65308

Комбінована дія магнітного поля промислової частоти, шуму, підвищеної температури повітря як проблема медицини праці

Автореферат

Безопасность труда и охрана жизнедеятельности

Наукова новизна роботи: уперше проведено комплексні гігієнічні дослідження комбінованої дії магнітного поля шуму підвищеної температури повітря у виробничих умовах та в хронічному лабораторному експерименті на білих щурах...

Украинкский

2014-07-28

482 KB

0 чел.

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА

«ІНСТИТУТ МЕДИЦИНИ ПРАЦІ АМН УКРАЇНИ»

НАЗАРЕНКО Василь Іванович

   УДК 613.644 : 001.5

КОМБІНОВАНА ДІЯ МАГНІТНОГО ПОЛЯ  ПРОМИСЛОВОЇ    

ЧАСТОТИ, ШУМУ, ПІДВИЩЕНОЇ ТЕМПЕРАТУРИ ПОВІТРЯ  
ЯК ПРОБЛЕМА  МЕДИЦИНИ ПРАЦІ

14.02.01 – гігієна та професійна патологія

Автореферат дисертації  на здобуття наукового ступеня

доктора біологічних наук

Київ – 2010 


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в ДУ «Інститут медицини праці АМН України».

Науковий консультант доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АМН України Чернюк Володимир Іванович, ДУ «Інститут медицини праці АМН України», заступник директора з наукової роботи.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АМН України, заслужений діяч науки і техніки України Яворовський Олександр Петрович, Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця МОЗ України, завідуючий кафедрою гігієни праці та професійних захворювань;

доктор біологічних наук, професор Томашевська Людмила Анатоліївна, ДУ «Інститут гігієни і медичної екології ім. О. М. Марзєєва АМН України», завідуюча лабораторією токсикології;

доктор біологічних наук, старший науковий співробітник                          Колганов Анатолій Васильович, Донецький інститут ринку та соціальної політики, професор кафедри соціальної психології.

Захист відбудеться  “_18__” __січня________ 2011 р.  о ____ годині на засідання спеціалізованої вченої ради Д 26.554.01 в ДУ «Інститут медицини праці АМН України» за адресою: 01033, м. Київ – 33, вул. Саксаганського, 75.  

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці ДУ«Інститут медицини праці АМН України» за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 75.  

Автореферат розісланий   “_14_” __грудня______ 2010 р.

    

     

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

д. мед. н.                                                                                         Д. В. Варивончик

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми.  В умовах сучасного виробництва досить помітно постає проблема комбінованого впливу на організм людини одразу декількох  факторів  виробничого середовища та пошук шляхів її адекватної гігієнічної оцінки [Н. Ф. Измеров, 1977, 1987, 2001, 2005; В. А. Книжников, 1986; В. І. Чернюк, 1987, 2002; О. Manninen, 1990; А. Smith, 2004]. Відмічається, що часто результати досліджень свідчать про помітну різницю між ефектами ізольованої та   комбінованої дії  факторів [О. О. Меньшов, 1980; О. Manninen, 1990]. Головні труднощі при вирішенні даної проблеми пов’язані, у першу чергу, з визначенням взаємного впливу факторів на рівні окремих систем організму
[М. А. Бабаян, 1991; Н. Ф. Измеров, 2001; Э. И. Денисов, 2005].   

Згідно з діючими методичними підходами Гігієнічної класифікації праці (2001), оцінка комплексу фізичних факторів виробничого середовища базується на визначенні фактора, який має найбільший ступінь відхилення від гігієнічного нормативу. З погляду на необмежену кількість можливих комбінацій чинників, дуже актуальним є пошук принципових закономірностей їхньої комбінованої дії  [В. А. Книжников, 1986;  Г. А. Суворов, 1984, 2002].   

Одними з найбільш поширених факторів виробничого середовища є шум та мікроклімат виробничих приміщень, електромагнітні поля промислової частоти [Г. А. Суворов, 2002; Н. Ф. Измеров, 2005].  Існує велика кількість глибоких і детальних  досліджень, що присвячені вивченню біологічного впливу шуму, виробничого мікроклімату та магнітного поля (МП) 50 Гц,  впроваджені гігієнічні нормативи для даних факторів, за  ДСН 3.3.6.037-99, ДСН 3.3.6.042-99 та ДСН 3.3.6.096-2002, відповідно. З погляду на дані експериментальних та епідеміологічних досліджень, висловлюється думка щодо необхідності подальшого вивчення особливостей біологічного впливу «малих» (донормативних)  рівнів МП 50/60 Гц, особливо за умов їхньої хронічної експозиції [M. Zmyslony, 2005;  J. Moulder, 2006]. Поодинокі роботи присвячені вивченню комбінованого впливу на організм людини МП 50/60 Гц  із шумом [М. Trimmel, 1998], підвищеною температурою повітря [J. Weaver, 1999]. На необхідність більш детального вивчення біологічної дії цього комплексу факторів указують дослідження умов праці та здоров’я  працюючих у зв’язку та швейному виробництві, енергетиці, на залізничному транспорті, які свідчать про зростання рівня захворюваності на хвороби нервової системи, системи кровообігу, а також частоти деяких онкологічних захворювань [Ю. І. Кундієв та ін., 1982;
В. И. Свидовый, 1999;
В. Н. Никитина и др., 2002; Е. А. Панаиотти, 2006;
Ю. П. Пальцев, 2007; Т. В. Каляда, 2008;  A. O. Navakatikyan, 1987; N. Hansen, 2000;
D. A. Savitz, 2002; C. Noonan, 2002].

Дану роботу присвячено дослідженню комбінованої дії МП 50 Гц, шуму та мікроклімату на працюючих в енергетиці, швейному виробництві, телефонному зв’язку та експериментальним дослідженням міжфакторної взаємодії цих факторів (синергізм, антагонізм, незалежна дія) на рівні основних фізіологічних систем організму.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.  Дисертаційна робота виконана в ДУ «Інститут медицини праці АМН України»,  в рамках  НДР: «Визначити допустимі показники впливу хімічних, фізичних, біологічних та радіаційних факторів виробничого середовища при їх ізольованій та комбінованій дії» (№ держреєстрації 0196U20003, 1997–1998 рр.), «Електромагнітне випромінювання як фактор ризику для жінок репродуктивного віку, що працюють у легкій промисловості» (№ держреєстрації 0100U002249, 2001–2003   рр.), «Вивчення особливостей комбінованої дії електромагнітних  полів промислової частоти, шуму, мікроклімату / до проблеми гігієнічної регламентації» (держреєстрації 0104U003074, 2004–2006 рр.). Автор  дисертаційної роботи був відповідальним виконавцем НДР.

Мета дослідження   установити біологічні особливості  комбінованої дії магнітного поля промислової частоти, шуму, підвищеної температури повітря, у залежності від їхньої інтенсивності та часу експозиції, для визначення закономірностей  формування  реакцій на рівні цілісного організму та окремих фізіологічних систем та  обґрунтування профілактичних рекомендацій.

Для досягнення мети були поставлені та вирішувалися наступні завдання дослідження: 

  1.  Провести аналіз  існуючих методичних підходів до оцінки  біологічних ефектів комбінованої дії фізичних факторів різної природи: магнітного поля промислової частоти,  шуму, підвищеної температури повітря.
  2.  Вивчити умови праці та дати гігієнічну оцінку факторам виробничого середовища на робочих місцях у галузях сучасного виробництва (телефонний зв'язок, виробництво електричної енергії, швейне виробництво), де має місце комбінована дія магнітного поля, шуму та підвищеної температури повітря.
  3.  Вивчити особливості впливу факторів виробничого середовища на працюючих за даними  досліджень біологічного віку, анкетування та аналізу захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, установити можливі маркери несприятливої дії фізичних факторів у виробничих умовах.
  4.  Дослідити  в повному  трьохфакторному  експерименті  біологічні ефекти хронічної комбінованої дії магнітного поля промислової частоти, шуму, підвищеної температури повітря, у тому числі, направленість та опосередкованість дії кожного фактора в різних експозиційних поєднаннях, визначити типи взаємодії факторів на рівні окремих систем організму, установити  особливості впливу «малих» (до нормативних) рівнів МП 50 Гц, які є характерними для швейного виробництва та зв’язку.
  5.  Дослідити в лабораторному експерименті вплив фонових рівнів магнітного поля радіочастотного діапазону  10 – 40  кГц, які діють поряд із МП 50 Гц на  робочих місцях у швейному виробництві та зв’язку.  
  6.  Установити маркери комбінованої дії магнітного поля 50 Гц, шуму, підвищеної температури повітря на організм лабораторних тварин.
  7.  Визначити методичні підходи та заходи профілактики несприятливої  дії магнітного поля 50 Гц, шуму, підвищеної температури повітря на організм людини.

Об’єкт дослідження.  Фактори виробничого середовища на робочих місцях головних професій у сучасному телефонному зв'язку, енергетиці, швейному виробництві; комбінований вплив магнітних полів промислової частоти,  радіочастотного діапазону 10–40 кГц, шуму, мікрокліматичних умов на організм працюючих і лабораторних тварин.

Предмет досліджень. У виробничих дослідженнях – умови праці та біологічний вік працюючих, суб’єктивна оцінка здоров’я,  захворюваність із тимчасовою втратою працездатності (ЗТВП), функціональний стан окремих систем організму (система кровообігу, орган слуху); у лабораторному експерименті – показники систем кровообігу, терморегуляції, систем антиоксидантного захисту (АОЗ) і перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ), гематологічні показники та поведінкові реакції білих щурів.  

Методи дослідження:  гігієнічні, фізіологічні (визначення біологічного віку працюючих), електрофізіологічні (ЕКГ),  біохімічні, цитологічні, медико-соціологічні, статистичні (кореляційний, регресійний; планування трьох-факторного експерименту, статистичний аналіз даних).

Наукова новизна роботи:

  •  уперше проведено комплексні  гігієнічні дослідження комбінованої дії  магнітного поля, шуму, підвищеної температури повітря у виробничих умовах та в хронічному лабораторному експерименті на білих щурах;  
  •  уперше проведено детальну гігієнічну оцінку умов праці на робочих місцях основних професій  у сучасному швейному виробництві, телефонному зв’язку, енергетиці, з урахуванням експозиції магнітного поля промислової частоти та радіочастотного діапазону;
  •  уперше застосовано  в хронічному лабораторному експерименті тривалістю 9 місяців експозиції  низьких   (7 мкТл) і високих (7 000 мкТл) рівнів МП 50 Гц, характерні для різних виробництв, у тому числі, і  в різних комбінаціях із шумом та підвищеною температурою повітря;
  •  уперше проведено порівняльний аналіз біологічної  взаємодії фізичних факторів на рівні окремих фізіологічних систем організму при субхронічній
    (1 міс.) та хронічній експозиції ( 8 міс.);
  •  установлено, що в якості біологічних маркерів  комбінованого впливу магнітного поля промислової частоти, шуму, підвищеної температури повітря в лабораторних умовах,у першу чергу, потрібно використовувати показники ЕКГ та систем АОЗ/ПОЛ. Допоміжними маркерами несприятливого впливу можуть бути  показники терморегуляції та гематологічні показники; 
  •  обґрунтовано необхідність перегляду методичних підходів до оцінки ефектів «малих» рівнів магнітного поля 50 Гц на виробництві, з урахуванням особливостей його хронічної дії, у тому числі, на фоні інших чинників.

Теоретичне значення роботи:

  1.  Отримано нові уявлення  щодо політропності та вибірковості  біологічної дії виробничих факторів  різної фізичної природи   магнітного поля промислової частоти, шуму, мікроклімату.  Установлено, що біологічна інтеграція впливу цих фізичних чинників при їхній комбінованій дії може відбуватися на різних ієрархічних рівнях морфо-функціональної структури організму, проте універсальними ланками взаємодії цих впливів слугують системи антиоксидантного захисту й перекисного окиснення ліпідів.
  2.  Установлено, що найбільш виражені ефекти  впливу МП 50 Гц визначаються, переважно, на рівні системі кровообігу та систем АОЗ/ПОЛ.
  3.  Установлено, що за умов тривалої хронічної експозиції 8 місяців, у білих щурів у лабораторному експерименті спостерігається подібність ефектів біологічної дії МП 50 Гц низьких (7 мкТл) і високих (7 000 мкТл) рівнів, що визначає актуальність проблеми «малих» впливів для електромагнітних полів.
  4.  Показано, що типи біологічної взаємодії МП 50 Гц, шуму, мікроклімату (синергізм, антагонізм, незалежна дія) на рівні окремих  фізіологічних систем організму залежать як від рівнів цих чинників, їхніх комбінацій, так і від тривалості експозиції.  Установлено, що при збільшенні тривалості експозиції  до 8 місяців «малого» рівня  МП 50 Гц  (7 мкТл) із шумом 80 дБА й підвищеною температурою повітря 28 °С, спостерігається значне (в 3,1 разу) зростання частки синергічних ефектів і зменшення (в 1,5 разу) частки незалежної дії факторів та їхнього антагонізму.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що внесено пропозиції до нормативно-методичних документів із гігієни праці, що були підготовлені та впроваджені в практику охорони здоров’я  на рівні МОЗ України у вигляді:

  1.  Гігієнічні нормативи «Гігієнічна класифікація праці» (ГН 3.3.5-3.3.8;6.6.1-083-2001 – розділ 4.4. Гігієнічні критерії впливу віброакустичних факторів; розділ 4.6. Гігієнічні критерії оцінки умов праці при дії електромагнітних полів та випромінювань);
  2.  Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин (ДСанПіН 3.3.2.007-98);
  3.  Державні санітарні норми і правила при роботі із джерелами електромагнітних полів (ДСанПіН 3.3.6.096-2002);
  4.  Державні санітарні норми і правила захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань (проект);
  5.  Лист МОЗ України від 06.08.2008 р. за № 05.01.03-986 «Щодо класифікації неіонізуючих електромагнітних випромінювань частотою до 300 ГГц».

