64917

Механізми формування водоефективної політики з урахуванням вимог екологічної безпеки

Автореферат

Экология и защита окружающей среды

У зв’язку з цим одним із пріоритетних напрямів сучасної державної політики України мають стати забезпечення екологічно та техногенно безпечних умов життєдіяльності громадян і суспільства збереження навколишнього природного середовища раціональне використання природних ресурсів поліпшення...

Украинкский

2014-07-22

183 KB

0 чел.

PAGE   \* MERGEFORMAT 1

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

КЛЮЙ Олег Васильович

УДК 351.778 (477.75)

МЕХАНІЗМИ формування

водоефективної політики з Урахуванням вимог

екологічної безпеки

25.00.02 – механізми державного управління

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з державного управління

Київ 2010


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національній академії державного управління при Президентові України.

Науковий керівник  доктор технічних наук, професор
Богданович Володимир Юрійович,
Національна академія Служби безпеки України, завідувач кафедри.

Офіційні опоненти: доктор наук з державного управління, доцент
Суходоля Олександр Михайлович,
Апарат Ради національної безпеки і оборони України, заступник керівника Управління енергетичної безпеки – завідувач відділу проблем енергоефективності;

кандидат наук з державного управління
Салієв Енвер Ібрагімович,
Міністерство житлово-комунального господарства Автономної Республіки Крим, Перший заступник міністра.

Захист відбудеться 24 лютого 2010 р. о 16 год на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.810.02 у Національній академії державного управління при Президентові України за адресою: 03057, м. Київ, вул. Ежена Потьє, 20, к. 212.

Із дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної академії державного управління при Президентові України (03057, м. Київ,
вул. Ежена Потьє, 20).

Автореферат розісланий 22 січня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Ю.Ф.Дехтяренко


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблема погіршення екологічного стану водних басейнів та зниження якості питної води в нашій державі вийшла за межі суто технологічних питань та набула ознак реальної загрози національній безпеці України. У зв’язку з цим одним із пріоритетних напрямів сучасної державної політики України мають стати забезпечення екологічно та техногенно безпечних умов життєдіяльності громадян і суспільства, збереження навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, поліпшення екологічного стану українських річок, насамперед басейну р. Дніпро, та якості питної води (див.: ст. 6-8 Закону України “Про основи національної безпеки України”).

Із метою поліпшення забезпечення наших громадян якісною питною водою та поступового наближення її характеристик до стандартів Європейського Союзу Верховною Радою України було прийнято Закон України “Про Загальнодержавну програму “Питна вода України” на 2006-2020 рр.”. Відповідно до цього протягом останніх років у вітчизняній галузі житлово-комунального господарства (ЖКГ) України інфраструктура водопровідно-каналізаційного господарства (ВКГ) зазнала суттєвих змін.

Так, було скасовано систему державних дотацій на житлово-комунальні послуги, запроваджено адресні субсидії малозабезпеченим верствам населення, завершено передачу об’єктів централізованого постачання та водовідведення у комунальну власність територіальних громад й органів місцевого самоврядування. Але ефективна реалізація завдань загальнодержавної програми “Питна вода України” на 2006-2020 рр. неможлива без розробки та впровадження нових механізмів державного управління, адаптованих до ринкових умов господарювання і заснованих на нових підходах до політики водоефективності як стратегічного напряму виведення ЖКГ із економічної кризи.

Незважаючи на те, що у вітчизняній науці й практиці державного управління досить активно ведеться пошук ефективних моделей регулювання природно-техногенної безпеки, проблема формування та реалізації водоефективної політики в Україні не лише не вирішена, а навпаки, з кожним роком загострюється. Уже досить тривалий час практично не здійснюються нове будівництво і реконструкція водопровідно-каналізаційного комплексу. На сьогодні чверть усіх водопровідних очисних споруд і кожна п’ята насосна станція в Україні відпрацювали нормативний термін амортизації. Крім того, 33% (113 тис. км) загальної протяжності водопровідних мереж і 28% (13 тис. км) комунальних мереж каналізації перебувають в аварійному стані та потребують планової заміни.

Необхідно зазначити, що існуюча система водозабезпечення населення України є вкрай недосконалою, характеризується надмірними обсягами споживання питної води та енергоємністю, що робить цю галузь повністю нерентабельною. При цьому покриття витрат на водозабезпечення за рахунок різкого підвищення тарифів на воду становить реальну загрозу національній безпеці, особливо такій її складовій, як демографічна безпека. Крім того, підвищення плати за користування питною водою негативно впливає на собівартість послуг закладів громадського харчування та лікувально-оздоровчих установ.

Характеризуючи стан наукової вивченості проблеми розробки та впровадження водоефективної політики в Україні, необхідно зазначити, що великий внесок у розвиток її базових принципів, зокрема щодо питань водопостачання та водовідведення, зробили такі вчені, як: Ю.Лебединський, Г.Семчук, В.Рибак, Л.Шутенко, В.Сліпченко, В.Лозанський, О.Карпінський, В.Ткачов та ін.

Питання розвитку фундаментальних засад забезпечення екологічної та природно-техногенної безпеки, наукового обґрунтування безпеки життєдіяльності в системі державного управління перебуває в полі зору таких вітчизняних дослідників, як: В.Богданович, В.Вакуленко, П.Гаман, А.Жукова, О.Лазор, О.Лебединська, С.Линник, В.Мартиненко, Е.Салієв та І.Шпильовий.

Проблемам водозбереження і раціонального використання водних ресурсів були присвячені праці таких зарубіжних авторів, як: В.І.Бабкін, С.Л.Вендров, Н.В.Зарубаєв, А.Г.Колоколов, М.І.Коронкевич, Є.Л.Мінкін та М.Ф.Менкель.

Окремі питання теоретико-методологічних аспектів державного регулювання та реформування ВКГ в Україні, організаційно-технологічні проблеми підвищення ефективності водопостачання висвітлювалися у працях таких науковців, як: В.Бабаєв, Г.Дрозд, А.Качур, С.Корнійчук, Б.Охримюк, В.Сліпченко та Ю.Хіврич.

