65266

Комплексна оцінка економічної безпеки підприємства (на прикладі підприємств гірничодобувної промисловості)

Автореферат

Менеджмент, консалтинг и предпринимательство

Теоретичні аспекти економічної безпеки підприємства та методики її оцінки розглянуто в наукових працях багатьох вітчизняних і зарубіжних учених зокрема Л. Разом з тим питання класифікації загроз і формування...

Украинкский

2014-07-27

566 KB

18 чел.

PAGE  15

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КРИВОРІЗЬКИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МОЛОДЕЦЬКА ОЛЕНА МИКОЛАЇВНА

УДК 65.012.8:622.012

КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА
ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА

(на прикладі підприємств гірничодобувної промисловості)

08.00.04 – економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Кривий Ріг – 2010


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Криворізькому технічному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент
Нусінова Олена Володимирівна,
Криворізький технічний університет,
доцент кафедри обліку, аудиту
і фінансового аналізу.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Семенов Григорій Антонович,
Класичний приватний університет (м. Запоріжжя),
завідувач кафедри економіки підприємства
і маркетингу;

кандидат економічних наук
Капітула Сергій Васильович,
Криворізький технічний університет,
доцент кафедри економічного аналізу і фінансів.

Захист відбудеться «22» грудня 2010 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 09.052.01 у Криворізькому технічному університеті за адресою: 50002, м. Кривий Ріг, вул. Пушкіна, 37, ауд. 300.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Криворізького технічного університету за адресою: 50002, м. Кривий Ріг, вул. Пушкіна, 37.

Автореферат розісланий «20» листопада 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради   С. М. Короленко


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У період світової економічної та фінансової кризи, що супроводжується перебоями платежів, зменшенням попиту на продукцію, втрачанням ринків збуту, згортанням виробництва, загострюється проблема втрати бізнесу. Виходячи з цього, виникає завдання виявлення та оцінки загроз бізнесу (економічної небезпеки) і, відповідно, побудови системи економічної безпеки підприємства.

Теоретичні аспекти економічної безпеки підприємства та методики її оцінки розглянуто в наукових працях багатьох вітчизняних і зарубіжних учених, зокрема Л. І. Абалкіна, Г. О. Андрощука, Б. М. Андрушківа, М. А. Бендикова, А. А. Беспалька, О. М. Вакульчик, В. Ф. Гапоненка, С. В. Глущенка, Ф. І. Євдокімова, С. М. Ільяшенка, М. І. Камлика, А. В. Козаченко, І. М. Кондрата, П. П. Крайнева, О. М. Ляшенко, В. І. Мунтіяна, Є. О. Олєйнікова, І. Л. Плотнікової, Н. О. Подлужної, С. Ф. Покропивного, В. П. Пономарьова, В. Я. Нусінова, А. М. Турила, Г. А. Семенова, С. М. Шкарлета та інших.
Разом з тим, питання класифікації загроз і формування ієрархічної системи складових економічної безпеки підприємства, комплексної її оцінки та оцінки кожної складової не знайшло остаточного вирішення, тому потребує подальшого дослідження. Недостатньо висвітленими залишаються проблеми оцінки економічної ефективності антикризових заходів з позиції економічної безпеки підприємства. Усе це підкреслює необхідність досліджень в окресленому напрямку й актуальність теми дисертації.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження пов’язане з проблематикою науково-дослідної роботи, виконуваної на кафедрі обліку, аудиту і фінансового аналізу Криворізького технічного університету за темою «Аналіз та оцінка постійних витрат гірничо-металургійних підприємств на базі ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (№ ДР 0108U008006, 2008 р.). Особисто здобувачем розроблено методичні підходи до оцінки кризового стану підприємства з використанням показника нестачі ліквідних активів.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є вдосконалення й розробка теоретичних і методичних положень, інструментарію та практичних рекомендацій щодо комплексної оцінки економічної безпеки підприємств гірничодобувної промисловості.

Для досягнення поставленої мети дослідження визначено й вирішено такі завдання:

  •  удосконалено класифікацію економічних загроз з урахуванням сучасних умов господарювання гірничодобувних підприємств;
  •  виявлено особливості загроз економічній безпеці підприємства в процесі їх зміни (посилення або послаблення);
  •  удосконалено методичні засади оцінки безпеки фінансового стану підприємства на основі вартісного показника;
  •  визначено особливості оцінки техніко-економічної безпеки підприємства гірничодобувної промисловості у вартісному вигляді;
  •  удосконалено методичні підходи до визначення рівня всіх складових комплексної економічної безпеки підприємства;
  •  розроблено методичні основи оцінки ефективності заходів щодо підвищення рівня економічної безпеки підприємства.
Об'єктом дослідження є процес комплексної оцінки економічної безпеки підприємств гірничодобувної промисловості в сучасних умовах господарювання.
Предметом дослідження є теоретичні, методичні та прикладні аспекти комплексної оцінки економічної безпеки гірничодобувних підприємств.

Методи дослідження. Для вирішення завдань, поставлених у дисертації, використано загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, що дало змогу системно розв’язати проблему комплексної оцінки економічної безпеки підприємства. Це зокрема: аналіз – при виявленні особливостей економічних загроз і вдосконаленні їх класифікації, побудові багаторівневої системи складових економічної безпеки підприємства; індукція і дедукція – для формування висновків про стан складових на основі певних показників, що використовувалися при їх діагностиці; системний метод – при розгляді економічної безпеки підприємства, як системи, що об’єднує множину функціональних складових у єдине ціле для комплексної оцінки її рівня; економіко-математичне моделювання – для розробки моделі залежності операційної рентабельності продажу від одиничних показників оцінки технічної та технологічної безпеки; статистичні, розрахунково-аналітичні методи – при вартісній і порівнянній оцінці фінансово-економічної безпеки та її складових, виявленні тенденції зміни їх рівня; метод експертних оцінок – при розробці системи балів для оцінки рівня економічної безпеки власників підприємства, відносно корпоративних прав на нього.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні акти України, офіційні дані Державного комітету статистики України, фінансова та статистична звітність гірничодобувних підприємств України, анкетні дані, одержані в ході комплексного економічного обстеження цих підприємств.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у такому:

уперше:

  •  запропоновано методичний підхід до оцінки ефективності управлінських заходів, спрямованих на підвищення рівня економічної безпеки підприємства в цілому та кожної її складової окремо, оснований на зіставленні розрахункової величини економії фінансових ресурсів, необхідних підприємству для досягнення нормативного значення комплексного показника економічної безпеки, відповідно, до і після впровадження оцінюваних заходів, і величини витрат за цими заходами;

удосконалено:

