64893

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗУМІННЯ ІНШОМОВНОГО НАУКОВОГО ТЕКСТУ СТУДЕНТАМИ ГУМАНІТАРНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

Автореферат

Психология и эзотерика

Особлива увага приділяється інтерпретації символів іншомовного наукового тексту як складника професійного становлення спеціалістів. Зміст тексту може бути передано як у усній так і письмовій формах. Для подальшого розуміння проблеми інтерпретації наукового іншомовного тексту вагомим є вивчення питання...

Украинкский

2014-07-15

212.5 KB

4 чел.

Інститут психології ім. Г.С. Костюка НАПН України

КРАВЧИНА Тетяна Володимирівна

УДК 159.953.34:81’243(043.3)

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗУМІННЯ ІНШОМОВНОГО НАУКОВОГО ТЕКСТУ СТУДЕНТАМИ ГУМАНІТАРНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

Спеціальність 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія

 

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Київ – 2010


Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Інституті психології ім. Г.С. Костюка НАПН України, лабораторія психології навчання

Науковий керівник:

кандидат психологічних наук, доцент Романовська Людмила Іванівна, Хмельницький національний університет МОН України, кафедра соціальної роботи і соціальної педагогіки, доцент

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, професор Вірна Жанна Петрівна, Волинський державний університет імені Лесі Українки (м. Луцьк) МОН України, факультет психології, декан

кандидат психологічних наук, доцент Онуфрієва Ліана Анатоліївна, Камянець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка МОН України, заступник начальника науково-дослідного сектору інституту

Захист відбудеться 21 грудня 2010 року о „14” годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.453.01 в Інституті психології ім. Г. С. Костюка НАПН України за адресою: 01033, м. Київ – 33, вул. Паньківська, 2

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України

Автореферат розісланий 20 листопада 2010 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради     В.Л. Зливков

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Навчально-професійна діяльність фахівців гуманітарного профілю здійснюється засобами використання різноманітних символів. Символи слугують специфічними чинниками взаємного розуміння об’єктів та суб’єктів такої діяльності. Особлива увага приділяється інтерпретації символів іншомовного наукового тексту, як складника професійного становлення спеціалістів. Зміст тексту може бути передано як у усній так і письмовій формах.

Інтерпретуючи текст особистість сприймає передану інформацію, розуміє, запам’ятовує, здійснює діалогічну взаємодію, передає її зміст й формує відповідну стратегію поведінки. Тож успішність навчально-професійної діяльності психологів пов’язана із інтерпретацією символів і є безпосереднім проявом їх особистості.

Для подальшого розуміння проблеми інтерпретації наукового іншомовного тексту вагомим є вивчення питання: 1) власне інтерпретації – а) загальні концепції інтерпретації та розуміння тексту вітчизняних та зарубіжних дослідників (М. Бахтін, О. Горбачова, В. Горянин, В. Зінченко, В. Знаков, Г. Щедровицький, С. Якобсон); б) концепції діалогічної взаємодії з текстом (Ю. Апресян, Р. Барт, Ю. Лотман, Н. Чепелєва); в) концепції, у яких інтерпретація розглядається як стан свідомості, процес і результат пізнання тексту (О. Анісімов, А. Брудний, Л. Гурова, О. Тихомиров); г) філософські теорії інтерпретації (Ж. Деррид, Х. Гадамер, Й. Грайш, Ф. Ларуелль, Ф. Форгет, М. Франк, Гайдеггер); 2) когнітивних чинників: концепції когнітивних стилів особистості (А. Адлер, Р. Гарднер, Б. Климов, Дж. Кляйн, П. Корнілова, Г. Куценко, У. Найсер, Г. Олпорт, І. Палей, С. Париліс, Л. Романовська, О. Соколова, А. Студенікін, І. Тихомирова, Г. Уткін, М. Холодна, М. Єгорова).

Інтерпретація  роз'яснення, тлумачення  наукових та літературних текстів, а також творів образотворчого мистецтва. Процес інтерпретації реалізується засобами дії у результаті якої вираз на одній мові стає зрозумілим для інших. Кожне звернення до тексту передбачає пояснення деякого вихідного послання його автора, яке має універсальний зміст зрозумілий для більшості інтерпретаторів. Розуміння іншомовного тексту є одним із засобів діалогічної взаємодії й займає чільне місце у студентів гуманітарних спеціальностей. Текст з цієї точки зору є проміжним продуктом у процесу встановлення взаєморозуміння.

Розуміння у процесі спілкування людей має подвійну спрямованість – з одного боку воно орієнтоване на осмислення предмету спілкування, з іншого – на відтворення того, що повідомляється. Розуміння є цілеспрямованим пізнавальним процесом, пов’язаним як із засвоєнням уже готових знань, так і з виявленням нових, до цього невідомих властивостей і відносин речей. Символічна складова розуміння світу проявляється у тому, що люди не обмежуються безпосередніми враженнями про оточуюче середовище, вони здатні входити глибше у суть речей, ніж це дає безпосереднє сприйняття. Людина володіє не тільки наглядно-чуттєвими але й відстороненим раціональним досвідом сприйняття оточуючої дійсності.

Проте, здійснений аналіз наукових джерел засвідчує, що більшість досліджень із вказаної тематики присвячено лише окремим ракурсам даного питання. Це унеможливлює створення цілісного погляду на зазначену проблему. Зокрема, не вивчено і не розкрито специфіку інтерпретації саме наукового тексту й психологічні особливості інтерпретатора. Зважаючи на значущість та недостатню теоретико-практичну розробленість цієї проблеми, її актуальність і було обрано тему дисертаційного дослідження “Психологічні особливості розуміння іншомовного наукового тексту студентами гуманітарних спеціальностей”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження входить до комплексної теми лабораторії психології навчання Інституту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України „Психолого-педагогічні умови розвитку особистісної активності в освітньому просторі” (номер державної реєстрації 0105U001036) та „Психологічні чинники самодетермінації особистості в освітньому просторі” (номер державної реєстрації  0109U000558).

Тему затверджено на засіданні Вченої Ради Хмельницького національного університету (протокол № 3 від 31.10.2007) та узгоджено з бюро міжвідомчої ради з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 9 від 27.11.2007).

Об’єкт дослідження: процес навчально-професійної діяльності студентів гуманітарних спеціальностей.

Предмет дослідження: процес розуміння іншомовного наукового тексту як чинник професійного становлення студентів гуманітарних спеціальностей.

Мета дослідження: розкрити вплив процесу розуміння іншомовного наукового тексту на процес професійного становлення студентів гуманітарних спеціальностей.

Гіпотеза дослідження розкривається в таких положеннях:

а) процес розуміння іншомовного наукового тексту є чинником успішності навчально-професійної діяльності студентів гуманітарних спеціальностей;

б) творчі здібності є складником процесу розуміння іншомовного наукового тексту у контексті професійного становлення студентів гуманітарних спеціальностей.

Для досягнення поставленої мети та перевірки висунутої гіпотези були конкретизовані наступні завдання:

1) здійснити теоретико-методологічний аналіз досліджень процесу інтерпретації та розуміння іншомовного наукового тексту;

2) експериментально дослідити вплив процесу розуміння іншомовного наукового тексту на успішність навчально-професійної діяльності студентів гуманітарних спеціальностей;

3) розробити й апробувати програму розвитку творчих здібностей у процесі розуміння іншомовного наукового тексту з метою підвищення успішності навчально-професійної діяльності студентів гуманітарних спеціальностей.

