65281
Оптимізація азотного живлення інтенсивних насаджень груші на вегетативних підщепах в зрошуваних умовах півдня України
Автореферат
Лесное и сельское хозяйство
Мета оптимізація азотного живлення інтенсивних насаджень груші при зрошенні за рахунок покращення поживного режиму чорнозему південного шляхом установлення оптимальних доз строків та способів внесення азотних добрив для ефективнішого використання азоту рослинами підвищення врожаю...
Украинкский
2014-07-28
326 KB
0 чел.
PAGE 21
Малюк Тетяна Валеріївна
УДК 631.811:634.13:631.67(477.7)
Оптимізація азотного живлення інтенсивних насаджень груші на вегетативних підщепах в зрошуваних умовах півдня України
06.01.04 - агрохімія
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
Роботу виконано в Інституті зрошуваного садівництва імені М.Ф. Сидоренка Національної академії аграрних наук України
Науковий керівник доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН Носко Борис Семенович, Національний науковий центр «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського», головний науковий співробітник лабораторії агрохімії
Офіційні опоненти:
доктор сільськогосподарських наук, професор
Фатєєв Анатолій Іванович, Національний науковий центр «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського», завідувач лабораторії охорони ґрунтів від техногенного забруднення
доктор сільськогосподарських наук, професор
Копитко Петро Григорович, Уманський національний університет садівництва, професор кафедри загального землеробства
Захист відбудеться “29” жовтня 2010 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.354.01 у Національному науковому центрі “Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського” за адресою: 61024, м. Харків, вул. Чайковського, 4
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного наукового центру “Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського”
за адресою: 61024, м. Харків, вул. Чайковського, 4
Автореферат розісланий “24” вересня 2010 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради В.В. Шимель
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. За інтенсивних технологій виробництва плодів, які сприяють розповсюдженню цінної культури груші в південному регіоні, особливого значення набуває підтримання оптимального рівня азотного живлення дерев і вологості ґрунту впродовж вегетації. Це, з одного боку, повязано з активними темпами нарощування врожайності насаджень, з другого поверхневим розташуванням кореневої системи дерев на клонових підщепах. Тому актуальності набувають питання вивчення особливостей впливу азотних добрив на поживний режиму ґрунту, ростові процеси, врожайність та якість плодів інтенсивних насаджень.
Однак у звязку з обмеженим використанням груші у садівництві багато питань стосовно її реакції на ті чи інші агрохімічні фактори залишаються недостатньо чи зовсім невивченими. Даних щодо розробки оптимальної системи застосування азотних добрив в інтенсивних садах груші на вегетативній підщепі на півдні України та в інших регіонах не знайдено.
У звязку з цим дана дисертаційна робота присвячена одному з важливих завдань в агрохімії оптимізації азотного живлення насаджень груші на клонових підщепах з метою забезпечення розкриття їх потенціалу, отримання високоякісної продукції та економного використання ресурсів за рахунок застосування раціональної системи удобрення.
Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження за темою дисертації виконувались у межах НТП УААН "Плодове та декоративне садівництво" (2001-2005 рр.) за завданням 04 «Розробити систему азотного живлення інтенсивних насаджень груші на вегетативних підщепах в зрошуваних умовах півдня України (№ ДР 0104U005105); НТП УААН «Садівництво і ягідівництво» (2006-2010 рр.) за завданням 04 «Розробити системи екологічно безпечного застосування нових композицій мікро- і макродобрив в інтенсивних насадженнях плодових культур з максимальним використанням біологічного потенціалу і ґрунтових факторів та встановити закономірності змін агрохімічних властивостей основних типів ґрунтів під довготривалими садовими агроценозами в південній зоні України» (№ ДР 0106U006179).
Мета і завдання дослідження. Мета - оптимізація азотного живлення інтенсивних насаджень груші при зрошенні за рахунок покращення поживного режиму чорнозему південного шляхом установлення оптимальних доз, строків та способів внесення азотних добрив для ефективнішого використання азоту рослинами, підвищення врожаю, поліпшення якості плодів, економії добрив при збереженні чистоти довкілля.
Для досягнення поставленої мети вирішувалися такі завдання:
Обєкт дослідження - закономірності впливу системи застосування азотних добрив та гідротермічних умов на процеси формування азотного режиму чорнозему південного, врожайність і якісні показники плодів молодих інтенсивних насаджень груші.
Предмет дослідження - оптимальні параметри показників мінеральних форм азоту в ґрунті за різних доз, строків і способів внесення азотних добрив, що сприяють підвищенню врожайності та поліпшенню якості плодів.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети використано польовий, лабораторний, математично-статистичний і розрахунково-порівняльний методи. Лабораторні аналізи зразків ґрунту та рослинного матеріалу виконували за атестованими методиками.
Наукова новизна одержаних результатів. Уперше в умовах Південного Степу для оптимізації азотного живлення інтенсивних насаджень груші на вегетативних підщепах на чорноземі південному при зрошенні обґрунтовано доцільність роздрібного внесення азотних добрив у фази найбільшої потреби рослин в азоті.
Установлено закономірності формування азотного режиму ґрунту в садах груші за внесення азотних добрив. Доведено, що інтенсивність процесів мінералізації азоту визначається системою удобрення, гідротермічними умовами і рівнем урожайності плодових дерев. Показано максимальне нагромадження мінерального азоту при накопиченні температур ґрунту > 10 0С близько 950-1150 0С за підтримання його вологості у межах 70-80 % НВ.
Уперше визначено міграцію нітратів на чорноземі південному до глибини 500 см при удобренні садів груші за парового утримання ґрунту і зрошення. Вона залежить від дози і строку внесення азотних добрив, суми опадів за період жовтень-березень, розміру поглинання азоту рослинами.
Установлено розміри додаткової мінералізації азоту ґрунту під дією добрив. Меншу мобілізацію ґрунтових запасів за роздрібного їх внесення розцінено як позитивне явище, що знижує ризик втрат азоту в садах.
Виявлено залежність інтенсивності ростових процесів і врожайності груші від забезпеченості ґрунту мінеральними формами азоту та запропоновано моделі розрахунку розміру врожаю за вмістом азоту у ґрунті в певні періоди вегетації.
Доведено доцільність роздрібного внесення N30-N45 для підвищення врожаю, формування оптимальних якісних показників плодів груші та зростання ефективності добрив. Відмічено, що фертигація забезпечує зростання окупності добрив приростом урожаю на 22,1-42,9 % порівняно з поверхневим їх внесенням.