  •  теоретичні підходи до системної класифікації економічних загроз, які, на відміну від відомих, дозволяють виокремити групу економічних загроз підприємству, відносно втрати його активів, і групу економічних загроз безпосередньо його власникам, відносно втрати корпоративних прав на це підприємство;
  •  методичні підходи до вартісної оцінки безпеки фінансового стану підприємства, які передбачають визначення нестачі фінансових ресурсів і, на відміну від існуючих, дозволяють урахувати нестачі й надлишки кожного виду активів, диференційованих за ступенем їх ліквідності; запропоновано знаходити нестачу (надлишок) певного виду активу як величину, на яку потрібно збільшити (можливо зменшити) його вартість для досягнення нормативних значень відповідних йому показників;
  •  методичні підходи до вартісної оцінки техніко-економічної безпеки, що, на відміну від відомих, ґрунтується на розробленій економіко-математичній моделі залежності операційної рентабельності продажу від показників: коефіцієнту оновлення основних засобів, матеріаловіддачі та енерговіддачі товарної продукції підприємства. Використання цієї моделі дозволяє визначити величину недоотриманого прибутку та, відповідно, нестачу фінансових ресурсів у випадку невідповідності значень згаданих показників їх нормативам;
  •  методичні підходи до оцінки рівня економічної безпеки підприємства, що, на відміну від існуючих, дозволяє встановити не лише загальний рівень економічної безпеки підприємства, але й рівні окремих її складових на підставі запропонованого уніфікованого відносного показника – коефіцієнту безпеки, який характеризується відношенням нестачі фінансових ресурсів, розрахованої для оцінюваних показників безпеки, до загальної суми активів підприємства, приведених до ліквідної форми;

дістало подальший розвиток:

  •  теоретичні підходи до оцінки можливостей загроз економічній безпеці підприємства  трансформуватися в процесі посилення або ослаблення та переходити із загроз діяльності підприємства (що уповільнюють або унеможливлюють виконання зобов’язань суб’єктом господарювання) у загрози його власності (які характеризуються прямими матеріальними та фінансовими втратами) і навпаки, що дозволяє здійснити групування цих загроз в перехідні загрози діяльності та власності підприємства.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні положення дисертаційного дослідження певною мірою є внеском у теорію оцінки й управління економічною безпекою підприємства, які використовуються при розробці системи прийняття управлінських рішень, спрямованих на формування оптимального рівня економічної безпеки підприємств гірничодобувної промисловості.

Отримані наукові результати впроваджено в практичну діяльність підприємств міста та України, зокрема, ВАТ «Центральний ГЗК» (акт від 17.08.2010), ВАТ «Інгулецький ГЗК» (акт від 27.04.2010), ВАТ «СМАРТ-НЕРУДПРОМ» (акт від 11.05.2010) та ВАТ «Балаклавське рудоуправління» (акт від 14.10.2009).

Результати дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі Криворізького технічного університету при викладанні лекційних курсів і проведенні практичних занять з дисциплін «Економічна безпека», «Соціальна та економічна безпека», «Економічна діагностика», «Аналіз господарської діяльності» (акт від 21.06.2010).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є результатом власних наукових досліджень здобувача й містить виклад авторського підходу до формування й упровадження комплексної оцінки економічної безпеки підприємства. Усі наукові результати, наведені в дисертації, є особистим досягненням автора та знайшли відображення в публікаціях. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у роботі використано лише ті ідеї та положення, що є результатом особистих досліджень здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення, рекомендації та результати дисертаційної роботи доповідалися, обговорювалися на І Міжнародній науково-практичній конференції молодих учених «Теоретична і прикладна економіка: задачі та перспективи» (м. Тернопіль, 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми економіки: освіта, теорія, практика» (м. Кривий Ріг, 2008 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференція «Майбутнє – аудит» (м. Кривий Ріг, 2008 р.); IV Міжнародній науково-практичній конференції «Перспективные вопросы мировой науки – 2008» (м. Софія, 2008 р.); IV Міжнародній науково-практичній конференції «Научная мысль информационного века – 2009» (м. Перемишль, 2009 р.); Міжнародній науково-технічній конференції «Гірничо-металургійний комплекс: досягнення, проблеми та перспективи розвитку» (м. Кривий Ріг, 2009 р.); V Міжнародній науково-практичній конференції «Новости научной мысли – 2009» (м. Прага, 2009 р.); X Міжнародній науково-практичній конференції «Теорія і практика сучасної економіки» (м. Черкаси, 2009 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих учених «Актуальные вопросы реформирования экономики» (м. Миколаїв, 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Майбутнє – аудит» (м. Кривий Ріг, 2009 р.); X Міжнародній науковій конференції студентів та молодих учених «Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання» (м. Донецьк, 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні кризові явища в економіці та проблеми облікового, контрольного і аналітичного забезпечення управління підприємством» (м. Луцьк, 2010 р.).

Публікації результатів дослідження. Основні положення дисертації опубліковано у 18 наукових працях, з них – 6 статей у наукових фахових виданнях та 12 тез доповідей на науково-практичних конференціях. Загальний обсяг публікацій – 4,35 друк. арк., з яких здобувачеві належить 3,80 друк. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел зі 172 найменувань і 9 додатків, містить 14 рисунків, 40 таблиць. Загальний обсяг роботи – 197 сторінки, основного тексту – 160 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі «Теоретичні засади комплексної оцінки економічної безпеки підприємства» узагальнено теоретико-методичні підходи до комплексної оцінки економічної безпеки підприємства та її складових.

Установлено, що комплексна економічна безпека підприємства є складовою соціально-економічної безпеки. Остання характеризує захищеність підприємства від економічних загроз для стабільного функціонування й розвитку та виконання ним соціальних і екологічних програм і гарантій.

Обґрунтовано, що комплексна економічна безпека підприємства повинна мати прямий зв’язок з економічними показниками діяльності підприємства, тому до цієї безпеки включено складові, які прямо залежать від них (наприклад, безпека фінансового стану, прибутковості тощо).

На основі аналітичних досліджень установлено значну роль ідентифікації економічних загроз для комплексної оцінки економічної безпеки підприємства. Аналіз існуючих класифікацій загроз показав, що вони ототожнюють загрози підприємству та його власникам.

У роботі запропоновано враховувати комплексні економічні загрози підприємству та їх власникам, виокремивши економічні загрози активам підприємства, які призводять до його матеріальних або фінансових втрат, та безпосередньо економічні загрози власникам цього підприємства, якими є цілеспрямовані дії третіх осіб, спрямовані на відбирання корпоративних прав.

Своєю чергою, загрози активам підприємства запропоновано розглядати в розрізі загроз діяльності підприємства (що уповільнюють або унеможливлюють виконання ним своїх зобов’язань) і загроз його власності (що призводять до втрати активів).

Дослідження підходів до визначення видів економічних загроз дозволило встановити, що розділення загроз є досить умовним. Визначено об’єктивну необхідність урахувати властивість загроз переходити з одного виду до іншого. Доведено, що загрози діяльності підприємства, досягнувши свого критичного значення, загрожують його власності й навпаки. Запропоновано об’єднати перехідні загрози в одну групу перехідних загроз діяльності та власності підприємства.

Обґрунтована структура економічних загроз дозволила розробити класифікацію складових комплексної економічної безпеки.

