64824

Міжнародна економічна діяльність країн в умовах глобалізації ринку чорних металів

Автореферат

Международные отношения

Актуальність наукової розробки обраної теми обумовлена як впливом глобальних процесів розвитку торгових відносин та кон’юнктурних коливань на світовому ринку чорних металів на міжнародну економічну діяльність країн так і посилена...

Украинкский

2014-07-11

194 KB

2 чел.

PAGE   \* MERGEFORMAT 1

Міністерство освіти і науки України

Донецький національний університет

Кислова Людмила Анатоліївна

УДК 339.9:669

Міжнародна економічна діяльність країн в умовах глобалізації ринку чорних металів

Спеціальність 08.00.02 – світове господарство

і міжнародні економічні відносини

Автореферат

на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Донецьк – 2010

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано на кафедрі міжнародної економіки Донецького національного університету Міністерства освіти і науки

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

    Краснова Вікторія Василівна

Донецький національний університет

Міністерства освіти і науки України,

завідуюча кафедри економіки підприємства

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Поручник Анатолій Михайлович,

Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри міжнародної економіки;

кандидат економічних наук, доцент Медведкін Тарас Сергійович,

Інститут економіки промисловості Національної Академії Наук України,

науковий співробітник відділу економічних проблем НТП.

Захист дисертації відбудеться „27” січня 2011р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.051.03 у Донецькому національному університеті за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 186.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного університету за адресою: 83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.

Автореферат розісланий „24” грудня 2010 р.

\

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

д.е.н., доцент       С.П. Калініна

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Глобалізація ринку чорних металів як важливого компоненту матеріально-сировинного сектору світової економіки є невід’ємною складовою економічної глобалізації – домінуючої тенденції загальносвітового розвитку. Актуальність наукової розробки обраної теми обумовлена як впливом глобальних процесів розвитку торгових відносин та кон’юнктурних коливань на світовому ринку чорних металів на міжнародну економічну діяльність країн, так і посилена дією взаємопов’язаних між собою внутрішніх факторів розвитку виробничого потенціалу галузі.

Розгляд комплексу питань щодо розвитку теорії глобалізації галузевих ринків та дослідження міжнародної економічної діяльності країн в глобальному економічному середовищі є надзвичайно важливим для подальшої розробки дієвих форм і методів прогнозування ситуації на світовому ринку чорних металів, застосування інструментів активного управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємств чорної металургії, активізації державно-приватного партнерства в сфері розвитку конкурентних переваг металургійної галузі України як ключового фактору інтеграції українських виробників до світового ринку чорних металів в умовах глобалізації.

Важливу роль у теоретичному та емпіричному дослідженні проблематики глобалізації світових ринків відіграють праці зарубіжних вчених: А. Венейбла, Дж. Вільямсона, Дж. Гроссмана, П. Кругмана, К. Мерфі, М. Росса, Дж. Сакса, А. Уорнера, Р. Фіані, Дж. Хендерсона. Дослідженню проблематики міжнародної економічної діяльності країни, зокрема в умовах розгортання глобальної економічної кризи як завершальної фази економічного циклу у світовому господарстві присвячені роботи І.Бузько, А. Вергуна, Д. Лук`яненка, Ю. Макогона, А. Мокія, А. Поручника, А. Румянцева, Т. Орєхової, О. Шниркова. Особливості розвитку ринку чорних металів знайшли відображення в працях українських та зарубіжних вчених, таких як Ю. Адно, Л. Батченко, В. Завьялов, В.Лісін, І. Майорова, Ю. Чентуков.

Незважаючи на значну кількість робіт з досліджуваної проблематики, слід відзначити, що питання розвитку міжнародної економічної діяльності країн на світовому ринку чорних металів з урахуванням сучасного етапу розвитку процесу глобалізації потребує подальшого дослідження, що обумовило вибір теми роботи.

Зв’язок роботи з науковими програми, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до напрямків науково-дослідної роботи кафедри міжнародної економіки Донецького національного університету: держбюджетної теми Г06/53а «Підвищення ефективності міжнародної економічної діяльності України в інтеграційних об’єднаннях: регіональний та галузевий аспект» (номер державної реєстрації 0106U01284), в рамках якої автором особисто розроблено модель оцінки міжнародної конкурентоспроможності підприємств металургійної галузі на основі використання методу міжгалузевого балансу.

Метою дисертації є удосконалення теоретико-методологічних основ та розробка науково-практичних рекомендацій щодо оптимізації міжнародної економічної діяльності країни на світовому ринку чорних металів в умовах його глобалізації.

Відповідно до мети роботи в дисертації поставлено і вирішено такі задачі:

  •  дослідити теоретичні основи та історичні аспекти розвитку глобалізації;
  •  охарактеризувати матеріально-сировинний сектор світового господарства в системі глобальних виробничих, торговельних та інвестиційних відносин;
  •  систематизувати складові міжнародної економічної діяльності країн світу в умовах глобалізації;
  •  виявити структурні мегатенденції розвитку ресурсного і виробничого потенціалу світового ринку чорних металів;
  •  проаналізувати структурні та кон’юнктурні чинники трансформації світового ринку чорних металів в умовах циклічності економічного розвитку;
  •  дослідити ключові параметри міжнародної економічної діяльності країн на світовому ринку чорних металів;
  •  розробити прогноз розвитку світового ринку чорних металів в контексті реалізації інтересів українських металовиробників;
  •  удосконалити науково-методологічні основи визначення підходів до визначення конкурентних переваг українських металургійних підприємств на світовому ринку чорних металів;
  •  запропонувати напрями диверсифікації металургійної галузі України в контексті державно-приватного партнерства.

Об’єктом дослідження є процеси глобалізації ринку чорних металів.

Предметом дослідження є міжнародна діяльності країн з приводу виробництва, розподілу, обміну та споживання продукції металургійної галузі в умовах глобалізації ринку чорних металів.

