64847

ЖАНРОВА ПАЛІТРА РАДІОМОВЛЕННЯ

Лекция

Журналистика, издательское дело, полиграфия и СМИ

Відмінність жанрів радіожурналістики від жанрів газетної журналістики обумовлено специфікою радіокомунікації. Ключ до розуміння особливостей формування радіожанрів дають специфічні виражальні засоби якими оперує мовлення.

Украинкский

2014-07-15

44.5 KB

25 чел.

Опорний конспект лекції № 4

ЖАНРОВА ПАЛІТРА РАДІОМОВЛЕННЯ

План

1. Жанрова система радіомовлення, її специфіка.

2.Синкретизм радіожанрів: причина та наслідки.

3.Інформаційні жанри радіомовлення (інформаційна замітка, інтерв’ю, радіокореспонденція, репортаж).

4.Група аналітичних жанрів (коментар, бесіда, ток-шоу).

5.Художньо-публіцистичні жанри (радіо-нарис, радіопортрет, радіофейлетон тощо).

Відмінність жанрів радіожурналістики від жанрів газетної журналістики обумовлено специфікою радіокомунікації. Ключ до розуміння особливостей формування радіожанрів дають специфічні виражальні засоби, якими оперує мовлення. За своєю суттю радіопередача – це акустичне відображення дійсності. В основі його лежать мовлене слово, музика, шуми і т. д. Ці компоненти в сукупності характеризують радіожанри взагалі як родове поняття, яке виражає специфіку творчої діяльності на радіо.

Отже, особливості радіожанру визначаються слуховим сприйманням, специфікою радіокомунікації. Основні її моменти – звукове зображення дійсності, усна творчість, можливість безпосереднього впливу на слухача, передача інформації про подію у процесі її розвитку або після того, як звукова картина події і супроводжуюча її розповідь журналіста були записані на магнітну стрічку.

Посилаючись на те, що матеріальною формою існування радіожурналістики є звук і що вона реалізується з допомогою або спонтанної (імпровізованої) мови, або читання тексту (у чистому вигляді або поєднані з іншими звичними елементами), деякі автори [11, с. 37] бачать в радіожанрах певний тип звукового зображення дійсності – такий тип зображення (і комунікації), якому притаманний особливий комплекс суттєвих, а отже, і специфічних властивостей.

Інші автори [12, с. 12] стверджують, що жанри радіожурналістики характеризуються такими важливими особливостями:

1.Документальним усним мовленням, яке використовується різними жанрами радіодокументалістики;

2.Акустичним відображенням події і місця дії, тією роллю, яку відіграє у журналістському описі події звукова характеристика;

3.Ілюзією участі, яка створюється з допомогою радіотехнічних засобів, журналістських прийомів і справляє на слухача сильний психологічний вплив;

4.Психологічною напругою і емоційним звучанням, що досягається з допомогою монтажу, багатим інтонаційним забарвленням усної мови і музичним оформленням.

Санкт-петербурзький радіожурналіст і дослідник Я. Мархасьов зазначав, що основними жанрами є усна радіорозповідь, радіобесіда, радіорепортаж і радіонарис, а “всі інші гібриди цих жанрів”. Зрозуміло, що погодитися з цією класифікацією радіожанрів важко.

Під впливом існуючої практики естонський радіожурналіст В. Пант називав у своїй класифікації сорок чотири жанри. Його естонський колега І. Тріккель справедливо критикував В. Панта за відсутність чіткого критерія диференціації жанрів. Однак сам віддав помітну перевагу існуючій у той час на радіо практиці. І. Тріккель виділив три групи радіожанрів: 1) жанри, запозичені з газет (форми короткої інформації), 2) газетні жанри, пристосовані до специфіки радіо (лекція як особлива форма статті на радіо), 3) радіоспецифічні жанри (репортаж, інтерв’ю, бесіда)

Болгарський вчений М. Мінков у класифікаційній схемі радіожанрів виділив родові, видові і власне жанрові ознаки. Ділення на роди обу­мовлено методом відображення дійсності. Родова ознака вирізняє власне журналістику від художнього мовлення.

За видовими ознаками М. Мінков розмежовував жанри радіожурналістики на: 1) інформаційно-актуальні, 2) аналітично-коментуючі, 3) художньо-доку­ментальні.

Виходячи з того, що радіожурналістика родове поняття, то, враховуючи специфічність радіожанрів, М. Мінков виділив такі види: а) монологічні,

б) діалогічні, в) акустичні. Основними ознаками монологічних жанрів є: особиста розповідь (усна творчість), опис, аналіз, коментування дійсності. До видової групи монологічних радіожанрів належать кореспонденція, виступ, коментар, бесіда та ін.

