65267

Оптимізація основних елементів технології вирощування сучасних сортів пшениці м’якої озимої в умовах східної частини Лісостепу України

Автореферат

Лесное и сельское хозяйство

Основна задача рослинництва це стійке підвищення урожайності і якості зерна в конкретних агроекологічних умовах окремої зони сівозміни чи поля. Збільшення нестабільності погодних умов постійні зміни кон’юнктури ринку зерна поява нових засобів виробництва нових сортів пшениці...

Украинкский

2014-07-27

342 KB

1 чел.

ІНСТИТУТ РОСЛИННИЦТВА ім. В.Я. Юр’єва

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

НЕПОЧАТОВ Микола Іванович

УДК: 633.11:631.5

ОПТИМІЗАЦІЯ ОСНОВНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ СУЧАСНИХ СОРТІВ ПШЕНИЦІ м’якої ОЗИМОЇ В УМОВАХ СХІДНОЇ ЧАСТИНИ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

06.01.09 – рослинництво

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Харків – 2010


Дисертацією

є рукопис

Робота виконана

в Інституті рослинництва ім. В.Я. Юр’єва Національної академії аграрних наук України

Науковий керівник -

доктор сільськогосподарських наук, професор

Костромітін Віктор Михайлович,

Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН,

головний науковий співробітник лабораторії рослинництва та сортовивчення

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, професор

Гопцій Тетяна Іванівна,

Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва Мінагрополітики України, професор кафедри селекції, генетики та насінництва

кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник

Леонов Олег Юрійович,

Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН, завідувач лабораторії якості зерна та біосировини

 Захист відбудеться «16» листопада 2010 року о   13 00  годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64. 366. 01 при Інституті рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН за адресою: 61060, м. Харків, пр. Московський, 142;

тел. (057)392-23-78, ф. (057) 779-84-17, e-mail yuriev1908@gmail.com

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН за адресою: 61060, м. Харків, пр. Московський, 142.

Автореферат розісланий       “  8  ”   жовтня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради  Петренкова В. П.


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Основна задача рослинництва – це стійке підвищення урожайності і якості зерна в конкретних агроекологічних умовах окремої зони, сівозміни чи поля. Такий ріст може бути забезпечений з одного боку за рахунок найбільш повної реалізації адаптивного потенціалу культури чи сорту, тобто за рахунок добре відселектованої пристосованості до умов агроекологічного середовища, та з іншого – за рахунок зміни агроекологічного середовища, у відповідності з сортоспецифічними вимогами окремих сортів.

Перед науковцями стоїть завдання по підвищенню продуктивності посівів пшениці м’якої озимої, поєднання її із високою стійкістю рослин до несприятливих погодних умов та розробка і удосконалення технологій вирощування цієї культури. Збільшення нестабільності погодних умов, постійні зміни кон’юнктури ринку зерна, поява нових засобів виробництва, нових сортів пшениці м’якої озимої, у тому числі з надвисокими показниками якості, вимагає постійного оновлення і оптимізації технологій вирощування цієї культури, у чому і полягає актуальність обраної теми.

Зв’язок  роботи  з  науковими  програмами,  планами,  темами.

Дисертаційну роботу виконано в 2004-2007 рр. в лабораторії рослинництва та сортовивчення Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН у відповідності із завданням тематичного плану: “Розробити ресурсозберігаючі технології вирощування зернових колосових і олійних культур” (№ державної реєстрації 0101U006140) згідно з НТП “Зернові і олійні культури” на 2001-2005 рр. та завдання за НТП “Зернові культури” (№ держреєстрації 0106U004899) на 2006-2010 рр.

Мета і завдання досліджень. Метою досліджень було встановити особливості оптимізації основних елементів технології вирощування сучасних сортів пшениці м’якої озимої в умовах східної частини Лісостепу України.

Для реалізації поставленої мети необхідно було вирішити наступні завдання:

  •  встановити реакцію сучасних сортів пшениці озимої на умови вирощування та визначити проявлення рівня адаптивності і інтенсивності;
  •  визначити витрати основних елементів живлення на формування одиниці продукції і коефіцієнти їх використання з ґрунту у різних сортів пшениці озимої;
  •  встановити особливості формування урожайності та якості зерна у пшениці озимої під впливом окремих прийомів сортової агротехніки;
  •  визначити економічну та біоенергетичну ефективність застосування удосконаленої технології вирощування пшениці озимої.

Об’єкт дослідження: механізми забезпечення стабілізації врожайності і якості зерна пшениці м’якої озимої в умовах східної частини Лісостепу України.

Предмет дослідження: особливості формування врожайності і якості зерна нових сортів пшениці м’якої озимої в залежності від метеорологічних умов року вирощування, фонів мінерального живлення, строків сівби та хімічного захисту рослин від бур’янів та шкідників.

Методи дослідження: польовий – для визначення впливу агрозаходів на агрохімічні показники ґрунту та кількісні показники продуктивності; лабораторні – для встановлення кількісних і якісних характеристик об’єктів досліджень; порівняльно-розрахунковий – для розрахунку економічної та енергетичної ефективності моделей технологій; термостатно-ваговий – для визначення вологості ґрунту; статистичний – для встановлення вірогідності отриманих результатів.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше для умов східної частини Лісостепу України підібрано нові сорти пшениці озимої за типом адаптивності до погодних умов, рівню інтенсивності при вирощуванні на різних агрофонах, які забезпечують конкурентоздатний рівень урожайності та якості зерна. Вперше, стосовно умов східної частини Лісостепу України визначено норми витрат основних елементів мінерального живлення на одиницю продукції та коефіцієнти їх використання новими сортами пшениці озимої. Удосконалено та економічно обґрунтовано сортову агротехніку вирощування пшениці озимої.

Практичне значення одержаних результатів. На основі одержаних результатів досліджень було удосконалено основні елементи технології вирощування нових сортів пшениці озимої з урахуванням рівня інтенсивності, які забезпечують одержання врожайності зерна на рівні 6,0–8,0 т/га з якістю 1-2 класу, по попереднику чорний пар і 5,0-6,0 т/га з якістю 2-3 класу по попереднику горох на зерно.

Удосконалені елементи технології увійшли до рекомендацій ”Вирощування озимих зернових культур в господарствах Харківської області під урожай 2007 року (осінній комплекс робіт)”.

Результати досліджень впроваджені в ДПДГ “Елітне” Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва Харківського району, та ДГ “Світанок” Балаклійського району Харківської області, на загальній площі 95 га, що забезпечило збільшення урожайності пшениці озимої на 0,4-1,0 т/га у порівнянні з існуючою технологією.

Особистий внесок здобувача полягає в узагальненні спеціальної літератури за темою дисертації, плануванні та проведенні польових і лабораторних дослідів, обчисленні та узагальненні результатів досліджень та підготовці їх до друку. Публікації виконано як самостійно, так і в співавторстві. В опублікованих роботах, виконаних у співавторстві, доля автора становить від 5 до 70% і полягає в одержанні експериментальних даних і узагальненні результатів досліджень.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень заслухано та обговорено на засіданнях лабораторії рослинництва і сортовивчення Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН (2004-2007 рр.), вченої ради Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН (2004-2007 рр.), координаційної ради Інституту зернового господарства НААН за НТП “Зернові і олійні культури” (2004-2005 рр.) та НТП “Зернові культури” (2006 і 2007 рр.), науково-практичній конференції молодих вчених і спеціалістів „Новітні технології виробництва конкурентоспроможної продукції рослинництва” (Чабани, 2005); X міжнародній науково-практичній конференції „Проблемы сельскохозяйственного производства на современном этапе и пути их решения“ (Белгород, 2006).

