64808

Описово-статистичні джерела дослідження землеволодіння та землекористування в Північному Приазов’ї (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.)

Автореферат

История и СИД

Аналіз описовостатичних джерел передбачає врахування регіональних особливостей динаміки землеволодіння та землекористування що зумовлено як різноманіттям шляхів заселення так і особливостями етнічного складу поселян.

Украинкский

2014-07-11

185.5 KB

1 чел.

PAGE  2

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ АРХЕОГРАФІЇ ТА ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВА

ім. М. С. ГРУШЕВСЬКОГО

Крилова Алла Миколаївна

УДК: 94(477).001.814.631.11.“18-19"

ОПИСОВО-СТАТИСТИЧНІ ДЖЕРЕЛА ДОСЛІДЖЕННЯ ЗЕМЛЕВОЛОДІННЯ ТА ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ

В ПІВНІЧНОМУ ПРИАЗОВۥЇ

(ДРУГА ПОЛОВИНА ХІХ – ПОЧАТОК ХХ ст.)

07.00.06 – історіографія, джерелознавство

та спеціальні історичні дисципліни

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

Київ – 2010


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у відділі історії і теорії археографії та споріднених джерелознавчих дисциплін Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України.

Науковий керівник:  доктор історичних наук, професор

Бойко Анатолій Васильович,

Запорізький національний університет,

кафедра джерелознавства, історіографії

та спеціальних історичних дисциплін, завідувач

Офіційні опоненти:  доктор історичних наук, професор

Шандра Валентина Степанівна,

Інститут історії України НАН України,

відділ історії України ХІХ – початку ХХ ст.,

старший науковий співробітник

кандидат історичних наук,

Константінова Вікторія Миколаївна,

Бердянський державний педагогічний університет,

кафедра історії України, доцент

Захист відбудеться “27січня 2011 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.228.01 в Інституті української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України (01001, Київ-1, вул. Трьохсвятительська, 4).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України (01001, Київ-1, вул. Трьохсвятительська, 4).

Автореферат розісланий “  13   ”  грудня 2010 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради      О.О. Песчаний


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У процесі історичного розвитку аграрного сектору економіки України маємо різні форми землеволодіння та землекористування. Важливою складовою дослідження землеволодіння та землекористування другої половини XIХ – початку XX ст. є описово-статистичні джерела.

Описово-статистичні джерела з аграрної історії Північного Приазов’я представляють собою групу масових історичних джерел. Визначення питань виникнення та побутування джерел дозволить з’ясувати особливості їхнього видового навантаження. Водночас, дослідження вірогідності, репрезентативності, класифікації, основних архівних зібрань та археографічних публікацій, а також інформаційного потенціалу цієї групи джерел дає можливість конкретизувати землеволодіння та землекористування степового краю.

Аналіз описово-статичних джерел передбачає врахування регіональних особливостей динаміки землеволодіння та землекористування, що зумовлено як різноманіттям шляхів заселення, так і особливостями етнічного складу поселян. Територія Північного Приазов’я є регіоном, який освоювався протягом різних історичних епох за досить різних політичних умов, що і зумовило появу на його території різних форм землеволодіння та землекористування.

На сучасному етапі розвитку аграрного сектору, з перетворенням землі на об’єкт купівлі та продажу, важливе значення має історичний досвід, який відображено у формуванні землеволодіння та землекористування в Північному Приазов’ї.

Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є складовою наукових планів Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України (тема 0107U008984 «Теоретичні проблеми археографії документальних джерел з історії України ХVI – XX ст.»).

Мета дослідження полягає у комплексному аналізі описово-статистичних джерел та з’ясуванні інформативних можливостей джерел з історії землеволодіння та землекористування в Північному Приазов’ї.

Досягнення мети передбачає вирішення таких завдань, як-от:

- аналіз історіографії дослідження описово-статистичних джерел з історії землеволодіння та землекористування Північного Приазов’я;

- конкретизація поняття «описово-статистичне джерело»;

- класифікація джерел та їхня систематизація;

- визначення основних архівних зібрань описово-статистичних джерел;

- з’ясування умов створення основних публікацій описово-статистичних джерел;

- визначення інформаційного потенціалу та вірогідності описово-статистичних джерел.

Об’єктом дисертаційного дослідження є комплекс описово-статистичних джерел з історії землеволодіння та землекористування в Північному Приазов’ї першої половини ХІХ – початку ХХ ст.

Предмет дослідження – виявлений комплекс описово-статистичних джерел (актуалізована джерельна база) з історії землеволодіння та землекористування Північного Приазов’я, його класифікація, вірогідність та інформаційний потенціал.

Методи застосовані в дисертації були обумовлені метою, об’єктом та предметом дослідження. У процесі дослідження використовувалися загальнонаукові та загальноісторичні методи, а також спеціальні методи джерелознавчого дослідження і математичної статистики (дескриптивної (описової) та аналітичної).

Комплексне використання методів дозволило виокремити різновиди документації, визначити особливості її створення, руху та утворення архівних фондів окремих установ, визначити та посилити інформативні можливості описово-статистичних джерел.

Хронологічні межі дослідження визначаються другою половиною ХІХ ст. (початок 1860-х рр.) – початком ХХ ст. (до 1917 р.). Нижня межа обумовлена створенням Центрального статистичного комітету Міністерства внутрішніх справ (далі – ЦСК) та початком нового етапу розвитку статистики в Російській імперії. Вибір верхньої межі пов’язаний з подіями 1917 р., які призвели до перебудови системи земельних відносин на території Північного Приазов’я.

Територіальні межі визначаються кордонами Північного Приазов’я (Бердянський і Мелітопольський повіти Таврійської губернії, а також Бахмутський, Олександрівський та Маріупольський повіти Катеринославської губернії).

Наукова новизна полягає в тому, що описово-статистичні джерела з історії землеволодіння та землекористування в Північному Приазов’ї другої половини ХІХ ст. – початку ХХ ст. вперше стали об’єктом спеціального комплексного дослідження.

Вперше визначено структуру, функції та взаємодію межових, позикових та статистичних установ як фактор створення описово-статистичних джерел, висвітлено особливості створення та фондування цього джерельного комплексу, здійснено класифікацію описово-статистичних джерел з історії землеволодіння та землекористування, розглянуто проблему вірогідності цієї групи джерел.

Проаналізовано основні комплекси описово-статистичних джерел, зокрема архівні зібрання та археографічний доробок. Вперше введено до наукового обігу полюбовні сказки та описи приватних землеволодінь земського обстеження Мелітопольського повіту 1912 р.

Виявлено та проаналізовано формуляри статистичних земських обстежень повітів Північного Приазов’я та формуляри обстеження землевпорядкованих господарств Бердянського повіту.

