64850

ЖУРНАЛІСТСЬКЕ РОЗСЛІДУВАННЯ НА ТЕЛЕБАЧЕННІ

Лекция

Журналистика, издательское дело, полиграфия и СМИ

Технологія розслідування: методи етапи. Умови реалізації журналістського розслідування: доступ до джерел інформації правові та етичні обмеження безпека журналістів Журналістські розслідування англ. Журналістське розслідування не просто відповідає на запитання...

Украинкский

2014-07-15

43.5 KB

10 чел.

Опорний конспект лекції № 7

ЖУРНАЛІСТСЬКЕ РОЗСЛІДУВАННЯ НА ТЕЛЕБАЧЕННІ

План

  1.  Особливості жанру журналістського розслідування на ТБ: функції, види, ознаки.
  2.  Технологія розслідування: методи, етапи.
  3.  Умови реалізації журналістського розслідування:
  •  доступ до джерел інформації
  •  правові та етичні обмеження
  •  безпека журналістів

Журналістські розслідування (англ. Investigative journalism) - вид журналістики, який характеризує планомірне і, як правило, тривале дослідження предмета публікації.

Журналістське розслідування не просто відповідає на запитання: Хто? Що? Де? Коли? Як? Чому? а йде значно далі, і дає відповіді на запитання: Хто справді є головною дійовою особою події? Що саме відбулося? У якому точно місці це сталося? Чим саме займалися учасники цієї події? Як функціонує система, яка дала поштовх події? Чому це могло статися?»

Журналістське розслідування – жанр аналітичної публіцистики, мета якого виявити потаємні пружини гострих суспільних (економічних, політичних, соціальних, моральних, екологічних) проблем, справжні причини існування яких старанно приховуються від широкої громадськості владними, політичними та іншими впливовими колами. Факти, вчинки і поведінка людей, колізії, що виникають між ними, є складовими, на підставі яких журналіст вибудовує власну концепцію досліджуваного явища, його природи та умов існування [9].

Журналістські розслідування на вітчизняному телебаченні з’явилися після 1991 року, коли українські медіа стали вільними, а в країні почалася відносна свобода слова. Це був час виникнення окремих публікацій з журналістського розслідування, окремих епізодичних сюжетів на телебаченні, зокрема, програм Ольги Герасим’юк.

Автор книжки «Журналістське розслідування» Марина Шостак за формою авторської реалізації матеріалу поділяє журналістське розслідування на такі три своєрідні жанрові підвиди: розслідування-репортаж, розслідування-панораму й розслідування-статтю. Композиційно публіцистичний твір будується за схемою детективу: напружений сюжет, інтрига. Автор мовби проводить читача слідом за собою потаємними, часом ризикованими стежками розслідування здебільшого складних, гострих колізій, розкриваючи таким чином лабораторію своєї роботи.

Аналізуючи природу журналістського розслідування Жак Мурікан розрізняє такі його форми: розслідування навколо події; розслідування навколо пригод, тобто наближене до поліцейського; розслідування журнального типу, яке може базуватися «лише на схожості певних подій»; дослідницькі розслідування, за яких нерідко «робота відбувається» в атмосфері напруження, ворожості й дезінформації; розслідування-портрет, коли журналістові доводиться вивчати характер, вчинки, поведінку певної особистості; а також розслідування-документ або есе – це коли автор, витративши чимало часу і коштів на вивчення якоїсь проблеми, видає свій твір окремою книгою.

Найбільш розповсюджені три жанри, які «правильно» відображають хід журналістського розслідування:

1) репортаж;

2) нарис чи фільм;

3) ток-шоу.

Головним критерієм перспективи теми повинен бути суспільний резонанс, який вона може в майбутньому викликати. Чи викличе ця публікація інтерес суспільства до цієї теми, як воно зреагує і чи зреагує взагалі – на ці  запитання журналіст повинен сам собі відповісти.

Збір і обробка матеріалів розслідування складається з трьох частин:

1. Збір інформації про об’єкт чи подію за відкритими джерелами.

2. Пошук об’єктивної інформації, яка зафіксована в різноманітних базах даних.

3. Безпосередня робота з джерелами інформації.

