64805

УРОЖАЙНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ ПРОДУКЦІЇ КОНОПЕЛЬ ЗАЛЕЖНО ВІД СПОСОБУ СІВБИ, НОРМ ВИСІВУ ТА ДОБРИВ В УМОВАХ ПІВДЕННОГО СТЕПУ УКРАЇНИ

Автореферат

Лесное и сельское хозяйство

З метою налагодження виробництва коноплепродукції необхідно розробити основні технологічні прийоми які забезпечують формування високого врожаю конопель з властивостями придатними для виробництва целюлозовмісних матеріалів.

Украинкский

2014-07-11

244.5 KB

1 чел.

PAGE  1

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КОВАЛЕНКО ОЛЕКСІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ

УДК 633.522:631.03:631.8(477.72)

УРОЖАЙНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ ПРОДУКЦІЇ КОНОПЕЛЬ ЗАЛЕЖНО ВІД СПОСОБУ СІВБИ, НОРМ ВИСІВУ ТА ДОБРИВ В УМОВАХ ПІВДЕННОГО СТЕПУ УКРАЇНИ

06.01.09 – рослинництво

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

ХЕРСОН – 2010

          Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті землеробства південного регіону Національної академії аграрних наук України протягом 2000 – 2008 років

Науковий керівник:       – доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент НААНУ

Сніговий Володимир Семенович, 

завідуючий відділом землеробства, меліорації і агроекології апарату президії НААНУ

Офіційні опонент:    – доктор сільськогосподарських наук, професор, академік АН вищої освіти України       Салатенко Володимир Никифорович,

Херсонський державний аграрний університет, професор кафедри рослинництва, генетики, селекції та насінництва

– кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник

Поляков Олександр Іванович,

Інститут олійних культур НААНУ, старший науковий співробітник лабораторії агротехніки олійних культур

 

Захист відбудеться “3” вересня 2010 року о 10.00  годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 67.830.01 при Державному вищому навчальному закладі “Херсонський державний аграрний університет” за адресою: 73006, м. Херсон, вул. Рози Люксембург, 23, аудиторія 92

 

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державного вищого навчального закладу “Херсонський державний аграрний університет” за адресою: 73006, м. Херсон, вул. Р. Люксембург, 23, головний корпус

Автореферат розіслано “26” липня 2010 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат сільськогосподарських наук, доцент _________А.В. Шепель


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Україна має обмежену традиційну сировинну базу целюлозно-паперової промисловості і тому змушена імпортувати целюлозну сировину на суму біля 2 млрд. доларів США щорічно. В останні роки виняткового значення набуває пошук вітчизняної сировини і, зокрема, целюлозовмісної для переробних підприємств. Зменшення імпорту целюлозовмісної продукції та одержання вітчизняної сировини можливе за рахунок використання для цього конопляної соломи.

Особливої актуальності набуло це питання в зв'язку з появою у виробництві нових сортів південних конопель з низьким вмістом наркотичних речовин.

З метою налагодження виробництва коноплепродукції необхідно розробити основні технологічні прийоми, які забезпечують формування високого врожаю конопель з властивостями, придатними для виробництва целюлозовмісних матеріалів. Серед агротехнічних умов, які суттєво впливають на продуктивність конопель і якість продукції важливе місце належить рівню мінерального живлення, способам сівби і густоті стояння рослин. Разом з цим, дослідження умов формування врожаю нових сортів конопель без наркотичних властивостей під впливом різних агротехнічних прийомів у південному Степу України не проводилися. Тому, актуальність зазначених проблем, їх недостатня розробка і практична значимість зумовили вибір теми дисертаційної роботи, її головну мету та основні завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, проектами, темами. Наукові розробки, представлені в дисертації, були складовою частиною тематичного плану лабораторії неполивного землеробства та землекористування Інституту землеробства південного регіону УААН, які виконувались за науково-технічною програмою НААНУ “Луб'яні культури” (завдання 02.08 та 03.03), № держреєстрації 0101U003003 у 2000 р., 0104U002822 у 2001-2005 рр. і 0106U006154 у 2006-2008 рр. та за проектом 05.06.02/0000422 (5.6.12Б) Державної науково-технічної програми згідно договору з Міністерством освіти і науки України № ДП/330 - 2003 за темою “Нові ресурсозберігаючі технології вирощування і поглибленої переробки конопель у південному регіоні з метою одержання целюлозних напівфабрикатів” № держреєстрації 0103U008666.

Мета і завдання досліджень. Метою досліджень було виявлення особливостей формування врожаю стебел і насіння південних конопель за різних способів сівби, густоти посіву, рівня удобрення та заходів по захисту посівів від бур’янів на неполивних землях південного Степу.

Для реалізації поставленої мети програмою досліджень були визначені такі завдання:

- виявити найбільш адаптовані до посушливих умов південного Степу сорти конопель;

- визначити кращий спосіб сівби для одержання врожаю різного призначення (солома, насіння);

- обґрунтувати оптимальні норми висіву насіння при різних способах сівби, які дозволяють одержати врожай культури з необхідними властивостями;

  •  встановити оптимальні рівні живлення конопель південних;
  •  дослідити особливості формування врожаю конопляної соломи та її якості залежно від прийомів вирощування;
  •  виявити умови одержання конопляної сировини, придатної для виробництва целюлозовмісних матеріалів в умовах півдня України;
  •  дати енергетичну та економічну оцінку розроблених прийомів в технології вирощування конопель.

Об'єкт досліджень. Рослини конопель, процеси їх росту, розвитку та формування врожаю під впливом добрив, густоти та способів сівби в посушливих умовах південного Степу.

Предмет досліджень. Сорти конопель та прийоми технології вирощування: способи сівби, густота стояння рослин, рівень удобрення, захист від бур’янів.

Методи досліджень. Польовий – спостереження за ростом і розвитком рослин, біометричні обліки і виміри, визначення врожаю; лабораторний –аналіз якості конопляної соломи і волокна, вміст елементів живлення в рослинах; порівняльно-розрахунковий – оцінка економічної і біоенергетичної ефективності; статистичний – проведення дисперсійного та кореляційного аналізу.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в посушливих умовах південної частини Степу України комплексно досліджено вплив способів сівби, норм висіву та рівня удобрення на формування врожаю соломи і її якісних показників та насіння нових безнаркотичних сортів конопель. Набуло подальшого розвитку дослідження процесів росту і розвитку рослин, формування стеблостою і накопичення сухої біомаси на різних етапах органогенезу залежно від факторів, які вивчалися в посушливих умовах південного Степу. Удосконалено рекомендації з підвищення ефективності вирощування нових сортів конопель на півдні України. Експериментально підтверджено можливість використання соломи конопель як сировини, придатної для виділення целюлозовмісних матеріалів. У такому об'ємі дослідження у південній частині Степу раніше не проводилися. За матеріалами досліджень одержано деклараційний патент на винахід № 69936А від 15.09.2004 р.