Публікації. Результати досліджень за темою дисертації висвітлено у 11 наукових публікаціях, серед них 6 статей, в т. ч. 5 у фахових наукових виданнях, 3 тези доповідей на наукових конференціях, 1 методичні рекомендації та 1 довідник.

Структура і обсяг роботи. Дисертація викладена на 188 сторінках машинописного тексту, ілюстрована 29 таблицями, 8 рисунками. Робота містить вступ, шість розділів, висновки, рекомендації виробництву і 5 додатків. Список використаної літератури налічує 253 літературних джерела, в тому числі 21 зарубіжних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

СТАН ВИВЧЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ (огляд літератури)

У розділі наведено аналіз результатів наукових робіт вітчизняних та зарубіжних авторів з питань впливу основних елементів технології вирощування на формування врожайності та якісних показників зерна пшениці м’якої озимої з урахуванням її біологічних особливостей та умов природно-кліматичної зони.

Встановлено необхідність оптимізації елементів технології вирощування для сучасних сортів пшениці м’якої озимої.

УМОВИ, матеріал І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проводили в 2004-2007 рр. в стаціонарній 9-пільній паро-зерно-просапній сівозміні лабораторії рослинництва та сортовивчення Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН за багатофакторною схемою методом розщеплених ділянок згідно з методикою вивчення сортової агротехніки у селекцентрах (Літун, Костромітін, Бондаренко, 1984). Чергування культур в сівозміні було наступним: 1 – чорний пар; 2 – озима пшениця; 3 – цукрові буряки; 4 – ярий ячмінь; 5 – горох; 6 – озима пшениця; 7 – кукурудза на зерно 0,5 + соя 0,5; 8 – ярий ячмінь; 9 – соняшник. Загальна площа ділянок в усіх дослідах становила 35,0 м2, облікова площа ділянок – 25,0 м2, повторність – триразова. Ґрунт представлений потужним слабковилуженим чорноземом на пилувато-суглинковому лесі, який характеризується зернисто-грудкуватою структурою, добрими фізико-механічними властивостями і містить в орному шарі досить великі запаси поживних речовин: азоту – 0,28–0,29%, фосфору – 0,17–0,18%, калію – 1,9–2,0%. Загальна потужність ґрунтового профілю близько 110–140 см з доброю гумусованістю (у орному горизонті від 5,25 до 5,38%).

Для вирішення поставлених завдань за темою дисертаційної роботи було закладено 3 досліди.

Дослід №1. Агроекологічне сортовивчення сучасних сортів пшениці озимої.

Дослід закладали на двох попередниках – чорний пар та горох на зерно на фонах живлення (фактор А): по чорному пару 1. сівозмінний фон (без добрив); 2. післядія 30 т/га гною; 3. післядія 30 т/га гною + N60P60K60+N30; і по гороху на зерно: 1. сівозмінний фон (без добрив); 2. N30P30K30+N30; 3. N60P60K60+N30; ділянками другого порядку (фактор Б) були сорти пшениці м’якої озимої (Харус, Донецька 48, Одеська 267, Глібовчанка, Харківська 105, Куяльник, Астет, Василина, Спалах, Подолянка, Ятрань 60, Колумбія, Білосніжка). Норма висіву становила 5,0 млн. шт./га схожих насінин.

Факторіальна формула досліду А×Б = 3×13 = 39 варіантів по чорному пару і 3×13 = 39 варіантів по гороху на зерно.

Дослід №2. Вплив фонів живлення і строків сівби на врожайність та якість зерна сучасних сортів пшениці озимої. На ділянках першого порядку (фактор А) розміщували фони живлення, на ділянках другого порядку (фактор Б) розміщували строки сівби пшениці озимої (з інтервалом 8–10 днів): а) оптимальний (1 декада вересня); б) допустимий (2 декада вересня); в) пізній (3 декада вересня).

Факторіальна формула досліду А×Б=3×3=9 варіантів, по чорному пару і 3×3=9 варіантів по гороху на зерно. Висівали сорти: Харус і Донецька 48 по чорному пару, а Одеська 267 і Донецька 48 по гороху на зерно.

Дослід №3. Вплив хімічного захисту посівів від шкідників, хвороб та бур’янів на врожайність та якість зерна пшениці озимої.

На ділянках першого порядку (фактор А) розміщували фони живлення, на ділянках другого порядку (фактор Б) варіанти хімічного захисту від шкідників, хвороб та бур’янів: а) без захисту (контроль); б) хімічний захист, який включав протруювання насіння препаратом вітавакс 200 ФФ, 34% в.с.к. (2,5 л/т), внесення гербіциду діален супер, 40% в.р. (1,0 л/га) у фазі весняного кущення, фунгіцид альто супер, 33% к.е. (0,5 л/га) у фазі прапорцевого листка – початок колосіння та інсектециду карате зеон, 5% к.е. (0,2 л/га) – у фазі молочної стиглості зерна. Висівали сорти пшениці озимої Харус і Донецька 48 по чорному пару та Одеська 267 і Донецька 48 по гороху на зерно.

Повторність досліду триразова. Факторіальна формула досліду А×Б – 3×2 = 6 варіантів по чорному пару і 3×2=6 по гороху на зерно.

Погодні умови вегетаційних періодів відрізнялись між собою і значно впливали на продуктивність рослин. Це дало змогу більш досконально вивчити реакцію сортів пшениці озимої на основні елементи технології вирощування.

Агротехніка в дослідах була загальноприйнятою для зони, за виключенням елементів технології вирощування пшениці озимої, які були передбачені схемою досліджень.

Досліди супроводжувались наступними обліками, спостереженнями та аналізами рослинного матеріалу та ґрунту: перед сівбою та після збирання урожаю в шарі ґрунту 0 – 30 см визначали вміст нітратного та амонійного азоту за методом Грандваль-Ляжу (нітратний) та з реактивом Неслера (аміачний), а також рухомих форм фосфору та калію за Чириковим; перед збиранням урожаю в зерні та соломі визначали вміст NPK в одній наважці рослинного матеріалу (Булигін С.Ю., Балюк С.А., Міхновська А.Д., 1999); визначення коефіцієнтів використання мінерального живлення – за методикою Михайлова і Кніпер (1971 р.); вологість ґрунту визначали термостатно-ваговим методом; фенологічні спостереження: сходи, припинення вегетації, весняне відновлення вегетації, трубкування, колосіння, початок та кінець цвітіння, дозрівання, тривалість вегетаційного та міжфазних періодів визначали за методикою В. С. Підопригори та П. В. Писаренка; визначення проявлення екотипічної належності за методикою В.М. Костромітіна (1985 р.); збір урожаю проводили поділяночно комбайном “Sampо-130” з наступним зважуванням зернової маси і перерахунком на 14% вологість і 100% чистоту; для якісної оцінки врожаю визначали вміст білка в зерні (за Кьєльдалем); загальна хлібопекарська оцінка зроблена в лабораторії якості зерна; економічну та біоенергетичну ефективність вирощування пшениці озимої визначали за методикою В.П. Мартьянова (1996) і з використанням типових технологічних карт вирощування пшениці озимої та цінами, які склалися у 2007 році; статистичний аналіз результатів експериментів здійснювали кореляційним та дисперсійним методами з використанням пакету ліцензійних комп’ютерних програм Statistica 6; рівень адаптивності та пластичності визначали за методикою Еберхарда – Рассела (1966 р.) і Тая (1971 р.).

АГРОБІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ВИБОРУ СОРТУ ДЛЯ СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ВИРОЩУВАННЯ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ

За роки проведення досліджень відмічена нерівномірність випадання опадів та значні коливання температурного режиму порівняно із зональною нормою.

Встановлено, що 2005 і 2007 роки були сприятливими (ГТК 1,4-1,6) за погодними умовами, 2006 (ГТК 1,0) більш посушливий.

Нашими дослідженнями встановлено, що по чорному пару урожайність сорту Харус була, в середньому за роки вивчення, на рівні 6,37 т/га (табл. 1).


Таблиця 1

Урожайність та якість зерна сортів пшениці озимої залежно від метеорологічних умов року, т/га, 2005-2007 рр.

Сорт (Б)

Рік (А)

Середнє по сорту

Клас зерна за ДСТУ 3768:2009

2005

2006

2007

чорний пар

горох на зерно

чорний пар

горох на зерно

чорний пар

горох на зерно

чорний пар

горох на зерно

чорний пар

горох на зерно

Харус

6,69

7,32

4,83

4,78*

7,58

6,87

6,37

6,32*

2

2

Донецька 48

6,59

7,11

4,52

4,46

6,79

6,15

5,97

5,90

3

3

Одеська 267

5,96

7,08

4,07

4,61

6,09

6,61

5,37

6,10

2

2

Куяльник

6,41

6,77

4,57

4,63

7,10

6,95*

6,03

6,12

4

2

Астет

6,86

7,44

4,79

4,76*

7,30

6,70

6,32

6,30

2

2

Василина

6,29

6,81

4,63

4,60

7,36

6,83

6,09

6,08

3

2

Харківська 105

5,59

5,64

3,69

4,05

5,35

6,33

4,88

5,34

2

3

Спалах

6,64

7,15

4,74

4,77*

7,36

7,00*

6,25

6,31*

4

3

Глібовчанка

5,58

6,58

4,05

4,23

6,37

5,99

5,33

5,60

3

2

Подолянка

6,14

7,09

4,43

4,82*

6,96

7,20*

5,84

6,37*

3

6

Ятрань 60

6,73

6,89

4,76

4,55

7,34

6,60

6,28

6,01

3

2

Колумбія

7,79*

8,31*

5,18*

5,33*

7,56

7,52*

6,84*

7,06*

3

2

Білосніжка

6,52

7,10

5,05*

4,90*

8,34*

7,40*

6,63*

6,46*

2

2

Середнє по роках

6,45

7,02

4,56

4,65

7,04

6,78

6,02

6,15

-

-

НІР0,05

0,31

0,39

0,20

0,14

0,25

0,27

0,16

0,21

-

-

Примітка. * Відмінності достовірні на 5% рівні значущості у порівнянні із стандартом. Стандартом по чорному пару був сорт Харус, а по гороху на зерно сорт Одеська 267.

По роках урожайність цього сорту коливалась від 4,83 т/га у 2006 р. до 7,58 т/га у 2007р. У 2005 р. сорт Колумбія істотно перевищив стандарт за врожайністю на 1,10 т/га. У несприятливому 2006 р. сорти пшениці озимої Колумбія та Білосніжка перевищили стандарт на 0,35 і 0,22 т/га відповідно. За сприятливих умов (2007 р.) лише один сорт Білосніжка суттєво перевищував сорт Харус за урожайністю – на 0,76 т/га. В середньому за роки проведення досліджень суттєво перевищували стандарт сорти Колумбія та Білосніжка, на 0,47 і 0,26 т/га відповідно. Але якість зерна у сорту Колумбія по чорному пару була нижчою за стандарт, на рівні 3 класу, тоді як зерно сорту Харус за якістю було віднесено до 2 класу. Якість зерна сорту Білосніжка була на рівні з стандартом.

Сорти пшениці озимої по чорному пару суттєво розрізнялись за елементами структури врожаю. Найбільшу густоту продуктивного стеблестою формували сорти Спалах, Колумбія та Білосніжка – на рівні 555-636 шт.м2. Більшість сортів мали досить високу масу зерна з колосу – 1,5-1,7 г. Найбільша кількість зерен у колосі була у сортів Василина та Харківська 105 (43-44 шт.), а найменша у Одеської 267 та Глібовчанка (27-28 шт).

За масою 1000 зерен виділились наступні сорти: Одеська 267, Донецька 48, Глібовчанка та Колумбія (45,9-47,7г). Найбільш збалансовані показники структурних елементів були у сорту Колумбія.

Таким чином, з проведених досліджень слідує, що сорт Білосніжка характеризується поєднанням високої врожайності та якості зерна у порівнянні із стандартним сортом.

За попередником горох на зерно, в залежності від метеорологічних умов року, урожайність сорту Одеська 267 коливалась від 4,61 т/га у 2006 році до 7,08 т/га у 2005 році. Найбільшу врожайність в середньому по роках, на відміну від чорного пару, було отримано у 2005 році 7,02 т/га, а найменшу у 2006р – 4,65 т/га. У 2005 році сорт Колумбія істотно перевищував стандарт Одеську 267 за урожайністю на 1,23 т/га. У несприятливому 2006 році істотно вищою врожайністю за стандарт характеризувались наступні сорти: Харус, Астет, Спалах, Подолянка, Колумбія та Білосніжка, надбавка становила від 0,16 до 0,72 т/га. У 2007 році за врожайністю істотно перевищували стандарт сорти: Куяльник, Спалах, Подолянка, Колумбія та Білосніжка, надбавка від 0,34 до 0,91 т/га. В середньому за роки вивчення сорти Харус, Спалах, Подолянка, Колумбія і Білосніжка суттєво перевищували стандарт Одеську 267 за урожайністю на 0,21-0,94 т/га. Але якість зерна на рівні стандарту (2 клас) забезпечували сорти Харус, Колумбія та Білосніжка.

Таким чином, по гороху на зерно сорт Колумбія перевищує стандартний сорт Одеська 267 за показником врожайності і не поступається за якістю зерна.

Нами було проведене визначення параметрів адаптивної здатності та пластичності сортів пшениці озимої за врожайністю в різних екологічних умовах (Рис. 1).

Отже, застосована нами методика (Еберхарда – Рассела (1966 р.) і Тая (1971 р.)) по дослідженню набору сортів в різних за роками екологічних умовах дає змогу достатньо повно вивчити адаптивну здатність та пластичність, провести ранжування цих генотипів та визначити придатність екологічного середовища для їх вирощування. Нами виявлені значні відмінності між сортами за середньою урожайністю та її мінливістю, а також за поєднанням цих показників у досліджуваних сортів.

З результатів наших досліджень слідує, що по попереднику чорний пар на покращення умов вирощування найбільше реагував сорт Білосніжка. А сорт Харківська 105 зовсім не реагував на покращення умов вирощування.


