65337

УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ В УКРАЇНІ: ТЕОРЕТИКО-ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ АСПЕКТ

Автореферат

Политология и государственное регулирование

Успіх перетворень залежить насамперед від професіоналізму державних службовців їх ефективної діяльності на всіх рівнях управління практичного впровадження ними інноваційних форм і методів роботи. Вирішення проблеми можливе за умови системного підходу...

Украинкский

2014-07-28

237.5 KB

1 чел.

PAGE  1

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

ПРУДИУС Леся Василівна

УДК 35.088.6:005.6

УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ

ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ

В УКРАЇНІ: ТЕОРЕТИКО-ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ АСПЕКТ

25.00.03 – державна служба

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з державного управління

Київ – 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національній академії державного управління
при Президентові України.

Науковий керівник –

кандидат юридичних наук, доцент, заслужений працівник освіти України

ДУБЕНКО Світлана Дмитрівна, 

Національна академія державного управління при Президентові України, завідувач кафедри права і законотворчого процесу.

Офіційні опоненти:

доктор наук з державного управління, доцент

ГОНЧАРУК Наталія Трохимівна;

доктор наук з державного управління, доцент

ВАСИЛЬЄВА Олександра Іллівна, 

Національна академія державного управління при Президентові України, професор кафедри регіонального управління, місцевого самоврядування та управління містом.

Захист відбудеться 20 січня 2011 року о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.810.01 у Національній академії державного управління при Президентові України за адресою: 03057, м. Київ-57, вул. Ежена Потьє, 20, к. 212.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної академії державного управління при Президентові України (03057, м. Київ-57, вул. Ежена Потьє, 20).

Автореферат розісланий 17 грудня 2010 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради    А. П. Рачинський 


Підп. до друку 09.12.2010.

Формат 60 х 84/16. Обл.-вид. арк. 1,44.

Ум.-друк. арк. 1,16. Гарн. Таймс.

Тираж 100 пр.

Свідоцтво серії ДК № 1561 від 06.11.2003.

Віддруковано з оригінал-макета у видавництві

Національної академії державного управління

при Президентові України

03057, Київ-57, вул. Ежена Потьє, 20, тел. 456-67-93.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Розвиток України як демократичної держави орієнтований на європейські стандарти якості життя. Саме тому державна політика у сфері управління якістю продукції (товарів, робіт, послуг) спрямована на підтримку сучасних методів, принципів і систем управління якістю.

Успіх перетворень залежить насамперед від професіоналізму державних службовців, їх ефективної діяльності на всіх рівнях управління, практичного впровадження ними інноваційних форм і методів роботи. Це потребує посилення інтелектуального ресурсу державного управління шляхом залучення до державної служби кращих фахівців, забезпечення безперервності та якості їх професійної освіти.

Вирішення проблеми можливе за умови системного підходу: проведення єдиної державної кадрової політики, організації професійного навчання державних службовців відповідно до міжнародних стандартів якості шляхом модернізації системи їх підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації.

Проблеми професіоналізації державної служби, загальні напрями, підходи та механізми удосконалення сучасної системи професійного навчання державних службовців розглянуто на основі досліджень відомих фахівців у галузі державного управління: О.Ю.Амосова, О.І.Васильєвої, О.А.Воронька, Н.Т.Гончарук, Д.І.Дзвінчука, С.Д.Дубенко, С.В.Загороднюка, М.М.Іжі, Ю.Г.Кальниша, Г.І.Лелікова, Н.А.Липовської, В.І.Лугового, С.В.Майбороди, О.Ф.Мельникова, А.М.Михненка, Т.В.Мотренка, О.Я.Окіса, Л.А.Пашко, В.Г.Понеділко, Л.Л.Прокопенка, Н.Г.Протасової, А.П.Рачинського, А.В.Решетніченка, С.М.Серьогіна, Н.Г.Синициної, В.М.Сороко, С.К.Хаджирадєвої, Ю.П.Шарова, П.І.Шевчука та ін.

Теоретико-методологічною основою дисертаційної роботи стали праці провідних вітчизняних та зарубіжних дослідників: А.Б.Авер’янова, В.Д.Бакуменка, М.М.Білинської, В.Г.Вікторова, Б.П.Колеснікова, Т.О.Лукіної, Т.В. Маматової, Ю.О.Молчанової, Н.Р.Нижник, О.Ю.Оболенського, В.М.Олуйка, М.С.Осійчука, Т.І.Пахомової, Н.М.Стецюк, Ю.П.Сурміна, С.О.Шевченка, І.В.Шпекторенка, Р.А.Фатхутдінова, Й.Кондо, Д.Ріттера, Д.Ролло, М.Брасарда, Л.Фінна, Д.Джинна та ін.

Зарубіжний досвід управління якістю професійного навчання державних службовців проаналізовано на основі досліджень вітчизняних науковців – О.О.Гаврилової, Ю.Д.Полянського, О.М.Слюсаренко, Ж.В.Таланової, В.П.Тимощука, В.О.Чмиги тощо та зарубіжних фахівців – Б.Т.Пономаренка, Л.Акера, Д.Боссарта, К.Деммке, В.Домаркаса, Д.Келлі.

Аналіз наукової літератури свідчить про значний внесок вітчизняних і зарубіжних дослідників у вирішення проблем професіоналізації державної служби. Разом з тим, незважаючи на вагомі здобутки науковців, проблема управління якістю професійного навчання державних службовців ще не стала окремим предметом дослідження, залишається недостатньо вивченою і потребує теоретичного осмислення. Бракує концептуальних підходів щодо організації професійного навчання державних службовців відповідно до принципів стандарту ISO серії 9000 як одного з інструментів для забезпечення ефективності та результативності навчання.

