64918

Принципи оцінки та ефективність селекції норок кольорового типу пастель за відтінками забарвлення хутра

Автореферат

Лесное и сельское хозяйство

Однак їх дослідження здебільшого були спрямовані на вивчення цих ознак при схрещуванні норок різного забарвлення хутра без урахування його відтінків. Це значно стримувало подальший процес удосконалення селекційної роботи з породами та типами звірів з метою покращання якості хутра...

Украинкский

2014-07-22

428 KB

0 чел.

22

ДЕРЖАВНИЙ  ВИЩИЙ  НАВЧАЛЬНИЙ  ЗАКЛАД

«ХЕРСОНСЬКИЙ  ДЕРЖАВНИЙ  АГРАРНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ»

КОРХ  ОКСАНА  ВАСИЛІВНА

           УДК 636.934.5.082

ПРИНЦИПИ  ОЦІНКИ  ТА  ЕФЕКТИВНІСТЬ  СЕЛЕКЦІЇ  НОРОК КОЛЬОРОВОГО  ТИПУ  ПАСТЕЛЬ  ЗА  ВІДТІНКАМИ

ЗАБАРВЛЕННЯ  ХУТРА

06.02.01 – розведення та селекція тварин

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Херсон – 2010


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті тваринництва Національної академії аграрних наук України.

Науковий керівник:  кандидат сільськогосподарських наук,

                                     старший науковий співробітник

                                     ПОМІТУН ІВАН АНДРІЙОВИЧ

                                     Інститут тваринництва НААН України,

                                     заступник директора інституту з наукової роботи

Офіційні опоненти:   доктор сільськогосподарських наук,

старший науковий співробітник

ІОВЕНКО ВАСИЛЬ МИКОЛАЙОВИЧ

Інститут тваринництва степових районів

ім. М.Ф. Іванова Асканія-Нова” – Національний

науковий селекційно-генетичний

центр з вівчарства НААН України, заступник

директора інституту з наукової роботи

кандидат сільськогосподарських наук

РЯСЕНКО ЄВГЕНІЯ МИХАЙЛІВНА

Інститут розведення і генетики тварин

НААН України, завідувач відділу

аспірантури та науково-технічної інформації

Захист відбудеться " 9 " грудня 2010 р. о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 67.830.02 у ДВНЗ Херсонський державний аграрний університет за адресою: 73006, м. Херсон-6, вул. Рози Люксембург, 23, головний навчальний корпус.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет» за адресою: 73006, м. Херсон-6, вул. Рози Люксембург, 23, головний навчальний корпус.

Автореферат розісланий " 8 " листопада 2010 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради                          Н. М. Корбич

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Перебудова агропромислового комплексу України та виконання загального державного курсу щодо співпраці з світовою організацією торгівлі (СОТ), коли все більше поглиблюється інтеграція країн в усіх сферах життя, зумовлює необхідність збільшення обсягів виробництва товарів народного споживання, забезпечення потреби легкої і переробної промисловості сировиною, покращання якості та розширення асортименту продукції, яка б відповідала міжнародним стандартам, користувалася попитом на внутрішньому ринку і була конкурентоспроможною на зовнішньому.

Нині в звірогосподарствах України розводять норок різноманітного забарвлення волосяного покриву. Навіть у межах однієї кольорової групи звірі за відтінками свого забарвлення істотно різняться між собою. Окремі кольорові групи характеризуються різною відтворювальною здатністю і рівнем збереження молодняку, виходом шкурок з дефектами забарвлення та ступенем опушення.

Питанням розведення, вивчення продуктивних та біологічних особливостей норок присвячені праці провідних учених-звірівників (Л. Мілованова, Л. Кузнєцова, В. Афанасьєва, Т. Дьоміної, О. Ільїної, Д. Клочкова, В. Бєрєстова, М. Жукова, О. Краснова, А. Анисимова, О. Зайцева та ін.). Однак їх дослідження здебільшого були спрямовані на вивчення цих ознак при схрещуванні норок різного забарвлення хутра, без урахування його відтінків. Це значно стримувало подальший процес удосконалення селекційної роботи з породами та типами звірів з метою покращання якості хутра і не забезпечувало високої рентабельності його виробництва. Відтінки забарвлення хутра вивчалися, в основному, у стандартних норок, так як ця група займала найбільший ареал та посідала перше місце за чисельністю поголів’я (G. Lagerkvist).

Слід зазначити, що незважаючи на очевидність необхідності наукового обґрунтування зазначених питань, проведені роботи в цьому напрямі не мають належного комплексного підходу, а наявні матеріали містять часом суперечливі результати дослідів, які потребують додаткового вивчення.

Важливість цієї проблеми в норківництві є актуальною і набуває державного значення, що й спонукало нас провести дослідження, спрямовані на розробку ефективних методів селекції норок кольорового типу пастель з урахуванням відтінків забарвлення хутра.

Зв’язок дисертаційної роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до тематичного плану науково-дослідних робіт лабораторії хутрового звірівництва і кролівництва Інституту тваринництва УААН та є складовою частиною цільової координаційної науково-технічної програми Української академії аграрних наук “Хутрове звірівництво” за напрямами фундаментальних досліджень: “Розробити систему інтенсивного виробництва продукції хутрового звірівництва, яка забезпечить високу рентабельність і конкурентоздатність галузі в нових умовах господарювання” (номер державної реєстрації UA01001312P) і “Розробити енерго- та ресурсозберігаючі системи інтенсивного виробництва продукції хутрового звірівництва і кролівництва, що забезпечать високу рентабельність і конкурентоздатність галузей” (номер державної реєстрації 0196U011385).

Здобувач є співвиконавцем підрозділів П 08.01.01 “Створення  популяції норок

з оригінальним кольором та бажаною якістю хутра” та П 01 “Розробити енерго- та ресурсозберігаючу систему інтенсивного виробництва продукції норківництва, яка забезпечить підвищення ефективності галузі на 10–20 %”.

Мета і завдання дослідження. Мета наукових досліджень – комплексне наукове обґрунтування ефективності гомо і гетерогенних варіантів підбору пар при чистопородному розведенні норок кольорового типу пастель з урахуванням відтінків забарвлення хутра.

Для досягнення поставленої мети були передбачені наступні завдання:

♦ вивчити репродуктивну здатність і продуктивність самиць та самців основного стада норок кольорового типу пастель;

♦ провести комплексну оцінку продуктивних показників та інтер’єрних особливостей, племінної цінності потомків, одержаних від батьків із різними відтінками забарвлення хутра;

♦ розробити вимоги щодо рівня стресочутливості та методичні підходи з її оцінки у звірів основного стада і молодняку норок;

♦ дослідити склад волосяного покриву, гістологічну будову шкіри молодняку і встановити товарні властивості та якість шкурок норок залежно від відтінків забарвлення хутра; 

♦ встановити ступінь кореляційної залежності між основними господарськи корисними ознаками звірів різних відтінків забарвлення хутра, особливості їх успадковування та визначити краще поєднання для створення й розширення масиву бажаного типу у вітчизняних стадах;

♦ експериментально обґрунтувати і розробити параметри цільового стандарту продуктивних якостей для норок пастель бажаного відтінку хутра;

♦ дати біоенергетичну оцінку виробництва продукції норківництва з урахуванням плодючості самиць різних відтінків забарвлення хутра;

♦ визначити економічну ефективність одержаних результатів досліджень.

Об’єкт дослідження. Об’єктом досліджень є методи селекції, формування господарськи корисних ознак потомків норок кольорового типу пастель, одержаних від гомо і гетерогенних варіантів підбору батьківських пар за відтінками забарвлення хутра, особливості їх успадковування, напрям та величини кореляційних зв’язків.

Предмет дослідження. Самці й самиці племінного стада норок кольорового типу пастель різних відтінків забарвлення хутра та потомки, які одержані від різноманітних варіантів підбору батьківських пар, зразки кормів, крові, волосяного покриву, шкіри, гістологічні препарати.

Методи дослідження. Методичним підходом до вирішення поставлених завдань є системний порівняльний аналіз наявного й отриманого в дослідженнях матеріалу. Комплексне вивчення продуктивних і репродуктивних ознак, крові, гістобудови шкіри, якості хутра звірів, зразків кормів проводили експериментальним шляхом із застосуванням сукупності методів: зоотехнічних, етологічних, узагальнення і систематизації, лабораторних, кореляційно-регресійних, конструктивно-розрахункових, що є загальноприйнятими у тваринництві та лабораторній практиці.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше в галузі хутрового звірівництва України в тривалому науково-господарському досліді експериментально вста-

новлено доцільний варіант підбору батьківських пар і ефективні методи оцінки при створенні норок кольорового типу пастель із бажаним середнім відтінком забарвлення хутра та обґрунтовано перспективи раціонального використання генофонду цих тварин у подальшій роботі для одержання високопродуктивного стада звірів.