Джерела інформації, які використовує будь-який журналіст, можна поділити на декілька категорій, наприклад:

1) живі чи неживі;

2) відкриті, частково відкриті і закриті (конфіденційні);

3) офіційні й неофіційні;

4) одноразові чи постійні

Застосування тієї чи іншої класифікації документів допомагає журналістові більш чітко уявити собі можливості, умови отримання документів того чи іншого типу, особливості їх використання в журналістському розслідуванні.

Після збору інформації, зазвичай, наступає етап осягнення – намагання пізнати, зрозуміти та вирішити суть проблеми. Найчастіше для реалізації цього етапу використовують три методи: спостереження, інтерв’ю та експеримент.

Метод спостереження ґрунтується на особистому пізнанні дійсності шляхом чуттєвого сприйняття. Об’єктом спостереження можуть бути і відносно прості, і суто складні суспільно-політичні, культурні, релігійні процеси, події, ситуації.

Журналістські розслідування стали не обмежуватися захистом інтересів окремих політичних сил, окремих соціальних, національних, етнічних і расових груп, окремих бізнес-груп, окремих релігійних громад. А дбати про загальний інтерес українського суспільства і кожного його індивіда – отримати вдосталь високоякісної інформації про те, що відбувається. Щоб людина змогла прийняти виважені, усвідомлені повсякденні рішення, незалежно від партійної, національної, етнічної приналежності, соціального статусу, достатку, місця мешкання, роду занять, віросповідання, статі тощо.

З моменту виникнення жанр журналістського розслідування перебуває на захисті інтересів суспільства, привертає загальну увагу до існуючих проблем, активізує процес мислення у глядача та допомагає вирішенню актуальних питань.

 Питання для самоконтролю

  1.  У чому полягають особливості жанру журналістського розслідування на ТБ: функції, види, ознаки?
  2.  Яка технологія розслідування: методи, етапи?
  3.  Які умови реалізації журналістського розслідування?


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

80353. СУДОВИЙ РОЗГЛЯД 59.35 KB
  Поняття суть і значення стадії судового розгляду. Загальні положення судового розгляду у кримінальному провадженні. Межі судового розгляду. Процедура судового розгляду.
80354. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО ПІД ЧАС КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ 72.33 KB
  Поняття, завдання та правова основа міжнародного співробітництва під час кримінального провадження. Процесуальний порядок надання міжнародної правової допомоги під час проведення процесуальних дій. Сутність видачі (екстрадиції) особи, яка вчинила злочин.
80355. ОСОБЛИВІ ПОРЯДКИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ 81.85 KB
  Кримінальне провадження на території дипломатичних представництв консульських установ України, на повітряному, морському чи річковому судні, що перебуває за межами України під прапором або з розпізнавальним знаком України, якщо це судно приписано до порту, розташованого в Україні.
80358. Засоби, що використовуються під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій 34.92 KB
  Засоби що використовуються під час проведення негласних слідчих розшукових дій 1. Поняття та зміст засобів що використовуються під час проведення негласних слідчих розшукових дій В науці неодноразово досліджувались певні засоби які використовуються для боротьби зі злочинністю їх суть та роль у вирішенні слідчооперативних завдань. Водночас засоби що використовуються під час проведення негласних слідчий розшукових дій як узагальнююча наукова категорія не досліджувались. Такий погляд на засоби ОРД зберігається у вітчизняній науці...
80359. КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ЗАКОН 69.07 KB
  Поняття, сутність і значення кримінального процесуального права. Джерела кримінального процесуального права. Поняття, структура і види кримінальних процесуальних норм. Чинність кримінального процесуального закону у просторі, часі та щодо осіб.
80360. ЗАСАДИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ 92.37 KB
  Поняття, значення і класифікація засад кримінального провадження. Конституційні засади кримінального провадження. Спеціальні засади кримінального провадження та їх характеристика.
80361. Фіксація ходу і результатів негласних слідчих дій 31.9 KB
  Фіксація ходу і результатів негласних слідчих дій. Поняття фіксації негласних слідчих розшукових дій Згідно з КПК України слідчий має право негласно виявляти та фіксувати сліди тяжкого злочину документи та інші предмети що можуть бути доказами про злочин чи особу яка його вчинила. Негласне виявлення та фіксування слідів тяжкого злочину полягає у здійсненні працівником міліції комплексу негласних слідчих розшукових дій для безпосереднього пізнання і сприймання властивостей стану характерних ознак і зв’язків об’єктів матеріального...