65205

УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ДОВГОТРИВАЛОГО РАДІАЦІЙНОГО МОНІТОРИНГУ ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ ТА ХАРЧОВИХ РАЦІОНІВ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

Автореферат

Кулинария и общественное питание

До заходів такого захисту відносять не тільки запобігання проникнення РН в організм але і зниження накопичення РН в організмі шляхом призначення елімінаційної дієти уведенням у раціон різноманітних радіозахисних продуктів харчування...

Украинкский

2014-07-27

245.5 KB

1 чел.

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА

НАУКОВИЙ ЦЕНТР РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

МИШКОВСЬКА АНТОНІНА АНДРІЇВНА

УДК: 613.648:504.064.3:613.2:614.876

УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ДОВГОТРИВАЛОГО РАДІАЦІЙНОГО МОНІТОРИНГУ ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ ТА ХАРЧОВИХ РАЦІОНІВ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

03.00.01 – радіобіологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному медичному університеті ім. О.О.Богомольця МОЗ України та МОН України, м. Київ.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Ципріян Віктор Іванович, Національний медичний університеті ім. О.О.Богомольця, завідувач кафедри гігієни харчування.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Омельянець  Микола Іванович,  Інститут радіаційної гігієни і епідеміології ДУ “Науковий центр радіаційної медицини АМН України”, провідний науковий співробітник лабораторії медичної демографії.

доктор медичних наук, професор Торбін Владислав Федорович, Українська військово-медична академія Міністерства оборони України, професор кафедри військової токсикології, радіології і медичного захисту.

Захист відбудеться “_6__” __квітня___ 2010 року о 16 00_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.562.01 в ДУ “Науковий центр радіаційної медицини АМН України” за адресою: 03115, м. Київ, просп. Перемоги, 119/121.

З дисертацією можна ознайомитись в науковій бібліотеці ДУ “Науковий центр радіаційної медицини АМН України”  за адресою: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 53.

Автореферат розісланий  “__5_”___березня_____ 2010 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Д 26.562.01,

кандидат біологічних наук                          Л.О.Ляшенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Внаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС) з великої кількості нуклідів ядерного палива, ядерних скалок та їх дочірніх продуктів їх розпаду, що потрапили в оточуюче середовище, найбільш біологічно значимими були радіонукліди (РН) йоду, цезію та стронцію.

Зараз основна частина дози додаткового опромінення населення, яке проживає на територіях, що постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи територіях України, обумовлена внутрішнім опроміненням за рахунок забруднених харчових продуктів. Інші джерела (інгаляційне та зовнішнє опромінення) у сумі не перевищують 20 % [В.Н. Корзун и соавт., 1994, 2002].

Головним дозоутворюючим радіонуклідом на переважній більшості забруднених територій сьогодні та в найближчі роки залишатиметься 137Cs, у той час коли як 90Sr буде мати суттєве значення тільки на суміжній із Зоною відчуження території [Б.С. Пристер, 2008].

Основними дозоутворюючими продуктами є молоко, м’ясо та гриби з радіоактивно забруднених територій [В.Н. Корзун, 2006].

Дія малих доз радіації, що обумовлені інкорпорованими радіонуклідами, є дуже важливою проблемою з позиції  можливості реалізації стохастичного ефекту [].

Проблема захисту населення від іонізуючого випромінювання (ІВ) є однією з актуальних медико-біологічних проблем сьогодення. До заходів такого захисту відносять не тільки запобігання проникнення РН в організм, але і зниження накопичення РН в організмі шляхом призначення елімінаційної дієти, уведенням у раціон різноманітних радіозахисних продуктів харчування та біологічно активних речовин [В.І. Ципріян і співавт., 1999].

Проте, Ттрадиційні радіопротектори, які були розроблені для захисту від опромінення у великих дозах, виявилися непридатними при хронічному опроміненні у малих дозах, оскільки вони токсичні, дають побічні ефекти та ефективні при використанні до опромінення і можуть застосовуватись лише протягом короткого часу.

Встановлено, що надходження 137Cs до організму людини з харчовими продуктами в реальних умовах того чи іншого населеного пункту залежить не стільки від щільності його випадіння, скільки від повноти та ретельності проведених протирадіаційних заходів, особливостей харчових раціонів, їх збалансованості за мікро- та макронутрієнтним складом [І.Т. Матасар, 1997; В.В. Ванханен и соавт., 2002].

Основними гігієнічними аспекти заходами попередження внутрішнього опромінення цього питання є - нормування допустимих рівнів вмісту РН у харчових продуктах та сировині, заборона виробництва забруднених радіонуклідами вище допустимого та вживання місцевих сільхозпродуктів, контроль рівнів забруднення харчових продуктів та вилучення із раціонів харчування найбільш забруднених (грибів, лісових ягід, молока, м’яса) за умови заміни їх чистими. Важливим є розробка способів технологічної, кулінарної обробки харчових продуктів з метою зниження забруднення РН, підвищення профілактичних властивостей харчових раціонів. У свою чергу, порушення принципів раціонального харчування веде до підвищення засвоєння радіонуклідів [В.В. Ванханен и соавт., 2003; В.Н. Корзун, 1997; Ж. Б. Левинтон, 1992].

Враховуючи значнеий підйом зростання захворюваності серед населення, котре мешкає на радіаційно радіоактивно забруднених територіях (РЗТ), а також те, що харчовий фактор є домінуючим у забрудненну формуванніі дози внутрішнього опромінення внутрішнього середовища організму людини, питання оптимізації харчування осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, мають особливу актуальність. Встановлено, що дія ІВ на організм людини викликає низку метаболічних порушень., Одним із найважливіших засобів їх профілактики та лікування є раціональне харчування [І.І. Карачов і співавт., 2004]. Його значимість підкреслена у ході аналізу та оцінки фактичного харчування населення радіоактивно-забруднених Київської, Житомирської, Чернігівської та Рівненської областей, віднесених до так званої “зони жорсткого контролю”,, що були проведені закладами МОЗ України. таВони дозволили зробити висновки щодо причинно-наслідкових зв’язків між змінами в раціонах харчування (факторіальні ознаки), а саме: дефіцитом вітамінів, мінералів, інших негативних чинників та станом здоров’я населення (результуючі ознаки) [В.І. Смоляр, 1996; В.І. Ципріян і співавт., 2008]. На сьогодніЗ часу аварії рівні вмісту основних дозоутворюючих РН у продуктах харчування знизились у десятки разів після аварії, проте в них змінюється пропорція вмістуспіввідношення 137Cs та 90Sr., що у свою чергуЦе потребує корегування порядку проведення радіаційного контролю харчових продуктів та питної води, його методичного забезпечення, вдосконалення гігієнічних нормативів, поліпшення раціонів харчування населення, яке проживає на радіаційно РЗТ [И.А. Лихтарев и соавт., 2004], що і стало основою для планування та виконання дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана у відповідності із завданнями Концепції Державної політики в області харчування населення України на період до 2005 року та Міжгалузевої комплексної програми “Здоров’я нації” на 2002-2011 рр., в межах науково-дослідної роботи кафедри гігієни харчування Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця “Наукове обґрунтування застосування спеціальних продуктів у раціонах харчування хворих з соматичною патологією” (№ державної реєстрації 0199U003139).

Мета роботи. Наукове обґрунтування шляхів удосконалення системи радіаційного моніторингу продуктів харчування та та харчових раціонів в Україні, що здійснюється державною санітарно-епідеміологічною службою МОЗ України як західи протирадіаційного захисту населення України.,

Завдання дослідження.

1. Проаналізувати сучасний стан радіаційно-гігієнічного контролю за фактичним забрудненням основних продуктів харчування, питної води та харчових раціонів вна території всієї Україніи на прикладі обраних 5-ти областей (Донецькій, Житомирській, Львівській, Полтавській та Чернігівській), у тому числі РЗТ.-

2. Овивчити цінити рівнідинаміку радіоактивного забруднення основних продуктів харчування, питної води та харчових раціонів й, дози внутрішнього опромінення населення за їх рахунок.

