65227

ОСОБЛИВОСТІ ВИРОЩУВАННЯ ПОСАДКОВОГО МАТЕРІАЛУ КОРОПОВИХ РИБ ДЛЯ ЗАРИБЛЕННЯ РІЗНОТИПНИХ ВОДОЙМ ПІВДНЯ УКРАЇНИ

Автореферат

Лесное и сельское хозяйство

Проблема вирощування життєстійкого рибопосадкового матеріалу залишається однією з актуальних протягом всієї історії рибництва. Збільшення ставових площ, підвищення щільностей посадки при інтенсифікації ставового рибництва...

Украинкский

2014-07-27

253 KB

3 чел.

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА

ЛЯНЗБЕРГ Ольга Валеріївна

УДК 639.371.5(477)

ОСОБЛИВОСТІ ВИРОЩУВАННЯ ПОСАДКОВОГО МАТЕРІАЛУ КОРОПОВИХ РИБ ДЛЯ ЗАРИБЛЕННЯ РІЗНОТИПНИХ ВОДОЙМ ПІВДНЯ УКРАЇНИ

06.02.03. – рибництво

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Київ – 2010


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на базі Херсонського державного аграрного університету.

Науковий керівник:

доктор сільськогосподарських наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Шерман Ісаак Михайлович, Херсонський державний аграрний університет, декан рибогосподарсько-екологічного факультету, завідувач кафедри гідробіоресурсів

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, член-кореспондент НААНУ Тарасюк Сергій Іванович, Інститут рибного господарства Національної академії аграрних наук України, завідувач відділу молекулярно-генетичних та біохімічних досліджень

кандидат сільськогосподарських наук, доцент Коваленко Василь Олександрович, Національний університет біоресурсів і природокористування України, доцент кафедри аквакультури

Захист відбудеться «29» грудня 2010 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.364.01 в Інституті рибного господарства НААН України за адресою: 03164, м. Київ, вул. Обухівська, 135.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту рибного господарства НААН України за адресою: 03164, м. Київ, вул. Обухівська, 135.

Автореферат розісланий «01» грудня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат біологічних наук      С.А. Кражан


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблема вирощування життєстійкого рибопосадкового матеріалу залишається однією з актуальних протягом всієї історії рибництва. Збільшення ставових площ, підвищення щільностей посадки при інтенсифікації ставового рибництва, розвиток індустріального рибництва, інтродукція у малі водосховища різного цільового призначення, середні і великі рівнинні водосховища потребують постійного нарощування обсягів виробництва рибопосадкового матеріалу. При цьому простежується тенденція розширення вимог споживачів до якості посадкового матеріалу, що є обґрунтованим. Поряд із забезпеченням стандартної маси тіла особин очевидна потреба у певному видовому співвідношенні компонентів полікультури, а в ряді випадків для специфічних умов потрібний посадковий матеріал, маса тіла якого значно перевищує діючі нормативні параметри (Шерман І.М., 2005).

Рибогосподарська практика свідчить про те, що у якості рибницького критерію життєстійкості зазвичай використовують масу або вік молоді риб (Єфимова О.Н. и др., 1979, Лукьяненко В.І. и др., 1984, Пшеничников П.О., 1991, Пекарський А.В., 1999, Пилипенко Ю.В., 2003). Обираючи розмір та вік рибопосадкового матеріалу слід, перш за все, мати на увазі, що високого економічного ефекту може бути досягнуто лише за умов зариблення водойм цьоголітками, тобто відносно недорогим рибопосадковим матеріалом. Так, в середньому по Україні зариблення дволітками виходить у 29 разів дорожче, ніж цьоголітками (Виноградов В.К., 1976, Виноградов В.К., Єрохіна Л.В., 1979, Білоусов А.Н., 1980). На думку деяких авторів, позитивний рибогосподарський ефект можна отримати при зарибленні водойм, які експлуатуються за принципом пасовищної аквакультури, цьоголітками масою 40-50 г, припускаючи при цьому, що фактично йде мова не про цьоголіток або дволіток як рибопосадковий матеріал для зариблення, а про життєстійку масово-розмірну групу риб (Виноградов В.К., Панов Д.О., 1983, Панов Д.О., 1988, Виноградов В.К., 1992).

Для пасовищної аквакультури, яка орієнтована на промислових акваторіях великих водосховищ, озер, річкових систем, розроблена технологія вирощування посадкового матеріалу, яка базується на дволітньому обороті з отриманням дволіток рослиноїдних риб з середньою масою 100-150 г. Проте, враховуючи специфіку кліматичних умов півдня України та існуючих досліджень, на нашу думку, перспективним варіантом може стати вирощування посадкового матеріалу за однолітнім оборотом, маса якого буде суттєво перевищувати загальноприйнятий стандарт. Наявність різних думок з приводу ефективності вирощування якісного посадкового матеріалу, який у період адаптації до нових умов та відпрацювання комплексу поведінкових реакцій не потрапить під «прес» хижаків, а також забезпечить отримання високої середньої маси при культивуванні у ставах, обумовила вибір теми дисертації та необхідність наукового обґрунтування виробництва життєстійкого посадкового матеріалу коропових риб в умовах ряду спеціалізованих господарств півдня України, оскільки присвячені даній тематиці роботи мають суттєвий науковий інтерес та є актуальними для практики ставового рибництва.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Експериментальні дослідження за темою дисертаційної роботи виконувалися в рамках наукової тематики Інституту рибного господарства НААН України 02.03 «Розробити удосконалену технологію виробництва рибопосадкового матеріалу та товарної продукції коропа і рослиноїдних риб з поліпшеними господарськими характеристиками» (номер державної реєстрації РК 0106U009038).

Мета і завдання досліджень. Мета роботи - розробити та освоїти комплекс елементів та прийомів технології вирощування рибопосадкового матеріалу, визначити вплив рибогосподарських факторів на біологічні показники цьоголіток і однорічок коропових риб в умовах спеціалізованих господарств Південного Степу України. Для досягнення поставленої мети були сформульовані відповідні задачі:

  •  дослідити сучасні методи вирощування посадкового матеріалу коропових риб в умовах антропогенного впливу на екосистеми ставів;
  •  охарактеризувати екологічні умови вирощування цьоголіток та зимового утримання однорічок;
  •  визначити технологічні параметри для вирощування цьоголіток коропових риб з рибницько-біологічними показниками, що перевищують діючі стандарти;
  •  оцінити вплив екологічних умов зимівлі на життєстійкість однорічок коропових риб;
  •  проаналізувати економічну ефективність проведених досліджень;
  •  надати практичні рекомендації виробництву щодо удосконалення технології вирощування посадкового матеріалу коропових риб для зариблення промислових акваторій, що експлуатуються за принципом пасовищної аквакультури.

Об’єкт дослідження – процес вирощування посадкового матеріалу об’єктів полікультури тепловодного ставового рибництва: коропа, білого і строкатого товстолобиків, білого амура у період раннього онтогенезу в межах першого року життя.

Предмет дослідження - домінуючі абіотичні та біотичні умови вирощування посадкового матеріалу та їхній вплив на рибогосподарсько-біологічні показники цьоголіток та однорічок.

Методи дослідження. У відповідності з метою і завданнями роботи дослідження ґрунтуються на теоретичних, експериментальних і лабораторних методах (рибогосподарських, гідрохімічних, гідробіологічних, фізіолого-біохімічних). Отримані результати оброблені за методами математичної статистики.

