65294

ФОРМУВАННЯ ЗАГАЛЬНОТЕХНІЧНИХ ЗНАНЬ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ТЕХНОЛОГІЙ

Автореферат

Педагогика и дидактика

Нерозробленість даної проблеми наявні протиріччя обумовили вибір теми дисертаційного дослідження: Формування загальнотехнічних знань у процесі професійної підготовки майбутніх учителів технологій.

Украинкский

2014-07-28

221.5 KB

4 чел.

PAGE  2

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ

І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

НЕГОВСЬКИЙ Ігор Вікторович

                                                                УДК 378.017:331.101

ФОРМУВАННЯ ЗАГАЛЬНОТЕХНІЧНИХ ЗНАНЬ

У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ТЕХНОЛОГІЙ

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ – 2010

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Чернігівському національному педагогічному університеті імені Т.Г. Шевченка, Міністерство освіти і науки України

Науковий керівник – доктор педагогічних наук, професор

 Носко Микола Олексійович,

Чернігівський національний

педагогічний університет

імені Т.Г. Шевченка, ректор

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, доцент

 Кузьменко Василь Васильович, 

 Південноукраїнський регіональний інститут

післядипломної освіти педагогічних кадрів,

завідувач кафедри педагогіки і психології

кандидат педагогічних наук, доцент

 Пригодій Микола Анатолійович,

Інститут вищої освіти НАПН України,

докторант          

Захист відбудеться «16» грудня 2010 р. о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.004.18 у Національному університеті біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 15, корп. 3, к. 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 13, корп. 4, к. 28

Автореферат розісланий « 15 » листопада 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради  О.В. Полозенко


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Кардинальні зміни, що відбуваються в суспільному житті України, висувають високі вимоги до особистісних та професійно значущих якостей національних кадрів з вищою освітою. Все більш актуальними у професійній діяльності стають активність, ініціативність, самостійність, висока відповідальність фахівця, що унеможливлюється без професійної компетентності на основі фундаментальних знань, які забезпечують мобільність і адаптивність до динамічних умов ринку праці. У зв’язку з цим надзвичайно гостро постає проблема оновлення змісту та впровадження ефективних технологій професійної підготовки фахівців.

Удосконалення підготовки вчителя технологій розглядається сьогодні як невід’ємна складова реформи системи вищої педагогічної освіти в цілому. Орієнтиром вирішення цього повинен стати Державний стандарт шкільної освітньої галузі «Технологія», головна мета якої полягає у формуванні технічно і технологічно освіченої особистості, підготовленої до життя й активної трудової, гуманістичної і природовідповідної перетворюючої діяльності в умовах сучасного високотехнологічного інформаційного суспільства, життєво необхідних знань, умінь і навичок ведення домашнього господарства і сімейної економіки, основних компонентів інформаційної культури учнів, забезпеченні умов для їх професійного самовизначення, виробленні в них навичок творчої діяльності, вихованні культури праці, здійсненні допрофесійної та професійної підготовки за їх бажанням і з урахуванням індивідуальних можливостей.

Нові орієнтири шкільної освітньої галузі висувають високі вимоги до особистісних і професійних якостей учителя технологій. Зазначені якості повинні ґрунтуватися на глибокій професійній компетентності вчителя, яка,  в свою чергу, може бути забезпечена лише на основі формування в нього фундаментальних знань і широти його підготовки.

Завдання та змістові лінії оновленої освітньої галузі «Технологія» визначають, що вона повинна інтегрувати в собі знання інших освітніх галузей і на основі цього створювати належні умови для підготовки школярів до участі в майбутній перетворюючій діяльності в різних сферах суспільного життя. Для цього вчителю технологій у його професійній діяльності необхідно знати загальні основи виробництва, вміти правильно виділяти його основні складові елементи, здійснювати аналіз взаємодії цих елементів через призму суспільних і природних явищ. Закономірним відображенням такої вимоги повинна стати фундаментальна підготовка майбутнього вчителя технологій з техніко-технологічних основ сучасного виробництва.

Проблеми фахової підготовки майбутніх учителів технологій були предметом уваги багатьох провідних вітчизняних дослідників: В.І. Андріяшина, І.С. Волощука, А.В. Вихруща, О.І. Гедвілло, В.Г. Гетти, Р.С. Гуревича, В.І. Гусєва, О.М. Коберника, В.В. Кузьменка, В.М. Мадзігона, В.К. Сидоренка, Г.В. Терещука, В.П. Титаренко, Д.О. Тхоржевського, О.Т. Шпака, М.С. Янцура та інших.

Питанням змісту та методики підготовки вчителів трудового навчання присвячено дослідження Ю.Ю. Бєлової, В.В. Борисова, В.М. Буринського, В.В. Васенка, І.Є. Каньковського, Л.Г. Козачок, Т.В. Кравченко, Є.І. Мегема, Л.В. Оршанського, А.М. Плутка, Б.В. Прокоповича, Г.І. Разумної, Д.Ф. Рудика, Б.В. Сіменача, В.В. Стешенка, В.Б. Харламенко, М.О. Ховрича, В.І. Чепка тощо.

Проте, такі питання, як зміст і методика формування у майбутніх учителів технологій загальнотехнічних знань про техніко-технологічні основи сучасного виробництва залишилися поза увагою дослідників. Отже, актуальність дослідження зумовлена протиріччями між:

  •  вимогами суспільства до висококваліфікованих фахівців з освітньої галузі «Технологія» та відсутністю науково-методичного забезпечення їхньої підготовки;
  •  потребами загальноосвітніх навчальних закладів у мобільних учителях технологій, що досконало володіють інноваційними технологіями та відсутністю сучасних програмних засобів навчання;
  •  підвищенням якості техніко-технологічної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів і відсутністю теоретичних аспектів їх розробки.

Нерозробленість даної проблеми, наявні протиріччя обумовили вибір теми дисертаційного дослідження: «Формування загальнотехнічних знань у процесі професійної підготовки майбутніх  учителів технологій».

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження входить до планів науково-дослідної роботи Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка як складова проблеми «Теоретико-методичні основи структури та змісту ступеневої підготовки вчителя трудового навчання» (РК № 0102U000218).  

Тему дослідження затверджено вченою радою Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка (протокол № 2 від 31.03.2010 р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 6 від 28.09.2010 р.).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні й експериментальній перевірці змісту та методики формування загальнотехнічних знань у майбутніх учителів технологій.

