65328

МІСТОБУДІВНІ ПРИНЦИПИ КОМПЛЕКСНОГО РОЗВИТКУ ПРИМОРСЬКИХ МІСТ (В УМОВАХ АЗОВО-ЧОРНОМОРСЬКОГО РЕГІОНУ)

Автореферат

Архитектура, проектирование и строительство

Активізація урбанізаційних процесів суттєві зміни в соціальноекономічних відносинах посилення антропогенних навантажень на природні системи порушення екологічної рівноваги на територіях прибережної смуги...

Украинкский

2014-07-28

182.5 KB

0 чел.

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ

ОНИЩЕНКО Василь Михайлович

УДК  711.4-122

МІСТОБУДІВНІ ПРИНЦИПИ
КОМПЛЕКСНОГО РОЗВИТКУ ПРИМОРСЬКИХ МІСТ
(В УМОВАХ АЗОВО-ЧОРНОМОРСЬКОГО РЕГІОНУ)

18.00.04 – "Містобудування та ландшафтна архітектура"

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури

Київ – 2010


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Державному підприємстві "Науково-дослідний і проектний інститут містобудування" (НДПІ містобудування) Міністерства регіонального розвитку та будівництва України

Науковий керівник:

доктор архітектури, професор Панченко Тамара Федотівна, заступник директора з наукової роботи НДПІ містобудування, м. Київ

Офіційні опоненти:

доктор архітектури, професор Фільваров Генріх Йосипович, директор Інституту урбаністики, м. Київ

кандидат архітектури, доцент Давидов Анатолій Миколайович, завідуючий кафедрою архітектурного проектування НАОМА, м. Київ

Захист відбудеться 3 червня 2010 р. о 15-00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.056.02 у Київському національному університеті будівництва і архітектури за адресою:  03680, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 31, ауд. 466

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київського національного університету будівництва і архітектури, 03680, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 31

Автореферат розісланий 30 квітня 2010 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради        В.В. Товбич


загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Активізація урбанізаційних процесів, суттєві зміни в соціально-економічних відносинах, посилення антропогенних навантажень на природні системи, порушення екологічної рівноваги на територіях прибережної смуги Азово-Чорноморського регіону України обумовлюють необхідність визначення чіткої містобудівної стратегії розвитку, збалансованої структури землекористування при плануванні та забудові приморських населених пунктів.

Окремі питання еколого-містобудівного спрямування щодо розвитку приморських територій та міст регулюються понад 15 законодавчими актами, в тому числі Законом України "Про затвердження Загальнодержавної програми охорони та відтворення довкілля Азовського та Чорного морів". Протягом 2007-2009 років Міністерством охорони навколишнього природного середовища України, за участю міжнародних організацій ЄС, розроблено проект нового Закону України "Про прибережну смугу морів" як цілісного об'єкта інтегрованого управління, правового регулювання господарської діяльності, зонування, планування та забудови елементів його території. Цими державними документами підтверджується важливість наукової проблеми комплексного містобудівного розвитку приморських міст, а її актуальність обумовлена наступними позиціями:

– унікальність та інваріантність природних ресурсів Азово-Чорно-морського регіону; потенціал курортно-рекреаційних та туристичних ресурсів приморського узбережжя відповідно до  сучасного стану використовується недостатньо – в 6 разів менше перспективних можливостей. Пріоритетна роль розвитку цієї сфери в нашій країні як засобу задоволення соціальних та культурних потреб, так і зростання національної, регіональної та місцевої економіки – недооцінена на всіх рівнях владних структур. В Україні ця галузь складає 0,6% внутрішнього валового продукту і 1,0% від зайнятих у всіх галузях господарства; у туристично
розвинутих країнах Європи  ці показники становлять відповідно 7,0-9,0% та 9,0-14,0%, що свідчить про високу економічну ефективність даної діяльності та нео
бхідність кардинальної переорієнтації розвитку господарського комплексу в умовах приморських територій України.  

– високий рівень урбанізації прибережної смуги регіону; питома вага територій містобудівного освоєння в межах двокілометрової прибережної захисної смуги становить понад 70,0%; щільність населення перевищує середньоукраїнський показник на 33,0%; чисельність населення приморських районів і міст складає понад 6 млн. осіб. Все це вимагає розширення просторових меж приморських поселень для їх еколого-містобудівного розвантаження.

– поліфункціональність господарської структури приморських міст; необхідність раціонального використання та охорони цінних курортно-рекреаційних та туристичних ресурсів, обмеженість для містобудівного освоєння земельних ресурсів та невідворотність посилення виробничої складової за рахунок будівництва стратегічних об'єктів промисловості, портів, комунально-складських об'єктів породжують конфліктні проблеми. В зв'язку з цим приморське місто стає об'єктом розмежування різних функцій та вимагає неординарних рішень щодо його просторової трансформації на засадах пошуку "балансу інтересів".

– екологічні впливи на функціонування приморських міст; міста, що досліджуються, знаходяться в "епіцентрах екологічних ризиків та обмежень". За рівнем негативного впливу на морські акваторії пляжної зони найбільшими джерелами забруднення є житлово-комунальне господарство, яке завдає більше половини всіх економічних збитків, та об'єкти морського транспорту і промислові підприємства, питома вага збитків від яких становить до 40,0%. Це підвищує роль еколого-орієнтованих планувальних засобів, збалансованого природно-антропогенного розвитку приморських міст та створення в їх межах спеціалізованих функціональних районів.

– обмеженість регулятивних документів щодо проектування приморських міст з їх специфічними особливостями; планувальні аспекти приморських територій та міст на нинішній час регламентуються Державними будівельними нормами ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень", а також понад десятьма методичними рекомендаціями періоду 70-90 рр.

Незважаючи на існуючу законодавчу та нормативно-методичну базу містобудівного проектування, освоєння приморських територій за невеликими винятками здійснюється стихійно, нераціонально, з порушеннями необхідних вимог, що призводить до виникнення низки проблем на території Азово-Чорноморського регіону і, зокрема, в найбільш "конфліктних центрах регіонального розвитку" – в приморських містах таких як Одеса, Маріуполь, Бердянськ, Севастополь, Скадовськ, Феодосія, Южне, які склали об'єктну базу для даного дослідження.

Практика містобудівного освоєння приморських територій свідчить про те, що сьогодні відбувається "активна експансія" цінних курортно-рекреаційних та природоохоронних земель як для розвитку об'єктів матеріального виробництва, так і для розміщення садово-дачного будівництва, житлової багатоповерхової забудови тощо; не вирішуються питання допустимого містобудівного використання територій водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, санітарно-захисних зон промислових об'єктів, чітко не визначено "обмежувальні і дозвільні" напрями будівельної діяльності.

Це ставить завдання для наукових досліджень планувальної організації приморських міст на основі методичного підходу щодо їх комплексного розвитку, який передбачає:

1) поєднання інтересів та вимог містобудівного, земельного, водного та природоохоронного законодавства;

2) врахування поліфукнціональності їх господарського комплексу та структури містоутворюючої бази;

3) забезпечення збалансованого природно-антропогенного розвитку та пропорційних співвідношень територій різного функціонального використання.

