64902

ФІНАНСОВИЙ МОНІТОРИНГ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ БАНКІВСЬКИХ УСТАНОВ В УКРАЇНІ

Автореферат

Финансы и кредитные отношения

Глобалізація економіки призводить до загострення низки негативних проблем, серед яких і відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом. Для кожної країни протидія легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, є питанням національної безпеки.

Украинкский

2014-07-22

1 MB

9 чел.

PAGE  - 22 -

ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

„УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА ПРАВА „КРОК“

Краліч Віталій Робертович

УДК 336.71:351.863(477)(0433)

ФІНАНСОВИЙ МОНІТОРИНГ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ БАНКІВСЬКИХ УСТАНОВ В УКРАЇНІ

Спеціальність 21.04.02.  економічна безпека

суб’єктів господарської діяльності, економічні науки

Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Київ-2010


Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі управління фінансово-економічною безпекою Вищого навчального закладу „Університет економіки та права „КРОК“.

Науковий керівник –  доктор економічних наук,
старший науковий співробітник
БАЛАНДА Анатолій Людвигович,
Національна академія Служби безпеки України,
проректор з наукової роботи

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
ГРУШКО Віктор Іванович,
ВНЗ „Університет економіки та права „КРОК“,
завідувач кафедри фінансів і банківського бізнесу;

кандидат економічних наук, професор
КОРИСТІН Олександр Євгенович,
Національна академія внутрішніх справ України,
начальник кафедри економічної безпеки

Захист відбудеться „27“ січня 2011 р. о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.130.01 Вищого навчального закладу „Університет економіки та права „КРОК“ за адресою: 03113, м. Київ, вул. Лагерна, 30–32, кім. 245.

Із дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Вищого навчального закладу „Університет економіки та права „КРОК“ за адресою: 03113, м. Київ, вул. Лагерна 30–32, кім. 236.

Автореферат розісланий „___“ грудня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук, доцент    Н. М. Літвін

загальна ХАРАКТЕРИСТИКА Роботи

Актуальність теми. Глобалізація економіки призводить до загострення низки негативних проблем, серед яких і відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом.

Для кожної країни протидія легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, є питанням національної безпеки. Відмивання кримінальних коштів – це не лише кримінальні діяння, але й систематична загроза для фінансових ринків та корпоративного сектору взагалі.

Банківський сектор є тією складовою світової фінансової системи, що дає можливість легалізувати значну частку нелегальних грошових ресурсів, які згодом або спрямовуються на підтримку злочинних угруповань, або залучаються до законного грошового обігу.

У свою чергу потужна банківська система – необхідна умова стабільного, збалансованого розвитку економіки України та її інтеграції у світове господарство. Це зумовлено тим, що за слабкого розвитку фондового ринку та небанківських фінансових установ вона є найбільшим офіційним фінансовим посередником, що задовольняє потреби реального сектору економіки та населення країни у фінансових ресурсах.

Швидка зміна умов функціонування, стрімке збільшення присутності іноземного капіталу спонукають вітчизняні банківські установи до постійного вдосконалення систем економічної безпеки як запоруки їх стійкості та конкурентоспроможності на ринку.

Досліджували проблеми забезпечення економічної, фінансової безпеки на рівні держави, а також підприємств і банків такі вчені, як О. Ф. Балацький, О. І. Барановський, І. А. Бланк, З. М. Борисенко, О. С. Власюк, П. А. Герасимов, В. М. Геєць, К. С. Горячева, Л. В. Гнилицька, В. І. Грушко, М. П. Денисенко, С. О. Дмитров, В. Є. Духов, А. О. Епіфанов, М. М. Єрмошенко, М. І. Зубок, О. І. Захаров, М. М. Зацеркляний, С. М. Ілляшенко, О. А. Кириченко, О. Є. Користін, Е. М. Коротков, Г. О. Крамаренко, В. Г. Крижанівська, О. А. Криклій, С. М. Лаптєв, О. Ф. Мельник, В. П. Москаленко, Д. К. Прейгер, П. Я. Пригунов, В. В. Рокоча, В. С. Сідак, А. І. Сухоруков, В. І. Терехов, В. А. Тимошенко, В. Я. Шевчук, та багато інших.

Проте, віддаючи належне теоретичній та практичній цінності попередніх наукових здобутків, існує гостра потреба у проведенні комплексного дослідження проблем конструювання, організації та функціонування системи економічної безпеки вітчизняних банків з урахуванням наукового аналізу чинників, що впливають на стан економічної безпеки банку, серед яких ризик використання банківських послуг з метою легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. Важливість вирішення науково-прикладних питань для теорії економічної безпеки суб’єктів господарювання і зумовила необхідність дослідження теоретико-методичних засад фінансового моніторингу як складової системи забезпечення економічної безпеки банківських установ в Україні.

Наукове завдання дисертаційного дослідження полягає в конкретизації понятійно-категоріального апарату теорії економічної безпеки суб’єктів господарювання, наслідків впливу процесу легалізації кримінальних доходів на систему економічної безпеки банківських установ та оптимізації параметрів фінансового моніторингу вітчизняних банків.

Зв’язок роботи із науковими програмами, планами, темами. 

Дослідження виконано згідно з планом науково-дослідних робіт кафедри управління фінансово-економічною безпекою ВНЗ Університет економіки та права „КРОК“ і належить до теми: „Механізм управління економічною безпекою підприємств і організацій в умовах формування інноваційно-інвестиційної моделі розвитку України“ (державний реєстраційний № 01080010772 від 11.12.2008.), яка опрацьовувалась у рамках тематичного плану фундаментальних наукових досліджень на 2006–2011 роки, узгодженого з Міністерством освіти і науки України. Особистий внесок автора – дослідження основ функціонування системи економічної безпеки банківських установ та розробка пропозицій з удосконалення фінансового моніторингу і модернізації механізму забезпечення безпеки суб’єктів господарювання в умовах формування інноваційно-інвестиційної моделі розвитку України. 

Тема дисертації тісно пов’язана з науково-дослідними роботами, що проводилися на державному рівні, зокрема такою, як „Розробка механізмів реалізації державної політики протидії тероризму та злочинності у сфері національної безпеки України у контексті європейської та євроатлантичної інтеграції“ (державний реєстраційний № 0105U006074).

Мета дослідження полягає у комплексному дослідженні теоретико-методичних основ економічної безпеки банківської діяльності та розробці наукових рекомендацій з удосконалення фінансового моніторингу як важливої складової забезпечення функціонування системи економічної безпеки банківських установ в Україні.