Вищезгадані розробки мають бути обов’язково впроваджені по всій території України на рівні районних, міських, обласних, відомчих та центральної СЕС  МОЗ України  як частина санітарного законодавства України.

Особистий внесок здобувача полягає  у визначенні  актуальності проблеми дослідження, проведенні патентно-інформаційного пошуку, визначенні напрямів та об’єктів, методик дослідження, формуванні груп спостереження у виробничих умовах. Автор самостійно виконав планування лабораторного експерименту, дослідження фізіологічних і електрофізіологічних  (100  % від загального об’єму робіт) і біохімічних (50 % об’єму робіт) показників у білих щурів, виконав математичну обробку одержаних даних. Автором проведено дослідження умов праці (80 % робіт), біологічного віку (75 % досліджень), анкетування працюючих та збір первинних даних (50 % від загального обсягу) щодо ЗТВП у працюючих в енергетиці, швейному виробництві, зв’язку в Києві, Харкові, Дніпропетровську, Донецьку, Полтаві, Сумах, Черкасах,  Кіровограді, Чернігові, Чернівцях, Львові, Кривому Розі та інших обласних центрах і великих містах України. Автором самостійно проведено статистичну обробку матеріалу, узагальнення та сформульовано висновки, написано й проілюстровано всі розділи дисертаційної роботи.  Дослідження умов праці в швейному виробництві та зв’язку, визначення біологічного віку та анкетування працюючих, збір первинних даних щодо ЗТВП проведені в співпраці з науковими співробітниками ДУ «Інститут медицини праці АМН України» канд. мед. наук А. Н. Каракашян, канд. мед. наук
В. Г. Мартиросовою, канд. мед. наук Т. Ю. Мартиновською, Т. С. Чуй. Аналіз показників ЗТВП проведено в співпраці з канд. мед. наук О. В. Чебановою. Планування виробничих досліджень проведено в співпраці з докт. мед. наук
Л. А. Гвозденко. Дослідження біохімічних і цитологічних показників та обговорення результатів проведено в співпраці з канд. мед. наук В. А. Стежкою, канд. біол. наук Т.
 О. Білько. Розробка методичних підходів до вдосконалення контролю фізичних чинників проведена в співробітництві із завідуючим лабораторією ЕМП та інших фізичних факторів Центральної СЕС МОЗ України А. В. Логвиненко.

Апробація дисертації. Основні матеріали дисертації оприлюднені на І, ІІ, ІІІ Національних конгресах із біоетики (Київ, 2001, 2004, 2007), V і VI Міжнародних симпозіумах «Актуальные проблемы биофизической медицины» (Киев, 2007, 2009), науково-практичній конференції «Актуальні питання профілактики, діагностики та лікування професійних захворювань» (Донецьк, 2007), науково-практичних конференціях «Актуальні питання медицини праці та промислової екології» (Донецьк, 2009), «Сучасні технології в медицині праці (профілактика, діагностика, лікування, реабілітація)» (Святогірск, 2009).

Публікації. Основні положення дисертації опубліковано в  46  наукових працях, з них:  21 – у наукових виданнях, що  рекомендовані ВАК України (14 із них – самостійних); 2 – у розділах  монографій;  4 – у наукових журналах інших видань;  19  – у збірках праць і тезах конференцій, з’їздів та симпозіумів.

Структура і обсяг роботи. Дисертацію викладено на 365 сторінках друкованого тексту. Основний текст  – на 282 сторінках, містить 86 таблиць і 23 рисунки. Робота складається з:  вступу, 7 розділів, що включають: аналітичний огляд літератури; програму, методи та обсяги досліджень, 3 розділи власних досліджень; аналіз та узагальнення результатів,  висновки, 5 додатків. Список літератури містить 336 джерел (з них іноземних –  173).

     

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Матеріали та методи дослідження. Дана робота є результатом комплексних досліджень на виробництві та в лабораторному експерименті на білих щурах. Для досягнення поставленої мети – установлення біологічних особливостей комбінованої дії магнітного поля, шуму, підвищеної температури, було  проведено дослідження, які складалися із двох окремих блоків.

До першого блока входили фізіолого-гігієнічні дослідження на виробництві. Усього дослідженнями було охоплено 1486 працюючих. В анкетному опитуванні, що було попередньо схвалено комісією з біоетики при ДУ «Інститут медицини праці АМН України»,  брали участь 1 031 працюючий (406 швачок, 218 телефоністів та 407 електрослюсарів, електромонтерів, машиністів різних найменувань). Аналіз захворюваності з тимчасовою втратою працездатності проведено серед 1 080 працюючих – за  результатами 2 576 листів із тимчасової втрати працездатності. Дослідження біологічного віку (БВ) та темпів старіння (ТС) проведено згідно з Методичними рекомендаціями МОЗ України «Использование методики определения биологического возраста человека в донозологической диагностике» (1990) у 274 працюючих. Аналіз умов праці виконано на 201 робочому місці: у швейному виробництві – 45, у зв’язку – 135, в енергетиці – 21 типове робоче місце.  

Гігієнічні дослідження та оцінку умов праці проведено відповідно до вимог діючої в Україні нормативної документації, за допомогою інструментальних вимірів, хронометражних спостережень і фізіолого-гігієнічних досліджень на робочих місцях у швейному виробництві виробничих об’єднань «Україна», «Желань», «Діана», «КІКО», «Ластівка», серед телефоністів міжміського телефонного зв’язку 3, 2, 1 класу ДП «Утел»  і працівників енергетичної галузі на ТЕЦ-5 АК «Київенерго» – котлотурбінного цеху (КТЦ), електроцеху (ЕЦ), цеху теплової вимірювальної апаратури (ЦТАВ).  

Шумове навантаження на орган слуху телефоністів досліджували у відповідності до спеціально розробленої  та затвердженої  МОЗ України «Методики оцінки умов праці та факторів виробничого процесу телефоністів міжміського зв’язку 3, 2, 1 класів» (2005). Клас умов праці визначали згідно з Гігієнічною класифікацією праці (2001).

У другому блоці досліджень  було сплановано та проведено лабораторний експеримент на білих щурах, де згідно з методичними рекомендаціями МОЗ України «Математическое планирование и оценка результатов исследования комбинированного воздействия шума, вибрации и микроклимата производственной среды» № 4223-86  моделювали  вплив магнітного поля, шуму та підвищеної температури повітря з рівнями, характерними для виробництва.  

Для цього, у хронічному лабораторному експерименті тривалістю 9 місяців (експозиція 8 міс. + 1 міс. постекспозиційний період) у кожній з 15 серій групу тварин (8–9 щурів) експонували по 5 разів на тиждень (протягом двох годин кожної доби) визначеною комбінацією МП 50 Гц із рівнями, відповідно,  7 мкТл (еквівалент добового навантаження для робочих місць швачок), 250 мкТл (еквівалент добового навантаження для працюючих у КТЦ), 7 000 мкТл (перевищення ГДР  для двох годин експозиції – 6 100  мкТл), «білого» шуму (50 і 80 дБА), температури повітря (20 і 28 ºС).

Оскільки вивчали три експозиційні рівні МП 50 Гц і по два рівні шуму і температури повітря,  то всі серії досліджень були згруповані в дві матриці, де вказані  мінімальні  (-1) максимальні  (+1) та базові рівні, що близькі до гігієнічних нормативів ( табл. 1).

Для дослідження ефектів впливу МП радіочастотного діапазону 10–40 кГц із рівнями, характерними для робочих місць телефоністів і швачок, у гострому експерименті, за умов однократної двохгодинної експозиції факторів, у 15 серіях досліджень  було проведено дослідження ізольованої дії магнітного поля (0,04– 0,07 мкТл), а також їхніх різних комбінацій із нормативними рівнями шуму –
65  дБА,  температури повітря – 26
С, освітленості – 1 000 лк.  У цьому експерименті планування експозиційних комбінацій факторів  проведено по схемі поступового додавання окремих факторів до МП 10, 25 або 40 кГц. Для уточнення порогів біологічної дії МП із частотами 10,25, 40 кГц проведено ще 3 серії досліджень з ізольованою дією рівня 0,1 мкТл.

Таблиця 1

Рівні факторів у хронічному лабораторному експерименті

Відносне значення рівня фактора

Рівні факторів

МП, мкТл

Шум, дБА

Т, ºС

Матриця 1

  Верхній рівень         (+1)

7 000

80

28

  Базовий рівень        (0)

3 625

65

24

  Мінімальний рівень (-1)

250

50

20

Матриця 2

  Верхній рівень         (+1)

250

80

28

  Базовий рівень        (0)

129

65

24

  Мінімальний рівень (-1)

7

50

20

Серед фізіологічних показників у щурів досліджували: температуру тіла щурів та різницю між температурою «ядра» тіла та шкіри хвоста щура  (ΔТ°) , показники ЕКГ (амплітуду зубців R, T і тривалість інтервалів QRS, Q–T, R–R) за оригінальною методикою. Вплив фізичних факторів на показники систем ПОЛ/АОЗ оцінювали по вмісту в крові одного з кінцевих продуктів ПОЛ – малонового діальдегіду (МДА)
[Л. И. Андреева; 1988] та активності ферментів супероксиддисмутази (СОД)
[J. M. McCord; 1969], каталази (КТ)  [H. E. Aebi; 1980], церулоплазміну (ЦП)
[В. Г. Комб, 1982]; визначали  вміст гемоглобіну (Hb) у периферичній крові та її формені елементи, [К. А. Лебедев, 1990], типи адаптаційних реакцій організму визначали за співвідношенням відсотків лімфоцитів і сегментоядерних нейтрофілів [Л. Х. Гаркави и др., 1977, 1999].   З поведінкових реакцій щурів оцінювали їх горизонтальну (ГРА) та вертикальну рухову активність (ВРА) [С. В. Зотов, 2004;
Т. А. Таткеев, 2006], загальну рухову активність (ЗРА) оригінальним методом.

У хронічному експерименті виміри показників проводили після 1 місяця   та після 8 місяців комбінованої дії факторів, через 24 години після останньої експозиції. Усього було проведено 157 двогодинних експозицій у кожній серії досліджень. У гострому експерименті дослідження показників виконували  протягом 1 години після закінчення експозиції та через добу після неї.

Зміни показників оцінювали за розрахунком значення критерію достовірності tр за Стьюдентом, що дозволяє порівнювати показники з різними одиницями вимірювання [М. Г. Шандала, М. Ю. Антомонов, 1988].  

Тема дисертаційної роботи, обсяг та методи досліджень були схвалені на засіданні комісії з біоетики ДУ «Інститут медицини праці АМН України» (протокол № 3 від 22.05.2006 р.). Статистична обробка даних проведена за допомогою стандартних програм Microsoft Office Excel 2003 (S/N 74017-640-0000106-57409), STATISTICA 6.0 (S/N 31415926535897).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Фізіолого-гігієнічна оцінка умов праці і впливу МП 50 ГЦ, шуму, мікроклімату на біологічний вік та показники стану здоров’я працюючих у швейному виробництві, зв’язку та енергетиці. Фізіолого-гігієнічні дослідження умов праці на робочих місцях в основних професіях в енергетиці, телефонному зв’язку та у швейній промисловості, показали, що до основних факторів виробничого середовища, рівні яких не відповідають гігієнічним нормативам, у більшості випадків,  відносяться шум (клас 3.1–3.2), мікроклімат (кл. 3.1), напруженість праці (кл. 3.1–3.2).

У табл. 2 представлено узагальнену оцінку  умов праці згідно з Гігієнічною класифікацією праці (2001) по окремим факторам у професіях, що досліджували.  

Таблиця 2

Узагальнена оцінка умов праці на робочих місцях в професійних групах,
що досліджувались

Виробничий фактор

Професійні групи

Телефоністи

ДП «Утел»

Швачки

Електромонтери, електрослюсарі,

машиністи  ТЕЦ

МП 50 Гц

Клас 2

Клас 2

Клас 2

Шум

Клас 3.1

Клас 2

Клас 3.1

Мікроклімат

Клас 3.1

Клас 3.1

Клас 3.1 – 3.2

Важкість праці

Клас 2

Клас 3.1

Клас 3.1

Напруженість

праці

Клас 3.1 – 3.2

Клас 3.1

Клас 3.1 – 3.2

Загальна оцінка умов праці за ГКП

Клас 3.1 – 3.2

(3 фактори)

Клас 3.1

(3 фактори)

Клас 3.1 – 3.2

( 4 фактори)

 

У кожній професійній групі виявлено по 3–4 фактори (клас 3.1–3.2), рівні яких не відповідають нормативним, в усіх групах працюючі зазнають впливу шуму з рівнями, у середньому, 78–86 дБАекв. та підвищеної температури повітря, у середньому, 26–30 °С. Напруженість праці, в основному, пов’язана із тривалістю спостереження більше 75 % від часу зміни та з відповідальністю за функціональну якість основної роботи. Важкість роботи пов’язана із частими періодичними нахилами тулуба або періодичним перебуванням у вимушеній, фіксованій позі (працівники ТЕЦ).

