64884

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ ЗДАТНОСТІ ДО САМООРГАНІЗАЦІЇ У МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ

Автореферат

Психология и эзотерика

На сучасному етапі розвитку Державної прикордонної служби України особливого значення набувають високі вимоги до професійної підготовки офіцерських кадрів зокрема здатність і готовність офіцерівприкордонників актуалізувати власні внутрішні ресурси самоорганізації.

Украинкский

2014-07-15

238.5 KB

0 чел.

19

19

PAGE  20

Національна академія Державної прикордонної служби України

імені Богдана Хмельницького

Ковальчук Роман Олександрович

УДК 159.947:159.9:35

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ

РОЗВИТКУ ЗДАТНОСТІ ДО САМООРГАНІЗАЦІЇ

У МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ

Спеціальність 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Хмельницький – 2010


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, Державна прикордонна служба України.

Науковий керівникдоктор психологічних наук, доцент
Лефтеров Василь Олександрович, Донецький юридичний інститут Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка, кафедра психології та соціології, професор кафедри.

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, професор Москалець Віктор Петрович, Прикарпатський юридичний інститут Львівського державного університету внутрішніх справ, кафедра психології та соціальної роботи, завідувач кафедри;

кандидат психологічних наук, доцент Осьодло Василь Ілліч, Національний університет оборони України, кафедра військової психології
та педагогіки, начальник кафедри.

Захист відбудеться «  30  »    травня    2011 р. о    13    годині
на засіданні спеціалізованої вченої ради К 70.705.02 Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького
за адресою: вул. Шевченка, 46, м. Хмельницький, 29003.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького
за адресою: вул. Шевченка, 46, м. Хмельницький, 29003.

Автореферат розісланий «  07  »    квітня    2011 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат психологічних наук,

старший науковий співробітник    О. Б.Самохвалов


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку Державної прикордонної служби України особливого значення набувають високі
вимоги до професійної підготовки офіцерських кадрів, зокрема
здатність і готовність офіцерів-прикордонників актуалізувати власні внутрішні ресурси самоорганізації. розвиток здатності до самоорганізації

забезпечує відносну автономність, незалежність і самореалізацію особистості. Якщо саморегуляція визначає адаптивну поведінку особистості, то самоорганізація – неадаптивну поведінку особистості, яка виступає суб’єктом цих відносин.

У психологічній науці та практиці проблематика самоорганізації розглядається у щільному взаємозв’язку з процесами професійного саморозвитку, самовдосконалення, самоосвіти, саморегуляції професійної діяльності, з її ефективністю й результативністю. Окремі аспекти
проблематики самоорганізації особистості у зв’язку із загальними та спеціальними здібностями розглядались у дослідженнях В. Бочелюка, О. Волобуєвої та ін. Впливу мотивації на зміст та динаміку самоорганізації особистості приділялася увага у працях Б. Ананьєва, Є. Ільїна, В. Ковальова, В. Мільмана, С. Москвічова та ін. Проблемам співвідношення самоорганізації та професійного самовизначення особистості присвячено роботи І. Ващенко, З. Карпенко, Т. Титаренко та ін. У дослідженнях В. Барка, Ж. Вірної,
В. Медведєва, В. Москальця, Н. Пов’якель, М. Савчина та ін. розкривається роль самоорганізації в цілісному, безперервному процесі професіоналізації особистості. Самоорганізацію визнають одним з провідних чинників успішності особистості фахівців екстремального профілю (В. Лефтеров, О. Матеюк, Є. Потапчук, О. Сафін, О. Тімченко та ін.). Однак не вироблена єдина точка зору на сутність цього психологічного феномена, а також специфіку його прояву в професійній і навчальній діяльності майбутніх офіцерів-прикордонників. Таким чином, практична значущість зазначеної проблеми, її недостатня теоретична розробленість обумовили вибір теми дисертаційного дослідження «Психолого-педагогічні умови розвитку
здатності до самоорганізації у майбутніх офіцерів-прикордонників».

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проведено відповідно до плану наукової та науково-організаційної діяльності Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. Дослідження виконано в межах
науково-дослідної роботи «Психолого-педагогічні умови формування дисциплінованості слухачів і курсантів вищих військових навчальних закладів» (шифр №208-0101 І). Роль автора у виконанні цієї роботи полягає у
визначенні рівнів для оцінювання сформованості дисциплінованості
як професійної якості у слухачів і курсантів вищих військових
навчальних закладів.

Тему дисертації затверджено вченою радою Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (протокол №10 від 07.05.2008 р.) та узгоджено в Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних та психологічних наук
в Україні АПН України (протокол №6 від 17.06.2008 р.).

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та емпірично дослідити основні психолого-педагогічні умови розвитку здатності до самоорганізації
у майбутніх офіцерів-прикордонників.

Завдання дослідження:

1. На основі теоретико-методологічного аналізу проблеми самоорганізації особистості розкрити зміст і психологічну структуру самоорганізації майбутніх офіцерів-прикордонників.

2. Емпіричним шляхом виявити вплив здатності до самоорганізації на формування професійно важливих рис майбутнього офіцера-прикордонника,
а також на успішність його навчання.

3. З теоретико-прикладних позицій визначити основні психолого-педагогічні умови розвитку здатності до самоорганізації у майбутніх
офіцерів-прикордонників та експериментально перевірити їхній вплив на розвиток цієї здатності.

4. Розробити та апробувати теоретичну модель особистісно-орієнтованого розвитку здатності до самоорганізації майбутніх офіцерів-прикордонників у процесі фахової підготовки.

Об’єкт дослідження – самоорганізація особистості курсантів-прикордонників.

