64848

ТЕЛЕБАЧЕННЯ В СИСТЕМІ ЗМІ

Лекция

Журналистика, издательское дело, полиграфия и СМИ

Особливості технічного постачання телевізійного сигналу ефірне телебачення кабельні мережі супутникові телеканали. Телебачення як обєкт культурології та соціології.

Украинкский

2014-07-15

40.5 KB

13 чел.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ № 2

Опорний конспект лекції № 5

ТЕЛЕБАЧЕННЯ В СИСТЕМІ ЗМІ

План

  1.  Специфіка телебачення як різновиду засобів масової комунікації.
  2.  Особливості технічного постачання телевізійного сигналу (ефірне телебачення, кабельні мережі, супутникові телеканали).
  3.  Розвиток громадського телемовлення.
  4.  Телебачення як об’єкт культурології та соціології.
  5.  Телевізійна аудиторія, її специфіка. Основні фактори впливу на телеаудиторію.

Телебачення, як один із засобів масової інформації, є найбільш масовим зі ЗМІ, охоплюючи і ті верстви населення, які залишаються за рамками впливу інших ЗМІ. Ця здатність телебачення пояснюється його специфікою як засобу створення, передачі і сприйняття інформації.

По-перше, ця специфіка полягає у здатності електромагнітних коливань, що несуть телевізійний сигнал, проникати в будь-яку точку простору в зоні дії передавача. З появою супутникового телебачення останнє обмеження відпало, ще більше посиливши позиції ТБ.

По-друге, специфіка ТБ (на відміну від радіо) в його екрані, тобто, в передачі інформації за допомогою рухомого зображення, супроводжуваного звуком. Саме екраном забезпечує безпосередньо-чуттєве сприйняття телевізійних образів, а значить і їх доступність для найширшої аудиторії. На відміну, наприклад, від радіо, ТБ інформація доноситься до глядача в двох площинах:

  •  вербальної (словесної)
  •  невербальної, зорової

Звукоглядацького характер телевізійної комунікації посилюється персоніфікацією інформації, телебачення у великому числі випадків має на увазі особистісні контакти автора або ведучого і учасників передачі з аудиторією. Персоніфікація телеінформації вже давно утвердилася в усьому світі як принцип віщання, як сутнісне відміну телевізійної журналістики від інших її пологів.

По-третє, телебачення здатне повідомити в звукоглядацького формі про дію в момент його звершення. Одночасність події і його відображення на телевізійному екрані (сімультантность) є чи не найбільш унікальну властивість телебачення.

Сімультантность присутній в телевізійних передачах не постійно, проте, має велике значення для психології глядацького сприйняття, як би нагадуючи про достовірність дії, що відбувається на екрані. Сімультантность, що створює ефект присутності глядача на місці подій, надає, як уже зазначалося вище, телевізійного повідомленням особливу достовірність, документальність, реалістичність, що забезпечує винятковість у вирішенні інформаційних задач телебаченням як одного з різновидів ЗМІ.