Враховуючи суттєвий науковий доробок вітчизняних та зарубіжних учених у сфері теоретико-методологічного забезпечення екологічної та природно-техногенної безпеки, необхідно зазначити, що питання розробки й упровадження ефективної державної політики водозабезпечення населення залишаються на сьогодні актуальними і потребують подальших наукових досліджень. Існує об’єктивна необхідність у науковому обґрунтуванні та запровадженні цілісного механізму реалізації державної водоефективної політики, а також розв’язанні суперечливих поглядів щодо шляхів реформування вітчизняних систем водопостачання і водозбереження в контексті забезпечення екологічної безпеки України.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження підготовлено на кафедрі національної безпеки Національної академії державного управління при Президентові України і пов’язано з виконанням комплексного наукового проекту “Державне управління та місцеве самоврядування” (код 0301090 “Прикладні розробки у сфері державного управління”): 1) у період з 1 січня 2007 по 31 грудня 2007 р. з НДР “Теоретико-прикладні аспекти обґрунтування, прийняття та оцінки ефективності управлінських рішень у системі забезпечення національної безпеки держави” (ДР № 0107U005910), у якій автором розроблено комплексну методику оцінювання ступеня реалізації політики водоефективної економіки мегаполіса; 2) у період з 1січня 2008 по 31 грудня 2008 р. з НДР “Рекомендації органам державної влади і місцевого самоврядування щодо ефективного реагування на виклики, небезпеки та загрози національній безпеці держави” (ДР № 0108U002019), у якій автор обґрунтував пропозиції щодо вдосконалення організаційних механізмів формування водоефективної політики населеного пункту з урахуванням вимог екологічної безпеки.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є на підставі комплексного багатофакторного аналізу державної політики забезпечення населення й об’єктів інфраструктури населених пунктів якісною питною водою визначити пріоритетні напрями та розробити механізми підвищення ефективності водозабезпечення в Україні на найближчу та віддалену перспективи з урахуванням вимог екологічної безпеки держави. Відповідно до мети в роботі були поставлені такі завдання:

  •  здійснити оцінку рівня наукової розробки проблем формування водоефективної політики;
  •  провести комплексний аналіз ролі та місця державної політики водозабезпечення в контексті реалізації Загальнодержавної програми “Питна вода України” на 2006-2020 рр.;
  •  розробити методичний підхід щодо формалізації завдання водозабезпечення населення та об’єктів інфраструктури населеного пункту з урахуванням вимог екологічної безпеки;
  •  виявити деструктивні фактори та розробити систему показників оцінювання впливу цих факторів на ефективність водозабезпечення населення й об’єктів інфраструктури населеного пункту;
  •  обґрунтувати та запропонувати до впровадження модель оцінки ефективності водозабезпечення населення та об’єктів інфраструктури населеного пункту з урахуванням вимог екологічної безпеки;
  •  обґрунтувати найбільш доцільні напрями реформування державної політики водозабезпечення з урахуванням вимог екологічної безпеки та розробити відповідні організаційні механізми й рекомендації щодо їх упровадження.

Об’єкт дослідження  державна політика водозабезпечення населення та об’єктів інфраструктури населених пунктів України.

Предмет дослідження – теоретико-методологічні засади механізмів формування водоефективної економіки населених пунктів у контексті екологічної безпеки.

Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що впровадження авторських рекомендацій щодо державної політики водоефективності здатне значно підвищити якість водозабезпечення населення та об’єктів інфраструктури населених пунктів України.

Методи дослідження. Методологічну основу дослідження склали фундаментальні положення економічної теорії та науки державного управління. З метою розв’язання поставлених у дослідженні завдань було застосовано комплексний системний підхід, який дав змогу використати в процесі аналізу різноманітні наукові напрацювання вітчизняних і зарубіжних дослідників з питань сучасних світових тенденцій водопостачання й водозбереження, аналітичні матеріали та статистичні дані, законодавчі акти Верховної Ради України, нормативні документи Кабінету Міністрів України, Міністерства з питань житлово-комунального господарства України, а також власний авторський досвід.

У роботі застосовувалися такі теоретичні та емпіричні методи наукового пізнання, як: системний підхід із використанням методів порівняльного аналізу під час дослідження результативності державної політики водозабезпечення населення та інфраструктури населених пунктів якісною питною водою. Методи експертного оцінювання, абстрагування, порівняння, синтезу та прийняття рішень в умовах апріорної невизначеності з метою розробки й обґрунтування перспективних напрямів упровадження політики водоефективності. Методи порівняльного аналізу, прогнозування та математичного моделювання в процесі розробки механізмів формування водоефективної економіки населеного пункту з урахуванням вимог екологічної безпеки. Методи системно-структурного і порівняльного аналізу – при ієрархічній структуризації деструктивних факторів та обґрунтуванні системи показників оцінювання їх впливу на ефективність водозабезпечення. Статистичні методи – при оцінюванні стану забезпеченості населення та інфраструктури населених пунктів якісною питною водою.

З метою уникнення упереджених оцінок щодо процесів та явищ, які відбувалися і відбуваються в галузі ЖКГ України, а також об’єктивного аналізу сучасного стану забезпеченості населення нашої держави якісною питною водою дисертаційне дослідження здійснювалося на засадах української державності, об’єктивності, ідеологічної неупередженості й політичної толерантності.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше в науці державного управління запропоновано цілісний підхід щодо обґрунтування теоретико-методологічних засад механізмів формування водоефективної економіки населених пунктів у контексті екологічної безпеки, а також розроблено авторську модель оцінювання ефективності державної політики водозабезпечення населення України.

У роботі вперше:

  •  розроблено й апробовано на практиці методичний підхід щодо формалізації завдання формування державної водоефективної політики населеного пункту з урахуванням основних внутрішніх та зовнішніх факторів, а саме: варіантів, режимів та обсягів постачання чистої питної води; характеристик основних та резервних джерел водопостачання і очисних споруд; відповідності питної води діючим стандартам якості; економіко-правових аспектів водозабезпечення населення та об’єктів інфраструктури населених пунктів; вимог екологічної безпеки та охорони навколишнього середовища; а також наявних обмежень стосовно прийняття управлінських рішень щодо водопостачання та забезпечення сталого розвитку територій;
  •  обґрунтовано авторську модель оцінювання ефективності державної політики водозабезпечення населення України, яка покликана формувати і підтримувати оптимальний баланс між обсягами водопостачання та вартістю води для споживачів через такі функції, як: визначення обґрунтованих норм постачання чистої питної води; встановлення режимів постачання; оптимізація організаційно-правового механізму водозабезпечення населення та об’єктів інфраструктури населених пунктів; затвердження стандартів і показників якості питної води; налагодження ефективної системи постійного державного та громадського контролю за якістю питної води; запровадження взаємодії зі структурами громадянського суспільства, що опікуються якістю питної води, охороною навколишнього природного середовища та забезпеченням екологічної безпеки тощо;