Предмет дослідження – психолого-педагогічні умови розвитку здатності до самоорганізації у майбутніх офіцерів-прикордонників у процесі їх професійної підготовки.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань були застосовані такі методи: теоретичні – контент-аналіз наукових джерел, ретроспективний системно-ситуативний аналіз діяльності курсантів, аналіз документів – з метою здійснення теоретичного аналізу проблеми самоорганізації особистості у вітчизняній і зарубіжній психології та здатності до неї; емпіричні – анкетування, психологічне тестування, опитування, узагальнення експертних оцінок, спостереження, аналіз незалежних характеристик, констатувальний і формувальний експерименти – для здійснення емпіричного дослідження розвитку здатності до самоорганізації
у курсантів-прикордонників. Як конкретні діагностичні методики використовувалися: тест «Соціальний інтелект» Дж. Гілфорда й М. Саллівена (адаптація О. Альошиної), методика для визначення рівня рефлексивності О. Карпова й В. Пономарьової, методика Дж. Роттера «Рівень суб’єктивного контролю» (варіант Р. Бажина, О. Голинкіної і А. Еткінда), «Самоактуалізація особистості», опитувальник «СМДО» (Н. Каліна, О. Лазукін), графічна методика «Я і група» на основі графічних моделей А. Кроніка й Г. Абрамової, методика «Індекс життєвого стилю» Р. Плучика й Г. Келлермана, методики «Смисложиттєві орієнтації» і методика межових смислів Д. Леонтьєва.У констатувальному експерименті для одержання емпіричної інформації застосовувалися анкетування, експертна оцінка, напівстандартизоване інтерв’ю, модифікована анкета «Методу послідовної динамічної оцінки діяльності», тест-опитувальник «Дослідження само відношення» В. Століна, проективна методика «Образ світу», проективна методика «Професійний автопортрет»;
методи статистичної обробки експериментальних даних – t-критерій Стьюдента, критерій Хі-квадрат, коефіцієнт Яніса (С) використовувалися відповідно для перевірки рівня значущості отриманих коефіцієнтів кореляції, для обґрунтування статистичної значущості отриманих у процесі експерименту результатів, а також – для статистичної обробки результатів контент-аналізу. Для виявлення угруповань об’єктів був використаний ієрархічний кластерний аналіз (Hierarchical Cluster Analysis) методом одиночного зв’язку або методом «найближчого сусіда». Факторний аналіз слугував для обґрунтування
типології обстежуваних з різним типом налаштувань.

Наукова новизна одержаних результатів:

уперше:

визначено основні психолого-педагогічні умови розвитку здатності
до самоорганізації у майбутніх офіцерів-прикордонників;

емпірично доведено, що здатність до самоорганізації є одним з провідних психологічних чинників, який впливає на формування у майбутніх
офіцерів-прикордонників професійно важливих рис, а також на успішність їхнього навчання;

розроблено теоретичну модель особистісно-орієнтованого розвитку здатності до самоорганізації майбутніх офіцерів-прикордонників у процесі фахової підготовки;

удосконалено: 

теоретичні засади щодо змісту і психологічної структури самоорганізації майбутніх офіцерів-прикордонників;

організаційно-методичну та технологічну процедури впровадження самоорганізації в систему професійної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників;

отримали подальший розвиток уявлення:

про взаємозв’язки і взаємовпливи здатності до самоорганізації курсантів-прикордонників та їхньої навчальної діяльності;

про значущість здатності до самоорганізації курсантів-прикордонників
на різних етапах навчання;

про труднощі, які впливають на розвиток цієї здатності під час навчання.

Практичне значення отриманих результатів дослідження.
Основні результати дослідження можуть бути використані: 1) командуванням, виховними структурами, науково-педагогічним складом, командирами курсантських підрозділів Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького для підвищення рівня
їхньої професійної підготовки, успішності курсантів молодших курсів,
що зазнають труднощів у адаптації до навчання, і курсантів старших курсів – при вивченні професійно орієнтованих навчальних дисциплін; 2) у вищих навчальних закладах Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ
та Служби безпеки України при визначенні змісту й методики навчання
в межах професійної підготовки і перепідготовки офіцерських кадрів.

Основні результати дисертаційного дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (акт реалізації №36/1/38
від 17.05.2010 р.), Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. Дідоренка (акт впровадження
від 16.12.2009 р.), Кам’янець-Подільського національного університету імені
Івана Огієнка (довідка №22 від 28.04.2009 р.).

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження були представлені та обговорені на IV міжнародній науково-практичній конференції «Психологические технологии в экстремальных видах деятельности» (Донецьк, 2008 р.), міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених, присвяченій 90-річчю
з дня заснування українського студентського наукового товариства Київського університету Св. Володимира «Шевченківська весна» (Київ, 2008 р.), всеукраїнській науково-практичній конференції «Освітньо-наукове забезпечення діяльності правоохоронних органів і військових формувань України» (Хмельницький, 2008 р.), щорічній науково-практичній конференції Асоціації психологів Донбасу з міжнародною участю «Актуальні проблеми психологічної теорії та практики» (Макіївка, 2009 р.).

Особистий внесок здобувача. У науковій статті «Особистісна самоорганізація як фактор успішної навчальної діяльності курсантів», яка написана у співавторстві з Н. Мась, особистий внесок здобувача полягає
у визначенні особистісної самоорганізації курсанта як психологічної детермінанти його професійного становлення протягом навчання у вищому навчальному закладі.

Публікації. Основні результати дослідження висвітлено у 10 наукових публікаціях, із яких 6 наукових статей (одна у співавторстві) надруковано
у виданнях, визначених ВАК України як фахові у галузі психології.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, одного додатку та списку використаних джерел. Обсяг основного змісту дисертації складає 157 сторінок і містить 28 таблиць і
15 рисунків. Список використаних джерел – 182 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У першому розділі – «Теоретико-методологічні основи дослідження проблеми самоорганізації особистості та здатності до неї у психології» – автором проаналізовано розробки проблематики самоорганізації особистості
у вітчизняній та зарубіжній психологічній науці, досліджено феномен автентичності суб’єкта як психологічного ресурсу здатності до самоорганізації. На цій теоретичній базі розкрито психологічний зміст і структуру самоорганізації майбутніх офіцерів-прикордонників.

Результати вивчення відповідних наукових джерел дозволяють стверджувати, що самоорганізацію слід розуміти як процес і як результат розвитку особистості. У вітчизняній психології проблема самоорганізації спочатку розглядалася у межах психолого-педагогічного підходу (В. Давидов, І. Ільясов, В. Ляудіс, П. Підкасистий та ін.); творчої активності тих, кого навчають (А. Вербицький, P. Грановська, В. Кан-Калік, М. Махмутов, Л. Подимова, В. Сластьонін та ін.). У межах цього напряму найчастіше предметом вивчення були: взаємозв’язки самоорганізації з різними феноменами навчальної діяльності – самостійною роботою студентів, творчою активністю тих, кого навчають, самосвідомістю працівників тощо. У контексті культурологічного підходу важливим критерієм самоорганізації особистості
є тимчасова організація діяльності (В. Граф, І. Ільясов, В. Ляудіс). У межах системного підходу (І. Семенов та ін.) дослідження психологічної проблематики самоорганізації ми об’єднали роботи, присвячені дослідженню взаємозв’язку самосвідомості особистості та її самоорганізації в умовах професійної діяльності. Вчені, що розробляють об’єктиваційний підхід (В. Асєєв, Л. Басов, В. Іванніков, В. Селіванов, О. Саннікова, О. Чебикін, М. Ярушкін), вважають самоорганізацію особистості необхідною формою її об’єктивації у процесах самовизначення, самовираження, самореалізації, самоздійснення. Отже, проблема самоорганізації в сучасних дослідженнях розглядається комплексно.