Г. Маклюен першим звернув увагу на роль засобів масової комунікації, особливо телебачення, у формуванні свідомості незалежно від змісту повідомлення. На підставі цього він зробив висновок, що повідомленням, переданим засобом спілкування є саме цей засіб. На думку Г. Маклюена, телебачення це не труба, по якій можна передавати все, що бажана. При передачі повідомлення технічний засіб не нейтрально, а передає повідомленням свої властивості. Все, що передається по телебаченню, саме стає телегенним. Телебачення, збираючи на екрані всі часи і простору відразу, зіштовхує їх у свідомості телеглядачів, надаючи значимість навіть повсякденному. Привертаючи увагу до того, що вже відбулося, телебачення повідомляє аудиторії про кінцевий результат. Це створює у свідомості телеглядачів ілюзію того, що демонстрація самого дії веде до даного результату. Виходить, що реакція передує акції. Телеглядач, таким чином, змушений приймати і засвоювати структурно-резонансну мозаїчність телевізійного зображення. Телеглядачеві доводиться співвідносити розрізнені повідомлення між собою, формуючи «кулястий космос миттєво виникають взаємозв'язків». На ефективність сприйняття інформації впливають життєвий досвід телеглядача, пам'ять і швидкість сприйняття, його соціальні установки. У результаті телебачення активно впливає на просторово-часову організацію сприйняття інформації. Діяльність засобів масової комунікації перестає бути для людини похідної від будь-яких подій. Засоби масової комунікації починають у свідомості людини діяти як першопричина, що наділяє дійсність своїми властивостями. Відбувається конструювання реальності засобами масової комунікації. Засоби масової комунікації, таким чином, формують своє, міфологічний простір. Виходячи з цього, Г. Маклюен на перший план висуває міф, як найбільш органічний для людини, що живе в умовах електронного оточення, спосіб сприйняття світу. У мифотворчоссті функціонування засобів масової комунікації телебачення сприймається як річ, що породжує реальну телевізійну практику. Для телевізійного покоління самі собою зрозумілими стають переконання, що засоби масової комунікації всюдисущі, всемогутні, всезнаючий. Через засоби масової комунікації споживач переймається ілюзією власної винятковості, проникності, освіченості. Однак, вбачаючи в телевізійному поколінні позитивні установки, Г. Маклюен досить песимістично відгукувався про його практичні досягнення. Телевізійне покоління, на думку Г. Маклюена, з одного боку - творець цього, а з іншого - його жертва.

У літературі зустрічається такий поділ суспільства з погляду медіапростору, як "Digitalnatives" і "Digitalimmigrants". Перша група — це населення, котра народилася за доби бурхливого розвитку нових технологій, котрим таке явище як мобільного телефона чи Інтернет, і навіть різні електронні нововведення того є буденністю і звичними атрибутами часу. Друга ж група -це, хто з віку, звик в іншу структурі медіапростору і з труднощами сприймає новинки медіа ринку. Друга ж група людей більш лояльна до традиційних медіа (газетам, радіо) і приділяє даним ЗМІ більше часу. За результатами дослідження «Телебачення очима телеглядачів», підлітки витрачають менше часу на медіаспоживання, ніж дорослі (4 години 47 хвилин і шість годин 6 хвилин, у добу відповідно). Разом з більшою споживацькою активністю підлітків у мережі Інтернет, ця тенденція поширюється і телебачення, підлітки загалом витрачають на телебачення близько 3 годин на день (3 часу й 1 хвилин), тоді, як дорослі дивляться телевізор близько 3 годинників та 35 хвилин (на 19% більше). Зазначені тенденції також коректують характер телебачення, оскільки частка «Digitalnatives» у кількості телевізійної аудиторії щороку збільшується.

Телебачення, як медіа, відчуває всю жорсткішу конкуренцію із боку мережі Інтернет та кілька поступається свої позиції у дедалі більше насиченому медіапросторі. Проте телебачення залишається лідером серед інших медіа за обсягами споживання й чисельності аудиторії. Натомість розвиток Інтернету сприяє відтоку молодої частини аудиторії від телеекранів, наслідком чого стане зміну соціально-демографічної структури аудиторії телебачення.Социально-демографическая структура формує загальні тенденції взаємовідносин ТБ і аудиторії з відмінностей типів теледивлення в вікових групах. Зміна складу аудиторії був із мінливою роллю телебачення у суспільстві та перетворенням цілей телебачення як медіа. Вочевидь, що систему, що складається з безлічі медіа, єдиної аудиторії та обмежена часоммедиапотребления, продовжить своє перетворення. У цих умовах телебачення для утримання аудиторії муситиме в дедалі більшому ступеня враховувати інтереси своїх потенційних глядачів, що сьогодні проявляється у процесі диверсифікації телевізійного пропозиції.

Питання для самоконтролю

  1.  У чому полягає специфіка телебачення як різновиду ЗМК?
  2.  Охарактеризуйте розвиток громадського телемовлення?
  3.  У чому специфіка телебачення як об’єкта культурології та соціології?
  4.  Які існують основні фактори впливу на телеаудиторію? 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

