64912

МЕТАФОРА І МЕТОНІМІЯ ЯК ЧИННИКИ ТВОРЕННЯ ТА РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ ТЕХНІЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ

Автореферат

Иностранные языки, филология и лингвистика

Актуальність дослідження зумовлена: 1 відсутністю в українському мовознавстві монографічних досліджень метафори й метонімії як чинників творення та розвитку сучасних українських технічних термінів; 2 потребою виявити та схарактеризувати семантичні процеси в сучасній технічній термінології української мови...

Украинкский

2014-07-22

180.5 KB

2 чел.

PAGE   \* MERGEFORMAT 19

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В. Н. КАРАЗІНА

Кримець Оксана Михайлівна

УДК 81’373.612.2(477):81’373.46

МЕТАФОРА І МЕТОНІМІЯ ЯК ЧИННИКИ ТВОРЕННЯ

ТА РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ ТЕХНІЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ

10.02.01 – українська мова

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Харків – 2010

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник:

кандидат філологічних наук, доцент

ФІЛОН Микола Іванович,

Харківський національний університет

імені В. Н. Каразіна,

доцент кафедри української мови.

Офіційні опоненти:

доктор філологічних наук, професор

ЛИСИЧЕНКО Лідія Андріївна,

Харківський національний педагогічний

університет імені Г. С. Сковороди,

професор кафедри української мови;

кандидат філологічних наук, доцент

НІКУЛІНА Неля Василівна,

Харківський національний

автомобільно-дорожній університет,

доцент кафедри українознавства.

Захист відбудеться 15 грудня 2010 року о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.051.20 Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, пл. Свободи, 4, ауд. 2-37.

З дисертацією можна ознайомитися в Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (61077, м. Харків, пл. Свободи, 4).

Автореферат розісланий 12 листопада 2010 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради      Л. Г. Савченко


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Потужним чинником розвитку лексико-семантичної системи української мови є специфічне вирішення суперечностей, що виникають між, з одного боку, кінечною множиною мовних знаків і зафіксованим у них результатом пізнавальної діяльності людини та, з другого боку, практично необмеженим континуумом нових сенсів, понять, значень, які щоразу народжуються в нових умовах життєдіяльності українського етносу. Одним із способів їх вирішення є набуття словом нових значень. Термінові як одиниці спеціальної лексики також властива тенденція до розвитку нових значень, що відбиває поступальний прогрес науки й техніки та відображає в семантичній структурі спеціальних номінацій принципи категоризації відповідних фрагментів об’єктивної дійсності. У цих процесах важливу роль відіграють метафора й метонімія.

Як чинники творення термінів метафора й метонімія досліджуються в роботах вітчизняних (Н. Родзевич, Т. Панько, І. Кочан, Г. Мацюк, Г. Александрова, С. Кришталь, І. Волкова, А. Ніколаєва, О. Чуєшкова, О. Винник, Н. Цісар) та зарубіжних (Д. Лотте, В. Даниленко, А. Суперанська, Л. Алексєєва) мовознавців.

Пізнавальна сутність метафори й метонімії розглядається в мовознавчих працях, присвячених аналізові окремих підсистем технічної термінології: машинобудування (О. Литвин), пожежно-технічної (О. Кучеренко), автомобілебудування (Н. Нікуліна), друкарської (Е. Огар), гідромеліоративної (Л. Малевич), будівельної (В. Марченко), металургійної (Н. Ктитарова) та інших. Однак цілісних досліджень означених явищ, покликаних сформувати достатньою мірою повні уявлення про системотвірні функції метафори й метонімії в технічній термінології, встановити їхню конструктивну пізнавальну роль у процесах понятійної категоризації окремих сфер дійсності, все ще немає.

Актуальність дослідження зумовлена: 1) відсутністю в українському мовознавстві монографічних досліджень метафори й метонімії як чинників творення та розвитку сучасних українських технічних термінів; 2) потребою виявити та схарактеризувати семантичні процеси в сучасній технічній термінології української мови; 3) необхідністю теоретичного узагальнення особливостей вияву неоднозначності технічного терміна; 4) важливістю дослідження механізмів формування й вияву континуальності та дискретності семантики мовних одиниць у контексті розгляду питань семантичної дивергенції та морфологічної конвергенції технічних термінів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація відповідає загальній науковій проблемі кафедри української мови Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна «Аналіз системи рівнів української мови ХVІІ–ХХІ століть».

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є дослідження метафори й метонімії як чинників творення та розвитку сучасної української технічної термінології, виявлення шарів лексики, що слугують джерелом появи нових термінів і значень наявних термінів, опис конструкцій полісемії.

Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:

1. Визначити теоретичну базу дослідження, зосередивши увагу на висвітленні питань диференціації понять “технічний термін”, “загальнотехнічний термін”, “вузькогалузевий термін”, з’ясуванні пізнавальної сутності наукової метафори та метонімії, специфіки системної організації технічної термінології й методу компонентного аналізу термінологічної семантики.

2. Схарактеризувати метафору як чинник розвитку української технічної термінології, виявити види метафоричних перенесень при творенні нових технічних термінів або розвитку значень наявних термінів, описати семантичні зміни при метафоризації початкових значень.

3. Дослідити метонімію в українській технічній термінології, проаналізувати метонімні зміщення, схарактеризувати метонімні конструкції полісемії технічних термінів.

4. З’ясувати причини та шляхи появи омонімії технічних термінів, розглянути перехідні явища між полісемією та омонімією у сфері технічної термінології.

5. Виявити та схарактеризувати явище суміщення метафори та метонімії в процесі розвитку семантики технічних термінів.

6. Визначити та описати явище морфологічної конвергенції технічних термінів, що зумовлює особливості вияву континуальності форми та дискретності семантики у сфері технічної термінології.

Об’єктом дослідження є українські однослівні найменування, що виражають спеціальні поняття в різних галузях техніки й стосуються предметів, дій, станів, процесів, ознак. Предмет дослідження – метафора та метонімія в українській технічній термінології.

Джерела фактичного матеріалу. Джерельною базою роботи стали понад 20 словників, три посібники й підручник з технічних спеціальностей, зокрема: а) загальномовні словники – Словник української мови : [в 11 т.]. –– К. : Наук. думка, 1970––1980; Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел]. –– К. : Ірпінь, 2007. –– 1719 с.; б) спеціальні словники технічних термінів – Англо-український тлумачний словник з обчислювальної техніки, Інтернету і програмування / [уклад. Е. І. Пройдаков,    Л. А. Теплицький]. –– К. : СофтПрес, 2005. –– Вид. 1. –– 552 с.; Словник-довідник з електротехніки, автоматики, промислової електроніки і метрології / [уклад.         Л. В. Козак ; за заг. ред. В. П. Хорольського]. — Кривий Ріг : ВАТ Кривбасавтоматика, 1997. — 280 с.

До аналізу залучено 1646 технічних термінів, вилучених методом суцільної вибірки.