3. Обґрунтуватити та впровадитиити методикуу оцінки дозових навантаженьдоз внутрішнього опромінення на дорослого населення на території всієї  України за рахунок інкорпорованих 137Cs та 90Sr.

4. Овивчити цінити сучаснийий стан фактичного харчування дорослого населення, України на прикладі молодих жінок дітородного віку та осіб, які проживають на територіях на, що  РЗТ.

5. Науковоо обґрунтуватиовати та розробитиити пропозиції з оптимізаціїщодо уточнення допустимих рівнів вмісту радіонуклідів 137Cs та 90Sr у харчових продуктах та питній воді.

6. Науковоо обґрунтуватити та вдосконалитиити елементии системи радіаційно-гігієнічного моніторингу харчових продуктів та раціонів харчування.

7. Пупровадити еревірити в практичнійу діяльностіь закладів державної санітарно-епідеміологічної служби ефективність науково обґрунтованіих методичних і принципів щодо організації та проведення радіаційно-гігієнічного моніторингу харчових продуктів та раціонів харчування. на території всієї України, у тому числі на радіоактивно забруднених територіях та перевірити їх ефективність.

Об’єкт дослідження: система радіаційного контролю та моніторингу продуктів харчування та харчових рацiонiв.

Предмет дослідження: радіоактивність основних харчових продуктів місцевого виробництва, (тобто, фактичний вміст радіонуклідів штучного походження), за рахунок якоїих формувалоась та формується доза внутрішнєього опромінення населення обраної території, фактичний стан харчування населення.

Методи дослідження: гамма- та бета-спектрометричні, радіохімічні, гігієнічні, пасивного анкетування, епідеміологічні, статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів. На підставі проведених досліджень вперше:

- встановлено закономірності розподілу РН чорнобильського походження у продуктах харчування та харчових раціонах в реальних умовах сучасної радіаційної ситуації;  

- виявлено основні критичні елементи системи радіаційного контролю й моніторингу продуктів харчування;

- обґрунтовано методологічні принципи та методичні підходи щодо вдосконалення системи довготривалого радіаційно-гігієнічного контролю й моніторингу за вмістом основних дозоутворюючих РН у продуктах харчування й харчових раціонах;

- на основі аналізу фактичного вмісту РН в основних продуктах харчування населення України оцінено середнє розрахункове дозове навантаження населення від внутрішнього опромінення;

- встановлено рівні споживання основних груп продуктів харчування, що дозволило здійснити нормування вмісту радіонуклідів у окремих продуктах харчування та розробити науково обґрунтовані рекомендації щодо корекції раціонів харчування для населення, яке має статус постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;

- обґрунтовано потребу об’єктивізації результатів дослідження, забезпечення якості вимірювань. Запропоновано методи відбору та первинної обробки проб харчових продуктів при здійсненні радіаційного контролю.

- обґрунтовано необхідність продовження здійснення радіаційного моніторингу продуктів харчування та харчових раціонів на території всієї України з вдосконаленням його методичного та технічного забезпечення.

Практичне значення одержаних результатів. Проведені дослідження з вивчення стану фактичного харчування дозволили обґрунутуватиобґрунтувати продуктові набори та норми харчування для осіб, які мають статус постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи (проект постанови Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.1992 р. № 258”), який надано до Кабінету Міністрів України.

Розроблено та встановлено показники радіаційної безпеки харчових продуктів та сировини (Наказ МОЗ України від 03.05.2006 № 256). Запропоновані обєми, норми та частота відбору проб харчових продуктів місцевого виробництва для здійснення радіаційного моніторингу та радіаційного контролю. Визначено оптимальний Перелік апаратури та обладнання, який рекомендовано радіологічним підрозділам санітарно-епідеміологічних закладів України для здійснення радіаційно-гігієнічного моніторингу об’єктів довкілля (накази МОЗ України від 22.10.2001 № 418 та від 20.03.2006 № 137).

Розроблено та впроваджено в практику Державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України методику прогнозної оцінки навантаження внутрішнього опромінення населення за рахунок фактичного раціону, порядок відбору проб та підготовки проб до радіологічного дослідження. Уточнено Перелік методик радіологічних досліджень для застосування закладами Державної санітарно-епідеміологічної служби України при здійсненні державного санітарно-епідеміологічного нагляду та радіаційного моніторингу продуктів харчування і сировини та інших об’єктів довкілля (Наказ МОЗ України від 11.08.2008 № 446). Отримані результати враховані при науковому обґрунтуванні та встановленні допустимих рівнів вмісту 137Сs та 90Sr у деревині та продукції з деревини, що може контактувати з продуктами харчування при їх виготовленні та зберіганні (Наказ МОЗ України від 31.10.2005 № 573), у лікарській сировині (субстанції), що використовується для виготовлення готових для вживання лікарських засобів (Наказ МОЗ України від 08.05.2008 № 240). Встановлено вимоги до якості та достовірності результатів вимірювань питомих активностей 137Cs та 90Sr у харчових продуктах. Розроблено та запропоновано форми протоколів радіологічних досліджень харчових продуктів, деревини та продукції з неї, лікарської рослинної сировини. Запропоновані напрямки вдосконалення радіаційного моніторингу продуктів харчування та харчових раціонів підвищать ефективність первинної та вторинної профілактики аліментарно обумовленого опромінення населення України.

Особистий внесок здобувача полягає у пошуку, критичному аналізі джерел літератури, обґрунтуванні та формулюванні робочої гіпотези, мети, завдань і програми досліджень; проведенні аналізу інформації нормативного, наукового, статистичного характеру, що визначає сучасний стан радіаційної безпеки населення за рахунок вживання харчових продуктів безпосередньо та у складі типових харчових раціонів для різних верств населення; аналізі статистичної та звітної інформації, а також вивченні результатів державного санітарно-епідеміологічного нагляду щодо безпеки харчових продуктів вітчизняного та імпортного походження, статистичній обробці одержаної інформації та інтерпретації даних дослідження, науковому обґрунтуванні висновків та практичних рекомендацій, написанні тексту та оформленні дисертації. Основні висновки та рекомендації автором оформлені спільно із науковим керівником.

Дослідження проведені на базі кафедри гігієни харчування Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця. Поглиблені радіологічні дослідження проведені автором спільно із співробітниками радіологічної лабораторії Центральної санітарно-епідеміологічної станції МОЗ України. Дисертація є результатом багаторічної роботи автора щодо обґрунтування, створення і впровадження системи нормативно-правового забезпечення санітарно-епідеміологічної служби України за розділами “радіаційна гігієна” та “гігієна харчування”.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційної роботи доповідались та обговорювались на: науково-практичній конференції з радіаційної гігієни Інституту гігієни та медичної екології АМН України (Київ, 2000), XIV з’їзді гігієністів України (Дніпропетровськ, 2003), семінарах-нарадах з радіаційної гігієни для лікарів санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України (Київ, 1998, 2000; Маріуполь, 2005, 2007, 2008, 2009; Харків, 2006; Черкаси, 2008; Одеса, 2009); науково-практичній конференції "Експериментальна радіобіологія. Гігієна харчування. Дієтологія" (Київ, 2003); на міжнародній конференції “Медицинские последствия Чернобыльской катастрофы и стратегия их преодоления” (Київ, 2006), міжнародній науково-практичній конференції “Віддалені наслідки впливу іонізуючого випромінювання” (Київ, 2007), науково-практичній конференції “Актуальні питання реалізації політики України у сфері нерозповсюдження ядерної зброї та протидії загрозам ядерного тероризму в контексті європейського вибору України” (Київ, 2007). Основні результати роботи впроваджені у навчальний процес Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця, в практичну роботу закладів Державної санітарно-епідеміологічної служби України.

Результати дослідження використані для підготовки щорічних доповідей “Про стан техногенної та природної безпеки в Україні” за 2007 та 2009 роки.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 19 наукових праць, з них: розділ у монографії – 1 та розділ у підручнику – 2 (1- самостійно), 12 наукових статей у виданнях, рекомендованих ВАК України (1 – самостійно), методичні рекомендації – 1 (у співавторстві), тези наукових конференцій – 3 (1 – самостійно).

