65316

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПОДАТКОВОЇ ЗАСТАВИ В УКРАЇНІ

Автореферат

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

З метою забезпечення виконання податкового обов’язку платників податків в Україні на законодавчому рівні визначено право податкової застави. Серед цих пріоритетів всі з яких мають важливе значення особливу увагу приділено податковій реформі покращенню...

Украинкский

2014-07-28

185 KB

3 чел.

PAGE  2

КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ОЛІЙНИК Алла Романівна 

УДК 347.73

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПОДАТКОВОЇ ЗАСТАВИ В УКРАЇНІ

12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право;

інформаційне право

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Запоріжжя – 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному університеті внутрішніх справ

Міністерства внутрішніх справ України.

Науковий керівник –

кандидат юридичних наук

Будько Захар Миколайович,

Інститут права ім. Володимира Сташиса

Класичного приватного університету,

доцент кафедри трудового, земельного та господарського права.

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, доцент

Монаєнко Антон Олексійович,

Класичний приватний університет,

проректор з наукової роботи;

кандидат юридичних наук

Золотарьова Марія Карлівна,

ТОВ «Юридична компанія «Класик»,

провідний юрисконсульт.

Захист відбудеться «21» січня 2011 р. о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 17.127.07 Класичного приватного університету за адресою: 65002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б, ауд. 124.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Класичного приватного університету за адресою: 65002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б, ауд. 124.

Автореферат розісланий «17» грудня 2010 р.

 

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради    Н. О. Армаш


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку податкових відносин в Україні важливого значення набуло формування системи чинників, спрямованих на повне та своєчасне надходження податків і зборів до бюджетів та державних цільових фондів. Сплата податків і зборів в порядку і розмірах, встановлених законом, є загальним обов’язком осіб, закріпленим статтею 67 Конституції України. З метою забезпечення виконання податкового обов’язку платників податків в Україні на законодавчому рівні визначено право податкової застави.

Податкова застава, основною метою якої є захист інтересів бюджетних споживачів існує практично в усіх цивілізованих країнах світу. Вона є запорукою державних гарантій з фінансування видатків на соціальні програми, пенсії, заробітну плату працівників державної сфери утримання державного майна тощо. В Україні податкова застава є способом забезпечення виконання податкового обов’язку платників податків у зв’язку з чим її правове регулювання має відповідати стандартам демократичної держави в цілому, а також стандартам Європейського Союзу.

Сьогодні Європейський Союз та Україна мають спільний кордон і як безпосередні сусіди повинні посилювати свою політичну та економічну взаємопов‘язаність. Розширення дає можливість для України та Європейського Союзу розвивати якомога тісніші відносини, що виходитимуть за рамки співробітництва до поступової економічної інтеграції та поглиблення політичного співробітництва. У зв‘язку з викладеним для України встановлено новий комплексний перелік пріоритетів як в рамках, так і поза рамками «Угоди про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами» від 14.06.1994 року, ратифікованою 10.11.1994 року, що набула чинності 01.03.1998 року
№237/94-ВР. Серед цих пріоритетів, всі з яких мають важливе значення, особливу увагу приділено податковій реформі, покращенню функціонування податкової адміністрації, стягненню та ефективному використанню державних коштів, розвитку та впровадженню систем оподаткування та їх установ відповідно до міжнародних стандартів.

Незважаючи на безумовну важливість податкової застави в системі правового регулювання податкових відносин, у вітчизняній фінансово-правовій науці проблеми правового регулювання податкової застави не отримали належного наукового опрацювання.

На даний час в Україні відсутні спеціальні комплексні дослідження правового регулювання податкової застави. Окремі питання застосування забезпечувальних заходів виконання податкового обов’язку розглянуто в працях науковців України та Російської Федерації: З.М. Будько, О.О. Гогіна, Є.О. Імикшенової, М.К. Золотарьової, М.В. Карасьової, В.В. Кириченко, Ю.О. Крохіної, І.І. Кучерова, М.П. Кучерявенка, О.У. Латипової, О.А. Ногіної, В.В. Стрельникова, К.Ю. Тотьєва, Н.О. Шевельової, О.Є. Якушкіної.

Дослідження застосування податкової застави в контексті реалізації податково-правового примусу як особливого виду державного примусу, застосування якого пов’язано з невиконанням або неналежним виконанням певного виду юридичного обов’язку зумовило необхідність використання робіт С.С. Алексєєва, Д.М. Бахраха, С.М. Братуся, Л.К. Воронової, В.М. Горшеньова, А.Т. Комзюка, О.Е. Лейста, А.О. Монаєнко, П.Є. Недбайла, Н.Ю. Пришви, Є.А. Ровінського, О.Ф. Скакун, Ю.М. Тодики, Р.О. Халфіної та інших науковців.

Слід звернути увагу, що податкова застава в Україні докорінно відрізняється за правовою природою від застави майна як способу забезпечення обов’язку зі сплати податків та зборів у Російській Федерації, незважаючи на спільну мету та подібність у назвах термінів.

Таким чином, досягнутий рівень дослідження правового регулювання податкової застави в Україні слід визнати незадовільним. Ряд проблемних питань не досліджується або ж досліджується недостатньою мірою. До таких питань, зокрема, належать проблеми виникнення та зупинення податкової застави, правове регулювання реєстрації податкової застави, визначення та систематизація прав та обов’язків платників податків і податкового керуючого у період дії податкової застави, проблеми правового регулювання окремих видів реалізації активів за ініціативою податкового органу, що перебувають у податковій заставі, ліквідації активів платників податків у період дії податкової застави, визначення специфіки перевірок стану збереження активів платника податків, на які поширено податкову заставу, а також проблеми захисту прав і законних інтересів платника податків, держави і суспільства в процесі застосування податкової застави.

У зв’язку з цим запропонована робота фактично є систематизованою науковою працею (на рівні дисертації), яка присвячена дослідженню проблематики правового регулювання податкової застави в Україні. Наведені аргументи, поряд з відсутністю окремих дисертаційних досліджень, присвячених правовому регулюванню податкової застави в Україні, вказують на актуальність обраної теми дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проблема оптимізації правового регулювання податкової застави в Україні відповідає необхідності реалізації норм Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення проекту Плану дій «Україна – Європейський Союз» від 12 лютого 2005 року №36-р та Наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо приведення положень проектів нормативно-правових актів з питань оподаткування у відповідність до законодавства Європейського Союзу та вимог положень угод ГАТТ-СОТ» від 4 жовтня 2004 №578, а також п. 9.1 Пріоритетних напрямів наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2006–2010 рр., схвалених Вченою радою Харківського національного університету внутрішніх справ від 12 грудня 2005 р., протокол №5.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в удосконаленні правового регулювання податкової застави в Україні та розробці відповідних висновків, пропозицій з розвитку законодавства в цій галузі. Для досягнення поставленої мети в дисертації були визначені такі завдання:

  •  вивчити поняття і правову природу податкової застави;
  •  дослідити зарубіжний досвід застосування податкової застави;
  •  проаналізувати особливості виникнення податкової застави, її реєстрації, зміни та припинення;
  •  розглянути правову природу активів, що є предметами податкової застави та порядок проведення їх незалежної оцінки з метою подальшої  реалізації;
  •  дати характеристику правових основ реалізації активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, шляхом продажу через підприємства роздрібної та дрібнооптової торгівлі, а також шляхом продажу на цільових  і позабіржових аукціонах;
  •  сформулювати науковий підхід виникнення прав і обов’язків платника податків, а також податкового керуючого у період дії податкової застави;
  •  визначити поняття категорій «правомірна ліквідація активів» та «перевірка стану збереження активів платника податків, що перебувають у податковій заставі»;
  •  розробити пропозиції щодо захисту прав і законних інтересів платників податків та  держави у період дії податкової застави.

Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають в процесі правового регулювання податкової застави в Україні.

 Предметом дослідження є правове регулювання податкової застави в Україні.

 Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети в процесі дослідження використані такі методи: порівняльно-правовий – при зіставленні правового регулювання податкової застави в Україні з нормами зарубіжного законодавства; компаративний – при узагальненні зарубіжного досвіду правового регулювання податкової застави та його порівнянні з практикою застосування вітчизняного податкового законодавства, формулюванні висновків щодо застосування зарубіжного досвіду в законодавстві України (підрозділи 1.1, 1.2); діалектичний – для виявлення об’єктивних передумов законодавчого закріплення податкової застави в Україні (підрозділи 1.1, 3.4); аналізу і синтезу – при дослідженні підстав та умов застосування податкової застави в Україні, реалізації активів, на які поширено податкову заставу та відповідальності за порушення норм податкового законодавства (підрозділи 1.3, 1.4, 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 3.4); логічний – для тлумачення положень законодавства України, а також низки фінансово-правових понять, які визначають правові основи та порядок правового регулювання податкової застави в Україні (підрозділи 1.4, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4); логіко-семантичний – для формулювання поняття категорій «правомірна ліквідація активів» та «перевірка стану збереження активів платника податків, що перебувають у податковій заставі» (підрозділи  3.2, 3.3); статистичний як метод емпіричного дослідження (підрозділ 2.1).

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна роботи полягає в тому, що дисертація в українській юридичній науці є систематизованим комплексним науковим дослідженням правового регулювання податкової застави.

В результаті проведеного дослідження сформульовано низку нових положень, запропонованих та обґрунтованих дисертантом особисто. Наукова новизна знаходить вираження в таких результатах дисертаційного дослідження:

вперше:

  •  визначено поняття категорії «правомірна ліквідація активів», під якою пропонуємо розуміти дію або подію, що має місце в силу природних явищ, часу, виробничого циклу та інших природних чинників, яка впливає на активи платника податків та призводить до припинення їх існування (не включаючи ліквідацію (списання) з погляду економічної ефективності, ліквідацію активів внаслідок обставин непереборної дії (форс-мажорних обставин), ліквідацію активів відповідно до рішень органів державного управління);
  •  визначено поняття категорії «перевірка стану збереження активів платника податків, що перебувають у податковій заставі» як специфічний вид позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання з питань встановлення фактичної (фізичної) наявності у платника податків активів, на які поширено податкову заставу та документального підтвердження їх наявності за правовстановлювальними документами, а також руху за даними бухгалтерського і податкового обліку, що ведеться платником податків, здійснюється на підставі і в порядку, визначеному Державною податковою адміністрацією України;

удосконалено:

  •  науковий підхід виникнення прав і обов’язків  платників податків у період дії податкової застави, а саме: зазначений перелік доповнено обов'язком платника податків відшкодувати витрати, пов'язані з проведенням експертної оцінки активів та організацією їх продажу у випадку погашення податкового боргу у повному обсязі з моменту оприлюднення в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України інформації про склад активів, призначених для продажу, до переходу права власності на такі активи;
  •  обов'язки податкового керуючого у період дії податкової застави, а саме: із зазначеного переліку виключено обов'язок податкового керуючого зареєструвати податкову заставу за умови строку дії такої податкової застави понад десять календарних днів в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України;

дістало подальшого розвитку:

  •  положення щодо виплати заробітної плати співробітникам підприємств агропромислового комплексу в натуральній формі – продукцією власного виробництва, у період дії податкової застави;
  •  теоретичні аспекти встановлення фінансово-правової відповідальності фізичних осіб за порушення норм статті 8 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ щодо обмеження у користуванні та розпорядженні активами, що перебувають у податковій заставі.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати, поряд з науково-теоретичним, мають практично-прикладне значення:

  •  у сфері науково-дослідної діяльності – основні висновки дослідження можуть бути використані для подальшої розробки положень правового регулювання податкової застави;
  •  у правотворчій – в результаті дослідження сформульовано законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III, на підставі якого запропоновано внесення змін до чинного податкового законодавства;
  •  у правозастосовній діяльності – одержані висновки можуть бути використані для вдосконалення практичної діяльності Головного фінансового управління Донецької обласної державної адміністрації (Акт про впровадження від 15 січня 2010 року Головного фінансового управління Донецької обласної державної адміністрації);
  •  у навчальному процесі – матеріали дисертації використовуються в навчальному процесі Донецького університету економіки і права під час викладання курсів «Фінансове право», «Податкове право» і спеціальних курсах (акт про впровадження від 12.01.2010 р.).

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації доповідались на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Запорізькі правові читання» (м. Запоріжжя, 2007 р.), «Дні науки» (м. Запоріжжя, 2007 р.), «Господарсько-правове, цивільно-правове та фінансово-правове забезпечення розвитку сучасної економіки України» (м. Донецьк, 2008 р.), «Запорізькі правові читання» (м. Запоріжжя, 2009 р.), «Господарсько-правове, цивільно-правове та фінансово-правове забезпечення розвитку сучасної економіки України» (м. Донецьк, 2009 р.).

Публікації. Результати дослідження опубліковано в десяти наукових працях, з яких: п’ять статей у фахових виданнях, внесених до переліку ВАКу, п’ять – матеріали науково-практичних конференцій. Загальний обсяг публікацій становить 3,1 д. а.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, дванадцяти підрозділів, висновків, списку використаних джерел і літератури – 264 найменувань, 15 додатків. Загальний обсяг дослідження  становить – 234 сторінки, з яких 209 – основний текст.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано вибір та актуальність теми дослідження, її зв’язок з науковими програмами та планами, визначено ступінь її наукової розробки, об’єкт та предмет, мета та завдання дослідження, аргументована його наукова новизна, сформульовано науково-теоретичні основи роботи, відзначено теоретичне та практичне значення положень роботи, які виносяться на захист, наведено інформацію щодо апробації основних положень дисертації та публікації результатів дослідження.

