64847

ЖАНРОВА ПАЛІТРА РАДІОМОВЛЕННЯ

Лекция

Журналистика, издательское дело, полиграфия и СМИ

Відмінність жанрів радіожурналістики від жанрів газетної журналістики обумовлено специфікою радіокомунікації. Ключ до розуміння особливостей формування радіожанрів дають специфічні виражальні засоби якими оперує мовлення.

Украинкский

2014-07-15

44.5 KB

19 чел.

Опорний конспект лекції № 4

ЖАНРОВА ПАЛІТРА РАДІОМОВЛЕННЯ

План

1. Жанрова система радіомовлення, її специфіка.

2.Синкретизм радіожанрів: причина та наслідки.

3.Інформаційні жанри радіомовлення (інформаційна замітка, інтерв’ю, радіокореспонденція, репортаж).

4.Група аналітичних жанрів (коментар, бесіда, ток-шоу).

5.Художньо-публіцистичні жанри (радіо-нарис, радіопортрет, радіофейлетон тощо).

Відмінність жанрів радіожурналістики від жанрів газетної журналістики обумовлено специфікою радіокомунікації. Ключ до розуміння особливостей формування радіожанрів дають специфічні виражальні засоби, якими оперує мовлення. За своєю суттю радіопередача – це акустичне відображення дійсності. В основі його лежать мовлене слово, музика, шуми і т. д. Ці компоненти в сукупності характеризують радіожанри взагалі як родове поняття, яке виражає специфіку творчої діяльності на радіо.

Отже, особливості радіожанру визначаються слуховим сприйманням, специфікою радіокомунікації. Основні її моменти – звукове зображення дійсності, усна творчість, можливість безпосереднього впливу на слухача, передача інформації про подію у процесі її розвитку або після того, як звукова картина події і супроводжуюча її розповідь журналіста були записані на магнітну стрічку.

Посилаючись на те, що матеріальною формою існування радіожурналістики є звук і що вона реалізується з допомогою або спонтанної (імпровізованої) мови, або читання тексту (у чистому вигляді або поєднані з іншими звичними елементами), деякі автори [11, с. 37] бачать в радіожанрах певний тип звукового зображення дійсності – такий тип зображення (і комунікації), якому притаманний особливий комплекс суттєвих, а отже, і специфічних властивостей.

Інші автори [12, с. 12] стверджують, що жанри радіожурналістики характеризуються такими важливими особливостями:

1.Документальним усним мовленням, яке використовується різними жанрами радіодокументалістики;

2.Акустичним відображенням події і місця дії, тією роллю, яку відіграє у журналістському описі події звукова характеристика;

3.Ілюзією участі, яка створюється з допомогою радіотехнічних засобів, журналістських прийомів і справляє на слухача сильний психологічний вплив;

4.Психологічною напругою і емоційним звучанням, що досягається з допомогою монтажу, багатим інтонаційним забарвленням усної мови і музичним оформленням.

Санкт-петербурзький радіожурналіст і дослідник Я. Мархасьов зазначав, що основними жанрами є усна радіорозповідь, радіобесіда, радіорепортаж і радіонарис, а “всі інші гібриди цих жанрів”. Зрозуміло, що погодитися з цією класифікацією радіожанрів важко.

Під впливом існуючої практики естонський радіожурналіст В. Пант називав у своїй класифікації сорок чотири жанри. Його естонський колега І. Тріккель справедливо критикував В. Панта за відсутність чіткого критерія диференціації жанрів. Однак сам віддав помітну перевагу існуючій у той час на радіо практиці. І. Тріккель виділив три групи радіожанрів: 1) жанри, запозичені з газет (форми короткої інформації), 2) газетні жанри, пристосовані до специфіки радіо (лекція як особлива форма статті на радіо), 3) радіоспецифічні жанри (репортаж, інтерв’ю, бесіда)

Болгарський вчений М. Мінков у класифікаційній схемі радіожанрів виділив родові, видові і власне жанрові ознаки. Ділення на роди обу­мовлено методом відображення дійсності. Родова ознака вирізняє власне журналістику від художнього мовлення.

За видовими ознаками М. Мінков розмежовував жанри радіожурналістики на: 1) інформаційно-актуальні, 2) аналітично-коментуючі, 3) художньо-доку­ментальні.

Виходячи з того, що радіожурналістика родове поняття, то, враховуючи специфічність радіожанрів, М. Мінков виділив такі види: а) монологічні,

б) діалогічні, в) акустичні. Основними ознаками монологічних жанрів є: особиста розповідь (усна творчість), опис, аналіз, коментування дійсності. До видової групи монологічних радіожанрів належать кореспонденція, виступ, коментар, бесіда та ін.

Для діалогічних жанрів визначальними ознаками є відображення дійсності розмовними засобами (діалог). До цієї групи належать інтерв’ю, розмова перед мікрофоном, дискусія.

Основна ознака групи акустичних жанрів – наявність звукової картини дійсності, яка доповнює усне мовлення. До цієї групи належить звукова інформація, радіорепортаж, радіонарис та інші жанри.