Методи дослідження. У дисертаційній роботі застосовано аналітико-описовий метод для вивчення кожної термінологічної одиниці в структурному та семантичному аспектах, а також для узагальнення й класифікації мовних фактів. Для дослідження плану змісту українських технічних термінів, уточнення їхньої семантичної структури залучено методи дефініційного аналізу й прийоми компонентного аналізу. Як допоміжний використано кількісний метод з метою встановити квантитативні параметри досліджуваних явищ в українській технічній термінології.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній уперше в українському термінознавстві:

 виявлено й комплексно висвітлено процеси формування технічних термінів шляхом вторинної ідеалізації загальномовних значень на основі метафори та метонімії; описано тематичні й морфологічні групи лексики, які є джерелом метафоризації та метонімізації в науковому пізнанні світу;

 з’ясовано особливості розвитку семантики технічної лексики, що є наслідком метафоричних та метонімних процесів на внутрішньогалузевому рівні;

 схарактеризовано особливості метафори як чинника творення технічних термінів: встановлено типи метафоричних перенесень, описано семантичні зміни, що відбуваються на основі цих перенесень;

 здійснено системний аналіз метонімії як одного зі способів творення технічних термінів: з’ясовано типи метонімних конструкцій полісемії в системі технічної термінології;

 досліджено шляхи появи омонімічних технічних термінів; виявлено та розглянуто перехідні явища між полісемією та омонімією технічних термінів;

 розглянуто особливості процесів словотворення, що зумовлюють появу полісемічних технічних термінів;

 проаналізовано випадки суміщення метафори й метонімії в технічній термінології при перенесенні назви з одного предмета, явища, ознаки на інший предмет, явище, ознаку.

Теоретичне значення дисертаційного дослідження полягає в розробленні актуальних питань метафори й метонімії як чинників творення та розвитку сучасної української технічної термінології. Основні положення й висновки роботи репрезентують евристичний матеріал, необхідний для подальшого поглиблення наукових уявлень про взаємозв’язок мови та пізнання, шляхи метафоризації та метонімізації спеціальної лексики. Поглиблене вивчення лексико-семантичних варіантів технічних термінів є суттєвим для з’ясування тенденцій розвитку мови взагалі й термінології зокрема. Отримані результати можуть бути корисними для подальшого розроблення теорії лексичного значення, вторинної номінації.

Дисертація має практичне значення, оскільки її результати можуть бути впроваджені в наукову й педагогічну роботу: для підготовки відповідних розділів підручників, лекційних, практичних занять, спецкурсів, спецсемінарів із фахового мовлення студентів технічних та філологічних спеціальностей. Матеріали дослідження можна застосовувати у викладанні курсів «Українське термінознавство», «Українська мова за професійним спрямуванням», а також таких розділів сучасної української мови, як «Лексикологія», «Семантика». Фактичний матеріал може бути використаний у лексикографічній праці – для укладання термінологічних і загальномовних словників. Виявлені особливості полісемії в системі української технічної термінології будуть корисними для стандартизації й уніфікації технічної термінології та подальших досліджень у цій галузі.

Апробація роботи. Основні положення та результати дисертаційної роботи обговорювалися на засіданнях кафедри української мови Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, на міжнародних наукових конференціях: «Проблеми української науково-технічної термінології. СловоСвіт 2008» (Львів, 2008), «Наукова спадщина Юрія Шевельова і світ сучасної української філології. До 100-річчя від дня народження Ю. Шевельова» (Харків, 2008), «Українська термінологія і сучасність» (Київ, 2009). Результати дослідження апробовано в процесі викладання навчальних дисциплін «Основи лінґвістичної та термінологічної підготовки фахівця», «Українська мова за професійним спрямуванням» для студентів Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут».

Публікації. Основний зміст роботи відображено в семи статтях, надрукованих у виданнях, зареєстрованих ВАК України як фахових.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, переліку умовних позначень, чотирьох розділів, загальних висновків, бібліографії (255 найменувань), списку використаних джерел (37 назв), додатка. Повний обсяг роботи становить 260 сторінок, текстова частина – 196 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано вибір теми дисертації та її актуальність, вказано на зв'язок дослідження з науковою проблематикою кафедри української мови, сформульовано мету й основні завдання роботи, окреслено об’єкт і предмет дослідження, схарактеризовано джерела фактичного матеріалу та методи їхнього опрацювання, визначено наукову новизну одержаних результатів, їхнє теоретичне й практичне значення, форми апробації результатів дослідження.

Перший розділ «Теоретичні засади дослідження семантичних процесів становлення та розвитку технічних термінів» присвячено висвітленню базових термінів, понять та положень, необхідних для аналізу означеної теми. Розділ складається із семи підрозділів.

У підрозділі 1.1. «До історії становлення української технічної термінології» розглянуто етапи формування досліджуваної термінології. Услід за науковцями    в історії технічної термінології виділяємо сім етапів: донауковий, який сягає ХІV століття, перший період (друга половина ХІХ ст.), другий (початок ХХ століття до 20х років ХХ століття), третій (1921–1933 рр.), четвертий (1933–1957 рр.), п’ятий (1957 р. – 90-ті рр.), шостий (90ті рр. ХХ ст. – початок ХХІ ст.). З’ясовано особливості розвитку технічної термінології на кожному з цих етапів, звернуто увагу на проблеми її систематизації, впорядкування, стандартизації, а також на взаємодію національного та інонаціонального в становленні й розвитку української технічної термінології.

Підрозділ 1.2. «Становлення й розвиток наукового розуміння поняття “термін”» присвячено вивченню поглядів вітчизняних та зарубіжних мовознавців на термін як складну категорію, що відбиває поняття, пов’язані зі сферою науково-пізнавальної, технічної або іншої спеціальної діяльності людини. Поняття “термін” пройшло тривалий шлях розвитку, в процесі якого погляди дослідників на його сутність та зміст суттєво змінювалися. Ці зміни простежуються за кількома напрямками, а саме: протиставлення терміна і загальновживаного слова, ототожнення терміна з поняттям, виявлення та характеристики вимог, яким він має відповідати. На сьогодні визнаним є те, що термін характеризується неоднозначною природою, яка має триєдину основу: предметне знання, логічне осмислення, мовне вираження. З позицій сучасного термінознавства термін постає як вербалізований концепт, що з’являється й удосконалюється в процесі пізнання, яке матеріалізується в науковому або професійному дискурсі. Технічна номенклатура й професійні назви не є частиною відповідної термінології, вони разом із нею входять до складу системи спеціальних понять техніки.

У підрозділі 1.3. «Зміст і обсяг понять “науково-технічна термінологія”, “технічна термінологія”» виділено парадигму: наукова термінологія, технічна термінологія (загальнотехнічна, вузькотехнічна), науково-технічна термінологія   й визначено зміст окреслених понять.

У підрозділі 1.4. «Технічна термінологія як система» досліджувану термінологію розглянуто як сукупність термінологічних полів, що становлять різні за обсягом та структурою семантичні об’єднання термінів за екстралінґвальними ознаками. У термінологічних полях виділяємо їхні складники (польові групи, підгрупи, гнізда). Усі термінологічні поля залежно від особливостей їх наповнення та характеру вираження різних за ступенем узагальнення складників технічної термінології розподіляємо за чотирма рівнями. Перший рівень репрезентує найширше поняття досліджуваної системи, її ядро, квазіпоняття – саме поняття “техніка”. Сучасна технічна термінологія є розвиненою й розгалуженою відповідно до існуючих знань, тому другий рівень класифікації становлять терміни, що позначають певні галузі техніки: авіаційна, будівельна, залізнична, електротехнічна та інші. До третього рівня належать терміни, які виражають поняття конкретних підсистем технічних галузей, наприклад, до терміносистеми машинобудування належать такі підсистеми: енергомашинобудування, електромашинобудування, хімічне машинобудування та інші. Терміни, що називають поняття різних сфер техніки, утворюють четвертий рівень класифікації, який складається з трьох поняттєвих полів: «об’єкти техніки», «технічна діяльність», «одиниці виміру».