Для діалогічних жанрів визначальними ознаками є відображення дійсності розмовними засобами (діалог). До цієї групи належать інтерв’ю, розмова перед мікрофоном, дискусія.

Основна ознака групи акустичних жанрів – наявність звукової картини дійсності, яка доповнює усне мовлення. До цієї групи належить звукова інформація, радіорепортаж, радіонарис та інші жанри.

Диференція жанрів залежить від диференціації мети радіожурналістських повідомлень, весь широкий спектр яких спрямований на розширення діапазону впливу на аудиторію. Призначення жанрів визначають три основні способи відображення дійсності журналістикою: а) повідомлення фактів, новин, б) інтерп­ретація фактів, подій, явищ, в) образно-публіцистичне розкриття фактів, подій, явищ.

Спираючись на ці три способи відображення дійсності, В. Смірнов визначає такі три групи радіожанрів: 1) інформаційні (замітка, огляд преси, радіозвіт, радіоінтерв’ю, радіорепортаж), 2) аналітичні (радіоогляд, радіо-бесіда, радіокореспонденція, радіокоментар, радіопромова), 3) документально-художні (радіонарис, радіокомпозиція, радіофейлетон)

Цілісну систему сучасних жанрів радіожурналістики можна охарактеризувати як сукупність жанрів, динамічні зв’язки яких (як внутрішні, так і зовнішні) визначаються:

-      потребами відображення дійсності з метою впливу на вирішення цілого комплексу проблем українського державотворення, входження України у єв­ропейську і світову спільноту держав;

-      функціонуванням радіожурналістики у системі засобів масової інформації;

-      типом творчості – інформаційно-публіцистичним;

-      акустичними особливостями комунікаційного каналу;

-      закономірностями внутрішнього розвитку жанрів, їх взаємодією.

До числа жанроутворюючих елементів належать виражальні і мовно-стилістичні засоби радіожурналістики. Наприклад, інформаційне повідомлення не потребує інших засобів, крім слова, що звучить; у той же час репортаж неможливий без шумів, які характеризують подію, без звукової картини події. Живе, не завчене слово, спонтанні відповіді на питання радіожурналіста є суттєвими ознаками радіоінтерв’ю. Коментар і бесіда будуються переважно без залучення інших виражальних засобів, крім слова. У радіонарисі можуть бути використані всі три основних виражальних засоби, тобто слово, шуми і музика.

Питання для самоконтролю

1. У чому полягає специфіка жанрової системи радіомовлення?

2.які наслідки синкретизму жанрів радіомовлення?