Диференція жанрів залежить від диференціації мети радіожурналістських повідомлень, весь широкий спектр яких спрямований на розширення діапазону впливу на аудиторію. Призначення жанрів визначають три основні способи відображення дійсності журналістикою: а) повідомлення фактів, новин, б) інтерп­ретація фактів, подій, явищ, в) образно-публіцистичне розкриття фактів, подій, явищ.

Спираючись на ці три способи відображення дійсності, В. Смірнов визначає такі три групи радіожанрів: 1) інформаційні (замітка, огляд преси, радіозвіт, радіоінтерв’ю, радіорепортаж), 2) аналітичні (радіоогляд, радіо-бесіда, радіокореспонденція, радіокоментар, радіопромова), 3) документально-художні (радіонарис, радіокомпозиція, радіофейлетон)

Цілісну систему сучасних жанрів радіожурналістики можна охарактеризувати як сукупність жанрів, динамічні зв’язки яких (як внутрішні, так і зовнішні) визначаються:

-      потребами відображення дійсності з метою впливу на вирішення цілого комплексу проблем українського державотворення, входження України у єв­ропейську і світову спільноту держав;

-      функціонуванням радіожурналістики у системі засобів масової інформації;

-      типом творчості – інформаційно-публіцистичним;

-      акустичними особливостями комунікаційного каналу;

-      закономірностями внутрішнього розвитку жанрів, їх взаємодією.

До числа жанроутворюючих елементів належать виражальні і мовно-стилістичні засоби радіожурналістики. Наприклад, інформаційне повідомлення не потребує інших засобів, крім слова, що звучить; у той же час репортаж неможливий без шумів, які характеризують подію, без звукової картини події. Живе, не завчене слово, спонтанні відповіді на питання радіожурналіста є суттєвими ознаками радіоінтерв’ю. Коментар і бесіда будуються переважно без залучення інших виражальних засобів, крім слова. У радіонарисі можуть бути використані всі три основних виражальних засоби, тобто слово, шуми і музика.

Питання для самоконтролю

1. У чому полягає специфіка жанрової системи радіомовлення?

2.які наслідки синкретизму жанрів радіомовлення?

3.Охарактеризуйте інформаційні жанри радіомовлення

4.Охарактеризуйте групу аналітичних жанрів

5.Охарактеизуйте художньо-публіцистичні жанри


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

9055. Субъекты истории 17.08 KB
  Субъекты истории. История - процесс и результат общественного развития - реализуется через деятельность преследующих свои цели людей. Люди выступают движущими силами, или субъектами в истории, поскольку они, по Гегелю, способны осознавать...
9056. Схоластика как форма философствования 14.76 KB
  Схоластика как форма философствования. Схоластика - господствовавшая форма философствования в XI-XV вв. Была на службе церкви и преподавалась в университетах, например, в Болонском, потому и получила такое название (schola - школа). Являла...
9057. ФИЛОСОФИЯ, ЕЕ ПРЕДМЕТ И РОЛЬ В ЖИЗНИ ЛЮДЕЙ 18.16 KB
  Философия, ее предмет и роль в жизни людей. Слово философия, предложенное Пифагором, в переводе с греческого обозначает любовь к мудрости, любомудрие. Под мудростью подразумевается любовь к мысли о мире в целом, дар открывать в предметах и явлениях ...
9058. ФИЛОСОФИЯ Ф.АКВИНСКОГО И НЕОТОМИЗМ 16.5 KB
  Философия Ф.Аквинского и неотомизм. Фома Аквинский (1225-1275) - центральная фигура схоластической философии. Его именем названо такое философское течение, как томизм. Основные работы - Сумма против язычников, Сумма теологии. Он был чл...
9059. Человек и его сущность 14.29 KB
  Человек и его сущность. Учение о человеке - антропология - важнейший раздел любой философской системы. Впервые вопрос о том, что есть человек, был серьезно поставлен Сократом, хотя он и не дал никакого определения. Человек оказывался неким...
9060. Человек как личность. Свобода и ответственность личности 15.46 KB
  Человек как личность. Свобода и ответственность личности. Человек не рождается личностью, а становится ею, обретая свою сущность в процессе общественной жизни. Всякий человек есть личность, но человек - родовое, общее, а личность - единичн...
9061. Философия элейской школы. Ксенофан, Парменид и Зенон 14.63 KB
  Философия Элейской школы. Наиболее известными представителями философской школы города Элея были Ксенофан, Парменид и Зенон. Ксенофан (565-478 гг.) выступал против традиционной религии. Он критиковал антропоморфизм богов, язвительно замечая, что есл...
9062. Этнические общности людей. Нации и национальные государства 13.5 KB
  Этнические общности людей. Нации и национальные государства. Общество этнически дифференцировано. Этнос - стабильная группа людей, характеризуемая устойчивыми особенностями социокультурного развития их жизнедеятельности (язык, общность психичес...
9063. Основные черты и периоды развития средневековой философии 22.61 KB
  Основные черты и периоды развития средневековой философии Средневековье охватывает историю Европы от распада Римской империи в 5в. До эпохи Возрождения (14-15 вв.). Возникновение средневековой философии очень часто связывают с падением Западной Римс...