Досягнення поставленої мети вимагає виконання таких завдань:

  •  уточнити понятійно-категоріальний апарат, який використовується у теорії економічної безпеки суб’єктів господарювання;
  •  визначити економічну сутність процесу легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, а також розглянути його вплив на економічну безпеку вітчизняних банківських установ;
  •  обґрунтувати економіко-правову сутність фінансового моніторингу як елемента системи забезпечення економічної безпеки банківських установ;
  •  конкретизувати поняття „ризик використання послуг банків з метою легалізації кримінальних доходів“ і з’ясувати його можливі негативні прояви ризику легалізації кримінальних доходів для системи економічної безпеки банківської установи;
  •  удосконалити методичні підходи до оцінювання банківськими установами ризику легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом;
  •  визначити й обґрунтувати раціональні (організаційно-економічні та правові) засади здійснення фінансового моніторингу з метою сприяння належному забезпеченню функціонування системи економічної безпеки суб’єктів господарювання;
  •  удосконалити типову структуру внутрішніх програм протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, що розробляються фінансовими установами.

Об’єкт дослідження – процес забезпечення економічної безпеки вітчизняних банківських установ.

Предмет дослідження – фінансовий моніторинг у забезпеченні функціонування системи економічної безпеки банківських установ в Україні.

Методи дослідження. У процесі роботи над дисертацією використано як загальнонаукові, так і спеціальні методи наукового пізнання, а саме: діалектичний метод пізнання економічних явищ – при дослідженні сучасного стану і тенденцій функціонування системи економічної безпеки банківських установ (розділ 1.1), а також при дослідженні легалізації (відмивання) „брудних“ коштів як соціального феномена та визначенні його впливу на систему економічної безпеки банківських установ (розділ 1.2); економічного аналізу – під час аналізу організації фінансового моніторингу у вітчизняних банківських установах (розділ 2.2) та оцінки ризику використання банківських послуг з метою відмивання „брудних“ коштів (розділ 2.3); системний – для аналізу ризику відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, у системі економічної безпеки банківських установ (розділ 2.2), комплексного визначення методики створення системи економічної безпеки підприємства (розділ 1.1, 3.2); історико-правовий – у вивченні чинної нормативно-правової бази, що регламентує діяльність із забезпечення безпеки підприємств, здійснення фінансового моніторингу, а також законодавчих актів, які втратили чинність (розділ 1.2, 1.3, 2.1, 2.2, 3.1, 3.2); порівняльний – для дослідження економіко-правової сутності фінансового моніторингу у системі забезпечення економічної безпеки банківських установ (розділ 1.3); формальної логіки (аналіз, синтез, індукція, дедукція, абстрагування, узагальнення, моделювання) – під час визначення потенційних негативних проявів ризику відмивання кримінальних коштів на рівні системи економічної безпеки банку (розділ 2.2), а також при обґрунтуванні форм і методів оптимізації фінансового моніторингу як складової системи економічної безпеки банку (розділ 3.2, 3.3).

Статистичною і фактологічною основою дослідження є дані Міністерства фінансів, Міністерства економіки, Державного комітету статистики України, Державного комітету фінансового моніторингу України (ДКФМУ), Національного банку України (НБУ), звіти суб’єктів господарювання, власні дані розрахунково-аналітичного та статистичного аналізу.

Інформаційну базу дослідження становлять Конституція України, законодавчі та нормативно-правові акти, програмні документи державних органів України, зокрема укази Президента України, нормативні документи Кабінету Міністрів України та інших органів влади, звітні дані Державного комітету фінансового моніторингу України, Національного банку України, монографії, статті та інші наукові праці вітчизняних і зарубіжних авторів, інтернет-ресурси.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що запропонована дисертаційна робота є першим в Україні спеціальним комплексним дослідженням фінансового моніторингу в забезпеченні функціонування системи економічної безпеки банківських установ в Україні.

Найважливішими положеннями дисертаційного дослідження, що містять елементи наукової новизни і виносяться на захист, є такі:

у дисертації вперше:

  •  доведено, що фінансовий моніторинг банківської установи як особлива форма внутрішнього контролю банку є складовою системи забезпечення його економічної безпеки і представляє собою сукупність економіко-правових, організаційних заходів зовнішніх (ДКФМУ, НБУ, правоохоронні органи) та внутрішніх суб’єктів забезпечення безпеки банківської діяльності для запобігання матеріальним (фінансовим) та репутаційним втратам як окремої установи, так і банківського сектору взагалі, насамперед унаслідок негативного прояву ризику використання банківських ресурсів із метою легалізації кримінальних доходів;
  •  виявлено й обґрунтовано потенційні наслідки прояву ризику використання банківських послуг з метою відмивання „брудних“ коштів на рівні системи економічної безпеки банківських установ, розроблено функціональну модель управління вказаним видом ризику;
  •  запропоновано напрями вдосконалення системи економічної безпеки вітчизняних банківських установ з урахуванням упровадження міжнародних стандартів банківської діяльності (зокрема, „підходу на основі оцінки ризику“) щодо протидії використанню банків для „відмивання“ кримінальних доходів;

удосконалено:

  •  понятійно-категоріальний апарат, який застосовується у сфері економічної безпеки суб’єктів господарювання, шляхом уточнення термінів „економічна безпека банку“, „комплексна система забезпечення економічної безпеки банківської установи“, „ризик“, „банківський ризик“, а також визначення поняття „ризик використання послуг банків з метою легалізації кримінальних доходів“ та його складових („ризик країни“, „ризик клієнта“, „ризик послуги“);
  •  структурно-функціональну складову системи фінансового моніторингу банківської установи за рахунок визначення організаційного рівня підрозділу фінансового моніторингу головного офісу на рівні управління, яке задля ефективного функціонування має структурно складатись із двох відділів: (1) – методології та контролю за дотриманням регулятивних вимог фінансового моніторингу, (2) – інформаційно-аналітичного забезпечення фінансового моніторингу;
  •  методичні підходи до розробки Програми здійснення фінансового моніторингу на рівні конкретної банківської установи шляхом визначення типової структури цієї Програми, яка передбачає класифікацію видів діяльності банківської установи і наявність матриці відповідності критеріїв сумнівності фінансових операцій видам діяльності банківської установи та складається із семи розділів: загальні положення; ознаки фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу за критеріями сумнівності; порядок виявлення операцій, які підлягають фінансовому моніторингу; порядок з’ясування суті та мети здійснення операцій, що підлягають фінансовому моніторингу; порядок інформування відповідальної особи про виявлені операції, котрі підлягають фінансовому моніторингу; порядок забезпечення конфіденційності та зберігання документів за фінансовими операціями; контроль над виконанням програми;

дістали подальшого розвитку:

  •  організація формування механізму забезпечення системи економічної безпеки банку із застосуванням комплексного підходу;
  •  методичні підходи до оцінки ризику використання банків для „відмивання“ кримінальних коштів;
  •  обґрунтування раціональних засад державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації „брудних“ коштів щодо забезпечення економічної безпеки банківського сектору України.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці теоретичних і практичних положень та обґрунтуванні висновків і пропозицій для удосконалення фінансового моніторингу як важливої функціональної та структурної складової системи забезпечення економічної безпеки банківських установ, спрямованої на запобігання матеріальним (фінансовим) і репутаційним втратам унаслідок негативного прояву ризику використання банківських ресурсів з метою легалізації кримінальних доходів.

