65309

Теоретичні та методичні основи управління навчально-творчою діяльністю студентів вищих навчальних аграрних закладів

Автореферат

Педагогика и дидактика

Відповідний напрям професійної підготовки тісно пов’язаний з проблемою управління навчальнотворчою діяльністю студентів яка має вирішуватися на основі системного підходу з розробкою інноваційних педагогічних технологій і дидактичних засобів.

Украинкский

2014-07-28

492 KB

5 чел.

PAGE  45

ЛУГАНСЬКИЙ  НАЦІОНАЛЬНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ

імені ТАРАСА  ШЕВЧЕНКА

НАГАЄВ   Віктор   Михайлович

УДК 378.663 (477)

ТЕОРЕТИЧНІ  ТА  МЕТОДИЧНІ  ОСНОВИ  УПРАВЛІННЯ НАВЧАЛЬНО-ТВОРЧОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ СТУДЕНТІВ

ВИЩИХ  НАВЧАЛЬНИХ  АГРАРНИХ  ЗАКЛАДІВ

13.00.04 теорія і методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора педагогічних наук

                      

Луганськ 2010

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Харківському національному аграрному університеті

імені В. В. Докучаєва, Міністерство аграрної політики України.

Науковий консультант:

доктор педагогічних наук, професор

Дмитренко Тамара Олександрівна,                            Херсонський державний університет,

професор кафедри соціальної роботи

та соціальної педагогіки.

 

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор

Лузан Петро Григорович, Національний університет біоресурсів і природокористування України
(м. Київ), завідувач кафедри педагогіки;

доктор педагогічних наук, професор

Гавриш Ірина Володимирівна,

Харківський національний педагогічний університет

імені Г. С. Сковороди, професор кафедри теорії і методики

професійної освіти;

 

доктор педагогічних наук, професор

Коротяєв Борис Іванович,

Слов’янський державний педагогічний

університет, професор кафедри природничо-математичних дисциплін

і педагогічних технологій початкової освіти.

Захист відбудеться 16 грудня 2010 р. об 11.30 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.053.01 у Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2, ауд. 376.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2).

Автореферат розіслано 15 листопада 2010 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради                                            Н. І. Черв’якова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Підготовка висококваліфікованих фахівців сільськогосподарського виробництва, здатних творчо вирішувати складні проблеми сьогодення, розглядається як один з вирішальних важелів подолання економічної кризи в Україні та виходу сільського господарства на рівень високорозвинутих країн світу. Це повною мірою стосується вищої професійної аграрної освіти, яка органічно пов’язана з суспільним виробництвом, забезпечує відтворення виробничого потенціалу держави та є важливим чинником підвищення продуктивності праці й забезпечення випуску конкурентоспроможної сільськогосподарської продукції.

У комплексній програмі підтримки розвитку українського села на період до 2015 року зазначено, що однією з найважливіших проблем розвитку аграрного сектору економіки на найближчу перспективу є кадрове забезпечення галузі. Зокрема, передбачається вирішення складних завдань, що пов’язані з рефор-муванням системи аграрної освіти України і підготовкою висококваліфікованих, творчо обдарованих кадрів аграрного профілю. Передусім, це стосується удосконалення державних стандартів вищої освіти, розробки та впровадження інноваційних педагогічних технологій, оновлення змісту навчання, дидактичних методів, форм та засобів, які сприятимуть розвитку творчих здібностей фахівців-аграріїв відповідно до потреб аграрного сектору економіки України.

Сучасні вимоги ринку праці до професійної підготовленості фахівців аграрної сфери зростають залежно від темпів оновлення видів продукції, обладнання і технологічних процесів. У зв’язку з цим підвищуються вимоги до творчої обдарованості і гнучкості спеціалістів, їхньої багатогранності та здатності до динамічної трансформації. Такі фахівці мають володіти комплексом професійних знань, умінь та навичок, що відповідають інтенсифікації виробництва, передовим досягненням науки і техніки. Вони мають бути здатними творчо вирішувати сучасні проблеми, брати на себе роль лідера, вести за собою інших. Наведені вище вимоги зумовлюють необхідність формування у майбутніх керівників і спеціалістів сільськогосподарського виробництва досвіду творчої діяльності в системі їхньої професійної підготовки. Однак, наявний процес підготовки кадрів аграрного профілю в Україні не забезпечує високого рівня сформованості творчого досвіду майбутніх фахівців і, як наслідок, адекватного рівня готовності до професійної діяльності.

Однією з основних причин загострення проблеми кадрового забезпечення сільськогосподарського виробництва є недосконалість дидактичного складника підготовки фахівців-аграріїв, зокрема, при організації навчального процесу недостатньо враховуються особливості психології молоді, вплив активних методів навчання на розвиток творчої особистості тощо. За цих умов педагогічна система вищого навчального аграрного закладу (ВНАЗ) має адекватно реагувати на соціальне замовлення, сприяти активізації навчально-творчої діяльності (НТД) студентів і формуванню на цій основі творчої особистості фахівця аграрної сфери. Відповідний напрям професійної підготовки тісно пов’язаний з проблемою управління навчально-творчою діяльністю студентів, яка має вирішу-ватися на основі системного підходу з розробкою інноваційних педагогічних технологій і дидактичних засобів. Незважаючи на те, що педагогічна наука і практика ніколи не стояли осторонь розв’язання проблеми підвищення ефективності підготовки фахівців, в умовах інтенсифікації навчально-виховного процесу постало питання розробки педагогічної технології управління навчально-творчою діяльністю студентів вищих навчальних аграрних закладів.

Концептуальні основи вирішення проблеми управління навчально-творчою діяльністю студентів знайшли відображення у роботах педагогів, психологів, учених-управлінців за такими напрямами:

  •  обґрунтування теоретичних основ навчальної та творчої діяльності (В. Андреєв, С. Архангельський, Г. Атанов, В. Афанасьєв, Ю. Бабанський, В. Беспалько, П. Гальперін, С. Гончаренко, Т. Дмитренко, О. Леонтьєв, І. Лернер, В. Лозова, В. Ляудіс, Ю. Марков, Ю. Машбиць, В. Моляко, З. Решетова, Н. Тализіна, Г. Троцко, В. Якунін та інші);
  •  визначення особливостей організації навчальної та творчої діяльності при застосуванні педагогічних технологій (Г. Атанов, В. Беспалько, Л. Біло-усова, О. Євдокімов, О. Коваленко, М. Лазарев, М. Махмутов, А. Нісімчук, О. Пєхота, І. Прокопенко, Л. Романишина, Г. Селевко, Н. Тализіна, А. Фурман, С. Харченко, В. Шадриков, В. Шаталов, П. Юцявичене, І. Якиманська та інші);
  •  вивчення ефективності використання різних засобів управління навчальною та творчою діяльністю (А. Алексюк, А. Бєлкін, Н. Волкова, О. Глузман, Т. Дмитренко, М. Лазарев, І. Лернер, Н. Логвінова, В. Луговий, П. Лузан, Л. Ричкова, С. Сисоєва, В. Смагін, В. Сухомлинський, Т. Сущенко, Є. Хриков, О. Чиж, В. Шадриков, Р. Шакуров, Н. Шаронова, П. Щербань та інші);
  •  формування психологічних основ навчальної та творчої діяльності (Б. Ананьєв, С. Архангельський, Д. Богоявленська, Л. Божович, В. Буряк, Л. Виготський, П. Гальперін, Д. Ельконін, І. Зимня, Н. Коломінський, В. Крутецький, О. Леонтьєв, В. Ляудіс, О. Лук, А. Маркова, Ю. Машбиць, В. Мерлін, В. Моляко, К. Платонов, Я. Пономарьов, Л. Попов, С. Рубінштейн, Н. Тализіна, З. Фрейд, А. Фурман, К. Юнг, В. Якунін та інші);
  •  обґрунтування прикладних засад управлінської діяльності при підготовці керівників і спеціалістів сільськогосподарського виробництва (М. Бесєдін, М. Горін, О. Грішнова, Й. Завадський, О. Захаренко, Ф. Зіновьєв, Т. Іщенко, П. Лузан, Г. Мазнєв, Д. Мазоренко, Л. Михайлова, Л. Сподін, М. Турченко, М. Хоменко та інші).

Окремим напрямом вирішення проблеми управління навчально-творчою діяльністю є розвиток педагогічної творчості в контексті обґрунтування умов підготовки студентів до самоуправління у творчому освітньому середовищі (О. Абдулліна, А. Алексюк, Ш. Амонашвілі, В. Андреєв, Ю. Бабанський, Н. Волкова, І. Гавриш, О. Глузман, С. Гончаренко, І. Зязюн, П. Каптерев, Н. Кічук, О. Коваленко, Ю. Комар, Б. Коротяєв, П. Кравчук, В. Курило, М. Лазарев, П. Лузан, А. Макаренко, А. Маркова, О. Матюшкін, В. Моляко, Н. Ничкало, К. Платонов, М. Поташник, Л. Рибалко, О. Романовський, Л. Рувінський, С. Савченко, В. Свистун, С. Сисоєва, В. Сухомлинський, Т. Сущенко, Є. Хриков, Р. Шакуров, В. Шаталов та інші).

Аналіз психолого-педагогічної літератури з досліджуваної проблеми свідчить, що, незважаючи на досить вагомі результати наукових пошуків у галузі управління навчально-творчою діяльністю студентів, вони не набули ознак цілісного системного узагальнення. Поза увагою дослідників залишилися важливі аспекти теоретико-методологічних і методичних основ управління навчально-творчою діяльністю студентів у вищих навчальних аграрних закладах. Зокрема, у зазначених наукових дослідженнях не знайшли належного відображення питання: змісту понять «навчально-творча діяльність», «управління навчально-творчою діяльністю», «педагогічна технологія управління навчально-творчою діяльністю» та їх структурно-функціональних компонентів в умовах педагогічного процесу ВНАЗ; моделювання управління навчально-творчою діяльністю як багаторівневого процесу формування творчої особистості фахівця аграрної сфери; визначення закономірностей та формування принципів управління навчально-творчою діяльністю; обґрунтування педагогічної системи, педагогічних умов і дидактичних засобів управління та самоуправління навчально-творчою діяльністю студентів.

Таким чином, до актуальної і недостатньо розробленої слід віднести проблему системного забезпечення управління навчально-творчою діяльністю студентів ВНАЗ, що в практиці підготовки фахівців аграрної сфери виявляється у таких аспектах: обмеженому застосуванні дидактичних методів і засобів управління НТД; недостатньому рівні впровадження інноваційних педагогічних технологій; відсутності належного обґрунтування критеріїв професійно-творчої компетентності фахівців-аграріїв; несформованості системи дидактичних засобів контролю НТД відповідно рівнів розвитку творчого досвіду; недостатньому вивченні пізнавальних потреб, мотивів, інтересів та цілей НТД студентів у процесі оволодіння ними фаховими знаннями; низькому рівні організаційно-методичного забезпечення управління (самоуправління) навчально-творчою діяльністю; низькій творчій активності учасників педагогічного процесу.

Урахування цих аспектів потребує вдосконалення педагогічної системи ВНАЗ; розробки та впровадження інноваційних педагогічних технологій, удосконалення змісту навчання, дидактичних методів, форм та засобів, які сприяють розвитку креативних якостей фахівців-аграріїв відповідно виробничих потреб. Однак, за умов, коли зростає обсяг професійних знань і вмінь, а терміни підготовки фахівців залишаються практично незмінними, виникає проблема підвищення продуктивності та якості навчання. Як результат, в системі професійної аграрної освіти на сьогодні має місце протиріччя між необхідністю формування творчих здібностей фахівців аграрного профілю і недостатньою розробленістю теоретичних і методичних основ управління навчально-творчою діяльністю студентів ВНАЗ, що підтверджується низкою суперечностей між: суспільними потребами у компетентній творчій особистості фахівця-аграрія й недостатньою сформованістю організаційно-педагогічних умов для її розвитку і саморозвитку в навчальному процесі ВНАЗ; обсягом необхідних професійних знань, умінь та навичок і часом, який відводиться у навчальних планах для їх засвоєння; необхідністю наповнення змісту професійної компетентності майбутніх фахівців сільськогосподарського виробництва творчим досвідом і недостатньою розробленістю дидактичних основ управління навчально-творчою діяльністю студентів, насамперед через застарілі методи організації навчального процесу; прагненням особистості до творчої самореалізації й недостатнім рівнем сформованості досвіду творчої діяльності; необхідністю вдосконалення системи управління навчальним процесом й недостатньою розробленістю технології та дидактичних засобів управління навчально-творчою діяльністю студентів; потребою у формуванні автодидактичних здібностей майбутніх фахівців і недостатнім рівнем застосування методів самоуправління навчально-творчою діяльністю; потребою у формуванні досвіду індивідуальної творчості фахівця і наявністю переважно групової системи організації навчального процесу.

Наведені суперечності підкреслюють актуальність проблеми управління навчально-творчою діяльністю студентів та зумовлюють необхідність пошуку напрямів її вирішення з метою забезпечення педагогічного процесу ВНАЗ методами, формами та засобами ефективного управління підготовкою високо-кваліфікованих, творчо обдарованих фахівців. Актуальність проблеми, недостат-ній рівень розробки теоретичних і практичних основ її вирішення зумовили вибір теми дисертації: «Теоретичні та методичні основи управління навчально-творчою діяльністю студентів вищих навчальних аграрних закладів».

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації є складником комплексної науково-дослідної тематики кафедри менеджменту організацій Харківського національного аграрного університету (ХНАУ) ім. В. В. Докучаєва: «Стан та шляхи вдосконалення функціонування господарського механізму, поліпшення підготовки фахівців агропромислового комплексу з метою підвищення ефективності операційних систем підприємства» (№ державної реєстрації 0102V001837) і виконувалася відповідно до наукового розділу: «Розробити, апробувати та впровадити у навчальний процес модель управління навчально-творчою діяльністю студентів з метою підвищення рівня професійної підготовки фахівців». Тему дисертації затверджено вченою радою ХНАУ ім. В. В. Докучаєва (протокол № 3 від 27.03.2002 р.) і узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 7 від 17.09.2002 р.).

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати, розробити та експериментально перевірити ефективність науково-методичного забезпечення управління навчально-творчою діяльністю студентів ВНАЗ за дворівневою педагогічною технологією в процесі підготовки фахівців аграрної сфери. Відповідно визначеної мети в роботі поставлено такі завдання:

  1.  На теоретичному рівні з’ясувати сутність, структуру і функції навчально-творчої діяльності як об’єкта управління.
  2.  Визначити ознаки творчої особистості фахівця аграрної сфери і розробити модель його професійно-творчої компетентності.
  3.  Розробити концепцію управління навчально-творчою діяльністю студентів у процесі підготовки фахівців аграрної сфери.

4. З’ясувати зміст управління навчально-творчою діяльністю студентів, здійснити моделювання процесу управління НТД.

5. Обґрунтувати педагогічну систему управління навчально-творчою діяльністю студентів на основі визначення закономірностей та принципів управління НТД.

6. На основі аналізу теоретико-методологічних і методичних засад вирішення проблеми дослідження розробити дворівневу педагогічну технологію управління навчально-творчою діяльністю на макро- (навчальний заклад) та мікрорівнях (навчальна дисципліна).

7. Обґрунтувати систему дидактичних методів, форм і засобів управління (самоуправління) навчально-творчою діяльністю і розробити комплекс науково-методичного забезпечення управління НТД студентів ВНАЗ.

8. Експериментально перевірити науково-методичне забезпечення управління навчально-творчою діяльністю студентів ВНАЗ в умовах дворівневої педагогічної технології, визначити її вплив на якість педагогічного процесу та рівень професійної підготовки фахівців-аграріїв.

Об’єкт дослідження  навчально-творча діяльність студентів вищих навчальних аграрних закладів.

Предмет дослідження – теоретичні та методичні основи управління навчально-творчою діяльністю студентів вищих навчальних аграрних закладів у процесі підготовки фахівців аграрної сфери.

Провідною ідеєю дослідження є положення про те, що навчально-творча діяльність студентів розглядається як об’єкт управління (з визначеними межами керованості) у педагогічній системі ВНАЗ з елементами співуправління та самоуправління за дворівневою педагогічною технологією управління навчально-творчою діяльністю, що в єдності забезпечує формування професійно-творчої компетентності фахівців-аграріїв.