Для досягнення зазначеної мети було поставлено такі завдання:

1) розкрити методологічні основи змісту загальнотехнічної підготовки майбутніх учителів технологій;

2) визначити місце загальнотехнічних знань у структурі професійної підготовки вчителя технологій;

3) виявити зв’язки між науково-технічними і навчальними загальнотехнічними поняттями та відобразити на основі цього об’єктну галузь технічного знання;

4) розробити вимоги до відбору, здійснити відбір і структурування загальнотехнічних знань, покликаних забезпечувати загальнотехнічну підготовку майбутніх учителів;

5) теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити методику формування загальнотехнічних знань у майбутніх учителів технологій.

Об’єкт дослідженняпрофесійна підготовка майбутніх учителів у педагогічних навчальних закладах.

Предмет дослідження – методика формування загальнотехнічних знань у студентів педагогічних ВНЗ.

Для вирішення поставлених завдань і перевірки вихідних положень було використано методи досліджень: 

– теоретичні: системний аналіз та узагальнення філософської, психологічної, педагогічної літератури з проблем формування загальнотехнічних знань у професійній підготовці майбутніх учителів технологій;

– емпіричні: методи масового збору емпіричного матеріалу (анкетування, бесіди, інтерв’ювання) з метою вивчення ставлення майбутніх учителів технологій до освітньої галузі «Технологія», а також відбір й обґрунтування педагогічних умов формування загальнотехнічних знань майбутніх учителів технологій у процесі фахової підготовки, педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний);

– статистичні: статистичні методи обробки експериментальних даних, метод кореляції.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

вперше обґрунтовано систему загальнотехнічних знань як невід’ємну складову професійної підготовки майбутніх учителів технологій і запропоновано інтегрований підхід до її визначення; виявлено зв’язки науково-технічних і навчальних загальнотехнічних понять і на цій основі розкрито зміст загальнотехнічних знань як відображення об’єктної галузі технічного знання;

здійснено аналіз техніки і технологій сучасного виробництва як об’єктів загальнотехнічної підготовки;

уточнено сутність поняття «загальнотехнічне знання» з урахуванням стану і перспектив подальшого розвитку перетворюючої діяльності людини;

подальшого розвитку набули дефініції понять «техніка» і «технологія» як базових елементів системи загальнотехнічних знань.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці методики формування загальнотехнічних знань, яка ґрунтується на активізації самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів, використанні в навчальному процесі системи практичних завдань для студентів і засобів навчання, які повною мірою відповідають навчально-пізнавальній мотивації студентів.

Основні положення і результати дослідження впроваджено в практику навчального процесу Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка (акт про впровадження № 04-11/1078 від 11.10.2010 р.), Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (акт про впровадження № 01-564 від 22.06.2010 р.), Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (довідка про впровадження № 1283 від 14.10.2010 р.), Слов’янського державного педагогічного університету (довідка про впровадження № 68-10-252 від 15.10.2010 р.), Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (акт про впровадження № 1683/01 від 21.10.2010 р.).

Апробація результатів дисертації. Основні положення, висновки та результати проведених досліджень представлено у виступах на міжнародних науково-практичних і науково-методичних конференціях: «Проблеми фахової підготовки спеціалістів з напряму «Професійна освіта» (Херсон, 2008 р.), «Освітня галузь «Технологія»: реалії та перспективи» (м. Київ, 2010 р.), «Психолого-педагогічні основи формування професійної компетентності майбутніх учителів» (м. Кривий Ріг, 2010 р.).

Результати дисертаційного дослідження доповідалися та обговорювалися на засіданнях і методичних семінарах кафедри професійної освіти та безпеки життєдіяльності Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка (2005-2010 рр.), а також щорічних науково-методичних конференціях зазначеного ВНЗ.

Публікації. Основні результати дослідження висвітлено у 5 наукових статтях, які опубліковано у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (194 найменування). Загальний обсяг становить 215 сторінок друкованого тексту, з яких 161 – основний зміст. Робота містить 10 таблиць, 4 додатки на 37 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, представлено зв’язок роботи з науковими програмами, планами і темами, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет дослідження, розкрито новизну і практичне значення одержаних результатів, особистий внесок здобувача, подано відомості про апробацію та впровадження у практику результатів дослідження, про публікації, наведено інформацію про структуру й обсяг дисертації.

У першому розділі «Методологічні основи змісту загальнотехнічної підготовки майбутніх учителів технологій» розкрито сутність загальнотехнічної підготовки на сучасному етапі розвитку виробництва, розглянуто техніку і технологію як об’єкти загальнотехнічної підготовки, проаналізовано роль технічних наук як джерела загальнотехнічних знань.

Визначено, що метою загальнотехнічної підготовки є ознайомлення студентів в теорії і на практиці з науковими основами сучасної техніки і технології: зі структурою техніки (апаратів, приладів, машин, технічних систем), із функцією техніки (технічними характеристиками засобів праці), з субстратом техніки (матеріалами), з природничо-науковими основами виробничих процесів. Ці завдання випливають із самої сутності технічних наук, які мають справу зі штучними системами, що підпорядковані особливим закономірностям, і охоплюють структуру, функціонування і розвиток цих систем. Предметом технічних наук є природні процеси, що діють у штучно створених системах, які дозволяють цілеспрямовано застосовувати і використовувати ці процеси, речовини природи, її об’єктивні закономірності в інтересах людини. До завдань загальнотехнічної підготовки відносять часто й основи організації праці і виробництва, хоча частина цих знань має конкретно-економічний зміст.

Необхідність загальнотехнічного навчання великою мірою визначається  його значенням для формування наукового світогляду майбутніх учителів технологій у зв’язку з тим, що розуміння місця і ролі техніки в житті людини і суспільства стало невід’ємною і необхідною частиною уявлення сучасної людини про навколишній світ, як і знання законів природи, законів суспільного розвитку. У зв’язку з широким застосуванням у сучасному виробництві природничо-математичних і технічних наук, перетворенням їх у продуктивну силу суспільства, праця сучасної людини все більше набуває наукового характеру, що також призводить до необхідності оволодіння кожним школярем глибокими загальнонауковими знаннями.

До загальнотехнічних знань, які не можуть викладатися в основах наук, відносять знання про типові деталі машин, механізми, двигуни, про основи енергетики, електротехніки й електроніки, елементи виробничої автоматики, про принципи сучасної технології та їх застосування в конкретних технологічних процесах, про основи економіки виробництва.

Перераховані знання є полівалентними, їх можна переносити з однієї галузі виробництва в іншу. Саме ці знання дають можливість добре орієнтуватися у всій системі виробництва – у його технічному та технологічному базисі.