Наукова новизна. Досліджено закономірності формування кормової бази вирощувальних ставів за умов використання органічних добрив, виготовлених з малоцінної риби. Отримані ключові складові технології вирощування посадкового матеріалу, маса тіла якого значно перевищує діючі нормативні значення. Визначені регресійні рівняння залежностей фізіолого-біохімічних показників від рибогосподарських факторів та умов вирощування. Теоретично доведено можливість використання цьоголіток коропових риб для зариблення різнотипних водойм півдня України.

Практичне значення одержаних результатів. Основний обсяг експериментальних робіт проведено в виробничих умовах на базі ставового господарства орендного рибогосподарського кооперативу «Рибаки Херсону» та Цюрупинського нерестово-вирощувального рибницького господарства, результати роботи упроваджені у виробництво, використовуються в навчальному процесі.

Отримані дані суттєво розширюють і вдосконалюють існуючі основні технологічні параметри вирощування посадкового матеріалу коропових риб, сприяючи їх адаптації до природних умов подальшого існування у водоймах різного цільового призначення.

Особистий внесок здобувача. Здобувачем особисто розроблені методологія, схема і програма досліджень, проведено критичний аналіз спеціальної літератури. Фактичну основу дисертації становлять матеріали комплексних досліджень і виробничих експериментів, виконаних автором самостійно. Проаналізувала і теоретично інтерпретувала результати досліджень, сформулювала теоретичні положення і висновки дисертації, запропонувала науково-практичні рекомендації виробництву, забезпечила практичне впровадження розробок і написання наукових публікацій за темою дисертації.

Апробація роботи. Матеріали дисертаційних досліджень систематично доповідалися на вчених радах рибогосподарсько-екологічного факультету ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет» у вигляді річних звітів про науково-дослідницьку роботу. Окремі результати, на яких базуються  головні розділи дисертаційної роботи, доповідалися на міжнародній конференції «Біологія ХХІ століття: теорія, практика, викладання» (м. Черкаси, 2007), міжнародних конференціях молодих учених «Біологія: від молекули до біосфери» (м. Харків, 2007, 2008), міжнародних наукових конференціях студентів та аспірантів «Молодь і поступ біології» (м. Львів, 2007, 2008), міжнародній науково-педагогічній конференції «Сучасний стан рибного господарства: проблеми та шляхи рішення» (м. Херсон, 2008), міжнародній іхтіологічній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми теоретичної та прикладної іхтіології» (м. Канів, 2008), науково-практичній конференції молодих вчених «Наукове забезпечення раціонального використання природно-ресурсного потенціалу територій та акваторій України» (м. Херсон, 2008).

Публікації. Результати досліджень за темою дисертаційної роботи викладені у 9 опублікованих роботах, в тому числі у 3 статтях, надрукованих у фахових виданнях, а також у 6 тезах і матеріалах наукових конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із титульного аркуша, змісту, переліку скорочень, вступу, 6 розділів основної частини, висновків, пропозицій виробництву та списку використаних літературних джерел. Основну частину викладено на 124 сторінках комп’ютерного тексту, робота вміщує 53 таблиці та 11 рисунків. Список використаних літературних джерел налічує 245 робіт. Загальний обсяг рукопису становить 168 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Стан вивченості питання. Сучасний стан аквакультури. Наведено літературні дані вітчизняних та зарубіжних авторів щодо сучасних тенденцій розвитку ставового господарства, а також обґрунтовано доцільність і можливість вирощування основних об’єктів тепловодного ставового рибництва із застосуванням полікультури за умов отримання бажаної маси цьоголіток для різного цільового призначення.

Технологія вирощування рибопосадкового матеріалу. Розглянуто основні технологічні прийоми та форми виробництва посадкового матеріалу, надано їх критичний аналіз, висвітлено методи стимулювання розвитку природної кормової бази вирощувальних ставів.

Фізіолого-біохімічні особливості риб. На основі літературних матеріалів надається інформація про відношення коропових риб до основних абіотичних і біотичних умов навколишнього середовища та критично аналізуються основні показники, які використовуються для характеристики фізіологічного стану молоді коропових риб.

Перспективи використання рибопосадкового матеріалу для зариблення різнотипних водойм півдня України. В умовах наявного дефіциту земельних та водних ресурсів включення принципово нових акваторій для рибництва є істотним кроком для збільшення виробництва риби у континентальних водоймах. Зокрема, встановлено доцільність використання для інтродукції у малі водосховища Степової зони України посадкового матеріалу риб-меліораторів вікової групи цьоголітки стандартною середньою масою 20-30 г або вище, вирощених за пасовищною технологією в умовах спеціалізованих господарств.

Місце, матеріал та методика досліджень. В основу дисертаційної роботи було покладено результати власних експериментальних досліджень, проведених протягом 2005-2007 років, а камеральна обробка отриманих матеріалів, їх осмислення і написання дисертації були завершені у 2010 році. При цьому були використані вирощувальні та зимувальні стави господарств півдня України: ОРК “Рибаки Херсона” та Цюрупинське НВРГ, які відносяться до степової грунтово-кліматичної зони України.

В якості експериментального матеріалу були використані заводські личинки, мальки, цьоголітки та однорічки коропа, білого та строкатого товстолобиків, білого амура.

Вирощувальні стави ОРК «Рибаки Херсону», що були використані для проведення досліджень, мали площу від 9,7 до 12,6 га, завглибшки 1-1,5 метри. У Цюрупинському НВРГ стави для вирощування рибопосадкового матеріалу значно більші, з площею на рівні 30-84 га та з глибиною до 1,5 м. Зимувальні стави в обох господарствах мають площу в середньому по 2 га, з глибиною до 2 метрів.

Протягом 2005-2006 років в умовах ставового господарства ОРК «Рибаки Херсону» експериментальні роботи передбачали формування трьох дослідних варіантів з використанням щільностей посадки личинок у віці 4-5 діб в середньому на рівні 90-100 тис.екз./га, прийнятих на той час у виробничих умовах. Витрати органічних добрив у варіанті І становили 1 т/га, у варіанті ІІ – 1,29 т/га та у варіанті ІІІ - 1,50 т/га. Добрива з малоцінної риби було використано: 50,  86 та 100 кг/га відповідно у варіантах І, ІІ та ІІІ. Контролем виступали стави, у яких цьоголітки вирощувалися без застосування інтенсифікаційних заходів.

Дослідження, направлені на визначення впливу щільності посадки на рибогосподарсько-біологічні показники цьоголіток, здійснювалися на базі Цюрупинського НВРГ. Зариблення експериментальних вирощувальних ставів у 2006-2007 роках проводилось за схемою: варіант І – загальна щільність посадки личинок у віці 4-5 діб 80 тис. екз./га, варіант ІІ – 100 тис. екз./га та варіант ІІІ – 120 тис. екз./га з аналогічним складом полікультури.

В цілому схема досліджень передбачала технологію вирощування рибопосадкового матеріалу коропових риб (рис. 1).

Рис. 1. Схема досліджень

Дослідження супроводжувалися контролем і вивченням фізико-хімічних параметрів згідно загальноприйнятих у рибництві методик (Бессонов И.М., Привезенцев Ю.А., 1987).

Відбір проб води для хімічного аналізу та їх обробка у лабораторії проводилися за загальноприйнятими методиками (Алекин О.А., 1970, Привезенцев Ю.А., 1971, Лурье Ю.Ю., 1973).