Рис. 1. Визначення адаптивності та пластичності у сучасних сортів пшениці м’якої озимої, середнє за 2005-2007 рр.

По гороху на зерно при покращенні умов вирощування найкращі результати забезпечував сорт пшениці озимої Колумбія. Як і по чорному пару сорт Харківська 105 також не реагував на покращення умов вирощування.

Нами було також проведено визначення екотипічної належності сортів за динамікою наливання зерна. У сортів пшениці озимої, які належать до степового типу, наливання насіння відбувається одночасно із формуванням зернівки, у лісостепового типу налив більш інтенсивно відбувається у молочній фазі, у поліського – налив відбувається більш інтенсивно на заключних фазах та у адаптованого для різних умов – налив протікає більш рівномірно в усі фази наливу насіння. Такі концептуально - методичні підходи ми застосували при визначенні типу сучасних сортів за адаптивністю. Сорт Спалах типовий степовий екотип. Найбільше сухих речовин (38%) зернівка цього сорту накопичує у фазі формування зерна. Також, на відміну від інших сортів налив зерна цього сорту відбувається і в фазі воскової стиглості (11%). Сорти Харус та Василина відносяться до лісостепового екотипу (40-46 % зернівка накопичує у молочній фазі), Донецька 48 та Колумбія відносяться до типу, який пристосований до різних умов вирощування, так як налив зерна цих сортів протікає рівномірно у всі фази.

РЕАКЦІЯ СУЧАСНИХ СОРТІВ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ НА ФОНИ МІНЕРАЛЬНОГО ЖИВЛЕННЯ

Поряд з адаптивністю, як показують наші дослідження велике значення має проявлення сортами рівня інтенсивності, особливості використання основних елементів живлення, їх норми затрат і коефіцієнти використання, окупність. В таблиці 3 наведена реакція сортів пшениці озимої по попереднику чорний пар на фони мінерального живлення (табл. 2).

На контрольному фоні (без внесення добрив) було отримано високу конкурентоздатну урожайність. Найбільшу врожайність було отримано по сортах Білосніжка(6,18 т/га), Подолянка (6,16 т/га) та Колумбія (6,06 т/га). Внесення гною під попередник чорний пар призводило до підвищення врожаю зерна в середньому на 0,49 т/га. Найбільші прибавки врожайності були отримані по сортах Василина та Колумбія – 0,83 та 1,08 т/га, відповідно. У високорослих сортів Харківська 105 та Подолянка спостерігалось вилягання посівів, що призводило до зниження врожайності на цьому фоні живлення.

Встановлено, що найбільш висока врожайність в середньому по сортах була отримана на фоні внесення гною. На фоні внесення повного мінерального добрива відбувалося зниження врожайності у зв’язку з виляганням. Найбільш високу врожайність на цьому фоні живлення було отримано по сортах Колумбія та Білосніжка. Сорти Одеська 267, Харківська 105, Глібовчанка та Подолянка навпаки знижували врожайність.


Таблиця 2

Урожайність, якість зерна і окупність добрив у сортів пшениці озимої залежно від фонів живлення, т/га, попередник – чорний пар (2005–2007 рр.)

Сорт (Б)

Фон живлення (А)

сівозмінний фон – без добрив

фон + гній 30 т/га

фон + гній 30 т/га + N60P60K60+N30

урожайність, т/га

клас зерна

урожайність,

т/га

клас зерна

урожайність, т/га

клас зерна

окупність,

кг зерна

на 1 кг д.р. NPK

Харус ст.

5,85

3

6,62

2

6,64

2

3,8

Донецька 48

5,65

2

6,17

2

6,09

3

2,1

Одеська 267

5,38

2

5,59

2

5,16

2

0

Куяльник

5,53

2

6,16

4

6,39

4

4,1

Астет

5,98

2

6,62

2

6,35

3

1,8

Василина

5,59

2

6,42

2

6,26

4

3,2

Харківська 105

5,10

2

4,91

2

4,62

4

0

Спалах

5,99

3

6,41

4

6,34

3

1,7

Глібовчанка

5,28

4

5,64

3

5,07

3

0

Подолянка

6,16

3

5,76

2

5,62

2

0

Ятрань 60

5,90

4

6,69

3

6,24

4

1,6

Колумбія

6,06

3

7,14

2

7,32

2

6,0

Білосніжка

6,18

3

6,93

2

6,80

2

3,0

Середнє

5,74

-

6,23

-

6,07

-

3,0

НІР0,05

А-0,13; Б-0,22; АБ-0,44

На контрольному сівозмінному фоні зерно 2 класу отримано у сортів Одеська 267, Донецька 48, Куяльник, Астет, Василина та Харківська 105. На фоні із внесенням гною отримано самий високий показник якості зерна 2 класу, в більшості сортів. На фоні з внесенням повного мінерального добрива спостерігалось зниження врожайності та якості зерна. Високу врожайність із високою якістю зерна на цьому фоні живлення забезпечували сорти Колумбія та Білосніжка. Ці сорти підвищували врожайність та якість зерна на фонах де вносили органічні та мінеральні добрива.

Висока окупність добрив була у сорту пшениці озимої Колумбія (6,0 кг на 1 кг діючої речовини внесених мінеральних добрив), що свідчить про досить високий рівень інтенсивності цього сорту.

По гороху на зерно  на контролі без добрив самий високий урожай зерна було отримано по сорту Колумбія (6,14 т/га) (табл. 3).


Таблиця 3

Урожайність, якість зерна і окупність добрив у сортів пшениці озимої залежно від фонів живлення, т/га, попередник – горох на зерно

(2005–2007 рр.)

Сорт (Б)

Фон живлення (А)

сівозмінний фон – без добрив

фон + N30P30K30+N30

фон + N60P60K60+N30

урожайність, т/га

клас зерна

урожайність, т/га

клас зерна

окупність

1 кг д.р.

урожайність, т/га

клас зерна

окупність, кг зерна на 1 кг

д.р. NPK.

Одеська 267 ст.

5,38

3

6,73

2

11,3

6,50

2

5,3

Донецька 48

4,71

2

6,55

2

15,3

6,68

3

9,4

Харус

5,43

3

6,71

2

10,7

7,13

2

8,1

Куяльник

5,29

3

6,52

2

10,3

7,02

2

8,2

Астет

5,49

2

6,81

2

11,0

6,97

2

7,0

Василина

5,3

3

6,42

2

9,3

6,85

2

7,4

Харківська 105

5,16

6

5,61

3

3,8

5,21

2

0,2

Спалах

5,64

5

6,80

3

9,7

6,78

3

5,4

Глібовчанка

5,07

2

5,98

4

7,6

6,05

2

4,7

Подолянка

5,93

6

6,63

6

5,8

6,78

3

4,0

Ятрань 60

5,41

2

6,42

2

8,4

6,54

2

5,4

Колумбія

6,14

3

7,41

2

10,6

8,08

2

9,2

Білосніжка

5,65

3

6,81

2

9,7

7,26

2

7,7

Середнє

5,43

-

6,57

-

9,5

6,76

-

6,3

НІР0,05

А-0,13; Б-0,22; АБ-0,44

На фонах із внесенням добрив найбільшу врожайність також формував сорт Колумбія (7,41 і 8,08 т/га відповідно). В середньому по сортах найбільший урожай зерна (6,76 т/га) було отримано на фоні із внесенням повного мінерального добрива (N60P60K60+N30).