Загальнотеоретичні проблеми розвитку населених пунктів представлено у наукових працях Ю.Н. Білоконя, А.П. Мардера, А.М. Рудницького, В.О. Тімохіна, І.А. Фоміна, Б.С. Черкеса, економіко-географічні та містобудівні – в роботах М.М. Дьоміна, Є.Є. Клюшниченка, М.М. Кушніренко, В.Ф. Макухіна, В.І. Ну-дельмана, А.П. Осітнянка, Ю.М. Палехи, А.І. Станіславського, Г.Й. Фільварова, екологічні – у дослідженнях І.К. Бистрякова, В.М. Вадімова, О.О. Мазуркевича, С.М. Проценко, Б.В. Солухи, А.О. Ткачова, О.Г. Топчієва, рекреаційні – в науково-методичних рекомендаціях В.Й. Зарецького, Н.Я. Крижанівської, О.В. Лесика, В.А. Ніколаєнка, Т.Ф. Панченко, І.Д. Родічкіна, В.В. Шулика, архітектурно-типологічні – в роботах В.І. Єжова, Л.М. Ковальського, В.В. Куцевича, Ю.Г. Рєпіна, О.С. Слєпцова, В.І. Соченка, В.В. Товбича, В.П. Уреньова, В.Г. Штолька та інших вітчизняних вчених.

Особливості планування приморських міст, курортів, центрів туризму, нормопроектування та захисту природного середовища  представлено в зарубіжних дослідженнях – С. Alexander, R. Bently, R. Bergeron, C. Doxiadis, P. Geddes, P. Howard, J. Portugali, E. Saarinen, а також в роботах І. Іонова, Г. Берідзе, Ришарда Лубика, А. Мелік-Пашаєва, В. Стаускаса та інших фахівців.

Загальні питання планування та реконструкції приморських поселень найбільш широко відображено в наукових дослідженнях українських вчених В.Л. Глазиріна, В.Я. Городського, А.М. Давидова, В.Я. Крамської, Є.М. Криво-бокова, Є.С. Куця, О.В. Макухіна, О.С. Рахуби, Т.В. Устенко.

Враховуючи виконані науково-практичні розробки в цій сфері, можна зробити висновок, що на нинішній час опрацьовані тільки загальні принципи формування переважно курортних міст як центрів тимчасового розселення відпочиваючих, а також регламентовані вимоги до курортно-рекреаційного будівництва. В той же час, науковими дослідженнями не охоплено такі актуальні проблеми як: а) диспропорції розвитку функцій "виробництво-розселення-курорт (рекреація, туризм)"; б) екологічні порушення у прибережній захисній смузі; в) втрата земельних та пляжних ресурсів для розвитку курортів рекреації та туризму у зв'язку з їх нецільовим освоєнням; г) використання національних природних ресурсів української частини узбережжя, яка є складовою міждержавної системи Європейських причорноморських країн, – як звичайних територій для місцевого земельного перерозподілу;  ці та інші проблеми вимагають  як теоретичного узагальнення, так і прикладного вирішення для нормативно-методичного забезпечення містобудівного проектування.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрямок наукових досліджень узгоджується з "Керівними принципами сталого просторового розвитку Європейського континенту" (СЕМАТ, 2007 р.);  з Указом Президента України "Про заходи щодо розвитку туризму і курортів в Україні" (№136/2007 від 21 лютого 2007 р.); з міжнародним проектом Європейського Союзу "Environmental Collaboration for the Black Sea. Georgia, Moldova, Russia and Ukraine" (Нідерланди, Велика Британія, Бельгія, 2007-2009 рр.).

Положення дисертації є результатом розроблення науково-дослідних робіт в ДП "НДПІ містобудування", де автор підготував окремі розділи до звітів за наступними темами: ДСТУ-Н "Настанова з виконання розділів "Охорона навколишнього природного середовища" у складі містобудівної документації. Склад. Вимоги" (проект), № держ. реєстрації 0106V011664; "Місцеві правила забудови та використання території м. Севастополя", № держ. реєстрації 0106 V011666.

Мета дослідження – розробити наукові принципи та практичні рекомендації щодо комплексної містобудівної організації приморських міст.

Завдання дослідження:

- проаналізувати сучасний стан, вітчизняний та зарубіжний досвід проектування приморських міст, виявити тенденції та проблеми їх містобудівного розвитку;

- визначити типологію приморських територій та міст як основи їх планувального структурування;

- встановити екологічні вимоги до збалансованого природно-антропогенного розвитку приморських міст;

- розробити систему розрахункових територіальних показників для регулювання комплексного розвитку приморських міст;

- визначити специфіку та методичні підходи до функціональної диференціації територій приморських міст;

- сформулювати принципи та запропонувати планувальні моделі формування приморських міст.

Об'єкт дослідження – приморські міста Азово-Чорноморського регіону
Укр
аїни.

Предмет дослідження – містобудівні принципи комплексного поліфункціонального та збалансованого природно-антропогенного розвитку приморських міст.

Межі дослідження. Дослідження базується на матеріалах аналізу містобудівного розвитку приморських міст Азово-Чорноморського регіону України на прикладі міст-представників Одеси, Маріуполя, Севастополя,  Бердянська, Южного, Феодосії, Скадовська, в яких спостерігаються гострі земельні та екологічні проблеми, розвивається переважно промислово-виробнича і частково курортно-рекреаційна функція; міста-курорти такі, як Ялта, Алупка, Алушта та інші, які досліджено в дисертаціях А.М. Давидова, Н.Я. Крамської та О.С. Рахуби, в даній роботі предметно не розглядаються, використовуються тільки окремі показники для порівняльного аналізу.

Методи дослідження передбачають узагальнення теоретичного і практичного досвіду містобудівного формування приморських міст і базуються на системному підході до вивчення їх складної соціально-економічної, функціональної та територіально-просторової структури. У процесі наукових досліджень використано методи статистичного, літературного, картографічного, планувального аналізу, структурно-територіального моделювання, здійснені натурні обстеження та участь у розробленні генеральних планів приморських міст (Маріуполь, Севастополь, Южне та інші) і детальних планів приморських територій (смт Нікіта та Коктебель).

Наукова новизна одержаних результатів.

1. Вперше досліджено та сформовано інтегральну містобудівну типологію приморських територій та міст як визначальну основу їх планувального структурування.

2. Обґрунтована необхідність дотримання законодавчих екологічних вимог та екологічних критеріїв при плануванні та забудові приморських міст з метою їх збалансованого природно-антропогенного розвитку.

3. Запропоновано методичні підходи до функціональної диференціації територій приморських міст з урахуванням вимог медичного, водоохоронного та містобудівного зонування.

4. Вперше розроблено систему укрупнених розрахункових територіальних показників пропорційного співвідношення функціональних зон, урбанізованих та природоохоронних територій як основи їх комплексного містобудівного розвитку.

5. Сформульовано нові наукові принципи і запропоновано планувальні моделі територіально-просторової організації приморських міст з урахуванням поліфункціональної структури їх господарського комплексу та перспектив розвитку курортів, рекреації та туризму.

Практичне значення одержаних результатів. Наукові результати дисертації, які мають теоретичне значення – типологія, принципи територіальної організації, планувальні моделі приморських міст – можуть бути використані у подальших наукових дослідженнях; прикладні результати – система укрупнених розрахункових територіальних показників, показників трудової зайнятості населення в приморських містах, екологічні критерії оцінювання приморської території для забудови доцільно використовувати при розробці містобудівної документації.

Результати дисертаційного дослідження за змістом та методологією виконання можуть бути впроваджені у навчальний процес при підготовці архітекторів та аспірантів у вищих навчальних закладах.