удосконалено:

  •  існуючу в Україні методику оцінювання ефективності водозабезпечення населення й об’єктів інфраструктури населених пунктів (що базується на водопостачанні згідно із середніми нормами водоспоживання на одну особу та встановлених міською владою тарифах) через розробку й упровадження додаткових етапів, а саме: уточнення системи вимог екологічної безпеки населеного пункту та охорони навколишнього середовища; вибір методичного забезпечення державного та громадського контролю за якістю питної води; застосування комплексу критеріїв для підвищення ефективності політики водопостачання в умовах дії зовнішніх та внутрішніх деструктивних факторів; а також формування альтернативних рекомендацій щодо підвищення ефективності політики водопостачання населеного пункту;
  •  підходи щодо запобігання виникненню та ліквідації надзвичайних ситуацій у системі ВКГ, зокрема, проведені їх систематизація та ранжування в контексті забезпечення екологічної безпеки держави, що дає змогу більш точно враховувати вплив зовнішніх та внутрішніх деструктивних факторів, оперативніше реагувати на надзвичайні ситуації та обґрунтовувати перспективні напрями вдосконалення політики водозабезпечення населених пунктів України;

дістали подальшого розвитку:

  •  методичні підходи, спрямовані на вдосконалення моніторингу результативності системи водопостачання в Україні, а також інформаційно-аналітичного забезпечення процесу реалізації державної водоефективної політики міста завдяки більш активному використанню сучасних інформаційних технологій, широкому залученню до цього процесу населення, зокрема громадської експертизи проектів управлінських рішень у контексті забезпечення екологічної безпеки держави;
  •  теоретико-методологічні засади організаційних механізмів фінансування процесів водопостачання і водовідведення через більш широке використання екологічних інновацій та залучення приватного капіталу для побудови високоефективної системи водопостачання населених пунктів, розширення прав споживачів щодо сплати тарифів у разі невідповідності якості зазначених у договорі послуг.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблені й апробовані здобувачем механізми формування державної водоефективної політики в контексті екологічної безпеки держави, а також авторська модель оцінювання ефективності системи водозабезпечення населення мають усі підстави бути широко впроваджені в практичну діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування. Теоретичні положення й практичні рекомендації дисертації доведені до рівня конкретних пропозицій і можуть бути використані Міністерством з питань житлово-комунального господарства та Міністерством охорони навколишнього природного середовища України при розробці стратегічних документів щодо забезпечення природно-техногенної безпеки великих міст, регіонів і країни в цілому, а також у процесі підготовки нормативно-правових документів з питань водозабезпечення й водозбереження.

Результати дисертаційного дослідження були використані: під час розробки й упровадження стратегії реалізації політики водоефективної економіки районної водозабезпечуючої кампанії для водозабезпечення населених пунктів Сакського району Автономної Республіки Крим (довідка від 7 липня 2008 р. № 011-28/748); при реалізації політики водоефективної економіки мегаполісів та населених пунктів Автономної Республіки Крим (акт від 7 липня 2008 р.); у процесі розробки розпорядчих документів і проведення організаційних заходів із водозабезпечення населення та інфраструктури м. Саки, Автономна Республіка Крим (довідка від 7 липня 2008 р. № 558/01-09); у навчальному процесі Державної академії житлово-комунального господарства України під час розробки й викладання навчальної дисципліни “ремонтно-будівельне господарство” (акт від 14 травня 2008 р.).

Крім того, теоретичні й практичні напрацювання за темою дисертації були використані при підготовці звітних матеріалів двох НДР Національної академії державного управління при Президентові України, а саме: “Підвищення ефективності державного управління системою забезпечення національної безпеки в політичній, економічній, воєнній, інформаційній та інших сферах” та “Рекомендації органам державної влади і місцевого самоврядування щодо ефективного реагування на виклики, небезпеки та загрози національній безпеці держави” (довідка від 13 лютого 2009 р. № 29).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею автора, в ній не використовувалися ідеї та розробки, що належать В.Ю.Богдановичу, разом з якими було підготовлено 3 наукові публікації. У працях у співавторстві авторським є: 1) у статті “Концептуальні засади вдосконалення політики забезпечення потреб населення та об’єктів інфраструктури міста у водних ресурсах” – розроблення основних засад та напрямів удосконалення політики водозабезпечення населення з урахуванням вимог екологічної безпеки мегаполіса; 2) в електронному виданні “Деструктивні фактори забезпечення населення України питною водою з врахуванням вимог екологічної безпеки” – виділення факторів, що деструктивно впливають на забезпечення населення питною водою; 3) у тезах конференції “Напрями удосконалення політики водозабезпечення мегаполісу з врахуванням вимог та обмежень екологічної безпеки” – обґрунтування напрямів удосконалення політики водозабезпечення мегаполіса з урахуванням вимог та обмежень екологічної безпеки.

Апробація результатів дисертації. Одержані в процесі проведення дослідження результати були направлені для апробації на 4 науково-практичних конференціях, зокрема: на V міжнародній науково-практичній конференції у Державній академії житлово-комунального господарства України (Київ, 2007), на Міжнародному управлінському форумі “Управління сьогодні та завтра” (Хмельницький, 2008), на науково-практичних конференціях за міжнародною участю “Новітні тенденції розвитку демократичного врядування: світовий та український досвід” (Київ, 2008) та “Демократичне врядування: наука, освіта, практика” (Київ, 2009), а також Інтерактивному семінарі “Актуальні проблеми забезпечення національної безпеки України на сучасному етапі державотворення” (Київ, 2007).

Результати роботи над дисертацією були оприлюднені та пройшли апробацію на 2 науково-методологічних семінарах кафедри національної безпеки Національної академії державного управління при Президентові України.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 9 наукових праць, з них 7 у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України з державного управління, а також 2 в тезах науково-практичної конференції та семінару.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та 2 додатків. Загальний обсяг дисертації 235 сторінок. Робота містить 10 рисунків та 8 таблиць. Список використаних джерел налічує 205 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет та гіпотезу дисертаційного дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення, наведено дані щодо їх упровадження й апробації.