Практичне значення одержаних результатів. Проведені дослідження дозволили визначити оптимальні параметри основних технологічних прийомів вирощування конопель в південній частині степової зони за умов дефіциту вологи для однобічного використання врожаю окремо насіння або соломи, а також для двобічного одночасно соломи і насіння. Виробництву рекомендовано технологію вирощування конопель сортів, що не містять наркотичних речовин, яка забезпечує одержання врожаю, придатного для виробництва целюлозовмісних матеріалів. Результати роботи пройшли .виробничу перевірку в ДП “Експериментальна база Херсонська”.

Особистий внесок здобувача. Автором розроблена програма досліджень, безпосередньо виконані польові та лабораторні дослідження, опрацьовані літературні джерела стосовно питань, які вивчались, проаналізовані і узагальнені експериментальні результати, проведено розрахунок економічної та біоенергетичної ефективності окремих агрозаходів і технології в цілому, зроблено висновки та рекомендації для практичного використання. Спільно з вченими кафедри переробки, стандартизації і сертифікації сировини Херсонського національного технічного університету визначено якість лубоволокнистої продукції. Здобувач підготував до друку наукові праці, дисертацію і автореферат, а також провів випробування у виробничих умовах отриманих результатів.

Апробація результатів досліджень. Основні результати досліджень доповідались автором на щорічних науково-технічних нарадах лабораторії неполивного землеробства і землекористування ІЗПР (м. Херсон, 2000-2008 рр.) та оприлюднені: на міжнародній науковій конференції молодих вчених “Актуальні проблеми землеробства на початку нового тисячоліття та шляхи їх вирішення” в Інституті землеробства південного регіону УААН (18-20 вересня 2002 р., м. Херсон), міжвузівській науково-практичній конференції аспірантів “Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи” (17-19 березня 2003 р., м. Вінниця, ВДАУ), науково-технічній конференції молодих вчених “Нове в селекції, генетиці, технології вирощування, збирання, переробки та стандартизації луб'яних культур” (18 листопада 2003 р., м. Глухів, ІЛК УААН), конференції “Проблеми легкої і текстильної промисловості” (20-23 квітня 2004 р., м. Херсон, ХДТУ), науково-технічній конференції молодих вчених “Проблеми і перспективи в селекції, генетиці, технології вирощування, збиранні, переробці та стандартизації луб'яних культур” (6-8 грудня 2004 р., м. Глухів, ІЛК УААН), на всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми та перспективи ведення землеробства в посушливій зоні Степу” (16-18 червня 2009 р., м. Херсон, ІЗПР), на науково-практичній конференції молодих вчених “Інноваційні напрямки в селекції, технології вирощування та переробки технічних культур” (2-4 грудня 2009 р., м. Глухів, ІЛК).

Публікації. За результатами дисертаційної роботи опубліковано 14 наукових праць, у тому числі 10 статей у провідних наукових фахових виданнях та 2 тези доповідей. Одержано 1 патент на винахід.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація викладена на 146 сторінках машинописного тексту, включає 52 таблиці, 13 рисунків і 16 додатків. Робота складається з вступу, 7 розділів, висновків та рекомендацій виробництву. Список використаних джерел включає 250 найменувань, в тому числі 10 латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Стан вивчення питання. В розділі наведено аналіз літературних джерел щодо походження конопель, висвітлені їх морфологічні і біологічні особливості. На підставі літературних джерел розглянуто вплив способів сівби, норм висіву та доз мінеральних добрив на формування врожаю конопляної соломи і насіння та їх якості, що дозволило обґрунтувати необхідність проведення досліджень за темою дисертаційної роботи.

Умови і методика проведення досліджень. Польові досліди проводили на дослідному полі Інституту землеробства південного регіону НААНУ в 2000-2008 роках.

Ґрунт дослідного поля темно-каштановий середньосуглинковий. Вміст гумусу в орному шарі ґрунту 2,15%, загального азоту – 0,171% і фосфору – 0,091%. Щільність будови метрового шару ґрунту складає 1,37 г/см3, польова вологоємність – 20,4%, вологість в’янення – 9,5% від маси сухого ґрунту.

Клімат території помірно-континентальний з середньорічною сумою опадів 443 мм, а за можливий період вегетації конопель – 210 мм. Погодні умови в роки проведення досліджень були різними, що дозволило всебічно вивчити вплив досліджуваних факторів на формування врожаю конопель. Найбільш вологим був 2004 рік, 2000 і 2008 рр. були середніми за вологозабезпеченням, а 2002, 2006 і 2007 роки – сухими.

Закладання польових дослідів і заплановані дослідження проводили відповідно до загальновизнаних методик і методичних рекомендацій
(Б.А. Доспехов, 1985; Інституту луб’яних культур, 1980 та інших).

Експериментальну роботу по удосконаленню технології вирощування конопель південних виконували в трьох польових дослідах.

В досліді №1 вивчалась адаптація сучасних безнаркотичних сортів конопель різного походження до посушливих умов південного Степу за умов звичайного рядкового та широкорядного (45 см) способів сівби: 1 – Золотоніські 11, 2 – Золотоніські 15, ЮСО 31, Дніпровські однодомні 14, Дніпровські однодомні 19.

В досліді №2 вивчали вплив добрив та норми висіву за різних способів сівби на продуктивність конопель:

Фактор А – добрива: P60, N 30P60, N60P60, N90P60.

Фактор В – норми висіву: за звичайного рядкового способу сівби – 2,0, 2,5, 3,0 і 3,0 млн. схожих насінин на 1 га і за широкорядного – 1,0, 1,2, 1,4, 1,6, 1,8, 2,0 млн. схожих насінин на 1 га.

Вивчення прийомів захисту посівів конопель від бур’янів вивчали в досліді №3 за такою схемою: 1 – контроль, 2 – до сходове боронування, 3 – післясходове боронування, 4 – дворазове ( до- і післясходове ) боронування, 5 – обробіток посівів гербіцидом Тарга супер ( 1,5 л/га ).

Повторення в дослідах чотириразове. Облікова площа ділянки 40 м2. Спостереження проводили в двох несуміжних повтореннях. В основні фази розвитку рослин проводили біометричні виміри, визначали приріст наземної маси, накопичення елементів живлення та вологість ґрунту.

Результати досліджень піддавали статистичному аналізу по програмі Agrostat. Економічну ефективність розраховували за існуючими цінами, які діяли на перше грудня 2008 р.

Особливості росту та розвитку конопель сортів різного походження. Розвиток конопель різних сортів в початковий період проходить однаково і третя пара листків утворюється одночасно (рис. 1). Після утворення трьох листків рослини конопель південно-дозріваючого сорту ЮСО-31 прискорювали свій розвиток і наступні фази проходили швидше, ніж сорти південного типу. Внаслідок цього у рослин конопель сорту ЮСО-31 вегетаційний період був найкоротшим – 123 дні, що на 11-13 днів менше ніж у сортів Золотоніські 11 та 15 і на 16-17 днів менше, ніж у сортів Дніпровські однодомні 14 та 19. В цілому за вегетаційний період найменша сума ефективних температур вище 5˚С була необхідна для скоростиглого сорту ЮСО-31 – 2221˚С, що на 233-346˚С менше, ніж у південних сортів.