Методи дослідження. Методологічною базою дослідження є теоретичні напрацювання світової економічної науки, концептуальні положення сучасної економічної теорії, монографічна та наукова література, роботи відомих вітчизняних і зарубіжних вчених з питань глобалізації світового ринку, зокрема його матеріально-сировинної підсистеми, та міжнародної економічної діяльності країн-учасниць світового ринку чорних металів. Методичний апарат дослідження складають: загальнонаукові методи дослідження: діалектичний метод пізнання  (при дослідженні суперечностей процесів формування глобальних ринків матеріально-сировинної продукції та зіставленні сценаріїв розвитку міжнародної економічної діяльності національних економік: пп. 1.1, 1.3); історико-логічний (при дослідженні закономірностей формування матеріально-сировинного сектору світового господарства, чорної металургії зокрема: пп. 1.2, 2.1); системно-структурний аналіз економічних процесів та явищ (при дослідженні структурних та кон'юнктурних чинників трансформації світового ринку чорних металів в умовах циклічності економічного розвитку: пп. 2.1, 2.2, 2.3); аналіз та синтез (при оцінці впливу глобалізації ринку чорних металів на показники міжнародної економічної діяльності країн світу: п. 2.3); метод кількісного та якісного порівнянь (при оцінці позицій країн на світовому ринку чорних металів: пп. 2.2, 2.3); методи економіко-математичного моделювання та прогнозування (для визначення конкурентних позицій національних виробників на світовому ринку та прогнозування окремих параметрів кон’юнктури глобального ринку чорних металів: пп. 3.1, 3.2); статистичний та графічний методи (під час обробки й узагальнення статистичних даних та їх відображення у таблицях та рисунках: пп. 1.1, 2.1, 2.2, 2.3, 3.1, 3.2).

Статистичною та фактологічною основою дослідження є дані Світового Банку та МВФ, СОТ та ЮНКТАД, аналітичні матеріали міжнародних та національних галузевих установ – Всесвітньої асоціації сталі (Міжнародного інституту чавуну та сталі), Всеукраїнського промислового об’єднання «Металургпром», статистичні матеріали Державного комітету статистики, економічні звіти науково-дослідних центрів і рекомендації міжнародних експертів з питань торгівлі продукцією чорної металургії, економічні звіти провідних компаній гірничо-металургійного комплексу України.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у поглибленні теоретичних та науково-методичних основ щодо проявів глобалізації товарних ринків і визначенні організаційно економічних засад здійснення міжнародної економічної діяльності на глобальному ринку чорних металів. Конкретні наукові результати, які характеризують новизну дослідження, розкриваються в наступних положеннях:

уперше:

розроблено трансмісійний механізм впливу зовнішньої торгівлі на економічний розвиток країни, який дозволяє визначити характер впливу зовнішньої торгівлі товарами різного ступеня переробки на економічний розвиток та формування експортної спеціалізації, на основі чого систематизовано галузеві напрями участі країн в системі міжнародного інвестування, при цьому доведено, що міжнародна економічна діяльність, яка охоплює міжнародну торгівлю та інвестиції, впливає на характер економічного розвитку через зміни доданої вартості у складі ВНП, збільшення національного доходу, митних та податкових платежів експорто-орієнтованих та спільних з іноземним капіталом підприємств, іноземних інвестицій та інвестицій вітчизняних виробників;

удосконалено:

логічну схему процесу глобалізації товарних ринків через визначення об’єктів (ринки, ресурси), суб’єктів (бізнес, уряди, регіональні інтеграційні блоки, міжнародні організації) та регуляторних механізмів (національний, наднаціональний та глобальний) його протікання, в якій процес глобалізації поєднує інтеграцію до єдиного світогосподарського механізму суб’єктів національного бізнесу та національних економічних систем;

підходи щодо прогнозування середньосвітової ціни на сталеву продукцію, в рамках яких запропоновано схему процесу прогнозування середньосвітової ціни на сталеву продукцію та багатофакторну регресійну модель прогнозування середньосвітової ціни на сталеву продукцію. Застосування алгоритму дозволяє зробити висновки про очікувані зміни середньосвітової ціни, а також визначити вплив на неї факторів, включених до моделі, зокрема світового виробництва та споживання сталі, а також цін на залізну руду та коксівне вугілля;

отримали подальшого розвитку:

підходи до аналізу основних тенденцій та специфіки корпоративної структури світового ринку чорних металів, а саме запропоновано показник ступеня концентрації світового виробництва чорних металів (частка світового виробництва, що припадає на десять найбільших світових металургійних компаній), який виступає одним з показників кон'юнктури світового ринку чорних металів. Визначено, що ступінь концентрації виробництва кінцевих виробів і напівфабрикатів у чорній металургії в технологічному ланцюжку «залізорудна сировина – метали – споживачі металів» є найнижчим, що вказує на наявність тиску з боку постачальників та споживачів, призводить до загострення цінової конкуренції серед виробників металопродукції та утворює об'єктивну основу для подальшої консолідації в металургійній промисловості, які носять інтернаціональний характер;

напрями диверсифікації стратегічних цілей металургійних компаній світу та інструменти їх реалізації, на основі чого розроблено схему державно-приватного партнерства в сфері технологічної, продуктової та корпоративної диверсифікації металургійної галузі та на основі цього окреслено наступні напрями державного регулювання чорної металургії в Україні: фінансова підтримка виробників та споживачів металопродукції, координація металургійного виробництва з суміжними галузями економіки, розвиток НДДКР та координація інноваційної політики в комплексі з виробництва конструкційних матеріалів, підтримка попиту шляхом розвитку внутрішнього ринку, підтримка і захист українських компаній на зовнішніх ринках, встановлення та затвердження нових технічних регламентів (стандартів) на продукцію та послуги галузі, регулювання екологічного стану виробництва тощо.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що наукові висновки, що містяться в дисертаційній роботі, доведені до рівня конкретних пропозицій і рекомендацій щодо вдосконалення міжнародної економічної діяльності країн-учасниць світового ринку чорних металів в умовах його глобалізації.

Результати дослідження використано: Міністерством економіки України (№ 3003-25/1010 від 30.01.2010р.) – методи аналізу основних параметрів світового ринку чорних металів та алгоритм прогнозування середньосвітових цін на сталеву продукцію; Державним комітетом статистики України (№ 08/3-10/13 від 22.02.2010) – методи статистичного аналізу тенденцій розвитку світового ринку чорних металів та їх впливу на загальний стан міжнародної економічної діяльності країн, для яких металургійна галузь є структуроутворюючою; Регіональним філіалом Національного інституту стратегічних досліджень у місті Донецьку (№ 22/04 від 02.03.2010 р.) – напрями державно-приватного партнерства в сфері диверсифікації металургійної галузі України з метою підвищення її конкурентоспроможності на світовому ринку; Відділенням Донецької торгово-промислової палати у місті Маріуполь (№ 61/01.05-16-16 від 11.03.2010 р.) – систематизація умов і факторів іноземного інвестування металургійних компаній з точки зору ефективності концентрації капіталу; ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (№ 172/948 від 21.04.2010 р.) – алгоритм прогнозування середньосвітових цін на сталеву продукцію; ВАТ «Будівельних машин» (№ 10/720 від 16.12.2009 р.) – система критеріїв експортного пріоритету, яка базується на коефіцієнті монетизації економіки, позитивному сальдо зовнішньої торгівлі країни призначення та сталому зростанні споживання металопродукції.