Підтвердженням практичного значення одержаних результатів є їх використання у процесі модернізації системи економічної безпеки комерційних банків, а саме: ВАТ „ЄБРФ“ (довідка № 720/01-3 від 13.10.2010 р.), ПАТ „БАНК „НАЦІОНАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ“ (довідка № 3382/01 від 14.10.2010 р.).

Науково-практичні результати дисертаційного дослідження щодо забезпечення економічної безпеки банківського сектору України застосовано Департаментом з питань запобігання використанню банківської системи для легалізації кримінальних доходів та фінансування тероризму Національного банку України при розробці пропозицій з удосконалення національної системи фінансового моніторингу (довідка від 21.10.2010 р. № 48-106/2012).

Одержані в ході дисертаційного дослідження результати впроваджено в навчальний процес підготовки фахівців Університету економіки та права „КРОК“ у формі навчального курсу „Фінансовий моніторинг в Україні“. Запропоновані автором науково обґрунтовані пропозиції та рекомендації стосовно організації та здійснення фінансового моніторингу в системі економічної безпеки банківських установ використано в науково-дослідній роботі „Механізм управління економічною безпекою підприємств і організацій в умовах формування інноваційно-інвестиційної моделі розвитку України“ (державний реєстраційний № 01080010772 від 11.12.2008 р.) (акт упровадження від 20.10.2010 р.).

Результати та висновки дисертації впроваджено в навчальний процес Національної академії СБ України у формі навчального курсу „Органи Служби безпеки України у запобіганні та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом“ (акт упровадження від 20.10.2010 р.). Пропозиції автора використано в науково-дослідній роботі „Розробка механізмів реалізації державної політики протидії тероризму та злочинності у сфері національної безпеки України у контексті європейської та євроатлантичної інтеграції“ (державний реєстраційний № 0105U006074).

Крім того, окремі висновки та положення роботи можуть використовуватися при викладанні навчальних курсів у інших вищих навчальних закладах України.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно виконаною науковою працею, в якій розроблено й науково обґрунтовано теоретичні та методичні засади вдосконалення фінансового моніторингу в забезпеченні функціонування системи економічної безпеки банківських установ в Україні.

Водночас у спільних з іншими науковцями роботах особистий внесок здобувача полягає у дослідженні актуальних проблем протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, у контексті європейської і євроатлантичної інтеграції, підходах до обґрунтування раціональних засад державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації „брудних“ коштів, розробці пропозицій з удосконалення системи фінансового моніторингу України тощо. У співавторстві підготовлено один навчальний посібник, один науково-практичний посібник, один науково-інформаційний збірник, особисто авторові належить 4.15 друк. арк.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати наукового дослідження обговорено та схвалено на засіданнях кафедр, круглих столах, оприлюднено на міжнародних та всеукраїнських конференціях. Зокрема, на науково-практичних конференціях „Актуальні питання запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом“ (серпень 2003 р., м. Ірпінь); „Актуальні питання створення національної системи протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом“ (жовтень 2003 р., м. Київ); „Актуальні проблеми протидії тероризму та злочинності у контексті європейської і євроатлантичної інтеграції“ (лютий 2006 р., м. Київ); „Особливості та шляхи детінізації економіки України“ (березень 2007 р., м. Київ); „Актуальні питання вдосконалення національного законодавства України у сфері запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму“ (грудень 2008 р., м. Київ); Міжнародній науково-практичній конференції „Стратегія навчання фахівців у сфері боротьби з відмиванням коштів і фінансуванням тероризму“ (грудень 2007 р., м. Київ), Другій щорічній міжнародній науково-практичній конференції „Фінансовий моніторинг в умовах глобалізації світової економіки“ (червень 2008 р., м. Ялта), Міжнародному навчальному семінарі для правоохоронних органів „Співробітництво правоохоронних органів у сфері протидії відмиванню коштів, одержаних злочинним шляхом“ (червень 2008 р., м. Київ), міжнародному семінарі з питань боротьби з фінансуванням тероризму „International seminar on combating the financing of terrorism in Davos, Switzerland“ (жовтень 2008 р., м. Давос, Швейцарія). Основні положення і результати дисертаційної праці також було презентовано під час участі у Проекті технічної допомоги Ради Європи щодо боротьби з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму в Україні
MOLI-UA-2 (грудень 2007-го – квітень 2009 року).

Публікації. Результати досліджень за темою дисертації відображено в 15 опублікованих наукових працях, 3 з яких підготовлено у співавторстві. Із них 7 надруковано в наукових фахових журналах, затверджених ВАК України, 3 – в інших виданнях (навчальному посібнику, науково-практичному посібнику, науково-інформаційному збірнику), 5 – у матеріалах наукових конференцій (обсяг особистого внеску здобувача становить 8,5 друк. арк.).

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна праця складається зі вступу, трьох розділів, які поділяються на підрозділи, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації становить 252 сторінки комп’ютерного тексту й містить 20 таблиць та 22 рисунки, 11 додатків на 43 сторінках. Список використаних джерел складається із 164 найменувань на 16 сторінках.


Основний зміст

У вступі обґрунтовано актуальність теми, мету, завдання, об’єкт і предмет дослідження, визначено методологічну базу, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі „Теоретико-методичні основи забезпечення функціонування системи економічної безпеки банківських установ в Україні“ проаналізовано теоретичні підходи до визначення сутності економічної безпеки банківської діяльності й методичні підходи до формування та забезпечення функціонування системи економічної безпеки банків. З’ясовано напрямки, форми впливу процесу легалізації (відмивання) „брудних“ коштів як на економічну безпеку держави, так і на систему економічної безпеки банківських установ, розкрито економіко-правову сутність фінансового моніторингу як складової системи забезпечення економічної безпеки банківських установ в Україні.

У першому підрозділі „Теоретичні засади формування системи забезпечення економічної безпеки банківських установ“ доведено, що банківський сектор є специфічною складовою економіки України й ефективність системи економічної безпеки фінансово-кредитних установ позначається на функціонуванні інших галузей народного господарства та на економічній безпеці держави в цілому.