Отримано нові дані про рівень впливу підбору пар за відтінками забарвлення хутра на основні господарськи корисні ознаки, якість шкурок молодняку, біоенергетичну оцінку, економічну ефективність, а також відтворювальну здатність звірів батьківського стада. Одержані результати поглиблюють та суттєво розширюють сучасну наукову інформацію про формування продуктивних і племінних якостей норок при різних методах селекції в норківництві.

Визначено і запропоновано параметри цільового стандарту продуктивних якостей для створюваної групи норок бажаного середнього відтінку забарвлення хутра в кольоровому типі пастель.

Доведено необхідність впровадження нового методичного підходу з оцінки рівня стресочутливості норок та розроблено вимоги щодо селекції звірів за цим показником в умовах вітчизняної промислової технології виробництва хутра.

Вперше розраховано енергетичні еквіваленти виробничих ресурсів і енергії в норківництві та визначено біоенергетичну оцінку виробництва продукції залежно від плодючості самиць різних відтінків забарвлення хутра.

Практичне значення одержаних результатів. Результати трьох серій науково-господарського досліду і виробничої перевірки забезпечили умови для виявлення, обґрунтування й впровадження у виробництво найбільш вдалого та економічно доцільного поєднання батьківських пар норок кольорового типу пастель середнього відтінку забарвлення хутра за гомогенного розведення. Накопичений експериментальний матеріал став реальним підґрунтям щодо удосконалення методів селекційно-пле-мінної роботи у напрямі одержання більшого виходу щенят з однотипним хутровим покривом.

На підставі результатів запланованого підбору батьківських пар середнього відтінку забарвлення хутра створено масив високопродуктивних звірів, який забезпечує реалізацію генетичного потенціалу в напрямі підвищення життєздатності приплоду, живої маси і розміру молодняку, поліпшення якості шкурок з одночасним зниженням їх собівартості та пошук шляхів економії енерговитрат, збільшення прибутку й рентабельності виробництва.

Для звірогосподарств України визначено і запропоновано параметри цільового стандарту продуктивних якостей для створюваної групи норок кольорового типу пастель та розроблено пропозиції щодо розширення поголів’я звірів середнього відтінку, поліпшення його продуктивних і племінних якостей.

Оцінка звірів за рівнем стресочутливості дала можливість точніше прогнозувати майбутню продуктивність норок і встановлювати її зв’язок з відтворювальною здатністю.

З’ясовані особливості успадковування, напрям і величини взаємозв’язку між основними господарськи корисними ознаками норок кольорового типу пастель дали змогу на практиці уточнити параметри підбору та запланувати схеми спаровування у процесі створення бажаного відтінку.

Результати роботи впроваджені в звірорадгоспі “Червона Поляна” Добровеличківського району Кіровоградської області та пройшли виробничу апробацію в СП з іноземними  інвестиціями  “Ізюмське звірогосподарство”  Ізюмського району Харків-

ської області.

Запровадження та виробнича апробація оцінки звірів кольорового типу пастель за середнім відтінком забарвлення хутра в системі племінної роботи цих звірогосподарств забезпечили отримання річного економічного ефекту в розрахунку на виробництво однієї шкурки 12,91 грн. і 11,35 грн., що підтверджено актами впровадження та виробничої перевірки від 15 грудня 1998 і 2 липня 2000 років.

Висновки та пропозиції виконаної роботи склали основу науково-технічної програми ІТ УААН “Розвиток хутрового звірівництва і кролівництва в Україні на 1998-2005 роки”, підпрограми “Хутрове звірівництво”.

Наукові положення та розроблені методичні підходи щодо їх опрацювання узагальнено при розробці проекту Державного стандарту України „Шкурки норки кліткового розведення невичинені. Технічні умови”, що проходить експертну оцінку в НДІ стандартизації УкрНДНЦ.

Методичні підходи, що висвітлені в дисертації, є підставою для уточнення нормативних положень на продукцію звірівництва і можуть використовуватися в наукових цілях при складанні настанов, довідникових посібників, а також у навчальному процесі вищих учбових закладів аграрного профілю III-IV рівнів акредитації при читанні лекцій та проведенні лабораторно-практичних занять з дисципліни «Хутрове звірівництво».

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є закінченою науково-дос-лідною працею. Основну її частину виконано особисто здобувачем, а саме: добір і аналіз джерел літератури, освоєння методик досліджень, організацію та проведення досліду і виробничої перевірки, відбір лабораторних зразків для аналізу, інтерпретацію й обґрунтування отриманих результатів, біометричне їх опрацювання, формування висновків та пропозицій виробництву, оформлення рукопису, комп’ютерну верстку дисертації.

За участю наукового керівника здійснено вибір напряму і планування наукових досліджень, визначено тему, складено схему роботи, обґрунтовано тип норок із бажаним відтінком забарвлення хутра.

Апробація результатів дисертації. Матеріали роботи використано при розробці пропозицій щодо збільшення та розширення в звірогосподарствах України поголів’я норок кольорового типу пастель із середнім відтінком забарвлення хутра.

Основні положення, окремі результати дисертації доповідалися, одержали позитивну оцінку й обговорені в доповідях на: координаційно-методичних нарадах із проблем технологій виробництва продукції конярства, вівчарства, хутрового звірівництва і кролівництва та засіданнях вченої ради Інституту тваринництва УААН (Харків, 1994-2000); розширених засіданнях наукових співробітників лабораторій хутрового звірівництва і кролівництва, вівчарства, конярства й економіки ІТ УААН та Черкаської державної дослідної станції звірівництва та мисливствознавства (Харків, 1994-2000); загальних зборах відділення зоотехнії УААН (Київ, 1994-2000); міжнаро-

дній науково-практичній конференції “Проблеми ефективного функціонування  АПК

в умовах  нових  форм  власності  та господарювання”  (Харків, 2001); науково-виробничій конференції “Нове в селекції, генетиці та біотехнології тварин” (Київ, 2002); VII міжнародній науково-виробничій конференції “Проблемы сельскохозяйственного производства на современном этапе и пути их решения” (Белгород, 2003); міжнародній науково-практичній конференції „Тваринництво XXI сторіччя: новітні технології, досягнення та перспективи” (Харків, 2006); науковій конференції професорсько-викладацького складу і аспірантів зоотехнологічного факультету Луганського національного аграрного університету (Луганськ, 2007); міжнародній ювілейній науково-практичній конференції „Утворення та розвиток наукової школи П. М. Кулешова – М. Д. Потьомкіна – Ю. Д. Рубана” (Харків, 2009).

Публікації. Результати проведених наукових досліджень за темою кандидатської дисертації викладені у 10 друкованих працях, які відображають основні її положення, у тому числі 6 фахових статей у виданнях, регламентованих вимогами ВАК України, та 2 – у вигляді тез доповідей конференцій. Одноосібно опубліковано 3 статті.

Структура і об’єм дисертації. Дисертація викладена українською мовою на 148 сторінках комп’ютерного набору, містить 29 таблиць та ілюстрована 22 рисунками. Складається з переліку умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів; вступу; огляду літератури; 2 розділів з викладенням загальної методики й основних методів досліджень та результатів власних експериментальних досліджень і виробничої перевірки; висновків; пропозицій виробництву. У додатках наведено 7 таблиць, акти впровадження і виробничої перевірки закінчених науково-технічних розробок та передового досвіду. Список використаних джерел літератури включає 195 найменувань видань українською і російською та 28 – іноземними мовами.

ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА ТА ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Експериментальну роботу виконано впродовж 1994–1996 рр. у виробничих умовах норківничої ферми племінного звірогосподарства "Червона Поляна" Добровеличківського району Кіровоградської області. Опрацювання матеріалів – у лабораторії хутрового звірівництва та кролівництва Інституту тваринництва УААН.

Відповідно до мети і завдань перед початком досліду все племінне поголів’я норок кольорового типу пастель оцінили за забарвленням хутра. Через незначну кількість звірів світлого відтінку в стаді їх не включили до схеми досліджень. І на підставі цього тварин поділили спочатку на групи з середнім і темним відтінками, а в подальшому виділили групу з напівтемним відтінком, які визначали за вираженістю типових для кожної групи кольору остьового та пухового волосся.

До середнього відтінку відносили норок, які мали коричневу ость з добре вираженим блакитно-сірим відтінком та сірий з легким коричневим відтінком пух. Напівтемні ровесники характеризувалися коричневою остю з менш блакитно-сірим відтінком та сірим з коричневим відтінком пух. У групи звірів темного відтінку переважала коричнева ость та сірий з коричневими верхівками пух. За результатами розподілу за відтінками забарвлення хутра здійснювали поліпшувальний підбір батьківських пар (гомо та гетерогенний). Експеримент включав три серії і проведений за схемою, що представлена в таблиці 1.

Підбір  пар  звірів  здійснювали  методом  аналогів за віком, фізіологічним ста-

ном, відносною вирівняністю і якістю хутра та відтінком забарвлення.