З огляду на це вибір теми дослідження визначається необхідністю адаптації професійного навчання державних службовців в Україні до європейських стандартів шляхом розробки та впровадження відповідної моделі управління якістю.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в межах науково-дослідної теми Унормування надання адміністративних послуг як пріоритетний напрям вдосконалення державного управління (ДР № 0107U005908) згідно з комплексним науковим проектом Національної академії державного управління при Президентові України Державне управління та місцеве самоврядування (ДР № 0199U002827), де здобувач була виконавцем на громадських засадах (довідка від 13 січня 2010 р. № 214/16). Автором проаналізовано нормативно-правові акти, що регулюють питання надання та оцінювання якості надання адміністративних послуг; досліджено стан проблеми унормування оцінки якості надання адміністративних послуг та запропоновано шляхи її вирішення відповідно до вимог стандарту ISO серії 9000; визначено на основі проведеного дослідження критерії і методи оцінки якості надання адміністративних послуг.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в науковому обґрунтуванні теоретико-організаційних аспектів управління якістю професійного навчання державних службовців в Україні та розробці на цій основі практичних рекомендацій щодо забезпечення результативності системи професійного навчання державних службовців в Україні, підвищення професіоналізму державних службовців та ефективності їх діяльності.

Для досягнення зазначеної мети сформульовано такі завдання:

  •  узагальнити існуючі теоретичні розробки вітчизняних і зарубіжних учених з проблеми дослідження;
  •  визначити сутність поняття управління якістю професійного навчання державних службовців;
  •  розкрити організаційні та правові засади управління якістю професійного навчання державних службовців в Україні та визначити шляхи їх удосконалення;
  •  розробити на засадах процесного і системного підходів модель управління якістю професійного навчання державних службовців в Україні;
  •  проаналізувати зарубіжний досвід управління якістю професійного навчання державних службовців та оцінити можливості його використання в Україні;
  •  визначити основні напрями удосконалення управління якістю професійного навчання державних службовців в Україні.

Об’єкт дослідження – процес управління якістю професійного навчання державних службовців в Україні.

Предмет дослідження – теоретико-організаційні засади управління якістю професійного навчання державних службовців в Україні.

Методи дослідження. Методологічною основою роботи стала теорія наукового пізнання. Дослідження базується на використанні комплексу загальнонаукових і спеціальних методів та підходів, що дало змогу забезпечити всебічне висвітлення проблеми та достовірність отриманих результатів.

Загальнонаукові методи аналізу і синтезу були спрямовані на дослідження вітчизняного та зарубіжного досвіду управління якістю професійного навчання державних службовців, діяльності кадрових служб органів державної влади та визначення сутності понять щодо управління якістю професійного навчання державних службовців та управління персоналом.

У роботі використані спеціальні методи:

– історичний – при дослідженні питання формування та розвитку системи професійного навчання державних службовців в Україні;

– системний – для з’ясування елементної бази та визначення структури професійного навчання державних службовців як в Україні, так і за кордоном;

– функціональний – у процесі дослідження функцій управління якістю професійного навчання державних службовців та управління персоналом;

– моделювання та процесний підхід – для розробки моделі управління якістю професійного навчання державних службовців в Україні.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні цілісного авторського підходу щодо управління якістю професійного навчання державних службовців, а також у розробці практичних рекомендацій і визначенні основних напрямів його удосконалення для забезпечення результативності та ефективності. Найважливіші наукові положення, що характеризують новизну і розкривають зміст дисертаційного дослідження, полягають у тому, що:

уперше:

  •  запропоновано авторське визначення поняття “управління якістю професійного навчання державних службовців” як скоординованої діяльності керівників на політичному, центральному та регіональному рівнях управління щодо забезпечення ефективності і результативності системи професійного навчання державних службовців, що здійснюється через процеси планування якості, забезпечення якості, контролю якості та поліпшення якості;
  •  розроблено модель управління якістю професійного навчання державних службовців в Україні з урахуванням принципів стандарту ISO серії 9000, яка передбачає чіткі механізми і процедури планування якості, забезпечення, контролю та поліпшення якості на політичному, центральному та регіональному рівнях управління відповідно до визначеної політики професійного навчання державних службовців у сфері якості та системи управління якістю;

удосконалено:

  •  нормативно-правове регулювання проблем управління якістю професійного навчання державних службовців шляхом розробки проектів Положення про систему професійного навчання державних службовців та Положення про ліцензійну діяльність з надання освітніх послуг державним службовцям;

– підходи щодо поліпшення роботи кадрових служб органів державної влади у питаннях професійного розвитку державних службовців, які полягають у створенні на принципах стандарту ISO серії 9000 ефективної системи управління персоналом;

дістали подальшого розвитку:

– дослідження щодо адаптації системи професійного навчання державних службовців до вимог Болонського процесу з метою зближення національних систем професійної освіти державних службовців у частині організації навчального процесу;

– концептуальні підходи щодо підвищення професійної майстерності державних службовців через навчання їх самореалізації, самоконтролю, самодіагностиці та іншим психотехнологіям, які дають змогу підвищувати ефективність діяльності.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані та обгрунтовані наукові положення, висновки і пропозиції можуть використовуватись:

– у нормотворчій діяльності – у змінах до нормативно-правових актів для поліпшення якості системи професійного навчання державних службовців та підвищення їх професіоналізму;

– у практичній діяльності – під час розробки та впровадження системи управління якістю в органах державної влади, Національній академії державного управління при Президентові України;

– у навчальному процесі – при викладанні курсів “Управління якістю освіти”, “Кадрова політика і державна служба” тощо.