Розділ 1 «Теоретико-правова характеристика податкової застави в Україні» складається з чотирьох підрозділів і присвячений аналізу досліджень вітчизняних та зарубіжних науковців у сфері правового регулювання податкової застави, правовому регулюванню виникнення та порядку реєстрації податкової застави, реєстрації змін податкової застави та припиненню податкової застави, а також порядок її виключення з державного реєстру застав рухомого майна.

У підрозділі 1.1. «Загальна характеристика податкової застави: поняття, зміст та правова природа» досліджено поняття податкової застави, визначені на законодавчому рівні (Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ та Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» від 18.11.2003 р. за № 1255-IV).

Визначеннями, що містяться у зазначених нормативно-правових актах встановлено, що податкова застава забезпечує виконання податкового, публічного, грошового зобов’язання. Незважаючи на викладене дослідження наукової літератури свідчить про наявність зобов’язальної концепції в податковому праві, яка визначає, що:

  •  податкова застава є одним із способів забезпечення виконання податкового обов’язку;
  •  податкова застава є тимчасовим примусовим заходом держави, спрямованим на забезпечення належного виконання податкового обов’язку зі сплати податків і зборів до бюджетів та державних цільових фондів.

Зміст податкової застави в Україні обумовлено пунктом 8.1 статті 8  Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року №2181-ІІІ, який визначає, що активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу з метою захисту інтересів бюджетних споживачів і забезпечується імперативним методом фінансово-правового регулювання (право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення).

Визначено, що правова природа податкової застави полягає у суспільно-необхідній поведінці платників податків щодо своєчасної сплати податків і зборів до бюджетів всіх рівнів та державних цільових фондів у повному обсязі.

Досліджено першу появу права податкової застави в Україні та співвідношення категорій «застава» та «податкова застава».

Визначено, що вперше податкову заставу в України було запроваджено Указом Президента України «Про заходи щодо підвищення відповідальності за розрахунки з бюджетами та державними цільовими фондами» від 4 березня 1998 року № 167/98 з метою забезпечення своєчасного і повного надходження податків і зборів (обов’язкових платежів), неподаткових платежів до бюджетів і державних цільових фондів, зміцнення податкової та платіжної дисципліни, а також підвищення відповідальності платників податків за виконання своїх обов’язків перед бюджетами та державними цільовими фондами. Пунктом 1 зазначеного Указу Президента податкова застава визначалась як спосіб забезпечення погашення платником податків податкової заборгованості. Відображено теоретичні та практичні аспекти застосування податкової застави в період дії наведеного вище нормативно-правового акту.

Визначено, що терміни «застава» та «податкова застава» – використовуються при регулюванні принципово різних сфер правовідносин (застава – у сфері приватноправових відносин, податкова застава – у сфері публічно-правових відносин), особливості їх предмету визначаються відповідними законами.

У підрозділі 1.2. «Зарубіжний досвід застосування податкової застави» досліджено законодавчі акти Республіки Польща (держава – член Європейського Союзу), Кантонів Цюріх і Нідвальден Швейцарської Конфедерації (країна, що має фінансовий та економічний нейтралітет), Російської Федерації, Республіки Білорусь, Республіки Грузія та Республіки Казахстан (країни з перехідною економікою - колишні Республіки СРСР), що регулюють правовідносини податкової застави.

Здійснено порівняння правового регулювання податкової застави в Україні з нормами зарубіжного законодавства, визначено спільні риси зазначених вище правовідносин та принципові відмінності, позитивні та негативні риси правового регулювання податкової застави в Україні та правового регулювання подібних правовідносин в зарубіжних країнах. За допомогою компаративного методу узагальнено зарубіжний досвід правового регулювання податкової застави та подібних до неї правовідносин і порівняно з практикою застосування вітчизняного податкового законодавства. Сформульовано висновки щодо запозичення зарубіжного досвіду в законодавстві України.

У підрозділі 1.3. «Правові засади виникнення та реєстрації податкової застави» визначено підстави та момент виникнення податкової застави в Україні, правове регулювання та порядок її реєстрації. Автор акцентує увагу на відмінностях підстав та порядку реєстрації податкової застави до ухвалення Рішення Конституційним Судом України (справа про податкову заставу) від 24.03.2005 року № 2-рп/2005, та після набуття чинності згаданим рішенням. Зазначено, що визнавши неконституційним застосування податкової застави без урахування суми податкового боргу, Конституційний Суд України фактично прирівняв факт виникнення податкової застави на активи платника податків до факту наявності у цього платника суми податкового боргу, але у разі виникнення податкової застави вона може поширюватися на активи платника податків, розмір яких дорівнює не менше ніж двократному розміру суми податкового боргу платника податків. Визначено порядок внесення змін до реєстрації податкової застави в Україні при зміні (збільшенні або зменшенні) суми податкового боргу.

Автором обґрунтовано положення проте, що орган державної податкової служби відповідно до норм чинного законодавства, не зобов’язаний реєструвати протягом зазначеного Законом строку податкову заставу, оскільки не є реєстратором у правовідносинах податкової застави, а виступає лише обтяжувачем. Також з метою запобігання зловживанню правами з боку посадових та/або службових осіб органів Державної податкової служби України і посилення ефективності застосування податкової застави запропонована необхідність складання актів опису активів, що перебувають у податковій заставі на відповідних бланках суворої звітності з обов’язковим відображенням серії та номеру бланка суворої звітності у Реєстрі обтяжень рухомого майна. З метою реалізації зазначених положень запропоновано внесення змін і доповнень до чинного податкового законодавства України (Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна» від 05.07.2004 року за № 830, Наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Інструкції про порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна та заповнення заяв» від 29 липня 2004 року за № 73/5, Наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження податкового роз’яснення» від 06 липня 2006 року за № 385).

У підрозділі 1.4. «Підстави і порядок припинення податкової застави та її виключення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна» здійснено аналіз чинного законодавства, що визначає момент звільнення активів платника податків з-під податкової застави, обставини, що є підставами для звільнення згаданих активів від відповідного публічного обтяження, перелік документів, що є підставою для звільнення активів платника податків з-під податкової застави та її виключення з державного реєстру застав рухомого чи нерухомого майна.

Шляхом застосування логічного методу зроблено висновок про те, що у випадку неможливості виникнення податкової застави внаслідок неподання або несвоєчасного подання платником податків податкової декларації, неможливо і припинити податкову заставу внаслідок подання платником податків зазначеної податкової декларації, але чинне законодавство України до теперішнього часу містить правові норми, що передбачають звільнення активів платника податків з-під податкової застави на підставі отриманої органом державної податкової служби декларації. Запропоновано як шлях подолання юридичної колізії, що має місце у правовому регулюванні податкової застави в Україні – оптимізація чинного законодавства (викладення в новій редакції підпункту «а» підпункту 8.7.1, пункту 8.7. статті 8 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року  № 2181 та підпункту «а» підпункту 6.1. пункту 6 Наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження Порядку застосування податкової застави органами державної податкової служби» від 28 серпня 2001 року №338, а також вилучення пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, які є підставою для звільнення активів платника податків з-під податкової застави та її виключення з державних реєстрів застав рухомого чи нерухомого майна» від 29.11.2001 року за № 1608).

