64848

ТЕЛЕБАЧЕННЯ В СИСТЕМІ ЗМІ

Лекция

Журналистика, издательское дело, полиграфия и СМИ

Особливості технічного постачання телевізійного сигналу ефірне телебачення кабельні мережі супутникові телеканали. Телебачення як об’єкт культурології та соціології.

Украинкский

2014-07-15

40.5 KB

10 чел.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ № 2

Опорний конспект лекції № 5

ТЕЛЕБАЧЕННЯ В СИСТЕМІ ЗМІ

План

  1.  Специфіка телебачення як різновиду засобів масової комунікації.
  2.  Особливості технічного постачання телевізійного сигналу (ефірне телебачення, кабельні мережі, супутникові телеканали).
  3.  Розвиток громадського телемовлення.
  4.  Телебачення як об’єкт культурології та соціології.
  5.  Телевізійна аудиторія, її специфіка. Основні фактори впливу на телеаудиторію.

Телебачення, як один із засобів масової інформації, є найбільш масовим зі ЗМІ, охоплюючи і ті верстви населення, які залишаються за рамками впливу інших ЗМІ. Ця здатність телебачення пояснюється його специфікою як засобу створення, передачі і сприйняття інформації.

По-перше, ця специфіка полягає у здатності електромагнітних коливань, що несуть телевізійний сигнал, проникати в будь-яку точку простору в зоні дії передавача. З появою супутникового телебачення останнє обмеження відпало, ще більше посиливши позиції ТБ.

По-друге, специфіка ТБ (на відміну від радіо) в його екрані, тобто, в передачі інформації за допомогою рухомого зображення, супроводжуваного звуком. Саме екраном забезпечує безпосередньо-чуттєве сприйняття телевізійних образів, а значить і їх доступність для найширшої аудиторії. На відміну, наприклад, від радіо, ТБ інформація доноситься до глядача в двох площинах:

  •  вербальної (словесної)
  •  невербальної, зорової

Звукоглядацького характер телевізійної комунікації посилюється персоніфікацією інформації, телебачення у великому числі випадків має на увазі особистісні контакти автора або ведучого і учасників передачі з аудиторією. Персоніфікація телеінформації вже давно утвердилася в усьому світі як принцип віщання, як сутнісне відміну телевізійної журналістики від інших її пологів.

По-третє, телебачення здатне повідомити в звукоглядацького формі про дію в момент його звершення. Одночасність події і його відображення на телевізійному екрані (сімультантность) є чи не найбільш унікальну властивість телебачення.

Сімультантность присутній в телевізійних передачах не постійно, проте, має велике значення для психології глядацького сприйняття, як би нагадуючи про достовірність дії, що відбувається на екрані. Сімультантность, що створює ефект присутності глядача на місці подій, надає, як уже зазначалося вище, телевізійного повідомленням особливу достовірність, документальність, реалістичність, що забезпечує винятковість у вирішенні інформаційних задач телебаченням як одного з різновидів ЗМІ.

