65264

ОПТИМІЗАЦІЯ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ПІЗНЬОСТИГЛИХ СОРТІВ КАПУСТИ БІЛОГОЛОВОЇ В УМОВАХ ПІВДЕННО-ЗАХІДНОЇ ЧАСТИНИ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Автореферат

Лесное и сельское хозяйство

На сучасному етапі розвитку овочівництва у зв’язку з постійним дорожчанням ресурсів і посиленням вимог до якості товарної продукції капусти білоголової широкого розвитку набуває науково обґрунтоване застосування мінеральних добрив...

Украинкский

2014-07-27

515.98 KB

1 чел.

20

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

Мулярчук Оксана Іванівна

УДК 635.342:631.17: 631.6

ОПТИМІЗАЦІЯ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ 

ПІЗНЬОСТИГЛИХ СОРТІВ КАПУСТИ БІЛОГОЛОВОЇ В УМОВАХ ПІВДЕННО-ЗАХІДНОЇ ЧАСТИНИ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

   

06.01.06.овочівництво

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Київ10

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Подільському державному аграрно-технічному університеті Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник 

доктор сільськогосподарських наук, професор

ОВЧАРУК Василь Іванович, Подільський державний аграрно-технічний університет, завідувач кафедри плодоовочівництва, лісового і садово-паркового господарства

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, професор

ЖУК Ольга Яківна, Національний університет біоресурсів і природокористування України, професор кафедри овочівництва

кандидат сільськогосподарських наук

ЛЕЩУК  Надія Василівна, Український інститут експертизи сортів рослин НААН України, старший науковий співробітник відділу наукової координації та методики

 

   Захист відбудеться02 червня 2010 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.04 у Національному університеті біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус3, ауд. 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус4, к. 28

   

Автореферат розісланий23 квітня 2010 р.

Вчений секретар 

спеціалізованої вченої ради                                                           І.В. Логінова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА  РОБОТИ

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку овочівництва у зв’язку з постійним дорожчанням ресурсів і посиленням вимог до якості товарної продукції капусти білоголової широкого розвитку набуває науково обґрунтоване застосування мінеральних добрив, економне використання вологи, добір відповідних до регіону пізньостиглих сортів, які вимагають як проведення відповідних комплексних досліджень, так і вдосконалення базових моделей технологій вирощування. 

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи є складовою частиною загального тематичного плану Подільського державного аграрно-технічного університету та держбюджетної тематики:Розробити енергозаощаджуючі  та екологічно безпечні технології вирощування сільськогосподарських культур та покращення якості продукції для південно-західної частини Лісостепу України” (номер державної реєстрації  0199U002654).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягала у розробленні та оптимізації елементів технології вирощування для пізньостиглих сортів капусти білоголової Яна, Харківська зимова і Українська осінь в умовах південно-західного Лісостепу України шляхом науково обґрунтованого застосування мінеральних добрив на програмований урожай і краплинного зрошення.

Для досягнення поставленої мети вирішували такі завдання: 

–розробити і методом проведення польових і лабораторних досліджень перевірити вплив розрахункових норм мінеральних добрив і краплинного зрошення на ріст і розвиток рослин капусти білоголової;

–обґрунтувати вплив елементів технології, які досліджували, на формування врожайності пізньостиглих сортів капусти білоголової;

–дати оцінку біохімічному складу свіжої продукції капусти білоголової;

–визначити економічну й біоенергетичну ефективність елементів технології вирощування капусти білоголової.

Об’єкт дослідженнябіологічні й фізіологічні процеси, що проходять в рослинах капусти білоголової під впливом елементів технології вирощування які досліджували.

Предмет дослідження біометричні показники росту й розвитку рослин капусти білоголової залежно від норми мінеральних добрив на програмований урожай і краплинного зрошення (повнота сходів, площа листків, фотосинтетичний потенціал, продуктивність фотосинтезу, маса головки та ін.); врожайність, товарність та якість продукції.

Методи дослідження: польовий, лабораторний та метод математичної статистики.

Наукова новизна одержаних результатів. В умовах південно-західного Лісостепу України для пізньостиглих сортів капусти білоголової Яна, Харківська зимова і Українська осінь  розроблено елементи технології вирощування, які базуються на застосуванні передпосівного внесення мінеральних добрив на  програмований урожай (N120P80K150). Оптимізовано поливні норми краплинного зрошення за періодами: 

  •  від висаджування розсади до зав’язування головки проводили 56 поливів  поливною нормою 30  50 мм;  
  •  від зав’язування до початку достигання головки –9-10 поливів поливною нормою 50  90 мм;
  •  від початку достигання головки до технічної стиглості –5-6 поливів поливною нормою 70  90 мм.

Практичне значення одержаних результатів  полягає в тому, що запропонована система оптимізації елементів технології вирощування пізньостиглого сорту капусти білоголової Харківська зимова, забезпечує підвищення врожаю на 18,0 т /га та покращення якості головок капусти білоголової.

Результати досліджень впроваджені в господарствах: ТОВОвочевий дім Поділлям. Шепетівка, Хмельницької області (1га); приватному сільськогосподарському підприємствіЗолота нива Кам’янець-Подільського району Хмельницької області (2га); СТОВ ВФМріяКам’янець-Подільського району Хмельницької області (1га). Загальна площа впроваджень становила 4 га. Матеріали досліджень покладено в основу методичних рекомендацій, які використовуються студентами для виконання дипломних робіт, складання технологічних карт вирощування капусти білоголової на практичних заняттях у Подільському державному аграрно-технічному університеті. 

Особистий внесок здобувача полягає в опрацюванні вітчизняної та зарубіжної наукової інформації за темою дисертаційної роботи, розробленні програми й і визначенні методики досліджень, проведенні польових досліджень, аналізі та статистичній обробці отриманих результатів,  написанні дисертаційної роботи та впровадженні результатів досліджень у виробництво. 

Апробація результатів дисертації. За матеріалами досліджень зроблені повідомлення на щорічних науково-практичних і методичних конференціях професорсько-викладацького складу Подільського державного аграрно-технічного університету (Кам’янець-Подільський,  20042007, 2009 рр.): науковій конференціїАграрному виробництвунаукове забезпечення, що проводилась у Харківському національному аграрному університеті (Харків, 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції до 110-річчя Національного аграрного університету (Київ, 2008 р.), Всеукраїнській конференції молодих учених (Умань, 2009 р.).

Публікації.  За результатами досліджень опубліковано 6 наукових праць у фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Основний зміст дисертаційної роботи викладено на 120 сторінках комп’ютерного набору, містить вступ, 5 розділів, висновки, рекомендації виробництву та додатки. Експериментальний матеріал представлено в 29 таблицях, 27 рисунках, 16 додатках. Список використаної літератури містить 215 джерел, з яких  16латиницею.