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, розділу “Матеріал та методи дослідження”, двох розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків, рекомендацій, переліку посилань, що містить 242 літературних джерел (200 кирилицею, 42 латиницею), 7 додатків. Робота викладена на 203 сторінках (143 сторінок основного тексту), ілюстрована 8 рисунками та 29 таблицями.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал та методи дослідження. Сучасний стан радіаційно-гігієнічного контролю основних харчових продуктів місцевого походження, за рахунок яких формувалась та формується доза внутрішнього опромінення населення, вивчався на прикладі п’яти обраних для дослідження областей: Донецької, Житомирської, Львівської, Полтавської та Чернігівської за період 1998 - 2007 рр. Аналіз та узагальнення даних радіаційного моніторингу проводився на основі 90 звітних матеріалів обласних санітарно-епідеміологічних станцій за формою Р-1 за період 1998 - 2006 рр., 243 звітних форм Держкомстату України № 18 за період 1998 - 2006 рр., а також за 1296 щомісячними звітними формами про стан радіоактивності об’єктів довкілля за період 1998 - 2006 рр. Проаналізовано середні статистичні раціони харчування населення п’яти обраних областей за даними Держкомстату України у порівнянні з середніми показниками по Україні. Проаналізовано раціони харчування встановлені  нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України для певних категорій громадян. Проаналізовано 20 методик відбору та підготовки проб харчових продуктів для спектрометричних та радіохімічних досліджень, виконання вимірювань питомої активності РН у продуктах харчування та оцінки результатів дослідження. Проаналізовано стан фактичного раціону харчування молодих жінок дітородного віку та осіб, які проживають на РЗТ, за методом пасивного анкетування. Всього досліджено 1162 добових раціонів, інтерв’юєром заповнювалось 7-денне меню (5 робочих днів, 2 вихідні, з годинами приймання та конкретним складом i кількістю вживаної їжі (продукт, страва, напій). Розрахунки продуктових наборів, що входили до складу добових раціонів харчування населення, їх кількісних і якісних характеристик, енергетичної цінності та хімічного складу здійснювалися за допомогою комп’ютерної програми Dancost (Данія, 1993 р.). У роботі також використовували таблиці хімічного складу та харчової цінності продуктів харчування (И.М. Скурихин, 1987). Порівняння одержаних результатів проводили з “Нормами фізіологічних потреб в основних харчових речовинах та енергії” (Додаток до наказу МОЗ України від 18.11.99 № 272).

Розроблена схема статистичної обробки матеріалів досліджень дозволила визначити вклад окремих продуктів харчування у дозу внутрішнього опромінення та роль окремих нутрієнтів у змішаному раціоні харчування, виявити та усунути основні критичні елементи в системі радіаційного моніторингу продуктів харчування та харчових раціонів, що проводиться закладами Державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України.

Усі матеріали дослідження від початку мали певну скерованість і були взаємно узгодженими (схема).

Схема. Дизайн наукових досліджень.

Результати досліджень та їх обговорення

Оцінка стану системи радіаційного контролю харчових продуктів та радіаційного забруднення харчових продуктів 137Cs у вибраних областях України. За звітними формами (щомісячною оперативною інформацією, звітною щорічною № 18), які охоплюють весь діапазон досліджених продуктів харчування, що складають харчовий раціон оцінено кількісні показники проб харчових продуктів з перевищеннями ДР-97 (рис.1).

Рис.1. Кількісна характеристика визначених проб харчових продуктів з перевищеннями ДР-97 за вмістом 137Cs на кожні 1000 досліджених проб в динаміці спостереження у областях та Україні в цілому.

При дослідженні продуктів харчування не було виявлено проб із підвищеним вмістом 90Sr (за ДР-97).

Установлено, що оцінка радіаційної якості продуктів харчування у відносних одиницях проб з перевищенням допустимих рівнів за 137Cs у продуктах харчування, питній воді є дієвим заходом. Проте, при з’ясуванні ролі частоти цезієвого забруднення конкретних харчових продуктів у створенні відповідної до даного регіону екологічної ситуації та радіаційного тиску за рахунок споживання питної води та харчових продуктів місцевого походження встановлено, що цей показник у відносних одиницях не дозволяє визначити причинно-наслідкові зв’язки між радіоактивністю харчових продуктів та захворюваністю населення і має лише узагальнене кількісне статистичне значення, що не дозволяє оцінити фактичний екологічний стан регіону.

Переліки харчових продуктів, що прийняті у гігієнічних нормативах та надаються у звітних формах (піврічній Р-1, щорічній № 18 та щомісячній оперативній), не співпадають між собою, що значно ускладнює, а інколи робить неможливим узагальнення та співставлення результатів досліджень за окремими групами продуктів харчування. Таке існуюче  узагальнення назв харчових продуктів у звітах  як овочі, ягоди”, у тому числі, картопля”, не дозволяє встановити квоти ягід у загальній сумі встановлених перевищень ДР-97 за формою № 18, у той же час за формою щомісячної оперативної інформації надаються дані щодо дослідження овочів уже без частки картопля”, і зовсім не враховуються досліджені ягоди та фрукти. Результати радіологічних досліджень такої групи харчових продуктів як консерви, надаються за формою № 18, що не дозволяє конкретизувати, які саме (м’ясні, рибні, овочеві чи фруктові) продукти досліджувались. Об’єднання їх до одної графи форми № 18 радикально знижує  інформативність даних, необхідних для подальшого аналізу радіаційної ситуації в регіоні.

Невизначеною залишалась категорія інші харчові продукти, оскільки серед них могли бути продукти, значущі щодо їх внеску в дозове навантаження за рахунок активної участі в формуванні фактичного харчового раціону населення відповідного регіону.

Виявлено частоту проб з перевищенням ДР-97 та визначено питому вагу конкретної групи харчових продуктів у сумарній кількості радіаційного забруднення усіх проб 137Cs (всі області України за 1998-2006 рр.) у розрахунку на кожні 10000 досліджених проб. Що дозволило встановити рангове місце продукту харчування за його забрудненням 137Cs та можливим внеском у дозу внутрішнього опромінення населення (табл. 1).

Виявлено, що 5 груп харчових продуктів (молоко та молокопродукти, м’ясо та м’ясопродукти та група продуктів харчування, визначена як “інші продукти”) у сумі становлять 96,46 % від усіх проб харчових продуктів, вміст 137Cs в яких перевищує допустимий рівень. Такі ж проби решти груп харчових продуктів (риба, овочі, хліб та борошняно-круп’яні вироби, питна вода) разом складають лише 3,54 %.

Таблиця 1

Питома вага та рангове місце забруднених 137Cs харчових продуктів

з/п

Назва харчового

продукту

Кількість проб з перевищеннями ДР-97 за вмістом 137Cs (на кожні 10000 досліджених)

Місце

продукту

за рангом

Питома вага харчового продукту,

вміст 137Cs в пробах  якого

перевищує

ДР-97 (%)

1.

Сушені ягоди та гриби

922,37

І

50,0

2.

Свіжі ягоди та гриби

427,67

ІІ

23,18

3.

Молоко і молокопродукти

354,38

ІІІ

19,21

4.

Мясо та м’ясопродукти

45,93

IV

2,49

5.

Інші продукти

29,12

V

1,58

6.

Риба

28,68

VI

1,55

7.

Овочі, фрукти

27,16

VІІ

1,47

8.

Хліб, борошняно-круп’яні вироби

5,31

VIII

0,29

9.

Питна вода

4,11

ІХ

0,23

Сума

1844,73

100,00

За такими розрахунками визначається лише внесок харчового продукту – носія радіонукліду 137Cs в сумарне забруднення раціону, що свідчить тільки про певний дозовий тиск саме на території, де фіксується найвищий показник. За цим методом неможливо визначити внесок у дозу, отриману населенням при споживанні зазначених харчових продуктів. Внесок 137Cs за рахунок таких харчових продуктів як “свіжі ягоди та гриби”, “сушені ягоди та гриби” у загальну дозу внутрішнього опромінення залишається неконтрольованим і має значення для населення радіоактивно-забруднених територій. Це потребує відповідних додаткових санітарно-освітніх, інформаційних заходів на цих територіях.