Визначено динаміку засвоєння азоту деревами груші й активності фотосинтетичних процесів упродовж вегетації, що дає змогу оптимізувати строки внесення добрив. Показано можливість використання показників продуктивності фотосинтезу для діагностики азотного живлення груші.
Обґрунтовано необхідність внесення N30-N45 для компенсації господарського виносу азоту. Дістали подальшого розвитку уявлення щодо відсутності необхідності внесення фосфору і калію у молодих садах за передсадивного удобрення у звязку з низьким їх виносом.
Практичне значення одержаних результатів. Обґрунтовано практичні заходи з розробки оптимальної системи азотного удобрення молодих інтенсивних насаджень груші на чорноземі південному при зрошенні, що базуються на поліпшенні азотного живлення рослин за рахунок створення оптимального азотного режиму ґрунту упродовж вегетації шляхом застосування раціональних доз, строків та способу внесення добрив. Локальне застосування N30-N45, у тому числі фертигація, по ¼ упродовж вегетації (у періоди найбільшої потреби дерев груші в азоті) на фоні передсадивного удобрення забезпечує підвищення врожаю плодів високої якості на 12,2-21,7 ц/га порівняно з контролем (без добрив) за окупності загальних витрат від удобрення 9,6-13,3 одиницями прибутку, економії добрив на 25-50 % за підтримання чистоти довкілля. З метою підвищення точності дозування азоту при фертигації запропоновано використання краплинних гідропідживлювачів (пат. на корис. модель № 28982). Основні результати досліджень впроваджено у ДП ДГ «Мелітопольське» Мелітопольського району Запорізької області на площі 10 га.
Особистий внесок здобувача. Автором особисто обґрунтовано програму та методику досліджень, проаналізовано та систематизовано літературні матеріали з досліджуваних питань, виконано польові й лабораторні дослідження, проведено математичний аналіз їх результатів, розроблено частину корисної моделі «Краплинний гідропідживлювач», узагальнено наукові положення та зроблено висновки.
Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи доповідалися на науковій конференції молодих учених «Інноваційні напрямки наукової діяльності молодих учених у галузі рослинництва» (Харків, 2006); науково-практичній конференції молодих учених «Інноваційний розвиток систем землеробства та агротехнологій в Україні» (Чабани, 2007 р.); Всеукраїнських наукових конференціях молодих учених (Умань, 2007, 2008); Міжнародній дистанційній науково-практичній конференції молодих учених «Параметры адаптивности многолетних культур в современных условиях развития садоводства и виноградарства» (Web-site СКНИИСиВ, 2008); IV Міжнародній науково-практичній конференції молодих учених «Стан та перспективи розвитку рослинницької галузі в умовах змін клімату» (Харків, 2009); Міжнародній науковій конференції молодих учених «Екологізація сталого розвитку агросфери і ноосферна перспектива інформаційного суспільства» (Харків, 2009), Міжнародній науковій конференції молодих учених, присвяченій 125-й річниці з дня народження О.Н. Соколовського (Харків, 2009).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 17 наукових праць, з них 7 статті у фахових виданнях та 1 патент на корисну модель.
Структура та обсяг роботи. Дисертаційну роботу викладено на 210 сторінках, з них 125 сторінок основного тексту. Вона включає вступ, вісім розділів, висновки, рекомендації виробництву, список використаних джерел, що нараховує 270 найменувань, містить 36 таблиць, 35 рисунків, 10 додатків.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Роль азоту як одного з чинників стабілізації агросистем і продуктивності плодових дерев. У розділі наводиться огляд результатів досліджень щодо закономірностей перетворень азотних сполук у ґрунті залежно від рівня удобрення та їх впливу на розвиток, урожайність та якість продукції плодових культур. Показано, що використання інтенсивних технологій вирощування повязане не лише з агротехнічними, а й з економічними та екологічними проблемами, що зумовлює необхідність у новому підході до розробки системи азотного удобрення молодих грушевих садів. На основі аналізу та узагальнення наукової літератури обґрунтовано напрямки та доцільність проведення досліджень за темою дисертації.
Обєкт, умови та методика досліджень. Експериментальну роботу виконано в лабораторії агрохімії Інституту зрошуваного садівництва імені М.Ф. Сидоренка НААН України впродовж 2005-2008 років. Вивчення впливу азотних добрив на поживний режим ґрунту, ростові процеси, врожайність і якість плодів груші проводили у лабораторному і польових дослідах, схеми яких наведено в табл. 1.
Дослідні насадження закладено у 2002 році сортами груші Конференція та Ізюминка Криму, підщепа - айва А, схема садіння - 5х3 м. Полив та фертигація здійснювалися стаціонарною системою краплинного зрошення.
Одноразове внесення азоту у формі Naa в насадженнях груші сортів Конференція та Ізюминка Криму проводили у фазу висування бутонів, роздрібне - у фазу висування бутонів, після опадання пелюсток, після фізіологічного опадання завязі та на початку закладання плодових бруньок. Кожний варіант досліду № 1 включав 8 дерев, повторність - триразова, розташування ділянок методом рендомізованих повторень. У досліді № 2 з сортом Конференція варіант включав 6 дерев, повторність триразова, розташування ділянок систематичне. У лабораторному досліді проводили компостування зразків ґрунту з 0-60 см шару впродовж 14 діб у термостаті за температури +28 0С і вологості ґрунту 60 % НВ із зростаючими дозами добрив. Після компостування визначали вміст нітратного й амонійного азоту.
Таблиця 1
Схеми дослідів
Схема досліду № 1 |
||||||||||||||||||||||||
Доза азоту |
кг/га |
0 |
30 |
45 |
60 |
90 |
30 |
45 |
60 |
90 |
||||||||||||||
г/дер. |
0 |
45 |
67,5 |
90 |
135 |
45 |
67,5 |
90 |
135 |
|||||||||||||||
Строк внесення |
Одноразово |
Роздрібно по ¼ впродовж вегетації |
||||||||||||||||||||||
Спосіб внесення |
У сухому вигляді перед поливом |
|||||||||||||||||||||||
Схема досліду № 2 |
||||||||||||||||||||||||
Доза азоту |
кг/га |
0 |
15 |
30 |
45 |
60 |
||||||||||||||||||
г/дер. |
0 |
22,5 |
45,0 |
67,5 |
90 |
|||||||||||||||||||
Строк внесення |
Роздрібно по ¼ впродовж вегетації |
|||||||||||||||||||||||
Спосіб внесення |
Фертигація |
|||||||||||||||||||||||
Схема лабораторного досліду |
||||||||||||||||||||||||
Доза азоту |
кг/га |
0 |
15 |
30 |
45 |
60 |
90 |
120 |
150 |
180 |
240 |
300 |
||||||||||||
мг/кг |
0 |
2 |
4 |
6 |
8 |
12 |
16 |
20 |
24 |
32 |
40 |
Ґрунт чорнозем південний важкосуглинковий характеризується такими показниками (у шарі 0-60 см): гумус - 2,33 %, рН 7,8, сума увібраних катіонів 47,0 мекв/100 г ґрунту, Na+К(увібр.) - 0,9 % від суми катіонів, загальна кількість водорозчинних солей 0,68 мекв/100 г. Вміст рухомих сполук фосфору і калію (за методом Мачигіна) шарі у 0-40 см складає 3,4 і 35,1 мг/кг ґрунту. Система утримання ґрунту парова.