Автором обґрунтовано позицію про необхідність припинення податкової застави відносно індивідуально визначених активів, на які поширено податкову заставу, у зв’язку із загибеллю зазначеного активу внаслідок дії форс-мажорних обставин. Останнє надасть змогу органу державної податкової служби поширити податкову заставу на ліквідний актив, що призведе до виконання нею своєї забезпечувальної функції. Запропоновано внесення відповідних змін до норм чинного законодавства (підпункту 8.7.1. пункту 8.7. статті 8 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року за №2181).

Розділ 2 «Правове регулювання примусового розпорядження активами платника податків щодо яких застосовано право податкової застави» складається з чотирьох підрозділів, в яких на підставі чинного законодавства України проаналізовано правову природу активів, що є предметами податкової застави,  проведення незалежної оцінки активів, що перебувають у податковій заставі з метою їх подальшої  реалізації. Досліджено правове регулювання реалізації активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, шляхом продажу через підприємства роздрібної та дрібнооптової торгівлі, продажу на цільових аукціонах та позабіржових аукціонах.

У підрозділі 2.1. «Правова природа активів, що є предметами податкової застави та проведення їх незалежної оцінки з метою подальшої  реалізації» визначено види активів, що можуть бути предметами податкової застави, види активів платника податків, на які не поширюється податкова застава згідно з чинним законодавством.

У Наказі Державної податкової адміністрації України «Про затвердження Порядку застосування податкової застави органами державної податкової служби» від 28.08.2001 року № 338 зазначено, що Наказ розроблено та затверджено з метою забезпечення практичного виконання статті 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-III. З вищенаведеного можна зробити висновок про те, що зазначений наказ є відомчим підзаконним нормативно-правовим актом, який видано відповідно до закону, на підставі закону та для конкретизації законодавчих приписів, що містить вторинні норми, які мають розкривати та конкретизувати первинні норми законодавчого акту та спрямовані на їх виконання. Зроблено обґрунтований висновок, що відомчий підзаконний акт, який видається на виконання відповідного закону має деталізувати правові норми, що містить закон, а не встановлювати нові додаткові правові норми, що визначають перелік активів, на які не може бути поширено право податкової застави. Запропоновано оптимізацію правового регулювання шляхом внесення змін до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III нормами, що визначатимуть на законодавчому рівні перелік активів, на які не поширюється право податкової застави.

Проведено аналіз вітчизняного законодавства, норми якого здійснюють правове регулювання незалежної оцінки активів, що перебувають у податковій заставі.

Визначено статус суб'єктів оціночної діяльності, форми здійснення оціночної діяльності, об’єкти, відносно яких може бути проведена незалежна оцінка та відносно яких незалежна оцінка не проводиться, а також зазначено послідовність проведення незалежної оцінки. Суттєвим недоліком правового регулювання оцінки майна платника податків, що перебуває у податковій заставі є відсутність правової норми, яка визначала б мінімальний та максимальний розмір вартості послуг суб’єкта оціночної діяльності при здійсненні незалежної оцінки. Наявність такої правової норми забезпечувала б відносно єдині економічно обґрунтовані витрати платників податків на активи яких поширено право податкової застави, пов’язані з незалежною оцінкою майна.

У підрозділі 2.2. «Правове регулювання реалізації активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, шляхом продажу через підприємства роздрібної та дрібнооптової торгівлі» автором визначено випадки реалізації активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, шляхом продажу через підприємства роздрібної та дрібнооптової торгівлі, склад активів, що підлягають такому виду реалізації, порядок зміни початкової ціни активів, що перебувають у податковій заставі в процесі їх реалізації через зазначені підприємства.

Висвітлені проблемні аспекти реалізації через підприємства дрібнооптової та роздрібної торгівлі активів, на які державою встановлені мінімальні ціни (горілка та лікеро-горілчані вироби, а також коньяки, алкогольні напої, виготовлені за коньячною технологією та тютюнові вироби). Запропоновано оптимізацію норм чинного законодавства, які надали б можливість реалізації активів, що перебувають у податковій заставі та відносно яких встановлено регульовані державою або мінімальні ціни через організації дрібнооптової та роздрібної торгівлі з можливою уцінкою, але за цінами не нижчими від встановлених мінімальних роздрібних або оптово-відпускних цін.

У підрозділі 2.3. «Правове регулювання реалізації активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, шляхом продажу на цільових аукціонах» визначено активи, що можуть бути реалізовані на цільових аукціонах, види активів, що є виключеннями та які не можуть бути реалізовані на згаданих аукціонах, порядок винятками та повноваження товарної біржі при проведенні цільових аукціонів, порядок укладення договору між органом державної податкової служби та товарною біржею на реалізацію активів, що перебувають у податковій заставі шляхом продажу на цільових аукціонах. Визначено проблемні аспекти переходу права власності на актив, що перебував у податковій заставі та був реалізований шляхом продажу на цільових аукціонах, які тягнуть додаткові бюджетні видатки, що не підлягають відшкодуванню в подальшому платником податків. Запропоновано шлях подолання зазначеної недосконалості чинного законодавства. Обґрунтовано необхідність внесення змін до визначених вище нормативно-правових актів, що забезпечували б компенсацію платником податків витрат, пов'язаних з проведенням експертної оцінки активів та організацією їх продажу у випадку погашення податкового боргу у повному обсязі з моменту оприлюднення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, інформації про склад активів, призначених для продажу до переходу права власності на такі активи.

У підрозділі 2.4. «Правове регулювання реалізації активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, шляхом продажу на позабіржових аукціонах» на підставі аналізу чинного законодавства України визначено підстави для проведення податковим органом окремого (позабіржового) аукціону, активи, що можуть бути реалізовані на позабіржових аукціонах, види активів, що є винятками та які не можуть бути реалізовані на згаданих аукціонах, порядок створення аукціонного комітету, порядок оприлюднення інформації про продаж активу, що перебуває у податковій заставі, через позабіржовий аукціон. Зазначено вимоги до подання заявки учасниками організатору аукціону (органу державної податкової служби) та перелік документів, що до неї додаються.

 Визначено проблемні аспекти реалізації через позабіржові аукціони активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, відповідно до яких державою встановлені регульовані (фіксовані) ціни. З метою підвищення ефективності правового регулювання реалізації через позабіржові аукціони активів, що перебувають у податковій заставі, на які державою встановлено регульовані (в тому числі фіксовані) ціни, запропоновано вдосконалити правове регулювання такого виду правовідносин, шляхом внесення відповідних змін до Закону України «Про ціни та ціноутворення» від 03.12.1990 р. № 507-XII, в частині можливості збільшення регульованих державою (фіксованих) цін на активи у випадку їх реалізації через позабіржові аукціони.