3.Охарактеризуйте інформаційні жанри радіомовлення

4.Охарактеризуйте групу аналітичних жанрів

5.Охарактеизуйте художньо-публіцистичні жанри


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

26620. ПРЕДУБОЙНОЕ СОДЕРЖАНИЕ ЖИВОТНЫХ 3.68 KB
  ПРЕДУБОЙНОЕ СОДЕРЖАНИЕ ЖИВОТНЫХ. Срок предубойного содержания зависит от состояния животных но он как правило не превышает 2 суток. Для животных переутомленных транспортировкой или длительными перегонами подвергавшихся воздействию неблагоприятных факторов голодание нарушение в водопое переохлаждение или перегрев действие атмосферных осадков и др. Во время предубойного содержания происходит восстановление физиологического состояния животных которое должно способствовать повышению резистентности организма и правильному протеканию...
26621. ПРИ КАКИХ ЗАБОЛЕВАНИЯХ ЖИВОТНЫЕ НЕ ДОПУСКАЮТСЯ К УБОЮ И ПОЧЕМУ 5.77 KB
  ПРИ КАКИХ ЗАБОЛЕВАНИЯХ ЖИВОТНЫЕ НЕ ДОПУСКАЮТСЯ К УБОЮ И ПОЧЕМУ Убой животных запрещается при подозрении или обнаружении у них сибирской язвы эмфиэематозного карбункула столбняка ботулизма чумы крупного рогатого скота чумы верблюдов бешенства злокачественного отека брадзота энтеротоксемии овец катаральной лихорадки крупного рогатого скота и овец синий язык африканской чумы свиней туляремии сапа эпизоотического линфангита мелиоидоза ложного сапа миксоматоза и геморрагической болезни кроликов а также гриппа птиц. При...
26622. РЕЖИМЫ И МЕТОДЫ ОБЕЗВРЕЖИВАНИЯ МЯСА ПРИ ЦИСТИЦЕРКОЗЕ СВИНЕЙ И КРС 2.81 KB
  При обнаружении цистицерков на разрезах мышц головы и сердца производят дополнительно по два параллельных разреза шейных мышц в выйной области лопатколоктевых спинных тазовой конечности и диафрагмы. Если на 40 см2 разреза мышц головы или сердца и хотя бы на одном из разрезов мышц туши найдут более трех живых или погибших личинок тушу голову и внутренние органы кроме кишечника направляют на утилизацию. При обнаружении на 40 см2 разреза мышц головы или сердца более трех живых или погибших цистицерков и при отсутствии или наличии не более...
26623. САНИТАРНАЯ ОЦЕНКА ГРИБОВ 22.53 KB
  По своей пищевой ценности грибы подразделяют на IV категории: I белые грибы грузди грузди желтые рыжики; II подосиновики подберезовики маслята грузди осиновые дубовики волнушки польский гриб; III моховики козляки белянки серушки валуи сыроежки лисички опята шампиньоны строчки сморчки; IV скрипицы краснушки горькушки свинушки зеленушки рядовики вешенки. качество готовой продукции зависит не только от категории но и от того как хорошо грибы переработаны. Молодые грибы питательнее чем переросшие старые. Свежие...
26624. САНИТАРНАЯ ОЦЕНКА МОЛОКА ПРИ РАДИАЦИОННОМ ПОРАЖЕНИИ ЖИВОТНЫХ 1.66 KB
  САНИТАРНАЯ ОЦЕНКА МОЛОКА ПРИ РАДИАЦИОННОМ ПОРАЖЕНИИ ЖИВОТНЫХ. При загрязнении молока этими изотопами его можно очистить с помощью ионообменных смол 75 90. Из загрязненного молока рекомендуется вырабатывать сливочное и топленое масло переход радиоактивных веществ молока в сливочное масло не превышает 4 а в топленое 1 или сыр и творог кислотным способом переход радиоизотопов в готовый продукт не превышает 20 активности молока.
26625. САНИТАРНАЯ ОЦЕНКА МОЛОКА ПРИ ТУБЕРКУЛЕЗЕ И БРУЦЕЛЛЕЗЕ Ж/Х. ТУБЕРКУЛЕЗ 5.88 KB
  Молоко становится жидким с наличием хлопьев приобретает зеленоватожелтую окраску и соленый вкус. Если туберкулезом поражена молочная железа молоко голубоватого цвета. Молоко от животных больных туберкулезом кипятят в течение 10 мин и используют для откорма животных. Молоко от нереагирующих аллергически коров из неблагополучного по туберкулезу хозяйства пастеризуют непосредственно на ферме при температуре 90 С в течение 5 мин или при температуре 85 С в течение 30 мин.
26626. САН. ОЦЕНКА МЯСА ПРИ ИСТОЩЕНИИ, ЖЕЛТУШНОСТИ, ГИДРЕМИИ, БЛЕДНОЙ ОКРАСКЕ 8.29 KB
  При наличии дистрофических изменений в мускулатуре тушу вместе с органами направляют на утилизацию. При наличии дегенеративных изменений в мускулатуре тушу со всеми органами направляют на утилизацию. При положительном результате внутренние органы направляют на утилизацию а тушу на проварку. Если возбудителей токеиксинфекций не выделено то тушу и непораженные внутренние органы направляют на промышленную переработку.
26627. САНИТАРНАЯ ОЦЕНКА МЯСА ПРИ ОБНАРУЖЕНИИ В НЕМ САЛЬМОНЕЛЛ 4.92 KB
  САНИТАРНАЯ ОЦЕНКА МЯСА ПРИ ОБНАРУЖЕНИИ В НЕМ САЛЬМОНЕЛЛ. ПРОФИЛАКТИКА: избегать обсеменения мяса в процессе убоя и переработки; не допускать к убою утомленных животных а также подвергшихся перед убоем длительному голоданию свыше 24 часов перегреванию или переохлаждению; больных животных и сальмонеллоносителей следует убивать на санитарной бойне; осуществлять грамотный ветсан контроль при заготовках транспортировке убое скота переработке и хранении мясных туш; получении и переработке молока. при отсутствии патологических изменений...
26628. САНИТАРНАЯ ОЦЕНКА МЯСА ПРИ ПИРОПЛАЗМИДОЗАХ 4.32 KB
  Паразитируют в эритроцитах бабезии анаплазмы пироплазмы франсиеллы нутталии или в эритроцитах и клетках ретикулоэндотелиальной системы лимфоузлов печени селезенки костного мозга тейлерии а иногда в лейкоцитах и плазме крови. Характерны общая анемичность и желтушность увеличение печени и селезенки кровоизлияния на слизистых и серозных оболочках жидкая светлая кровь. При тейлериозе в лимфоузлах почках и печени обнаруживают небольшие бугорки плотные на ощупь с кровоизлияниями. Окончательный диагноз ставят на основании...