Природна кормова база вирощувальних ставів вивчалася протягом вегетаційних періодів. Відбір проб для гідробіологічних досліджень, а також їх обробка проводилися за методиками, рекомендованими багатьма авторами (Жадин В.И., 1960, Методические рекомендации, 1982, Кражан С.А.,        Лупачева Л.И., 1991, Борткевич Л.В., 1995).

Безпосередні спостереження за темпом росту та розвитком цьоголіток проводили під час контрольних виловів, з подальшим дослідженням в камеральних умовах, які здійснювалися двічі на місяць на 2-3 ділянках ставів за допомогою малькової волокуші. Визначали середню масу цьоголіток кожного виду шляхом ділення загальної маси риби на її кількість.

При облові ставів певної категорії методом рендомізації відбирали по 30-50 екземплярів кожного виду. Експериментальний матеріал підлягав морфометричному аналізу за загально рекомендованою методикою            (Правдин И.Ф., 1966).

Відбір та консервування проб для проведення біохімічного аналізу експериментального матеріалу здійснювалися згідно загальноприйнятих методик (Шатуновський, 1972).

Хімічний статус риб визначали за вмістом в організмі води та пластичних речовин. Масову долю води встановлювали шляхом висушування зразків до абсолютно сухої маси у сушильній шафі, відрегульованій на 100-105°С. Вміст ліпідів оцінювали екстракційним методом, основаним на визначенні змін маси зразка після екстракції жиру петролейним ефіром у апараті Сокслета. Мінеральні речовини встановлювали шляхом спалювання зразків у муфельній печі (з попереднім обвуглюванням на плитці) при температурі 500-700°С та визначення золи зважуванням (ГОСТ 7636-85). Вміст білків визначався розрахунковим методом (Инструкция по физиолого-биохимическим анализам рыбы, 1984).

Частина отриманих рибогосподарських результатів була піддана варіаційно-статистичному аналізу за загальновідомими методиками (Плохинский Н.А., 1961) з використанням стандартних програм, пристосованих для Windows-XP.

Для виявлення зв’язків між рибогосподарськими факторами та біологічними показниками за допомогою програми Statistika 5.0 було проведено кореляційний аналіз отриманих даних. За виявленими кореляційними зв’язками були визначені лінійні рівняння залежностей, використовуючи метод регресії, в ході якої проводився відбір з великої кількості рибогосподарських факторів невеликої кількості змінних, які виступали найбільш значущими (на рівні 5%) для залежних змінних, що характеризували фізіолого-біохімічні параметри.

Результати вирощування цьоголіток, а також зимівлі однорічок коропа та рослиноїдних риб розраховувалися за загальноприйнятими рибницькими показниками (Шерман И.М., 1994).

Розрахунки економічних показників були проведені за результатами річних рибогосподарських звітів з використанням загальновідомих методик (Сысоев Н. П., 1989).

Загальний обсяг зібраного та обробленого матеріалу, опрацьованого при написанні дисертаційної роботи наведено у таблиці 1.

Таблиця 1

Обсяг зібраного та обробленого матеріалу

Структура матеріалу

Кількість проб / аналізів

Визначення фізико-хімічних параметрів середовища:

- повний гідрохімічний аналіз води

38

- термічний та кисневий режим

840

Вивчення гідробіологічного режиму ставів

495

Морфометрично досліджено та зважено цьоголіток

2115

Морфометрично досліджено та зважено однорічок

517

Опрацьовано проб на живлення

84

Біохімічні аналізи

376

Гематологічні аналізи

148

Екологічні умови. Фізико-хімічний режим. Термічний режим вирощування рибопосадкового матеріалу протягом періоду досліджень був характерним для ставів зони Південного Степу України. Тривалість вегетаційного періоду при температурі води більше 15°С коливалася у межах 122-154 доби (в середньому 139 діб), сума температур води більше 15°С – від 2664 до 2986 градусоднів (в середньому 2824 градусоднів).

Період зимового утримання в середньому складав 190 діб. Зима 2005-2006 рр. характеризувалася досить низькими температурами повітря, які у третій декаді січня сягали середньодобового значення до -23,5°С, що викликало короткотермінове зниження температури води до 0,5°С. В процесі зимівлі температура води знизилася і стабілізувалася на рівні 3°С наприкінці першої декади грудня, що спостерігалося до другої декади березня, значних перепадів не відмічалося. Термічний режим за 2006-2007 рр. порівняно з попереднім роком характеризувався підвищеними температурами зі стрімкими зниженнями у третіх декадах грудня та лютого, тобто мав стрибкоподібний характер.

Кисневий режим характеризувався відносно високими показниками (7,0-8,8 мг/л) на початку та наприкінці вегетаційного сезону з поступовим зниженням його концентрації у другій половині липня та підвищенням у першій половині вересня. Середньосезонні показники вмісту розчиненого у воді кисню коливалися у межах від 6,2 до 6,8 мг/л.

Протягом зимового утримання кисневий режим у ставах був задовільним, мінімальні значення вмісту розчиненого у воді кисню були відзначені у квітні на рівні 5,5-6,0 мг/л. Середньосезонні значення коливалися у розрізі експериментальних ставів від 6,5 до 7,1 мг/л. Вміст кисню, розчиненого у воді, у 2005-2006 рр. не опускався нижче 6,3 мг/л, у 2006-2007 рр. – нижче 5,5 мг/л, середньосезонні показники відповідно склали 8,0 та 7,0 мг/л.

Вода у вирощувальних ставах характеризувалася середньою мінералізацією з сумою іонів на рівні 525 мг/л, поступово збільшуючись по роках досліджень від 444 мг/л до 602 мг/л. В цілому, вода експериментальних ставів відносилась до гідрокарбонатного класу групи натрію+калію (Альокін О.А., 1970). Концентрації основних іонів у воді були характерними для природних прісних вод зони Південного Степу.

Концентрації основних біогенних елементів – мінеральних форм азоту і фосфору – у воді ставів були відносно низькими і мали сезонний характер, тобто залежали від інтенсивності протікання біохімічних процесів у водоймах. Концентрація сполук азоту у воді була відносно стабільною за середньосезонних показників на рівні 0,64-1,12 мг N/л, кількість мінерального фосфору коливалася у межах від 0,05 до 0,14 мг Р/л з середньосезонним показником 0,08 мг Р/л. Загальне залізо в середньому складало 0,16 мг/л, з коливаннями у межах від 0,06 до 0,34 мг/л.

В цілому за фізичними та хімічними показниками вода експериментальних ставів відповідала існуючим рибницько-біологічним нормам для вирощування посадкового матеріалу коропових риб (ОСТ 15,372-87, 1988).

Гідробіологічний режим. Вивчення гідробіологічного режиму експериментальних ставів показало, що в цілому інтенсивність розвитку основних кормових організмів була задовільною для вирощування цьоголітків коропових риб за умов випасного утримання.

За період досліджень у ставах господарств визначено 44 види водоростей. Провідними у видовому складі виступали зелені (Chloroptyta) - 24 види (54,6%), синьозелені (Cyanophyta) – 7 видів (15,9 %), діатомові (Bacillariophyta) - 6 видів (13,6 %) евгленові (Euglenophyta) - 5 видів (11,4 %), пірофітові (Pyrrhophyta) - 2 виду (4,5 %).