Розділ 3 «Правове регулювання самостійного розпорядження активами платника податків щодо яких застосовано право податкової застави» складається з чотирьох підрозділів, в яких на підставі чинного законодавства проаналізовано порядок розпорядження платником податків активами в період дії податкової застави, проблеми ефективності податкової застави при здійснені ліквідації активів платниками податків, повноваження податкового керівника та перевірка стану збереження активів платника податків у період дії податкової застави, а також захист прав і законних інтересів платників податків та держави в період дії податкової застави.

У підрозділі 3.1. «Розпорядження платником податків активами в період дії права податкової застави» визначено права і обов’язки платника податків у період дії податкової застави, операції з податковозаставними активами, що підлягають обов’язковому письмовому узгодженню з податковим органом.

Обґрунтовано висновок про неможливість ототожнення бартерної операції із зарахуванням зустрічних однорідних вимог, неправомірність вимог органів державної податкової служби про попереднє письмове узгодження платником податків операцій із зарахування зустрічних однорідних вимог у період дії податкової застави та застосування штрафних санкцій до платника податків, що здійснив таку операцію без попереднього письмового узгодження з податковим органом. Зарахування зустрічних однорідних вимог у період дії податкової застави можна охарактеризувати як ліквідацію майнового активу платника податків (дебіторської заборгованості) без попереднього письмового узгодження з податковим органом, а отже не можна розцінювати як товарообмінну (бартерну) операцію та застосувати штрафні санкції передбачені статтею 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III.

У підрозділі 3.2. «Проблеми ефективності податкової застави при здійсненні ліквідації активів платниками податків» наведено поняття ліквідації активів платника податків у період дії податкової застави, підстави і порядок її проведення. Визначено неефективність правового регулювання податкової застави при здійсненні ліквідації активів платника податків у зв’язку з відсутністю санкції правової норми – структурного елементу правової норми, що логічно її завершує та містить вказівку на несприятливі наслідки, які виникають у результаті порушення диспозиції. Необхідно здійснити внесення змін до підпункту 17.1.8 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III, які визначать відповідальність платника податків за ліквідацію активів, що перебувають у податковій заставі. Запропоновано поняття категорії «Правомірна ліквідація активів» та внесення доповнень до норм чинного законодавства з метою нормативно-правового закріплення цього поняття.

У підрозділі 3.3. «Повноваження податкового керуючого та перевірка стану збереження активів платника податків у період дії податкової застави» на підставі аналізу норм чинного законодавства України визначено статус податкового керуючого, його права й обов’язки у період дії права податкової застави. Обґрунтовано неправомірність покладення обов’язку податкового керуючого щодо реєстрації податкової застави у відповідному державному реєстрі застав. Запропоновано внесення змін до Наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження положення про призначення, звільнення та компетенцію податкового керуючого» від 02 серпня 2001 р. №312, які визначать обов’язок податкового керуючого  надати реєстратору від імені органу державної податкової служби заяви про реєстрацію податкової застави за умови строку дії такої податкової застави понад десять календарних днів в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Запропоновано поняття категорії «Перевірка стану збереження активів платника податків, що перебувають у податковій заставі» та внесення доповнень до норм чинного законодавства з метою нормативно-правового закріплення цього поняття.

У підрозділі 3.4. «Захист прав і законних інтересів платників податків та  держави в період дії податкової застави» на підставі аналізу норм чинного законодавства України визначено та регламентовано адміністративний і судовий порядок захисту прав платників податків у період дії податкової застави. Звернено увагу на порушення принципу рівності сторін адміністративного процесу (платника податків та органу державної податкової служби) при розгляді спорів, що виникають з правовідносин податкової застави, в порядку адміністративного судочинства в частині встановлення різного строку позовної давності, що мало місце до прийняття Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 07.07.2009 р. №2453-VI. Досліджено способи захисту інтересів держави шляхом застосування адміністративної, кримінальної та фінансово-правової відповідальності у правовідносинах податкової застави.

Висвітлені проблемні аспекти переходу за правом спадщини активів, що перебувають у податковій заставі (у випадку застосування податкової застави до суб’єктів підприємницької діяльності – фізичних осіб).

ВИСНОВКИ

В результаті дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України, законодавства зарубіжних країн, міжнародних актів правозастосовної та судової практики, осмислення наукових праць з різних галузей правової науки, автором зроблено висновки, сформульовані рекомендації, спрямовані на вдосконалення правового регулювання і практики застосування права податкової застави в Україні. Основні з них такі:

1. Досліджено поняття та правову природу податкової застави. Податкова застава в Україні є способом забезпечення виконання податкового обов’язку. Право податкової застави має чітко виражений імперативний характер. Правова природа податкової застави полягає у суспільно-необхідній поведінці платників податків, щодо своєчасної сплати податків і зборів до бюджетів всіх рівнів та державних цільових фондів у повному обсязі. Зміст податкової застави полягає у наданні активів платників податків у податкову заставу з метою захисту інтересів бюджетних споживачів.

2. Досліджено зарубіжний досвід застосування податкової застави. Досвід правового регулювання податкової застави зарубіжних країн є цінним для нашої держави, незалежно від того, чи належить цей досвід країні, що входить до складу країн Європейського Союзу, чи має фінансовий та економічний нейтралітет або має разом з Україною спільну історію, входячи у минулому до складу СРСР. Особливість дослідження зарубіжного досвіду полягає в тому, що науковці України та Російської Федерації розглядали податкову заставу лише на прикладі країн СНД, а отже автором поряд з аналізом законодавства країн з перехідною економікою вперше проаналізовано чинне законодавство країн Європейського Союзу. Серед позитивного досвіду, що має бути запозиченим у зарубіжних країн є наявність спеціального Єдиного реєстру податкових застав (на прикладі Республіки Польща), можливість поширення права податкової застави на земельні ділянки платників податків (на прикладі Кантона Цюрих Швейцарської Конфедерації), можливість надання у податкову заставу не лише майна платника податків, що перебуває у його власності (повному господарському віданні), а й майна іншого платника податків (на прикладі Російської Федерації та Республіки Білорусь), закріплення на нормативно-правовому рівні можливості припинення податкової застави, якщо держава буде вважати, що така дія являє собою стратегічний інтерес держави (на прикладі Республіки Грузія), звернення стягнення на активи дебіторів платника податків, активи якого перебувають у податковій заставі (на прикладі Республіки Казахстан).

3. Проаналізовано особливості виникнення податкової застави, її реєстрації, зміни та припинення. Правове регулювання податкової застави в Україні в частині виникнення податкової застави її реєстрації і внесення змін до реєстрації, потребує подальшого вдосконалення, а саме:

  •  викладення в новій редакції пункту 8.3. статті 8 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. за № 2181, визначивши, що платник податків має право безоплатно зареєструвати податкову заставу в державних реєстрах застав рухомого чи нерухомого майна, а реєстратор зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі застав на підставі заяви органу державної податкової служби, що є обтяжувачем, за умови строку дії такої податкової застави понад десять календарних днів в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України».
  •  внесення змін до підпункту 3 пункту 7 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна» від 05.07.2004 р. за № 830, що регламентуватиме обов’язкове зазначення серії та номеру бланку суворої звітності Акту опису активів платника податків, на які поширено право податкової застави. З метою гармонізації законодавства, аналогічні зміни і доповнення внесено до відповідних підзаконних актів, зазначених у підрозділі 1.3 розділу 1 дисертації.

