64848

ТЕЛЕБАЧЕННЯ В СИСТЕМІ ЗМІ

Лекция

Журналистика, издательское дело, полиграфия и СМИ

Особливості технічного постачання телевізійного сигналу ефірне телебачення кабельні мережі супутникові телеканали. Телебачення як обєкт культурології та соціології.

Украинкский

2014-07-15

40.5 KB

13 чел.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ № 2

Опорний конспект лекції № 5

ТЕЛЕБАЧЕННЯ В СИСТЕМІ ЗМІ

План

  1.  Специфіка телебачення як різновиду засобів масової комунікації.
  2.  Особливості технічного постачання телевізійного сигналу (ефірне телебачення, кабельні мережі, супутникові телеканали).
  3.  Розвиток громадського телемовлення.
  4.  Телебачення як об’єкт культурології та соціології.
  5.  Телевізійна аудиторія, її специфіка. Основні фактори впливу на телеаудиторію.

Телебачення, як один із засобів масової інформації, є найбільш масовим зі ЗМІ, охоплюючи і ті верстви населення, які залишаються за рамками впливу інших ЗМІ. Ця здатність телебачення пояснюється його специфікою як засобу створення, передачі і сприйняття інформації.

По-перше, ця специфіка полягає у здатності електромагнітних коливань, що несуть телевізійний сигнал, проникати в будь-яку точку простору в зоні дії передавача. З появою супутникового телебачення останнє обмеження відпало, ще більше посиливши позиції ТБ.

По-друге, специфіка ТБ (на відміну від радіо) в його екрані, тобто, в передачі інформації за допомогою рухомого зображення, супроводжуваного звуком. Саме екраном забезпечує безпосередньо-чуттєве сприйняття телевізійних образів, а значить і їх доступність для найширшої аудиторії. На відміну, наприклад, від радіо, ТБ інформація доноситься до глядача в двох площинах:

  •  вербальної (словесної)
  •  невербальної, зорової

Звукоглядацького характер телевізійної комунікації посилюється персоніфікацією інформації, телебачення у великому числі випадків має на увазі особистісні контакти автора або ведучого і учасників передачі з аудиторією. Персоніфікація телеінформації вже давно утвердилася в усьому світі як принцип віщання, як сутнісне відміну телевізійної журналістики від інших її пологів.

По-третє, телебачення здатне повідомити в звукоглядацького формі про дію в момент його звершення. Одночасність події і його відображення на телевізійному екрані (сімультантность) є чи не найбільш унікальну властивість телебачення.

Сімультантность присутній в телевізійних передачах не постійно, проте, має велике значення для психології глядацького сприйняття, як би нагадуючи про достовірність дії, що відбувається на екрані. Сімультантность, що створює ефект присутності глядача на місці подій, надає, як уже зазначалося вище, телевізійного повідомленням особливу достовірність, документальність, реалістичність, що забезпечує винятковість у вирішенні інформаційних задач телебаченням як одного з різновидів ЗМІ.