У підрозділі 1.5. «Метафора як лінґвофілософська та ономасіологічна категорія» схарактеризовано загальномовну та наукову метафори з погляду їх ознак, типології та функцій. При цьому особливі дослідницькі акценти зроблено на висвітленні метафори як засобу наукового пізнання світу. Узагальнюючи погляди мовознавців, наукову метафору розглядаємо в її функціональній значущості – евристичній, референційній, ідентифікаційній, номінативній та інших, а також у процесуальному й результативному планах. Як процес метафора, за В. Петровим, включає гіпотетичні передбачення, порівняння, емоційні оцінки, аналізування виражальних можливостей старих теоретичних конструкцій з метою пояснення нових галузей знання тощо. Як результат метафора втілюється              в новому термінові, що позначає результати наукової та технічної діяльності людини. Термінологічну метафоризацію розглядаємо услід за дослідниками в її інструментальній, систематизуючій та суперномінативній функціях. Метафора є одним із чинників розширення мови науки і техніки, тобто залучення до складу спеціальної лексики переосмислених загальновживаних назв або термінів інших галузей знань.

Підрозділ 1.6. «Пізнавальна сутність метонімії» присвячено розгляду метонімії як регулярного і системного мовного явища, як способу пізнання світу.                 У мовознавстві сформована парадигма уявлень про закріпленість, типологію, ознаки метонімії, її сутність та напрямки метонімних транспозицій. Як загальномовне явище метонімія характеризується з точки зору її закріпленості      в мовній системі та функціонуванні: дослідники виділяють лексичну, або номінативну, метонімію; метонімію, синтаксично та семантично пов’язану            з контекстом; ситуативно зумовлену метонімію. Класифікація метонімних транспозицій здійснюється, головним чином, у процесі вивчення випадків метонімії, що диференціюються за частиномовною належністю переосмислюваних слів. Базовим для дослідження є характеристика метонімії у сферах іменника, прикметника та дієслова, подана в працях О. Тараненка, В. Русанівського, Д. Апресяна, Є. Гінзбурга. Як один із засобів вторинної номінації в галузі термінології метонімія характеризується наявністю як універсальних (загальномовних) ознак, так і ознак специфічних, які дозволяють говорити про внутрішньотермінологічну специфіку метонімії.

У підрозділі 1.7. «Засади компонентного аналізу» з’ясовано особливості методу компонентного аналізу, розглянуто питання семної структури слова, окреслено методику аналізу лексичної семантики як необхідну передумову аналізу семантичних зрушень, що виникають у значеннях мовних одиниць при творенні та розвиткові семантики технічних термінів.

У другому розділі «Дискретність та континуальність технічного терміна в контексті суміжних явищ омонімії та афіксального словотвору» схарактеризовано явище омонімії технічних термінів, виявлено й розглянуто явище морфологічної конвергенції досліджуваних одиниць у зв’язку із проблемою континуальності та дискретності термінологічної семантики.

У підрозділі 2.1. «Омонімія як мовне явище» проаналізовано шляхи виникнення омонімії, критерії розмежування полісемії та омонімії, наголошено, що об’єктивними критеріями мають бути ті, які пов’язані з аналізом змістової сторони мовних одиниць.

Підрозділ 2.2. «Омонімія технічних термінів» містить характеристику 84 технічних термінологічних одиниць, представлених переважно іменниками (гранка¹ – гранка²; кулон¹ – кулон²), а також прикметниками (безпровідний¹ – безпровідний²) і дієсловами (запилювати¹ – запилювати²; задувати¹ – задувати²), омонімія яких виявляється як на внутрішньосистемному, так і на зовнішньосистемному рівнях. Встановлено, що омонімія технічних термінів може виникати внаслідок збігу а) двох чи більше питомих українських слів (розпилювач¹ – «прилад або пристрій для розсіювання якої-небудь рідини чи порошку» і розпилювач²– «фахівець із розпилювання» [ВТССУМ]); б) питомого та запозиченого слова (пек¹ – «уживається при вираженні досади, невдоволення тощо або як закляття за бажання відвернути що-небудь, позбутися когось, чогось» – пек² – «спец. Густа, в’язка або тверда речовина чорного кольору, яка залишається після перегонки деревного, торф’яного або кам’яновугільного дьогтю та дистиляції жирних кислот різних виробництв» [ВТССУМ]); в) двох чи кількох запозичених слів (кран¹ – «1. Трубка з затвором, прикріплена до водопроводу, газопроводу чи іншого резервуару для виливання рідини, випускання газу. 2. Пристрій особливої конструкції для перекриття трубопроводу»; кран² – «механізм для підіймання й переміщення вантажів» [ВТССУМ]).

Терміни-омоніми можуть з’являтися також у результаті втрати семантичного зв’язку між початковим, первинним, та вивідним, вторинним, значеннями, що виникає на основі метафоричного або метонімного перенесення найменування: «безпровідний¹ – який не має, не використовує проводів, дроту; бездротовий; безпровідний² – не керований провідником; діючий без проводу; без керівництва» [ВТССУМ]. Таким же способом утворилися омонімічні терміни танк¹ – танк², кутер¹ – кутер², шпунт¹ – шпунт², заклепка¹ – заклепка². Метафора й метонімія зумовлюють появу не лише внутрішньосистемної, а й зовнішньосистемної омонімії, коли один із омонімів є технічним терміном, а  інший – загальновживаним словом або терміном нетехнічної галузі: бик¹ – тех. бик² – заст. бик³, коловорот¹ – тех. коловорот², директор¹ – спец. директор², друк. флат¹ – фін. флат², іст. рекуператор¹ – тех. рекуператор², лата¹ – буд. лата² – мед. лата³. Поява технічних термінів-омонімів тісно пов’язана із метафоризацією й метонімізацією як власне технічних термінів, так і загальновживаних слів.

У підрозділі 2.3. «Морфологічна конвергенція технічних термінів як результат суфіксального словотвору і проблема полісемії» досліджено випадки збігу форми двох термінів (явище морфологічної конвергенції) за наявності семантичних зв’язків між їх значеннями. Морфологічна конвергенція виникає на основі афіксального способу словотвору, зокрема суфіксального словотворення. Одиниці спеціальної лексики, що постали на його основі, у словниках подаються як полісемічні. Аналіз 66 технічних термінів, утворених афіксальним способом, показує, що розглядувані одиниці в одному значенні позначають особу-діяча,       а в іншому – інструмент або засіб реалізації певної дії, у деяких випадках – речовину, що використовується в якомусь процесі, а також місце виконання дії. Схарактеризовано вияв багатозначності суфіксів на матеріалі технічних термінів: високим  ступенем   реалізації  багатозначності  визначаються  українські  суфікси

-ач: (вивантажувач, збагачувач, нагрівач) та ник (заправник, роздавальник, фасувальник), іншомовні суфікси -атор, -ор (імітатор, стерилізатор, контактор). Вважаємо, що такого типу терміни виникають унаслідок повторної реалізації словотвірної моделі. Полісемія технічних термінів, які виникли за допомогою багатозначних суфіксів, реалізується як на внутрішньосистемному, так і на зовнішньосистемному рівнях.