Методологічну та теоретичну основу дослідження склали: концепції інтерпретації й розуміння тексту (Х. Гадамер) й герменевтичні методи дослідження: інтерпретація (Ф. Шляйєрмахер); психологічні положення теорій розуміння (М. Бахтін, А. Брудний, В. Знаков, Г. Костюк, С. Максименко, В. Моляко); теорії когнітивних стилів як способів організації людської діяльності (Г. Куценко, В. Колга, І. Палей, О. Соколова, А. Соловйов, А. Студенікін, М. Холодна, Р. Гарднер, Д. Каган, У.Найсер, Г. Олпорт, Г. Уіткін); концепції розуміння як форми пізнання й буття людини (В. Знаков, О. Тихомиров); психологічні теорії тексту (Р. Барт, Т. Дрідзе, Ю. Лотман, Н. Чепелєва); психологічні особливості сприйняття та розуміння іноземної мови (В. Артемов, І. Зимняя, З. Кличнікова, А. Миролюбов, П. Смирнов, С. Фоломкіна); психологія читання (М. Бахтін, Б. Бєляєв, Т. Дрідзе, Л. Доблаєв, Н. Жинкін, О. Корніяка, І. Неволін, Н. Чепелєва); загальні положення про сутність свідомості та розвиток особистості в процесі діяльності (К. Абульханова-Славська, Л. Анциферова, Г. Костюк, М. Леонтьєв, В. Москалець, Л. Орбан-Лембрік, Л. Рубінштейн, Т. Титаренко); принципи системного підходу і методи системного аналізу до вивчення психічного розвитку особистості (Б. Ананьєв, Г. Балл, М. Боришевський, Г. Костюк, Б. Ломов, С. Максименко, О. Саннікова, В. Семиченко, В. Соловієнко, Л. Сохань, В. Татенко), принцип актуалізації особистісного потенціалу як детермінанти розвитку особистості (І. Зязюн, А. Маслоу, В. Моляко, О. Скрипченко, Н. Пов`якель, Ю. Приходько, М. Савчин, Н. Шевченко); загально-теоретичні методологічні дослідження самосвідомості в контексті проблеми розвитку особистості (Б. Ананьєв, Л. Божович, Л. Виготський, О. Бодальов, В. Столін, П. Чамата, І. Чесноков, К. Хорова); результати дослідження гносеологічних характеристик рефлексії та їх проявлення у пізнавальних процесах (Г. Антипов, Є. Ільєнков, О. Огурцов, Ж. Піаже, Л. Родос, М. Розов, П. Щедровицький); дослідження рефлексії як феномену комунікації (І. Берлянд, Р. Гурман, П. Щедровицький, Н. Чепелева).

Для реалізації поставлених у дисертації завдань було використано методи: а) теоретичні: аналіз, синтез, порівняння, систематизація, узагальнення; б) емпіричні: тестування, порівняльний аналіз, кореляційний аналіз, констатувальний етап дослідження, формувальний експеримент.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що:

1) виявлено, що передумовою для інтерпретації тексту є когнітивний стиль особистості. Основними складниками цього стилю є інтелектуальні та творчі здібності;

2) вперше виокремлено рівні інтерпретації іншомовного наукового тексту (науковий, емоційно-сенситивний, творчий) відображені у відповідних поведінкових формах (стереотипізація, адаптація, дeзадаптація);

3) доведено, що творчий рівень інтерпретації проявляється у адаптаційних формах поведінки й є складником успішного професійного становлення.

Теоретичне значення дослідження полягає в:

  1.  розширенні меж поняття «інтерпретація іншомовного наукового тексту», а саме, виявленні його рівнів відносно якості інтерпретованої інформації (науковий, емоційно-сенситивний, творчий);
  2.  виявленні зв'язку між рівнями інтерпретації та переживаннями тривожності особистості. Чим вищим є рівень інтерпретації тим менше людина схильна до переживання тривожності. Високі показники тривожності свідчать про низьку успішність навчально-професійної діяльності й інтерпретації;
  3.  обґрунтуванні чинників формування творчого рівня інтерпретації засобами розвитку творчих здібностей.

Практичне значення дослідження визначається можливістю використання розробленого методичного інструментарію у процесі навчально-професійної діяльності з метою вироблення адаптаційних стратегій розуміння іншомовного наукового тексту студентами різних спеціальностей. Діагностування наявності передумов для творчого (вищого) рівня інтерпретації сприяє виокремленню осіб із винятковими професійними науково-творчими здібностями.

Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечувалися теоретичним аналізом проблеми та методологічною і теоретичною обґрунтованістю вихідних положень дослідження; відповідністю використовуваних методів меті та завданням дослідження, послідовною реалізацією теоретичних положень у розв’язанні завдань дослідження, кількісним та якісним аналізом емпіричних даних, а також репрезентативністю вибірки, методологічною та теоретичною обґрунтованістю вихідних даних.

Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження доповідалися на засіданнях лабораторії психології навчання Інституту психології ім. Г.С. Костюка НАПН України (2007-2009), на засіданнях кафедри психології Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (2007-2009) та на засіданнях кафедри психології Інституту педагогіки та психології Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (2007-2009) та на Міжнародних науково-практичних конференціях: "Актуальні проблеми психолінгвістики” (м. Переяслав-Хмельницький, ДВНЗ Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди17-18 жовтня 2008р.); "Развитие творческой личности студента как субъекта педагогического взаимодействия " (м. Донецьк, Донецький національний технічний університет ,10- 11 квітня 2008 р.); “Загальні питання філології” (Дніпродзержинськ, 18-19 березня 2004 р.);Професійне становлення особистості: проблеми і перспективи (Хмельницький: ХНУ, 22-24 жовтня 2009 р.).

Зміст і результати дослідження відображено у 29 публікаціях, зокрема, 18 статтях опублікованих у виданнях, що визначені ВАК України фаховими з психології та 11тезах науково-практичних конференцій.

Структура дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків. Основний зміст роботи викладено на 174 сторінках основного тексту. Основний текст доповнено двома додатками на 12 сторінках. Список літератури містить 223 джерела, з них 22 іноземними мовами.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, визначено об’єкт, предмет, мету, гіпотезу та завдання дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи, методологічні та теоретичні засади дослідження, використані методи, вказується сфера апробації результатів дослідження та наводяться дані про структуру роботи.

У першому розділі«Теоретико-методологічні засади дослідження розуміння іншомовного наукового тексту студентами гуманітарних спеціальностей» – подано результати теоретичного аналізу наукової літератури з проблем інтерпретації іншомовного наукового тексту.

Процес навчання спеціалістів гуманітарних спеціальностей в Україні передбачає штудіювання й інтерпретирування значної кількості текстів написаних зокрема й іноземними мовами (російська, англійська, німецька, тощо). Точність розуміння є чинником успішності навчально-професійної діяльності студентів.

У науковій літературі розуміння розглядається як засіб буття та втілення людських цінностей (М. Бахтін, В. Горянина, В. Зінченко), або як аспект пізнання спілкування та взаємин (О. Горбачова, В. Знаков). Розуміння іншомовного наукового тексту визначається як процес засвоєння та породження смислів, діалогічної взаємодії з текстом (Ю. Апресян, Р. Барт, Ю. Лотман, Н. Чепелєва), або як стан свідомості, процес і результат пізнання тексту (О. Анісімов, А. Брудний, Л. Гурова, В. Знаков, О. Тихомиров).