Ґрунтові зразки у кожному з варіантів відбирали в динаміці: двічі в період активної вегетації до глибини 0-60 см, на початку вегетації (перед першим внесенням добрив) та у жовтні до 100-500 см для відстеження міграції нітратів. Змішані зразки (на відстані 0,5 м від штамба в ряду і міжрядді) відбиралися у трьох повтореннях через кожні 20 см. У зразках визначали: вологість (ДСТУ ISO 11465-2001); нітратний та амонійний азот (ДСТУ 4729:2007); регідратаційну здатність - за методикою Благодатського та ін. (1987); легкогідролізований азот у модифікації Коробченка (1975). Восени та навесні визначали вміст рухомих сполук фосфору і калію за методом Мачигіна (ДСТУ 4114-2002), у період закінчення росту пагонів - вміст доступної (лабільної) органічної речовини (ДСТУ 4732:2007).
У рослинних зразках (листки, плоди, деревина) визначали загальний вміст азоту, фосфору, калію способом спалювання прискореним методом за Гінзбург, Щегловою, кальцію та магнію трилонометрично.
Для характеристики фотосинтетичної активності визначали: вміст загального хлорофілу (колориметрично), продуктивність фотосинтезу за методом Бородуліної, Колобаєвої (1953) - в динаміці; чисту продуктивність фотосинтезу за Овсянниковим (1985); площу листків - методом висічок.
Фенологічні спостереження і біометричні виміри, облік урожаю здійснювали відповідно до методичних вказівок ІС НААН України (1996).
Аналіз біохімічної та товарної якості плодів проводили за такими показниками: вміст сухих речовин - методом висушування, сухих розчинних речовин - рефрактометрично (ДСТУ 28562-90); вміст цукрів - за Бертраном (ГОСТ 8756.13-87); титровану кислотність (ГОСТ 25555.0-82); вміст аскорбінової кислоти (ГОСТ 24556-89), вміст N-NO3 за допомогою іонселективного електроду (ГОСТ 29270-95). Визначали середню масу плодів ваговим методом, тривалість зберігання, вихід товарної продукції, природні втрати маси, уражуваність фізіологічними хворобами і гнилями.
Статистичний аналіз отриманих результатів проводили за допомогою компютерних програм ANOVA (Analysis of Variance) та Microsoft Excel.
Економічну ефективність застосування азотних добрив розраховували згідно з технологічними картами та відповідними рекомендаціями, зважаючи на фактичні витрати виробництва.
Вплив різних доз, строків і способів внесення азотних добрив на азотний режим ґрунту
Акумуляція мінерального азоту в ґрунті впродовж вегетації. Внесення азотних добрив збільшувало вміст мінерального азоту (Nмін.) у шарі ґрунту 0-60 см порівняно з контрольними варіантами (11,212,0 мг/кг) у середньому за вегетацію до 16,1 43,3 мг/кг (табл. 2). Відмічено, що його вміст відзначався високою динамічністю у часі: коефіцієнт варіації складав 52,7-83,9 % залежно від їх дози. Враховуючи, що ця математична характеристика є проявом мінливості, менші її значення за роздрібного застосування добрив є ознакою більш рівномірного розподілу рухомих форм азоту впродовж вегетації. Відмічено, що динаміка Nмін. відрізняється за одноразового та роздрібного внесення добрив. Максимальний його вміст у ґрунті у першому випадку відмічено після цвітіння (39,6-74,3 мг/кг залежно від дози), у другому у фазу диференціації плодових бруньок (35,8-71,5 мг/кг за поверхневого внесення, 19,5-49,0 мг/кг ґрунту за фертигації).
Оскільки в дослідах підтримувалася постійна вологість ґрунту (70-80 % НВ), проведено аналіз звязку між вмістом Nмін. та сумою температур ґрунту > 10 0С як одного з показників, що характеризують гідротермічний режим ґрунту та визначають інтенсивність мінералізації. Між ними виявлено тісну криволінійну залежність (R2 = 0,68-0,87). Накопичення температур ґрунту близько 950-1150 0С відповідає найбільшому вмісту Nмін. у чорноземі південному без удобрення (15,6 мг/кг) та за роздрібного внесення добрив (19,9-71,5 мг/кг). За одноразового внесення відмічено іншу динаміку, яка характеризувалася максимальним вмістом азоту після цвітіння груші і подальшим різким його зниженням майже до рівня контролю.
Таблиця 2
Вміст мінерального азоту в шарі ґрунту 0-60 см в середньому за вегетаційний період груші, мг/кг (середнє за роки досліджень)
Доза азоту, кг/га |
Строк внесення |
n |
х |
s |
V |
Довірчий інтервал |
Дослід № 1 |
||||||
N0-контроль |
- |
48 |
11,2 |
5,9 |
52,7 |
9,3 ÷ 13,1 |
N30 |
Одноразово |
48 |
18,0 |
12,3 |
68,3 |
14,9 ÷ 21,1 |
N45 |
48 |
23,9 |
16,8 |
70,3 |
19,9 ÷ 27,9 |
|
N60 |
48 |
27,9 |
22,5 |
80,6 |
21,4 ÷ 34,4 |
|
N90 |
48 |
37,3 |
31,3 |
83,9 |
30,2 ÷ 44,4 |
|
N30 |
Роздрібно по ¼ впродовж вегетації |
48 |
19,6 |
11,5 |
58,7 |
16,5 ÷ 22,8 |
N45 |
48 |
26,1 |
16,9 |
64,8 |
21,6 ÷ 30,6 |
|
N60 |
48 |
32,7 |
22,5 |
68,8 |
26,8 ÷ 38,6 |
|
N90 |
48 |
43,3 |
32,9 |
76,0 |
36,2 ÷ 50,4 |
|
Дослід № 2 |
||||||
N0-контроль |
- |
36 |
12,0 |
6,4 |
53,3 |
10,4 ÷ 13,6 |
N15 |
Роздрібно по ¼ впродовж вегетації (фертигація) |
36 |
16,1 |
9,1 |
56,5 |
13,7 ÷ 18,6 |
N30 |
36 |
18,3 |
11,0 |
60,1 |
15,1 ÷ 21,5 |
|
N45 |
36 |
25,6 |
15,6 |
61,3 |
21,1 ÷ 30,1 |
|
N60 |
36 |
32,4 |
22,9 |
70,7 |
26,3 ÷ 38,5 |
Примітка. n обсяг вибірки, х середнє, s стандартне відхилення,
V коефіцієнт варіації.