Новітній підхід до вивчення зазначеної проблеми, базується на тому,
що психологічним ресурсом здатності до самоорганізації особистості є автентичність. Науково-історичний аналіз змістового простору поняття автентичність повертає нас до концепцій, які були джерелами, що справили вплив на розвиток (К. Юнг, Е. Еріксон, К. Хорні, Е. Фромм, Г. Оллпорт) і,
які використовують та обґрунтовують зміст цього поняття (Дж. Бюджентал, С. Мадді, Є. Осін та ін.). Незважаючи на різні описові концепти поняття «автентичність», усі вони поєднуються однією ідеєю. Автентичний спосіб життя (Ж. Сартр) – це розуміння того, хто я, як людина, розуміння, що обумовлює мій саморозвиток і саморозуміння.

На основі аналітичного вивчення ми трактуємо цей феномен як таку системну якість особистості, що забезпечується процесами індивідуалізації
та соціалізації. Необхідний баланс цих процесів можливий лише у відкритій системі, в результаті чого виникає велика кількість альтернатив розвитку
або самоорганізації особистості. В нашому дослідженні таку систему визначено як особистість курсанта-прикордонника з автентичним налаштуванням. Автентичне налаштування особистості курсанта-прикордонника проявляється
у просторі його взаємодії з навколишнім світом як спрямованість на співробітництво і пізнання. Особливості взаємозв’язків структурних елементів автентичності визначають можливість її прояву в ситуаційному та екзистенційному аспектах. Вони обумовлюють тип налаштування, що визначає потенційність прояву автентичності в поведінці курсанта-прикордонника
під час його навчання. У дослідженні розглянуто автентичне, просоціальне
та ригідне налаштування та описано типові портрети особистостей курсантів-прикордонників із цими налаштуваннями. Особливості реорганізації смислової системи особистості курсанта-прикордонника визначає її актуалгенез – процес взаємодії з актуальним середовищем, що спонукає її до нової самоорганізації,
у результаті якої виникають нові моделі взаємодії. У процесі дослідження встановлено, що реорганізація смислів за медіаційним типом є характерною
для особистості курсанта-прикордонника з автентичним налаштуванням, реорганізація смислів за інверсійним типом пов’язана із просоціальним і ригідним налаштуванням, причому для просоціальної особистості характерною є перевага стратегій поступки або відходу, а для ригідної – конфронтації.

Все сказане вище дає нам змогу зробити висновок, що самоорганізація курсанта-прикордонника, з огляду на особливості та специфіку його навчальної діяльності, є упорядкована певним чином сукупність цілей і мотивів саморозвитку, навичок самоконтролю і саморегуляції психічних станів, здатності до об’єктивного самоаналізу й адекватної самооцінки, переважно самостійно і цілеспрямовано сформованих у процесі навчання у вищому навчальному закладі. Вона являє собою структуру, що забезпечує успішне оволодіння майбутнім офіцером-прикордонником важливими професійно-психологічними рисами. Як структура професійно-психологічних рис, самоорганізація курсанта-прикордонника – це системно організоване у процесі навчання утворення операційної, мотиваційної та смислової сфер його особистості під час навчання у вищому навчальному закладі. Психологічними засобами самоорганізації курсанта-прикордонника упродовж фахової підготовки є рефлексивні процеси, стереотипізація і механізми невротичного розвитку (тривога, орієнтація на ідеальне Я на збиток реальному, наддомагання, тиранія внутрішніх диктатів, специфічні способи вирішення внутрішніх конфліктів, тощо). Цілями самоорганізації курсантів у цей період є: в операційній сфері – інше впорядкування, перетворення, перебудування окремих знань, навичок, умінь, дій та операцій у чітко алгоритмізовані технології навчальної діяльності з одного боку, а з іншого боку – руйнування неефективної стереотипії дій, а також шаблонів засвоєння нових знань,
що склалися; у
мотиваційній сфері – перехід від неупорядкованих мотивів
до ієрархічно організованого у векторі, від вузько результативних мотивів репродуктивної діяльності до мотивів комплексної самореалізації, від епізодично ситуативних мотивів до стійких; у
смисловій сфері – актуалізація життєвої та професійної перспективи, життєвих і професійних цілей, планів, ціннісних орієнтацій і трансформація їх надалі у мотиваційну сферу. Результатом процесу самоорганізації курсанта-прикордонника є сформована структура професійно-психологічних рис: в операційній сфері – психологічна саморегуляція, адекватна самооцінка, самостійність, самоконтроль, здатність
до самоаналізу; у
мотиваційній – цілеспрямованість, мотивація досягнення, мотивація саморозвитку і самовдосконалення; у смисловій – спрямованість
на оволодіння майбутньою професійною діяльністю, а також професійний саморозвиток. Розвиток здатності до самоорганізації у майбутніх офіцерів-прикордонників можливий за певних психолого-педагогічних умов.