Окремі результати дисертації впроваджено автором у наступних роботах: 1) Генеральний план та містобудівна документація наступних стадій проектування: детальний план території, проекти забудови, робоча документація окремих будинків та споруд, м. Южне, 1978-2009 рр.; 2) Місцеві правила забудови м. Севастополя, 2009 р.; 3) Детальний план території прибережної зони Приморського району м. Маріуполя, 2005 р.; 4) Генеральний план (коригування) Нікітського ботанічного саду – Національного наукового центру (НБС-ННЦ), 2008 р.; 5) Детальний план території житлового комплексу "Мигдалевий сад", м. Коктебель, 2009 р.

Особистий внесок автора дисертації. Внесок автора в опублікованих у співавторстві з професором Т. Панченко працях: "Проблеми містобудівного розвитку приморських міст" (визначено та обгрунтовано головні напрями розвитку приморських міст); "Еколого-містобудівні засади збалансованого природно-антропогенного розвитку приморських міст України" (встановлено екологічні критерії планування та забудови приморських міст); "Містобудівна типологія приморських міст" (здійснено аналіз характеристик приморських територій та міст); "Нормативне регулювання комплексного територіального розвитку приморських міст (дана структуризація територій приморських міст).

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження було оприлюднено на наукових конференціях: Міжнародний семінар "Проблемы устойчивого развития малых и средних городов" (26-27 сентября 2007 г., Беларусь); VIII науково-практична конференція "Оцінка впливу об'єктів господарської діяльності на навколишнє середовища (ОВНС) (28 травня – 1 червня 2007 р., м. Ялта, Крим).

Публікації. Основні положення дисертації опубліковано у 8 статтях у фахових виданнях, включених до переліку ВАК України, та у 2-х тезах доповідей у матеріалах науково-практичних конференцій.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації – 196 сторінок, в тому числі 127 сторінок основного тексту, 37 рисунків, 7 додатків – 13 сторінок, список використаних джерел обсягом 181 найменування – 19 сторінок.

основний зміст дисертації

У першому розділі "Тенденції містобудівного розвитку приморських міст" проведено аналіз сучасного стану та виявлено основні проблеми розвитку приморських територій Азово-Чорноморського регіону України, охарактеризовано вітчизняну практику проектування приморських міст та зарубіжний досвід їх планувальної організації.

Азово-Чорноморський регіон охоплює територію узбережжя Одеської, Миколаївської, Херсонської, Запорізької, Донецької областей, Автономної республіки Крим та міста Севастополь, загальною площею 167,1 тис.км2. До складу Азово-Чорноморського регіону входять території приморських адміністративних районів, приморських міст та курортів, інших населених пунктів, які формують прибережну смугу морів, загальною площею 59,2 тис.км2. За географічними ознаками цей регіон поділяється на три субрегіони: Приазовський, Причорноморський та Кримський, які мають істотні відмінності історичного розвитку, особливості природно-ресурсного потенціалу та різні пріоритетні напрями господарської діяльності.

Мережа міських населених пунктів в Азово-Чорноморському регіоні охоплює 35 міст та 95 селищ міського типу. Серед цих міських населених пунктів частина знаходиться в межах приморської території – приморські міста (кількістю 56), а частина – на території областей (за межами приморської території); чисельність міського населення сумарно складає понад 6 млн. осіб.

За господарськими функціями Азово-Чорноморський регіон характеризується як такий, що має розвинену інфраструктуру в галузях морегосподарської діяльності, сільського господарства, зовнішньоторговельних звязків, транзиту енергоносіїв (нафти і газу), а також має сформовану систему розселення, курортів, зон рекреації та туризму, природно-заповідних та історико-культурних обєктів.

Аналіз сучасного стану містобудівного освоєння приморських територій свідчить про те, що в значній мірі не витримані вимоги чіткого функціонального зонування цих територій, курортні і сельбищні ділянки не мають відповідного розмежування між собою, не визначена 100-метрова зона санітарної охорони пляжів тощо. Однією з характерних особливостей є те, що переважно вся промисловість, транспорт, а також центри агропромислового комплексу і більша частина населення сконцентровані саме на узбережжі, в крупних приморських містах. Так, наприклад, з 18 чорноморських портів – 11 розташовано у приморських містах на північно-західному узбережжі Чорного моря.

Все це спричинило величезне антропогенне навантаження на берегову смугу моря і погіршення екологічного стану в прибережних районах. Так, відповідно до ранжування господарських обєктів за рівнем негативного впливу на морські акваторії (при скиданні стічних вод) збитки від їх діяльності становлять: житлово-комунальне господарство – 59,0%, берегові обєкти морського транспорту – 32,0%, промисловість – 8,0%, обєкти рекреації – 1,0%.

Співставлення проектно-планувальних матеріалів з результатами натурних обстежень, здійснених автором, свідчить, що освоєння курортно-рекреаційних територій Азово-Чорноморського узбережжя здійснюється значно нижчими темпами, ніж сельбищних та господарських територій і не скоординовано з визначеними напрямками комплексного поліфункціонального містобудівного розвитку регіону відповідно до Генеральної схеми планування території України.

Надмірна концентрація промислових об'єктів у приморських містах, високий рівень урбанізації та щільності населення, вплив небезпечних промислових підприємств на умови перебування людей, яке проживає у Азово-Чорноморському регіоні – все це створює несприятливу екологічну ситуацію на морському узбережжі і обумовлює необхідність вирішення проблеми "збалансованого розвитку" всіх видів господарської діяльності з дотриманням природоохоронного законодавства. При цьому, особлива роль приморських міст полягає в тому, що розвиток в них функцій із забезпечення морегосподарської та зовнішньоекономічної діяльності у масштабах країни має національне значення та визначає необхідність збереження цієї спеціалізації і на майбутнє, а розвиток курортно-рекреаційної та туристичної  функцій, які набувають європейського значення, є найбільш перспективним напрямом зростання соціально-економічного потенціалу регіону.

У процесі дисертаційного дослідження автором було вивчено генеральні плани найбільш складних за економічною  структурою приморських міст, виконані в інститутах НДПІ містобудування та Діпромісто, обрано приморські міста-представники (Одеса, Маріуполь, Севастополь, Бердянськ, Южне, Скадовськ, Феодосія), на базі яких було опрацьовано статистичні та проектні показники, здійснено порівняльний аналіз та представлено наукові обґрунтування для подальшого розроблення методичних рекомендацій (рис. 1).

Головний висновок представленого аналізу, який стосується реалізації генеральних планів досліджених міст, полягає у наступному: цей процес здійснювався помірними темпами, переважно за рахунок "вибіркового" будівництва без проведення масштабних планувально-реконструктивних заходів. Більша частина приморських міст хоча і зберегла свої архітектурно-естетичні якості, притаманні історичним поселенням, однак одночасно стала об'єктом нерегульованої урбанізації.

Аналіз зарубіжного досвіду свідчить про те, що рекреаційна популярність приморських регіонів зумовила необхідність переорієнтації всієї господарської діяльності в них з використанням в якості потенціалу економічного розвитку експлуатації морських ресурсів. Для цього в деяких державах було прийнято спеціальні закони про розвиток прибережних територій, зокрема у США – понад 20 законів, у Франції Закон про прибережні території отримав відображення у Національному плані розвитку країни. Азово-Чорноморський Кодекс було прийнято у Російській Федерації; Пан-Європейський Кодекс Узбережжя – у Європейському Союзі.

Серед найважливіших проблем містобудівного розвитку приморських міст в багатьох країнах світу постає проблема збереження екологічної рівноваги на узбережжі, у зв'язку з чим практикується не тільки прийняття спеціальних законодавчих актів, які регулюють усі види господарської діяльності на морському узбережжі, але й здійснюється перетворення архітектурно-планувальної структури приморських міст у напрямку стримування процесу урбанізації, забороняється суцільна периметральна забудова узбережжя, створюються "ландшафтні паузи", використовуються для територіального розвитку віддалені від узбережжя ділянки приморських територій.