Г. Маклюен першим звернув увагу на роль засобів масової комунікації, особливо телебачення, у формуванні свідомості незалежно від змісту повідомлення. На підставі цього він зробив висновок, що повідомленням, переданим засобом спілкування є саме цей засіб. На думку Г. Маклюена, телебачення це не труба, по якій можна передавати все, що бажана. При передачі повідомлення технічний засіб не нейтрально, а передає повідомленням свої властивості. Все, що передається по телебаченню, саме стає телегенним. Телебачення, збираючи на екрані всі часи і простору відразу, зіштовхує їх у свідомості телеглядачів, надаючи значимість навіть повсякденному. Привертаючи увагу до того, що вже відбулося, телебачення повідомляє аудиторії про кінцевий результат. Це створює у свідомості телеглядачів ілюзію того, що демонстрація самого дії веде до даного результату. Виходить, що реакція передує акції. Телеглядач, таким чином, змушений приймати і засвоювати структурно-резонансну мозаїчність телевізійного зображення. Телеглядачеві доводиться співвідносити розрізнені повідомлення між собою, формуючи «кулястий космос миттєво виникають взаємозв'язків». На ефективність сприйняття інформації впливають життєвий досвід телеглядача, пам'ять і швидкість сприйняття, його соціальні установки. У результаті телебачення активно впливає на просторово-часову організацію сприйняття інформації. Діяльність засобів масової комунікації перестає бути для людини похідної від будь-яких подій. Засоби масової комунікації починають у свідомості людини діяти як першопричина, що наділяє дійсність своїми властивостями. Відбувається конструювання реальності засобами масової комунікації. Засоби масової комунікації, таким чином, формують своє, міфологічний простір. Виходячи з цього, Г. Маклюен на перший план висуває міф, як найбільш органічний для людини, що живе в умовах електронного оточення, спосіб сприйняття світу. У мифотворчоссті функціонування засобів масової комунікації телебачення сприймається як річ, що породжує реальну телевізійну практику. Для телевізійного покоління самі собою зрозумілими стають переконання, що засоби масової комунікації всюдисущі, всемогутні, всезнаючий. Через засоби масової комунікації споживач переймається ілюзією власної винятковості, проникності, освіченості. Однак, вбачаючи в телевізійному поколінні позитивні установки, Г. Маклюен досить песимістично відгукувався про його практичні досягнення. Телевізійне покоління, на думку Г. Маклюена, з одного боку - творець цього, а з іншого - його жертва.

У літературі зустрічається такий поділ суспільства з погляду медіапростору, як "Digitalnatives" і "Digitalimmigrants". Перша група — це населення, котра народилася за доби бурхливого розвитку нових технологій, котрим таке явище як мобільного телефона чи Інтернет, і навіть різні електронні нововведення того є буденністю і звичними атрибутами часу. Друга ж група -це, хто з віку, звик в іншу структурі медіапростору і з труднощами сприймає новинки медіа ринку. Друга ж група людей більш лояльна до традиційних медіа (газетам, радіо) і приділяє даним ЗМІ більше часу. За результатами дослідження «Телебачення очима телеглядачів», підлітки витрачають менше часу на медіаспоживання, ніж дорослі (4 години 47 хвилин і шість годин 6 хвилин, у добу відповідно). Разом з більшою споживацькою активністю підлітків у мережі Інтернет, ця тенденція поширюється і телебачення, підлітки загалом витрачають на телебачення близько 3 годин на день (3 часу й 1 хвилин), тоді, як дорослі дивляться телевізор близько 3 годинників та 35 хвилин (на 19% більше). Зазначені тенденції також коректують характер телебачення, оскільки частка «Digitalnatives» у кількості телевізійної аудиторії щороку збільшується.

Телебачення, як медіа, відчуває всю жорсткішу конкуренцію із боку мережі Інтернет та кілька поступається свої позиції у дедалі більше насиченому медіапросторі. Проте телебачення залишається лідером серед інших медіа за обсягами споживання й чисельності аудиторії. Натомість розвиток Інтернету сприяє відтоку молодої частини аудиторії від телеекранів, наслідком чого стане зміну соціально-демографічної структури аудиторії телебачення.Социально-демографическая структура формує загальні тенденції взаємовідносин ТБ і аудиторії з відмінностей типів теледивлення в вікових групах. Зміна складу аудиторії був із мінливою роллю телебачення у суспільстві та перетворенням цілей телебачення як медіа. Вочевидь, що систему, що складається з безлічі медіа, єдиної аудиторії та обмежена часоммедиапотребления, продовжить своє перетворення. У цих умовах телебачення для утримання аудиторії муситиме в дедалі більшому ступеня враховувати інтереси своїх потенційних глядачів, що сьогодні проявляється у процесі диверсифікації телевізійного пропозиції.

