие субстанции. Под субстанцией Аристотель понимает бытие вполне самобытное существующее в самом себе но не в чем-либо ином. Перечисление четырех причин Аристотель развивает во 2й главе 5й книги Метафизики 1013 а 24 1013 в 3.
65806. Сущность, функции и роль финансов в рыночной экономике 29.58 KB
  Финансы это денежные отношения порождаемые государством в ходе которого перераспределся ВВП и образуются фонды используемые для расширенного воспроизводства стимулирования работающих и соц поддержки неработающего населения.