Результати здійсненого дослідження впроваджено:

  •  Головним управлінням державної служби України під час підготовки проектів Програми запровадження системи управління якістю в органах виконавчої влади, Типового регламенту центральних органів виконавчої влади, Тимчасового регламенту Головдержслужби України та її територіальних органів (довідка від 21 вересня 2006 р. № 8102/20-06);
  •  Міністерством оборони України при запровадженні системи управління якістю, а саме: розробки на принципах ДСТУ ISO 9001:2001 процесу “Управління персоналом” та формування політики управління персоналом (довідка від 21 квітня 2008 р. № 226/АВ/1774);
  •  Волинським обласним центром перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій під час розробки та впровадження системи управління якістю; розробки та реалізації модуля “Системи управління якістю” варіативної частини функціональної складової професійних програм підвищення кваліфікації державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування V-VII категорій посад та депутатів місцевих рад Волинської області; тематичного короткотермінового семінару “Система управління якістю в органах виконавчої влади та місцевого самоврядування” (довідка від 26 березня 2010 р. № 42).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним авторським дослідженням. Основні теоретичні положення і висновки, що характеризують наукову новизну дослідження, одержані автором особисто. У науковій праці, опублікованій у співавторстві, автору належить розкриття сутності управлінської акмеології [8].

Апробація результатів дисертації. Основні ідеї, положення і висновки дисертаційного дослідження були апробовані на науково-практичних конференціях за міжнародною участю та семінарах, а саме: на науково-практичній конференції Актуальні проблеми державного управління та місцевого самоврядування” (Дніпропетровськ, 2004); на семінарах для керівників кадрових служб Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з питань проходження державної служби (Київ, 2006; Хмельницький, 2008); на Міжнародному управлінському форумі Управління сьогодні та завтра” (Хмельницький, 2008); на 5-й та 6-й регіональних науково-практичних конференціях Актуальні проблеми європейської та євроатлантичної інтеграції” (Дніпропетровськ, 2008; 2009); на IV Всеукраїнській науково-методичній конференції Безперервна освіта в Україні: реалії та перспективи” (Івано-Франківськ, 2008).

Дисертацію обговорено і рекомендовано до захисту на розширеному засіданні кафедри державного управління та менеджменту Національної академії державного управління при Президентові України (протокол від
12 травня 2010 р. № 20).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження викладено у дев’яти одноосібних та одній у співавторстві публікаціях, серед яких шість – у наукових фахових виданнях з державного управління, три – у матеріалах науково-практичних конференцій, і одній науковій розробці.

Структура дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації становить 321 сторінку, з яких 180 сторінок основного тексту. Робота містить 1 рисунок, 14 додатків, список використаних джерел включає 465 найменувань. 

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовано актуальність теми, вказано на зв’язок роботи з науковими напрямами досліджень Національної академії державного управління при Президентові України; висвітлено ступінь наукової розробленості проблеми, що вивчається, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет дослідження; охарактеризовано використані методи дослідження, ступінь наукової новизни одержаних результатів, їх теоретичне і практичне значення та особистий внесок здобувача; наведено дані щодо апробації результатів дослідження, кількість публікацій за темою дисертації.

У першому розділі“Теоретичні засади управління якістю професійного навчання державних службовців” – здійснено системний аналіз змісту наукової літератури та нормативно-правових актів за темою дослідження, на основі якого обґрунтовано дефініції ключових понять управління якістю професійного навчання державних службовців в Україні.

Змістовний аналіз сучасної наукової літератури за темою дослідження свідчить про відсутність комплексного розгляду проблеми управління якістю професійного навчання державних службовців на принципах стандарту ISO серії 9000. Доведено, що значну увагу вітчизняні науковці приділили загальним підходам щодо впровадження системи управління якістю відповідно до стандартів ISO серії 9000 та проблемам управління якістю вищої освіти в Україні.

Встановлено, що подальших досліджень потребують питання управління якістю на основі процесного підходу; запровадження стандартів якості ресурсного забезпечення системи професійного навчання державних службовців (нормативно-правового, кадрового, наукового, навчально-методичного, фінансового, матеріально-технічного); врегулювання правового статусу закладів системи підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації державних службовців та їх ліцензування; унормування оцінювання якості професійного навчання державних службовців; забезпечення ефективного управління системою професійного навчання державних службовців; удосконалення процедури ліцензування діяльності з надання освітніх послуг державним службовцям; модернізації діяльності кадрових служб органів державної влади щодо організації професійного навчання державних службовців та створення ефективної системи управління персоналом; визначення чітких механізмів підвищення професійної компетентності та професійної майстерності державних службовців, у тому числі із застосуванням акмеологічних підходів.

Вивчення теорії та методології здійснення процесу управління якістю, побудованого на принципах стандарту ISO серії 9000, досліджених вітчизняними науковцями – Т.В.Маматовою, М.М.Іжею, Т.І.Пахомовою, В.М.Шаховим та зарубіжними – Р.А.Фатхутдіновим, Й.Кондо, Д.Ріттером, Д.Ролло, М.Брасардом, Л.Фінном, Д.Джинном тощо, дало змогу узагальнити теоретичні підходи щодо забезпечення управління якістю на основі стандартів ISO серії 9000 із застосуванням відповідного інструментарію і виявити особливості його впровадження в органах державної влади та системі післядипломної освіти державних службовців.