Питання для самоконтролю

  1.  У чому полягає специфіка телебачення як різновиду ЗМК?
  2.  Охарактеризуйте розвиток громадського телемовлення?
  3.  У чому специфіка телебачення як об’єкта культурології та соціології?
  4.  Які існують основні фактори впливу на телеаудиторію? 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

15181. Жүсіпбек Аймауытов 107 KB
  ЖҮСІПБЕК АЙМАУЫТОВ 18891931 Аймауытов Жүсіпбек 1889 1931 қазақтың көрнекті жазушысы қазақ әдебиетін қалыптастырушылардың бірі.Туып өскен жері Павлодар облысының Баянауыл ауданына қарасты бұрынғы Қызыл ту қазіргі Жүсіпбек Аймауытов ауылы.Әкесі Аймауыт кед
15182. Жұбан Молдағалиев 64 KB
  Бір естелік 86ның ызғарлы желтоқсанындағы дүрбелең халық көкейінде әлі жаңғырып тұр. Уақыт алға жылжыған сайын кезінде айтылуға тыйым салынған шындықтар тамтұмдап болса да оқиғаны көзбен көргендердің аузымен айтыла бастады. Жастардың зиялы қауымға деген сенімсізд
15183. Зейнолла Шыраев 74 KB
  ЖЫР ОТЫМЕН БІРГЕ ЖАНЫП ӨМІРДЕН ӨТКЕН АҚЫН Г.Е.Махамбетжанова Н.Т.Қожанова Қызылорда облысы Қазалы қаласындағы Ғ.Мұратбаев атындағы № 17 орта мектебі Cыр өңірі қашаннан хас таланттардың отаны болып табылады. Бұл өңірден түлеп ұшқан жырау жыршы шайырлардың ақынд...
15184. Иса Байзақов 47 KB
  ИСАНЫ ТАНИ АЛДЫҚ ПА Біз әдетте талантты адамды көрсек сегіз қырлы бір сырлы деп жатамыз. Оның өнерінің қандай қасиеттері барына назар аудармай әйтеуір мадақ жөні осы екен деп жаттанды сөздерді оңдысолды қолдана береміз. Сөздің сауабы мен обалы бар екенін
15185. Ілияс Жансүгіров 85 KB
  ІЛИЯС ЖАНСҮГІРОВ 1894-1938 Ілияс Жансүгіров ақын драмашы прозашы оның поэзиясы ұлттық әдебиеттің классикалық байлығының қатарына жатады. Ақынның терең идеялы көркем мүсінді эпикалық кең тынысты шығармаларының танымдық тәрбиелік мәні зор.Олар қалың оқырманның о
15186. Кенен Әзірбаевтың әдеби шығармашылығы 193.5 KB
  Адамзат тарихындағы үшінші мыңжылдықтың басталуы жаңа қоғамдық құндылықтардың қалыптасу жолында өткен дәуірлердегі мәдени, тарихи процестерге жаңаша көзқараспен қарауға зор мүмкіншілік тудырды. Соның ішінде, қазақ әдебиеті тарихының ХІХ ғасырдағы әдебиет пен өнер саласындағы тарлан тұлғаларының шығармашылық мұраларын қайтадан қарап, жарияланбаған еңбектерін халыққа насихаттауға еркін қол жетті.
15187. Көкбай Жанатайұлы 78 KB
  КӨКБАЙ ЖАНАТАЙҰЛЫ 1861-1925 Ұлттық мәдениетіміз бен әдебиетімізді рухани өмірімізді тас қамауда шынжыр қоршауда қадағалап ұстап келген коммунистік саясаттың қанды торының үзілуі елімізге тың серпіліс әкелді. Өткен тарихымызға әдебиетіміз бен мәдениетіміздің ойы ме...
15188. Қажығұмар Шабданұлы 34 KB
  PAGE 2 ШАБДАНҰЛЫ ҚАЖЫҒҰМАР Жазушы ақын драматург. Қытай қазақтары жазба әдебиетінің негізін қалаған тұлғалардың бірі болып саналады. Жазушылық таланты адами адалдығы және өз көзқарастарына қатаң беріктігі үшін әсіресе Қытай қазақтары арасында зор б...
15189. Қазақтың балалар жазушысы - Бердібек Соқпақбаев 133.5 KB
  Балалар әдебиетінің бәйтерегі: Б.Соқпақбаевтың Кіріспе Қазақ балалар әдебиетінің классигі тамаша жазушы Бердібек Соқпақбаев тірі болғанда биыл 80 жасқа толар еді. Жақсының өзі өлсе де сөзі өлмейді демекші балалардың сүйікті жазушысы артына Менің атым Қожа