За параметром індукції магнітного поля 50 Гц, його рівні не перевищували гранично допустимого (1752 мкТл – для робочої зміни 8 год), але з погляду на нормативи Російської Федерації (100 мкТл), ЄС (502 мкТл) і США (500 мкТл), даний фактор ураховувався як біологічно значущий і професії, що досліджували,  за величиною МП  на робочих місцях, були розподілені на  такі умовні групи: телефоністи (0,1–1,0 мкТл), швачки (1,1–2,1 мкТл), електрослюсарі ЦТАВ, які контролюють теплову вимірювальну апаратуру (до 40 мкТл, включно), машиністи різних найменувань котельного і турбінного відділення (до 120 мкТл, включно), електрослюсарі та електромонтери електроцеху  ТЕЦ (до 1 600 мкТл, включно).

Дослідження БВ у професійних групах свідчить, що при ередньостатистичному календарному віці 40,2±0,82 року, середній  темп старіння телефоністів зростає на 1,8±0,9 року, що дозволяє віднести їх до третього функціонального класу відхилення БВ від популяційного стандарту (табл. 3).    

Таблиця 3

 Фізіологічні показники в працюючих із різними рівнями магнітного
поля 50 Гц на робочих місцях

Виробництво

Рівень

МП 50 Гц,

мкТл

Кількість

досліджень,

n

Вік,

роки

Стаж,

Роки

АТС,

мм.рт.ст.

Темп

старіння,

роки

Телефоністи                ДП “УТЕЛ” (І)

0,1– 1,0

207

40,2±0,7

19,5±0,8

127,0±1,9

1,8±0,9

ЦТАВ ТЕЦ-5 (ІІ)

до 40

15

46,5±2,8

23,3±1,8

126,0±4,0

1,1±1,9

КТЦ ТЕЦ-5 (ІІІ)

до 120

24

42,3±2,4

17,8±2,1

144,6±4,7°

7,2±1,4°

ЕЦ ТЕЦ-5 (IV)

40 – 1600

28

42,8±2,7

17,2±2,2

130,3±3,0

7,5±1,7°°

Примітки: °  рІ-ІІІ <0,05; °°  рІ-ІV<0,05.

Спостерігається значне (р<0,05) прискорення темпу старіння з 1,8±0,9 року  (телефоністи ДП «Утел») та 1,1±1,9 року (електрослюсарі ЦТАВ) до 7,2±1,4 року  (машиністи КТЦ) і 7,5±1,7 року (працівники ЕЦ)   у професійних групах, де рівні МП 50 Гц   складали 120 мкТл і більше.  При цьому,   групи з рівнями МП на робочих місцях більше 120 мкТл переходять до IV функціонального класу відхилення БВ від популяційного стандарту, що потребує впровадження профілактичних заходів зі зменшення несприятливого впливу фактора.

Значна різниця (р<0,05) в темпах старіння була виявлена між телефоністами, що працюють із рідиннокристалічними відеодисплейними терміналами (ВДТ) (0,02±1,12 року) і працюючими за ВДТ із електронно-променевими трубками  (3,04±0,97 року), де рівні МП 50 Гц складали 0,1–
0,4 мкТл і 0,5 – 1,0 мкТл, відповідно.

У структурі ЗТВП (у випадках) в 2002–2005 роках головне місце займали хвороби органів дихання – від 49,0 % (електромонтери і електрослюсарі ЕЦ) до 60,7 % (швачки), друге місце займали хвороби системи кровообігу – від 6,4 % (телефоністи ДП «Утел») до 10,9 % (електромонтери і електрослюсарі ЕЦ), на третьому місці були хвороби нервової системи – від 5,9 % (швачки) до 9,1 % (машиністи КТЦ). При цьому, у групі з рівнями МП 50 Гц до 1600 мкТл (електромонтери та електрослюсарі ЕЦ) спостерігалася тенденція до збільшення питомої ваги хвороб системи кровообігу в 1,5–1,7 разу в порівнянні з іншими групами, що свідчить про можливість використання даного показника ЗТВП  як маркера несприятливого впливу МП 50 Гц на працюючих. Потрібно відмітити  високий рівень ЗТВП в усіх професійних групах: від  97±3,6 випадку на 100 працюючих (працівники електроцеху) до 122±7,7 (електрослюсарі ЦТАВ), що за класифікацією Н. Ф. Измерова (2001)  відноситься до високого (96,9 – 102,9) та надвисокого (>103) рівнів. За даними кореляційного аналізу встановлено, що рівні трьох чинників – шуму, температури повітря, МП 50 Гц достовірно (p<0,05) корелюють із суб’єктивними та об’єктивними показниками здоров’я: скарги на захворювання органів дихання – з підвищеною температурою повітря (r=+0,93) та рівнями шуму (r =+0,84), питома вага  ЗТВП системи кровообігу корелює з рівнем МП 50 Гц (r =+0,92). Із загальним рівнем ЗТВП, добре (r =+0,74) корелює оцінка умов праці за фактором, що має найбільший ступінь шкідливості (p<0,05).     

Дослідження ефектів комбінованої дії МП 50 ГЦ, шуму, мікроклімату     в хронічному експерименті на білих щурах. Одержані в хронічному лабораторному експерименті  дані  (табл. 4) свідчать, що як  ізольована дія МП 50 Гц із рівнями 7, 250, 7 000 мкТл, шуму 80 дБА, підвищеної температури повітря (28 °С), так їхні різні комбінації викликали відхилення значень показників функціонального стану основних фізіологічних систем організму від значень у групі порівняння (без експозиції МП 50 Гц, шум 50 дБА, температура повітря 20 °С).  

Таблиця 4

Зміни показників після 8-місячної дії фізичних факторів

(з розрахунком критерію – tр) при різних комбінаціях факторів

МП 50 Гц,

мкТл

Системи організму

(біологічні показники)

Додаткові фізичні фактори

+ Шум (50 дБА)

+Темпер. (20°С)

+ Шум (80дБА)

+Темпер. (20°С)

+Темпер.(28°С)

+ Шум (50 дБА)

+ Шум (80дБА)

+ Темпер.(28°С)

0

Кровообігу (ЕКГ)

Q – T (2,13)**

Q – T (2,36)*,

Т (2,24)*

------

АОЗ/ПОЛ (МДА, КАТ, ЦП)

МДА(1,94)**

ЦП (2,57)*

МДА (1,94)**

ЦП (2,41)*

Терморегуляції

ΔТº (3,25)*

Рухова активність

ВРА(2,12)**

Гематолог. показники

Hb (4,49)*

7

Кровообігу (ЕКГ)

R – R  (2,19)*

QRS (1,95)**

R – R (3,13)*,      QRS° (3,03)*

R – R  (2,62)*,

Q – T (2,16)*

( R – R (2,07)**,

( Q – T (3,40)*

АОЗ/ПОЛ (МДА, КАТ, ЦП)

( ЦП  (2,14)**

( КТ° (4,48)*,        ( ЦП° (5,93)*

( МДА (3,32)*,

( СОД (1,88)**

( МДА(1,96)**,

( ЦП   (3,30)*

Терморегуляції

( ΔТº (2,11)**

( ΔТº (3,66)*

ΔТº (2,67)*

ΔТº (2,36)*

Рухова активність

ГРА (2,06)**

М’язова витривалість

МВ° (2,34)*

МВ (2,41)*

МВ (2,30)*

Гематолог. показники

Hb° (3,17)*

250

Кровообігу (ЕКГ)

Q –T (2,13)**

Q – T (1,81)**

Т (2,81)*,

Q –T (2,36)*

QRS (3,43)*,

Q – T (3,01)*

АОЗ/ПОЛ (МДА, КАТ, ЦП)

КТ (4,48)*

КТ (2,01)**,

ЦП (2,31)*

МДА (2,99)*

Терморегуляції

ΔТº  (3,14)*

ΔТº (3,24)*

ΔТº (2,56)*

М’язова витривалість

МВ (1,88)**

МВ (1,94)**

Гематолог. показники

Hb (4,38)*

Hb (4,29)*

Hb (3,92)*

7000

Кровообігу (ЕКГ)

      R-R (2,27)*,        

        ( R (3,88)*,

( QRS (2,97)*

( QRS (3,67)*

( R-R (2,54)*,

(Q–T (2,53)*

( R – R (2,05)**,

( Q – T (3,29)*,

( QRS (3,91)*

АОЗ/ПОЛ

( КТ (3,31)*

( ЦП (2,95)*,

( МДА(2,08)**,

( ЦП (2,90)*

( МДА (2,92)*

Терморегуляції

( ΔТº (2,94)*

( ΔТº (2,58)*

-

( ΔТº (2,50)**

М’язова витривалість

( МВ (1,89)**

-

( МВ (1,98)**

( МВ (1,93)**

Гематолог. показники

( Hb (2,38)*

( Hb (4,12)*

Примітки:  збільшення величини показника;  зменшення величини показника;

*  різниця за показником із групою порівняння достовірна (р<0,05);

–  різниця з групою порівняння  не достовірна (р>0,05);

**  тенденція до змін показника (р<0,1).

На підставі розрахунку критерію достовірності tр для окремих показників при 8-місячній експозиції  факторів, були визначені умовні схеми найбільш значимих змін в окремих фізіологічних системах організму при ізольованій та комбінованій дії  МП 50 Гц, шуму 80 дБА і підвищеної температури повітря, що представлено в табл. 5.

Таблиця 5

Значення критерію достовірності (tP ) змін біологічних показників

в окремих фізіологічних системах

Комбінація

факторів

Рангове місце  за величиною довірчого коефіцієнта tP

1

2

3

4

МП 7 мкТл

Кровообіг*

(tр =2,19)

АОЗ

(tр= 2,14)

Терморегуляція

(tр =2,11)

-

МП 250 мкТл

АОЗ*

(tр=4,48)

Кров*

(tр=4,38)

Терморегуляція*                 (tр =3,14)

Кровообіг (tр=2,13)

МП 7000 мкТл

Кровообіг*

(tр =3,38)

АОЗ*

(tр =3,31)

Терморегуляція*                      

(tр =2,96)

Кров*  

(tр=2,38)

Шум  80 ДБА

  Терморегуляція*                      

         (tр =3,25)

АОЗ*

(tр=2,57)

Кровообіг                                (tр =2,13)

-

Температура

повітря  28 ˚С

Кров *

(tр=3,92)

АОЗ*

(tр =2,41)

Кровообіг*                          (tр =2,36)

-

7 мкТл +

80дБА + 28 ˚С

Кровообіг*

(tр= 3,40)

АОЗ*

(tр =3,30)

Терморегуляція*

(tр= 2,36)

Нервово-

м’язовий апарат* (tр=2,30)

250  мкТл

+ 80 дБА + 28 ˚С

Кров*

(tр=3,92)

Кровообіг*                            (tр =3,43)

Терморегуляція*

(tр=2,56)

-

7000 мкТл

+ 80 дБ + 28 ˚С

Кровообіг*

(tр =3,91)

АОЗ*

(tр =2,92)

Терморегуляція*

(tP =2,50)

Нервово-

м’язовий апарат  (tр=1,93)

 Примітка:  *  різниця з групою порівняння достовірна (р<0,05).

Установлено, що при ізольованій дії рівня 7 мкТл достовірні (р<0,05) зміни визначаються в системі кровообігу – збільшується тривалість R – R інтервалу
(t
р =2,19), також має місце тенденція (р<0,1) до зміни показника в системі АОЗ – зменшується концентрація ЦП (tP=2,14) і спостерігається тенденція до змін у системі терморегуляції – за показником ΔТ° (tр=2,11), що, на нашу думку, при достатньому числі спостережень могло б мати достовірний характер.  

Дія МП 50 Гц із рівнем 250 мкТл викликає найбільш значимі зміни в системі АОЗ – спостерігається підвищення активності КТ (tр=4,48), на другому місці за значимістю – зниження  кількості гемоглобіну в периферичній крові (tр=4,38), на третьому – зміни в системі терморегуляції (tр=3,14), спостерігається також тенденція до збільшення інтервалу Q–T за даними реєстрації ЕКГ (tр =2,13).

Спектр змін у фізіологічних системах організму при дії МП із рівнем               7 000 мкТл нагадує дію рівня 7 мкТл, але з більшою їхньою глибиною. Найбільш значимі зміни реєструються в біоелектричній активності серця – зменшується  амплітуда R-зубця (tр=3,88), збільшується тривалість інтервалу QRS (tр =2,97), уповільнюється частота серцевих скорочень (tP =2,27).  На другому місці – зміни  показника системи АОЗ – збільшення активності КТ (tр =3,31).  На третьому місці – зміни показників терморегуляції (tр =2,94), зменшення   вмісту гемоглобіну в периферичній крові (tр=2,38).

Можливість певної подібності ефектів малих та великих доз відмічається  в деяких токсикологічних дослідженнях   [G. Сarelli, 2002; M. A. Jayjock, 2002].

Результати аналізу ефектів комбінованого впливу одразу всіх трьох факторів свідчать про те, що ця подібність впливу рівнів МП 7 і 7 000 мкТл зберігається навіть за умов їхньої дії на фоні шуму 80 дБА і температури повітря 28 ˚С. Ця черговість, в основному, відображає спектр змін, характерний для ізольованої дії МП 50 Гц, що дає підстави вважати цей чинник визначальним у даній експозиції факторів.   