Результати дослідження, що містяться у дисертації, також використано у навчальному процесі кафедри «Міжнародна економіка» Маріупольського державного університету при розробці навчально-методичних комплексів із дисциплін «Міжнародна економічна діяльність України» та «Світові ринки ресурсів» (№ 271/01-20/05 від 05.03.2010 р.).

Апробація результатів дисертації. Основні ідеї і положення дисертаційної роботи обговорювались на міжнародних науково-практичних конференціях і семінарах: «Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв’язків і залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект» (м. Донецьк – м. Святогірськ, 2003р., 2004р., 2010р.); «Проблеми і перспективи співробітництва між країнами Південно-Східної Європи в рамках Чорноморського економічного співробітництва і ГУАМ» (м. Севастополь – м. Донецьк, 2009 р.); «Актуальні проблеми науки і освіти: підсумкова науково-практична конференція викладачів Маріупольського державного гуманітарного університету» (м. Маріуполь, 2005р., 2006р., 2008 р., 2009р., 2010р.); «Маріуполь: історія і перспективи» (Маріуполь, 2002р.)

Публікації. За темою дослідження одноосібно опубліковано 18 робіт загальним обсягом 6,33 д.а., у тому числі у наукових фахових виданнях – 9 робіт загальним обсягом 4,53 д.а.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел з 198 найменувань, додатків. Загальний обсяг роботи становить 196 стор., робота містить 31 таблицю на 18 сторінках, 45 рисунків на 19 сторінках

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету і задачі дослідження, його об’єкт і предмет, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі «Теоретико-методологічні основи дослідження міжнародної економічної діяльності країн в умовах глобалізації» досліджено теоретичні основи та історичні аспекти розвитку глобалізації;  охарактеризовано матеріально-сировинний сектор світового господарства в системі глобальних виробничих, торговельних та інвестиційних відносин; систематизовано складові міжнародної економічної діяльності країн світу в умовах глобалізації.

Сучасний світовий ринок під впливом процесів глобалізації здобуває нові риси, характерні для сучасного етапу розвитку світової економіки, які виражаються в наступному: підвищується чутливість показників кон'юнктури світового ринку до змін під впливом все більшої кількості факторів, обумовлених розвитком НТП у глобальному масштабі; збільшується роль країн, що розвиваються на світових сировинних ринках, а також на ринках готової продукції;  зростає роль транснаціональних корпорацій у регулюванні світових сировинних і товарних ринків; посилюється регулююча функція міжнародних організацій, зокрема СОТ.

Побудовано логічну схему процесу глобалізації товарних ринків через визначення об’єктів (ринки, ресурси), суб’єктів (бізнес, уряди, регіональні інтеграційні блоки, міжнародні організації) та регуляторних механізмів (національний, наднаціональний та глобальний) його протікання (рис. 1).

 

Рис. 1. Логічна схема процесу глобалізації товарних ринків

Процес глобалізації, таким чином, поєднує інтеграцію до єдиного світогосподарського механізму суб’єктів національного бізнесу, в тому числі і через утворення транснаціональних корпорацій, та національних економічних систем, в тому числі через формування регіональних інтеграційних об’єднань. Теоретично доведено, що в межах процесу глобалізації можуть спостерігатись трансформаційні процеси зворотного напряму, зокрема монополізації на глобальному ринку.

Визначено наступні особливості світового ринку матеріально-сировинних ресурсів: розвиток економіки окремих країн багато в чому залежить від того, наскільки повно задовольняються їх потреби у вихідній сировині для виробництва матеріалів. Між споживанням сировини та економічним зростанням існує діалектична взаємозалежність. Більш високі темпи зростання, як правило, обумовлюють збільшення видобутку і споживання сировини, натомість, збільшення пропозиції сировини за інших рівних умов прискорює економічне зростання.

Ефективність реалізації економічної політики країни, основу спеціалізації якої утворює переробний сектор виробництва, визначається через формування сталих процесів міжнародної економічної діяльності країни, основні складові якої – торгівля, інвестиції, трудова міграція та рух технологій, - набувають відповідних рис в залежності від характеру і масштабів залучення матеріально-сировинного сектору до внутрішніх процесів економічного відтворення та його інтеграції до світової економіки, зокрема визначено, що галузева структура зовнішньої торгівлі та іноземного інвестування безпосередньо відображають основні напрями утворення доданої вартості у відкритій економіці.

Автором розроблено трансмісійний механізм впливу зовнішньої торгівлі як головної складової міжнародної економічної діяльності на економічний розвиток країни, який дозволяє визначити характер впливу зовнішньої торгівлі, зокрема експорту, товарами різного ступеня переробки на економічний розвиток через формування експортної спеціалізації в умовах глобалізації (рис. 2).

Узагальнення досвіду країн, багатих мінерально-сировинними ресурсами підтверджує визначені напрями впливу зовнішньої торгівлі на рівень економічного розвитку, зокрема визначено, що в умовах глобалізації світовий попит є потужним чинником розвитку «голландської хвороби», яка є найгіршим проявом небезпечного впливу зовнішньої торгівлі на економічний розвиток. Встановлено, що в напрямі нейтралізації дії цього чинника ключову роль відіграє характер державної економічної політики.

Систематизовано галузеві напрями участі країн в міжнародному інвестуванні в залежності від вектору дії трансмісійного механізму впливу зовнішньої торгівлі на економічний розвиток (табл. 1). При цьому трансфери технологій за напрямами та якістю впливу повністю повторюють міжнародний рух капіталу. Міграції робочої сили виключено з розгляду, оскільки вони, не перевищуючи рівня безробіття, не впливають істотно на галузеву структуру відкритої економіки.

Таблиця 1

Систематизація галузевих напрямів іноземного інвестування

в національну економіку

Збутова орієнтація

галузі

Технологічний

рівень галузі

Внутрішній ринок

Зовнішній ринок

Традиційне виробництво

І

Невисокі прибутки інвестора, але гарантований збут продукції на внутрішньому ринку в порівнянні з експортом за рахунок уникнення протекціоністських бар'єрів

ІІ

Збільшення прибутків інвестора за рахунок масштабів діяльності (зростання частки на світовому ринку) та зниження витрат на одиницю продукції за рахунок оптимізації фінансових потоків

Інноваційне виробництво

ІІІ

Високі прибутки інвестора в порівнянні з експортом продукції інвестора з власної країни за рахунок економії на транспортних витратах та заробітній платі  

ІV

Оптимізація фінансової та виробничої діяльності інвестора за рахунок залучення трудових та інформаційних ресурсів країни-об'єкта інвестування

Інвестиції в І та ІІ сектори складають ту частину іноземних інвестицій, що формуються в умовах дефіциту капіталу у власних країнах в межах фінансово успішних компаній традиційного сектору, що прагнуть закріпити свої позиції відповідно на ринках окремих країн та світовому ринку в цілому. Інвестиції в ІІІ та ІV сектори надходять саме з інвестиційно надлишкових країн, тому що саме компанії з цих країн крім капіталовкладень спроможні фінансувати наукові розробки та їх впровадження у виробництво.