Оптимізація зазначених вище правових норм призведе до збалансованості правовідносин реєстрації податкової застави та вдосконалення норм чинного законодавства, а також усуне можливість здійснення платником податків заміни описаних активів на інші (можливо менш ліквідні) активи без внесення додаткових змін до Державного реєстру обтяжень рухомого майна за спільною протиправною домовленістю зі службовою особою органу Державної податкової служби України.

Правове регулювання податкової застави в Україні в частині  підстави і порядку припинення податкової застави та її виключення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна потребує належної оптимізації, а саме:

  •  викладення в новій редакції підпункту «а» підпункту 8.7.1, пункту 8.7 статті 8 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року за №2181, що виключатиме отримання податковим органом податкової декларації як підстави для звільнення активів платника податків з-під податкової застави; 
  •  доповнення підпунктом «і» підпункту 8.7.1 пункту 8.7 статті 8 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року за №2181, в частині визначення як підстави припинення права податкової застави отримання органом державної податкової служби висновку Торгівельно-промислової Палати України про загибель активу платника податків, що є предметом податкової застави, внаслідок дії форс-мажорних обставин. З метою гармонізації законодавства, аналогічні зміни і доповнення внесено до відповідних підзаконних актів зазначених у підрозділі 1.4 розділу 1 дисертації.

Викладені пропозиції усувають можливість існування «штучного» предмету податкової застави в реєстрах обтяжень рухомого або нерухомого майна, який не є існуючим та надасть можливість поширення податкової застави на інші активи, які належать платнику податків на праві власності або повного господарського відання, що призведе до виконання податковою заставою своєї забезпечувальної функції.

4. Розглянуто правову природу активів, що є предметами податкової застави та порядок проведення їх незалежної оцінки з метою подальшої  реалізації. Правове регулювання визначення активів, що є предметами податкової застави потребує оптимізації, а саме, відображення у пункті 8.2.3 пункту 8.2 статті 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III, виключного переліку активів, що не можуть бути предметами права податкової застави, які зазначено у підрозділі 2.1. розділу 2 дисертації. Оскільки до теперішнього часу у визначенні та правовому регулювання предмету податкової застави (в частині активів, на які не може бути поширено право податкової застави) вбачається колізія норм, яка є негативним правовим явищем та в свою чергу призводить до розбалансованості правової системи, внесення запропонованих змін призведе до ліквідації проявів однієї з найпоширеніших форм правової колізії.

5. Надано характеристику правових основ реалізації активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, шляхом продажу через підприємства роздрібної та дрібнооптової торгівлі, а також шляхом продажу на цільових і позабіржових аукціонах. Правове регулювання реалізації активів, що перебувають у податковій заставі через підприємства роздрібної та дрібнооптової торгівлі потребує вдосконалення, а саме викладення частини 2 пункту 30 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі» від 15.04.2002 року № 538 в частині можливості уцінення активів, що перебувають у податковій заставі, при реалізації згаданих активів через підприємства роздрібної та дрібнооптової торгівлі, але за цінами не нижчими від встановлених мінімальних роздрібних або оптово-відпускних цін.

Правове регулювання реалізації активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, шляхом продажу на цільових аукціонах потребує вдосконалення, а саме:

  •  викладення в новій редакції частини 2 пункту 41 Постанови Кабінету Міністрів України від 15.04.2002 р. № 538 «Про затвердження Порядку стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі», що передбачає обов’язок платника податків відшкодувати витрати, пов'язані з проведенням експертної оцінки активів та організацією їх продажу у випадку погашення податкового боргу у повному обсязі з моменту оприлюднення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України інформації про склад активів, призначених для продажу до переходу права власності на такі активи.

Правове регулювання реалізації активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, шляхом продажу на позабіржових аукціонах потребує певної оптимізації, а саме:

  •  викладення частини 2 статті 10 Закону України «Про ціни та ціноутворення» від 03.12.1990 р. № 507-XII в новій редакції, що передбачає зміну фіксованих та регульованих цін і тарифів у зв'язку зі зміною умов виробництва або реалізації продукції, що не залежать від господарської діяльності підприємств. З метою гармонізації зазначених змін з основним текстом закону запропоновано доповнення зазначеного вище нормативно-правового акту частиною 3 статті 10 та статтею 15, які викладено у підрозділі 2.4 розділу 2 дисертації.

Зазначена оптимізація правового регулювання надасть змогу органу державної податкової служби реалізувати активи – горілку та лікеро-горілчані вироби, а також коньяки, алкогольні напої, виготовлені за коньячною технологією, та тютюнові вироби, а не повертати їх платнику податків у зв’язку з неможливістю уцінення та відсутністю механізму реалізації такої продукції.

6. Сформульовано науковий підхід виникнення прав і обов’язків платника податків, а також податкового керуючого у період дії податкової застави. Права і обов’язки податкового керуючого у період дії податкової застави не мають вичерпного визначення та систематизації на нормативно-правовому рівні. На орган державної податкової служби покладено обов’язок з реєстрації права податкової застави, але одночасно він не є реєстратором, що становить юридичну колізію. Запропоновано внесення змін до підзаконних актів України, які викладено у підрозділі 3.3 розділу 3 дисертації та які нівелюються зі змінами, запропонованими у підрозділі 1.3 розділу 1 дисертації.

7. Визначено поняття категорій «правомірна ліквідація активів» та «перевірка стану збереження активів платника податків, що перебувають у податковій заставі» і охарактеризовано їх зміст.

Під категорією «правомірна ліквідація активів» пропонуємо розуміти дію або подію, що має місце в силу природних явищ, часу, виробничого циклу та інших природних чинників, яка впливає на активи платника податків та призводить до припинення їх існування (не включаючи ліквідацію (списання) з погляду економічної ефективності, ліквідацію активів внаслідок обставин непереборної дії (форс-мажорних обставин), ліквідацію активів відповідно до рішень органів державного управління).

Під категорією «перевірка стану збереження активів платника податків, що перебувають у податковій заставі» пропонується розуміти специфічний вид позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання з питань встановлення фактичної (фізичної) наявності у платника податків активів, на які поширено право податкової застави та документального підтвердження їх наявності за правовстановлюючими документами, а також руху за даними бухгалтерського і податкового обліку, що ведеться платником податків, яка здійснює на підставі і в порядку, визначеному Державною податковою адміністрацією України. Запропоновано оптимізацію положень підпункту 8.6.1. пункту 8.6. статті 8, частини 2 підпункту 17.1.8. пункту 17.1. статті 17 та розділу «Визначення термінів» Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III, частин 6 та 7 статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу» від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ та підзаконних актів, які відображено у підрозділах 3.2 та 3.3 розділу 3 дисертації.