Результати аналізу праць відомих фахівців з державного управління А.Б.Авер’янова, Н.Т.Гончарук, Н.Р.Нижник, О.Ю.Оболенського, В.М.Олуйка, О.Ф.Мельникова, В.Ф.Золотарьова, які досліджували теоретичні аспекти системного підходу, та М.М.Білинської, В.Г.Вікторова, Т.О.Лукіної, Н.М.Стецюк, С.О.Шевченка, які вивчали питання управління якістю вищої освіти, були використані для обґрунтування дефініцій ключових понять управління якістю професійного навчання державних службовців в Україні.

На підставі проведеного дослідження запропоновано авторське визначення поняття “управління якістю професійного навчання державних службовців” як скоординованої діяльності керівників на політичному, центральному та регіональному рівнях управління щодо забезпечення ефективності та результативності системи професійного навчання державних службовців, що здійснюється через процеси планування якості, забезпечення якості, контролю якості та поліпшення якості; де: планування якості професійного навчання державних службовців  процес, спрямований на визначення політики у сфері якості професійного навчання державних службовців (місії, цілей, пріоритетів, шляхів їх реалізації та показників якості, результативності і ефективності), якісних ресурсів для її реалізації (фінансових, кадрових, навчально-методичних тощо) та планування системи управління якістю; забезпечення якості  процес, спрямований на реалізацію політики професійного навчання державних службовців у сфері якості шляхом організації професійного навчання державних службовців відповідно до схваленого Урядом державного замовлення, сформованого якісного змісту навчання та ресурсного забезпечення, конкурсного відбору навчальних закладів, забезпечення результативності навчального процесу та створення системи управління якістю; контроль якості” – процес, спрямований на перевірку, аналіз та оцінку ефективності системи професійного навчання державних службовців, дотримання встановлених стандартами вимог щодо її якості (змісту навчання, інфраструктури навчання, ресурсного забезпечення тощо), задоволеності споживачів та результативності функціонування системи управління якістю; поліпшення якості  процес, спрямований на удосконалення системи професійного навчання державних службовців з урахуванням міжнародних стандартів якості та функціонування системи управління якістю шляхом здійснення коригувальних та запобіжних дій.

Доведено, що поняття “професійне навчання державних службовців” не узгоджується із Законом України “Про вищу освіту”, та запропоновано розглянути його як процес здобуття державними службовцями післядипломної освіти, спрямованої на формування та розвиток знань, умінь і навичок, необхідних для професійної діяльності на державній службі та забезпечення її ефективності шляхом безперервного підвищення професіоналізму і професійної майстерності державних службовців, де післядипломна освіта державних службовців” – спеціалізоване вдосконалення професійного рівня державних службовців шляхом поглиблення, розширення й оновлення їх професійних знань, умінь і навичок, отримання іншої спеціальності, а також навчання в аспірантурі, докторантурі за спеціальностями напряму підготовки “Державне управління” на основі здобутого раніше освітньо-кваліфікаційного рівня та практичного досвіду.

Виявлено, що існуюче поняття “державна система професійного навчання державних службовців” не враховує такої обов’язкової складової для її ефективного функціонування, як ресурсне забезпечення. Запропоновано розглянути поняття “система професійного навчання державних службовців” як сукупність взаємопов’язаних та взаємообумовлених компонентів, направлених на забезпечення її результативності, які включають у себе структуру навчання, інфраструктуру навчання, дидактику, ресурсне забезпечення та систему управління навчанням.

До структури професійного навчання державних службовців віднесено перепідготовку, спеціалізацію, розширення профілю (підвищення кваліфікації), стажування та ротацію, де: перепідготовка – отримання державними службовцями освіти освітньо-кваліфікаційного рівня “магістр”, а також навчання в аспірантурі, докторантурі за спеціальностями напряму підготовки “Державне управління”, спрямованими на провадження професійної діяльності на державній службі на основі здобутого раніше освітньо-кваліфікаційного рівня та набутого практичного досвіду; спеціалізація – набуття державними службовцями здатності виконувати окремі завдання та обов’язки для професійної діяльності на державній службі в межах спеціальності напряму підготовки “Державне управління”; розширення профілю (підвищення кваліфікації) – навчання державних службовців з метою поглиблення їх знань, умінь, навичок, розвитку професіоналізму та професійної майстерності для забезпечення ефективної професійної діяльності на державній службі та набуття здатності виконувати додаткові завдання і обов’язки в межах спеціальності напряму підготовки “Державне управління”; стажування – набуття державними службовцями практичного досвіду виконання завдань та обов’язків певної спеціальності напряму підготовки “Державне управління”; ротація – періодичне горизонтальне та вертикальне переміщення вищої управлінської ланки державних службовців з метою підготовки фахівців широкого профілю; інфраструктура навчання – сукупність навчальних закладів, які ліцензовані й акредитовані в галузі знань Державне управління та забезпечують перепідготовку, спеціалізацію, розширення профілю (підвищення кваліфікації) державних службовців, а також науково-дослідних та навчально-методичних установ, організацій і дорадчих органів; дидактика – основні підходи, що визначають зміст професійного навчання державних службовців та організацію навчального процесу з урахуванням теоретичних, практичних та особистісних аспектів організації навчання; ресурсне забезпечення системи професійного навчання державних службовців сукупність ресурсів, спрямованих на нормативно-правове, наукове, кадрове, фінансове, навчально-методичне, матеріально-технічне забезпечення системи професійного навчання державних службовців; нормативно-правове забезпечення це сукупність нормативно-правових актів, які визначають державну політику щодо професійного навчання державних службовців, регулюють питання його організації та функціонування системи професійного навчання державних службовців; наукове забезпечення сукупність наукових досліджень фундаментальних, теоретичних і прикладних проблем державного управління; кадрове забезпечення сукупність людських ресурсів, необхідних для забезпечення ефективного функціонування системи професійного навчання державних службовців; фінансове забезпечення сукупність фінансових ресурсів, необхідних для ефективного функціонування системи професійного навчання державних службовців; навчально-методичне забезпечення сукупність навчальної, методичної літератури, необхідних для організації навчального процесу в закладах системи професійного навчання державних службовців; матеріально-технічне забезпечення  сукупність матеріальних, технічних, інформаційних ресурсів, створених для ефективного функціонування системи професійного навчання державних службовців.