Досліджено публікації земських та банківських оціночних даних, а також публікації результатів державних переписів та землеустрою. Вперше зроблено спробу визначити інформаційний потенціал описово-статистичних джерел з історії землеволодіння та землекористування Північного Приазов’я другої половини ХІХ – початку ХХ ст.

Практичне значення. Проведене дослідження дозволить використати основні наукові результати:

- в теоретичному джерелознавстві у контексті аналізу видової належності описово-статистичних джерел з історії аграрних відносин;

- в загальноосвітньому процесі, при проведенні занять з регіональної історії, краєзнавства, спецкурсів з проблем джерелознавства;

- при проведенні комплексного дослідження з історії розвитку земельних відносин на території інших регіонів України;

- при написанні узагальнюючих праць з історичного джерелознавства та аграрних відносин в Україні.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації висвітлювались у доповідях та повідомленнях на конференціях, наукових семінарах та читаннях: XI міжнародній науковій конференції «Российское государство, общество и этнические немцы: основные этапы и характер взаимоотношений (XVII  XXI вв.)» (Москва, 1-3 листопада 2006 р.), III Міжнародній конференції «Теория, методы и инновации в исторической географии» (Санкт-Петербург, 23-25 квітня 2007 р.), Других всеукраїнських наукових читаннях, присвячених пам’яті професора М. П. Ковальського (Дніпропетровськ, 21-22 березня 2008 р.), Всеукраїнській науковій конференції «Усна історія в науковому дослідженні» (Запоріжжя, 23-24 травня 2008 р.), «Других Новицьких читаннях» (Запоріжжя, 31 жовтня 2008 р.), IV Міжнародній конференції молодих науковців «Історична наука на початку ХХІ століття: проблеми, минуле, сучасність, перспективи» (Херсон, 25-26 березня 2009 р.), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 65-й річниці визволення Одеси від окупантів «Південь України: етноісторичний, мовний, культурний та релігійний виміри» (Одеса, 10-11 квітня 2009 р.), Міжнародній науковій конференції «Історія Степової України XVII – початку XX століття» (Запоріжжя, 22-23 травня 2009 р.), Міжнародній науковій конференції «Джерела локальної історії (методи дослідження, проблеми інтерпретації, популяризації» (Київ, 29–30 вересня 2009 р.), VIІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Державна етнонаціональна політика: правовий та культурологічний аспекти в умовах Півдня України» (Запоріжжя, 1-3 жовтня 2009 р.), Всеукраїнській науковій конференції «Історія Степової України XVII – XX століття» (Запоріжжя, 21-22 травня 2010 р.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 12 робіт, із них 6 статей – у фахових виданнях, що відповідають вимогам ВАК України. Усі публікації виконано одноосібно.

Структура дисертаційного дослідження підпорядкована досягненню поставленої мети та виконанню дослідницьких завдань і складається зі вступу, 4 розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури (1058 позицій), додатків (19 позицій). Загальний обсяг дисертації складає 415 сторінок (основного тексту – 184 сторінки).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У Вступі розкрито актуальність теми, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, хронологічні та територіальні рамки, методи, наукову новизну та практичне значення дослідження.

Перший розділ “Історіографія питання та методи дослідження” поділяється на два підрозділи, у яких проведено огляд історичних та джерелознавчих студій описово-статистичних джерел з історії землеволодіння та землекористування і висвітлено понятійний апарат та методи дослідження.

Дослідження описово-статистичних джерел з історії землеволодіння та землекористування в Північному Приазов’ї реалізовувалося переважно через вивчення аграрних відносин на території Південної України. В основному аналіз джерел дослідниками здійснювався для висвітлення: 1) економічних питань; 2) землеволодіння окремих етнічних груп; 3) соціально-економічного стану окремих регіонів на рівні повіту, губернії або всієї Південної України.

Перші праці з історії аграрних відносин на території Південної України, що дають динамічну картину розвитку землеволодіння та землекористування, зявляються в другій половині XIX ст. Серед таких робіт слід відзначити монографію В. Постникова1. В кінці ХІХ - на початку XX ст. визначилося традиційне коло джерел, що використовувалися дослідниками-аграрниками, а також науковцями, які в своїх дослідженнях торкалися питань землеволодіння та землекористування. Більшість авторів зверталися до статистики земств та ЦСК, доповнюючи її даними власних експедицій. Типовими у цьому відношенні є роботи М. В. Неручева2, в яких здійснюється систематизація відомостей про забезпечення селян надільною землею на початку ХХ ст. та форми селянської оренди. Залучення статистичних даних у працях М. С. Державіна, О. Клауса, К. Ліндемана, А. Логінова, М. Є. Земцова3 дало можливість визначити особливості землеволодіння етнічних груп. Із праць, які стосуються в цілому території Південної України, виділяється 14-й том багатотомного видання під редакцією П. П. та В. П. Семенових-Тян-Шанських4. У цей період з’являються перші спроби критичного аналізу описово-статистичних джерел. У першу чергу це праці В.Святловського та З. М. і М. А. Свавицьких5.

Для дослідників середини ХХ ст. характерне використання описово-статистичних джерел для вирішення питань кризи феодально-кріпосницької системи. Описова статистика, перш за все, стає додатковим ілюстративним матеріалом для аналізу результатів реформ 1860  70-х рр. Із робіт цього періоду виділяються матеріали міжреспубліканських симпозіумів з аграрної історії Східної Європи. Серед різноманіття статей, розміщених у цих виданнях, вимагають уваги статті М. М. Максименко, М. С. Симонової, О. С. Коциєвського, С. Я. Борового6.

З 1970-х років починають з’являтися перші джерелознавчі студії щодо статистичних джерел, серед яких окрема увага приділялася описово-статистичним. До земельних переписів у джерелознавчих студіях зверталися Д. А. Тарасюк7 та А. М. Зубко8. Особливе місце в дослідженні описово-статистичних джерел належить представникам московської школи І. Д. Ковальченко9. Так, Н. В. Єлісеева провела археографічний аналіз статистичних публікацій Дворянського банка10 як джерела до історії поміщицького господарства Росії кінця ХІХ – початку ХХ ст. Н. А. Проскурякова провела джерелознавчий аналіз матеріалів переписів 1877 та 1905 рр.11 як основи дослідження дворянського землеволодіння кінця XIX – початку XX ст. На жаль, на перший план ставилися не джерелознавчі, а загальноісторичні питання. Однак, на той період це був значний крок у дослідженні земельних переписів.