Запропоновано комплексну економічну безпеку розділити на дві частини: економічну безпеку підприємства (відносно збереження його активів) та економічну безпеку власників (відносно корпоративних прав на це підприємство). Перша характеризує ефективність використання активів підприємства, забезпечення їх оптимальної структури для досягнення платоспроможності, фінансової стійкості та результативності його діяльності, тобто відображає захищеність від економічних загроз підприємству. Друга полягає в досягненні ефективного корпоративного управління та контролю, що характеризується високим ступенем захищеності власників цього підприємства від можливості настання корпоративного конфлікту. Обґрунтовано, що економічна безпека підприємства повинна включати: фінансово-економічну безпеку, яка полягає у фінансовій стійкості, платоспроможності підприємства, ліквідності його активів, прибутковості діяльності та стабільності розвитку, і техніко-економічну безпеку, що характеризує ефективність діяльності підприємства, яку забезпечують його майновий стан, інноваційність використовуваних технологій та організація виробництва. До складу фінансово-економічної безпеки входять: безпека фінансового стану та безпека прибутковості, а техніко-економічна безпека поєднує технічну та технологічну складові (рис. 1).

Установлено необхідність абсолютної вартісної оцінки кожної складової комплексної економічної безпеки підприємства.  

Рис.1. Класифікація складових комплексної економічної безпеки підприємства

Так, для вартісної оцінки безпеки фінансового стану, запропоновано абсолютний інтегрований показник – нестача фінансових ресурсів (активів, приведених до найбільш ліквідної форми), – який характеризується розрахунковою величиною фінансових ресурсів, необхідних підприємству для збільшення вартості його активів з метою досягнення нормативних значень фінансових коефіцієнтів, що використовуються при їх діагностиці. Цей показник ураховує нестачі (надлишки) кожного виду активів підприємства та приводить їх до ліквідної форми.

Аналогічно пропонується проводити вартісну оцінку безпеки прибутковості на основі показника нестачі фінансових ресурсів, необхідних підприємству для досягнення нормативного значення операційного прибутку.

З’ясовано, що показники оцінки складових техніко-економічної безпеки мають різні вимірники: натуральні, вартісні, бальні тощо. Обґрунтовано, що для отримання порівнянних результатів доцільно запровадити їх вартісну оцінку, аналогічно до тієї, що застосовується для безпеки фінансового стану.

Так, оцінку техніко-економічної безпеки підприємства пропонується проводити на основі показника, який характеризував би ефективність використання технічних можливостей підприємства, його ресурсів і прогресивність застосовуваних технологій і мав тісний зв'язок з індикаторами, що використовуються при оцінці складових цієї безпеки.

Економічну безпеку власників підприємства відносно корпоративних прав на нього запропоновано оцінювати за допомогою бальної оцінки.

На основі аналізу існуючих методів оцінки ефективності управлінських заходів визначено об’єктивну необхідність у розробці показника оцінки доцільності витрат, спрямованих на підвищення рівня економічної безпеки підприємства та її складових, який повинен характеризувати економічні результати, отримані безпосередньо за рахунок росту рівня економічної безпеки, та, відповідно, витрати, необхідні для досягнення цих результатів.

У другому розділі «Розробка методичних основ оцінки рівня фінансово-економічної безпеки підприємства» розроблено методичні підходи до вартісної оцінки фінансово-економічної безпеки та її складових на основі абсолютного інтегрального показника – нестачі фінансових ресурсів; запропоновано методику встановлення рівня цієї безпеки за допомогою відносного показника – коефіцієнта безпеки.

У роботі запропоновано вартісну оцінку фінансово-економічної безпеки проводити через оцінку її складових: безпеки фінансового стану та безпеки прибутковості.

У процесі вартісної оцінки безпеки фінансового стану визначаються показники нестачі (надлишку) активів, виходячи з нормування відповідних їм фінансових коефіцієнтів. Розрахунок цих показників проводиться поступово: від найбільш ліквідних активів (грошових коштів) до важко реалізовуваних (необоротних активів).

При визначені нестачі (надлишку) активів з меншою ліквідністю враховуються нормативні, а не фактичні величини більш ліквідних активів. Так, нестача (надлишок) запасів підприємства (∆З1), розрахована за коефіцієнтом загальної ліквідності, знаходиться за формулою:

, (1)

де Нкзл – нормативне значення коефіцієнта загальної ліквідності, частка од.; ПЗ – загальна сума поточних зобов’язань, грн; ГК – фактична величина грошових коштів та їх еквівалентів, грн; ∆ГК – нестача (надлишок) грошових коштів та їх еквівалентів, грн; ДЗ – фактична величина дебіторської заборгованості, грн; ∆ДЗ – нестача (надлишок) дебіторської заборгованості, грн; З – фактична величина запасів, грн.

Аналогічно в дисертації знайдено значення величини нестачі (надлишків) інших активів підприємства.

При визначенні нестачі (надлишку) одного й того ж виду активу за декількома фінансовими коефіцієнтами остаточна величина встановлюється за методом «найгіршого варіанту»: як найбільша серед отриманих значень нестачі та, відповідно, як найменша серед надлишків.

У зв’язку з тим, що активи підприємства мають різні ступені ліквідності, для коректного зіставлення їх нестач (надлишків) запропоновано приведення цих величин до найбільш ліквідної форми.

Так, величина нестачі фінансових ресурсів, необхідних підприємству для того, щоб показники оцінки фінансового стану відповідали нормативним значенням (НФРбфс), знаходиться за формулою:

, (2)

де n – кількість ступенів ліквідності активів; ∆Аі  – нестача (надлишок) активу з і-ю ліквідністю; Кі – коефіцієнт приведення вартості активу з і-ю ліквідністю до найбільш ліквідної форми (грошових коштів та їх еквівалентів), який характеризує відношення ліквідаційної та балансової вартостей указаних активів.

Вартісна оцінка безпеки фінансового стану проводиться на основі абсолютного інтегрального показника – нестачі фінансових ресурсів, який дає можливість урахувати нестачі або надлишки кожного виду активів окремо.

Обґрунтовано, що для проведення коректної абсолютної оцінки всіх інших складових економічної безпеки підприємства та отримання порівнянних результатів доцільно запровадити їх вартісну оцінку, аналогічну до оцінки безпеки фінансового стану.

У дисертації об’єктами дослідження обрано гірничодобувні підприємства, які спеціалізуються на виробництві сировини для металургійної промисловості, зокрема гірничо-збагачувальні комбінати (ГЗК) Кривбасу (виробники залізорудного концентрату, окотишів і агломерату) та нерудні підприємства ЗАТ «СМАРТ-ХОЛДИНГ» (виробники вапняку, який використовується в доменному й сталеплавильному процесах, і гранітного щебеню). Для кожного з цих підприємств розраховано нестачу фінансових ресурсів. Установлено, що в 2009 р. на усіх ГЗК м. Кривого Рогу цей показник мав від’ємне значення, що свідчить про їх стабільний фінансовий стан, а на нерудних підприємствах ЗАТ «СМАРТ-ХОЛДИНГ» – навпаки, додатне, що вказує на наявність кризового стану.

