64847

ЖАНРОВА ПАЛІТРА РАДІОМОВЛЕННЯ

Лекция

Журналистика, издательское дело, полиграфия и СМИ

Відмінність жанрів радіожурналістики від жанрів газетної журналістики обумовлено специфікою радіокомунікації. Ключ до розуміння особливостей формування радіожанрів дають специфічні виражальні засоби якими оперує мовлення.

Украинкский

2014-07-15

44.5 KB

30 чел.

Опорний конспект лекції № 4

ЖАНРОВА ПАЛІТРА РАДІОМОВЛЕННЯ

План

1. Жанрова система радіомовлення, її специфіка.

2.Синкретизм радіожанрів: причина та наслідки.

3.Інформаційні жанри радіомовлення (інформаційна замітка, інтерв’ю, радіокореспонденція, репортаж).

4.Група аналітичних жанрів (коментар, бесіда, ток-шоу).

5.Художньо-публіцистичні жанри (радіо-нарис, радіопортрет, радіофейлетон тощо).

Відмінність жанрів радіожурналістики від жанрів газетної журналістики обумовлено специфікою радіокомунікації. Ключ до розуміння особливостей формування радіожанрів дають специфічні виражальні засоби, якими оперує мовлення. За своєю суттю радіопередача – це акустичне відображення дійсності. В основі його лежать мовлене слово, музика, шуми і т. д. Ці компоненти в сукупності характеризують радіожанри взагалі як родове поняття, яке виражає специфіку творчої діяльності на радіо.

Отже, особливості радіожанру визначаються слуховим сприйманням, специфікою радіокомунікації. Основні її моменти – звукове зображення дійсності, усна творчість, можливість безпосереднього впливу на слухача, передача інформації про подію у процесі її розвитку або після того, як звукова картина події і супроводжуюча її розповідь журналіста були записані на магнітну стрічку.

Посилаючись на те, що матеріальною формою існування радіожурналістики є звук і що вона реалізується з допомогою або спонтанної (імпровізованої) мови, або читання тексту (у чистому вигляді або поєднані з іншими звичними елементами), деякі автори [11, с. 37] бачать в радіожанрах певний тип звукового зображення дійсності – такий тип зображення (і комунікації), якому притаманний особливий комплекс суттєвих, а отже, і специфічних властивостей.

Інші автори [12, с. 12] стверджують, що жанри радіожурналістики характеризуються такими важливими особливостями:

1.Документальним усним мовленням, яке використовується різними жанрами радіодокументалістики;

2.Акустичним відображенням події і місця дії, тією роллю, яку відіграє у журналістському описі події звукова характеристика;

3.Ілюзією участі, яка створюється з допомогою радіотехнічних засобів, журналістських прийомів і справляє на слухача сильний психологічний вплив;

4.Психологічною напругою і емоційним звучанням, що досягається з допомогою монтажу, багатим інтонаційним забарвленням усної мови і музичним оформленням.

Санкт-петербурзький радіожурналіст і дослідник Я. Мархасьов зазначав, що основними жанрами є усна радіорозповідь, радіобесіда, радіорепортаж і радіонарис, а “всі інші гібриди цих жанрів”. Зрозуміло, що погодитися з цією класифікацією радіожанрів важко.

Під впливом існуючої практики естонський радіожурналіст В. Пант називав у своїй класифікації сорок чотири жанри. Його естонський колега І. Тріккель справедливо критикував В. Панта за відсутність чіткого критерія диференціації жанрів. Однак сам віддав помітну перевагу існуючій у той час на радіо практиці. І. Тріккель виділив три групи радіожанрів: 1) жанри, запозичені з газет (форми короткої інформації), 2) газетні жанри, пристосовані до специфіки радіо (лекція як особлива форма статті на радіо), 3) радіоспецифічні жанри (репортаж, інтерв’ю, бесіда)

Болгарський вчений М. Мінков у класифікаційній схемі радіожанрів виділив родові, видові і власне жанрові ознаки. Ділення на роди обу­мовлено методом відображення дійсності. Родова ознака вирізняє власне журналістику від художнього мовлення.