У другому розділі«Емпіричне дослідження розвитку здатності
до самоорганізації у майбутніх офіцерів-прикордонників» – викладено процедуру й результати дослідження впливу здатності до самоорганізації
на формування професійно важливих рис курсанта-прикордонника, а також розглянуто розвиток здатності до самоорганізації як чинник його успішності
у навчанні. Порівняльний аналіз отриманих даних розкриває таку динаміку впливу здатності до самоорганізації на формування професійно важливих рис курсанта. На 1-му курсі навчання у вищому навчальному закладі у переважної більшості курсантів виразних ознак ототожнення їх із професією не спостерігається. На 2-му курсі починається процес безпосереднього входження у професію. Актуальними стають такі професійно важливі риси як технічні здібності, дисциплінованість, здатність до одночасного виконання декількох видів діяльності або декількох дій у процесі однієї діяльності, стійкість уваги тощо. Основний вплив на формування цих рис здійснюють процеси самоорганізації, пов’язані з високою емоційною стійкістю, самовладанням, витримкою, наполегливістю, цілеспрямованістю. На 3-му курсі у зв’язку
з ускладненням програми підготовки однією з провідних професійно важливих рис стає вміння виділити в інформації суттєве, головне, при цьому
важливого значення набуває самостійність курсанта. На відміну від 2-го курсу
в курсантів цього періоду навчання підвищується самостійність в оволодінні своєю майбутньою спеціальністю. На 4-му курсі фахова підготовка є максимально спрямованою на формування курсанта як майбутнього офіцера. На цьому етапі навчання задіяний весь потенціал самоорганізації особистості курсанта.

На основі результатів розподілу курсантів 2-4-го курсів за критерієм успішності (на успішних, середньо-успішних і неуспішних) (рис.), у дослідженні було встановлено, що успішні у навчанні курсанти самостійні, витримані, наполегливі, ініціативні, зорієнтовані на самовдосконалення,
їм притаманний високий рівень самоконтролю.

При цьому вплив здатності до самоорганізації на успішність навчання курсанта визначається його ціннісними орієнтаціями, цілями діяльності, сполученням певних психологічних механізмів, основу яких становлять зняття внутрішньої конфліктності, підтримка адекватної самооцінки, позитивного самоставлення.

Рис. Розподіл курсантів 2-4-го курсів за критерієм успішності (у %)

Про готовність до роботи над собою свідчать наступні результати: більшість курсантів (2-й курс – 47%, 3-й курс – 52%, 4-й курс – 63%) висловили необхідність навчання формам самоорганізації безпосередньо у процесі підготовки їх до майбутньої професійної діяльності. Разом із тим, у процесі додаткового інтерв’ю з курсантами встановлено, що орієнтація на старших курсах на адаптивні форми самоорганізації пов’язана як із невідповідністю цілей самоорганізації й майбутньої професійної кар’єри (цілі самоорганізації виходять за межі професійної діяльності), так і з особливостями психологічної структури особистості курсанта.

Під час проведення дослідження нами було виділено три напрямки,
за якими здійснюється вплив самоорганізації курсантів-прикордонників
на їхню успішність у навчанні (табл. 1).
Перший напрямок характеризується гармонійною зміною суб’єкта діяльності та навчання. Другий напрямок визначається зміною структури навчальної діяльності при відносній стабільності внутрішньої психологічної системи курсанта як її суб’єкта.
Третій напрямок спостерігається при зміні психологічної системи суб’єкта діяльності та відносній константності структури навчальної діяльності.
У період навчання на молодших курсах самоорганізація забезпечує досягнення конкретних результатів у заданих умовах навчальної діяльності. На старших курсах самоорганізація спрямована на підтримку стійкості засвоєних способів і досягнутих результатів навчальної діяльності курсантів.

Таблиця 1

Співвіднесення цілей і засобів самоорганізації

у навчальній діяльності курсантів-прикордонників

Напрямки

Цілі самоорганізації

Засоби самоорганізації (за рангом значущості)

Успішні курсанти

І

Гармонійна зміна психологічної системи особистості і структури діяльності

1. Засоби самоосвіти

2. Консультації зі спеціалістами

3. Самостійний аналіз утруднень

4. Звернення до свого досвіду

ІІ

Самоствердження у підрозділі

1. Засоби самоосвіти

2. Звернення до свого досвіду

3. Самостійний аналіз утруднень

4. Консультації зі спеціалістами

ІІІ

Адаптація психологічної системи особистості

до структури навчальної діяльності

1. Консультації зі спеціалістами

2. Засоби самоосвіти

3. Звернення до свого досвіду

4. Самостійний аналіз утруднень

Неуспішні курсанти

І

Компенсація деформаційних змін психологічної системи особистості і структури діяльності

1. Консультації зі спеціалістами і значущими іншими

2. Вихід із професії

3. Засоби саморегуляції

4. Пасивне очікування

5. Засобів не було

ІІ

Самовизначення

у дискомфортних умовах навчальної діяльності

1. Звернення до свого досвіду

2. Вихід із професії

3. Пасивне очікування

4. Засоби саморегуляції

5. Засобів не було

ІІІ

Компенсація внутрішньої конфліктності

1. Вихід із професії

2. Засобів не було

3. Пасивне очікування

4. Засоби саморегуляції

5. Консультації зі спеціалістами і значущими іншими

Таким чином, результати емпіричного дослідження довели, що здатність до самоорганізації є одним з провідних психологічних чинників, який впливає на формування у майбутніх офіцерів-прикордонників професійно важливих рис, а також – на успішність їхнього навчання. Враховуючи вище викладене, робота з розвитку здатності до самоорганізації у майбутніх офіцерів-прикордонників може бути більш ефективною, коли враховано, з одного боку, необхідні, об’єктивно існуючі, і з іншого боку, створено додаткові, сприятливі психолого-педагогічні умови.

У третьому розділі – «Основні психолого-педагогічні умови розвитку здатності до самоорганізації курсантів-прикордонників»на основі результатів емпіричного дослідження було обґрунтовано ці умови, зокрема репрезентовано реалізацію теоретичної моделі особистісно-орієнтованого розвитку здатності
до самоорганізації майбутніх офіцерів-прикордонників, забезпечення акмеорієнтованого саморозвитку майбутніх офіцерів-прикордонників, розвиток їх професійної рефлексії а також використання авторського професійно-рефлексивного практикуму.

Однією з основних психолого-педагогічних умов розвитку здатності
до самоорганізації майбутніх офіцерів-прикордонників є реалізація теоретичної моделі особистісно-орієнтованого розвитку їх здатності до самоорганізації
у процесі фахової підготовки.