Передумову для інтерпретації та розуміння становлять когнітивні стилі особистості. Вивченню когнітивних стилів особистості присвячені дослідження А. Адлера, Р. Гарднера, Дж. Кляйна, У. Найсера, Г. Олпорта, Г. Уіткіна. У вітчизняній психології – це наукові дослідження М. Єгорової, Б. Климова, В. Колги, П. Корнілової, Г. Куценко, І. Палея, С. Париліса, О. Соколової, А. Студенікіна, Л. Романовської, І. Тихомирової, М. Холодної. Під когнітивними стилями розуміється індивідуальний спосіб переробки інформації особистістю, який обумовлює утворення специфічного комплексу регулятивної сфери особистості, способів сприймання, мислення, діяльності і проявляється у поведінці як своєрідна система переваг у вирішенні пізнавальних завдань.

Основними складниками когнітивних стилів є інтелектуальні та творчі здібності. С. Рубінштейн розглядав під поняттям здібностей «складне синтетичне утворення, яке включає в себе цілий ряд даних, без яких людина не була б здібна до будь-якої діяльності, а також властивостей, які набуваються тільки в процесі спеціально організованої діяльності (наприклад – навчанні). Найбільш повним визначення «здібностей» є визначення В. Шадрікова, який відмічає, що здібності можна визначити як властивості психічних функцій, що мають індивідуальний характер та певний ступінь їх вираження. Виявленню сутності інтелектуальних здібностей і шляхів їх формування присвячені ґрунтовні дослідження Д. Богоявленського, Л. Виготського, П. Гальперіна, В. Давидова, Д. Ельконіна, С. Жуйкова, А. Зака, Л. Занкова, О. Запорожця.

Інтелект є відносно стійкою структурою розумових здібностей індивіда (А. Петровський). У загальному вигляді інтелект визначається як здатність до логічного мислення, планування, розв’язання проблем, абстрактного мислення, сприйняття складних ідей, швидкого навчання та навчання на основі досвіду.

Ряд дослідників підкреслюють, що творча особистість характеризується мотиваційною активністю і спрямованістю, інтелектуальними здібностями, емоційно-чуттєвими та естетичними властивостями, пізнавальною активністю, гнучкістю, здібністю до співробітництва, комунікативністю тощо. Методичні особливості розвитку творчих здібностей у процесі навчання історії висвітлено у працях Н. Дайрі, В. Комарова, І. Лернера, В. Сотниченка та ін.

Індикатором успішності використання інтерпретованої інформації є переживання тривожності. Тривожність – це індивідуальна психологічна особливість, що виявляється в схильності людини до частих і інтенсивних переживань стану тривоги, а також в низькому порозі виникнення тривоги. Оптимальний рівень тривожності необхідний для ефективної адаптації особистості до дійсності. Надмірно високий рівень, як і надмірно низький свідчить про дезадаптивну реакцію. Це виявляється в загальній дезорганізованості поведінки і діяльності, і є показником несприятливого особистісного розвитку. Результати досліджень тривоги та тривожності склали праці Г. Аракелова, М. Астапова, Ф. Березина, К. Горні, Е. Еріксона, Б. Кочубей, Н. Лисенко, А. Прихожан, Ч. Спілбергера, З. Фрейда, Ю. Ханіна, Е.К. Шотта, і інші.

Отже, результатом інтерпретування є розуміння змісту наукового тексту. Процес розуміння відображає ступінь інтеграції нових знань до загальної системи знань й опосередковує успішність навчально-професійної діяльності студентів гуманітарних спеціальностей.

У другому розділі «Емпіричне дослідження культури сприйняття наукового тексту студентами гуманітарних спеціальностей» – обґрунтовано принципи організації експериментальної частини дослідження, подано опис методичного апарату й конкретизовано форми проведення емпіричної частини дослідження, здійснено аналіз отриманих результатів.

В експерименті взяли участь 123 студенти І-V-го курсів гуманітарних факультетів Хмельницького національного університету. Репрезентативність вибірки забезпечена тим, що психологічні характеристики студентів, які брали участь у дослідженні, загалом є ідентичними психологічним характеристикам студентів гуманітарних спеціальностей. Відповідно, отримані результати мають універсальний характер. Констатувальна частина дослідження проводилася в 2007-2008 навчальних роках.

Констатувальна частина дослідження відбувалася в три етапи. На першому – простежувалась готовність до інтерпретації як складник розуміння іншомовного наукового тексту передумовою якої є рівень інтелекту. Задля цього використано модифікований тест структури інтелекту TSI (Р. Амтхауера). Дослідження інтерпретації відбувалося за допомогою методики вільних описів (на відповідну тему). На другому етапі – простежено зв'язок успішності навчально-професійної діяльності із рівнями інтерпретації шляхом використання кореляційного аналізу. Показником успішності студентів гуманітарних спеціальностей є рівень тривожності досліджуваний за допомогою тесту самооцінки тривоги (Ч. Спілбергера, Ю. Ханіна). На третьому – визначалися рівні творчості як засобу цілісної інтерпретації і чинника формування її успішних стратегій. Для цього використано тест вербальної креативності RAT (С. Медніка (адаптація А. Вороніна, дорослий варіант)).

Перший етап. Використання тесту структури інтелекту (TSI) Р. Амтхауера полягало у виявленні розподілу компонентів інтелекту (вербальні, математичні, конструктивні, теоретико-практичні здібності). Модифікація передбачала проведення тестування за умов навчально-професійної діяльності та – після інтерпретації іншомовного наукового тексту. Розбіжність між ситуацією сприймання навчально-професійної інформації мовою інтерпретатора та іншомовного тексту уможливлювала визначення домінуючих у процесі інтерпретації компонентів інтелекту. Проведення тесту самооцінки тривоги (Ч. Спілбергера, Ю. Ханіна) передбачало встановлення взаємозв’язку між процесом інтерпретації та станом реактивної тривожності чи тривожності як стійкої характеристики людини.

У результаті аналізу показників, отриманих за допомогою модифікованої нами методики (TSI) Р. Амтхауера, виявлено наступне:

Аналіз результатів опитування:

1) рівні інтерпретації іншомовного наукового тексту: науковий – 58,4%; емоційно-сенситивний – 36,8%; творчий – 4,8%.

Студенти гуманітарних спеціальностей з науковим рівнем інтерпретації пояснюють текст засобами академічно точного перекладу мовою носія. Досліджувані, яким притаманний емоційно-сенситивний рівень, інтерпретують текст відповідно до емоцій та відчуттів викликаних його змістом. Гуманітаріям творчого рівня властиве поєднання у процесі перекладу значення слів тексту із досвідом їх побутового застосування й іншими знаннями отриманими у процесі навчально-професійної та побутової діяльності;

2) розподіл компонентів інтелекту: 1) за умов навчально-професійної діяльності: вербальні – 18,2%, математичні – 19,4%, конструктивні – 19,7%, теоретико-практичні здібності – 42,7%; 2) після інтерпретації іншомовного наукового тексту: вербальні – 21,3%, математичні – 12,6%, конструктивні – 28,2%, теоретико-практичні здібності – 37,9%.

Збільшення активності вербального компоненту інтелекту у процесі інтерпретації й зменшення математичного компоненту свідчить про активізацію якісного сприйняття у порівнянні з кількісним.

Показники рівнів інтерпретації іншомовного наукового тексту і компоненти інтелекту були співставленні і це дозволило отримати цілісну картину розуміння іншомовного тексту (Табл. 1).

Таблиця 1.