З’ясовано, що при дидактичному відборі та систематизації загальнотехнічних знань варто спиратися на сформовані в педагогічній практиці та науково-педагогічних дослідженнях критерії та вимоги: світоглядний характер, їх спільність для основних галузей виробництва і трудової діяльності, що розвиваються у відповідності з головними напрямами прогресу науки і техніки; можливість організації навчального матеріалу в цілісну систему взаємопов’язаних знань; тісний зв’язок із життям, з практикою; опора на знання, набуті в загальноосвітній школі; можливість задоволення пізнавальних інтересів і запитів студентів. Природничо-математичні дисципліни виступають необхідною основою технічних знань і безпосередньо або опосередковано пов’язані зі спеціальними дисциплінами навчального плану. Займаючи проміжне положення між природничо-математичними, з одного боку, і спеціальними з іншого, загальнотехнічні предмети покликані виконувати кілька основних функцій: сприяти політехнізації навчання; забезпечувати більш глибоке розуміння спеціальних дисциплін; допомагати студентам глибше розуміти закони природознавства в їх застосуванні в техніці і технології виробництва; робити внесок у формування технічного світогляду, розвиваючи у свідомості студентів природничо-наукову і технічну картини світу, як складові частини наукового світогляду; розвивати технічне мислення.

Однією з найважливіших завдань загальнотехнічної підготовки є розвиток у майбутніх учителів здатності бачити у пристрої або функціонуванні будь-якої технічної системи форму реалізації природного процесу. Цей спосіб бачення технічних об’єктів дозволяє міцно спиратися на наукові закони природи і розширює кругозір, дозволяє вільно орієнтуватися в сучасному світі техніки.

Загальтехнічна підготовка повинна виступати закономірним щаблем у переході студентів від загального до конкретного – від природничо-наукових законів через технічну теорію до практичної реалізації знань.

Побудовані на основі відповідних технічних наук загальнотехнічні предмети мають єдиний досить високий рівень узагальнення понять. Узагальнені поняття технічних наук являють собою певну систему теоретичного знання, яка може слугувати студентам основою для самостійної систематизації розрізнених спеціальних знань, базою для формування технічного компонента наукового світогляду.

Основні поняття технічних наук можуть виступати закономірною ланкою у процесі переходу студентів від конкретних знань про машини, механізми, технологічні процеси до найбільш узагальненого розуміння техніки. А це, у свою чергу, створить передумови для формування в їх свідомості технічної картини світу.

Система загальнотехнічних знань покликана в цілому здійснювати зв’язок між природничо-науковою і технічною картинами світу і сприяти формуванню науково-матеріалістичного світогляду майбутніх учителів.

Для дисциплін загальнотехнічного циклу об’єктами вивчення слугують основи техніки і технології. Одночасно техніка та технологія є і об’єктами спеціальних дисциплін. Але в першому випадку вивчаються загальні питання техніки і загальна (на рівні галузі) технологія, у другому конкретна галузь техніки, тобто техніка, що являє собою знаряддя, і спеціальна технологія, тобто технологія конкретних виробничих циклів, операцій.

Поняття техніки є багатоплановим і конкретно історичним. Найбільш поширена концепція техніки пов’язана, в першу чергу, з функціональним вирішенням проблеми, із з’ясуванням місця і ролі техніки в процесі праці, доцільною діяльністю людини. Під засобами праці в широкому розумінні цього поняття мають на увазі весь комплекс матеріальних умов, необхідних для здійснення процесу праці: техніку, землю, дороги тощо. Таким чином, техніка це насамперед один із основних компонентів засобів праці.

Нині поширення набуло визначення техніки як сукупності матеріальних засобів доцільної діяльності людей, їх суспільного існування. Таке визначення, хоча і вказує на сутність техніки, але не характеризує її  повною мірою. По-перше, не враховується техніка невиробничої сфери діяльності. По-друге, не враховується техніка для забезпечення життєдіяльності людини (наприклад, штучна нирка). Інакше кажучи, підкреслювати тільки функціональний бік у визначенні техніки недостатньо.

Техніка є класом штучних матеріальних утворень або систем, які є продуктом і засобом суспільної праці людини, одним із засобів її життєдіяльності. Будь-яка техніка має низку спільних ознак. По-перше, техніка є матеріальним засобом доцільної діяльності людей. По-друге, техніка являє собою штучно створювані органи, що застосовуються людиною й усувають недосконалість природних органів. По-третє, техніка створюється на основі потреб суспільного виробництва шляхом використання властивостей природних матеріалів. По-четверте, внутрішня логіка розвитку техніки визначається тенденцією передачі технічному пристрою функцій, виконуваних раніше людиною.

Загальнотехнічна підготовка включає в себе не тільки вивчення об’єктів техніки, морфологічна структура і принципи дії яких мають міжгалузевий характер. До неї входить вивчення принципів технології, які мають галузевий характер і є, як правило, додатком до виробництва будь-якої базової науки. У цьому виявляється діалектично суперечливий, неоднорідний характер загальнотехнічних знань, які відображають як загальне для всіх професій, так і особливе, що має галузеву придатність.

З’ясовано, що для змісту предметів загальнотехнічного циклу характерна велика неоднорідність, різне поєднання теоретичних й емпіричних знань. Незважаючи на це, можна стверджувати, що у змісті загальнотехнічних предметів провідними компонентами виступають предметні науково-технічні знання, а в процесуальний блок, як і для загальнопрофесійних дисциплін, повинні входити міжнаукові, історико-наукові, міжпредметні та оціночні знання. Саме включення цих «допоміжних» знань у систему загальнотехнічного знання повинно забезпечити їх функціонування як цілеспрямованої системи в світоглядному, політехнічному і професійному аспектах.

У другому розділі «Зміст і структура процесу формування загальнотехнічних знань у майбутніх учителів технологій» проаналізовано зв’язки науково-технічних і навчальних загальнотехнічних понять, розкрито зміст загальнотехнічних знань як відображення об’єктної галузі технічного знання, визначено роль і місце загальнотехнічних знань у структурі професійної підготовки майбутніх учителів технологій.

Доведено, що зміст загальнотехнічної підготовки визначає систему загальнотехнічних знань, умінь і навичок, які формуються у студентів у процесі навчання.

Зміст загальнотехнічної підготовки являє собою систему теоретико-понятійних конструкцій, які відображають основи будови і функціонування техніки, технології виробництва, матеріалознавства, діяльнісно-алгоритмічних установок, що визначають зміст і характер практичних умінь і навичок, що формуються у студентів, а також характеристик матеріально-технічних умов (матеріально-технічного середовища), які забезпечують розвиток у студентів загальнотехнічних компонентів їх діяльності.