У першому розділі“Аналіз політики забезпечення потреб населення та об’єктів інфраструктури населених пунктів у водних ресурсах в сучасних умовах господарювання” – проведено огляд літератури за темою дослідження та проаналізовано понятійно-категорійний апарат, а також досліджено сучасний стан державної політики водозабезпечення населених пунктів у контексті забезпечення екологічної безпеки України. Проаналізовано можливості щодо вдосконалення політики водоефективності, спрямованої на забезпечення потреб населення та об’єктів інфраструктури населених пунктів у водних ресурсах, а також формалізовано постановку завдання дослідження.

Аргументовано доведено, що одним із провідних завдань державної політики у сфері ЖКГ є забезпечення населення та об’єктів інфраструктури міст питною водою належної якості з обов’язковим урахуванням вимог екологічної безпеки. У результаті проведеного аналізу встановлено, що загальний стан водного забезпечення населення та об’єктів інфраструктури міст України на сьогодні є таким, що не відповідає сучасним вимогам водоефективності. Серед основних недоліків у цій сфері такі: вкрай нераціональне використання чистої питної води, значні втрати при її транспортуванні. Усе це відбувається на тлі хибної системи відшкодування втрат за рахунок споживачів, що в умовах ринкової економіки загострює соціально-економічну ситуацію в державі.

Обґрунтовано, що одним із перспективних напрямів удосконалення державної політики водопостачання повинно стати чітке розмежування наявних технологій постачання води залежно від її призначення. А саме, на технології:
1) підготовки та постачання питної води (зокрема води для приготування їжі та напоїв); 2) підготовки та постачання технічної води (насамперед для промисловості) у поєднанні із сучасними екологічними технологіями; 3) водопостачання для сільського господарства (із розподілом для тваринництва і для поливу).

З метою зміни підходів щодо вироблення й реалізації державної політики водоефективності, виведення її на новий якісний рівень необхідно забезпечити більш широке залучення до цього процесу структур громадянського суспільства. Громадським організаціям профільного спрямування в законодавчому порядку має бути надана можливість цивільного контролю за якістю питної води і, у разі її невідповідності прийнятим стандартам, ініціювання відключення споживачів від джерел водопостачання з одночасним оприлюдненням цього факту в ЗМІ.

У другому розділі“Теоретико-методологічні засади формування водоефективної політики населених пунктів з урахуванням вимог екологічної безпеки” – наведено методику організації дисертаційного пошуку, проведено формалізацію процесу водозабезпечення населення та об’єктів інфраструктури населеного пункту з урахуванням основних внутрішніх та зовнішніх факторів екологічної безпеки, а також варіантів і обсягів постачання чистої питної води.

Показано фактори, що деструктивно впливають на ефективність забезпечення населених пунктів якісною питною водою. Сформовано систему показників оцінювання їх негативного впливу на ефективність водозабезпечення населення та об’єктів інфраструктури населеного пункту з урахуванням вимог екологічної безпеки. Представлено авторську модель оцінювання ефективності водозабезпечення населення та об’єктів інфраструктури населеного пункту, а також методику оцінювання ступеня реалізації водоефективної політики мегаполіса в умовах сучасних соціально-економічних трансформацій. На цій основі обґрунтовано основні напрями вдосконалення державної політики водозабезпечення населених пунктів із

урахуванням існуючих вимог та обмежень (рис. 1).

Запропоновано й описано авторську граф-модель системи постачання питної води споживачу (рис. 2). При цьому вершини графа А, що позначені кружками, описують складові елементи обраної системи водопостачання. А дуги V описують водопотоки та процеси їх регулювання. Показані на цьому рисунку дуги описують: Vеп – економічне та правове регулювання; Vз – обсяги води, що подаються на очисні споруди; Vхз – вплив хімічних забруднювачів; Vбз – вплив бактеріологічних забруднювачів; Vпв – обсяги постачання чистої питної води; Vпвн – обсяги питної води, що не відповідає показникам якості (відбулося відключення споживачів); Vнб – стратегічні напрями забезпечення національної безпеки з питань водопостачання; Vмр – ефективність економічного та правового регулювання з питань водопостачання; Vргс – вплив громадянського суспільства на ефективність забезпечення національної безпеки у сфері водозабезпечення; Vстя – формування стандартів якості питної води; Vпя – контроль відповідності питної води показникам її якості; Vпвч – обсяги чистої питної води, що подаються споживачам (постійно або за графіком); Vр – обсяги питної води, що формують резерв; Vрс – обсяги питної води, що подаються споживачам із резерву; Vпвчс – обсяги питної води, що подаються споживачам по основному каналу.




Аналіз граф-моделі процесу постачання чистої питної води показує, що найбільш раціональним є маршрут графа Lrac = L (Vз , Vпв , Vпвч , Vпвчс).

Допустимим є також маршрут Lдоп = L (Vз , Vпв , Vпвч , Vпвчс + Vрс).

Обрані маршрути граф-моделі дають змогу сформулювати вимоги щодо розробки й упровадження критеріїв державної політики водозабезпечення споживачів будь-якого населеного пункту (мегаполіса) в Україні.

Доведено, що завданням державного управління є визначення обґрунтованих норм постачання чистої питної води, встановлення режимів її постачання, затвердження стандартів та показників якості питної води, організація контролю за відповідністю питної води визначеній системі показників якості, а також організація ефективної взаємодії зі структурами громадянського суспільства, що опікуються питаннями екологічної безпеки.

У розділі наведено узагальнену блок-схему моделі водоефективної політики мегаполіса (рис. 3). Систематизовано фактори, що деструктивно впливають на ефективність реалізації державної політики водопостачання мегаполіса, та запропоновано систему показників оцінювання якості питної води. Також обґрунтовано пропозиції щодо підвищення ефективності контролю за якістю системи водозабезпечення і водозбереження з боку органів державного управління.

Рис. 3. Узагальнена блок-схема моделі водоефективної політики мегаполіса

Внесено пропозиції щодо посилення контролю за якістю водоочисних пристроїв колективного користування (у школах, лікарнях, дошкільних, оздоровчих і торговельних закладах) на предмет їх відповідності встановленим гігієнічним нормам, насамперед бактеріологічним, вірусологічним та вмісту побічних продуктів хлорування. Розроблено пропозиції щодо підвищення рівня інформованості населення про якість питної води (як водопровідної, так і бюветної).

