65307

Порушення мінерального обміну в організмі молочних кіз (діагностика і профілактика)

Автореферат

Медицина и ветеринария

Продуктивність молочних кіз визначається інтенсивністю обмінних процесів для підтримки яких необхідним є постійне надходження з кормами поживних і мінеральних речовин в оптимальних кількостях та співвідношеннях...

Украинкский

2014-07-28

274 KB

0 чел.

PAGE  26

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

НЕМОВА ТЕТЯНА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 619:616.391-07/-08:636.39

ПОРУШЕННЯ МІНЕРАЛЬНОГО ОБМІНУ В ОРГАНІЗМІ

МОЛОЧНИХ КІЗ (ДІАГНОСТИКА І ПРОФІЛАКТИКА)

16.00.01 – діагностика і терапія тварин

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

Київ – 2010


Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному університеті біоресурсів і

природокористування України Кабінету Міністрів України

Науковий керівник – доктор біологічних наук, професор,

академік НААН України

Цвіліховський Микола Іванович,

Національний університет біоресурсів

і природокористування України,

завідувач кафедри терапії і клінічної

діагностики

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор

Павлов Михайло Єфремович,

 Харківська державна зооветеринарна академія,

професор кафедри внутрішніх хвороб тварин

кандидат ветеринарних наук, доцент 

Слівінська Любов Григорівна,

Львівський національний університет

ветеринарної медицини та біотехнологій

імені С. З. Ґжицького,

доцент кафедри внутрішніх хвороб тварин

Захист відбудеться “19”  жовтня  2010 р. о 10 00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.03 у Національному університеті біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ–41, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус № 3, ауд. 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ–41, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус № 4, ауд. 28

Автореферат розісланий       “14” вересня  2010 р.

Вчений секретар

cпеціалізованої вченої ради                              С. В. Міськевич


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Продуктивність молочних кіз визначається інтенсивністю обмінних процесів, для підтримки яких необхідним є постійне надходження з кормами поживних і мінеральних речовин в оптимальних кількостях та співвідношеннях (Водолазский М.Г. и др., 2005; Ображей А.Ф., 2006; Дорош М.В., 2007). За дефіциту чи надлишку хоча б одного з них в організмі тварин виникає дисбаланс обміну речовин і розвиваються метаболічні порушення (Смоляр В.І., 1989; Уразаев Н.А. и др., 1990; Судаков М.О. та ін., 2002). Складність профілактики цих порушень зумовлена значним зменшенням на окремих територіях нашої держави аборигенних порід кіз, а також із завезенням в Україну кіз, які не пристосовані до умов годівлі, утримання та специфіки біогеохімічних зон. Крім того, значною проблемою молочного козівництва є відсутність широкого вибору біологічних і кормових добавок, мінеральних преміксів та препаратів, які оптимізують продуктивні якості цих тварин за інтенсивної їх експлуатації в умовах спеціалізованих козеферм, фермерських господарств чи індивідуального утримання.

Обмінні процеси в організмі молочних кіз, що забезпечують їх продуктивні якості, залежать від ряду факторів, у першу чергу – фізіологічного стану. Так, у період кітності енергетичні та пластичні ресурси організму кози використовуються для формування та розвитку плода, тоді як після родів вони спрямовуються на інтенсивний синтез і секрецію компонентів молока (Нечипоренко В.В., 2004). Інтенсивне використання внутрішніх білкових і ліпідних резервів для компенсації нестачі поживних речовин корму призводить до суттєвих метаболічних порушень, які значно поглиблюються і ускладнюються за дефіциту окремих макро- та мікроелементів в організмі тварин (Левченко В. І. та ін., 2001, Кондрахін І. П., 2005).

Таким чином, порушення мінерального обміну в організмі кіз є актуальною проблемою, яка визначає економічну ефективність козівництва і потребує розробки сучасних методів і засобів діагностики та профілактики цієї патології.

Зв’язок роботи з науковими програмами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом держбюджетних наукових тем кафедри терапії і клінічної діагностики Національного університету біоресурсів і природокористування України “Розробити лікувально-профілактичні заходи при внутрішніх хворобах молодняку тварин, викликаних порушенням біогеоценозу”, номер держреєстрації – 0104U003859 (2004–2008 рр.) та “Забезпечення здоров’я тварин на основі диспансеризації стада”, номер держреєстрації – 00493706 (2009–2011 рр.).

Мета і завдання дослідження. Метою досліджень було розробити, теоретично і експериментально обґрунтувати ефективність нових препаратів на основі біогенних макро- і мікроелементів для профілактики порушень мінерального обміну в організмі кітних і лактуючих кіз молочного напряму продуктивності.

Для досягнення мети необхідно було вирішити наступні завдання:

  •  провести аналіз мінеральної забезпеченості організму кіз;
  •  дослідити стан мінерального обміну, клінічний та біохімічний статус організму кітних і лактуючих кіз;
  •  дослідити клінічний стан, вміст макро- та мікроелементів, морфологічні і біохімічні показники крові при порушенні мінерального обміну у кітних і лактуючих кіз;
  •  вивчити вплив препарату Капремін на клінічний стан, вміст макро- та мікроелементів, морфологічні і біохімічні показники крові кітних кіз;
  •  дослідити вплив препарату Капремін-Лакт на клінічний стан, вміст макро- і мікроелементів, морфологічні і біохімічні показники крові лактуючих кіз.

Об’єкт дослідження – діагностика і профілактика метаболічних порушень в організмі кітних і лактуючих кіз з використанням препаратів, виготовлених на основі біогенних сполук макро- та мікроелементів.

Предмет дослідження – діагностика і профілактика порушень мінерального обміну у кітних і лактуючих кіз молочного напряму продуктивності.

Методи дослідження. Клінічні; вивчення морфологічного складу крові (підрахунок кількості еритроцитів і лейкоцитів, виведення лейкограми); визначення величини гематокриту; спектрофотометричні (вміст макро- і мікроелементів у плазмі крові кіз та кормах раціону; вміст гемоглобіну, показники обміну білків, ліпідів і вуглеводів, активність ферментів); статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Наведено теоретичне та клініко-експериментальне обґрунтування способів діагностики і профілактики порушень мінерального обміну в організмі кітних та лактуючих кіз. Доведена профілактична ефективність нових комплексних мінеральних препаратів Капремін і Капремін-Лакт, створених на основі органічних сполук біогенних макро- і мікроелементів за порушення мінерального обміну у кіз молочного напряму продуктивності.

Встановлено, що при концентратному типі годівлі не забезпечуються  потреби кітних і лактуючих кіз у макро- (Кальцій, Фосфор, Магній) та мікроелементах (Манган, Кобальт, Купрум, Цинк), що призводить до розвитку у них комплексної патології мінерального обміну, яка проявляється симптомами остеодистрофії, гіпокобальтозу, гіпокупрозу, цинковою, мангановою і селеновою недостатністю. Це зумовлює порушення клінічного стану, морфологічних і біохімічних показників крові, обмінних процесів в організмі кітних і лактуючих кіз, що проявляється змінами в діяльності серцево-судинної системи, порушенням функцій кровотворних органів і процесів гемопоезу, гальмуванням біосинтезу білків, ліпідів та порушенням процесів сечовиноутворення.

Для профілактики порушень мінерального обміну в організмі кітних кіз розроблено препарат Капремін, який нормалізує клінічний стан, процеси гемопоезу, метаболізм білків, ліпідів, вміст у крові макро- і мікроелементів, забезпечує оптимальні умови для формування, росту і розвитку плода.

Встановлено, що застосування лактуючим козам комплексного препарату Капремін-Лакт профілактує порушення мінерального обміну, нормалізує клінічний стан, процеси гемопоезу та показники загального метаболізму, забезпечує отримання від них якісного молока.

Наукова новизна результатів досліджень захищена двома патентами України на винахід: “Спосіб отримання та застосування комплексного препарату для профілактики порушень мінерального і білкового обміну у кітних молочних кіз”, № 91464 від 26.07.2010 р., і “Комплексний препарат для профілактики порушень мікроелементного обміну в організмі лактуючих молочних кіз та спосіб його застосування”, № 91473 від 26.07.2010 р.

Практичне значення одержаних результатів. Для профілактики порушень мінерального обміну в організмі кіз молочного напряму продуктивності пропонуються нові комплексні препарати, які створені на основі органічних сполук біогенних макро- і мікроелементів: Капремін – для кітних та Капремін-Лакт – лактуючих кіз. Результати досліджень увійшли до “Науково-практичних рекомендацій з діагностики і профілактики порушень мінерального обміну у молочних кіз”, затверджені Науково-методичною радою Держкомітету ветмедицини України (протокол № 1 від 23–24 грудня  2009 р.).

Результати досліджень використовуються в науковій і навчальній роботі на кафедрах вищих навчальних закладів України: терапії і клінічної діагностики Національного університету біоресурсів і природокористування України, внутрішніх хвороб тварин, клінічної діагностики та клінічної біохімії Харківської державної зооветеринарної академії, терапії Полтавської державної аграрної академії, клінічної діагностики та внутрішніх хвороб тварин Дніпропетровського державного аграрного університету, терапії, фармакології та клінічної діагностики ім. проф. А. Б. Байдевлятова Сумського національного аграрного університету, внутрішніх хвороб тварин Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С. З. Ґжицького, внутрішніх хвороб тварин Луганського національного аграрного університету, внутрішніх хвороб тварин та клінічної діагностики Одеського державного аграрного університету.