Таким чином, міжнародна економічна діяльність впливає на характер економічного розвитку через зміни доданої вартості у складі ВНП, збільшення національного доходу, митних платежів, податкових платежів експорто-орієнтованих та спільних з іноземним капіталом підприємств, іноземних інвестицій та інвестицій вітчизняних виробників. 

У другому розділі «Особливості умов міжнародної економічної діяльності країн на глобальному ринку чорних металів» виявлено структурні мегатенденції розвитку ресурсного і виробничого потенціалу світового ринку чорних металів; проаналізовано структурні та кон'юнктурні чинники трансформації світового ринку чорних металів в умовах циклічності економічного розвитку; досліджено міжнародну економічну діяльності країн на світовому ринку чорних металів.

Серед основних тенденцій розвитку чорної металургії світу можна виділити наступні: перенесення металургійного виробництва в країни, що розвиваються, через близькість до основних районів видобутку високоякісної руди, зростання місцевого споживання, лояльність екологічних стандартів щодо металургійного виробництва та дешеву робочу силу (табл. 2).

Таблиця 2

Частка регіонів світу у видобутку сировини та виробництві основних видів металургійної продукції у 1950-2008 рр., %

Товар

Регіони

Залізна руда

Коксівне вугілля

Чавун

Сталь

1950

2008

1950

2008

1950

2008

1950

2008

Західна Європа

30,3

1,3

36,5

8,7

26,5

11,2

27,3

14,5

Східна Європа

18,4

11,8

19,8

17,2

16,6

10,3

19,0

11,0

Північна Америка

41,0

4,8

39,5

5,9

42,9

5,0

48,1

9,3

Центр. та Півд. Америка

2,8

18,6

0,2

2,1

0,7

4,2

0,5

4,9

Азія

2,1

45,8

2,7

63,0

11,9

67,5

4,1

57,9

Африка

4,5

4,0

0,6

1,7

0,5

0,7

0,4

1,1

Австралія й Океанія

1,0

14,9

0,7

1,4

0,9

0,7

0,5

1,3

Аналіз динаміки корпоративної структури ринку чорних металів свідчить про існування тенденції концентрації. Але у порівнянні зі ступенем концентрації виробництва в інших ланках технологічного ланцюжку «сировина-метали-споживачі металів» цей показник для металургії є найнижчим (рис.3), що вказує на наявність, насамперед, цінового тиску з боку постачальників та споживачів та призводить до загострення конкуренції та утворює об'єктивну основу для процесів подальшої консолідації в металургійній промисловості, які носять інтернаціональний характер.

Рис. 3. Рівень концентрації світового виробництва в ланцюжку

«постачання-виробництво-споживання»

Встановлено, що найважливіші кон'юнктуро-утворюючі фактори в сучасний період загострення конкуренції на світовому ринку чорних металів формуються з одного боку, постачальниками сировини – середньосвітові ціни на сировину для чорної металургії, зокрема на коксівне вугілля й на залізну руду, визначають вартість світового виробництва чорних металів, з іншого боку – споживачами сталевої продукції, попит з боку яких визначає обсяги і структуру світового виробництва та залежить від циклічності світового економічного розвитку (рис. 4).

Рис. 4. Світове виробництво та експорт готової сталевої продукції та напівфабрикатів у 1975-2008 рр.

Дослідження наслідків впливу глобальних криз на металургійне виробництво в країнах, що є лідерами в світовому виробництві чорних металів, дозволило зробити наступні висновки: кожна криза супроводжувалась зниженням рівня інвестицій в інфраструктуру, скороченням частки виробництва галузі в ВВП, розробкою альтернативних матеріалів та діяла як сильний стимул для глобальної реструктуризації, послідовно зменшуючи частку споживання сталі в індустріально розвинених країнах на користь країн, що розвиваються.

У світовому промисловому виробництві посилились розходження в оцінці місця й ролі  металургії залежно від стадії макроекономічного зростання. Відбиттям цих процесів є зміна показника інтенсивності споживання сталі в залежності від рівня економічного розвитку (ВВП на душу населення).

Аналіз залежності показника споживання сталі на душу населення від рівня ВВП на душу населення дозволив виділити три групи країн, що перебувають на різних стадіях господарського розвитку. По-перше, група зростаючих індустріальних економік з відносно низьким рівнем душового споживання стали  (Росія, Китай, Індія, Бразилія, Казахстан, Мексику, Туреччина й Україна). По-друге, країни, що досягли досить високого рівня споживання металу (Республіка Корея, Японія, Тайвань), тому що більша частина сталі йде на виготовлення металомістких експортних товарів - автомобілів, судів, контейнерів тощо. По-третє, група  країн з розвиненим ринковим господарством - США, Японія, країни ЄС, що вступили в стадію постіндустріального металозберігаючого розвитку. Загальний тренд показує, що споживання сталі  послідовно зростає по мірі економічного розвитку (росту ВВП) до певного рівня насичення, після досягнення якого, на певній стадії переходу до постіндустріального зростання, спостерігається зниження.

Основними учасниками ринку, що формують основні кон'юнктурні параметри, є нетто-експортери і нетто-імпортери сировини, а також продукції чорної металургії (табл. 4).

Таблиця 4

Провідні нетто-експортери і нетто-імпортери сталі в 2008 році

Країни нетто-експортери

Експорт сталі, млрд.дол.

Нетто-експорт сталі, млрд. дол.

Країни нетто-імпортери

Імпорт сталі, млрд.дол.

Нетто-імпорт сталі, млрд. дол.