Встановлено, що нині вагомість загальнотехнічної підготовки в структурі професійної підготовки майбутніх учителів технологій обумовлена такими основними причинами:

1. Зростають вимоги соціального і науково-технічного прогресу до рівня професійної підготовки майбутніх учителів, в системі якої загальнотехнічні предмети займають особливе місце.

2. Нового якісного розвитку набуває об’єктна галузь загальнотехнічних навчальних предметів, тобто система техніки і технології виробництва, що є об’єктивною базою розвитку знань про основи цієї галузі, соціальної дійсності.

3. Розвивається і диференціюється система знань, у ній з’являються нові розділи, наукові галузі, формується їх понятійний апарат. Теорія і методологія науки обґрунтовують необхідність подальшого становлення системи наукового знання.

4. Розвиваються власне технічні науки, узагальнюється їхня методологічна основа. Технічні знання набувають статусу самостійної галузі знань. Обґрунтовується і виявляється їх якісна своєрідність як знання про штучно створюване людиною технічне середовище, як фактори суспільного розвитку.

У цих умовах основною тенденцією розвитку змісту загальнотехнічних предметів є підвищення їхнього наукового рівня.

Під підвищенням наукового рівня змісту загальнотехнічних предметів ми розуміємо приведення змісту цих предметів у відповідність вимогам методології до побудови навчальних предметів (чітке виділення об’єктної та предметної галузі, структурування змісту, насичення його виховними компонентами тощо). Необхідність підвищення наукового рівня змісту загальнотехнічних предметів зумовлюється складністю формування цих навчальних дисциплін. Загальнотехнічні предмети є сполучною ланкою між природничо-науковими і спеціальними предметами, вони містять відомості як основ наук, так і спеціальних навчальних дисциплін.

Підвищенню наукового рівня змісту загальнотехнічних предметів сприяють такі основні умови:

1. Чітке визначення об’єктної галузі загальнотехнічних навчальних предметів, аналіз понятійної основи їх змісту, виділення в системі понять власне загальнотехнічних.

2. Аналіз доступності для засвоєння студентами загальнотехнічних знань, виявлення типових труднощів у засвоєнні студентами змісту загальнотехнічних предметів.

3. Технічні знання являють собою самостійну галузь знань, яка характеризується своїми атрибутами поняттями, ідеями, принципами, законами. Їх самостійність обумовлена об’єктною галуззю цього знання наявністю техніки як штучно створених об’єктів, які використовуються людиною для виробництва необхідних для неї предметів, енергії, виконання необхідних робіт і послуг. Технічні знання характеризуються поєднанням науково-понятійного і діяльнісно-цільового підходу до їх формування.

Відповідно до відмінностей об’єктної галузі було виділено такі групи загальнотехнічних предметів: а) предмети, що відображають основи механотехніки і технології, що спираються на механічний рух; б) предмети, що відображають основи електротехніки й електроніки; в) предмети матеріалознавчої підготовки; г) креслення і комп’ютерна графіка.

Відповідно до цього загального підходу були визначені провідні поняття, ідеї, теорії загальнотехнічних навчальних предметів кожної групи, а також уміння і навички, що формуються в процесі їх вивчення. У системі провідних понять, ідей, теорій було визначено найбільш важливі групи:  а) власне загальнотехнічні, б) опорні наукові, в) спеціальні технічні.

Узагальнення результатів вивчення досліджень вітчизняних і зарубіжних учених, наукової, методичної, спеціальної літератури, а також сучасних вимог до функціональних обов’язків учителя технологій дали підстави визначити змістові лінії для системи загальнотехнічних знань у структурі його професійної підготовки: базові поняття сучасної техніки і технології; види виробничої техніки (машини, інструменти, пристосування, обладнання); складові частини машини й їх функціональне призначення; шляхи модернізації техніки і технології; роль автоматів на виробництві, принципи побудови систем автоматичного керування і регулювання параметрів технологічного процесу; нові види технологій і принципи структурування сучасних технологічних процесів; взаємозв’язок техніки і технології з процесами, що відбуваються в суспільстві і на виробництві.

Усі змістові лінії в своїй сукупності повинні забезпечити формування у студентів: 1) уявлень про різноманітність видів перетворюючої діяльності, про наслідки їх впливу на особистість, культуру, природу і суспільство, про еволюцію техногенного середовища; 2) вмінь оцінювати стан техногенного середовища, орієнтуватися в ньому, розуміти необхідність запобігати впливу негативних наслідків техногенної діяльності на людину, природу і суспільство; 3) знань про техніку як результат інтегрованої пізнавально-перетворюючої взаємодії людини і природи. Результатом цього може стати розуміння техніки як засобу пізнання і впливу на життєве середовище людини; 4) знань про загальнонаукові закономірності в технічних об’єктах і процесах, які заповнюють навколишній простір людини. Такі знання можуть стати основою для розуміння будови технічного об’єкта чи можливості процесу, пояснення принципу його дії та пропозицій для вдосконалення; 5) вмінь прогнозувати і проектувати процеси, об’єкти і засоби перетворюючої діяльності відповідно до заданих умов їх функціонування; 6) вмінь планувати власну технічну діяльність, дотримуватися норм і правил технічної культури і культури праці.

У третьому розділі «Процес формування загальнотехнічних знань у майбутніх учителів технологій» викладено методику формування знань про основи сучасного виробництва, наведено результати дослідно експериментальної роботи.

Системний характер загальнотехнічних знань викликає необхідність системного підходу до визначення змісту навчання студентів. У дисертації доведено, що системність визначається цілісністю системи, покладеної в основу змісту навчання. Для досягнення цього необхідно дотримуватися таких умов: 1) система може бути зрозуміла як щось цілісне лише в тому випадку, якщо вона протистоїть своєму оточенню – середовищу; 2) розчленування системи призводить до поняття елементу – одиниці, властивості й функції якої визначаються її місцем у межах цілого, причому ці властивості й функції є у певних межах взаємовизначальними з властивостями цілого.

В процесі обґрунтування змісту навчання уявлення про цілісність  системи навчальних відомостей конкретизувалося через поняття зв’язку і відношення, сукупність і типологічна характеристика яких ведуть до поняття структури й організації, впорядкованих за ступенем імовірного поєднання елементів (підсистем) у тому чи іншому типі взаємовідносин. У свою чергу, обрана в дослідженні структура системи характеризується як у горизонтальному зрізі (коли наявні зв’язки між однотипними, однопорядковими компонентами системи), так і по вертикалі – такий зріз приводить до поняття ієрархії рівнів виробничої системи.