Дослідження різних теоретичних підходів до розуміння понятійно-категоріального апарату, який використовується у сфері економічної безпеки суб’єктів господарювання, з урахуванням сутності банківської діяльності дало змогу стверджувати, що економічна безпека банку представляє собою стан захищеності його життєво важливих інтересів від несумлінної конкуренції, протиправної діяльності кримінальних формувань і окремих осіб, а також здатність протистояти зовнішнім і внутрішнім загрозам, зберігати стабільність функціонування і розвитку відповідно до статутних цілей.

Проведений аналіз дозволяє зробити висновок щодо необхідності залучення при формуванні системи забезпечення економічної безпеки банківських установ функціональних складових двох рівнів: на загальнонаціональному – державної і недержавної підсистем; на рівні окремого банку – інших суб’єктів господарювання, що надають платні послуги з безпеки на договірних засадах; оскільки їхнє поєднання та професійне використання створює синергетичний ефект.

На основі системного підходу запропоновано визначення комплексної системи забезпечення економічної безпеки банківської установи як сукупності взаємозалежних заходів правового, економічного, організаційного характеру, здійснюваних із залученням наявних сил та засобів для захисту від реальних або потенційних загроз і ризиків, які можуть призвести до істотних економічних втрат, а також для забезпечення стабільного економічного стану банківської установи в поточному і перспективному періодах.

Саме параметри небезпеки визначають функціональні можливості зазначеної системи.

У другому підрозділі „Легалізація (відмивання) „брудних“ коштів у системі економічної безпеки банківських установ“ установлено, що „відмивання коштів“, як правило, становить собою процес, унаслідок якого здійснюється приховування коштів чи іншого майна, здобутих злочинним шляхом, їх розміщення, переказ або інша трансакція через фінансово-кредитну систему.

З’ясовано, що відмивання коштів як соціальний феномен насамперед стосується порушення економічної рівноваги на макроекономічному рівні. Виконуючи свою специфічну функцію, воно стає механізмом, який забезпечує зв’язок легальної та нелегальної економік.

Доведено, що використання ресурсів банківської установи з метою легалізації „брудних“ коштів перетворює її на активного співучасника злочину і робить частиною кримінального світу. Зважаючи на це, запобігання відмиванню кримінальних коштів є необхідним превентивним засобом забезпечення адекватної системи економічної безпеки як на державному, так і на рівні окремої банківської установи.

У третьому підрозділі „Економіко-правова сутність фінансового моніторингу в системі забезпечення економічної безпеки банківських установ“ розкрито теоретичні підходи до визначення поняття „фінансовий моніторинг“, конкретизовано структуру і функції суб’єктів державної системи протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом (або системи фінансового моніторингу України), роль і місце в ній банків як суб’єктів первинного фінансового моніторингу.

Автором здійснено порівняльний аналіз систем внутрішнього контролю і фінансового моніторингу банківської установи з позицій системно-функціонального підходу для з’ясування економічної сутності фінансового моніторингу у системі економічної безпеки вітчизняних банківських установ.

У результаті зазначеного дослідження доведено, що фінансовий моніторинг банку як особлива форма внутрішнього контролю є структурним елементом системи економічної безпеки банківської установи, що запобігає залученню її ресурсів для легалізації кримінальних доходів, сприяє досягненню встановлених нею (установою) орієнтирів і цілей розвитку при дотриманні вимог законодавства.

У другому розділі „Аналіз фінансового моніторингу в системі економічної безпеки банківських установ в Україні“ проаналізовано проблеми організації фінансового моніторингу у вітчизняних банківських установах та потенційні наслідки прояву ризику використання банківських послуг з метою відмивання „брудних“ коштів у сучасній системі банківських ризиків і на рівні економічної безпеки банківських установ. З урахуванням наявних методичних підходів до оцінки зазначеного ризику запропоновано авторський варіант оцінки вразливості банківської установи за умов прийняття ризику відмивання кримінальних доходів.

У першому підрозділі „Аналіз організації фінансового моніторингу у вітчизняних банківських установах“ доведено, що надто загрозливим для розв’язання існуючих проблем є зростання кількості випадків використання банківського сектору економіки для „відмивання“ доходів від незаконної діяльності.

Подальше дослідження сучасних напрямків здійснення первинного фінансового моніторингу виявило певні недоліки, пов’язані із забезпеченням його превентивної функції у вирішенні питань захисту кредитних установ від негативних проявів ризику використання банківських послуг для легалізації „брудних“ коштів, а саме: неналежне здійснення ідентифікації клієнтів банку; зростання кількості випадків нездійснення аналізу фінансових операцій на предмет підлягання їх фінансовому моніторингу та несвоєчасне повідомлення про такі операції відповідальному працівнику; неповне (неналежне) внесення інформації про клієнта до відповідної анкети та/або нездійснення квартального аналізу операцій клієнта щодо їх відповідності фінансовому стану та суті діяльності тощо (див. таблицю).

Таблиця

Кількість виявлених за результатами перевірок банків
порушень законодавства з питань фінансового моніторингу

Вид порушення законодавства з питань фінансового моніторингу:

2007
рік

2008
рік

2009
рік

1 квартал 2010 року

1. Незабезпечення виявлення і реєстрації фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу

607

(11,25 %)

579

(13,46 %)

701

(5,88 %)

30

(4,07 %)

2. Неналежне здійснення ідентифікації клієнтів банку

379

(7,02 %)

171

(3,98 %)

523

(4,39 %)

50

(6,78 %)

3. Порушення порядку реєстрації фінансових операцій у відповідному реєстрі

1 382

(25,62 %)

251

(5,84 %)

173

(1,56 %)

39

(5,29 %)

4. Неповне (неналежне) внесення інформації про клієнта до відповідної анкети та/або нездійснення квартального аналізу операцій клієнта щодо їх відповідності фінансовому стану та суті діяльності

194

(3,60 %)

46

(1,07 %)

470

(3,95 %)

135

(18,32 %)

5. Нездійснення аналізу фінансових операцій на предмет підлягання їх фінансовому моніторингу та несвоєчасне повідомлення про такі операції відповідальному працівнику

347

(6,43 %)

172

(4,0 %)

85

(0,71 %)

412

(55,90 %)

6. Інші порушення

2 486

(46,08 %)

3 082

(71,65 %)

9 961

(83,60 %)

71

(9,64 %)

Всього

5 395

4 301

11 913

737

Джерело: складено автором за даними НБУ

У другому підрозділі „Аналіз ризику відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, у системі економічної безпеки банківських установ“ визначено поняття ризику використання послуг банків з метою легалізації кримінальних доходів як потенційної можливості негативного впливу на капітал і надходження установи.