Установлено, що величина нестачі фінансових ресурсів на ГЗК у десятки, а іноді в сотні разів перевищує значення цього показника для нерудних підприємств, тобто його значення залежить не лише від економічного та фінансового станів підприємства, але й від його розміру.

Це зумовлює необхідність використання відносного показника для порівнянної оцінки рівня безпеки фінансового стану, який дозволяє зіставити розрахункову величину нестачі фінансових ресурсів, необхідних підприємству для досягнення нормативних значень показників, що використовуються при діагностиці безпеки фінансового стану, та загальну вартість активів підприємства, приведених до ліквідної форми (ЗАприв). Таким показником запропоновано коефіцієнт безпеки (Кб):  

. (3)

Залежно від одержаних значень Кб проводиться розрізнення якісних рівнів економічної безпеки підприємства: нормального, задовільного, нестабільного, критичного та катастрофічного.

Запропоновано за допомогою коефіцієнта безпеки визначати рівень усіх складових комплексної економічної безпеки підприємства.

Після оцінки безпеки фінансового стану проводиться оцінка другої складової фінансово-економічної безпеки – прибутковості. При цьому знаходиться нестача (надлишок) операційного прибутку (ОП) для досягнення підприємством його нормативного значення. Останнє, своєю чергою, визначається, виходячи з нормування, відповідно, показників платоспроможності підприємства та операційної рентабельності продажу його продукції. У цьому разі нестача фінансових ресурсів (у вигляді необхідної суми інвестицій) визначається як відношення нестачі операційного прибутку до нормативного значення коефіцієнту економічної ефективності (Ен). Далі, за коефіцієнтом безпеки встановлюється рівень безпеки прибутковості.

На рис. 2 наведено блок-схему оцінки рівня безпеки прибутковості.

Рис. 2. Блок-схема оцінки рівня безпеки прибутковості

На основі запропонованої методики проведено розрахунки. Установлено, що на кінець 2009 р. рівень безпеки прибутковості може бути охарактеризований: як нормальний – на ВАТ «Північний ГЗК» та ВАТ «Інгулецький ГЗК», як задовільний – на ВАТ «Центральний ГЗК» та ВАТ «Балаклавське рудоуправління», як нестабільний – на ЗАТ «Євпаторійський завод будівельних матеріалів», як катастрофічний – на всіх інших досліджуваних гірничодобувних підприємствах.

Після проведення вартісної оцінки безпеки фінансового стану та безпеки прибутковості на основі отриманих результатів проводиться оцінка фінансово-економічної безпеки. При цьому порівнюються розраховані величини нестачі фінансових ресурсів, і визначається їх найбільше значення, тобто

, (4)

де НФРфеб – нестача фінансових ресурсів, необхідних підприємству для досягнення фінансово-економічної безпеки.

Знайдена величина використовується для визначення рівня фінансово-економічної безпеки підприємства.

Проведені розрахунки свідчать, що у 2009 р. порівняно з 2008 р. рівень фінансово-економічної безпеки на ВАТ «Північний ГЗК» та ВАТ «Інгулецький ГЗК» не змінився й охарактеризований як нормальний. На ВАТ «Центральний ГЗК» рівень цієї безпеки знизився до задовільного, а на ВАТ «Південний ГЗК» – до катастрофічного, що свідчить про погіршення фінансової стійкості, платоспроможності та ефективності діяльності підприємств.

При оцінці динаміки рівня фінансово-економічної безпеки на нерудних підприємствах ЗАТ «СМАРТ-ХОЛДИНГ» установлено, що протягом 2008–2009 рр. зміни відбулися лише на ВАТ «Балаклавське рудоуправління» – з нестабільного рівня до задовільного; на ЗАТ «Запоріжнерудпром», ЗАТ «Сакський завод будівельних матеріалів» та ЗАТ «Євпаторійський завод будівельних матеріалів» рівень цієї безпеки характеризується як катастрофічний.

У третьому розділі «Комплексна оцінка економічної безпеки підприємства та розробка заходів щодо підвищення її рівня» запропоновано методичні підходи до комплексної оцінки економічної безпеки; розроблено економіко-математичні моделі для оцінки техніко-економічної безпеки підприємств гірничодобувної промисловості; наведено методику визначення рівня економічної безпеки власників підприємств, відносно корпоративних прав на нього; проведено оцінку доцільності витрат, спрямованих на підвищення рівня економічної безпеки підприємства та всіх її складових за допомогою запропонованого уніфікованого показника.

Для оцінки техніко-економічної безпеки підприємств гірничодобувної промисловості розроблено лінійну модель функціональної залежності операційної рентабельності продажу від одиничних показників складових цієї безпеки. Обґрунтовано доцільність вибору в якості показників для оцінки технічної безпеки коефіцієнта оновлення основних засобів, а технологічної безпеки – матеріало- та енерговіддачі товарної продукції підприємства. Доведено неколінеарність цих показників, що підтверджує можливість їх застосування в розробленій економіко-математичній моделі.

Так, операційна рентабельність продажу нерудних підприємств ЗАТ «СМАРТ-ХОЛДИНГ» може обчислюватися з виразу:

, (5)

де Рор – операційна рентабельність реалізації продукції, %; К1 – коефіцієнт оновлення основних засобів, %; К2 – матеріаловіддача товарної продукції, %; К3 – енерговіддача товарної продукції, %.

Коефіцієнт детермінації (R2) моделі (5) дорівнює 0,7801, що підтверджує високу достовірність отриманої залежності.

На підставі розробленої моделі шляхом підстановки нормативних значень К1, К2, К3 розраховується нормативна величина операційної рентабельності реалізації.

Далі послідовно визначаються відхилення фактичного значення операційної рентабельності продажу від нормативного і, відповідно, величини нестачі операційного прибутку та фінансових ресурсів.

Результати проведеної оцінки наведено в таблиці 1.

Таблиця 1

Результати оцінки рівня техніко-економічної безпеки
на гірничодобувних підприємствах, 2009 р.

Підприємство

Нестача операційного прибутку, тис. грн

Розрахункова величина фінансових ресурсів, тис. грн

Коефіцієнт безпеки, частка од.

Рівень безпеки

ВАТ «Центральний ГЗК»

144279,12

577116,48

0,81

задовільний

ВАТ «Північний ГЗК»

–4696,32

–18785,26

1,00

нормальний

ВАТ «Інгулецький ГЗК»

–413430,06

–1653720,24

1,00

нормальний

ВАТ «Південний ГЗК»

479535,95

1918143,82

0,51

критичний

ЗАТ «Запоріжнерудпром»

5339,58

21358,34

0,07

катастрофічний

ВАТ «Балаклавське рудоуправління»

9540,46

38161,84

0,69

нестабільний

ЗАТ «Євпаторійський завод будівельних матеріалів»

536,78

2147,10

0,92

задовільний

ЗАТ «Сакський завод будівельних матеріалів»

1146,62

4586,49

0,31

критичний

Загальна величина нестачі фінансових ресурсів, яка визначається при вартісній оцінці економічної безпеки підприємства, установлюється як найбільше значення серед величин показників нестачі, розрахованих для її складових (фінансово-економічної та техніко-економічної безпеки).