Для відбору навчальних відомостей, покликаних розкривати загальнотехнічні знання, були визначені критерії: цінність інформації, обумовлена цілями і завданням загальнотехнічної підготовки майбутніх учителів технологій; вимоги суспільства до підготовки майбутніх учителів технологій працювати у сучасних умовах; можливість реалізації основних дидактичних принципів (науковість і політехнічна спрямованість навчального матеріалу, системність і послідовність у його побудові, доступність і посильність понять).

Експертна оцінка визначеного навчального матеріалу проводилась на основі анкетування студентів і викладачів вищих педагогічних закладів. Вона ґрунтувалася на таких показниках:

1) рівень узагальнення в процесі оперування навчальним матеріалом;

2) ступінь виявлення суттєвих ознак у загальнотехнічних знаннях, законах або закономірностях;

3) усвідомлене оперування поняттями, вміннями і навичками;

4) прояв професійно значущих особистісних якостей у процесі оперування поняттями, вміннями і навичками;

5) прояв організаційних, технічних і технологічних умінь і навичок.

За результатами обробки анкет було зроблено висновок, що визначений навчальний матеріал доступний для засвоєння студентами.

Розроблена в процесі проведення дослідження методика формування загальнотехнічних знань передбачала різноманітність форм і методів навчання. Перевагу в ній надано активно-творчим проблемним, пошуковим методам. У процесі дослідно-експериментальної роботи встановлено, що на різних етапах формування загальнотехнічних знань можуть знайти застосування такі форми та методи: навчально-пізнавальні (лекції, факультативи, практичні заняття, семінари), ігрові (рольові, комп’ютерні та інші ігри), самостійна робота (реферати, доповіді, аналіз і узагальнення навчального матеріалу), навчально-розвиваючі (дискусії, змагання, конкурси, вікторини).

Вибір методу повинен забезпечувати єдність процесів пізнання, навчання, засвоєння вмінь, реалізації планів. Доведено, що провідна роль належить методам, які стимулюють навчально-пізнавальну діяльність у сфері виробництва, де застосовуються загальнотехнічні знання: навчальним дискусіям, висуненню і доведенню альтернативних точок зору, пізнавальним змаганням, діловим іграм, розбору конкретних виробничих ситуацій тощо.

Обґрунтовано необхідність ввести два рівні формування загальнотехнічних знань, враховуючи цілі професійної підготовки майбутніх учителів технологій і специфіку об’єктів технічного знання.

Перший рівень навчальних загальнотехнічних знань формується загальнотехнічними предметами. Це знання на рівні принципів, закономірностей, теорій у технічному знанні, на рівні системного, узагальненого розгляду техніки (технологічних пристроїв) у всьому їх різноманітті й існуючих технологій.

Другий рівень вивчення конкретних технічних пристроїв і технологічних операцій, з якими доведеться мати справу майбутньому вчителю в процесі його професійної діяльності. Цей рівень забезпечується спеціальними навчальними предметами.

Глибина і різнобічність першого рівня визначається доступністю матеріалу для студентів і його співвідношенням з необхідною професійною мобільністю майбутнього вчителя. Саме цей рівень забезпечує необхідний «запас міцності» знань, набутих майбутніми вчителями в процесі професійної підготовки

Розробляючи методику формування загальнотехнічних знань, ми усвідомлювали, що зміст навчального матеріалу, який формує загальнотехнічні знання, багатокомпонентний. Головним компонентом у нашому дослідженні визначено загальнотехнічні поняття. Тому, в основу експериментальної перевірки розробленої методики нами було покладено сформованість саме загальнотехнічних понять.

На підґрунті теоретичних досліджень П.Я. Гальперіна, нами визначено основні етапи процесу формування загальнотехнічних понять: 1) виділення суттєвих ознак нових понять і на їх основі визначення цих понять; при цьому в міру можливості доцільно виділяти опорні, базові ознаки; 2) вивчення понять з метою збагачення новим змістом і розширення меж застосування понять; 3) встановлення родовидових зв’язків. На будь-якому етапі навчання особливого значення набуває якість засвоєння студентами вузлових понять, на основі яких формуються інші поняття. Студенти повинні засвоїти сутність переходу від вузлових понять до родовидових, навчитися виділяти ознаки, за якими здійснюється класифікація понять; 4) формування у студентів знань про структурні зв’язки, вміння пояснити і самостійно діагностувати зв’язки між поняттями; 5) формування системи взаємопов’язаних між собою понять, а також уміння знаходити зв’язки між поняттями, що розрізняються між собою за змістом; 6) формування вмінь застосовувати засвоєні поняття для пояснення теоретичних положень або закономірностей конкретних загальнотехнічних закономірностей у сучасному виробництві.

За результатами експериментальної роботи було виявлено рівні сформованості загальнотехнічних понять у студента:

1) не усвідомлює поняття, вказує на його випадкові, несуттєві ознаки;

2) деякою мірою усвідомлює поняття, вказує деякі його суттєві ознаки. Але, разом із тим, він виокремлює також і не суттєві ознаки, надаючи їм такого значення, що й суттєвим. Тому багато формулювань понять не точні;

3) усвідомлює поняття, вміє виділяти суттєві його ознаки, але робить це головним чином формально;

4) свідомо засвоїв поняття, дає йому чітке визначення, але має деякі труднощі, пов’язані з його оперуванням;

5) досконало засвоїв поняття.

Для визначення динаміки рівнів сформованості загальнотехнічних понять було проведено контрольні зрізи на початкових (І-ІІ), середніх (ІІІ-ІV) і заключних (V-VI) етапах практичної реалізації запропонованої послідовності формування понять. Відповідно до рівнів сформованості понять одержані результати наведено в таблиці 1. Наведені в таблиці дані дають підстави зробити висновок про те, що у студентів експериментальної групи рівень сформованості загальнотехнічних понять значно вищий, ніж у студентів контрольної групи.