Виділено такі складові ризику, як ризик країни, ризик клієнта, ризик послуги. В роботі подано визначення кожної із цих складових.

На підставі аналізу характеристик ризику використання банківських послуг з метою відмивання „брудних“ коштів з’ясовано потенційні наслідки його прояву як у системі банківських ризиків, так і на рівні економічної безпеки банківської установи.

У третьому підрозділі „Методичні підходи до оцінки ризику відмивання „брудних“ коштів у системі економічної безпеки банківських установ в Україні“ досліджено міжнародний та вітчизняний досвід вразливості банківських установ щодо відмивання кримінальних активів. Визначено, що оцінка ризику відмивання грошей повинна ґрунтуватися на аналізі якісних та кількісних показників діяльності банківських установ. Такий висновок дав авторові можливість запропонувати методичні підходи до процесу оцінки ризику відмивання „брудних“ коштів, в основу яких (у структурно-логічному плані) покладено реалізацію шести послідовних етапів: загальний аналіз діяльності банківської установи; аналіз нормативно-правового забезпечення фінансового моніторингу банку; аналіз ключових процесів банку, що вразливі для їх використання у відмиванні „брудних“ коштів; аналіз стану взаємодії банківської установи із суб’єктами державного фінансового моніторингу; аналіз стану програмно-технічного забезпечення фінансового моніторингу банку; розрахунок інтегрального показника ризику відмивання „брудних“ коштів у банківській установі.

У третьому розділі „Напрями вдосконалення фінансового моніторингу банківських установ в Україні“ проаналізовано можливість адаптації міжнародного досвіду протидії відмиванню „брудних“ коштів у вдосконаленні системи економічної безпеки вітчизняних банківських установ, запропоновано шляхи підвищення ефективності організаційно-економічного та правового забезпечення фінансового моніторингу як на державному, так і на рівні банківських установ, надано пропозиції з оптимізації програм здійснення фінансового моніторингу у вітчизняних банківських установах.

У першому підрозділі „Адаптація міжнародного досвіду протидії відмиванню „брудних“ коштів у вдосконаленні системи економічної безпеки банківських установ в Україні“ проведено аналіз міжнародної практики запобігання легалізації кримінальних доходів. Це дало змогу з’ясувати, що неналежне ставлення до правил ідентифікації нових і вже наявних клієнтів може призвести до порушення економічної рівноваги й виникнення кризових явищ у діяльності банку. Автором розкрито потенційні наслідки ігнорування українськими банками міжнародних стандартів „Знай свого клієнта“ (KYC – „know your customer“) і запропоновано матрицю рівнів ризику, яка може використовуватися при ідентифікації клієнтів, відповідно до ситуації в разі оцінювання рівнів ризику порушення вимог законодавства щодо зберігання банківської таємниці або відмивання грошей.

У другому підрозділі „Вдосконалення організаційно-економічного та правового забезпечення фінансового моніторингу банківських установ“ системно проаналізовано організаційно-економічне та правове забезпечення фінансового моніторингу вітчизняних банківських установ, що дало змогу авторові виявити й запропонувати напрями вдосконалення організації фінансового моніторингу:

а) на національному рівні:

  •  запровадження обов’язкової та безумовної для виконання норми щодо укладання спеціально уповноваженим органом періодичного каталогу підозрілих операцій, передбачивши, що моніторингові підлягають усі операції, сума яких перевищує встановлену межу, за винятком тих, які не несуть або несуть незначний ризик їхнього використання з метою відмивання коштів;
  •  упровадження системи оцінки та управління ризиками, які пов’язані з легалізацією доходів протиправного походження, для всіх суб’єктів первинного фінансового моніторингу з метою завчасного попередження „сумнівних“ фінансових операцій та уникнення завершення процесу відмивання коштів;

б) на рівні Національного банку України:

  •  уведення до структури банківського нагляду НБУ функції оцінки ризику можливого використання банківських установ для легалізації кримінальних доходів, передбачивши нормативно-правове, кадрове, організаційне та методичне забезпечення, що дасть НБУ можливість адекватного розподілу ресурсів у сфери потенційних проблем, які утворюються внаслідок прояву зазначеного ризику;

в) на рівні банківської установи:

  •  визначення організаційного рівня підрозділу фінансового моніторингу головного офісу банківської установи на прикладі управління, яке задля ефективного функціонування має структурно складатися з двох відділів: (1) –методології та контролю за дотриманням регулятивних вимог фінансового моніторингу, (2) – інформаційно-аналітичного забезпечення фінансового моніторингу (рис. 1);

Рис. 1. Організаційна структура фінансового моніторингу банківської установи.

Джерело: складено автором

  •  покладання функції оцінки ризику відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, на підрозділ внутрішнього контролю (внутрішнього аудиту), що забезпечить можливість банківській установі на рівні спостережної ради, голови правління, заступника голови правління – начальника департаменту економічної безпеки отримувати своєчасну й неупереджену інформацію, використання якої дасть змогу ефективно здійснювати стратегічне управління відповідними видами банківських послуг (рис. 2);

Рис. 2. Функціональна модель управління ризиком відмивання „брудних“ коштів у банківській установі.

Джерело: складено автором

У третьому підрозділі „Пропозиції з удосконалення програм фінансового моніторингу у вітчизняних банківських установах“ проведено аналіз внутрішньої нормативної документації, що повинна забезпечувати запобігання вразливості банківських установ для відмивання „брудних“ коштів, а саме програм здійснення фінансового моніторингу, який дозволив визначити їх характерні недоліки. Зокрема, недостатньо чітко сформульовано мету та завдання; невірно визначено структуру видів діяльності установи для цілей розробки програм; допущено помилки у співвідношенні критеріїв сумнівності фінансових операцій із видами діяльності банку. Дисертантом запропоновано типову структуру Програми здійснення фінансового моніторингу банківських установ, розроблено класифікацію видів їх діяльності та матрицю відповідності критеріїв сумнівності фінансових операцій видам діяльності банківських установ з урахуванням того, що вдосконалення програм здійснення фінансового моніторингу детермінується не тільки рівнем функціонування фінансового моніторингу банку, а й активною діяльністю, пов’язаною з правовими та організаційними чинниками забезпечення економічної безпеки інших структурних підрозділів банківських установ.