ВПЛИВ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ НА ВРОЖАЙНІСТЬ пізньостиглих сортів КАПУСТИ БІЛОГОЛОВОЇ

(Огляд літератури)

Проаналізовано дослідження вітчизняних і зарубіжних учених з питань оптимізації елементів технології вирощування капусти білоголової пізньостиглої шляхом запровадження сучасних сортів (Хареба В.В., 2004; Жук О.Я. 1980; Чернишенко Т.В., 1998), внесення мінеральних добрив на програмований урожай (Бикін А.В., 2004;. Гончаренка В.Ю, 1989;. Ходєєва Л.П, 1997) та застосування краплинного зрошення (Болотських О.С., 1972; Чернецький В.М., 1996). На підставі огляду висунуто робочу гіпотезу, визначено мету і завдання 
дослідження про те,
 що технологія вирощування пізньостиглих сортів капусти білоголової вимагає подальшої оптимізації, шляхом поєднання найбільш впливових на врожайність та якість продукції таких елементів, як внесення мінеральних добрив на програмований урожай і регулювання водного режиму ґрунту шляхом застосування краплинного зрошення.

УМОВИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Експериментальну роботу виконано у Подільському державному аграрно-технічному університеті протягом 20042006 рр. 

Ґрунт дослідного поля  чорнозем вилугуваний, малогумусний, середньосуглинковий на лесовидних суглинках. Вміст гумусу (за Тюріним) в шарі ґрунту 030 см становить 3,864,11 %. Вміст сполук азоту, що легко гідролізуються, (за Корнфілдом) 111121 мг/кг (високий), рухомого фосфору (за Чіріковим) 90 мг /кг (середній) і обмінного калію (за Чіріковим) 179 мг /кг ґрунту (високий). Ємність поглинання коливається в межах 33  36 мг-екв /100 г ґрунту. Гідролітична кислотність становить 0,760,87 мг-екв /100 г ґрунту, ступінь насичення основами  94,7 та 99,0 %.

Клімат південно-західного Лісостепу України помірно теплий, з достатнім зволоженням. Середньорічний радіаційний баланс в регіоні становить 43,3 кКал /см2, за вегетаційний період пізньостиглих сортів капусти білоголової  137,73 кДж /см2. Найбільше поступає ФАР у червні й липні. За період з травня до серпня на поверхню ґрунту надходить ¾  від річної суми тепла.

Річна сума опадів коливається в межах 550700 мм, ¾ з них випадає у 
теплу пору року.
 Про розподіл опадів у часі та їх інтенсивність свідчить кількість днів з опадами: найбільше їх на півночі області  до 163 днів за рік; на півдні і південному сході їх  менше. У вигляді снігу опади випадають 35  40 днів, а дощу 102 104 дні. Гідротермічний коефіцієнт у регіоні становить 1.4.

Погодні умови у роки досліджень мали такі особливості. У 2004 р. дефіцит вологи припадав на третю декаду травня, першу декаду червня, другу декаду серпня, першу й другу декади вересня й жовтня. У 2005 р. вегетація капусти білоголової відбувалася в умовах майже наближених до середньорічної норми за опадами з певним підвищенням температури повітря  в  третій  декаді  травня і  з другої декади липня до третьої декади серпня. Досить строкатим до середніх багаторічних щомісячних норм опадів і температур повітря був 2006 р., хоча в цілому він став найбільш сприятливим для  росту й розвитку пізньостиглих сортів капусти білоголової. Під час достигання головок нестачу опадів компенсували краплинним зрошенням.

Трифакторний польовий дослід з вивчення елементів технології вирощування пізньостиглих сортів капусти білоголової  проводили за схемою:

Фактор Арегулювання водного режиму шляхом застосування краплинного зрошення:

  1.  Без поливуконтроль.
  2.  Краплинне зрошення.

Фактор Бмінеральні добрива:

  1.  Без добривконтроль.
  2.  N120P80K150 –передпосівне внесення.
  3.  N60P40K75 –передпосівне внесення.

Фактор Впізньостиглі сорти капусти білоголової:

  1.  Яна  контроль. 
  2.  Харківська зимова. 
  3.  Українська осінь.

Площа елементарної посівної ділянки    39,2 м2  (2,8  14 м), облікової  28 м2 (2,8  10 м), повтореннячотириразове. Дослід закладали за методом  розщеплених ділянок. 

У дослідах виконували такі обліки, спостереження та аналізи.

  1.  Фенологічні спостереження за фазами росту й розвитку рослин капусти білоголової проводили заМетодикою дослідної справи в овочівництві і баштанництві” (2001).Методикою державного сортовипробування сільськогосподарських культур” (2000). За початок фази відмічали, появу певних морфологічних ознак у 10  %, а повну    75 % рослин .
  2.  Обліки густоти рослин проводили на всій обліковій ділянці після висаджування розсади і перед збиранням.  
  3.  Фізичні й водні властивості ґрунту визначали на ділянках несуміжних повторень у шарах 0 10, 10 20 і 20 30 см. Щільність будови твердої фази ґрунту  пікнометричним методом, щільність складення і шпаруватість ґрунту  за методом Качинського. Вологість грунту в шарі 0-20 см контролювали за показниками тензиметрів. 
  4.  Агрохімічні аналізи ґрунту проводили в Хмельницькому обласному проектно-технологічному центрі охорони родючості ґрунтів та якості продукції   
  5.  Нітратний азотіонометрично (ГОСТ 5048-89).
  6.  Площу листкової поверхні, фотосинтетичний потенціал і чисту продуктивність фотосинтезу визначали за фазами росту і розвитку рослин за методом Ничипоровича (1972). 
  7.  Агроекологічну оцінку сортів капусти білоголової виконували за методикою Еберхарта і Рассела (1966).
  8.  Облік урожаю капусти білоголової  проводили у фазі технічної стиглості з кожної ділянки окремо, облік товарної частиниза співвідношенням товарної й нетоварної частин урожаю. Масу головки визначали як середній показник кожної ділянки.
  9.   Вміст сухої речовини в рослинах визначали шляхом висушування зразка в сушильній шафі за температури 105 ОС, цукрів (сума) – за Бертраном (ГОСТ 875613-87); вітамін С – за Муррі (ГОСТ 24536-89). 
  10.   Математично-статистичний аналіз отриманих результатів досліджень здійснювали варіаційним, дисперсійним, кореляційним та регресійним методами з використанням прикладної комп’ютерної програми Statistica-6.
  11.  Економічну оцінку технології вирощування капусти білоголової проводили за методикою визначення економічної ефективності використання в сільському господарстві результатів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, нової техніки, винаходів і раціоналізаторських пропозицій (УААН, 1995).
  12.   Енергетичну оцінку здійснювали за методиками А. С. Болотських і М. М. Довгаль (2001) та А. К. Медведовського і П. І. Іваненка (1988). 