Представлення зв’язку показників рівнів інтерпретації іншомовного наукового тексту і компонентів інтелекту (у %)

Рівень

інтерпретації

Компоненти інтелекту

Вербальні

здібності

Математичні

здібності

Конструктивні

здібності

Теоретико-практичні

здібності

1

Науковий

25,5

74,2

39,7

55,8

2

Емоційно-сенситивний

16,4

8,1

32,9

24,9

3

Творчий

58,1

17,7

27,4

19,3

Виявлено: студенти, орієнтовані на творчий рівень інтерпретації, реалізують найуспішнішу стратегію, яка проявляється в глибокому та якісному розумінні змісту тексту. Якість розуміння інформації сприяє її успішній інтеграції у смисло-логічній структурі інших теоретичних знань й виражається у адаптаційних стратегіях поведінки. Для гуманітаріїв, яким властивий емоційно-сенситивний рівень, притаманне близьке до змісту розуміння тексту опосередковане емоціями та почуттями, не стабільне у різний час навіть по відношенню до одного і того ж тексту. Таке розуміння проявляється у дезадаптаційних стратегіях поведінки. Студентам, з превалюванням наукового рівня інтерпретації, притаманна орієнтація на конкретно-науковий зміст тексту. У процесі такого розуміння інформація інтегрується до поверхового рівня знань і реалізується засобами стереотипних стратегій навчально-професійної поведінки.

Творчий рівень інтерпретації зумовлює приєднання усвідомлених у процесі розуміння знань до загальної структури навчально-професійної інформації. Емоційно-сенситивний й науковий рівні характеризуються відокремленістю інтерпретованої інформації від інших складових системи знань.

Наукове розуміння є найпростішим рівнем і має відтворювальний характер. Емоційно-сенситивний рівень передбачає безпосереднє включення особистості у процес інтерпретування. Найвищим рівнем розуміння є творчий. Поєднуючи в собі характеристики наукового і емоційно-сенситивного рівнів підвищує ефективність прикладного використання тексту у навчально-професійної діяльності.

Зіставлення результатів першого етапу дослідження подано у табл. 2.

Превалювання вербальних та теоретико-практичних інтелектуальних здібностей властиве для творчого рівня інтерпретації. Емоційно-сенситивна інтерпретація ґрунтується на конструктивних здібностях. Наукова – пов’язана із математичними здібностями.

Самооцінювання з позиції швидкості й точності перекладу дає можливість розкрити його структуру: 1) компоненти які сприяють; 2) обмежують розуміння. До перших відносяться: а) словниковий запас (рідна й іноземна мова), зокрема, оперування науковою термінологією; б) загальний інтелектуальний рівень (чим вище рівень інтелекту тим ефективніше процес розуміння); г) творчі здібності (поєднання засвоєної і нової інформацій й ефективне прикладне застосування на основі формування цілісного образу інтерпретованої інформації); ґ) семантико-лексична близькість мови іншомовного тексту до мови інтерпретатора (слов’янські мови, зокрема, російська; й вплив культурно-історичних особливостей середовища проживання інтерпретатора); д) мотивація до оперування інформацією (потреба у високій професіоналізації; характеризує причини розуміння та застосування інформації). Другі включають: а) підвищений рівень тривожності (страх перед ситуацією оцінки з боку викладача); емоційне приєднання й емпатійність (заглиблення у окремі частини тексту при відсутності чіткої картини його розуміння).

Таблиця 2

Співвіднесення рівнів інтерпретації іншомовного наукового тексту та їх структури із компонентами інтелекту (у %).

Компоненти інтелекту

Рівень інтерпретації

Науковий

Емоційно-сенситивний

Творчий

Компоненти інтерпретації

Сприяння

розумінню

Обмеження

розуміння

Сприяння

розумінню

Обмеження

розуміння

Сприяння

розумінню

Обмеження

розуміння

1

Вербальні

здібності

-

27,1

26,3

-

46,6

-

2

Математичні

здібності

64,5

-

6,3

-

30,2

-

3

Конструктивні

здібності

29,8

-

-

58,4

12,6

-

4

Теоретико-практичні

здібності

20,8

-

24,4

-

51,2

-

Другий етап. Мета дослідження: простежено залежність успішності навчально-професійної діяльності від рівня інтерпретації іншомовного наукового тексту. Успішність студентів гуманітарного профілю можлива за умови реактивної тривожності (нормального рівня тривожності який виникає у відповідь на зовнішні подразники). Стійка тривожність є показником низької успішності зумовленої незадоволеністю й страхами зокрема у галузі навчально-професійної діяльності (Табл. 3).

Так, особам із науковим рівнем інтерпретації властива реактивна тривожність, яка зумовлює баланс між рівнем високої та середньої навчальної успішності. Для студентів з емоційно-сенситивним рівнем характерна стійка тривожність і середній та низький рівні успішності. Творча інтерпретація можлива за умови переживаннями реактивної тривожності і високого рівня успішності навчання.

Таблиця 3.

Представлення взаємозв’язку між успішності навчально-професійної діяльності та рівнем інтерпретації іншомовного наукового тексту через показники тривожності

Успішність навчально-професійної діяльності

Рівень інтерпретації

Науковий

Емоційно-сенситивний

Творчий

Вид тривожності

Реактивна

Стійка

Реактивна

Стійка

Реактивна

Стійка

1

Висока

32,4

-

-

58,7

8,9

-

2

Середня/ не стійка

46,4

-

-

25,9

27,7

-

3

Низька

31,3

-

15,5

-

53,2

-

Дослідження залежності між інтерпретацією іншомовного наукового тексту та успішності навчально-професійної діяльності студентів-гуманітаріїв в Табл. 4.

Таблиця 4.

Кореляція між рівнем інтерпретації та успішності навчально-професійної діяльності

Успішність навчально-професійної діяльності

Рівень інтерпретації

Науковий

Емоційно-сенситивний

Творчий

Вид тривожності

Реактивна

Стійка

Реактивна

Стійка

Реактивна

Стійка

1

Висока

0,42

-

0,53

-

3,84

-

2

Середня/ не стійка

0,94

-

0,48

-

0,75

-

3

Низька

0,44

-

0,78

-

0,71

-

Існує пряма кореляція між: а) науковим рівнем інтерпретації та середньою/ нестійкою навчальною успішністю; б) емоційно-сенситивним рівнем й низькою успішністю; в) та творчим рівнем і високою успішністю навчально-професійної діяльності. Відповідно, творчий та емоційно-сенситивний рівні характеризуються високими показниками інтерпретаційної творчості тоді як науковий – низькими.

Третій етап. Згідно з гіпотезою, було проаналізовано рефлексію як складник творчого процесу розуміння іншомовного наукового тексту у контексті інтерпретаційної творчості. Для цього використано тест вербальної креативності RAT (С. Медніка (адаптація А. Вороніна, дорослий варіант)) Табл. 5.

Таблиця 5.

Представлення зв’язку показників рівня інтерпретації, успішності навчально-професійної діяльності та творчості (у %)

Рівень

інтерпретації

Успішність навчально-професійної діяльності по відношенню до рівня творчості

Творчі

Не творчі

Висока

Середня/ не стійка

Низька

1

Науковий

16,1

26,5

69,2

2

Емоційно-сенситивний

11,5

49,4

15,6

3

Творчий

72,4

24,1

15,2

На підставі одержаних результатів можна зробити висновок, що, творчість є показником продуктивності інтерпретації іншомовного наукового тексту, що супроводжується ситуативною тривожністю та високою успішністю навчально-професійної діяльності.

Виявлено, що для досліджуваних з переважанням творчого рівня інтерпретації властивий високий рівень розвитку інтелекту, який сприяє активному професійному становленню. Домінування емоційно-сенситивного рівня є показником наявності труднощів у професійному становленні. Для гуманітаріїв, котрим притаманна наукова інтерпретація іншомовного тексту в майбутньому властивий низький рівень самореалізації у професійній діяльності.