До фази бутонізації інтенсивніше росли в висоту рослини сорту      ЮСО-31. Вони були вищими на 3,8-9,9%, ніж сорти південного типу, а приріст складав 1,9-2,2 см за добу. В цей період рослини конопель у звичайному рядковому посіві росли швидше ніж у широкорядному.

Рис. 1. Тривалість міжфазних періодів та сума ефективних температур у різних сортів конопель при звичайному рядковому посіві в середньому за 2001-2004 рр.

В подальшому ріст конопель поступово прискорювався і у сортів південного типу він був на 0,4-1,2 см за добу більшим, ніж у сорту південнодозріваючого типу. Тому, на початку достигання маса однієї рослини сорту ЮСО-31 була на 8,7-12,3% менша за південні сорти в широкорядному посіві і на 17,9-19,6% – у звичайному рядковому посіві.

Такі особливості росту і розвитку конопель призвели до формування різного врожаю. Як в окремі роки, так і в середньому за роки досліджень, урожайність південнодозріваючого сорту ЮСО-31 була значно нижчою, ніж у сортів південного типу. Між сортами південного типу різниця в урожаї, в більшості випадків, була неістотною (табл. 1).

Найбільший вихід волокна, в середньому за роки досліджень, забезпечив сорт Дніпровські однодомні 14 – 22,5%, що на 1,8 - 7,6% більше, ніж інші сорти. Урожай волокна у сортів Золотоніські 11, Дніпровські 14 та 19 був на 28,4-29,8% вищим, ніж у сорту ЮСО-31 і становив 1,94-1,98 т/га. Міцність та гнучкість волокна були кращими у сортів Золотоніські 15 та Дніпровські однодомні 19 – 25,6-26,4 кгс та 26,3-26,6 мм відповідно.

Таблиця 1

Урожайність конопляної соломи різних сортів, т/га

Сорт

Роки

2000

2001

2002

2003

2004

Середнє за 2001-2004 рр.

Звичайний рядковий посів

Золотоніські 11

6,43

9,06

7,56

9,41

10,96

9,25

Золотоніські 15

4,03

8,67

7,13

9,39

9,70

8,72

ЮСО-31

4,07

6,50

4,37

7,78

8,21

6,71

Дніпровські однодомні 14

-

9,36

7,51

9,51

9,18

8,89

Дніпровські однодомні 19

-

9,77

7,63

9,63

9,76

9,19

Широкорядний посів

Золотоніські 11

5,59

6,45

6,54

8,63

8,87

7,62

Золотоніські 15

4,69

6,95

6,17

8,59

8,31

7,50

ЮСО-31

4,40

4,60

4,24

7,54

6,19

5,64

Дніпровські однодомні 14

-

7,21

6,48

8,48

8,21

7,59

Дніпровські однодомні 19

-

7,64

6,57

8,63

8,45

7,82

НІР05, т/га:

звичайний рядковий

широкорядний

0,64

0,62

0,45

0,30

0,43

0,40

0,26

0,35

0,58

0,23

Хімічний склад волокна конопель, який визначає напрямок їх використання, значною мірою залежить від сорту. Оцінка якості волокна свідчить, що для створення сировинної бази текстильної промисловості в умовах південного Степу краще використовувати сорт Дніпровські однодомні 14, а для целюлозно-паперової – Золотоніські 11 та Дніпровські однодомні 19.

Ріст і розвиток рослин конопель залежно від способу сівби, норми висіву та удобрення. Вегетаційний період конопель при звичайному рядковому способі сівби з внесенням Р60 тривав 134-136 днів, залежно від густоти, і з поступовим підвищенням дози азотних добрив до 90 кг він збільшувався до 136-140 днів. З підвищенням густоти посіву вегетаційний період конопель скорочувався на 2-4 дні.

Характерною особливістю конопель е те, що основну масу врожаю стебел вони формують за дуже короткий час – від початку бутонізації до кінця цвітіння. Ріст рослин у висоту та наростання маси однієї рослини до фази бутонізації проходили більш інтенсивно при підвищених нормах висіву. Висота та маса однієї рослини були більшими при звичайному рядковому способу сівби. Внесення азотних добрив і підвищення їх дози до N90 сприяло збільшенню висоти рослин у фазу бутонізації на 10% при звичайному рядковому посіві і на 16,0% – при широкорядному, а маси однієї рослини – на 20,2 та 23,1% відповідно (рис. 2).

Рис. 2. Динаміка росту конопель залежно від добрив і способу сівби в середньому за

2001-2003 рр.

З фази бутонізації інтенсивність росту рослин у висоту та наростання біомаси значно прискорюється. Так, до бутонізації середньодобовий приріст рослин у висоту становив 1,7-1,9 см, а від бутонізації до цвітіння – 2,8-4,1 см. Аналогічно змінювалась і інтенсивність наростання біомаси однієї рослини – 0,16-0,18 та 0,21-0,38 г за добу відповідно.

В цей період рослини більш інтенсивно росли в розріджених посівах. Вони обігнали в рості рослини з більшою щільністю стеблостою. Так, у фазу цвітіння різниця у висоті рослин становила 6-8 см між найменшою і найбільшою нормою висіву, а маси однієї рослини – 0,3-0,6 г незалежно від способу сівби. Рослини широкорядного посіву в цей період росли інтенсивніше, ніж у звичайному рядковому посіві. Тому при широкорядному способі сівби вони були на 10-24 см вищими, а їх маса на 2,4-3,5 г більшою, ніж при звичайному рядковому. Азотні добрива сприяли підвищенню інтенсивності росту рослин.

Після цвітіння ріст рослин починає гальмуватись. Приріст рослин у висоту в цей період зменшується до 0,29-0,48 см за добу, а наростання маси однієї рослини – до 0,10-0,13 г за добу. З підвищенням норми висіву приріст рослин у висоту та накопичення ними біомаси дещо зменшується за обох способів сівби.

Вміст у рослинах і винос основних елементів живлення залежно від густоти посіву та удобрення. Вміст всіх макроелементів був найвищий на початку вегетації рослин, а в подальшому поступово знижувався. Внесення азотних добрив сприяє збільшенню вмісту азоту на 3,6-9,2% та калію на 8,7-12,6%, а фосфору, навпаки, зменшенню на 4,4-12,0% протягом всієї вегетації. Вміст всіх макроелементів в рослинах не залежав від норми висіву. Проте, в широкорядних посівах він був вищим, ніж при звичайному рядковому. Середньодобове накопичення азоту найбільш інтенсивно проходить від цвітіння до початку достигання насіння – 1,18-2,13 кг/га в звичайних рядкових посівах і 1,24-2,26 кг/га в широкорядних. З внесенням азотних добрив і підвищенням їх дози інтенсивність накопичення азоту збільшується.