Особистий внесок здобувача. Здобувачем особисто проведено пошук та аналіз наукової літератури, підібрано і обґрунтовано методи наукових досліджень, виконано експериментальні дослідження, здійснено статистичну обробку отриманих результатів, написано дисертаційну роботу. Разом з науковим керівником сформульовано мету та завдання роботи, сплановано експериментальні дослідження та проаналізовано одержані результати.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідались та обговорювались на: V–VII Міжнародних конгресах спеціалістів ветеринарної медицини (м. Київ, 2007–2009 рр.); Міжнародній науковій конференції “Актуальні проблеми ветеринарної медицини” (м. Харків, 2007 р.); Міжнародних науково-практичних конференціях “Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики”, “Інноваційність розвитку сучасного аграрного виробництва”, “Стан, проблеми та перспективи розвитку сучасної аграрної науки і практики” (м. Львів, 2009–2010 рр.); Міжнародній конференції, присвяченій 80-річчю Самарської науково-дослідної ветеринарної станції Россільгоспакадемії (м. Самара, Росія, 2009 р.); Міжнародному семінарі “Współczesne technologie produkcji oraz przetwórstwa w sektorze rolnictwa” (м. Вроцлав, Польща, 2008 р.); науковій конференції “Programy ochrony zdrowia cieląt i krów” (м. Вроцлав, Польща, 2009 р.); наукових конференціях професорсько-викладацького складу та аспірантів Національного університету біоресурсів і природокористування України (м. Київ, 2008–2010 рр.).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 17 наукових  праць, у тому числі 6 статей у фахових наукових виданнях, що входять до переліку ВАК України – в журналі “Ветеринарна медицина України” (2), у збірниках наукових праць “Науковий вісник Національного аграрного університету” (2), “Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького” (2), науково-практичні рекомендації (1), патенти на винахід (2), тези доповідей у збірниках наукових конференцій (8).

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, 6-и розділів, висновків, пропозицій виробництву, додатків (14) і списку використаних джерел, що включає 237 найменувань, із яких 93 – латиницею. Дисертація викладена на 175 сторінках комп’ютерного тексту, ілюстрована 26 таблицями і 9 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

ВИБІР НАПРЯМІВ ДОСЛІДЖЕНЬ,

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ

Робота виконувалась упродовж 2007–2010 рр. на кафедрі терапії і клінічної діагностики Національного університету біоресурсів і природокористування (НУБіП) України. Окремі дослідження були проведені в Українській лабораторії якості і безпеки продукції АПК НУБіП України, Інституті медицини праці АМН України, Інституті біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України.

Досліди проводились на кітних і лактуючих козах зааненської породи, що належать племінному господарству філіалу Орджонікідзе ДП “Агрофірма Шахтар” Слов’янського району Донецької області. В господарстві утримується понад 500 голів племінних кіз. За даними ветеринарної звітності, господарство є благополучним щодо інфекційних захворювань.

Дослідження проводились в три етапи.

На першому етапі за результатами диспансерного обстеження поголів’я тварин виявляли кітних і лактуючих кіз з порушенням мінерального обміну.

На другому етапі досліджень було сформовано три групи кітних кіз (контрольна та дві дослідних) з порушенням мінерального обміну, починаючи з 3-го місяця кітності, по 7 тварин у кожній групі.

Кітні кози контрольної групи отримували корми основного раціону.

Кітні кози першої дослідної групи отримували корми основного раціону і кормову добавку Сел-Плекс з розрахунку 0,04 г/кг маси тіла тварини, тричі на добу, впродовж 49 діб. До складу кормової добавки Сел-Плекс входить органічний Селен у вигляді селенометіоніну, селеноцистеїну та інших органічних сполук (номер реєстр. посвідчення 3136-05-747-08, затверджене Держкомітетом ветмедицини від 28.02.2008 р., дійсне до 28.02.2013 р.).

Кози другої дослідної групи отримували корми основного раціону і препарат Капремін, який був розроблений в проблемній науковій лабораторії “Внутрішніх незаразних хвороб тварин” кафедри терапії і клінічної діагностики НУБіП України. Препарат Капремін містить, %: йод крохмальний – 0,36; кобальту лактат – 0,01; кобальту карбонат – 0,01; цинку лактат – 0,60; цинку карбонат – 0,60; купруму лактат – 0,10; купруму карбонат – 0,10; мангану лактат – 0,70; мангану карбонат – 0,70; кальцію лактат – 20,00; феруму лактат – 1,60; феруму карбонат – 1,80; триетаноламінну сіль селенової кислоти – 0,09; дигідрат натрієвої солі молібденової кислоти – 0,08; мівал – 1,00; вермикуліт – 72,26. Препарат Капремін задавали кітним козам з кормами основного раціону з розрахунку 0,1 г/кг маси тіла тварини 1 раз на добу впродовж 49 діб.

На третьому етапі досліджень було сформовано три групи лактуючих кіз (контрольна та дві дослідних) з порушенням мінерального обміну, починаючи з 2-го місяця лактації, по 7 тварин у кожній групі.

Лактуючі кози контрольної групи отримували корми основного раціону.

Лактуючі кози першої дослідної групи отримували корми основного раціону і кормову добавку Сел-Плекс з розрахунку 0,04 г/кг маси тіла тварини тричі на добу впродовж 28 діб.

Лактуючі кози другої дослідної групи отримували корми основного раціону і препарат Капремін-Лакт, який був розроблений в проблемній науковій лабораторії “Внутрішніх незаразних хвороб тварин” кафедри терапії і клінічної діагностики НУБіП України. Препарат Капремін-Лакт містить, %: йод крохмальний – 0,20; цинку лактат – 2,67; купруму лактат – 0,17; триетаноламінну сіль селенової кислоти – 0,17; мівал – 1,00; вермикуліт – 95,80. Препарат Капремін-Лакт задавали лактуючим козам з кормами основного раціону з розрахунку 0,06 г/кг маси тіла тварини 1 раз на добу впродовж 28 діб.

Клінічні дослідження кітних і лактуючих кіз, а також отриманого від них молодняку проводили згідно з загальноприйнятою у ветеринарній медицині методикою диспансеризації (Левченко В.І. та ін., 1991).

Матеріалом для лабораторних досліджень була кров, яку отримували з яремної вени тварин вранці до годівлі. Для біохімічних досліджень використовували плазму крові.

Кількість еритроцитів і лейкоцитів підраховували меланжерним методом у камері з сіткою Горяєва; лейкограму визначали у мазках крові, фарбованих за Романовським-Гімзою; величину гематокриту – за методом Й. Тодорова.

Вміст гемоглобіну у крові визначали геміглобінціанідним методом, концентрацію глюкози, загального білка, сечовини, креатиніну, білірубіну, загального Кальцію, неорганічного Фосфору, Натрію, Калію, Хлору, активність лужної фосфатази (ЛФ), аланін- (АлАТ) і аспартатамінотрансфераз (АсАТ), лактатдегідрогенази (ЛДГ) у плазмі крові − на біохімічному аналізаторі “Vitros 250” фірми “Orto-Clinical DiagnosticsIns. 100 Indigo Greek Drive Poshester New York 14626-5101, USA (свідоцтво про державну реєстрацію № 4180/2005).

Вміст макро- і мікроелементів в кормах і плазмі крові визначали методом атомної емісійної спектрометрії з індуктивно зв’язаною аргоновою плазмою з використанням приладу “Optima 2100 DV” фірми “PerkinElmer” №080N6121302, США (свідоцтво про державну метрологічну атестацію № 37-883-07 від 23.11.2007 р.).

Вміст альбумінів, α-, β- і γ-глобулінів у плазмі крові визначали нефелометричним методом з використанням фосфатних буферів (Левченко В.І., Влізло В. В., 2004). Білковий спектр плазми крові тварин досліджували методом гель-електрофорезу в тонкому шарі поліакриламідного гелю з градієнтом концентрації 7–18 %, розділяючи їх за молекулярною масою, з використанням натрію додецил-сульфату (SDS) (Laemmly U. K., 1970). Окремі білкові фракції ідентифікували реагентом на аміногрупи (Кумасі G-250 фірми “Serva Electrophoresis GmbH”, Німеччина) і високо- середньо- та низькомолекулярними маркерами (фірма “Amersham Biosciences”, Швеція). Аналіз електрофореграм проводили на денситометричному комплексі з використанням сканера “HP Scanjet 5500c” та комп’ютерної програми Densital. При дослідженні електрофореграм розраховували поверхневий інтеграл інтенсивності фарбування і будували профіль розподілу оптичної густини. Одержані результати нормували на рівень загального білка в пробі і розраховували вміст високо-, середньо- і низькомолекулярних білків.

Ліпіди плазми крові, після їх екстрагування в системі хлороформ/метанол у співвідношенні 2:1, досліджували методом тонкошарової хроматографії. Кількісне визначення ліпідів проводили методом спектрофотометрії: загального і етерифікованого холестеролу – за допомогою феруму трихлорного; вміст загальних фосфоліпідів і триацилгліцеролів – гідроксаматним методом, насичених і ненасичених жирних кислот (ЖК) – методом газорідинної хроматографії з використанням приладу “Кристал-Люкс 4000” (Росія); вільних жирних кислот – за допомогою 1,5-дифенілкарбазиду (Петровский В. И., 1996.).