Зв'язок між вмістом Nмін. й розміром урожаю плодів поточного року характеризувався оберненою кореляційною залежністю (r =-0,46-0,54).
Сезонні зміни вмісту Nмін. відбувалися переважно за рахунок нітратів. Динаміка їх вмісту відповідала формуванню фракції Nмін. та обумовлювалася аналогічними факторами. Максимальну низхідну міграцію нітратів за 4 роки відмічено за більшої сумарної кількості добрив, зростання якої з 120 до 360 кг/га супроводжувалося їх збільшенням у шарі ґрунту 450-500 см з 22,4 до 72,4 кг/га порівняно з 18,8 кг/га - у контролі. Середнє щорічне надходження нітратів до цього шару за внесення N60-N90 досягало 9,8-13,4 кг/га.
Азотмобілізуюча здатність ґрунту за внесення добрив. Активізація мінералізаційних процесів унаслідок удобрення зумовила формування у шарі ґрунту 0-60 см додаткової кількості азоту (3,1-51,4 мг/кг) пропорційно внесеним дозам за перевагою одноразових. Останні призвели до накопичення вже після цвітіння дерев 24,7-51,4 мг/кг «екстра-азоту». Роздрібне внесення добрив зумовлювало меншу мобілізацію ґрунтових запасів азоту - вміст додаткової кількості азоту складав 15,7-43,3 мг/кг. Результати лабораторного досліду свідчать, що зростання нетто-мінералізації (до 5,1-23,6 мг/кг ґрунту) та збільшення показника «екстра-азоту» (до 0,2-18,7 мг/кг) відбувалось у діапазоні доз 2-24 мг/кг ґрунту внаслідок посилення процесів нітрифікації. Установлено, що нагромадження Nмін. та формування «екстра-азоту» під дією добрив повязані зі змінами вмісту легкогідролізованого азоту та загальної кількості мікробної маси. Цей зв'язок має оберненопропорційну залежність. У період активного росту (накопичення температур ґрунту >100С у межах 530-6000С рівняння залежності Nмін. (у) від дози добрив (х1), вмісту легкогідролізованого азоту (х2), загальної мікробної маси (х3) має вигляд: y = 0,67 х1 + 0,30 х2+0,03 х3, R2 = 0,97; у фазу закладання плодових бруньок груші (950-11500С) - y = 0,48 х1+ 0,47 х2+0,06 х3, R2 = 0,91.
Продуктивність молодих інтенсивних насаджень груші залежно від рівня азотного живлення
Одноразове внесення азотних добрив на початку вегетації одночасно зі значним підвищенням сумарного приросту однорічних пагонів (порівняно з контролем на 13,8-47,9 залежно від дози та сорту) зумовлювало зменшення питомої продуктивності крони Ук (рис. 1).
Спільною рисою для досліджуваних сортів є обернена кореляційна залежність (r =-0,77-0,80) між дозою азоту і показником Ук.
А одноразово, Б - роздрібно (дослід №1), В роздрібно способом фертигації (дослід №2)
Рис. 1. Коефіцієнт продуктивності крони груші за внесення добрив, кг плодів /м2 площі проекції крони
Найбільш сприятливе співвідношення між ростовими процесами й урожайністю відмічено за роздрібного внесення N30 і N45 поверхнево, де показник Ук складав 7,3 та 9,7 кг/м2, а також N15 і N30 способом фертигації 8,9 та 9,4 кг плодів/м2 площі проекції крони.
Традиційне ранньовесняне внесення річної норми азоту майже не мало впливу на врожайність молодих дерев (табл. 3). Це може бути наслідком надмірної активізації їх вегетативної функції, що зумовлює дефіцит речовин для розвитку генеративної сфери та відповідне зростання врожайності.
Таблиця 3
Урожайність молодих дерев груші залежно від умов азотного живлення
Доза азоту, кг/га |
Строк внесення |
Рік досліджень |
Середнє за три роки |
||||||
2006 |
2007 |
2008 |
|||||||
1 |
2 |
1 |
2 |
1 |
2 |
1 |
2 |
||
Конференція (дослід № 1) |
|||||||||
N0 |
- |
2,8 |
18,7 |
5,2 |
34,7 |
13,1 |
87,4 |
7,0 |
46,9 |
N30 |
Одноразово |
2,6 |
17,3 |
5,4 |
36,0 |
14,3 |
95,2 |
7,4 |
49,5 |
N45 |
3,4 |
22,7 |
5,2 |
34,7 |
15,2 |
101,2 |
7,9 |
52,9 |
|
N60 |
3,9 |
26,0 |
6,0 |
40,0 |
14,8 |
93,8 |
8,2 |
53,3 |
|
N90 |
2,9 |
19,3 |
5,1 |
33,9 |
13,7 |
91,6 |
7,2 |
48,3 |
|
N30 |
Роздрібно по ¼ впродовж вегетації |
4,0 |
26,6 |
6,3 |
41,9 |
16,3 |
108,9 |
8,9 |
59,1 |
N45 |
3,7 |
24,7 |
6,8 |
45,4 |
16,9 |
112,5 |
9,1 |
60,9 |
|
N60 |
4,2 |
28,0 |
6,4 |
42,7 |
17,4 |
116,1 |
9,3 |
62,3 |
|
N90 |
3,4 |
22,7 |
6,7 |
44,7 |
15,8 |
105,6 |
8,6 |
57,7 |
|
НІР05 |
0,9 |
6,3 |
1,3 |
5,7 |
1,8 |
12,2 |
1,3 |
8,1 |
|
Ізюминка Криму |
|||||||||
N0 |
- |
4,8 |
32,0 |
6,6 |
44,0 |
18,4 |
122,7 |
9,9 |
66,2 |
N30 |
Одноразово |
5,4 |
36,0 |
6,5 |
43,4 |
20,0 |
133,4 |
10,6 |
70,9 |
N45 |
4,9 |
32,7 |
7,1 |
47,4 |
20,9 |
139,4 |
11,0 |
73,2 |
|
N60 |
6,0 |
40,0 |
7,0 |
46,7 |
18,3 |
122,1 |
10,4 |
69,7 |
|
N90 |
5,7 |
38,0 |
6,4 |
42,7 |
19,7 |
131,4 |
10,6 |
70,7 |
|
N30 |
Роздрібно по ¼ впродовж вегетації |
6,0 |
40,0 |
7,4 |
49,4 |
22,8 |