Аналіз середніх фактичних рівнів вмісту радіонуклідів у продуктах харчування здійснювався за даними звітної форми Р-1 і результати його по п’яти обраним областям надані в табл. 2.

Встановлені середні рівні вмісту радіонуклідів у продуктах харчування свідчать про наявність дозового навантаження за рахунок харчового раціону у населення всіх досліджених областей та підтверджує дані про те, що у довгостроковому плані 137Cs у молоці, м’ясі, меншою мірою у продуктах рослинного походження та зернових будуть залишатись основними дозоформуючими факторами, особливо на РЗТ. Виявлена динаміка фактичних рівнів 137Cs у продуктах харчування та проб з перевищеннями ДР-97 за останні 10 років свідчить про повільне зниження цих показників та про домінуючу роль внеску 137Cs у дозу внутрішнього опромінення населення РЗТ у наступному десятиріччі.

Таблиця 2

Середні фактичні рівні вмісту 137Cs (Бк/кг(л) у харчових продуктах у обраних для дослідження областях за період 1998-2007 рр.

Назва харчового продукту

Донецька обл.

М

Полтавська обл.

М

Львівська обл.

М

Чернігівська обл.

М

Житомирська обл.

М

р(1,2,3- 4,5)*

Овочі,фрукти, ягоди

5,9±1,1

0,4±0,1

0,4±0,2

11,0±0,4

20,2±3,2

< 0,01

М’ясо і продукти

5,58±1,5

0,36±0,2

3,9±0,1

35,7±2,1

34,9±10,2

< 0,01

Зернові продукти

1,27±1,0

1,00±0,8

4,9±0,2

9,0±1,6

18,2±2,4

< 0,01

Молоко і продукти

1,1±0,1

0,77±0,1

1,5±0,2

38,2±3,1

41,8±10,1

< 0,01

Риба і продукти

2,0±1,1

8,31±0,2

0,1±0,1

20,9±2,2

13,3±0,9

< 0,01

Яйця і продукти

1,5±1,2

-

0,9±0,1

-

2,00±0,3

< 0,01

Хлібо-бул. вироби

1,0±0,2

0,6±0,1

1,5±0,3

4,3±0,2

12,8±2,1

< 0,05

Питна вода

1,1±0,1

0,05±0,1

0,7±0,2

0,7±0,2

2,0±0,1

> 0,05

Птиця і продукти

-

-

6,8±1,1

-

27,1±3,2

< 0,01

Жирові рослинні продукти

1,50±1,1

-

1,0±0,1

-

3,8±1,1

< 0,05

Продукти дитячого харчування.

1,2± 0,9

-

2,4±0,2

4,7±1,5

4,9±1,4

< 0,05

Напої

2,1±1,0

-

2,4±1,0

-

9,5

< 0,05

Гриби лісові

8,1±1,1

10,9±4,1

255,8±20,1

860,4±7,2

354,0±27,1

> 0,05

Лісові ягоди

2,8±0,1

6,0±2,1

75,4±10,2

89,7±6,1

234,0±26,2

< 0,05

Інші продукти

24,3±2,1

14,6±2,2

23,7±3,4

22,5±2,1

34,8±4,1

> 0,05

Примітка. * Якщо р< 0,01, то різниця “статистичновисоко значуща”, якщо р< 0,05 то різниця статистично значуща”, якщо р> 0,05, то різниця статистично не значуща”.

Встановлено, що середні фактичні рівні вмісту 90Sr в середньому від 2 до 10 раз нижчі ніж рівні вмісту 137Cs у цих же продуктах.

Прогнозна оцінка індивідуальних доз внутрішнього опромінення населення 5-ти областей та України за результатами фактичного вмісту радіонуклідів у продуктах харчування. На основі середніх фактичних рівнів вмісту радіонуклідів 137Cs та 90Sr у продуктах харчування обраних областей було обраховано середні індивідуальні дози внутрішнього опромінення за середнім фактичним споживанням основних продуктів харчування. При розрахунках доз внутрішнього опромінення були враховані такі вихідні дані та величини: 1) кількість основних продуктів харчування, що становлять харчовий раціон за рік (кг/рік); 2) фактичні рівні вмісту радіонуклідів 137Cs та 90Sr у кожному продукті (Бк/кг); 3) темпи надходження радіонуклідів 137Cs та 90Sr в організм людини протягом року (Бк/рік); 4) дозові коефіцієнти внутрішнього опромінення (ефективна доза на одиницю активності (Зв/Бк).

Аналіз фактичних рівнів споживання основних продуктів харчування свідчить, що в структурі та масі раціону жителів різних регіонів України, зокрема, обраних 5-ти областей, існують певні відмінності, обумовлені кліматичними умовами та етнічними особливостями. З використанням середньостатистичних даних про середньодушове споживання основних продуктів харчування в обраних областях та з урахуванням середніх рівнів вмісту радіонуклідів у продуктах харчування цих областей встановлено середні значення надходження РН до організму людини (табл. 3,4).

Таблиця 3

Середнє значення надходження 137Cs у Бк за рік до організму людини в результаті споживання основних продуктів харчування

Назва харчового продукту

Донецька обл М

.

Львівська обл. М

Полтавська обл. М

Житомирська обл. М

Чернігівська обл. М

р(1,2,3- 4,5)*

1. М’ясо та м’ясні продукти в перерахунку на м’ясо

200,9±

9,8

138,1±

5,2

14,3±

0,1

3614,5±

121,1

1141,6±

40,2

< 0,01

2. Молоко та молочні продукти в перерахунку на молоко

196,8±

8,2

354,2±

14,3

240,2±

11,2

2203,3±

45,6

11369,6±

100,1

< 0,01

3. Яйця, шт.

330,1±

11,1

9,6±0,2

-

-

440,1±

16,3

< 0,01

4. Риба

27,8±

1,2

0,9±0,1

90,6±

4,2

126,35±

5,6

156,9±

6,1

< 0,01

5. Картопля

655,5±

28,3

41,6±

1,3

60,7±

3,1

2143,9±

32,3

3696,8±

119,1

< 0,01

6. Овочі

714,5±

30,1

28,4±

1,2

47,3±

2,2

1585,1±

53,2

2255,2±

98,2

< 0,01

7. Фрукти

201,2±

9,2

14,2±

0,5

9,2±1,5

281,6±

468,4±

13,2

< 0,01

8. Хліб

129,7±

5,8

185,9±

8,2

8,6±1,3

578,3±

45,3

1495,6±

34,5

< 0,05

Усього:

2456,2+100,4

772,8+

32,3

470,9+

19,4

10533,1+

100,8

21023,3+

150,3

< 0,01

Примітка. * Якщо р< 0,01, то різниця “статистичновисоко значуща”, якщо р< 0,05 то різниця статистично значуща”.

Таблиця 4

Середнє значення надходження 90Sr у Бк за рік до організму людини в результаті споживання основних продуктів харчування

Назва харчового

продукту

Донецька обл. М

Львівська

обл. М

Полтавська обл. М

Житомирська обл М

.Чернігівська обл. М

р(1,2,3- 4,5) *

1. М’ясо та м’ясні продукти в перерахунку на м’ясо

21,6±

0,2

2,8±

0,1

0,14±

0,1

131,4±

5,1

401,4±

12,6

< 0,05

2. Молоко та молочні продукти в перерахунку на молоко

71,6±

2,4

236,9±

10,1

11,8±

0,5

566,4±

16,6

326,0± 

12,2

< 0,05

3. Яйця, шт.