Таблиця 1

Схема науково-господарського досліду і виробничої перевірки

Серії

досліду

Тривалість серії,

діб

Кількість

звірів, залучених до

досліджень, голів

Варіанти (групи)

підбору батьківських пар з урахуванням

відтінку забарвлення хутра

самиці (♀)

самці (♂)

Перша серія

365

Батьківське стадо:

самців – 12; самиць – 80.

Молодняк:

самців – 114; самиць – 175.

середній (С)

середній (С)

семний (Т)

темний (Т)

середній (С)

темний (Т)

темний (Т)

середній (С)

Друга серія

365

Батьківське стадо:

самців – 33; самиць – 179.

Молодняк:

самців – 433; самиць – 402.

середній (С)

середній (С)

темний (Т)

темний (Т)

середній (С)

темний (Т)

темний (Т)

середній (С)

напівтемний (Нт)

напівтемний (Нт)

середній (С)

напівтемний (Нт)

напівтемний (Нт)

середній (С)

темний (Т)

напівтемний (Нт)

напівтемний (Нт)

темний (Т)

Третя серія

365

Батьківське стадо:

самців – 24; самиць – 154.

Молодняк:

самців – 386; самиць – 372.

середній (С)

середній (С)

напівтемний (Нт)

напівтемний (Нт)

середній (С)

напівтемний (Нт)

напівтемний (С)

середній (С)

темний (Т)

середній (С)

Виробнича перевірка

365

Батьківське стадо:

самців – 160; самиць – 800.

Молодняк:

самців – 1976; самиць – 1974.

середній (С)

середній (С)

напівтемний (Нт)

напівтемний (Нт)

середній (С)

напівтемний (Нт)

напівтемний (С)

середній (С)

темний (Т)

середній (С)

На першому етапі науково-господарського досліду вивчали продуктивні ознаки

та якість хутра звірів кольорового типу пастель за різних варіантів підбору батьківських пар з урахуванням відтінків забарвлення хутра. Для цього з основного стада тварин, наявних у господарстві, середнього та темного відтінків забарвлення хутра було сформовано чотири варіанти (групи) підбору пар.

Мета другої серії досліду аналогічна першій, однак для детальнішого з'ясування спектру забарвлення хутра при різних варіантах підбору батьківських пар розподіл проводили за напівтонами. Було заплановано дев’ять варіантів підбору пар. При цьому одним із додаткових завдань цієї серії досліджень було виявлення родоначальників ліній.

У третій серії досліду самців темного відтінку забарвлення хутра, які не відповідали вимогам добору за якістю хутра та відтворювальною здатністю, було вибракувано з виробничого складу й виключено зі схеми досліджень. І подальша селекційно-

племінна робота  була  спрямована на  консолідацію ознак звірів за бажаними якостя-

ми, зокрема за відтінком забарвлення хутра. Для третьої серії було сформовано п’ять варіантів підбору батьківських пар.

Виробничу перевірку отриманих результатів провели у 1997 році в СП з іноземними інвестиціями “Ізюмське звірогосподарство" Ізюмського району Харківської області.

Живу масу звірів контролювали шляхом індивідуального зважування їх на вагах до ранкової годівлі і поїння, з точністю виміру до ±10 г. Зважування тварин батьківського стада проводили під час бонітування і підготовки до гону, молодняку – при відсадці від матерів та бонітуванні.

Екстер’єрні особливості будови тулуба норок установлювали за лінійними про-мірами окремих статей на момент бонітування: довжину – вимірюванням від кінчика носа до кореня хвоста, з точністю виміру до ±0,5 см; обхват грудей за лопатками – вимірюванням мірною стрічкою, з точністю виміру до ±0,5 см.

Для характеристики росту, за даними живої маси (у грамах) та довжини тулуба (у сантиметрах), розраховували ваговий індекс, що характеризував ступінь вгодованості звірів у період підготовки до гону.

При індивідуальному бонітуванні у віці 7 місяців на різних ділянках тулуба звірів (спині, боках та черевці) візуально оцінювали якість волосяного покриву і визначали комплексний клас відповідно до “Наставления по племенной работе на звероводческих фермах, 1987”.

Про репродуктивну здатність самиць норок судили за результатами аналізу загальноприйнятих показників: перебіг гону, тривалість вагітності та результати щеніння. Відсадку щенят від самиць проводили у віці 45 діб.

Дослідження морфологічного складу та біохімічних показників крові виконували на п’яти зразках, отриманих від самців та самиць кожного відтінку (В.О. Берестов, 1981). Кров для аналізів відбирали вранці до годівлі норок із хвостової вени.

Стереотип поведінки піддослідних тварин досліджували шляхом візуальних спостережень і визначення рівня стресочутливості денної активності звірів за розробленим методичним підходом, що регламентує єдині вихідні вимоги при формуванні стада незалежно від типу та відтінків забарвлення хутра. У ході цієї роботи було виділено п’ять рангів особливостей індивідуальної поведінки молодняку та чотири ранги маточного поголів’я. Аналітичну складову порівняльної оцінки визначення стресочутливості звірів здійснювали у період бонітування (молодняк) і підготовки до гону (батьківське стадо) за параметрами зміни стереотипу поведінки на умовний подразник (стрес-чинник) із визначенням кормових та пасивно-захисних реакцій по відношенню до незнайомої для тварини людини (експериментатора).

Відповідно до розробленого методичного підходу при розподілі на ранги стереотипу поведінки проводили відбір норок із різною схильністю до стресу: високий рівень стресочутливості (1-й і 2-й ранги), середній (3 і 4-й ранги) та низький (5-й ранг). До 5-го рангу відносили звірів, які при дії стрес-чинника проявляли себе менш

стресочутливими і спокійно рухалися кліткою, не реагуючи на присутність людини, сміливо й швидше за інших підходили до кормового столика та практично весь час біля нього знаходилися, не проявляючи агресивності, корм з'їдали охоче, не заносячи

його до будиночку 4-му рангу  стереотипу поведінки відповідали менш рухливі звірі,

які також спокійно рухалися кліткою й не боялися людини, до кормового столика підходили дещо пізніше, ніж норки 5-го рангу, корм з’їдали, виконуючи захисні рухи. До 3-го рангу зараховували норок, які спокійно рухалися кліткою, уважно стежили за людиною, реакція на її присутність була нормальною, але з поданням характерного звуку про небезпеку, корм із кормового столика поїдали швидко, в деяких випадках заносили його до будиночку. До 2-го рангу стереотипу поведінки належали норки, які мали високий рівень стресочутливості. При наближенні людини вони були більш знервованими і боязливими, ховалися в будиночок або метушливо бігали  кліткою, виконуючи захисні рухи з поданням характерного звуку про небезпеку. Знаходились осторонь, а іноді обережно хапали корм, миттєво відбігали і зїдали його в будиночку. До 1 рангу виділяли звірів з найвищим рівнем стресочутливості, що свідчить про схильність цих особин до впливу різних стрес-чинників. Вони ховалися в будиночок і лише під дією людини різко вибігали із нього, метушливо бігали кліткою з поданням характерного звуку про небезпеку, до корму в присутності людини не підходили.

Згідно з ТУ 61 України № 603-94 та шкалою знижок проводили комісійну оцінку шкурок звірів з визначення сорту за ступенем зрілості волосяного покриву, відтінком забарвлення, розміром та групами дефектів. Залежно від стану волосяного покриву, тканини шкіри та ступеня пошкодження шкурки поділяли на два сорти.

Після закінчення первинної обробки у прісно-сухих шкурок, намічених кольоровими бирками відповідно до відтінку забарвлення хутра, вимірювали довжину, ширину, розраховували площу та розподіляли їх за розміром.

Морфометрію волосяного покриву здійснювали за показниками товщини (спрямовуючого, ості І, ості ІІ, ості ІІІ, пуху І та пуху ІІ), довжини, кількості та співвідношення фракцій волосся (Г.Д. Каци, 2007).

Гістологічну будову шкіри досліджували за загальною товщиною шкіри і окре-мих її прошарків, щільністю волосяних фолікулів з урахуванням ретракції шкіри та площею одиничних секреторних залоз (Г.Д. Каци, 1987).

Селекційно-генетичні параметри основних ознак у потомків, отриманих від різних варіантів підбору батьківських пар, визначали на підставі встановлення коефіцієнтів успадковування й кореляційного зв’язку, методами дисперсійного аналізу з використанням програмного забезпечення SPSS 15.

Біоенергетичну оцінку виробництва продукції норківництва з урахуванням плодючості самиць різних відтінків забарвлення хутра здійснювали за методикою (ВАСГНІЛ, 1985).

Економічну ефективність одержаних результатів досліджень визначали на підставі порівняння рівня виробництва продукції в межах кожного з відтінків забарвлення хутра з урахуванням обліку плодючості самиць, виходу молодняку на основну самицю і рівня його збереження до забою, а також собівартості, прибутку від реалізації та рентабельності виробництва (Київ, 1986, 1996).