Технологія вирощування капусти білоголової в досліді, за винятком досліджуваних елементів, була загальноприйнятою для Лісостепу. 

У дослідах вирощували пізньостиглі сорти капусти білоголової Яна   (контроль), Харківська зимова і Українська осінь. 

Навесні проводили боронування і дві культивації на глибину  8 см. Добрива за схемою досліду вносили під передпосівну культивацію у формі аміачної селітри, суперфосфату простого гранульованого і  калійної солі з вмістом діючої речовини відповідно 34, 19,5 і 40 %. 

При вирощуванні капусти білоголової застосовували розсадний спосіб. Схема висаджування рослин 50 см, яка забезпечувала густоту 28,6 тис. шт. /га.

Краплинне зрошення кореневмісного шару ґрунту для підтримки оптимальної вологості ґрунту (в межах 90 85 % НВ) проводили з урахуванням фази росту й розвитку рослин. У перший період (від висаджування розсади до зав’язування головки) проводили 5 6 поливів, у другий (від зав’язування до початку достигання головки) 9 10 поливів і у третій (від початку достигання головки до технічної стиглості) 5 6 поливів; поливні норми за періодами становили відповідно 30-50,  50-90 і 70-95 мм. Вологість ґрунту контролювали за допомогою тензіометра. Якість води, що використовувалася для поливу, відповідала вимогам стандартів, що діють нині (ГОСТ 18826-73; 4151-72; 18164-72; 4245-72; 4389-72; 4386-72).

Інтегрований захист капусти від шкідників і хвороб проводили з урахуванням агрономічних порогів їх шкідливості для рослин. Збирали і обліковували врожай капусти в суху погоду, коли температура повітря вдень становила 7 ОС, а вночі була близькою до 0 ОС.

Різноманітність погодних умов у роки проведення експерименту з одного боку і типовість їх для регіону дозволили дати об’єктивну оцінку елементів технології вирощування пізньостиглих сортів капусти білоголової, що 
досліджувалися.

РІСТ І РОЗВИТОК РОСЛИН  КАПУСТИ  БІЛОГОЛОВОЇ ЗА УМОВ КРАПЛИННОГО ЗРОШЕННЯ І ВНЕСЕННЯ МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ

Ріст і розвиток рослин капусти білоголової характеризувався густотою після висаджування розсади і на час збирання рослин, проходженням фенологічних фаз росту і розвитку, динамікою утворення площі листкової поверхні і  фотосинтетичного потенціалу, чистою продуктивністю фотосинтезу, витратами вологи і поживних речовин на утворення одиниці врожаю, реакцією на дію екологічних чинників тощо. 

В умовах південного Лісостепу України пізньостиглі сорти капусти білоголової дещо відрізнялися за строками вступу в чергову фазу росту й  розвитку. Так, раніше формував урожайність сорт Яна; дещо пізніше (на  2 дні) достигала Українська осінь. Найпізнішою за технічною стиглістю була Харківська зимова. З поліпшенням живлення і водного режиму ґрунту настання чергової фази росту й розвитку капусти білоголової затримувалося від 1 до 3 днів.

Фотосинтетичну діяльність рослин капусти білоголової визначають: площа листків , її динаміка протягом вегетаційного періоду (фотосинтетичний потенціал) і чиста продуктивність фотосинтезу. У фазі наростання розетки листків рослини капусти білоголової вона становила 1,2 тис. м2/га, а фотосинтетичний потенціал становив  46,1 тис. м2   діб /га  (рис. 1).

У фазу зав’язування головки площа листкової поверхні капусти білоголової була максимальною і становила 34,3 тис. м2/га; фотосинтетичний потенціал у цей час збільшувався до 1990  тис. м2  діб /га. У фазі технічної стиглості збільшення площі листків вже не спостерігалося; фотосинтетичний потенціал становив 3332 тис. м2  діб /га. 

Порівняно з контрольним сортом капусти білоголової Яна тенденція до збільшення листкової поверхні рослин спостерігалася у сортів Харківська зимова та Українська осінь, але різниця між ними була у межах НІР05.

У контролі (без зрошення) площа листків у сортів Українська осінь, Харківська зимова у варіанті внесення мінеральних добрив нормою (N120P80K150) становила відповідно 5,0, 4,7 тис. м2/га проти 4,6 у сорту Яна та (N60P40K75) –відповідно 1,3, 1,2 і 1,2 тис. м2/га. 

На  фоні  краплинного зрошення у варіанті з нормою (N120P80K150) площа листкової поверхні зростала у Харківської зимової відповідно на 3,8 і Української осені на 3,7 проти 3,1 тис. м2/га у сорту Яна та з нормою (N60P40K75) –відповідно на 2,2; 1,9, у контролі,9 тис. м2/га.

Краплинне зрошення порівняно з контролем (без зрошення) забезпечило збільшення листкової поверхні за сортами в середньому на 3,0 тис. м2/га  з 32,4 до 35,4 тис. м2/га.

Пізньостиглі сорти капусти білоголової Харківська зимова та Українська осінь на фоні краплинного зрошення у варіанті з внесенням мінеральних добрив на програмований урожай нормою (N120P80K150) у 2006 р. з тривалістю вегетаційного періоду 167  165 діб мали фотосинтетичний потенціал до 3,9 млн м діб/га; контрольний сорт Яна з тривалістю вегетаційного періоду 162 доби мав фотосинтетичний потенціал від 1,9 (у контролі без зрошення і мінеральних добрив у 2004 р.) до 3,6 і 3,9 млн м2  діб/га у 2005 і 2006 рр. 

За даними А. А. Ничипоровича (1972), фотосинтетичний потенціал вважається оптимальним, якщо він у розрахунку на кожні 100 діб фактичної вегетації становить не менше  2 млн м2  діб/ га; у варіантах досліду, в яких поєднана дія мінеральних добрив і краплинного зрошення, відповідають цим вимогам. Краплинне зрошення порівняно з контролем (без зрошення) сприяло збільшенню фотосинтетичного потенціалу на 0,63 млн м2  діб/ га. Мінеральні добрива (N120P80K150) порівняно з варіантом без добрив забезпечили збільшення фотосинтетичного потенціалу на фоні без поливу і з краплинним зрошенням відповідно на 0,71 і 1,01 млн м2  діб/ га.