Обґрунтовано та запропоновано до впровадження авторську модель оцінювання ефективності політики водозабезпечення, яка базується на формуванні оптимального балансу між обсягами постачання та їх вартістю для споживачів. Зроблено висновок про те, що державна політика водопостачання може визнаватися ефективною лише за умов, що здійснюється безперебійне постачання споживачам питної води заданої якості, при цьому економічні затрати не перевищують встановлені обмеження Евчпв  граничні тарифи для споживачів за послугу в постачанні їм чистої питної води, а також не завдається шкода навколишньому природному середовищу та виконуються вимоги щодо забезпечення екологічної безпеки мегаполіса.

Запропонована методика оцінювання ступеня реалізації водоефективної політики мегаполіса в умовах сучасних соціально-економічних трансформацій дає змогу не тільки багатофакторно аналізувати ефективність різних варіантів управлінських рішень, а й обирати найбільш оптимальні з них. Крім того, завдяки відкритому характеру методики існує реальна можливість удосконалення та нарощування її часткових моделей і основних етапів.

У третьому розділі“Рекомендації щодо удосконалення політики водопостачання населених пунктів та нейтралізації загроз їх економічній безпеці в сучасних умовах” – розроблено рекомендації щодо: удосконалення організаційних механізмів формування водоефективної політики населеного пункту; коригування державної політики водоефективності; удосконалення нормативно-правового та інформаційно-аналітичного забезпечення процесу реалізації водоефективної політики населеного пункту з урахуванням вимог екологічної безпеки; організації моніторингу результативності реалізації водоефективної політики та дотримання вимог екологічної безпеки; удосконалення фінансування водоефективних заходів; а також підвищення рівня екологічної безпеки об’єктів водопостачання мегаполіса.

Доведено, що одним із пріоритетів державної політики водоефективності міста має стати оснащення квартир споживачів засобами обліку води. Саме квартирний облік спонукає споживача до економного споживання водних ресурсів, у кінцевому результаті змінює його свідомість.

Запропоновано ввести практику зменшення плати споживачами за користування водою в разі невідповідності її якості стандартам, зазначеним у договорі. Із метою практичної реалізації цієї авторської ініціативи запропоновано розробити таблицю, в якій нормативно визначити діапазон зміни якості та відповідне зниження рівня оплати.

Зокрема, з метою об’єктивного відслідковування реальних витрат питної води, запобігання спекуляціям та судовій тяганині у випадках виникнення спірних ситуацій на входах будинків пропонується встановлювати сертифіковані самописці, які б постійно вимірювали та документували якість питної води, температуру гарячої води, тиск у системах водопостачання тощо. При цьому необхідно передбачити також, щоб графіки температури гарячої води надавалися споживачеві щомісяця разом із рахунком для сплати. Пропонується законодавчо закріпити норму про те, що рішення щодо повноти сплати за користування водними ресурсами має приймати споживач.

Особливу увагу приділено питанням водозабезпечення мегаполісів великих міст, таких як: Київ, Харків, Донецьк, Дніпропетровськ, Одеса та Львів. Саме від надійності систем водоочистки і водозбереження цих міст залежать здоров’я, суспільно-політична активність та виробничий потенціал понад 8 млн громадян України. Для таких мегаполісів пропонується розробити й запровадити додаткову державну програму, яка передбачала б прокладання окремих мереж “суперчистої” питної води. Для новобудов таке прокладання має бути обов’язковим, а для решти об’єктів – при проведенні капітального ремонту мереж водопостачання.

Розроблено рекомендації органам державної влади та місцевого самоврядування щодо розробки, впровадження і коригування політики водоефективності. По-перше, ці органи повинні здійснювати поетапний перехід до нових стандартів якості питної води, для чого у своїх програмах соціально-економічного розвитку на найближчу й віддалену перспективи мають передбачати відповідне цільове фінансування. По-друге, зони водозбору та родовища питної води високої якості мають бути надійно захищені від забруднень. Із цією метою у кожному мегаполісі органам місцевого самоврядування пропонується створювати власну систему охорони підземних і поверхневих водоймищ.

Запропоновано впровадити в діяльність місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, добровільних об’єднань громадян, які функціонують у системі ЖКГ, інформаційну систему забезпечення водної безпеки, у якій, зокрема, у реальному масштабі часу мають відслідковуватися статистичні й моніторингові дані щодо об’єктів підвищеного ризику, наявні водні ресурси, природні, водогосподарські та інші об’єкти, сили і засоби, що залучаються під час кризових надзвичайних ситуацій.

Зроблено висновок, що збереження наявного потенціалу та подальший розвиток вітчизняної сфери ЖКГ неможливі без активного використання інновацій у системах водозабезпечення та водозбереження, залучення до цієї справи можливостей приватного капіталу, зокрема іноземного. Саме такий підхід здатен забезпечити захист національних інтересів України в екологічній сфері, сприяти сталому розвитку вітчизняного водного господарства, дати поштовх соціально-економічному зростанню населених пунктів і територій, захистити навколишнє середовище, бути прикладом раціонального використання природно-ресурсного потенціалу країни.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі завдяки застосуванню комплексного багатофакторного аналізу результативності державної політики щодо забезпечення населення і об’єктів інфраструктури населених пунктів якісною питною водою визначено стратегічні пріоритетні напрями та розроблено механізми підвищення ефективності водозабезпечення й водозбереження в Україні на найближчу та віддалену перспективи з урахуванням вимог екологічної безпеки держави. У результаті науково-теоретичного обґрунтування механізмів водоефективної політики та розробки практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності державного управління у сфері водопровідно-каналізаційного господарства отримано нові науково обґрунтовані результати, які розв’язують конкретне наукове завдання, що має суттєве значення для галузі державного управління.

Апробація одержаних наукових результатів, їх використання в практичній діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування підтверджують гіпотезу та методологію, покладену в основу дослідження. Поставлену мету досягнуто, основні завдання виконано, що дає змогу сформулювати такі висновки та рекомендації:

1. Характеризуючи загальний рівень наукової розробленості проблеми теоретико-методологічного забезпечення функціонування систем природної і техногенної безпеки, необхідно зазначити, що, незважаючи на досить велику кількість робіт, насамперед у контексті використання системного підходу та математичного моделювання при оцінці рівня екологічної безпеки, проблема розробки й упровадження механізмів державної водоефективної політики залишається нерозробленою, а тому є актуальною.