За результатами аналізу наукової літератури та досвіду підготовки курсантів-прикордонників нами розроблено і на базі Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького апробовано теоретичну модель особистісно-орієнтованого розвитку здатності до самоорганізації майбутніх офіцерів-прикордонників у процесі фахової підготовки, засновану на самопізнанні, самоуправлінні, самобутньому вираженні і саморегуляції творчого потенціалу. Її діяльнісна характеристика припускає виділення у структурі особистісно-орієнтованого розвитку здатності до самоорганізації сукупної мети, мотиваційно-операційної сфери і результату, а динаміка процесу розкривається через реалізацію основних аналітико-конструктивних, діяльнісно-регулятивних, інформаційно-комунікативних і оціночно-корегувальних функцій. Розглядаючи цю модель як емпіричну знакову структуру, зазначимо, що вона містить у собі чотири основні складові: мотиваційно-ціннісний компонент; психічну стійкість офіцера-прикордонника і його професійну компетентність; особистісно-орієнтований розвиток і професіоналізацію; зміст саморегуляції психічної стійкості офіцерів-прикордонників і самоорганізації у контексті професійної діяльності.
Реалізація потенціалу моделі здійснюється поетапно, остаточним результатом якої є психічна стійкість і професійна компетентність керівника органу
охорони кордону. При розробці моделі особистісно-орієнтованого розвитку здатності до самоорганізації курсантів-прикордонників нами було обрано схему, що містить структурно-функціональні компоненти, якими безпосередньо оперує Державна прикордонна служба України, у межах якої здійснюється професіоналізація кадрів органів і підрозділів охорони державного кордону. Подані у табл. 2 підсумкові дані характеризують динаміку формування
стилю особистісного і професійного розвитку курсантів у процесі навчання.

Наступна психолого-педагогічна умова розвитку здатності до самоорганізації у майбутніх офіцерів-прикордонників – це забезпечення акмеорієнтованого саморозвитку майбутніх офіцерів-прикордонників.
У процесі акмеорієнтованого саморозвитку відбуваються інтенсифікація й підвищення ефективності процесів самостійності, удосконалення і множення можливостей людини, якісні й кількісні зміни в індивідних, особистісних і суб’єктних структурах, а також – у діяльності й свідомості; у суб’єкта акмеорієнтованого саморозвитку формується потреба в систематичному самовдосконаленні; готовність до цілеспрямованих акмеорієнтованих самозмін; здатність ефективно реалізовувати рішення у сфері саморозвитку.

Таблиця 2

Динаміка формування стилю особистісного і професійного розвитку

курсантів у процесі навчання (у%)

Рівні

Експериментальна група

Контрольна група

До початку експерименту

Після закінчення експерименту

До початку експерименту

Після закінчення експерименту

Професійно-неорієнтований (найнижчий)

24,4

2,5

25,0

6,0

Репродуктивно-емпіричний

(нижче середнього)

56,6

30,0

60,0

50,2

Аналітико-репродуктивний

(вище середнього)

18,2

54,0

14,7

38,6

Професійно-творчий (найвищий)

0,8

13,5

0,3

5,2

Високий рівень акмеорієнтованого саморозвитку визначає ефективність процесу вдосконалення професіоналізму майбутніх офіцерів-прикордонників. Із цією метою нами було уточнено характеристики професіоналізму офіцерів Державної прикордонної служби України (індивідуально-професійні якості, досвід, взаємини, спрямованість активності). З’ясовано, що залежно від рівня розвитку зазначених характеристик і ступеня сформованості компонентів професіоналізму офіцерів-прикордонників можна говорити про рівень їхнього професіоналізму в цілому. При цьому високий рівень професіоналізму
як результат тривалого процесу професіоналізації може бути зафіксований
у певних показниках, тобто є еталоном якості професійної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників і забезпечує можливість виміру якості їхньої професійної діяльності. Найважливішим психолого-акмеологічним критерієм професіоналізму є здатність майбутніх офіцерів-прикордонників
до самоактуалізації, самовдосконалення й самореалізації, а показником прояву цього критерію слугує динамічний процес формування майбутніх офіцерів-прикордонників як суб’єкта власної професійної діяльності.

Нами вивчено особливості процесу акмеорієнтованого саморозвитку
у майбутніх офіцерів-прикордонників. Виявлено, що в цілому учасників дослідження вирізняють середня й вища за середню спрямованість
на саморозвиток; нормальна або завищена самооцінка якостей, що сприяють саморозвитку; оцінка своєї професійної діяльності як перспективної щодо самореалізації. З’ясовано залежність між рівнем реалізації потреб у саморозвитку й особливостями простору саморозвитку. Результати порівняльного аналізу показали, що включення майбутніх офіцерів-прикордонників в освітній процес призводить до підвищення рівня спрямованості на саморозвиток і до активізації процесу акмеорієнтованого саморозвитку. Підвищується рівень реалізації потреб у саморозвитку: у більшості учасників дослідження, що закінчили факультативні курси, рівень саморозвитку підвищився з локального до системного. Водночас, у більшої частини учасників дослідження, що не навчалися на факультативних курсах, саморозвиток залишився на локальному рівні.

В емпіричному дослідженні процесу акмеорієнтованого саморозвитку
у майбутніх офіцерів-прикордонників брали участь 187 курсантів Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. Із них 96 осіб (експериментальна група) навчалися
на факультативних курсах. Дослідження проходило у два етапи: перший було проведено до початку навчання експериментальної групи, другий – після його завершення. Вивчення спрямованості майбутнього офіцера-прикордонника
на саморозвиток показало, що на першому етапі дослідження у контрольній групі у порівнянні з експериментальною більша кількість учасників мали високу або вище за середню спрямованість на саморозвиток (відповідно сумарно 47 і 34 осіб), а низьку й нижчу за середню – менша кількість (відповідно сумарно 11 і 17 осіб). На другому етапі дослідження виявилося,
що в експериментальній групі відбулося позитивне зрушення: в 11 учасників групи сформувалася висока спрямованість на саморозвиток, а 65 учасників стали оцінювати свою спрямованість на саморозвиток як високу або вище
за середню. Водночас у контрольній групі високу спрямованість проявляли як і раніше 12 осіб, а кількість учасників групи зі спрямованістю на саморозвиток вище середнього зменшилося до 27; проте збільшилася кількість членів групи
із середньою, нижче за середню й низькою спрямованістю на саморозвиток.
За результатами спостережень і бесід із учасниками дослідження було зроблено висновок, що посилення спрямованості на саморозвиток в учасників експериментальної групи обумовлено їхнім включенням в освітній процес.