Чиста продуктивність фотосинтезу рослин капусти білоголової у варіанті (без зрошення) у сортів Харківська зимова та Українська осінь в середньому за роки досліджень становила 2,55  2,51 г 2 площі листків, у Яни,58. У 
варіантах
 з внесенням мінеральних добрив нормами (N120P80K150) і (N60P40K75)  –ці різниці зберігалися.

На фоні краплинного зрошення чиста продуктивність фотосинтезу сортів Яна, Харківська зимова і Українська осінь у варіанті внесення мінеральних 
добрив нормою
 (N120P80K150) становила відповідно 4,14; 4,12 і 3,95 та (N60P40K75) 3,55; 3,49 і 3,46 г сухої речовини 2 листкової поверхні за добу. 

Між чистою продуктивністю фотосинтезу  і  площею листкової  поверхні встановлено тісну позитивну залежність (r = 0,92), яка є достовірною у 85  випадках із 100 (коефіцієнт детермінації R2 = 0,85). За рівнянням регресії, в межах отриманих показників за площею листкової поверхні, можна з високою вірогідністю передбачити можливу чисту продуктивність фотосинтезу ЧПФ = 0,2 х,93. 

Між рівнем фотосинтетичного потенціалу і чистою продуктивністю фотосинтезу теж встановлено тісний позитивний взаємозв’язок (r = 0,96), який є достовірним у 92  випадках із 100 (коефіцієнт детермінації R2 = 0,92). Оскільки ця функція має дещо вищий коефіцієнт детермінації, то і точність розрахунків буде вищою. 

Глибина зволоження ґрунту при краплинному зрошенні тісно пов’язана із станом  розвитку кореневої системи, рівнем забезпечення  рослини необхідною кількістю поживних речовин і організацією поливів, що запобігатиме підійманню ґрунтових вод.

Ріст і розвиток капусти білоголової певним чином визначається не лише вмістом вологи в ґрунті, а й вологістю приземного повітря. За свідченням О.С. Болотських (1972), спостерігається зниження врожайності капусти білоголової за тривалої (понад 20 днів) відносної вологості повітря нижче 40 % (оптимальна в межах 80  90 %).

Витрати води на одиницю фізичного врожаю, що виражаються коефіцієнтом водоспоживання, характеризують рівень використання вологи рослиною. Кількість спожитої води рослинами капусти білоголової суттєво змінюється за фазами росту й розвитку рослин. 

З урахуванням цих особливостей, а саме кількості опадів за вегетаційний період (2004 р. –304 мм, 2005 р.434 мм і 2006 р.449 мм), поливні норми становили відповідно 153, 104 і 98 мм або 1530, 1040 і 980 м3/га. До формування головки тривалість поливу становила 3 години, під час формування і достигання головки  –відповідно 2 і 2,5 години.

Якщо у контролі (без зрошення) коефіцієнт водоспоживання був у межах 88  92, то за умов внесення мінеральних добрив повною нормою (N120P80K150)  він знижувався до 69  72, а половинною нормою (N60P40K75)  –до 83 та 86. 

Порівняно з контролем (без зрошення), у варіанті краплинного зрошення витрата води на утворення одиниці врожаю капусти білоголової зменшувалася на  7 одиниць. Мінеральні добрива на фоні краплинного зрошення сприяли суттєвому зниженню коефіцієнта водоспоживання. Залежно від сорту і норми добрив він становив від 51 до 78, найменшим він був у пізньостиглого сорту Харківська зимова за умов взаємної оптимізації умов живлення і вологозабезпечення рослин.

Як у варіантах з краплинним зрошенням, так і мінеральними добривами зниження коефіцієнта водоспоживання було істотним. 

Живлення рослин капусти білоголової тісно пов’язане із вмістом і співвідношенням поживних елементів в ґрунті та такими елементами технології її вирощування як система удобрення, яка передбачає контроль як за дозами, так і співвідношенням елементів живлення за етапами росту і розвитку. 

Про ефективність дії мінеральних добрив залежно від застосування краплинного зрошення при вирощуванні капусти білоголової можна судити на підставі оплати одиниці діючої речовини елементів живлення відповідним рівнем врожайності  (табл. 1).

На фоні без зрошення окупність одного кілограма діючої речовини мінеральних добрив у варіанті з внесенням (N120P80K150) була в межах 34  35 кг, а     (N60P40K75) –  16 кг капусти. У варіанті з застосуванням краплинного зрошення та використанні (N120P80K150) цей показник становив 50  53 кг, а  (N60P40K75)  –43  45 кг капусти. Серед пізньостиглих сортів капусти білоголової тенденція до більшої окупності одиниці діючої речовини врожаєм спостерігалася у сорту Харківська зимова.

Абіотичні й біотичні фактори середовища постійно впливають на ріст, розвиток і врожайність капусти білоголової. Фенотип капусти білоголової акумулює зміни зовнішнього середовища мінливістю певних кількісних ознак структури рослин, а через них змінює стійкість до впливу біотичних і абіотичних факторів, що відбивається на рівні  врожайності та якості продукції. До елементів технології, що суттєво впливають на мінливість фенотипу, належать норми поливу, які тісно корелюють з вологістю повітря й ґрунту, 
нормою добрив
 тощо. Адаптаціяце пристосування сортів до ґрунтово-кліматичних умов, а пластичністьвластивість рослин виживати в певних межах умов середовища, тобто визначення меж, за якими існування рослин стає неможливим. За рекомендаціями В.В. Хангильдина (1979), інтенсивним сортом вважається такий, що за оптимальних умов вирощування кожного року за врожайністю переважає інші; пластичним (здатним до мінливості) є сорт, що за середньою врожайністю у роки випробування посідає перше місце; стабільнимсорт, що у роки досліджень має найменшу різницю між максимальним і мінімальним урожаєм. Про вплив погодних умов на врожайність пізньостиглих сортів свідчать дані табл. 2.

За результатами проведених досліджень, інтенсивним сортом є Харківська зимова, яка протягом трирічних випробувань за врожайністю переважала інші сорти. Цей же сорт був і найбільш пластичний, тому що за середньою врожайністю у роки випробування також був найкращим (рис. 2).

Стабільними за врожайністю були пізньостиглі сорти Харківська зимова і Українська осіньу них різниця між максимальною і мінімальною врожайністю та стандартним відхиленням була найменшою. 

За відхиленнями від середньої дисперсії, високостабільним до змін екологічних умов був сорт Яна, високопластичнимХарківська зимова і пластичним – Українська осінь. Такі елементи технології вирощування капусти білоголової як удобрення і краплинне зрошення позитивно й суттєво впливають на пластичність цих сортів (рис. 3).