Концепція дослідження. У формулюванні концептуальних основ дослідження ми виходили з того, що управління навчально-творчою діяльністю студентів спрямовано на підвищення рівня сформованості професійно-творчої компетентності майбутніх фахівців-аграріїв. Це вимагає розробки та обґрунтування теоретичних і методичних основ управління НТД на макро- та мікрорівнях. В основу концепції дослідження покладено такі положення:

1. Навчально-творча діяльність як вид навчальної діяльності є цілеспрямо-ваною, високомотивованою комбінаторною діяльністю студентів, що забезпечує вирішення навчально-творчих завдань і розвиток професійно-творчої компе-тентності майбутніх фахівців-аграріїв. Навчально-творча діяльність є керованим об’єктом з боку викладачів і студентів при виpiшеннi завдань пpофесiйної підготовки фахівців через управління, співуправління та самоуправління.

2. Педагогічну систему вищого навчального аграрного закладу в умовах управління НТД визначаємо через сукупність функціональних підсистем (моти-вації та планування, організації та координації, контролю та аналізу, регулюван-ня та інформатизації), які в єдності забезпечують технологізацію процесу формування професійно-творчої компетентності фахівців-аграріїв. Пропонована педагогічна система є інтегративною інваріантною структурою, в якості об’єкта управління якої виступає навчально-творча діяльність студентів ВНАЗ.

3. Для підвищення ефективності підготовки кадрів аграрного профілю пропонується впровадження в освітній процес дворівневої педагогічної технології управління навчально-творчою діяльністю студентів (макро- та мікрорівні). На макрорівні управління НТД студентів організовується керівництвом університету, органами студентського самоврядування, науковими громадськими організаціями, а на мікрорівні − викладачем на основі активізації дидактичних процесів під час вивчення навчальних (у тому числі професійно-орієнтованих) дисциплін з відповідним науково-методичним забезпеченням.

4. Ефективне функціонування дворівневої педагогічної технології управлін-ня навчально-творчою діяльністю можливе за умов розробки механізму координації між її макро- та мікрорівнями. З цією метою пропонується створення науково-методичного центру дидактичного забезпечення процесів управління навчально-творчою діяльністю студентів вищих навчальних аграрних закладів.

5. Пріоритетними напрямами реалізації концепції мають бути: формування моделі управління навчально-творчою діяльністю студентів в умовах організації творчого освітнього середовища, поєднання навчання з науковими дослідженнями в межах цілісного навчально-виховного процесу, залучення студентів до співуправління та самоуправління НТД, зміцнення гуманістичного складника інноваційної підготовки фахівців-аграріїв.

Загальна гіпотеза ґрунтується на припущенні, що реалізація концепції управління навчально-творчою діяльністю студентів ВНАЗ сприятиме підвищен-ню рівня професійно-творчої компетентності майбутніх фахівців аграрного профілю за умов упровадження в освітній процес дворівневої педагогічної технології управління НТД з відповідним науково-методичним забезпеченням.

Загальна гіпотеза конкретизується через такі часткові гіпотези:

застосування дворівневої моделі управління навчально-творчою діяльністю на основі децентралізації педагогічного впливу сприятиме формуванню якостей самоуправління у фахівців аграрної сфери;

упровадження дворівневої педагогічної технології управління НТД змінить відносини між викладачем і студентом за моделлю «суб’єкт-суб’єктної» взаємодії, що сприятиме гуманізації навчально-виховного процесу;

створення творчого освітнього середовища через організацію навчально-наукових центрів на громадських засадах забезпечить передумови для творчого зростання студентів у процесі їхньої фахової підготовки;

активізація навчально-дослідної роботи студентів в умовах дворівневої педагогічної технології управління НТД дозволить здійснювати підготовку креативних фахівців, здатних в умовах сільськогосподарського виробництва приймати науково-обґрунтовані творчі рішення;

високий рівень самостійності навчально-творчої діяльності студентів в умовах дворівневої педагогічної технології управління НТД сприятиме підвищенню продуктивності та якості процесу підготовки висококваліфікованих кадрів аграрного профілю;

високий рівень індивідуалізації навчально-творчої діяльності сприятиме активізації автодидактичних здатностей студентів, що скоротить термін професійної адаптації майбутніх фахівців-аграріїв на виробництві;

використання системи нетрадиційних ігрових методів і форм поетапного контролю за навчально-творчою діяльністю  сприятиме активізації індивіду-альної та колективної творчості студентів, формуванню навичок самоконтролю, розвитку лідерських здібностей майбутніх фахівців аграрного профілю.

Методологічну основу дослідження становлять філософські положення теорії наукового пізнання про єдність свідомості та діяльності у формуванні і розвитку особистості; психологічні положення стосовно творчості як найвищого рівня діяльності людини та джерела її розвитку; положення педагогічної науки щодо становлення особистості з урахуванням особливостей майбутньої професії. Основою визначення загальної спрямованості дослідження є педагогічні закони, закономірності та принципи наукового пошуку в діалектичному розвитку суспільних процесів. Методологія дослідження проблеми управління навчально-творчою діяльністю представлена сукупністю наукових підходів: системного, компетентнісного, функціонального, управлінського, діяльнісного, синергетич-ного, гуманістичного та інших. Зокрема, системний підхід до вивчення навчально-творчої діяльності дав можливість дослідити її як складний об’єкт, що постійно розвивається і має певну структуру. Це дало змогу, з одного боку, оцінити місце і роль компонентів навчально-творчої діяльності в її розвитку, зокрема пізнавальних потреб, мотивів та цілей навчання; вивчити інтегративні зв’язки між ними. З іншого – поєднати фактори й умови формування навчально-творчої діяльності студентів і розробити модель педагогічної системи та її підсистем на різних ієрархічних рівнях. Компетентнісний підхід до підготовки кадрів в умовах сільськогосподарського виробництва сприяв визначенню складників професійно-творчої компетентності фахівця аграрної сфери і побудові його професійно-кваліфікаційної моделі за критерієм сформованості творчого досвіду. Функціональний підхід до управління навчально-творчою діяльністю дозволив обґрунтувати теоретико-методологічні основи процесу функціональ-ного впливу на НТД студентів із визначенням переліку загальних і специфічних функцій, технологічної послідовності їх застосування, реалізації механізму координації функціональних зв’язків. Управлінський підхід до процесу навчально-творчої діяльності студентів забезпечив розробку дворівневої педагогічної технології управління НТД з елементами співуправління та самоуправління на основі запровадження системи педагогічних зв’язків діалогового рівня.

Єдність зазначених вище підходів забезпечує адекватне вирішення завдань дослідження та досягнення його мети.

Теоретичну основу дослідження становлять положення та висновки теорії наукового пізнання стосовно філософських та психологічних засад розвитку особистості як носія творчої субстанції (Б. Ананьєв, В. Андреєв, В. Афанасьєв, М. Бєрдяєв, Д. Богоявленська, Л. Божович, І. Зязюн, М. Каган, О. Леонтьєв, В. Лутай, А. Маркова, К. Маркс, А. Маслоу, К. Платонов, В. Рибалко та інші); педагогічних ідей щодо формування творчих здібностей особистості (І. Гавриш, Б. Коротяєв, П. Кравчук, М. Лазарев, І. Лернер, А. Маркова, А. Маслоу, О. Матюшкін, В. Моляко, Л. Рибалко, С. Сисоєва, Т. Сущенко та інші); загальної теорії діяльності (Г. Атанов, Л. Виготський, П. Гальперін, О. Леонтьєв, В. Ляудіс, О. Лук, Я. Пономарьов, З. Решетова, С. Рубінштейн, Н. Тализіна, Г. Щукіна, В. Якунін та інші); теорії поетапного формування розумових дій (П. Гальперін, Н. Тализіна); теорії активізації навчальної діяльності (Д. Богоявленська, В. Буряк, В. Лозова, П. Лузан, М. Махмутов, К. Платонов, С. Рубінштейн, Т. Шамова, Г. Щукіна та інші); психологічної теорії ігрової діяльності та її ролі в професійній підготовці фахівців (В. Давидов, П. Каптерев, П. Лузан, В. Свистун, Г. Селевко, О. Хоменко, П. Щербань, Д. Ельконін та інші); концепцій управління навчальною діяльністю (В. Афанасьєв, А. Берг, В. Беспалько, П. Гальперін, Т. Дмитренко, Н. Коломінський, Н. Логвінова, Ю. Марков, К. Мєтєшкін, З. Решетова, Н. Тали-зіна, Є. Хриков, Р. Шакуров, О. Шарапов, В. Якунін, К. Яресько та інші); досліджень педагогічної системи вищого навчального закладу (С. Архан-гельський, Ю. Бабанський, В. Беспалько, В. Буряк, Т. Дмитренко, Н. Кузьміна, В. Оконь, В. Сластьонін, А. Хуторськой та інші); досліджень технології навчання у вищій школі (А. Алексюк, В. Беспалько, Т. Дмитренко, В. Євдокімов, Т. Ільїна, І. Лернер, М. Махмутов, В. Моторіна, Т. Назарова, І. Прокопенко, Г. Селевко, С. Сисоєва, Ф. Фрадкін, А. Фурман, С. Харченко, Н. Щуркова та інші); особис-тісно-орієнтованого підходу в освіті (А. Макаренко, К. Платонов, С. Савченко, В. Сухомлинський, Т. Сущенко, І. Якиманська та інші); компетентнісного підходу щодо професійної підготовки фахівців-аграріїв (О. Глузман, А. Деркач, Й. Завадський, Т. Іщенко, Л. Рибалко, П. Лузан, Г. Мазнєв, Д. Мазоренко, О. Романовський, В. Свистун, М. Хоменко, А. Хуторськой та інші).

Для вирішення поставлених завдань, досягнення мети, перевірки гіпотези використано комплекс методів дослідження: теоретичні – аналіз, синтез, індукція, дедукція, узагальнення наукової і навчально-методичної літератури для обґрунтування теоретико-методологічних засад управління творчою діяльністю студентів, розробки концепції дослідження, розкриття його понятійно-категоріального апарату, визначення сутності, структури та функцій навчально-творчої діяльності, особливостей управління НТД студентів аграрних спеціальностей; моделювання в процесі розробки педагогічної технології управління НТД; прогнозування для визначення впливу різних факторів на ефективність управління навчально-творчою діяльністю студентів ВНАЗ; емпіричні – спостереження, анкетування, тестування, метод експертних оцінок для визначення рівня професійно-творчої компетентності майбутніх фахівців аграрного профілю; педагогічний експеримент для перевірки гіпотези досліджен-ня, а також ефективності дворівневої педагогічної технології управління навчально-творчою діяльністю студентів; методи математичної статистики – кластерний, дисперсійний, кореляційний, регресійний аналізи для кількісного та якісного аналізу емпіричних даних; методи еталонного порівняння, антиципації, експертного аналізу, фасетних формул для визначення новизни і практичної значущості результатів науково-педагогічного дослідження.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота виконувалася на базі восьми ВНАЗ України: Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва (ХНАУ), Національного аграрного університету (м. Київ, НАУ), Чернігівського державного інституту економіки і управління (ЧДІЕУ), Сумського національного аграрного університету (СНАУ), Дніпропетровського державного аграрного університету (ДДАУ), Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. П. Василенка (ХНТУСГ), Полтавської державної аграрної академії (ПДАА), Луганського національного аграрного університету (ЛНАУ). Моніторинг результатів експериментальної роботи здійснювався на кафедрі менеджменту організацій факультету менеджменту і економіки ХНАУ ім. В. В. Докучаєва. Усього різними видами дослідження з 1994 по 2008 рр. було охоплено 3092 студенти та 108 викладачів і фахівців-виробничників аграрної сфери.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

вперше:розроблено концепцію управління навчально-творчою діяльністю студентів ВНАЗ, що ґрунтується на системному, управлінському та технологіч-ному підходах; теоретично обґрунтовано зміст управління навчально-творчою діяльністю студентів із визначенням мотиваційно-орієнтувального, плануваль-ного, організаційно-перетворювального, контрольно-аналітичного та регулюваль-ного етапів; спроектовано структурно-функціональну модель управління навчально-творчою діяльністю студентів у формі семантичної мережі; розроблено математичну модель управління процесом формування творчого досвіду майбутніх фахівців-аграріїв за логарифмічною функцією; обґрунтовано, розроблено і запроваджено дворівневу педагогічну технологію управління навчально-творчою діяльністю студентів на макро- (етапи: мотиваційно-орієнтувальний; планувально-творчий; організаційно-перетворювальний; етап творчого саморозвитку) та мікрорівні (етапи: мотиваційно-орієнтувальний; планувально-творчий; креативно-розвивальний; рефлексивно-творчий);

удосконалено: педагогічну систему ВНАЗ, яка представлена інтегративною інваріантною моделлю управління навчально-творчою діяльністю студентів, що реалізується через підсистеми мотивації та планування, організації та координації, контролю та аналізу, регулювання та інформатизації; дидактичні форми та засоби управління навчально-творчою діяльністю студентів на основі ігрових моделей, які відображують суспільно-виробничий запит і враховують мотиваційні потреби студентів; методику кількісної оцінки й аналізу компонентів професійно-творчої компетентності майбутніх фахівців-аграріїв на основі визначення критеріальних показників, що віддзеркалюють здатність студентів до самоуправління НТД;

дістали подальшого розвитку: наукові уявлення стосовно моделі профе-сійно-творчої компетентності фахівця аграрної сфери як творчої особистості на основі визначення емоційно-ціннісного, когнітивного, діяльнісного та особис-тісно-розвивального структурних компонентів; наукові закономірності управлін-ня навчально-творчою діяльністю, які свідчать про гнучкість педагогічної систе-ми у застосуванні найбільш ефективних дидактичних методів, форм і засобів управлінського впливу відповідно цілей та умов НТД; принципи управління навчально-творчою діяльністю, які визначають правила та критерії здійснення функціонального впливу на основі активізації НТД студентів; визначення катего-ріально-понятійного апарату (конкретизовано і розкрито зміст понять: «навчально-творча діяльність», «управління навчально-творчою діяльністю», «педагогічна технологія управління навчально-творчою діяльністю») у контексті розвитку освітньої парадигми життєтворчості особистості; координаційні меха-нізми реалізації зв’язку між рівнями управління навчально-творчою діяльністю через упровадження в освітній процес ВНАЗ громадських наукових організацій, що дозволяє активізувати навчально-творчу діяльність в умовах самоуправління.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в їх достатній готовності до впровадження в навчально-виховний процес вищих навчальних аграрних закладів. Розроблено науково-методичне забезпечення дворівневої педагогічної технології управління навчально-творчою діяльністю студентів (методичні вказівки з активізації навчально-творчої діяльності студентів при проведенні ділових і дидактичних ігор, семінарських занять в активній формі; методичні рекомендації та програми з організації навчально-дослідної роботи студентів та практичної підготовки фахівців). Створено Харківську обласну громадську організацію «Науковий центр дидактики менеджмент-освіти» та осередки навчально-дослідної роботи студентів на основі студентського самоврядування («Рада молодих вчених», «Студентське наукове товариство», «Спілка молоді і студентів»), освітню студію «Школа молодого лідера», факультативні курси «Аграрний менеджер – професія творча», «Твор-чість в умовах сільськогосподарського виробництва». Видано підручник «Основи менеджменту: оцінно-ситуаційний підхід (модульний варіант)», навчальні посібники (з грифом МОН України): «Менеджмент: теорія, практика, мистецтво», «Конфліктологія», «Аграрний менеджмент», «Відкриття власного бізнесу в системі АПК», «Методика викладання у вищій школі».

Результати дослідження можуть використовуватися в процесі професійної підготовки фахівців аграрної сфери при викладанні навчальних дисциплін різних циклів, організації самостійної та індивідуальної навчально-дослідної роботи студентів, створенні програм і навчально-методичних посібників.