152,1 |
12,1 |
80,5 |
N45 |
6,6 |
44,0 |
8,0 |
53,3 |
24,9 |
166,2 |
13,2 |
87,9 |
|
N60 |
6,7 |
44,7 |
7,5 |
50,0 |
25,2 |
168,1 |
13,1 |
87,6 |
|
N90 |
6,4 |
42,7 |
7,8 |
52,0 |
24,4 |
162,9 |
12,9 |
85,9 |
|
НІР05 |
1,2 |
7,9 |
0,7 |
4,8 |
2,2 |
14,5 |
1,6 |
7,3 |
|
Конференція (дослід № 2) |
|||||||||
N0 |
- |
2,7 |
18,0 |
5,2 |
34,7 |
13,4 |
89,6 |
7,1 |
47,4 |
N15 |
Роздрібно по ¼ впродовж вегетації (фертигація) |
3,8 |
25,3 |
5,6 |
37,4 |
16,3 |
108,9 |
8,6 |
57,2 |
N30 |
4,0 |
26,7 |
6,4 |
42,7 |
17,6 |
117,4 |
9,3 |
62,3 |
|
N45 |
3,6 |
24,0 |
8,1 |
54,0 |
18,5 |
124,3 |
10,1 |
67,4 |
|
N60 |
3,8 |
25,3 |
7,2 |
48,0 |
18,9 |
126,3 |
10,0 |
66,5 |
|
НІР05 |
0,9 |
4,8 |
1,0 |
7,3 |
2,1 |
13,7 |
1,1 |
5,2 |
Примітка. 1 кг/дер., 2 ц/га.
Більший врожай у середньому за 20062008 роки (у 2005 році, на 3-й рік після садіння отримано лише поодинокі плоди масою 315 405 г) відмічено за роздрібного внесення N30 і N45, де його приріст порівняно з контролем склав по сорту Конференція 24,1-28,7 % за поверхневого внесення та 31,442,2 % - за фертигації, по сорту Ізюминка Криму 23,835,3 %. Внесення роздрібно N60 та N90 забезпечило істотний приріст урожаю відносно контролю, але порівняно до менших доз він був несуттєвим. Підвищення врожаю в основному відбувалося за рахунок збільшення завязування плодів та зменшення осипання завязі, а також у деяких випадках більшої середньої маси плоду.
Використання показників азотного режиму ґрунту для діагностики мінерального живлення груші
Виявлено тісну лінійну залежність між вмістом у ґрунті мінерального та нітратного азоту. У звязку з цим для встановлення рівня забезпеченості зрошуваного чорнозему південного доступними рослинам формами цього елемента за парового утримання ґрунту запропоновано використання показника вмісту нітратів без визначення амонійної форми, що спрощує аналітичні роботи, та запропоновано відповідне рівняння регресії (рис. 2).
Рис. 2. Залежність між вмістом Nмін. та вмістом N-NO3 у ґрунті
Для вибору кращої системи удобрення значний інтерес має виявлення форм азотовмісних сполук, які корелюють з урожайністю дерев і можуть бути використані для прогнозу її рівня за певних умов. Як основні показники азотного режиму для діагностики потреб дерев груші в азоті проаналізовано вміст нітратів, мінерального азоту, «екстра-азоту», дози азотного удобрення, суми температур ґрунту вище 10 0С та створено математичні моделі прогнозу врожайності досліджуваних сортів груші (при R2 = 0,857-0,955).
Результати дисперсійного аналізу факторів регресії свідчать, що найбільше впливав на врожай вміст у ґрунті нітратної форми азоту (на 39,4-44,4 %). З метою визначення функції урожайності від показника вмісту нітратів розраховано рівняння регресії:
Інтенсивність фізіолого-біохімічних процесів та засвоєння поживних речовин як показники потреби груші в мінеральному живленні
Вміст елементів живлення у листках груші залежно від системи азотного удобрення. Відмічено, що процес накопичення азоту, фосфору і калію в листках груші мав сезонний характер. Наприклад, вміст загального азоту в листках сорту Ізюминка Криму зменшувався впродовж вегетації від 1,942,53 % до 1,331,82 %, фосфору від 0,27 % до 0,15 %, калію від 1,00 % до 0,35 %. Внесення добрив зумовило підвищення вмісту азоту в листках. Найбільш чітко це простежувалося за фертигації дозами N30 N60, які обумовили його зростання відносно контролю на 0,290,71 % (НІР05 = 0,220,24). Між вмістом азоту в листках й урожайністю сорту Ізюминка Криму існувала обернена кореляційна залежність (r = 0,90). Для прогнозу рівня врожаю цього сорту за вмістом азоту в листках обчислено рівняння регресії у = 298,87 117,9 х, де у урожайність, ц/га; х вміст загального азоту, %; R2 = 0,81 .
Використання показників фотосинтетичної діяльності листків для діагностики азотного живлення груші. Установлено тісний звязок між рівнем азотного живлення, фотосинтетичною діяльністю листків та врожайністю груші. Проведено регресійний аналіз для виявлення залежності величини врожаю (у, кг/дер.) від площі асиміляційного апарату, м2/дер. (х1), коефіцієнта листкової продуктивності, кг/м2 (х2); продуктивності фотосинтезу, мг С/дм2/год (х3) та дози добрив, кг/га (х4). Ця залежність у період активного росту характеризувалася рівнянням:
у = 1,64 х1 + 4,75 х2 + 0,04 х3 + 0,01 х4 9,58 для сорту Конференція (R2 = 0,988, похибка відхилення від регресії ± 0,64 кг/дер.);
у = 0,02 х1 + 10,23 х2 + 0,14 х3 + 0,04 х4 - 12,37 для сорту Ізюминка Криму (R2=0,944, похибка - ± 2,24 кг/дер.).