Китай

71

44

США

50

30

Японія

44

33

Іран

8

8

Україна

26

26

В'єтнам

7

7

Росія

33

24

Південна Корея

34

9

Бразилія

14

14

Іспанія

22

22

Бельгія – Люксембург

39

11

Таїланд

14

14

Австрія

9

9

Італія

37

10

ПАР

9

9

Туреччина

21

10

Німеччина

43

4

Саудівська Аравія

11

11

Казахстан

6

6

Індонезія

9

9

Всього по 10 країнам

294

180

Всього по 10 країнам

213

130

Частка сталевої продукції складає близько 3 % в загальному обсязі світового експорту товарів та послуг. Серед країн нетто-експортерів Україна має найвищу частку чорних металів в експорті – 39%, що вказує на високий рівень залежності від кон'юнктури світового ринку чорних металів. Уразливість економіки України від кон’юнктурних коливань на світовому ринку чорних металів підтверджується синхронністю кривих приросту національного ВВП та світової ціни на сталь  (рис. 5).

Рис. 5. Темпи приросту світових цін на сталь та ВВП України 2002-2008 рр.

За допомогою використання методу кореляційно-регресійного аналізу встановлено, що між показниками приросту світової ціни на сталь та ВВП України існує тісний зв'язок, який вказує на залежність макроекономічних показників України від кон’юнктури світового ринку чорних металів.

У третьому розділі «Напрями інтеграції українського металургійного комплексу у  глобальний ринок чорних металів» розроблено прогноз розвитку світового ринку чорних металів в контексті реалізації інтересів українських виробників; запропоновано підходи до визначення конкурентних переваг українських металургійних підприємств на світовому ринку; обґрунтовано напрями диверсифікації чорної металургії України в контексті реалізації стратегічних завдань державно-приватного партнерства.

Існування зв'язку між темпами зростання цін на чорні метали та темпами зростання ВВП в Україні обумовлює доцільність розробки підходів до прогнозування подальшого руху цін на чорні метали, які можна буде використовувати для прогнозних розрахунків значень показників ВВП, експорту, сальдо торгового балансу, сальдо платіжного балансу, доходів бюджету тощо. Всі ці показники відображають якість міжнародної економічної діяльності країни.

Розроблено алгоритм прогнозування середньосвітової ціни на сталеву продукцію (на прикладі гарячекатаного плаского прокату) який передбачає побудову багатофакторної регресійної моделі прогнозування середньосвітової ціни на сталеву продукцію (рис. 6).

При розробці економіко-математичної моделі в якості форми рівняння регресії нами була обрана лінійна функція, так як вона набула найбільшого поширення в дослідженнях попиту, споживання та інших кон'юнктуроутворюючих факторів. Розроблена модель описується наступним рівнянням:

у = 0,19 + 0,152x1 - 0,301 x2 + 0,512 x3 + 0,434 x4   (1)

де у – зміна середньосвітової ціни на сталеву продукцію (результативний показник);

x1  зміна світового виробництва сталі;

x2  зміна світового споживання сталі;

x3  зміна середньої світової ціни на залізну руду;

x4 зміна середньої світової ціни на коксівне вугілля.

Для визначення групи країн серед нетто-споживачів чорних металів, в яких спостерігаються тенденції економічного зростання, пропонується використовувати систему критеріїв експортного пріоритету, за якими визначаються географічні напрями нарощування експорту, основними з яких є наступні:

дефіцит металопродукції в умовах сталого зростання споживання (об'єктивне переважання попиту над пропозицією, що створить позитивні умови для імпорту);

позитивне сальдо зовнішньої торгівлі країни призначення (за таких умов уряд не проводитиме активну обмежувальну політику щодо імпорту);

низький коефіцієнт монетизації економіки (за умов обмеженої пропозиції національної валюти на внутрішньому ринку її вартість буде нижчою, а отже доходи іноземних імпортерів матимуть більшу вартість).

За даними критеріями було оцінено країни, що є нетто-імпортерами. Якнайкраще заданим критеріям відповідають країни Північної Африки та Близького Сходу.

Запропонований підхід до аналізу диверсифікації сировинних галузей з використанням методу міжгалузевого балансу ґрунтується на тому, що рівень диверсифікації розглядається на рівні окремих галузей економіки. В більшості країн на потреби національного машинобудування спрямовується понад 50% виробленої сталевої продукції. В Україні цей показник є найнижчим, що свідчить про необхідність диверсифікації виробництва в бік нарощування внутрішнього споживання чорних металів (табл. 5).  

Таблиця 5.

Співвідношення окремих сегментів внутрішнього та зовнішнього ринку продукції металургії в країнах-лідерах з виробництва сталі

Країни

Частка експорту у обсягах випуску продукції металургії

Частка машинобудування у обсягах споживання продукції металургії на внутрішньому ринку

Частка будівництва у обсягах споживання продукції металургії на внутрішньому ринку

Китай

11,2

68,7

15,1

Японія

10,8

53,6

18,9

США

8,6

61,7

10,9

Росія

45,0

39,0

6,4

Індія

5,0

50,6

11,1

Південна Корея

16,7

55,2

15,7

Німеччина

43,2

76,6

5,8

Україна

59,9

40,1

12,0

Бразилія

21,5

77,1

6,2

Італія

24,8

62,1

9,9

Туреччина

24,0

44,4

16,9

Використання запропонованого підходу до моніторингу позицій українських металовиробників в порівнянні з основними конкурентами дозволить виявляти та залучати невикористані резерви диверсифікації металургійної галузі з метою підвищення міжнародної конкурентоспроможності продукції чорної металургії України, в тому числі через використання переваг державно-приватного партнерства в сфері диверсифікації металургійної галузі України

Окреслено наступні напрями державного регулювання чорної металургії: фінансова підтримка виробників та споживачів металопродукції, координація металургійного виробництва з суміжними галузями економіки, розвиток НДДКР та координація інноваційної політики в комплексі з виробництва конструкційних матеріалів, підтримка попиту шляхом розвитку внутрішнього ринку, підтримка і захист українських компаній на зовнішніх ринках, встановлення та затвердження нових технічних регламентів (стандартів) на продукцію та послуги галузі, регулювання екологічного стану виробництва тощо.

Висновки

У результаті проведеного дослідження вирішено важливу наукову задачу удосконалення теоретичних і організаційно-економічних основ розвитку міжнародної економічної діяльності країни на світовому ринку чорних металів в умовах його глобалізації та зроблено такі висновки.

1. В результаті аналізу теоретичних основ глобалізації визначено, що глобалізація є складним процесом утворення взаємозв'язків у світовій економіці та являє собою вищий, але не кінцевий ступінь інтернаціоналізації, коли міжнародна економічна інтеграція досягає масштабів побудови глобального ринку, в умовах якого спостерігається втрата національного економічного суверенітету.

2. Теоретично обґрунтовано, що надлишок природних ресурсів в умовах підпорядкування глобальному попиту може гальмувати економічний розвиток країни, оскільки доходи від сировини не стимулюють пошуку альтернативних резервів економічного зростання, і, навпаки,  сировинний вектор міжнародної спеціалізації за умов реалізації контр-циклічної державної стратегії може сприяти диверсифікації національного виробництва в бік збільшення частки високотехнологічної продукції у виробництві і експорті.