Г. Маклюен першим звернув увагу на роль засобів масової комунікації, особливо телебачення, у формуванні свідомості незалежно від змісту повідомлення. На підставі цього він зробив висновок, що повідомленням, переданим засобом спілкування є саме цей засіб. На думку Г. Маклюена, телебачення це не труба, по якій можна передавати все, що бажана. При передачі повідомлення технічний засіб не нейтрально, а передає повідомленням свої властивості. Все, що передається по телебаченню, саме стає телегенним. Телебачення, збираючи на екрані всі часи і простору відразу, зіштовхує їх у свідомості телеглядачів, надаючи значимість навіть повсякденному. Привертаючи увагу до того, що вже відбулося, телебачення повідомляє аудиторії про кінцевий результат. Це створює у свідомості телеглядачів ілюзію того, що демонстрація самого дії веде до даного результату. Виходить, що реакція передує акції. Телеглядач, таким чином, змушений приймати і засвоювати структурно-резонансну мозаїчність телевізійного зображення. Телеглядачеві доводиться співвідносити розрізнені повідомлення між собою, формуючи «кулястий космос миттєво виникають взаємозв'язків». На ефективність сприйняття інформації впливають життєвий досвід телеглядача, пам'ять і швидкість сприйняття, його соціальні установки. У результаті телебачення активно впливає на просторово-часову організацію сприйняття інформації. Діяльність засобів масової комунікації перестає бути для людини похідної від будь-яких подій. Засоби масової комунікації починають у свідомості людини діяти як першопричина, що наділяє дійсність своїми властивостями. Відбувається конструювання реальності засобами масової комунікації. Засоби масової комунікації, таким чином, формують своє, міфологічний простір. Виходячи з цього, Г. Маклюен на перший план висуває міф, як найбільш органічний для людини, що живе в умовах електронного оточення, спосіб сприйняття світу. У мифотворчоссті функціонування засобів масової комунікації телебачення сприймається як річ, що породжує реальну телевізійну практику. Для телевізійного покоління самі собою зрозумілими стають переконання, що засоби масової комунікації всюдисущі, всемогутні, всезнаючий. Через засоби масової комунікації споживач переймається ілюзією власної винятковості, проникності, освіченості. Однак, вбачаючи в телевізійному поколінні позитивні установки, Г. Маклюен досить песимістично відгукувався про його практичні досягнення. Телевізійне покоління, на думку Г. Маклюена, з одного боку - творець цього, а з іншого - його жертва.

У літературі зустрічається такий поділ суспільства з погляду медіапростору, як "Digitalnatives" і "Digitalimmigrants". Перша група — це населення, котра народилася за доби бурхливого розвитку нових технологій, котрим таке явище як мобільного телефона чи Інтернет, і навіть різні електронні нововведення того є буденністю і звичними атрибутами часу. Друга ж група -це, хто з віку, звик в іншу структурі медіапростору і з труднощами сприймає новинки медіа ринку. Друга ж група людей більш лояльна до традиційних медіа (газетам, радіо) і приділяє даним ЗМІ більше часу. За результатами дослідження «Телебачення очима телеглядачів», підлітки витрачають менше часу на медіаспоживання, ніж дорослі (4 години 47 хвилин і шість годин 6 хвилин, у добу відповідно). Разом з більшою споживацькою активністю підлітків у мережі Інтернет, ця тенденція поширюється і телебачення, підлітки загалом витрачають на телебачення близько 3 годин на день (3 часу й 1 хвилин), тоді, як дорослі дивляться телевізор близько 3 годинників та 35 хвилин (на 19% більше). Зазначені тенденції також коректують характер телебачення, оскільки частка «Digitalnatives» у кількості телевізійної аудиторії щороку збільшується.

Телебачення, як медіа, відчуває всю жорсткішу конкуренцію із боку мережі Інтернет та кілька поступається свої позиції у дедалі більше насиченому медіапросторі. Проте телебачення залишається лідером серед інших медіа за обсягами споживання й чисельності аудиторії. Натомість розвиток Інтернету сприяє відтоку молодої частини аудиторії від телеекранів, наслідком чого стане зміну соціально-демографічної структури аудиторії телебачення.Социально-демографическая структура формує загальні тенденції взаємовідносин ТБ і аудиторії з відмінностей типів теледивлення в вікових групах. Зміна складу аудиторії був із мінливою роллю телебачення у суспільстві та перетворенням цілей телебачення як медіа. Вочевидь, що систему, що складається з безлічі медіа, єдиної аудиторії та обмежена часоммедиапотребления, продовжить своє перетворення. У цих умовах телебачення для утримання аудиторії муситиме в дедалі більшому ступеня враховувати інтереси своїх потенційних глядачів, що сьогодні проявляється у процесі диверсифікації телевізійного пропозиції.