Висновки

Основні наукові результати проведеного дослідження дозволили вирішити важливе наукове завдання, яке полягає в конкретизації понятійно-категоріального апарату теорії економічної безпеки суб’єктів господарювання, наслідків впливу процесу легалізації кримінальних доходів на систему економічної безпеки банківських установ та оптимізації параметрів фінансового моніторингу вітчизняних банків.

За результатами дослідження автор зробив такі висновки:

1. Банківський сектор є специфічною складовою національних економік. Ефективність системи економічної безпеки фінансово-кредитних установ позначається на діяльності банку і представляє собою стан захищеності його життєво важливих інтересів від несумлінної конкуренції, протиправних діянь кримінальних формувань і окремих осіб, здатність протистояти зовнішнім та внутрішнім загрозам, зберігати стабільність функціонування і розвитку відповідно до статутних цілей.

2. Комплексна система забезпечення економічної безпеки банківської установи становить сукупність взаємозалежних заходів правового, економічного, організаційного характеру, здійснюваних із залученням наявних сил та засобів із метою захисту установи від реальних або потенційних загроз і ризиків, які можуть призвести до істотних економічних втрат, а також для забезпечення стабільного економічного стану банківської установи в поточному й перспективному періодах.

3. Відмивання грошей − це процес, унаслідок якого здійснюється приховування коштів чи іншого майна, здобутих злочинним шляхом, їх розміщення, переказ або інша трансакція через фінансову систему. Мета цього процесу полягає в наданні коштам, отриманим у результаті незаконної діяльності або пов’язаним з нею, такого вигляду, ніби вони одержані на законних підставах. Доведено, що відмивання коштів як соціальний феномен насамперед стосується порушення економічної рівноваги на макроекономічному рівні. Виконуючи свою специфічну функцію, воно стає механізмом, який забезпечує зв’язок легальної та нелегальної економік.

4. Використання ресурсів банківської установи з метою легалізації „брудних“ коштів перетворює її на активного співучасника злочину, що негативно позначається на ставленні до банку інших фінансових посередників, регулятивних органів та звичайних клієнтів, знижує його конкурентоспроможність, призводить, щонайменше, до фінансових збитків, втрати репутації, а також може похитнути фундамент довіри до банківського сектору країни в цілому. З огляду на це запобігання відмиванню кримінальних коштів – необхідний превентивний засіб забезпечення адекватної системи економічної безпеки як на державному, так і на рівні окремого банку.

5. Фінансовий моніторинг банківської установи як особлива форма внутрішнього контролю банку становить складову системи забезпечення його економічної безпеки, представляючи собою сукупність економіко-правових, організаційних заходів зовнішніх (ДКФМУ, НБУ, правоохоронні органи) та внутрішніх суб’єктів забезпечення безпеки банківської діяльності для запобігання матеріальним (фінансовим) та репутаційним втратам окремої установи зокрема і банківського сектору загалом унаслідок використання банківських ресурсів для легалізації кримінальних доходів.

6. Ризик використання послуг банків із метою відмивання „брудних“ коштів є потенційною можливістю негативно впливати на капітал і надходження установи, використовуючи її послуги для легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. Дослідження існуючих характеристик ризику відмивання коштів дало змогу виокремити такі складові ризику: ризик країни, ризик клієнта, ризик послуги, а також дати їм авторські визначення.

7. Ризик використання банківських послуг з метою відмивання „брудних“ коштів екстраполюється на систему банківських ризиків і за рахунок протиправної компоненти, пов’язаної з легалізацією кримінальних коштів, трансформується в потенційно негативні прояви на рівні системи економічної безпеки банківської установи, які пов’язані з погіршенням ділової репутації, матеріальними (фінансовими) втратами, вжиттям санкцій державними регуляторами та правоохоронними органами.

8. Методичні підходи щодо процесу оцінки ризику відмивання „брудних“ коштів (у структурно-логічному плані) передбачають реалізацію шістьох етапів: перший – загальний аналіз діяльності банківської установи; другий – аналіз нормативно-правового забезпечення фінансового моніторингу банку; третій – аналіз ключових процесів банку, що вразливі для їх використання у відмиванні „брудних“ коштів; четвертий – аналіз стану взаємодії банківської установи із суб’єктами державного фінансового моніторингу; п’ятий – аналіз стану програмно-технічного забезпечення фінансового моніторингу банку; шостий – розрахунок інтегрального показника ризику відмивання „брудних“ коштів у банківській установі.

9. Невідповідність міжнародним стандартам банківської діяльності „Знай свого клієнта“ (KYC – „know your customer“) або їх відсутність взагалі можуть негативно проявитися на рівні кредитного ризику, операційного ризику, ризику репутації, юридичного та стратегічного ризиків. Запропонована матриця рівнів ризику при ідентифікації клієнтів сприятиме запобіганню кризових явищ у діяльності банку, пов’язаних із порушенням вимог законодавства щодо зберігання банківської таємниці або відмивання грошей.

10. Оптимізація параметрів фінансового моніторингу банківських установ передбачає відповідні напрями удосконалення його організаційного регулювання на різних рівнях (загальнонаціональному, рівні державного регулятора в цій сфері та на рівні окремого банку), які корелюються між собою.

11. Типова структура Програми здійснення фінансового моніторингу банківської установи складається з семи розділів: загальні положення; ознаки фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу за критеріями сумнівності; порядок виявлення операцій, котрі підлягають фінансовому моніторингу; порядок з’ясування суті та мети здійснення операцій, що підлягають фінансовому моніторингу; порядок інформування відповідальної особи про виявлені операції, які підлягають фінансовому моніторингу; порядок забезпечення конфіденційності та зберігання документів за фінансовими операціями; контроль над виконанням Програми.

СПИСОК ОПублікОВАНИХ ПРАЦЬ за темою дисертації

Статті в наукових фахових виданнях:

  1.  Краліч В. Р. Протидія легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом як пріоритетний напрямок державної політики у сфері економіки // Державна безпека України. – К., 2004. – № 2. – С. 104–107.
  2.  Краліч В. Р. Протидія організованій злочинній діяльності в кредитно-банківській сфері: оперативно-розшуковий аспект // Державна безпека України. – К.: СБ України, 2007. – № 9. – С. 157–162.
  3.  Краліч В. Р. Пріоритети національної системи протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму // Науковий вісник. – К. : НА СБ України, 2009. – № 31. – С. 55–62.
  4.  Краліч В. Р. Системний підхід до забезпечення економічної безпеки банківських установ в Україні в сучасних умовах // Вчені записки Університету „КРОК“ / Університет економіки та права „КРОК“. – 2009. – № 20. – Т. 1.– С. 107–111.
  5.  Краліч В. Р. Міжнародні чинники розвитку національної системи фінансового моніторингу // Зовнішня торгівля (міжнародний науково-економічний журнал) / Університет економіки та права „КРОК“. – 2009. – № 1–2. – С. 152–157.
  6.  Краліч В. Р. Внутрішній фінансовий моніторинг у системі фінансової безпеки суб’єктів господарювання // Вчені записки Університету „КРОК“ / Університет економіки та права „КРОК“. – 2010. – № 21. – С. 65–72.
  7.  Краліч В. Р. Використання міжнародного досвіду протидії відмиванню „брудних“ коштів у банківських установах України // Вчені записки Університету „КРОК“/ Університет економіки та права „КРОК“. – 2010. – № 22. – С. 44–51.

