64848

ТЕЛЕБАЧЕННЯ В СИСТЕМІ ЗМІ

Лекция

Журналистика, издательское дело, полиграфия и СМИ

Особливості технічного постачання телевізійного сигналу ефірне телебачення кабельні мережі супутникові телеканали. Телебачення як об’єкт культурології та соціології.

Украинкский

2014-07-15

40.5 KB

9 чел.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ № 2

Опорний конспект лекції № 5

ТЕЛЕБАЧЕННЯ В СИСТЕМІ ЗМІ

План

  1.  Специфіка телебачення як різновиду засобів масової комунікації.
  2.  Особливості технічного постачання телевізійного сигналу (ефірне телебачення, кабельні мережі, супутникові телеканали).
  3.  Розвиток громадського телемовлення.
  4.  Телебачення як об’єкт культурології та соціології.
  5.  Телевізійна аудиторія, її специфіка. Основні фактори впливу на телеаудиторію.

Телебачення, як один із засобів масової інформації, є найбільш масовим зі ЗМІ, охоплюючи і ті верстви населення, які залишаються за рамками впливу інших ЗМІ. Ця здатність телебачення пояснюється його специфікою як засобу створення, передачі і сприйняття інформації.

По-перше, ця специфіка полягає у здатності електромагнітних коливань, що несуть телевізійний сигнал, проникати в будь-яку точку простору в зоні дії передавача. З появою супутникового телебачення останнє обмеження відпало, ще більше посиливши позиції ТБ.

По-друге, специфіка ТБ (на відміну від радіо) в його екрані, тобто, в передачі інформації за допомогою рухомого зображення, супроводжуваного звуком. Саме екраном забезпечує безпосередньо-чуттєве сприйняття телевізійних образів, а значить і їх доступність для найширшої аудиторії. На відміну, наприклад, від радіо, ТБ інформація доноситься до глядача в двох площинах:

  •  вербальної (словесної)
  •  невербальної, зорової

Звукоглядацького характер телевізійної комунікації посилюється персоніфікацією інформації, телебачення у великому числі випадків має на увазі особистісні контакти автора або ведучого і учасників передачі з аудиторією. Персоніфікація телеінформації вже давно утвердилася в усьому світі як принцип віщання, як сутнісне відміну телевізійної журналістики від інших її пологів.

По-третє, телебачення здатне повідомити в звукоглядацького формі про дію в момент його звершення. Одночасність події і його відображення на телевізійному екрані (сімультантность) є чи не найбільш унікальну властивість телебачення.

Сімультантность присутній в телевізійних передачах не постійно, проте, має велике значення для психології глядацького сприйняття, як би нагадуючи про достовірність дії, що відбувається на екрані. Сімультантность, що створює ефект присутності глядача на місці подій, надає, як уже зазначалося вище, телевізійного повідомленням особливу достовірність, документальність, реалістичність, що забезпечує винятковість у вирішенні інформаційних задач телебаченням як одного з різновидів ЗМІ.