Фізико-хімічні показники молока визначали згідно із стандартними методиками (вміст масової частки жиру – за ГОСТ 5867-90; білка – за ГОСТ 3623-73).

Результати досліджень оброблені статистично за допомогою програми Microsoft Office Excel, оцінюючи вірогідність показників (р<0,05, р<0,01, р<0,001) за критерієм Стьюдента (t).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Стан мінерального обміну, клінічний та біохімічний статус  

кітних і лактуючих кіз

За даними аналізу еколого-агрохімічних паспортів ґрунтів Донецького басейну Південної біогеохімічної зони України щодо вмісту в них рухомих форм біогенних макро- і мікроелементів та результатами диспансеризації кітних і лактуючих кіз встановлено порушення мінерального обміну, які проявлялися симптомами остеодистрофії (надмірне відростання і деформація  копитець, хиткість різцевих зубів, неправильна постава кінцівок), гіпокобальтозу (анемічність видимих слизових оболонок, в окремих випадках – з мармурово-жовтуватим відтінком), гіпокупрозу (часткова депігментація шерстного покриву, особливо стрижня волосу), цинкової, манганової і селенової недостатності.

Встановлено, що за концентратного типу годівлі не забезпечуються потреби кітних і лактуючих кіз у макро- (Кальцій, Фосфор, Магній) і мікроелементах (Манган, Кобальт, Купрум, Цинк), вміст яких у кормах раціону становив 84,0; 89,7; 33,6; 23,0; 7,9; 7,23 і 3,65 % від потреби відповідно за надлишку Феруму та високому вмісті техногенних елементів (Барій, Алюміній, Нікол, Ванадій, Хром, Плюмбум), що є відображенням мінерального складу ґрунтів Донецького басейну Південної біогеохімічної зони України.

У плазмі крові кітних і лактуючих кіз із порушенням мінерального обміну, порівняно з клінічно здоровими, встановлено вірогідні зміни вмісту макро- і мікроелементів (табл. 1).

Таблиця 1

Вміст макро- і мікроелементів у плазмі крові кіз, m, n=7

Показники

Кітні кози

Лактуючі кози

клінічно здорові

з порушенням мінерального обміну

клінічно здорові

з порушенням

мінерального обміну

Кальцій заг., ммоль/л

2,60±0,16

2,13±0,12*

2,46±0,10

2,15±0,03*

Фосфор неорг., ммоль/л

1,68±0,14

1,87±0,13

1,61±0,08

2,10±0,08***

Співвідношення Ca:Р

1,55±0,10

1,14±0,08**

1,53±0,11

1,02±0,07**

Натрій, ммоль/л

147,0±2,83

138,8±0,98*

157,2±0,98∆∆

151,3±1,97*

Магній, ммоль/л

1,29±0,05

0,98±0,13*

1,22±0,03

1,00±0,04***

Калій, ммоль/л

3,93±0,22

2,90±0,25*

4,07±0,29

3,13±0,16*

Ферум, мкмоль/л

23,65±3,28

22,43±2,46

12,39±0,52∆∆

9,19±0,37**

Цинк, мкмоль/л

20,24±1,67

13,87±1,50*

8,46±0,5∆∆∆

5,22±0,07***

Купрум, мкмоль/л

22,56±0,78

13,60±0,68***

17,31±1,13∆∆

8,22±0,31***

Кобальт, мкмоль/л

0,28±0,02

0,22±0,01*

0,29±0,02

0,14±0,01***

Селен, мкмоль/л

0,96±0,10

0,48±0,01***

0,54±0,09∆∆

0,26±0,02**

Манган, мкмоль/л

0,35±0,05

0,15±0,02*

0,23±0,02∆∆

0,14±0,01***

Молібден, мкмоль/л

0,20±0,01

0,18±0,01

0,17±0,05

0,13±0,01

Примітки:

1. *** - р<0,001; ** - р<0,01; * - р<0,05 порівняно з клінічно здоровими козами

2. ∆∆∆ - р<0,001; ∆∆-р<0,01; ∆- р<0,05 порівняно з клінічно здоровими кітними козами.

Так, у плазмі крові кітних кіз з порушенням мінерального обміну порівняно з клінічно здоровими кітними козами, встановлено порушення кальцій-фосфорного співвідношення і вірогідно нижчі показники вмісту Кальцію в 1,22 раза, Натрію в 1,10, Калію в 1,35, Цинку в 1,46, Купруму в 1,66, Кобальту в 1,27, Селену в 2,00 та Мангану в 2,33 раза (див. табл. 1).

У плазмі крові лактуючих кіз з порушенням мінерального обміну порівняно з клінічно здоровими, встановлено ще більш виражене порушення кальцій-фосфорного співвідношення і вірогідно нижчі показники вмісту Кальцію в 1,14 раза, Натрію в 1,14, Калію в 1,30, Феруму в 1,34, Цинку в 1,62, Купруму в 2,10, Кобальту в 2,00, Селену в 2,08 та Мангану в 1,64 раза (див. табл. 1).

У той же час, встановлено біологічну закономірність, яка проявляється значно нижчим рівнем Феруму в 1,91 раза, Цинку в 2,39, Купруму в 1,30, Селену в 1,78 і Мангану в 1,52 раза у плазмі крові клінічно здорових лактуючих кіз порівняно з клінічно здоровими кітними козами, що пояснюється активною участю вказаних мікроелементів у процесах лактогенезу.

Морфологічні показники крові кітних кіз з порушенням мінерального обміну порівняно з клінічно здоровими, характеризувалися вірогідно меншою кількістю еритроцитів в 1,20 раза, лейкоцитів в 1,67, сегментоядерних нейтрофілів в 1,35 та більшою в 2,65 раза кількістю моноцитів, а кількість еритроцитів, лейкоцитів і сегментоядерних нейтрофілів в крові цих тварин була меншою за визначені для кіз нормативні величини, що свідчить про гальмування процесів гемоцитопоезу у цих тварин.

Морфологічні показники крові лактуючих кіз з порушенням мінерального обміну порівняно з клінічно здоровими, характеризувалися вірогідно меншою кількістю еритроцитів в 1,26 раза, сегментоядерних нейтрофілів в 1,93 і моноцитів в 1,55 раза, вірогідно більшою кількістю лейкоцитів в 1,86 і лімфоцитів в 1,36 раза, що свідчить про зміну інтенсивності процесів еритроцитопоезу і лейкоцитопоезу у лактуючих кіз з порушенням мінерального обміну в період лактації.

Біохімічні показники крові кітних кіз з порушенням мінерального обміну порівняно з клінічно здоровими, характеризувалися вірогідно нижчим вмістом гемоглобіну в 1,16 раза, загального білка в 1,13 раза, в т. ч. його високо-, середньо- і низькомолекулярних фракцій – в 1,15, 1,08, і 1,18 раза, відповідно, альбумінів в 1,14 раза, вищим вмістом γ-глобулінів у 1,22 раза, нижчим значенням величини альбумін/глобулінового співвідношення в 1,27 раза, нижчою концентрацією глюкози в 1,24 раза, вмісту загального холестеролу,  триацилгліцеролів і ненасичених ЖК у 1,45, 1,68 і 1,18 раза, відповідно, а також вищою концентрацією сечовини в 1,40 раза, вищим вмістом загальних фосфоліпідів, етерифікованого холестеролу і насичених ЖК у 1,24, 1,19 і 1,34 раза, відповідно, вищим у 1,60 раза співвідношенням насичені/ненасичені ЖК, вищою активністю АсАТ, АлАТ, ЛДГ і ЛФ у 1,46, 1,68, 1,33 і 3,93 раза, відповідно. Ці показники характеризують гальмування окисно-відновних процесів у тканинах, уповільнення процесів біосинтезу білка, порушення процесів сечовиноутворення та проміжного обміну вуглеводів і ліпідів в організмі кітних кіз за патології мінерального обміну, а показники активності ферментів свідчать про структурно-функціональні порушення цілісності клітин печінки і нирок у цих тварин.

Біохімічні показники крові лактуючих кіз з порушенням мінерального обміну порівняно з клінічно здоровими, характеризувалися вірогідно нижчим рівнем гемоглобіну в 1,10 раза, загального білка в 1,10 раза, у т. ч. його високо- і низькомолекулярних фракцій – в 1,17 і 1,14 раза, відповідно, альбумінів у 1,17 раза, вищим вмістом ß- і γ-глобулінів у 1,24 і 1,15 раза, відповідно, нижчим значенням величини альбумін/глобулінового співвідношення в 1,33 раза, меншою концентрацією глюкози в 1,43 раза, нижчим вмістом загального холестеролу, триацилгліцеролів і ненасичених ЖК у 1,48, 1,32 і 1,16 раза, відповідно, більшою концентрацією сечовини в 1,48 раза, вищим вмістом загальних фосфоліпідів, етерифікованого холестеролу і насичених ЖК у 1,19, 1,15 і 1,35 раза, відповідно, вищою активністю АсАТ, АлАТ, ЛДГ і ЛФ у 1,39, 1,46, 2,00 і 3,90 раза, відповідно. Одержані дані свідчать про гальмування біосинтетичних процесів та високу напруженість загального метаболізму в організмі лактуючих кіз за дефіциту макро- і мікроелементів, що потребує значно більших енергетичних витрат на виробництво одиниці продукції та забезпечення її якості порівняно з клінічно здоровими лактуючими козами.