Максимальні показники біомаси фітопланктону припадали на серпень місяць (25,13-48,67 г/м3), а мінімальні значення відмічені у жовтні (до 3,53 г/м3), що пояснюється зниженням температури води, поїданням значної частини планктонної рослинності білим товстолобиком. В цілому, при нормативному значенні розвитку фітопланктону на рівні не менше 30 г/м3, у експериментальних ставах середньосезонні значення коливалися у межах від 17,06 до 34,25 г/м3.

У експериментальних ставах серед занурених м’яких макрофітів якісно домінували кушир темнозелений (Ceratophyllum demersum), рдесники плаваючий (Potamogeton natans), курчавий (Р. crispus), блискучий (P. lucens) та волосистий (P. pillosum), елодея канадська (Elodea canadensis), водопериця колосиста (Myriophyllum spicatum), валіснерія спіральна (Vallisneria spiralis). Заростаємість вирощувальних ставів вищою водяною рослинністю не перевищувала 25 % площ водного дзеркала. Розвиток вищої водної рослинності за період досліджень, протягом трьох вегетаційних сезонів, суттєво не змінювався та був типовим для більшості ставових господарств півдня  України.

Аналіз якісного складу зоопланктону експериментальних ставів засвідчив, що масово розвивались 7 видів коловерток (Rotatoria), серед яких превалювали Asplanchna priodonta та Brachionus diversicornis, субдомінували Filinia longiseta та Keratella quadrata; 4 види веслоногих ракоподібних (Copepoda) з домінуванням представників роду Cyclops та 5 видів гіллястовусих ракоподібних (Cladocera), серед яких найрозповсюдженішими були представники родів Daphnia та Bosmina.

Експериментальні стави характеризувалися помірним розвитком кормових організмів зоопланктону. У ставах Цюрупинського НВРГ біомаса зоопланктону була порівняно невисокою та її середньосезонні показники коливалися у межах від 2,15 до 4,23 г/м3. У ставах ОРК «Рибаки Херсону» були зафіксовані максимальні показники розвитку зоопланктону, піки розвитку припадали на червень (13,7-15,8 г/м3), середньосезонні показники коливалися у межах від 2,73 до 8,00 г/м3.

Якісний склад донної фауни у всіх ставах був однаковий, зокрема м’який зообентос представлений у переважній більшості личинками двокрилих (Chironomidae), які складали до 84-94 % від загальної біомаси, а також личинками інших комах та олігохетами (Oligochaeta). Середньосезонні показники біомаси кормових організмів м’якого зообентосу варіювали у межах від 2,36 до 4,18 г/м2 у розрізі експериментальних ставів.

Вплив умов вирощування на біологічні показники цьоголіток коропових риб. Технологічні аспекти вирощування цьоголіток коропових риб. 

У ставовому господарстві ОРК «Рибаки Херсону» та у Цюрупинському НВРГ вирощування цьоголітків у ставах базувалося на пасовищній технології, яка складається з наступних ланок: заводський метод відтворення коропа та рослиноїдних риб; зариблення вирощувальних ставів личинками у віці 4-5 діб; проте застосовувалися додатково певні агромеліоративні заходи, які були представлені обмеженим застосуванням добрив за біологічною потребою.

В умовах кризової ситуації абсолютна більшість підприємств рибної галузі вимушена вдаватися до технологій, які базуються на мінімальних витратах. У зв’язку з цим в умовах ОРК «Рибаки Херсону» протягом всього періоду для стимулювання розвитку у ставах кормових гідробіонтів при залитті ставів використовували органічні добрива (перегній ВРХ), а також, маючи у структурі своєї організації рибопереробний цех, для покращення стану природної кормової бази використовувалися відходи переробки риби. Мінеральні добрива не застосовувалися, а органічні (0,86-1,5 т/га) використовуються у незначних, порівняно з нормативними вимогами, кількостях. У період з 20.07 по 07.08 2005-2006 років з метою покращення розвитку природної кормової бази було внесено до вирощувальних ставів по 500 кг неїстівної кільки солоної; у період з 17.08 по 05.09 до ставів варіантів ІІ та ІІІ додатково було внесено по 500 кг неїстівної атерини солоної, безпосередньо перед внесенням риба була відмочена від солі та подрібнена.

Заповнення ставів водою починали за 7-8 днів до посадки личинок. Спочатку заповнювалась їх глибоководна частина (60-70 % площі ставу), потім, заповнювався весь став до проектної відмітки, з тим, щоб забезпечити розвиток зоопланктону на тривалий період.

Результати вирощування цьоголіток коропа та рослиноїдних риб в умовах ставового господарства ОРК «Рибаки Херсону» наведено у таблиці 2.

Таблиця 2

Результати вирощування цьоголіток в експериментальних ставах ОРК «Рибаки Херсону» в 2005-2006 рр. (середні показники за варіантами експериментів)

Показники

Варіанти

Вид риби

Разом

Короп

Білий

товстолобик

Строкатий

товстолобик

Білий

амур

Посаджено

личинок у віці 4-5 діб, тис.екз./га

Контроль

19

43

19

14

95

І

20

40

23

10

93

ІІ

20

40

23

10

93

ІІІ

17

34

20

9

80

Виловлено цьоголіток, тис.екз./га

Контроль

4,8

7,2

3,5

2,6

18,1

І

4,7

7,8

5,1

2,3

19,9

ІІ

5,3

8,8

5,5

2,1

21,7

ІІІ

5,0

7,9

5,0

2,3

20,2

Середня маса,

г/екз.

Контроль

19

10

15

13

-

І

31

18

21

30

-

ІІ

40

23

25

44

-

ІІІ

50

28

28

57

-

Вихід, %

Контроль

25,3

16,8

18,7

18,6

-

І

23,8

19,4

22,6

23,0

-

ІІ

26,8

22,0

24,4

26,5

-

ІІІ

28,8

23,0

25,6

26,2

-

Рибо-

продуктив-

ність, кг/га

Контроль

92

72

52

34

250

І

148

136

106

70

460

ІІ

211

206

139

114

670

ІІІ

245

228

137

130

740

Найкращі результати вирощування цьоголіток коропових риб властиві варіантові ІІІ (за умов використання відходів переробки та неїстівної риби у кількості 100 кг/га протягом вегетаційного сезону): середня маса варіювала від 28 г по товстолобикам до 50-57 г по коропу та білому амуру; загальна рибопродуктивність досягла 740 кг/га проти відповідних показників у контролі (за умов вирощування риби без застосування інтенсификаційних заходів): середня маса в межах від 10-15 г по товстолобикам до 13-19 г по білому амуру та коропу; рибопродуктивність на рівні 250 кг/га.

Досить вдалим можна вважати ІІ варіант (де було використано нехарчової риби на рівні 86 кг/га): середня маса цьоголітків товстолобиків сягнула 23-25 г, коропа – 40 г, білого амура – 44 г; загальна рибопродуктивність склала 670 кг/га. У варіанті І нормативних значень за масою досягли лише цьоголітки коропа (31 г) та білого амура (30 г). з кожного гектару вирощувальних ставів отримано 460 кг цьоголіток.

У Цюрупинському НВРГ внесення мінеральних добрив було вдвічі менше (по 100 кг/га аміачної селітри та нітроамофоски) за технологічні нормативи, обсяг внесених органічних добрив (0,48-1,67 т/га) далеко відстає, порівняно з нормативними вимогами для розглядуваної ґрунтово-кліматичної зони. Результати вирощування цьоголіток коропа та рослиноїдних риб в умовах Цюрупинського НВРГ наведено у таблиці 3.