У період диференціації плодових бруньок:
у = 1,85 х1 + 4,50 х2 + 0,03 х3 + 0,02 х4 9,64 для сорту Конференція (R2 = 0,987, похибка - ± 0,65 кг/дер.);
у = 0,01 х1 + 11,04 х2 + 0,14 х3 + 0,10 х4 - 12,45 для сорту Ізюминка Криму (R2 = 0,944, похибка ± 1,93 кг/дер.).
Дисперсійний аналіз факторів регресії урожайності свідчить, що рівень урожаю на 42,9-81,7 % визначався активністю роботи фотосинтетичного апарату, відображенням якої є коефіцієнт листкової продуктивності. Зв'язок урожайності з показником Кл характеризується тісною криволінійною залежністю (R2 = 0,95-0,97), графічним виразом якої є параболічна крива (рис. 3). Рівень азотного живлення, за якого зменшується співвідношення лист : плід для утворення одиниці врожаю за рахунок активізації асиміляційних процесів, спостерігався за роздрібного внесення N30 та N45, зокрема фертигації. Це дозволяє підтримувати показник Кл для сорту Конференція у межах 2,32,8 кг/м2, Ізюминка Криму 1,52,1 кг плодів/м2 листкової поверхні.
Рис. 3. Залежність рівня врожайності груші (у) від коефіцієнта продуктивності листкової поверхні (х)
Винос поживних речовин деревами груші як показник їх потреби в мінеральному живленні. Дослідженнями встановлено, що одноразове внесення азотних добрив обумовлювало зменшення частки відчуження азоту плодами у структурі господарського виносу по сорту Конференція до 41,445,0 %, Ізюминка Криму до 68,173,4 % порівняно із 46,3 % та 76,7 % у контролі відповідно за синхронного збільшення виносу з обрізаною деревиною. Роздрібне внесення добрив, зокрема способом фертигації, обумовлювало більший винос елемента плодами і менший деревиною. Взагалі, господарський винос азоту деревами груші до 6-річного віку складає в середньому 10,3 16,6 кг/га і не перевищує 24,7 кг/га. Це вказує на те, що для підтримання ефективної родючості ґрунту та компенсації виносу азоту немає необхідності вносити в молодих садах дози вищої за N30N45.
Вплив системи азотного удобрення на біохімічний склад і товарну якість плодів груші
Вплив рівня азотного живлення на біохімічний склад плодів груші. Внесення азотних добрив суттєво не позначилося на кислотності плодів. Титрована кислотність плодів сорту Конференція не перевищувала 0,170,21 %, Ізюминка Криму 0,180,29 %. Застосування добрив зумовило зростання вмісту загальних цукрів у плодах на 119 % порівняно з контролем. Підвищення цукристості відбувалося в основному за рахунок моноцукрів, що особливо властиво сорту Конференція у варіантах із роздрібним внесенням N30N60 (незалежно від способів внесення), де відмічено їх зростання на 1621 % відносно контролю.
Вміст вітаміну С у плодах сорту Конференція складав 4,224,87 мг %, Ізюминки Криму 3,003,25 мг % з тенденцією до підвищення при удобренні. За роздрібного внесення азоту у плодах посилюється утворення цукрів і послаблюється синтез аскорбінової кислоти. Навпаки, у разі ранньовесняного внесення всієї дози, особливо N60 і N90, рівновага зміщується у бік утворення вітаміну С. Відмічені закономірності урівноважуються з характером змін запропонованого В.І. Остапенко (2009) цукрово-вітамінного індексу (ЦВІ): відношення вмісту в плодах цукрів до вмісту вітаміну С. Як показали дослідження, чим більша цукристість, тим вищий ЦВІ (рис. 4).
А одноразово, Б - роздрібно (дослід №1), В роздрібно способом фертигації (дослід №2)
Рис. 4 Цукрово-вітамінний індекс (ЦВІ, 10-3) плодів груші за різних умов азотного живлення
Відмічено, що всі варіанти з разовими дозами мали значно менший ЦВІ, ніж за роздрібного їх внесення. По сорту Конференція за одноразового поверхневого внесення N30N90 цей показник складав 2,482,77, за роздрібного 2,753,14, за роздрібного способом фертигації 2,943,12. Відповідно до отриманих даних гармонійне співвідношення у плодах цукрів та аскорбінової кислоти може бути досягнуто завдяки дозам N30N60, внесеним роздрібно впродовж вегетації.
До речі, незважаючи на високу здатність дерев до нітратної редукції, виявлено потенційну загрозу перевищення ГДК нітратів (60 мг/100 г сирої речовини) у плодах молодих дерев груші у разі збирання плодів, що не досягли знімальної стиглості, при внесенні добрив дозами вищими за N60.
Зберігання плодів груші залежно від умов азотного живлення. За результатами товарної оцінки якості зниження лежкості та виходу товарних плодів сорту Конференція після зберігання спостерігалося у варіанті з одноразовим внесенням N90 (на 4,7 % порівняно з контролем). До того ж застосування N60-N90 одноразово та N90 роздрібно зумовило зменшення виходу плодів першого сорту на 0,67,0 % порівняно з контролем (37,2 %) за підвищення браку до 10,013,3 % відносно контролю (6,4 %). Разом із довшим терміном зберігання збільшувався вихід стандартних плодів сорту Ізюминка Криму (до 74,693,7 %). Найбільший відсоток стандартних плодів відмічено за роздрібного внесення N30 та N60.
Плоди сорту Конференція були менш стійкі до розвитку гнилей та вянення, найвищий відсоток яких відмічено у варіантах без удобрення та з одноразовим внесенням (42,764,1 %). Роздрібне застосування азоту, зокрема фертигація (окрім мінімальної дози N15), сприяло зменшенню кількості ушкоджених плодів до 26,647,2 %. На плодах сорту Ізюминка Криму поряд із меншою схильністю плодів до вянення та загнивання, відмічено розвиток загару, найвищий відсоток якого спостерігався на контролі 35,6 %. З підвищенням дози азоту частка плодів, уражених загаром, дещо зменшувалася (до 15,830,3 %), однак у більшості випадків різниця між дозами була несуттєвою.
За комплексом якісних показників плодів для сорту Конференція кращими виявилися дози N30 та N45, внесені роздрібно поверхнево та способом фертигації, для сорту Ізюминка Криму N30N60.