Матеріали дослідження впроваджено в навчально-виховний процес ВНАЗ України: ХНАУ ім. В. В. Докучаєва (акти впровадження: 12.12.2001 р., 31.05.2002 р., 19.01.2006 р., 25.01.2006 р., 30.01.2006 р., 20.06.2007 р., 17.12.2007 р.), НАУ України (м. Київ) (акт упровадження від 14.04.2005 р.), ЧДІЕУ (акт упровадження від 30.01.2002 р.), ПДАА (акт упровадження від 13.04.2006 р.), ДДАУ (акт упровадження від 17.11.2005 р.), ХНТУСГ ім. П. Василенка (акт упровадження від 24.05.2002 р., 16.04.2004 р.), СНАУ (акт упровадження від 10.05.2005 р.), ЛНАУ (акт упровадження від 17.05.2006 р.). Запропоновані наукові положення покладено в основу реалізації освітніх і виробничих програм розвитку сільського господарства на державному і регіональному рівнях: Науково-методичним центром аграрної освіти Міністерства аграрної політики України (довідка № 128/1-275 від 03.06.2008 р.); сектором кадрового забезпечення аграрної освіти та науки Головного управління агропромислового розвитку Харківської обласної державної адміністрації (довідка № 05/30-231 від 17.10.2008 р.), Харківським науковим центром дидактики менеджмент-освіти (довідка № 27/9 від 10.09.2008 р.).

Особистий внесок здобувача в роботах, опублікованих у співавторстві. Здобуті наукові результати, які виносяться на захист, отримані автором особисто і є самостійним внеском у вирішення проблеми управління навчально-творчою діяльністю студентів ВНАЗ. Із спільних наукових праць у дисертації використано лише ті ідеї і положення, які є результатом особистої праці здобувача. Їх значення полягає у подальшому розвитку наукових поглядів щодо вдосконалення теоретико-методологічних і методичних основ управління навчально-творчою діяльністю студентів при підготовці фахівців-аграріїв.

У написаних у співавторстві (М. Бесєдін, М. Бойко, Н. Кондратюк, Д. Мазоренко, Г. Мазнєв, С. Никоненко, М. Турченко, Н. Шиян) підручнику («Основи менеджменту») і трьох навчальних посібниках («Відкриття власного бізнесу в системі АПК», «Управління сільськогосподарським виробництвом», «Менеджмент») автору належить матеріал, що стосується дидактичного оформлення змісту навчального курсу; методики розробки модульних програм; активізації НТД студентів в умовах  самоуправління). У наукових статтях і тезах (два джерела), які були написані у співавторстві (Т. Дмитренко, Г. Нагаєва), особистим внеском є: обґрунтування принципів і механізмів управління навчально-творчою діяльністю за функціональним підходом; проектування і апробація дидактичних засобів активізації і контролю навчально-творчої діяльності. При написанні у співавторстві (М. Горін, О. Захаренко, Н. Кондратюк, С. Никоненко, Н. Шиян) чотирьох методичних вказівок і рекомендацій автору належить матеріал, що стосується управління самостійною та індивідуальною роботою студентів; упровадження модульно-рейтингової технології; активізації навчально-творчої діяльності студентів у процесі курсового проектування; організації навчально-дослідної роботи студентів.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження доповідалися, обговорювалися й отримали позитивну оцінку на науково-практичних конференціях різного рівня, а також семінарах, форумах, виставках і нарадах: Міжнародних: „Порівняльний аналіз сучасних систем вищої освіти в реформуванні вищої школи України” (Київ, 1996); „Актуальні проблеми технології творчого мислення” (Севастополь, 1996); „Ступенева система вищої аграрної освіти: концепція, актуальні проблеми та механізм запровадження” (Київ, 1997); „Сучасні технології навчання у навчальному процесі вищих освітніх закладів” (Рівне, 1999); „Університетська освіта України ХХІ століття: проблеми, перспективи, тенденції розвитку” (Харків, 2000); „Проблеми розробки і впровадження модульної системи професійного навчання” (Харків, 2001); „Вимі-рювання навчальних досягнень школярів і студентів” (Харків, 2003); „Проблеми модернізації вищої професійної освіти” (Кострома, 2003); „Державна політика у сфері освіти: глобальні і регіональні аспекти” (Харків, 2004); „Наука і освіта 2004” (Дніпропетровськ, 2004); „Методологічні засади дистанційного навчання» (Дніпропетровськ, 2005); „Галузева менеджмент-освіта в сучасних умовах” (Дніпропетровськ, 2007); „Наука і соціальні проблеми суспільства: освіта, куль-тура, духовність” (Харків, 2008); „Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору” (Київ, 2008); „Аграрна наука і освіта на сучасному етапі розвитку: досвід, проблеми і шляхи їх вирішення» (Ульяновськ, 2009); Всеукраїнських: „Елітарна освіта в кризовому суспільстві: шляхи станов-лення і виживання” (Кіровоград, 1996); „Студент і викладач” (Сімферополь, 1997); „Система розвитку творчих здібностей обдарованої особистості” (Харків, 2000); „Економіка, менеджмент, освіта в системі реформування агропромисло-вого комплексу” (Харків, 2000); „Дидактичні ігри у навчальному процесі вищого навчального закладу” (Київ, 2001); “Менеджмент-освіта у вищих навчальних закладах України” (Донецьк, 2002); „Актуальні проблеми безперервної освіти” (Харків, 2003); „Впровадження модульно-рейтингової технології у навчальний процес ВНЗ” (Харків, 2003); „Управління якістю підготовки менеджерів” (Харків, 2006); “Удосконалення дидактичної системи управління навчально-творчою діяльністю студентів” (Київ, 2008); „Проблеми підготовки фахівців-аграріїв у навчальних закладах вищої та професійної освіти” (Кам’янець-Подільський, 2009); регіональних: “Нові технології в освіті” (Харків, 2002), „Харківська вища школа: методичні пошуки на рубежі століть” (Харків, 2001); „Освіта, наука та інтеграція у виробництві – 2002» (Харків, 2002); „Організація модульно-рейтингової технології навчання” (Харків, 2004); міжвузівських: „Проблеми науково-технічної творчості молоді” (Чернігів, 1998); „Впровадження модульно-рейтингової технології у навчальний процес” (Харків, 2002); „Новітні освітні технології: стан та перспективи впровадження у навчальний процес” (Харків, 2003); „Болонська декларація в системі вищої освіти і науки: проблеми реалізації” (Харків, 2005); „Болонський процес: проблеми і перспективи реалізації” (Харків, 2005); „Інформаційно-культурологічна та мистецька освіта в контексті Болонського процесу” (Харків, 2005); внутрівузівських: „Досвід активізації навчального процесу у Харківському державному аграрному університеті” (Харків, 1995); „Удосконалення змісту навчання у ХНАУ ім. В. В. Докучаєва в період становлення ступеневої системи вищої освіти” (Харків, 2003); „Сучасні концептуальні підходи до формування змісту підготовки фахівців аграрного профілю” (Харків, 2008).

Результати дослідження доповідалися й обговорювалися на засіданнях вченої ради та кафедри менеджменту організацій ХНАУ ім. В. В. Докучаєва, Харківського наукового центру дидактики менеджмент-освіти; оприлюднюва-лися на звітних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу університету (1994-2009 рр.), у конкурсах-оглядах навчально-методичних розробок ВНАЗ (Міністерство аграрної політики України, Наукметодцентр вищої аграрної освіти, м. Київ,  2002–2007 рр.).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження відображено в 64 роботах, серед них – 1 монографія, 1 підручник, 9 навчальних посібників (з них 5 з грифом Міністерства освіти і науки України), 26  наукових статей у провідних фахових наукових виданнях України (з них 24 одноосібні), 11 наукових статей в інших виданнях; 6 тез у збірниках матеріалів наукових конференцій; 10 методичних рекомендацій.

Кандидатська дисертація на тему: «Обґрунтування параметрів молотильного пристрою вібраційного типу з активними робочими органами» (спеціальність 05.20.01 – «Механізація сільськогосподарського виробництва») захищена у 1992 році. Матеріали кандидатської дисертації у тексті докторської дисертації не використано.

Структура дисертації. Дисертація складається з переліку умовних позначень, вступу, чотирьох розділів, висновків до них, загальних висновків, списку використаних джерел (551 найменування, з них 25 – іноземними мовами), 9 додатків на 117 сторінках. Робота містить 36 рисунків і 19 таблиць. Загальний обсяг дисертації становить 558 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і стан досліджуваної проблеми; визначено мету, завдання, об’єкт і предмет дослідження; сформульовано концепцію та гіпотезу; розкрито методологічну і теоретичну основи; обґрунтовано наукову новизну та практичне значення роботи; відокремлено особистий внесок здобувача; відображено апробацію результатів дослідження.

У першому розділі – «Теоретичні засади управління навчально-творчою діяльністю студентів» – з’ясовано сутність навчально-творчої діяльності як об’єкта управління, здійснено її структурно-функціональний аналіз, визначено ознаки творчої особистості студента, розроблено модель професійно-творчої компетентності фахівця-аграрія, обґрунтовано концепцію управління навчально-творчою діяльністю студентів у процесі підготовки фахівців.

Сучасний етап ринкових перетворень в аграрному секторі економіки України обумовлює зміну парадигми взаємовідносин держави і людини, де центральним елементом має бути творча особистість. Фахівці сільсько-господарського виробництва є творцями матеріальних благ, тобто суб’єктами управлінського процесу, результатом якого є творчий продукт. Ця обставина визначає необхідність вивчення такого феномену сучасного буття аграрної сфери, як творчість і, відповідно, її базового складника – діяльності особистості.

Аналіз філософської і психолого-педагогічної літератури (Б. Ананьєв, Г. Атанов, С. Архангельський, М. Бердяєв, Д. Богоявленська, В. Буряк, Л. Виготський, П. Гальперін, Г. Гегель, С. Гончаренко, В. Давидов, Д. Ельконін, І. Зимня, Н. Кічук, А. Кочергін, П. Кравчук, О. Леонтьєв, В. Ляудіс, К. Маркс, В. Моляко, Я. Пономарьов, С. Рубінштейн, С. Сисоєва, О. Спіркін, В. Сухо-млинський, Н. Тализіна, Л. Уайт, А. Хуторськой, Г. Щедровицький та інші) дозволив визначити структуру діяльності особистості, що включає: предметний зміст, мотиви, цілі, засоби здійснення та результати. На цій основі виокремлено такі компоненти творчої діяльності: мотиваційно-орієнтувальний, організаційно-виконавчий, контрольно-аналітичний. Оскільки розвиток предметного змісту діяльності визначається його психологічним відображенням, можна висновити, що предметом творчості виступає і сама особистість, яка постійно реалізує себе у цілеспрямованій діяльності та є її регулятором.

Теоретичний аналіз природи діяльності дозволив уточнити семантичний зміст поняття творчості як цілеспрямованої, суспільно-корисної, прогресивної діяльності з перетворення об’єкта творчості в якісно новий стан, у процесі якої створюються не тільки матеріальні та духовні цінності, але й здійснюється розвиток самого суб’єкта на основі саморозвитку і самореалізації. Узагальнення результатів опрацювання наукової літератури дозволило з’ясувати сутність творчості як діяльності, як процесу управління та його результату і подати її як найвищий рівень діяльності людини, що базується на суспільному досвіді та компетентності особистості. На цій основі творчу діяльність розглянуто як об’єкт управління (самоуправління) за умов цілеспрямованого впливу на неї творчої особистості, що призводить до отримання творчого продукту.

На підставі дослідження сутності понять «діяльність», «навчальна діяльність», «творчість» (В. Андреєв, Г. Атанов, В. Беспалько, Д. Богоявленська, В. Буряк, П. Гальперін, О. Желтухіна, І. Зимня, Б. Коротяєв, Г. Костишина, Г. Костюк, А. Кочергін, М. Лазарев, О. Леонтьєв, В. Лозова, П. Лузан, О. Лук, В. Ляудіс, Ю. Машбиць, К. Платонов, С. Рубінштейн, С. Сисоєва, В. Сухомлинський, К. Ушинський, А. Хуторськой, В. Цапок, Т. Шамова, Г. Щукіна) обґрунтовано сутність навчально-творчої діяльності, яка є видом навчальної діяльності і являє собою цілеспрямовану високомотивовану комбінаторну діяльність студентів, призначену для вирішення навчально-творчих завдань, що призводить до розвитку творчої професійної компетентності майбутніх фахівців. Навчально-творча діяльність спрямована на формування як зовнішнього (предметні знання) так і внутрішнього змісту діяльності в освітній галузі (творчі якості студента на підґрунті засвоєних способів дій та операцій, процесів саморозвитку особистості).

Структурно-функціональний аналіз навчально-творчої діяльності дозволив визначити її структуру, що включає такі складники: мотиваційно-ціннісний (потреби, мотиви, інтереси); програмно-цільовий (загальна мета, часткові цілі, завдання); операційно-діяльнісний (дії, операції); компонент, що віддзеркалює результат (творчий освітній продукт, що враховує когнітивні, творчі та управ-лінські аспекти). Змістовне наповнення цих компонентів визначає функціональну спрямованість навчально-творчої діяльності, яка характеризується наявністю як загальноосвітніх (мотиваційно-орієнтувальна; гносеологічна, відтворювальна), так і творчих функцій (контрольно-рефлексивна, перетворювальна, розвивальна).

На основі узагальнення теоретичних положень і висновків дослідження творчої особистості (Б. Ананьєв, В. Андреєв, Д. Богоявленська, Л. Божович, Л. Виготський, О. Леонтьєв, І. Лернер, П. Лузан, О. Лук, Л. Мельник, С. Омель-яненко, Я. Пономарьов, Л. Попов, Л. Рибалко, С. Рубінштейн, С. Сисоєва, Е. Фромм, А. Хуторськой, Н. Шоєв) обґрунтовано її структуру, що формується на основі саморозвитку індивіда під впливом творчого середовища, в якому він постійно розвивається. За таких умов наявність управлінських якостей (здатності до самоуправління) творчої особистості студента є обов’язковим компонентом цієї структури. Аналіз функціональних завдань фахівців аграрної сфери засвідчив специфічно виражений творчий, управлінський характер їхньої виробничої діяльності. Фахівців різних професійних груп (агрономи, зоотехніки, економісти, бухгалтери, інженери та інші) об’єднує ставлення до об’єкта управління – сільського господарства, яке є складною соціально-економічною системою зі стохастичним характером процесів, що в ній відбуваються. Така обставина визначає необхідність постійного вирішення завдань оптимізації управління сільськогосподарським виробництвом. На цьому підґрунті висновуємо, що всі фахівці-аграрії мають бути спеціалістами в галузі управління. Зазначене положення доводить необхідність формування у майбутніх фахівців аграрної сфери творчого управлінського досвіду як освітнього результату.

З урахуванням компетентнісного підходу розроблено модель професійно-творчої компетентності фахівця-аграрія, компонентами якої є: емоційно-ціннісний (мотиваційні потреби, інтереси, емоційно-ціннісне ставлення до діяльності); когнітивний (повнота, системність, гнучкість знань, їх науковий характер); діяльнісний (навчально-творча активність, уміння вирішувати навчально-творчі завдання); особистісно-розвивальний (сформованість творчого досвіду, здатність до саморозвитку і самоуправління, гуманістична спрямованість особистості). Сукупність цих компонентів визначає відповідні виробничі та соціальні функції, які має вирішувати фахівець аграрної сфери в умовах виробництва на основі сформованості соціального досвіду.

На підставі суспільного запиту на підготовку фахівців аграрного профілю розроблено концепцію управління навчально-творчою діяльністю студентів, що передбачає здійснення управлінського впливу на НТД на мікро- та макрорівнях педагогічної системи ВНАЗ. Мікрорівень має формувати зв’язки управління навчально-творчою діяльністю в системі «викладач-студент», а макрорівень – «університет-студент», що в сукупності сприятиме підвищенню їхньої творчої активності і на цій основі – формуванню професійно-творчої компетентності майбутніх фахівців-аграріїв. Одним із основних напрямів утілення запропонова-ної концепції має стати реалізація керуючої ролі викладача і самоуправління студента з використанням функцій мотивації, планування, організації, контролю та регулювання. Формування і змістовне наповнення цих функцій визначається педагогічним впливом викладача, а також навчальною програмою, відповідним методичним забезпеченням і стратегією самоуправління НТД студентів. Останнє положення розкриває активну роль суб’єктів педагогічного процесу: викладач має забезпечити умови активізації навчально-творчої діяльності, створивши  відповідне творче освітнє середовище, а студент, відповідно до індивідуальних потреб, інтересів і мотивів, – спланувати особистісну стратегію НТД.