Отже, стабільність і пластичність пізньостиглих сортів капусти білоголової визначають їх біологічні особливості, біотичні і абіотичні умови регіону та елементи технології вирощування.

ВПЛИВ КРАПЛИННОГО ЗРОШЕННЯ Й МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ

НА ВРОЖАЙНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ ПРОДУКЦІЇ КАПУСТИ БІЛОГОЛОВОЇ

Інтегральним показником ефективності застосування певного елементу технології вирощування будь-якої сільськогосподарської культури є рівень врожайності та якість отриманої продукції.

Урожайність. Вплив елементів технології вирощування капусти білоголової тісно пов’язаний з погодними умовами року і фазами росту й розвитку рослини протягом вегетаційного періоду. З погодних факторів рівень врожайності капусти білоголової визначають за: сумою опадів за вегетаційний період, відносною вологістю повітря і сумою активних температур. Для визначення цих залежностей були проаналізовані  фактичні дані, що зібрані в Кам’янець-Подільському районному управлінні сільського господарства Хмельницької області за період з 1994 до 2004 рр. 

Між сумою активних температур за вегетаційний період капусти білоголової і рівнем врожайності було встановлено середню позитивну кореляційну залежність (r = 0,45). Знаючи суму активних температур, за визначеним рівнянням регресії  у = 0,0121х,2 в межах врожайності від 28 до 92 т/га, що містить вибірка з середньою врожайністю за ці роки , можна передбачити можливу врожайність капусти білоголової.

Урожайність капусти білоголової має середню за щільністю й позитивну за напрямом кореляційну залежність з сумою опадів за вегетаційний період (r = 0,30). Коефіцієнт детермінації (R2) становить 0,09 рівняння регресії має вигляд  у = 0,0106х + 3,13. Це свідчить, що навіть в умовах порівняно високої забезпеченості вологою, для капусти білоголової є необхідність підтримувати її на оптимальному рівні. Саме цю функцію і виконує краплинне зрошення. 

Протягом вегетаційного періоду рослин капусти відносна вологість 
повітря в регіоні становить
 55  65 % (коефіцієнт кореляції між відносною вологістю повітря за вегетаційний період і середньою врожайністю позитивний (r = 0,30), коефіцієнт детермінації (R2) становить 0,09, а рівняння регресії має 
вигляд
 у = 0,0106х + 3,13). Щоб надійно підвищити врожайність капусти білоголової, потрібно вжити заходів, які дозволять мати відносну вологість повітря на рівні 70  75 %, що можливе за умов застосування краплинного зрошення.

За оптимальних умов забезпечення рослин вологою і поживними речовинами, усі пізньостиглі сорти капусти білоголової, за рівнем урожайності перевищували програмований рівень70 т/га (табл. 3.).

За роками досліджень, найбільш сприятливим для росту, розвитку і формування врожайності був 2006 р. Середнє зниження врожайності спостерігалося  у 2004 р.до 4,9 т/га. У 2005 р. зниження врожайності становилот/га. 

Найбільший середній приріст врожаю капусти білоголової за роки досліджень забезпечило краплинне зрошення,7 т/га; порівняно з  контролем (без зрошення) становив 35,9 %.

Як на фоні без зрошення, так і за краплинного зрошення у відповідні періоди серед пізньостиглих сортів капусти білоголової виділялися Харківська зимова та Українська осінь. За роки досліджень середній приріст урожайності порівняно з контрольним сортом Яна становив у сортів Харківська зимова і Українська осінь відповідно 1,88 і 1,45 т/га (НІР05=1,1). Якщо на фоні без зрошення більш урожайним був сорт Українська осінь, то на фоні зрошення  Харківська зимова.

Середній приріст врожаю капусти білоголової за рахунок внесення мінеральних добрив нормою (N120P80K150) на фоні без зрошення становив 12,2 т/га, а на фоні краплинного зрошення  18,0 т/га.

За результатами дисперсійного аналізу, найбільший внесок у збільшення врожайності був від краплинного зрошення,9 %, частка мінеральних добрив становила 30,9 %. Сорти і взаємодія краплинного зрошення та мінеральних добрив сприяли збільшенню приросту врожайності відповідно на 0,5 і 1,3 %. Частка впливу інших факторів становила 5,4 %

Показниками  якості врожаю капусти білоголової  є маса  головки, товарність, біохімічні показники: вміст сухої речовини, цукрів (сума), вітаміну С.

Маса головки капусти білоголової тісно пов’язана з рівнем урожайності. Вона залежить від густоти і рівномірності розміщення рослин на площі. У кращих варіантах технології вирощування маса головки у сортів Харківська зимова і Українська осінь становила відповідно 2,93 ± 0,37 і 2,95 ± 0,37 кг, у контрольного сорту Яна,84 ± 0,41 кг. 

Товарність головок капусти білоголової у варіантах з краплинним зрошенням порівняно з контролем (без зрошення) була вищою на 2,2  3,1 % (НІР05=0,9). В межах пізньостиглих сортів, що досліджувалися, істотне зниження товарності спостерігалося лише у сорту Українська осінь за рахунок збільшення кількості несформованих головок. На фоні внесення мінеральних добрив істотне підвищення товарності головок було лише у варіанті N120P80K150.

Аналіз біохімічних показників, а саме вмісту сухої речовини, цукрів (сума), вітаміну С і нітратів дає підстави стверджувати, що у більш ювіальному віці, завдяки кращому обводненню і живленню тканин,  рослини перебувають у тургорі, тому мають менший вміст сухої речовини. Серед пізньостиглих сортів капусти білоголової цей показник становив: у Харківської зимової від 8,45 до 9,30 %, Української осені   від 8,30 до 8,90 %, порівняно до контрольного варіанта сорту Янавід 8,75 до 9,55 %, 

Вміст цукрів (сума) в головках залежно від варіантів досліду, знаходився в межах 3,62  4,10 і 3,61  3,87 %, у сорту Яна 3,86  4,15 %. На фоні краплинного зрошення цей показник знижувався в середньому на 0,21  0,12 %. Про вплив мінеральних добрив на накопичення цукрів чіткої залежності не виявлено. Між вмістом сухої речовини і цукрів (сума) встановлено дуже тісну позитивну кореляційну залежність (r = 0,95).

Кількість вітаміну С у головках капусти білоголової коливався в межах 53  57 мг/100г. Дещо більше його містив сорт Яна (55,2  57,0), Харківська зимова (54,5  56,4 ) і Українська осінь (53,0  55,3). Між вмістом вітаміну С і сухої речовини в капусті було встановлено тісну позитивну кореляційну залежність (r = 0,82).