У спектрі реакцій  на комбіновану дію МП 50 Гц із рівнем 250 мкТл, шуму 80 дБА та температури повітря 28 ˚С, проглядаються, у першу чергу, ознаки теплового впливу, при якому найбільш значимими виявляються зміни гематологічних показників  (tP=3,92).

Таким чином, при комбінованій дії фізичних факторів у даному діапазоні інтенсивності  та тривалості експозиції, за спектром глибини і послідовності змін фізіологічних і біохімічних показників можливо окреслити домінуючий фактор.

Особливу увагу, на нашу думку, потрібно приділити реакціям системи кровообігу (біоелектрична активність серця) і АОЗ/ПОЛ (ферменти – каталаза, СОД та ЦП і МДА), коли в комплексі факторів на організм діють порівняно «малі» (7 мкТл) і «великі» (7 000 мкТл) рівні МП промислової частоти.  

Результати досліджень підтверджують дані літератури щодо здійснення захисту організму від впливу ЕМП за допомогою двох систем – «пасивної» та «активної» [А. С. Пресман, 1968].  На наш погляд,  до структур першого порядку, що, підпадають під вплив МП можна віднести систему АОЗ/ПОЛ і систему кровообігу, складовою частиною якої є серце.  У системі «активного» захисту, у якій головне місце посідає центральна нервова система, зміни фізіологічних показників, при дії зазначених рівнів факторів, виражені в меншій мірі ніж у периферичних структурах. Чинники іншої фізичної природи, наприклад, шум, що можуть активно впливати на функціональний стан ЦНС через відповідні рецепторні структури, певним чином модифікують інтегральну відповідь організму на дію магнітного поля [А. М. Сердюк, 1977].

За даними літератури стосовно механізмів біологічної дії МП 50 Гц            (табл. 6), вплив рівня 7 мкТл, що викликав уповільнення частоти серцевих скорочень,  може бути пов’язаний з іонним циклотронним ефектом впливу на  переміщення Са2+  (пороги дії  4 – 50 мкТл) через канали Т-типу  в мембранах клітин-пейсмекерів серцевого ритму в синусовому вузлі або нейронів ЦНС
[П.Г Костюк, 1988, 2005; В. Г. Кукес, 2006].

При експозиції рівня 250 мкТл додатково з’являється ефект збільшення активності КТ, що можливо пов’язати з посиленням вільно-радикальних процесів, у тому числі через інактивацію активних форм кисню, утворення яких супроводжує дію МП 50 Гц [M. Zmyslony et al., 2004; M. Sosa et al., 2005].

Таблиця 6

Співвідношення біологічних ефектів при дії МП 50 Гц

у хронічному експерименті  і даних літератури 

Пороги дії  МП 50 Гц                    за даними літератури

Ефект,

що є теоретично  

можливим

Рівень

МП 50 Гц  в експерименті

Ефект,

що спостерігається

в експерименті

> 500 мкТл

1. Вплив на  Са2+ канали  в клітинах синусного вузла, кардіоміоцитах та нейронах

2. Вплив на вільнорадикальні процеси

3. Наведені струми в біосередовищах

7 000 мкТл

1. Уповільнення ЧСС

2. Збільшення активності КТ

3. Збільшення інтервалу QRS, зменшення R-зубця

0,8 – 5 мкТл і

Вплив на вільнорадикальні процеси

250 мкТл

1. Уповільнення ЧСС                        

2. Збільшення активності КТ

4 – 50 мкТл

Іонний циклотронний ефект, вплив на  Т-Са2+ канали

7 мкТл

1. Уповільнення ЧСС                          

 

При експозиції МП 50 Гц із рівнем 7 000 мкТл на фоні двох попередніх ефектів  – брадикардії та активізації КТ – з’являється ефект збільшення тривалості електричної систоли міокарда (інтервал QRS), що можливо пов’язати із впливом наведених  струмів на серцевий м’яз [М. Г. Шандала и др., 1998; W. H. Bailey, 2005; J. Moulder, 2006].

У табл. 7 наведено перелік біологічних показників за кількістю (%) серій, де виявляються їх достовірні зміни (р<0,05) та тенденції до змін (р<0,1), що може свідчити про їх інформативність як маркерів  комбінованої дії цих факторів.

Таблиця 7

Частота змін показників в окремих серіях лабораторного експерименту

Рейтинг

Біологічні

показники

% серій з достовірними змінами

(р<0,05)

% серій з тенденціями

до змін (р<0,1)

Загалом

По окремих показниках

Загалом

По окремих показниках

1

ЕКГ

79

Q – T (50 %),               

R–R (36 %) ,QRS (29 %)

100

Q – T (71 %), R – R (50 %),  QRS (42 %), Т (14 %)

2

Ферменти

АОЗ / ПОЛ

79

ЦП (50 %), МДА(21 %), КТ( 21 %),СОД(7 %)

93

ЦП (57 %), МДА(50 %), КТ (29 %), СОД(21 %)

3

Терморегуляція

71

ΔТº (71%)

79

ΔТº (79 %)

4

Гематологічні показники

43

Hb (43 %)

50

Hb (50 %)

5

М’язова витривалість

29

МВ (29 %)

64

МВ (64 %)

6

Рухова активність

0

  •  

14

ГРА, ВРА (14 %)

Найбільш часто,  достовірні зміни (р<0,05) реєстрували серед показників ЕКГ і систем АОЗ/ПОЛ   –  у 79 % серій досліджень, тенденцію (p<0,1) до змін  показників ЕКГ – в усіх 14 експонованих серіях досліджень,  ферментів систем ПОЛ/АОЗ – у 93 %  серій досліджень.   

Система терморегуляції, також, є досить чутливою до несприятливого впливу МП 50 Гц, шуму та підвищеної температури повітря в їхніх різних поєднаннях –  зміни показників зареєстровані в 71 %  серій досліджень.

Гематологічні показники та  м’язова витривалість змінюються в меншій мірі ніж перелічені вище показники – в 43 % та 29 % серій, відповідно.

Про стабільний характер наведених вище змін після 8-місячного періоду експонування лабораторних тварин свідчать приведені в табл. 8 дані про те, що в кожній серії досліджень, за виключенням ізольованої дії шуму та підвищеної температури повітря, після 1 місяця відновлення зберігаються зміни  показників. Найчастіше, це показники АОЗ/ПОЛ (67 % серій), системи терморегуляції (58 % серій), біоелектричної активності серця  (33 % серій).

Таблиця 8  

Зміни показників функціонального стану фізіологічних систем

після 1 місяця постекспозиційного періоду (tр)  

МП

50 Гц,  

мкТл

Системи організму,

(біологічні показники)

Додаткові фізичні фактори

+ Шум (50 дБА)

+Темпер. (20°С)

+Шум (80дБА)

+Темпер.(20°С)

+Темпер.(28°С)

+ Шум (50 дБА)

+ Шум (80дБА)

+ Темпер.(28°С)

0

Кровообігу (ЕКГ)

-

-

-

------

АОЗ/ПОЛ

-

-

-

Терморегуляції

-

-

-

Рухова активність

-

-

-

Гематологічні показники

-

-

-

7

Кровообігу (ЕКГ)

-

R – R (2,48 )*  

-

( R – R (2,51)*

АОЗ/ПОЛ

-

(МДА (3,77)*

(СОД (2,98)*     

-

(МДА (1,86)**

Терморегуляції

(ΔТº (4,05)*

-

-

( ΔТº (5,01)*

Рухова активність

-

-

-

(ГРА (2,19)**

Гематологічні показники

-

-

( Hb (2,23)**

( Hb 2,00)**

250

Кровообігу (ЕКГ)

-

-

-

QRS (2,78)*

АОЗ/ПОЛ

МДА (1,95)**

МДА (3,05)*  

МДА (2,76)*

МДА ( 3,84)*

Терморегуляції

ΔТº (2,27)*

ΔТº (4,54)*

ΔТº ( 2,86)*

ΔТº (4,47)*

Рухова активність

-

ГРА (1,91)**

-

-

Гематологічні показники

-

Hb (2,18 )**

-

-

7000

Кровообігу (ЕКГ)

-

-

-

 QRS (2,27)*

АОЗ/ПОЛ

МДА( 1,82)**

СОД (2,35)*

КТ (2,14)**

-

Терморегуляції

ΔТº (4,84 )*

-

-

-

Рухова активність

-

ГРА ( 2,23)*

-

 -

М’язова витривалість

МВ (2,19)**

-

-

МВ (2,81)*

Гематологічні показники

-

-

-

-

Примітки:  збільшення величини показника;  зменшення величини показника;

*  різниця за показником з групою порівняння достовірна (р<0,05);

-  різниця з групою порівняння  на достовірна (р>0,05);

** тенденція до змін показника (р<0,1)

На нашу думку, як біологічні маркери  комбінованого впливу магнітного поля промислової частоти, шуму, підвищеної температури повітря, у першу чергу, потрібно використовувати показники ЕКГ та АОЗ/ПОЛ.

Допоміжними маркерами можуть бути  показники терморегуляції та гематологічні показники. Додаткову інформацію можуть нести показники м’язової витривалості (МВ)  та рухової активності білих щурів  – горизонтальної (ГРА), вертикальної (ВРА), загальної (ЗРА).

При дослідженні модулюючого впливу шуму 80 дБА та підвищеної температури повітря 28 °С на дію МП 50 Гц із рівнями 7, 250, 7 000 мкТл, розраховували коефіцієнт взаємодії факторів [В. Ф. Журавлев, 1986] – як відношення ефекту фактора в присутності модифікатора (ЕF+M) до ефекту ізольованої дії фактора (ЕF):  W= EF+M/EF (табл. 9).  

Таблиця 9

Зміни коефіцієнтів взаємодії (W) факторів за показниками АОЗ/ПОЛ білих щурів у хронічному експерименті

Показ-ник

МП мкТл

+ Шум 80 дБА

+ Т-ра 28 °С

+ Шум 80 дБА+ Т-ра 28 °С)

1 міс.

8 міс.

1міс. віднов.

1 міс.

8 міс.

1міс. віднов.

1 міс.

8 міс.

1міс. віднов.

МДА

7

-

-

1,22*

-

1,15*

-

-

-

1,15*

СОД

-

2,18*

1,29*

-

-

0,80*

-

-

КАТ

0,78*

1,30*

-

0,84*

-

-

-

-

-

МДА

250

-

-

0,75*

-

1,10*

0,78*

-

-

0,74*

СОД

-

-

-

-

0,64*

-

0,83*

-

-

КАТ

1,16*

-

-

0,83*

0,65*

-

-

-

-

МДА

7 000

-

-

-

-

-

0,85

-

1,14*

0,86

СОД

-

-

1,28*

0,75*

0,72*

-

0,71*

0,81*

-

КАТ

-

-

-

0,84

0,68*

-

0,73*

0,78*

0,83*

Примітки:   -  відсутність змін показника в порівнянні з ізольованою дією МП 50 Гц;

                  *   зміни достовірності (P<0,05).

Дія зазначених рівнів МП 50 Гц на фоні шуму (80 дБА) та підвищеної температури повітря (28 ˚С)  призводила у 38 % усіх серій досліджень до змін   амплітуди відповідних реакцій окремих ланок ПОЛ/АОЗ у порівнянні з ізольованою дією магнітного поля промислової частоти.

При цьому, модулюючий вплив шуму та підвищеної температури повітря на дію МП 50 Гц, за розрахунками коефіцієнтів взаємодії (W) факторів,  проявлявся в змінах активності КТ (41 % серій), СОД (37 % серій), МДА (37 % серій).

За умов комбінованої дії даних факторів, найбільш часто спостерігали послаблення (W <1,00) дії МП 50 Гц   в  78 % випадків.

За показником перекисного окиснення ліпідів – МДА, достовірні ефекти взаємодії факторів (W=1,14−1,15) відмічалися, переважно, в останній період експозиції  (через 8 місяців) та збереглися у відновлювальний період (W=0,78−1,22), особливо, в групах з додатковим впливом шуму 80 дБА.  

За змінами КТ, ефекти взаємодії факторів відмічаються, головним чином, на першому етапі експерименту (через 1 місяць) і стосуються послаблення впливу МП 50 Гц (W=0,73–0,84), за виключенням комбінації МП 250 мкТл і шуму            (W=1,16).    

Найбільше значення коефіцієнта взаємодії факторів відмічали за змінами активності СОД (W=2,18) для комбінованого впливу МП 50 Гц із рівнем 7 мкТл і шуму. При дії рівня МП 7 мкТл, за величиною коефіцієнта взаємодії частіше трапляється синергізм факторів (W>1,00) –  67 % всіх помітних ефектів модуляції впливу. При дії рівня МП 250 мкТл частка синергічної взаємодії факторів зменшується до 27 %, а для рівня 7 000 мкТл – до 18 %.

Модулюючий вплив шуму на дію МП 50 Гц проявлявся в переважанні долі синергізму факторів (75 % всіх випадків), у той час, як вплив підвищеної температури характеризується переважанням ефекту антагонізму (81 % випадків).

Одночасно, комбінована дія МП 50 Гц, шуму 80 дБА та підвищеної температури повітря 28 °С характеризувалася переважанням антагонізму факторів (81 % випадків), що було характерним і для дії МП та підвищеної температури повітря.  Після відновлювального періоду 1 місяць, для деяких показників АОЗ/ПОЛ реєстрували відхилення від значень, характерних для ізольованого впливу МП 50 Гц, що підтверджує певну сталість змін функціонального стану фізіологічних систем внаслідок тривалої комбінованої дії даних чинників.