У другому розділі – «Теоретико-методологічне обґрунтування педагогічної системи управління навчально-творчою діяльністю студентів вищих навчальних аграрних закладів» – визначено сукупність підходів до вирішення проблеми управління навчально-творчою діяльністю студентів, здійснено функціональний аналіз управління НТД, узагальнено його психолого-мотиваційний аспект, розроблено модель процесу управління навчально-творчою діяльністю майбутніх фахівців за критерієм сформованості творчого досвіду, обґрунтовано педагогічну систему управління НТД студентів ВНАЗ.

Узагальнення положень методології наукових досліджень дозволило висновити, що вирішення проблеми управління навчально-творчою діяльністю студентів ґрунтується на застосуванні сукупності підходів (системного, компетентнісного, функціонального, управлінського, діяльнісного, синергетич-ного та ін.). На цій основі визначено технологічний напрям управління навчально-творчою діяльністю студентів, який дозволяє здійснювати функціо-нальний вплив на НТД у формі управління (з боку педагогів), співуправління (з боку педагогів і студентів) та самоуправління (з боку студентів). Аналіз сучасних концепцій менеджменту в освіті (В. Афанасьєв, І. Богданова, О. Желтухіна, Н. Коломінський, Ю. Комар, Ю. Машбиць, К. Мєтєшкін, А. Михайличенко, М. Поташник, З. Решетова, О. Романовський, Н. Тализіна, Є. Хриков, А. Хуторськой, К. Яресько) дозволив визначити сутність управління як технологічного процесу реалізації взаємопов’язаних управлінських функцій (мотивація, планування, організація, контроль та аналіз, регулювання). На цій основі визначено структуру управління НТД студентів, яка складається з мотиваційно-орієнтувального, планувального, організаційно-перетворювального, контрольно-аналітичного та регулювального етапів.

Застосування системного та кібернетичного підходів дало можливість розкрити зміст поняття «управління навчально-творчою діяльністю», яке відображує цілеспрямований технологічний процес функціонального впливу суб’єктів педагогічної системи ВНАЗ на об’єкт – навчально-творчу діяльність – через реалізацію поступового переходу від прямого управління до співуправління та самоуправління, що зумовлено дією педагогічних закономірностей і принципів. На основі визначення змістовного складника запропоновано кібернетичну модель управління навчально-творчою діяльністю студентів, яка включає: системні елементи (цілі НТД; суб’єкт і об’єкт управління; творче освітнє середовище та дидактичні процеси; результат НТД); управлінські функції; зв’язки управління (прямий, зворотний). У пропонованій моделі суб’єкт управління виступає в ролі регулятора стимулюючих механізмів самоуправління НТД студентів, а об’єкт управління – в ролі процесора, що перетворює наявний потенціал студента в запланований освітній результат.

Аналіз досліджуваної проблеми в контексті психолого-мотиваційного аспекту та освітньої парадигми життєтворчості (В. Андреєв, Б. Ананьєв, А. Бєлкін, Л. Божович, М. Васильєва, І. Гавриш, Т. Дмитренко, О. Леонтьєв, А. Маслоу, В. Моторіна, Л. Рибалко, С. Рубінштейн, Р. Серьожнікова, С. Сисоєва, М. Скаткін, В. Сухомлинський) дозволив визначити загальне мотива-ційне підґрунтя управління навчально-творчою діяльністю, яке представлено циклом: «діяльність – потреба – діяльність». На цій основі обгрунтовано мотива-ційно-педагогічні умови управління навчально-творчою діяльністю студентів (формування індивідуальних потреб до НТД; організація творчого освітнього середовища; «суб’єкт-суб’єктна» співпраця викладача і студента; залучення студентів до співуправління навчально-виховним процесом; організація самоуправління на основі інформаційного забезпечення). Важливою умовою управління навчально-творчою діяльністю має стати педагогічна творчість, яка зумовлена індивідуально-психологічними особливостями навчально-творчої діяльності студентів, що в свою чергу залежить від творчої діяльності викладача. У результаті отримуємо модель «кругообігу» навчально-творчої діяльності, яка визначає технологічний процес формування творчої особистості фахівця-аграрія.

Використання кібернетичного підходу (В. Глушков, Ю. Машбиць, К. Мєтєшкін, Н. Тализіна) дало можливість розробити модель процесу управ-ління НТД студентів на основі структурно-функціональної та математичної моделей управління. З’ясовано, що структурно-функціональну модель управ-ління навчально-творчою діяльністю можна подати у вигляді семантичної мережі, початковими вершинами якої є вимоги освітньо-кваліфікаційних харак-теристик та освітньо-професійних програм, проміжними вершинами – функції управління та самоуправління НТД, а завершальними – сукупність критеріїв професійно-творчої компетентності фахівців-аграріїв (рис. 1). Отримання резуль-татів управління НТД здійснюється на основі впливу функціональних дидактич-них вузлів, вершинами яких є управлінські функції. Характер управління навчально-творчою діяльністю визначається видами відносин між компонентами педагогічної системи. Аналіз моделі дозволяє висновити, що досягнення результатів НТД у формі творчого освітнього продукту здійснюється як на основі педагогічного впливу функціональних дидактичних вузлів, так і на підґрунті функцій самоуправління студентів. Для побудови математичної моделі управлін-ня навчально-творчою діяльністю студентів, у якості критерію оптимізації обрано сформованість творчого досвіду, що найбільш повно відображує ознаки професійно-творчої компетентності фахівців-аграріїв. На підставі аналізу теоре-тичних й емпіричних досліджень з’ясовано, що процес управління НТД за умов досягнення освітнього результату – рівня сформованості творчого досвіду (Урстд) – можна описати математичною моделлю у вигляді логарифмічної функції:

                    ,                      ( 1 )

де: А – коефіцієнт функціонального управлінського впливу на навчально-творчу діяльність в умовах управління і самоуправління; b – характеристика  освітнього середовища за критерієм творчості; (х1, х,..., хn) – критеріальні показники сформованості творчого досвіду).

На основі аналізу зв’язків між суб’єктом і об’єктом в системі управління навчально-творчою діяльністю на емпіричному рівні визначено закономірності управління НТД: рівень сформованості професійно-творчої компетентності фахівців-аграріїв підвищується в умовах самоуправління НТД; активність НТД студентів збільшується при застосуванні ігрових методів навчання; ефективність контролю НТД студентів підвищується за умов застосування поетапної системи контролю. Урахування наведених вище закономірностей потребувало розробки відповідних принципів, оскільки в процесі управління навчально-творчою діяльністю змінюється характер взаємозв’язків і взаємовідносин між елементами педагогічної системи. Запропоновані принципи визначають правила та критерії функціонального впливу на навчально-творчу діяльність, що сприяють її активізації. Основними принципами є такі: оптимального співвідношення управління, співуправління та самоуправління НТД; відповідності методів управління НТД психологічній структурі творчої особистості; децентралізації педагогічного впливу; оптимального застосування методів управління НТД в умовах індивідуальної та колективної творчості.

Ґрунтуючись на положеннях системного підходу, уточнено компонентний склад педагогічної системи управління навчально-творчою діяльністю (цілі НТД, принципи   управління   НТД,   зміст  освіти,   суб’єкт   управління  –  викладачі  і


Рис. 1. Структурно-функціональна модель управління навчально-творчою діяльністю студентів ВНАЗ

у формі семантичної мережі


студенти, об’єкт управління – навчально-творча діяльність, методи управління та самоуправління НТД, дидактичні процеси, засоби контролю та самоаналізу НТД, результат освіти за критеріями професійно-творчої компетентності фахівців-аграріїв). На основі наведених вище теоретико-методологічних положень обґрун-товано педагогічну систему ієрархічної структури як інтегративну модель управління НТД студентів з реалізацією функцій управління (самоуправління) у поєднанні з відповідним рівнем інформатизації навчального процесу. Педаго-гічна система охоплює функціональні підсистеми (мотивації та планування, організації та координації, контролю та аналізу, регулювання та інформатизації), які в єдності забезпечують технологізацію процесу формування професійно-творчої компетентності майбутніх фахівців-аграріїв від емоційно-ціннісного компоненту до когнітивного, діяльнісного та особистісно-розвивального.

У третьому розділі – «Проектування дворівневої педагогічної технології управління навчально-творчою діяльністю студентів»  обґрунтовано дидактичні засади дворівневої педагогічної технології управління навчально-творчою діяльністю студентів-аграріїв на макро- та мікрорівнях; розглянуто організаційні моделі управління самостійною, індивідуальною та навчально-дослідною роботою студентів; здійснено проектування дидактичних засобів управління НТД на основі ігрових моделей в системі поетапного контролю.

Аналіз теоретичних джерел (А. Алексюк, В. Беспалько, М. Гадецький, Т. Дмитренко, В. Євдокімов, Т. Ільїна, М. Лазарев, І. Лернер, М. Махмутов, В. Моторіна, Т. Назарова, І. Прокопенко, Г. Селевко, С. Сисоєва, Н. Тализіна, Ф. Фрадкін, А. Фурман, С. Харченко, Т. Хлєбнікова, Н. Щуркова, І. Якиманська та інші) дозволив визначити цілісну функціональну структуру педагогічної технології як сукупність таких компонентів: концептуальна основа; змістовна частина навчання з цільовою програмою; процесуальний блок, що реалізує технологічний процес досягнення результату; мотиваційний складник, що включає відповідні методи, форми та засоби, через які здійснюється вплив на мотиваційну поведінку особистості; діагностична частина, що включає оцінку одержаних результатів, їх співвідношення з поставленою метою і завданнями.

У ході дослідження з’ясовано, що наведені вище структурні компоненти мають містити управлінський складник, який їх об’єднує та дозволяє досягти мети управління навчально-творчою діяльністю. Враховуючи останнє, висновуємо, що педагогічній технології властиві як змістовні (цілі навчання, зміст навчального матеріалу), так і процесуально-управлінські складники (методи, форми та засоби навчання і управління НТД). На основі цих теоретичних позицій визначено структурні компоненти педагогічної технології управління навчально-творчою діяльністю: цілі управління НТД; засоби управління НТД; засоби педагогічної взаємодії викладача і студента; процес управління НТД за технологічними етапами реалізації функцій мотивації, планування, організації, контролю, аналізу та регулювання; результат управління НТД. На підґрунті аналізу функціональної структури педагогічного процесу за технологічним підходом запропоновано дворівневу (макро- та мікрорівні) педагогічну технологію управління навчально-творчою діяльністю (ПТУНТД) студентів, яка являє собою цілісну систему взаємопов’язаних технологічних етапів (мотиваційно-орієнтувальний, планувально-цільовий, перетворювальний, діагностичний), що визначають функціональний вплив на НТД студентів засобами управління, співуправління та самоуправління і в єдності забезпечують формування професійно-творчої компетентності фахівців аграрної сфери.

Дворівнева ПТУНТД реалізується на основі поетапної моделі управління. На макрорівні (етапи: мотиваційно-орієнтувальний; планувально-творчий; організаційно-перетворювальний; творчого саморозвитку) педагогічна технологія передбачає творче зростання майбутніх фахівців упродовж навчання до рівня їхньої фахової компетентності. Мікротехнологія в єдності мотиваційно-орієнтувального, планувально-творчого, креативно-розвивального, рефлексивно-творчого етапів є інваріантом стосовно організації навчально-творчої діяльності студентів на заняттях, що забезпечує набуття ними творчого досвіду. Мотиваційно-орієнтувальний етап ставить за мету створення дієвої системи спонукання студента до НТД на основі його ціннісної орієнтації щодо самоуправління НТД. Планувально-творчий етап передбачає розробку індивіду-альної цільової програми НТД студентів. Організаційно-перетворювальний (креативно-розвивальний) етап здійснює формування навичок продуктивної самоорганізації. На етапі творчого саморозвитку (рефлексивно-творчому) основними функціями управління є контрольно-аналітична та регулювальна. При цьому системоутворювальним фактором виступає спілкування та комунікація між суб’єктами; передбачається оцінка та аналіз як освітнього, так і управлінського результату − сформованості навичок самоконтролю та самоаналізу НТД на основі рефлексивного підходу.

У дисертації визначено, що ефективне функціонування дворівневої ПТУНТД можливе за умов підвищення рівня управління самостійною та індивідуальною роботою студентів через відповідне мотиваційне забезпечення, планування стратегії самоорганізації НТД, а також упровадження системи зворотного зв’язку та функцій саморефлексії. Реалізація моделі управління самостійною та індивідуальною роботою студентів передбачає такі організаційні компоненти: створення викладачем системи навчально-методичного забезпечення управління самостійною та індивідуальною роботою студентів; самоуправління НТД студентів; діалоговий зв’язок в системах: «викладач-студент» та «студент-студент»; контроль і самоконтроль результатів самостійної та індивідуальної роботи.

Враховуючи необхідність формування у майбутніх фахівців сільськогосподарського виробництва наукового світогляду, в умовах організації дворівневої ПТУНТД запропоновано адаптивну систему управління навчально-дослідною роботою студентів (НДРС), яка здійснюється під час навчання (мікрорівень) і в позааудиторний час (макрорівень). Структуризація наведених компонентів на основі системного підходу дала можливість подати процес управління НДРС у вигляді системи, що складається з органів управління, організаційно-розпорядчого забезпечення, громадських наукових об’єднань на основі студентського самоврядування, які в сукупності забезпечують дієвий управлінський вплив на навчально-творчу діяльність студентів у межах НДРС.

Спираючись на результати досліджень впливу активних методів навчання на формування творчих професійних навичок фахівців (П. Лузан, А. Макаренко, Г. Селевко, В. Свистун, К. Ушинський, П. Щербань), розроблено та запровадже-но у навчальний процес моделі дидактичних ігор, які активізують НТД у контексті професійної підготовки фахівців-аграріїв. Процес гри подано як дидактичну мікросистему управління НТД, яка технологічно реалізує етапи ПТУНТД від мотиваційно-орієнтувального до творчого саморозвитку. Запропо-нована система поетапного контролю НТД на основі ігрового методу діє на етапах вхідного, поточного, проміжного, підсумкового та відстроченого контролю. Відповідно етапів дворівневої ПТУНТД, спроектовано комплекс дидактичних ігрових форм та засобів контролю, спрямований на здійснення переходу від педагогічного контролю до самоконтролю НТД з боку студента.

Реалізація ПТУНТД на макрорівні передбачає активне використання у навчально-виховному процесі таких організаційних форм управління навчально-творчою діяльністю, як методологічні семінари, освітні студії, наукові громадські організації. Важливою педагогічною умовою активізації НТД є стимулювання студентів до співуправління та самоуправління і формування на цій основі наукового, творчого та соціального досвіду. З цією метою створено громадську організацію «Науковий центр дидактики менеджмент-освіти», запропоновано проведення семінарських занять в активній формі.

У четвертому розділі – «Експериментальна перевірка ефективності науково-методичного забезпечення управління навчально-творчою діяльністю студентів вищих навчальних аграрних закладів» – розкрито загальні питання організації та проведення педагогічного експерименту, висвітлено результати експериментального дослідження дворівневої педагогічної технології управління НТД студентів та її науково-методичного забезпечення.

Основу педагогічного експерименту, який було здійснено у 1994-2008 рр., складали констатувально-пошуковий, формувальний та контрольний етапи. Для проведення експерименту та забезпечення надійності висновків за його результатами було сформовано експериментальні (ЕГ) та контрольні (КГ) групи на основі випадкової вибірки. Обсяг вибірки визначався з урахуванням вимог до педагогічних досліджень та забезпечення високого рівня науково-методичного забезпечення (НМЗ) навчального процесу. Студентами експериментальних і контрольних груп були майбутні фахівці аграрної сфери за економічним, агро-номічним та інженерним напрямами підготовки. Експериментальні групи працю-вали в умовах зміни організаційно-педагогічних умов, які варіативно включалися в експеримент. У педагогічному експерименті брали участь студенти різних ВНАЗ усіх освітньо-кваліфікаційних рівнів, які вивчали 22 навчальні дисципліни.