Запропоновано серед видів підвищення кваліфікації державних службовців визначити навчання за професійними програмами, тренінги, участь у конкурсі “Кращий державний службовець”, участь у семінарах, конференціях, круглих столах, ділових іграх, апаратному навчанні.

Управління персоналом визначено як обов’язкову складову управління якістю професійного навчання державних службовців та досліджено поняття “кадрова політика органу”, “управління персоналом органу”, “політика управління персоналом”, “система управління персоналом”, а також розкрито функції управління персоналом (формуючу, організуючу, прогнозуючу, розвиваючу та соціальну) і запропоновано відповідні технології їх реалізації.

У другому розділі “Формування моделі управління якістю професійного навчання державних службовців в Україні” – проведено організаційно-правовий аналіз вітчизняного досвіду управління якістю професійного навчання державних службовців, розроблено на засадах системного і процесного підходів модель управління якістю професійного навчання державних службовців.

Виходячи з авторського визначення понять “система професійного навчання державних службовців” та “управління якістю професійного навчання державних службовців” вітчизняний досвід управління якістю розглянуто на політичному, центральному та регіональному рівнях управління щодо забезпечення ефективності та результативності системи професійного навчання державних службовців (зокрема структури навчання, інфраструктури, ресурсного забезпечення – нормативно-правового, навчально-методичного, наукового, кадрового, фінансового, матеріально-технічного тощо) через процеси планування якості, забезпечення, контролю та поліпшення якості.

Визначено, що управління системою професійного навчання державних службовців в Україні здійснюється: на політичному рівні – Президентом України (через Адміністрацію Президента України та її відповідні структурні підрозділи), Верховною Радою України (через Апарат Верховної Ради України та відповідні комітети), Кабінетом Міністрів України (через Секретаріат Кабінету Міністрів України та його відповідні структурні підрозділи); на центральному рівні – Головдержслужбою України, Міністерством освіти України, Вищою атестаційною комісією України, іншими органами державної влади, їх підрозділами і кадровими службами; Національною академією державного управління при Президентові України та галузевими закладами післядипломної освіти, державними установами та дорадчими органами; на регіональному рівні – місцевими органами виконавчої влади та їх кадровими службами; територіальними органами Головдержслужби України; навчальними закладами, у тому числі регіональними інститутами державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, які визначають політику професійного навчання державних службовців та забезпечують його планування, організацію, контроль і координацію.

У процесі аналізу організаційно-правового забезпечення управління якістю професійного навчання державних службовців встановлено, що, незважаючи на велику кількість нормативно-правових актів, спрямованих на забезпечення ефективного розвитку державних службовців, підвищення їх професіоналізму та майстерності, такі основні принципи професійного навчання державних службовців, як обов’язковість та безперервність, – в Україні не реалізуються. Кар’єрне зростання державних службовців здійснюється без урахування результатів їх професійного навчання, як підготовки в галузі знань “Державне управління”, так і підвищення кваліфікації. Через відсутність мотивації до навчання атестація та щорічна оцінка діяльності державних службовців здійснюються формально, не враховуючи їх особистих заслуг.

Доведено, що правового врегулювання потребують питання визначення та затвердження єдиної політики професійного навчання державних службовців у сфері якості; забезпечення реалізації принципів безперервності й обов’язковості навчання державних службовців; єдиного управління системою професійного навчання державних службовців; належного ресурсного забезпечення професійного навчання державних службовців на основі розроблених стандартів якості; правового статусу Центрів перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій та галузевих закладів післядипломної освіти; чіткого розмежування професійного навчання державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування та встановлення чітких нормативів підвищення їх кваліфікації; удосконалення організації підготовки магістрів державного управління.

Визначено, що формування моделі управління якістю професійного навчання державних службовців має здійснюватись відповідно до державної кадрової політики та державної політики у сфері управління якістю продукції (товарів, робіт, послуг), на основі принципів ISO серії 9000, на засадах процесного і системного підходів та передбачати запровадження чітких механізмів і процедур планування якості, забезпечення, контролю і поліпшення якості на політичному, центральному та регіональному рівнях управління. Запровадженню побудованої моделі управління якістю професійного навчання державних службовців сприятиме розробка відповідної системи управління якістю.

Для формування моделі управління якістю професійного навчання державних службовців досліджено сутність та особливості застосування процесного і системного підходів. Встановлено, що процесний підхід полягає в тому, що організація: розглядає свою діяльність з точки зору споживача; перетворює вимоги споживача в конкретні вимоги до послуги; ідентифікує ключові процеси, які впливають на якість послуги; визначає взаємозв’язок та взаємодію між ключовими процесами; описує процеси через систему показників процесів; виділяє ресурси для здійснення процесів; визначає відповідальних за процеси; розробляє методики вимірювання показників процесів; здійснює моніторинг за процесами (їх показниками); аналізує встановлені невідповідності під час перебігу процесів; здійснює коригувальні та запобіжні заходи; проводить постійне удосконалення процесів; реєструє результати моніторингу та удосконалення процесів. Суть системного підходу полягає в ідентифікації, розумінні та управлінні взаємопов’язаними процесами як системою, що дає змогу забезпечити результативність та ефективність у досягненні поставлених цілей.