В табл. 10 приведено частоту випадків (в %) різних типів взаємодії факторів серед 24 основних біохімічних і фізіологічних показників, які вивчали в хронічному експерименті при комбінованій дії МП 50 Гц і максимальних рівнів шуму (80 дБА) та температури повітря (28 °С) через 1 місяць експерименту.

Таблиця 10

Частота випадків (%) різних типів взаємодії впливу факторів

при експозиції 1 місяць для різних комбінацій факторів

Тип взаємодії

МП 7 мкТл

МП 250 мкТл

МП 7000 мкТл

+ Ш,

80 дБА

+ Т° 

(28 °С)

+ Шум + Т°

(28 °С)

+ Ш,

80 дБА

+ Т° 

(28 °С)

+ Шум + Т°

(28 °С)

+ Ш,

80 дБА

+ Т° 

(28 °С)

+ Шум +Т°

(28 °С)

Синергізм

0 %

13 %

13 %

19 %

6 %

0 %

13 %

0 %

13 %

Середнє

9 %

8 %

9 %

Незалежна дія

19 %

0 %

25 %

8 %

19 %

19 %

25 %

13 %

13 %

Середнє

15 %

15 %

17 %

Антагонізм

56 %

63 %

38 %

44 %

44 %

38 %

44 %

75 %

63 %

Середнє

51 %

42 %

61 %

При цьому, за середніми значеннями типів взаємодії факторів по всім серіям із різними комбінаціями чинників, після 1 місяця експозиції найчастіше відмічали антагонізм факторів (серед 42 % 61 % показників). На другому місці   незалежну дію факторів, коли реакції системи організму на їхню комбіновану дію дорівнюють ефекту найбільш впливового фактора (1517 % показників). Синергізм дії факторів (сумація, потенціювання) трапляється серед 89 % показників. Потрібно відмітити, що частка різних типів взаємодії не залежать від рівня магнітного поля, і  спектр типів взаємодії магнітного поля з шумом і підвищеною температурою повітря, що є характерним для рівня 7 мкТл  (синергізм – 9 %, незалежна дія  – 15 %, антагонізм  – 51 %), майже точно повторюється для рівнів 250 мкТл  (синергізм – 8 %, незалежна дія – 17 %, антагонізм  – 42 %) і 7 000 мкТл  (синергізм – 9 %, незалежна дія – 17 %, антагонізм – 61 %).   

У табл. 11  приведено частоту (%) типів взаємодії факторів при експозиції
8 місяців для кожної серії досліджень. Після 8 місяців експозиції, за середніми значеннями, по всім 9 серіям із різними комбінаціями чинників, на рівні окремих показників, найчастіше трапляється взаємне послаблення дії факторів (31
37% показників), але в порівнянні зі спектром типів взаємодії факторів після 1 місяця експозиції  антагонізм трапляється в 1,5 разу рідше.

Таблиця 11

Частота випадків (%) різних типів взаємодії впливу факторів

при експозиції 8 місяців для різних комбінацій факторів

Тип взаємодії

МП 7 мкТл

МП 250 мкТл

МП 7000 мкТл

+ Ш,

80 дБА

+ Т° 

(28 °С)

+ Шум + Т°

(28 °С)

+ Ш,

80 дБА

+ Т° 

(28 °С)

+ Шум + Т°

(28 °С)

+ Ш,

80 дБА

+ Т° 

(28 °С)

+ Шум + Т°

(28 °С)

Синергізм

29 %

21 %

21 %

8 %

12 %

8 %

13 %

13 %

13 %

Середнє

24 %

10 %

13 %

Незалежна дія

13 %

5 %

25 %

25 %

13 %

17 %

13 %

20 %

33 %

Середнє

14 %

18 %

22 %

Антагонізм

21 %

38 %

33 %

25 %

42 %

38 %

42 %

42 %

29 %

Середнє

31 %

35 %

37 %

У порівнянні з експозицією 1 місяць, частота випадків незалежної взаємодії   (14–22 %)  і синергізму (10 – 13 %) факторів майже не змінилися для рівнів 250 і 7 000 мкТл. Але, дуже суттєво спектр типів взаємодії змінився при 8 місяцях експозиції  для «малого» рівня 7 мкТл (синергізм – 24 %, незалежна дія – 14 %, антагонізм  – 31 %). При цьому, частота синергічної взаємодії зросла в 2,7 разу                (з  9 до 24 %), а антагонізму зменшилася  в 1,7  разу (з 51 до 31 %).  Таким чином, при подовженні тривалості до 8 місяців комбінованій дії шуму і підвищеної температури з рівнем МП 7 мкТл, спостерігається збільшення частоти випадків  синергізму, в основному (40 %), за рахунок показників систем ПОЛ/АОЗ.  

На підставі рівнянь регресії, що були розраховані при аналізі трьох-факторного експерименту, у табл. 12 представлено питому вагу (%) розрахованих лінійних ефектів впливу факторів і ефектів міжфакторної взаємодії.  

Розрахунки питомої ваги ефектів факторів на окремі показники приводили для верхніх (+1) та нижніх (- 1) рівнів факторів відносно базового рівня (0).

Для оцінки лінійних ефектів впливу і взаємодії факторів було взято найбільш інформативні показники біоелектричної активності серця (R–R інтервал),  ПОЛ (МДА) та АОЗ (КТ, ЦП), стану терморегуляції (ΔТº), концентрації гемоглобіну в периферичній крові щурів.

Таблиця 12

Лінійні ефекти факторів і міжфакторна взаємодія при експозиції 8 місяців

Біологічні показники

Лінійні ефекти факторів

Ефекти взаємодії

факторів

МП

Ш

Тº

МП+Ш

МП+ Тº

Ш+Тº

МП+ Ш+Тº

МП 50 Гц   7 мкТл, шум 50 дБА, температура повітря 20 ºС.       

(ЕКГ)  R – R інтервал

36

-

-

19

15

-

-

Загальна рух. активн., у.о.

5

-

-

41

18

-

21

ΔТº (Тº «ядра» – Тº хвоста)

-

20

15

8

18

-

26

Малоновий діальдегід

-

21

28

-

19

-

26

Каталаза

-

16

40

18

-

-

-

Церулоплазмін

-

13

24

12

-

29

17

Гемоглобін у крові

12

29

20

-

-

-

24

Середнє значення, %

8

14

18

14

10

4

16

Сумарне значення

40 %

44 %

МП 50 Гц   7000 мкТл,  шум 80 дБА, температура повітря 28 ºС

(ЕКГ)  R – R інтервал

19

31

-

22

-

-

-

Загальна рух. активн., у.о.

-

29

10

25

-

17

-

ΔТº (Тº «ядра» – Тº хвоста)

10

21

24

8

8

27

-

Малоновий діальдегід

-

-

26

20

-

-

15

Каталаза

19

-

46

-

-

19

-

Церулоплазмін

-

17

41

12

-

13

-

Гемоглобін у крові

17

15

25

-

-

15

16

Середнє значення , %

10

17

25

12

1

15

4

Сумарне значення

52 %

32 %

При дії найменших (–1) рівнів факторів, сумарна середньозважена частка лінійних ефектів шуму, підвищеної температури повітря складає тільки 40 % в змінах біологічних показників. Основним впливовим чинником, у даному випадку, є міжфакторна взаємодія, яка визначає кінцеві реакції даних систем організму, у середньому, на 44 %. Ці дані підтверджують думку Н. Ф. Измерова і А. И. Корбаковой (1977), що при оцінці впливу «малих» рівнів суттєве значення має врахування міжфакторної взаємодії.

Найбільші лінійні ефекти впливу «малого» рівня МП 50 Гц (7 мкТл) відмічали для частоти серцевих скорочень  (36 %), у меншій мірі – для  рівня гемоглобіну  в крові  (12 %),  рухової активності тварин (5 %). Лінійний ефект впливу шуму 50 дБА, у комплексі з іншими факторами, визначає на 29 % зміни концентрації гемоглобіну в крові, показників систем ПОЛ/АОЗ (13–21 %), системи терморегуляції (20 %).

Лінійні ефекти впливу температури повітря 20 ºС є найбільшими на величини показників систем ПОЛ/АОЗ (24 – 40 %), потім, на вміст гемоглобіну в периферичній крові (20 %),  стан системи терморегуляції (15 %).

При дії максимальних рівнів МП 50 Гц (7 000 мкТл), шуму (80 дБА), температури повітря (28 °С), переважають  лінійні ефекти впливу факторів (52 %). Сумарна середньозважена частка  ефектів міжфакторної взаємодії МП 50 Гц, шуму, підвищеної температури повітря, при цьому, складає тільки 32 % від загальних змін біологічних показників.

Потрібно зауважити, що найбільш помітні лінійні ефекти впливу МП 50 Гц на частоту серцевих скорочень (19 %) і активність каталази (19 %).

Найбільші лінійні ефекти шуму 80 дБА відмічали за частотою серцевих скорочень (31 %) і загальною руховою активністю білих щурів (29 %),  показниками системи терморегуляції (21 %). Серед показників  ПОЛ/АОЗ,  відмічаються лінійні ефекти впливу шуму  80 дБА – на рівень ЦП  (17 %).

Лінійні ефекти температури повітря 28°С на 26 – 46 % визначають зміни показників систем ПОЛ/АОЗ, концентрації гемоглобіну в крові (25 %),  температури тіла (24 %), загальної рухової активності щурів (10 %).

На підставі аналізу лейкоцитарної формули крові за методикою
Л. Х. Гаркаві и др. (1977)  було проаналізовано типи адаптаційних реакцій  білих щурів на вплив факторів у різних поєднаннях (табл. 13). Як видно з цих даних,  інтенсивність адаптаційного процесу організму щурів співпадає з величиною рівня МП при ізольованій дії протягом 1 місяця: 7 мкТл  –  реакція тренування (РТ), 250 мкТл – реакція активації (РА), 7 000 мкТл – реакція стресу (РС).

Таблиця 13

Типи  адаптаційних реакцій організму білих щурів

при дії чинників у різних сполученнях

МАГНІТНЕ ПОЛЕ 50 Гц

МП+Шум 80 дБА

МП+Т-ра 28 °С

МП+Шум+Т-ра

мкТл

1міс.

8 міс.

1міс.

8 міс.

1міс.

8 міс.

1 міс.

8 міс.

0

NR

NR

РТ

РС

РА

РТ

-

7

РТ

РТ

РТ

РА

РТ

РС

РС

РС

250

     РА

РТ

РА

РА

РА

РС

РT

РС

7000

РС

РС

РС

РА

РА

РС

РС

РС

Позначення: NR – група порівняння; РТ – реакція тренування; РА – реакція активації;

                    РС – реакція стресу.

При експозиції протягом 8 місяців поступовість даних змін, за великим рахунком, зберігається, хоч на дію рівня 250 мкТл організм тварин відповідає реакцією тренування (РТ), що можливо розглядати як певне пристосування до постійно діючого чинника. Ізольована дія шуму протягом 1 місяця призводила до виникнення реакції тренування, а потім  – на 8-му місяці експозиції – до розвитку реакції стресу. Ізольована дія підвищеної  температури призводила спочатку до реакції активації (РА), а після 8 місяців експозиції – до реакції тренування (РТ), що свідчило про «звикання» організму до дії зовнішнього подразника. У цих випадках можливо говорити про певну зворотність  впливу чинників, оскільки протягом 1 місяця постекспозиційного періоду спостерігали відновлення  гематологічних показників  

При дії МП із рівнями 7, 250, 7 000 мкТл на фоні шуму 80 дБА після
1 місяця експозиції спостерігали типи адаптаційних реакцій, що характерні для ізольованої дії МП 50 Гц.  Але, після 8 місяців  експозиції, в усіх серіях досліджень, де комбінувався вплив МП і шуму, незалежно від рівня МП 50 Гц, спостерігали «уніфікацію» типу адаптаційної реакції і, за лейкоцитарною формулою, визначали реакцію активації (РА). Аналогічно, при комбінованій дії МП 50 Гц із підвищеною температурою повітря певну залежність типу адаптаційних реакцій від рівня МП спостерігали тільки після 1 місяця експозиції. Вплив даної комбінації факторів протягом 8 місяців призводив до  «уніфікації» типу адаптаційних реакцій – в усіх групах спостерігали реакцію стресу. При комбінованій дії МП 50 Гц із шумом і підвищеною температурою в усіх групах, незалежно від рівня МП, після 8 місяців експозиції спостерігали реакцію стресу лабораторних тварин.

Таким чином, згідно з одержаними даними, з певною мірою обережності, можна говорити про те, що при достатньо тривалій експозиції МП 50 ГЦ у різних комбінаціях із шумом 80 дБА і підвищеною температурою повітря 28 ºС, кінцевий тип адаптаційної реакції організму визначається, у першу чергу, не стільки рівнями факторів, скільки їх комбінацією.  

Аналіз впливу  комплексу фізичних факторів на організм, у залежності від тривалості експозиції  (табл. 14),  свідчить про те, що певні особливості впливу є спільними для субхронічної (1 міс.) та хронічної (8 міс.) експозицій: наявність ведучого фактора та модулюючий вплив інших факторів на дію МП 50 Гц;  залежність кінцевих реакцій від комбінації факторів, інтенсивності та тривалості їхньої експозиції;   наявність систем біологічної сумації зовнішніх впливів.