Ефективність науково-методичного забезпечення управління навчально-творчою діяльністю студентів визначалася за критеріальними показниками (творча активність, сформованість творчого досвіду, успішність, міцність засвоєних знань та вмінь, продуктивність навчання, рівень самоуправління, умотивованість НТД студентів) розробленої моделі професійно-творчої компетентності фахівців-аграріїв. Критерієм оптимізації обрано сформованість досвіду творчої діяльності, що обґрунтовано експертним методом. Для планування факторного експерименту використовувалася методика статистичної обробки даних за двофакторним та багатофакторним дисперсійно-регресійним аналізом. Перевірку статистичної гіпотези відносно розподілів частот критеріальних показників запропонованої моделі управління НТД було здійснено за критерієм згоди χ2 Пірсона. Для перевірки статистичної гіпотези про істотність розбіжностей між дисперсіями критеріальних показників НТД за умов надійності взаємозв’язку між досліджуваними факторами використовувався критерій Фішера.

Констатувальний етап експерименту (1994-1996 рр.) мав на меті формулю-вання проблеми дослідження шляхом визначення суперечностей управління НТД, аналізу стану та тенденцій розвитку педагогічного процесу підготовки фахівців аграрної сфери. При проведенні цього етапу обґрунтовано напрями вирішення проблеми управління НТД студентів, які передбачали вдосконалення педагогічного процесу у ВНАЗ на основі його технологізації за активної участі студента як суб’єкта управління. З метою забезпечення високого рівня професійно-творчої компетентності майбутніх фахівців-аграріїв доведено необхідність проектування педагогічної системи як системи управління НТД студентів. Метою пошукового етапу експерименту (1996-1998 рр.) була розробка концепції дослідження. На підґрунті з’ясування теоретико-методологічних засад управління навчально-творчою діяльністю студентів розроблено дворівневу ПТУНТД і спроектовано відповідний комплекс дидактичних засобів управління НТД; встановлено кількісний та якісний склад учасників експерименту. Дисперсійний аналіз результатів досліджень засвідчив позитивні якісні зміни у мотивації студентів експериментальних груп щодо формування їхніх ціннісно-орієнтованих якостей (самосвідомість, самомотивація, самовираження та ін.). Коефіцієнти варіації між максимальним і мінімальним значенням умотивованості відвідування занять в експериментальних та контрольних групах склали відповідно 18,45 % проти 10,38 %. На підставі результатів попередніх досліджень мотиваційного аспекту діяльності розроблено адекватні дидактичні форми управління НТД на макро- та мікрорівнях (ділові та дидактичні ігри в системі активізації НТД; моделі управління самостійною та навчально-дослідною роботою студентів), які враховували зміст майбутньої професійної діяльності фахівців-аграріїв, а також психологічні потреби особистості.

На формувальному етапі експерименту (1998-2004 рр.) було здійснено дослідно-експериментальну перевірку концептуальних положень та гіпотези  щодо науково-методичного забезпечення управління навчально-творчою діяльністю студентів, аналіз проміжних результатів контрольних зрізів під час упровадження дворівневої ПТУНТД. Для проведення експерименту було відібрано експериментальні та контрольні групи студентів. В експериментальних групах: ЕГ1 (122 особи), ЕГ2 (116 осіб), ЕГ3 (108 осіб), ЕГ4 (114 осіб) навчальний процес було здійснено за дворівневою ПТУНТД з відповідним варіативним НМЗ. Викладачам ВНАЗ, які мали здійснювати підготовку студентів за ПТУНТД, були надані науково-методичні матеріали (положення, рекомендації, методичні вказівки щодо організації педагогічної технології управління НТД), проведено семінари та майстер-класи. Формувальний експеримент характеризувався варіативністю, що передбачало перевірку таких моделей УНТД: модель «А» (група ЕГ1) – базувалася на положенні, за яким провідним компонентом у ПТУНТД була науково-дослідна робота студентів; модель «В» (група ЕГ2) – визначальним компонентом ПТУНТД була колективна аудиторна робота студентів в умовах управління НТД; модель «С» (група ЕГ3) – головним компонентом ПТУНТД була позааудиторна робота студентів в умовах самоуправління НТД; модель «D» (група ЕГ4) – характеризувалася комплексним підходом, що забезпечував процеси управління, самоуправління та співуправління НТД студентів за ПТУНТД. Формувальний експеримент було спрямовано на забезпечення етапів дворівневої ПТУНТД: мотиваційно-орієнтувального, планувально-творчого, організаційно-перетворювального (креативно-розвивального), творчого саморозвитку (рефлексивно-творчого).

Реалізація мотиваційно-орієнтувального етапу ПТУНТД вимагала коригування змісту як аудиторної, так і позааудиторної роботи студентів на основі формування потреб у НТД, розвитку процесів самоуправління, активізації інноваційної діяльності майбутнього фахівця-аграрія. Аудиторну роботу студентів (мікрорівень), передусім, було спрямовано на планування навчально-творчої діяльності, організацію стратегії самоуправління НТД. На всіх етапах управління НТД упроваджувалися активні форми навчання (дискусії, диспути, конференції, рефлексивно-інноваційні методи аналізу дидактичних ситуацій тощо). Макрорівень передбачав реалізацію системи позааудиторних заходів на основі широкої інформаційно-роз’яснювальної роботи. До цієї діяльності були залучені органи студентського самоврядування, керівники наукових гуртків, куратори академічних груп, відповідальні за культурно-виховну роботу (редактори стіннівок, організатори туристичних зльотів, керівники художньої самодіяльності та інші). У підсумку мотиваційно-орієнтувальний етап засвідчив позитивну динаміку розвитку потреб студентів до творчості, їхніх мотивів стосовно навчально-творчої діяльності, інтересу до творчої професійної діяльності, що в подальшому позначилося на сформованості орієнтованої основи самоуправління НТД студентів усіх експериментальних груп.

На планувально-творчому етапі ПТУНТД основну роботу було зосереджено на формуванні системи знань, умінь та навичок студентів щодо самопланування навчально-творчої діяльності. Для цього на мікрорівні застосовувалися технологічні картки-пам’ятки, що поєднували інформаційні, дидактичні та організаційні аспекти за кредитно-модульними програмами. Основними дидактичними засобами планування НТД були навчальні модулі, стендова інформація, методичні рекомендації для самостійної роботи, електронні посібники, плани-графіки проведення наукових заходів та ін. Планування НТД на макрорівні здійснювалося через надання студентам інформації на основі індивідуальних навчальних планів, проблемних лекцій, творчих зустрічей з науковцями, виховних заходів студентського самоврядування та ін. Ефективними, з точки зору активізації планувальної роботи студентів, були творчі зустрічі з провідними науковцями та спеціалістами сільськогосподарських підприємств. Результатом планувально-творчого етапу стало формування індивідуальної стратегії самоуправління НТД студентів на основі планування робочого часу, вибору форм і методів навчання та контролю.

На організаційно-перетворювальному етапі ПТУНТД здійснювалося формування у студентів навичок самоорганізації навчально-творчої діяльності. Для цього на мікрорівні ми застосовували форми самоорганізації НТД студентів, що передбачають розвиток продуктивного мислення шляхом генерації нестандартних ідей (творчі завдання рівневої складності, індивідуальні навчально-дослідні завдання, семінарські заняття в активній формі, презентації творчих проектів, дискусії, диспути, круглі столи, ділові і дидактичні ігри та ін.). Проміжний аналіз результатів опитування студентів з питання методичного забезпечення організації НТД показав, що вони не завжди можуть реалізувати свої потреби у змаганні. Тому їм було запропоновано низку дидактичних ігор: «Брейн-ринг», «Що?Де?Коли?», «Конкурс КВК» та ін. З метою посилення творчої спрямованості майбутньої професійної діяльності фахівців-аграріїв були організовані факультативні заняття: «Аграрний менеджер – професія творча», «Творчість в умовах сільськогосподарського виробництва». На макрорівні для озброєння студентів знаннями з основ навчально-дослідної роботи використано методичні рекомендації до організації НДРС. При цьому студенти залучалися до систематичної наукової роботи, брали участь у предметних олімпіадах, творчих екскурсіях до передових господарств, наукових конкурсах, конференціях, семінарах та ін. Враховуючи необхідність розвитку лідерських здібностей керівників і спеціалістів сільськогосподарського виробництва, було започатковано освітню студію «Школа молодого лідера», яка приваблювала студентів різних курсів можливістю реалізувати потреби в керівній діяльності. З метою формування автодидактичних та інноваційних якостей майбутніх фахівців-аграріїв студенти залучалися до спільного проведення наукових і просвітницьких заходів через участь у роботі наукового центру дидактики менеджмент-освіти.

Реалізація етапу творчого саморозвитку передбачала формування багаторівневої рефлексивної моделі самоконтролю, самоаналізу та саморегулю-вання у процесі управління навчально-творчою діяльністю студентів. На мікрорівні основними формами НТД були: модульні контрольні роботи; тестування; дидактичні та рольові ігри; вікторини; круглі столи; тематичні кросворди; навчально-наукові конкурси та ін. З урахуванням потреб студентів у творчості розроблено систему поетапного контролю НТД за ігровим методом, що включає дидактичні ігрові форми вхідного, поточного, проміжного, підсумкового та позатермінового контролю. Активна участь студентів у здійсненні ігрових форм контролю НТД сприяла формуванню їхніх автодидактичних здібностей (саморефлексії, організації зворотного зв’язку, розробки моделей саморегулю-вання та саморозвитку тощо). На цьому етапі запроваджено форми і методи самооцінювання НТД (тестові завдання в електронній формі, ситуаційні вправи, індивідуальні навчально-дослідні завдання), що спонукали студентів до рефлексивної поведінки і, як результат, сприяли таким процесам НТД, як: самопізнання, самовизначення, самоаналіз, саморегулювання. На макрорівні етап творчого саморозвитку було реалізовано різними дидактичними формами (наукові семінари, звіти виробничих практик та стажування, наукові конкурси, захисти творчих наукових проектів та ін.). Така організація вимагала від студентів прояву якостей наукового обґрунтування творчих проектів; уміння складати програми наукових заходів; захищати творчі ідеї; розробляти програми оптимізації систем. Аналіз результатів НТД на цьому етапі засвідчив, що в процесі самоорганізації та саморозвитку студенти набувають досвіду самовдосконалення структури НТД, що визначається вміннями фіксувати в узагальненому вигляді навчальну інформацію, аналізувати творчі ситуації й розв’язувати їх на основі оцінно-ситуаційного підходу, обирати оптимальні методи, форми та прийоми самоуправління НТД.

У процесі варіативного експерименту доведено, що оптимальний вплив на сформованість творчого досвіду майбутніх фахівців-аграріїв забезпечується моделлю «D», про що свідчить позитивна динаміка всіх критеріальних показників навчально-творчої діяльності. Разом із цим, інші моделі довели свої переваги у забезпеченні функціональних завдань за окремими критеріями.

Аналіз тенденцій якісних змін рівня сформованості творчого досвіду в динаміці (від бакалаврів до магістрів) показав, що абсолютні показники приросту загального показника сформованості творчого досвіду (ЗПТД) для експериментальних груп збільшуються на 0,54 бали, а для студентів контрольних груп – на 0,37 бали; ефективність приросту ЗПТД у відносних показниках для студентів експериментальних груп склала 45,9 %. На рис. 2 наведено гістограму розподілу студентів за рівнем сформованості професійно-творчої компетентності, аналіз якої засвідчив істотне збільшення питомої ваги студентів експериментальних груп, діяльність яких знаходиться на рівні особистісно-розвивального компоненту (16,5 % проти 7,3 %).

                        

         Рис. 2. Гістограма розподілу студентів ВНАЗ за рівнем сформованості

         їхньої професійно-творчої компетентності  

Якісний аналіз результатів довів, що у студентів на рівні сформованості цього компоненту превалюють навички саморозвитку (починається формування нової – вдосконаленої мотиваційної структури, що створює передумови для повторного циклу самоуправління НТД). У табл. 1 наведено узагальнюючі показники ефективності ПТУНТД за результатами її апробації у різних ВНАЗ України. У середньому відзначено підвищення: навчально-творчої активності студентів (визначається коефіцієнтом творчої активності (КТА) – на 25 %; рівня сформованості творчого досвіду (ЗПТД) – на 20,3 %; успішності – на 9,6 %; міцності знань – на 16,2 %; умотивованості НТД – на 15,6 %; продуктивності навчання – на 28,8 %. Загальна ефективність дворівневої ПТУНТД від її упровадження склала 23 %.

З метою визначення впливу дидактичних факторів на сформованість творчого досвіду студентів було здійснено регресійно-кореляційний аналіз. Отримано такі рівняння регресії залежності рівня сформованості творчого досвіду (Узптд), міцності знань (Умцн), продуктивності навчання (Упр) та успішності (Уусп )  студентів від факторної ознаки – активності НТД:

Узптд = 1,961438 + 1,193339 Х1 ,    (2 );       Умцн = 0,318676  + 0,675061 Х2 ,   (3 ); 

Упр =   0,458424 + 0,680747 Х3 ,  (4 );       Уусп = 3,954102  +  0,608983 Х4 .   (5 ).

Отримані коефіцієнти регресії доводять, що всі зазначені результативні показники суттєво залежать від творчої активності студентів. Достовірність наведених вище регресійних моделей оцінено за критерієм Фішера.


Таблиця 1

Аналіз результатів фахової підготовки кадрів аграрного профілю за дворівневою ПТУНТД

та традиційною системою навчання (ТСН) у ВНАЗ України

ВНЗ України  аграрного

профілю

Освітньо-кваліфіка-ційний

рівень

Коефіцієнт

творчої

активності

(КТА)

Рівень сформованості творчого досвіду

(ЗПТД), бали

Середня

успішність, бали

Коефіцієнт   міцності

знань (через рік після іспиту)

Умотивованість НТД на аудиторних заняттях,%

Коефіцієнт продуктивності навчання

ПТУНТД

ТСН

ПТУНТД

ТСН

ПТУНТД

ТСН

ПТУНТД

ТСН

ПТУНТД

ТСН

ПТУНТД

ТСН

НАУ України

спеціаліст,

магістр

0,75

0,60

2,90

2,40

4,44

4,11

0,85

0,74

77,2

67,2

0,96

0,75

СНАУ

магістр

0,72

0,57

2,84

2,35

4,37

4,01

0,80

0,68

71,4

61,5

0,97

0,74

ХНАУ

бакалавр,

спеціаліст, магістр

0,76

0,58

2,94

2,30

4,49

4,04

0,83

0,72

75,4

65,3

0,96

0,75

ХНТУСГ

бакалавр,

спеціаліст

0,75

0,60

2,79

2,31

4,52

4,15

0,81

0,69

72,6

62,1

0,99

0,77

ЧДІЕУ

бакалавр,

спеціаліст

0,66

0,54

2,74

2,27

4,35

4,03

0,76

0,67

78,4

68,8

0,87

0,68

ДДАУ

спеціаліст

0,64

0,52

2,75

2,28

4,36

3,97

0,75

0,65

80,9

71,0

0,93

0,72

ПДАА

спеціаліст

0,68

0,55

2,72

2,29

4,41

4,05

0,73

0,64

75,6

64,7

0,90

0,70

ЛНАУ

бакалавр,

спеціаліст

0,67

0,53

2,81

2,33

4,55

4,10

0,82

0,71

74,1

63,4

0,95

0,73

В середньому

0,70

0,56

2,81

2,31

4,44

4,05

0,79

0,68

75,70

65,50

0,94

0,73

Ефективність ПТУНТД, %

25,0

21,6

9,6

16,2

15,6

28,8


Проведений кореляційний аналіз засвідчив, що результативні ознаки (рівень сформованості творчого досвіду, міцність знань, продуктивність навчання) корелюють з творчою активністю студентів такими коефіцієнтами парної кореляції: Кк = 0,74, 0,75, 0,67, відповідно. При цьому між усіма факторами існує тісний зв’язок, оскільки абсолютне значення коефіцієнтів кореляції (Кк) більше 0,7.