Таблиця 3

Результати вирощування цьоголіток в експериментальних ставах Цюрупинського НВРГ в 2006-2007 рр.

(середні показники за варіантами експериментів)

Показники

Варіанти

Вид риби

Разом

Короп

Білий

товстолобик

Строкатий

товстолобик

Білий

амур

Посаджено

личинок у віці 4-5 діб, тис.екз./га

І

17

40

8

15

80

ІІ

17

48

13

22

100

ІІІ

20

57

18

28

120

Виловлено цьоголіток, тис.екз./га

І

4,5

8,5

1,8

3,2

18,0

ІІ

4,0

10,5

3,1

5,7

23,3

ІІІ

4,8

11,6

3,7

5,4

25,5

Середня маса,

г/екз.

І

19

13

15

13

-

ІІ

30

25

28

28

-

ІІІ

26

19

19

25

-

Вихід, %

І

27

22

22

21

-

ІІ

23

22

23

26

-

ІІІ

24

21

20

21

-

Рибо-

продуктив-

ність, кг/га

І

86

111

27

42

266

ІІ

116

265

87

157

625

ІІІ

125

222

70

135

552

При визначені впливу щільності посадки на рибогосподарські показники найкращі результати були отримані у варіанті ІІ (при зариблені на рівні 100 тис.екз./га личинками у віці 4-5 діб): всі види досягли стандартної середньої маси тіла (на рівні 25-30 г). У варіанті І, де мінеральні добрива не застосовувалися, а органічних було використано у мінімальній кількості (0,48 т/га), рибопродуктивність була найменшою і становила 266 кг/га. У варіантах, де органо-мінеральні добрива застосовувались в більших кількостях (мінеральних – 200 кг/га, органічних 1,61-1,67 т/га), рибопродуктивність була вищою і становила 625 кг/га у варіанті ІІ та 552 кг/га у варіанті ІІІ.

Ріст та живлення. В умовах вирощувальних ставів ОРК «Рибаки Херсону» максимальні показники потенції росту маси тіла коропа спостерігалися у варіанті ІІІ з коливанням від 3,3 до 10,6 г, при цьому показник розвитку зоопланктону на момент контрольного лову у липні становив 8,9 г/м3.

На відміну від динаміки росту коропа, максимальні показники приросту маси тіла білого товстолобика спостерігалися у варіантах ІІ та ІІІ з коливанням протягом вегетаційного сезону на рівні 3,8-7,7 г та 6,5-10,8 г відповідно проти значень у контролі – 0,9-3,9 г.

Абсолютні прирости маси тіла цьоголіток строкатого товстолобика у дослідній групі коливалися від 3,3-3,8 г до 6,7-8,6 г проти значень у контролі, де вирощування посадкового матеріалу проводилося на фоні суттєвої обмеженості інтенсифікаційних заходів, на рівні від 2,7 до 3,5 г.

Аналіз абсолютних приростів маси тіла цьоголіток білого амура свідчить про реалізацію потенції росту протягом липня-серпня при оптимальних температурах для даного виду з максимальними значеннями на рівні 10,3 г та 22,4 г у варіантах ІІ та ІІІ відповідно. Цьоголітки білого амура у варіанті ІІІ досягли стандартної маси тіла (30 г) вже на початку серпня, при цьому на момент облову їх середня індивідуальна маса сягнула 64 г, що пояснюється розрідженою щільністю посадки даного виду.

Склад вмісту кишечників коропа змінювався протягом сезону. Основу харчової грудки у липні складали зоопланктон (30,4-47,8 %) і зообентос (17,3-25,1 %), у меншій кількості зустрічався детрит (14,8-20,0 %). Починаючи з серпня відмічалося різке зменшення вмісту тваринних компонентів – від 25,0 до 10,2 % у кінці літа. Організми зообентосу знаходилися у мінімальній кількості харчової грудки наприкінці вересня, коли основну роль у живленні відігравав детрит, доля якого сягала 74-92 %. Індекси наповнення кишечників знижувалися від початку до кінця вирощування з 837 до 44 о/ооо.

Основу живлення білого товстолобика складали фітопланктон та детрит. Фітопланктон був представлений діатомовими, зеленими та евгленовими водоростями. Вміст водоростей у кишечниках варіював від 38,4 до 63,7 % від загального вмісту харчової грудки. Вміст детриту у раціоні білого товстолобика збільшувалося від початку до кінця вирощування з 24,3 до 60,5 % від загального вмісту кишечників. Індекси наповнення кишечників знижувалися від початку до кінця вирощування з 552 до 72 о/ооо.

У живленні строкатого товстолобика основну роль відігравали компоненти зоопланктону та фітопланктону, які складали 45,4-70,6 % від загального вмісту харчової грудки. У менших кількостях зустрічався детрит (12,4-40,7%). Значення детриту у живленні збільшувалося від початку до кінця вирощування. Індекси наповнення кишечників знижувалися від початку до кінця вирощування з 470 до 52 о/ооо.

Основу харчової грудки білого амура протягом всього вегетаційного сезону складали залишки м’якої вищої водної рослинності (інколи до 100 %). Індекси наповнення кишечників знижувалися від початку до кінця вирощування з 748 до 60 о/ооо.

Біологічна характеристика цьоголітків. При визначенні якісної оцінки цьоголіток коропових риб визначали вміст в тілі риби вологи, жиру, білку та золи. Ці показники було визначено за допомогою відповідних аналізів, в результаті яких було встановлено, що кількість сирої речовини у молоді коропових риб коливалася у межах від 17,57 % у білого амура з контролю до 23,84 % у коропа з варіанту ІІІ. Максимальний вміст ліпідів було відмічено у цьоголіток білого амура (6,08-6,34%) з варіантів ІІ і ІІІ, а мінімальний – у білого амура та білого товстолобика (3,84-3,87 %) з контролю. Забезпеченість протеїном на найвищому рівні була відмічена у коропів з коливанням по ставах від 14,56 % до 15,16 %, найменш забезпеченими виявилися цьоголітки строкатого товстолобика з мінливістю зазначеного показника у межах від 12,28 % до 12,80 %.

Високий рівень кореляційної залежності між рядом рибогосподарських показників та біологічними параметрами дав змогу провести регресійний аналіз отриманих даних та обумовив доцільність побудови лінійних регресійних рівнянь (табл. 4)

Таблиця 4

Рівняння залежностей біохімічних показників

від рибогосподарських факторів та умов

Види риб

Рівняння залежностей*

Короп

У (волога) = 104,916 – 2,356К - 0,764П - 0,17Щ

У (жир) = 1,709 + 1,018К + 0,091П - 0,071Щ

У (білок) = -11,717 + 1,678К + 0,727П +0,251Щ

У (зола) = 5,092 – 0,339К – 0,054П – 0,01Щ

Білий товстолобик

У (волога) = 87,1 – 0,17К – 0,047П - 0,025Щ

У (жир) = 0,961 + 0,088К + 0,007П +0,042Щ

У (білок) = 7,12 + 0,107К + 0,064П – 0,013Щ

У (зола) = 4,812 – 0,026К – 0,023П – 0,004Щ

Строкатий товстолобик

У (волога) = 80,117 – 0,306К + 0,155П – 0,131Щ

У (жир) = 5,063 + 0,164К – 0,149П + 0,141Щ

У (білок) = 11,807 + 0,219К – 0,054П + 0,03Щ

У (зола) = 3,013 – 0,077К  + 0,048П  - 0,04Щ

Білий амур

У (волога) = 70,624 + 4,489К + 0,54П – 0,293Щ

У (жир) = 8,983 – 2,568К – 0,234П  + 0,164Щ

У (білок) = 18,945 – 2,937К – 0,401П + 0,195Щ

У (зола) = 1,449 + 1,016К  + 0,095П – 0,065Щ

* - де К – кормова база; П – склад полікультури; Щ – щільність посадки.