Ефективність застосування азотних добрив у молодих інтенсивних насадженнях груші
Аналіз розрахунків економічної ефективності використання азотних добрив у молодих інтенсивних насадженнях груші свідчить, що роздрібне їх внесення у періоди найбільшої потреби дерев в азоті є економічно доцільним заходом, який забезпечує підвищення умовно чистого прибутку та вищу окупність цього агрозаходу.
У досліді № 1, незважаючи на менші витрати на одноразове внесення добрив, а також здебільшого й на збирання та реалізацію додаткового врожаю, розмір прибутку був значно нижчим порівняно з роздрібним застосуванням. Найбільш ефективними за поверхневого внесення добрив у досліді № 1 виявилися дози N30 та N45, що вносили роздрібно по ¼ впродовж вегетації, за яких одиниця витрат на внесення добрив та збирання й реалізації додаткового врожаю окупалася 10,8 та 13,3 одиницями прибутку.
Фертигація виявилася найдоцільнішим способом внесення добрив, завдяки якому у 2007 та 2008 роках отримано найбільший прибуток від удобрення в розмірі 6,6 та 14,0 тис. грн/га саду.
Підвищення дози азоту до 6090 кг/га призводило до зниження окупності добрив порівняно з меншими дозами, а у випадку з одноразовим їх застосуванням навіть до втрати коштів.
ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретичне обґрунтування і практичне вирішення питання оптимізації азотного живлення інтенсивних насаджень груші на чорноземі південному при зрошенні, що виявляється в розробці раціональної системи застосування азотних добрив, яка спрямована на створення оптимальних параметрів показників поживного режиму ґрунту для підвищення врожайності груші, поліпшення якості плодів і зниження нітратного навантаження в агроценозі.
Пропозиції виробництву
1. У молодих інтенсивних садах груші з урожайністю до 100-150 ц/га рекомендується вносити азотні добрива роздрібно по ¼ з квітня по липень загальними дозами N30-N45 на фоні передсадивного внесення у садивні ями по 8-10 кг гною, 0,2-0,3 кг фосфору і 0,1-0,2 кг калію та підтриманні вологості ґрунту у межах 70-80 % НВ, що забезпечить стабілізацію азотного режиму ґрунту за парового його утримання, зростання урожайності, поліпшення якості продукції при економії добрив на 25-50 % і підвищенні їх окупності.
2. З метою економії ресурсів доцільно вносити азотні добрива разом з поливною водою за допомогою стаціонарних систем краплинного зрошення, що дозволяє підвищити врожайність насаджень груші на 31-42 % за високого прибутку від удобрення та зниженні трудових витрат. Для точнішого дозування добрив пропонується використання краплинних гідропідживлювачів (пат. на корис. модель № 28982).
3. Для встановлення рівня забезпеченості чорнозему південного важкосуглинкового доступними рослинам формами азоту за умови парового утримання ґрунту з метою спрощення аналітичних робіт пропонується використання рівняння регресії: y = 1,29 x + 3,29, де у вміст мінерального азоту, х вміст нітратного азоту.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Анотація
Малюк Т.В. Оптимізація азотного живлення інтенсивних насаджень груші на вегетативних підщепах в зрошуваних умовах півдня України. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.04 агрохімія. Національний науковий центр «Інститут ґрунтознавства та агрохімії
імені О.Н. Соколовського», Харків, 2010.
Дисертаційну роботу присвячено вивченню питань оптимізації азотного живлення молодих інтенсивних насаджень груші на чорноземі південному при зрошенні з метою підвищення їх урожайності, поліпшення якості плодів і зниження нітратного навантаження в агроценозі за рахунок покращення азотного режиму ґрунту шляхом застосування раціональних доз, строків і способів внесення азотних добрив.
Показана визначальна роль системи азотного удобрення, гідротермічного режиму ґрунту та навантаження дерев урожаєм у регуляції інтенсивності та спрямованості азотмінералізаційних процесів у ґрунті. Запропоновано використовувати вміст нітратної форми азоту як показник, що характеризує азотний режим чорнозему південного важкосуглинкового за парового його утримання, та з метою діагностики потреб дерев груші в азоті. Показано зв'язок рівня азотного живлення з фотосинтетичною діяльністю рослин, формуванням головних якісних показників плодів та величиною відчуження азоту з обрізаною деревиною та плодами.
Установлено, що роздрібне внесення невисоких доз азоту (N30-N45), у тому числі шляхом фертигації, у періоди найбільшої потреби плодових культур у даному елементі забезпечує оптимальне співвідношення між ростовими процесами та врожайністю, поліпшення якості плодів, що разом з меншою інтенсивністю мінералізації його ґрунтових запасів і зниженням витратного навантаження може слугувати одним із механізмів збереження стійкості садового агроценозу.
Ключові слова: інтенсивні насадження груші, оптимізація азотного живлення, чорнозем південний, мінеральний азот, нітрати, діагностика азотного живлення, урожайність, якість плодів.
Аннотация
Малюк Т.В. Оптимизация азотного питания интенсивных насаждений груши на вегетативных подвоях в орошаемых условиях юга Украины. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.04 агрохимия. Национальный научный центр «Институт почвоведения и агрохимии
имени А.Н. Соколовского», Харьков, 2010.
В диссертации приведено теоретическое обоснование и решение вопроса оптимизации азотного питания молодых насаждений груши, выращиваемых по интенсивным технологиям в условиях орошаемого чернозема южного тяжелосуглинистого, за счет выбора рациональных доз, сроков и способов внесения азотных удобрений с целью повышения урожайности и улучшения качества плодов,
В работе показана определяющая роль системы азотного удобрения, а также гидротермического режима почвы и нагрузки деревьев урожаем в регуляции интенсивности азотминерализационных процессов. Выявлено, что активизация процессов минерализации вследствие удобрения обуславливает формирование в 0-60 см слое почвы дополнительного количества минерального азота. Наиболее интенсивно этот процесс происходит при внесении полных доз в начале вегетации, особенно N60 и N90. Доказано, что повышение величины «экстра-азота» происходит за счет усиления процессов нитрификации. Выявлено, что образование дополнительного азота связано с изменениями содержания легкогидролизуемого азота и общего количества микробной массы. Установлено, что сезонные изменения во фракции минерального азота происходят в основном за счет нитратов, содержание которых в течение вегетации характеризуется наибольшей изменчивостью (75,4-95,8 %). Показано, что азотные удобрения в зависимости от суммарного их количества влияют на миграцию нитратов до глубины 5 м по профилю орошаемого чернозема южного, содержащегося под черным паром.