Сучасні умови оперативно-службової діяльності на державному кордоні вимагають розвинутих навичок самоорганізації офіцера-прикордонника, що є неможливим без активізації його суб’єктної позиції й творчого потенціалу. Формування у нього суб’єктної позиції уможливлюється завдяки професійній рефлексії, такої що дозволяє йому усвідомлено здійснювати подальше вдосконалення найважливіших сфер своєї професійної діяльності: емоційно-вольової, соціально-поведінкової, когнітивної, організаційно-діяльнісної. Професійна рефлексія офіцера-прикордонника являє собою рівневий процес, що дозволяє йому вийти в зовнішню позицію стосовно себе, своєї професійної діяльності, що припускає осмислення себе як суб’єкта, суб’єктності іншої людини, взаємодії суб’єктів у військовому колективі. Вона дозволяє йому вийти в зовнішню позицію стосовно себе, своєї управлінської діяльності, поглянути на неї очами підлеглих, виявити суб’єктність інших і осмислити себе, як суб’єкта професійної діяльності, визначити особливості розвитку військового колективу. Було встановлено, що структура професійної рефлексії складається із чотирьох підструктур: когнітивної, організаційно-діяльнісної, соціально-поведінкової й емоційно-вольової.

Отже, ще однією психолого-педагогічною умовою розвитку здатності
до самоорганізації курсантів-прикордонників є розвиток професійної рефлексії майбутніх офіцерів-прикордонників. Нами встановлено, що діагностика й рефлексивний саморозвиток суб’єктної позиції майбутніх офіцерів-прикордонників є можливими за умови використання спеціальних програм і технологій фронтальної й індивідуальної роботи. Використання методу експертних оцінок дозволило встановити, що для майбутніх офіцерів-прикордонників найбільш значущими є такі рефлексивні показники як адекватність самооцінки, ефективність саморегуляції, креативність, позитивний емоційний настрій. Такі показники як усвідомлення значущості професійного обов’язку, відповідальності, обов’язковості, як показали результати дослідження, виступають на другому плані в структурі професійної рефлексії майбутніх офіцерів-прикордонників.

Авторський професійно-рефлексивний практикум, застосування якого
є ще однією психолого-педагогічною умовою розвитку здатності до самоорганізації у майбутніх офіцерів-прикордонників, є ефективним засобом впливу на процес розвитку психологічних механізмів самоорганізації курсанта-прикордонника. Результати експерименту показали, що практикум можна використовувати також в індивідуальній роботі з курсантами. Результати апробації практикуму переконливо доводять можливість його використання
як ефективної форми психологічної роботи у процесі фахової підготовки майбутніх офіцерів Державної прикордонної служби України. Практикум можливо використовувати як форму психологічної роботи у процесі фахової підготовки курсантів. Як організаційно-практичні умови розвитку самоорганізації курсантів-прикордонників автором запропоновано програму проведення практикуму, технологію проведення занять, сукупність методичних процедур індивідуальної роботи з курсантами, комплекс діагностичних засобів, які дозволяють визначати рівень сформованості у них психологічних механізмів самоорганізації.

ВИСНОВКИ

1. В результаті здійснення теоретико-методологічного аналізу розробок проблеми самоорганізації особистості у психологічній науці розкрито зміст і психологічну структуру самоорганізації курсантів-прикордонників. Виявлено, що самоорганізація курсанта-прикордонника у навчальній діяльності –
це впорядкована сукупність цілей і мотивів саморозвитку, навичок самоконтролю і саморегуляції психічних станів, здатностей до самоаналізу
та адекватної самооцінки, переважно самостійно і цілеспрямовано сформованої
в процесі навчання. Її складовими є такі компоненти:
операційний, що містить знання про власний професійний потенціал, навички саморегуляції психічних станів, володіння прийомами самоконтролю і самоаналізу; мотиваційний,
до якого належать мотиви самореалізації, самовдосконалення, саморозвитку;
смисловий, – той, що інтегрує життєві цілі, плани, ціннісні орієнтації курсанта, пов’язані з його майбутньою службою. Психологічними механізмами самоорганізації курсанта-прикордонника є рефлексивні процеси, стереотипізація та процеси невротичного розвитку.

Психологічними особливостями процесу самоорганізації курсантів-прикордонників є: особистість курсанта сама управляє процесом самоорганізації та ініціює його; процес самоорганізації є заглибленим
у систему навчальної діяльності, і це припускає, що самоорганізація іманентна їй та існує в її рамках; спрямованість самоорганізації може являти собою відхилення або збіг мети самоорганізації з основними цілями навчальної діяльності; стрибкоподібні й еволюційні процеси самоорганізації є взаємопов’язаними, що підкреслює нелінійний характер самоорганізації,
її залежність від внутрішніх та зовнішніх умов навчальної діяльності курсантів; існує потреба у побудові на основі практичного досвіду певної паралельної системи самоорганізації курсанта для запобігання зривів, збоїв, помилок у його навчальній діяльності; характер самоорганізації є подвійним, адже в її ієрархічній структурі як би «змішуються» різні діяльнісні функції; самоорганізація курсанта є поліфункціональною, що виявляється у різноманітності колі завдань, які вона здатна виконувати.

Результатами розвитку здатності до самоорганізації курсантів-прикордонників є: в операційній сфері – з одного боку, перетворення окремих знань, умінь, навичок, дій та операцій у чітко алгоритмізовані технології навчальної діяльності, з іншого руйнування стереотипії неефективних дій і шаблонів навчальної діяльності; у мотиваційній сфері – перехід від неупорядкованих мотивів до ієрархічно організованого з домінуванням певних з них, рух від вузько результативних мотивів репродуктивної діяльності
до мотивів самореалізації, перетворення епізодично ситуативних мотивів
на стійкі; у
смисловій сфері – професійна перспектива, що містить ціннісні орієнтації, життєві та професійні цілі, плани курсанта, пов’язані із його майбутньою професійною діяльністю офіцера-прикордонника.

2. Результати проведеного емпіричного дослідження доводять, що здатність до самоорганізації є психологічною детермінантою формування курсантів як майбутніх офіцерів органів охорони державного кордону в період навчання у вищому навчальному закладі. Розвиток здатності до самоорганізації курсантів у процесі навчання впливає на формування професійно важливих якостей, що утворюють основу операційної сфери їхнього професіоналізму.
В процесі професійного онтогенезу в умовах вищого навчального закладу механізми самоорганізації і професійного розвитку взаємодоповнюють і взаємообумовлюють один одного.