Негативно на якість капусти білоголової впливає вміст нітратів, який залежить від часу збирання врожаю, місцевості, структури й вологості ґрунту та погодних умов. В початковий період формування головки капуста мала високий вміст нітратів. Так, під час першого аналізу (15 вересня) як в умовах без зрошення, так і на фоні краплинного зрошення вміст нітратів у головках капусти був у межах допустимої норми (450 мг /кг) лише у варіантах без добрив. В інших він коливався з 426  976 мг/кг. На період збирання (15 жовтня) вміст нітратів знижувався з 576 до 242 мг/кг сирої маси.

За оптимальних умов зволоження ґрунту (90-80 % НВ) кількість нітратного азоту суттєво зменшувалася. Якщо в контролі  (без зрошення) на 15 жовтня його було 337  576 мг/кг, то на фоні краплинного зрошення 242  456 мг/кг або майже на третину менше порівняно з обліком, що був проведений 15 вересня.

На період збирання капусти білоголової 15 жовтня половинна норма добрив N60P40K75  не мала негативного впливу на вміст нітратів у головках капусти білоголової. Найменший вміст нітратів мав пізньостиглий сорт Харківська зимова 242 мг/кг у контролі (без добрив), 420 мг/кг за внесення повної норми мінеральних добрив і 337 мг/кгза половинної.

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ТА БІОЕНЕРГЕТИЧНА ОЦІНКА 

ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ПІЗНЬОСТИГЛИХ 

СОРТІВ КАПУСТИ БІЛОГОЛОВОЇ

Економічну ефективність технології вирощування сортів капусти білоголової із застосуванням мінеральних добрив на програмований урожай і краплинного зрошення визначали за умовно чистим прибутком і рівнем рентабельності.

Для визначення витрат на одиницю площі капусти білоголової були враховані ціни, що діяли у 2006 р. На цей період оплата людино-години становила 2,33 грн, середня вартість 1 т д. р. NPK (без ПДВ) 2670 грн., вартість 1 м3 поливної води з урахуванням витрат на краплинне зрошення 2,5 грн, середня вартість 1 т паливно-мастильних матеріалів (без ПДВ) 3635 грн, закупівельна ціна 1 т капусти білоголової пізньостиглої 990 грн.

На фоні без зрошення вищий умовно чистий прибуток одержано у варіанті застосування повної розрахункової норми добрив (N120P80K150) –від 30990,75 грн /га у сорту Яна до 33103,75 грн /га у сорту Українська осінь, що  в середньому на 51 % вище за контроль (без добрив). У варіанті ж половинної розрахункової норми добрив (N60P40K75) збільшення умовно чистого прибутку порівняно з контролем (без добрив) становило в середньому 10,1 %. Рівень рентабельності за внесення повної норми добрив 130  138 %, половинної та 103 %. 

На фоні краплинного зрошення вищий умовно чистий прибуток у варіанті застосування повної розрахункової норми добрив (N120P80K150) був у сорту Харківська зимова,75 грн /га. Це вище контролю (без добрив) на 29262 грн /га. У варіанті з половинною розрахунковою нормою добрив (N60P40K75) –на 19302 грн /га. Собівартість головок при повній розрахунковій нормі добрив (N120P80K150) становила 345,5 грн /т, половинній (N60P40K75) –,2 грн /т. Рівень рентабельності у цих варіантах становив 187 % і 153 %.

Біоенергетична оцінка. За урожайності сортів капусти білоголової на рівні 43,2  78,2 т/га і зборі сухої речовини в межах  4,06  7,35 т/га коефіцієнт енергетичної ефективності становив у межах 2,17  3,11.

На фоні без зрошення коефіцієнт енергетичної ефективності вищим був у сортів Українська осінь і Харківська зимова, а на фоні зрошенняу Харківської зимової і Української осені.

Найбільш високі коефіцієнти енергетичної ефективності були за краплинного зрошення у варіантах з внесенням мінеральних добрив нормами (N120P80K150) і (N60P40K75) –відповідно 3,04  3,11 і 2,78  2,85.

ВИСНОВКИ

У дисертації узагальнено експериментальні дані й наведено сучасний напрям вирішення наукової задачі, що полягає в оптимізації елементів технології вирощування пізньостиглих сортів капусти білоголової шляхом застосування норм  мінеральних добрив на програмований урожай і краплинного зрошення в умовах південно-західного Лісостепу України.