Найбільша інтенсивність поглинання фосфору спостерігається в період від бутонізації до цвітіння – 0,64-0,71 кг/га за добу у звичайному рядковому посіві і 0,82-1,15 кг/га – у широкорядному. Азотні добрива істотно збільшували середньодобове накопичення фосфору лише у широкорядному посіві. Інтенсивність накопичення калію в рослинах найбільш висока в період від цвітіння до початку достигання насіння – 1,15-1,79 кг/га. Найнижче середньодобове накопичення калію в звичайних рядкових посівах спостерігалось в період від бутонізації до цвітіння – 0,50-0,60 кг/га за добу. Азотні добрива сприяли підвищенню накопичення калію в рослинах при обох способах сівби.

Збільшення норми висіву насіння конопель в межах 2,0-3,5 млн.шт./га при звичайному рядковому способі сівби не впливає на накопичення макроелементів у рослинах. В широкорядних посівах збільшення норми висіву від 1,0 до 1,6 млн.шт./га підвищувало накопичення макроелементів на 6,7-9,6%. На початок дозрівання рослини конопель у звичайному рядковому посіві накопичують 99,6-162,5 кг/га азоту, 55,1-60,6 кг/га фосфору і 85,0-128,3 кг/га калію залежно від дози добрив. У широкорядних посівах цих макроелементів накопичується менше і кількість їх становить 94,2-          142,0 кг/га, 54,8-65,8 та 78,4-112,8 кг/га відповідно.

Особливості водоспоживання посівів конопель залежно від умов вирощування. Для нормального росту і розвитку конопель необхідна постійна наявність достатньої кількості вологи в ґрунті протягом всього періоду вегетації. Як показали наші дослідження, витрати води в процесі росту конопель залежать як від способу сівби, так і від норми висіву та удобрення. За період від сходів до бутонізації рослини конопель витрачають від 29,6 до 32,3% вологи від загальних витрат за вегетацію. Широкорядні посіви конопель в цей період використовують на 5,8-8,0% більше вологи, ніж звичайні рядкові.

В період сходи – бутонізація водоспоживання посівів конопель істотно залежало від рівня удобрення. Так, внесення N60 на фоні P60 збільшувало водоспоживання посівів на 6,9-9,5% в широкорядному посіві і на 7,9-10,3% при звичайному рядковому способі сівби. Збільшення норми висіву з 2,0 до 3,5 млн.шт/га в звичайному рядковому посіві підвищувало водоспоживання на 2,4-4,6%, а збільшення норми висіву з 1,0 до 2,0 млн.шт/га в широкорядному посіві – на 4,0-4,5%.

В період бутонізація – цвітіння водоспоживання посівів конопель підвищується і складає 39,1-41,1% від загального. Після цвітіння і до повної стиглості водоспоживання конопель зменшується і складає 26,4-28,7% від загального. Істотного впливу норм висіву і удобрення на водоспоживання конопель в цей період не відмічається.

За весь вегетаційний період від сходів до повної стиглості коноплі при звичайному рядковому способі сівби витратили 2631-2791 м3/га вологи, а при широкорядному на 90-185 м3/га менше. Внесення азотних добрив на фоні фосфорних сприяло збільшенню водоспоживання на 111-114 м3/га.

Середньодобові витрати води рослинами конопель на початку вегетації невеликі і поступово збільшуються. За період від сходів до бутонізації середньодобові витрати вологи звичайними рядковими посівами на 3,6-8,3% вищі, ніж широкорядними (табл. 2).

Таблиця 2

Середньодобові витрати вологи посівами конопель залежно від добрив, способів сівби та норми висіву, м3/га за добу, середнє за 2001-2003 рр.

Добрива

Норма висіву, млн.шт./га

Фази розвитку конопель

сходи - бутонізація

бутонізація - цвітіння

цвітіння - повна стиглість

сходи - повна стиглість

Звичайний рядковий посів

Р60

2,0

15,3

41,7

16,3

21,2

3,5

16,0

42,4

15,9

21,5

N60P60

2,0

17,0

41,8

16,3

22,0

3,5

17,3

43,6

16,4

22,5

Широкорядний посів

Р60

1,0

14,4

39,5

16,3

20,3

2,0

15,0

41,0

16,2

20,8

N60P60

1,0

15,7

41,2

16,3

21,5

2,0

16,4

42,6

16,0

21,8

Найбільші середньодобові витрати води посівами конопель спостерігаються в період від бутонізації до цвітіння – 41,7-43,6 та 39,5-     42,6 м3/га за добу залежно від способу посіву. За вегетаційний період конопель середньодобові витрати води в звичайному рядковому посіві на 2,3-4,4% вищі, ніж у широкорядному і становлять 21,2-22,5 та 20,3-21,8 м3/га за добу відповідно. Внесення N60 на фоні Р60 збільшує витрати води на 2,3-5,9%. Норми висіву істотно не вплинули на середньодобові витрати води.

При підвищенні врожайності витрати води на одиницю продукції зменшуються. Тому при підвищенні врожайності стебел у варіанті з внесенням N60Р60 порівняно з Р60 витрати води на формування 1 ц сухої речовини зменшуються на 19,0-19,7% у широкорядному посіві і на 25,4-
28,7% у звичайному рядковому.

Урожайність конопель та якість їх продукції залежно від умов вирощування. Серед агротехнічних заходів, спрямованих на підвищення врожайності конопель, важливу роль відіграють способи сівби і норми висіву, які створюють оптимальні площі живлення рослин. Велике значення має також і рівень мінерального живлення.

Збільшення норми висіву з 2,0 до 2,5 млн. шт. схожих насінин на 1га при звичайному рядковому способу сівби підвищувало врожайність конопляної соломи в середньому за три роки на 0,41 т/га. Подальше підвищення норми висіву до 3,0 та 3,5 млн.шт./га призводило до зниження врожайності на 4,1 і 1,3% відповідно (табл. 3).Внесення N30 на фоні Р60 сприяло підвищенню врожаю стебел на 11,1%, а N60 на тому ж фоні – на 32%. Подальше підвищення дози азотних добрив до N90 істотно зменшило прибавку врожаю.

Таблиця 3

Урожайність стебел конопель залежно від норм висіву та удобрення при звичайному рядковому способі сівби, т/га (в середньому за 2001- 2003 рр.)

Добрива (Фактор А)

Норма висіву, млн.шт./га (фактор В)

В середньому по фактору А

2,0

2,5

3,0

3,5

Р60

6,84

7,20

6,94

6,45

6,86

N30Р60

7,65

8,03

7,72

7,18

7,64

N60Р60

9,08

9,62

9,12

8,41

9,06

N90Р60

9,59

9,96

9,51

8,83

9,47

В середньому по фактору В

8,29

8,70

8,32

7,72

-

НІР05, т/га  часткові відмінності:  фактор А – 0,33;        головні ефекти : фактор А – 0,16;

                                          фактор В – 0,45;                                      фактор В – 0,23.