Г. Маклюен першим звернув увагу на роль засобів масової комунікації, особливо телебачення, у формуванні свідомості незалежно від змісту повідомлення. На підставі цього він зробив висновок, що повідомленням, переданим засобом спілкування є саме цей засіб. На думку Г. Маклюена, телебачення це не труба, по якій можна передавати все, що бажана. При передачі повідомлення технічний засіб не нейтрально, а передає повідомленням свої властивості. Все, що передається по телебаченню, саме стає телегенним. Телебачення, збираючи на екрані всі часи і простору відразу, зіштовхує їх у свідомості телеглядачів, надаючи значимість навіть повсякденному. Привертаючи увагу до того, що вже відбулося, телебачення повідомляє аудиторії про кінцевий результат. Це створює у свідомості телеглядачів ілюзію того, що демонстрація самого дії веде до даного результату. Виходить, що реакція передує акції. Телеглядач, таким чином, змушений приймати і засвоювати структурно-резонансну мозаїчність телевізійного зображення. Телеглядачеві доводиться співвідносити розрізнені повідомлення між собою, формуючи «кулястий космос миттєво виникають взаємозв'язків». На ефективність сприйняття інформації впливають життєвий досвід телеглядача, пам'ять і швидкість сприйняття, його соціальні установки. У результаті телебачення активно впливає на просторово-часову організацію сприйняття інформації. Діяльність засобів масової комунікації перестає бути для людини похідної від будь-яких подій. Засоби масової комунікації починають у свідомості людини діяти як першопричина, що наділяє дійсність своїми властивостями. Відбувається конструювання реальності засобами масової комунікації. Засоби масової комунікації, таким чином, формують своє, міфологічний простір. Виходячи з цього, Г. Маклюен на перший план висуває міф, як найбільш органічний для людини, що живе в умовах електронного оточення, спосіб сприйняття світу. У мифотворчоссті функціонування засобів масової комунікації телебачення сприймається як річ, що породжує реальну телевізійну практику. Для телевізійного покоління самі собою зрозумілими стають переконання, що засоби масової комунікації всюдисущі, всемогутні, всезнаючий. Через засоби масової комунікації споживач переймається ілюзією власної винятковості, проникності, освіченості. Однак, вбачаючи в телевізійному поколінні позитивні установки, Г. Маклюен досить песимістично відгукувався про його практичні досягнення. Телевізійне покоління, на думку Г. Маклюена, з одного боку - творець цього, а з іншого - його жертва.

У літературі зустрічається такий поділ суспільства з погляду медіапростору, як "Digitalnatives" і "Digitalimmigrants". Перша група — це населення, котра народилася за доби бурхливого розвитку нових технологій, котрим таке явище як мобільного телефона чи Інтернет, і навіть різні електронні нововведення того є буденністю і звичними атрибутами часу. Друга ж група -це, хто з віку, звик в іншу структурі медіапростору і з труднощами сприймає новинки медіа ринку. Друга ж група людей більш лояльна до традиційних медіа (газетам, радіо) і приділяє даним ЗМІ більше часу. За результатами дослідження «Телебачення очима телеглядачів», підлітки витрачають менше часу на медіаспоживання, ніж дорослі (4 години 47 хвилин і шість годин 6 хвилин, у добу відповідно). Разом з більшою споживацькою активністю підлітків у мережі Інтернет, ця тенденція поширюється і телебачення, підлітки загалом витрачають на телебачення близько 3 годин на день (3 часу й 1 хвилин), тоді, як дорослі дивляться телевізор близько 3 годинників та 35 хвилин (на 19% більше). Зазначені тенденції також коректують характер телебачення, оскільки частка «Digitalnatives» у кількості телевізійної аудиторії щороку збільшується.

Телебачення, як медіа, відчуває всю жорсткішу конкуренцію із боку мережі Інтернет та кілька поступається свої позиції у дедалі більше насиченому медіапросторі. Проте телебачення залишається лідером серед інших медіа за обсягами споживання й чисельності аудиторії. Натомість розвиток Інтернету сприяє відтоку молодої частини аудиторії від телеекранів, наслідком чого стане зміну соціально-демографічної структури аудиторії телебачення.Социально-демографическая структура формує загальні тенденції взаємовідносин ТБ і аудиторії з відмінностей типів теледивлення в вікових групах. Зміна складу аудиторії був із мінливою роллю телебачення у суспільстві та перетворенням цілей телебачення як медіа. Вочевидь, що систему, що складається з безлічі медіа, єдиної аудиторії та обмежена часоммедиапотребления, продовжить своє перетворення. У цих умовах телебачення для утримання аудиторії муситиме в дедалі більшому ступеня враховувати інтереси своїх потенційних глядачів, що сьогодні проявляється у процесі диверсифікації телевізійного пропозиції.