У результаті оцінки рівня економічної безпеки підприємств гірничодобувної промисловості (рис. 3) установлено, що у 2009 р. лише на ВАТ «Північний ГЗК» та ВАТ «Інгулецький ГЗК» було досягнуто її нормальний рівень. Отримані величини коефіцієнтів безпеки характеризували для ВАТ «Центральний ГЗК» (0,81) задовільний рівень цієї безпеки, для ВАТ «Балаклавське рудоуправління» (0,61) – нестабільний, а на всіх інших підприємствах – катастрофічний, про що свідчать від’ємні значення цих коефіцієнтів безпеки.

Рис. 3. Результати порівнянної оцінки економічної безпеки
гірничодобувних підприємств, 2009 р.

Для комплексної оцінки економічної безпеки підприємства, окрім оцінки економічної безпеки підприємства відносно майна та майнових прав проводиться оцінка економічної безпеки його власників відносно корпоративних прав на нього.

Для оцінки останньої в роботі розглядається перелік подій, що характеризують можливість виникнення корпоративних конфліктів. Кожна подія оцінюється в балах. Рівень цієї безпеки встановлюється за 100-бальною шкалою.

У результаті проведеного аналізу встановлено, що у 2009 р. серед досліджуваних гірничодобувних підприємств найвищий (нормальний) рівень  економічної безпеки власників відносно корпоративних прав на них досягнуто на ВАТ «Північний ГЗК» та ЗАТ «Запоріжнерудпром», задовільний рівень мав місце на ВАТ «Центральний ГЗК» та ВАТ «Інгулецький ГЗК», а критичний – на ВАТ «Південний ГЗК», ВАТ «Балаклавське рудоуправління», ЗАТ «Євпаторійський завод будівельних матеріалів» та ЗАТ «Сакський завод будівельних матеріалів».

Рівень комплексної економічної безпеки визначається як найнижчий серед рівнів економічної безпеки підприємства та економічної безпеки безпосередньо його власників.

Установлено, що у 2009 р. серед усіх досліджуваних підприємств лише на ВАТ «Північний ГЗК» досягнуто нормальний рівень комплексної економічної безпеки. На ВАТ «Південний ГЗК», ЗАТ «Запоріжнерудпром», ЗАТ «Євпаторійський завод будівельних матеріалів» та ЗАТ «Сакський завод будівельних матеріалів» мав місце катастрофічний рівень. Це свідчить, що останні підприємства потребують дієвих управлінських заходів щодо підвищення рівня економічної безпеки та вкладання фінансових ресурсів.

У роботі запропоновано розширити інструментарій оцінки ефективності управлінських заходів. Розроблено уніфікований показник, який дозволяє встановити доцільність витрат, спрямованих на підвищення рівня економічної безпеки підприємства та всіх її складових. Він характеризує відношення економії розрахункової величини фінансових ресурсів, необхідних для досягнення нормативного значення комплексним показником економічної безпеки, відповідно до і після впровадження оцінюваного заходу, до величини витрат за ним. Шуканий показник ефективності управлінських заходів, спрямованих на підвищення рівня економічної безпеки (ЕЗбез), розраховується за формулою:

, (6)

де НФР1, НФРр2 – розрахункова величина нестачі фінансових ресурсів, необхідних підприємству для досягнення нормативного значення комплексного показника економічної безпеки, відповідно, до і після впровадження управлінського заходу; Вф – загальна величина витрат, понесених для впровадження оцінюваного заходу.

Якщо антикризовий захід здійснюється за рахунок довгострокового інвестиційного проекту, то величина нестачі фінансових ресурсів НФРр2 та загальна сума інвестицій дисконтуються – приводяться до одного моменту часу (початку впровадження інвестиційного проекту).

У роботі проведено оцінку ефективності інвестиційного проекту з реструктуризації виробничого процесу ВАТ «Балаклавське рудоуправління» стандартними методами та на основі запропонованої методики. Період впровадження проекту – 2010–2019 рр., загальна сума інвестицій – близько 181 млн грн, передбачено будівництво циклічно-поточної лінії, ліквідацію Балаклавської та реконструкцію Кадиковської дробильно-збагачувальних фабрик, рекультивацію вироблених кар’єрів. Фінансування проекту планується за рахунок коштів засновників (збільшення статутного фонду).

Установлено, що чистий приведений дохід складає близько 40 млн грн, індекс доходності – 1,46, внутрішня норма рентабельності – 35 %, період окупності – 6 років, а ЕЗбез – 69,35 %. Це свідчить про високу ефективність заходу як з точки зору прибутковості досліджуваного інвестиційного проекту, так і з позиції доцільності витрат, спрямованих на підвищення рівня економічної безпеки. З урахуванням цього проект рекомендовано до впровадження.

ВИСНОВКИ

У дисертації на основі проведеного наукового дослідження на теоретичному й прикладному рівнях наведено нове вирішення актуального наукового завдання, що полягає в комплексній оцінці економічної безпеки підприємства. Науково обґрунтовано методичні підходи до вартісної оцінки  економічної безпеки підприємства та її складових за допомогою інтегрального показника нестачі фінансових ресурсів та відносної оцінки для встановлення їх якісного рівня  на основі коефіцієнта безпеки; уніфікованої оцінки доцільності витрат, спрямованих на підвищення рівня економічної безпеки господарюючого суб’єкта та окремих її складових.

Основні наукові й практичні результати дослідження дозволяють сформулювати такі висновки, що відображають вирішення завдань дисертації відповідно до поставленої мети:

1. Дослідження та аналіз існуючих класифікацій економічних загроз дозволив встановити, що вони в основному характеризують можливі втрати підприємства. Запропоновано доповнити класифікацію цих загроз економічними загрозами власникам, урахувавши той факт, що власники підприємства можуть безпосередньо втрачати права на нього в процесі корпоративних конфліктів.

Аналіз загроз, пов’язаних з нестабільністю фінансового стану, показав, що при погіршенні рівня останнього умови невиконання підприємством своїх зобов’язань, які в існуючих класифікаціях ідентифікуються як загрози діяльності, можуть переходити в процес втрати його активів, тобто в загрози власності. Так, при невиконанні підприємством своїх зобов’язань можливі арешт і подальше відчуження майна, навпаки – у процесі санації підприємства відбувається відновлення його платоспроможності, покращення фінансового стану. Тобто загрози власності та діяльності можуть видозмінюватися й переходити один в одного. У зв’язку з цим у роботі запропоновано новий групу загроз – «перехідні загрози діяльності та власності підприємства».

2. На основі проведеного дослідження, виявлено, що існуючі методичні підходів до оцінки безпеки фінансового стану мають ряд недоліків та упущень. У зв’язку з цим запропоновано проводити вартісну оцінку безпеки фінансового стану підприємства на основі нормування показників, що дають можливість визначати нестачу або надлишок кожного виду його активів окремо.