За видовими ознаками М. Мінков розмежовував жанри радіожурналістики на: 1) інформаційно-актуальні, 2) аналітично-коментуючі, 3) художньо-доку­ментальні.

Виходячи з того, що радіожурналістика родове поняття, то, враховуючи специфічність радіожанрів, М. Мінков виділив такі види: а) монологічні,

б) діалогічні, в) акустичні. Основними ознаками монологічних жанрів є: особиста розповідь (усна творчість), опис, аналіз, коментування дійсності. До видової групи монологічних радіожанрів належать кореспонденція, виступ, коментар, бесіда та ін.

Для діалогічних жанрів визначальними ознаками є відображення дійсності розмовними засобами (діалог). До цієї групи належать інтерв’ю, розмова перед мікрофоном, дискусія.

Основна ознака групи акустичних жанрів – наявність звукової картини дійсності, яка доповнює усне мовлення. До цієї групи належить звукова інформація, радіорепортаж, радіонарис та інші жанри.

Диференція жанрів залежить від диференціації мети радіожурналістських повідомлень, весь широкий спектр яких спрямований на розширення діапазону впливу на аудиторію. Призначення жанрів визначають три основні способи відображення дійсності журналістикою: а) повідомлення фактів, новин, б) інтерп­ретація фактів, подій, явищ, в) образно-публіцистичне розкриття фактів, подій, явищ.

Спираючись на ці три способи відображення дійсності, В. Смірнов визначає такі три групи радіожанрів: 1) інформаційні (замітка, огляд преси, радіозвіт, радіоінтерв’ю, радіорепортаж), 2) аналітичні (радіоогляд, радіо-бесіда, радіокореспонденція, радіокоментар, радіопромова), 3) документально-художні (радіонарис, радіокомпозиція, радіофейлетон)

Цілісну систему сучасних жанрів радіожурналістики можна охарактеризувати як сукупність жанрів, динамічні зв’язки яких (як внутрішні, так і зовнішні) визначаються:

-      потребами відображення дійсності з метою впливу на вирішення цілого комплексу проблем українського державотворення, входження України у єв­ропейську і світову спільноту держав;

-      функціонуванням радіожурналістики у системі засобів масової інформації;

-      типом творчості – інформаційно-публіцистичним;

-      акустичними особливостями комунікаційного каналу;

-      закономірностями внутрішнього розвитку жанрів, їх взаємодією.

До числа жанроутворюючих елементів належать виражальні і мовно-стилістичні засоби радіожурналістики. Наприклад, інформаційне повідомлення не потребує інших засобів, крім слова, що звучить; у той же час репортаж неможливий без шумів, які характеризують подію, без звукової картини події. Живе, не завчене слово, спонтанні відповіді на питання радіожурналіста є суттєвими ознаками радіоінтерв’ю. Коментар і бесіда будуються переважно без залучення інших виражальних засобів, крім слова. У радіонарисі можуть бути використані всі три основних виражальних засоби, тобто слово, шуми і музика.

Питання для самоконтролю

1. У чому полягає специфіка жанрової системи радіомовлення?

2.які наслідки синкретизму жанрів радіомовлення?