Слід зауважити, що в різні за зволоженням роки спостерігались істотні відмінності в реакції рослин конопель на добрива. Так, у більш вологі роки (2001 та 2003) вищий врожай забезпечувало внесення N90Р60, а в посушливі роки – N60Р60. За роки досліджень найбільшу врожайність соломи – 9,96 т/га звичайні рядкові посіви формували при сівбі нормою 2,5 млн.шт./га з внесенням N90Р60.Найбільшу частку впливу на  врожай конопляної соломи мають добрива – 63,0% в середньому за три роки.

Широкорядний посів конопель знижує врожайність соломи порівняно зі звичайним рядковим посівом. При збільшенні норми висіву з 1,0 до
1,8 млн.шт./га урожай стебел конопель підвищується на 11,9-13,6%, а подальше підвищення її до 2,0 млн.шт./га не призводить до істотних змін урожаю (табл. 4).

Внесення азотних добрив нормою N30 підвищує врожайність конопляної соломи на 0,36 т/га, порівняно з фоном Р60. Додаткове внесення N30 на фоні N30Р60 сприяє підвищенню врожайності соломи на 0,97 т/га, а при подальшому збільшенні норми азотних добрив прибавка врожаю зменшується. Широкорядні посіви найвищий урожай соломи забезпечують при сівбі нормою 1,8 млн.шт./га з внесенням N90Р60. Найвищий вплив на формування врожаю конопляної соломи мають добрива, частка яких в середньому за чотири роки складає 62,3%. Густота рослин менше впливає на рівень врожайності конопляної соломи (частка 10,6%), ніж у звичайному рядковому посіві.

Таблиця 4

Урожайність стебел конопель залежно від норм висіву та удобрення при широкорядному способі сівби, т/га (в середньому за 2001-2003 рр.)

Добрива

(Фактор А)

Норма висіву, млн.шт./га (фактор В)

Середнє по фактору А

1,0

1,2

1,4

1,6

1,8

2,0

Р60

5,59

5,72

6,04

6,18

6,35

6,29

6,03

N30Р60

5,96

6,10

6,28

6,52

6,77

6,72

6,39

N60Р60

6,91

7,00,

7,31

7,52

7,73

7,73

7,37

N90Р60

7,17

7,38

7,64

7,85

8,02

7,98

7,67

В середньому по фактору В

6,41

6,55

6,82

7,02

7,22

7,18

-

НІР05, т/га часткові відмінності: фактор А – 0,26;     головні ефекти :  фактор А – 0,13;

                                          фактор В – 0,33;                                     фактор В – 0,16.

Урожайність насіння конопель змінювалась залежно від факторів, які вивчалися, аналогічно врожайності соломи. Проте ці зміни були дещо меншими, ніж зміни врожайності соломи.

Серед заходів боротьби з бур'янами, які вивчались, найбільше їх знищують дворазове боронування – до і після сходів (70,7-76,4%) та застосування гербіциду Тарга супер (93,5% злакових бур’янів), що призводить до підвищення врожайності конопляної соломи. Так, при дворазовому (до і після сходів ) боронуванні посівів урожайність конопляної соломи як і при застосуванні гербіциду Тарга супер становила в середньому за 2006 – 2008 рр. 5,18 т/га, що на 0,4 т/га вище, ніж на контролі і на 0,11 – 0,12 т/га вище, ніж при одноразовому боронуванні.

Якість лубу і волокна конопель залежно від умов вирощування. Спосіб і густота посіву конопель та їх удобрення певною мірою вплинули на вихід лубу із стебел. Так, вихід лубу зі стебел конопель звичайного рядкового посіву був на 2,7% вищим, ніж в широкорядних посівах.

Внесення N30 на фоні Р60 у звичайному рядковому посіві підвищує вихід лубу на три відносних відсотки. Проте збільшення дози азотних добрив до N60, навпаки, знижує вихід лубу на 6,2%. Норма висіву при звичайному рядковому способі сівби менше вплинула на вихід лубу зі стебел конопель.

В широкорядному посіві внесення азотних добрив та збільшення їх дози призвело до незначного зниження виходу лубу. Збільшення норми висіву в межах 1,0-2,0 млн.шт./га також знижувало вміст лубу в стеблах.

При звичайному рядковому способі сівби найвищий показник зношуваності лубу мають рослини у варіантах без азотних добрив. Застосування азотних добрив і підвищення їх дози з N30 до N90 знижує зношуваність лубу на 9,0%. Майже на стільки ж вона знижується (8,5%) і при збільшенні норми висіву в межах 2,0-3,5 млн.шт./га.

З виходом лубу в стеблах конопель тісно пов’язаний і вміст волокна. В звичайному рядковому посіві вихід волокна становив 20,8-23,4%. Найвищим він був при внесенні добрив у дозі N30Р60. Збільшення їх дози призводить до зменшення виходу волокна. Густота посіву менше вплинула на вихід волокна, ніж добрива.

Внесення азотних добрив у дозі N30 та підвищення її до N90 на фоні Р60 збільшує врожай волокна на 15,2-37,1%. Оптимальною є норма висіву
2,5 млн.шт./га. Зменшення, або збільшення норми висіву відносно оптимальної призводить до зниження врожаю волокна. Найвищу врожайність волокна забезпечив посів з нормою висіву 2,5 млн.шт./га при внесенні добрив дозою N
90Р60 – 2,17 т/га. Широкорядний посів конопель призводить до зниження врожайності волокна на 0,37 т/га порівняно зі звичайним рядковим.

Внесення азотних добрив і підвищення їх дози знижують розривне навантаження волокна на 2,2-7,4% і підвищує його лінійну щільність на
8,3%. Норма висіву менше впливає на розривне навантаження волокна, ніж добрива і його міцність залишається достатньо високою незалежно від норми висіву. Лінійна щільність волокна знижується при збільшенні норми висіву. Тому в загущених посівах якість волокна дещо краща.

Рівень удобрення та густота посіву істотно не впливають на хімічний склад волокна конопель. Целюлоза, одержана з волокна конопель в дослідах, має високі показники якості, які наближаються до нормативних показників целюлози з листяної осикової деревини.

Економічна та біоенергетична ефективність вирощування конопель в степовій зоні. Застосування будь-яких агротехнічних заходів у виробництві можливе лише за умов їх ефективності. Головним фактором підвищення економічної ефективності вирощування конопель є подальше удосконалення і оптимізація її технології.

Економічну ефективність застосування різних способів сівби конопель, норм висіву та удобрення ми визначали на основі таких показників: урожай та його приріст від проведення агроприйомів, чистий прибуток з 1 га та рентабельність виробництва продукції.