Первинний цифровий матеріал, одержаний у результаті досліджень, опрацьований методами варіаційної статистики, кореляційного аналізу за алгоритмами, розробленими М.О. Плохінським з використанням персонального комп'ютера і пакету базових прикладних програм Microsoft Excel та SРSS 15. Рівень статистичної вірогідно-

сті визначали, використовуючи критерії  Стьюдента. Різницю  за середніми значення-

ми між порівнюваними вибірками вважали вірогідною при рівні значимості Р<0,05, тобто в тих випадках, коли вірогідність результатів була рівною 95 % і більше.

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Умови утримання і годівлі основного поголів'я та молодняку норок. Умови утримання – загальноприйняті, що практикуються в звірогосподарствах України: у двохрядних шедах стандартної конструкції. Маточне поголів'я і плідників норок розміщали індивідуально, молодняк до відсадки – разом із самицями. Тип годівлі – м'ясо-рибний. Кожна норка маточного поголів’я за добу споживала в середньому 244,2 г кормосуміші, поживністю 332,2 Ккал обмінної енергії. Середньодобове споживання кормосуміші молодняком становило 363,7 г, поживністю 440,5 Ккал обмінної енергії.

Перебіг гону і репродуктивна здатність звірів. Аналіз основних показників відтворення дає підставу вважати, що не всі варіанти підбору пар однаково вплинули на перебіг гону, репродуктивну здатність, відтворювальні та материнські якості норок (табл. 2).

Таблиця 2

Відтворювальні та материнські якості самиць норок, Х ± SX

Варіанти підбору батьківських пар з урахуванням відтінків забарвлення хутра

Кількість самиць, що щенилися, голів

Плодючість (на самицю, що щенилася),

голів

Кількість щенят,

голів

Збереженість

молодняку, %

самиці

самці

залишено

під самицею

при

відсадці

до

відсадки

до

забою

Перша серія досліджень

Середній

середній

13

7,00±0,531

7,00±0,531

6,38±0,559

91,1

84,6

Темний

темний

18

4,94±0,568

4,83±0,573

3,72±0,390

77,0

73,6

Середній

темний

18

5,94±0,423

5,89±0,432

5,28±0,435

89,6

81,1

Темний

середній

14

5,93±0,470

5,86±0,481

5,00±0,634

85,3

75,6

Друга серія досліджень

Середній

середній

8

7,75±0,254

7,75±0,254

7,62±0,263

98,3

95,2

Темний

темний

15

5,93±0,361

4,33±0,293

3,93±0,267

90,8

89,2

Середній

темний

14

7,57±0,378

5,57±0,291

5,43±0,270

97,5

93,6

Темний

середній

8

7,13±0,445

5,37±0,322

5,12±0,289

95,3

90,7

Напівтемний

напівтемний

35

6,77±0,243

5,51±0,225

5,37±0,213

97,4

95,3

Середній

напівтемний

11

7,18±0,424

5,64±0,436

5,45±0,415

96,6

95,2

Напівтемний

середній

14

6,93±0,325

6,00±0,281

5,86±0,235

97,7

94,0

Темний

напівтемний

29

6,66±0,381

5,45±0,284

5,14±0,270

94,3

93,0

Напівтемний

темний

30

6,63±0,290

4,83±0,191

4,70±0,192

97,3

94,5

Третя серія досліджень

Середній

середній

20

6,80±0,204

6,80±0,204

6,70±0,232

98,5

95,6

Напівтемний

напівтемний

32

6,53±0,262

6,50±0,256

6,31±0,233

97,1

96,2

Середній

напівтемний

23

6,83±0,331

6,78±0,310

6,57±0,325

96,8

96,2

Напівтемний

середній

29

6,86±0,254

6,76±0,244

6,69±0,244

99,0

94,9

Темний

середній

14

7,36±0,323

7,21±0,301

6,71±0,377

93,1

91,1

Установлено, що з 80 самиць, покритих у першу серію досліду, 17 виявилися безплідними, решта – благополучно щенилися і дали 289 живих щенят. Частка мертвонароджених щенят становила 3,4 %. Найбільша кількість безплідних тварин була в підборі пар самиця і самець середнього відтінку, найменша – у підборі пар темного відтінку. Показник плодючості норок коливався від 4,94±0,568 до 7,00±0,531 щеняти в гнізді. Однак слід зазначити збільшення чисельності гнізда на 2,06 голови або 41,7 % у самиць при гомогенному підборі особин середнього відтінку забарвлення порівняно з аналогічним підбором темнозабарвлених пар.

У другій серії досліджень результати відтворювання норок були досить високі. Із загального числа покритих самиць благополучно щенилися в середньому 90,2 %. Гомогенний підбір пар за середнім відтінком забарвлення хутра сприяв збільшенню плодючості самиць на 1,82 голови або 30,7 % (Р0,001) і деякому підвищенню кількості щенят при відсадці порівняно з підбором, де самиці мали темне забарвлення, що можливо пов’язано з генотипом забарвлення хутра.

У третій серії досліду результати гону та щеніння самиць були дещо гірші. Від застосування гомогенного підбору пар вищі показники плодючості самиць були одержані при поєднанні їх із самцями середнього відтінку забарвлення хутра. Порівняно з ровесниками напівтемного відтінку забарвлення хутра різниця становила 0,27 голови або 4,1 %. У варіантах гетерогенного підбору результати були практично однаковими і становили 6,83±0,331–7,36±0,323 голови молодняку.

Рівень стресочутливості звірів основного стада. Результати визначення стереотипу поведінки свідчить, що найчисельнішими в стаді були самці й самиці 3 і 4-го рангів. Так, їх чисельність від усього маточного поголів'я становила відповідно 18 (75,0 %) та 89 голів (75,4 %). Водночас у структурі стада норок самців 4 і 5-го рангів стереотипу поведінки було на 11,1–11,6 % більше, ніж самиць, а самиць 3 і 2-го рангів, навпаки, на 11,5–11,2 % більше за самців.

Продуктивність тварин, яких було віднесено до 5-го рангу стереотипу поведінки, відзначалася вірогідно вищими показниками живої маси та довжини тулуба порівняно з ровесниками інших за рангом груп. При цьому, перевага самців та самиць над звірами 2-го рангу становила за живою масою відповідно 6,0 і 18,6 % (P<0,001), довжиною тулуба – 3,3 і 10,3 % (P<0,001). Аналогічні показники звірів 3 і 4-го рангів стереотипу поведінки були майже подібними, проте також вірогідно вищими, ніж у звірів 2-го рангу: у середньому за живою масою – на 2,9 %, довжиною тулуба – на 1,5 % у самців та самиць відповідно на 10,9 і 5,4 % (P<0,001).

Характеристика молодняку звірів, одержаного від різних варіантів підбору батьківських пар. Аналіз показників живої маси молодняку в першій серії досліджень свідчить, що самці середнього відтінку при відсадці були важчі на 25,4 г або 5,5 % (Р<0,01) порівняно з ровесниками темного відтінку. На період бонітування різниця між цими групами значно збільшилася і становила 495,6 г або 21,2 % (Р<0,001). Дещо інші темпи росту в ці вікові періоди мали самиці. При відсадці різниця між звірами аналогічних відтінків становила 25,3 г або 7,3 % і на момент бонітування – 189,7 г або 14,3 % (Р<0,001). Середньодобовий приріст живої маси самців середнього відтінку забарвлення хутра становив 13,8 г, самиць – 6,7 г, що на 25,5 і 15,5 % більше, ніж у ровесників з темним відтінком. Різниця статистично вірогідна (Р<0,001).

При проведенні другої серії досліджень установлено, що на момент бонітування самці і самиці середнього відтінку перевершували за живою масою ровесників напівтемного відтінку відповідно на 288,3 г і 143,4 г або на 10,1 і 9,8 % (Р<0,001). Порівняно з самцями і самицями темного відтінку різниця за живою масою становила відповідно 609,2 г і 370,4 г або 24,1 і 30,0 % (Р<0,001). Різниця між ровесниками напівтемного і темного відтінків виявилася відповідно 320,9 г і 227,0 г або 12,7 і 18,4 % (Р<0,001). Перевага за живою масою як самиць, так і самців середнього відтінку забарвлення хутра над молодняком напівтемного і темного відтінків підтверджувалася й показниками інтенсивності росту, які варіювали від 12,3 г до 15,2 г у самців та від 5,3 г до 7,0 г у самиць при вірогідній різниці між відтінками (Р<0,001).

Подібну закономірність спостерігали в третій серії досліджень.

Рівень стресочутливості молодняку норок. Слід зазначити, що структура поголів'я та продуктивність молодняку, без урахування підбору батьківських пар, мала деякі відмінності (рис. 1.).