Головним критерієм розвитку здатності до самоорганізації курсантів-прикордонників є успішність їхнього навчання. Як виявилося у процесі емпіричного дослідження, самоорганізація курсанта у процесі навчання здійснюється в адаптивній і продуктивній формах. Адаптивна форма забезпечує входження курсанта у професію, продуктивна забезпечує його творчий розвиток. Із цих позицій важливою формою самоорганізації є побудова планів професійного саморозвитку, пов’язана зі збігом цілей самоорганізації і майбутньої професійної діяльності.

3. Основними психолого-педагогічними умовами розвитку здатності
до самоорганізації у курсанта-прикордонника є використання авторського професійно-рефлексивного практикуму, реалізація теоретичної моделі особистісно-орієнтованого розвитку здатності до самоорганізації майбутніх офіцерів-прикордонників у процесі навчання, забезпечення акмеорієнтованого саморозвитку майбутніх офіцерів-прикордонників, а також – розвиток професійної рефлексії майбутніх офіцерів-прикордонників.

4. Розроблена та апробована автором теоретична модель особистісно-орієнтованого розвитку здатності до самоорганізації майбутніх офіцерів-прикордонників містить чотири основні складові: мотиваційно-ціннісну; психічну стійкість офіцера-прикордонника та його професійну компетентність; особистісно-орієнтований розвиток і професіоналізацію; зміст саморегуляції психічної стійкості офіцерських кадрів Державної прикордонної служби України і професіоналізації у контексті професійної діяльності. Реалізація потенціалу моделі здійснюється поетапно, остаточним результатом її є здатність до самоорганізації як певним чином сформованої структури професійно-психологічних рис.

Подальші дослідження з зазначеної проблематики доцільно здійснювати за такими напрямками: психологічні особливості самоорганізації курсантів
в екстремальних умовах діяльності; психологічні детермінанти самоорганізації курсантів у процесі професійної підготовки; вивчення загальних і специфічних характеристик самоорганізації їхньої навчальної діяльності.

CПИCOК OПУБЛІКOВAНИХ AВТOРOМ ПРAЦЬ

ЗA ТEМOЮ ДИCEРТAЦІЇ

1. Ковальчук, Р. О. Проблема самоорганізації особистості у вітчизняній і зарубіжній психологічній науці / Р. О. Ковальчук // Збірник наукових праць №41. Частина ІІ / гол. ред. Балашов В. О. – Хмельницький : Вид-во Нац. акад. держ. прикорд. служби України ім. Б. Хмельницького, 2007. – С. 200–203.

2. Ковальчук, Р. О. Особистісна самоорганізація курсантів-прикордонників: психологічна структура, зміст та психолого-педагогічні умови здатності до неї / Ковальчук Р. О. // Актуальні проблеми психології: Психологія навчання. Генетична психологія. Медична психологія : зб. наук. праць /
за ред. С. Д. Максименка. – К. : Інформаційно-аналітичне агентство, 2009. – Т. X, вип. 12. – С. 205–214.

3. Ковальчук, Р. О. Щодо результатів дослідження впливу самоорганізації на формування професійно важливих якостей курсантів / Ковальчук Р. О. // Актуальні проблеми психології : зб. наук. праць / за ред. С. Д. Максименка. – К. : Главник, 2008. – Т. X. Ч. 5. – С. 270–274.

4. Ковальчук, Р. О. Особистісна самоорганізація як фактор успішної навчальної діяльності курсантів / Н. М. Мась, Р. О. Ковальчук // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Військово-спеціальні науки / відп. ред. В. В. Балабін. – К. : Київський університет, 2008.
– №21. – С. 96–99.

5. Ковальчук, Р. О. Реалізація моделі особистісно орієнтованого розвитку здатності до самоорганізації майбутнього офіцера-прикордонника / Р. О. Ковальчук // Збірник наукових праць №48/2. Частина ІІ / гол. ред. Романишина Л. М. – Хмельницький : НАДПСУ, 2009. – С. 149–153.

6. Ковальчук, Р. О. Організаційно-методичні аспекти впровадження технологій самоорганізації в систему підготовки курсантів вищих військових навчальних закладів / Р. О. Ковальчук // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія №12. Психологічні науки : зб. наук. праць / відп. ред. Л. В. Долинська. – К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2008. – Вип. 22(46).
– С. 168–173.

7. Ковальчук, Р. О. Професійно-рефлексивний практикум як засіб удосконалювання особистісної самоорганізації / Р. О. Ковальчук // Психологічні технології в екстремальних видах діяльності : матер. IV міжнар. наук.-практ. конф. / відп. ред. Лефтеров В. О. – Донецьк : Вид-во ДЮІ, 2008. – С. 174–177.

8. Ковальчук, Р. О. Психологічна структура і зміст особистісної самоорганізації курсантів ВНЗ / Ковальчук Роман Олександрович // Шевченківська весна : матер. Міжнар. наук.-практ. конф. студ., асп. та молод. вчених, присвяченої 90-річчю з дня заснування укр. студ. наук. товариства Київського ун-ту Св. Володимира / за заг. ред. О. К. Закусила. – К. : Обрії, 2008. – Вип.VI : у 4-х част. – Ч. 2. – С. 175–176.

9. Ковальчук, Р. О. Психолого-педагогічні умови розвитку самоорганізації у майбутніх офіцерів-прикордонників / Р. О. Ковальчук // Освітньо-наукове забезпечення діяльності правоохоронних органів України : Всеукр. наук.-практ. конф. / Нац. акад. Держ. прикордон. служби України
ім. Б. Хмельницького. – Хмельницький : НАДПСУ, 2008. – С. 108.

10. Ковальчук, Р. О. Автентичність курсанта-прикордонника як психологічний ресурс його здатності до самоорганізації / Ковальчук Р. О. // Вісник МЕГІ : зб. наук. праць / гол. ред. В. І. Веретенников // Актуальні проблеми психологічної теорії і практики : матер. щоріч. наук.-практ. конф. Асоціації психологів Донбасу з міжнародн. участю / гол. ред. кол. В. О. Лефтеров. – Макіївка : МЕГІ, 2009. – №16. – С. 171–173.

АНОТАЦІЇ

Ковальчук Р. О. Психолого-педагогічні умови розвитку здатності
до самоорганізації у майбутніх офіцерів-прикордонників. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія. – Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. – Хмельницький, 2010.