Таблиця 1

Результати сформованості загальнотехнічних понять

Рівень сформова-ності понять

I-II етапи

III-IV етапи

V-VI етапи

Експеримен-тальні групи

Контрольні групи

Експеримен-тальні групи

Контрольні групи

Експеримен-тальні групи

Контрольні групи

I

23,6

21,2

18,2

12,5

14,7

5,2

II

54,7

46,2

59,6

56,8

56,2

57,3

IIІ

17,2

14,9

21,4

17,9

24,5

19,7

IV

3,1

2,8

7,1

4,7

6,8

5,4

V

2,9

2,5

3,8

4,2

4,1

3,1

Для визначення ефективності методики формувального експерименту було застосовано компонентний аналіз сформованих у студентів знань. Показниками було обрано: Р1 – повноту, Р2 – точність, Р3 – системність, Р4 – уміння переносу. Оцінка проводилася за 5-бальною шкалою. Коефіцієнт рангової кореляції експертних оцінок ρ = 0,89, що дає підстави для довіри експертам.

Для порівняння дисперсій двох сукупностей показників – експериментальної і контрольної груп, було застосовано критерій Фішера F. За допомогою t-критерія за таблицею розподілу Стюдента ми прийшли до висновку про невипадковість одержаних результатів: за всіма показниками (Р1, Р2, Р3, Р4) експериментальна методика виявилась ефективнішою за традиційну.  

Крім якісних показників рівнів сформованості загальнотехнічних знань, у процесі експериментальної роботи здійснювалась їх кількісна оцінка. Для цього застосовувався компонентний аналіз сформованих у студентів загальнотехнічних знань і вмінь за результатами виконання контрольних робіт. Результати компонентного аналізу виконаних студентами контрольних робіт наведено в табл. 2.

Таблиця 2

Результати компонентного аналізу
контрольних робіт студентів

Компоненти

загальнотехнічних знань і вмінь

Успішність студентів експериментальних навчальних закладів за компонентами виробничої діяльності

Національний педагогічний університет

ім. М.П. Дра-гоманова

Чернігівський національний педагогічний університет ім. Т.Г. Шев-ченка

Дрогобицький державний педагогічний університет ім. І.Я.Франка

Слов’янський державний педагогічний університет

Знання визначень основних виробничих понять, категорій і закономірностей

Уміння давати оцінку результатам виробничої діяльності

Уміння прогнозувати і передбачати наслідки виробничої діяльності

Уміння встановлювати зв’язки між поняттями, категоріями та закономірностями з основ виробництва

Уміння здійснювати техніко-технологічні розрахунки

Чисельник вказує показники експериментальних груп, знаменник – показники контрольних груп у відсотках.

Успішність студентів експериментальної групи за всіма компонентами навчальної діяльності не нижча 80 %. У контрольній групі цей показник сягає до 70 % і в жодному разі не перевищує 90 %. Звертає на себе увагу те, що успішність із компонентів, які характеризують знання теоретичного матеріалу, загалом дещо вища, ніж успішність, пов’язана з практичними уміннями.

У цілому результати експериментальної роботи дають підстави вважати, що за результатами проведеного дослідження стало можливим створити зміст та методику формування цілісної системи загальнотехнічних знань про основи сучасного виробництва в майбутніх учителів технологій.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі зроблено теоретичне узагальнення і представлено нове практичне розв’язання проблеми формування загальнотехнічних знань у майбутніх учителів технологій.

Узагальнення результатів проведеного дослідження дає підстави для таких висновків:

1. Загальнотехнічна підготовка – це процес формування в майбутніх учителів технологій системи знань, умінь і навичок із науково-технічних і найзагальніших технологічних і соціально-економічних засад виробничої діяльності, властивих як для всіх, так і для окремої конкретної галузі виробництва. Система загальнотехнічних знань, умінь і навичок формується на основі засвоєння органічно взаємопов’язаної сукупності навчального матеріалу, що відображає всі сторони сучасної виробничої діяльності, тобто технологію, організацію, засоби, предмети і результати праці. Необхідність у здійсненні загальнотехнічної підготовки визначається вимогами до проектно-технологічної діяльності вчителя технологій: він повинен володіти певною сукупністю знань, умінь і навичок про засоби і предмети праці, типові технологічні процеси, організацію виробництва і результати праці; зміст і обсяг загальнотехнічної підготовки повинні сприяти засвоєнню студентами професійних знань, умінь і навичок; рівень загальнотехнічної підготовки повинен забезпечувати майбутнім учителям можливість швидкого опанування нової техніки, прогресивних технологій і передових методів праці; здійснення загальнотехнічної підготовки повинно відбуватися у нерозривному зв’язку з формуванням технічного світогляду і технічної культури особистості студента.

2. Загальнотехнічна підготовка в структурі професійної підготовки майбутніх учителів технологій реалізується через самостійний цикл навчальних дисциплін. До складу загальнотехнічних предметів входять: 1) основи технології (галузі або декількох взаємопов’язаних галузей); 2) електротехніка з основами промислової електроніки; 3) матеріалознавство; 4) технічне креслення; 5) технічна механіка; 6) допуски і технічні вимірювання; 7) основи економіки, організації й управління виробництвом; 8) предмети, що знаходяться на межі природничих і технічних наук (вони розкривають природничо-наукові основи технології виробництва, наприклад, теплотехніка, гідравліка тощо).

Займаючи проміжне положення між природничо-науковими і спеціальними, загальнотехнічні предмети виконують такі основні функції: сприяють політехнізації навчання; забезпечують глибоке розуміння спеціальних дисциплін; розширюють профіль професійної підготовки; допомагають краще зрозуміти закони природознавства щодо їх прояву в техніці і технології виробництва; впливають на формування світогляду; розвивають технічне мислення, яке необхідне для формування технічної культури і культури праці майбутнього вчителя.

3. Загальнотехнічні навчальні предмети покликані формувати у студентів знання найбільш загальних основ техніки і технології, відображають складний, неоднорідний характер об’єктів технічного знання. Зміст загальнотехнічних знань утворюється на основі відображення об’єктної галузі технічного знання. Обґрунтовано відповідність об’єктної галузі технічних наук і навчальних загальнотехнічних знань. Встановлено, що в технічних науках ще остаточно не сформувалися методологічні підходи до систематизації та класифікації обєктів вивчення.

4. Зміст загальнотехнічної підготовки повинен визначатися такими компонентами: а) будовою і принципом дії технічних об’єктів, їх систематизацією; б) застосуванням техніки у виробничій діяльності; в) виробництвом техніки (конструюванням, технологією машинобудування); г) історією техніки, її роллю в розвитку суспільства; д) методами технічної науки.

Основою для побудови структури загальнотехнічної підготовки повинен бути перший компонент – будова і принцип дії технічних обєктів, їх систематизація, в логіці якого розглядаються  інші елементи, тому, що саме він відображає всі родові поняття техніки, специфіку технічних систем.

