64849

ІНФОРМАЦІЙНІ ПРОГРАМИ НА ТЕЛЕБАЧЕННІ

Лекция

Журналистика, издательское дело, полиграфия и СМИ

Виробництво телевізійного сюжету Мова та стиль інформаційної програми. Єдність усіх журналістських матеріалів які утворюють цілісну структуру складеного інформаційного тексту програми є вищим рівнем професійної майстерності журналістів.

Украинкский

2014-07-15

43 KB

15 чел.

Опорний конспект лекції № 6

ІНФОРМАЦІЙНІ ПРОГРАМИ НА ТЕЛЕБАЧЕННІ

План

  1.  Методи викладу телевізійних новин. Верстка телевізійних новин. 
  2.  Виробництво телевізійного сюжету
  3.  Мова та стиль інформаційної програми.
  4.  Репортаж як ключовий жанр телемовлення. Жанрові різновиди телевізійних репортажів. Особливості роботи репортера.
  5.  Жанрові різновиди телевізійного інтерв’ю. Технологія телевізійного інтерв’ю.

Програма новин на каналі – це не просто добірка сюжетів на різні теми, не шматки реальності, а цілісна картина дня чи частини дня. Добираючи інформацію та формуючи програму, редакційні колективи дають можливість глядачеві побачити та зрозуміти залежність одних подій від інших. Єдність усіх журналістських матеріалів, які утворюють цілісну структуру складеного інформаційного тексту програми, є вищим рівнем професійної майстерності журналістів.

Інформаційна програма, явище складне, і зрозуміти його сутність можна, лише проаналізувавши композиційно-змістові типи його складових частин. Текст цілісної інформаційної програми є складеним – його формують тексти трьох різновидів, кожен з яких виконує своє завдання та має свої функції. Складений текст є твором, що наскрізно просякнутий зв'язками різного характеру, які й створюють у програмі новин єдність матеріалу та цілісність образу програми зі своєю, властивою їй композицією. Розглянемо композиційно-змістові типи складових частин інформаційного тексту.

Використання міні-сюжетів економлять час і збагачують програму більшою кількістю інформації.

Після завершення сюжету в тексті ведучого може бути подана додаткова інформація в розвиток події (у журналістській практиці така додаткова інформація має назву "відводка"). "Відводка" може містити факти, що розповідають про резонанс від події, яка розглядалася у сюжеті; факти, які стали відомі вже після того, як було видано в ефір матеріал ("найсвіжіші факти"), деталі, уточнення.

Текст сюжету (проголошений журналістом у кадрі чи поза кадром) становить найбільший відсоток (60–70 %) від загального обсягу тексту цілісної інформаційної програми та містить значний обсяг інформації. Як правило, у програмі новин хронометражем 25–30 хвилин міститься 6–8 сюжетів. Кожен сюжет складається безпосередньо з журналістського тексту, а також із текстів інтерв'ю (у журналістській практиці "синхрон" – частина інтерв'ю, яка логічно включається в інформаційний матеріал"). Таких "синхронів" може бути від одного до чотирьох. Деякі сюжети містять матеріал, що презентує сам журналіст, однак, їхня кількість невелика.

Текст інтерв'ю. Інтерв'ю певним чином перериває тканину самого сюжету або авторського тексту, однак є і своєрідним місточком, перекинутим від одного інформаційного факту до іншого. "Синхрони" розставляють важливі акценти у матеріалі журналіста. Вони містять коментарі, пояснення, висловлення певних думок, іншу інформацію, яка доповнює картину події. Інтерв'ю розміщуються як у сюжетах, так і у тексті ведучого програми. Якщо інтерв'ю перериває текст ведучого програми, то воно подекуди набирає вигляду цілісного матеріалу. Найчастіше такі сюжети містять коментарі компетентних осіб, досить повні й без додаткових пояснень зрозумілі. Деякі програми, які мають аналітичне спрямування, передбачають інтерв'ю, яке проводить ведучий програми з гостем у студії.

Відомий медіадослідник Девід Елтейд дав феноменологічне визначення новин: "продукт організованого виробництва, яке передбачає практичну точку зору на події з метою зв'язати їх воєдино, сформулювати прості й ясні твердження щодо їхнього зв'язку". Наголосимо на словосполученні "зв'язати воєдино". Воно відображає сутність такої характеристики інформаційних новин, як цілісність. Вона створюється завдяки різним прийомам та методам.

Найяскравішим показником того, що програма – це єдиний та цілісний твір, є те, що презентовані в ній матеріали (на перший погляд, на різні теми) – події, що сталися протягом одного дня. Інформаційна програма – картина певного дня. Це підкреслюють також і мовні засоби. Зокрема, ведучі більшості програм у привітанні досить часто використовують фрази типу: "Вітаю Вас! Аналіз найголовніших подій четверга, 5 лютого, у викладі журналістів програми "Підсумки"; "Вітаю. Протягом наступних двадцяти хвилин ми ознайомимо вас із подіями, якими відзначився сьогоднішній день" тощо.

Поєднанню матеріалів сприяє також спільність подієвих атрибутів (певні предмети, про які розповідається у різних матеріалах). Вони потрапляють у різне оточення, аналізуються та розглядаються з різних точок зору. Єдність матеріалів у програмі стає можливою також завдяки повторюваності імен учасників сюжетів. Оскільки головний персонаж, заявлений у тексті ведучого програми, з'явсують (титрують – називають ім'я та прізвище), то це створює не лише зовнішню єдність, а й спільне тло для сукупності інформації.

Спільність географічних назв також сприяє зв'язку інформаційних частин та блоків у новинах. Інформація групується таким чином, щоб матеріали про події в одній країні стояли поряд (у матеріалах фігурує назва країни, назва міст, селищ, містечок, місцевостей, областей і тощо).