Вплив умов зимівлі на біологічні показники однорічок коропових риб. Технологія зимівлі цьоголіток. В умовах ставового господарства ОРК «Рибаки Херсону» у 2005 році на зимівлю було пересаджено 683,5 тис. екз. коропових риб з щільністю посадки за коропом 82,9 тис. екз/га (2470 кг/га), за білим товстолобиком 150,1 тис. екз/га (4232 кг/га), за строкатим товстолобиком 69,4 тис. екз/га (1680 кг/га), за білим амуром 39,4 тис. екз/га (1643 кг/га). Загальна іхтіомаса зимуючої риби становила 10025 кг/га. Результати зимівлі представлені у таблиці 5.

Таблиця 5

Результати зимівлі посадкового матеріалу

Рік

Сума t, °С

середня t, °С

Види риб

Посаджено

цьоголіток

Виловлено

однорічок

Вихід, %

тис.екз.

га

середня

маса, г

тис.екз.

га

середня

маса, г

2005-2006

627,2

3,3

Короп

82,9

29,8

70,1

27,0

84,5

Білий товстолобик

150,1

28,2

125,4

23,8

83,6

Строкатий тов-бик

69,4

24,2

55,25

21,2

79,6

Білий амур

39,4

41,7

35,5

37,0

90,1

Всього:

342,8

286,3

2006-2007

829,4

4,4

Короп

75,8

52,4

65,1

43,8

85,9

Білий товстолобик

108,0

19,4

41,75

15,0

38,7

Строкатий тов-бик

94,5

25,0

45,3

20,1

48,0

Білий амур

36,3

48,4

30,85

40,1

85,0

Всього:

315,5

183,0

Навесні показники виходу практично відповідали галузевим стандартам, які для півдня України прийняті на рівні 80-85 %. Максимальним показником виходу з зимівлі характеризувався білий амур на рівні 90,1 % з максимальною середньою масою тіла 37,0 г. Мінімальний вихід продемонстрував строкатий товстолобик – 79,6 % з масою на рівні 21,2 г. По коропу та білому товстолобику вихід склав 84,5 та 83,6 % відповідно.

У 2006 році на зимове утримання було посаджено 315,5 тис. екз. коропових риб з щільністю посадки на рівні 75,8 тис. екз/га за коропом (3972 кг/га), 108,0 тис. екз/га за білим товстолобиком (2095 кг/га), 94,5 тис. екз/га за строкатим товстолобиком (2363 кг/га) та 36,3 тис. екз/га за білим амуром (1757 кг/га). В цілому на зимівлю було розміщено 10187 кг/га живої іхтіомаси.

Після зимового утримання 2006-2007 років виходи на рівні нормативних були відмічені лише для коропа та білого амура, які склали 85,9 % та 85,0 % відповідно. Такі показники були отримані лише завдяки початковій масі, яка перед зимівлею була на рівні 52,4 г та 48,4 г відповідно (при нормі 30 г). Показники виходу за товстолобиками були майже вдвічі менші за нормативні, при цьому максимальні втрати маси тіла на рівні 19,8 та 22,6 % були властиві однорічкам товстолобиків.

Втрати середньої маси тіла риб (відносно маси восени) за період зимівлі 2005-2006 року становили по коропу 9,4 %, по білому амуру 11,2 %, по строкатому і білому товстолобикам 12,4 % та 15,5 % відповідно; протягом 2006-2007 років максимальні втрати маси тіла на рівні 19,8 та 22,6 % були властиві однорічкам товстолобиків.

Біологічна характеристика однорічок. За період зимового утримання 2005-2006 років втрати сухої речовини коливалися у межах від 16,61 % у коропа до 21,03 % у білого товстолобика. Максимальна кількість жиру за період зимівлі була витрачена річняками білого товстолобика на рівні 27,15 %, а мінімальна у білого амура – близько 20,84 %. Максимальні витрати білків властиві рослиноїдним білому амуру (18,34 %) та білому товстолобику (17,09 %).

Результати зимівлі протягом 2006-2007 років відзначилися значно більшими втратами основних поживних речовин порівняно з попереднім роком. Так, втрати сухої речовини варіювали від 21,32 % у білого амура до 28,81 % у білого товстолобика. Підвищеною утилізацією жирів та білків характеризувався білий товстолобик з втратами на рівні 37,64 % та 20,67 відповідно.

Економічна ефективність вирощування рибопосадкового матеріалу. Аналіз економічної ефективності вирощування коропових риб в умовах ОРК «Рибаки Херсону» представлений у таблиці 6.

Таблиця 6

Економічна ефективність вирощування цьоголіток коропа та рослиноїдних риб в умовах ОРК «Рибаки Херсону», (2005/2006 роки)

Показники

Варіанти

І

ІІ

ІІІ

Посаджено, тис.екз.

900 / 950

900 / 950

900 / 950

Виробничі площі, га

10,0

10,0

11,6

Процент виходу цьоголіток, %

23 / 21

26 / 22

27 / 23

Виловлено цьоголіток, тис.екз.

203 / 199

236 / 211

245 / 222

Рибопродуктивність, кг/га

440 / 517

624 / 715,5

788,5 / 695

Загальні виробничі витрати, грн./га

4753 / 5832

5830 / 6867

7153 / 7384

Вартість рибопродукції, грн./га

5372 / 6339

7420 / 9003

9440 / 8848

Прибуток, грн./га

619 / 507

1590 / 2136

2287 / 1464

Рівень рентабельності, %

11,5 / 8,0

21,4 / 23,7

24,2 / 16,5

З огляду на дані таблиці, найбільший прибуток було отримано у дослідній групі, який у 2005 році перевищував варіант І на 971 грн./га варіант ІІ та на 1668 грн./га варіант ІІІ, а також у 2006 році – на 1629 грн./га та на 957 грн./га відповідно.

Проаналізувавши економічну ефективність проведених досліджень в умовах ставового господарства ОРК «Рибаки Херсону», можна зробити висновок, що найбільш привабливим виявився варіант ІІІ, при якому рівень рентабельності був на 9,9-15,7 % більшим порівняно з варіантом І. У варіанті ІІІ цей показник становив 21,4-23,7 %, що є також непоганим результатом для рибогосподарської діяльності, та перевищував варіант І на 8,5-12,7 %,.

ВИСНОВКИ

1. Рибницько-біологічні особливості вирощування посадкового матеріалу коропових риб в умовах спеціалізованих господарств півдня України дозволяють отримувати цьоголіток з масою тіла, яка значно перевищує діючі галузеві стандарти.

2. Температурний режим, концентрація розчинених у воді газів, зокрема кисню, вміст біогенних елементів та інші фізико-хімічні параметри води у вирощувальних та зимувальних ставах господарств, на базі яких проводилися дослідження, відповідали загальноприйнятим у ставовому рибництві нормативам і були сприятливими для вирощування посадкового матеріалу коропових риб.