220,1±

10,1

5,4±0,2

-

-

213,4±

10,1

> 0,05

4. Риба

5,6±0,1

17±0,3

1,8±0,1

22,8±0,5

62,6±2,1

< 0,05

5. Картопля

22,2±

1,1

58,2±

2,1

294,5±

10,1

848,6±

23,1

384,5±

15,5

> 0,05

6. Овочі

24,2±

1,2

40±1,8

229,3±

4,8

605,2±

20,1

234,6±

9,2

> 0,05

7. Фрукти

6,8±0,3

20,1±

0,5

44,4±

1,6

105,5±

4,8

48,7±

1,6

> 0,05

8. Хліб

129,7±

4,7

84,3±

2,6

7,1±

0,2

148,6±

5,1

129,3±

5,8

> 0,05

Усього:

501,6±

16,5

464,6±

12,3

589,1±

15,6

2428,5±

100,1

1800,2±

82,1

> 0,05

Примітка. * Якщо р< 0,05, то різниця статистично значуща”, якщо р> 0,05, то різниця статистично не значуща”.

Ці дані використані для розрахунку прогнозної річної дози внутрішнього опромінення населення визначених областей за формулою:

D = Kд Cs m рі Ад Cs i   + Kд Sr m рі Ад Sr i ,                       

де:

Kд Cs і Kд Sr – значення дозових коефіцієнтів для 137Сs, 90Sr, які становлять для дорослого населення (Kд Cs =1۰ 10-8Зв/Бк; Kд Sr = 3,7۰ 10-8Зв/Бк);

mрі  – річне споживання і-го продукту харчування;

Ад Cs i, Ад Sr i - середні значення активностей 137Cs та 90Sr у даному продукті (Бк/кг).

Підтверджено, що основними харчовими продуктами - джерелами надходження 137Cs, що формують певну дозу внутрішнього опромінення, є молоко та молочні продукти, м’ясо та м’ясопродукти, риба, у меншій мірі - овочі, фрукти, хлібобулочні продукти. Ці ж продукти в основному є джерелами надходження до організму людини і 90Sr.

Середньорічна доза внутрішнього опромінення за рахунок харчового раціону у населення всіх обраних областей та населення всієї України та можливі ризики реалізації стохастичних ефектів з урахуванням відповідних демографічних показників наведена в табл. 5.

Таблиця 5

Середньорічна доза внутрішнього опромінення населення 5-ти областей, України та можливий ризик додаткових стохастичних ефектів опромінення, обумовлених колективною ефективною дозою

Назва області

Середньорічна доза внутрішнього опромінення, мЗв/рік

(1986-1988)

Можливий ризик стохастичних ефектів

(випадків на рік)

(1986-1988)

Середньорічна доза внутрішнього опромінення, мЗв/рік

(2000-2005)

Можливий ризик реалізації стохастичних ефектів

(випадків на рік) (2000-2005)

Донецька

0,04

14,6

0,04

13,3

Житомирська

0,66

69,2

0,28

26,7

Львівська

0,08

7,9

0,008

5,6

Полтавська

0,04

4,9

0,024

2,7

Чернігівська

1,54

146,1

0,20

16,6

Україна

0,14

509,5

0,12

406,4

Отримані результати дослідження підтверджують доцільність продовження радіаційного моніторингу продуктів харчування місцевого походження усіх без виключення областей України, а також його удосконалення шляхом перегляду ДР-97, методичних та керівних документів його організації та проведення з обов’язковим наглядом за фактичним раціоном споживання основних продуктів харчування.   

Порівняння харчових раціонів, встановлених за різними джерелами та результатами власних досліджень, виявило суттєві розбіжності. Фактичне харчування значно відрізняється навіть від середньостатистичних значень (табл. 6).

Як видно з результатів (див. табл. 6) встановлено дефіцит споживання м’яса та м’ясопродуктів, молока, риби, овочів, у тому числі картоплі від задекларованих Держкомстатом середньодушових рівнів споживання та вставлених мінімальних рівнів для різних соціальних груп населення України.

Вивченням фактичного раціону харчування населення встановлено  низький рівень споживання білків тваринного походження, перевищенням фізіологічних потреб в споживанні жирів, що обумовлює порушення білково-жирового балансу.

Таблиця 6

Показники фактичного харчування населення України (середнє споживання основних продуктів у кг/рік) за даними з різних джерел інформації

з/п

Харчовий продукт

Постанова Кабінету

Міністрів

України,

№ 656

від 14.04.2000*

Держкомстат

України**

Дані власних досліджень

Середній баланс

±

1.

М’ясо та м’ясні продукти в перерахунку на м’ясо

52,93

33,9

26,9±1,3

-7*

-20,06**

2.

Молоко та молочні продукти в перерахунку на молоко

148,19

216,4

161,2±7,3

-55,2*  +13,1**

3.

Яйця, шт.

243

197,8

186,0 ±8,2

-11,8*

-57**

4.

Риба

13,14

11,1

7,8 ±0,2

-3,3*

-5,4**

5.

Картопля

94,9

137,4

67,1±3,2

-70,3*  

-27,8**

6.

Овочі

109,87

108,7

32,8 ±8,2

-75,9*

-77,7**

7.

Фрукти

47,1

30,2

70,2±1,6

+40*

+23,1**

8.

Хліб

123,4

127,2

154,5 ±7,2

+27,3*

+31,2**

 Всього:

735,3

783,6

632,1 +27,2

-160*

-103,2**

Примітки:

1. * – різниця між середньостатистичним показником споживання та фактичними даними;

2. ** – різниця між регламентованими рівнями споживання та фактичними даними.

Макронутрієнтний склад раціонів харчування осіб обох статей із населення характеризується низьким вмістом кальцію й підвищеним - фосфору й значним дефіцитом вітамінів А, зокрема β-каротину, рибофлавіну, аскорбінової та фолієвої кислот. За цих умов обґрунтування й реалізація заходів із корекції якості харчування за вмістом мікро- та макронутрієнтів повинно бути одним з важливих напрямків профілактичної роботи із збереження здоров'я населення України на стадії подолання наслідків Чорнобильської катастрофи.

На основі оцінки фактичного харчування виявлено, що середньодобове споживання м’ясопродуктів нижче за мінімальні фізіологічні рівні споживання в Україні на 15,3 %, риби на 50,8 %, молока та молокопродуктів на 45,6 %, яєць на 16,7 %, овочів на 54,6 %; в той же час споживання хліба, фруктів та ягід перевищує рівні відповідно на 6,3 % та 14,5 %. Макронутрієнтний склад раціону характеризується низьким вмістом кальцію, перевищенням вмісту фосфору, вітамінний – дефіцитом практично всіх вітамінів. Зважаючи на це, отримувана доза внутрішнього опромінення може бути значно більшою за рахунок підвищення засвоюваності радіонуклідів.

На основі отриманих результатів проведених досліджень обґрунтовані заходи профілактики негативного впливу 137Сs та 90Sr на здоров’я людини, що включають оцінку рівня споживання харчових продуктів, що містять радіонукліди, перегляд та корекцію допустимих рівнів вмісту радіонуклідів у продуктах харчування, питній воді, корекції збалансованості раціонів харчування.

Підготовлено рекомендований перелік апаратури та обладнання, для радіологічних підрозділів СЕС України, перелік методик, які рекомендовано застосовувати при здійсненні радіаційного контролю продуктів харчування. Обидва переліки затверджено відповідними наказами МОЗ України.

Відповідно до наявних засобів вимірювальної техніки, що знаходиться на оснащенні закладів Державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України підготовлено єдиний порядок відбору проб різних продуктів харчування, підготовки лічильних зразків до вимірювання питомих активностей радіонуклідів 137Сs та 90Sr, обробки результатів вимірювання та похибок дослідження, гігієнічної оцінки радіаційної безпеки продуктів, запропоновано об’єм та частоту відбору проб харчових продуктів й інших об’єктів довкілля при здійсненні радіологічного моніторингу. Використання рекомендованих приладів, порядку відбору проб та частоти, а також застосування рекомендованих методик буде сприяти єдиним підходам до дослідження продуктів харчування місцевого виробництва та тотожності оцінки отриманих результатів. Це, у свою чергу, сприятиме підвищенню точності визначення вмісту радіонуклідів у об’єктах довкілля, продуктах харчування, питній воді та харчових раціонах.