Питання для самоконтролю

  1.  У чому полягає специфіка телебачення як різновиду ЗМК?
  2.  Охарактеризуйте розвиток громадського телемовлення?
  3.  У чому специфіка телебачення як об’єкта культурології та соціології?
  4.  Які існують основні фактори впливу на телеаудиторію? 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

79059. Право цивильное и право преторское. Римские магистраты и значение их эдиктов для выработки новой системы права. Процесс взаимодействия права цивильного и преторского. Кодификация эдиктов 28.54 KB
  Римские магистраты и значение их эдиктов для выработки новой системы права. Процесс взаимодействия права цивильного и преторского. civilis – гражданский или квиритское право римляне называли себя квиритами в честь бога войны Яна Квирина – совокупность норм права исходящих от народного собрания позднее – сената. Источники цивильного права – обычаи и законы.
79060. Понятие наследования. Сущность и происхождение наследования. Виды наследования 24.25 KB
  Подобно тому как собственность в экономическом смысле существовала и до образования государства и права а право собственности появилось только с образованием государства так и наследственное право в качестве завершения права собственности появилось только с возникновением государства. Универсальный характер наследования проявляется в том что к наследнику переходят сразу и права и обязанности входящие в состав наследства в том что наследник может приобрести в составе наследства даже такие права и обязанности о существовании которых он...
79061. Понятие права собственности. Содержание права собственности 27.13 KB
  Содержание права собственности. Понятие права собственности и развитие этого института в Риме. Римское право было системой права построенного на начале частной собственности.
79062. Понятие римского частного права. Отличие частного права от права публичного. Основные системы римского частного права 20.29 KB
  Отличие частного права от права публичного. Основные системы римского частного права. Один из римских юристов классического периода Ульпиан проводит разграничение этих двух областей права следующим образом.
79063. Понятие физического лица и правоспособности. Элементы правоспособности. Утрата и ограничение правоспособности (caput) 19.53 KB
  Древний Рим был рабовладельческим государством и поэтому признавал лицом далеко не каждого человека. Субъектом права признавался только свободный человек, поэтому рабы рассматривались не как субъект, а как объект права (говорящее орудие).
79064. Правовое положение рабов. Институт пекулия. Способы установления и прекращения рабства 25.17 KB
  Власть рабовладельца над рабом беспредельна; она является полным произволом; господин может раба продать даже убить. Раб не может вступить в брак признаваемый законом; союз раба и рабыни contubernium отношение чисто фактическое. Если тем не менее коекакие проблески признания личности раба имели место то это происходило в интересах самого рабовладельца имело целью расширить и углубить эксплуатацию рабов. Термином пекулий происходящим вероятно от слова pecus скот называлось имущество выделяемое из общего имущества рабовладельца в...
79065. Правовое положение римских граждан. Установление формально равной правоспособности свободных в области частного права. Понятие дееспособности. Лица недееспособные и частично дееспособные 23.98 KB
  Установление формально равной правоспособности свободных в области частного права. в случаях захвата римского гражданина во власть врагов или по крайней мере недружественного народа впрочем в случае последующего возвращения на римскую территорию такое лицо восстанавливалось во всех правах; это называлось ius postliminii. Правоспособность римского гражданства в области частного права слагалась из двух основных элементов: ius conubii т. права вступать в законный брак при котором дети получали права римского гражданства а отцу принадлежала...
79066. Прекращение обязательств. Новация. Зачет. Невозможность исполнения обязательства 22.39 KB
  Невозможность исполнения обязательства. Последнее возможно лишь с согласия кредитора; место исполнения соответствует месту определенному в договоре; исполнение в срок указанный в договоре.; в оба требования должны быть такими по которым срок исполнения уже наступил или определен моментом востребования. Просрочка исполнения усиливает ответственность должника который должен впредь отвечать не только соответственно прямому содержанию обязательства но и обязывался к возмещению неполученных доходов кредитора на него возлагался случайный...
79067. Развитие уголовного права в Риме в период империи 19.9 KB
  Характерной тенденцией развития уголовного права данного периода является то что ряд частных деликтов постепенно становятся уголовно наказуемыми включаются в категорию преступлений crimen publicum. Появляется также большое число новых преступлений в том числе таких которые рассматриваются как опасное посягательство на устои государства. В числе этих преступлений заговор с целью свержения императора покушение на его жизнь или жизнь его чиновников непризнание религиозного культа императора и т. К числу преступлений непосредственно...