  1.  За тривалістю вегетаційного періоду, раніше формував урожай пізньостиглий сорт капусти білоголової Яна; дещо пізніше (на  2 дні) достигали сорти Українська осінь і Харківська зимова. З поліпшенням умов живлення і водного режиму ґрунту настання чергової фази росту й розвитку капусти білоголової затримувалося від 1 до 3 днів.
  2.  Площа листків у сортів Українська осінь, Харківська зимова за внесення мінеральних добрив нормами (N120P80K150) і (N60P40K75) порівняно з контролем (без зрошення) зростала відповідно на 5,0; 4,7 та 1,3; 1,2 тис. м2/га, у сорту Яна 4,6 та 1,2 тис. м2/га відповідно. У варіантах із застосуванням краплинного зрошеннявідповідно на 3,7; 3,8  та 1,9; 2,2 тис. м2/га проти 3,1 та 1,9 у сорту Яна (у контролях без зрошення і з краплинним зрошенням вона становила відповідно 32,7  31,9 і 35,5  35,3тис. м2/га).
  3.  За умов взаємної оптимізації умов живлення і волого забезпечення 
    рослин шляхом застосування мінеральних добрив
     (N120P80K150) і (N60P40K75), та краплинного зрошення чиста продуктивність фотосинтезу у сортів Харківська зимова і Українська осінь становила відповідно 4,12 і 3,93 та 3,79 і 3,66 г сухої речовини 2 листкової поверхні за добу порівняно до контрольного варіанту сорту Яна 4,13 та 3,80. Встановлено тісну позитивну кореляційну залежність (r = 0,92) між чистою продуктивністю фотосинтезу  і  площею листкової поверхні та між рівнем фотосинтетичного потенціалу і чистою продуктивністю фотосинтезуr = 0,96.
  4.  Коефіцієнт водоспоживання у варіанті з внесенням мінеральних добрив повною нормою (N120P80K150) становив 69  72 і половинною (N60P40K75) –-86; на фоні краплинного зрошеннявід 78 до 51, порівняно з контролем (без зрошення) 88-92. Найменший коефіцієнт водоспоживання був у сорту Харківська зимова. 
  5.  Віддача кілограма діючої речовини мінеральних добрив урожаєм капусти на фоні (без зрошення) у варіанті внесення (N120P80K150) становила в межах 33  35 кг, а (N60P40K75) –від 40 до 55 кг; на фоні зрошенняна 10  30 кг більше. 
  6.  Високопластичним до змін екологічних умов був сорт капусти білоголовоїХарківська зимова, пластичнимУкраїнська осінь та високостабільнимЯна.
  7.  Урожайність капусти білоголової на рівні 70 т/га забезпечує технологія вирощування, яка базується на використанні пізньостиглих сортів капусти білоголової Харківська зимова, Українська осінь та Яна на фоні краплинного зрошення і внесення розрахункової норми мінеральних добрив. Найбільший приріст врожаю капусти білоголової був за умов краплинного зрошення,7 т/га. Внесення мінеральних добрив нормами (N120P80K150) і (N60P40K75) в умовах без зрошення забезпечили надбавку врожайності відповідно 12,2 і 2,7 т/га, а на фоні краплинного зрошеннявідповідно 18,0 і 7,7 та.
  8.  Найбільші частки у збільшенні врожайності капусти білоголової спостерігалося саме при оптимізації елементів технології вирощування. Краплинне зрошення  і мінеральні добрива на програмований урожайвідповідно 61,9 і 30,9 %. Сорти і взаємодія краплинного зрошення та мінеральні добрива сприяли зростанню врожайності відповідно на 0,5 і 1,3 %. Частка впливу інших факторів становила 5,4 %.
  9.   Вміст сухої речовини у пізньостиглих сортів капусти білоголової залежно від елементів технології вирощування коливався: у Харківської зимової від 8,45 до 9,30 % в Української осені  від 8,30 до 8,90 % та контрольного сорту Яна від 8,75 до 9,55 %,. Кількість цукрів (сума) була найбільшою у сортів Яна і Харківська зимова в Української осені дещо менше (відповідно 3,86  4,11; 3,62  4,10 і 3,61  3,87 %). На фоні краплинного зрошення вміст цукрів знижувався в середньому на 0,21  0,12 %. Внесення мінеральних добрив суттєво не впливало на вміст цукрів і вітаміну С у сортів капусти білоголової. З покращанням водного режиму ґрунту і живлення чіткої залежності між досліджуваними варіантами теж не було виявлено. Між вмістом сухої речовини, цукрів та вітаміну С встановлено тісну позитивну кореляційну залежність (r= 0,82 i 0,95).
  10.   Вміст нітратів у капусті залежить від фази росту і розвитку рослин. Якщо 15 вересня (під час формування головок) вміст нітратів був у межах 426  976 мг/кг, то 15 жовтня (на період збирання) він вже становив 242  576 мг/кг сирої маси. За оптимальних умов зволоження ґрунту (90  80 % НВ) вміст нітратного азоту суттєво знижувався: якщо в контролі  без зрошення 15 жовтня вміст його становив 337  371 мг/кг, то на фоні краплинного зрошеннята 262 мг/кг. На період збирання капусти білоголової, половинна норма добрив (N60P40K75) не мала негативного впливу на накопичення нітратів у головках капусти. Найменшу кількість нітратів встановлено у пізньостиглого сорту Харківська зимова. Усі сорти у фазі технічної стиглості за вмістом нітратів не перевищували МДР.
  11.   Найвищу економічну ефективність забезпечує технологія вирощування капусти білоголової, за якої на фоні краплинного зрошення використовується пізньостиглий сорт Харківська зимова з внесенням мінеральних добрив на програмований урожайN120P80K150. В цьому варіанті умовно чистий прибуток 50399,75 грн. /га, а рівень рентабельності 187 %. Найвищий коефіцієнт енергетичної ефективності теж був у цьому варіанті 3,11. 

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

В умовах південно-західного Лісостепу України на чорноземі вилугуваному для одержання програмованої врожайності на рівні 70 т/га пізньостиглих сортів Харківська зимова, Українська осінь та Яна, рекомендуються поєднання таких елементів технології вирощування капусти білоголової:

  •  вносити мінеральні добрива нормою (N120P80K150)
  •  для підтримання оптимального зволоження кореневмісного шару ґрунту на рівні 90  85 НВ проводити краплинне зрошення, враховуючи погодні умови вегетаційного періоду і тривалість міжфазних періодів росту й розвитку рослин, а саме: у перший період (від висаджування розсади до зав’язування головки) проводити  6 поливів, у другий (від зав’язування до початку достигання головки) 10 і у третій (від початку достигання головки до технічної стиглості) 6 поливів; поливні норми за періодами становлять відповідно 30  50,  50  90 і 70  95 мм.  

СПИСОК ДРУКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Овчарук В.І. Вплив краплинного зрошення і мінеральних добрив на врожайність капусти білоголової / В.І. Овчарук, О.І.  Мулярчук // Збірник наукових праць Національного аграрного університету біотехнологій і агроресурсів України .. –№ 129.С. 208213 (проведення експериментальних досліджень, узагальнення та аналіз результатів).

2. Мулярчук О.І. Програмування врожаю капусти білоголової / О.І. Мулярчук // Збірник наукових праць Уманського державного аграрного університету.  –. –№ 70.С. 128  134.

. Мулярчук О.І. Вплив екологічних факторів на врожайність капусти білоголової / О.І. Мулярчук // Збірник наукових праць Подільського державного аграрно-технічного університету  –. –№ 17С. 80  86.

4. Мулярчук О.І. Врожайність сортів капусти білоголової залежно від
впливу елементів технології вирощування / О.І. Мулярчук // Селекція і насінництво. Міжвідомчий науковий збірник. Інститут рослинництва УААН ім. В.Я. Юр’єва.  –.Вип.. 97.С. 260  266.

5. Мулярчук О.І. Продуктивність фотосинтезу у капусти білоголової / О.І. Мулярчук // Вісник ЖНАЕУ. –№1С. 324  328.

6. Овчарук В.І. Вплив елементів технології вирощування на врожай і якість капусти білоголової / В.І. Овчарук, О.І. Мулярчук // Вісник ХНАУ.. –№7С. 31  36 (проведення експериментальних досліджень, узагальнення та аналіз результатів).

Мулярчук О.І.  Оптимізація елементів технології вирощування пізньостиглих сортів капусти білоголової в умовах південно-західної частини Лісостепу України. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.06 овочівництво.Національний університет біоресурсів і природокористування України Київ. 2010.