Інші видання:

  1.  Качур С. І., Краліч В. Р. Протидія підрозділів „К“ СБ України легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом : навч. посіб. – К. : НА СБ України, 2003. – 96 с. (Особистий внесок – дослідження підходів до формування взаємодії між правоохоронними органами і суб’єктами фінансового моніторингу в Україні.)
  2.  Механізми формування і реалізації державної політики протидії злочинності у сфері національної безпеки України : наук.-практ. посіб. / Гавдьо Ю. Р., Гамарник О. В., Гусейніков Ю. В., Давидова Т. О., Ільченко С. Ю., Климчук О. О., Краліч В. Р., Лісова Т. В., Люлько С. П., Мельник Д. С., Новицький Г. В., Отецький Й. П., Панченко В. М., Пентєгов В. А., Полевий В. І., Тимошенко В. А., Ткачов В. І., Щербина Л. І., Ященко В. А. / Реценз. : д. ю. н., проф. Стрельбицький М. П., д. н. держ. упр. Рижих В. М., к. т. н., доцент Семіков О. В. / За заг. ред. Горбуліна В. П. – К. : ДП „НВЦ „Євроатлантикінформ““, 2006. – 268 с. (Особистий внесок – пропозиції щодо формування і реалізації державної політики протидії злочинності у сфері забезпечення економічної безпеки України.)
  3.  Люлько С. П., Краліч В. Р. Протидія легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом // Актуальні проблеми протидії тероризму та злочинності у контексті європейської і євроатлантичної інтеграції. Науково-інформаційний збірник Національного центру з питань євроатлантичної інтеграції України / Реценз. : д. н. держ. упр. Рижих В. М., к. т. н., доцент Семіков О. В. / За ред. академіка НАН України, д. т. н. Горбуліна В. П. – К. : Національна академія СБ України, 2005. – Вип. 13. – С. 58–80. (Особистий внесок – дослідження актуальних проблем протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом у контексті європейської і євроатлантичної інтеграції, розробка пропозицій щодо вдосконалення системи фінансового моніторингу України.)

Опубліковані тези доповідей:

  1.  Краліч В. Р. Роль та місце підрозділів СБ України в загальнодержавній системі боротьби з легалізацією (відмиванням) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом / Організація пошукових заходів з виявлення механізмів функціонування „тіньового“ сектору економіки і ознак відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, та реалізація отриманих матеріалів. Матеріали науково-практичної конференції. – К. : НА СБ України, 2003. – В 2-х ч. – Ч. І. – С. 28–33.
  2.  Краліч В. Р. Актуальні питання створення національної системи протидії легалізації (відмивання) доходів / Концептуальні засади забезпечення державної безпеки України. Матеріали науково-практичної конференції. – К. : НА СБ України, 2004. – С. 97–99.
  3.  Краліч В. Р. Питання протидії організованій злочинній діяльності в контексті вдосконалення національної системи фінансового моніторингу / Актуальні питання вдосконалення національного законодавства України у сфері запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансування тероризму : матеріали конференції (18 грудня 2008 р., м. Київ). – К. : Інститут законодавства Верховної Ради України, 2008. – С. 97–103.
  4.  Краліч В. Р. Ефективна діяльність системи фінансового моніторингу як необхідна умова забезпечення складових національної безпеки держави / Протидія відмиванню коштів в Україні : збірник матеріалів науково-практичного семінару (8 червня 2009 р., м. Київ). – К. : Київський національний університет внутрішніх справ, 2009. – С. 40–44.
  5.  Краліч В. Р. Питання протидії організованій злочинній діяльності в контексті вдосконалення національної системи фінансового моніторингу України / Правове забезпечення протидії та типології відмивання коштів в Україні : Збірник матеріалів науково-практичного семінару (1 жовтня 2009 р., м. Київ). – К. : Київський національний університет внутрішніх справ, 2009. – С. 54–58.

АНОТАЦІЯ

Краліч В. Р. Фінансовий моніторинг у забезпеченні функціонування системи економічної безпеки банківських установ в Україні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 21.04.02 – економічна безпека суб’єктів господарської діяльності. – Вищий навчальний заклад „Університет економіки та права „КРОК“. – Київ, 2010.

У дисертації проведено комплексне дослідження теоретико-методичних підходів до формування та забезпечення функціонування системи економічної безпеки банків, з’ясовано напрямки, форми впливу процесу легалізації (відмивання) „брудних“ коштів як на економічну безпеку держави, так і на систему економічної безпеки банківських установ, розкрито економіко-правову сутність фінансового моніторингу як складової системи забезпечення економічної безпеки банківських установ в Україні.

Проаналізовано проблеми організації фінансового моніторингу у вітчизняних банківських установах. Виявлено й обґрунтовано потенційні наслідки прояву ризику використання банківських послуг з метою відмивання „брудних“ коштів на рівні системи економічної безпеки банківських установ, запропоновано функціональну модель управління вказаним видом ризику.

Визначено напрями вдосконалення системи економічної безпеки вітчизняних банківських установ з урахуванням упровадження міжнародних стандартів банківської діяльності (зокрема, „підходу на основі оцінки ризику“) для протидії використанню банків для „відмивання“ кримінальних доходів. Обґрунтовано раціональні засади державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації „брудних“ коштів щодо забезпечення економічної безпеки банківського сектору України.

Ключові слова: економічна безпека банківських установ, ризик використання послуг банків з метою легалізації кримінальних доходів, фінансовий моніторинг.

АННОТАЦИЯ

Кралич В. Р. Финансовый мониторинг в обеспечении функционирования системы экономической безопасности банковских учреждений в Украине.  Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 21.04.02 – экономическая безопасность субъектов хозяйствования. – Высшее учебное заведение „Университет экономики и права „КРОК“. – Киев, 2010.

В диссертации проведено комплексное исследование теоретико-методических основ в отношении формирования и обеспечения системы экономической безопасности банков.

Определены направления, формы влияния процесса легализации (отмывания) „грязных“ денег как на экономическую безопасность государства, так и на систему экономической безопасности банковских учреждений.