Отже, рівень інтерпретації й розуміння іншомовного наукового тексту пов'язаний із розвитком творчих та інтелектуальних здібностей і зумовлюється домінуванням творчих. Творчий рівень сприяє виробленню адаптаційних стратегій поведінки студентів гуманітарних спеціальностей шляхом інтеграції нових знань до системи навчально-професійної інформації. Емоційно-сенситивний рівень пов'язаний із дезадаптаційними стратегіями особистості у контексті навчально-професійної діяльності. Науковий – супроводжується стереотипізацією інформації студентами-гуманітаріями.

Емоційно-сенситивне розуміння тексту носить суб’єктивний характер який проявляється у непослідовному засвоєнні нової інформації. Студенти для яких характерний такий рівень розуміння схильні до стійкої тривожності і реалізують дезадаптаційні стратегії поведінки.

У третьому розділі – «Розвиток творчих здібностей, як засіб формування культури сприйняття наукового тексту» – подано структуру, зміст, принципи організації формувального експерименту, результати дослідження, їх інтерпретацію та висновки.

Для проведення формувальних заходів учасники експерименту були поділені на експериментальну та контрольну групи. До них увійшли, відповідно, 61 та 62 особи. Формувальні заходи розгорталися упродовж 2008-2009 навчального року і включали в себе проведення тренінгу з розвитку творчих здібностей. Програма тренінгу складалась з методичної й інструментальної частин.

1. Методична частина вирішувала наступні завдання: а) формування правил участі у тренінгу; б) актуалізація знань про особистість і професійну діяльність, зокрема, професійне становлення; в) огляд впливу творчості на процес професійної діяльності; д) розкриття чинників успішного професійного становлення. У тренінгу використовувались: групова дискусія, психотехнічні й психотерапевтичні вправи, елементи психоаналізу (психоаналіз, символдрама).

2. Інструментальна частина складалася з трьох блоків, спрямованих на формування конструктивного оцінювання ситуації: Блок 1: «Введення», передбачав визначення психологічного підґрунтя інтерпретації іншомовного наукового тексту у процесі навчально-професійної діяльності студентів гуманітарних спеціальностей. Блок 2: «Успішність навчально-професійної діяльності», включав в себе ознайомлення з конструюванням різних рівнів успішності професійної діяльності й їх взаємозв’язку із індивідуально-психологічними характеристиками студентів, зокрема, творчими та інтелектуальними. Блок 3: «Стратегії рівнів інтерпретації у процесі навчально-професійної діяльності» поєднував вправи з розвитку рефлексії за умов інтерпретації іншомовного наукового тексту засобами творчої самореалізації.

Застосована тренінгова програма виявилася ефективною. Її зміст сприяв розвитку у досліджуваних із різними рівнями інтерпретації наукового тексту розумінню й інтеграції його змісту через формування адаптаційних стратегій поведінки.

По завершенні формувальних заходів проводилося повторне психодіагностичне тестування представників контрольних та експериментальних груп задля визначення ефективності формувального дослідження. Дані заходи тривали у березні-травні 2009 року. Зіставлення показників первинних і повторних діагностичних зрізів дало змогу виявити значні позитивні зміни за більшістю досліджуваних показників у представників експериментальних груп. Порівняльний аналіз успішності формувальних заходів здійснювався за наступними показниками: 1) рівні інтерпретації; 2) успішність навчально-професійної діяльності; 3) стратегії навчально-професійної діяльності.

1. У результаті проведення формувальних заходів відбувся перерозподіл студентів за рівнями інтерпретації (Табл. 6).

Зміни у перерозподілі співвідношення студентів за рівнем інтерпретації пов’язані із зростанням орієнтації студентів на високу інтеграцію нових знань засобами творчої інтерпретації. Зменшення кількості гуманітаріїв орієнтованих на емоційно-сенситивне розуміння зумовлене переорієнтацією до наукового та творчого трактування змісту тексту.

2. Простежується зниження рівня ситуативної тривожності серед досліджуваних. Так збільшилась кількість студентів із реактивною тривожністю на фоні зменшення студентів із ситуативною. Переорієнтація студентів із дезадаптаційних до адаптаційних стратегій поведінки сприяла підвищенню впевненості в успішності навчально-професійної діяльності й відповідному зниженню тривожності.

Таблиця 6.

Динаміка показників рівнів інтерпретації іншомовного наукового тексту по відношенню до компонентів інтелекту (у %)

Рівень

інтерпретації

Компоненти інтелекту

Вербальні

здібності

Математичні

здібності

Конструктивні

здібності

Теоретико-практичні здібності

Контрольна

група

Експериментальна

група

Контрольна

група

Експериментальна

група

Контрольна

група

Експериментальна

група

Контрольна

група

Експериментальна

група

1

Науковий

26,5

23

74,2

57

39,7

29,2

55,8

53,4

2

Емоційно-сенситивний

15,4

12,8

8,1

4,6

32,7

21,3

24,9

14,1

3

Творчий

58,1

64,2

17,7

38,4

28,6

49,5

19,3

32,5

3. Трансформація показників інтерпретації зумовила й відповідні перетворення стратегій поведінки студентів (Табл. 7).

Таблиця 7.

Розподіл стратегій інтерпретаційної поведінки до і після проведення формувальних заходів (у %)

Рівень

інтерпретації

Стратегії інтерпретаційної поведінки

адаптація

стереотипізація

дезадаптація

Контрольна

група

Експериментальна

група

Контрольна

група

Експериментальна

група

Контрольна

група

Експериментальна

група

1

Науковий

36,4,

2,8

41,4

45,5

28,8

14,4

2

Емоційно-сенситивний

18,5

4,7

46,4

46,9

65,6

83,2

3

Творчий

45,1

92,5

12,2

7,6

5,6

2,4

Збільшення кількості студентів яким властива адаптаційна стратегія інтерпретації іншомовного наукового тексту пов’язане із усвідомленням потреби в успішному професійному становленні. Підвищення кількості гуманітаріїв орієнтованих на стратегії стереотипізації свідчить про наявність потреби у стандартизації професійних знань, відповідності стереотипним зразкам навчально-професійної поведінки. Зменшення кількості досліджуваних, яким властива стратегія дезадаптації свідчить про прийняття ними на себе відповідальності за власну професійну діяльність.

4. Констатується підвищення загальної успішності навчально-професійної діяльності та творчості гуманітаріїв (Табл. 8). Збільшення кількості студентів з високим та середнім творчим рівнем успішності зумовлене орієнтацією на творчий рівень інтерпретації наукового тексту. Зменшення кількості студентів із низьким нетворчим рівнем успішності є наслідком усвідомлення ними зростання цінності знань та потреби у інтеграції навчальної інформації.

Таблиця 8.

Динаміка зв’язку показників рівня інтерпретації по відношенню до успішності навчально-професійної діяльності та творчості (у %)

Рівень

інтерпретації

Успішність навчально-професійної діяльності по відношенню до рівня творчості

Творчі

Не творчі

Висока

Середня/ не стійка

Низька

Контрольна

група

Експериментальна

група

Контрольна

група

Експериментальна

група

Контрольна

група

Експериментальна

група

1

Науковий

16,1

8,4

26,5

39,8

69,2

63

2

Емоційно-сенситивний

11,5

6,4

49,4

15,6

15,6

14,9

3

Творчий

72,4

85,2

24,1

54,6

15,2

22,1

Отже, після проведення формувальних заходів рівні інтерпретації зазнали якісних змін. Розвиток творчих здібностей сприяє успішності навчально-професійної діяльності студентів-гуманітаріїв. Успішність проведення формувальних заходів уможливлює висновок, що розвиток творчих здібностей є провідним чинником здійснення ефективної навчально-професійної діяльності студентів гуманітарних спеціальностей.