Таким чином, результати досліджень свідчать про те, що за порушення мінерального обміну в організмі кітних і лактуючих кіз виникають зміни метаболізму, які можуть негативно впливати на розвиток плодів, якість потомства та кількісні і якісні показники молочної продуктивності. Тому актуальною є розробка і застосування цим тваринам ефективних засобів профілактики порушень мінерального обміну.

Профілактика порушень мінерального обміну в організмі кітних кіз

із застосуванням сполук біогенних макро- і мікроелементів

Дослідження профілактичної ефективності препарату Капремін за порушення мінерального обміну у кітних кіз проводили у порівнянні із застосування цим тваринам кормової добавки Сел-Плекс.

Встановлено, що застосування препарату Капремін козам у термін кітності 3,0-4,5 міс. нормалізує показники кальцій-фосфорного обміну (табл. 2).

Таблиця 2

Вміст макро- і мікроелементів у плазмі крові кітних кіз на 49-у добу досліду, m, n=7

Показники

Контрольна група,

ОР

Перша

дослідна група,

ОР + Сел-Плекс

Друга

дослідна група,

ОР + Капремін

Кальцій заг., ммоль/л

2,17±0,02

2,16±0,01

2,35±0,04**,∆∆∆

Фосфор неорг., ммоль/л

2,00±0,06

1,93±0,08

1,64±0,07**,∆

Співвідношення Ca : Р

1,08±0,07

1,12±0,06

1,43±0,08**,∆

Натрій, ммоль/л

141,3±2,69

141,0±1,91

141,0±1,63

Калій, ммоль/л

3,47±0,34

3,63±0,19

3,53±0,08

Магній, ммоль/л

1,08±0,02

1,08±0,03

1,17±0,02**,∆

Ферум, мкмоль/л

24,17±0,80

21,21±0,33*

23,53±0,53

Цинк, мкмоль/л

8,94±0,26

9,73±0,49

10,02±0,27*

Купрум, мкмоль/л

17,77±0,48

25,54±0,55***

23,10±0,47***,∆∆

Кобальт, мкмоль/л

0,25±0,03

0,26±0,01

0,31±0,01***,∆∆∆

Селен, мкмоль/л

0,58±0,02

1,09±0,03 ***

1,09±0,03***

Манган, мкмоль/л

0,19±0,02

0,25±0,02 **

0,26±0,01**

Молібден, мкмоль/л

0,13±0,01

0,15±0,02

0,16±0,01*

Примітки:

1. ***- р<0,001; ** - р<0,01;*- р<0,05  порівняно з контрольною групою

2. ∆∆∆ - р <0,001; ∆∆ - р<0,01; ∆ - р<0,05 порівняно з  першою дослідною групою.

Так, у плазмі крові кітних кіз другої дослідної групи, яким застосовували препарат Капремін, на 49-у добу досліду величина кальцій-фосфорного співвідношення становила 1,43±0,08, а у кіз контрольної і першої дослідних груп – 1,08±0,07 (р<0,01) і 1,12±0,06 (р<0,05), відповідно. Крім цього, застосування препарату Капремін нормалізувало вміст Купруму, Селену і Мангану в плазмі крові кітних кіз (див. табл. 2).

Морфологічні показники крові кітних кіз, яким застосовували препарат Капремін, порівняно з контролем характеризувалися вірогідно більшою кількістю лейкоцитів у 1,28 раза, сегментоядерних нейтрофілів у 1,39 раза, меншою кількістю лімфоцитів і моноцитів у 1,12 і 1,22 раза, відповідно, а порівняно з козами, яким застосовували кормову добавку Сел-Плекс – вірогідно більшою кількістю лейкоцитів у 1,16 раза.

Під впливом препарату Капремін, у плазмі крові кітних кіз спостерігається тенденція щодо відновлення вмісту низько-, середньо- і високомолекулярних білків, рівень яких був вищим порівняно з контролем в 1,14, 1,08 і 1,17 раза відповідно (рис.1).

Рис. 1. Вміст високо-, середньо- і низькомолекулярних (кДа) білків у плазмі крові кітних кіз на 49-у добу досліду, M±m, n=7.

Примітки:

1. * - р<0,05; ** - р<0,01; *** - р<0,001 порівняно з  контрольною групою

2. ∆∆∆ - р<0,001 порівняно з першою дослідною  групою.

На особливу увагу заслуговує підвищення рівня фракції середньомолекулярних білків у плазмі крові кітних кіз, до яких належать білки, що є альтернативними непрямими показниками стану мінерального обміну в організмі. До цих білків належать церулоплазмін, гаптоглобін, плазміноген і трансферини, рівень яких відображає інтенсивність обміну Cu2+, Fe2+, Fe3+ і Zn2+.

При застосуванні препарату Капремін у плазмі крові кітних кіз підтримується оптимальний рівень загального білка, відновлюється вміст загальних фосфоліпідів, холестеролу, триацилгліцеролів, насичених і ненасичених ЖК та їх співвідношення (табл. 3).

Таблиця 3

Біохімічні показники крові кітних кіз на 49-у добу досліду, M±m, n=7

Показники

Контрольна група,

ОР

Перша

дослідна група,

ОР + Сел-Плекс

Друга

дослідна група,

ОР + Капремін

Загальний білок, г/л

62,17±2,91

67,47±1,24

70,33±1,77 *

Альбуміни, %

39,71±1,89

39,00±1,80

41,00±1,83

Глобуліни, %

60,29±1,90

61,00±1,86

59,00±1,80

  α1-глобуліни, %

4,57±0,53

4,86±0,63

5,14±0,45

  α2-глобуліни, %

7,43±0,53

8,30±0,76

6,86±0,69

  ß-глобуліни, %

14,00±1,29

13,60±1,27

13,71±0,75

  γ-глобуліни, %

34,29±1,60

34,29±2,17

33,29±1,40

Альбуміни/глобуліни

0,66±0,05

0,64±0,05

0,69±0,07

Сечовина, ммоль/л

6,30±0,14

6,11±0,29

5,91±0,35

Креатинін, мкмоль/л

70,57±3,51

69,43±6,90

64,14±1,77

Глюкоза, ммоль/л

2,77±0,19

2,66±0,23

2,81±0,16

Загальний білірубін, мкмоль/л

2,29±0,49

2,71±0,76

2,14±0,38

Загальні фосфоліпіди, ммоль/л

1,62±0,04

1,52±0,03

1,50±0,04

Загальний холестерол, ммоль/л

2,26±0,05

2,51±0,14

2,59±0,05***

Етерифікований холестерол, ммоль/л

1,22±0,09

1,04±0,05*

1,00±0,03*

Заг. холестерол /фосфоліпіди

1,39±0,08

1,65±0,09*

1,73±0,08**

Триацилгліцероли, ммоль/л

0,33±0,02

0,45±0,02*

0,37±0,02 ∆∆

Вільні ЖК, ммоль/л

0,36±0,02

0,33±0,004

0,34±0,01

Насичені ЖК, %

39,73±1,23

24,72±1,94***

28,27±1,09***

Ненасичені ЖК, %

60,30±2,92

77,18±3,46**

71,85±2,64**

Насичені /ненасичені ЖК

0,66±0,05

0,32±0,02***

0,39±0,02***

Мононенасичені ЖК, %

26,65±1,52

32,93±1,52*

30,30±1,39*

Поліненасичені ЖК, %

33,65±1,39

44,25±1,95***

41,55±1,25***

Мононенасичені /поліненасичені ЖК

0,79±0,04

0,74±0,04

0,73±0,05

АсАТ, мкмоль/л∙хв

102,71±5,35

102,29±5,44

84,29±5,42*

АлАТ, мкмоль/л∙хв

14,71±1,11

14,57±2,44

17,43±1,81

ЛДГ, мкмоль/л∙хв

700,71±21,06

746,00±41,76

583,71±22,21 *,∆∆

ЛФ, мкмоль/л∙хв

105,86±6,07

137,43±3,64 ***

73,14±9,25 **, ∆∆

Примітки:

1. * - р<0,05; ** - р<0,01; *** - р<0,001 порівняно з контрольною групою

2. ∆∆ - р<0,01, ∆ - р<0,05 порівняно з першою дослідною групою.

Одержані нами дані є важливим з огляду на роль ліпідів у метаболічних процесах в організмі тварин. Так, холестерол і триацилгліцероли забезпечують організм метаболічною енергією під час неонатального і постнатального періодів онтогенезу, а також терморегуляцію новонароджених тварин; ненасичені ЖК беруть участь у плацентарному живленні плоду; поліненасичені ЖК плазми крові впливають на метаболізм та ремоделювання кісткової тканини в період онтогенезу; фосфоліпіди, разом з холестеролом та білками, формують мембрани клітин і регулюють трансмембранний транспорт.

В останні місяці вагітності самок, коли процеси росту і формування плоду здійснюються досить інтенсивно, а організм матері намагається компенсувати енергетичні та пластичні витрати за рахунок власних ресурсів, значно підвищується навантаження на внутрішньоклітинні ферментні системи.

Нами встановлено, що під впливом препарату Капремін показники активності АсАТ, ЛДГ і ЛФ у плазмі крові кітних кіз досягли оптимальних значень. Це свідчить про забезпечення оптимального співвідношення анаболічних і катаболічних процесів в організмі кітних кіз при застосуванні їм препарату Капремін.

Таким чином, результати досліджень свідчать про відновлення морфологічних і біохімічних показників крові кітних кіз під впливом препарату Капремін, який забезпечує стабільність показників мінерального та інших видів обміну речовин в організмі цих тварин і відсутність характерних симптомів макро- і мікроелементної недостатності.