Для реконструкції руху фондоутворення описово-статистичних джерел до історії землеволодіння та землекористування важливими є дослідження з історії діяльності земств, установ межування та урядової статистики. Серед них особливе місце належить дослідникам початку ХХ ст. – В. В. Святловському, С. Д. Рудіну, І. Є. Герману, С. М. Велецькому, С. П. Кавеліну, А. І. Гозулову12, а також сучасним вченим – В. В. Бобкову, О. О. Петрову, В.Г. Бухерту13.

Серед сучасних дослідників описово-статистичних джерел слід виділити дослідження А. В. Бойка, І. Є. Петреченко, І. В. Бондаренко, В. О. Пірко, Н. В. Суревої, Н. Р. Темірової14.

На початку 1990-х рр. Інститутом української археографії та джерелознавства було започатковано видання описово-статистичних джерельних комплексів. У межах цього проекту було видано описи Лівобережної України та Київського, Чернігівського і Харківського намісництв15. У подальшому, видання описово-статистичних матеріалів здійснювалося науковцями Запорізького та Подільського осередків Інституту, в результаті чого маємо археографічне опрацювання описів Подільської губернії та Степової України16.

Історіографічний доробок з історії землеволодіння та землекористування досить представницький. Разом з тим, історія описово-статистичних джерел не була головним предметом досліджень і вивчалася в межах окремих напрямків, які співіснували та доповнювали один одного. Специфічні особливості руху фондоутворення, недостатня вивченість самих джерел зумовили відсутність узагальнюючої роботи з історії аграрних відносин другої половини XIX – початку XX ст.

Описово-статистичне джерело землеволодіння та землекористування другої половини XIX – початку XX ст. було визначено як письмовий документ, для якого характерні такі ознаки: 1) належність до двох джерельних родів – документального та описового, що зумовило наявність статистичної та описової частин; 2) варіативність якісних та кількісних ознак; 3) наявність елементів статистичного оброблення (статистичної моди, середнього арифметичного, медіани тощо); 4) наявність програми, анкети або формуляра, яка обов’язково містить питання про землеволодіння або землекористування; 5) єдина методика збирання та систематизації необхідної інформації – наявність первинних матеріалів обліку та подальше їхнє зведення у єдиний текст; 6) використання великої кількості першоджерел; 7) залучення для виконання проекту на різних етапах певної категорії службовців.

До описово-статистичних джерел землеволодіння та землекористування другої половини XIX – початку XX ст. ми відносимо: матеріали земських переписів земельної власності (первинні формуляри та опубліковані збірники); оціночні доповіді та звіти позикових установ; матеріали переписів земельної власності проведених ЦСК та Головним управління землеустрою та землеробства (первинні та опубліковані), полюбовні сказки та геодезичні описи Спеціального межування.

У процесі опрацювання джерел були використані загальнонаукові методи –  аналітичний та логічний, які дозволили розкрити рух і зміни джерельної бази протягом окремих відрізків часу і в процесі функціонування окремих установ. Історичні методи – порівняльно-історичний, проблемно-хронологічний та типологічний дали можливість оптимізувати роботу з виявлення історичних робіт з історії аграрних відносин, максимально наблизитися до висвітлення реальної історії виникнення документів землеволодіння та землекористування і виявити хронологічну послідовність у їхній появі. Також ці методи дозволили типологізувати опубліковані джерела за походженням та відносно історії окремих повітів. Методи дескриптивної та аналітичної статистики – групування, середніх чисел, графічний та вибірковий, були використані для визначення основних тенденцій руху фондоутворення описово-статистичних джерел, а також для порівняння обсягів документації. Суто джерелознавчі методи – аналізу, синтезу і класифікації джерел, дали можливість зрозуміти зміст описово-статистичних джерел, вивчити особливості їхньої внутрішньої структури та напрямки використання інформативних можливостей для реконструкції окремих історичних процесів.

Другий розділ “Створення і фондування описово-статистичних джерел з історії землеволодіння та землекористування в Північному Приазов’ї” складається з двох підрозділів, у яких з’ясовано структуру та основні функції установ, які створювали описово-статистичні джерела, а також етапи формування джерел.

Взаємодія межових установ Міністерства юстиції, державних установ земельної позики (Товариство взаємної земельної позики, Селянський та Дворянський земельні банки), а також статистичних закладів державної статистики (ЦСК МВС) і земств (Таврійського та Катеринославського) була окреслена як фактор створення джерел.

Аналіз структури та функцій цих установ дає можливість виділити групу місцевих службовців, які були задіяні у створенні описово-статистичних джерел – повітові землеміри, оцінювачі, обов’язкові члени банківських відділень, земські статистики, представники волосного правління. Загалом, функції, які вони виконували умовно було поділено на три: межування землі, проведення оцінки землеволодінь, а також з’ясування кількості та площі цих землеволодінь шляхом земельних переписів.

Виконання службовцями цих установ однакових функцій обумовило певну однотипність формулярів описово-статистичних документів та визначило виникнення системи «межовий документ – оціночний опис землеволодіння (створений як земствами так і позиковими установами) – формуляр земельного перепису». Кожен структурний елемент цієї системи був наслідком функціонування попереднього документа і базою для створення наступних.

Основні етапи формування описово-статистичних джерел пов’язані із функціями згаданих вище установ – межуванням землеволодінь, проведенням їхньої оцінки та переписів. Виконання межовими установами Міністерства юстиції функцій з проведення межових та землевпорядкувальних робіт інтенсифікувало процес мобілізації земельної власності. Власники колективного землеволодіння ставали власниками індивідуальними і отримували відповідні правові документи на свої ділянки. Наявність цих документів давала можливість проведення різноманітних торгівельних та орендних операцій із землею через позикові установи. Останні в більшості випадків разом із заявою землевласника вимагали межових документів, які використовували в процесі створення своєї описово-статистичної документації.

У свою чергу, земельна мобілізація призвела до збільшення кількості власників та землеволодінь, які потрібно було оподатковувати. Земства на основі власних обстежень та межових матеріалів створювали описи земельних ділянок з метою визначення на їх основі розміру податків. Крім того, дані їхніх обстежень на початковому етапі діяльності використовували і позикові установи.

Результати межових та землевпорядкувальних робіт та їхні наслідки цікавили науковців, статистиків та урядовців центральних установ, які на державному рівні ініціювали переписи земельної власності. Метою цих переписів було висвітлення стану землеволодіння та прогнозування його розвитку, для чого широко використовувалася інформація межових планів. Розроблена під час державних переписів методика дослідження землеволодінь, у подальшому була використана земськими статистичними установами.