3. На основі систематизації складових міжнародної економічної діяльності розроблено трансмісійний механізм впливу зовнішньої торгівлі на рівень  економічного розвитку країни, який дозволяє визначити характер впливу зовнішньої торгівлі товарами різного ступеня переробки на економічний розвиток та формування експортної спеціалізації та систематизовано галузеві напрями участі країн в системі міжнародного інвестування в залежності від вектору дії трансмісійного механізму впливу зовнішньої торгівлі на економічний розвиток, при цьому доведено, що трансфери технологій за напрямами та якістю повністю повторюють міжнародний рух капіталу.

4. В результаті дослідження динаміки ресурсного і виробничого потенціалу світового ринку чорних металів визначено основні тенденції його розвитку: загострення конкуренції на світовому ринку готової сталевої продукції, що посилюється за рахунок розширення світової пропозиції; посилення процесів консолідації й транснаціоналізації у світовій чорній металургії; збільшення державного втручання в регулювання торгівлі металопродукцією.

5. Встановлено, що трансформація структури світового ринку відбувається під впливом таких чинників: по-перше, залучення до світового ринку сировинних ресурсів країн, що розвиваються; по-друге, корпоративні стратегії найбільших металургійних компаній; по-третє, зміни у споживанні металопродукції в різних країнах в залежності від зростання добробуту та загального технологічного рівня національного виробництва.

6. В результаті дослідження ключових параметрів міжнародної економічної діяльності країн на світовому ринку чорних металів визначено, що Україна є одним з лідерів у світовому експорті продукції чорної металургії за фізичними обсягами, однак поступається іншим країнам-експортерам за вартісними показниками експорту, що є наслідком неефективної структури з низькою часткою готової сталевої продукції в українському експорті.

7. На основі розрахунку кореляційного зв'язку між темпами приросту світової ціни на сталеву продукцію та ВВП України визначено, що економіка України є найбільш залежною від глобальних процесів трансформації світового ринку чорних металів, оскільки металургійна галузь є структуроутворюючою в Україні. Застосування запропонованого алгоритму прогнозування середньосвітової ціни на сталеву продукцію дозволяє прогнозувати динаміку ВВП та пов’язані з ним параметри макроекономічного розвитку України.

8. Серед країн нетто-імпортерів чорних металів визначено групу країн Близького та Середнього Сходу та Північної Африки, як найбільш перспективні ринки збуту для українського металопрокату за системою наступних критеріїв експортного пріоритету: дефіцит металопродукції в умовах сталого зростання споживання; позитивне сальдо зовнішньої торгівлі країни призначення; низький коефіцієнт монетизації економіки.

9. Рекомендовано визначати конкурентні переваги українських металургійних підприємств на світовому ринку чорних металів за допомогою використання методу міжгалузевого балансу, який дозволяє здійснити порівняльний аналіз вартісних складових конкурентоспроможності продукції чорної металургії національного та зарубіжних виробництв. Побудована на основі таблиць „витрати-випуск” модель з використанням інструментарію теорії чутливості дає можливість аналізувати вплив окремих складових витрат на собівартість металопродукції.

10. Запропоновано напрями диверсифікації стратегічних цілей металургійних компаній світу та інструменти їх реалізації в сфері технологічної, продуктової та корпоративної диверсифікації металургійної галузі в контексті державно-приватного партнерства.

Публікації автора за темою дисертації

Публікації в наукових фахових виданнях

  1.  Кислова Л.А. Международная инвестиционная деятельность российских металлургических компаний / Л.А. Кислова // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: сб. науч. трудов. – Донецк: ДонНУ, 2010. – Ч. 2  – С. 408 – 411 (0,6 д.а.).
  2.   Кислова Л.А. Моделювання ефективної структури зовнішньої торгівлі України в умовах нестабільного світового попиту на чорні метали / Л.А. Кислова // Проблеми й перспективи розвитку співробітництва між країнами Південно-Східної Європи в рамках Чорноморського економічного співробітництва й ГУАМ. – Збірник наукових праць. – Севастополь-Донецьк: ДонНУ, РФ НІСД в м. Донецьку, 2009. – Т.1. – С.269 – 274 (0,48 д.а.).
  3.   Кислова Л.А. Вплив циклічності світового ринку чорних металів на міжнародну економічну діяльність України / Л.А. Кислова // Економіст. – Київ – 2009. -  № 10. – С. 44- 47  (0,65 д.а.).
  4.  Кислова Л.А. Перспективы развития украинской черной металлургии в условиях глобализации мирового рынка металлов / Л.А. Кислова // Вісник Хмельницького  національного університету – Хмельницьк, 2009 – № 1 – С.182 – 188 (0,65 д.а.).
  5.  Кислова Л.А. Трансмиссионный механизм влияния внешнеэкономических связей на экономическое развитие / Л.А. Кислова // Науковий вісник національного гірничого університету – Дніпропетровськ, 2009 – №1 – С.89-96 (0,55 д.а.).
  6.  Кислова Л.А.  Аналіз впливу тенденцій розвитку  світового ринку чорних металів на економіку України / Л.А. Кислова // Вісник Донецького університету. Серія В. Економіка і право – Донецьк: ДонНУ, 2007. – № 2 – С.144 – 149 (0,4 д.а.).
  7.  Кислова Л.А. Стратегия повышения конкурентоспособности предприятий черной металлургии Украины / Л.А. Кислова // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: Сборник научных трудов. – Донецк: ДонНУ, 2004. – Ч.2. – С. 506 -509 (0,4 д.а.).
  8.  Кислова Л.А.  Проблемы развития внешнеторговой деятельности ГМК Украины / Л.А. Кислова // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: Сборник научных трудов. – Донецк: ДонНУ, 2003. – Ч.1. – С.214 – 218 (0,4 д.а.).
  9.  Кислова Л.А.  Конкурентные преимущества предприятий черной металлургии Донецкой области / Л.А. Кислова // Вісник Донецького університету. Серія В. Економіка і право – Донецьк: ДонНУ, 2002 – №2 – С. 105 – 109 (0,4 д.а.).