Послідовність формування технічних і технологічних умінь і навичок має бути підпорядкована логіці формування загальнотехнічних понять. У цю систему, що спирається на основну класифікацію техніки і враховує вікові та пізнавальні можності студентів, укладаються всі вище названі компоненти загальнотехнічної підготовки.

5. Визначальною умовою розробки експериментальної методики стала багатокомпонентність навчального матеріалу, що формує загальнотехнічні знання. Головним компонентом серед всіх інших у дослідженні виділено загальнотехнічні поняття. Тому в основу експериментальної перевірки розробленої методики навчання було покладено сформованість саме загальнотехнічних понять. Результати експериментального навчання засвідчили дієвість розробленої методики.

Проведене дослідження дає можливість на якісно новому рівні розв’язати питання професійної підготовки майбутніх учителів технологій, а саме загальнотехнічного аспекту цієї підготовки. Водночас поставлені в дослідженні завдання не вичерпують всіх проблем загальнотехнічної підготовки майбутніх учителів технологій. Надалі варто провести дослідження між предметних зв’язків загальнотехнічних і природничо-наукових навчальних дисциплін, можливостей застосування інформаційних технологій у загальнотехнічній підготовці, можливостей професійного спрямування у загальнотехнічній підготовці.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

  1.  Неговський І.В. Експериментальне дослідження процесу формування педагогічного професіоналізму у майбутніх вчителів / І.В. Неговський // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету. – Чернігів: ЧНПУ, 2010. – Вип. 76. – С. 44-48 (Серія: Педагогічні науки)
  2.  Неговський І.В. Формування основ педагогічного професіоналізму у майбутніх учителів / І.В. Неговський // Молодь і ринок. – 2010. – № 7-8 (66-67). – С. 47-51.
  3.  Неговський І.В. Формування творчого ставлення студента до майбутньої професійної діяльності у вищому навчальному закладі / І.В. Неговський // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету. – Чернігів: ЧНПУ, 2010. – Вип. 77. – С. 356-359 (Серія: Педагогічні науки).
  4.  Неговський І.В. Аналіз педагогічних технологій актуалізації самоосвітньої діяльності студентів педагогічних університетів / І.В. Неговський // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету. – Чернігів: ЧНПУ, 2010. – Вип. 80. – С. 53-56 (Серія: Педагогічні науки).
  5.  Неговський І.В. Педагогічні умови формування соціально-комунікативної компетентності у майбутніх учителів / І.В. Неговський // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету. – Чернігів: ЧНПУ, 2010. – Вип. 81. – С. 325-327 (Серія: Педагогічні науки).

Неговський І.В. Формування загальнотехнічних знань у процесі професійної підготовки майбутніх учителів технологій. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія та методика професійної освіти. – Національний університет біоресурсів і природокористування України. – Київ, 2010.

У дисертації розкрито методологічні основи змісту загальнотехнічної підготовки майбутніх учителів технологій, визначено місце загальнотехнічних знань у структурі професійної підготовки вчителя технологій. Визначено роль технічних наук як джерела загальнотехнічних знань, проаналізовано специфіку техніки і технології як об’єктів формування загальнотехнічних знань.

Обґрунтовано систему загальнотехнічних знань як невід’ємну складову професійної підготовки майбутніх учителів технологій і запропоновано інтегрований підхід до її визначення; виявлено зв’язки науково-технічних і навчальних загальнотехнічних понять і на цій основі розкрито зміст загальнотехнічних знань як відображення об’єктної галузі технічного знання; здійснено аналіз техніки і технологій сучасного виробництва  як об’єктів загальнотехнічної підготовки.

Розроблено вимоги до відбору, здійснено відбір та структурування загальнотехнічних знань та експериментально перевірено їх сформованість у студентів. Теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено методику формування загальнотехнічних знань у майбутніх учителів технологій.

Ключові слова: вчитель технологій, професійна підготовка, загальнотехнічна підготовка, загальнотехнічні знання, науково-технічні знання, формування загальнотехнічних знань.

Неговский И.В. Формирование общетехнических знаний в процессе профессиональной подготовки будущих учителей технологий.  Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 – теория и методика профессионального образования. – Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины. – Киев, 2010.

В диссертации раскрыты методологические основы содержания общетехнической подготовки будущих учителей технологий, определено место общетехнических знаний в структуре профессиональной подготовки учителя технологий. Содержание общетехнической подготовки включает технические и технологические знания, умения и навыки. Показано, что система общетехнических умений и навыков охватывает не все технические и технологические умения и навыки, а лишь наиболее общие и распространенные и поэтому необходимые как составляющие элементы профессиональной подготовки будущих учителей технологий.

Определена роль технических наук как источника общетехнических знаний, проанализирована специфика техники и технологии как объектов формирования общетехнических знаний.

Обоснована система общетехнических знаний как неотъемлемая составляющая профессиональной подготовки будущих учителей технологий и предложен интегрированный подход к ее определению.

Выявлены связи научно-технических и учебных общетехнических понятий и на этой основе раскрыто содержание общетехнических знаний как отражение объектной области технического знания; осуществлен анализ техники и технологий современного производства как объектов общетехнической подготовки.

Определено, что содержание общетехнической подготовки в первую очередь должно определяться следующими компонентами: а) устройством и принципом действия технических объектов, их систематизацией; б) применением техники в производственных процессах; в) производством техники (конструированием, технологией машиностроения); г) историей техники, ее ролью в развитии общества; д) методами технической науки.

Разработаны требования к отбору, осуществлен отбор и структурирование общетехнических знаний и экспериментально проверена их сформированность у студентов. Теоретически обоснована и экспериментально проверена методика формирования общетехнических знаний у будущих учителей технологий, которая предусматривала разнообразие форм и методов обучения. Предпочтение в ней дано активно-творческим, проблемным, поисковым методам.

В процессе опытно-экспериментальной работы установлено, что на разных этапах формирования общетехнических знаний могут найти применение различные формы и методы, как: учебно-познавательные (лекции, факультативы, практические занятия, семинары), игровые (ролевые, компьютерные и другие игры), самостоятельная работа (рефераты, доклады, анализ и обобщение учебного материала), учебно-развивающие (дискуссии, соревнования, конкурсы, викторины). Метод обучения должен обеспечивать единство процессов познания, обучения, формирования умений, реализации планов. Доказано, что ведущая роль принадлежит методам, стимулирующим учебно-познавательную деятельность в сфере производства, в которой находят применение общетехнические знания: учебным дискуссиям, выдвижению и доказыванию альтернативных точек зрения, познавательным соревнованиям, деловым играм, разбору конкретных производственных ситуаций и т.д.