Враховуючи вимоги стандарту ISO серії 9000, управління якістю професійного навчання державних службовців визначено як процес, орієнтований на стабільне надання споживачам послуг належної якості, що являє собою сукупність взаємодіючих процесів, пов’язаних з управлінською діяльністю, постачанням ресурсів, наданням послуг та вимірюваннями, де входи одних процесів перетворюються на виходи інших. З’ясовано, що ефективності процесу управління якістю професійного навчання державних службовців можна досягти шляхом реалізації і взаємодії двох груп процесів (процесів надання послуг і забезпечення надання послуг) та управління кожним процесом через контроль показників, що його характеризують.

Доведено, що процеси надання послуг орієнтовані на створення послуг, які є певною цінністю для споживачів та задоволення потреб замовників, зацікавлених сторін і виконання робіт. Вони являють собою так званий “життєвий цикл продукції”, до якого віднесено процеси: вивчення та аналізування потреб у професійному навчанні державних службовців; визначення змісту навчання; формування державного замовлення; закупівлі послуг; створення мережі закладів та розподілу державного замовлення; організації перепідготовки та спеціалізації державних службовців; організації підвищення кваліфікації та стажування державних службовців; організації навчального процесу.

Встановлено, що процеси забезпечення надання послуг орієнтовані на створення сприятливих умов для надання послуг і на реалізацію функцій управління (планування, організації, контролю, поліпшення діяльності) та забезпечують виконання вимог стандарту щодо відповідальності керівництва за визначення та реалізацію політики та цілей у сфері якості, а також моніторинг та удосконалення інших процесів системи управління якістю. До кожного з цих процесів визначено вхідні та вихідні дані, критерії та показники моніторингу якості, результативності та ефективності.

У третьому розділіОсновні напрями удосконалення управління якістю професійного навчання державних службовців в Україні – досліджено питання удосконалення системи професійного навчання державних службовців на основі зарубіжного досвіду, визначено шляхи модернізації кадрових служб органів державної влади як суб’єктів управління якістю професійного навчання державних службовців та запропоновано механізм запровадження моделі управління якістю професійного навчання державних службовців в Україні.

Аналіз функціонування системи професійного навчання державних службовців у країнах-учасницях Болонського процесу дав можливість виділити кілька її характерних принципів: забезпечення безперервності освіти державних службовців, що є умовою їх кар’єрного зростання; обов’язковості та практичної спрямованості навчання, що встановлюється, як правило, у законах та інших нормативно-правових актах; всебічного розвитку особистості; мотивації до навчання; мобільності змісту навчання; ефективного управління персоналом; використання змішаної системи фінансування; гарантування якості навчання шляхом акредитації та ліцензування навчальних закладів.

Одним із напрямів удосконалення професійного навчання державних службовців в Україні визначено модернізацію діяльності кадрових служб органів державної влади. Обґрунтовано стратегічну роль кадрових служб органів державної влади у процесі управління якістю професійного навчання державних службовців, зокрема у забезпеченні ефективного управління персоналом шляхом запровадження системи управління персоналом, побудованої на принципах ISO серії 9000 – орієнтованої на розвиток персоналу та залучення його до процесів удосконалення з метою надання якісних послуг і реалізації політики органу державної влади.

Підкреслено, що управління персоналом буде успішним тоді, коли воно буде здійснюватись кадровою службою відповідно до чітко сформованих цілей та показників політики управління персоналом у тісному зв’язку з вищим керівництвом, яке відповідає за досягнення організаційних цілей шляхом створення цілісної системи управління персоналом. Доведено, що забезпечення об’єктивного оцінювання керівниками відповідності результатів діяльності персоналу встановленим вимогам сприятиме розробці програм управління персоналом (стимулювання праці, навчання і розвиток працівників, кадрове планування і т.ін.) та дасть змогу підвищити потенціал людських ресурсів і створити умови для максимальної його реалізації.

Для забезпечення системності, послідовності, упорядкованості, цілісності та неперервності системи професійного навчання державних службовців запропоновано будувати її на принципах ISO серії 9000 шляхом упровадження єдиної державної кадрової політики, розробки політики професійного навчання державних службовців у сфері якості (із зазначенням цілей, принципів, пріоритетів, показників і шляхів реалізації), розробки та введення єдиних державних стандартів професійного навчання державних службовців (перепідготовки, спеціалізації, розширення профілю (підвищення кваліфікації), стажування із визначенням чітких вимог щодо термінів, форм, методів, змісту навчання та оцінювання його якості з урахуванням категорій посад державних службовців і їх функціональних обов’язків, формування порядку впровадження та використання зазначених стандартів.

Дослідивши стан і тенденції удосконалення управління якістю професійного навчання державних службовців, запропоновано проект політики професійного навчання державних службовців у сфері якості. У цьому проекті визначено, що головною метою розвитку системи професійного навчання державних службовців має стати реалізація чіткої, виваженої політики держави щодо якісного кадрового забезпечення державної служби шляхом формування якісної системи професійного навчання державних службовців, що відповідатиме вимогам професійної державної служби, прогнозам соціально-економічного розвитку держави та міжнародним стандартам якості, а завданнями – забезпечення якості змісту, інфраструктури і ресурсного забезпечення навчання та результативності й ефективності організації системи професійного навчання державних службовців та управління нею. Доведено, що для досягнення мети та реалізації завдань щодо розвитку системи професійного навчання державних службовців воно має здійснюватись відповідно до принципів всеохоплюючого управління якістю, що формують основу стандартів ISO серії 9000: орієнтації на споживача; лідерства; залучення працівників; системного та процесного підходів; постійного поліпшення; прийняття рішень на підставі фактів; взаємовигідних відносин з постачальниками. Це дасть змогу спрямовувати та контролювати систему професійного навчання державних службовців систематично і відкрито шляхом упровадження системи управління якістю, розробленої для постійного поліпшення показників діяльності, з урахуванням потреб усіх зацікавлених сторін.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі на підставі дослідження теоретико-організаційних аспектів управління якістю системи професійного навчання державних службовців вирішено актуальне наукове завдання – обґрунтовано основні напрями управління якістю та сформульовано конкретні пропозиції щодо вдосконалення системи професійного навчання державних службовців в Україні. Реалізовані в процесі дослідження мета й завдання дають змогу зробити такі основні висновки та надати практичні рекомендації.