Зазначені вище доповнення норм чинного законодавства України підвищать ефективність податкової застави, усуваючи можливість недобросовісного використання прав платниками податків при здійсненні ліквідації активів на які поширено податкову заставу та залучатимуть додаткові надходження до бюджетів всіх рівнів.

8. Розроблено пропозиції щодо захисту прав і законних інтересів платників податків та  держави у період дії податкової застави. Досліджено питання захисту прав і законних інтересів платників податків та держави у період дії податкової застави. При судовому захисті прав і законних інтересів, що виникають з правовідносин податкової застави одна сторона адміністративного процесу – орган державної податкової служби, фактично має привілейоване становище відносно другої сторони – платника податків в частині встановлення різного (більшого) строку позовної давності, що суперечить принципу рівності учасників адміністративного процесу в широкому розумінні (станом до 07.07.2010 р.). Фізична особа має нести фінансово-правову відповідальність і за правопорушення значної суспільної шкідливості, оскільки вона має реальну можливість такі правопорушення вчиняти.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Олійник А.Р. Ефективність правового регулювання податкової застави, при здійсненні ліквідації основних засобів платниками податків / А.Р. Олійник // Право і безпека / Харк. нац. ун-т внутр. справ. – Х., 2006. – № 3. – С. 141–143.

2. Олійник А.Р. Реалізація активів, що перебувають у податковій заставі, відносно яких встановлено регульовані державою або мінімальні ціни / А.Р. Олійник // Підприємництво, господарство і право. – К., 2008. – № 3. –
С. 74–76.

3. Олійник А.Р. Реалізація через позабіржові аукціони активів, що перебувають у податковій заставі, відносно яких встановлено регульовані державою ціни / А.Р. Олійник // Підприємництво, господарство і право / Інститут приват. права і підприємництва АПрН України. – К., 2008. – № 10. – С. 19–21.

4. Олійник А.Р. Правомірна ліквідація активів, що перебувають у податковій заставі / А.Р. Олійник // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ / Харк. Нац. ун-т внутр. справ. – Х., 2008. – № 4. – С. 302–307.

5. Олійник А.Р. Правова природа зарахування зустрічних однорідних вимог у період дії права податкової застави / А.Р. Олійник // Запорізькі правові читання : матеріали щоріч. міжнар. наук.-практ. конф., 17–18 трав. 2007 р. – Запоріжжя : ЗНУ, 2007. – С. 157–160.

6. Олійник А.Р. Правове регулювання сутності і порядку реалізації податкової застави в Україні та Російській Федерації // Дні науки : матеріали всеукр. наук.-практ. конф., 11–12 жовт. 2007 р. – Запоріжжя : ГУ «ЗІДМУ», 2007. – Т. 2. – С. 230–233.

7. Олійник А.Р. Проблемні аспекти переходу права власності на активи, що перебувають у податковій заставі, внаслідок примусової реалізації / А.Р. Олійник // Господарсько-правове, цивільно-правове та фінансово-правове забезпечення розвитку сучасної економіки України : матеріали всеукр. наук.-практ. конф., 14 лист. 2008 р. – Донецьк : Донец. юрид. ін-т Луган. держ. ун-ту внутр. справ., 2008. – С. 228–234.

8. Олійник А.Р. Податкова застава та обмеження у користуванні майном у рахунок податкової заборгованості: порівняльна характеристика законодавства України та республіки Казахстан / А.Р. Олійник // Запорізькі правові читання : матеріали щоріч. міжнар. наук.-практ. конф., 15–16 трав. 2009 р. – Запоріжжя : ЗНУ, 2009. – С. 90–95.

9. Олійник А.Р. Можливість перереєстрації права податкової застави внаслідок загибелі активу, під час дії форс-мажорних обставин / А.Р. Олійник // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності : зб. наук. праць / Донец. юрид. ін-т Луган. держ. ун-ту внутр. справ. – Донецьк, 2009. – № 2. –
С. 302–312.

10. Олійник А.Р. Податкова застава та забезпечення виконання податкового зобов’язання: порівняльна характеристика законодавства України та Кантонів Цюрих і Нідвальден Швейцарської Конфедерації / А.Р. Олійник // Господарсько-правове, цивільно-правове та фінансово-правове забезпечення розвитку сучасної економіки України : матеріали всеукр. наук.-практ. конф., 27 лист. 2009 р. – Донецьк : Донец. юрид. ін-т Луган. держ. ун-ту внутр. справ., 2009. – С. 156–160.

АНОТАЦІЯ

Олійник А.Р. Правове регулювання податкової застави в Україні. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. – Класичний приватний університет. – Запоріжжя, 2010.

Дисертаційне дослідження присвячене проблемам правового регулювання податкової застави в Україні, розробці науково-обґрунтованих висновків та пропозицій щодо вдосконалення національного законодавства у цій сфері з метою підвищення ефективності функціонування системи оподаткування в Україні. Вперше на монографічному рівні запропоновано поняття категорії «правомірна ліквідація активів» та охарактеризовано його зміст. Запропоновано поняття категорії «перевірка стану збереження активів платника податків, що перебувають у податковій заставі» та класифіковано зазначену перевірку за видами. Визначено спільні риси та відмінності перевірки стану збереження активів, що перебувають у податковій заставі, та документальної перевірки фінансово-господарської діяльності.

Викладено пропозиції щодо внесення змін і доповнень до нормативно-правових актів, що регулюють правовідносини податкової застави в Україні.

Ключові слова: активи платника податків, забезпечення виконання податкового обов’язку, орган державної податкової служби, податкова застава, платник податків,  податкове зобов’язання, податкові правопорушення.

АННОТАЦИЯ

Олейник А.Р. Правовое регулирование налогового залога в Украине.  Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 – административное право и процесс; финансовое право; информационное право. – Классический приватный университет. – Запорожье, 2010.

Диссертационное исследование посвящено проблемам правового регулирования налогового залога в Украине, разработке научно-обоснованных выводов и предложений в отношении усовершенствования национального законодательства в этой сфере с целью повышения эффективности функционирования налоговой системы в Украине.

Впервые на монографическом уровне предложено понятие категории «правомерная ликвидация активов» и охарактеризовано его содержание. Предложено понятие категории «проверка состояния сохранности активов находящихся в налоговом залоге» и указанная проверка классифицирована по виду.

Усовершенствован научный поход возникновения прав и обязанностей  налогоплательщиков и налогового управляющего в период действия налогового залога. Перечень прав и обязанностей налогоплательщика дополнен обязанностью возмещения ущерба связанного с проведением экспертной оценки активов и организацией их продажи, в случае погашения налогового долга в полном объеме с момента обнародования, в порядке, предусмотренном Кабинетом министров Украины, информации о составе активов, предназначенных для продажи, до перехода права собственности на такие активы. Из перечня прав и обязанностей налогового управляющего в период действия налогового залога исключена обязанность налогового управляющего зарегистрировать налоговый залог при условии срока действия такого налогового залога более чем десять календарных дней, в порядке, предусмотренном Кабинетом министров Украины.