У третьому розділі «Метафора як чинник творення та розвитку української технічної термінології» на матеріалі різної частиномовної належності розглянуто особливості розбудови української технічної термінології на основі метафори як засобу пізнання світу. Найбільший вияв метафора має у сфері іменника (86%): продуктивними в плані метафоризації є іменники з непохідною основою власного або іншомовного походження (шов, плуг, крило, пас, шлюз, скат, фриз, цапфа), іменники іншомовного походження із суфіксами -ер, -ор, -тор (адаптер, детектор, пульсатор), питомі українські іменники з суфіксами -ач-, -ник, які називають особу-діяча (верстальник, складач), віддієслівні іменники з суфіксами -енн-, -нн- (живлення, завантаження, зрушення), складні іменники (бронеавтомобіль, самоконтроль, швидкодія). Метафоризовані прикметники, утворені за допомогою суфіксів -н-, -ов-, -лив- та основоскладання, становлять невелику частину досліджуваних одиниць – 3%: автономний, чистовий, чутливий, малолітражний. Дієслова, що утворюються суфіксальним, суфіксально-префіксальним, суфіксально-префіксально-постфіксальним способами, становлять 11% досліджуваної лексики: в’язати, відварювати, збіднитися.

Підрозділ 3.1. «Метафора як чинник термінологізації загальновживаної лексики» містить опис процесів творення технічних термінів шляхом метафоричного переосмислення загальновживаної лексики. До аналізу залучено 500 одиниць. Шар загальновживаної лексики, одиниці якого через метафоризацію отримали спеціальні значення в технічній термінології, представлений різноманітними лексемами, що дає можливість виокремити 14 тематичних груп, об’єднаних назвами дій та процесів / опредмечених дій та процесів (намивати, нести, обсаджувати, кручення, зараження, ковзання); ознак, якостей людини, предметів (жорсткий, безвідмовний, незахищений); предметів побуту та їхніх частин (бочка, ножиці, постіль); спеціальної лексики народних промислів, ремесел і занять або так званої народної термінології (мотовило, бияк, ковадло); засобів пересування та їхніх частин (візок, каретка, лижви); споруд, будівель та їхніх частин (башта, міст, люк); елементів одягу, тканин (манжета, муфта, муар); предметів туалету, прикрас, аксесуарів (вінець, гребінка, маска); продуктів харчування (розсіл, масло, сало); осіб та їхніх сукупностей (носій, сім’я); частин тіла людей, тварин, птахів (нога, лапа, крило); тварин, птиць, комах, риб, земноводних (кішка, глухар, черв’як, краб); природних об’єктів (гірка, рівчак, западина); рослин та їхніх частин (гілка, дерево, шишка). Унаслідок метафоризації загальномовного значення слова ножиці («інструмент для різання, стриження, що складається з двох навхрест з’єднаних ножів з ручками у вигляді кілець») виникло термінологічне значення – «машина-знаряддя для різання різних матеріалів, що застосовується переважно на металообробних підприємствах» [ВТССУМ].

Ознакою, на основі якої відбувається перетворення початкових значень, може бути схожість функції, зовнішня схожість, функціональна й зовнішня схожість та інші.

Терміни, що виникли в результаті метафоричного перетворення значень загальновживаних слів, поділяються на три типи: 1) загальнотехнічні (випробовувати, чутливий, подушка), 2) вузькогалузеві (атакувати (комп’ютерна техніка), ярма (електротехніка), дишель (сільськогосподарська техніка)), 3) одиниці, різні значення яких  зумовлюють  їх  уживання  і  в  загальнотехнічній,    

і у вузькогалузевій сферах (опір, ревізія, свічка, чашка).

Значення технічних термінів, що виникають на основі наукової метафоризації загальномовної семантики слова, відрізняються від твірних і своєю семною структурою, і місцем у ній семи-мотиватора. У процесі творення термінів             у структурі початкового загальномовного значення актуалізуються ті ознаки, які  є суттєвими для найменування нового технічного поняття. Специфіка метафоричної трансформації загальномовної семантики значною мірою залежить від напрямку перенесення, а саме: від конкретного до конкретного (стакан, молот, муфта) та від абстрактного до абстрактного (пришивати, живучість), від конкретного до абстрактного (лазівка, ланцюжок). Формування абстрактно-логічної структури спеціального поняття здійснюється шляхом анігіляції денотативних сем, належних до початкового значення (каскад, масив, пік). При цьому сема-мотиватор, яка забезпечує континуальність семантики мовної одиниці в її зовнішньо- та внутрішьосистемних виявах, може бути вираженою або прихованою в структурі похідного термінологічного значення.

Підрозділ 3.2. «Метафорична ретермінологізація нетехнічних термінів» присвячений аналізові особливостей творення технічних термінів шляхом переосмислення спеціальних назв, які належать до наукових або інших галузей діяльності людини. Джерелами розвитку української технічної термінології           є спеціальні номінації таких наукових сфер: фізика (атмосфера, важіль, диполь), математика (градієнт, диференціал, коефіцієнт), біологія (адаптація, живильний, реверсія), медицина (виразка, діагностика, свищ), астрономія (аберація, коліматор, сателіт), анатомія (вертлюг, діафрагма, фібра), мовознавство та міфологія (метафора, демон), ботаніка (фотосинтез), фізіологія (терморегулювання), бактеріологія (вірус), геодезія (планшет), метеорологія (циклон), хімія (інгібування). Спеціальні назви техніки можуть утворюватися також унаслідок переосмислення лексики інших галузей: військової (гармата, катапульта, лафет), морської (дрейф, щогла, якір), музичної (такт, терція, тритактний), кулінарної (ароматизувати, підлива), кравецтва (шліц), взуттєвого виробництва (футор). Усього – 123 одиниці.

Реметафоризація термінів наукових та інших галузей відбувається переважно на основі функціональної або зовнішньої схожості, у деяких випадках – за функціональною та зовнішньою схожістю, за місцем розташування або кількістю складників.   Так,  термін  диполь  у  фізиці  називає  «два  однакові  за  величиною        

і протилежні за знаком заряди, розташовані на деякій відстані один від одного» [ВТССУМ]. Радіотехнічний термін диполь позначає «антену у вигляді двох симетрично розташованих провідників» [СД ЕТАПЕМ]. Семантичне перетворення відбулося на підставі однакової кількості складників, сема-мотиватор – «два».

Аналізований матеріал дозволяє виокремити чотири напрямки перенесення значень на основі ретермінологізації: від конкретного до конкретного (анод, коліматор) та від абстрактного до абстрактного (живильний, стетоскопія), від конкретного до абстрактного (діагностика, метафора) та від абстрактного до конкретного (диференціал, диполь) – у незначній кількості випадків.

Терміни, утворені внаслідок переосмислення нетехнічних спеціальних назв, використовуються як у загальнотехнічній сфері (апертура, регенерувати), так     і в окремих галузях техніки (ферит (електротехніка), дрейф (комп’ютерна техніка)), у деяких випадках один і той самий термін може мати і загальнотехнічне, і галузеве значення (деполяризація, такт).