Аналіз кількісних і якісних показників самостійної та індивідуальної роботи студентів засвідчив, що середній коефіцієнт самостійності за дворівневою ПТУНТД склав 0,75, що на 22,9 % перевищує аналогічний показник за традиційною методикою навчання (0,61). Середнє значення коефіцієнта індивідуалізації збільшилося – з 0,55 до 0,7 (27,3 %). За результатами регресійно-кореляційного аналізу досліджуваного процесу результуючі ознаки (рівень сформованості творчого досвіду, міцність знань, продуктивність навчання) корелюють з факторною (рівень самостійності та індивідуалізації НТД студентів) такими коефіцієнтами парної кореляції: Кк = 0,96, 0,85, 0,73, відповідно.

Метою контрольного етапу (2004-2008 рр.) була інтегративна обробка результатів педагогічного експерименту, систематизація даних, їх узагальнення та розробка на цій основі комплексу науково-методичного забезпечення управ-ління НТД студентів ВНАЗ на прикладі професійно-орієнтованих навчальних дисциплін. Результати експерименту засвідчили, що залишкові знання студентів, які навчалися за дворівневою ПТУНТД, складали через рік у середньому 78 %, а у студентів, що працювали за традиційною методикою – 67 %. За методикою багаторівневого тестування визначено тісну кореляційну залежність міцності знань студентів від їх початкового рівня засвоєння навчальної інформації. Оцінюючи креативні та оргдіяльнісні якості, викладачі засвідчили значно ширший діапазон їх рівня розвитку у студентів експериментальних груп. Наприклад, планувальна діяльність студентів експериментальних груп харак-теризувалася вміннями розробляти і коригувати індивідуальну стратегію само-управління НТД із визначенням ієрархії цілей досягнення освітнього результату. При цьому студенти контрольних груп, частіше всього, обмежувалися лише вибором мети індивідуального завдання та напряму її реалізації.

Аналіз застосування ігрових методів навчання довів можливість використання дидактичних ігор як дієвої форми активізації НТД студентів та її контролю. Результати педагогічного експерименту засвідчили, що за цих умов, крім вирішення питань дидактичного характеру, великого значення набуває реалізація виховних компонентів у процесі формування соціального досвіду. За підсумками опитування студентів, більше 90 % з них вважають ігрову форму контролю знань корисним дидактичним і виховним елементом НТД.

Результатами контрольного етапу експерименту підтверджено наявність високого рівня сформованості професійно-творчої компетентності студентів експериментальних груп.

Висновки

У дисертації наведено теоретико-методичне узагальнення та практичне вирішення проблеми управління навчально-творчою діяльністю студентів вищих навчальних аграрних закладів, спрямованої на формування професійно-творчої компетентності фахівців аграрної сфери. Вивчення стану досліджуваної проблеми свідчить про її актуальність та недостатню розробленість у теорії професійної аграрної освіти, що зумовлюється суспільним запитом на  підготовку творчо обдарованих кадрів аграрного профілю, необхідністю розробки і впровадження теоретичних та методичних основ управління навчально-творчою діяльністю студентів, відсутністю системних досліджень з цього напряму в Україні, що підтверджується низкою суперечностей. Досягнута мета дисертаційного дослідження, виконані завдання та підтверджена гіпотеза стали підґрунтям для формулювання загальних висновків.

1. Проведений теоретичний аналіз наукових джерел із проблеми дослідження довів, що навчально-творча діяльність є видом навчальної діяльності, яка являє собою цілеспрямовану високомотивовану комбінаторну діяльність студентів, призначену для вирішення навчально-творчих завдань, що призводить до розвитку творчої професійної компетентності майбутніх фахівців аграрного профілю. НТД спрямована на формування як зовнішнього (предметні знання) так і внутрішнього (творчі якості студента на підґрунті засвоєних способів дій та операцій, процесів саморозвитку особистості) змісту діяльності в освітній галузі. Навчально-творча діяльність розглядається як об’єкт управління за умов цілеспрямованого впливу на неї творчої особистості суб’єкта педагогічної системи відповідно до вимог цілісності, науковості та безперервності професійної підготовки фахівців.

Структурно-функціональний аналіз навчально-творчої діяльності дозволив з’ясувати, що структура НТД визначається такими складниками: мотиваційно-ціннісний (потреби, мотиви, інтереси); програмно-цільовий (загальна мета, часткові цілі, завдання); операційно-діяльнісний (дії, операції); компонент, що віддзеркалює результат НТД (творчий освітній продукт) і характеризується такими функціями: мотиваційно-орієнтувальною; гносеологічною; відтворюваль-ною; контрольно-рефлексивною; перетворювальною.

2. Аналіз специфіки виробничої діяльності фахівців аграрної сфери різних професійних груп довів, що їм доводиться управляти не лише процесами (технологічними, економічними, технічними та ін.), але й керувати людьми (виробничими колективами бригад, ферм, цехів, відділків та ін.). При цьому з’ясовано, що специфічною ознакою виробничої діяльності фахівців аграрного профілю є її чітко виражений творчий управлінський характер. Це положення доводить необхідність формування у майбутніх фахівців аграрної сфери творчого управлінського досвіду як освітнього результату. Розгляд структури творчої особистості фахівця аграрної сфери на основі компетентнісного підходу дав змогу визначити його професійні якості: творча спрямованість, здатність до управління, самоуправління та саморозвитку, комунікативність, лідерські здібності. На цій основі розроблено модель професійно-творчої компетентності фахівця аграрної сфери як творчої особистості з визначенням таких її компонентів: емоційно-ціннісного; когнітивного; діяльнісного; особистісно-розвивального.

3. Концепція управління навчально-творчою діяльністю студентів ВНАЗ ґрунтується на системному, управлінському та технологічному підходах. Концептуальними положеннями стосовно управління НТД студентів є: розгляд педагогічної системи як ієрархічної системи управління НТД; упровадження управлінських функцій в освітнє середовище на макро- та мікрорівні; розробка дворівневої педагогічної технології управління НТД в умовах застосування відповідного науково-методичного забезпечення. Реалізація запропонованої концепції передбачає поступовий перехід від управління до співуправління та самоуправління НТД студентів на основі здійснення функцій мотивації, планування, організації, контролю та аналізу, регулювання. Концептуальна модель системи управління НТД студентів як майбутніх фахівців аграрної сфери визначається такими складниками: мотиваційно-цільовий блок; змістовний блок; блок особистих якостей студентів; управлінський блок; процесуальний блок; блок, що віддзеркалює результат професійної підготовки. Модель реалізується в умовах організації творчого освітнього середовища, високого рівня інформаційно-дидактичного забезпечення і технологізації навчального процесу.

4. Використання функціонального та управлінського методологічних підходів до вирішення проблеми дослідження дозволило дійти висновку щодо змісту поняття «управління навчально-творчою діяльністю» як цілеспрямованого технологічного процесу функціонального впливу на НТД з боку викладача, студента та дидактичних засобів, що включає елементи управління, співуправління та самоуправління з метою формування професійно-творчої компетентності майбутніх фахівців-аграріїв. Процес управління НТД здійснюється за такими функціональними етапами: мотиваційно-орієнтувальним, планувальним, організаційно-перетворювальним, контрольно-аналітичним, регулювальним. Мотиваційно-педагогічні умови управління навчально-творчою діяльністю студентів визначаються такими положеннями: вивчення викладачем психологічної структури особистості студента і формування на цій основі відповідних потреб до НТД; організація творчого освітнього середовища; «суб’єкт-суб’єктна» співпраця викладача і студента на мікрорівні; залучення студентів до співуправління навчально-виховним процесом на макрорівні; організація самоуправління НТД студентів; інформаційне забезпечення управління НТД; реалізація педагогічної творчості.

На підставі наведених вище положень розроблено кібернетичну, мотиваційну, структурно-функціональну та математичну моделі управління НТД. Кібернетична модель включає: системні елементи (цілі НТД, суб’єкт та об’єкт управління НТД, творче освітнє середовище і дидактичні процеси, результат НТД); управлінські функції; зв’язки управління. Мотиваційна модель ґрунтується на різноманітних формах активізації НТД студентів з урахуванням психологічної структури особистості. Структурно-функціональну модель розроблено у вигляді семантичної мережі, початковими вершинами якої є вимоги освітньо-кваліфікаційних характеристик та освітньо-професійних програм, а завершальною вершиною – сукупність критеріїв професійно-творчої компе-тентності майбутніх фахівців-аграріїв. Математична модель управління НТД описує процес формування творчого досвіду студентів і являє собою нелінійну параболічну залежність за постійно зростаючою логарифмічною функцією.

5. Аналіз взаємозв’язків між суб’єктом і об’єктом управління НТД на емпіричному рівні дозволив визначити закономірності управління НТД, які пов’язані з компонентами педагогічної системи і відображають її гнучкість у застосуванні найбільш ефективних методів, форм та засобів управлінського впливу відповідно мети та умов НТД (закономірності цілей, змісту, технологій, методів, форм та системи контролю за НТД). Дослідження наукових закономір-ностей дало можливість сформувати систему принципів управління, втілення яких дозволяє вирішити завдання функціонального впливу на НТД студентів: оптимального співвідношення управління, співуправління та самоуправління НТД; відповідності методів управління НТД психологічній структурі творчої особистості; децентралізації педагогічного впливу; оптимального застосування методів управління НТД в умовах індивідуальної та колективної творчості.

На підставі визначення закономірностей і принципів управління навчально-творчою діяльністю обґрунтовано педагогічну систему ВНАЗ, яку представлено як систему управління, системоутворювальним фактором якої у статиці є мета НТД, а у динаміці – управління та самоуправління НТД. Пропонована педагогічна система є інтегративною структурою, об’єктом управління якої виступає навчально-творча діяльність в умовах суб’єкт-суб’єктної взаємодії викладачів і студентів. Педагогічна система управління НТД охоплює підсистеми мотивації та планування, організації та координації, контролю та аналізу, регулювання та інформатизації, які в єдності забезпечують технологізацію процесу формування професійно-творчої компетентності фахівців-аграріїв та її інноваційний розвиток.

6. На основі з’ясування теоретико-методологічних засад вирішення проблеми дослідження розроблена дворівнева педагогічна технологія управління навчально-творчою діяльністю студентів (макро- та мікрорівні), яка являє собою цілісну систему взаємопов’язаних технологічних етапів, що визначають функціональний вплив на НТД студентів засобами управління та самоуправління і в єдності забезпечують процес формування професійно-творчої компетентності фахівців аграрної сфери. Дворівнева ПТУНТД на макрорівні (етапи: мотиваційно-орієнтувальний; планувально-творчий; організаційно-перетворю-вальний; творчого саморозвитку) організовується керівництвом університету, органами студентського самоврядування, науковими громадськими організа-ціями, а на мікрорівні (етапи: мотиваційно-орієнтувальний, планувально-творчий, креативно-розвивальний, рефлексивно-творчий) реалізується викла-дачем на основі педагогічного впливу в умовах активізації НТД студентів з вивчення навчальної дисципліни. Запропонована педагогічна технологія забезпечує технологізацію розвитку досвіду діяльності студентів від репродуктивних рівнів до продуктивних і творчих. При цьому забезпечується перехід від прямого управління до співуправління та самоуправління НТД студентів.

Реалізація дворівневої ПТУНТД на мікрорівні здійснюється з урахуванням таких організаційно-педагогічних умов: створення системи мотиваційного забезпечення;  визначення цілей НТД і розробка кредитно-модульних програм; обґрунтування дидактичних методів, форм та засобів управління НТД; підготовка науково-методичного забезпечення; організація творчого освітнього середовища; моніторинг якості підготовки фахівців відповідно цільової функції. На макрорівні дворівнева ПТУНТД передбачає активне використання у навчально-виховному процесі таких організаційних форм управління НТД, як методологічні семінари, освітні студії, наукові громадські організації.

7. Розроблено та впроваджено комплекс науково-методичного забезпе-чення управління НТД студентів, що включає: дворівневу ПТУНТД, методи, форми та засоби управління НТД на макро- та мікрорівнях, підручники, навчальні посібники та методичні рекомендації. В умовах дворівневої ПТУНТД запропонована модель управління самостійною та індивідуальною роботою студентів, у процесі реалізації якої гнучке управління НТД поступово переходить у самоуправління і чинить позитивний вплив на формування творчого досвіду студентів. З метою розвитку у фахівців-аграріїв навичок дослідницького рівня обґрунтовано адаптивну систему управління навчально-дослідною роботою студентів, яка діє під час навчання (мікрорівень) і в позааудиторний час (макрорівень). Провідне місце в управлінні НТД студентів повинні займати ігрові методи, які є ефективними засобами формування творчого професійного досвіду фахівців аграрної сфери. На цій основі запропоновано систему поетапного контролю знань з використанням ігрових методів, які відповідають змісту освіти та віддзеркалюють функції виробничої діяльності фахівців-аграріїв. Реалізація цієї системи здійснюється на всіх етапах вхідного, поточного, проміжного, підсумкового та відстроченого контролю.

Дослідження мотиваційних чинників творчої активності студентів дозволило визначити, що вагомим фактором активізації НТД є залучення майбутніх фахівців до безпосереднього управління навчальним заняттям. Для цього пропонується використання в навчальному процесі семінарських занять в активній формі, методологічних семінарів, освітніх студій. На основі аналізу результатів педагогічного експерименту доведено, що ефективне функціонування дворівневої ПТУНТД можливе за умов розробки дієвого механізму координації між мікро- та макрорівнями управління НТД. З цією метою створено громадську організацію науковий центр дидактики менеджмент-освіти, який координує процес управління НТД студентів на рівні їхньої навчальної, науково-дослідної та креативно-пошукової діяльності.

8. За результатами багаторівневого педагогічного експерименту визначено позитивний вплив науково-методичного забезпечення управління НТД в умовах дворівневої ПТУНТД як на пізнавальну активність студентів, так і на кінцевий показник – рівень сформованості їхньої професійно-творчої компетентності. Аналіз результатів професійної підготовки фахівців аграрної сфери за дворівневою ПТУНТД і традиційною системою навчання у восьми ВНАЗ дозволив висновити:

а) характер умотивованості відвідування занять студентами за дворівневою ПТУНТД відрізняється від аналогічного показника за традиційною системою навчання більшою зацікавленістю перших (на 15,6 %) працювати регулярно й інтенсивно протягом семестру, що доводить зміну мотивації студентів, яка позитивно впливає на психологічний бік НТД. За підсумками навчання кількість індивідуальних консультацій студентів експериментальних груп  у порівнянні з контрольними зросла вдвічі, що свідчить про підвищення їхньої пізнавальної активності у процесі творчого спілкування;

б) аналіз тенденцій якісних змін рівня сформованості творчого досвіду студентів (від бакалаврів до магістрів) засвідчив, що абсолютні значення цього показника збільшуються для експериментальних груп на 0,54 бали, а для студентів контрольних груп – на 0,37 бали. Ці дані підтверджують гіпотезу про те, що організація навчального процесу в системі управління НТД призведе до постійного творчого професійного зростання фахівців-аграріїв, яке відбувається більш швидкими темпами, ніж при традиційній системі навчання;

в) аналіз гістограм розподілу студентів за рівнем сформованості їхньої професійно-творчої компетентності довів збільшення питомої ваги студентів експериментальних груп порівняно з контрольними (16,5 % проти 7,3 %), діяльність яких знаходиться на рівні особистісно-розвивального компоненту. Загальний коефіцієнт самостійності та індивідуалізації НТД студентів експериментальних груп склав 0,725, що на 25 % перевищує аналогічний показник контрольних груп.

г) кореляційно-регресійний аналіз динамічних рядів досліджуваного процесу довів тісний зв’язок між рівнем сформованості творчого досвіду, міцністю знань, продуктивністю навчання студентів та їхньою творчою активністю, що підтверджується коефіцієнтами парної кореляції (0,74, 0,75, 067), а також відповідними коефіцієнтами регресії та детермінації. Цей висновок підтверджує гіпотезу щодо необхідності створення творчого освітнього середовища як фактора впливу на формування творчої особистості фахівця-аграрія;

д) за відгуками керівників аграрних підприємств, студенти експериментальних груп у процесі проходження виробничих практик і стажування продемонстрували наявність творчих здібностей у вирішенні виробничих завдань. При цьому термін професійної адаптації студентів експериментальних груп скоротився удвічі;

є) загальна ефективність дворівневої ПТУНТД від її впровадження у восьми ВНАЗ склала 23 %. При цьому відзначено підвищення: навчально-творчої активності студентів (на 25 %); рівня сформованості їхнього творчого досвіду (на 20,3 %); міцності знань (на 16,2 %); умотивованості НТД студентів (на 15,6 %); продуктивності навчання (на 28,8 %). Аналіз упровадження дворівневої ПТУНТД засвідчив, що 77 % студентів віддають перевагу навчанню за новою технологією.