ВИСНОВКИ

У висновках підводяться підсумки проведеного дослідження, результати якого підтверджують висунуту гіпотезу, окреслюються практичні рекомендації. Запропоновано шляхи подальшого вивчення проблеми. Зокрема, конкретизуються наступні здобутки дослідження:

1. Теоретико-методологічний аналіз дослідження інтерпретації та розуміння іншомовного наукового тексту студентами гуманітарних спеціальностей свідчить про їх взаємозв’язок з успішністю навчально-професійної діяльності. Якість розуміння пов’язана із когнітивними стратегіями особистості, зокрема, інтелектуальними та творчими здібностями.

Розуміння тексту є чинником інтеграції знань до загальної системи науково-професійних знань. Низький рівень включення знань до їх загальної системи зумовлює розвиток дезінтеграційних тенденцій засобами ситуативної тривожності.

2) Експериментальне дослідження впливу процесу розуміння іншомовного наукового тексту на успішність навчально-професійної діяльності студентів гуманітарних спеціальностей свідчить про наступне: а) культура сприйняття та інтерпретації іншомовного наукового тексту включає в себе три рівні: науковий, емоційно-сенситивний та творчій – найвищий рівень розуміння; б) компонентами структури розуміння є: інтелектуальний (рівень розвитку інтелекту становить передумову для розуміння тексту); емоційно-емпатійний (емоції й співпереживання є первинними складниками процесу розуміння); творчий (творчість сприяє формуванню цілісного образу інтерпретованої інформації); мотиваційний (характеризує причини розуміння та застосування інформації); культурно-історичний (проявляється через вплив культурних та історичних особливостей середовища проживання інтерпретатора); в) зовнішнім проявом розуміння є стратегії поведінки такі як: адаптаційна (творчий), дезадаптаційна (емоційно-сенситивний) та стереотипізована (науковий) стратегії.

3) Виокремлено: 1) фактори які сприяють розумінню: словниковий запас, зокрема, оперування науковою термінологією й загальний інтелектуальний рівень; творчі здібності; семантико-лексична близькість мови іншомовного тексту до мови інтерпретатора; мотивація до оперування інтерпретованою інформацією; 2) фактори, які обмежують розуміння: підвищений рівень тривожності; емоційне приєднання; емпатійність.

4) Розробка й апробація програми розвитку творчих здібностей у процесі розуміння іншомовного наукового тексту свідчить про значимість творчої інтерпретації для успішності навчально-професійної діяльності студентів гуманітарного профілю.

5) Перспектива подальших досліджень визначається можливістю застосування розроблених методів підвищення якості розуміння іншомовного наукового тексту для оптимізації процесу професійного становлення студентів гуманітарних і інших спеціальностей та організації ефективної інтеграції нових знань у процесі навчально-професійної діяльності та формування адаптаційних стратегій поведінки студентів гуманітарного профілю.

Результати дослідження опубліковано у виданнях, що входять до фахових у галузі психології:

1. Кравчина Т.В. Застосування комунікативних прийомів драматико-педагогічного методу при навчанні діалогічного мовлення студентів / Т.В. Кравчина // Збірник наукових праць № 27. Частина ІІ (спеціальний випуск). – Хмельницький: Видавництво Національної академії наук ДПСУ, 2004. − С. 83 – 89.

2. Кравчина Т.В. Рівні готовності фахівців до оволодіння іноземною мовою / Т.В. Кравчина // Збірник наукових праць № 32. Частина ІІ (спеціальний випуск). – Хмельницький: Видавництво Національної академії наук ДПСУ, 2004. − С. 120 – 121.

3. Кравчина Т.В. Використання технічних засобів комп’ютерних технологій у процесі інтенсивного вивчення іноземної мови студентами вищих навчальних закладів / Т.В. Кравчина // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. // Зб. наук. пр. – Випуск 7 / Редкол.: І. А. Зязюн та ін. – Київ – Вінниця: ТОВ фірма "Планер", 2005. − С. 353 – 357.

4. Кравчина Т.В. Вибір методів і форм роботи з розвитку іншомовних здібностей у студентів технічного профілю / Т.В. Кравчина // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип. 258. Педагогіка та психологія. – Чернівці: Рута, 2005. − С. 111 – 115.

5. Кравчина Т.В. Підготовка майбутнього вчителя іноземних мов до реалізації технологічного підходу в навчанні / Т.В. Кравчина // Підготовка вчителя у контексті Європейського освітнього простору: Збірник наукових праць / за ред.. проф.. Левківського М.В. – Київ – Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2005. − С. 78 – 83.

6. Кравчина Т.В. Шляхи вдосконалення іншомовної мовленнєвої підготовки майбутніх інженерів-програмістів / Т.В. Кравчина // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки. Зб. наук. пр. / Редкол.: Т.І.Сущенко (відп. ред.) та ін. – Київ – Запоріжжя. – 2005 – Вип. 35. – С.322 – 325.

7. Кравчина Т.В. До питання про формування готовності студентів технічного профілю до іншомовного спілкування / Т.В. Кравчина // Актуальні проблеми гуманітарних та природничих наук: Збірник наукових праць викладачів гуманітарного інституту, підготовлений за результатами  науково-дослідної роботи 2005 року. − Хмельницький: ХНУ, 2005. − С. 123−124.

8. Кравчина Т.В. Традиційні і нові технології у навчально-виховному процесі / Т.В. Кравчина // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми // Зб. наук. пр. – Вип. 10 / Редкол.: І. А. Зязюн (голова) та ін. – Київ-Вінниця: ДОВ "Вінниця". – 2006. − С. 358 362.

9. Кравчина Т.В. Значення самостійної роботи студентів у розвитку їх навчально-пізнавальної діяльності / Т.В. Кравчина // Педагогічні технології підготовки перекладачів у вищих навчальних закладах // Зб. наук. пр. – Хмельницький: Видавництво Національної академії Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького, 2007. – С. 65 – 59.

10. Кравчина Т.В. Використання мультимедійних засобів у навчальному процесі / Т.В. Кравчина // Актуальні проблеми гуманітарних та природничих наук: Збірник наукових праць викладачів за підсумками науково-дослідної роботи в 2006 році. – Хмельницький: ХНУ, 2007. – С. 23 – 24.

11. Кравчина Т.В. Природа розуміння тексту: його співвіднесення з психічними процесами / Т.В. Кравчина // Актуальні проблеми психології: Етнічна психологія. Історична психологія. Психолінгівстика / за ред. С.Д.Максименка, М. − Л.А.Чепи. − К.: ДП <<Інформаційно-аналітичне агенство>>, 2007. − Том ІХ, Частина 2. − С. 118 − 126.

12. Кравчина Т.В. Проблема розуміння наукового тексту: психологічний аналіз. / Т.В. Кравчина // Проблеми загальної та педагогічної психології // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / за ред. С.Д. Максименка. Т.X, част. 1. – К., 2008. – С. 232 – 239.

13. Кравчина Т.В. Теоретичні аспекти рівневої організації текстів / Т.В. Кравчина // Наукові праці Донецького національного технічного університету.  Серія: Педагогіка, психологія і соціологія.- Донецьк: ДВНЗ <<ДонНТУ>>, 2008. – С.208-213.