Підсумовуючи, можна зауважити наступні сучасні тенденції містобудівного розвитку приморських територій та міст України:

- невідповідність масштабів розвитку курортно-рекреаційної сфери потенціалу природних курортно-рекреаційних та туристичних ресурсів (існує 455 тис. місць, потенціал – близько 3 млн. місць);

- високий рівень урбанізації двокілометрової прибережної смуги морів (понад 70,0%), перевищення середньоукраїнського показника щільності населення (104,5 осіб/км2 до 78,7);

- незбалансованість функціональної структури (територій промисловості, портів, розселення, рекреації, зелених зон тощо) в межах прибережної смуги морів та недотримання вимог природоохоронного законодавства (санітарної охорони пляжів, родовищ мінеральних вод і лікувальних грязей, об'єктів природно-заповідного фонду).

Новою тенденцією розроблення генеральних планів приморських міст на сучасному етапі проектування є безпосередній зв'язок з виконаною та запланованою містобудівною документацією вищих рангів – Генеральною схемою планування території України, Схемою планування території узбережжя Чорного та Азовського морів, Схемами планування територій областей і адмінрайонів.

Аналіз містобудівної практики доводить, що генеральні плани приморських міст "нового покоління" повинні враховувати:

- стратегічні завдання розвитку ефективної господарської діяльності на приморських територіях з урахуванням загальнодержавних та регіональних інтересів в галузі портової діяльності, суднобудування, судноплавства тощо;

- розподіл земель за цільовим призначенням, природоохоронні та інженерно-технічні заходи збереження довкілля та екологічної рівноваги;

- баланс соціально-економічних потреб, потенціал природних ресурсів та інфраструктурні можливості для більш активного розвитку курортно-рекреаційної та туристичної галузі.

У другому розділі "Еколого-містобудівні фактори впливу на комплексний розвиток приморських міст" досліджена і сформована містобудівна типологія приморських територій та міст як основа їх планувального структурування, розглянуто екологічні вимоги до збалансованого природно-антропогенного розвитку приморських міст та здійснено розрахунки питомих територіальних показників для регулювання їх комплексного розвитку.

Розроблення типології приморських територій та міст базується на вивченні та аналізі понад 25 найменувань наукових досліджень різних напрямів, зокрема: загальнотеоретичних, економіко-географічних та містобудівних, екологічних, рекреаційних, в тому числі і зарубіжних досліджень.

З метою більш чіткого визначення операційного поля при розробленні даної містобудівної типології автором прийняті наступні тлумачення базових термінів:

приморська територія – територія приморського регіону (субрегіону);  

приморський район – адміністративний район, що прилягає до Чорного або Азовського морів;

прибережна смуга моря – ділянка контакту суші та моря, що проходить вздовж усієї берегової лінії моря; суходільна частина включає території приморських районів та приморських поселень, що безпосередньо межують з береговою лінією;

приморське місто – поселення, розташоване на території приморського району (регіону), з розвинутою функціонально-планувальною структурою, що пов'язана з морегосподарською, транспортною, адміністративно-культурною та курортно-рекреаційною і туристичною діяльністю;

приморська міська агломерація – група найбільш територіально наближених поселень, розташованих вздовж берегової лінії моря, які об'єднуються між собою розвинутими міжпоселенськими зв'язками інтегративного характеру.

На основі узагальнення існуючого досвіду автором сформовано інтегральну типологію як приморських територій (за природними умовами, таксономічним поділом, функціональним використанням, ступенем освоєння та регіональною планувальною структурою), так і безпосередньо приморських міст, відповідно до якої вони поділяються на: промислово-портові, аграрно-виробничі, курортно-промислові, міста-курорти, міста-центри туризму, режимні міста; міські агломерації, біполярні та окремі міста; урбополіси, екополіси, курортополіси, акваполіси, агрополіси; міста з компактною, лінійно-вузловою та глибинною структурою; за чисельністю населення – найкрупніші, крупні, великі, середні та малі.

Важливою умовою планувальної організації всіх видів приморських міст згідно представленої типології є дотримання екологічних вимог до їх збалансованого природно-антропогенного розвитку шляхом використання адміністративно-правового механізму та конкретних технологічних заходів щодо захисту навколишнього природного середовища, стан якого у прибережній смузі морів набув загрозливого характеру для життєдіяльності населення та відпочиваючих. За даними проведеного дослідження економічні збитки тільки від забруднення морської акваторії становлять у Херсонській області – 8,4%, Миколаївській – 13,3%, Одеській – 40,0%, в АР Крим – 38,3%. Наслідки цих негативних явищ необхідно долати за допомогою регламентів близько 40 законів, які проаналізовано автором, а також дотримання нормативних вимог до містобудівної документації в частині охорони навколишнього природного середовища при проектуванні приморських міст, однак ці законодавчі і нормативні документи не є актами прямої дії у зв'язку з відомчими протиріччями та неузгодженістю управлінських рішень.

Інструментом регулювання екологоорієнтованого розвитку приморських міст, які розташовані у найбільш вразливій до антропогенних та техногенних навантажень прибережній екосистемі, в рамках методології містобудівного проектування є встановлення екологічної, демографічної та рекреаційної ємкості території прибережної смуги моря для визначення параметрів збалансованого розвитку приморських міст, що автором теоретично узагальнено, а також на цій основі розроблено та запропоновано окремі екологічні критерії для оцінювання придатності території приморських міст для забудови, які стосуються геологічного середовища (наявні процеси, підтоплення, фільтрація забруднень), повітряного середовища (концентрація забруднень, екологія водних об'єктів, асимілююча здатність вод, стан джерел водопостачання), ґрунтів, рослинного та тваринного світу (частка площі, що підлягає особливій охороні).

Науково-практичний досвід, вивчений автором, свідчить про те, що в реальному проектуванні приморських міст при їх забудові слід дотримуватись "принципу екологічного водоохоронного зонування", головні рекомендації якого полягають в тому, що необхідно:

– визначити межі "водоохоронної зони" та "прибережної захисної смуги" (але не менше 2 км від берегової лінії моря), округів санітарної охорони курортів, санітарно-захисних зон об'єктів виробництва та інших об'єктів, що охороняються;

– "зарезервувати" в межах прибережної захисної смуги моря території для організації курортно-рекреаційних комплексів, місць короткочасного відпочинку населення, станцій прийому круїзних туристів, створення об'єктів природно-заповідного фонду;

– визначити межі "зони санітарної охорони пляжів" та прилеглої до них території (але не менше 100 м від берегової лінії моря), де здійснюється виключно будівництво берегоукріплювальних, протизсувних робіт, хвилеломів, бун, інших гідротехнічних споруд, а також об'єктів обслуговування пляжів, забезпечивши при цьому "вільний доступ" громадян до пляжів та морської акваторії.

Аналіз містобудівної документації приморських міст-представників дозволив зробити важливий висновок, що природоохоронні заходи, які є специфікою організації прибережної смуги морів, не можуть бути ефективними без узгодження з містобудівними вимогами та врахуванням таких характеристик приморських міст як "структура їх економічного потенціалу" та "цільового розподілу земельних ресурсів".