У підрозділі 3.3. «Метафорична ретермінологізація технічних термінів» розглянуто реалізацію внутрішньосистемних можливостей технічної термінології. Виокремлені нами 382 одиниці, що репрезентують метафоричну ретермінологізацію технічних термінів, поділяються на п’ять груп. До першої групи належать вузькогалузеві терміни, які з’явилися внаслідок переосмислення загальнотехнічного терміна (валик, інвертор, тестер). До другої – загальнотехнічні терміни, багатозначність яких є результатом внутрішнього семантичного розвитку (аспіратор, ресивер, стопор). Третя група представлена вузькогалузевими термінами, які виникли шляхом переосмислення значень інших вузькогалузевих термінів (кодек, лонжерон, шунт). Четверту групу становлять вузькогалузеві терміни, що розвинули свої значення в межах однієї галузі техніки (резистор, магнесин, верстатка), а п’яту – загальнотехнічні терміни, які утворилися внаслідок метафоризації вузькогалузевих термінів (ежектор, шлак, обтюратор). Найчисельнішими є перша і друга групи, незначна кількість термінів належить до п’ятої групи.

Унаслідок метафоризації наявних технічних найменувань нові терміни переважно виникають на основі схожості функції, у деяких випадках – зовнішньої схожості, функціональної та зовнішньої схожості, у поодиноких випадках – за схожістю місця розташування, розміру, характеру будови, принципу дії та призначення. Наприклад, у галузі будівництва термін брандмауер позначає «глуху стіну з вогнетривкого матеріалу, яка розділяє два будинки або проведена всередині  одного   великого  будинку  з   протипожежною   метою»  [ВТССУМ],

а в галузі комп’ютерної техніки – «систему чи комбінацію систем, яка для захисту створює границю між комп’ютером і мережею, двома або більше мережами, запобігаючи несанкціонованому потраплянню в мережу або попереджаючи про вихід із неї пакетів даних» [АУТС ОТІП]. Початковим є термін будівельної галузі, похідним, відповідно, – термін комп’ютерної техніки, переосмислення значення відбулося на підставі схожості функції, сема-мотиватор – «розділяти».

Підрозділ 3.4. «Суміщення метафори й метонімії» присвячений висвітленню взаємодії метафоричних та метонімних механізмів у процесі породження нових термінологічних значень. Виокремлено технічні терміни, полісемія яких є результатом суміщення дії метафори й метонімії: спотворення, зараження, захист, ковзання, огородження, очікування, паразитний, газовий, дути, роздувати, розливати та ін. Наприклад, слово спотворення має таке загальномовне значення: «дія за значенням спотворювати: «подавати, показувати що-небудь у неправильному, перекрученому вигляді» [ВТССУМ], а в технічній термінології воно позначає «відхил значень параметрів сигналу від установлених вимог» [ТРАУС ПКЗГП]. Спеціальне значення є результатом подвійних процесів – метафори й метонімії: метонімія реалізується в моделі «дія – результат дії», а метафора посередництвом семи «неправильний», яка в початковому значенні є експліцитною, а в спеціальному – імпліцитною.

У четвертому розділі «Метонімія як чинник творення та розвитку української технічної термінології» досліджено типи метонімних конструкцій полісемії в технічній термінології. Найпродуктивнішими з погляду метонімізації  є іменники (57%) з непохідною основою (гіпс, сталь, лак), віддієслівні безсуфіксні іменники (обкат, підріз, зруб), віддієслівні іменники із суфіксом -нн- (запалювання, опорядження, рознімання). Значну групу становлять прості (сталевий, нафтовий) та складні (трубопровідний, сріблоплавильний) прикметники (38%). Дієслова, утворені суфіксальним, суфіксально-префіксальним та суфіксально-префіксально-постфіксальним способами, становлять невелику групу – 5%: обдувати, гальванізувати, сталюватися.

Підрозділ 4.1. «Термінологізація загальновживаної лексики» присвячений аналізові технічних спеціальних назв, що виникли внаслідок метонімної транспозиції загальновживаних слів: опорядження, нагрів, рознімання. Такі терміни становлять 50 одиниць із 454 обстежених. Унаслідок метонімних зміщень значень загальновживаних слів утворилися як загальнотехнічні (пристосування, обрізний, очисний), так і вузькогалузеві терміни (літера (видавнича справа), перекриття (будівництво, комп’ютерна техніка)). У сфері іменника виокремлено 4 типи та  5  різновидів  метонімних  конструкцій  полісемії.  Найпродуктивнішим    

є інструментальний тип та різновид «дія – інструмент або засіб її реалізації» (запалювання, захват, опорядження). Зокрема слово запалювання позначає «дію за значенням запалювати – викликати горіння чого-небудь, видобувати вогонь» і «спец. Пристрій, що викликає спалах горючої суміші у двигунах внутрішнього згоряння» [ВТССУМ]. Виокремлено специфічний різновид метонімії «властивість (стан) – міра властивості (стану)» (клейкість, липкість, напруженість). У загальномовному значенні клейкість – це «властивість за значенням клейкий: який прилипає, липне» [ВТССУМ], а у целюлозно-паперовому виробництві – «1. Сила зчеплення між гумованим папером і крафі-папером. 2. Характеристика зв’язку між двома листами щільного паперу и картону, з’єднаними певною клейкою речовиною» [ТС ТЦПВ].

У результаті метонімних зміщень 4 типів та 5 різновидів розвинулися термінологічні значення загальновживаних прикметників. Продуктивним є цільовий тип та різновид «який є Х – призначений для Х» (змивний, обрізний, очисний). Зокрема змивний у загальнолітературній мові позначає: «який змивається або може бути змитий», у технічній термінології – «призначений для змивання» [ВТССУМ]. Метонімні транспозиції загальновживаних дієслів спричинили появу термінів унаслідок зміщення «мати здатність давати певний ефект – обробляти що-небудь, використовуючи цю здатність» (опромінювати, обдувати). Слово обдувати має таке загальномовне значення: «обдавати подувом з усіх боків або весь час (про вітер, повітря); обвівати, овівати» [ВТССУМ]. Унаслідок метонімного зміщення виникло термінологічне значення: «піддавати що-небудь дії струменя стисненого повітря (з метою очищення або охолодження)» [ВТССУМ].

У підрозділі 4.2. «Метонімна ретермінологізація нетехнічних термінів» схарактеризовано метонімні перетворення спеціальних назв наукових та інших галузей, унаслідок яких утворилася невелика кількість технічних термінів (14 одиниць): актинометрія, тифлотехніка, оптоелектроніка, радіотехніка. Терміни цієї групи виникли здебільшого на основі метонімної транспозиції об’єктного типу, різновиду «наука – об’єкт вивчення». У фізиці термін акустика позначає «розділ фізики, що вивчає звукові явища» [ВТССУМ], у техніці – «звукові умови якого-небудь приміщення» [ТРАУС ОПТН]. Виокремлено технічні терміни, поява яких є результатом метонімних транспозицій специфічних типів: «галузь науки – галузь техніки» (механіка, оптоелектроніка, радіотехніка), «галузь науки – галузь промисловості» (металургія, електрометалургія), «галузь науки і техніки – процес виготовлення» (репрографія). Зокрема металургія – це «наука про одержання металів із руд або речовин, які містять метали, і про надання металевим сплавам необхідних властивостей», а також «галузь важкої промисловості, що займається добуванням металів із руд і їх первинною обробкою» [ВТССУМ].