14. Кравчина Т.В. Вивчення психологічних характеристик іншомовного наукового тексту / Т.В. Кравчина // Гуманітарний вісник ДВНЗ „Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди”: Науково-теоретичний збірник. − Переяслав-Хмельницький, 2008. − Вип.15. − С.93 − 96.

15. Кравчина Т.В. Інтерпретація як фактор розуміння іншомовного наукового тексту / Т.В. Кравчина // Проблеми сучасної психології: Збірник наукових праць Кам’янець Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України / за ред. С.Д. Максименка, Л.А. Онуфрієвої. − Вип.2. − Кам’янець Подільський: Аксіома. − 2008. − С. 126−136.

16. Кравчина Т.В. Розгляд методу контент-аналізу з погляду кількісно-якісних технік проведення / Т.В. Кравчина // Проблеми сучасної психології: Збірник наукових праць Кам’янець Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України / за ред. С.Д. Максименка, Л.А. Онуфрієвої. − Вип.3. − Кам’янець Подільський: Аксіома. − 2009. − С. 195−203.

17. Кравчина Т.В. Професійна рефлексія в структурі інноваційної діяльності соціального педагога / Т.В. Кравчина // Професійне становлення особистості: проблеми і перспективи: Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції – Хмельницький: ХНУ, 2009. – С. 215-217.

18. Кравчина Т.В. Психологічні особливості розуміння іншомовного наукового тексту та когнітивний стиль / Т.В. Кравчина // Актуальні проблеми психології: Психологія навчання. Генетична психологія. Медична психологія / за ред.. С.Д. Максименка. – Київ-Кіровоград: ДП «Інформаційно-аналітичне агенство», 2009. – Том. X, Вип. 13. - С. 496-506.

Також результати дослідження опубліковано в матеріалах конференцій:

19. Кравчина Т.В. Драматико-педагогічний метод / Т.В. Кравчина // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Україна наукова 2003”. Том 4. Педагогіка. – Дніпропетровськ: Наука і освіта., 2003. − С. 31 – 32.

20. Кравчина Т.В. Стратегія безперервного навчання іноземної мови у технічному вузі / Т.В. Кравчина //Здобутки, проблеми та перспективи безперервної мовної підготовки студентів у вищих технічних навчальних закладах України. Матеріали міжнародної науково-методичної конференції 30−31 жовтня 2003 року. − С. 111−112.

21. Kravchyna T. V., Spivachuk V. O. Games / T. V. Kravchyna., V. O. Spivachuk. //English as a foreign language in Ukraine: integrative tendencies and educational perspectives. The second regional TESOL-Ukraine Conference. – Khmelnytsky, 2003.− S. 41 – 42 (дисертант підготував текст статті).

22. Кравчина Т.В. Прийоми драматико-педагогічного методу, їхня роль (естетична, мотиваційна, соціокультурна, емоційна) / Т.В. Кравчина //Матеріали VІІ Міжнародної науково-практичної конференції  “Наука і освіта 2004”. Том 42. Сучасні методи викладання. – Дніпропетровськ: Наука і освіта., 2004. − С. 65 – 66.

23. Кравчина Т.В. Зв’язок методики з лінгвістикою / Т.В. Кравчина //Матеріали І Міжнародної науково-практичної конференції “Загальні питання філології”. Том І. – Дніпропетровськ: Наука і освіта., 2004. − С. 122 123.

24. Кравчина Т.В. Застосування жестів в якості лінгвометодичного прийому драматико-педагогічного методу навчання іноземної мови / Т.В. Кравчина // Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Динаміка наукових досліджень 2004”. Том 29. Педагогіка. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. − С. 54 – 55.

25. Кравчина Т.В. Проблема реалізації професійної спрямованості у навчанні іноземної мови студентів вищих немовних закладів / Т.В. Кравчина // Матеріали І Міжнародної науково-практичної конференції “Науковий потенціал світу 2004”. Том 39. Проблеми підготовки фахівців. – Дніпропетровськ Наука і освіта, 2004. − С. 25 – 26.

26. Кравчина Т.В. Особистісно-орієнтований підхід у технологічній підготовці майбутніх вчителів іноземної мови / Т.В. Кравчина // Сборник научных трудов по материалам научно-практической конференции "Современные направления теоретических и прикладных исследований" Том 10. Педагогика, психология и социология.- Одесса: Черноморье, 2006. − С. 74 – 76.

27. Кравчина Т.В. Групова робота як один із методів інтерактивного навчання / Т.В. Кравчина // Матеріали І Міжнародної науково-практичної конференції "Передові наукові розробки – 2006. Том 10. Педагогічні науки. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. − С. 96-97.

28. Кравчина Т.В. Використання комп’ютерних засобів у навчальному процесі / Т.В. Кравчина //Сборник научных трудов по материалам научно-практической конференции "Современные направления теоретических и прикладных исследований" Том 7. Педагогика, психология и социология.- Одесса: Черноморье. -2007. − С. 14 – 16.

29. Кравчина Т.В. Методологічні принципи і підходи до дослідження розуміння іншомовного наукового тексту / Т.В. Кравчина // Материали за 6-а международна научна практична конференція „ Новини за модерна наука”, - 2010. Том 15. Педагогически науки. Психология и социология. София. „Бял. Град-БГ” ООД - С. 82-85.

АНОТАЦІЇ

Кравчина Т.В. «Психологічні особливості розуміння іншомовного наукового тексту студентами гуманітарних спеціальностей». – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія. – Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України. – Київ, 2010.

Особлива увага до інтерпретації символів іншомовного наукового тексту зумовлена визначальністю цього процесу, як складника професійного становлення спеціалістів гуманітарного профілю.

Розуміння інтерпретованого тексту є чинником інтеграції знань у процесі навчально-професійної діяльності. Психологічними передумовами інтерпретації є рівень розвитку творчих й інтелектуальних здібностей.

Інтерпретація іншомовного наукового тексту включає в себе три рівні: а) науковий (орієнтація на конкретно-науковий зміст тексту; інтеграція поверхового рівня знань), емоційно-сенситивний (близьке до змісту розуміння тексту опосередковане емоціями та почуттями, нестабільне у різний час навіть по відношенню до одного і того ж тексту) та творчий – найвищий рівень розуміння (проявляється в глибокому та якісному розумінні змісту тексту; інтеграцією його змісту у загальну структуру навчально-професійних знань).

Зовнішніми характеристиками процесу інтерпретації є стратегії поведінки такі як: адаптаційна (творчий рівень розуміння тексту), дезадаптаційна (емоційно-сенситивний) та стереотипізована (науковий) стратегія.

Процес розуміння складається з відповідних компонентів: а) інтелектуальний; б) емоційно-емпатійний; в) творчий; г) мотиваційний; ґ) культурно-історичний.

Ключові слова: інтерпретація, іншомовний науковий текст, розуміння, творчі здібності, інтелектуальні здібності, стратегії поведінки.

Кравчина Т.В. «Психологические особенности понимания иноязычного научного текста студентами гуманитарных специальностей». – Рукопис.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 – педагогическая и возрастная психология. – Институт психологии имени Г. С. Костюка НАПН Украины. – Киев, 2010.

Диссертация посвящена исследованию особенностей интерпретации символов студентами гуманитарных специальностей в процессе учебно-профессиональной деятельности. Особое внимание к интерпретации символов иноязычного научного текста обусловлено определяющей ролью этого процесса, как составной профессионального становления специалистов гуманитарного профиля. Символы призваны передавать содержание иноязычных текстов как в устной так и письменной форме.