Очікуваними соціально-економічними наслідками впровадження НМЗ управління НТД студентів у ВНАЗ можуть бути: інтенсифікація навчального процесу, підвищення продуктивності та якості підготовки фахівців (на основі систематичності засвоєння навчального матеріалу студентами, встановлення дієвого зворотного зв’язку, ефективності контролю НТД, покращення умов мотивації учасників навчально-виховного процесу), підвищення рівня адаптації майбутніх фахівців-аграріїв до сучасних вимог ринку праці.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми управління навчально-творчою діяльністю студентів ВНАЗ. Перспективи подальших наукових досліджень пов`язані з удосконаленням концептуальної моделі підготовки фахівців-аграріїв на основі подальшого теоретико-методологічного та експериментального обґрунтування методів діагностики та розвитку творчих здібностей студентів, механізмів формування їхнього досвіду творчої діяльності за колективною та індивідуально-особистісною моделями навчання, процесів активізації дослідницької діяльності в системі підготовки управлінських кадрів аграрної сфери.

ЗМІСТ дисертації вІДОБРАЖЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ:

Монографії

  1.  Нагаєв В. М. Дидактичні основи формування творчої особистості аграрного менеджера в умовах Болонського процесу : монографія / В. М. Нагаєв / Харк. держ. аграр. ун-т ім. В. В. Докучаєва. – Х., 2006. – 528 с.

Підручники та навчальні посібники з грифом МОНУ

  1.  Бесєдін М. О. Основи менеджменту: оцінно-ситуаційний підхід (модульний варіант) : підручник / М. О. Бесєдін, В. М. Нагаєв. – К. : ЦУЛ, 2005. – 496 с.
  2.  Нагаєв В. М. Менеджмент: теорія, практика, мистецтво (дидактичний аспект) : навч. посібн. / В. М. Нагаєв / Харк. держ. аграрн. ун-т ім. В. В. Докучаєва. – Х., 2001. – 336 с.
  3.  Відкриття власного бізнесу в системі АПК: навч. посібн. / М. Ф. Бойко, Г. Є. Мазнєв, Д. І. Мазоренко, В. М. Нагаєв та ін.]; за ред. проф. Д. І. Мазоренка, Г. Є. Мазнєва. – Х. : ОКО, 2002. – 232 с.
  4.  Нагаєв В. М. Аграрний менеджмент : практикум (модульний варіант) / В. М. Нагаєв. – К. : ЦУЛ, 2004. – 316 с.
  5.  Нагаєв В. М. Конфліктологія : курс лекцій (модульний варіант) / В. М. Нагаєв. – К. : ЦУЛ, 2004. – 192 с.  
  6.  Нагаєв В. М. Методика викладання у вищій школі : навч. посіб. / В. М. Нагаєв. – К. : ЦУЛ, 2007. – 236 с.

Навчальні посібники без грифу

  1.  Нагаєв В. М. Реформування організаційно-правових структур сільськогосподарських підприємств : навч. посіб. / В. М. Нагаєв. – 2-е вид., перероб. і доп. / Харк. держ. аграр. ун-т . – Х., 2002. – 114 с.
  2.  Нагаєв В. М.  Управління сільськогосподарським виробництвом : навч.-метод. посіб. [для студ. спеціальності «Облік і аудит» денної та заочної форм навчання] / Нагаєв В. М., Шиян Н. І., Никоненко С. В. / Харк. держ. аграр. ун-т ім. В. В. Докучаєва. – Х., 2002. – 98 с.
  3.  Нагаєв В. М. Конфліктологія : практикум / В. М. Нагаєв / Харк. держ. аграр. ун-т ім. В. В. Докучаєва.– Х., 2006. – 109 с.
  4.  Нагаєв В. М. Менеджмент : навч. посіб. для студ. спец. «Економіка підприємства» / В. М. Нагаєв, Н. В. Кондратюк / Харк. держ. аграр. ун-т ім. В. В. Докучаєва. – Х., 2008. – 107 с.

Методичні вказівки

  1.  Нагаєв В. М. Основи менеджменту : метод. вказівки до проведення семінарських занять в активній формі для роботи викладачів зі студентами / В. М. Нагаєв / Харк. держ. аграр. ун-т ім. В. В. Докучаєва. – Х., 1998. – 8 с.
  2.  Нагаєв В. М. Управління сільськогосподарським виробництвом : метод. вказівки до проведення практичних занять у формі ділової гри «Проведення зборів, засідань, нарад» / В. М. Нагаєв / Харк. держ. аграр. ун-т ім. В. В. Докучаєва. – Х., 1999. – 29 с.
  3.  Нагаєв В. М. Аграрний менеджмент : методичні вказівки до самостійного  вивчення дисципліни / Нагаєв В. М., Шиян Н. І., Никоненко С. В. / Харк. нац. аграр. ун-т ім. В. В. Докучаєва. – Х., 2003. – 64 с.
  4.  Нагаєв В. М. Управління персоналом : метод. вказівки для самостійного вивчення дисципліни / В. М. Нагаєв, С. В. Никоненко / Харк. нац. аграр. ун-т ім. В. В. Докучаєва. – Х., 2003. – 60 с.
  5.  Нагаєв В. М. Університетська освіта : метод. вказівки до самостійного вивчення дисципліни за кредитно-модульною системою організації навчального процесу / В. М. Нагаєв / Харк. нац. аграр. ун-т ім. В. В. Докучаєва. – Х., 2007. – 32 с.
  6.   Нагаєв В. М. Менеджмент : метод. вказівки до виконання курсового проекту / В. М. Нагаєв, Н. В. Кондратюк / Харк. нац. аграр. ун-т ім. В. В. Докучаєва. – Х., 2009. – 75 с.

Методичні рекомендації

  1.  Нагаєв В. М. Методические рекомендации по использованию рейтинго-вой интенсивной технологии модульного обучения (РИТМ) для работы преподавателей со студентами / В. М. Нагаев / Харьк. госуд. аграр. ун-т им. В. В. Докучаева. – Х., 1996. – 21 с.
  2.  Нагаєв В. М. Методичні рекомендації з проведення підсумкового контролю знань, вмінь та навичок у формі дидактичної гри «Конкурс на знання основ управління сільськогосподарським виробництвом» / В. М. Нагаєв / Харк. держ. аграр. ун-т ім. В. В. Докучаєва. – Х., 1999. – 15 с.
  3.  Нагаєв В. М. Рекомендації по впровадженню модульно-рейтингової технології навчально-творчої діяльності студентів (із дисциплін управлінського циклу) / В. М. Нагаєв / Харк. нац. аграр. ун-т ім. В. В. Докучаєва. – Харків: ХНАУ, 2002. – 76 с.
  4.  Захаренко О. В. Організація навчально-дослідної роботи студентів : рекомендації / Захаренко О. В., Горін М. О., В. М. Нагаєв / Харк. нац. аграр. ун-т ім. В. В. Докучаєва. – Х., 2005. – 48 с.  

Статті у фахових виданнях

  1.  Нагаєв В. М. Педагогічна технологія рейтингово-модульного навчання / В. М. Нагаєв // Педагогіка та психологія : зб. наук. праць ХДПУ ім. Г. С. Сковороди «Напрями наукових досліджень кафедри педагогіки». –  Вип. 4. – Х. : ХДПУ, 1997. – С. 78-79.
  2.   Дмитренко Т. О. Проблеми самоорганізації навчально-творчої діяльнос-ті студентів в умовах використання модульно-рейтингового навчання / Т. О. Дмитренко, В. М. Нагаєв // Педагогіка та психологія : зб. наук. праць ХДПУ ім. Г. С. Сковороди. – Х. : ХДПУ. – 1998. – Вип. 8. – С. 12-16.
  3.  Нагаєв В. М. Модульно-рейтингова технологія навчання як одна з форм організації навчально-творчої діяльності студентів / В. М. Нагаєв, Г. О. Нагаєва // Наукові записки Ніжинського держ. педагогічного інституту  ім. М. В. Гоголя : матеріали міжвуз. наук.–практ. конф. «Проблеми науково-технічної творчості молоді». – Чернігів, Ніжин, 1998. – С. 54-56.
  4.  Нагаєв В. М. Модульно-рейтингова технологія навчання : досвід впровадження / В. М. Нагаєв // Новий колегіум. – № 1. – 1999. – С. 38-39.
  5.  Нагаєв В. М. Оцінювання навчальної діяльності студентів за модульно-рейтинговою технологією навчання / В. М. Нагаєв // Педагогіка і психологія АПН України. – № 3, 2000. – С. 84-88.
  6.  Нагаєв В. М. Досвід використання тестового контролю залишкових знань за модульно-рейтинговою технологією навчання / В. М. Нагаєв // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи : зб. наук. праць. – Х.: ХДПУ, 2001. – Вип. 15. – С. 171-180.
  7.  Нагаєв В. М. Ефективність підготовки кадрів за модульно-рейтинговою технологією. Проблеми розробки та впровадження модульної системи професійного навчання «Модуль-2001» / В. М. Нагаєв // Проблеми сучасного мистецтва і культури : зб. наук. праць. – К. : Науковий світ, 2001. – С. 255–261.
  8.  Нагаєв В. М. Управління навчально-творчою діяльністю студентів: модульно-рейтинговий підхід / В. М. Нагаєв // Наукові записки Кіровоградського ДПУ ім. В. Винниченка : зб. наук. праць. – Вип. 46. – Кіровоград: РВЦ КДПУ, 2002. – С. 35-40.
  9.  Нагаєв В. М. Проектування структури рейтингової оцінки  навчально-творчої діяльності студентів при використанні модульно-рейтингової технології навчання / В. М. Нагаєв // Проблеми інженерно-педагогічної освіти : зб. наук. праць. – № 3. – Харків, 2002. –  С.103-107.
  10.  Нагаєв В. М. Удосконалення процесу підготовки кадрів АПК в системі управління навчально-творчою діяльністю / В. М. Нагаєв // Педагогічні науки : зб. наук. праць СДПУ ім. А. С. Макаренка. – Суми, 2003. – С. 233–243.
  11.  Нагаєв В.М. Ігрові форми контролю навчально-творчої діяльності студентів в системі модульно-рейтингового навчання / В. М. Нагаєв // Теорія та методика навчання та виховання : зб. наук. праць ХНПУ ім. Г. С. Сковороди. –Х., 2004. Вип. 14. – С. 81–87.
  12.  Нагаєв В. М. Дидактичні ігри як засіб формування творчих здібностей аграрних менеджерів / В. М. Нагаєв // Наука і сучасність : зб. наук. праць НПУ ім. М. П. Драгоманова. – К. : Логос, 2004. – Т. № 43. – С. 99–107.
  13.  Нагаєв В. М. Адаптація традиційної рейтингової оцінки до європейської кредитно-трансферної системи / В. М. Нагаєв // Новий колегіум. – 2005.– № 3. – С. 39–44.
  14.  Нагаєв В. М. Система управління навчально-творчою діяльністю менеджерів за кредитно-модульною технологією навчання / В. М. Нагаєв // Теорія і практика управління соціальними системами. –Х.: НТУ „ХПІ”, 2005. – № 2. – С. 33-43.
  15.  Нагаєв В. М. Організація процесу підготовки аграрних менеджерів в системі управління навчально-творчою діяльністю / В. М. Нагаєв // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми : зб. наук. праць ВДПУ ім. М. Коцюбинського. – Київ–Вінниця, 2005. – Вип. 8. – С. 380–388.
  16.  Нагаєв В. М. Школа-семінар молодого лідера у процесі підготовки управлінських кадрів / В. М. Нагаєв // Нові технології навчання : наук.-метод. зб. – К. : Наук.-метод. центр вищої освіти, 2005. Вип. 41. – С.83–88.
  17.  Нагаєв В. М. Впровадження моделі управління навчально-творчою   діяльністю / В.М. Нагаєв // Проблеми освіти : наук.-метод. зб. – К.: Наук.-метод. центр вищої освіти, 2005. – Вип. 42. – С. 125–136.
  18.  Нагаєв В. М. Методика складання модульних програм в системі кредитно-модульної технології / В. М. Нагаєв // Новий колегіум. – Х.,  2006. – № 1.– С. 50–56.
  19.  Нагаєв В. М. Впровадження моделі креативної підготовки управлінських кадрів аграрної освіти / В. М. Нагаєв // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки : зб. наук. праць. – Запоріжжя, 2006. – Вип. 38. – С. 42–48.
  20.  Нагаєв В. М. Управління самостійною та індивідуальною роботою сту-дентів в умовах кредитно-модульної технології / В. М. Нагаєв // Вісник Харків-ської державної академії культури. Вип. 18. – Х. : ХДАК, 2006. – С. 263–272.
  21.  Нагаєв В. М. Дидактичні критерії навчально-творчої діяльності студентів за технологією «менеджмент-освіта» / В. М. Нагаєв // Новий колегіум. – № 1, 2007. – С. 43–51.
  22.  Нагаєв В. М. Моніторинг якості навчально-творчої діяльності студентів при підготовці управлінських кадрів / В. М. Нагаєв // Вісник ЛНПУ ім. Т. Шевченка. – Луганськ, 2006. – № 18 (113). – С. 160–169.
  23.  Нагаєв В. М. Мотиваційні основи самоуправління навчально-творчою діяльністю студентів вищих навчальних агарних закладів / В. М. Нагаєв // Проблеми сучасної педагогічної освіти: Серія «Педагогіка і психологія». – Вип. 15. – Ч. І. – Ялта: РВВ КГУ, 2007. – C. 189-194.
  24.  Нагаєв В. М. Управління якістю підготовки кадрів аграрного профілю за критерієм творчості / В. М. Нагаєв // Теорія і практика управління соціальними системами. – Х. : НТУ «ХПІ», 2007. – № 4. – С. 53-60.
  25.  Нагаєв В. М. Формування творчої особистості в умовах управління науково-дослідною роботою студентів / В. М. Нагаєв // Новий колегіум. – № 3, 2008. – С. 34–44.
  26.  Нагаєв В. М. Проектування педагогічної системи творчого рівня освіти в умовах управління навчально-творчою діяльністю студентів / В. М. Нагаєв // Вища освіта України: Теоретичний та науково-методичний часопис; Тематичний випуск „Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору”. – Додаток 3, том ІІІ (10). – 2008 р. – С. 340-348.  