Терміни, що виникли шляхом метонімізації спеціальних назв нетехнічних сфер, переважно мають вузькогалузевий характер.

Підрозділ 4.3. «Метонімна ретермінологізація технічних термінів» присвячений метонімному найменуванню в технічній термінології на внутрішньосистемному рівні. Спеціальні технічні значення, що виникли таким шляхом, становлять 390 одиниць. Початковим для утворення нового значення технічного терміна може бути як загальнотехнічний, так і вузькогалузевий термін. Здебільшого відбувається внутрішній семантичний розвиток загальнотехнічних термінів (елеватор, вентиль, детонатор). Певну кількість технічних спеціальних назв, що виникли шляхом метонімних транспозицій, становлять вузькогалузеві терміни, які розвинули свої значення в межах однієї сфери техніки: асюре, гравюра, амбалаж (видавнича справа), сиродутний (металургія), залізобетон, сталебетон, облицювання (будівництво).

Внутрішньогалузеві технічні терміни-іменники, полісемія яких є результатом метонімних транспозицій, становлять найбільшу групу порівняно з термінами-прикметниками та дієсловами: автотипія, друк, лиття – усього 205 одиниць. Вони утворилися внаслідок дії метонімії 4 типів та 24 різновидів, найпродуктивнішими серед яких є інструментальний тип, а саме метонімна трансформація «дія – інструмент дії»: компаратор, дренаж, ізоляція, кріплення, облицювання, ротація, оснащення. Будівельний термін облицювання позначає процес та засіб його здійснення: «1. Дія за значенням облицьовувати – покривати поверхню чого-небудь шаром іншого матеріалу для надання йому міцності або для оздоблення. 2. Матеріал, яким облицьовують поверхню чого-небудь» [ВТССУМ]. Досить продуктивним є різновид метонімії «частина – ціле»: вальці, горно, детонатор, карда, логометр. Термін вальці позначає: «1. Два чи кілька циліндричних валів, валків, які, крутячись, дотикаються один до одного і служать для роздрібнення різного матеріалу, що його пропускають між ними. 2. Машини, основну робочу частину яких становлять циліндричні вали, валки (у металообробній, борошномельній промисловості і т.ін.)» [ВТССУМ]. Виділено також специфічні метонімні конструкції полісемії, що реалізуються в технічній термінології: 1) «процес виготовлення – галузь виробництва» (електромашинобудування, золотодобування); 2) «прилад для створення чогось – те, що ним створено» (лазер, мартен); 3) «галузь техніки – те, що вона виробляє» (піротехніка); 4) «спосіб дії – те, що отримано в цей спосіб» (автотипія, геліогравюра, зруб); 5) «інструмент для виконання дії – результат цієї дії» (апограф, політура, телефакс); 6) «спосіб дії – інструмент» (асюре); 7) «явище – де воно використовується» (термістор). Зокрема термін лазер має такі значення: «1. Генератор світлових хвиль, який створює вузький пучок монохроматичного електромагнітного випромінювання. 2. Промінь, отриманий за допомогою лазера» [ВТССУМ].

Метонімія як чинник творення термінологічних значень ґрунтується не лише на суміжності предметів та явищ, а й на суміжності ознак, фізичних характеристик об’єктів, процесів. В українській технічній термінології наявні терміни-прикметники, полісемія яких є результатом внутрішньосистемного метонімного зрушення значень: азбестовий, вугільний, шапірографний, усього – 168 одиниць. Ці спеціальні назви переважно мають загальнотехнічний характер, причому як у початковому, так і в похідному значеннях: автогенний, зубчастий, кулачковий.

Сфера прикметника характеризується великим розмаїттям метонімних транспозицій: 11 типів і 59 різновидів, серед яких найпродуктивнішими є цільовий тип та різновиди «стосовний Х – призначений для Х» (синхронізаційний, трелювальний, шліхтувальний), «Х – призначений для Х» (безступеневий, ескалаторний, розтискний); актантний тип та різновид «Х – зроблений з Х» (електроновий, залізобетонний, легований), континарний тип та різновид «Х – який містить Х» (кулачковий, панцирний, тигельний). Термін шліхтувальний у текстильній промисловості позначає: «стосовний до шліхтування – просочування основи тканини шліхтою. Шліхтувальний процес // Призначений для шліхтування. Шліхтувальна машина» [ВТССУМ].

Метонімне співвідношення значень меншою мірою властиве дієслівній термінологічній лексиці (17 одиниць). У сфері дієслова виокремлюється 2 типи    й 4 різновиди метонімії, найпоширенішим є різновид «робити так, щоб щось було у певному стані – використовуючи це, створювати щось» (амальгамувати, гальванізувати, пробірувати, розщебенювати). Термін розщебенювати позначає «1. Дробити, перетворювати на щебінь. 2. Заповнювати, забивати щебенем отвори, щілини і т. ін. у чому-небудь» [ВТССУМ].

Метонімія, ґрунтована на суміжності, близькості порівнюваних предметів, процесів, ознак, найбільшою мірою виявляється на внутрішньосистемному рівні.

ВИСНОВКИ

Українська технічна термінологія становить собою систему, в якій виділяється ядерна й периферійна зони. Ядерна зона групується навколо поняття “техніка”, що розгалужується відповідно до наявних знань: авіаційна, будівельна, електротехнічна, машинобудівна та інші галузі, які у свою чергу мають певні підгалузі. Складний характер технічної термінології дозволяє виділити в ній різні за рівнем узагальнення й приналежністю тематичні поля. Кожне тематичне поле, належне до певного рівня, визначається особливостями свого змістового наповнення та ступенем узагальнення відповідних понять.

Омонімія технічних термінів, яка виявляється на зовнішньо- та внутрішньосистемному рівнях, детермінується сукупністю чинників, що в загальному плані відображають закономірності розвитку лексичного складу української мови шляхом запозичення, взаємодії запозиченої та питомої лексики, втрати семантичних зв’язків між лексико-семантичними варіантами багатозначного слова. Семантичній дивергенції в українській технічній термінології протиставляється явище морфологічної конвергенції, що полягає      у збігові форми двох одиниць різних за своїм творенням. Фіксована у словниках полісемія таких одиниць є результатом дії інших чинників, ніж багатозначність, основою якої є метафора й метонімія.

Виникнення термінів у результаті метафоричного переосмислення наявних назв має системний характер. Переважно метафоризації зазнають іменники,         у сфері інших частин мови (прикметника, дієслова) метафора має незначний вияв. Для метафоричного перетворення початковими є  загальновживані слова, термінологічна лексика нетехнічних галузей та власне технічні терміни. Технічні спеціальні назви, що утворюються внаслідок метафоризації загальновживаних слів, здебільшого позначають поняття техніки, які давно увійшли до обігу. Це дає підстави твердити, що досліджувана сфера спеціальної лексики почала формуватися саме на ґрунті основного словникового фонду мови. Загальномовна лексика є базою розвитку української технічної термінології, джерелом її формування. Терміни техніки утворюються також унаслідок переосмислення спеціальних назв наукових та інших сфер діяльності людини, тобто відбувається реінтеграція термінів різних, іноді досить віддалених, сфер. Розгалуженість сучасної технічної термінології спричиняє те, що нові сфери техніки для найменування понять продуктивно використовують наявні одиниці технічної термінології, які за поняттєвою сферою тісно з ними пов’язані.