3.Охарактеризуйте інформаційні жанри радіомовлення

4.Охарактеризуйте групу аналітичних жанрів

5.Охарактеизуйте художньо-публіцистичні жанри


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

22175. Основы организации финансов предприятий 68 KB
  Финансы – это наука об управлении денежными потоками. Это экономические отношения по поводу создания, распределения и использования фондов денежных средств. Финансы организаций это тоже экономические отношения, но на микроэкономическом уровне. В нашем курсе понятие организация и предприятие (фирма) совпадают и в дальнейшем будут взаимозаменяемы.
22176. Трансформаторные преобразователи перемещения 154.5 KB
  К одной из них первичной или обмотки возбуждения подводится переменное напряжение питания U а с другой вторичной или сигнальной обмотки снимается индуцированное в ней напряжение Uвых зависящее от коэффициента взаимоиндукции. Eг = jωMI1 где ω частота питающего напряжения; M взаимная индуктивность обмоток; I1 ток протекающий в цепи первичной обмотки. Включение обмотки возбуждения в сеть Чувствительность преобразователя можно увеличить за счет: Увеличения ампервитков обмотки возбуждения до индукции в стали магнитопровода 1 ...
22177. ОСНОВНЫЕ ПОЛОЖЕНИЯ ТЕОРИИ НЕЙРОННЫХ СЕТЕЙ 590 KB
  Биологические нейронные сети 3. Нейронные сети и алгоритм обучения персептрона 1. Оптическая память и нейронные сети Москва 1994 г. Поэтому коннекционная машина или нейронная сеть должна состоять из сети с множеством соединений сравнительно простых процессоров узлы устройства или искусственные нейроны каждый из которых имеет много входов и один выход.
22178. ПЕРСЕПТРОНЫ 260.5 KB
  Сети состоящие из одного слоя персептронных нейронов соединенных с помощью весовых коэффициентов с множеством входов см. Подобно биологическим системам которые они моделируют нейронные сети сами моделируют себя в результате попыток достичь лучшей модели поведения. При обучении нейронной сети мы действуем совершенно аналогично. Предъявляя изображение буквы А на вход нейронной сети мы получаем от нее некоторый ответ не обязательно верный.
22179. Нечеткие запросы к реляционным базам данных 81 KB
  К усиливающим относится модификатор Очень Very к ослабляющим Болееилименее или Приблизительно Почти moreorless нечеткие множества которых описываются функциями принадлежности вида: Для примера формализуем нечеткое понятие Возраст сотрудника компании . Последнее что осталось сделать построить функции принадлежности для каждого лингвистического терма. Выберем трапецеидальные функции принадлежности со следующими координатами: Молодой = [18 18 28 34] Средний = [28 35 45 50] Выше среднего = [42 53 60 60]. Теперь можно...
22180. ВВЕДЕНИЕ. ОБЩИЕ СВЕДЕНИЯ ОБ ЭКСПЕРТНЫХ СИСТЕМАХ 224 KB
  Наконец наиболее цитируемым определением третьего типа является следующее: ИИ это область знаний которая находит применение при решении задач связанных с обработкой информации на естественном языке автоматизацией программирования управлением роботами машинным зрением автоматическим доказательством теорем разумными машинами извлечения и т. Способы получения и представления знаний в интересах проектирования СИИ в настоящее время составляют предмет сравнительно нового научного направления инженерии знаний. Форма представления знаний...
22181. Структуры и стратегии поиска в пространстве состояний 360 KB
  Решение задачи методом поиска 2. Структуры и стратегии поиска в пространстве состояний 3. Решение задачи методом поиска От выбранного метода поиска то есть стратегии вывода будет зависеть порядок применения и срабатывания правил.
22182. Аппарат нечетких нейронных или гибридных сетей 450.5 KB
  Например нейронные сети хороши для задач распознавания образов но весьма неудобны для выяснения вопроса как они такое распознавание осуществляют. Они могут автоматически приобретать знания но процесс их обучения зачастую происходит достаточно медленно а анализ обученной сети весьма сложен обученная сеть обычно черный ящик для пользователя. Теоретически системы с нечеткой логикой и искусственные нейронные сети эквивалентны друг другу однако в соответствии с изложенным выше на практике у них имеются свои собственные достоинства и...
22183. Генетические алгоритмы 248.5 KB
  Это приводит к тому что приспособленность популяции возрастает позволяя ей лучше выживать в изменяющихся условиях. 1 Основные понятия генетических алгоритмов При описании генетических алгоритмов используются определения заимствованные из генетики например речь идет о популяции особей а в качестве понятий применяются ген хромосома генотип фенотип аллель. Следовательно особями популяции могут быть генотипы либо единичные хромосомы в довольно распространенном случае когда генотип состоит из одной хромосомы. Она представляет меру...