Обґрунтовано доцільність визначення нестачі (надлишку) активів поступово: від найбільш ліквідних – грошових коштів – до менш ліквідних – дебіторської заборгованості, запасів, необоротних активів тощо.

Величини нестач (надлишків) кожного з активів запропоновано приводити до порівнянного вигляду за допомогою відповідних коефіцієнтів і визначати інтегральний вартісний показник – нестачу фінансових ресурсів підприємства – як їх алгебраїчну суму.

3. Установлено, що у 2009 р. на всіх гірничо-збагачувальних комбінатах Кривбасу фінансовий стан характеризується як стабільний. Натомість на досліджуваних нерудних підприємствах ЗАТ «СМАРТ-ХОЛДИНГ» мала місце нестача фінансових ресурсів, що свідчить про наявність кризового стану.

4. Аналіз сутності показників оцінки складових економічної безпеки підприємства дозволив установити, що вони мають різні вимірники: натуральні, вартісні, бальні тощо. Обґрунтовано, що для проведення коректної абсолютної оцінки всіх складових економічної безпеки та отримання порівнянних результатів доцільно запровадити вартісну їх оцінку, аналогічну до оцінки безпеки фінансового стану, за допомогою величини нестачі фінансових ресурсів.

Доведено необхідність оцінки рівня всіх складових економічної безпеки підприємства за допомогою не лише абсолютного, а й відносного показника –  коефіцієнта безпеки, основаного на зіставленні результатів вартісної оцінки кожної складової економічної безпеки та величини сумарних активів оцінюваного підприємства в ліквідній формі. За результатами отриманих значень цього показника диференційовано нормальний, задовільний, нестабільний, критичний та катастрофічний рівні безпеки.

5. На основі проведеного дослідження через інтегрування результатів порівнянної оцінки безпеки фінансового стану та безпеки прибутковості встановлено, що рівень фінансово-економічної безпеки у 2009 р. для ВАТ «Північний ГЗК» та ВАТ «Інгулецький ГЗК» охарактеризовано як нормальний, для ВАТ «Центральний ГЗК» – як  задовільний, а для ВАТ «Південний ГЗК» – як катастрофічний.

При оцінці рівня цієї безпеки для нерудних підприємств ЗАТ «СМАРТ-ХОЛДИНГ» установлено, що на ВАТ «Запоріжнерудпром», ЗАТ «Євпаторійський завод будівельних матеріалів» та ЗАТ «Сакський завод будівельних матеріалів» її рівень найнижчий – катастрофічний, а на ВАТ «Балаклавське рудоуправління» – задовільний.

6. Обґрунтовано, що оцінку техніко-економічної безпеки підприємств доцільно проводити на основі рентабельності продажу їх продукції. Установлено показники, які мають значний вплив на її величину: коефіцієнт оновлення основних засобів, матеріало- та енерговіддачі товарної продукції. Доведено неколінеарність цих коефіцієнтів, що підтверджує доцільність їх застосування для розробки відповідної економіко-математичної моделі. Побудовано залежність рентабельності продажу від вище вказаних показників, що дає можливість визначати зміну величини рентабельності при зміні значень факторів, урахованих у цій моделі.

У процесі оцінки техніко-економічної безпеки гірничодобувних підприємств установлено, що у 2009 р. лише на ВАТ «Північний ГЗК» та ВАТ «Інгулецький ГЗК» досягнуто нормальний її рівень.

7. На основі комплексної оцінки економічної безпеки досліджуваних підприємств установлено, що в цілому у 2009 р. тільки на ВАТ «Північний ГЗК» досягнуто нормальний рівень цієї безпеки. Катастрофічним рівнем характеризувалася комплексна економічна безпека ВАТ «Південний ГЗК», ЗАТ «Запоріжнерудпром», ЗАТ «Євпаторійський завод будівельних матеріалів» та «Сакський завод будівельних матеріалів». Таким чином, останні чотири підприємства потребують дієвих управлінських заходів щодо підвищення рівня економічної безпеки та вкладання фінансових ресурсів.

8. На основі аналізу існуючих підходів до оцінки ефективності антикризових заходів, у тому числі тих, які досягаються за рахунок упровадження інвестиційних проектів, установлено, що вони не враховують у якості економічних результатів зміну рівня всіх складових економічної безпеки підприємства. Обґрунтовано необхідність розробки показника, який дозволяє порівняти зміну величини фінансових ресурсів, необхідних підприємству для підвищення до бажаного рівня його економічної безпеки, і загальну суму витрат на реалізацію відповідного заходу, що забезпечує досягнення цього підвищення.

На основі запропонованого показника ефективності управлінських заходів установлено доцільність залучення інвестицій для реструктуризації виробничого процесу ВАТ «Балаклавське рудоуправління», що дасть можливість підвищити не лише ефективність діяльності підприємства, але й рівень його економічної безпеки.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях

  1.  Марченко О. М. Методичні основи оцінки фінансової складової економічної безпеки промислових підприємств / О. М. Марченко, В. Я. Нусінов, О. В. Нусінова // Вісник Криворізького технічного університету : зб. наук. праць. – Кривий Ріг, 2007. – Вип. 18. – С. 256–260. – Здобувачем розроблено методичний підхід до оцінки фінансової складової економічної безпеки підприємств на основі показників нестачі (запасу) активів підприємства.
  2.  Марченко О. М. Методичні основи оцінки фінансової складової економічної безпеки за балансовими показниками / О. М. Марченко // Науковий вісник Буковинської державної фінансової академії : [Економічні науки] : зб. наук. праць. – Чернівці, 2008. – Вип. 4(13). – С. 396–403.
  3.  Молодецька О. М. Методологічні аспекти оцінки корпоративної безпеки акціонерних товариств / О. М. Молодецька, В. Я. Нусінов // Вісник Донбаської державної машинобудівної академії : зб. наук. праць. – 2009. – № 1 (4Е). – С. 276–280. – Здобувачем розроблено методичний підхід до оцінки корпоративної безпеки акціонерних товариств на основі системи балів.
  4.  Молодецька О. М. Удосконалення класифікації економічних загроз безпеці акціонерним товариствам / О. М. Молодецька // Економіка: проблеми теорії та практики : зб. наук. праць. – Дніпропетровськ, 2009. – Вип. 255. – Т. 4. – С. 843–848.
  5.  Молодецька О. М. Сучасні підходи до класифікації складових економічної безпеки підприємства / О. М. Молодецька // Вісник Київського національного університету технологій та дизайну. – К., 2009. – № 6(50). – С. 194–198.
  6.  Молодецька О. М. Методологічні особливості оцінки техніко-економічної безпеки підприємств / О. М. Молодецька, О. В. Нусінова // Економічні науки. Серія. Облік і фінанси : зб. наук. праць. – Луцьк, 2010. – Вип. 7(25). – С. 303–312. – Здобувачем розроблено методичний підхід до оцінки техніко-економічної безпеки підприємств на основі побудованих економіко-математичних моделей.