Порівняльні показники трудової зайнятості населення у приморських містах, що досліджуються, свідчать про те, що у промислових центрах (Одеса, Маріуполь, Севастополь та інших) місцями праці на об'єктах виробництва забезпечується в середньому до 60,0% трудових ресурсів, а у курортних центрах (Ялта, Алушта, Сочі, Геленджик тощо) – до 40,0%. Це впливає на чисельність населення приморських міст та на потреби в територіях різного функціонального призначення.

Усереднені показники цих територій у промислових містах, за даними генеральних планів, становлять: виробничі – 21,0%, житлово-громадські – 31,0%, ландшафтно-рекреаційні – 25,0%, інші – 23,0%; у курортних містах та селищах міського типу: виробничі – 10,0%, житлово-громадські – 50,0%, ландшафтно-рекреаційні – 35,0%. Ці показники свідчать про деяку незбалансованість параметрів території приморських міст і неузгодженість екологічних та містобудівних вимог при їх функціональному розподілі.

На основі узагальнення попередніх наукових досліджень в галузі нормування територій автором проведено необхідні розрахунки і запропоновано систему укрупнених усереднених показників "пропорційного співвідношення" виробничих (в т.ч. комунальних), сельбищних (в т.ч. громадських), курортно-рекреаційних та озеленених територій загального користування для приморських міст двох типів: переважно з промислово-виробничою функцією (тип 1) та переважно з курортно-рекреаційною функцією (тип 2). Відповідно до здійснених розрахунків встановлено орієнтовні значення показників комплексного та збалансованого територіального розвитку приморських міст, які становлять (га на 1000 осіб): урбанізовані території 75-100, природоохоронні території – 200, в т.ч.: сельбищні – 30-40, виробничі – 15-20; ліси, лісопарки, санітарно-захисні зони – 140-150, заміські зони відпочинку – 30-50, природно-заповідні об'єкти – 10-20. Співвідношення урбанізованих і природоохоронних територій приморського міста для його збалансованого розвитку повинно становити 1:2-1:4. Запропоновані розрахункові показники є "рамковими", відображують необхідні пропорції функціонального розподілу території і дозволяють оперативно визначити параметри комплексного територіального розвитку приморських міст різних типів на концептуальному рівні.

У третьому розділі "Принципи функціонально-планувальної організації приморських міст" досліджено особливості і представлено моделі територіально-планувального розвитку різних типів приморських міст, визначена специфіка та методичні підходи до функціональної диференціації їх територій, сформульовані основні містобудівні принципи комплексного розвитку приморських міст.

Проведені дослідження дозволили визначити специфіку приморських міст як центрів забезпечення поліфункціональної господарської діяльності (морегосподарської, зовнішньоекономічної тощо) і одночасно як центрів курортно-рекреаційної та туристичної діяльності, що істотно відрізняє їх від інших типів міст і ставить завдання планувального регулювання їх перспективного розвитку на засадах:

– впорядкування землекористування у прибережній смузі моря з урахуванням не тільки "місцевих" інтересів населення, але й "національних і регіональних" інтересів шляхом створення високоефективних інфраструктурних проектів;

– вирішення соціальних проблем місцевого населення приморських міст на базі реалізації програми та будівництва комплексів доступного "соціального" житла, а проблем відпочиваючих – створенням поряд із стаціонарними закладами відпочинку житлово-рекреаційних комплексів – "біфункціонального житла" з використанням нових форм індивідуальної трудової зайнятості населення;

– впровадження агломеративних форм розвитку приморських міст та населених пунктів в зонах їх впливу для "диверсифікації" видів господарської діяльності, "обмеження" зростання міст-центрів та попередження територіального зрощування поселень.

Необхідність дотримання цих планувальних заходів за даними практики та статистики обумовлена значним реальним зростанням виробничих функцій у приморських містах і особливо в курортних містах-центрах (в середньому до 40,0%), збільшенням чисельності їх населення (більше ніж в 3 рази), високою питомою вагою неорганізовано відпочиваючих (в середньому в 5 разів більше, ніж в стаціонарних закладах), а також надзвичайно високим показником ступеня урбанізації прибережної смуги моря.

Системні зміни, які відбуваються в межах приморських населених пунктів, відповідають "принципу поетапного розвитку" приморських міст від осередків дачного відпочинку, опорних поселень мережі малих населених пунктів – до сформованих міст різної величини та їх агломерацій з розвиненою поліфункціональною господарською та територіальною структурою.

Відповідно до наукових досліджень та містобудівної практики в межах приморських міст рекомендується виділяти наступні функціональні зони:

курортну (курортно-рекреаційну, рекреаційну) згідно медичного зонування узбережжя, потенціалу відповідних ресурсів та їх рекреаційної ємності;

сельбищну (курортно-сельбищну, населених пунктів) відповідно до соціальних потреб населення, видів та масштабів розвитку господарської діяльності;

промислово-виробничу (промислово-портову) згідно з потребами морегосподарської, зовнішньоекономічної та інших видів господарської діяльності;

сільськогосподарську та лісогосподарську відповідно до кадастру цих земель, розташування угідь, сільгосппідприємств, фермерських господарств, теплично-парникових споруд тощо;

природоохоронну згідно оголошених і зареєстрованих територій та об'єктів природо-заповідного фонду (національних природних парків, природних заповідників, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва тощо);

туристичну з урахуванням наявності та концентрації об'єктів культурної спадщини, історичних поселень, внесених до Державного реєстру, пам'яток природи та інших визначних місць.

Встановлено, що специфікою приморських міст є тенденція формування функціональних зон на засадах як біфункціональності – "курортно-рекреаційні", "курортно-сельбищні", так і поліфункціональності – "курортно-житлово-громадські", "портово-туристично-спортивні", "ландшафтно-туристично-екскурсійні".

Головні рекомендації автора щодо функціонального використання пляжної, припляжної та акваторіальної зон прибережної смуги обґрунтовано запитами містобудівної практики, яка не завжди узгоджується з природоохоронним законодавством.

Пропонується, не порушуючи екологічних вимог, на території пляжної зони створювати обслуговуючу інфраструктуру з мінімальним техногенним навантаженням – аерарії, басейни, водні атракціони тощо; на території припляжної зони – відкриті спортивні та дитячі майданчики, пункти роздрібної торгівлі, споруди рятувально-медичних служб тощо; в акваторіальній (прибережній) зоні – причали, стоянки яхт, готелі на водній поверхні тощо. Всі види будівництва доцільно поєднувати з інженерною інфраструктурою по захисту берегової смуги (буни, хвилерізи, штучні пляжі тощо).

На основі аналізу історичного розвитку приморських міст, містобудівних умов та екологічних чинників їх формування, узагальнення вітчизняного та світового досвіду їх архітектурно-планувального проектування з урахуванням специфіки їх прибережного розміщення розроблено основні принципи їх територіально-просторової організації:

"принцип функціонального медичного зонування" території приморського міста з виділенням зон різної спеціалізації (санаторних закладів, рекреаційних та туристичних закладів, дитячих оздоровчих таборів, місць короткочасного відпочинку населення тощо);

"принцип глибинного міського розвитку" з створенням системи "противаг" на периферійних територіях міста (будівництво техногенних об'єктів) для розвантаження вразливої прибережної захисної смуги моря і збереження її для курортно-рекреаційного використання;

"принцип збалансованого територіального розвитку" з дотриманням зважених пропорцій територій містобудівного освоєння та природоохоронного призначення в діапазоні 1:2-1:4 та розрахункових показників потреб в територіях різного функціонального використання.