Питання для самоконтролю

  1.  У чому полягає специфіка телебачення як різновиду ЗМК?
  2.  Охарактеризуйте розвиток громадського телемовлення?
  3.  У чому специфіка телебачення як об’єкта культурології та соціології?
  4.  Які існують основні фактори впливу на телеаудиторію? 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

27737. Сущность социально-педагогической реабилитации 21.92 KB
  Между тем и ресоциализация и перевоспитание являются составными частями процесса педагогической реабилитации. Социальнопедагогическая реабилитация – это процесс объединяющий действия по социальной и педагогической реабилитации. Возможность такого объединения объясняется наличием общих составляющих: ресоциализации в педагогической реабилитации научение действиям социальных ролей в социальной реабилитации.
27738. Средства массовой информации 24.35 KB
  Под ними следует понимать социальные институты обеспечивающие сбор обработку и распространение информации в массовом масштабе. Действенность влияния СМИ на аудиторию обеспечивается благодаря созданию следующих условий: актуальность информации и создание для потребителя эффекта ее востребованности что усиливает влияние действенность; настрой зрителя на восприятие именно этой информации. От этого зависит включение его во взаимодействие с источником информации.
27739. Сухомлинский Василий Александрович 26.98 KB
  Сухомлинский педагог и мыслитель стоял у истоков движения учителейноваторов возрождения обновленной педагогики сотрудничества восстановления в воспитании приоритета общечеловеческих ценностей что нашло отражение в его работах Павлышская средняя школа Сердце отдаю детям Рождение гражданина Разговор с молодым директором Три письма о любви Сухомлинским написано более 30 книг и 5000 статей большая часть которых известна не только на Родине но и переведена в Болгарии Венгрии Германии Китае Польше Японии в других странах....
27740. Методы социально-педагогического исследования 20.65 KB
  metodos путь способ исследования ведущее средство получения нового знания инструмент открытия объективных закономерностей окружающей действительности. Условно методы можно разделить на методы исследования социальнопедагогической реальности и методы ее преобразования СВ. Мустаевой: методы исследования методы воспитания и методы социальнопсихологической помощи.
27741. Педагогическая диагностика 17.59 KB
  Зная и учитывая специфику взаимодействия с педагогически запущенными подростками или подростками асоциального поведения опытные классные руководители организуют процесс перевоспитания. После изучения трудного школьника необходимо установить с ним взаимоприемлемый контакт используя при этом разнообразные методы и приемы педагогического взаимодействия а также методы перевоспитания. Второй этап связан с процессом перевоспитания который предполагает использование методов воспитания и перевоспитания. Каждый метод перевоспитания при...
27742. Российское образование 14 KB
  Учреждения дополнительного образования; другие учреждения предоставляющие образовательные услуги. Государственные и муниципальные образовательные учреждения осуществляют свою деятельность на базе типовых положений утвержденных Правительством РФ о соответствующих типах и видах образовательных учреждений.
27743. Мезофакторы социализации 19.5 KB
  В России в сельской местности проживает около 26 населения. Но при этом они обладают типичными характеристиками: небольшое количество жителей; малая плотность населения; малая степень разнообразия видов трудовой деятельности; плохо развитое общественное обслуживание; почти полное отсутствие учреждений культуры и возможностей для проведения досуга. Происходит уменьшение сельского населения. Город тип поселения для которого характерны концентрация большого количества людей и высокая плотность населения на ограниченной территории...
27744. Иоганн Фридрих Гербарт 19.36 KB
  Гербарт получил образование сначала в латинской классической школе а затем в Иенском университете.Окончив университет Гербарт стал воспитателем детей в семье швейцарского аристократа.С 1802 года Гербарт работал в Гёттингенском и Кенигсбергском университетах в должности профессора.
27745. Станислав Теофилович Шацкий 22.81 KB
  Шацкий писал по этому вопросу в 1918 г. Шацкий родоначальник русской и советской дошкольной педагогики. Еще в дореволюционные годы им и его ближайшими сотрудниками была разработана оригинальная как Шацкий называл русская система воспитания в детском саду существенно отличавшаяся от той что была создана Фрёбелем и современницей Шацкого М.