Доказано, что сущность финансового мониторинга как элемента системы обеспечения экономической безопасности банковских учреждений в Украине представляет собой совокупность экономико-правовых, организационных мероприятий внешних и внутренних субъектов обеспечения безопасности банковской деятельности, направленных на предупреждение материальных (финансовых) и репутационных потерь как отдельного учреждения, так и банковского сектора в целом вследствие использования банковских ресурсов для легализации криминальных доходов.

Произведён анализ проблем организации финансового мониторинга в отечественных банках. Выявлены и обоснованы потенциальные проявления риска использования банковских услуг для отмывания „грязных“ денег на уровне системы экономической безопасности банковских учреждений. Исследованы методики оценки указанного вида риска и предложена функциональная модель управления им.

Определены направления совершенствования системы экономической безопасности банковских учреждений с учетом адаптации международных стандартов банковской деятельности (в частности, „подхода, основанного на оценке риска“) применительно к предупреждению и противодействию использования банков для отмывания криминальных доходов.

Предложена типовая структура программ проведения финансового мониторинга банковских учреждений, предусматривающая классификацию видов деятельности банка, наличие матрицы соответствия критериев сомнительных финансовых операций видам деятельности банка.

Обоснованы рациональные основы государственной политики в сфере предупреждения и противодействия легализации „грязных“ денег в целях обеспечения экономической безопасности банковского сектора Украины.

Ключевые слова: экономическая безопасность банковских учреждений, риск использования услуг банков в целях легализации криминальных средств, финансовый мониторинг.

ANNOTATION

Kralich V. R. Financial monitoring in functioning insuring of Ukrainian banking institutions’ economic security system. – Manuscript.

Dissertation for a graduate degree of candidate of economic sciences in specialty 21.04.02 – economic security of management agents. – University of economics and law „KROK“. – Kyiv, 2010.

This thesis is a comprehensive research-theoretical approaches to development and operation of banks’ economic security, also includes directions, forms of the impact of the legalization (laundering) of “dirty” money on both economic security of the state and banking institutions economic security system, the thesis reveals economic and legal nature of financial monitoring as a component of the system of ensuring the economic security of the banking system in Ukraine.

The problems of financial monitoring in the domestic banking institutions are analyzed in this thesis. The potential consequences of risk manifestation of using banking services for money laundering at the level of banking institutions economic security system have been revealed and justified, and proposed the model of managing the given type of risk.

The thesis determines the directions for improving the economic security of domestic banking institutions including implementation of international standards of banking (in particular, “an approach based on the risk assessment”) concerning the counteraction to use banks for “laundering” the criminal proceeds. The rational principles of the governmental politics in the sphere of prevention and counteraction to legalization of “dirty” money concerning the provision of economic security of Ukrainian banking sector are justified.

Keywords: economic security of banking institutions, risk of using the banks services with the aim of legalization of criminal proceeds, financial monitoring.


Підписано до друку 20.12.2010 р. Формат 60х84/16. Папір офсетний.

Гарнітура Times Nev Roman. Друк офсетний.
Обл.-вид. арк. 0,89. Тираж 100 прим.

Копіювально-розмножувальний сектор науково-видавничого відділу

Національної академії СБ України

03138, Київ, вул. Трутенка, 22


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

43103. Розробка программи реалізації оптимізації виробництва 312.5 KB
  Симплексметод один з основних методів розв’язання задач оптимізації. Крім того на основі цього методу будуються і інші підходи методів оптимізації такі як: модифікований симплексметод двоїстий симплекс метод та інші. В даному курсовому проекті розв’язання та перевірка симплексметоду буде розглянута на прикладі задачи максимізації виробництва продукції.4 Формулювання алгоритму методу Симплексметод розв’язання задачі лінійного програмування заснований на переході від одного опорного плану до іншого при якому значення цільової функції...
43104. Расчёт электропривода системы Г-Д 1.29 MB
  Номер варианта Закон изменения момента сопротивления рабочей машины Мсм Нм Момент инерции рабочей машины Jм в долях от момента инерции двигателя кгм2 Тип двигателя и способ его питания 5 250060  40 Постоянного тока от тиристорного преобразователя Примечание: Характер момента сопротивления реактивный. Предварительная мощность двигателя Предварительная мощность двигателя рассчитывается по нагрузочной диаграмме и тахограмме рабочей машины. При этом можно использовать формулу: кВт где коэффициенты учитывающие...
43105. Разработка печатного узла 2.69 MB
  Монтаж на поверхность – это крепление и монтаж компонентов специальной конструкции непосредственно на поверхность печатной платы. Взамен их для присоединения к плате используются металлизированные торцы корпусов компонентов или настолько миниатюрные выводы что они в незначительной мере увеличивают площадь платы для монтажа такого компонента. В общем виде проектирование конструкции печатного узла и технологии его изготовления в данной курсовой работе состоит из следующих глав: анализ технического задания; разработка конструкции узла;...
43106. Моделирование современной котельной установки 328.5 KB
  При выборе модели необходимо учитывать: модель должна наиболее полно отражать характер потоков вещества и энергии при одновременно достаточно простом математическом описании; параметры модели могут быть определены экспериментальным или другим способом; следует принимать во внимание что с изменением гидродинамического режима системы могут изменяться виды моделей; тип математической модели существенно влияет на вид уравнений используемых для построения математического описания. При составлении математической модели: устанавливаются...
43107. Электрический привод системы “генератор-двигатель” 1.02 MB
  Необходимый диапазон регулирования скорости вращения рабочей машины. Плавный пуск, торможение и реверс рабочей машины. Заданное быстродействие. Минимум потерь энергии в переходных процессах. Возможность изменения направления вращения механизма. Режим рекуперативного торможения...
43110. Проектирование привода для ленточного конвейера 5.19 MB
  Выбирается в зависимости от скорости скольжения где вращающий момент на колесе передаточное число тихоходной ступени частота вращения червячного колеса При скорости скольжения что соответствует 2ой группе “ безоловянные бронзы и латуни при скорости скольжения для зубчатого венца червячного колеса выбираю материал – ЛАЖМц66632 отливка центробежная Допускаемые контактные напряжения : где для червяков с твердостью на поверхности витков Допускаемые напряжения изгиба вычисляются для материала зубьев червячного колеса:...
43111. Контроль і управління якістю води у водоймах 1.56 MB
  Аналітичний огляд літератури очистки стічних вод міста Елементи механічної очистки стічних вод. Елементи біологічної очистки стічних вод. Математичний апарат для моделювання очистки стічних вод. Контроль і управління якістю води у водоймах.