Профілактика порушень мінерального обміну в організмі лактуючих кіз із застосуванням сполук біогенних макро- і мікроелементів

Враховуючи особливості фізіологічного стану організму кіз у період лактації, результати клінічних і лабораторних досліджень, аналіз забезпечення цих тварин мінеральними речовинами, нами, на основі органічних сполук біогенних макро- і мікроелементів, розроблено препарат Капремін-Лакт і досліджено його профілактичну ефективність.

На 28-у добу застосування препарату Капремін-Лакт у крові лактуючих кіз встановлено відновлення показників вмісту Кальцію і Фосфору та нормалізацію кальцій-фосфорного співвідношення (табл. 4).

Таблиця 4

Вміст макро- і мікроелементів у плазмі крові лактуючих кіз

на 28-у добу досліду, m, n=7

Показники

Контрольна група,

ОР

Перша

дослідна група,

ОР + Сел-Плекс

Друга

дослідна група,

ОР + Капремін-Лакт

Кальцій заг., ммоль/л

2,26±0,05

2,27±0,03

2,45±0,03**,∆∆∆

Фосфор неорг., ммоль/л

1,94±0,07

2,06±0,19

1,58±0,03***, ∆

Співвідношення Ca : Р

1,16±0,07

1,10±0,07

1,55±0,10**,∆∆∆

Натрій, ммоль/л

147,3±2,98

149,0±1,83

149,9±0,90

Калій, ммоль

3,33±0,16

3,43±0,18

3,70±0,14

Магній, ммоль

1,02±0,02

1,04±0,01

1,07±0,02

Ферум,  мкмоль/л

15,73±0,96

14,63±1,26

21,64±0,72***,∆∆∆

Цинк, мкмоль/л

8,85±0,55

10,51±0,93

12,45±0,46***

Купрум, мкмоль/л

13,25±0,58

14,53±0,38

15,33±0,28**

Кобальт, мкмоль/л

0,15±0,02

0,12±0,01

0,15±0,01

Селен, мкмоль/л

0,47±0,12

0,72±0,03

0,73±0,40

Манган, мкмоль/л

0,19±0,01

0,22±0,02

0,25±0,02*

Молібден, мкмоль/л

0,11±0,02

0,12±0,01

0,19±0,03*,

Примітки:

1. *- р<0,05; ** - р<0,01; *** - р<0,001 порівняно з контрольною групою

2. ∆ - р<0,05; ∆∆∆ - р<0,001 порівняно з першою дослідною групою.

Підтримання стабільності кальцій-фосфорного гомеостазу в період лактації є актуальним через надмірне виведення з молозивом і молоком Кальцію на початку, а Фосфору – в другій третині лактації.

Застосування препарату Капремін-Лакт сприяло стабілізації вмісту Феруму, Цинку, Купруму і Мангану в плазмі крові лактуючих кіз. Вказані мікроелементи є важливими для процесів травлення у жуйних тварин, оскільки вони впливають на кількісний і якісний склад мікрофлори рубця та її активність. Це дозволяє жуйним тваринам ефективно використовувати леткі жирні кислоти (оцтову, пропіонову, масляну), які є для них важливим джерелом енергії і впливають на якісні показники молока, у т. ч. вміст у ньому молочного жиру.

Морфологічні показники крові лактуючих кіз, яким застосовували препарат Капремін-Лакт, порівняно з контролем, характеризувалися вірогідно більшою кількістю сегментоядерних нейтрофілів у 1,34 раза, меншою кількістю лімфоцитів і моноцитів у 1,11 і 1,93 раза, відповідно. Одержані дані свідчать про позитивний вплив компонентів препарату Капремін-Лакт на органи кровотворення та процеси гемоцитопоезу у цих тварин.

Результати досліджень вказують на ефективну дію препарату Капремін-Лакт на стан обміну білків в організмі лактуючих кіз. Так, під його впливом встановлено вірогідне підвищення рівня фракції низькомолекулярних білків у плазмі крові лактуючих кіз (рис. 2), що може характеризувати активізацію синтетичної функції печінки.

Рис. 2. Вміст високо-, середньо- і низькомолекулярних (кДа) білків у плазмі крові лактуючих кіз на 28-у добу досліду.

Примітки:

1. *- р<0,05; *** - р<0,001 порівняно з контрольною групою

2. ∆ - P <0,05 порівняно з першою дослідною групою.

Застосування лактуючим козам препарату Капремін-Лакт сприяло підвищенню вмісту в плазмі крові ненасичених ЖК, у т. ч. моно- і поліненасичених ЖК та зниженню вмісту насичених ЖК (табл. 5).

Таблиця 5

Біохімічні показники крові лактуючих кіз на 28-у добу досліду, M±m, n=7

Показники

Контрольна група, ОР

Перша

дослідна група,

ОР + Сел-Плекс

Друга

дослідна група,

ОР + Капремін-Лакт

Загальний білок, г/л

69,60±2,64

71,21±2,80

71,77±1,90

Альбуміни, %

42,00±1,29

43,57±1,90

44,00±1,90

Глобуліни, %

58,00±2,38

56,43±1,90

56,00±1,92

   α1-глобуліни, %

5,57±0,53

4,86±0,38

5,71±0,49

   α2-глобуліни, %

7,71±0,49

7,00±0,58

7,43±0,79

    ß-глобуліни, %

12,29±0,95

12,00±0,58

11,43±0,79

    γ-глобуліни, %

32,43±1,57

32,57±2,07

31,43±0,72

Альбуміни/ глобуліни

0,73±0,05

0,77±0,06

0,79±0,06

Сечовина, ммоль/л

7,16±0,14

6,56±0,22*

6,57±0,19*

Креатинін, мкмоль/л

59,00±3,21

60,71±4,86

60,71±3,04

Глюкоза, ммоль/л

2,43±0,14

2,73±0,13

2,63±0,10

Загальний білірубін, мкмоль/л

4,43±0,53

4,71±0,76

4,43±0,53

Загальні фосфоліпіди, ммоль/л

2,31±0,06

2,24±0,07

2,19±0,08

Загальний холестерол, ммоль/л

2,34±0,04

2,55±0,08*

2,48±0,08

Етерифікований

холестерол, ммоль/л

1,50±0,03

1,36±0,05*

1,30±0,03***

Заг. холестерол /фосфоліпіди

1,01±0,05

1,14±0,05*

1,13±0,04*

Триацилгліцероли, ммоль/л

0,63±0,03

0,77±0,02**

0,72±0,03

Вільні ЖК, ммоль/л

0,38±0,01

0,36±0,01

0,34±0,06

Насичені ЖК, %

39,98±1,75

22,78±1,29***

27,05±1,00 ***, ∆

Ненасичені ЖК, %

60,18±1,63

77,22±1,88***

72,95±1,85***

Насичені /ненасичені ЖК

0,66±0,07

0,29±0,02***

0,37±0,03**

Мононенасичені ЖК, %

26,94±0,78

33,56±0,63***

30,45±0,58**,∆∆

Поліненасичені ЖК, %

33,24±0,85

43,67±1,25***

42,50±1,27***

Мононенасичені /

поліненасичені ЖК

0,81±0,05

0,77±0,06

0,72±0,05*

АсАТ, мкмоль/л∙хв

140,14±4,36

136,71±7,59

124,14±5,26*

АлАТ, мкмоль/л∙хв

22,00±1,12

18,00±1,29

18,14±1,23

ЛДГ, мкмоль/л∙хв

1126,4±43,17

1135,3±112,0

864,1±34,83***, ∆

ЛФ, мкмоль/л∙хв

114,57±3,21

252,14±6,67***

70,43±1,99***,∆∆∆

Примітки:

1. *- р<0,05; ** - р<0,01; *** - р<0,001 порівняно з контрольною групою

2. ∆ - P <0,05; ∆∆∆ - P <0,001 порівняно з першою дослідною групою.

Слід зауважити, що стан ліпідного обміну в організмі тварин безпосередньо пов’язаний з якісним складом секретованого молока, що впливає на життєздатність отриманого приплоду. Так, при споживанні новонародженими козенятами молозива у них, окрім колострального імунітету, формується ліпідний спектр плазми крові, в якому важливе значення мають моно- і поліненасичені ЖК.

Зниження вмісту в плазмі крові сечовини в 1,30 раза та оптимальні значення активності АсАТ, АлАТ, ЛДГ і ЛФ свідчать про позитивний регуляторний вплив компонентів препарату Капремін-Лакт на процеси загального метаболізму та збереження нативності клітин, в яких здійснюються інтенсивні обмінні процеси в організмі кіз у період лактації.

Отже, одержані нами результати свідчать про відновлення метаболічних процесів в організмі лактуючих кіз під впливом препарату Капремін-Лакт, що забезпечує оптимальні умови для отримання молока належної якості.

Виробничі показники кітних і лактуючих кіз свідчать про ефективність дії препаратів Капремін і Капремін-Лакт на якісні і кількісні параметри їх продуктивності (табл. 6).