Публікації в інших виданнях:

  1.  Кислова Л.А. Глобалізація як рушійна сила трансформації світових товарних ринків / Л.А. Кислова // Актуальні проблеми науки і освіти: ХІІ підсумкова науково-практична конференція викладачів Маріупольського державного гуманітарного університету.  – Маріуполь: МДГУ, 2010. – С. 101-103 (0,2 д.а.).
  2.  Кислова Л.А. Трансмиссионный механизм влияния внешнеэкономических связей на экономическое развитие страны / Л.А. Кислова // Актуальні проблеми науки і освіти: ХІ підсумкова науково-практична конференція викладачів Маріупольського державного гуманітарного університету.  – Маріуполь: МДГУ, 2009. – С. 95-97 (0,2 д.а.).
  3.  Кислова Л.А. Аналіз тенденцій розвитку ринку чорних металів України / Л.А. Кислова // Актуальні проблеми науки і освіти: Х підсумкова науково-практична конференція викладачів Маріупольського державного гуманітарного університету.  – Маріуполь: МДГУ, 2008. – С. 76-78 (0,2 д.а.).
  4.   Кислова Л.А. Разработка государственной стратегии развития черной металлургии Украины / Л.А. Кислова // Актуальні проблеми науки і освіти: VІІІ підсумкова (2006 р.) науково-практична конференція викладачів Маріупольського державного гуманітарного університету. Маріуполь, 2 лютого 2006 р. – Маріуполь: МДГУ, 2006. – Ч. 1. - С. 54-56 (0,2 д.а.).
  5.  Кислова Л.А. Системная трансформация законодательства Украины в направлении защиты отечественных производителей металлопродукции / Л.А. Кислова // Особливості інтеграції України в світовий економічний та політико-правовий простір: І Всеукраїнська науково-практична конференція студентів, аспірантів та молодих вчених. Маріуполь, 9 грудня 2005 р. – Маріуполь: МДГУ, 2005. – С. 9-11 (0,2 д.а.).
  6.  Кислова Л.А. Розвиток теорій регулювання зовнішньоторговельної діяльності / Л.А. Кислова // Актуальні проблеми науки та освіти: VІІ підсумкова (2004 р.) науково-практична конференція викладачів Маріупольського державного гуманітарного університету. Маріуполь, 4 лютого 2005 р. – Маріуполь: МДГУ, 2005. – С. 179-180 (0,2 д.а.).
  7.  Кислова Л.А. Оценка состояния внешнеторговой деятельности предприятий черной металлургии Украины / Л.А. Кислова // VІ підсумкова (2003 р.) науково-практична конференція викладачів Маріупольського гуманітарного інституту. Маріуполь, 5 лютого 2004 р. – Маріуполь: МГІ, 2004. – С. 31-34 (0,2 д.а.).
  8.  Кислова Л.А. Проблемы и особенности развития металлургических предприятий г. Мариуполя / Л.А. Кислова // Мариуполь: история и перспективы: Сб. тр. науч. практ. конф. В 2т. – Мариуполь: ПГТУ, 2002. – Т. 2. – С. 139-140 (0,2 д.а.).
  9.  Кислова Л.А. Проблемы развития внешней торговли предприятий черной металлургии в Украине / Л.А. Кислова // Матеріали ІV підсумкової (2001) науково-практичної конференції викладачів МГІ: Зб. наук. праць/ За редакцією К.В. Балабанова. – Маріуполь: МГІ, 2002.  – С. 22-23 (0,2 д.а.).

Анотація

Кислова Людмила Анатоліївна. Міжнародна економічна діяльність країн в умовах глобалізації ринку чорних металів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 – світове господарство і міжнародні економічні відносини. – Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2010.

Дисертаційну роботу присвячено розвитку теоретико-методологічних основ дослідження світового ринку чорних металів та розробці науково-практичних рекомендацій щодо оптимізації міжнародної економічної діяльності країни в умовах його глобалізації.

Досліджено теоретичні основи та історичні аспекти розвитку глобалізації;  систематизовано характерні риси матеріально-сировинного сектору світового господарства в умовах глобалізації; представлено міжнародну економічну діяльність як багатовекторну систему каналів впливу глобалізації на економічний розвиток країн світу.

Охарактеризовано структурні мегатенденції розвитку ресурсного і виробничого потенціалу світового ринку чорних металів;  зроблено аналіз структурних та кон'юнктурних чинників розвитку світового ринку чорних металів в умовах циклічності економічного розвитку; досліджено міжнародну економічну діяльності країн на світовому ринку чорних металів.

Розроблено прогноз розвитку світового ринку чорних металів в контексті реалізації інтересів українських виробників; обґрунтовано підходи щодо використання методу «витрати-випуск» для порівняльного аналізу міжнародної конкурентоспроможності чорної металургії в Україні та зарубіжних країнах; визначено напрями державно-приватного партнерства в сфері розвитку міжнародних конкурентних переваг металургійної галузі України.

Ключові слова: глобалізація, матеріально-сировинний сектор світового господарства, світовий ринок чорних металів, міжнародна економічна діяльність, міжнародна конкурентоспроможність чорної металургії України

АННОТАЦИЯ

Кислова Людмила Анатольевна. Международная экономическая деятельность стран в условиях глобализации рынка черных металлов. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.02 – мировое хозяйство и международные экономические отношения. – Донецкий национальный университет Министерства образования и науки Украины, Донецк, 2010.

Работа посвящена развитию теоретико-методологических основ исследования мирового рынка черных металлов и разработке научно-практических рекомендаций по оптимизации международной экономической деятельности страны в условиях его глобализации.

Исследованы теоретические основы и исторические аспекты развития глобализации, систематизированы характерные черты материально-сырьевого сектора мирового хозяйства в условиях глобализации; представлена международная экономическая деятельность как многовекторная система каналов влияния глобализации на экономическое развитие стран мира.

Определены новые черты мирового рынка в условиях глобализации, характерные для современного этапа развития мировой экономики, выделены ключевые моменты диалектической зависимости между потреблением материально-сырьевых ресурсов и экономическим ростом.

Охарактеризованы тенденции развития ресурсного и производственного потенциала мирового рынка черных металлов, систематизированы условия и факторы изменения его географической, товарной и корпоративной структуры.   

Сделан анализ структурных и конъюнктурных факторов развития мирового рынка черных металлов в условиях цикличности экономического развития. Установлена зависимость между удельным потреблением стальной продукции и уровнем ВВП на душу населения.

Исследована международная экономическая деятельность стран на мировом рынке черных металлов. Доказано, что среди стран нетто-экспортеров стали Украина является наиболее интегрированной в мировой рынок черных металлов, а динамика ее основных макроэкономических показателей зависит от изменения мировых цен на стальную продукцию.

Разработана методика прогнозирования среднемировой цены на стальную продукцию, которая включает алгоритм прогнозирования и многофакторную регрессионную модель.  Предложены критерии определения экспортных приоритетов для украинских производителей черных металлов.  