3. Гідробіологічні умови протягом вегетаційних сезонів 2005-2007 років за середньосезонними показниками біомаси кормових організмів, в цілому, характеризувалися оптимальним рівнем розвитку фітопланктону (17,06-34,25 г/м3) та зообентосу (2,36-4,18 г/м2) і помірним – зоопланктону (2,15-9,02 г/м3).

4. Найкраще розвинутою кормова база була у вирощувальних ставах ОРК «Рибаки Херсону», де у якості добрив використовували малоцінну рибу. У дослідних ставах рибопродуктивність склала 670-740 кг/га, переважну частку якої забезпечили цьоголітки коропа на рівні 39,5 та 43,3 %, завдяки тому, що при облові ставів вони мали більш високу середню масу, ніж у контролі, а саме: 40 та 50 г проти 19 г. У ставах Цюрупинського НВРГ рибопродуктивність була найвищою у варіанті, де щільність посадки коропових риб була на рівні 100 тис екз./га,  і становила у межах 552-625 кг/га проти 266 кг/га у варіанті з щільністю посадки 80 тис. екз./га.

5. Результати зимівлі посадкового матеріалу коропових демонстрували показники виходу на рівні 80-85 %, що відповідає галузевим стандартам, оскільки поступове зниження температури води в початковий період зимівлі забезпечило формування сприятливих умов для утримання коропа та рослиноїдних риб.

6. Середні величини втрати маси тіла риб за період зимівлі становили по коропу 9,4 %, по білому амуру 11,2 %, по строкатому і білому товстолобикам 12,4 % та 15,5 % відповідно. Максимальна кількість жиру за період зимівлі була витрачена однорічками білого товстолобика на рівні 27,15 %, а мінімальна у білого амура – близько 20,84 %.

7. Висока економічна ефективність (рентабельність на рівні 16,5-24,2%) вирощування посадкового матеріалу при однолітньому обороті досягається за рахунок впровадження нетрадиційних добрив (нехарчова риба), оптимальних величин щільності посадки, адаптованих до умов спеціалізованих господарств, підтримання на відповідному рівні фізико-хімічних показників води та рівня розвитку  природної кормової бази вирощувальних ставів.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Доцільно використовувати поступовий принцип заповнення вирощувальних ставів протягом 7-8 діб до посадки заводських личинок коропових риб, яких висаджувати при залитті 1/3 проектного об’єму води і при цьому буде залито водою не менше 2/3 площі ставу.

2. Рекомендована щільність посадки личинок віком 4-5 діб повинна складати по коропу на рівні 20 тис.екз./га (20% полікультури), білому товстолобику – 45 тис.екз./га (45%), строкатому товстолобику – 20 тис.екз./га (20-25%), білому амуру – 15 тис.екз./га (15%).

3. Загальна щільність посадки личинок у віці 4-5 діб має бути на рівні 100 тис.екз./га площі вирощувального ставу при обмеженому використанні інтенсифікаційних заходів (200 кг/га мінеральних та 2 т/га органічних добрив) за умов одержання рибопосадкового матеріалу з кінцевою масою тіла не менше 20 г.

4. Для цьоголіток стандартної маси, з метою більш вдалої зимівлі в умовах рибницьких господарств півдня України, вміст резервних речовин, а саме жиру та білку, має бути на рівні не менше 6% та 15% для коропа, 5% та 13% для товстолобиків, 6% та 14% для білого амура.

Список друкованих праць за темою дисертації

  1.  Лянзберг О.В. Вплив термічного режиму на результативність зимівлі рибопосадкового матеріалу коропових риб в умовах півдня України /                  О.В. Лянзберг // Таврійський науковий вісник. – 2008. - Вип. 56. – С. 172-176.
  2.  Лянзберг О.В. Вплив щільності посадки на рибогосподарсько-біологічні та біохімічні показники цьоголітків коропових риб в умовах півдня України / О.В. Лянзберг // Таврійський науковий вісник. – 2008. - Вип. 60. - С. 158-164.
  3.  Лянзберг О.В. Динаміка гематологічних показників коропових риб протягом зимового утримання / О.В. Лянзберг, І.М. Шерман // Рибогосподарська наука України. – 2008. - № 4. – С. 104-107 (збір матеріалу, участь в опрацюванні та написанні статті).
  4.  Лянзберг О.В. Вплив термічного режиму у процесі зимівлі на морфо-біологічні показники річняків коропових риб / О.В. Лянзберг // Тези доповідей молодих учених: Матеріали ІІ Міжнародної конференції «Біологія: від молекули до біосфери» (19-21 листопада 2007 р.). – Харків, 2007. – С. 271-272.
  5.  Лянзберг О.В. Використання нехарчової риби з метою одержання додаткової рибопродукції / О.В. Лянзберг // Материалы Международной научно-педагогической конференции «Современное состояние рыбного хозяйства: проблемы и пути решения» (01-03 апреля 2008 г). – Херсон, 2008. – С. 88-91.
  6.  Лянзберг О.В. Вплив екологічних умов вирощування на біохімічні показники цьоголітків коропових риб / О.В. Лянзберг // Збірник тез IV Міжнародної наукової конференції студентів і аспірантів «Молодь та поступ біології» (07-10 квітня 2008 р.). – Львів, 2008. – С. 434-435.
  7.  Лянзберг О.В. Аналіз живлення молоді коропових риб в умовах полікультури / О.В. Лянзберг // Тези І міжнародної іхтіологічної науково-практичної конференції «Сучасні проблеми теоретичної і практичної іхтіології» (18-21 вересня 2008 р.). – Канів, 2008 . – С. 102-104.
  8.  Лянзберг О.В. Вплив зимівлі на гематологічні показники коропових риб / О.В. Лянзберг // Тези доповідей молодих учених: Матеріали ІІІ Міжнародної конференції «Біологія: від молекули до біосфери» (18-21 листопада 2008 р. ). – Харків, 2008. – С. 382-384.
  9.  Лянзберг О.В. Амінокислотний склад білків м’язової тканини цьоголітків коропових риб / О.В. Лянзберг // Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених «Наукове забезпечення раціонального використання природно-ресурсного потенціалу територій та акваторій України» (20 листопада 2008 р.). – Херсон, 2008. - С. 15-19.

АНОТАЦІЯ

Лянзберг О.В. Особливості вирощування посадкового матеріалу коропових риб для зариблення різнотипних водойм півдня України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.03 – рибництво. Інститут рибного господарства НААН України, Київ, 2010.

Присвячена підвищенню ефективності вирощування посадкового матеріалу коропа та рослиноїдних риб для зариблення різнотипних водойм півдня України, вивченню гідрохімічних та гідробіологічних режимів вирощувальних ставів, дослідженню впливу умов вирощування та зимівлі на рибницько-біологічні показники цьоголіток та однорічок.

Наведені результати рибогосподарсько-біологічних досліджень, які дозволили визначити нові методи вирощування цьоголіток коропових риб з масою тіла, яка значно перевищує діючі нормативи. Обґрунтовано доцільність використання нехарчової риби (86-100 кг/га) з метою покращення стану природної кормової бази вирощувальних ставів.

Теоретично доведено можливість використання цьоголіток коропових риб, маса тіла яких становить 20-30 г та більше, використовувати для зариблення різнотипних водойм півдня України.

Основні результати роботи впроваджені у виробництво.

Ключові слова: цьоголітки, однорічки, короп, рослиноїдні риби, рибничо-біологічні показники, природна кормова база, рибопродуктивність.