Наведені основоположні еколого-містобудівні принципи рекомендується впроваджувати у проектну практику, формуючи відповідні моделі планувального розвитку приморських міст, таких як: лінійно-радіальна (система функціональних утворень вздовж узбережжя та транспортних мереж); "глибинно-секторальна" (система функціональних утворень вздовж та перпендикулярно узбережжю); "глибинно-поясна" (система функціональних утворень в трьох паралельних смугах від лінії моря); "лінійно-вузлова" (система функціональних утворень з чергуванням урбанізованих елементів та природоохоронних комплексів) (рис. 2).

Особливостями формування планувальної структури приморських міст є виділення в їх межах "секторів екологічної рівноваги", "ландшафтних пауз" та глибинних "урбанізованих коридорів", що є новими тенденціями містобудівного проектування.   

У своєму дослідженні автор приходить до висновку, що планувальна структура приморського міста має "істотні відмінності" від інших типів міст і повинна передбачати:

а) створення "відкритої територіальної системи", яка складається з міста-центру та буферних територій за межами міста, що знаходяться в зоні впливу морської акваторії;

б) формування "транспортно-планувального каркасу" з урахуванням морських перевезень, здійснення круїзного туризму;

в) розвиток "біфункціональних курортно-сельбищних зон" для розселення як місцевого населення, так і відпочиваючих;

г) збереження традиційного характеру міського середовища в історичних приморських містах з "адаптацією його до туристичних функцій";

д) включення у планувальну структуру приморського міста "нових видів об'єктів обслуговування рекреаційної спрямованості" (яхт-клуби, аквапарки, музеї-акваріуми тощо);

е) формування забудови міста з урахуванням масштабу міського середовища, морської акваторії, "створення морського фасаду" міста з побудовою силуетів, загальної панорами, благоустроєм набережної та пляжів.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. Встановлено, що приморські території Азово-Чорноморського регіону України, які мають загальнодержавне значення для розвитку морегосподарської, зовнішньоекономічної та туристичної діяльності, значний потенціал унікальних природних ресурсів в повній мірі не виконують своєї стратегічної функції як джерела задоволення суспільних потреб та економічного розвитку країни. Високий рівень урбанізації прибережної смуги морів, недотримання вимог природоохоронного законодавства, незбалансованість функціонального та цільового використання земельного фонду, відсутність спеціального закону "Про прибережну смугу морів" та нормативної бази містобудівного проектування приморських територій як специфічної урбоекосистеми – все це обумовило необхідність розв'язання наукової проблеми комплексної містобудівної організації приморських міст як центрів концентрації господарських зв'язків та розвитку курортно-рекреаційної і туристичної сфери, що набуває європейського значення.

2. Виявлено сучасні містобудівні напрями територіально-планувальної організації приморських міст, здійснено аналіз їх генеральних планів та порівняльний аналіз містоутворюючих чинників, встановлено еволюційні тенденції їх динамічного розвитку в напрямку формування агломерацій приморських населених пунктів, а також нові тенденції їх територіального розширення з огляду на гострий дефіцит земельних ресурсів у прибережній смузі морів за рахунок освоєння глибинних периферійних ділянок на значній відстані від берегової лінії.

Досліджено зарубіжний досвід планувальної організації приморських міст та виявлено, що вони мають спільні риси з формуванням подібних міст в Україні, але за кордоном в практичному плані – більш потужно ніж в Україні – розвивається приморська туристична галузь, а в правовому плані – приморські території на відміну від наших реалій – забезпечені спеціальними законодавчими актами, які регулюють усі види господарської діяльності на морському узбережжі.

3. Доведено результатами науково-проектного аналізу, що специфікою приморських міст та їх відмінністю від інших типів міст є: поліфункціональність їх господарської структури в системі "виробництво – розселення – курорт (рекреація, туризм)"; інваріантність розташування морських ресурсів та обмеженість земельних ресурсів для задоволення загальнодержавних, регіональних та місцевих економічних інтересів та сукупних потреб вітчизняних та іноземних туристів, місцевого населення та неорганізовано відпочиваючих; розміщення їх в епіцентрах небезпечних екологічних впливів та природоохоронних обмежень чинного законодавства, згідно якого існують жорсткі регламенти встановлення меж і використання територій: водоохоронної зони, прибережної захисної смуги, прибережної морської акваторії, пляжної зони, інших природних комплексів на території приморських міст та в зонах їх впливу.  

З урахуванням цих та інших особливостей запропоновано інтегральну типологію приморських територій та приморських міст, яка стала базисом для розроблення принципів їх містобудівної організації.

4. Обґрунтована необхідність дотримання екологічних вимог при плануванні приморських міст з метою їх збалансованого природно-антропогенного розвитку як засобами адміністративно-правового механізму (законодавчі акти, інтегроване управління секторами економіки, спеціальні екологічні служби), так і конкретними економіко-технологічними засобами (ресурсозберігаючі технології, штрафні санкції за порушення норм природокористування, інженерний захист прибережних територій), а також містобудівними засобами (раціональне функціональне зонування, створення санітарно-захисних зон, забезпечення балансу природно-ландшафтних та урбанізованих територій).

Теоретично узагальнено і доведено, що інструментом регулювання екологоорієнтованого розвитку приморських міст є встановлення демографічної, екологічної та рекреаційної ємкості їх території (допустимих навантажень), з урахуванням чого запропоновано екологічні критерії для оцінювання придатності приморських територій для забудови.

5. Розроблено систему нових диференційованих укрупнених показників пропорційного співвідношення територій основних функціональних зон (виробничих, сельбищних, курортно-рекреаційних, озеленених, природоохоронних) для приморських міст переважно з промислово-виробничою функцією та переважно з курортно-рекреаційною функцією, а також вперше запропоновано розрахункові інтегральні показники співвідношення урбанізованих і природоохоронних територій (1ч2 – 1ч4), дотримання яких сприятиме забезпеченню комплексного містобудівного розвитку приморських міст, а в проектній практиці при розробленні генеральних планів дозволить оперативно визначити параметри збалансованого територіального розвитку приморських міст на концептуальному рівні.

Запропоновано методичні підходи до функціонального зонування території приморських міст з урахуванням: а) медичного зонування узбережжя; б) соціальних потреб відпочиваючих та місцевого населення; в) інтересів морегосподарської та зовнішньоекономічної діяльності; г) перспектив розвитку курортів, рекреації та туризму; д) завдань збереження та охорони об'єктів природно-заповідного фонду, культурної спадщини, історичних поселень, інших визначних місць.

6. Сформульовано нові наукові принципи територіально-просторової організації приморських міст (принцип функціонального медичного зонування; принцип глибинного міського розвитку; принцип збалансованого територіального розвитку). Рекомендовано впроваджувати ці принципи у проектну практику на базі запропонованих планувальних моделей приморських міст: лінійно-радіальної, глибинно-секторальної, глибинно-поясної, лінійно-вузлової.

Практичним результатом удосконаленої планувальної організації приморських міст, згідно задекларованих принципів та запропонованих просторових моделей, повинно бути створення відкритої територіальної системи, формування транспортно-планувального каркасу з додатковими функціями морських перевезень та круїзного туризму, розміщення містоутворюючих об'єктів (портів, промисловості, курортів) у межах спеціалізованих планувальних районів, збереження традиційного характеру міського середовища в історичних частинах міст та формування морського фасаду міста засобами створення нової ансамблевої забудови, благоустрою прибережної пляжної та акваторіальної зони.

7. Передбачено, що прикладні фрагменти даного дослідження можуть бути впроваджені у нормативно-методичних документах: у ДБН 360-92** – в частині коригування норм площі території та питомої ваги відповідних функціональних зон; у ДБН Б.1.1-6:2007 – в частині розроблення нових розділів щодо визначення меж та правил забудови водоохоронної зони та прибережної захисної смуги.