Разработана методика формирования общетехнических знаний, которая предусматривает разнообразие форм и методов обучения. Предпочтение в ней отдано активно-творческим, проблемным, поисковым методам. Обосновано, что на разных этапах формирования общетехнических знаний могут найти применение такие формы и методы: учебно-познавательные (лекции, факультативы, практические занятия, семинары), игровые (ролевые, компьютерные и другие игры), самостоятельная работа (рефераты, доклады, анализ и обобщение учебного материала), учебно-развивающие (дискуссии, соревнования, конкурсы, викторины).

Обоснована необходимость двух уровней формирования общетехнических знаний с учетом целей профессиональной подготовки будущих учителей технологии и специфики объектов технического знания. Первый уровень учебных общетехнических знаний формуется общетехническими предметами. Это – знание на уровне принципов, закономерностей, теорий в техническом знании, на уровне системного, обобщенного рассмотрения техники (технологических устройств) во всем их многообразии и существующих технологий. Второй уровень – рассмотрение конкретных технических устройств и технологических операций, с которыми придется иметь дело будущему учителю в процессе его профессиональной деятельности. Этот уровень обеспечивается специальными учебными предметами.

Ключевые слова: учитель технологий, профессиональная подготовка, общетехническая подготовка, общетехнические знания, научно-технические знания, формирование общетехнических знаний.

Nehovsky I.V. Forming the General Technical Knowledge in the Process of Professional Training to Future Teachers of Technology. – Manuscript.

Thesis for the degree of candidate of pedagogical science, specialty 13.00.04 – Theory and Methods of Professional Education. – National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine. – Kyiv, 2010.

The dissertation deals with the methodology and methodological foundations of the overall technical content of training to future teachers of technology. The role of general technical knowledge in the structure of professional training to teacher of technology was defined. The function of science as a source of general technical knowledge was determined, specific character of technique and technology as an object of general technical knowledge was analyzed.

The system of general technical knowledge as an integral part of training to future teachers of technology was substantiated and the integrated approach was proposed to its definition; scientific, technical and general technical teaching links were found and on this basis the content of general technical knowledge as an objective reflection of technical knowledge was disclosed. The analysis of techniques and technology of modern production facilities as general technical training was performed.

The criteria for selection, the selection and structuring of general technical knowledge were developed. The effectiveness of the suggested methodology was verified and confirmed during the experimental teaching.

Key words: teacher of technology, professional training, general technical training, general technical knowledge, scientific and technical knowledge, formation of general technical knowledge.


Свідоцтво про державну реєстрацію
друкованого засобу масової інформації
серія КВ № 15676-4148 ПР від 17.07.2009 р.

Підписано до друку 08.11.2010 р. Формат 60×90 1/16.

Папір офсетний. Друк на різографі.

Ум. друк. арк. 0,9. Обл.-вид. 0,9.

Наклад 100 прим. Зам. № 430.

Редакційно-видавничий відділ ЧНПУ імені Т.Г. Шевченка.

14013, вул. Гетьмана Полуботка, 53, к. 208.

Тел. 65-17-99. Chdputipograf208@gmail.com



 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

66943. Від пірамід до хмарочосів 1.16 MB
  Мета заходу: ознайомити учнів – випускників шкіл з професією будівельника, показати велич та красу цієї професії, довести, що професія будівельника – це постійний пошук та нескінченна творчість, допомогти дитині зробити професійний вибір відповідно своїм здібностям, інтересам, нахилам.
66944. Закріплення звукового значення букви «ґе». Опрацювання тексту «Ґави і Галаган» 76 KB
  Хід уроку Організаційний момент Вчитель Стали діти рівненько привітайте один одного посмішками починаємо наш урок читання. Рідну мову ми вивчаємо ЇЇ любимо не забуваємо Вчитель Як ми будемо працювати Учні Працюватимемо старанно. Щоб почути у кінці Що у нашім першім класі Діти просто молодці...
66945. ПРОЩАВАЙ, БУКВАРИКУ, НАШ РОЗУМНИЙ ДРУЖЕ! МИ ТОБІ, БУКВАРИКУ, ДЯКУЄМО ДУЖЕ! 153 KB
  Мета. Узагальнити і систематизувати знання учнів з навчання грамоти, розвивати мовлення, логічне мислення, вміння читати, спостережливість, увагу,допитливість. Виховувати повагу один до одного, інтерес до навчання. Під музику до зали заходять діти.
66946. Праздник букваря 64.37 KB
  Учитель: Сегодня мы собрались, чтоб отметить первую маленькую победу в вашей жизни. Вы закончили знакомство с алфавитом, гласными и согласными звуками, научились складывать буквы в слоги, слоги - в слова, слова в предложения. Научились читать и писать.
66947. Свято Букваря 148 KB
  Дорогі діти, шановні батьки і гості. Сьогодні урочисте Свято Букваря. Ще вчора наші першокласники перегорнули останню сторінку цієї книги вони закінчили знайомитись з літерами. Сьогодні ми святкуємо першу перемогу наших наймолодших школярів.
66948. Свято Букварика 49 KB
  Ясне сонечко проміння Посилає щедро в клас Це воно напевно знає Що сьогодні свято в нас 2 учень В першім класі урочистий День прощання з Букварем. Пригадайно як колись ти Був маленьким школярем 3 учень Є святкових днів багато На листках календаря А між ними й наше свято вшанування Букваря...
66949. Прощание с Букварем 98.5 KB
  Оформление: сцена в актовом зале празднично украшена плакатами с изображением сказочных героев, буквами русского алфавита, шарами, гирляндами «Прощай, школа», «Здравствуй, лето!», выставка книг. До начала праздника звучат детские песни. Затем раздается звуковой сигнал. Выходит ведущая.
66950. Букварю 436 років 167 KB
  Діти повинні відгадати назви цих казок користуючись допомогою залу і викласти аркуші за кольорами веселки від червоного до фіолетового Діти: А де ж вона Тут лиш шматочки Казкар: У цьому дітки й заморочка Пісня 3. Діти відгадують назви казок та викладають стежку...
66951. Чари кохання (літературний вечір за інтимною лірикою Т.Шевченка, Лесі Українки, І.Франка, Л.Костенко, В.Симоненка) 52.5 KB
  Мета: - поширити знання учнів про інтимну лірику, розкрити світ почуттів і пристрастей, створений поетичним словом великих майстрів; - розвивати творчі здібності учнів; - виховувати інтерес до поетичної творчості письменників; чистоту й благородство почуттів.