ВИСНОВКИ

Здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове практичне розв'язання науково-практичного завдання в галузі радіобіології щодо вдосконалення системи радіаційного контролю та моніторингу продуктів харчування й харчових раціонів на різних за радіаційно-екологічною ситуацією територіях, у тому числі тих, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи та території України в цілому. На основі комплексного дослідження було виявлено критичні елементи системи радіаційного контролю харчових продуктів й харчових раціонів, обґрунтовано підходи до її вдосконалення, оптимізації регламентування вмісту радіонуклідів у продуктах харчування й питній воді, розрахунку доз внутрішнього опромінення, можливого ризику реалізації стохастичних ефектів обумовлених колективною ефективною дозою внутрішнього опромінення та запропоновано заходи з мінімізації внутрішнього опромінення населення України.

1. Показано, що в реальних умовах сучасної радіаційної ситуації в Україні за результатами довготривалого радіаційного моніторингу продуктів харчування дози внутрішнього опромінення населення становлять в середньому 0,12 мЗв/рік і коливаються у межах від 0,04 до 0,28 мЗв/рік. Має місце перевищення допустимих рівнів вмісту 137Сs та 90Sr у продуктах харчування місцевого виробництва в найбільш постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи областях України. Основними забрудненими харчовими продуктами є найбільш вживані у харчуванні молоко, м'ясо, овочі, дикорослі ягоди та гриби. Це підтверджує доцільність продовження довготривалого радіаційно-екологічного моніторингу на всій території України.

2. Установлено, що існуюча система радіаційного контролю мала суттєві недоліки в усіх її компонентах: радіаційно-гігієнічних регламентах, радіаційному моніторингу продуктів харчування та харчових раціонів, сировини, інших об'єктів довкілля, використанні результатів радіаційного моніторингу для прийняття управлінських рішень. Тому вона не була достатньо ефективною з позиції радіобіології, радіаційної гігієни та охорони здоров'я людини.

3. Розраховано річні ефективні індивідуальні дози внутрішнього опромінення населення при споживанні місцевих продуктів харчування й харчових раціонів та можливий ризик реалізації стохастичних ефектів за рахунок внутрішнього опромінення населення досліджених областей.

4. На основі оцінки фактичного харчування виявлено, що середньодобове споживання м’ясопродуктів нижче за мінімальні фізіологічні рівні споживання в Україні на 15,3 %, риби на 50,8 %, молока та молокопродуктів на 45,6 %, яєць на 16,7 %, овочів на 54,6 %; в той же час споживання хліба, фруктів та ягід перевищує рівні відповідно на 6,3 % та 14,5 %. Макронутрієнтний склад раціонів характеризується низьким вмістом кальцію, перевищенням вмісту фосфору, дефіцитом практично всіх вітамінів. Зважаючи на це, отримувана доза внутрішнього опромінення може бути значно більшою за рахунок підвищення засвоюваності радіонуклідів. Встановлений дефіцит харчового раціону населення не дозволив взяти його за основу для обрахунків нових допустимих рівнів вмісту РН  у продуктах харчування та питній воді.

5. Основними критичними елементами системи радіаційного контролю й моніторингу продуктів харчування є: не визначеність термінів проведення, недосконалий перелік продуктів, що підлягають радіаційному контролю, відсутність єдиних методичних підходів щодо обсягів вимірювань й здійснення моніторингу, включаючи вимоги до послідовності досліджень (відбір та підготовка проб тощо), засобів вимірювання, методичного забезпечення й гарантій якості вимірювань. Отримані узагальнення покладено в основу пропозицій щодо удосконалення системи радіаційного контролю (моніторингу) продуктів харчування та харчових раціонів на території України.

6. Науково обґрунтовані показники радіаційної безпеки харчових продуктів та сировини; запропонована методика прогнозної оцінки дозового навантаження населення за рахунок фактичного раціону; установлені допустимі рівні у деревині та продукції з деревини, що можуть контактувати з продуктами харчування при їх виготовленні та зберіганні, окремі допустимі рівні вмісту штучних радіонуклідів у лікарській сировині (субстанції), що використовується для виготовлення готових для вживання лікарських засобів; встановлені об’єм та частота відбору проб харчових продуктів місцевого виробництва з метою здійснення радіаційного моніторингу; установлені рекомендовані радіологічним підрозділам санітарно-епідеміологічних закладів України оптимальний Перелік апаратури та обладнання для здійснення радіаційно-гігієнічного моніторингу об'єктів довкілля; Перелік методик радіологічних досліджень при здійсненні радіаційно-гігієнічного моніторингу об'єктів довкілля; запропоновані форми протоколів дослідження харчових продуктів, деревини та продукції з неї, лікарської рослинної сировини.

7. Науково обґрунтовані та запропоновані заходи щодо вдосконалення якості та надійності результатів радіаційних вимірювань зробить виправданим та забезпечить повноцінне функціонування в Україні системи радіаційно-гігієнічного моніторингу для виявлення будь-яких негативних змін в навколишньому середовищі, реагування на них та прогнозування розвитку ситуації. Результати моніторингу можуть бути застосованими для прийняття управлінських рішень стосовно радіаційного захисту людини та дотримання вимог норм радіаційної безпеки.

8. Запропоновані заходи вдосконалення радіаційного моніторингу спрямовані на первинну та вторинну профілактику аліментарно обумовленого опромінення населення та зняття соціально-психологічної напруги жителів територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Потребує розробки керівний документ державного рівня для координації проведення, аналізу та використання у повному обсязі результатів моніторингових досліджень для своєчасних управлінських рішень.

2. Потребує розробки нормативно-правовий документ, що регламентуватиме порядок організації та проведення аварійного радіаційного моніторингу об’єктів довкілля, його обсягів в залежності від масштабів і фази аварії.

3. Потребують перегляду та вдосконалення з урахуванням міжнародного досвіду та сучасних методологічних підходів чинні на сьогодні методичні документи з реконструкції та розрахунку доз опромінення населення.  

4. Продовження моніторингових спостережень за рівнями вмісту радіонуклідів у продуктах харчування та харчових раціонах повинне базуватись на переоснащенні радіологічних лабораторій територіальних закладів Держсанепідслужби України сучасною чутливою апаратурою та відповідним методичним супроводом.

5. Потребує перегляду постанова Кабінету Міністрів від 21.05.1992 № 258 «Про норми харчування та часткову компенсацію для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням сучасних чинних норм фізіологічних потреб в основних харчових речовинах (наказ МОЗ України від 18.11. 99 № 272).

6. Потребує підвищення культура харчування населення України, в першу чергу вчителів та лікарів, які можуть передати інформацію про здорове харчування широким верстам суспільства.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових провідних фахових виданнях, затверджених ВАК України:

1. Ципріян, В. І. Контроль вмісту основних дозоутворюючих радіонуклідів техногенного походження у продуктах харчування на території України до та після аварії на ЧАЕС [Текст] / В. І. Ципріян,  А. А. Мишковська // Гигиена населённых мест. – Киев. - 2000. - Вып. 36. Ч. 1. - С. 37-43. Внесок здобувача: проведення аналізу системи радіаційного контролю в країні, підготовка розділу до друку.

2. Стан фактичного харчування населення України [Текст] / В. І. Ципріян,  О. В. Кузьмінська, А. А. Мишковська, Л. Б. Єльцова // Гігієна населених місць. – Київ. – 2004. - Випуск 43. - С. 537-544. Внесок здобувача: участь у проведенні досліджень, підготовка результатів та висновків.

3. Оценка реактивности эритрона при железодефицитных анемиях с помощью метода кислотных эриторограм [Текст] / И. И. Лановенко, А. П. Гащук, Е .В. Кузьминская, А. А. Мышковская // Гігієна населених місць. – Київ. – 2004. - Випуск 44. - С. 648-653.  Внесок здобувача: участь у аналізі літературних джерел, підготовка статті до друку.