В структурі витрат найбільш високу питому вагу займає вартість добрив – 25,1 -36,2%. Також досить високі витрати на охорону посівів, яку потрібно застосовувати згідно існуючого законодавства, – 19,2-24,6% від загальних витрат на технологію. Питома вага вартості паливно-мастильних матеріалів складає 12,7-16,3%, а витрат на оплату праці – 3,5-4,4% від загальних витрат.

Найвищий умовний чистий прибуток забезпечує звичайний рядковий посів нормою 2,5 млн.шт./га з внесенням добрив у дозі N60P60 – 1618 грн/га. Рентабельність виробництва тут також найвища – 65,7%. В широкорядному посіві найвищий умовний чистий прибуток 1594 грн/га та найвищу рентабельність – 64% забезпечує посів з нормою висіву 1,8 млн.шт./га і внесенням добрив в дозі N90P60. Найвищий коефіцієнт енергетичної ефективності технології вирощування конопель забезпечує норма висіву     1,8 млн.шт./га у широкорядному посіві і 2,5 млн.шт./га у звичайному рядковому посіві. З підвищенням дози азотних добрив він зменшується.

ВИСНОВКИ

У дисертації представлені узагальнені експериментальні дані та наукове обґрунтування технологічних прийомів вирощування конопель в південному регіоні України шляхом добору сортів нового покоління, способів сівби, норм висіву, удобрення та заходів боротьби з бур'янами, що забезпечує найвищий врожай. Отримані результати досліджень та їх виробнича перевірка дають підставу зробити наступні висновки:

  1.  Розвиток рослин конопель різних сортів має свої особливості. Рослини сорту південнодозріваючого типу (ЮСО-31) після утворення трьох пар листків розвивалися швидше, ніж сорти південного типу. Міжфазні періоди у нього були на 2-5 днів коротші, ніж в інших сортів.
  2.  Ранньостиглі сорти конопель південнодозріваючих не придатні для отримання в умовах південного Степу стабільних високих урожаїв соломи і насіння. Сорти конопель південних забезпечують більш сталу і високу врожайність соломи і насіння, яка на 2,01-2,54 т/га і 0,07-0,14 т/га відповідно вища, ніж у сорту ЮСО-31. В посушливі роки (2002) найбільше знижував урожай як стебел (на 18,5-47,0%), так і насіння (в 5,4-11,4 рази) сорт ЮСО-31. Між сортами південного типу різниця в урожаї, у більшості випадків, була неістотною.
  3.  За комплексом показників якості для створення сировинної бази текстильної промисловості в південному Степу краще використовувати сорт Дніпровські однодомні 14, а для целюлозно-паперової – Золотоніські 11 та Дніпровські однодомні 19.
  4.  Спосіб сівби і густота посіву конопель та доза мінерального живлення істотно впливають на їх ріст і розвиток. Ріст рослин у висоту та наростання їх маси до фази бутонізації проходили більш інтенсивно при підвищених нормах висіву. Внесення азотних добрив і підвищення їх до N90 сприяло збільшенню висоти рослин на 10,0% у звичайному рядковому посіві і на 16,0% у широкорядному, а маси однієї рослини на 20,2 і 23,1% відповідно.
  5.  Після фази бутонізації інтенсивність росту рослин у висоту та наростання біомаси значно прискорюється. В цей період більш інтенсивно росли рослини розріджених посівів, які випередили у рості рослини з більшою щільністю стеблостою.
  6.  Рослини конопель мають особливості за вмістом і накопиченням елементів живлення протягом всієї вегетації. Вміст їх був найвищий на початку вегетації і в подальшому поступово знижувався. Внесення азотних добрив сприяє збільшенню вмісту азоту на 3,6-9,2% та калію на 8,7-12,6%, а фосфору, навпаки, зменшенню на 4,4-12,0% протягом вегетації.
  7.  На початок достигання рослини конопель звичайного рядкового посіву накопичують 99,6-162,5 кг/га азоту, 55,1-60,6 кг/га фосфору і 85,0-128,3 кг/га калію залежно від дози добрив. У широкорядному посіві цих макроелементів накопичується менше і кількість їх становить 94,2-
    142,0 кг/га, 54,8-65,8 кг/га та 78,4-112,8 кг/га відповідно.
  8.  Водоспоживання конопель у звичайному рядковому посіві за весь вегетаційний період в середньому за три роки досліджень становить 2631-2791 м3/га, а у широкорядному – на 90-185 м3/га менше. Внесення азотних добрив на фоні фосфорних сприяло збільшенню водоспоживання на 111-
    114 м
    3/га лише у широкорядному посіві. Змінення норми висіву не вплинуло на водоспоживання посівів.
  9.  Витрати води рослинами конопель змінюються протягом вегетаційного періоду. Найбільші вони в період від бутонізації до цвітіння і складають 39,1-41,2% від загальних витрат при середньодобових витратах 39,5-43,6 м3/га за добу. Вплив добрив та норм висіву на середньодобові витрати вологи спостерігається лише до бутонізації.
  10.  Найбільшу врожайність конопляної соломи 9,96 т/га забезпечив звичайний рядковий посів з нормою висіву 2,5 млн.шт./га і з внесенням N90P60, а насіння – широкорядний посів нормою 1,8 млн.шт./га з внесенням N90P60 – 0,32 т/га. Найвищу частку у формуванні врожаю як стебел, так і насіння, при обох способах сівби, мають добрива – 51,7-63,0%. Частка густоти посіву значно менша – 7,6-15,3%.
  11.  Вихід лубу зі стебел конопель звичайного рядкового посіву на 2,7% вищий, ніж з широкорядних посівів. Внесення N30 на фоні Р60 при звичайному рядковому способі сівби на 3% підвищує вихід лубу. Внесення азотних добрив в широкорядних посівах знижує вихід лубу. Урожай волокна підвищується зі збільшенням дози азотних добрив і знижується при збільшенні норми висіву.
  12.  Рівень удобрення та густота посіву істотно не вплинули на хімічний склад волокна конопель. Целюлоза, одержана з волокна конопель в дослідах, має високі показники якості, які наближаються до нормативних показників целюлози з листяної деревини (осикової).
  13.  Дворазове боронування посівів ( до – та після сходів ) як і обробка їх гербіцидом Тарга супер нормою 1,5 л/га забезпечують підвищення врожайності конопляної соломи на 0,4 т/га.
  14.  Найвищий умовний чистий прибуток та рентабельність у звичайному рядковому посіві забезпечує норма висіву 2,5 млн.шт./га при внесенні добрив
    N
    60P60 – 1618 грн/га та 65,7%, а у широкорядному посіві – норма висіву
    1,8 млн.шт./га при внесенні добрив N
    90P60 – 1594 грн/га та 64% відповідно.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