Обоснованы подходы по использованию метода межотраслевого баланса для сравнительного анализа международной конкурентоспособности черной металлургии в Украине и зарубежных странах; определены направления государственно-частного партнерства в сфере развития международных конкурентных преимуществ металлургической отрасли Украины.

Предложены направления развития государственно-частного партнерства в сфере диверсификации черной металлургии Украины с целью повышения ее конкурентоспособности на мировом рынке.

Ключевые слова: глобализация, материально-сырьевой сектор мирового хозяйства, мировой рынок черных металлов, международная экономическая деятельность, международная конкурентоспособность черной металлургии Украины

SUMMARY

Kyslova Lyudmyla Anatoliіvna. International economic activity of countries in the conditions of steel market globalization. - Manuscript

Dissertation on the receipt of scientific degree of Candidate of Economic Sciences on speciality 08.00.02 – World Economy and International Economic Relations. – Donetsk National University of Ministry of Education and Science of Ukraine, Donetsk, 2010.

Dissertation work is devoted to development theoretical and methodological bases of world steel market research and to creation of practical recommendations in relation to countries’ international economic activity optimization in the conditions of steel market globalization.

Theoretical bases and historical aspects of globalization development are investigated; world economy raw material sector characters in the conditions of globalization are systematized; international economic activity is presented as a multi-vector system of globalization influence on countries economic development.

Structural megatrends of world steel market resource and production potential development are described;  the analysis of structural and market factors of world steel market development in the conditions of recurrence of economic development has been done; countries international economic activity in the world steel market of is investigated.

The prognosis of world steel market development is done in the context of the Ukrainian producers interests realization; grounded the approaches of the «charges-issue» method use for the comparative analysis of international competitiveness of ferrous metallurgy Ukraine and foreign countries; directions of state-and-private partnerships in the sphere of international competitive edges of Ukrainian metallurgical industry are defined.

Keywords: globalization, raw material sector of world economy, world steel market, international economic activity, international competitiveness of Ukrainian ferrous metallurgy.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

35118. ПОВЕРОЧНЫЙ РАСЧЕТ КОТЛОВ-УТИЛИЗАТОРОВ 1.25 MB
  Котёл Г420 предназначен для охлаждения технологических газов с целью конденсации паров серы и получения насыщенного пара в процессе обезвреживания сероводородных газов. Котлыутилизаторы – горизонтальные газотрубные с естественной циркуляцией состоят из входной и выходной газовых камер и газотрубного барабана. По ходу газов испарительная поверхность разделена на две отдельные равные ступени. Технологические газы проходят параллельно в каждой ступени входную газовую камеру испарительный пучок и выходную газовую камеру.
35119. Ректификационная колонна непрерывного действия 577.5 KB
  Как правило ректификационные колонны действуют по принципу противотока в целом по всему аппарату в то время как на каждом отдельном участке формирования поверхности контакта фаз схемы взаимодействия фаз могут быть самыми разнообразными. Для обеспечения неравновесных состояний пара и жидкости в нижнюю часть колонны куб подводится теплота а в верхней части колонны теплота отбирается дефлегматор. Жидкая фаза стекает с питающей тарелки вниз и поступает в куб колонны где происходит интенсивное испарение. Образующийся пар подается вниз...
35120. Проектирование сусловарочного апарата для пивоваренного производства 221 KB
  3 Приготовление пивного сусла 1.4 Охлаждение сусла 1. 1 Технологическая схема производства пива Производство пива слагается из следующих этапов:1приём и хранение солода; 2 очистка и дробление солода; 3 приготовление пивного сусла; 4 охлаждение сусла; 5 приготовление дрожжей чистой культуры; 6 главное брожение; 7 дображивание; 8 осветление пива; 9 розлив пива в бутылки и в бочки.3 Приготовление пивного сусла Дроблённый солод смешивается с тёплой водой около 600 С в заторном котле 13.
35121. ШНЕКОВЫЙ ПРЕСС ВПО 20А 1.82 MB
  В качестве исходных данных использовалась схема пресса с нанесенными габаритными размерами и обозначениями. Для кинематического расчета привода использовались данные о мощности двигателя.
35122. ПРОГНОЗИРОВАНИЕ ПРИБЫЛИ ПРЕДПРИЯТИЯ И ЕЕ АНАЛИЗ НА БАЗЕ 1С: БУХГАЛТЕРИЯ 1.52 MB
  Сводка данных, полученная в результате проведения факторного анализа прибыли, позволяет аналитику выявить степень зависимости прибыли по отдельным факторам, чтобы в дальнейшем учитывать эту информацию при планировании прибыли.
35123. Проектирование котла-утилизатора, предназначенного для охлаждения конвертированных газов 364.5 KB
  Рациональное использование топливно-энергетических ресурсов-важнейшая задача, значимость которой все возрастает. Значительная экономия топливно-энергетических ресурсов может быть достигнута при более широком вовлечении в топливно-энергетический баланс страны вторичных энергоресурсов
35124. Розрахунок системи теплопостачання району міста 412.51 KB
  Вибір джерела теплопостачання теплоносія і типу системи теплопостачання. Визначення витрати теплоносія. Тривалість опалювального періоду nв: год Річні витрати тепла на вентиляцію: ГДж рік Річні витрати тепла споживачами: ГДж рік З Вибір джерела теплопостачання теплоносія і типу системи теплопостачання Вибір джерела теплопостачання теплоносія і типу системи теплопостачання залежить головним чином від сумарного теплового навантаження і технологічних споживачів і визначається виходячи з...
35125. Финансовый контроль 79.5 KB
  Понятие и виды финансового контроля. Контрольная функция финансов проявляется в финансовом контроле важнейшем в системе государственного контроля. Специфика финансового контроля состоит в том что финансы одновременно являются объектом и субъектом контроля. В более узком значении контрольная функция состоит в предупреждении и устранении выявленных в результате контроля негативных явлений и фактов дестабилизирующих развитие экономики и финансов наносящих вред интересам государства трудовых коллективов и большинства населения.
35126. Развитие налоговой политики в Республике Беларусь за 2005 год 63.5 KB
  В целях реализации Закона Республики Беларусь €œО бюджете Республики Беларусь на 2005 год€: разработаны и приняты инструктивные документы о порядке исчисления в 2005 году едиными платежами установленных данным законом налогов и сборов взимаемых от фонда заработной платы и из выручки от реализации товаров работ услуг а также о порядке уплаты в 2005 году местных целевых сборов организациями имеющими филиалы представительства и иные обособленные подразделения; определены сроки перечисления в 2005 году налоговыми агентами в доход местных...