АННОТАЦИЯ

Лянзберг О.В. Особенности выращивания посадочного материала карповых рыб для зарыбления разнотипных водоемов юга Украины. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.03 – рыбоводство. Институт рыбного хозяйства Украины НААНУ, Киев, 2010.

Диссертационная работа посвящена увеличению эффективности выращивания посадочного материала карпа и растительноядных рыб для зарыбления разнотипных водоемов юга Украины, изучению гидрохимических и гидробиологических режимов прудов, исследованию влияния условий выращивания и зимовки на рыбоводно-биологические показатели сеголеток и годовиков.

В основу диссертационной работы легли материалы исследований, проведенных на протяжении 2005-2007 гг. на базе выростных и зимовальных прудов арендного рыбохозяйственного кооператива «Рыбаки Херсона» и Цюрупинского нерестово-выростного рыбоводного хозяйства, специализирующихся на выращивании посадочного материала карповых рыб.

Приведены результаты рыбохозяйственно-биологических исследований, которые дали возможность определить новые методы выращивания сеголетков карповых рыб с массой тела, значительно превышающей действующие нормативы. Обоснована целесообразность использования непищевой рыбы (86-100 кг/га) с целью улучшения состояния естественной кормовой базы выростных прудов. При условии пастбищного содержания при плотности посадки на уровне 80 тыс. экз./га с каждого гектара пруда можно получить 670-740 кг сеголетков.

Исследованиями установлено, что постепенное понижение температуры воды формирует благоприятные условия зимовки для карпа и растительноядных рыб и способствует получению выхода на уровне нормативов (80-85 %). Скачкообразные изменения термического режима зимовки, наиболее характерные в экстремальных условиях юга Украины, приводят к значительным отходам годовиков, особенно толстолобиков.

Теоретически доказана возможность использования для интродукции в малые водохранилища Степной зоны Украины посадочного материала рыб-мелиораторов возрастной группы сеголетки со средней массой 20-30 г и более, выращенных по пастбищной технологии.

Высокого экономического эффекта (рентабельность на уровне 16,5-24,2) выращивания посадочного материала при однолетнем обороте можно получить за счет использования нетрадиционных удобрений (непищевая рыба), новых нормативов плотностей посадки, соблюдения технологических приемов, поддержания на соответствующем уровне физико-химических условий и состояния природной кормовой базы выростных прудов.

Основные результаты работы внедрены в производство.

Ключевые слова: сеголетки, годовики, карп, растительноядные рыбы, рыбоводно-биологические показатели, естественная кормовая база, рыбопродуктивность.

SUMMARY

Lyanzberg O.V. The peculiarities of the carp stocking-material’s breeding for fish-planting of various reservoirs of the south of Ukraine. – Manuscript.

Thesis for a Candidate Degree in Agricultural Sciences, speciality 06.02.03 – Fisheries. Institute for Fisheries of the National Ukrainian Academy of Agricultural Sciences, Kiev, 2010.

The dissertation’s investigation is devoted to the problem of increasing of the growth-efficiency of carp and herbivorous fishes’ stocking-material for fish-planting of various reservoirs of the south of Ukraine; studying the hydro-chemical and the hydro biological regimes of ponds and the influence of growing terms and wintering on the biological indexes of age-0-fish and one-year-old-fish.

The results of the fishery and the biological researches, which gave the opportunity to find out new methods of carp age-0-fish growing with the body mass which considerably exceeding operating standards were shown. The expediency of usage of uneatable fish (86-100 kg/ha) on purpose to improve the condition of the natural food-base of the fish-rearing ponds was proved.

It was recommended to use the age-0-fish of carp with the body mass about 40-50 gr. and more for stocking various reservoirs of the south of Ukraine.

The main results of the investigational work have been introduced in the fish production.

Keywords: age-0-fish, one-year-old-fish, carp, herbivorous fishes, biological indexes, natural food-base, fish-rearing ponds, fish productivity.


Підписано до друку _______2010 р.

Формат 60х84 1/16. папір офсетний. Друк – різографія.

Тираж 100 примірників

___________________________________________________

Інститут рибного господарства НААН України

м. Київ – 164, вул. Обухівська, 135



Фізико-хімічний режим

ізико-хімічний режим, кормова база, живлення

Рибогосподарсько-біологічні показники

посадкового матеріалу коропових риб

Результати вирощування посадкового матеріалу коропових риб

Вплив інтенсифікаційних заходів

Вплив термічного режиму

Вплив початкової середньої маси

Вплив умов зимівлі на рибницько-біологічні показники однорічок

Вплив умов вирощування на рибницько-біологічні показники цьоголіток

БІОЛОГО-ТЕХНОЛОГІЧНІ СКЛАДОВІ ВИРОЩУВАННЯ ПОСАДКОВОГО МАТЕРІАЛУ КОРОПОВИХ РИБ ДЛЯ РІЗНОТИПНИХ ВОДОЙМ ПІВДНЯ УКРАЇНИ


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

5478. Общая характеристика стратегического управления 64 KB
  Общая характеристика стратегического управления Значение стратегического управления в общем менеджменте. Основные этапы развития менеджмента. Содержание и характеристика стратегического менеджмента. Значение стратегического у...
5479. Теория предела. Числовые последовательности. 227.5 KB
  Теория предела. Числовые последовательности. Функция, заданная на множестве натуральных чисел, называется числовой последовательностью. Т.е., если каждому натуральному числу n поставлено в соответствие определенное число, то говорят, что зада...
5480. Информационно-коммуникационные сети. Курс лекций 2.23 MB
  Инфо-коммуникационные сети Лекция 1. Сети связи, их характеристики, место корпоративных сетей В соответствии с ФЗ О связи сеть связи – это технологическая система, включающая в себя средства и линии связи. В научной литературе дается др...
5481. Особенности организации труда 77.5 KB
  Теоретические основы организации труда. Основные понятия организации труда. Организация труда или организационные отношения - это форма, в которой реализуются экономические результаты трудовой деятельности. Поэтому организация труда...
5482. Анатомо-физиологические особенности и морфофункциональное обеспечение двигательной активности детей 102.5 KB
  Анатомо-физиологические особенности и морфофункциональное обеспечение двигательной активности детей План Закономерности роста и развития детей Анатомо-физиологические особенности Внутриутробное развитие двигательной активности...
5483. Атмосфера. Ее происхождение и ионизация 424.5 KB
  Атмосфера Атмосфера - воздушная оболочка Земли (самая внешняя из земных оболочек), находящаяся в непрерывном взаимодействии с остальными оболочками нашей планеты, постоянно испытывающая влияние космоса и прежде всего влияние Солнца. Масса атмос...
5484. С# и объектно-ориентированное программирование 236.5 KB
  С# и объектно-ориентированное программирование Формальное определение класса в С# Класс в С#, как и в других языках программирования, - это пользовательский тип данных (userdefinedtype, UDT), который состоит из данных (часто называе...
5485. Предмет и метод экономической науки. Основные этапы развития экономической мысли 41 KB
  Предмет и метод экономической науки. Основные этапы развития экономической мысли. Цели изучения темы: получить представление об экономической деятельности и экономических отношениях, о предмете и методе экономической науки, проследить основные этапы...
5486. История становления и развития социологии 148 KB
  История становления и развития социологии Предыстория социологии. Формирование основ социологической науки в трудах О.Конта (1798-1857). Классический период развития социологии. Социально-философские учения античности. Социал...