Понимание интерпретируемого текста является фактором интеграции знаний в процессе учебно-профессиональной деятельности. Процесс интерпретации текста отражает универсальность восприятия, понимания, запоминания переданной информации, а также осуществления диалогического взаимодействия, передачу содержания этой информации личностью, и формирование соответствующей стратегии поведения. Психологическими предпосылками интерпретации является уровень развития творческих и интеллектуальных способностей.

Интерпретация иноязычного научного текста включает в себя три уровня: а) научный (ориентация на конкретно-научное содержание текста; интеграция этажного уровня знаний), эмоционально-сензитивный (близкое к содержанию понимания текста опосредованное эмоциями и чувствами, нестабильное в разное время даже в отношении одного и того же текста) и творческий – самый высокий уровень понимания (проявляется в глубоком понимании содержания текста; интеграцией его содержания в общую структуру учебно-профессиональных знаний).

Внешними характеристиками процесса интерпретации являются стратегии поведения такие как: адаптационная (творческий уровень понимания текста), дезадаптационная (эмоционально-сензитивный) и стереотипизированная (научный) стратегии.

Творческий уровень интерпретации обусловливает присоединение осознанных в процессе понимания знаний в общую структуру учебно-профессиональной информации. Эмоционально-сензитивный и научный уровни характеризуются обособленностью интерпретированной информации от других составляющих системы знаний.

От уровня интерпретации зависит успешность учебно-профессиональной деятельности и профессионального становления в целом. Чем выше уровень интерпретации иноязычного научного текста тем выше уровень успеваемости студентов гуманитарных специальностей.

Ключевые слова: интерпретация, иноязычный научный текст, понимание, творческие способности, интеллектуальные способности, стратегии поведения.

Kravchyna T.V. «Psychological characteristics of understanding of foreign-language scientific text by students in the humanities». – Manuscript.

The dissertation is getting a candidate degree in psychology on specialty in 19.00.07 – pedagogical and aged psychology.  G.S. Kostyiuk Institute of psychology, National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine. – Kyiv, 2010.

Special attention to the interpretation of symbols of foreign-language scientific text is caused by the importance of this process, as a component of professional development of specialists humanities.

Understanding of the interpreted text is factor in the knowledge integration of educational and professional activities. Psychological preconditions for interpretation are the level of creative and intellectual abilities.

The interpretation of foreign-language scientific text includes three levels: a) scientific (focus on concrete scientific content of the text; integration of superficial knowledge level), emotional sensory (close to the contents of text mediated by emotions and feelings, unstable at different times, even with respect to the same text) and the creative – the highest level of understanding (shown in deep and qualitative understanding of the text content and the integration of its content in the general structure of educational and professional knowledge).

External characteristics of interpretation process are such behavioral strategies as: adaptative (creative understanding of the text), desadaptative (emotional sensory) and stereotyped (scientific) strategy.

The process of understanding consists of related components: a) intelligent and b) emotional empatical c) creative d) motivational d) cultural and historical component.

Key words: interpretation, foreign language scientific text, understanding, creativity, intellectual ability, behavioral strategies.

1


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

34394. Промышленные комплексы. Проблемы их функционирования в современных условиях. Реструктуризация промышленности 34 KB
  Строительство основа строительного комплекса особенностями которого являются длительный период производства продукции и большие затраты трудовых материальных и финансовых ресурсов. Особое внимание при этом предусматривается уделять модернизации наукоемкого сектора промти экспортно ориентированным отраслям и импортозамещающим производствам созданию и развитию производств основанных на прогрессивных технологиях. Предусматриваются следующие важнейшие меропр: реформирование системы гос п п завершение приватизации малых п п и...
34395. Прогнозирование и планирование объема и структуры промышленного производства 33 KB
  На заключительном этапе формируются плановый объем и структура выпуска промышленной продукции с учетом спроса возможностей производства и обеспечения производственными ресурсами. Обосновывается и устанавливается заказ на поставку важнейших видов продукции для государственных нужд. Для прогнозирования спроса и объема производства конкретных видов продукции хорошие результаты дает метод Дельфи . Путем анкетного опроса группы ученых и специалистов по данной проблеме формируется информация по выпуску каждого вида продукции по годам которая...
34396. Сущность и содержание прогнозирования. Роль и характер прогнозов 44.5 KB
  Прогнозирование это процесс разработки прогноза построенный на вероятностном научно обоснованном суждении о перспективах развития объекта в будущем его возможном состоянии и альтернативных путях его достижения. Социальноэкономическое прогнозирование является способом предвидения представления о будущем обусловленном закономерностями общественного развития и действием разнообразных и разнонаправленных факторов в прогнозируемом периоде. В соответствии с Законом О государственном прогнозировании и программах социальноэкономического...
34397. Сущность планирования. Директивное, индикативное, стратегическое планирование, их характеристика 47 KB
  При формировании рыночных отношений в Республике Беларусь необходимо видение перспектив ее экономического и социального развития. Планирование это процесс принятия управленческого решения основанный на обработке исходной информации и включающий в себя определение и научную постановку целей средств и путей их достижения посредством сравнительной оценки альтернативных вариантов и выбора наиболее приемлемого из них в ожидаемых условиях развития. Суть планирования состоит не в разработке и доведении многочисленных показателей до...
34398. Предмет курса, его место в системе экономических наук 27 KB
  Пип – наука изучающая экие теории и законы применительно к конкретным условиям производства их специфические проявления в важнейших процессах прва закономерностях темпов и пропорциях с тем чтобы в результате этого изучения с учетом достижений НТП передового опыта обосновать объемы темпы и пропорции общественного производства в целях наиболее эффективного развития экономики. Задача курса состоит в рассмотрении комплекса теоретических методологических организационных вопросов пип экономики на современном этапе. Теория пип является...
34399. Исторический аспект развития прогнозирования и планирования 26 KB
  Экономическая мысль совершая поиск путей становления системы планирования испытывала колебания вступала в противоборство допуская ошибки и избавляясь от них под влиянием реальных явлений хозяйственной жизни. Рассмотрим становление и совершенствование прогнозирования и планирования в бывшем СССР и развитых зарубежных странах. Первый долгосрочный план который представляет интерес с точки зрения общей методологии планирования это план ГОЭЛРО государственный план электрификации России разработанный в 1920 г.
34400. Развитие и особенности ПИП в зарубежных странах (США, Япония, Франция и др.) 45.5 KB
  Для США характерно стратегическое планирование суть которого состоит в выборе главных приоритетов развития национальной экономики ведущую роль в реализации которых играет государство. Основным источником займов на цели разработки и освоения новой технологии является Японский банк развития. Направления стратегического развития разрабатываются в виде целевых государственных программ и сопровождаются комплексом различных финансовых льгот и преференций стимулирующих их реализацию. Она представляет собой модель будущего развития экономики...
34401. Научные основы методологии прогнозирования и планирования 30.5 KB
  Вторая является основой планирования и прогнозирования в странах с рыночной экономикой. Методология прогнозирования и планирования развития экономики определяет основные принципы подходы и методы проведения прогнозных и плановых расчетов раскрывает и характеризует логику формирования прогнозов планов и их осуществления. Принципы это основополагающие правила прогнозирования и планирования т.
34402. Система показателей планов-прогнозов 30.5 KB
  Нормативы показатели в относительном выражении. Лимиты ресурсные показатели представляющие предельно допустимую величину затрат ресурса для достижения установленных конечных результатов. Основными блоками показателей прогнозирования и планирования экономических и социальных процессов являются: показатели производства трудовых ресурсов основных и оборотных фондов капитальных вложений природных ресурсов научнотехнического прогресса финансов и денежного обращения социального развития и уровня жизни населения внешнеэкономических...