Вітчизняній науці відверто бракує робіт, які б були присвячені розробці теоретичних основ та запровадженню конкретних практичних рекомендацій, які б дали змогу не лише змінити нинішню вкрай неефективну практику використання вітчизняного природного середовища, а й зберегти для нащадків можливість дихати вуличним повітрям і пити чисту воду.

2. У результаті проведеного комплексного аналізу ролі та місця державної політики водозабезпечення в контексті реалізації Загальнодержавної програми “Питна вода України” на 2006-2020 рр. аргументовано доведено, що чиста питна вода в Україні використовується нераціонально. Для приведення її у відповідність із необхідними стандартами витрачається надмірна кількість електроенергії. Великі втрати супроводжують процес транспортування чистої питної води.

Вихід із цієї негативної ситуації можливий лише за умов упровадження в Україні принципів інтегрованого управління водними ресурсами. Саме політика водоефективності здатна привести в дію внутрішні резерви підвищення ефективності водопостачання якісної питної води. Необхідно запровадити гнучкий механізм державного регулювання водних відносин, який би відповідав ринковим умовам господарювання та забезпечував екологічну безпеку держави. На законодавчому рівні має бути чітко прописаний механізм призупинення подачі питної води в надзвичайних ситуаціях природного і техногенного характеру, визначені повноваження й обов’язки всіх задіяних у цій сфері суб’єктів, а також затверджені нові стандарти чистоти питної води відповідно до вимог ЄС.

3. Запропонований у дисертації методичний підхід щодо формалізації завдання водозабезпечення населення та об’єктів інфраструктури населеного пункту з урахуванням вимог екологічної безпеки дає змогу окреслити реальні кроки з реалізації основних завдань центральним і місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, визначених Загальнодержавною програмою “Питна вода України” на 2006-2020 рр.

Розроблений авторський методичний підхід забезпечує можливість запровадження комплексної системи персональної та інституційної відповідальності за реалізацію державної політики водозбереження і водозабезпечення, враховує прямі й опосередковані фактори, що впливають на реалізацію цієї політики, а також виводить на новий якісний рівень науковий супровід діяльності органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.

4. Основними деструктивними факторами, що впливають на ефективність реалізації державної політики водозабезпечення, є: зношеність систем водоочистки промислових та сільськогосподарських підприємств; застаріле водопровідно-каналізаційне господарство в містах; капіталовкладення в систему ЖКГ лише через житлове будівництво тощо. Як наслідок – постійне зростання забруднення джерел питного водопостачання, переважання деградаційних процесів над самовідновленням і самоочисткою водних систем, різке зниження якості водоресурсного потенціалу, порушення загальної природної рівноваги та зниження рівня екологічної безпеки України в цілому.

Запропонована в дисертації система показників оцінювання впливу внутрішніх та зовнішніх факторів на ефективність функціонування водопровідно-каналізаційного господарства дає можливість не лише розширити їх загальний перелік відповідно до європейських стандартів, а й ввести інтегральний показник ефективності політики водозабезпечення мегаполіса – ступінь задоволення потреб споживачів у якісній питній воді.

5. Розроблені модель і методика оцінювання ефективності водозабезпечення населення та об’єктів інфраструктури населених пунктів дають можливість не тільки аналізувати ефективність різних варіантів управлінських рішень у сфері водозабезпечення і водозбереження, а й обирати найбільш прийнятні з них за кількома показниками. При цьому найголовнішим критерієм виступає інтегральний показник ефективності політики водозабезпечення мегаполіса – ступінь задоволення потреб споживачів у якісній питній воді.

Сам мегаполіс у контексті водозабезпечення і водозбереження пропонується розглядати як взаємодіючу взаємопов’язану систему, що складається із: водного ресурсу; споживачів питної води; організаційно-правового механізму водозабезпечення; політики охорони навколишнього середовища та забезпечення екологічної безпеки; а також державного та громадського контролю за якістю питної води, обсягами і режимами водопостачання.

6. Найбільш пріоритетними напрямами реформування системи державного управління у сфері водозабезпечення населення й об’єктів інфраструктури населених пунктів визначені такі: контроль роботи очисних споруд та скидання промислових, дренажних, комунально-побутових і сільськогосподарських стічних вод; розробка поточних та перспективних планів розвитку водного господарства й охорони води; ведення й оперативне коригування водогосподарських державних балансів і планів розподілу води між водокористувачами в басейнах річок; ефективний облік реального споживання та розподілу води.

Для мегаполіса на найближчу перспективу запропоновано два шляхи суттєвого покращення якості питної води – це прокладання окремої мережі “суперчистої” питної води (що економічно доцільно проводити для новобудов) та розширення торговельної мережі бутильованої питної води.

Упровадження політики водоефективності має базуватися на розширенні прав споживачів. Запропоновано законодавчо визначити і закріпити процедуру зменшення плати споживачами в разі невідповідності якості послуг, що зазначені в договорі на водопостачання.

7. Органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування рекомендовано організувати й провести низку заходів, а саме: забезпечити екологічно стійке функціонування водних об’єктів населених пунктів; упровадити механізми економічного регулювання охорони і використання водних ресурсів; забезпечити надійну охорону поверхневих і підземних вод від забруднення; а також упорядкувати водовідведення шляхом повного припинення скидання у водні об’єкти неочищених поверхневих стічних вод із територій населених пунктів.

Визначені основні напрями коригування державної політики водоефективності: 1) органи державного управління та місцевого самоврядування повинні поетапно переходити на нові стандарти якості питної води, для чого у своїх програмах передбачати відповідне цільове фінансування; 2) у кожному мегаполісі необхідно створювати власну систему охорони підземних і поверхневих вод та розширювати мережу локального водопостачання.

Основні зусилля органів державної влади у сфері водозабезпечення і водозбереження мають бути зосереджені на: припиненні скидів у ріки і водойми неочищених стічних вод; здійсненні контролю за використанням отрутохімікатів і добрив; упровадженні контурно-меліоративної організації територій сільськогосподарських підприємств незалежно від форм власності; упровадженні системи важелів заохочувального і заборонного характеру; більш активному використанні можливостей ЗМІ та громадськості.