Все зазначене вище, дає можливість зробити висновок про тісний взаємозв’язок межових, позикових та статистичних установ в процесі створення описово-статистичної документації, а також  визначити особливості створення системи «межовий документ – оціночний опис землеволодіння – формуляр земельного перепису»: 1) відсутність чіткої регламентації в появі документів. Їхнє створення залежало від виникнення відповідних умов – бажання землевласника обмежити, продати чи купити землю, або державної потреби виявлення кількості та стану землеволодінь для вирішення економічних та податкових питань; 2) зовнішня структура документів розроблялася групами науковців, статистиків або урядовців, формування внутрішньої структури документів на місцевому рівні проводилося повітовими землемірами, оцінювачами, обов’язковими членами банківських відділень, земськими статистиками, представниками волосного правління; 3) відсутність чіткого розподілу документів між центральними та місцевими установами.

Дослідження історії створення описово-статистичних документів дає можливість умовно окреслити чотири регламентовані та три ситуативні напрями руху описово-статистичної документації до місцевих та центральних установ.

Кількість описово-статистичних документів дослідження землеволодіння та землекористування Північного Приазов’я повинна була складати не менше 286691 одиниць. Ступінь збереження описово-статистичних документів дослідження землеволодіння та землекористування Північного Приазов’я не перевищує 4,6%.

Третій розділ “Комплекси описово-статистичних джерел” складається з двох підрозділів, у яких окреслено основні місця збереження описово-статистичних джерел та здійснена їхня класифікація і систематизація.

Евристичний пошук документальних джерел в українських та російських архівосховищах вівся за напрямками, визначеними в ході аналізу руху документів місцевих та центральних установ Російської імперії.

Основний комплекс описово-статистичних джерел з історії землеволодіння та землекористування зберігається у двох архівах України – Державному архіві в Автономній республіці Крим та Державному архіві Запорізької області, і в одному з архівів Російської Федерації – Російському державному історичному архіві.

Фонди губернських, а особливо повітових установ зазнали великих втрат та вилучень й представлені окремими фрагментами.

В Державному архіві в Автономній республіці Крим описово-статистичні джерела зберігаються у фондах Таврійської губернської креслярні та Селянського банку. Масив описово-статистичних документів земського перепису Мелітопольського повіту 1912 року зберігається в Державному архіві Запорізької області.

Значний комплекс описово-статистичних документів відклався у Російському державному історичному архіві. Це оціночні документи Товариства взаємної земельної позики, Дворянського та Селянського банків, а також документи земельних переписів, проведених ЦСК

За походженням описово-статистичні джерела представлені документами землевласників та місцевих установ.

До документів складених землевласниками належать полюбовні сказки Спеціального межування та описи землеволодінь, які подавалися разом із заявою про надання позики або під час продажу землі позиковим установам.

Документи місцевих установ формувалися в місцевих відділеннях земельних банків (оцінювачами або обов’язковими членами), губернських креслярнях (повітовими землемірами), земствах (статистиками), губернських статистичних комітетах (далі - ГСК) (урядовцями повітів, статистиками).

У місцевих відділеннях Дворянського та Селянського банків формувалися оціночні та перевірочні описи землеволодінь і доповіді про оцінку. Повітовими землемірами створювалися геодезичні описи формального відмежування селянських наділів, а також заповнювалися подвірний та поселищний листки перепису землевпорядкованих господарств Бердянського повітів.

Земськими статистиками створювалися волосні, подвірні, общинні (поселищні), приватновласницькі та відрубні описи землеволодінь.

Урядовцями повіту та статистиками ГСК під час трьох земельних переписів 1877, 1887 та 1905 рр. створювалися описи приватних та надільних земель у вигляді окремих листків та списків.

Взявши за основу ознаку «тип землеволодіння» описово-статистичні джерела були систематизовані за трьома підгрупами: джерела індивідуального землеволодіння, джерела колективного землеволодіння та джерела мобілізації землеволодіння (перехід від одного типу до іншого).

У межах підгрупи джерел індивідуального землеволодіння виділяються документи до дослідження: двору, хутору, маєтку (економії), відрубу. До підгрупи джерел колективного землеволодіння слід віднести документи дослідження землеволодіння волості, сільського товариства (общини), спілки селян, відрубного поселення. Підгрупа джерел дослідження мобілізації висвітлює процес переходу від колективного до індивідуального землеволодіння, а також від індивідуального до колективного та від індивідуального до індивідуального власника.

Загальним для всіх підгруп документальних джерел є наявність трьох протоколів: початкового, основної частини та кінцевого. Основні статті формулярів: «адресна частина», «власник», «площа землі», «оренда землі», «здавання землі». Характерними для формулярів є формули дати та підписів власників або осіб, які складали документ.

Специфічними рисами окремих формулярів є наявність статей з історії заселення та формування землеволодіння, документальні дані про площу землі. Окремо слід виділити наявність статей «опис в описі».

Четвертий розділ Достовірність та інформаційний потенціал описово-статистичних джерел складається з двох підрозділів, у яких проведено критичну оцінку та визначено інформаційний потенціал описово-статистичних джерел.

З’ясування вірогідності описово-статистичних джерел з точки зору достовірності та наукового обґрунтування вирішувалося двома шляхами: вивченням історії створення та порівнянням із матеріалом першоджерел.

Достовірність первинних межових документів зумовлювалася декількома чинниками: 1) законодавчою базою, яка регламентувала особливості проведення робіт, 2) централізацією межового управління (наприклад, засвідчення межових планів та книг Межовою канцелярією відмінили тільки на початку ХХ ст.), 3) розвитком геодезичної техніки, 4) особами конкретних межових чиновників.

На якість матеріалів банківської оцінки значний вплив мали реальні умови та особливості збору матеріалу під час здійснення оцінки, а також жорстка підпорядкованість виконавців. Загалом, за вірогідністю, матеріали державних позикових установ досить близькі до земської статистики. В перший період діяльності Селянського банку оцінка проводилася земськими урядовцями. З появою своїх оцінювачів в структурі Селянського банку, під час оцінювання використовувалися матеріали зібрані у попередній період. На повноту та достовірність даних впливала регламентованість проведення оцінок.

Під час переписів, що проводилися ЦСК та ГСК, первинні статистичні дані надходили від волосних писарів, які і без того були обтяжені паперовою роботою, що без сумніву погіршувало достовірність зібраної інформації. Це вимагає додаткової перевірки вірогідності даних щодо площі землеволодінь в окремих повітах і врахування особливостей методики збирання та оброблення інформації кожного перепису.

Результати внутрішньої та зовнішньої критичної оцінки земських, межових та банківських описів дають можливість стверджувати про їхню відносно високу вірогідність. Матеріали ЦСК значно поступаються їм і зберігають вірогідність даних тільки на рівні тенденцій.

Комплексний аналіз описово-статистичних джерел, створених як місцевими, так і центральними установами, дає підстави стверджувати про необхідність залучення додаткових матеріалів для уточнення назви та площі землеволодіння  земельного володіння.