4. Обґрунтування необхідності вдосконалення чинних гігієнічних нормативів щодо вмісту цезію-137 та стронцію-90 у продуктах харчування [Текст] / В. І. Ципріян [та ін.] // Гігієна населених місць. – Київ. - 2006. -Випуск 47. – С. 348-353. Внесок здобувача: аналіз джерел літератури та міжнародних правил з регламентації радіаційного впливу за рахунок внутрішнього опромінення, підготовка статті до друку.

5. Ципріян, В. І. Сучасні підходи до проблеми вдосконалення системи радіаційного моніторингу продуктів харчування та раціонів [Текст] / В. І. Ципріян,  А. А.  Мишковська,  О. В. Кузьмінська // Гігієна населених місць. - Київ. - 2007. - Випуск 49. – С. 307-311. Внесок здобувача: участь у проведення досліджень, підготовка статті до друку.

6. Нутриціологічна характеристика фактичного харчування населення, яке проживає на забруднених радіонуклідами територіях [Текст] / І. Т. Матасар [та ін.] // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології: Зб. наук. праць. - Київ. - 2000. - № 12. -  С. 78-83.

Внесок здобувача : участь у  проведенні досліджень, підготовка статті до друку.

7. Роль аліментарного чинника у виникненні і розвитку залізодефіцитних станів [Текст] / Г. Ф. Бурлак, О. В. Кузьмінська, А. А. Мишковська, Н. М. Яверська  // Довкілля та здоров’я . – Київ. – 2002. -  № 1.- С. 77-80.

Внесок здобувача: участь у проведення досліджень, підготовка статті до друку.

8. Яковенко, В. Г.  Вдосконалення радіаційного моніторингу вмісту радіонуклідів цезію-137 та стронцію -90 у продуктах харчування [Текст] / В. Г. Яковенко, А. А. Мишковська, О. В. Кузьмінська // Охорона здоров’я України. - Київ. – 2009. - № 1(33). - С. 190.

Внесок здобувача: участь у проведенні досліджень, підготовка статті до друку.

9. Петрук Д. А.  Мониторинг внутреннего облучения населения, проживающего на радиационно загрязненных территориях  / Д. А. Петрук, А. А. Мышковская  // Международный журнал радиационной медицины. - Киев. – 2006. - № 8(1). – С.67-68.

Внесок здобувача: участь у проведенні досліджень, підготовка статті до друку.

10. Мишковська, А. А., Радіаційний контроль продуктів харчування, як складова проведення спостереження за внутрішнім опроміненням населення / Мишковська А.А, Кузьмінська О.В., Єльцова Л.Б., Гулай Т.О. // Науковий вісник Національного медичного університету імені О.О.Богомольця. – К.- 2010. № 27 - С. 234-235. Внесок здобувача: участь у проведенні досліджень, підготовка статті до друку.

11. Мишковська, А. А. Харчові шляхи надходження радіонуклідів до організму [Текст] / А. А.  Мишковська // Профілактична медицина. - Київ. -2005. - № 1. - С. 42-47.

12. Кузьмінська, О. В. Анкетно-опитувальний метод вивчення залізодефіцитних станів аліментарного походження у молодих жінок [Текст] / О. В. Кузьмінська,  А. А.  Мишковська,  Г. М. Шамоніна // Вісник проблем біології і медицини. - 1998. - № 22. – С. 44-47. Внесок здобувача: участь у теоретичному обґрунтуванні анкет для вивчення фактичного харчування.

Статті в інших наукових виданнях

13. Норми харчування для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильськох катастрофи [Текст] / І. Т. Матасар, Г. Ф. Бурлак, А .А. Мишковська, Л. М. Петріченко  // Медичні наслідки аварії на Чорнобильській електростанції / Під  ред. О.Ф. Возіанова [та ін..]. – Київ: ДІА, 2007. - С. 719-725. ISBN 978-966-8311-37-6. Внесок здобувача: участь у проведенні досліджень, підготовка розділу до друку.

14. Ципріян, В. І. Радіологічний контроль за безпекою харчових продуктів та харчових раціонів [Текст] / В. І. Ципріян, М. І. Марценюк, А. А. Мишковська, Г. М. Шамоніна // Гігієна харчування з основами нутриціології / під ред. В. І. Ципріяна. – К. : Здоровя, 1999. – С. 483 – 494.    Внесок здобувача: участь у проведенні аналізу системи радіаційного контролю в країн, підготовка розділу до друку.

15. Сучасний стан проблеми регламентації вмісту 137Cs та 90Sr в продуктах харчування та питній воді в Україні [Текст] / І. І. Карачов, Л. С. Гронська, Г. Ф. Бурлак, А. А. Мишковська // ХIV з‘їзд гігієністів України: Матеріали.  – 2004. - Том ІІ.- С. 379-382. Внесок здобувача: участь у проведенні досліджень, підготовка статті до друку.

16. Соціальні та гігієнічні фактори умов життя сільського працездатного населення зони гарантованого добровільного відселення у віддалений період аварії на ЧАЕС [Текст] : методичні рекомендації / В.А. Приліпко [та ін.]. – Київ, 2004.  – 24 с. Внесок здобувача: обґрунтування розділу з рекомендацій соціального захисту постраждалого населення в частині харчування, підготовка матеріалів до друку.

17. Мишковська, А. А. Удосконалення системи радіаційного моніторингу продуктів харчування та харчових раціонів у сучасних екологічних умовах [Текст] /  А. А.  Мишковська // Міжнародна науково-практична конференція «Віддалені наслідки впливу іонізуючого випромінювання»: Тези доповідей. -  Київ,  2007. – С. 293-294.

18. Мишковська, А. А. Основи радіологічного контролю за безпекою харчових продуктів та раціонів [Текст] /А.А. Мишковська // Гігієна харчування з основами нутриціології: Підручник; У 2 кн.- Кн.2 / В.І. Ципріян [та ін.]; під ред. В. І. Ципріяна. – К. : Медицина, 2007. – С. 298-305. ISBN 966-8144-03-1.

19. Ципріян, В. І. Радіаційний контроль продуктів харчування як складова проведення спостереження за внутрішнім опроміненням населення [Текст] / В. І. Ципріян,  А. А.  Мишковська,  О. В. Кузьмінська // ХІІ Конгрес світової федерації українських лікарських товариств: Тез. доп. - Івано-Франківськ, 2008. - С. 471-472. Внесок здобувача: участь у проведенні досліджень, підготовка статті до друку.

АНОТАЦІЯ

Мишковська А.А. Удосконалення системи довготривалого радіаційного моніторингу продуктів харчування та харчових раціонів на території України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 03.00.01 – радіобіологія. – ДУ “Науковий центр радіаційної медицини АМН України”. Київ, 2010.

Дисертація присвячено теоретичному узагальненню та новому практичному розв'язанню наукового завдання в галузі радіобіології щодо вдосконалення системи радіаційного контролю та моніторингу продуктів харчування й харчових раціонів на різних за радіаційно-екологічною ситуацією територіях.

На основі комплексного дослідження було встановлено, що населення України отримує дози внутрішнього опромінення в середньому 0,12 мЗв/рік і вони коливаються у межах від 0,04 до 0,28 мЗв/рік. Основними забрудненими харчовими продуктами є найбільш вживані у харчуванні молоко, м'ясо, овочі, дикорослі ягоди та гриби. Виявлено критичні елементи системи радіаційного контролю харчових продуктів й харчових раціонів, обґрунтовано підходи до її оптимізації, оптимізації регламентування вмісту радіонуклідів у продуктах харчування й питній воді, розрахунку доз внутрішнього опромінення, можливого ризику реалізації стохастичних ефектів обумовлених колективною ефективною дозою внутрішнього опромінення та запропоновано заходи з мінімізації внутрішнього опромінення населення України, зокрема територій, що зазнали радіаційного впливу внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Ключові слова: радіаційний моніторинг, радіаційний контроль продуктів харчування, фактичне харчування, внутрішнє опромінення, ризик реалізації стохастичних ефектів, гігієнічне регламентування радіонуклідів у продуктах харчування.

АННОТАЦИЯ

Мышковская А.А. Усовершенствование системы долгосрочного радиационного мониторинга продуктов питания и пищевых рационов на территории Украины. – Рукопись. 