В інших виданнях

  1.  Марченко О. М. Методика аналізу фінансової безпеки підприємств / О. М. Марченко // Теоретична і прикладна економіка: задачі та перспективи : І міжнар. наук.-практ. конф. мол. уч., 16–17 жовт. 2008 р. – Тернопіль, 2008. – С. 160–161.
  2.  Марченко О. М. Необхідність вартісної оцінки економічної безпеки / О. М. Марченко // Проблеми економіки: освіта, теорія, практика : міжнар. наук.-практ. конф., 28 листопада 2008 р. – Кривий Ріг, 2008. – С. 90–91.
  3.  Марченко О. М. Методика визначення «запасу» виробничих запасів / О. М. Марченко, О. В. Нусінова // Майбутнє – аудит : всеукр. наук.-практ. конф., 1 грудня 2008 р. – Кривий Ріг, 2008. – С. 52–53. – Здобувачем запропоновано методику визначення нестачі (запасу) активів підприємства на прикладі виробничих запасів.
  4.  Марченко О. М. Оцінка короткострокового та довгострокового фінансових станів підприємств на основі показників запасу (нестачі) активів / О. М. Марченко // Перспективные вопросы мировой науки – 2008 : ІV міжнар. наук.-практ. конф., 17–25 грудня 2008 р. – Софія, 2008. – Т. 8. – С. 101–103.
  5.  Марченко О. М. Аналіз активів підприємства та його значення при розробці заходів щодо зниження собівартості продукції / О. М. Марченко // Научная мысль информационного века – 2009 : ІV міжнар. наук.-практ. конф., 7–15 березня 2009 р. – Перемишль, 2009. – С. 5–6.
  6.  Марченко О. М. Сучасний підхід до класифікації економічної безпеки / О. М. Марченко, О. В. Нусінова // Гірничо-металургійний комплекс: досягнення, проблеми та перспективи розвитку : міжнар. наук.-техн. конф., 12–16 травня 2009 р. – Кривий Ріг, 2009. – С. 106–107 – Здобувачем удосконалено теоретичний підхід до класифікації складових економічної безпеки підприємства.
  7.  Молодецька О. М. Сучасні підходи до класифікації загроз економічній безпеці підприємства / О. М. Молодецька // Новости научной мысли – 2009 : V міжнар. наук.-практ. конф., 27 жовтня – 5 листопада 2009 р. – Прага, 2009. – Т. 4. – С. 3–5.
  8.  Молодецька О. М. Удосконалення класифікації складових економічної безпеки підприємства / О. М. Молодецька, В. Я. Нусінов // Теорія і практика сучасної економіки : Х міжнар. наук.-практ. конф., 14–16 жовтня 2009 р. – Черкаси, 2009. – Т. 2. – С. 126–128. – Здобувачем удосконалено теоретичний підхід до класифікації складових економічної безпеки.
  9.  Молодецька О. М. Особливості оцінки корпоративної безпеки підприємств / О. М. Молодецька // Актуальные вопросы реформирования экономики : всеукр. наук.-практ. конф. мол. уч., 9 листопада 2009 р. – Миколаїв, 2009. – Т. 2. – С. 51–53.
  10.  Молодецька О. М. Сучасні підходи до діагностики фінансової кризи підприємств / О. М. Молодецька, В. Я. Нусінов // Майбутнє – аудит : міжнар. наук.-практ. конф., 4 грудня 2009 р. – Кривий Ріг, 2009. – С. 41–42. – Здобувачем запропоновано методичний підхід до діагностики фінансової кризи на основі коефіцієнта безпеки.
  11.  Молодецька О. М. Особливості оцінки корпоративної безпеки акціонерних товариств / О. М. Молодецька // Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання : Х міжнар. наук. конф. студ. та мол. уч., 8–10 грудня 2009 р. – Донецьк, 2009. – Ч. 1. – С. 255–257.
  12.  Молодецька О. М. Методичні основи комплексної оцінки техніко-економічної безпеки підприємств / О. М. Молодецька // Сучасні кризові явища в економіці та проблеми облікового, контрольного і аналітичного забезпечення управління підприємством : міжнар. наук.-практ. конф., 29–30 червня 2010 р. – Луцьк, 2010. – С. 165–166.

АНОТАЦІЯ

Молодецька О. М. Комплексна оцінка економічної безпеки підприємства (на прикладі підприємств гірничодобувної промисловості) – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Криворізький технічний університет, Кривий Ріг, 2010.

Дисертацію присвячено розробці інструментарію та практичних рекомендацій щодо комплексної оцінки економічної безпеки підприємства.

Удосконалено класифікацію економічних загроз з урахуванням сучасних умов господарювання гірничодобувних підприємств. Побудовано ієрархічну систему складових комплексної економічної безпеки підприємства для її багаторівневої оцінки. Розроблено методичні підходи до комплексної оцінки економічної безпеки підприємства та окремих її складових. Запропоновано інтегральний вартісний показник «нестача фінансових ресурсів» та відносний показник «коефіцієнт безпеки». Створено економіко-математичну модель залежності операційної рентабельності продажу від одиничних показників оцінки технічної та технологічної безпеки, яка дозволяє оцінити техніко-економічну безпеку. Розширено інструментарій оцінки ефективності управлінських заходів з урахуванням підвищення рівня як комплексної економічної безпеки підприємства, так і всіх її складових.

Результати дисертації впроваджено на ВАТ «Центральний ГЗК», ВАТ «Інгулецький ГЗК», ЗАТ «СМАРТ-НЕРУДПРОМ» та ВАТ «Балаклавське рудоуправління».

Ключові слова: комплексна оцінка, економічна безпека, загрози, складові, показники оцінки, нестача, фінансові ресурси, рівень, ефективність.

АННОТАЦИЯ

Молодецкая Е. Н. Комплексная оценка экономической безопасности предприятия (на примере предприятий горнодобывающей промышленности). – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 – экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). – Криворожский технический университет, Кривой Рог, 2010.

Диссертация посвящена разработке инструментария и практических рекомендаций относительно комплексной оценки экономической безопасности предприятия.

Усовершенствована классификация экономических угроз с учетом современных условий хозяйствования горнодобывающих предприятий. Предложено разделить угрозы активам предприятия, под которыми понимаются факторы, условия или действия, которые могут привести к потере его активов, и экономические угрозы непосредственно владельцам этого предприятия – те, которые способны привести к потере корпоративных прав на него.

Кроме того, приведенная в работе классификация учитывает способность угроз экономической безопасности предприятия  трансформироваться в процессе усиления или ослабления и переходить из угроз деятельности предприятия (что замедляют или делают невозможным выполнение обязательств субъектом хозяйствования) в угрозы его собственности (которые характеризуются прямыми материальными и финансовыми потерями) и наоборот. Это позволяет сгруппировать такие угрозы в комплексные угрозы деятельности и собственности предприятия.