Унаслідок метафоричного переосмислення відбувається не лише семантична спеціалізація вихідних значень, а й зміни в семній структурі на денотативно-сигніфікативному рівні, що виявляються при перетворенні абстрактно-логічної структури на конкретно-логічну або навпаки. Перенесення від абстрактного до конкретного викликає появу в похідному значенні денотативної семи й зумовлює таким чином формування конкретно-логічної структури значення. Протилежний процес – перенесення від конкретного до абстрактного – здійснюється шляхом анігіляції денотативної семи й утворення абстрактно-логічної структури. Ознаками, на основі яких відбувається метафоричне перетворення вихідних значень, головним чином є схожість функції, зовнішня схожість, функціональна   й зовнішня схожість. Найпоширенішою є метафора, що ґрунтується на схожості функції, тому що принцип дії є основною категорією техніки. Часто вживана також метафора за зовнішньою схожістю порівнюваних об’єктів, за функціональною й зовнішньою схожістю, схожістю за ознакою.

Метонімія, основана на логічній близькості об’єктів, ознак, процесів, є важливим чинником творення й розвитку технічної термінології, регулярним, систематичним явищем у розглядуваній сфері. Метонімні зрушення більшою мірою притаманні іменникам та прикметникам, у сфері дієслова метонімія має невеликий вияв. Метонімне зіставлення предметів відбувається за належністю їх до одного кола явищ, тому особливо широко вживаною метонімія виявляється на внутрішньосистемному термінологічному рівні. Менший вияв метонімія має на зовнішньосистемному рівні. Метонімні нарощення значень відбуваються за певними конструкціями полісемії, що реалізуються відповідно до частиномовної належності слів і термінів. Різноманітність моделей метонімних конструкцій свідчить про важливість метонімії як засобу формування української технічної термінології.

Утворення нових технічних термінів, а також нових значень наявних термінів на основі суміщення метафори й метонімії відбувається нечасто.

Метафоризація й метонімізація слів різних лексичних рівнів мови спричиняє появу полісемії технічних спеціальних назв, а саме: наявність у лексеми загальновживаного і технічного значень, кількох спеціальних значень різних терміносистем або кількох власне технічних значень. Ці факти дають підстави твердити, що межі між різними шарами лексики рухливі, завдяки чому технічна термінологія поповнюється новими одиницями відповідно до розвитку її галузей  і потреби в найменуванні нових технічних понять.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

1. Кримець О. М. Метафора як чинник творення термінів машинобудування / О. М. Кримець // Вісн. Харк. нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна. Сер. : Філологія. –– 2005. –– № 659, вип. 44. –– С. 41––43.

2. Кримець О. М. Проблеми визначення семантичної структури технічного терміна / Оксана Кримець // Вісн. Нац. ун-ту «Львівська політехніка». –– 2008. — № 620 : Проблеми української термінології. –– С. 74––78.

3. Кримець О. М. Семантична тотожність та структура галузевих термінів блок, блокувати, блокування / О. М. Кримець // Вісн. Харк. нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна. Сер. : Філологія. –– 2009. –– № 854, вип. 57. –– С. 163––168.

4. Кримець О. М. Метонімічні конструкції полісемії в українській технічній термінології (на матеріалі прикметників) / Оксана Кримець // Вісн. нац. ун-ту «Львівська політехніка». –– 2009. –– № 628 : Проблеми української                         термінології. –– С. 16––23.

5. Кримець О. М. Метафора як чинник становлення й розвитку технічної термінології / Оксана Кримець // Українська термінологія і сучасність. –– К.,        2009. –– Вип. VIIІ. –– С. 138––142.

6. Кримець О. М. Метонімічні конструкції полісемії в українській технічній термінології (на матеріалі іменників) / О. М. Кримець // Лінгвістика. Зб. наук. пр. Луганськ, 2009. –– № 2 (17). –– С. 250––258.

7. Кримець О. М. Явище омонімії в українській технічній термінології /             О. М. Кримець // Вісн. Харк. нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна. Сер.: Філологія.  —2009. –– № 873, вип. 58. –– С. 6––10.

АНОТАЦІЯ

Кримець О. М. Метафора і метонімія як чинники творення та розвитку української технічної термінології. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.01 – українська мова. – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна. – Харків, 2010.

Дисертація присвячена дослідженню метафори й метонімії як способів творення та розвитку української технічної термінології.

У роботі схарактеризовано шляхи й напрямки метафоричного та метонімного розвитку термінологічних значень; окреслено лексику, яка слугує джерелом творення нових технічних термінів або розвитку значень наявних термінів; визначено типи технічних термінів, утворених на основі метафори та метонімії; проаналізовано різновиди метафори, що є чинником розвитку термінологічних значень; визначено різновиди метонімних конструкцій полісемії відповідно до частиномовної належності термінів; описано випадки суміщення метафори та метонімії в процесі переосмислення початкових значень.

Виконане дослідження дає змогу з’ясувати роль метафори й метонімії в процесі творення та розвитку української технічної термінології й виділити типи метафоричних і метонімних конструкцій полісемії, визначити особливості розрізнення та ототожнення значень у структурах технічних термінів.

Ключові слова: українська технічна термінологія, метафора, метонімія, загальновживана лексика, нетехнічна спеціальна лексика, термінологічне значення, омонімія, полісемія.

АННОТАЦИЯ

Кримец О. М. Метафора и метонимия как факторы образования и развития украинской технической терминологии. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01 – украинский язык. Харьковский национальный университет имени В. Н. Каразина. – Харьков, 2010.

Работа посвящена исследованию метафоры и метонимии как способов образования и развития украинских технических терминов. Украинская техническая терминология постоянно находится в поле зрения отечественных ученых, изучены отдельные ее отрасли, однако все еще не осуществлено целостное исследование указанной терминологии с точки зрения метафоры           и метонимии как составляющих основу ее образования и развития. Система технической терминологии является сложным структурным образованием, которое включает в себя ядерную и периферийную зоны. Для обозначения специальных понятий техники используются термины, которые имеют обще-        и узкотехнические значения.

Образование специальных единиц в результате метафорического переосмысления исходных значений имеет системный характер. Технические специальные названия возникают преимущественно вследствие метафоризации общеупотребительной лексики, они обозначают понятия, которые давно вошли    в речевой обиход. Это дает основания утверждать, что народный язык является истоком развития исследуемой терминологии. Исходными в процессе образования технических терминов могут быть не только общеупотребительные слова, но и термины. Ретерминологизация происходит в двух направлениях: первое связано с переходом нетехнических терминов в сферу технической терминологии, а второе – с реинтеграцией названий в пределах самой технической терминологии.

В результате метафорического переосмысления происходит не только семантическая специализация исходных значений, но и изменения в семной структуре на денотативно-сигнификативном уровне. Это проявляется в преобразовании абстрактно-логической структуры в конкретно-логическую или наоборот. Признаками, на основе которых происходит метафорическое преобразование исходных значений, преимущественно является сходство функции, внешнее сходство, сочетание функционального и внешнего сходства. В процессе метафоризции происходит перенос значений от конкретного к конкретному или от абстрактного к абстрактному, имеют место также переносы от абстрактного к конкретному и от конкретного к абстрактному.

Образование новых технических терминов и новых значений существующих терминов происходит не только при помощи метафоры и метонимии в своем «чистом» виде, но и при взаимодействии двух названных способов переосмысления слов.