Високу окупність внесених добрив отримано на фоні внесення N30P30K30+N30 по сортах Донецька 48 (15,4 кг зерна на 1 кг д.р.), Одеська 267 (11,3 кг зерна на 1 кг д.р.), Астет (11,0 кг зерна на 1 кг д.р.) і Колумбія (10,6 кг зерна на 1 кг д.р.). На фоні внесення повного мінерального добрива спостерігалось зниження окупності внесених добрив. Самі високі показники окупності були відмічені у сортів Донецька 48 (9,4 кг зерна на 1 кг д.р.) та Колумбія (9,2 кг зерна на 1 кг д.р.).

Саме якісне зерно 2 класу при поєднанні із високою врожайністю було отримано у сортів Харус, Колумбія та Білосніжка – по всіх фонах живлення.

Вивчення особливостей виносу елементів живлення (табл. 4) сортами пшениці озимої показало, що самі високі затрати поживних елементів відмічались у сорту Донецька 48 та Одеська 267 (азоту 33-35 кг/т, фосфору 12-13 кг/т, калію 23-29 кг/т). Решта сортів були менш витратними: норми затрат, відповідно 28-30, 12-13 та 12-15 кг/т.

Таблиця 4

Витрати NPK урожаєм пшениці озимої з урахуванням побічної продукції, кг/т, середнє по попередниках, (2005–2007 рр.)

Сорт

N

P2O5

K2O

Сума

NPK

Одеська 267

35

13

29

77

Донецька 48

33

12

23

68

Харус

30

12

16

58

Куяльник

29

12

15

56

Астет

28

12

12

52

Василина

28

13

15

56

Харківська 105

28

12

14

54

Спалах

30

13

14

57

Глібовчанка

28

12

14

54

Подолянка

29

13

14

56

Ятрань 60

30

13

13

56

Колумбія

29

12

15

56

Білосніжка

28

13

16

57

Середнє

30

12

16

58

Визначення коефіцієнтів виносу поживних елементів показало зменшення використання поживних елементів на високих агрофонах, де вносилися органічні і мінеральні добрива (табл. 5).

Ця тенденція прослідковується у всіх сортів пшениці озимої. Самі високі коефіцієнти використання поживних елементів в середньому по фонах мінерального живлення було відмічено у сорту Спалах (азоту 51%, фосфору 19, калію 23). Також відмічено, що сучасні сорти у порівнянні із літературними даними, мають вищі коефіцієнти використання поживних елементів із ґрунту, особливо азоту і фосфору. Високим використанням калію із ґрунту виділився лише сорт Спалах.


Таблиця 5

Коефіцієнти використання рухомих форм поживних елементів з ґрунту в залежності від сорту та фону живлення

Сорт

Фон живлення

Коефіцієнти використання, %

N

P2O5

K2O

Харус

без добрив (фон)

42

22

21

фон + N60P60K60

40

13

17

середнє

41

18

19

Спалах

без добрив (фон)

52

23

23

фон + N60P60K60

49

14

22

середнє

51

19

23

Астет

без добрив (фон)

37

21

20

фон + N60P60K60

35

12

14

середнє

36

17

17

ОСОБЛИВОСТІ ОПТИМІЗАЦІЇ СТРОКІВ СІВБИ І ХІМІЧНОГО ЗАХИСТУ ПОСІВІВ ДЛЯ СУЧАСНИХ СОРТІВ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ

Нами було проведено оптимізацію строків сівби для сучасних сортів пшениці м’якої озимої. Встановлено, що сорт Харус більш чутливий до строку сівби (табл.6). Оптимум для цього сорту зміщений до більш ранніх строків сівби (10 вересня), врожайність в середньому – 6,19 т/га.

Таблиця 6

Урожайність сортів пшениці озимої залежно від фонів живлення та строків сівби, т/га, (2004–2007 рр.)

Фон живлення (А)

Строк сівби (Б)

В середньому по фону

1.09.

10.09.

20.09.

Чорний пар, сорт Харус

Сівозмінний фон (без добрив)

5,42

5,90

5,73

5,68

Фон + N60P60K60+ N30

5,80

6,48

6,31

6,20

В середньому по сорту

5,61

6,19

6,02

5,94

НІР0,05

А-0,28; Б-0,28; АБ-0,48

Горох на зерно, сорт Одеська 267

Сівозмінний фон (без добрив)

4,99

5,31

5,44

5,24

Фон + N60P60K60+ N30

6,45

6,33

6,50

6,43

В середньому по сорту

5,72

5,82

5,97

5,84

НІР0,05

А-0,28; Б-0,24; АБ-0,48

Сорт Одеська 267 позитивно реагував на більш пізні строки сівби –10-20 вересня, на фоні без внесення добрив, та не реагував на строк сівби на варіантах з внесенням добрив.

Було вивчено реакцію сортів пшениці озимої на застосування хімічного захисту посівів. По чорному пару сорт Харус характеризувався більшим рівнем інтенсивності (табл. 7).

Він краще реагував на застосування органічних і мінеральних добрив та хімічного захисту посівів, забезпечуючи більші прибавки врожайності на удобрених агрофонах (до 1,00 т/га).

Таблиця 7

Урожайність сортів пшениці озимої залежно від фону живлення та захисту посівів, т/га, (20042007 рр.)

Фон живлення (А)

Варіант захисту (Б)

+/-

до контролю

без захисту (контроль)

хімічний

Чорний пар, сорт Харус

Сівозмінний фон (без добрив)

6,13

7,00

0,87

Фон + N60P60K60+ N30

6,08

7,08

1,00

В середньому по сорту

6,11

7,04

0,94

НІР0,05

А-0,33; Б-0,27; АБ-0,47

Горох на зерно, сорт Одеська 267

Сівозмінний фон (без добрив)

5,72

6,17

0,45

Фон + N60P60K60+ N30

6,31

6,73

0,41

В середньому по сорту

6,02

6,45

0,43

НІР0,05

А-0,38; Б-0,28; АБ-0,54

За попередником горох на зерно, по сорту Одеська 267 не було відмічено підвищення прибавки урожайності на удобрених агрофонах. Отримано суттєву прибавку врожайності лише від хімічного захисту посівів, на рівні 0,41-0,45 т/га.

ЕКОНОМІЧНА ТА БІОЕНЕРГЕТИЧНА ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ

Як показують результати наших досліджень найбільший прибуток і рівень рентабельності по чорному пару отримані при вирощуванні пшениці м’якої озимої на контрольному варіанті без застосування органічних та мінеральних добрив. Такі ж самі результати показує і біоенергетична оцінка результатів досліджень, що пояснюється високим коефіцієнтом енергетичної ефективності (5,9).

По гороху на зерно найбільший прибуток одержано при внесенні мінеральних добрив у дозі (NPK)30. Рівень рентабельності на цьому варіанті був приблизно однаковим у порівнянні з фоном, де на протязі ротації сівозміни вносилися тільки органічні добрива. При внесенні повного мінерального добрива спостерігалось зниження прибутку та рівня рентабельності. Коефіцієнт енергетичної ефективності також залежав від фону живлення. Найбільш високим (8,3) він був на фоні живлення, де на протязі ротації сівозміни вносили тільки органічні добрива. На фонах, де вносили мінеральні добрива, спостерігалось зниження цього показника.