Обґрунтовано доцільність розробки та впровадження інформаційної системи водної безпеки як складової єдиної системи інформаційних ресурсів водного фонду держави, а також удосконалення на цій основі системи моніторингу процесу водопостачання.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ
ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

  1.  Клюй О. В. Концептуальні засади вдосконалення політики забезпечення потреб населення та об’єктів інфраструктури міста у водних ресурсах / В. Ю. Богданович, О. В. Клюй // Вісн. НАДУ. – 2007. – № 2. – С. 183–190.
  2.  Клюй О. В. Методика оцінювання ступеня реалізації політики водоефективної економіки мегаполісу в умовах сучасних соціально-економічних трансформацій / О. В. Клюй // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. пр. ОРІДУ НАДУ. – Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2008. – № 3 (35). – С. 309–316.
  3.  Клюй О. В. Методичний підхід до формалізації завдання формування політики водоефективної економіки мегаполісу / О. В. Клюй // Університетські наукові записки : часоп. Хмельниц. ун-ту упр. та права. – 2008. – № 4. – С. 414–422.
  4.  Клюй О. В. Деструктивні фактори забезпечення населення України питною водою з врахуванням вимог екологічної безпеки / О. В. Клюй, В. Ю. Богданович // Теоретичні та прикладні питання державотворення : електрон. наук. фах. вид. ОРІДУ НАДУ. – 2008. – Вип. 3. – Режим доступу : http:www.oridu.odessa.ua/index.pl?rozd=9
  5.  Клюй О. В. Напрями удосконалення політики водозабезпечення мегаполісу з врахуванням вимог та обмежень екологічної безпеки / О. В. Клюй // Економіка і держава. – 2008. – № 10. – С. 67–69.
  6.  Клюй О. В. Розробка моделі формування політики водоефективної економіки мегаполісу з врахуванням вимог екологічної безпеки / О. В. Клюй // Економіка і держава. – 2008. – № 11. – С. 102–103.
  7.  Клюй О. В. Система показників оцінювання відповідності політики забезпечення питною водою потребам населених пунктів / О. В. Клюй //
    Економіка і держава. – 2009. – № 1. – С. 73–75.
  8.  Клюй О. В. Шляхи підвищення ефективності політики водоефективності в забезпеченні потреб населення та об’єктів інфраструктури міста у водних ресурсах // Актуальні проблеми забезпечення національної безпеки України на сучасному етапі державотворення : матеріали інтеракт. семінару, 19 груд. 2007 р. – К. : Вид-во НАДУ, 2007. – С. 56–58.
  9.  Клюй О. В. Напрями удосконалення політики водозабезпечення мегаполісу з врахуванням вимог та обмежень екологічної безпеки / О. В. Клюй, В. Ю. Богданович // Актуальні проблеми реформування і розвитку ЖКГ та основні напрями і особливості їх вирішення : матеріали V міжнар. конф., 15 трав. 2007 р. – К. : ДАЖКГ, 2007. – С. 6.

АНОТАЦІЇ

Клюй О. В. Механізми формування водоефективної політики з урахуванням вимог екологічної безпеки. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 – механізми державного управління. – Національна академія державного управління при Президентові України. – Київ, 2010.

Робота присвячена розробці науково-методичного апарату оцінки ефективності політики водопостачання населення та об’єктів інфраструктури міста. У ній обґрунтовано комплекс заходів (механізмів) щодо удосконалення політики водопостачання населених пунктів з урахуванням вимог екологічної безпеки.

Проведено аналіз політики забезпечення потреб населення та об’єктів інфраструктури населених пунктів у водних ресурсах у сучасних умовах господарювання, а також висвітлено можливі напрями вдосконалення політики водозабезпечення. Розроблено методичний підхід щодо формалізації завдання водозабезпечення населення та об’єктів інфраструктури населеного пункту з урахуванням вимог екологічної безпеки. Обґрунтовано та деталізовано модель і методику оцінювання ефективності водозабезпечення населення та об’єктів інфраструктури населеного пункту.

Розроблено практичні рекомендації щодо: удосконалення організаційних механізмів формування водоефективної політики населеного пункту; коригування державної політики водоефективності; удосконалення нормативно-правового та інформаційно-аналітичного забезпечення процесу реалізації водоефективної політики населеного пункту з урахуванням вимог екологічної безпеки; організації моніторингу результативності реалізації водоефективної політики та дотримання вимог екологічної безпеки; удосконалення фінансування водоефективних заходів, а також підвищення рівня екологічної безпеки об’єктів водопостачання мегаполіса.

Ключові слова: державне управління, система водопостачання, водоефективна політика, екологічна безпека, модель оцінювання ефективності водозабезпечення.

Клюй О. В. Механизмы формирования водоэффективной политики с учетом требований экологической безопасности. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук государственного управления по специальности 25.00.02 – механизмы государственного управления. – Национальная академия государственного управления при Президенте Украины. – Киев, 2010.

В диссертации с использованием системного подхода осуществлен анализ политики обеспечения потребностей населения и объектов инфраструктуры населенных пунктов в водных ресурсах. Выявлены недостаточно исследованные вопросы, в частности в сфере разработки организационных механизмов формирования и совершенствования водоэффективной политики в контексте требований экологической безопасности.

На основании системного анализа обоснованы научно-методические подходы относительно совершенствования государственных механизмов формирования водоэффективной экономики с учетом: экологической безопасности, возможностей государства, ограничений и других факторов.

В работе проведен анализ основных задач, поставленных в Общегосударственной программе “Питьевая вода Украины” на 2006-2020 годы, и даны практические рекомендации органам исполнительной власти и местного самоуправления по их реализации.

Разработаны модель и методика оценивания эффективности водообеспечения, которые позволяют не только анализировать эффективность разных вариантов управленческих решений, но и выбирать наиболее приемлемые из них по нескольким показателям. Определен интегральный показатель эффективности политики водообеспечения мегаполиса – степень удовлетворения потребностей потребителей в качественной питьевой воде.

Доказано, что приоритетными направлениями государственного управления в сфере водообеспечения являются: контроль работы очистительных сооружений и сброса промышленных, дренажных, коммунально-бытовых и сельскохозяйственных сточных вод; разработка проектов текущих и годовых планов развития водного хозяйства; охрана воды, водохозяйственных государственных балансов; распределение воды между водопользователями.

Органам исполнительной власти и местного самоуправления рекомендуется: повысить эффективность их деятельности, направленной на обеспечение экологически устойчивого функционирования водных объектов населенных пунктов; активнее внедрять механизмы экономического регулирования охраны и использования водных ресурсов; обеспечивать надежную охрану поверхностных и подземных вод от загрязнения. В каждом мегаполисе необходимо создать собственную систему охраны воды и расширить сеть локального водоснабжения.