Таблиця 6

Продуктивність лактуючих кіз, Mm, n=21

Показники

Контрольна група,

ОР

Перша

дослідна група,

ОР + Сел-Плекс

Друга

дослідна група,

ОР + Капремін-Лакт

Добовий надій молока

на 1 козу, кг

2,84±0,37

3,00±0,35

3,51±0,27

Прогнозований валовий

надій молока на 1 козу за

лактацію, кг

852

900

1053

Вміст жиру в молоці, %

5,80±0,20

5,01±0,20**

7,65±0,25***,∆

Вміст білка в молоці, %

3,50±0,15

3,69±0,17

4,20±0,10**, ∆

Примітки:

1. ** - р<0,01; *** - р<0,001, порівняно з контрольною групою

2. ∆ - р<0,05; ∆∆∆ - р<0,001 порівняно з першою дослідною групою.

У результаті застосування лактуючим козам препарату Капремін-Лакт порівняно з контролем та застосуванням кормової добавки Сел-Плекс, надій молока на 1 козу на 28-у добу досліду був більшим в 1,24 і 1,17 раза, прогнозований валовий надій молока на одну козу за лактацію – вищий в 1,24 і 1,17 раза, вміст жиру в молоці – вищим в 1,31 і 1,52, а вміст білка – в 1,20 і 1,14 раза, відповідно (табл. 6).

Таким чином, одержані нами результати дозволяють рекомендувати виробництву препарати Капремін і Капремін-Лакт, як ефективні засоби профілактики порушень мінерального обміну в організмі кітних і лактуючих кіз.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі на підставі результатів клінічних, гематологічних та біохімічних досліджень наведено теоретичне і клініко-експериментальне обґрунтування профілактики порушень мінерального обміну у кітних і лактуючих кіз молочного напряму продуктивності з використанням комплексних мінеральних препаратів Капремін та Капремін-Лакт.

1. При концентратному типі годівлі без використання кормових добавок потреби кітних і лактуючих кіз у макро- (Кальцій, Фосфор, Магній) і мікроелементах (Манган, Кобальт, Купрум, Цинк) забезпечуються на 84,0; 89,7; 33,6; 23,0; 7,90; 7,23 і 3,65 %, відповідно. Високий вміст у кормах раціону кіз техногенних елементів (Барій, Алюміній, Нікол, Ванадій, Хром, Плюмбум) є відображенням мінерального складу ґрунтів Донецького басейну Південної біогеохімічної зони України.

2. За результатами клінічних досліджень кітних і лактуючих кіз встановлені ознаки порушень мінерального обміну, які проявляються симптомами остеодистрофії, гіпокобальтозу, гіпокупрозу, цинковою, мангановою і селеновою недостатністю.

3. У плазмі крові клінічно здорових лактуючих кіз порівняно з клінічно здоровими кітними козами встановлено вірогідно нижчий рівень Цинку в 2,39 раза (р<0,001), Феруму в 1,91, Селену в 1,78 і Купруму в 1,30 раза (р<0,01) та Мангану в 1,52 раза (р<0,05), що, очевидно, пояснюється активним використанням вказаних мікроелементів у процесах лактогенезу.

4. У плазмі крові кітних кіз з порушенням мінерального обміну порівняно з клінічно здоровими змінюється величина кальцій-фосфорного співвідношення (1,13±0,08 проти 1,55±0,10), вірогідно знижується вміст Купруму в 1,66 і Селену в 2,00 раза (р<0,001), Кальцію в 1,22, Натрію в 1,07, Калію в 1,35, Цинку в 1,46, Кобальту в 1,27 та Мангану в 2,33 раза (р<0,05).

5. У плазмі крові лактуючих кіз з порушенням мінерального обміну порівняно з клінічно здоровими змінюється величина кальцій-фосфорного співвідношення (1,02±0,07 проти 1,53±0,11), вірогідно знижується вміст Цинку в 1,62, Купруму в 2,10, Кобальту в 2,00 і Мангану в 1,64 раза (р<0,001), Селену в 2,08 і Феруму в 1,34 раза (р<0,01), Кальцію в 1,14, Натрію в 1,14 і Калію в 1,30 раза (р<0,05).

6. У крові кітних кіз з порушенням мінерального обміну порівняно з клінічно здоровими вірогідно знижується вміст гемоглобіну в 1,16 раза, зменшується кількість еритроцитів у 1,2 раза (р<0,05), знижується величина гематокриту в 1,26 раза (р<0,01), зменшується кількість лейкоцитів у 1,67 раза (р<0,001), сегментоядерних нейтрофілів у 1,35 раза (р<0,01) і збільшується кількість моноцитів у 2,65 раза (р<0,01), а в крові лактуючих кіз з порушенням мінерального обміну порівняно з клінічно здоровими вірогідно знижується вміст гемоглобіну в 1,17 раза, величина гематокриту в 1,25 раза (р<0,01), зменшується кількість еритроцитів у 1,26 раза (р<0,001), сегментоядерних нейтрофілів у 1,96 раза (р<0,01), моноцитів у 1,36 раза (р<0,05), збільшується кількість лейкоцитів у 1,86 раза (р<0,01) і лімфоцитів у 1,36 раза (р<0,05), що свідчить про порушення процесів гемоцитопоезу в цих тварин.

7. У плазмі крові кітних і лактуючих кіз з порушенням мінерального обміну порівняно з клінічно здоровими тваринами вірогідно знижується вміст загального білка та його фракцій, креатиніну, глюкози, загального холестеролу, триацилгліцеролів, ненасичених жирних кислот, підвищується концентрація сечовини, загального білірубіну, вміст загальних фосфоліпідів, змінюється величина співвідношення холестерол/фосфоліпіди, насичені/ненасичені жирні кислоти, підвищується активність аспартат- і аланінамінотрансфераз, лактатдегідрогенази та лужної фосфатази (р<0,001 – р<0,05), що свідчить про порушення біосинтетичних процесів в організмі цих тварин.

8. При застосуванні кітним козам комплексного мінерального препарату Капремін упродовж 49 діб нормалізуються процеси гемоцитопоезу, кальцій-фосфорне співвідношення, у плазмі крові підвищується вміст Купруму в 1,69, Купруму в 1,40 і Селену в 2,31 раза (р<0,001), Мангану в 1,63 раза (р<0,01),  Цинку в 1,12 раза (р<0,05), загального білка в 1,10 раза (р<0,05), високо-, середньо- і низькомолекулярних білкових фракцій у 1,17, 1,08 (р<0,001) та 1,14 (р<0,01) раза, відповідно, величина співвідношення холестерол/фосфоліпіди в 1,24 раза, вміст ненасичених жирних кислот у 1,19 раза (р<0,01), знижується вміст етерифікованого холестеролу в 1,17 раза (р<0,05), насичених жирних кислот в 1,40 раза (р<0,001), активність аспартатамінотрансферази в 1,21 раза, лактатдегідрогенази в 1,20 раза (р<0,05) і лужної фосфатази в 1,45 раза (р<0,01), у тварин зникають клінічні ознаки порушень мінерального обміну.

9. При застосуванні препарату Капремін-Лакт лактуючим козам упродовж 28 діб відновлюються процеси гемоцитопоезу, кальцій-фосфорне співвідношення, у плазмі крові підвищується вміст Цинку в 1,41 і Феруму в 1,37 раза (р<0,001), Купруму в 1,16 раза (р<0,01), Мангану в 1,73 раза (р<0,05), вміст низькомолекулярних білків у 1,23 раза, ненасичених жирних кислот у 1,19 раза (р<0,001), знижується вміст неорганічного Фосфору в 1,23 раза (р<0,001), вміст етерифікованого холестеролу в 1,15 раза, насичених жирних кислот у 1,5 раза (р<0,001), співвідношення насичені/ненасичені жирні кислоти в 1,78 раза, активність лактатдегідрогенази в 1,30 раза, лужної фосфатази 1,63 раза (р<0,001) і аспартатамінотрансферази в 1,13 раза (р<0,05), у тварин зникають клінічні ознаки порушень мінерального обміну.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Для профілактики порушень мінерального обміну у кітних кіз пропонується застосовувати комплексний біогенний препарат Капремін, до складу якого входять йод крохмальний, кобальту лактат, кобальту карбонат, цинку лактат, цинку карбонат, купруму лактат, купруму карбонат, кальцію лактат, феруму лактат, магнію лактат, триетаноламінна сіль селенової кислоти, дигідратнатрієва сіль молібденової кислоти, мівал і вермикуліт. Препарат Капремін застосовується у вигляді гомогенної суміші з кормом у дозі 0,1 г/кг маси тіла тварини впродовж 49 діб, починаючи з 3-місячного терміну кітності.

2. Для профілактики порушень мінерального обміну в організмі лактуючих кіз пропонується застосовувати комплексний біогенний препарат Капремін-Лакт, до складу якого входять йод крохмальний, цинку лактат, купруму лактат, триетаноламінна сіль селенової кислоти, мівал і вермикуліт. Препарат Капремін-Лакт застосовується з кормом в дозі 0,06 г/кг маси тіла тварини впродовж 28 діб, починаючи з другого місяця лактації.

3. Для впровадження у виробництво пропонуються “Науково-практичні рекомендації з діагностики і профілактики порушень мінерального обміну у молочних кіз”, затверджені Науково-методичною радою Держкомітету ветеринарної медицини України (протокол № 1 від 23–24 грудня 2009 р.).