Таблиця 14

Особливості комбінованої дії  фізичних факторів в експерименті

Особливості

впливу

Вплив комплексу фізичних факторів в експерименті

Субхронічна дія ( 1 міс.)

Хронічна дія ( 8 міс.)

1

Наявність ведучого фактора і модулюючий вплив інших факторів

на біологічну дію МП 50 Гц

2

Залежність кінцевих реакцій від комбінації факторів,

їхньої інтенсивності та тривалості експозиції  

3

Наявність систем біологічної сумації зовнішніх впливів   (АОЗ/ПОЛ)

4

Залежність «рівень-ефект»

для МП 50 Гц, у т. ч. на фоні  інших факторів

Нечіткість залежності

«рівень-ефект» для МП 50 Гц

5

Незалежність частоти випадків (%)  синергічної та антагоністичної взаємодії факторів від їхніх  рівнів

Збільшення частоти випадків синергічної взаємодії факторів для «малого» рівня  МП 50 Гц в 3,1 разу, зменшення антагонізму факторів в 1,5 разу

До особливих  рис субхронічної експозиції 1 місяць, можливо віднести:  залежність «рівень-ефект» для МП 50 Гц (у т. ч. і на фоні шуму та підвищеної температури повітря); незалежність питомої ваги   синергічної та антагоністичної взаємодії від рівня МП 50 Гц.

До особливих рис хронічної експозиції  8 місяців відносяться:  нечіткість залежності «рівень-ефект» для МП 50 Гц;  збільшення долі реакцій із синергічною взаємодією при дії «малого рівня» МП 50 Гц в 3,1  разу.

Експериментальні дослідження ізольованої і комбінованої дії магнітного поля 10, 25 і 40 кГц, шуму  і мікроклімату. У лабораторних дослідженнях із моделюванням умов праці, характерних для працюючих із відеодисплейними терміналами, вивчали  ізольовану та комбіновану дію МП 10, 25 та 40 кГц  та шуму 65 дБА, температури повітря 26 °С, освітленості 1 000 лк. На підставі аналізу змін у показниках ЕКГ та систем ПОЛ/АОЗ, терморегуляції одразу після одноразової експозиції та через добу після неї, встановлено, що рівень МП 0,1 мкТл викликав негативні ефекти в організмі, з можливістю їхньої кумуляції при повторних експозиціях.                                        

Навпаки, рівні МП 10 кГц (0,07 мкТл), 25 кГц (0,055 мкТл) та МП 40 мкТл (0,04 мкТл), можливо вважати  умовно граничними і такими, що не викликають напруження в системах ПОЛ/АОЗ, терморегуляції, біоелектричній активності серця через добу після експозиції. Ці дані підтверджують правомірність граничнодопустимого рівня для цих частот в 0,025 мкТл (25 нТл) за
СанПиН 2.2.2.542-96 (Російська Федерація), що регламентує правила комп’ютерної безпеки в діапазоні частот 2 – 400 кГц за так званим «шведським» стандартом (MPR-II). Таким чином, наявність радіочастотної компоненти  (2–400 кГц) магнітного поля при аналізі біологічних ефектів у швейному  виробництві
(3–4 нТл) та телефонному зв’язку (до 20 нТл) може не братися до уваги.  

Проведені дослідження дають підстави  вважати ізольовані впливи при двогодинній експозиції шуму 65 дБА, температури повітря 26 С, освітленості
1 000 лк  такими, що не чинять несприятливої  дії на організм, і не створюють можливості кумуляції несприятливих змін в організмі щурів при повторних експозиціях. Але при одночасній дії факторів у  комплексі «магнітне поле 10/25/40 кГц + освітленість + білий шум + підвищена температура повітря», одразу і через добу після неї, виникали достовірні зміни показників стану терморегуляції, біоелектричної активності серця, ПОЛ/АОЗ. Серед показників ЕКГ, майже у всіх серіях досліджень відмічено збільшення амплітуди зубця Т  (p<0,05).  Як маркери несприятливого впливу МП даного частотного діапазону на білих щурів можуть бути застосовані,  у першу чергу, показники ЕКГ (амплітуда зубця Т, тривалість інтервалів P–Q, R−R) та  активність ферментів системи АОЗ (КТ, СОД, ЦП).

Узагальнення  даних досліджень біологічних ефектів  комбінованої дії магнітного поля 50 Гц, шуму, підвищеної температури повітря. Результати експериментальних досліджень комбінованої дії факторів різної фізичної природи (магнітного поля, шуму, мікроклімату) свідчать про їх політропність у сполученні з вибірковістю впливу на окремі фізіологічні системи і органи.  На нашу думку, першою ланкою в організмі, яка сприймає вплив несприятливого чинника довкілля є система його біологічної рецепції, активація якої є певним сигналом для систем універсальної біологічної інтеграції зовнішніх впливів. Неспроможність або активне включення цих процесів реалізуються у відповідних медико-біологічних ефектах, що можуть бути предметом дослідження у виробничих умовах або лабораторному експерименті.  

Виробничі дослідження із залученням працюючих в умовах комбінованої дії фізичних факторів відображають у певній мірі ті біологічні ефекти, що спостерігали в лабораторному експерименті. З рівнями МП 50 Гц на робочих місцях корелює питома вага захворювань системи кровообігу з тимчасовою втратою працездатності (у випадках), з рівнями шуму –  ЗТВП нервової системи  і органів дихання, з підвищеною температурою повітря – частота скарг на захворювання органів дихання та суб’єктивна оцінка здоров’я.

На підставі одержаних даних, з’являється  можливість висловити думку про те, що експозиційні поєднання окремих фізичних факторів, які мають «недіючі» рівні, що є меншими за загально прийняті гігієнічні нормативи, при комбінованій дії можуть впливати на системи кровообігу,  терморегуляції, системи ПОЛ/АОЗ. Це створює можливість кумуляції подібних функціональних змін при хронічній дії комплексу чинників.  На наш погляд, питання вивчення особливостей впливу комплексу фізичних чинників, які мають невеликі, субпорогові рівні, потребує свого подальшого вирішення в колі великої гігієнічної проблеми щодо гігієнічної регламентації дії комплексу чинників виробничого середовища і довкілля, взагалі.   Особливо це стосується гігієнічного нормативу для працюючих із джерелами МП 50 Гц в енергетиці та інших галузях виробництва. Потрібен також і перегляд нормативів МП 50 Гц та радіочастотного діапазону 2–400 кГц для професіональних користувачів персональних комп’ютерів.

Практичні рекомендації.  Результати досліджень дають можливість запропонувати напрями вдосконалення заходів щодо попередження несприятливого впливу МП 50 Гц, виробничого шуму, підвищеної температури повітря на організм працюючих. У першому ряду заходив має бути перегляд та уточнення вітчизняної нормативної-методичної бази з урахуванням даних світової літератури. Необхідно більш широке впровадження в нормативно-правове поле методики вимірювань і оцінки шумового навантаження при роботі в акустичній гарнітурі, що використовується на робочих місцях у сучасному зв’язку. Впровадження нових нормативів дозволить уточнити професійні ризики в основних професіях в енергетиці, швейному виробництві, зв’язку – у відповідності до критеріїв Гігієнічної класифікації праці (2001).

Досить важливим, з точки зору зменшення експозиції фізичних факторів на працюючих, є впровадження більш прогресивних технологій. Наприклад, впровадження рідиннокристалічних відеодисплейних терміналів дозволить значно поліпшити умови праці. Дуже доцільнім у системі профілактичних заходів щодо зменшення несприятливого впливу факторів  виробничого середовища є  інформування працюючих щодо можливих ризиків їх здоров’ю на виробництві,  як це рекомендують Європейські Директиви 2003/10/ЕС та 2004/40/ЕС.

 

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та обґрунтовано нове наукове вирішення проблеми комбінованого впливу фізичних факторів виробничого середовища на організм людини, що базуються на встановленні закономірностей біологічної інтеграції впливів фізичних чинників на різних ієрархічних рівнях морфо-функціональної структури організму; розроблено науково обґрунтовану систему профілактичних заходів.  

  1.  За результатами санітарно-гігієнічних досліджень установлено, що  працівники основних професій на підприємствах зв’язку, швейного виробництва,  в енергетиці зазнають впливу комбінованої дії фізичних факторів: шуму                  (клас 3.1–3.2), мікроклімату (клас 3.1–3.2); у деяких виробництвах на працівників додатково впливають такі чинники, як важкість праці і робоча поза класу 3.1 (енергетика, швейне виробництво), напруженість праці класу 3.1–3.2 (швейне виробництво, зв’язок, енергетика).
  2.  Рівні магнітної індукції 50 Гц на всіх робочих місцях не перевищують ГДР  (1752 мкТл  для 8-годинного робочого дня) за ДСН 3.3.6.096-2002, але, з погляду на дані світової літератури, можуть розглядатися як гігієнічно значущі.              За рівнями експозиції магнітного поля 50 Гц на робочих місцях можливо, умовно, виділити наступні професійні групи фахівців: телефоністи зв’язку                               (0,1–1,0 мкТл), швачки (1,1–2,1 мкТл), електрослюсарі цеху теплової апаратури вимірювання ТЕЦ (до 40 мкТл, включно), машиністи різних найменувань котельного й турбінного відділення ТЕЦ (до 120 мкТл, включно);  електрослюсарі й електромонтери електроцеху ТЕЦ (до 1600 мкТл, включно).
  3.  За показниками біологічного віку, працюючих в умовах впливу                 МП 50 Гц  із  рівнями 120  мкТл і більше потрібно відносити до групи ризику професійно зумовлених хвороб, зниження працездатності. У групі  працюючих під впливом МП 50 Гц із рівнями   магнітної індукції до 1600 мкТл, включно, збільшується питома вага хвороб системи кровообігу в 1,4–1,6 разу, у порівнянні з професійними групами з меншими рівнями магнітної індукції на робочих місцях, що свідчить про можливість використання даного показника ЗТВП  як одного з індикаторів несприятливого впливу МП 50 Гц на організм працюючих.
  4.  При комбінованій дії електромагнітного поля промислової частоти, шуму та підвищеної температури повітря в лабораторному експерименті має місце широка варіабельність біологічних ефектів як за виразністю, так і за направленістю реакцій організму, у залежності від інтенсивності та комбінації  цих чинників.
  5.  Особливостями біологічної дії фізичних факторів є їх політропність у сполученні з вибірковістю, котра за силою впливу на окремі фізіологічні системи організму білих щурів  при тривалій хронічній експозиції може бути визначена в такій послідовності:

- для МП 50 Гц рівнем 7 мкТл – система кровообігу;  

- для МП 50 Гц із рівнем 250 мкТл – системи ПОЛ/АОЗ,  клітинна система крові, система кровообігу;

- для МП 50 Гц із рівнем 7000 мкТл – система кровообігу,  системи ПОЛ/АОЗ,  система терморегуляції, клітинна система крові;  

- для шуму  80 дБА –  система терморегуляції, системи ПОЛ/АОЗ;

- для підвищеної температури повітря – клітинна система крові, системи ПОЛ/АОЗ,  кровообігу.

  1.  Біологічна інтеграція комбінованого впливу фізичних факторів різної  природи може здійснюватися на різних ієрархічних рівнях структурно-функціональної організації організму, проте універсальною  ланкою взаємодії цих впливів слугують системи антиоксидантного захисту і перекисного окиснення ліпідів.
  2.  Ефекти біологічної взаємодії МП 50 Гц, шуму, мікроклімату (синергізм, антагонізм, незалежна дія) на рівні окремих  фізіологічних систем організму залежать як від рівнів цих чинників, їхніх комбінацій, так і від тривалості експозиції.  При збільшенні тривалості комбінованої  дії «малого» рівня  МП 50 Гц (7 мкТл ≈ 0,001 ГДР) в сполученні з шумом 80 дБА та підвищеною температурою повітря  28 ºС з 1 до 8 місяців, спостерігається значне (в 3, 1 разу) зростання частоти випадків синергічних ефектів і зменшення (в 1,5 разу) частоти антагонізму факторів та їх незалежної дії.
  3.  За направленістю реакцій системи кровообігу (брадикардія, збільшення тривалості інтервалу QRS) установлена подібність біологічної дії МП 50 Гц малих  (7 мкТл) і великих (7 000 мкТл) рівнів, що визначає актуальність проблеми «малих впливів» стосовно дії електромагнітних полів на біологічні об’єкти.
  4.  При тривалій хронічній експозиції МП 50 ГЦ у поєднанні з шумом
    80 дБА і підвищеною температурою повітря 28 °С, тип адаптаційної реакції організму білих щурів визначається, у першу чергу, не стільки рівнем МП, скільки його комбінацією з іншими фізичними факторами.
  5.  В якості біологічних маркерів  комбінованого впливу магнітного поля промислової частоти, шуму, підвищеної температури повітря, у першу чергу, потрібно використовувати показники ЕКГ та АОЗ/ПОЛ. Маркерами другого порядку можуть бути  показники терморегуляції та гематологічні показники.
  6.  Несприятлива дія на організм порівняно невеликих (≈ 0,001 ГДР)  рівнів ЕМП 50 Гц потребує розробки відповідних методичних підходів до гігієнічного регламентування впливу цього чинника на певних виробництвах при  його тривалій експозиції, особливо, у сполученні з шумом та мікрокліматом (комп’ютерні технології, швейне виробництво, зв’язок, інше).
  7.  Рівні магнітної  складової радіочастотного діапазону із частотами 10, 25, 40 кГц, що присутні на робочих місцях у швейному виробництві та зв’язку можна вважати такими, що не чинять шкідливого біологічного впливу.
  8.  Гранично допустимі рівні магнітного поля промислової частоти для промислових джерел  (1758,4 мкТл) і магнітної складової радіочастотного діапазону  10, 25, 40 кГц  (ГДР = 8,8 мкТл) в Україні потребують подальшого уточнення з урахуванням даних світової літератури і міжнародних стандартів.    
  9.  Серед профілактичних заходів щодо попередження комбінованого впливу МП 50 Гц, виробничого шуму, підвищеної температура повітря повинні бути заходи, спрямовані на нормалізацію функціонального стану систем, на які вибірково впливають ці фактори, а також універсальних систем біологічної інтеграції впливів фізичних факторів – ПОЛ/АОЗ.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії

  1.  Кундієв Ю. І. Професійні захворювання, що виникають внаслідок впливу шуму та вібрації / Ю. І. Кундієв, А. М. Нагорна, В. І. Назаренко //             Професійне здоров’я в Україні. Епідеміологічний аналіз. – К. : ВД «Авіценна», 2006. – С. 125–142.  – Назаренко В. І. провів огляд даних світової літератури з проблем і перспектив гігієнічної оцінки виробничого шуму, проаналізував перспективи гармонізації вітчизняних стандартів із міжнародним і європейським законодавствами, профілактичні заходи.
  2.  Кундиев Ю. И. Профессиональные заболевания, обусловленные воздействием шума и вибрации / Ю. И. Кундиев, А. М. Нагорная, В. И. Назаренко, В. И. Чернюк // Профессиональное здоровье в Украине. Эпидемиологический анализ. – К. : ИД «Авиценна», 2007. – С. 152–184.  – Назаренко В. І. провів аналітичний огляд нормативно-методичної бази з гігієнічної оцінки виробничого шуму, проаналізував  перспективи гармонізації вітчизняних стандартів із міжнародним і європейським законодавствами, професійні ризики та профілактичні заходи.

Статті у періодичних фахових виданнях, що затверджені ВАК України

  1.  Назаренко В. И. Состояние вопроса о возможных механизмах взаимодействия слабых магнитных полей промышленной частоты с организмом человека / В. И. Назаренко // Гигиена труда : сб. науч. труд. – 2001. – Вып. 32. –   С. 264–272.
  2.  Назаренко В. И. К вопросу о механизмах взаимодействия слабых электромагнитных полей с биологическими объектами / В. И. Назаренко // Довкілля та здоров’я. – 2001. – № 4. –  С. 59–62.  
  3.  Назаренко В. І. Комбінована дія ЕМП промислової частоти, шуму, підвищеної температури повітря як проблема медицини праці об’єктами / В. І. Назаренко // Гігієна населених місць: зб. наук. праць. – Вип. 50. – 2007. –  С. 201–206.
  4.  Назаренко В. І. Гігієнічна оцінка шумового навантаження на орган слуху телефоністів сучасного цифрового зв’язку / В. І. Назаренко // Український журнал з проблем медицини праці. – 2007. – № 1. – С. 9–14.
  5.  Назаренко В. І. Індукція магнітного поля промислової частоти як чинник професійного ризику на теплових електростанціях / В. І. Назаренко // Український журнал з проблем медицини праці. – 2007 . – № 4. – С. 18–26 .
  6.  Назаренко В. І. Біологічні ефекти комбінованої дії магнітного поля
    50 Гц, шуму та мікроклімату при хронічній експозиції (експериментальні дослідження) / В. І. Назаренко // Український журнал з проблем медицини праці. – 2008. – № 4. – C. 70–78.   
  7.  Назаренко В. І. До питання механізмів біологічної дії магнітного поля
    50 Гц  / В. І. Назаренко  //
    Актуальные проблемы транспортной медицины. – 2009.№ 3. С. 125129.   
  8.  Назаренко В. І. Біологічні особливості комбінованої дії фізичних факторів виробничого середовища / В. І. Назаренко // Український журнал з проблем медицини праці. – 2009. –  № 3. – С. 12–17.  
  9.  Назаренко В. І. До питання  визначення ефектів біологічної взаємодії магнітного поля 50 Гц, шуму і підвищеної температури повітря / В. І. Назаренко  // Український журнал з проблем медицини праці. – 2009. – № 2. – С. 36–43.
  10.  Назаренко В. І. Дослідження гематологічних показників при комбінованому впливі магнітного поля 50 Гц, шуму та підвищеної температури повітря на білих щурів / В. І. Назаренко  // Гігієна населених місць : зб. наук. праць. – 2009. –  Вип. 53. – С. 186–191.
  11.  Назаренко В. І. Біологічні ефекти  комбінованої дії ЕМП 50 Гц, шуму та підвищеної температури повітря на білих щурів в хронічному експерименті /
    В. І. Назаренко  // Гігієна населених місць: зб. наук. праць.  – 2009. – Вип. 54. –
    С. 187–196.   
  12.  Назаренко В. І. До питання модулюючого впливу деяких фізичних факторів на біологічну дію ЕМП 50 Гц / В.  І. Назаренко // Довкілля та здоров’я. – 2009. – № 3. – С. 3–6.  
  13.  Назаренко В. І. До питання характеру залежності «доза-ефект» при хронічної дії магнітного поля 50 Гц на білих щурів / В. І. Назаренко  // Довкілля та здоров’я. – 2009. – № 4. – С. 38–43.
  14.  Назаренко В. І. До питання механізмів біологічної рецепції магнітного поля 50 Гц  / В. І. Назаренко  // Український журнал з проблем медицини праці. –2009. – № 4. – С. 66–69.  
  15.  Шлейфман Ф. М. Специфические и неспецифические механизмы формирования адаптационно-компенсаторных реакций при экстремальных воздействиях тепла / Ф. М. Шлейфман, В. А. Стежка, Ф. А. Оникиенко,
    Н. П. Баранова, В. И. Назаренко // Медицина труда и промышленная экология  – 1994. – № 9. – С. 7–10.   –
    Назаренко В. І. провів розробку устаткування для експонування лабораторних тварин підвищеною температурою повітря і дослідження електрофізіологічних показників.
  16.  Назаренко В. И. Особенности воздействия электромагнитного поля в современном швейном производстве / В. И. Назаренко, Л. А. Гвозденко,                 В. Г. Мартиросова, Ю. А.  Качура  // Гигиена труда: сб. науч. труд. –  2000. –
    Вып. 31. –  С. 169–170.  –
    Назаренко В. І. спланував та провів виміри параметрів ЕМП 50 Гц та їх геометричний розподіл в просторі, підготував статтю.
  17.  Назаренко В. І. Особливості комбінованої дії субпорогових рівнів електромагнітних полів 10–40 кГц, шуму, мікроклімату, оптичного випромінювання / В. І. Назаренко, Л. А. Гвозденко // Гігієна праці : зб. наук. праць. – 2003. – Вип. 34. – С. 304–316.  – Назаренко В. І.  спланував та провів експеримент,  проаналізував результати, підготував статтю.
  18.  Логвиненко О. В Наукові і практичні проблеми гігієни фізичних факторів / О. В. Логвиненко, А. В. Глембоцька, Ю. Д. Думанський, В. І. Назаренко, В. М. Проценко // Гігієна населених місць : зб. наук. праць.  – Вип. № 34. – 2004. – С. 227–223. – Назаренко В. І.  провів аналіз сучасного обладнання, що є джерелом  фізичних чинників  виробничого середовища та перспектив удосконалення нормативної бази з питань гігієни фізичних факторів.
  19.  Назаренко В. І. До питання інформативності гематологічних показників при медико-біологічних дослідженнях впливу магнітного поля 50 Гц / В. І. Назаренко, Т. А. Білько // Довкілля та здоров’я. – 2007. – № 4. – С. 11–14. – Назаренко В. розробив методологію дослідження, підготував статтю.
  20.  Назаренко В. І. Фізіолого-гігієнічна оцінка умов праці телефоністів сучасного цифрового зв’язку / В. И. Назаренко, О. В. Чебанова, В. Г. Мартиросова, А. Н.  Каракашян, Т. Ю.  Мартиновська, Т. С. Чуй // Український журнал з проблем медицини праці. – 2007. – №  3. – С. 49–56. – Назаренко В. І. спланував і брав участь у проведенні  дослідження, підготував статтю.
  21.  Назаренко В. І.  Експозиція магнітного поля промислової частоти і стан здоров’я працюючих в швейному виробництві / В. І. Назаренко, О. В. Чебанова, Л. А.  Гвозденко, В. Г.  Мартіросова. //  Український журнал з проблем медицини праці. – 2009. – № 1. – С. 56–65. – Назаренко В. І. виконав дослідження умов праці, провів анкетування, обговорив результати та підготував статтю.  

Статті в  інших фахових виданнях, журналах, збірках праць

  1.  Чернюк В. И. К проблеме гигиенической оценки и регламентации физических факторов производственной среды / В. И. Чернюк, Л. А. Гвозденко, В. В. Липовой, В. Г. Мартиросова, В. И. Назаренко, А. В. Артамонова // Проблемы медицины труда: сб. науч. труд. – Изд. ИМТ АМН Украины, К. – 1998. – С.70–76. – Назаренко В. І. провів аналіз перспектив нормування шуму та ЕМП. 
  2.  Чернюк В. І. Визначення біологічної еквівалентності виробничих чинників при комбінованій дії як основа вдосконалення їх гігієнічної регламентації / В. І. Чернюк, В. І. Назаренко  // Гигиена труда: сб. науч. труд. – 2002. – Вып. 33. – С. 235 – 240. – Назаренко В. І. підготував та обговорив матеріали.
  3.  Некрасова Л. С. Актуальні питання державного санітарно- епідеміологічного нагляду за джерелами фізичних факторів  / Л. С. Некрасова,  
    А. В. Логвиненко В. І. Назаренко// Гигиена труда : сб. науч. труд. – 2003. – Вып. 34. –  С. 289–292. –
    Назаренко В. І. провів аналіз стану нормування ЕМП в Україні, підготував висновки.
  4.  Гвозденко Л. А. Вплив електромагнітного випромінювання на працівників швейної промисловості Л. А. Гвозденко, В. І. Назаренко, О. В. Чебанова,
    Л. М. Коваль, Л. В. Мельник // Охорона праці. – 2003. – № 1. – C. 46. –
    Назаренко В.І.  провів аналіз ЕМП 50 Гц на робочих місцях, підготував висновки.
  5.  Гвозденко Л. А. До проблеми оцінки комплексу факторів виробничого середовища в легкій промисловості / Л. А. Гвозденко, В. І. Назаренко,
    О. В. Чебанова, В. Г. Мартиросова, І. М. Чередниченко, О. Ю. Беседа // Гігієнічна наука та практика на межі століть : зб. праць ХІV з’їзду гігієністів України. – Дніпропетровськ, 2004. –  Т. 2. – С. 44–47. –
    Назаренко В. І.  провів дослідження умов праці в швейному виробництві, оцінку електромагнітного фактора на робочих місцях.
  6.  Мартиросова В. Г. Гигиеническая оценка компактных люминесцентных ламп и рекомендации по их применению / В. Г. Мартиросова, В. И. Назаренко// СвітлоLUX. – 2007. – № 3. – С. 56–58.  –  Назаренко В. І.  виконав гігієнічну оцінку параметрів ЕМП сучасних виробничих джерел освітлення.
  7.  Кіцера Н. І. Захворюваність  на гостру лімфобластну лейкемію у дітей Львівської області і професійна діяльність їх матерів / Н. І. Кіцера, Г. Р. Акопян, Р. С. Поліщук, В. І. Назаренко // Здоровье ребенка. – 2008. – № 5. – С. 102–107. –  Назаренко В. І. провів аналіз умов праці в швейному виробництві, обговорив результати, розрахував відносні ризики.
  8.  Мартиросова  В. Г. Гигиенические аспекты применения светодиодных источников света в системах освещения на предприятиях Украины / В. Г. Мартиросова, В. І. Назаренко, В. М. Сорокин, А. Д. Галинский // Український журнал з проблем медицини праці. – 2009. – № 3. – С. 65–72. – Назаренко В. І. провів гігієнічну оцінку і обговорив перспективи використання світлодіодів.
  9.  Назаренко В. І. До питання реакції адаптації організму до хронічної дії фізичних чинників виробничого середовища / В. І. Назаренко // Современные технологии в медицине труда : сб. науч. труд.– Донецк, 2009. – С. 55–57.

АНОТАЦІЯ

  Назаренко В. І.  Комбінована дія магнітного поля промислової частоти,  шуму, підвищеної температури повітря як проблема медицини праці.  Рукопис. 

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук за спеціальністю 14.02.01 – гігієна та професійна патологія. – ДУ «Інститут медицини праці АМН України», Київ, 2010.

Дисертація присвячена дослідженню медико-біологічних ефектів комбінованої дії магнітного поля промислової частоти 50 Гц, шуму, підвищеної температури повітря у виробничих умовах (енергетика, швейне виробництво, телефонний зв'язок)  та в модельному хронічному лабораторному експерименті на білих щурах. В роботі проаналізовані сучасні методичні підходи до оцінки комбінованої дії фізичних чинників виробничого середовища, показано політропність і вибірковість дії кожного фактору, запропоновані біологічні маркери комбінованої дії фізичних факторів. З урахуванням виробничих і експериментальних досліджень,  запропонований перегляд діючих в Україні  нормативів для МП промислової частоти 50 Гц та заходи щодо попередження несприятливої дії цих чинників на організм працюючих.