 Однак тенденція розподілу рівня стресочутливості порівняно з показниками батьківського стада збереглася. У стаді піддослідного молодняку значний відсоток займали звірі 3 і 4-го рангів стереотипу поведінки: самці – 29,3 і 36,2 %, самиці – 36,0 і 32,5 % від усього поголів'я норок. Відмінності в структурі стада за кількістю самиць 5 і 4-го рангів стереотипу поведінки звірів зумовили збільшення у приплоді самців відповідно на 13,1 і 3,7 %, а між самицями 2 і 3-го рангів – на 7,7 і 6,8 %.

При вивченні основних показників продуктивності молодняку було встановлено, що краще росли й розвивалися звірі 5-го рангу стереотипу поведінки порівняно з тваринами кожної з наступних груп із вищою стресочутливістю, але найбільшу різницю отримано порівняно з ровесниками, що мали оцінку на рівні 2-го рангу. Так, різниця за живою масою та довжиною тулуба у тварин цих рангів відповідно становила: у самців – 16,6 і 9,2 % (P<0,001) та у самиць – 27,4 і 17,5 % (P<0,001). Щодо живої маси і довжини тулуба у тварин 3 і 4-го рангів виявлено, що вони також були вірогідно більшими, ніж у ровесників 2-го рангу (P<0,001). Порівнюючи між собою звірів 3 і 4-го рангів стереотипу поведінки, відмічено, що самці 4-го рангу перевершували за живою масою і розміром ровесників 3-го рангу на 5,0 і 2,8 % (P<0,001), а самиці відповідно – на 8,2 і 5,4 % (P<0,001). Найгіршим виявився молодняк, віднесений до 1-го рангу стереотипу поведінки, який підлягав вибраковуванню.

Забарвлення хутра звірів. Гомогенний підбір пар за середнім відтінком забарвлення хутра забезпечував більше посилення і консолідацію відтінку забарвлення ху-

тра в потомків (табл. 3).

При цьому, в міру освітлення забарвлення хутра звірів упродовж першої і третьої серій досліджень, питома частка щенят бажаного середнього відтінку забарвлення хутра в потомстві значно збільшувалася, а напівтемного і темного відтінків, навпаки,  зменшувалася. Від спарювання  середніх за відтінком  самиць і аналогічними

самцями більшість молодняку мала відтінок забарвлення хутра, притаманний батькам (62,3–84,6 %). Від спарювання темних за відтінком забарвлення хутра пар вихід темних норченят становив 57,8–74,1 %, напівтемних 58,363,0 %.

Таблиця 3

Розподіл молодняку за відтінками з урахуванням підборів батьківських пар

Варіанти підбору пар з урахуванням відтінків

Отримано потомків за відтінками забарвлення хутра

середній

напівтемний

темний

самиці

самці

самиці

самці

самиці

самці

го-лів

%

го-лів

%

го-лів

%

го-

лів

%

голів

%

голів

%

Перша серія досліджень

С

С

23

29,9

25

32,4

-

-

-

-

15

19,5

14

18,2

Т

Т

15

23,4

12

18,8

-

-

-

-

26

40,6

11

17,2

С

Т

32

37,2

19

22,1

-

-

-

-

25

29,1

10

11,6

Т

С

19

30,6

18

29,1

-

-

-

-

20

32,3

5

8,0

Друга серія досліджень

С

С

19

32,2

18

30,5

10

16,9

12

20,4

-

-

-

-

Т

Т

-

-

-

-

6

10,4

9

15,5

21

36,2

22

37,9

С

Т

8

11,0

10

13,7

10

13,7

19

26,0

11

15,1

15

20,5

Т

С

4

10,2

6

15,4

8

20,6

4

10,2

8

20,6

9

23,0

Нт

Нт

27

14,7

25

13,6

61

33,1

55

29,9

7

3,9

9

4,8

С

Нт

9

15,3

18

30,5

9

15,3

21

35,5

2

3,4

-

-

Нт

С

15

18,9

18

22,8

22

27,8

20

25,4

1

1,3

3

3,8

Т

Нт

6

4,1

5

3,4

32

21,8

31

21,0

41

27,9

32

21,8

Нт

Т

6

4,4

11

8,0

31

22,7

34

24,8

28

20,4

27

19,7

Третя серія досліджень

С

С

56

43,1

54

41,5

12

9,2

8

6,2

-

-

-

-

Нт

Нт

41

20,6

42

21,1

63

31,7

53

26,6

-

-

-

-

С

Нт

44

29,3

49

32,7

27

18,0

30

20,0

-

-

-

-

Нт

С

47

25,3

70

37,6

36

19,3

33

17,8

-

-

-

-

Т

С

13

14,0

21

22,6

19

20,4

11

11,8

14

15,1

15

16,1

При гетерогенних підборах батьківських пар потомство народжувалося з широким спектром відтінків забарвлення хутра. Проте щенята з середнім відтінком забарвлення хутра зустрічалися практично в усіх підборах батьківських пар.

Гістологічна будова шкіри. Порівняльний мікроскопічний аналіз горизонтальних та вертикальних зрізів зразків шкіри свідчить, що незважаючи на те, що звірі середнього відтінку  забарвлення  хутра  мали певні переваги над ровесниками напів-

темного та темного відтінків за живою масою і довжиною тулуба, гістологічна будова їх шкіри як за абсолютними, так й відносними показниками істотно не різнилася, отже, якість хутрової сировини не була втрачена (табл. 4).

Загальною тенденцією як для самців, так і для самиць є зменшення товщини епідермального прошарку в міру освітлення відтінку забарвлення хутра – від темного до середнього  та збільшення  сосочкового прошарку. Порівняно з напівтемними сам-

цями і самицями різниця за цим прошарком на користь звірів середнього відтінку становила 98,7 і 10,9 мкм або 14,4 і 2,2 %, з темними 128,0 і 49,5 мкм або 19,6 і 10,7 %.

Таблиця 4

Гістологічна будова шкіри та окремих її структурних елементів у молодняку

різних відтінків забарвлення хутра, Х ± SX, (n=3)

Показник

Відтінок забарвлення хутра молодняку

середній

напівтемний

темний

Самці

Загальна товщина шкіри, мкм

1048,0±221,76

1034,0±83,58

915,0±135,51

Структурні елементи шкіри, мкм

прошарки: сосочковий

782,5±210,43

683,8±51,49

654,5±93,14

                  епідерміс

16,2±1,52

17,2±0,37

17,8±1,29

                  сітчастий

249,3±44,05

333,0±81,88

242,7±42,81

Співвідношення cосочковий/cітчастий

3,1

2,1

2,7

Щільність волосяних фолікулів, штук/мм2

399,2±59,70

378,4±60,40

367,7±75,90

Самиці

Загальна товщина шкіри, мкм

704,0±160,60

669,7±116,92

636,0±70,61

Структурні елементи шкіри, мкм

прошарки: сосочковий

512,3±132,32

501,4±107,05

462,8±70,95

                  епідерміс

16,0±0,32

17,6±0,32

18,2±0,85

                  сітчастий

175,7±30,70

150,7±10,10

155,0±24,00

Співвідношення cосочковий/cітчастий

2,9

3,3

3,0

Щільність волосяних фолікулів, штук/мм2

306,0±76,28

291,0±31,90

250,4±54,30

Найбільшою товщиною сітчастого прошарку характеризувалися самці напівтемного відтінку забарвлення хутра, які мали перевагу над однолітками середнього відтінку забарвлення хутра на 83,7 мкм або 33,6 %, темного – на 90,3 мкм або 37,2 %. Самиці середнього відтінку забарвлення хутра, перевершували за цим показником напівтемних і темних норок відповідно на 25,0 і 20,7 мкм або на 16,6 і 13,4 %.

У результаті підрахунку зачатків волосся виявлено, що щільність волосяних фолікулів на 1 мм2 площі шкіри варіювала в межах від 367,7±75,90 до 399,2±59,70 штуки в самців та від 250,4±54,30 до 306,0±76,28 штуки в самиць. При цьому в самців і самиць середнього відтінку, порівняно з напівтемними та темними ровесниками, щільність волосяних фолікулів на одиницю площі шкіри була більшою, відповідно на 20,8 і 31,5 штуки або 5,5 і 8,6 % та на 15,0 і 55,6 штуки або 5,2 і 22,2 %.

Товарні властивості та якість шкурок норок. Комісійною оцінкою шкурок установлено однакову закономірність залежності розміру шкурки від живої маси звірів. Загальна кількість бездефектних шкурок, незалежно від відтінку забарвлення хутра, варіювала від 61,8 % до 81,6 % у самців і від 52,3 % до 74,6 % – у самиць. Частка

шкурок з малим дефектом становила від 14,4 % до 26,6 % – у самців і від 19,6 % до 32,6 % – у самиць та з середнім дефектом відповідно від 4,0 % до 11,6 % та від 5,8 % до 15,1 %. Кращу якість шкурок було відмічено в звірів середнього відтінку, а найдефектнішими виявилися шкурки норок темного відтінку забарвлення хутра.