4. Результати досліджень пропонується використовувати у науковій та навчальній роботі для підготовки фахівців напряму “Ветеринарна медицина” у ВНЗ ІІІ–ІV рівнів акредитації при викладанні дисциплін клінічна діагностика хвороб тварин, внутрішні хвороби тварин і клінічна біохімія.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

  1.  Немова Т. В. Порушення обміну речовин в організмі дрібної рогатої худоби : актуальність, проблеми та стан дослідження / Т. В. Немова, М. І. Цвіліховський // Вет. медицина України. – 2007. – № 11. – С. 22–23. (Здобувач зібрала і узагальнила матеріали, брала участь у написанні статті).
  2.  Немова Т. В. Внутрішні незаразні хвороби дрібної рогатої худоби: актуальність, структура та стан вивчення проблеми // Т. В. Немова,М. І. Цвіліховський // Наук. вісник Нац. аграр. ун-ту. – 2008. – Вип. 118. –С. 128 – 137. (Здобувач узагальнила матеріали, брала участь у написанні статті).
  3.  Немова Т. В. Мінеральне забезпечення як фактор виникнення метаболічних порушень у молочних кіз / Т. В. Немова, М. І. Цвіліховський // Наук. вісник Нац. аграр. ун-ту. – 2008. – Вип. 127. – С. 215218. (Здобувач брала участь у проведенні експериментальних досліджень і  підготовці статті до друку).
  4.  Немова Т. В. Профілактика порушень білкового обміну в організмі кітних молочних кіз із застосуванням біогенних сполук макро- і мікроелементів / Т. В. Немова, М. І. Цвіліховський // Наук. вісник Львів. нац. ун-ту вет. медицини і біотехнологій ім. С.З. Ґжицького. – 2009. – Т. 11, № 2 (41), Ч. 1.– С. 216–221. (Здобувач брала участь у проведенні експериментальних досліджень і  підготовці статті до друку).
  5.  Немова Т. В. Вплив препарату Капремін-Лакт на показники білкового та ліпідного обмінів при дефіциті мікроелементів в організмі лактуючих молочних кіз / Т. В. Немова, М. І. Цвіліховський // Наук. вісник Львів. нац. ун-ту вет. медицини і біотехнологій ім. С.З. Ґжицького. – 2009. – Т.11, № 3 (42),Ч. 3. – С. 104–109. (Здобувач брала участь у проведенні експериментальних досліджень і  підготовці статті до друку).
  6.  Немова Т. В. Ліпідний обмін в організмі молочних кіз при мінеральній недостатності та його корекція / Т. В. Немова, С. В. Сисолятін, М. І. Цвіліховський // Вет. медицина України. – 2010. – № 5. – C. 11–13. (Здобувач провела експериментальні дослідження і підготувала статтю до друку).
  7.  Немова Т. В. Науково-практичні рекомендації з діагностики і профілактики порушень мінерального обміну у молочних кіз / Т. В. Немова, В. І. Береза, М. Л. Маслій, М. І. Цвіліховський. – Затв. Держкомітетом ветеринарної медицини України, протокол № 1 від 23-24 грудня 2009 р. – К. : Вид. центр. НУБіП України, 2010.– 26 с. (Здобувач брала участь у проведенні досліджень, узагальненні результатів і написанні рекомендацій).
  8.  Пат. № 91464 Спосіб отримання та застосування комплексного препарату для профілактики порушень мінерального і білкового обміну у кітних молочних кіз / Заявник Немова Т. В., власник Дульнєв П. Г. ; № а 200907448 заявл. 16.07.2009; опубл. 26.07.2010, Бюл. № 14 (Здобувач брала участь у формуванні і дослідженні препарату, підготовці патенту).
  9.  Пат. № 91473 Комплексний препарат для профілактики порушень мікроелементного обміну в організмі лактуючих молочних кіз та спосіб його застосування / Заявник Немова Т. В., власник Дульнєв  П. Г. ; № а200910125 заявл. 06.10.2009; опубл. 26.07.2010, Бюл. № 14 (Здобувач брала участь у формуванні і дослідженні препарату, підготовці патенту).
  10.  Немова Т. В. Актуальні проблеми з внутрішніх незаразних хвороб дрібної рогатої худоби / Т. В. Немова // У кн.: Матеріали конфер. наук.-педагог. працівн., наук. співроб. та аспірантів ННІ ветеринарної медицини та якості і безпеки продукції тваринництва НАУ, 16–17 березня 2007 р. – К., 2007. – С. 96–98.
  11.  Немова Т. В. Аналіз мінерального живлення молочних кіз / Т. В. Немова // У кн.: Матеріали V Міжнар. конгр. спеціалістів ветерин. медицини. – К. : Вид. центр НАУ, 2007. – С. 63–64.
  12.  Немова Т. В. Прогнозування стану мінерального забезпечення молочних кіз за результатами досліджень ґрунтів та кормів / Т. В. Немова // У кн.: Матеріали конфер. наук.-педагог. працівн., наук. співроб. та аспірантів ННІ ветеринарної медицини та якості і безпеки продукції тваринництва НАУ, 11–12 березня 2008 р. – К., 2008. – С. 97–99.
  13.  Немова Т. В. Біохімічні показники крові молочних кіз / Т. В. Немова // У кн.: Матеріали VІ Міжнар. конгр. спеціалістів ветерин. медицини. – К. : Вид. центр НАУ, 2008. – С. 59–60.
  14.  Немова Т. В. Клінічний стан організму, активність ферментів та вміст макро- і мікроелементів в крові молочних кіз при порушенні мінерального обміну / Т. В. Немова // У кн.: Матеріали конфер. наук. співроб., наук.-педагог. працівн., аспірантів та докторантів ННІ ветеринарної медицини та якості і безпеки продукції тваринництва НУБіП України 12–13 березня 2009 р. – К. : Вид. центр НУБіП України, 2009. – С. 128–129.
  15.  Немова Т. В. Применение препарата Капремин для коррекции минерального обмена в организме суягных коз / Т. В. Немова, Н. И. Цвилиховский // В кн.: “Актуальн. проблемы ветерин. науки в агропром. комплексе”. Изд-во ГНУ Самарской НИВС, Россия, 2009. – С. 302–307.
  16.  Немова Т. В. Показники крові лактуючих молочних кіз зааненської породи / Немова Т. В. // У кн.: Матеріали VІІ Міжнар. конгр. спеціалістів ветеринарної медицини. – 2009. – С. 8688.
  17.  Немова Т. В. Показники ліпідного обміну при мінеральній недостатності у молочних кіз / Т. В. Немова // У кн.: Матеріали конфер. наук. співроб., наук.-педагог. працівн., аспірантів та докторантів ННІ ветеринарної медицини та якості і безпеки продукції тваринництва НУБіП України 10–11 березня 2010 р. – К. : Вид. центр НУБіП України, 2010. – С. 132–133.

Немова Т. В. Порушення мінерального обміну в організмі молочних кіз (діагностика і профілактика). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.01 – діагностика і терапія тварин. – Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, 2010.

Дисертація присвячена дослідженню порушень мінерального обміну в організмі кіз молочного напряму продуктивності в періоди кітності та лактації і розробці методів профілактики виявлених порушень з використанням комплексних мінеральних препаратів, які створено на основі органічних сполук біогенних макро- і мікроелементів.

Встановлено, що при концентратному типі годівлі без використання кормових добавок не забезпечуються потреби кітних і лактуючих кіз у макро- (Кальцій, Фосфор, Магній) та мікроелементах (Манган, Кобальт, Купрум, Цинк), що призводить до розвитку в них комплексних порушень мінерального обміну, які проявляються симптомами остеодистрофії, гіпокобальтозу, гіпокупрозу, цинковою, мангановою і селеновою недостатностями. Це зумовлює порушення клінічного стану, морфологічних і біохімічних показників крові і взаємопов’язаних обмінних процесів в організмі кітних і лактуючих кіз, що проявляється змінами в діяльності серцево-судинної системи, порушенням гемоцитопоезу, метаболізму білків і ліпідів, процесів сечовиноутворення.

Для профілактики порушень мінерального обміну в організмі кітних кіз розроблено препарат Капремін, який сприяє відновленню клінічного стану тварин, нормалізує вміст у крові макро- і мікроелементів, процеси гемопоезу, метаболізм білків, ліпідів, вуглеводів, забезпечує оптимальні умови для формування, росту і розвитку плодів. З метою профілактики порушень мінерального обміну в організмі лактуючих кіз розроблено препарат Капремін-Лакт, який в період лактації кіз нормалізує клінічний стан, вміст у крові макро- і мікроелементів, процеси гемоцитопоезу та загального метаболізму, забезпечує отримання якісного молока.

Ключові слова: кози, кітність, лактація, порушення мінерального обміну, діагностика, профілактика, Капремін, Капремін-Лакт.

Немова Т. В. Нарушение минерального обмена в организме молочных коз (диагностика и профилактика). – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по специальности 16.00.01 – диагностика и терапия животных. – Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, Киев, 2010.

Диссертация посвящена изучению нарушений минерального обмена в организме коз молочного направления продуктивности в периоды беременности и лактации, а также разработке методов профилактики выявленных нарушений с использованием комплексных минеральных препаратов, созданных на основе органических соединений биогенных макро- и микроэлементов.

Установлено, что при концентратном типе кормления без использования кормовых добавок не удовлетворяются потребности беременных и лактирующих молочних коз в макро- (кальций, фосфор, магний) и микроэлементах (марганец, кобальт, медь, цинк), что отражает минеральный состав почв Донецкого бассейна Южной биогеохимической зоны Украины.