28813. СССР в 1985-1991. Каковы основные причины и цели политики «перестройки» 14.88 KB
  Развал СССР. Перестройка общее название совокупности политических и экономических перемен проводившихся в СССР в 1986 1991 годах. В ходе перестройки особенно со второй половины 1989 года после I Съезда народных депутатов СССР резко обострилось политическое противостояние сил выступающих за социалистический путь развития и партий движений связывающих будущее страны с организацией жизни на принципах капитализма а также по вопросам будущего облика Советского Союза взаимоотношений союзных и республиканских органов государственной...
28814. Распад СССР. Становление суверенной России 16.01 KB
  Представители русского населения в Верховном Совете СССР создали фракцию Союз отстаивая права русского населения в союзных республиках которое непременно пострадало бы и пострадало в случае распада СССР.Начавшееся потепление в отношениях с Западом шло лишь за счет уступок со стороны СССР в 1989 г. СССР терял статус великой державы.
28815. Дайте сравнительный анализ программам политических партий в России в начале 20в. 15.01 KB
  Умеренноконсервативноекрыл о возглавляла партия октябристов Союз 17 октября. названа в честь Манифеста 17 октября. Программные цели: дальнейшее развитие политических свобод дарованных Манифестом 17 октября идеал ограниченная конституционная монархия.
28816. Февральская революция и падение монархии. В чем сущность новой власти, возникшей в России после Февраля 15.2 KB
  В сложившейся обстановке правительство и сам царь проявили неспособность к быстрым и решительным действиям. Правительство было тесно связано с буржуазными общественными организациями возникшими в годы войны Всероссийский земский союз Городской союз Центральный военнопромышленный комитет. В своей Декларации Временное правительство объявило амнистию политическим заключённым гражданские свободы замену полиции народной милицией реформу местного самоуправления.
28817. Какие альтернативы открывались перед страной после Февральской революции? Почему они не были реализованы? В чем причины победы большевиков в октябре 1917г. 18.82 KB
  решающий перевес был на стороне Советов большевиков. Корнилов смог установить свою власть в стране; однородносоциалистическую если бы была выполнена резолюция II Съезда Советов о создании правительства из представителей всех социалистических партий; большевистсколеворадикальную с приходом к власти большевиков началась реализация этой модели общественного развития России. Нерешительные попытки Керенского избавиться от наиболее ненадёжных частей Петроградского гарнизона приводят только к тому что они дрейфуют влево и переходят на...
28818. Как происходило становление советской политической и социально-экономической системы? Деятельность большевистской партии и советского правительства в 1917-1920гг. 20.72 KB
  Власть и командные высоты в экономике крупная и средняя промышленность внешняя торговля финансовая системы транспорт оставались в руках большевиков которые не отказывались от конечной цели социализма шли к ней не прямым политики военного коммунизма а обходным путем с помощью товарноденежных отношений. Реальная политическая власть принадлежала Президиуму ВЦИК и Совету народных комиссаров СНК который присвоил себе не только исполнительную но и законодательную власть. Особое внимание уделялось формированию аппарата...
28819. Объясните название и сущность политики военного коммунизма 14.24 KB
  Решение о прекращении военного коммунизма было принято 21 марта 1921 года на X съезде РКПб и введен НЭП. Политика военного коммунизма включала комплекс мероприятий затронувших экономическую и социальнополитическую сферу. Основой военного коммунизма были чрезвычайные меры в снабжении городов и армии продовольствием свертывание товарноденежных отношений национализации всей промышленности включая мелкую продразверстка снабжение населения продовольственными и промышленными товарами по карточкам всеобщая трудовая повинность и...
28820. Каковы причины, особенности и последствия гражданской войны в России 15.36 KB
  В ходе Гражданской войны от голода болезней террора и в боях погибло по различным данным от 8 до 13 млн человек в том числе около 1 млн бойцов Красной Армии. Эмигрировало из страны до 2 млн человек. По одним данным в 1921 году в России насчитывалось 45 млн беспризорников по другим в 1922 году было 7 млн беспризорников.
28821. На каких принципах был построен СССР в 1922г? Какие альтернативные варианты объединения обсуждались 14.64 KB
  I съезд Советов СССР утвердил Декларацию и Договор об образовании Союза Советских Социалистических республик. II съезд Советов СССР принял первую Конституцию СССР она состояла из Декларации и Договора об образовании СССР. Конституция признавала республики суверенными государствами с правом свободного выхода из Союза внесения в свои конституции изменений в соответствии с Конституцией СССР.