З результатів досліджень видно, що найбільший прибуток (3169 грн/га) і рівень рентабельності (144%) по чорному пару отримані при вирощуванні пшениці озимої сорту Колумбія на фоні внесення 30 т/га гною. Але коефіцієнт енергетичної ефективності був вище на сівозмінному фоні у сорту Білосніжка (6,1). (табл. 8).

Таблиця 8

Економічна та біоенергетична ефективність вирощування сортів пшениці озимої залежно від попередника та фону мінерального живлення, 2005-2007 рр.

Сорт

Урожайність,

т/га

Клас зерна

Вартість продукції,

грн/га

Затрати,

грн/га

Прибуток

грн/га

Рівень рентабельності, %

Коефіцієнт енергетичної ефективності

Чорний пар, сівозмінний фон – без добрив

Астет

5,98

2

4485

1946

2539

130

5,9

Білосніжка

6,18

3

4326

1946

2380

122

6,1

Чорний пар, гній 30 т/га (фон)

Колумбія

7,14

2

5355

2186

3169

144

5,1

Чорний пар, фон + гній 30 т/га + N60P60K60+N30

Колумбія

7,32

2

5490

2613

2877

110

3,5

НІР0,05

0,39

-

-

-

-

-

-

Горох на зерно, сівозмінний фон – без добрив

Астет

5,49

2

4118

1568

2550

163

7,6

Колумбія

6,14

3

4298

1568

2730

174

8,5

Горох на зерно, фон + N30P30K30+N30

Колумбія

7,41

2

5558

1739

3819

219

6,7

Горох на зерно, фон + N60P60K60+N30

Колумбія

8,08

2

6060

1910

4150

217

5,8

НІР0,05

0,44

Примітка: приведено дані кращих варіантів


По гороху на зерно прослідковується дещо інша тенденція. Результати досліджень свідчать, що найбільший прибуток (3819 грн/га.) і рівень рентабельності (219%) отримано при внесенні мінеральних добрив N
30P30K30 N30 по сорту Колумбія. При внесенні повного мінерального добрива спостерігалось зниження прибутку та рівня рентабельності. Найбільш високий коефіцієнт енергетичної ефективності був на сівозмінному фоні у сорту Колумбія (8,5).

Отже, вирощування пшениці озимої з високою урожайністю і якістю зерна забезпечило найкращі економічні показники технології вирощування.

ВИСНОВКИ

В дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення важливого наукового завдання з оптимізації елементів технології вирощування сучасних сортів пшениці м’якої озимої для стабілізації врожайності і якості зерна, підвищення рівня конкурентоздатності за врожайністю та якістю зерна в умовах східної частини Лісостепу України. Виявлено особливості росту та розвитку сучасних сортів пшениці озимої залежно від метеорологічних умов року, фону мінерального живлення, строків сівби, підживлень та захисту посівів від шкідливих організмів. Визначено норми затрат поживних елементів, коефіцієнти використання цих елементів з ґрунту та окупність внесених добрив. Вирішене наукове завдання має важливе значення в галузі рослинництва.

  1.  Встановлено, що найбільш високу та стабільну врожайність і якість зерна на високому агрофоні чорного пару забезпечили сорти Колумбія (6,84 т/га) і Білосніжка (6,63 т/га).
  2.  По гороху на зерно високу врожайність і якість зерна забезпечили сорти Харус (6,32 т/га), Спалах (6,31 т/га), Подолянка (6,37 т/га), Колумбія (7,06 т/га) та Білосніжка (6,46 т/га).
  3.  Після обох попередників елементи структури врожаю залежали від сорту. Найбільш оптимальні показники структурних елементів були у сорту Колумбія по гороху на зерно, що і пояснює його високу врожайність (7,06 т/га) у порівнянні з Одеською 267 (6,10 т/га).
  4.  За результатами визначення адаптивності та екологічної пластичності найкращими по чорному пару виявились сорти Білосніжка (генотиповий ефект 0,62 і коефіцієнт регресії 1,20) та Колумбія (генотиповий ефект 0,83 і коефіцієнт регресії 1,06), а по гороху на зерно сорт пшениці озимої Колумбія (генотиповий ефект 0,90 і коефіцієнт регресії 1,17).
  5.  Кращими сортами за врожайністю на агрофоні, який формується під впливом сівозмінного фактору без добрив по чорному пару були сорти: Білосніжка (6,18 т/га), Подолянка (6,16 т/га) та Колумбія (6,06 т/га), на фонах з застосуванням добрив сорти Білосніжка (6,80 т/га) і Колумбія (7,32 т/га). По гороху на зерно на фонах мінерального живлення сорт Колумбія забезпечував найбільшу врожайність. Якість зерна цього сорту підвищувалась до 2 класу на фонах з внесенням мінеральних добрив. Решта сортів за показниками якості відносилась до 3 класу.
  6.  Високі витрати поживних елементів на формування зерна та соломи відмічались у сортів Донецька 48 та Одеська 267 (азоту 33-35 кг/т, фосфору 12-13 кг/т, калію 23-29 кг/т). Решта сортів мали менші норми витрат, відповідно 28-30, 12-13 та 12-15 кг/т.
  7.  Високі коефіцієнти використання поживних елементів, в середньому по фонах мінерального живлення, відмічено у сорту Спалах (азоту 51%, фосфору 19, калію 23).
  8.  Висока окупність добрив, на фоні внесення повного мінерального добрива, була у сорту пшениці озимої Колумбія (6 кг на 1 кг діючої речовини внесених мінеральних добрив), по чорному пару і по гороху на зерно у сортів Донецька 48 (9,4 кг зерна на 1 кг д.р.) та Колумбія (9,2 кг зерна на 1 кг д.р.).
  9.  Найбільшу ефективність при застосуванні підживлень забезпечували сорти Харус, Донецька 48, та Куяльник (прибавка урожаю зерна 0,68-0,71 т/га), а найменшу – сорт Одеська 267 (0,31 т/га).
  10.  Сорт Харус забезпечив найбільшу врожайність при сівбі у другій декаді вересня по чорному пару (6,29 т/га). По гороху на зерно сорт Одеська 267 позитивно реагував на пізній строк висіву, забезпечуючи високу врожайність при висіві його у третій декаді вересня (6,16 т/га).
  11.  Більш високі прибавки врожайності (до 1 т/га) отримано при поєднанні удобрення (післядія гною + N60P60K60+ N30) із хімічним захистом (внесення гербіциду діален супер (1 л/га), фунгіциду альто супер (0,5 л/га) і інсектициду карате зеон (0,2 л/га)).
  12.  Економічно доцільно враховувати поєднання високої врожайності і якості зерна. По чорному пару сорт Колумбія на фоні внесення органічних добрив забезпечує рівень урожайності 7,14 т/га з якістю зерна 2 класу та рівнем рентабельності 144%. По гороху на зерно на фоні N30P30K30+N30, рівень урожайності склав 7,41 т/га, з якістю зерна 2 класу і рівнем рентабельності 219%.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Для підвищення та стабілізації рівня виробництва високоякісного зерна пшениці озимої в умовах східної частини Лісостепу рекомендується:

  •  висівати найбільш адаптовані сорти Харус, Білосніжка та Колумбія по чорному пару, Астет, Василина та Колумбія по гороху на зерно;
  •  вносити добрива за нормами витрат поживних елементів по чорному пару із розрахунку на 1 т урожаю N29P13K16 з коефіцієнтом використання з ґрунту: N – 41%, P – 18%, K – 19%, а по гороху на зерно – на 1 т урожаю N28P12K14 з коефіцієнтом використання з ґрунту: N – 38%, P – 17%, K – 18%;
  •  проводити сівбу пшениці озимої в 2-3 декадах вересня по чорному пару і в 3 декаді вересня по гороху на зерно;
  •  застосовувати інтегрований захист посівів від шкідливих організмів шляхом використання гербіциду діален супер (1 л/га), фунгіциду альто супер (0,5 л/га) і інсектициду карате зеон (0,2 л/га).