Статті в інших виданнях, збірниках наукових праць

  1.  Нагаєв В. М. Дидактична гра «Конкурс КВК» як нетрадиційна форма проведення підсумкового контролю знань і розвитку творчої особистості / В. М. Нагаєв // Вісник Харківського художньо-промислового інституту. – Вип. 2. – Х. : ХХПІ, 2000. – С. 41-43.
  2.  Нагаєв В. М. Дидактичні засади формування творчо обдарованої особистості аграрного менеджера / В. М. Нагаєв // Вища школа. – № 1, 2007. – С. 33–42.
  3.  Нагаєв В. М. Управління якістю освітнього процесу під час підготовки менеджерів аграрної сфери / В. М. Нагаєв // Наука і методика. – № 9, 2007. – С.151–158.
  4.  Нагаєв В. М. Організація креативної підготовки фахівців-аграріїв в умовах педагогічної технології «Менеджмент-освіта» / В. М. Нагаєв // Проблеми підготовки фахівців-аграріїв у навчальних закладах вищої професійної освіти : зб. Наук. праць – Кам’янець-Подільський, 2009. – С. 320–322.
  5.  Нагаєв В. М. Аналіз ефективності навчально-творчої діяльності студентів при рейтинговій і традиційній системах навчання / В. М. Нагаєв // Порівняльний аналіз систем вищої освіти : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. – К.: НаУКМА, 1996. – С.227-229.
  6.  Нагаев В. М. Управление учебно-творческой деятельностью студентов как одна из проблем современного высшего образования / В. М. Нагаев // Материалы 2-й украинкой науч.-практ. конф. «Студент и преподаватель». – Симферополь : СГУ, 1996. – С. 213-215.  
  7.  Нагаев В. М. Управление учебно-творческой деятельностью студентов на основе внедрения рейтингово-модульной технологии обучения: научные основы и практический опыт / В. М. Нагаев // Проблемы подготовки специалистов аграрного профиля в условиях реформирования высшего образования и земельных отношений в Украине : сб. матер. ХІ науч.-метод. конф. (Харьков, 25-28. 02.1997 г.). – Х., 1997. – С. 2-11. – Деп. в ГНТБ Украины 16.09.97, № 497 – УК 96.
  8.  Нагаєв В. М. Досвід активізації семінарського заняття / В. М. Нагаєв // Ступенева підготовка фахівців-аграрників: концепція, проблеми, впровадження : зб. матер. ХІІІ  наук.-метод. конф. (Харків, 17-19. 02.1999 р.) / Харк. держ. аграр. ун-т ім. В. В. Докучаєва. – Х., 1999. – С.7-10. – Деп. у ДНТБ України 10.11.99. – № 302 – УК 99.
  9.  Нагаєв В. М. Організація системи дистанційної підготовки кадрів в умовах кредитно-модульної технології навчання / В. М. Нагаєв // Методологічні засади дистанційного навчання : матеріали Міжнар. наук.-метод. конф. (Дніпро-петровськ, 17-18 листопада 2005 р.) – Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. – 33-38 с.
  10.  Нагаєв В. М. Дидактичні основи управління навчально-творчою діяльністю при підготовці аграрних менеджерів / В. М. Нагаєв // Управління якістю підготовки менеджерів : матер. Всеукр. наук.-метод. семінару / Харк. держ. аграр. ун-т ім. В. В. Докучаєва. – Х., 2006. – С. 42-46.
  11.  Нагаєв В. М. Мотиваційні основи самоуправління навчально-творчою діяльністю студентів / В. М. Нагаєв // Наукові читання з педагогічних та соціально-педагогічних проблем : матеріали наук.-практ. конф. (Харків, 14 червня 2007 р. – Х.: ХОГОКЗ, 2007. – С. 33-36.

Тези у збірниках матеріалів конференцій

  1.  Нагаєв В. М. Управление учебно-творческой деятельностью студентов в системе подготовки аграрных менеджеров / В. М. Нагаев // Проблемы  модернизации высшего профессионального образования : материалы междунар. науч.-метод. конф. – (Кострома, 15-16 мая 2003 г.). – Кострома : Изд-во КГСХА, 2003. – Том ІІ. – С. 28–29.
  2.  Нагаєв В. М. Дидактична гра «Що? Де? Коли?» як форма організації навчально-творчої діяльності студентів / В. М. Нагаєв // Наука і освіта 2004 : матеріали VІІ Міжнар. наук.-практ. конф. – Том 43. Сучасні методи викладання. – Дніпропетровськ. – С. 3-4.
  3.  Нагаєв В. М. Методологічні засади розробки технології управління навчально-творчою діяльністю студентів / В. М. Нагаєв // Методологічні питання наукового дослідження в педагогіці та соціальній педагогіці : матеріали теоретико-методол. конф. – Х.: ХНУ. – 2007. – С. 43-45.
  4.  Нагаєв В. М. Технологічні засади управління навчально-творчою діяльністю студентів / В. М. Нагаєв // Управління в освіті : тези доповідей ІІІ-ї Міжнар. наук.-практ. конф. – Львів : Вид-во ДЦ МОНУ. – 2007. – С. 56-57.  
  5.  Нагаєв В. М. Управління якістю підготовки аграрних менеджерів: методологічний аспект / В. М. Нагаєв // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. – (Дніпропетровськ, 27-28 вересня 2007). – Дніпропетровськ, 2007. – С. 92-94.
  6.  Нагаєв В. М. Управління самостійною роботою студентів в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу / В. М. Нагаєв // Професіоналізм педагога в контексті Європейського вибору України : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. – (Ялта, 20-22 вересня 2007 р.).– Ялта.: РВВ КГУ, 2007. – Ч. 1. – С.169-171.

АНОТАЦІЇ

Нагаєв В. М. Теоретичні та методичні основи управління навчально-творчою діяльністю студентів вищих навчальних аграрних закладів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. – Луганський національний університет імені Тараса Шевченка. – Луганськ, 2010.

Дисертаційна робота є теоретико-експериментальним дослідженням проблеми управління навчально-творчою діяльністю (НТД) студентів вищих навчальних аграрних закладів. З’ясовано сутність НТД як об’єкта управління, розроблено модель професійно-творчої компетентності фахівця-аграрія як творчої особистості, науково обґрунтовано концепцію управління НТД студентів. Проведено функціональний аналіз і узагальнено психолого-мотиваційний аспект управління НТД студентів. Здійснено моделювання процесу управління НТД студентів за критерієм сформованості творчого досвіду. Обґрунтовано педагогічну систему як ієрархічну інтегративну модель управління НТД студентів в умовах прямого управління, співуправління та самоуправління. Розроблено дворівневу педагогічну технологію управління НТД студентів на макро- (навчальний заклад) і мікрорівнях (навчальна дисципліна). Обґрунтовано систему дидактичних форм і засобів управління НТД та механізми координації між макро- та мікрорівнями управління. Розроблено комплекс науково-методичного забезпечення управління НТД студентів вищих навчальних аграр-них закладів. Результатами експериментальної роботи доведено ефективність упровадження дворівневої педагогічної технології управління НТД та її науково-методичного забезпечення в процесі професійної підготовки фахівців-аграріїв.

Ключові слова: навчально-творча діяльність, професійно-творча компетентність фахівців аграрної сфери, управління навчально-творчою діяльністю студентів, самоуправління, вищий навчальний аграрний заклад, педагогічна система, дворівнева педагогічна технологія, сформованість творчого досвіду.

Нагаев В. М. Теоретические и методические основы управления учебно-творческой деятельностью студентов высших учебных аграрных заведений. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора педагогических наук по специальности 13.00.04 – теория и методика профессионального образования. – Луганский национальный университет имени Тараса Шевченко. – Луганск, 2010.

Диссертационная работа является теоретико-экспериментальным исследованием проблемы управления учебно-творческой деятельностью (УТД) студентов высших учебных аграрных заведений. Раскрыта сущность учебно-творческой деятельности студентов, которая является видом учебной деятельности и представляет собой целенаправленную высокомотивированную комбинаторную деятельность, предназначенную для решения учебно-творческих задач, что приводит к развитию профессионально-творческой компетентности будущих специалистов аграрной сферы. Учебно-творческая деятельность включает структурные компоненты (мотивационно-ценностный, програмно-целевой, операционно-деятельностный, результирующий) и характеризуется наличием как общеобразовательных (мотивационно-ориентирующая, гносеологическая, воспроизводящая), так и творческих функций (контрольно-рефлексивная, преобразующая, развивающая).

Разработана модель профессионально-творческой компетентности специалиста аграрной сферы, которая включает эмоционально-ценностный, когнитивный, деятельностный и личностно-развивающий компоненты. Научно обоснована концепция управления УТД студентов, в основе которой лежит положение о том, что учебно-творческая деятельность является объектом управления в педагогической системе высшего учебного аграрного заведения на макро- и микроуровнях (макроуровень формирует связи управления УТД в системе «университет-студент», а микроуровень – в системе «преподаватель-студент»). Реализация концепции управленния УТД направлена на повышение уровня сформированости профессионально-творческой компетентности специалиста-агрария.

Раскрыто содержание понятия «управление учебно-творческой деятельностью» как целенаправленного технологического процесса функционального воздействия субъекта педагогической системы на объект – учебно-творческую деятельность посредством реализации постепенного перехода от прямого управления к соуправлению и самоуправлению. Управление УТД представлено системой последовательно реализуемых функций (мотивации, планирования, организации, контроля, анализа, регулирования). Обоснованы мотивационно-педагогические условия управления УТД студентов (формирование потребностей УТД, организация творческой образовательной среды, субъект-субъектные отношения преподавателя и студента, привлечение студентов к соуправлению учебно-воспитательным процессом, организация самоуправления на основе информационного обеспечения) Разработана структурно-функциональная модель управления УТД студентов в форме семантической сети. Предложена математическая модель управления процессом формирования творческого опыта студентов, которая описана логарифмической функцией. При проектировании педагогической системы управления УТД получили развитие дидактические закономерности и принципы. Педагогическая система представлена как иерархическая интегративная модель управления УТД студентов в условиях прямого управления, соуправления и самоуправления, включающая подсистемы мотивации и планирования, организации и координации, контроля и анализа, регулирования и информатизации.

Разработана двухуровневая педагогическая технология управления УТД (ПТУУТД) студентов, которая представляет собой систему взаимосвязанных этапов (мотивационно-ориентировочный, планово-творческий, организационно-преобразующий, творческого саморазвития), обеспечивающих функциональное воздействие на УТД средствами управления и формирование профессионально-творческой компетентности специалистов аграрной сферы. На макроруровне ПТУУТД предусматривает формирование творческого социального опыта будущих специалистов в процессе учебно-воспитательной работы в высшем учебном аграрном заведении, а микротехнология является инвариантом организации УТД студентов на занятиях в процесссе изучения учебных дисциплин. Разработана методика управления самостоятельной и индивидуальной работой студентов на основе децентрализации педагогического воздействия. Предложена дидактическая система управления учебно-исследовательской работой студентов на макро- и микроуровнях. Обоснованы дидактические игровые формы и средства управления УТД. Разработана система поэтапного контроля УТД студентов на основе игрового метода. Для координации управления УТД студентов на микро- и макроуровнях создана общественная организация «Научный центр дидактики менеджмент-образования». На этой основе разработан комплекс научно-методического обеспечения управления УТД студентов высших учебных аграрных заведений.

Для диагностики сформированности профессионально-творческой компетентности будущих специалистов-аграриев предложены критериальные показатели (творческая активность, сформированность творческого опыта, мотивированность УТД, уровень самоуправления) и разработана методика их количественной и качественной оценки. Результатами многоуровневого педагогического эксперимента доказана высокая эффективность научно-методического обеспечения управления учебно-творческой деятельностью студентов в условиях двухуровневой педагогической технологии.

Ключевые слова: учебно-творческая деятельность, профессионально- творческая компетентность специалистов аграрной сферы, управление учебно-творческой деятельностью студентов, самоуправление, высшее учебное аграрное заведение, педагогическая система, двухуровневая педагогическая технология, сформированность творческого опыта.

Naqaev V. M. Theoretical and methodical bases of management educational and creative activities of students at higher educational agrarian establishments. - Manuscript.

The thesis is presented for a of doctor's degree of pedagogical sciences on speciality 13.00.04 – the theory and methods of professional education. – Luhansk national university named after Taras Shevchenko. – Luhansk, 2010.

The thesis is a theoretical and experimental research of the problem to manage educational and creative activities (ECA) of students at higher educational agrarian establishments. The essence of ECA as a management object have been determined. The model of professional and creative competence of an agrarian specialist as a creative person has been elaborated. The conseption of students ECA management have been grounded scientificaly. The functional analysis has been done. Psychological and motive aspect of students ECA management has been summarized. The process of students ECA management according to the criterion of creative experience formation has been modelled. The pedagogical system as an hierarchical and integrative model of students ECA management under the conditions of direct management, mutual management and self-management has been grounded. Two-level pedagogical technology of students ECA management on macro- (an educational establishment) and on microlevels (an educational discipline) has been worked out. The system of didactic forms and means of ECA management and the mechanisms of the coordination between micro- and on macrolevels of management have been grounded. The complex of scientific and methodical provision of students ECA management at higher educational agrarian establishments has been elaborated. The results of the experimental work have proved the effectiveness concerning the introduction of two-level pedagogical technology of ECA management and its scientific and methodical provision during the process of professional training of agrarian specialists.

Keywords: educational and creative activities, professional and creative competence of agrarian specialists, students educational and creative activities management, self-management, higher educational agrarian establishment, pedagogical system, two-level pedagogical technology, creative experience formation.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

54349. Методика вивчення дробових чисел за курсом Математика у 5-6 класах 334 KB
  Організація самостійної діяльності учнів при вивченні дій ззвичайними дробами. ВСТУП Характеристика обовязкових результатів навчальних досягнень при вивченні дробових чисел Основною метою курсу математики 5-6 класів вважається: систематичний розвиток понять числа та вироблення вмінь усно та письмово робити арифметичні операції над числами формувати вміння переводити практичні задачі на мову математики підготовка учнів до вивчення курсів Алгебра€ та Геометрія€. Форми організації усного рахунку Добре розвинені у учнів навики усної...
54350. Методика организации инновационной деятельности в школе 142.5 KB
  Внутренние мотивы таковы: интерес к процессу деятельности интерес к результату деятельности стремление к саморазвитию развитию какихлибо своих качеств способностей. Мотив придает смысл деятельности для человека. Проведение диагностики: Изучение мотивов трудового поведения Ваш творческий потенциал Личностные ориентации педагога Готовность педагога к работе в инновационном режиме наблюдения за работой учителя индивидуальные собеседования дали возможность заинтересовать 76 педагогов нашей школы в участии в инновационной...
54351. Методика створення ігрових зон для першокласників 225.5 KB
  Сюжети ігор дуже різноманітні й відображають реальні умови життя дитини. Народна педагогіка виділяє дві основні групи ігор. Дидактичні гри різновид ігор за правилами. Успіх дидактичних ігор значною мірою залежить від правильного використання в них ігрового обладнання іграшок геометричних фігур природного матеріалу шишок плодів насіння листків тощо.
54352. Вибір учительських методик відповідно до індивідуальних стилів навчання молодших школярів 159 KB
  Ось декілька методів читання які допомагають організувати ефективну роботу учніввізуалів з друкованими текстами. Вчитель розбиває текст на короткі частини об’єднує учнів у пари і дає чіткі пояснення що вони повинні будуть робити. Навчання учніваудіалів Ученьаудіал сприймає світ через призму звуків.
54353. Методика розробки гри-подорожі для молодших школярів у навчальному закладі, як ефективна традиційна форма виховної роботи 106.5 KB
  Місце проведення: ЦДЮТ Дзержинського району Мета: Ознайомити учасників із особливостями форм організації довгострокової гриподорожі для молодшої ланки школярів та сформувати навички проектування їх окремих різновидів. Завдання: Надати учасникам інформацію про різновиди гри –подорожі молодших школярів; Сформувати в учасників навички проектування довгострокової гриподорожі; Показати шляхи практичного застосування отриманої інформації. План...
54354. Методика організації лекційно-семінарських залікових занять в системі особистісного зорієнтованого навчання 82.5 KB
  Щоб учень міг успішно освоїти ці етапи діяльності вчитель повинен перш за все підвищити ефективність і результативність уроку. Не завжди виправдовується поділ навчальної теми і вивчення її по частинах на окремих уроках. Помилка в тому що ми хочемо одержати від своєї роботи миттєвий результат: дали сьогодні урок пояснили новий матеріал а наступного дня вже проводимо опитування перевіряючи як засвоєно нове. Саме тому досвід показує що доцільно планувати і проводити уроки в системі з багаторазовою проробкою учнями всієї теми...
54355. Методология Урока здоровья по профилактике табакокурения в средних общеобразовательных школах 36.5 KB
  Предоставить контакты центров здоровья и обратить внимание слушателей на интернет ресурс http: www. Урок здоровья рекомендуем начать с анонимного анкетирования присутствующих. Ваше выступление на уроке здоровья будет состоять из 3х частей после каждой из которых предполагается показ актуальных видеороликов связывающих части вашей лекции в единое целое.
54356. Методи розв’язування текстових задач 64 KB
  Мета: Узагальнити і систематизувати знання учнів про розв’язування текстових задач вчити розв’язувати задачі за допомогою систем нелінійних рівнянь; формувати навички роботи в групі; залучати дітей до знаходження і розвязання проблем виробничого характеру повязаних із застосуванням математики; виховувати інтерес до математики. Хтось захоплюється проектуванням...
54357. Возникновение и ранние формы славянской культуры. Формирование культуры восточных славян и ее особенности 23.94 KB
  Начало процесса обособления славян из древней индоевропейской общности относят к II тыс. до н.э. В греческих, римских, арабских, византийских источниках начала нашей эры славяне упоминаются под именами венедов, антов, склавинов