Рекомендуется также усилить контроль и штрафные санкции относительно предприятий, хозяйств и отдельных лиц, которые нарушают природоохранное законодательство; интенсивнее внедрять систему рычагов поощрительного и запретительного характера, активно использовать средства массовой информации и экологическую общественность для контроля за выполнением этих задач.

Обоснована целесообразность повышения эффективности управления процессами водоснабжения путем разработки и внедрения общегосударственной информационной системы водной безопасности.

Ключевые слова: государственное управление, система водоснабжения, водоэффективная политика, экологическая безопасность, модель оценивания эффективности водообеспечения.

Kljuj O. V. Mechanisms formations of a water effective policy taking into account requirements of ecological safety. – Manuscript.

The thesis for a Candidate Degree in Public Administration on the speciality 25.00.02 – Mechanisms of Public Administration. – National Academy of Public Administration, the President of Ukraine. – Kyiv, 2010.

In the dissertation from positions of the system approach the analysis of a policy of maintenance of requirements of the population and objects of an infrastructure of settlements at water resources is carried out, insufficiently investigated aspects, in particular in sphere of working out of organizational mechanisms of formation and perfection of a water effective policy taking into account requirements of ecological safety of settlements are revealed.

On the basis of the spent system analysis of an investigated problem scientifically-methodical approaches to perfection of mechanisms of formation of water effective economy taking into account requirements of ecological safety, possibilities of the state, restrictions and other factors influencing maintenance of its steady economic development are proved.

The spend formalization has given the chance out at higher level taking into account the basic destructive factors scientific and technical maintenance of realization with enforcement authorities and local government of “The primary goals of the central and local enforcement authorities and local governments on performance of the Nation-wide program “Potable water of Ukraine for 2006-2020”.

The model and technique of estimation of efficiency of water delivery are developed allows not only to analyze efficiency of different variants of administrative decisions, but also choose the most comprehensible on several indicators into account their influence on an integrated indicator of efficiency of a policy of water delivery of a megacity – degree of satisfaction of requirements of consumers in qualitative potable water.

It is recommended to enforcement authorities and local government to work constantly over maintenance of ecologically steady functioning of water objects of settlements and introduction of mechanisms of economic regulation of protection and use of water resources, maintenance of reliable protection of superficial and underground waters from pollution.

It is proved expediency of increase of a management efficiency by processes of water supply by working out and introduction of information system of water safety.

Key words: the government control, water supply system, the water affective policy, ecological safety, model of estimation of efficiency of water supply.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

48662. Державні запозичення та фінансова безпека держави 268.5 KB
  Зумовили досить стрімке накопичення боргу та концентрацію платежів щодо його обслуговування у вузькому часовому інтервалі. Недаремно на суспільно – психологічному й емоційному рівнях сприймання державних запозичень варіює від апокаліпсичного образу смертоносної проблеми до чудодійного засобу вирішення всіх проблем що знайшло своє відображення в науково – теоретичних уявленнях про природу державного боргу. Функціонування державного кредиту можливе при таких суспільно – економічних умовах: матеріально – майновому розшаруванні й соціальній...
48663. Методи розрахунку новітніх макроекономічних показників 156 KB
  Із нових макроекономічних показників ми розглянемо індекс людського розвитку індекс економічної свободи та рівень глобалізації. Актуальність даної теми дослідження полягає в тому що новітні макроекономічні показники дають змогу комплексно охарактеризувати стан економіки та рівень життя тієї чи іншої країни. Розвиток всього суспільства здійснюється надзвичайно швидкими темпами тому необхідно покращувати методику розрахунку цих показників враховувати нові чинники та фактори що впливають на їх рівень. Об’єктом дослідження є індекс...
48665. Найти полосу пропускания сигнала и частоту следования передаваемых импульсов, если на экране телевизора при этом наблюдается 120 чередующихся черно-белых полос (вертикальных) 107 KB
  Ответ: На рисунке 2 приведен вариант комплектации АФТ системы в которой реализуется частотный план. При этом многократное использование АФТ достигается на основе применения всех известных способов селекции радиоволн: по частоте по поляризации и по направлению распространения трехступенчатая схема разделения. Рисунок 2 – структурные схемы АФТ Элементами структурной схемы на рисунке 2 являются: приемопередающая антенна А; переход П обеспечивающий согласование фидеров различной конструкции в данном случае согласование антенны с...
48666. Проектирование схем энергоснабжения промышленного предприятия 440 KB
  Расчет электрических нагрузок низшего напряжения цехов предприятия Расчетные нагрузки цехов определяются по средней мощности с учетом корректирующего коэффициента . Расчетные нагрузки на напряжение ниже 1000 В определяются следующими выражениями: 1. Силовые нагрузки на напряжение 16 кВ Рр.2 где Руст установленная мощность силового оборудования цеха кВт; Ки коэффициент использования;  корректирующий коэффициент; tg соответствует характерному для данного цеха коэффициенту мощности нагрузки.
48667. Eкспортно-імпортної політики України в умовах світової економічної кризи 817 KB
  Вона складається з ввозу імпорту і вивозу експорту товарів. До експорту відносять: товари вироблені вирощені чи добуті в країні; товари раніше ввезені зза кордону що були перероблені а також товари переробка яких здійснювалась під митним контролем. Оскільки основна частка товарів в міжнародній торгівлі перевозиться морським транспортом за основу розрахунку цін експорту та імпорту береться транспортування морем. В результаті відмінності в базі розрахунків сукупна вартість світового експорту статистично буде завжди менше вартості...
48669. Расчет цифровой логической КМОП микросхемы серии КР1554 413.5 KB
  В момент времени to выхода вершины несорбирующегося компонента Zo сигнал с выхода пикового детектора 6 устанавливает триггер 27 в единичное состояние. Высокий потенциал с его прямого выхода запускает тактовый генератор импульсов 10. В момент времени выхода вершины пика компонента Z сигнал с выхода пикового детектора 6 поступает на вход установки в ноль триггера 19. Высокий потенциал с его инверсного выхода поступает на один из входов элемента И 7.
48670. Система электроснабжения района города, расположенного в Пермской области 1.03 MB
  Рассмотрим 2 варианта формирования сети 10 кВ – схема с питанием непосредственно от источника питания и вариант с сооружением РТП. Определение места расположения РТП проводится по формулам. РТП см м Xтп 14.38 Таким образом целесообразное место организации РТП – это подстанция.