  1.  У посушливих умовах південного Степу доцільно висівати сорти конопель південного типу.
  2.  Сорт Дніпровські однодомні 14 необхідно використовувати для створення сировинної бази текстильної промисловості, а для целюлозно-паперової – сорти Золотоніські 11 та Дніпровські однодомні 19.
  3.  Технологія вирощування конопель для одержання конопляної соломи повинна включати звичайний рядковий спосіб сівби з нормою висіву           2,5 млн.шт./га і внесенням N60P60, а при вирощуванні на насіння – широкорядний спосіб сівби нормою 1,8 млн.шт./га з внесенням N90P60.
  4.  Для боротьби з бур'янами необхідно застосовувати дворазове боронування посівів ( до – та після сходів ), або обробку гербіцидом Тарга супер дозою 1,5 л/га

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ НАУКОВИХ ПРАЦЬ

  1.  Коваленко О.А. Продуктивність конопель в південному Степу залежно від способів та густоти посіву при різному рівні мінерального живлення / О.А.Коваленко – “Біологія, вирощування, збирання та первинна переробка льону та конопель”: Зб.наук.пр.– Глухів: ІЛК, 2004. – (Вип. 3). –
    С. 54-60.
  2.  Коваленко А.М. Якість продукції конопель залежно від умов вирощування в південному Степу / А.М.Коваленко, О.А. Коваленко, Н.П.Ляліна. - Зрошуване землеробство / Міжв.тем.наук.зб. – Херсон: Айлант, 2006. - Вип. 46. – С. 130-133.
  3.  Коваленко О.А. Особливості росту та розвитку конопель різного походження в умовах Півдня / О.А.Коваленко - Зрошуване землеробство / Міжв.тем.наук.зб. – Херсон: Айлант, 2007. – Вип.47. – С. 84-88.
  4.  Коваленко О.А. Особливості технології вирощування сучасних сортів конопель в південному Степу та перспективи використання їх продукції / О.А.Коваленко, А.С.Синіцина - Зрошуване землеробство / Міжв.тем.наук.зб. – Херсон: Айлант, 2008. – Вип.49. – С. 66-69.
  5.  Коваленко О.А. Перспективи розвитку виробництва південних конопель в посушливій степовій зоні / О.А.Коваленко - Зрошуване землеробство / Міжв.тем.наук.зб. – Херсон: Айлант, 2008. – Вип.50. – С. 184-188.
  6.  Сніговий В.С. Ефективність різних заходів боротьби з бур’янами в посівах конопель / В.С.Сніговий, А.М.Коваленко, О.А.Коваленко - Зрошуване землеробство / Міжв.тем.наук.зб. – Херсон: Айлант, 2009. – Вип.51. – С. 197-200.
  7.  Коваленко О.А., Адаптація сучасних сортів конопель до умов південного Степу: Нове в селекції, генетиці, технології, вирощування, збирання, переробки та стандартизації луб’яних культур. Мат. наук.-техн. конф. мол. вчених (18 листопада 2003 р.): Зб.наук.пр. – Глухів: ІЛК, 2004. – Вип. 3. – С. 14-17.
  8.  Коваленко О.А. Обгрунтування технологічних прийомів вирощування конопель в південному Степу та визначення оптимальних способів їх обробки / О.А.Коваленко, Н.П.Ляліна. - Проблеми і перспективи в селекції, технології вирощування, збиранні, переробці та стандартизації луб’яних культур. Мат. наук.-техн. конфер. мол. вчених  (6-8 грудня 2004 р.): Зб.наук.пр. – Глухів: ІЛК, 2006. – С. 25-30.
  9.  Коваленко О.А. Вплив густоти посіву та рівня мінерального живлення на врожайність конопель в південному Степу / О.А.Коваленко - Актуальні проблеми ефективного використання земель: Актуальні проблеми землеробства на початку нового тисячоліття та шляхи їх вирішення. Мат. міжн. наук. конф. мол. вчених: Зб.наук. пр. ІЗПР. – Херсон: 2002. - №3. –
    С. 58-60.
  10.  Коваленко О.А. Реакція конопель на густоту посіву та удобрення в степовій зоні / О.А.Коваленко - Сучасна аграрна наука: Напрямки досліджень, стан і перспективи (тези третьої міжвузівської наук.практ. конф. аспірантів 17-19 березня 2003р.). – Вінниця: видавництво ОЦ ВДАУ, 2003. – С. 28-29.
  11.  Коваленко О.А. Технологія вирощування сільськогосподарських культур. Технічні культури. Коноплі / О.А.Коваленко - Система ведення сільського господарства Херсонської області: (Наукове супроводження “Стратегії економічного та соціального розвитку Херсонської області до
    2011 року”). – Херсон: Айлант, 2004. - Част. 1. – С. 123-124.
  12.  Коваленко О.А. Вплив умов вирощування конопель на їх ріст і розвиток в посушливих умовах півдня України / О.А.Коваленко- Проблеми та перспективи ведення землеробства в посушливій зоні Степу (Збірник матеріалів всеукраїнської наук.-практ. конфер). – Херсон: Айлант, 2007. –
    С. 144-146.
  13.  Коваленко О.А. Удобрення конопель / О.А.Коваленко - Ефективне використання добрив: Науково-методичні рекомендації Центру наукового забезпечення АПВ Херсонської обл., ІЗПР УААН / за ред. Нікішенко В.Л., Гусєва М.Г., Філіп’єва І.Д., Мелашича А.В. – Херсон: ВАТ “Херсонська міська друкарня”, 2009. – С. 27.
  14.  Деклараційний патент на винахід 69936 А UA A 01879/00 Спосіб вирощування конопель на неполивних землях південного Степу. – 2003/211695; Заявл. 16.12.2003; Опбл. 15.09.2004, 3с. / Коваленко О.А., Сніговий В.С., Коваленко А.М.

АНОТАЦІЯ

Коваленко О.А. Урожайність та якість продукції конопель залежно від способу сівби, норм висіву та добрив в умовах південного Степу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво. – Державний вищий навчальний заклад “Херсонський державний аграрний університет”, м. Херсон, 2010 р.

Дисертаційна робота присвячена вивченню адаптованості сучасних сортів конопель до посушливих умов південного Степу та дослідженню процесів росту, розвитку та формування врожаю конопляної соломи і насіння та їх якісних показників за різних способів сівби, норм висіву, удобрення, а також заходів боротьби з бур'янами. Встановлено, що в умовах південного Степу доцільно висівати лише сорти південного типу. Для одержання конопляної соломи краще застосовувати звичайний рядковий спосіб сівби з нормою висіву 2,5 млн.шт./га при внесенні N90P60, а для одержання насіння – широкорядний спосіб сівби нормою 1,8 млн.шт./га з внесенням N90P60.

Досліджено процеси накопичення макроелементів посівами конопель протягом вегетаційного періоду та винос їх врожаєм залежно від факторів, які вивчались. Вивчено якісні показники конопляної соломи і волокна та його хімічний склад залежно від умов вирощування, які дозволяють використовувати сировину для різних видів целюлозовмісної продукції.