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

  1.  Красиловець Ю.Г. Залежність урожайності озимої пшениці від фітосанітарного стану, сорту і строку сівби / Ю.Г. Красиловець, Н.В. Кузьменко, М.І. Непочатов // Селекція і насінництво.– 2006.– Вип. 92.– С. 128–136. (особистий внесок 30%, узагальнено та проаналізовано експериментальні дані).
  2.  Непочатов М.І. Урожайність і якість зерна пшениці озимої на різних агрофонах живлення в залежності від сорту та строку сівби в умовах північно-східного Лісостепу України / М.І. Непочатов, В.А. Циганко // Таврійський науковий вісник.– 2006.– Вип. 44.– С. 75–80. (особистий внесок 70%, узагальнено та проаналізовано експериментальні дані, написано статтю).
  3.  Кузьменко Н.В. Вплив пошкодження зерна озимої пшениці клопом шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps Put.) на його якість в залежності від агротехнічних прийомів вирощування в умовах північно–східного Лісостепу України / Н.В. Кузьменко, М.І. Непочатов, В.А. Циганко // Вісник Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва. Серія “Ентомологія та фітопатологія”.– 2007.– №7.– С. 83–91. (особистий внесок 40%, узагальнено та проаналізовано експериментальні дані).
  4.  Кузьменко Н.В. Хімічний захист озимої пшениці від шкідників / Н.В. Кузьменко, Ю.Г. Красиловець, М.І. Непочатов // Вісник Львівського державного аграрного університету. Агрономія.– 2007.– №11.– С. 327–331. (особистий внесок 30%, узагальнено та проаналізовано експериментальні дані).
  5.  Непочатов М.І. Особливості вирощування високоякісного зерна сучасних сортів пшениці озимої в умовах східного Лісостепу України / М.І. Непочатов, І.В. Токар // Таврійський науковий вісник.– 2008.– Вип. 56.– С. 38–44. (особистий внесок 70%, узагальнено та проаналізовано експериментальні дані, написано статтю).
  6.  Непочатов М.І. Врожайність та якість зерна озимої пшениці в залежності від фону живлення та системи хімічного захисту посівів / М.І. Непочатов, В.А. Циганко // Зрошуване землеробство.– 2005.– № 44.– С. 73–76. (особистий внесок 70%, узагальнено та проаналізовано експериментальні дані, написано статтю).
  7.  Непочатов М.І. Оптимізації органо-мінерального живлення озимої пшениці в Лівобережному Лісостепу / М.І. Непочатов, В.М. Костромітін, В.А. Циганко // Новітні технології виробництва конкурентоспроможної продукції рослинництва: Науково–практ. конфер., 29–30 листопада 2005 р.: матеріали.– Чабани, 2005.– С. 29. (особистий внесок 70%, узагальнено та проаналізовано експериментальні дані, написано тези).
  8.  Непочатов Н.И. Реакция современных сортов озимой пшеницы на систему удобрения в условиях Лесостепи Украины / Н.И. Непочатов // Проблемы сельскохозяйственного производства на современном этапе и пути их решения: Х междунар. научно–произв. конфер., 15–19 мая 2006 г.: материалы.– Белгород, 2006.– С. 53.
  9.  Непочатов М.І. Винос поживних елементів сортами озимої пшениці залежно від фону живлення в зоні Східного Лісостепу України / М.І. Непочатов // Агрохімія і грунтознавство, спеціальний випуск до VII з’їзду УТГА (липень 2006 р., м. Київ).: матеріали. – Харків, 2006. – С. 97.
  10.  Озимі: пшениця, жито, тритікале / [Красиловець Ю. Г., Зуза В. С., Петренкова В. П., Непочатов М.І. та ін.] // Оптимізація інтегрованого захисту польових культур (довідник). – Х. : Магда LTD, 2006. – С. 19-36 (особистий внесок 10%, узагальнено та проаналізовано експериментальні дані).
  11.  Вирощування озимих зернових культур в господарствах Харківської області під урожай 2007 року (осінній комплекс робіт) : рекомендації / ХОДА, Ін-т рослинництва ім. В.Я. Юрۥєва ; підгот. В.В. Кириченко, В.М. Тимчук, М.І. Непочатов [та ін.]. – Х., 2006. – 25 с. (особистий внесок 5%, узагальнено та проаналізовано експериментальні дані).

Непочатов М.І. Оптимізація основних елементів технології вирощування сучасних сортів пшениці м’якої озимої в умовах східної частини Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво. – Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН, Харків, 2010.

У дисертаційній роботі викладено результати досліджень з вивчення закономірностей формування врожайності і її елементів та якості зерна сучасних сортів пшениці озимої залежно від основних елементів технології вирощування, таких як попередника, системи удобрення, строків сівби, захисту рослин від шкідливих організмів. Визначено оптимальний набір технологічних елементів для підвищення родючості ґрунту та врожайності і якості зерна пшениці м’якої озимої.

Встановлено норми витрат та коефіцієнти використання основних елементів мінерального живлення сортами пшениці і сумісний вплив сортів та мінеральних добрив на врожайність і якість зерна пшениці озимої. Проведено економічну та енергетичну оцінку елементів технології вирощування.

Набір технологічних елементів вирощування пшениці озимої, який обґрунтовано в роботі пропонується для застосування у виробництві зерна пшениці м’якої озимої.

Ключові слова: пшениця озима, урожайність, якість зерна, попередник, сучасний сорт, фон живлення, строк сівби, захист посівів.

 Непочатов Н.И. Оптимизация основных элементов технологии выращивания современных сортов пшеницы мягкой озимой в условиях восточной части Лесостепи Украины. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.09 – растениеводство. – Институт растениеводства им. В.Я. Юрьева НААН, Харьков, 2010.

В диссертационной работе представлено результаты исследований по изучению закономерностей формирования урожайности и качества зерна новых современных сортов пшеницы озимой в зависимости от основных элементов технологии выращивания. Выявлены особенности роста и развития современных сортов пшеницы озимой в зависимости от метеорологических условий года, фона минерального питания, сроков сева, подкормок и защиты посевов от вредных организмов. Определены нормы затрат питательных элементов, коэффициенты использования этих элементов из почвы и окупаемость внесенных удобрений. Установлено, что наиболее высокую и стабильную урожайность и качество зерна, как по черному пару, так и по гороху на зерно, обеспечили сорта Одесская 267, Донецкая 48, Харус, а из новых Астет, Колумбия и Белоснежка.

