65079

К вопросу об интерпретации эпитета ал-Джедид (по материалам городов Улуса Джучи)

Научная статья

История и СИД

Большинство исследователей полагает, что прибавление эпитета означает новый город. Однако существует и другая точка зрения. В.Д.Смирнов считал, что отдельных городов Сарая ал-Джедид, Булгара ал-Джедид и других вовсе не было...

Русский

2014-07-25

32 KB

1 чел.

А.В. Пачкалов (Москва)

 

К вопросу об интерпретации эпитета ал-Джедид (по материалам городов Улуса Джучи)

Тезисы доклада. Опубликованы в сборнике: «ПОВОЛЖЬЕ В СРЕДНИЕ ВЕКА». Тезисы докладов Всероссийской научной конференции, посвященной 70-летию со дня рождения Германа Алексеевича Федорова-Давыдова (1931 – 2000). Нижний Новгород.

Издательство Нижегородского государственного педагогического университета. 2001 г. Отв. редактор Т.В. Гусева.

Стр. 60-62.

 

Эпитет ал-Джедид (Новый, обновленный – арабск.) присутствует на монетах Азака, Булгара, Гюлистана, Каффы, Крыма, Маджара, Орды, Сарая, Сыгнака, Хаджи-Тархана. Есть также монеты, чеканенные в Улусе ал-Джедид (монет самого Улуса неизвестно), Шехре ал-Джедид (Новый город) и в ал-Джедиде.

Большинство исследователей полагает, что прибавление эпитета означает новый город. Однако существует и другая точка зрения. В.Д.Смирнов считал, что отдельных городов Сарая ал-Джедид, Булгара ал-Джедид и других вовсе не было, а арабское прилагательное ал-Джедид есть не более как одна из тонкостей изображения «арабской учености, заодно с прочими вычурными эпитетами». Это мнение основывается на редкости упоминаний «новых городов» в письменных источниках (нам известны только упоминания Булгара ал-Джедид и Сарая ал-Джедид). И.В. Евстратов поместил Сарай ал-Джедид на Селитренном городище, показав полную несостоятельность традиционной локализации этого города на Царевском городище. Вслед за ним такое же мнение высказал В.Г. Рудаков. Оба исследователя доказывают, что отдельного города Сарая ал-Джедид не существовало.

Мы не можем принять последнее положение. Мы считаем, что эпитет ал-Джедид, применявшийся к различным городам Улуса Джучи, обозначал новые населенные пункты. Не может служить серьезным аргументом отсутствие сведений о некоторых новых городах (Крыме ал-Джедид, Сыгнаке ал-Джедид и др.), т.к. даже многие крупные города Золотой Орды (Бельджамен, Укек) упоминаются в письменных источниках крайне редко. Для решения проблемы необходимо обратиться к тем городам, которые в настоящее время уверенно локализуются на конкретных памятниках, и с которых мы располагаем большими монетными комплексами. Ни у кого из археологов не вызывает сомнений локализация города Булгара XIII-XIVвв. на Булгарском городище. Можно также считать уже доказанным размещение монетного двора Сарай ал-Джедид на Селитренном городище.

В.Г. Рудаков локализует Булгар ал-Джедид (монетный двор нач. XV в., известный только по монетам Пулада) на месте Булгарского городища. Ошибочность этого мнения становится очевидной при анализе огромного монетного комплекса с Булгарского городища. В XV в. памятник уже не существовал. Мы располагаем информацией только о нескольких монетах XV в., найденных в Булгаре (нет никаких оснований датировать монеты хана Али и пулы с надчеканкой лировидной тамги XV в., как это сделала С.А. Янина). Невозможно связывать отсутствие монет XV в. на памятнике с их малой эмиссией (монеты Булгара этого времени встречаются на ряде средневолжских городищ и в кладах). Заметим, что существуют письменные источники, сообщающие о переносе города Булгара после разгрома его Тимуром (это целиком подтверждается монетными находками). Отрицать вышеприведенные факты нельзя. В XV в. чеканились монеты не только в Булгаре ал-Джедид, но и очень интенсивно в Булгаре. Таким образом, нумизматические находки, показывающие полное запустение Булгарского городища уже в самом начале XV в., заставляют считать, что и монеты Булгара чеканились в это время в другом городе. Мы полагаем, что после погрома Тимура средневолжская столица, перенесенная на другое место, выпускала монеты как от имени Булгара, так и от имени Булгара Нового. Ал-Джедид стал одним из эпитетов, который применялся для отличия от Старого Булгара.

Рассмотрим материал Селитренного городища (Сарай, Сарай ал-Джедид). Судя по собранным монетам город возник никак не раньше 1330-х годов По письменным источникам известно, что город Сарай был построен в середине XIII в., поэтому мы категорически неприемлим версию И.В. Евстратова и В.Г. Рудакова, которые считают, что в Золотой Орде была только одна столица и находилась на месте Селитренного городища. Прекрасно согласуется с данными нумизматики сообщение Ибн Арабшаха: «между построением Сарая (следует читать Сарая ал-Джедид – А.П.) и разрушением тамошних мест (Тимуром в 1395 году – А.П.) 63 года (минуло)». Около 1335 года, судя по находкам монет, и возникает город возле Селитренного. Это сообщение и ряд других данных (мы не можем привести их за недостатком места) позволяют считать, что древнейшая столица Золотой Орды (нижневолжский город со слоями 1250-1330-х годов) еще не найдена. Эпитет ал-Джедид на монетах Сарая означает перенос города на новое место. Очевидно, что и монеты Сарая (ал-Махруса), выбитые после 1330-х годов были чеканены на Селитренном городище. Ал-Джедид стал одним из эпитетов, который применялся для отличия от Старого Сарая, вначале постоянно (1340-е годы), а затем, когда старая столица была уже оставлена, время от времени (Ситуация совершенно сходная с той, которую мы можем проследить по Булгару). У восточных авторов нам известно 6 упоминаний Сарая ал-Джедид. Все они относятся к 1340-м годам (древнейшие - сообщения о смерти Узбека). Несомненно, что речь идет о столице Золотой Орды. После 1340-х годов письменные источники упоминают только Сарай. Нельзя видеть в этом Сарае древнейшую столицу Золотой Орды. После окончательного запустения Старого Сарая (видимо, в 1340-е годы) эпитет ал-Джедид уже мог не применяться, а на монетах тогда и стал применяться не более как одна из тонкостей изображения «арабской учености, заодно с прочими вычурными эпитетами».