Ключові слова: коноплі, волокно, луб, урожай, стебла, спосіб сівби, норма висіву, боротьба з бур'янами.

АННОТАЦИЯ

Коваленко А.А. Урожайность и качество продукции конопли в зависимости от способов сева, норм высева и удобрений в условиях южной Степи Украины. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 01.06.09 – растениеводство. –Государственное высшее учебное заведение: Херсонский государственный аграрный университет, Херсон, 2010 г.

Диссертационная работа посвящена определению адаптивности современных сортов конопли к засушливым условиям южной Степи, изучению процессов роста, развития и формирования урожая конопляной соломы и семян, а также качества их продукции. Экспериментальные исследования проводились на опытном поле Института земледелия южного региона НААНУ на темно–каштановой среднесуглинистой почве в неполивных условиях в 2000–2008 гг.

Исследования показали, что развитие растений конопли сортов разного происхождения в начальный период проходит одинаково. После образования трех пар листьев растения наиболее раннего сорта южносозревающего типа ЮСО – 31 ускоряют свое развитие и следующие фазы проходят быстрее, чем сорта южного типа, что приводит к сокращению периода вегетации.

Как в отдельные годы, так и в среднем за годы исследований, урожайность южносозревающего сорта ЮСО – 31 была значительно ниже, чем сортов южного типа. Наибольшей эта разница в обычном рядовом посеве была в засушливый и жаркий 2002 г. – 2,76-3,26 т/га, а наименьшей – 0,97-2,75 т/га во влажный умеренно теплый 2004 г. Урожайность конопляной соломы всех сортов в широкорядных посевах была она 1,07-1,63 т/га меньше, чем в обычных рядовых. Установлены параметры качества конопляной соломы и волокна, которые позволяют выбрать направление каждого сорта. По комплексу показателей для условий южной Степи с целью создания сырьевой базы текстильной промышленности лучше использовать сорт – Днепровские однодомные 14, а для целлюлозно-бумажной – Золотоношские 11 и Днепровские однодомные 19.

Исследованиями установлено, что дозы удобрений, способы посева и нормы высева влияют на полевую всхожесть семян, накопление наземной массы, линейный прирост, динамику потребления посевами элементов питания и продуктивной влаги из почвы. Это определило урожайность конопляной соломы и семян, а также их качество.

В процессе роста интенсивность поглощения элементов питания из почвы растениями конопли в разные фазы их развития не одинакова. В начале вегетации содержание всех макроэлементов в растениях самое высокое и на протяжении вегетации снижается. Так, в фазу цветения содержание азота в растениях обычного рядового посева в 1,7 раза меньше, чем в фазу бутонизации, а в широкорядном – в 1,8 раза. Установлен вынос элементов питания в зависимости от изучаемых факторов.

Водопотребление посевов конопли до фазы бутонизации существенно зависело от уровня минерального питания, способа сева и густоты, а в дальнейшем оно практически не зависело от этих агроприёмов. В целом водопотребление конопли в обычном рядовом посеве составляет 2631-
2791 м3/га, а в широкорядном – на 90-185 м3/га меньше. С повышением урожайности затраты влаги на единицу продуктивности уменьшается.

Наши исследования показали, что все изучаемые факторы влияли на урожайность конопляной соломы и семян. Наибольшую долю в формировании урожая, как стеблей, так и семян, при обох способах сева имеют удобрения – 51,7-63,0%. Доля густоты посева значительно меньшая – 7,6-15,3%. Наибольшую урожайность конопляной соломы – 9,96 т/га обеспечил обычный рядовой посев с нормой высева 2,5 млн.шт./га при внесении N90P60, а семян – широкорядный посев нормой 1,8 млн.шт./га с внесением N90P60 – 0,32 т/га. Двухкратное (до и послевсходовое) боронование дает такой же эффект, как и применение гербицида Тарга супер.

Ключевые слова: конопля, волокно, луб, урожай, стебли, способ сева, норма высева,борьба с сорняками.

SUMMARY

Kovalenko O.A. Productivity and quality of products|production| of hemps depending on the method|heliochrome| of sowing, norms|standard| of sowing, and finished shaving in the conditions of the South Steppe of Ukraine.

Dissertation|thesis| on the receipt|gaining| of scientific|science| degree of candidate of agricultural|farin| sciences after speciality 06.01.09 is a plant-grower. it is state|domainal| higher|excelsior| educational establishment the «Kherson state|domainal| agrarian university», Kherson, 2010.

Dissertation work is devoted the study of adapted of modern sorts of hemps to the droughty terms of the South Steppe and research of processes growth, development and forming of harvest of hemp straw and seed, and them high-quality indexes at the different methods of sowing, norms of sowing of fertilizer. It is set that in the conditions of the South Steppe it is expedient to sow the sorts of the South type only. For the receipt of hemp straw it is better to apply the ordinary string method of sowing with the norm of sowing of 2,5 million pieces on 1 hectare at bringing of N90P60, and for the receipt of seed with wide line method of sowing by the norm of 1,8 million pieces on 1 hectare from bringing N90 P60.

Investigational processes of accumulation of oligoelements sowing of hemps during a vegetation period and bearing-out by their harvest depending on factors which was studied|learn|. Double – to and the harrowing is give by the same effect, as well as application of herbicide of Targa Super

Keywords: hemps, fibre, bast|leptome|, harvest, stems, method|heliochrome| of sowing, norm|standard| of sowing insect control with weeds.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

77806. Развитие навыков самостоятельной работы студентов средствами информационных технологий обучения 126 KB
  Целью обучения в настоящий момент является развитие творческой личности. Для достижения данной цели необходимо предоставить студенту возможности для формирования познавательной самостоятельности на высоком уровне.
77808. Спортивный туризм 163.5 KB
  Прежде чем начать раскрывать ее, нам следует узнать, что же представляет из себя спортивный туризм. Туризм – это временные выезды (путешествия) граждан РФ, иностранных граждан и лиц без гражданства с постоянного места жительства в оздоровительных, познавательных, профессионально-деловых, спортивных...
77809. Протокол надежной доставки сообщений - TC 1.09 MB
  В данной курсовой работе рассматривался протокол надежного соединения –- TCP. Рассматривались следующие вопросы: Сегменты TCP Порты и установление TCP соединений Концепция квитирования Реализация скользящего окна в протоколе TCP...
77810. Пифагор и его теорема 326 KB
  Целью нашего исследования было: узнать, кто такой был Пифагор и какое отношение он имеет к этой теореме. Изучая историю теоремы, мы решили выяснить: Существуют ли другие доказательства этой теоремы? Каково значение этой теоремы в жизни людей?
77812. Дезинфекция. Предстерилизационная очистка. Стерилизация. Виды и методы 227.5 KB
  Дезинфекция — это комплекс мероприятий, направленных на уничтожение возбудителей инфекционных заболеваний и разрушение токсинов на объектах внешней среды. Для её проведения обычно используются химические вещества, например, формальдегид или гипохлорит натрия...