Інформаційний потенціал описово-статистичних джерел створених в процесі земельної оцінки, переписів та межування має широкі можливості для дослідження історії землеволодіння та землекористування.

Загальна мета з якою створювалися джерела та схожість методики збирання статистичної інформації зумовили відносну однотипність структури їхніх формулярів. Але, в подальшому, особливості оброблення статистичних даних та створення на їхній основі описів, призвели до появи специфічної для кожного комплексу документів, «прихованої» інформації.

Враховуючи обсяг інформації, що містять описово-статистичні джерела, галузі їхнього використання досить різноманітні. Дані про місцезнаходження земельних ділянок дають можливість прослідкувати географію форм землеволодіння. Інформація про поширення форм землеволодіння протягом окремого відрізку часу робить можливим аналіз змін співвідношення між ними (наприклад, за площею) та виявлення окремих тенденцій в розвитку аграрних відносин на визначеній території. На основі даних про соціальний статус землевласників простежується динаміка співвідношення кількості землі у різних соціальних та етнічних груп. Інформація описово-статистичних джерел також дає змогу визначити перехід (мобілізацію) землеволодіння або його частини від одного власника до іншого, а також має важливе значення при проведенні генеалогічних досліджень.

Аналіз інформативних можливостей актуалізованої джерельної бази з історії землеволодіння та землекористування Північного Приазов’я дає підстави стверджувати, що: 1) описово-статистичні джерела мають виключне значення для дослідження особливостей землеволодіння та землекористування, 2) наявність унікальної інформації в цих джерелах дає можливість реконструювати типові та унікальні риси землеволодіння та землекористування в Північному Приазов’ї, 3) максимально ефективно інформація описово-статистичних джерел  може бути використана у комплексі з іншими джерелами, 4) можливий комплексний підхід до використання інформації описово-статистичних джерел – створення бази даних Банку землеволодінь, основне завдання якого є накопичення інформації про конкретні землеволодіння певної території.

У Висновках викладено підсумки дослідження.

1. Описово-статистичне джерело землеволодіння та землекористування другої половини XIX – початку XX ст. було визначено як письмовий документ, для якого характерні: 1) приналежність до двох джерельних родів – документального та описового, що обумовило наявність статистичної та описової частин, 2) варіативність якісних та кількісних ознак, 3) наявність елементів статистичної обробки, 4) програми, анкети або формуляра, яка обов’язково вміщує питання про землеволодіння або землекористування 5) єдина методика збору та систематизації необхідної інформації – наявність первинних матеріалів обліку та подальше їх зведення у єдиний текст, 6) використання великої кількості першоджерел, 7) залучення для виконання проекту на різних етапах певної категорії службовців.

2. До описово-статистичних джерел з історії землеволодіння та землекористування в Північному Приазов’ї (друга половина XIX – початок XX ст.), ми відносимо – матеріали земських переписів земельної власності (первинні формуляри та опубліковані збірники), оціночні доповіді та звіти позикових установ, матеріали переписів земельної власності, проведених ЦСК та Головним управлінням землеустрою та землеробства (первинні та опубліковані), полюбовні сказки та геодезичні описи Спеціального межування.

3. В дослідженнях аграрних відносин на території Південної України існувало декілька напрямків використання описово-статичних джерел. В основному, аналіз цих джерел дослідниками здійснювався для висвітлення: 1) економічних питань, 2) землеволодіння окремих етнічних груп, 3) соціально-економічного стану окремих регіонів на рівні повіту, губернії або всієї Південної України.

4. Рух описово-статистичних джерел представлений документами межових установ Міністерства юстиції, державних установ земельної позики (Товариство взаємної земельної позики, Селянський та Дворянський земельні банки), закладів державної статистики (ЦСК МВС) та земств. Виконання однакових функцій службовцями цих установ обумовило певну однотипність формулярів описово-статистичних документів та визначило виникнення системи «межовий документ – оціночний опис землеволодіння (створений як земствами так і позиковими установами) – формуляр земельного перепису».

5. Кількість описово-статистичних документів має складати не менше 286691 одиниць. Ступінь збереження описово-статистичних документів дослідження землеволодіння та землекористування Північного Приазов’я не перевищує 4,6%.

6. Основний корпус описово-статистичних джерел зберігається у двох архівах України – Державному архіві в Автономній республіці Крим та Державному архіві Запорізької області, і в архіві Російської Федерації – Російському державному історичному архіві.

7. За походженням описово-статистичні джерела представлені документами землевласників та місцевих установ. За типом землеволодіння описово-статистичні джерела було поділено на три підгрупи: джерела індивідуального землеволодіння, джерела колективного землеволодіння та джерела мобілізації землеволодіння.

9. Результати критичної оцінки земських, межових, банківських матеріалів дають можливість стверджувати їх досить високу вірогідність. Матеріали ЦСК зберігають вірогідність даних тільки на рівні тенденцій.

10. Інформаційний потенціал джерел дає можливість прослідкувати географію різних форм землеволодіння, проаналізувати зміни співвідношення між ними та виявити тенденції в розвитку аграрних відносин на визначеній території, виявити динаміку співвідношення кількості землі у різних соціальних та етнічних груп, визначити перехід (мобілізацію) землеволодіння, а також має важливе значення при проведенні генеалогічних досліджень

11. Аналіз інформативних можливостей описово-статистичних джерел дозволяє запропонувати їх використання для створення бази даних Банку землеволодінь.

Статті у наукових фахових виданнях по темі дисертації:

  1.  Крилова А. М. Описово-статистичні джерела Спеціального межування для дослідження землеволодіння Північного Приазов’я / А. М. Крилова // Культурологічний вісник: Науково-теоретичний щорічник Нижньої Наддніпрянщини. – Запоріжжя: Просвіта, 2008. – С. 7-15.
  2.  Крилова А. М. Поземельні переписи 1877, 1887 та 1905 років: історія проведення та первинні описово-статистичні документи» / А. М. Крилова // Культура народов Причерноморья. – Симферополь, 2008. – № 145. – С. 69-75.
  3.  Крилова А. М. Земські описово-статистичні видання як джерело дослідження землеволодіння та землекористування етнічних та соціальних груп Північного Приазов’я / А. М. Крилова // Історико-філософський журнал «Університет». – К.: Київський славістичний університет. – 2009. – № 4 (30). – С. 88-97.
  4.  Крилова А. М. Описово-статистичні документи державних установ земельної позики як джерело дослідження землеволодіння та землекористування Північного Приазов’я / А. М.  Крилова // Культура народов Причерноморья. – Симферополь, 2009. – № 162. – С. 118-125.
  5.  Крилова А. М. Описово-статистичні документи земського обслідування Мелітопольського повіту 1912 року як джерело до вивчення землеволодіння окремих населених пунктів / А. М. Крилова // Наукові записки: [Збірник праць молодих вчених та аспірантів] – Київ, 2009. – Т. 18. – С. 79-90.
  6.  Крилова А. М. Документи Таврійської губернської креслярні: звітність про польову роботу землемірів Спеціального межування (1861 – 1917) / А. М. Крилова // Наукові записки: [Збірник праць молодих вчених та аспірантів. Тематичний випуск: «Джерела локальної історії: методи дослідження, проблеми інтерпретації, популяризація»]. – Київ, 2009. – Т. 19. – Кн. 2. – С. 168-180.