Основним дефектом у шкурок усіх груп була „потертість волосяного покриву”. Залік шкурок за якістю, упродовж трьох серій досліджень, найвищим виявився в норок середнього відтінку і варіював від 98,6 % до 125,0 % у самців та від 77,7 % до 103,5 % у самиць. В однолітків темного відтінку через підвищену кількість шкурок із дефектами він був нижчим відповідно на 1,5 і 5,0 % у самців та на 5,2 і 18,1 % – у самиць. У напівтемного молодняку цей показник був вищим порівняно з темним на 1,7 і 3,0 % та 4,6 і 14,8 %, але нижчим, ніж у ровесників середнього відтінку на 2,0 % як у першій, так і третій серіях досліджень у самців, та на 2,6 і 3,3 % – у самиць.

Питома частка шкурок I сорту в самців середнього відтінку за серіями досліджень варіювала від 96,6 % до 98,5 %, самиць – від 92,9 % до 97,1 %; у норок напівтемного відтінку цей показник був меншим на 4,1 і 5,0 % у самців і на 1,9 і 5,0 % – у самиць, а у ровесників темного відтінку відповідно на 14,211,8 % і 14,611,4 %.

Напрям та величини кореляційних звязків між основними господарськи корисними ознаками норок. Біометричним опрацюванням результатів досліду виявлено позитивний зв'язок між показниками живої маси та площі шкурки. Дещо чіткіший він був у звірів середнього відтінку забарвлення хутра й виражався наступними коефіцієнтами кореляції: у самців – r = + 0,950 і самиць – r = + 0,678; напівтемного відтінку – r = + 0,727 і 0,638 і темного відтінку – відповідно r = + 0,950 і 0,215. Зв’язок живої маси з довжиною тулуба був відповідно r = + 0,901 і 0,701; r = + 0,808 і 0,572; r = + 0,552 і 0,237. Позитивний, але менш тісний зв'язок, виявлений між показниками довжини тулуба, з одного боку, й площею шкурки – з другого. У самців і самиць середнього відтінку забарвлення хутра він становив r = + 0,864 і 0,620; напівтемного – r = + 0,505 і 0,537 і темного – r = + 0,456 і 0,146.

Особливості успадковування деяких господарськи корисних ознак у норок. Як показали розрахунки, у стаді звірогосподарства майже в усіх парах підбору матерів і дочок різних відтінків забарвлення хутра отримане невірогідне успадковування показника плодючості самиць – h² = –0,582–0,286.

Домінуючий високовірогідний вплив на різноманітність відтінків забарвлення хутра синів (17,4 %, Р<0,001) проявили батьки, а дочок (17,9 %, Р<0,001), навпаки, – матері. Вплив відтінків забарвлення хутра на формування середніх показників потом-

ків простежувався і за живою масою та довжиною тулуба. Однак, слід зазначити, що на синів, порівняно з дочками, більшим виявився вплив генотипу обох батьків – відповідно 10,7–18,3 % (Р<0,001) та 12,1–16,1 % (Р<0,001). При цьому, звертає на себе увагу те, що генотип матерів однаково впливав на рівень стресочутливості як синів, так і дочок. Так, величина впливу на цю ознаку в них варіювала від 5,3 % до 10,6 % (Р<0,001).

Виробнича перевірка результатів досліджень. Результати виробничої перевірки підтвердили об’єктивність і значимість виявлених у науково-господарському досліді закономірностей щодо суттєвого впливу підбору батьківських пар за ознакою відтінку забарвлення хутра на продуктивні показники та відтворювальну здатність.

Економічна ефективність одержаних результатів досліджень. Головним критерієм ефективності підбору пар та вирощування молодняку в досліді була економічна   оцінка,   розрахунок   якої  проводили   за  фактичної   реалізації  продукції

(табл. 5).

Аналіз собівартості однієї шкурки свідчить про те, що в групі норок з середнім відтінком  забарвлення  хутра вона  була нижча  на 52,60 грн. або 19,4 %, ніж у ровес-

ників з темним відтінком та на 9,60 грн. або 4,2 % порівняно зі звірами напівтемного відтінку забарвлення. Різниця в собівартості однієї шкурки напівтемного й темного відтінків виявилася меншою – 43,00 грн. або 15,9 %.

Таблиця 5

Економічна ефективність виробництва продукції норківництва

Показник

Відтінок забарвлення хутра

середній

напівтемний

темний

Загальний вихід товарних шкурок, шт

72570

70270

50870

Плодючість самиць, голів

7,18

6,65

5,43

Рівень збереження щенят до забою, %

91,8

95,7

81,4

Вихід молодняку на основну самицю, голів

6,59

6,36

4,42

Вартість кормів на виробництво, грн.:

однієї шкурки молодняку

164,61

166,94

196,32

Затрати праці на виробництво, люд.-год:

однієї шкурки молодняку

1,82

1,89

2,72

    однієї самиці основного стада

12,01

12,01

12,01

Собівартість, грн.:

однієї шкурки молодняку

218,4

228,0

271,0

однієї самиці основного стада

1439,3

1450,1

1197,8

Середня ціна однієї шкурки при реалізації, грн.

280,0

280,0

280,0

Прибуток від реалізації однієї шкурки, грн.

61,6

52,0

9,0

Рівень рентабельності виробництва, %

28,2

22,8

3,3

Виходячи з цього, загальна сума одержаного прибутку на одну гривню витрат за продаж кожної шкурки середнього відтінку була більшою у 1,2 й 6,8 рази порівняно з ровесниками інших груп, а розмір прибутку від реалізації продукції в розрахунку на одну шкурку напівтемного відтінку виявився у 5,8 рази більший, ніж темного. От-же, майже за однакових загальних витрат на одержання хутрової продукції, вищий чистий прибуток від реалізації шкурок середнього відтінку був отриманий за рахунок більшого в 1,0 і 1,4 рази виходу товарних шкурок порівняно з ровесниками напівтемного і темного відтінків.

Виробництво продукції норківництва від норок усіх відтінків забарвлення хутра виявилося рентабельним. Найвищий рівень рентабельності був у групах норок середнього і напівтемного відтінків забарвлення хутра. Порівняно з темним відтінком різниця на їх користь становила відповідно 24,9 і 19,5 %.

ВИСНОВКИ

1. Проведеними комплексними дослідженнями продуктивних і біологічних ознак обґрунтовано ефективність гомо і гетерогенного варіантів підбору пар при чистопородному розведенні норок кольорового типу пастель з урахуванням відтінків за-

барвлення хутра.

2. Норки кольорового типу пастель  характеризуються трьома відтінками забарвлення хутра: середнім, напівтемним і темним. Між основними господарськи корисними ознаками звірів різних відтінків забарвлення хутра існує зв’язок. Саме тому поліпшуючий підбір та цілеспрямований добір на поголів’ї норок кольорового типу пастель у напрямі створення  бажаного  середнього відтінку  забарвлення  хутра дали

змогу досягти підвищення живої маси, довжини тулуба, рівня збереження молодняку,

поліпшення якості шкурок, зниження їх собівартості та збільшення прибутку й рентабельності виробництва.

3. Молодняк середнього відтінку забарвлення хутра упродовж досліду вірогідно перевершував за інтенсивністю росту та лінійними промірами як ровесників напівтемного, так і темного відтінків. При бонітуванні в середньому за три серії досліджень жива маса самців і самиць становила відповідно 3105,4 г і 1566,1 г, довжина тулуба 52,2 см і 43,9 см. За живою масою відмінність порівняно з напівтемним і темним відтінками була відповідно в самців 252,1 і 134,8 г або 8,8 і 9,4 %, у самиць – 611,4 і 295,7 г або 24,5 і 23,3 %. За довжиною тулуба в самців різниця становила відповідно 2,3 і 2,4 см або 4,7 і 5,7 %, у самиць 4,7 і 5,6 см або 10,0 і 15,2 %. Перевага напівтемних звірів за живою масою в цьому віці порівняно з темними ровесниками становила відповідно в самців 14,4 %, у самиць – 12,7  %, розміром тулуба – 5,1 і 9,0 %.

4. Морфологічний склад та біохімічні показники крові знаходяться в межах фізіологічної норми й обумовлені статевою належністю звірів і коливаються залежно від відтінків забарвлення хутра. Звірі середнього відтінку забарвлення хутра переважають на рівні тенденції ровесників напівтемного та темного відтінків за вмістом еритроцитів крові на 0,9 і 4,9 % – у самців та 1,4 і 3,7 % – у самиць; за концентрацією гемоглобіну – на 0,8 і 2,1 та 1,1 і 2,4 %; за концентрацією загального білка – на 4,3 і 4,7 % та 1,7 і 2,6 %, а також за вмістом альбумінів – на 3,0 і 5,3 % та 2,4 і 4,6 %.