  Ключові слова: комбінована дія факторів, магнітне поле промислової частоти 50 Гц, шум, підвищена температура повітря, умови праці, енергетика, швейне виробництво, зв'язок, медико-біологічні ефекти, лабораторний хронічний експеримент, направленість і політропність дії фізичних факторів.

АННОТАЦИЯ

  Назаренко В. И. Комбинированное действие магнитного поля промышленной частоты, шума, повышенной температуры воздуха как проблема медицины труда.  Рукопись. 

Диссертация на соискание научной степени доктора биологических наук по специальности 14.02.01 – гигиена и профессиональная патология. – ГУ «Институт медицины труда АМН Украины», Киев, 2010.

Диссертация посвящена изучению медико-биологических эффектов комбинированного действия магнитного поля (МП) промышленной частоты, шума, повышенной температуры воздуха в производственных условиях                          и в лабораторном эксперименте на белых крысах.

По результатам физиолого-гигиенических исследований на рабочих местах в основных профессиях в современном швейном производстве, телефонной связи, промышленном производстве электроэнергии наиболее неблагоприятными являются физические факторы: шум (класс 3.1–3.2) и нагревающий микроклимат (класс 3.1–3.2). В энергетике, швейном производстве на работающих дополнительно влияют: тяжесть труда и неблагоприятная рабочая поза (класс 3.1), напряженность труда – в швейном  производстве, связи, энергетике (класс 3.1– 3.2). Уровни МП 50 Гц на всех рабочих местах не превышают отечественного гигиенического норматива ДСН 3.3.6.096-2002 (1 752 мкТл для 8-часового рабочего дня), однако, принимая во внимание данные мировой нормативно-методической и научной литературы, могут рассматриваться как биологически значимые. По величине МП 50 Гц на рабочих местах, можно условно выделить следующие профессиональные группы: телефонисты телефонной связи                  (0,1–1,0 мкТл), швеи (1,1–2,1 мкТл), электрослесари и электромонтеры цеха тепловой аппаратуры измерения ТЭЦ (до 40 мкТл, включительно), машинисты разных наименований котлотурбинного цеха ТЭЦ (до 120 мкТл, включительно), электрослесари и электромонтеры электроцеха ТЭЦ (до 1600 мкТл). Установлено, что с уровнями МП 50 Гц на рабочих местах коррелируют изменения биологического возраста (темпы постарения организма) и удельный вес
(в случаях) заболеваний с временной утратой трудоспособности (ЗВУТ) системы кровообращения; с уровнями шума – ЗВУТ нервной системы, с повышенной температурой воздуха – частота жалоб на заболевания органов дыхания и субъективная оценка здоровья (по данным анкетного опроса).  

В полном трехфакторном лабораторном эксперименте показана политропность и направленность действия каждого физического фактора, которая по силе влияния на отдельные физиологические системы организма может быть определена в такой последовательности: для МП 50 Гц с уровнями 7 мкТл и 7 000 мкТл – система кровообращения (биоэлектрическая активность сердца), системы перекисного окисления липидов (ПОЛ) и антиоксидантной защиты (АОЗ), терморегуляции; для МП 50 Гц с уровнем 250 мкТл – системы ПОЛ/АОЗ,  форменные элементы крови, система кровообращения; для шума  80 дБА –  система терморегуляции, системы ПОЛ/АОЗ, система кровообращения; для повышенной температуры воздуха 28 °С – клеточная система крови, системы ПОЛ/АОЗ, кровообращения. Показано, что биологическая интеграция комбинированного действия физических факторов разной природы может осуществляться на разных иерархических уровнях структурно-функциональной организации организма, однако, универсальным звеном взаимодействия этих влияний служат системы ПОЛ/АОЗ. Эффекты биологического взаимодействия МП 50 Гц, шума, микроклимата  (синергизм, антагонизм, независимое действие) на уровне отдельных систем организма зависят как от их уровней и сочетаний, так и от длительности экспозиции. При увеличении с 1 до 8 месяцев срока экспозиции «малого» уровня магнитного поля 7 мкТл в комбинации с шумом 80 дБА и повышенной температурой воздуха 28 °С, происходит увеличение в 3,1 раза доли синергических эффектов факторов и уменьшение в 1,5 раза – независимого  действия факторов и их антагонизма.

По изменению показателей ЭКГ у белых крыс (брадикардия, увеличение длительности электрической систолы сердца) установлено подобие биологического действия малого (7 мкТл)  и большого (7 000 мкТл) уровней  МП 50 Гц при хронической экспозиции 8 месяцев, что подчеркивает актуальность проблемы «малых влияний» в отношении воздействия электромагнитных полей на биологические объекты. Предложены биологические маркеры комбинированного действия физических факторов. С учетом производственных и экспериментальных исследований, предложено уточнение действующих в Украине нормативов для магнитного поля промышленной частоты 50 Гц и мероприятия по предупреждению неблагоприятного действия физических факторов на организм работающих.

Ключевые слова: комбинированное действие факторов, магнитное поле промышленной частоты 50 Гц, шум, повышенная температура воздуха, условия труда, энергетика, швейное производство, телефонная связь, медико-биологические эффекты, лабораторный хронический эксперимент, направленность и политропность действия физических факторов.

SUMMARY

  Nazarenko V. I. Combined Action of a Magnetic Ffield of Iindustrial Frequency, Noise, Increased Temperature of Air as a Problem of  Labour Medicine.  Manuscript.

   Dissertation for the scientific degree of doctor of biological sciences on specialty 14.02.01 – hygiene and professional pathology. – State Institution “Institute of Occupational health of AMS of Ukraine”, Kyiv, 2010.

The dissertation is devoted to the study of medico-biological effects of combined effects of a magnetic field of industrial frequency, noise, increased temperature of air in industrial conditions (electric power station, sewing manufacture, telephone communication) and in laboratory experiment on white rats. It is shown polytrophity and aiming of action for each physical factor. Biological markers of combined action of the physical factors are offered. The modern approaches to evaluation of combined effects of the factors of industrial environment are analyzed. With the account of the industrial and experimental studies, is offered revision of acting in Ukraine of the sanitary norms for magnetic fields of industrial frequency 50 Hz and measures for prevention of adverse action of these factors on working people.

Key words: combined action of factors, magnetic field of industrial frequency 50 Hz, noise, increased temperature of air, working conditions, power, sewing manufacture, telephone communication, medical and biological effects, laboratory chronic experiment, selectivity and polythrophity of the physical factors action.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ І СКОРОЧЕНЬ

АОЗ – антиоксидантний захист; АТС – артеріальний тиск систолічний;
БВ – біологічний вік; ВДТ – відеодисплейний термінал; ВРА – вертикальна рухова активність білих щурів; ГРА – горизонтальна рухова активність білих щурів; ЗРА – загальна рухова активність білих щурів; КТ – каталаза; МВ – м’язова витривалість; МДА – малоновий діальдегід; МП 50 Гц – магнітне поле  промислової частоти 50 Гц; ПОЛ – перекисне окислення ліпідів; РА – реакція активації; РТ – реакція тренування; РС – реакція стресу; СОД – супероксиддисмутаза; Т ºС – температура повітря; ЦП – церулоплазмін; Ш – шум; ΔТ° – різниця температур «ядра» тіла і шкіри хвоста щура; Hb – вміст гемоглобіну в крові; QRS –  інтервал QRS; Q – T  –  інтервал QRST; R – амплітуда зубця R; R – R  – інтервал R – R; T – амплітуда зубця  Т; tP  – критерій достовірності за Стьюдентом.


____________________________________________

Підписано до друку 10.12.2010 р. Формат 60х90/16.

Ум. друк. арк. 1,9. Обл.-вид. арк. 1,9.

Тираж 100. Зам. 35.

____________________________________________

«Видавництво “Науковий світ”»®

Свідоцтво ДК № 249 від 16.11.2000 р.

м. Київ, вул. Боженка, 17, оф. 414.

200-87-13, 200-87-15, 050-525-88-77

6


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

46079. Система коррекционного воздействия при ринолалии в послеоперационный период 28.5 KB
  Постановка гласных звуков. Занятия снова начинают с проговаривания гласных звуков а и э. Как только небо станет удерживаться в подъеме 1 2 секунды следует приступать к нормализации резонанса гласных звуков. Ребенок упражняется в начале в проговаривании изолированных гласных звуков а затем в сочетаниях по 23 звука.
46080. Характеристика различных аспектов изучения дизартрии 14 KB
  Характеристика различных аспектов изучения дизартрии. Основные проявления дизартрии состоят в расстройстве артикуляции звуков нарушениях голосообразования а также в изменениях темпа речи ритма и интонации. Причинами дизартрии являются органические поражения центральной нервной системы в результате воздействия различных неблагоприятных факторов на развивающийся мозг ребенка во внутриутробном и раннем периодах развития. Клиническая картина дизартрии впервые была описана более ста лет назад у взрослых в рамках псевдобульбарного...
46081. Дизартрия. Этиология, механизмы нарушения, симптоматика 19.5 KB
  Этиология дизартрии определяется органическим поражением центральной и периферической нервной системы под влиянием различных неблагоприятных внешних экзогенных факторов воздействующих во внутриутробном периоде развития в момент родов и после рождения. Основными признаками дизартрии являются дефекты звукопроизношения и голоса сочетающиеся с нарушениями речевой моторики и речевого дыхания. При дизартрии в отличие от дислалии может нарушаться произношение как согласных так и гласных звуков. В зависимости от нарушений все дефекты...
46082. Классификация дизартрии, характеристика основных форм и степеней нарушения 35 KB
  У детей с описываемой формой дизартрии наблюдается атрофия мышц языка и глотки снижается также тонус мышц атония. Иногда при подкорковой дизартрии у детей наблюдается снижение слуха осложняющее речевой дефект. Наблюдается инертность иннервационного импульса. Наблюдается при поражении мозжечка и его связей с другими отделами ЦНС.
46083. Характеристика основных направлений коррекционной работы при различных формах дизартрии 29 KB
  Развитие артикуляционной моторики речевого дыхания постановка и закрепление звуков в речи. Важная задача – развитие слухового восприятия и звукового анализа а также восприятия и воспроизведения ритма. Основная цель: развитие речевого общения и звукового анализа. Проводится работа по коррекции артикуляционных нарушений: при спастичности – расслабление мышц артикуляционного аппарата выработка контроля над положением рта развитие артикуляционных движений развитие голоса; коррекция речевого дыхания; развитие ощущений артикуляционных движений...
46084. Этиология и классификация нарушений голоса 27.5 KB
  Этиология и классификация нарушений голоса. Проблема нарушений голоса у детей остается актуальной так как голосовые перегрузки связанные с коллективным воспитанием ребенка в д с участие в разнообразных вокальных и хоровых коллективах не имеющих опытных педагогов экологические и социальные проблемы приводят к тому что в фониатрической и логопедической практике нередко приходится сталкиваться с детьми страдающими заболеваниями голосового аппарата. Нарушения голоса – это отсутствие или расстройство фонации вследствие патологических...
46085. КОМПЛЕКС МЕДИКО-ПЕДАГОГИЧЕСКИХ МЕРОПРИЯТИЙ ПРИ УСТРАНЕНИИ РАЗНЫХ ФОРМ НАРУШЕНИЯ ГОЛОСА 27 KB
  КОМПЛЕКС МЕДИКОПЕДАГОГИЧЕСКИХ МЕРОПРИЯТИЙ ПРИ УСТРАНЕНИИ РАЗНЫХ ФОРМ НАРУШЕНИЯ ГОЛОСА. Нарушение голоса – это отсутствие или расстройство фонации вследствие патологических изменений голосового аппарата. Восстановление голоса необходимо начинать как можно раньше. Восстановление голоса при парезах и параличах гортани.
46086. ХАРАКТЕРИСТИКА НАРУШЕНИЙ ТЕМПО-РИТМИЧЕСКОЙ ОРГАНИЗАЦИИ РЕЧИ 24.5 KB
  ХАРАКТЕРИСТИКА НАРУШЕНИЙ ТЕМПОРИТМИЧЕСКОЙ ОРГАНИЗАЦИИ РЕЧИ. К нарушениям темпа речи относятся брадилалия и тахилалия. При указанных расстройствах нарушается развитие как внешней так и внутренней речи. При тяжёлой степени нарушается процесс коммуникации и расстройства темпа речи определяются как патологические.
46087. ЗАИКАНИЕ. АНАЛИЗ ОСНОВНЫХ ТЕОРИЙ ЗАИКАНИЯ И СОВРЕМЕННЫХ ВЗГЛЯДОВ НА МЕХАНИЗМ ЗАИКАНИЯ 20.5 KB
  ЗАИКАНИЕ. Заикание – нарушение темпоритмической организации речи обусловленное судорожным состоянием мышц речевого аппарата. заикание пытались объяснить как следствие несовершенства периферического аппарата речи Санторини – отверстие в твёрдом нёбе Вутцер – ненормальное углубление нижней челюсти ЭрведеШегуан – неправильное соотношение между длиной языка и полостью рта. Другие исследователи связывали заикание с нарушениями в функционировании речевых органов: В начале 19 в.