1. Аналіз досліджень вітчизняних та зарубіжних науковців свідчить про відсутність комплексного розгляду проблеми управління якістю професійного навчання державних службовців на принципах стандарту ISO серії 9000. Подальших досліджень потребують питання: управління якістю на основі процесного підходу; запровадження стандартів якості ресурсного забезпечення системи професійного навчання державних службовців (кадрового, фінансового, наукового, навчально-методичного, матеріально-технічного; нормативно-правового); врегулювання правового статусу закладів системи підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації державних службовців та їх ліцензування; унормування оцінювання якості професійного навчання державних службовців; забезпечення ефективного управління системою професійного навчання державних службовців; удосконалення процедури ліцензування діяльності з надання освітніх послуг державним службовцям; модернізації діяльності кадрових служб органів державної влади щодо організації професійного навчання державних службовців та створення ефективної системи управління персоналом; визначення чітких механізмів підвищення професійної компетентності та професійної майстерності державних службовців, у тому числі із застосуванням акмеологічних підходів.

2. На підставі проведеного дослідження запропоновано авторське визначення поняття “управління якістю професійного навчання державних службовців” як скоординованої діяльності керівників на політичному, центральному та регіональному рівнях управління щодо забезпечення ефективності та результативності системи професійного навчання державних службовців, що здійснюється через процеси планування якості, забезпечення, контролю та поліпшення якості, де: планування якості професійного навчання державних службовців  процес, спрямований на визначення політики у сфері якості професійного навчання державних службовців (місії, цілей, пріоритетів, шляхів їх реалізації та показників якості, результативності та ефективності), якісних ресурсів для її реалізації (фінансових, кадрових, навчально-методичних тощо) та планування системи управління якістю; забезпечення якості  процес, орієнтований на реалізацію політики професійного навчання державних службовців у сфері якості шляхом організації професійного навчання державних службовців відповідно до схваленого урядом державного замовлення, сформованого якісного змісту навчання та ресурсного забезпечення, конкурсного відбору закладів навчання, забезпечення результативності навчального процесу та створення системи управління якістю; контроль якості  процес, спрямований на перевірку, аналіз та оцінку ефективності системи професійного навчання державних службовців, дотримання встановлених стандартами вимог щодо її якості (змісту навчання, інфраструктури навчання, ресурсного забезпечення тощо), задоволеності споживачів та результативності функціонування системи управління якістю і визначення шляхів їх удосконалення; поліпшення якості  процес, спрямований на удосконалення системи професійного навчання державних службовців з урахуванням міжнародних стандартів якості та функціонування системи управління якістю шляхом здійснення коригувальних та запобіжних дій.

3. Розкрито організаційні та правові засади управління якістю професійного навчання державних службовців. На основі дослідження організаційного забезпечення управління якістю професійного навчання державних службовців в Україні зроблено висновок, що систему професійного навчання державних службовців слід розглядати через аналіз структури навчання (перепідготовки, спеціалізації, підвищення кваліфікації, стажування, ротації), інфраструктури навчання, дидактики, ресурсного забезпечення (нормативно-правового, кадрового, наукового, навчально-методичного, фінансового, матеріально-технічного) та системи управління навчанням (на політичному, центральному та регіональному рівнях управління), із застосуванням процедур планування якості, забезпечення якості, контролю якості та поліпшення якості.

За результатами проведеного дослідження підготовлено проекти Положення про систему професійного навчання державних службовців та Положення про ліцензійну діяльність з надання освітніх послуг державним службовцям. 

Доведено, що подальшого правового врегулювання потребують питання визначення та затвердження єдиної політики професійного навчання державних службовців у сфері якості; забезпечення реалізації принципів безперервності і обов’язковості професійного навчання державних службовців; єдиного управління системою професійного навчання державних службовців; належного її ресурсного забезпечення на основі розроблених стандартів якості; правового статусу Центрів перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій та галузевих закладів післядипломної освіти; чіткого розмежування професійного навчання державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування та встановлення чітких нормативів підвищення їх кваліфікації; удосконалення організації підготовки магістрів державного управління.

4. Розроблено модель управління якістю професійного навчання державних службовців, яка передбачає чіткі механізми і процедури планування якості, забезпечення, контролю та поліпшення якості навчання шляхом формування політики професійного навчання державних службовців у сфері якості і показників її реалізації; визначення переліку послуг та показників і стандартів їх якості; розробку методик процесів; забезпечення систематичного моніторингу та контролю за якістю професійного навчання державних службовців відповідно до окреслених процесів та встановлених стандартів; постійне удосконалення з урахуванням результатів вивчення задоволеності споживачів, застосування сучасних прогресивних та конструктивних форм і методів навчання, використання нових освітніх технологій та забезпечення ефективного управління системою професійного навчання державних службовців на політичному, центральному та регіональному рівнях.