5. Розроблено методичний підхід щодо оцінки рівня стресочутливості основного стада і молодняку звірів, що є заснованим на визначенні стереотипу поведінки. Ранжування стада за цією ознакою забезпечило формування основного стада звірів з

підвищеною продуктивністю та відтворювальною здатністю.

6. Гомогенний підбір батьківських пар за середнім відтінком забарвлення хутра норок типу пастель порівняно з гетерогенним підбором забезпечує максимальний (до 86 %) вихід щенят бажаного середнього відтінку забарвлення хутра.

7. Структура шкіри молодняку норок типу пастель має ознаки статевого диморфізму та пов’язана з відтінками забарвлення хутра. Шкіра звірів середнього відтінку, порівняно з ровесниками напівтемного та темного відтінків, має більшу загальну товщину на 1,3 і 14,5 % у самців та 5,1 і 10,7 % – у самиць, краще розвинутий сосочковий прошарок на 13,9 і 18,8 % – у самців та 1,8 і 9,8 % – у самиць та більшу щільність волосяних фолікулів на одиницю площі шкіри на 5,5 і 5,2 % у самців та 8,6 і 22,2 % – у самиць, а також краще розвинутий секреторний апарат шкіри, що позитивно впливає на захисні властивості та якість хутра.

8. За комплексом товарних властивостей (розмір, проміри, групи дефектів, сорт) кращі шкурки притаманні норкам середнього відтінку забарвлення хутра.

9. Селекційно-генетичним аналізом основних господарськи корисних ознак норок пастель обґрунтовано бажаний тип звірів з середнім відтінком забарвлення хутра і розроблено параметри цільового стандарту його продуктивних якостей при розведенні в умовах України.

10. Маточне поголів’я норок середнього відтінку забарвлення хутра характеризується вищою відтворювальною здатністю. Збільшення виходу щенят у самиць цього відтінку зумовило підвищення біоенергетичної ефективності виробництва продукції норківництва на 0,3 і 0,6 % порівняно з ровесницями напівтемного і темного відтінків.

11. Розрахунок економічної ефективності практичного використання прийомів

підбору і добору підтвердив доцільність селекції норок кольорового типу пастель за ознакою відтінку забарвлення хутра. Відмінності між самицями різних варіантів підбору пар за кількістю щенят, рівнем їх збереження і виходом товарних шкурок обумовили зниження собівартості у розрахунку на одну шкурку молодняку середнього відтінку на 4,2 і 19,4 % та збільшення рівня рентабельності виробництва продукції на 19,5 і 24,9 % порівняно з аналогами напівтемного і темного відтінків забарвлення хутра.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

При впровадженні у практику ефективних методів селекції, плануванні довгострокових програм та перспективних планів селекційно-племінної роботи з норками кольорового типу пастель, відтворення поголів’я слід проводити за гомогенним підбором батьківських пар середнього відтінку забарвлення хутра, що забезпечує консолідацію цінних ознак у потомків.

Для підвищення продуктивності та поліпшення відтворювальної здатності при індивідуальному доборі норок для комплектування звірогосподарств та використання їх в основному стаді рекомендується застосовувати розроблений методичний підхід щодо оцінки рівня стресочутливості. У ремонтні групи відбирати самців 5 і 4-го рангів стереотипу поведінки як найпродуктивніших, а самиць – не нижче 3-го рангу.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Мирось В. В. Стан та перспективи селекції у звірівництві / В. В. Мирось, І. А. Помітун, В. І. Михно, З. А. Поладян, О. В. Корх // Вісник аграрної науки. – К.: Аграрна наука, 2000. – № 12. – С. 106–107. (Здобувач приймала участь у зборі первинної зоотехнічної інформації, узагальненні результатів, формуванні висновків).

2. Поладян З. А. Энергоемкость производства и повышение эффективности нор-

ководства при рыночных отношениях / З. А. Поладян, Л. И. Кукла, Э. К. Кравцов, И. А. Помитун, В. И. Михно, О. В. Корх // Проблеми ефективного функціонування АПК в  умовах  нових  форм  власності  та  господарювання.  ХДТУСГ.  Харків,

2001.– Т.1. – С. 539–541. (Здобувач приймала участь в отриманні експериментально-го матеріалу, практичній і теоретичній оцінці одержаних результатів, біометричному їх опрацюванні та обговоренні даних).

3. Помітун І. А. Новий заводський тип норок в групі пастель із середнім відтін-

ком забарвлення хутра / І. А. Помітун, В. І. Михно, О. В. Корх // Міжвідомчий тематичний науковий збірник / Інститут розведення і генетики тварин. – К.: Науковий світ, 2002. – Вип. 36. – С. 147. (Здобувач  самостійно  провела  експериментальну ча-

стину роботи, написала та оформила тези).

4. Корх О. В. Продуктивність і відтворна здатність норок з різною стресочутли-

вістю / О. В.  Корх //  Науково - технічний бюлетень.– ІТ  УААН.  Харків,  2003.–

№ 84. – С. 82–85.

5. Михно В. И. Новый заводской тип норок в группе пастель / В. И. Михно, О. В. Корх // Тезисы докладов VII международной научно-производственной конференции «Проблемы сельскохозяйственного производства на современном этапе и пути их решения» (25 – 28 марта 2003 года). – Белгород, 2003. – С. 239. (Здобувач самостійно отримала експериментальний матеріал, провела практичну і теоретичну оцінку одержаних результатів, біометричне їх опрацювання, прийняла участь в обговоренні даних та написала тези).

6. Каци Г. Д. Гістологічна будова шкіри норок пастель з урахуванням відтінків забарвлення  хутра /Г. Д. Каци, О. В.  Корх, В. І. Михно  // Збірник  наукових  праць

/ЛНАУ, 2004. – № 39 (51). – С. 99–103.(Здобувач провела експериментальну частину роботи, відібрала дослідні зразки шкіри для гістологічного дослідження, інтерпретувала отримані результати, написала статтю).

7. Михно В. І. Ефективність селекції при створенні високопродуктивного типу норок групи пастель з бажаним відтінком забарвлення хутра /В. І. Михно, О. В. Корх // Науково-технічний бюлетень / ІТ УААН.– № 94. – Харків, 2006. – С. 240–244. (Здобувач обґрунтувала наукові положення, провела експериментальну частину роботи, відібрала зразки крові для аналізу та написала статтю).

8. Корх О. В. Селекція за відтінками забарвлення хутра – реальний шлях підвищення відтворювальної здатності норок /О. В. Корх //Науково-технічний бюлетень /ІТ УААН. – № 95. – Харків, 2007. – С. 260–265.

9. Михно В. І. Забарвлення хутра та товарознавча оцінка шкурок молодняку норок групи пастель різних відтінків / В. І. Михно, О. В. Корх // Збірник наукових праць / ЛНАУ, 2007. – № 77 (100). – С. 237–241. (Здобувач провела експериментальну частину роботи, написала статтю та сформувала висновки).

10. Корх О. В. Якість волосяного покриву молодняку, одержаного від різних поєднань батьківських пар за відтінками забарвлення хутра /О. В. Корх //Збірник наукових праць / ХДЗВА. – Вип. 18, Ч. 1. – Харків, 2009. – С. 90–95.

Анотації

Корх О.В. Принципи оцінки та ефективність селекції норок кольорового типу пастель за відтінками забарвлення хутра. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 – розведення та селекція тварин. – ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет», Херсон, 2010.

Дослідження дисертаційної роботи виконано в напрямі здійснення комплексної

порівняльної оцінки господарськи корисних ознак потомків норок кольорового типу пастель, одержаних від гомо і гетерогенних варіантів підбору батьківських пар за відтінками забарвлення хутра.

Застосовуючи гомогенний підбір для розведення, у звірогосподарствах запропоновано найдоцільніше поєднання норок із бажаним середнім відтінком забарвлення хутра, експериментально обґрунтовано і розроблено параметри цільового стандарту продуктивних якостей для створюваної селекційної групи звірів бажаного відтінку

в кольоровому типі пастель. Установлено позитивний ступінь впливу ефективних методів селекції на ваговий і лінійний ріст, показники крові, рівень стресочутливості, структуру волосяного покриву, гістобудову шкіри, комплексний клас, якість шкурок молодняку, біоенергетичну оцінку й економічну ефективність, а також відтворювальну здатність звірів основного стада, що доводить генетичну обумовленість виявлених особливостей у поголів’я, котре вивчали. Проведено пошук й доведено селекцій

ну ефективність впровадження нового методичного підходу щодо оцінки рівня стресочутливості норок при вдосконаленні елементів промислової технології виробництва хутра.

 Ключовi слова: селекція, норки, відтінок забарвлення хутра, тип пастель, ваговий і лінійний ріст, якість хутра, гістобудова шкіри, особливості успадковування, кореляція, вірогідність, економічна ефективність.

Корх О.В. Принципы оценки и эффективность селекции норок цветного типа пастель по оттенкам расцветки меха. – Рукопись.

 Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01 – разведение и селекция животных. – ГВУЗ «Херсонский государственный аграрный университет», Херсон, 2010.

Исследования диссертационной работы выполнены в направлении осуществления комплексной сравнительной оценки хозяйственно-полезных признаков потомства норок цветного типа пастель, полученного от гомо и гетерогенных вариантов под-бора родительских пар по оттенкам расцветки меха.

Применяя гомогенный подбор для разведения, в зверохозяйствах предложено наиболее целесообразное сочетание норок с желаемым средним оттенком расцветки меха, экспериментально обоснованы и разработаны параметры целевого стандарта продуктивных качеств для создаваемой селекционной группы зверей желаемого оттенка в цветном типе пастель. Установлена положительная степень влияния эффективных методов селекции на весовой и линейный рост, показатели крови, уровень стрессчуствительности, структуру волосяного покрова, гистостроение кожи, комплексный класс, качество шкурок молодняка, биоэнергетическую оценку и экономическую эффективность, а также воспроизводительную способность зверей основного стада, которая подтверждает генетическую обусловленность выявленных особенностей в изучаемого поголовья. Проведен поиск и доказана селекционная эффективность внедрения нового методического подхода к оценке уровня стрессчуствительности норок при совершенствовании элементов промышленной технологии производства меха.

Используя гомогенный подбор родительских пар по среднему оттенку расцвет-

ки меха по сравнению с гетерогенным подбором было получено максимальный (до 86 %) выход щенков желаемого среднего оттенка.

Молодняк цветного типа пастель всех оттенков расцветки меха характеризовался хорошо развитым строением кожи и отдельных ее элементов. Кожа зверей сре-днего оттенка расцветки меха имела не только большую общую толщину, но и лучше

развитые эпидермальный и сосочковый слои и большую густоту волосяных фолликулов на единице площади кожи. Развитие железистого аппарата кожи также указывает на преимущество этого оттенка расцветки меха по основным показателям, которые определяют водозащитные свойства и блеск волосяного покрова. Норки среднего оттенка расцветки меха характеризовались как более длинными и более тонкими волосами, лучшим соотношением их фракций, размером, промерами, сортовым составом и меньшей дефектностью шкурок по сравнению с ровесниками полутемного и темного оттенков. Установлены особенности наследования основных продуктивных признаков, выявлены направления и величины корреляционных связей между основными хозяйственно-полезными признаками норок разных оттенков расцветки меха и

живой массой, размером, качественными показателями шкурок. Знание этих закономерностей позволило более целенаправленно проводить племенную роботу с норками этого типа.

Решение изучаемых вопросов способствовало дальнейшему повышению экономической эффективности выращивания норок желательного типа за счет увеличения количества, улучшения качества и оттенков расцветки реализуемой пушнины.

Ключевые слова: селекция, норки, оттенок расцветки меха, тип пастель, весовой и линейный рост, качество меха, гистостроение кожи, особенности наследуемости, корреляция, достоверность, экономическая эффективность.

Korkh O. Evaluation principles and Pastel mink type selection efficiency by pelt tinge. – The manuscript. 

The dissertation defense on the agricultural sciences candidate degree. Specialization 06.02.01 – animal breeding and selection. Kherson state agrarian university, Kherson, 2010.

The thesis investigations are fulfilled on the basis of complete, comparative analysis of economic traits of Pastel color mink group progeny. The progeny was delivered by homogeneous and heterogeneous selection. Pair selection was executed according to pelt tinges. Homogeneous selection proposed to be implemented for breeding on the fur farms. The medium-tinged minks are expedient to be mated with the males. The standard parameters were computed and validated for production traits evaluation of the above-mentioned Pastel mink group. Color-tinged selection group was formed according to production traits Efficient selection methods proved to affect growth and developmental rate, hematological parameters, stress resistant ability, hair-coat covering and histological skin structure, young stock pelt quality, reproductive traits, live weight and mink size in the breeding herd. Class quality evaluation was fulfilled to prove genetic conditioning in the tested mink population. Energy expenditure was computed and economic efficiency was defined. The new selection method application efficiency was proved by industrial pelt manufacture technology improvement. Selection was aimed at stress factor effect identification. Type and energy consumption evaluation was fulfilled by mink husbandry product manufacture.

Key words: selection, minks, pelt tinge, Pastel mink group, growth and development, pelt quality, histological skin structure, hereditary character, correlation, confidence, economic efficiency.

Підписано до друку 5.11. 2010 р. Формат 60х90/16

Обс. друк. арк.1,0. Тираж 100 примірників.

Віддруковано редакційно-виробничим відділом Колос

Херсонського державного аграрного університету

73006, м. Херсон, вул. Р. Люксембург, 23, ХДАУ тел. 26-32-89


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

33750. Способы и порядок заключения договора поставки 15.03 KB
  товар передается путем отгрузки его поставщиком либо самому покупателю либо лицу указанному им; товар может быть передан на месте нахождения поставщика на основании отгрузочной разнарядки которая должна быть направлена поставщику за 30 дней до момента поставки; товар может также передаваться и на месте нахождения поставщика такая передача называется выборкой; право выбора транспорта для доставки товара принадлежит поставщику; многооборотная тара и средства пакетирования в которых Доставлен товар подлежат возврату...
33751. Содержание договора поставки 15.89 KB
  Обязанности поставщика: передать товар в обусловленный срок равномерными партиями в соответствии с установленными графиками; восполнить недопоставленный товар в следующий период; вывезти товар от которого отказался покупатель но принял его на ответственное хранение; подготовить товар к вывозу и уведомить об этом покупателя если договор заключен с условием выборки товара; выполнить указание покупателя об отгрузке заказанного им товара другому лицу; возместить расходы понесенные покупателем в связи с ответственным хранением...
33752. Ответственность сторон за нарушение условий договора поставки 14.48 KB
  Ответственность сторон за нарушение условий договора поставки. Ответственность по договору поставки в основном регламентируется общими положениями о куплепродаже но существуют следующие особенности: покупатель вправе предъявить требования предусмотренные статьей 475 ГК Последствия передачи товара ненадлежащего качества при нарушении поставщиком условий договора о качестве и комплектности товара только если поставщик незамедлительно после получения уведомления о допущенных недостатках не заменит недоброкачественный товар либо не...
33753. Прекращение договора поставки 14.05 KB
  Прекращение договора поставки. Основаниями прекращения договора поставки являются: ненадлежащее исполнение договора; соглашение сторон о расторжении договора; односторонний отказ от исполнения договора в случае существенного нарушения договора другой стороной ст. Основаниями для одностороннего отказа от исполнения договора поставки являются: нарушения допущенные поставщиком; поставка товаров с недостатками не устранимыми в приемлемый для покупателя срок п.
33754. Поставка товаров для государственных нужд 15.58 KB
  Поставка товаров для государственных нужд разновидность договора поставки. Срок выполнения действий по заключению договора ограничен законом он определен либо в 30 дней либо в 20. Особенности договора поставки для государственных нужд состоят в том что участниками этого типа договора являются три лица: заказчик; поставщик; получатель товара. Предметом вышеназванного договора являются вещи определяемые родовыми признаками; потребность в заказываемых вещах выявляется из государственных программ форма этого договора должна быть всегда...
33755. Договор контрактации, обязанности сторон 22.42 KB
  Характеристика договора контрактации консенсуальный взаимный возмездный. Разновидностью данного договора является поставка сельскохозяйственной продукции для государственных нужд. Предметом договора контрактации могут быть вещи трех видов: непереработанная продукция; переработанная продукция; сырье. Предмет этого договора не предназначен для личного семейного домашнего т.
33756. Договор о снабжении энергетическими и другими ресурсами 15.89 KB
  Договор о снабжении энергетическими и другими ресурсами. По договору энергоснабжения энергоснабжающая организация обязуется подавать потребителю абоненту энергию через присоединенную сеть а потребитель абонент обязуется оплачивать принятую энергию а также соблюдать предусмотренный договором режим ее потребления. Договор энергоснабжения является разновидностью договора куплипродажи и по своей природе двусторонний и возмездный. Особенности договора энергоснабжения: необычность электроэнергии как объекта: электроэнергию нельзя...
33757. Institute on Mathematics and Mechanics, Urals Branch of Russian Academy of Science 16.5 KB
  Semiotics, dealing with sign systems and with practice of their functioning, may be considered as tools for descriptions of theories of HCI and Computer Visualization just as Mathematics is tools for descriptions of Physics Theories.
33758. Договор дарения 16.24 KB
  Договор дарения. Договор дарения договор по которому одна сторона даритель безвозмездно передает или обязуется передать другой стороне одаряемому вещь в собственность либо имущественное право требование к себе или третьему лицу либо освобождает или обязуется освободить ее от имущественной обязанности перед собой или третьим лицом. Разновидностью договора дарения является пожертвование дарение сделанное в отношении неопределенного круга лиц в общеполезных целях. Договор дарения может быть как консенсуальным так и...