Совершенно неосновательно связывать появление рассматриваемого эпитета с сильным возрастанием городов, как это делает В.Г. Рудаков. Как же быть с Гюлистаном ал-Джедид (на монетах с 766 г.х.) и с Маджаром ал-Джедид (на монетах в 774 г.х.), которые появляются в самый разгар междоусобных войн и страшной разрухи?

Таким образом, известные на сегодняшний день сведения, не позволяют считать, что золотоордынские города с прибавлением прилагательного ал-Джедид, располагались на месте старых одноименных городов.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

23003. Граматичне значення і граматична категорія. Граматична форма 34.5 KB
  Граматичне значення і граматична категорія. Смислова структура повнозначного слова являє собою єдність лексичного значення індивідуального і тих абстрактних значень які характеризують видозміни його у зв'язках з іншими словами. Ці абстрактні значення що супроводять лексичне значення повнозначного слова в конкретному випадку його вживання називаються граматичними значеннями. Граматичне значення не є приналежністю одного слова воно об'єднує граматично цілі групи або й класи слів.
23004. ЗАВДАННЯ ЛІНГВІСТИЧНОЇ ТЕОРІЇ ПЕРЕКЛАДУ 28.67 KB
  Однак за останні десятиліття масштаби перекладацької діяльності настільки виросли що є всі підстави говорити про початок нового етапу в історії перекладу. Виникли нові підвиди перекладу синхронний переклад переклад кінофільмів телепередач судовий переклад тощо. Перекладач повинен крім того добре розбиратися в предметі перекладу.
23005. Романські мови 42.5 KB
  Романські мови як державні чи офіційні вживають 66 країн у т. Ще декілька романських мов мають статус парціальної часткової мови у відповідних країнах: галісійська каталанська та окситанська у формі аранської говірки в Іспанії ретороманська у Швейцарії. романські мови зазнали світового поширення Нова Романія або Латинська Америка та численні країни Африки.
23006. Мовознавство – наука про мову. Об’єкт та предмет мовознавства 32 KB
  Мовознавство наука про мову. Обєкт та предмет мовова. Мовознавство або лінгвістика наука про природну людську мову загалом і про всі мови світу як її індивідуальних представників. Обєкт це те що вивчається природна мова основним обєктом мовова є мова.
23007. Мова, її визначення, основні ознаки і властивості 35 KB
  Мова її визначення основні ознаки і властивості. Мова основний обєкт мовова. Мова система знаків яку ми використовуємо для спілкування комунікації передачі та сприйняття інформації. Мова це звукове вираження думки Шлейхер.
23008. Зв’язок мовознавства з іншими науками 43 KB
  Звязок мовова з іншими науками. Такі кардинальні проблеми загального мовознавства як зв'язок мови і мислення взаємовідношення між мовою і суспільством специфіка відображення людиною довкілля в мові знаковість мови мовні універсалії методи і методики лінгвістичного дослідження не можуть бути розв'язані без філософії. Зв'язок мовознавства з історією як і з іншими науками є обопільним. Зв'язок мовознавства з логікою яка вивчає форми вираження одиниць мислення понять суджень умовиводів полягає в тому що проникнути в...
23009. Мовознавство загальне і конкретне (часткове) 34 KB
  Мовознавство або лінгвістика наука про природну людську мову загалом і про всі мови світу як її індивідуальних представників. Конкретне мовознавство вивчає окремі мови україністика полоністика богемістика русистика або групи споріднених мов славістика германістика романістика тощо. Окремі мови різняться ступенем унормованості стилістичною диференціацією мовних засобів багатство словника. Загальне мовознавство вивчає загальні особливості мови як людського засобу спілкування а також структуру й закономірності функціонування...
23010. Мовознавство теоретичне і прикладне 31.5 KB
  Мовознавство або лінгвістика наука про природну людську мову загалом і про всі мови світу як її індивідуальних представників. Прикладне мовово напрям у мовознавстві який опрацьовує методи вирішення практичних завдань повязаних із використанням мови. Теоретичне мовознавство включає лише лінгвістичні проблеми що стосуються найсуттєвіших ознак мови як суспільного явища в її відношенні до інших явищ дійсності. У такому разі загальне мовознавство лінгвістична дисципліна яка вивчає всі мови світу і є ніби узагальненням конкретних...
23011. Основні проблеми загального мовознавства 30.5 KB
  Основні проблеми загального мовова Мовознавство або лінгвістика наука про природну людську мову загалом і про всі мови світу як її індивідуальних представників. Загальне мовознавство вивчає загальні особливості мови як людського засобу спілкування а також структуру й закономірності функціонування всіх мов світу. До них належать суть мови її природа походження закони розвитку звязок із мисленням культурою. Цей курс охоплює такі основні проблеми: природу і сутність мови в науці немає єдиного розуміння цієї проблеми різні напрями...