Получили дальнейшее развитие положения выплаты заработной платы сотрудникам предприятий агропромышленного комплекса в натуральной форме – продукцией собственного производства в период действия налогового залога, а также теоретические аспекты финансово-правовой ответственности физических лиц за нарушение норм статьи 8 Закона Украины «о порядке погашения обязательств налогоплательщиков перед бюджетами и государственными целевыми фондами» от 21.12.2000 года №2181-ІІІ об ограничении пользования и распоряжения активами, находящимися в налоговом залоге.

Изложены предложения о внесении изменений и дополнений в нормативно-правовые акты, регулирующие правоотношения налогового залога в Украине.

Ключевые слова: активы налогоплательщика, обеспечение исполнения налоговой обязанности, орган государственной налоговой службы, налоговый залог, налогоплательщик, налоговое обязательство, налоговые правонарушения.

SUMMARY

Oliynyk A.R. Legal settlement of tax mortgage in Ukraine.  Manuscript.

Thesis for obtaining of scientific degree of candidate of legal sciences on speciality 12.00.07 – administrative law and litigation; financial law; informative law. – Classical Private University. Zaporozhye, 2010.

Thesis researches are devoted to the problems of the legal settlement of tax mortgage in Ukraine, development of scientifically grounded conclusions and suggestions in relation to improvement of national legislation in this sphere to increase the efficiency of functioning of taxation system in Ukraine. First on the monographic level there’s offered the author concept of term «Legitimate liquidation of assets» and its content.

There’s also offered the author concept of term «Verification of the state of preservation of assets of a taxpayer, being in a tax mortgage» and typical mentioned verification. There’re indicated the general lines and differences of verification of the state of preservation of assets being in a tax mortgage and documentary verification of financially-economic activity.

There’re also stated the offers to make changes and supplements to the normative legal acts regulating the legal relationships of tax mortgage in Ukraine.

Keywords: assets of a taxpayer, providing the tax duty performance, governmental taxation body, tax mortgage, taxpayer, tax obligation, tax violations.


ОЛІЙНИК Алла Романівна

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПОДАТКОВОЇ ЗАСТАВИ

В УКРАЇНІ

12.00.07 – адміністративне право і процес;

фінансове право; інформаційне право

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Підписано до друку 10.12.2010 р.

Формат 6090 1/16. Ум. друк. арк. 0,9. Тираж 100 прим. Зам. № 37-10 А.

Виготовлено на поліграфічній базі Класичного приватного університету

69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

75920. Причины негативного восприятия России на западе в прошлом и настоящем 19.32 KB
  Западные политики до сих пор опасаются возрождения СССР в его прошлых границах и уповают на наличие у России как правоприемницы СССР амбиций вернуть утраченные территории. Что имеется ввиду Реалии нашей действительности позволяют западному человеку находить в них то что соответствует его суждениям о России сколь бы превратными и односторонними с чьейлибо точки зрения они ни были. В этом смысле сложившийся на Западе образ России во многих случаях больше говорит об особенностях западного менталитета чем о самой нашей стране.
75921. Кризисная дипломатия Хрущева и «доктрина Брежнева»: преемственность и изменения во внешней политике СССР в 1950-1980-е годах 18.26 KB
  Внешняя политика СССР в начальный период хрущевской оттепели велась в условиях напряженной международной обстановки и жесткой конфронтации со странами Запада. В середине 50х годов создали свой военно-политический союз СССР и страны социалистического лагеря. Хрущевым видело одно из средств ослабления международной напряженности в расширении взаимоотношений СССР и стран мира.
75922. Публичная дипломатия современной России: пути и формы реализации 27.93 KB
  Несмотря на общее признание необходимости усилить роль публичной дипломатии взгляды на цель этого усиления среди политиков и экспертов разнятся. Наряду с пониманием общественной дипломатии как public diplomcy появилось и второе значение термина в русском языке – дипломатия на уровне общественных организаций. Поэтому более удобным представляется перевод публичная дипломатия не имеющий значения дипломатии на уровне НПО.
75923. Августовский дефолт 1998 года: истоки, экономические и политические последствия 19.66 KB
  Применение завышенного курса российского рубля в качестве меры по сдерживанию инфляционных ожиданий. Завышенный обменный курс российского рубля значительно снижал ценовую конкурентоспособность российских производителей. В-третьих резкий рост государственного долга приводил к значительному увеличению рисков связанных с колебаниями курсов ценных бумаг и курса российского рубля. Эти события оказали негативное влияние на настроения инвесторов что увеличило отток капитала и усилило давление на курс рубля.
75924. Армейские реформы в РФ – дискуссии об их осуществлении 17.1 KB
  Медведев выдвигает идею инновационной армии в качестве элемента своей программы модернизации в частности ставит задачу довести долю современных систем на ее вооружении до 70. устранения диспропорций якобы возникших в результате развала Советской армии и массовых сокращений 1990х годов она представляет собой первую попытку окончательного отказа от концепции массовой мобилизационной армии концепции которая реализовывалась в строительстве российских Вооруженных сил последние полтораста лет. Прочным фундаментом внезапно ускоренной...
75925. Борис Ельцин – первый президент РФ: личность и эпоха 15.83 KB
  А как к деятельности бывшего руководителя страны относятся наши местные политики Какое по их мнению место в истории он заслуживает Римма Ризванова руководитель исполкома Набережночелнинского отделения партии Единая Россия: – Время правления Ельцина – 1990е годы – было очень сложно. А сегодня многие даже не понимают что Путин –это его преемник который в свое время выделил бывшему президенту годовую пенсию равную 28 миллионов рублей в год Ельцина люди по-прежнему ненавидят. Под руководством Ельцина начала сеяться в России...
75926. Внешнеполитические причины дезинтеграции СССР 18.75 KB
  Борьба США и СССР. Целенаправленная помощь афганским моджахедам; Инновационная технологическая рецептура: Кампания по резкому сокращению притока валюты в СССР реализуемая посредством снижения по договоренности с Саудовской Аравией мировых цен на нефть ограничения советского природного газа в Западную Европу; Когда у СССР сформировалась иллюзия возможности безбедного существования за счет цен на нефть и когда советская экономика уже была полностью привязана к нефтяному экспорту произошел 1986 г. воздействие американцы активно...
75927. Внешняя политика во взглядах правящей элиты России: эволюция и современное состояние 21.02 KB
  На протяжении последних двух десятилетий в России сменилось несколько партий власти. На смену Выбору России и созданной одновременно с ним Партии российского единства и согласия пришло движение Наш дом Россия впоследствии влившееся в блок Единство который затем трансформировался в Единую Россию. В рамках переходной политической системы постсоветской России Ельцин находил достаточно прочную социальную и политическую базу как в широком демократическом движении так и в рыночно ориентированной части постсоветской номенклатуры.