В плазме крови беременных и лактирующих коз с нарушением минерального обмена установлено нарушение кальций-фосфорного соотношения (1,13±0,08 и 1,02±0,07, соответственно), что отрицательно влияет на формирование и развитие тканей и органов плода, а также количественные и качественные показатели молока. Достоверное снижение в плазме крови беременных и лактирующих коз содержания кальция, натрия, калия, цинка, меди, кобальта, селена и марганца указывает на изменения функций сердечно-сосудистой системы и наличие полимикроэлементозов у этих животных.

Установлено, что в крови беременных коз при нарушении минерального обмена достоверно снижается содержание гемоглобина, величина гематокрита, уменьшается количество эритроцитов, лейкоцитов, сегментоядерных нейтрофилов, а в крови лактирующих коз – содержание гемоглобина, показатель гематокрита, уменьшается количество эритроцитов, сегментоядерных нейтрофилов и моноцитов, что свидетельствует о нарушении процессов гемоцитопоэза. Достоверное снижение содержания общего белка и его фракций, креатинина, глюкозы, общего холестерола, триацилглицеролов, ненасыщенных жирных кислот, повышение содержания мочевины, общего билирубина, общих фосфолипидов, нарушения соотношения холестерол/фосфолипиды, насыщенные/ненасыщенные жирные кислоты, повышение активности аспартат- и аланинаминотрансферазы, лактатдегидрогеназы и щелочной фосфатазы в плазме крови беременных и лактирующих коз с нарушением минерального обмена характеризует изменения биосинтетических процессов в их организме.

Применение беременным козам препарата Капремин нормализует показатели минерального обмена: кальций-фосфорное соотношение, содержание в плазме крови общего кальция, калия, меди, кобальта и селена. Препарат Капремин улучшает общее состояние, эффективно влияет на морфологические и биохимические показатели крови коз. У животных не наблюдалось признаков нарушения минерального обмена, а показатели крови свидетельствуют о стабильности процессов эритроцитопоэза и лейкоцитопоэза, что подтверждается достоверно высшим содержанием общего белка, ненасыщенных жирных кислот, а также более низким содержанием мочевины, этерифицированного холестерола, насыщенных жирных кислот, активности аспартатаминотрансферазы, лактатдегидрогеназы и щелочной фосфатазы по сравнению с беременными козами с нарушенным минеральным обменом.

Установлено, что препарат Капремин-Лакт нормализует показатели минерального обмена у лактирующих коз: кальций-фосфорное соотношение, содержание в плазме крови общего кальция, цинка, меди, марганца и неорганического фосфора. Применение препарата Капремин-Лакт лактирующим козам улучшает общее состояние животных, у них отсутствовали признаки нарушений минерального обмена, а показатели крови свидетельствовали о стабильном гемоцитопоэзе, достоверно высшем содержании ненасыщенных жирных кислот, меньшем содержании мочевины, насыщенных жирных кислот, достоверно сниженной активности аланин- и аспартатаминотрансфераз, лактатдегидрогеназы и щелочной фосфатазы по сравнению с лактирующими козами с нарушенным минеральным обменом.

Полученные результаты позволяют рекомендовать производству препараты Капремин и Капремин-Лакт как эффективные средства профилактики нарушений минерального обмена в организме  коз в периоды беременности и лактации.

Ключевые слова: козы, беременность, лактация, нарушение минерального обмена, диагностика, профилактика, Капремин, Капремин-Лакт.

Nemova T.V. Mineral balance disorders at milk goats organism (diagnostics and prophylaxis). – Manuscript.

The thesis for obtaining candidate degree of veterinary sciences, speciality 16.00.01 – diagnostics and therapy of animals. – National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv, 2010.

The thesis is devoted to researches of mineral balance disorders at milk goats during periods of pregnancy and lactating, the method development of prophylaxis of found disorders using complex mineral preparations which created on background of organic composites of biogenic macro- and trace elements.

It is stated that concentrate type of feeding does not provide needs of pregnant and lactating goats in macroelements (calcium, phosphorus, magnesium) and trace elements (manganese, cobalt, copper, zinc) that cause development of complex mineral imbalance pathology and showed osteodystrophy, hypocobaltose, hypocuprose, zinc, manganese and selenium deficits. This is definite disorders of clinical status, morphological and biochemical, metabolic processes in organism of pregnant and lactating goats that showed by performance changes of heart and vascular system, disorders of hematopoetic organs and hemopoesis, urea synthesis and detoxication.

Preparation Capremin was developed for prophylaxis of mineral balance disorder at pregnant goat. This preparation normalizes animal clinical status, blood rates of macro- and trace elements, processes of hemapoesis, protein, lipid and carbohydrate metabolism, provide animals health and optimal condition for forming, growth and development of fetuses.

Preparation Capremin-Lact was developed for prophylaxis of mineral balance disorder at lactating goat. It is stated that during goats lactation period the preparation Capremin-Lact provide effective normalizing of clinical status, blood rates of macro- and trace elements, processes of hemopoesis and metabolism, provide animal health and quality milk production.

Key words: goats, pregnancy, lactation, mineral balance disorder, diagnostic, prophylaxis, Capremin, Capremin-Lact.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

32799. Философия эпохи эллинизма, ее основные направления 14.57 KB
  На развитие античной философии значительное влияние оказал распад империи А. Неоплатонизм получил распространение в период когда античный способ философствования уступал место философии основанной на христианской догматике. Это последняя попытка решить задачу создания целостного философского учения в рамках дохристианской философии. Главное отличие от философии Платона заключается в том что мир идей Платона – это неподвижный безличный образец мира а в неоплатонизме появляется активное мыслящее начало – Ум.
32800. Вклад Аристотеля в развитие мировой философской культуры (учение о материи и форме). Учение о душе 13.19 KB
  Аристотель 384 – 322 гг. Аристотель считается величайшим энциклопедистом древности и систематизатором всех философских и научных знаний накопленных до него в области логики физики биологии психологии этики экономии искусствознания и др. Высоко оценивая Платона Аристотель подверг его идеалистическое учение серьезной критике Платон мне друг но истина дороже. Аристотель формулирует свое представление о бытии.
32801. Условия формирования западноевропейской философии в Средние века. Роль христианства в развитии культуры 15.27 KB
  Условия формирования западноевропейской философии в Средние века. Этапы развития и характерные черты средневековой философии. В развитии философии Средних веков можно выделить несколько основных этапов: 1 апологетика II – IV вв. В этот период не было создано философских систем но был намечен круг вопросов ставших центральными в средневековой философии: о Боге и соотношении Бога и мира о сотворении мира и структуре мироздания о сущности человека и его месте в мире; 2 патристика V – IX вв.
32802. Философия Августина Аврелия (Блаженного). И Фомы Аквинского 14.95 KB
  Учение о Боге и мире. Бог рассматривается им как начало всего сущего как единственная причина возникновения вещей. Бог вечен и неизменен. Мир созданных богом вещей изменчив и пребывает во времени.
32803. Особенности философии Возрождения. Её связь с наукой и искусством. Учения о природе и познании 18.84 KB
  Особенности философии Возрождения. Эпоха Возрождения Ренессанса – переходный период от Средних веков к Новому времени XV [в Италии с XIV] XVI вв. Возрождение –художественноэстетическая эпоха провозгласившая что высшее призвание человека в мире – быть творцом и созидателем Этапы развития и характерные черты философии Возрождения. В философии эпохи Возрождения можно выделить 3 этапа: гуманистический сер.
32804. Эмпиризм и сенсуализм в философии нового времени 16.32 KB
  Локк подчеркивает особую роль органов чувств в процессе познания.Бэкон сделал научное познание в центре его внимания вопросы о целях и методах научного познания.Однако он утверждает что на пути познания имеется множество заблуждений препятствующих получению достоверного знания. Бэкон выделяет 4 вида идолов познания: 1 идолы рода являются следствием ограниченности человеческого ума несовершенством органов чувств; 2 идолы пещеры обусловлены индивидуальными особенностями человека: каждый человек имеет свой внутренний субъективный мир...
32805. Рационализм в философии нового времени 17.35 KB
  Эти две субстанции пересекаются и активно взаимодействуют однако их взаимосвязь является лишь механической. В человеке материальная и духовная субстанции проявляются как тело и душа. В понятии единой субстанции т. Спиноза называет следующие свойства единой субстанции: независимое ни от чего существование; вечность; бесконечность; является внутренней причиной самой себя и всего сущего.
32806. Субъективный идеализм в философии Н.В. (Дж.Беркли, Д.Юм) 14.1 KB
  Джордж Беркли 1685 – 1753 гг. Беркли внес весомый вклад в теорию познания четко поставив вопрос о соотношении объективного и субъективного в ощущениях об объективности причинности и о видах существования. Беркли утверждал что мир не существует независимо от человека а представляет собой комплекс ощущений и восприятий. Философия Беркли основывается на следующих основных принципах: 1 существовать значит быть воспринимаемым; 2 я не в состоянии помыслить ощущаемые вещи или предмет независимо от их ощущения и восприятия; 3 мы никогда не...
32807. Философия французского Посвящения 17.75 KB
  Философия Просвещения опиралась на достижения наук: биологии физики медицины – которые стали естественнонаучным основанием раскрытия сущности и природы человека. Просветители развивали материалистические взгляды на природу и человека. Дидро уподоблял человека инструменту наделенному чувствительностью и памятью а Ламетри проводил аналогию между человеком и машиной. Однако французские материалисты обращали внимание и на роль социальнокультурных факторов появления человека уделяли внимание роли языка как средства общения и познания мира.