Викладені результати досліджень розвитку асиміляційної поверхні, поглинання та використання ФАР, динаміки накопичення сухої речовини, ефективності ФП і ЧПФ; особливостей формування врожаю пізньостиглих сортів капусти білоголової (Харківська зимова, Українська осінь та Яна), внесення мінеральних добрив на програмований урожай та застосування краплинного зрошення.

Оптимальним варіантом технології є вирощування пізньостиглих сортів капусти білоголової Харківська зимова, Українська осінь та Яна, застосування мінеральних добрив нормою N120P80K150 і проведення краплинного зрошення для підтримання зволоження кореневмісного шару ґрунту на рівні 90-85 НВ. У цьому варіанті умовно чистий прибуток 50399,75 грн. /га, а рівень рентабельності 187 %. Найвищий коефіцієнт енергетичної ефективності теж був у цьому варіанті,11. 

Ключові слова: капуста білоголова, пізньостиглі сорти, мінеральні добрива, краплинне зрошення, фотосинтез, врожайність, якість. 

Мулярчук О.И.  Оптимизация элементов технологии выращивания позднеспелых сортов капусты белокочанной в условиях юго-западной части Лесостепи Украины. Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.06овощеводство.Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, Киев.2010.

Изложены результаты исследований развития ассимиляционной поверхности, использования ФАР, динамики накопления сухого вещества, эффективности ФП и ЧПФ; особенностей формирования урожая позднеспелых сортов капусты белокочанной (Харьковская зимняя, Украинская осень и Яна), внесения минеральных удобрений на программированный урожай и проведения капельного орошения. 

Наибольшая прибавка урожайности капусты белокочанной была получена от капельного орошения,7 т/га; минеральные удобрения нормами (N120P80K150) и (N60P40K75) обеспечили прибавки на фонах без орошения и капельного орошениясоответственно 12,2 и 2,7 т/га,  18,0 и 7,7 т/га.

В условиях юго-западной Лесостепи Украины на черноземе выщелоченном, малогумусном, на карбонатных лессовидных суглинках для получения 70 т/га капусты белокочанной лучшим вариантом энергосберегающей технологи выращивания является:

выращивание позднеспелых сортов капусты белокочанной Харьковская зимняя, Украинская осень и Яна, которые имеют близкие биологические особенности и степень адаптации к экологическим условиям региона, реакцию на капельное орошение и минеральные удобрения;

 капельное орошение проводится с учётом погодных условий вегетационного периода, продолжительности межфазных периодов роста и развития капусты белокочанной. Для поддержания оптимальной влажности корнеобитаемого слоя почвы на уровне 90НВ поливы проводить: в первый период (от высадки рассады до завязывания головки) проводить 5поливов, во второй (от завязывания к началу созревания головки) 9и в третьей (от начала созревания головки к технической спелости) 5поливов; поливальные нормы по периодам составляют соответственно 30  50,  50  90 и 70  95 мм.  

 для получения программированного урожая минеральные удобрения вносить нормой N120P80K150; если нет возможности внести всю расчётную норму, то можно применить её половину N60P40K75.

Условно чистая прибыль в варианте внесения  полной расчетной нормы удобрений (N120P80K150) составила 50399,75 грн /га, а уровень рентабельности %. Наибольший коэффициент энергетической эффективности тоже был в этом варианте,11. 

Ключевые слова: капуста белокочанная, позднеспелые сорта, минеральные удобрения, капельное орошение, фотосинтез, урожайность, качество.

Mulyarchuk O.I. Optimisation of the elements of growing technology of late-ripening white-headed cabbage under the conditions of a southwest part of the Forest-steppe zone of Ukraine. The manuscript.

The dissertation for the degree of the candidate of agricultural sciences on a specialty 06.01.06Vegetable Growing.National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv..

In the thesis estimated the influence of fertilizers application and drop irrigation on the yield of three late-ripening varieties of white-headed cabbage (Kharkivska zymova, Ukrainska osin, and Yana). The rate of fertilizers was calculated using balance-sheet method. Mentioned elements of the growing technology influenced development of cabbage plants, increased leaves area, activeness of the photosynthesis, accumulation of the dry matter, and yield. 

The research allowed determining the most favourable conditions for white cabbage growing. To get high yield of the late-ripening varieties of white-headed cabbage (Kharkivska zymova, Ukrainska osin, and Yana) it was recommended to apply mineral fertilizers in the rate N120P80K150 and perform drip irrigation, that provides moistening of root-inhabited soil layer about 85-90 % of least water-absorbing capacity. These elements of the growing technology provided high profitability (about 187 %) and effectiveness from energy point of view. 

Key words: cabbage white-headed, late-ripening verities, drop irrigation, mineral fertilizers, productivity, quality

21


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

59491. Виховна година “Перше квітня” 39 KB
  Ісландські саги кажуть що звичай обманювати в день першого квітня введений асами богами в память Скадеї дочки Тіясса. Цей звичай дуже поширений у Данії Швеції Норвегії. Але таке пояснення викликає сумнів бо звичай обманювати в день першого квітня...
59493. Франческо Петрарка – державний діяч, філософ, поет. Загальна характеристика “Книги пісень” 76 KB
  Мета: розкрити учням творчий світ Петрарки у світлі поняття краси як основи світобачення поета розвивати емоційноестетичне сприйняття учнів активізувати роботу всього класу розвивати творчі та аналітичні здібності.
59494. Андріївські вечорниці 62 KB
  От і дівчата вже йдуть. Дівчатавсі: сміх Слава Богу в вашій хаті Дівчина1: Добрий вечір тітонько Чи можна в вашу хату Мати: Слава навіки Заходьте дівчата сідайте Зараз вареників на всіх наліпимо. Може ще гості будутьПорається Галя: Давайте дівчата не роздягайтеся побіжіть до криниці по воду.
59495. Математична вікторина для учнів 10 класів 54.5 KB
  Прилади: карточки з цифрами від 1 до 5 кома Підготовка: За тиждень до конкурса вибрати команди командам дати завдання: підготовитися до конкурсу привітання до конкурсу капітанів підготувати по три запитання. Конкурси Конкурс капітанів...
59496. Родинне свято 68.5 KB
  Пісня Я з’явився на світ із любові та мрії Із щасливих татусевих і маминих снів. Пісня Дорогий хороший рідний тато Кращого від тебе не знайти Дорогий хороший рідний тато Як чудово що у нас є ти...
59497. В світі усе починається з мами 44 KB
  – Хто вас діти щиро любить Хто вас ніжно так голубить Як ви хворі цілі ночі Не стуляє свої очі. 1ша гра називається Що любить ваша дитина. Чи любить ваша дитина вставати рано Чи застеляє постіль Чи любить їсти манну кашу Чи любить читати книжки...