Текстовий зв'язок можна спостерігати не лише всередині програми, а й між різними інформаційними випусками на окремо взятому каналі. Текст ведучого програми містить анонси подій, що будуть висвітлені в наступних випусках новин: "Далі про те, що буде завтра, 6 лютого ...", "...журналісти лише повернулися зі зйомки. Матеріал готується до ефіру. Глядачі матимуть змогу ознайомитися з ним у наступному випуску програми"; "Про те, що буде завтра..."; "Ми зустрінемося завтра" тощо.

Верстка – вирішальний етап створення інформаційної програми. Це процес, який включає відбір матеріалів та структурування випуску, тобто розстановку повідомлень у певній послідовності. В. Л. Цвік зазначає: "Поняття "верстка" прийшло на телебачення з журналістської практики друкованих видань, де з самого початку позначало "композицію" – підбір та розташування матеріалів на певній просторово виділеній площі, та оформлення – орієнтуюче виділення матеріалів для швидкого, чіткого та точного сприйняття користувачем інформації" [11, 302]. На телебаченні композиція чи верстка також є складним творчим явищем.

Інформаційні матеріали лише на рівні аналізу можуть розглядатися самі по собі. Насправді, кожен з них існує для того, щоб доповнити, розширити, поглибити актуальну картину подій в країні та світі, cтворити повноцінний образ одного дня планети. Опинившись поряд, інформаційні матеріали набувають нових змістів. Тому верстка є реальним інструментом впливу на сприйняття аудиторії.

Загалом телевізійна інформаційна програма – це чіткий стандарт, який не допускає істотних відхилень. Саме це і робить її такою зручною для сприйняття. Значною мірою цьому сприяє те, що матеріали займають свою нішу в суворо підготовленому порядку:

Питання для самоконтролю

  1.  Які існують принципи визначення жанрів тележурналістики? 
  2.  Які ви знаєте нові жанри сучасного телебачення?
  3.  Охараткеризуйте репортаж як ключовий жанр телемовлення. 
  4.  У чому полягають особливості роботи над новинним блоком?


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

17196. ТИПЫ РЕЛИГИОЗНОЙ ЖИЗНИ 96 KB
  Мать МАРИЯ Скобцова ТИПЫ РЕЛИГИОЗНОЙ ЖИЗНИ Если мы начнем изучать историческое место на котором мы находимся или вернее те исторические типы благочестия которые сейчас выработало наше историческое положение то мы сможем объективно и беспристрастно увидеть разн
17197. СПАСЕHИЕ И ОПРАВДАHИЕ 104 KB
  Аpхиепископ Михаил Мудьюгин СПАСЕHИЕ И ОПРАВДАHИЕ Опыт кpаткого pаскpытия пpавославной субъективной сотеpиологии Стpемление к спасению в будущей или загpобной жизни явление хаpактеpизующее духовную жизнь многих веpоятно даже большинства сознательных хpистиан. ...
17198. Замечания по поводу атеистической литературы последних лет 69 KB
  Замечания по поводуатеистической литературы последних лет. Внимательное ознакомление с весьма многочисленной антирелигиозной литературой привело меня к следующим выводам: 1. Эта литература поражает прежде всего своей невероятной отсталостью. В ней можно найти множ...
17199. О детском крещении 41 KB
  О детском крещении Что написано в Священном Писании о крещении Посмотрим основные места. 1 Мф.28:1920 Итак идите научите ВСЕ НАРОДЫ крестя их во имя Отца и Сына и Святого Духа уча их соблюдать все что Я повелел вам; и се Я с вами до скончани
17200. ПРАВОСЛАВНЫЙ ИНТЕРНЕТ В РОССИИ 114 KB
  ПРАВОСЛАВНЫЙ ИНТЕРНЕТ В РОССИИ СОДЕРЖАНИЕ: КАКИМ БУДЕТ ПРАВОСЛАВНЫЙ ИНТЕРНЕТ Москва 7 сентября Метафрасис Первая конференция посвященная перспективам развития православных ресурсов на русском языке в глобальной компьют...
17201. ПРАВОСЛАВИЕ В НОВЕЙШИХ ПЛЮРАЛИСТИЧЕСКИХ ОБЩЕСТВАХ 37.5 KB
  протопресвитер Фома Хопко ректор Св.Владимирской духовной семинарии НьюЙорк ПРАВОСЛАВИЕ В НОВЕЙШИХ ПЛЮРАЛИСТИЧЕСКИХ ОБЩЕСТВАХ доклад на Межправославной подготовнтельной консультации по Всемирной миссии и евангелизму Аддис Абеба январь 1996 г. Перевод с а
17202. Изучение способов и режимов хранения кукурузы 272.5 KB
  Рассмотреть ботанико-биологические особенности кукурузы; изучить типы хранилищ, используемых для хранения кукурузы; проанализировать аспекты поддержки микроклимата при хранении культуры; рассмотреть базовое оборудование хранилищ; провести расчеты вместимости хранилищ и норму убыли при хранении.
17203. Разработка системы научной визуализации 407.5 KB
  В работе описывается реализация специализированной системы визуализации решений дифференциальной игры. При этом предусматривается унификация этой программы. В программе реализована схема, позволяющая формировать мультииерархии из объектов
17204. Оказание первой помощи при переломах, ожогах, шоке, обмороке и поражении электрическим током 80.5 KB
  При артериальном кровотечении на голени прижимается подколенная артерия. Прижатие производится обеими руками. большие пальцы при этом кладут на переднюю поверхность коленного сустава, а остальными пальцами нащупывают артерию в подколенной ямке и прижимают ее к кости.