Публікації доповідей на наукових конференціях:

  1.  Крылова А. Н. Молочанские немцы, меннониты и окружающий социум: особенности земельных отношений / А. Н. Крылова // Материалы XI международной научной конференцииРоссийское государство, общество и этнические немцы: основные этапы и характер взаимоотношений (XVII-XXI вв.)»] (Москва, 1-3 ноября 2006 г.) / под ред. А.А. Германа. – Москва: «МСНК-пресс», 2007. – С. 72-79.
  2.  Крылова А. Н. К вопросу об источниках изучения землевладения в Северном Приазовье (1861-1917) / А. Н. Крылова // Материалы ІІІ международной конференции [Теория, методы и инновации в исторической географии] (Санкт-Петербург, 2007 г.). СПб., 2007.С. 294-296.
  3.  Крилова А. М. Земельне питання у фольклорній спадщині Якова Новицького / А. М. Крилова // Матеріали всеукраїнської наукової конференції [Усна історія в науковому дослідженні] (Запоріжжя, 23-24 травня 2008 р.). – Запоріжжя: Тандем-У, 2008. – С. 210-216.
  4.  Крилова А. М. Описово-статистичні документи земських переписів як джерело дослідження землеволодіння та землекористування Північного Приазов’я / А. М. Крилова // Матеріали ІІІ та IV міжнародної конференції молодих науковців [«Історична наука на початку ХХІ століття: проблеми, минуле, сучасність, перспективи»] (Херсон, 25-26 березня 2009 р.). – Херсон, 2009. – С. 153-157.
  5.  Крилова А. М. Описово-статистичні джерела для створення Банку землеволодінь Північного Приазов’я / А. М. Крилова // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 65-й річниці визволення Одеси від окупантів [«Південь України: етноісторичний, мовний, культурний та релігійний виміри»] (Одеса, 10-11 квітня 2009 р.). – Одеса: «ВМВ», 2009. – С. 127-133.
  6.  Крилова А. М. До питання про вірогідність статистики землеволодіння у «Матеріалах до оцінки земель Олександрівського повіту Катеринославської губернії» /А. М. Крилова // Історіографічні та джерелознавчі проблеми історії України. Теорія. Методика. Практика: [Міжвуз. зб. наук. праць] / Відп. ред. А.Г. Болебрух. – Д.: Вид-во Дніпропетр. нац. ун-ту, 2009. – С. 88 – 103. [Об’єднаний випуск 2009 – 2010 рр.].

АНОТАЦІЯ

Крилова А. М. Описово-статистичні джерела дослідження землеволодіння та землекористування в Північному Приазов’ї (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.).

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.06 – історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни. – Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України. – Київ, 2010.

В дисертації досліджено описово-статистичні джерела з історії землеволодіння та землекористування в Північному Приазов’ї (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.). Виявлено особливості історіографії питання, проаналізовано закономірності формування та руху цього комплексу джерел.

На основі використання загальноісторичних, статистичних та джерелознавчих методів проведена класифікація та систематизація джерел, охарактеризовано умови формування основних описово-статистичних публікацій, визначена вірогідність та інформаційний потенціал джерел.

Вперше введено до наукового обігу такі комплекси джерел, як полюбовні сказки та описи приватних землеволодінь Мелітопольського повіту 1912 року.

Ключові слова: описово-статистичні джерела, Північне Приазов’я, землеволодіння, оцінка земель, земельні переписи, межування, статистика.

АННОТАЦИЯ

Крылова А. Н. Описательно-статистические источники исследования землевладения и землепользования в Северном Приазовье (вторая половина ХІХ – начало ХХ ст.).

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.06 - историография, источниковедение и специальные исторические дисциплины. – Институт украинской археографии и источниковедения им. М.С. Грушевского НАН Украины. – Киев, 2010.

В диссертации исследованы описательно-статистические источники по изучению землевладения и землепользования в Северном Приазовье (вторая половина XIX – начало XX ст.) Выявлены особенности историографии изучения данного комплекса источников, проанализированы закономерности его формирования и движения. Впервые сделана попытка определить структуру, функции и взаимодействие межевых, кредитных и статистических организаций как фактор его создания.

В процессе исследования, проведена конкретизация понятия «описательно-статистический источник землевладения и землепользования второй половины XIX – начала XX ст.». Он был определен как письменный документ, для которого характерны следующие признаки: 1) принадлежность к двум родам источников – документальному и описательному, 2) вариативность количественных и качественных призн аков, 3) наличие элементов статистической обработки, 4) наличие программы, анкеты или формуляра, которые включают вопросы про землевладение или землепользование, 5) единая методика сбора и систематизации информации – проведение первичного учета и дальнейшее сведение данных в один текст, 6) использование большого количества первоисточников, 7) привлечение для реализации проекта на различных его этапах определенной категории служащих.

К комплексу этих источников мы относим – материалы земских переписей земельных владений, оценочные доклады и отчеты земельных кредитных учреждений, материалы переписей земельной собственности, проведенных Центральным статистическим комитетом МВД и Главным управлением землеустройства и земледелия, полюбовные сказки и геодезические описания Специального межевания.

Полюбовные сказки и описания частных землевладений Мелитопольского уезда 1912 года впервые введены в научный оборот. Также впервые выявлены и проанализированы формуляры земских обследований уездов Северного Приазовья за разные годы и формуляры обследования землеустроенных хозяйств Бердянского уезда.

На основе комплексного использования общеисторических, статистических и источниковедческих методов проведена классификация и систематизация источников, охарактеризованы условия формирования основных описательно-статистических публикаций, определена достоверность и информационный потенциал источников.

По происхождению описательно-статистические источники представлены документами, которые создавались землевладельцами и местными служащими. По типу землевладения источники могут быть систематизированы по трём подгруппам: источники индивидуального землевладения, источники коллективного землевладения и источники мобилизации землевладения.

Результаты сопоставления земских, межевых и банковских материалов дают возможность говорить про их относительно высокую достоверность. Материалы Центрального статистического комитета значительно уступают им и сохраняют достоверность только на уровне тенденций.