Независимо от предшественника элементы структуры урожая зависели от сорта. Наиболее оптимальное соотношение структурных элементов было у сорта Колумбия, которое и объясняет его высокую урожайность. Современные сорта существенно отличаются по реакции и в формировании урожайности и качества зерна в зависимости от фона минерального питания. Лучшими сортами на агрофоне, который формируется под влиянием севооборотного фактора без удобрений по черному пару были: Белоснежка, Подолянка и Колумбия, на фонах с применением удобрений – сорта Белоснежка и Колумбия. По гороху на зерно на всех фонах минерального питания сорт Колумбия обеспечивал наибольшую урожайность. Качество зерна этого сорта повышалось до 2 класса на фонах с внесением минеральных удобрений.

Установлено, что самые высокие затраты питательных элементов имели сорта Донецкая 48 и Одесская 267 (азота 33-35 кг/т, фосфора 12-13 кг/т, калия 23-29 кг/т). Остальные сорта имели меньшие нормы затрат, соответственно 28-30, 12-13 и 12-15 кг/т. Самые высокие коэффициенты использования питательных элементов в среднем по фонам минерального питания отмечено у сорта Спалах (азота 51%, фосфора 19%, калия 23%). Также отмечено, что современные сорта по сравнению с литературными данными, имеют большие коэффициенты использования питательных элементов из почвы, особенно азота и фосфора. Высокую окупаемость удобрений обеспечивал сорт пшеницы озимой Колумбия (6 кг на 1 кг действующего вещества внесенных минеральных удобрений), по черному пару и по гороху на зерно сорта Донецкая 48 (9,4 кг зерна на 1 кг д.р.) и Колумбия (9,2 кг зерна на 1 кг д.р.).

Сорт Харус обеспечивал наибольшую урожайность при севе его в 2 декаду сентября по черному пару. По гороху на зерно сорт Одесская 267 положительно реагировал на поздний срок сева, обеспечивая высокую урожайность при высеве его в третью декаду сентября.

Более высокие прибавки урожайности (до 1 т/га) возможно получить при объединении удобрения с химической защитой.

Экономически целесообразно учитывать объединение высокой урожайности и качества зерна. По черному пару сорт Колумбия на фоне внесения органических удобрений обеспечивает уровень урожайности 7,14 т/га с качеством зерна 2 класса и уровнем рентабельности 144%. По гороху на зерно на фоне N30P30K30+N30, уровень урожайности 7,41 т/га, с качеством зерна 2 класса и уровнем рентабельности 219%.

Ключевые слова: пшеница озимая, урожайность, качество зерна, предшественник, современный сорт, фон питания, срок сева, защита посевов.

 Nepochatov M.I. The optimization of main elements for growing technology of  modern cultivars of bread winter wheat in conditions of the East part of the Foreststeppe of Ukraine. - А manuscript.

Dissertation for the candidate of agricultural sciences degree in speciality 06.01.09 – Plant Production. – Yuryev Plant Production Institute NAAS, Kharkiv – 2010.

The dissertation presents the results of researches on the study of peculiarities of forming productivity and quality of new varieties of winter wheat depending on the basic elements of growing technologies, such as forecrop, fertilizer background, sowing dates, planting protection from harmful organisms. An optimal set of technological tools for the increase of soil fertility and productive ability and grain quality in winter bread wheat is determined.

Cost rates and coefficients of main elements of mineral fertilizer recovery by wheat cultivars, as well as, a joint influence of cultivars and mineral fertilizers on yielding capacity and grain quality of winter wheat are established. The economic and energy value of growing technology elements is assessed.

The set of technological elements for winter wheat growing presented in the study is recommended for use in grain production of winter bread wheat.

Key words: winter wheat, productive ability, grain quality, forecrop, modern variety, fertilizer background, sowing date, crop protection.


Підписано до друку  06 / 09 /2010

Формат 60х84/16

Обсяг 1,5 умов. друк. арк. друк офсетний

Зам. № 174 від  08/09/2010.

Тираж 100 прим.

     

Віддруковано типографією “Магда LTD”

61060, м. Харків, пр. Московський, 142

Тел. (0572) 900-210, 170-184


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

48169. ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ГЛОБАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ 76.5 KB
  Причини виникнення сутність і класифікація глобальних проблем 2. Глобальні проблеми: і шляхи їх розв'язання людством 3. Міжнародне співробітництво в розв'язанні глобальних проблем та розвитку світогосподарства Список використаних джерел: Основи економічної теорії: Підручник За ред.
48170. Політологія як наука 552 KB
  Політологія ж займається переважно інституційним аспектом політики устроєм і діяльністю держави усього механізму політичної влади а також процесів які характеризують боротьбу за цю владу. Термін політика politics – означає швидше процес пов’язаний із реалізацією і завоюванням державної влади в окремому суспільстві. Емпіричні науки про організацію влади прийняття рішень роботи апарату. Політика як відповідна форма що забезпечує отримання використання та реалізацію влади.
48171. ПОЛІТОЛОГІЯ ЯК НАУКА І НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА 1.08 MB
  Витоки політичної думки сягають своїм корінням у найдавніші часи – у IV – III тис. Періодизація визрівання і розвитку світової політичної думки включає в себе чотири основних етапи. Грецькі філософи започаткували вивчення політичної мови й термінології досліджували такі політичні соціальні моральні цінності як свобода справедливість добро та ін. Початок звільнення політичної думки від релігійноетичної форми пов’язаний з поглядами видатного італійського мислителя епохи Відродження Нікколо Макіавеллі 1469 – 1527 котрі були...
48173. Понятие и предмет предпринимательского права 107 KB
  Понятие предпринимательской деятельности Принципы предпринимательской деятельности РФ ФЗ о лицензировании отдельных видов деятельности Классификация юридических лиц Отношения возникающие в процессе государственного регулирования предпринимательской деятельности государственный контроль в виде налогового контроля финансового контроля сертификации стандартизации и тд Отношения организационно-имущественного характера которые создают условия для осуществления бизнеса – создание реорганизация ликвидация.
48174. Правознавство. Курс лекцій 1.38 MB
  Курс лекцій МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ БІЗНЕСКОЛЕДЖ Н. Основи Конституційного права України 30 4. Загальна характеристика Конституції України її місце в системі законодавства 30 4. Громадянство України як один із інститутів конституційного права 32 4.
48175. Механизмы, лежащие в основе законов Г. Менделя 895 KB
  Отсутствие взаимодействия генов. Отсутствие сцепления генов. Гены отвечающие за развитие разных признаков например А и В не сцеплены между собой в группе сцепления генов а сочетания их аллелей образуются случайным образом в равных соотношениях. Расположение генов отвечающих за изучаемые признаки в разных парах хромосом несцепленность.
48176. Прибуток та рентабельність 58 KB
  Рентабельність це відносний показник прибутковості який характеризує ефективність витрат підприємства загалом або ефективність виробництва окремих видів продукції. Для їх розрахунку використовуються показники чистого доходу виручки від реалізації валового прибутку прибутку від операційної діяльності від звичайної діяльності а також чистого прибутку які співвідносяться із загальною сумою витрат на виробництво та реалізацію собівартістю виробленої реалізованої продукції собівартістю одиниці продукції тощо. Розрізняють наступні...