Исследование метонимии показывает, что, в отличие от метафоры, она не касается глубины исходного значения, так как осуществляется на основе ассоциативной смежности. Но метонимия, как и метафора, является регулярным явлением, важным фактором образования и развития украинской технической терминологии.

Возникновение новых терминов и новых значений существующих терминов    в украинской технической терминологии происходит в результате метонимических сдвигов значений общеупотребительной лексики, нетехнических и собственно технических терминов. Определяющей характеристикой метонимии как фактора образования технических терминов является ее значительное проявление на внутрисистемном уровне.

Характеристика метонимического терминообразования позволяет выявить регулярные модели полисемии, которые реализуются в определенных частях речи. В сфере имени существительного, где выявлено наибольшее количество образовавшихся терминов, выделяется 4 типа и 24 разновидности метонимии, продуктивными среди которых являются «действие – инструмент», «действие – результат», «часть – целое», «материал – изделие из этого материала». Сфера прилагательного характеризуется большим разнообразием метонимических транспозиций: 11 типов и 59 разновидностей, среди которых продуктивными являются такие: «Х – сделанный из Х», «касающийся Х – предназначенный для Х», «Х – предназначенный для Х», «Х – содержащий Х». Метонимические преобразования характерны и для глагольной лексики. В сфере глагола выделяются 2 типа и 4 разновидности метонимии, распространенным является разновидность «делать так, чтобы что-то было в некотором состоянии – используя это, создавать что-то».

Проведенный анализ показал, что в результате метафоризации и метонимизации общеупотребительных слов, нетехнических и технических терминов образуются специальные лексемы, которые имеют одно или несколько значений и используются в различных сферах техники.

Ключевые слова: украинская техническая терминология, метафора, метонимия, общеупотребительная лексика, нетехническая специальная лексика, терминологическое значение, омонимия, полисемия.

SUMMARY

Krimets O. M. Metaphor and Metonymy as Factors of the Education and Development of the Ukrainian Technical Terminology. – Manuscript.

Theres for are Candidate of Philological Sciences scientific degree in speciality 10.02.01 – the Ukrainian language. – V. N. Karazin Kharkiv National University, Kharkiv, 2010.

The present paper is devoted to the study of the metaphor and metonymy as ways of the formations and development of the Ukrainian technical terminology.

The ways and tendencies of the metaphoric and metonymic development of the meanings of terms are characterized in the work. The vocabulary as the sours of forming new technical terms or the development of the meanings of the terms available is considered. The types of the technical terms, formed on the basis of the metaphor and metonymy are determined. Different types of the metaphor as a factor of the development of the meaning of terms are analyzed. The different types of the metonymic constructions of policemy according to the parts of speech are determined. The cases of interaction of the metaphor and metonymy in the process of transformation of the initial meanings are described.

The research enables to account for the role of the metaphor and metonymy in the process of the formation and development of the Ukrainian technical terminology and classify the types of metaphoric and metonymic constructions of polysemy, determine the peculiarities of the difference and identification of meanings in the structures of the technical terms.

The key words: the Ukrainian technical terminology, metaphor, metonymy, the common vocabulary, non-technical special vocabulary, terminological meaning, homonymy, polysemy.

Умовні скорочення

АУТС ОТІП – Англо-український тлумачний словник з обчислювальної техніки, Інтернету і програмування / [уклад. Е. І. Пройдаков,                                    Л. А. Теплицький]. –– К. : СофтПрес, 2005. – Вид. 1. – 552 с.

ВТССУМ – Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад.    і гол. ред. В. Т. Бусел]. К. : Ірпінь, 2007. –– 1719 с.

СД ЕТАПЕМ – Словник-довідник з електротехніки, автоматики, промислової електроніки і метрології / [уклад. Л. В. Козак ; за заг. ред. В. П. Хорольського]. –– Кривий Ріг : ВАТ Кривбасавтоматика, 1997. –– 280 с.

ТРАУС ОПТН – Тлумачний російсько-англійсько-український словник з охорони праці, технічного нагляду, безпеки дорожнього руху та пожежної безпеки. Основні терміни [за заг. ред. В. В. Розгонюка]. — Харків : АТ «Укргазпром», 1998. — 536 с. 

ТРАУС ПКЗГП – Тлумачний російсько-англійсько-український словник із протикорозійного захисту газопроводів. Основні терміни / [уклад. М. Д. Гінзбург та ін. ; за заг. ред. А. А. Рудніка]. –– Х. : Б. в., 2000. –– 616 с.

ТС ТЦПВ Тлумачний словник термінів целюлозно-паперового виробництва [уклад. В. А. Сологуб]. — К. : Києво-Могилянська академія, 2005. — 298 с. 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

13280. Исследование трехфазного двухобмоточного трансформатора 625.5 KB
  Лабораторная работа Т1. Исследование трехфазного двухобмоточного трансформатора. Цель работы: ознакомление с конструкцией и принципом работы трехфазного двухобмоточного трансформатора а также определение параметров его схемы замещения в симметричных режимах при
13281. Побудова комбінаційних схем та побудова часових діаграм 3.84 MB
  У даній курсовій роботі буде даний один із логічних виразів, який буде розв’язуватися, як і в ручну так і за допомогою пакетів прикладних програм (ППП). А саме ППП Proteus та ППП ORCAD...
13282. Теорії міжнародної торгівлі 37.71 KB
  Оскільки, історично міжнародна торгівля передувала іншим формами міжнародних економічних відносин, першими зявилися теоретичні розробки (концепції), що стосувалися саме проблем міжнародної торгівлі і намагалися відповісти на практичні запитання
13283. ДЕФОРМАЦИИ РАСТЯЖЕНИЯ И ИЗГИБА 717 KB
  ДЕФОРМАЦИИ РАСТЯЖЕНИЯ И ИЗГИБА Задание. Определить модуль Юнга стальной проволоки с предельной относительной погрешностью не превышающей. Задание. Определить модуль Юнга дерева с предельной относительной погрешностью не превышающей...
13284. Классификация затрат на производство и реализацию продукции 67.5 KB
  Деление затрат по функциям деятельности позволяет в планировании и учете определять величину затрат в разрезе подразделений каждой сферы, что является одним из важных условий организации внутрихозяйственного расчета.
13285. Навыки работы с программным пакетом Electronics Workbench (EWB) для виртуального моделирования физических измерительных процессов 89.5 KB
  Лабораторная работа №1 Навыки работы с программным пакетом Electronics Workbench EWB для виртуального моделирования физических измерительных процессов. Цель исследования: Получить начальное представление о базовых возможностях программного пакета EWB необходимых для мод...
13286. Изучение вольтамперных характеристик биполярного транзистора в среде Electronics Workbench 380.5 KB
  Лабораторная работа №2 Изучение вольтамперных характеристик биполярного транзистора в среде Electronics Workbench Цель исследования: Моделирование работы биполярного транзистора в среде Electronics Workbench и виртуальные измерения его входной и выходной вольтамперных характер
13287. Виртуальные измерения магнитной индукции на основе эффекта Холла в среде Electronics Workbench 333.5 KB
  Лабораторная работа №3 Виртуальные измерения магнитной индукции на основе эффекта Холла в среде Electronics Workbench Цель исследования: Моделирование работы датчика Холла в среде Electronics Workbench и виртуальные измерения с его помощью магнитной индукции. Задание на...