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 03.00.01 – радиобиология. – ГУ “Научный центр радиационной медицины АМН Украины”. Киев, 2010.

Диссертация посвящена теоретическому обобщению и новому научному решению научного задания в области радиобиологии по усовершенствованию системы радиационного контроля и мониторинга продуктов питания, пищевых рационов на территориях с различной радиационно-экологической ситуацией, в том числе и на радиацинно загрязненных территориях вследствие Чернобыльской катастрофы. В результате комплексного исследования были выявлены критические элементы системы долгосрочного мониторинга продуктов питания и питьевой воды, обоснованы пути их оптимизации, усовершенствованы допустимые уровни содержания радионуклидов в продуктах питания, лекарственном сырье, древесине. Обосновано методику расчета доз внутреннего облучения за счет пищевого рациона, возможного риска реализации стохастических эффектов с учетом коллективной дозы внутреннего облучения.

Исследованием фактического рациона питания установлено низкий уровень употребления белка животного происхождения, превышение употребления жиров, нарушение белково-жирового баланса в рационах. Установлено несбалансированность макро - и микронтриентного состава рационов. Что может отрицательно влиять на усвоение радионуклидов, и влиять на увеличение дозы внутреннего облучения.

Научно обосновано и предложено объем и частоту отбора продуктов питания, разработано оптимальный перечень аппаратуры и оснащения для радиологических лабораторий государственной санитарно-эпидемиологической службы Украины. Предложен перечень методик, которые могут применяться при радиологических исследований продуктов питания. Предложены формы протоколов, которые оформляются по результатам радиационного контроля продуктов питания, древесины и лекарственных средств.

Научно обоснованы и предложены для использования в практике радиационного контроля продуктов питания меры по усовершенствованию качества и надежности результатов радиационных измерений, что сделает оправданным и обеспечит полноценное функционирование в Украине системы радиационно-гигиенического мониторинга, с целью выявления отрицательных изменений в окружающей среде, реагирование на них и прогнозирование развития ситуаций. Результаты мониторинга могут быть применены для принятия адекватных управленческих решений по радиационной защите человека и соблюдению норм радиационной безопасности.

Предложенные элементы усовершенствования радиационного мониторинга направлены на первичную и вторичную профилактику алиментарно обусловленного облучения населения и снятие социально-психологического напряжения жителей территорий пострадавших вследствие Чернобыльской катастрофы.

Ключевые слова: радиационный мониторинг, радиационный контроль продуктов питания, фактическое питание, внутреннее облучение, риски стохастичных эффектов, гигиеническое регламентирование содержания радионуклидов в продуктах питания.

The Summary

Myshkovska A.A. Improvement of continuous monitoring system of aliments and dietary intakes of territory of Ukraine. – Manuscript.

The dissertation for Medical Sciences Candidate scientific degree in 03.00.01 specialization – radiobiology. – State Institution “Research Centre for Radiation Medicine of AMS of Ukraine ”. Kyiv, 2010.

The dissertation is dedicated to theoretical generalization and new practical solution of the scientific task in the field of radiobiology  concerning improvement of aliments and dietary intakes radiating control and monitoring system in territories differencing by radiation and ecological situation, including territories radiation-polluted owing to Chernobyl accident, and territory of Ukraine as a whole.

Based on comprehensive study found that the population of Ukraine receives a dose of radiation on average 0,12  mSv/year, and they vary in the rang of 0,04 to 0,28 mSv/year. The main contaminated food is the most common nutritional milk, meat, vegetables, wild berries and mushrooms. On the basis of complex research there were defined critical elements of aliments and dietary intakes radiating control and monitoring system, there were proved approaches to its optimization, to optimization of regulation of radionuclides in aliments and drinking water, of calculation of internal irradiation doses and stochastic effects possible risk caused by internal irradiation collective effective dose, and there were offered measures on minimization of Ukrainians internal irradiation especially of those from territories radiation-polluted owing to Chernobyl accident.

Key words: radiating monitoring, aliments radiating control, actual nutrition, internal irradiation, stochastic effects risk, hygienic regulation of radionuclides in aliments.

 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

33610. Область применения PR. Маркетинг, реклама и PR. Социальная реклама 44 KB
  Маркетинг реклама и PR. Социальная реклама Основным назначением пиара является достижение высокой общественной репутации фирмы или иной организации либо частного лица нуждающегося в PRуслугах. Следует отличать пиар от рекламы: хотя и то и другое обеспечивает процесс деловых коммуникаций однако реклама рассказывает о товаре а пиар – о фирмепроизводителе. Паблисити реклама и PR Различать данные феномены также трудно как и маркетинг с PR.
33611. Городская инфраструктура: понятие, основные элементы. Зонирование территории города 44.5 KB
  Зонирование территории города Понятие инфраструктуры. Подходы к организации планировки и застройки территории города. Критерии зонирования территории города по трем основным факторам критериям: функциональному правовому и экономическому или ценовому. В состав; градообслуживающей сферы входят : жилищнокоммунальный комплекс ЖКК; транспортный комплекс; строительный комплекс жилищногражданское строительство и строительная индустрия местного значения; комплекс потребительского рынка торговля общественноепитание бытовое...
33612. Социальная инфраструктура муниципального образования: понятие и сущность 39 KB
  Социальная инфраструктура муниципального образования: понятие и сущность Три функциональноцелевых блока социальной инфраструктуры: общественнополитическая и интеллектуальнокультурная деятельность восстановление и сохранение физического здоровья коммунальнобытовое обслуживание. Целевые функции социальной инфраструктуры. Специфика финансирования объектов социальной инфраструктуры. Прогнозирование развития социальной инфраструктуры.
33613. Социальная инфраструктура муниципального образования как многоотраслевой комплекс 58.5 KB
  Целесообразное разделение функций по управлению ими между органами власти различных уровней определяется главным критерием функционирования социальной сферы улучшением условий жизни населения. На муниципальном уровне услуги социальной сферы доводятся непосредственно до потребителя. Воплощением их должны стать федеральная концепция развития отраслей социальной сферы и гарантируемые государством минимальные социальные стандарты реализуемые на уровне муниципальных образований как часть стратегии комплексного развития территории.
33614. Транспортная инфраструктура муниципальных образований 49.5 KB
  Классификация транспорта муниципального образования. Понятие транспорта. Виды городского транспорта. Особенности и недостатки городского транспорта.
33615. Жилищная инфраструктура муниципальных образований 39 KB
  Функции жилищной политики. Процесс реформирования жилищной сферы в России сталкивается с целым рядом проблем которые проявляются ярко и болезненно особенно в крупных городах в частности в г. Жилищная сфера содержит в себе огромный социально экономический потенциал исходя из этого социально экономическая роль жилья предопределяет необходимость глубокого исследования и теоретического переосмысления преобразований происходящих в жилищной сфере. Главная цель жилищной политики состоит в удовлетворении жилищных и эстетических потребностей...
33616. Понятие земельных ресурсов и собственность на землю. Категории земель 42.5 KB
  Категории земель Понятие земли и земельных ресурсов. Принципы управления земельными ресурсами установленные Земельным Кодексом РФ: 1Приоритет охраны земли перед использованием земли как недвижимого имущества. 2 Приоритет охраны жизни и здоровья человека который должен быть обеспечен при использовании земли даже если это требует больших затрат. 5 Сохранение особо ценных земель и охраняемых территорий изменение статуса которых не допускается или ограничивается к особо ценным землям и охраняемым территориям относятся ценные земли с х...
33617. Концепция национальной безопасности 49 KB
  безопасности РФ 2009 г. политики в области обеспечения безопасности личности общества и государства защищенности страны от внешних и внутренних угроз во всех сферах жизнедеятельности. Интересы личности состоят в реализации конституционных прав и свобод в обеспечении личной безопасности в повышении качества и уровня жизни в физическом духовном и интеллектуальном развитии человека и гражданина.
33618. Управление национальной безопасностью в Российской Федерации 46 KB
  Политика обеспечения национальной безопасности. Система обеспечение национальной безопасности. Основная задача и функции системы обеспечения национальной безопасности.