На основі теоретичного аналізу і результатів емпіричного дослідження досліджено феномен автентичності як системної якості особистості та як психологічного ресурсу її самоорганізації, що забезпечує багатство його індивідуальних проявів. Виявлено сутність, структуру й особливості самоорганізації курсантів-прикордонників. Визначено психологічний механізм впливу самоорганізації курсантів-прикордонників на формування у них професійно важливих рис. Розкрито особливості самоорганізації як чинника успішності навчання майбутніх офіцерів-прикордонників.

У процесі емпіричного дослідження обґрунтовано й експериментально перевірено психолого-педагогічні умови розвитку здатності до самоорганізації з метою оволодіння майбутньою професійною діяльністю, а також – професійного саморозвитку особистості курсанта-прикордонника. Розроблено модель особистісно-орієнтованого розвитку здатності до самоорганізації майбутнього офіцера-прикордонника.

Ключові слова: психолого-педагогічні умови, розвиток здатність до самоорганізації, майбутній офіцер-прикордонник, професійний саморозвиток.

Ковальчук Р. А. Психолого-педагогические условия развития способности к самоорганизации у будущих офицеров-пограничников.  Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 – педагогическая и возрастная психология. – Национальная академия Государственной пограничной службы Украины имени Богдана Хмельницкого. – Хмельницкий, 2010.

Самоорганизация курсанта-пограничника в учебном процессе – это упорядоченная совокупность целей, мотивов саморазвития и навыков самоконтроля, саморегуляции психических состояний, а также способности
к самостоятельному анализу и адекватной самооценке, которая сформирована главным образом самостоятельно в процессе целенаправленного обучения
в высшем учебном заведении. Психологическая структура самоорганизации курсантов-пограничников включает следующие составляющие: операциональную (знания о собственном профессиональном ресурсе, навыки саморегуляции психических состояний, самоконтроля и самоанализа), мотивационную (мотивы самореализации, саморазвития и самосовершенствования) и смысловую (ценностные ориентации, жизненные цели, планы курсанта-пограничника, которые связаны с его предстоящей службой после окончания высшего учебного заведения).

Самоорганизация курсантов-пограничников в учебном процессе характеризуется следующими особенностями: самопроизвольностью (процесс самоорганизации инициируется и управляется самим курсантом); погруженностью самоорганизации в систему учебно-воспитательной деятельности (подчеркивает ее генетическую связь и функционирование в границах ведущей деятельности); направленностью (совпадение цели самоорганизации с основными целями учебно-воспитательной деятельности); сочетаемостью скачкообразных и эволюционных процессов самоорганизации (нелинейный характер процесса самоорганизации, зависимость самоорганизации, как от внутренних, так и от внешних условий учебно-воспитательной деятельности); параллельностью (выстраивание на основе практического опыта определенной параллельной системы самоорганизации для упреждения сбоев или ошибок в учебно-воспитательной деятельности); двойственностью характера самоорганизации (смешение различных деятельностных функций в иерархической структуре самоорганизации); полифункциональностью самоорганизации в учебно-воспитательной деятельности курсанта-пограничника (многообразие задач, которые способна выполнять самоорганизация). Основной психологический механизм развития самоорганизации курсантов-пограничников – это рефлексия внутренней конфликтности в проблемных ситуациях учебной деятельности, которая актуализирует адекватность самооценки, стрессоустойчивость и саморегуляцию психических состояний, самоконтроль.

Развитие самоорганизации курсанта-пограничника может осуществляться как по конструктивному, так и по невротическому направлениям. В первом случае происходит совпадение целей обучения курсанта-пограничника и его самоорганизации. Правильная самоорганизация положительно влияет на успешность учебной деятельности, что проявляется в успеваемости, в гармонизации психологических структур личности курсанта-пограничника и его учебной деятельности, в положительном самоутверждении курсанта-пограничника в коллективе учебного подразделения, в развитии мотивации самообразования и самостоятельном анализе затруднений. В случае невротического варианта развития самоорганизации курсанта-пограничника
в учебном процессе ее целями являются компенсация внутренней конфликтности, деформационные изменения соотношения психологических структур личности и учебной деятельности, необходимость самоопределения
в условиях образовавшегося дискомфорта. При этом изменяется направленность самоорганизации, и, как следствие, возникает отрицательное воздействие на успешность учебной деятельности.

Определены основные психолого-педагогические условия развития способности к самоорганизации курсантов-пограничников, в основу которых положена реализация модели личностно-ориентированного развития
данной способности. Самоорганизация курсанта-пограничника в учебном процессе реализуется как в адаптивной форме (обеспечивает его вхождение
в будущую профессиональную деятельность), так и в проективной (предоставляет курсанту-пограничнику возможность творчески развиваться
на основе имеющегося профессионального и жизненного опыта).
Для усовершенствования профессиональной рефлексии будущих офицеров-пограничников необходимыми условиями являются: анализ моделей типичных трудностей реальной профессиональной деятельности, использование в учебном процессе такой формы обучения как профессионально-рефлексивный практикум, ориентированный на совершенствование психологических механизмов профессионального саморазвития будущего офицера-пограничника.

Ключевые слова: психолого-педагогические условия, развитие способности к самоорганизации, будущий офицер-пограничник.

Kovalchuk R. O. Psychological and pedagogical conditions of development of self-organization ability of future officers-borderguards. – Manuscript.

The thesis is for obtaining the scientific degree of the candidate of psychological sciences in speciality 19.00.07 – рedagogical and age psychology. – The National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine named after Bohdan Khmelnytskyi. – Khmelnytskyi, 2010.

On the basis of the theoretical analysis and results of empirical research
the authenticity phenomenon as system quality of personality and as psychological resource of its self-organization which provides abundance of its individual displays are examined. The essence, structure and peculiarities of self-organization of cadets-borderguards are revealed. The psychological mechanism of influence of influence
of cadets-borderguards’ self-organization upon formation of their professionally significant qualities is defined. The peculiarities of self-organization as factor
of progress within the process of cadets-borderguards teaching are outlined.

In the course of empirical research the psychological and pedagogical conditions of development of self-organization ability for the purpose of future profession acquirement and professional self-development of cadets-borderguards
are substantiated and experimentally verified. The model of personality oriented development of self-organization ability of future officer-borderguard is elaborated.

Keywords: psychological and pedagogical conditions, development of
self-organization ability, future officer-borderguard, professional self-development.