Информационный потенциал источников обуславливался функциями организаций, которые проводили статистические исследования, их целями и задачами, методами сбора и обработки информации. Эти факторы обусловили традиционное разделение статистической и описательной информации в документах по социальному статусу землевладельцев, территориальному признаку, размерам и форме землевладений. В целом, информационный потенциал описательно-статистических источников, включает в себя широкий комплекс вопросов по истории землевладения и землепользования.

Данные про местонахождение землевладений дают возможность проследить географию различных форм землевладений. Информация о распространении форм землевладения на протяжении определенного времени делает возможным анализ изменений соотношения между ними и определение тенденций в развитии аграрных отношений на определенной территории. На основе данных про социальный статус землевладельцев прослеживается динамика соотношения количества земли у разных социальных и этнических групп. Информация описательно-статистических источников дает возможность определить мобилизацию землевладения, а также имеет значение для проведения генеалогических исследований.

Нами был предложен комплексный подход к использованию информации описательно-статистических источников – создание базы данных «Банк землевладений».

Ключевые слова: описательно-статистические источники, Северное Приазовье, землевладение, оценка земель, земельные переписи, земство, межевание, статистика.

SUMMARY

Krylova А. М. Descriptive-statistical sources for the study of landownership and land use in Northern Priazovie (second half of XIX - early XX century). – Manuscript.

Thesis for a candidate degree in history by speciality 07.00.06 – Historiography, Source Studies and Special Historical Disciplines. – M.S.Hrushevs’ky Institute of Ukrainian Archaeography and Source Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine. – Kyiv, 2010.

The thesis provides a study of descriptive-statistical sources of landownership and land use in Northern Priazovie of the second half of XIX - early XX century. The research reveals historiography of question, the regularities of formation and movement of the complex sources. On the basis of historical, statistical and source studies methods the classification and systematization of sources are conducted. The terms of forming of basic descriptive-statistical publications are described, documents’ informational potential and authenticity Such sources complexes as polubovnie skaski and descriptions of private landownerships of Melitopol district (1912) are first entered to the scientific appeal.

Key words: descriptive-statistical sources, Northern Priazovie, landownership, assessment of land, census of land, surveying, statistic.


Підписано до друку 10.12.2010 р.

Формат 60х84/16. Папір офсетний. Друк ризографічний.

Умов. друк. арк. 0,9.

Наклад 100 прим. Замовлення 1754.

ПП Скребейко П,В.

м. Мелітополь, вул. К. Маркса, 21

тел.: (06192) 6-81-46

1 Постников В.Е. Южнорусское крестьянское хозяйство / Владимир Ефимович Постников – М., 1891. – ХХХІІ, 392 с.

2 Неручев М.В. Государственный земельный фонд Таврической губернии / Михаил Васильевич Неручев. – Симферополь, 1907. – 87 с.; Неручев М.В. Очерк поземельных отношений в Таврической губернии / Михаил Васильевич Неручев. – Симферополь, 1907. – XVI, 412 с

3 Державин Н.С. Болгарские колонии в России (Таврическая, Херсонская и Бессарабская губернии) / Николай Севастьянович Державин. – София, 1914. – 259 с.;  Клаус А. Наши колонии / Александр Клаус. – СПб., 1869. – 456 с.; Линдеман К.Е. Прекращение землевладения и землепользования поселян собственников / Карл Эдуардович Линдеман. – М., 1917. – 384 с.; Логинов А. Еврейские земледельческие ко.лонии в Александровском уезде / Анатолий Логинов. – Екатеринослав, 1905. – 38 с.; Логинов А. Краткий очерк землевладения и землепользования в Александровском уезде / Анатолий Логинов. – Александровск, 1905. – 107 с.; Земцов М.Е. Еврейские крестьяне. Краткий очерк экономического положения евреев-землевладельцев Екатеринославской губернии / Михаил Евстафьевич Земцов. – СПб., 1908. – 113 с.

4 Россия. Полное географическое описание нашего отечества. Настольная и дорожная книга для русских людей: в 22 т. / под ред. В.П. Семенова-Тян-Шанского и под общ. руковод. П.П. Семенова и В.И. Ламанского. – Спб., 1899– . – Т. 14: Новороссия и Крым. – 1910. – 983 с.

5 Святловский В.В. К вопросу о судьбах землевладения в России (статистика мобилизации земельной собственности) / Владимир Владимирович Святловский. – СПб., 1907. – 103 с.; Святловский В.В. Мобилизация земельной собственности в России (1861-1908 г.) / Владимир Владимирович Святловский. – [2-е изд.] – СПб., 1911. – 152 с.; Свавицкая З.М. Земские подворные переписи: Поуездные итоги (1880 – 1913) / З.М. Свавицкая, Н.А. Свавицкий – М.: ЦСУ СССР, 1926. – VІІІ, 399 с.

6 Максименко М.М. Уставные грамоты Таврической губернии / М.М. Максименко // Ежегодник по аграрной истории Восточной Европы 1962 г. – Минск: Наука и техника, 1964. – С. 455-463.; Симонова М.С. Крестьянский поземельный банк в системе общей аграрной политики самодержавия (1895 - 3 ХІ 1905 г.) / М.С. Симонова // Ежегодник по аграрной истории Восточной Европы. 1966 год. – Таллин: Изд-во АН ЭССР, 1971. – С. 471-484.;  Боровой С.Я. К вопросу о капиталистической эволюции южноукраинского села в пореформенный период / С.Я. Боровой, А.С. Коциевский // Ежегодник по аграрной истории Восточной Европы 1971. – Вильнюс: «Минтис», 1974. – С. 270-279.

7 Тарасюк Д.А. Поземельная собственность пореформенной России. Источниковедческое исследование по переписи 1877-1878 гг. / Давид Аронович Тарасюк – М., 1981. – 128 с.

8 Зубко А.Н. Материалы земской статистики как исторический источник по изучению истории Украины периода капитализма: автореф. дис. на соискание учен. степ. кандидата ист. наук: спец. 07.00.09 «Историография и источниковедение» / А.Н. Зубко. – К., 1988. – 20 с.

9 Социально-экономический строй крестьянского хозяйства европейской России в эпоху капитализма (источники и методы исслед.) / И.Д. Ковальченко, Т.Л. Моисеенко, Н.Б. Селунская. – М.: Изд-во МГУ, 1988. – 222 с.; Социально-экономический строй помещичьего хозяйства Европейской России в эпоху капитализма (источники и методы изучения) / И.Д. Ковальченко, Н.Б. Селунская, Б.М. Литваков. – М.: Наука, 1982. – 264 с.