Установлено, что дробное внесение азота по ¼ в течение первой половины вегетации обуславливает наиболее благоприятное соотношение между ростовыми процессами и урожайностью. Формирование более высокого урожая плодов груши обеспечило применение дробных умеренных доз N30-N45, внесенных в сухом виде непосредственно перед поливом или путем фертигации. Эти же дозы по комплексу показателей, в том числе биохимическому составу, содержанию нитратов и лежкоспособности обусловили улучшение качественных показателей плодов груши.
Обосновано использование содержания нитратного азота в качестве показателя, характеризующего обеспеченность орошаемого чернозема южного доступными растениям формами азота, а также определяющего урожайность интенсивных насаждений груши. Выявлена связь между показателями азотного режима почвы, а именно: содержанием минерального, нитратного, «экстра-азота», дозы удобрений, температурным режимом почвы и урожайностью груши, а также составлены математические модели урожайности. Определены параметры азотного питания растений для активизации фотосинтетических процессов в листьях. Установлено существование функциональных зависимостей между содержанием общего азота в листьях груши сортов Конференция и Изюминка Крыма и их урожайностью. Рассчитаны величины отчуждения азота, фосфора, калия, кальция и магния с обрезанной древесиной и плодами. Показано, что хозяйственный вынос азота определяется уровнем урожайности, сортовыми особенностями, а также уровнем минерального питания в течение вегетации.
Рассчитана экономическая эффективность применения азотных удобрений в молодых интенсивных грушевых насаждениях. Определены наиболее рациональные дозы, сроки и способ их применения.
Ключевые слова: интенсивные насаждения груши, оптимизация азотного питания, чернозем южный, минеральный азот, нитраты, диагностика азотного питания, урожайность, качество плодов.
Summary
Maluk T.V. Optimization of nitrogenous nutrition of intensive pear plantings on vegetative rootstocks under the irrigated conditions of Ukraines South. - Manuscript.
The thesis for candidates of agricultural sciences degree on a speciality 06.01.04 agrochemistry. - National Scientific Center «Institute for Soil Science and Agrochemistry Research named after O.N. Sokolovsky», Kharkiv, 2010.
The dissertation work is devoted to studying the questions of optimization the nitrogenous nutrition of intensive pear plantings on southern chernozem under irrigation aiming the improvement of productivity, better fruit quality and decreasement of nitrate pressing within agrocenosis if improving the soil nitrogen regime by using the rational dozes, terms and methods of nitrogen fertigation.
The basic meaning of nitrogen fertilizing system, soil hydrothermal regime and harvest tension on the trees for the intensity regulation and nitrogen mineralizating processes direction in the soil is presented. It is offered to use the contents of nitrogen nitrate form as the index characterizing heavy-clay southern chernozem nitrogen regime under the condition of its fallowing and with the aim of pear tree nitrogen requirements diagnostics. The connection between nitrogenous nutrition level and photosynthesis activity of plants, main quality fruit indices formation and quantity of nitrogen removal with cut branches and fruits is performed.
It has been detected that divided fertilization with small dozes of nitrogen (N30-N45) as well as fertigation during the periods when fruit crops need this element mostly, provides the best correlation between the growing processes and productivity, fruit quality improvement, that together with the lower mineralization intensity of its soil supplies and reduced consumption tension can become one of mechanisms to preserve the orchard agrocenosis stability.
Key words: intensive pear plantings, оptimization of nitrogenous nutrition, southern chernozem, mineral nitrogen, nitrates, nitrogenous nutrition diagnostics, productivity, fruit quality.
А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать | |||
3214. | Бизнес-план обеспечения благоустройства сельского населения как механизм развития села на примере РСХПКК Саха Кредит РС(Я) | 7.04 MB | |
Введение С общеэкономической точки зрения планирование – это механизм, который заменяет цены и рынок. В рамках рыночной системы главным координатором действий ее участников являются цены. Именно цены определяют выгодное для продавцов и покупате... | |||
3215. | РЕДУКТОР КОСОЗУБИЙ ОДНОСТУПІНЧАТИЙ | 550 KB | |
Редуктором називають механізм, який складається з зубчастих або черв\'ячних передач, виконаний у вигляді окремого агрегату і служить для передачі обертання від вала двигуна до вала робочої машини. Кінематична схема приводу може включати, окрім редуктора, відкриті зубчасті передачі, ланцюгові або пасові передачі. | |||
3216. | Проектирование привода ленточного транспортера для конвейера | 1002 KB | |
Задание на курсовой проект. Кинематический расчет привода. Выбор электродвигателя. Мощность на выходе. Требуемая мощность электродвигателя. Частота вращения приводного вала редуктора. Определение обще... | |||
3217. | Совершенствование организации оценки и аттестации персонала на примере районного отдела народного образования г. Данкова Липецкой области | 1.64 MB | |
Введение Глава 1. Теоретико – методологические основы организации оценки и аттестации персонала 1.1. Деловая оценка персонала: подходы, понятие, виды, этапы 1.2. Методы деловой оценки персонала 1.3. Организация процесса аттестации персонала в г... | |||
3218. | Проектирование детали Вал-шестерня и ее технологические характеристики | 959 KB | |
Введение. Машиностроение – важнейшая отрасль промышленности. Его продукция – машины различного назначения поставляются всем отраслям народного хозяйства. Рост промышленности в значительной степени зависит от уровня развития машиностроения.... | |||
3219. | Монтаж санитарно-технических кабин. Кладка столбов и простенков. Сварка швов в нижнем положение. | 696.22 KB | |
Монтаж санитарно-технических кабин. 1. Общая характеристика санитарно-технической кабины. В настоящее время в связи с массовым строительством крупноблочных и крупнопанельных зданий решают по-новому вопросы индустриализации монтажа санитарно-технич... | |||
3220. | Проект девятиэтажного жилого дома с подвалом | 48.34 KB | |
Введение В данной курсовой работе разработан проект девятиэтажного жилого дома с подвалом. Проект разработан в соответствии с заданием на проектирование. Объемно-планировочное конструкционное решение здания соответствует требованиям нормативной доку... | |||
3221. | Технологические харатеристики детали | 532 KB | |
Данная деталь называется «вал-шестерня» и служит для установки сопрягаемых деталей и передачи вращающего момента. Вал устанавливается в корпусе редуктора с помощью двух подшипников. Вращение передается через шпонку. | |||
3222. | Проектирование кулисного механизма | 306.5 KB | |
Одной из ведущих отраслей современной техники является машиностроение. По уровню развития машиностроения судят о развитии производительных сил в целом. Прогресс машиностроения в свою очередь определяется созданием новых высокопроизвод... | |||