Построена иерархическая система составляющих комплексной экономической безопасности предприятия для ее многоуровневой оценки. На вершине всей иерархии расположена комплексная экономическая безопасность, которая разделена на экономическую безопасность активов предприятия и экономическую безопасность собственников предприятия, соотносительно корпоративных прав на него. В свою очередь, первая составляющая состоит из финансово-экономической и технико-экономической безопасности.

Разработаны методические подходы к комплексной оценке экономической безопасности предприятия и отдельных ее составляющих.

Для стоимостной оценки предложен интегральный показатель «нехватка финансовых ресурсов», который учитывает нехватку и избытки каждого вида активов по степени их ликвидности. Этот показатель позволяет найти расчетную величину финансовых ресурсов, необходимых предприятию для достижения нормативных значений показателей, которые используются при диагностике безопасности финансового состояния, соответственно, избыток – расчетная величина финансовых ресурсов, на которую может быть снижена стоимость ликвидных активов, при этом фактические значения этих показателей будут оставаться в пределах нормативов.

Оценку уровня экономической безопасности предприятия и ее составляющих предложено проводить на основе относительного показателя «коэффициента безопасности», который характеризуется отношением нехватки финансовых ресурсов, рассчитанного для оцениваемых показателей безопасности, к общей сумме активов предприятия, приведенных к ликвидной форме.

Создано экономико-математическую модель зависимости операционной рентабельности продажи от единичных показателей оценки технической и технологической безопасности: коэффициента обновления основных средств, материалоотдачи и энергоотдачи. Использование этой модели позволяет определить величину недополученной прибыли и, соответственно, нехватки финансовых ресурсов в случае несоответствия значений единичных показателей их нормативным значения.

Расширен инструментарий оценки эффективности управленческих мероприятий. Разработан унифицированный показатель, позволяющий оценить целесообразность затрат, направленных на повышение уровня как комплексной экономической безопасности предприятия, так и всех ее составляющих. Данный показатель характеризует отношение расчетной величины экономии финансовых ресурсов, необходимых предприятию для достижения нормативного значения комплексного показателя экономической безопасности, соответственно, до и после внедрения оцениваемых мероприятий к общей величине затрат по ним.

Результаты диссертации внедрены на ОАО «Центральный ГЗК», ОАО «Ингулецкий ГЗК», ЗАО «СМАРТ-НЕРУДПРОМ» и ОАО «Балаклавское рудоуправление».

Ключевые слова: комплексная оценка, экономическая безопасность, угрозы, составляющие, показатели оценки, нехватка, финансовые ресурсы, уровень, эффективность.

ANNOTATION

Molodetska O. M. Complex evaluation of the enterprise economic security (at a mining enterprise). – Manuscript.

Thesis for the Candidate degree of Economic Sciences in speciality 08.00.04 – Economics and Management of Enterprises (by economic activity type). – Kryvyi Rih Technical University, Kryvyi Rih, 2010.

Thesis is devoted to the means and recommendations development of on enterprise’s complex economic security. The economic threats classification is improved considering current management conditions of mining enterprises. The hierarchical system of segments of the enterprise complex economic security for its multilevel evaluation is developed. Methodological approaches as for the complex evaluation of the enterprise’s complex economic security and its components are developed. An integral cost index “financial assets scarcity” and relative index “security factor” are submitted. An economic and mathematical correlation model of operating profit and simple indices of technical and technological security evaluation is made that makes it possible to evaluate technical and economic security. Means for evaluating management efforts efficiency considering increase of complex economic security level of the whole enterprise and it’s the security components are enlarged. Investigation results are introduced at OJSC “Central GZK”, OJSC “Ingulets GZK”, JSC “SMART-NERUDPROM” and OJSC “Balaklavske Rudoupravlinnya”.

Keywords: complex evaluation, economic security, threats, segments, evaluation indices, scarcity, financial assets, level, efficiency.


Молодецька Олена Миколаївна

Комплексна оцінка економічної безпеки підприємства

(на прикладі підприємств гірничодобувної промисловості)

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук за спеціальністю
08.00.04 – економіка та управління підприємствами
(за видами економічної діяльності)

Підписано до друку 18.11.2010.

Формат 60х90/16. Папір офсетний. Друк офсетний.

Ум. др. арк. - 0,9. Авт. арк. - 0,9.

Тираж - 100 прим.

Замовлення № 11-78.

Друкарня СПД Щербенок С. Г.

Свідоцтво ДП № 126-р від 12.10.04.

вул. Рокоссовського, 5/3, м. Кривий Ріг, 50027

тел.: (0564) 92-20-77


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

54604. Ценовая эластичность спроса. Факторы, влияющие на эластичность спроса 19.73 KB
  Наличие товаров-заменителей: чем их больше, тем эластичнее спрос. При этом следует заметить, что чем более агрегированный товар мы рассматриваем, тем относительно ниже эластичность
54605. Ценовая эластичность предложения. Факторы, влияющие на эластичность предложения 28.26 KB
  Понятие эластичности предложения. Чувствительность объема предложения к изменению рыночной цены показывает эластичность предложения. Эластичность предложения можно определить, как степень изменения количества предлагаемых к продаже товаров и услуг в ответ на изменение рыночной цены.
54607. Методы решения иррациональных уравнений (их таксономия) 460 KB
  Тип урока: по критерию ведущей цели урок повторения закрепления таксономии методов решения иррациональных уравнений на основе деятельностного подхода в обучении; по критерию ведущего дидактического метода урок эвристической беседы урок проблемного воссоздания методов решения иррациональных уравнений; по критерию ведущего математического содержания – урок одной задачи одного уравнения урок – практикум; по критерию типа информационного взаимодействия учащихся и учителя – урок сотворчества сотрудничества и соревновательности....
54610. В стране сказочных образов 306.5 KB
  Цель: на примере балета С.Прокофьев видеофрагмент из балета Золушка Падешаль Аморозо; П.Чайковский видеофрагмент из балета Щелкунчик Танец феи Драже. Оборудование: музыкальный инструмент музыкальный центр видеофильмы с фрагментами из балетов Золушка и Щелкунчик.
54611. Общественно-политическая лексика к урокам по творчеству И.С. Тургенева 28.5 KB
  Западник сторонник общественного течения в России в 19 веке представители которого признавали западноевропейский путь развития России. в России: интеллигент не принадлежавший к дворянству выходец из других сословий купечества мещанства духовенства крестьянства а также из мелкого чиновничества. Славянофил сторонник направления общественной и философской мысли России в середине 19 века выдвинувшие идею самобытного пути исторического развития России отличного от пути развития западноевропейских стран.
54612. Молодежь в современном обществе 49 KB
  Работа в группах составление минидоклада используя мультимедийный диск составление вопросов по изучаемому материалу 5мин. Выступление представителя группы знакомство класса с изученным материалом 5 мин 3. Проверка знаний: тестовое задание 5мин ТЕХНОЛОГИЧЕСКАЯ КАРТА УРОКА Этапы урока Деятельность учителя Деятельность учащихся Конт роль времени Оргмомент Вступительное слово учителя 1 мин. Постановка цели корректировка Формулировка цели урока 3 мин Изучение нового...