10 Елисеева Н.В Статистические публикации Дворянского Банка как источник для изучения помещичьего хозяйства России конца XIX - начала XX века: автореф. дис. на соискание учен. степ. кандидата ист. наук: спец. 07.00.09 «Историография и источниковедение» / Н.В. Елисеева. – М., 1984. – 16 с.

11 Проскурякова Н.А. Дворянское землевладение Европейской России по материалам земельних переписей 1877 и 1905 гг.: автореф. дис. на соискание учен. степ. кандидата ист. наук: спец. 07.00.09 «Историография и источниковедение» / Н.А. Проскурякова – М., 1973. – 28 с.; Проскурякова Н.А Земельные банки Российской империи / Наталья Ардалионовна Проскурякова. – М.: РОССПЭН, 2002. – 520 с. – (Серия экономическая история: док-ты, исследования, переводы).

12 Святловский В.В. Мобилизация земельной собственности в России (1861-1908 г.) / Владимир Владимирович Святловский. – [2-е изд.] – СПб., 1911. – 152 с.; Рудин С.Д. Межевое законодательство и деятельность межевой части в России за 150 лет / Сергей Дмитриевич Рудин. – Петроград, 1915. – 547 с.; Герман И.Е. История русского межевания (Курс) / Иван Егорович Герман. – изд. 2. – М., 1910. – 302 с.; Велецкий С.Н. Земская статистика: Справочная книга по земской статистике в 2-х ч. / Сергей Николаевич Велецкий. – М., 1899. –.– Ч.1: История и методология. – 1899. – XL, 422 с.; Кавелин С.П. Межевание и землеустройство / Семен Петрович Кавелин. – М., 1914. – 340 с.; Гозулов А.И. Очерки истории отечественной статистик / Авдей Ильич Гозулов – М., 1972. – 312 с.

13 Бобков В.В. Статистики Таврической губернии (XIX - начало ХХ века): Библиографический указатель / Владимир Витальевич Бобков. – Симферополь, 2004. – 304 с.; Петров О.О. Діяльність земських статистичних закладів південноукраїнських губерній у другій половині XIX - на початку XX ст.: дис... кандидата іст. наук: 07.00.01 / Олексій Олександрович Петров – Дніпропетровськ, 2003. – 265 с.; Бухерт В.Г. Архив Межевой канцелярии (1768-1918): [Учеб. пособие] / Владимир Генрихович Бухерт. – М.: РГГУ, 1997. – 109 с.

14 Бойко А.В. Південна Україна останньої чверті ХVIII століття: аналіз джерел / Анатолій Васильович Бойко. – К., 2000. – 308 с.; Джерела з історії Південної України. – Запоріжжя, 1999. – – Т.10: Описи Степової України останньої чверті XVIII - початку XIX ст. / Упоряд. А. Бойко. – 2009. – 434 с.; Петреченко І.Є. Описи Чернігівського намісництва останньої чверті XVIII ст.: історія створення та інформаційний потенціал: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук: спец. 07.00.06 «Історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни» / І.Є. Петреченко. – Київ, 2004. – 22 с.; Бондаренко І.В. Топографічні описи України кінця XVIII - початку XIX ст. (проблема атрибуції та інформативної репрезентативності джерел): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук: спец. 07.00.06 «Історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни» / І.В. Бондаренко. – Дніпропетровськ, 2003. – 20 с.; Пірко В.О. Освоєння Півдня України в XVI-XVIII ст.: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра іст. наук: спец. 07.00.06 «Історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни» / В.О. Пірко. – Київ, 1996. – 35 с.; Сурева Н.В. Джерела з історії дворянства Південної України останньої чверті XVIII – першої чверті XIX століття: дис. … кандидата іст. наук: 07.00.06 / Наталія Вікторівна Сурева. – Запоріжжя, 2004. – 186 с.; Темірова Н.Р. Документи Херсонського земського банку про поміщицьке землеволодіння Південної України / Н.Р. Темірова // Південна Україна XVIII-XIX століття. – Вип. 6. – Запоріжжя: РА «Тандем-У», 2001. – С. 92-104 [Записки науково-дослідної лабораторії історії Південної України Запорізького державного університету]; Темірова Н.Р. Поміщики України в 1861-1917 рр.: соціально-економічна еволюція / Наталія Романівна Темірова. – Донецьк: ДонНУ, 2003. – 319 с.

15 Описи Київського намісництва 70-80-х років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела / ред. П.С. Сохань. – К.: Наукова думка, 1989. – 392 с. (Описово-статистичні джерела); Описи Лівобережної України кін. XVIII - поч. XIX ст. / ред. П.С. Сохань. – К. : Наукова думка, 1997. – 324 с. (Описово-статистичні джерела); Описи Харківського намісництва кінця XVIII ст. / Упоряд. В.О. Пірко, О.І. Гуржій; редкол. П. Сохань та ін. – К.: Наукова думка, 1991. – 225 с. (Описово-статистичні джерела).

16 Джерела з історії Південної України. – Запоріжжя, 1999. – – Т.10: Описи Степової України останньої чверті XVIII - початку XIX ст. / Упоряд. А. Бойко. – 2009. – 434 с.; Описи Подільської губернії (1800 та 1819 рр.) / упоряд. Ю.С. Земський, В.В.Дячок. – Хмельницький: ХНУ, 2005. – 106 с.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

63361. ГЕОИНФОРМАЦИОННЫЕ СИСТЕМЫ 10.85 MB
  Современные ГИС это автоматизированные системы имеющие большое количество графических и тематических баз данных соединенная с моделями и расчетными формулами для манипулирования и преобразования данных в пространственную и картографическую информацию.
63362. МАТРИЧНЫЕ ПРИНТЕРЫ 192.5 KB
  Система пьезоэлектрического импульса ПГ состоит из множества сопел через которые распыляются частицы краски для формирования отпечатка знака.
63365. Устройство ввода графической информации – сканер 177.5 KB
  Под устройством ввода графической информации УВГИ типа сканер понимается устройство для преобразования данных из графической формы в машинные коды. Сканеры выполняют следующие операции: определение координат графических элементов и оттенков цвета...
63366. Экономическая наука и общество 75.5 KB
  Основные этапы и направления развития экономической теории. Предпосылки экономической науки. Становление научной системы экономической теории. Курс представляет собой вводный курс фундаментальной экономической теории.
63367. Основные понятия мультиплексирования 604.83 KB
  Современные системы связи передают огромное количество информации на большие расстояния, причем в процессе обмена информацией принимает участие много абонентов одновременно.
63369. Методика как научная и педагогическая дисциплина 247.5 KB
  Предмет цели и задачи методики преподавания информатики МПИ. Вместе с введением в школу общеобразовательного предмета Основы информатики и вычислительной техники началось формирование новой области педагогической науки...