Окремі положення роботи можуть бути предметом подальших наукових досліджень. Це стосується вивчення специфіки приморських екополісів, акваполісів, інших типів міст з нетрадиційними особливостями їх екосистеми та інфраструктури, формування приморських біфункціональних курортно-житлових комплексів з урахуванням нових приватизаційних та інвестиційних процесів, створення системи сучасних видів об'єктів обслуговування рекреаційної спрямованості в прибережній смузі Азово-Чорноморського регіону.

список опублікованих праць
за темою дисертації

  1.  Панченко Т.Ф., Онищенко В.М. Проблеми містобудівного розвитку приморських міст / Т.Ф.Панченко, В.М.Онищенко // Сучасні проблеми архітектури та містобудування: наук.-техн. зб. / відп. ред. М.М.Дьомін. – К.: КНУБА, 2007. - № 18. – С.173-178. (Особистий внесок автора: визначено та обгрунтовано головні напрями розвитку приморських міст).
  2.  Онищенко В.М. Тенденції містобудівного розвитку приморських територій
    / В.М. Онищенко // Сучасні проблеми архітектури та містобудування: наук.-техн. зб. / відп. ред. М.М.Дьомін. – К.: КНУБА, 2008. - № 20. – С.188-195.
  3.  Онищенко В.М. Зарубіжний досвід планувального регулювання розвитку приморських територій та міст / В.М.Онищенко // Сучасні проблеми архітектури та містобудування: наук.-техн. зб. / відп. ред. М.М.Дьомін. – К.: КНУБА, 2008. - № 20. – С.196-202.
  4.  Онищенко В.М. Особливості та принципи територіально-планувального розвитку приморських міст України / В.М. Онищенко // Будівництво України:
    наук.-виробн. журнал / – К., 2009. – № 7. – С. 9-16.
  5.  Панченко Т.Ф., Онищенко В.М. Еколого-містобудівні засади збалансованого природно-антропогенного розвитку приморських міст України / Панченко Т.Ф., Онищенко В.М. // Досвід та перспективи розвитку міст України: Збірник наукових праць. /  відп. ред. Ю.М.Палеха. – К.: Ін-т "Діпромісто", 2009. – вип. 17. – С. 51-61. (Особистий внесок автора: визначення екологічних критеріїв планування та забудови приморських міст).
  6.  Панченко Т.Ф., Онищенко В.М. Містобудівна типологія приморських територій та міст / Панченко Т.Ф.,Онищенко В.М. // Сучасні проблеми архітектури та містобудування: наук.-техн. зб. / відп. ред. М.М.Дьомін. – К.: КНУБА, 2009. - № 22. – С. 209-219. (Особистий внесок автора: здійснено аналіз характеристик приморських територій та міст).
  7.  Панченко Т.Ф., Онищенко В.М. Нормативне регулювання комплексного територіального розвитку приморських міст / Панченко Т.Ф., Онищенко В.М. // Сучасні проблеми архітектури та містобудування: наук.-техн. зб. / відп. ред. М.М.Дьомін. – К.: КНУБА, 2009. – № 22. – С.220-231. (Особистий внесок автора: дана структуризація територій приморських міст).
  8.  Онищенко В.М. Аналіз практики містобудівного проектування приморських міст / В.М. Онищенко // Містобудування та територіальне планування: Наук.-техн. збірник / Відпов. ред. М.М. Осєтрін. – К.: КНУБА, 2009. – Вип. 35. –
    С. 305-323.

ТЕЗИ КОНФЕРЕНЦІЙ

  1.  Онищенко В.М. Проблемы градостроительного развития малых и средних городов Азово-Черноморского побережья / В.М.Онищенко // Проблемы устойчивого развития малых и средних городов: междунар. семинар, 26-27 сент. 2007 г.: информ. материалы. – Минск, 2007. – С.40-43.
  2.  Онищенко В.М. Екологічні критерії планування приморської території та нормативно-правові засоби охорони навколишнього природного середовища / В.М.Онищенко // Оцінка впливу об'єктів господарської діяльності на навколишнє середовище (ОВНС). Безпека навколишнього природного, соціального та техногенного середовищ: восьма науково-практична конф., 28 травня – 1 червня 2007 р., м. Ялта, Крим. – Х.: Інститут "УКРНДІІНТВ", 2007. – С.31-35.

анотація

Онищенко Василь Михайлович. Містобудівні принципи комплексного розвитку приморських міст (в умовах Азово-Чорноморського регіону). – Рукопис. – Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури за спеціальністю 18.00.04 – містобудування та ландшафтна архітектура. – Київський національний університет будівництва і архітектури. – Київ, 2010.

У дисертаційному дослідженні встановлено сучасні проблеми та тенденції містобудівного розвитку приморських територій Азово-Чорноморського регіону України, проаналізовано вітчизняну та зарубіжну практику законодавчого забезпечення та містобудівного проектування приморських міст. Досліджена і сформована інтегральна містобудівна типологія приморських територій та міст як основа їх планувального структурування. Встановлено екологічні вимоги до планування приморських міст на засадах їх збалансованого природно-антропогенного розвитку із застосуванням адміністративно-правових, технологічних та містобудівних засобів.

Вперше розроблено систему нових диференційованих укрупнених показників пропорційного співвідношення основних функціональних зон (виробничих, сельбищних, курортно-рекреаційних тощо), інтегральних показників співвідношення урбанізованих та природоохоронних територій для приморських міст різних типів, які сприяють їх комплексному містобудівному розвитку.

Сформульовано нові наукові принципи територіально-просторової організації приморських міст (функціонального медичного зонування, глибинного міського розвитку, збалансованого природно-антропогенного розвитку) та рекомендовано впроваджувати ці принципи у проектну практику на основі запропонованих планувальних моделей приморських міст.

Ключові слова: приморські міста, містобудівна типологія, екологічні чинники, система нормативів, планувальні моделі.

аннотация

Онищенко Василий Михайлович. Градостроительные принципы комплексного развития приморских городов (в условиях Азово-Черноморского региона). – Рукопись. – Диссертация на соискание ученой степени кандидата архитектуры по специальности 18.00.04 – градостроительство и ландшафтная архитектура. - Киевский национальный университет строительства и архитектуры. – Киев, 2010.

В диссертационном исследовании выявлены современные проблемы и тенденции градостроительного развития приморских территорий Азово-Черноморского региона Украины, проанализирована отечественная и зарубежная практика законодательного обеспечения и градостроительного проектирования приморских городов. Высокий уровень урбанизации прибрежной полосы морей, нарушение требований природоохранного законодательства, несбалансированость функционального и целевого использования земельного фонда, отсутствие специального закона в Украине "О прибрежной полосе морей", а также нормативной базы градостроительного проектирования приморских территорий как специфической урбоэкосистемы – все это обусловило необходимость решения научной проблемы комплексной градостроительной организации приморских городов-центров концентрации хозяйственных связей и развития курортно-рекреационной и туристической сферы.

В результате научно-проектного анализа выявлено, что спецификой приморских городов и их отличительными особенностями есть: полифункциональность их хозяйственной структуры в системе "производство–расселение–курорт (рекреация, туризм)"; инвариантность размещения морских ресурсов и ограниченность земельных ресурсов для удовлетворения национальных, региональных и местных экономических интересов, а также совокупных потребностей отечественных и зарубежных туристов, местного населения и неорганизованно отдыхающих; размещение данных городов в эпицентрах неблагоприятных экологических условий.

С учетом этих и других особенностей исследована и сформирована интегральная градостроительная типология приморских территорий и приморских городов как основа их планировочного структурирования (города промышленно-портовые, курортно-промышленные, аграрно-производственные, города-курорты, города-центры туризма, режимные города; городские агломерации, биполярные города, локальные города; экополисы, акваполисы, курортополисы и другие). Установлены экологические требования к планировке приморских городов на основе их сбалансированного природно-антропогенного развития с использованием административно-правовых, технологических и градостроительных методов. Теоретически обобщено и доказано, что инструментом регулирования экологоориентированного развития приморских городов есть определение демографической, экологической и рекреационной емкости территорий (допустимых нагрузок), с учетом чего предложены экологические критерии для оценки пригодности приморских территорий для застройки. Впервые разработана система новых дифференцированных укрупненных показателей пропорционального соотношения основных функциональных зон (производственных, селитебных, курортно-рекреационных и других) и интегральных показателей соотношения урбанизированных и природоохранных территорий для приморских городов разных типов, которые способствуют их комплексному градостроительному развитию. Сформулированы новые научные принципы территориально-пространственной организации приморских городов (функционального медицинского зонирования, глубинного городского развития, сбалансированного природно-антропогенного развития) и рекомендовано внедрять эти принципы в проектную практику на основе предложенных планировочных моделей приморских городов: линейно-радиальной, глубинно-секторальной, глубинно-поясной и линейно-узловой.

Практическим результатом усовершенствованной планировочной организации приморских городов должно быть создание открытой территориальной системы, формирование транспортно-планировочного каркаса с дополнительными функциями морских перевозок и круизного туризма, размещение градообразующих объектов (портов, промышленности, курортов) в границах специализированных планировочных районов, сохранение традиционного характера городской среды в исторических частях городов.

Ключевые слова: приморские города, градостроительная типология, экологические факторы, система нормативов, планировочные модели.


annotation

Onischenko Vasiliy Michaylovich. Town-planning principles of complex development of seashore cities (in the conditions of the Azov-Black Sea region). – Manuscript. The dissertation on the competition of graduate degree of Candidate of architecture on speciality 18.00.04 – Town-planning and Landscape architecture. Kyiv National University of Building and Architecture. – Kyiv, 2010.

Modern problems and town-planning progress of seashore territories of the Azov-Black Sea region of Ukraine trends are exposed in dissertation research, domestic and foreign practice of the legislative providing and town-planning of seashore cities is analysed. Investigational and formed integral town-planning typology of seashore territories and cities as basis of their planning structure. Ecological requirements are set to planning of seashore cities on the basis of their balanced naturally-anthropogenic development with the use of national laws, technological and town-planning methods. The system of the new differentiated large-sized indexes of proportional correlation of basic functional areas (production, settlement, resort, recreation, tourism) and integral indexes of correlation of the urbanized and nature protection territories is first developed for the seashore cities of different types which are instrumental in their complex town-planning development. New scientific principles of territorial-spatial organization of seashore cities (functional medical zoning, deep city formation, balanced naturally-anthropogenic development) are formulated and it is recommended to use these principles in project practice on the basis of the offered planning models of seashore cities.

Keywords: seashore cities, town-planning typology, ecological factors, system of norms, planning models.

1

1

1


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

37203. Правовое регулирование рынка ценных бумаг 27 KB
  О рынке ценных бумаг далее Закон о РЦБ регулирует отношения возникающие при эмиссии и обращении эмиссионных ценных бумаг при осуществлении профессиональной деятельности на рынке ценных бумаг а также устанавливает основы государственного регулирования данного рынка. О защите прав и законных интересов инвесторов на рынке ценных бумаг устанавливает меры направленные на обеспечение государственной и общественной защиты прав и законных интересов физических и юридических лиц объектом инвестирования которых являются эмиссионные ценные...
37204. Ценная бумага 78 KB
  С продажей ценной бумаги все права обязательства и отношения переходят к её новому владельцу. В Гражданском Кодексе РФ можно найти перечень видов ценных бумаг: государственная облигация облигация вексель чек депозитные и сберегательные сертификаты банковские сберегательные книжки на предъявителя коносаменты акции приватизационные ценные бумаги и другие документы которые законами о ценных бумагах или в установленном ими порядке отнесены к числу ценных бумаг. Атрибутами ценной бумаги являются: имущественные права отношения...
37205. Ры́нок це́нных бума́г, фо́ндовый ры́нок 92 KB
  По виду ценных бумаг рынок облигаций рынок акций рынок производных финансовых инструментов. По эмитентам рынок ценных бумаг предприятий рынок государственных ценных бумаг и т. По срокам рынок кратко средне долгосрочных и бессрочных ценных бумаг.
37206. Медицинское страхование 45.5 KB
  Независимо от величины этого взноса все граждане имеют равные права на получение определенного объема медицинской помощи оплата которой производится за счет страховых средств. Перед системой ОМС стоят три основные задачи: обеспечение равных возможностей получения медицинской помощи для всех жителей территории: обеспечение финансовой устойчивости; полный охват страхованием населения Российской Федерации. Охрана здоровья граждан представляет собой совокупность различных мер государства направленных на сохранение и укрепление физического и...
37207. Страхово́й тари́ф 27.5 KB
  Устанавливается как правило в процентах по отношению к страховой сумме. Страховой тариф может устанавливаться: 1. с единицы страховой суммы; 2.
37208. Виды страхования 65.5 KB
  Исторически страхование началось с видов и затем разрасталось до уровня отраслей. Страхование имущества Юридические и физические лица могут заключать договоры страхования на объекты в отношении которых они имеют имущественный интерес: здания сооружения передаточные устройства силовые рабочие и другие машины оборудование транспортные средства ловецкие и другие суда орудия лова объекты незавершенного производства и капитального строительства инвентарь готовая продукция товары сырье материалы и другое имущество. Страхование квартиры...
37209. Развитие страхового рынка 33 KB
  Таким образом прогноз роста российского страхового рынка должен опираться на общий прогноз экономического развития. В целом прогнозы роста российской экономики которые делаются различными аналитическими центрами на ближайшие несколько лет выглядят умеренно оптимистичными. Прогнозы сделанные ЦСИ Росгосстраха приводят к более низким оценкам потенциального роста российской экономики. Методика на основании которой делается прогноз основана на зависимости темпов роста ВВП от удовлетворенности населения своей жизнью – чем больше люди довольны...
37210. Финансовый менеджмент 25 KB
  Можно выделить две основные группы финансового менеджмента находящиеся в подчинении у главного финансиста на предприятии: 1. Основными функциями финансового менеджера являются: аналитическоконтрольные; финансовое планирование; принятие управленческих решений. В целом в функциональные обязанности финансового менеджера входят: текущая деятельность связанная с движением денежных фондов предприятия; финансовое планирование прогнозирование; проведение операций на финансовых рынках; инвестирование; финансовый анализ и контроль за финансовым...
37211. Базовые концепции финансового менеджмента 49.5 KB
  Концепция временной стоимости денег Концепция изменения стоимости денег во времени играет центральную роль в практике финансовых вычислений и выражает необходимость учета фактора времени при осуществлении долговременных финансовых операций путем оценки и сравнения стоимости денег в начале финансирования проекта и при их возврате в виде будущих денежных поступлений. Концепция временной стоимости денег заключается в том что стоимость денег с течением времени изменяется с учетом нормы прибыли на финансовом рынке в качестве которой обычно...