5. Аналіз зарубіжного досвіду управління якістю системи професійного навчання державних службовців у країнах-учасницях Болонського процесу дав змогу визначити певні позитивні тенденції, які можна використовувати під час удосконалення вітчизняної системи: забезпечення безперервності та обов’язковості навчання державних службовців усіх рівнів та його узгодженість на всіх етапах; організація навчання на основі стратегії та політики професійного навчання державних службовців; забезпечення якісних кадрових ресурсів шляхом формування системи мотивації та підвищення вимог до вступу на навчання; встановлення відповідно до потреб замовників та споживачів послуг стандартів якості ресурсного забезпечення системи професійного навчання державних службовців; створення ефективної системи управління персоналом; використання акмеологічних підходів щодо формування професійної майстерності державних службовців.

6. На основі проведеного дослідження визначено основні напрями удосконалення управління якістю професійного навчання державних службовців в Україні з метою їх подальшого впровадження, а саме: удосконалення системи професійного навчання державних службовців з урахуванням кращого зарубіжного досвіду, модернізація кадрових служб органів державної влади як суб’єктів управління якістю системи професійного навчання державних службовців та запровадження моделі управління якістю професійного навчання державних службовців в Україні. Серед основних напрямів розвитку системи професійного навчання державних службовців визначено: удосконалення нормативно-правової бази з питань навчання та розробку необхідної документації системи управління якістю; забезпечення єдиного управління системою професійного навчання державних службовців; формування та розвиток відповідної інфраструктури навчання; формування дидактики професійного навчання державних службовців із урахуванням теоретичних, практичних та особистісних аспектів його організації; встановлення вимог до ресурсного забезпечення навчання; подальше стратегічне планування професійного навчання державних службовців шляхом створення системи бюджетного програмування; підвищення ролі кадрових служб і відповідальності керівників державних органів у питаннях професійного розвитку державних службовців; розширення міжнародного співробітництва у сфері професійного навчання державних службовців.

На підставі результатів дисертаційного дослідження запропоновано ряд пропозицій та рекомендацій:

 передбачити у новій редакції Закону України “Про державну службу” як обов’язкову умову призначення державних службовців на керівні посади за наявності освітньо-кваліфікаційного рівня магістра в галузі знань “Державне управління” та підвищення кваліфікації державних службовців – при призначенні на вищу посаду та присвоєнні чергового рангу, що сприятиме підвищенню рівня професіоналізму державних службовців та мотивації їх до навчання; фінансування професійного навчання державних службовців у розмірі 2% від фонду заробітної плати;

  •  прийняти нову редакцію Положення про систему професійного навчання державних службовців – для сприяння забезпеченню результативності системи професійного навчання державних службовців та Положення про ліцензійну діяльність з надання освітніх послуг державним службовцям – для унормування питань ліцензування освітньої діяльності державних службовців;

врегулювати питання визначення статусу Центрів перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, керівників державних підприємств, установ та організацій, а також галузевих закладів післядипломної освіти для приведення організації їх діяльності у відповідність з функціями, назвою та підпорядкованістю шляхом розробки проекту Закону України “Про заклади післядипломної освіти державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування”;

– створити при Головдержслужбі України Центр управління якістю професійного навчання державних службовців для забезпечення процесів планування якості професійного навчання державних службовців, забезпечення, контролю та поліпшення якості;

– запровадити єдині підходи до організації навчального процесу, до кредитно-трансферної системи оцінювання знань слухачів, накопичувальної системи підвищення кваліфікації державних службовців із застосуванням системи кредитів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Прудиус Л. Адаптація професійної підготовки державних службовців до вимог Болонського процесу / Л. Прудиус // Вісн. держ. служби України. – 2008. – № 1. – С. 42–47.

2. Прудиус Л. Акмеологічні підходи до підвищення професійного рівня державних службовців: теоретико-методологічний аспект / Л. Прудиус // Вісн. держ. служби України. – 2008. – № 3. – С. 22–26.

3. Прудиус Л. Концептуальні засади запровадження системи управління якістю професійного навчання державних службовців / Л. Прудиус // Ефективність державного управління : зб. наук. пр. ЛРІДУ НАДУ / [за заг. ред. чл.-кор. НАН України В. С. Загорського, доц. А. В. Ліпенцева]. – Львів : ЛРІДУ НАДУ, 2009. – Вип. 18/19. – С. 511–519.

4. Прудиус Л. Модернізація діяльності кадрових служб органів виконавчої влади на принципах стандартів якості / Л. Прудиус // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. пр. ОРІДУ НАДУ. – Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2009. – Вип. 2 (38). – С. 146–148.

5. Прудиус Л. Формування політики управління персоналом на принципах ISO 9001 : 2001 / Л. Прудиус // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. пр. ОРІДУ НАДУ. – Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2009. – Вип. 3 (39). – С. 103–107.

6. Прудиус Л. Підходи до розробки Політики якості професійного навчання державних службовців / Л. Прудиус // Державне управління та місцеве самоврядування : зб. наук. пр. ДРІДУ НАДУ / [редкол. : С. М. Серьогін (голов. ред.) та ін.]. – Дніпропетровськ : ДРІДУ НАДУ, 2009. – Вип. 1 (1). –
С. 257–265.

7. Прудиус Л. В. Оцінка якості надання адміністративних послуг : теоретико-методологічний підхід : наук. розробка / Л. В. Прудиус. – К. : НАДУ, 2010. – 40 с.

8. Прудиус Л. В. Акмеологічні основи управління розвитком суспільства / Л. В. Прудиус, А. В. Решетніченко // Філософія, культура, життя : міжвуз. зб. наук. пр. – Дніпропетровськ : Дніпропетр. держ. фінанс. акад., 2004. – Вип. 24. – С. 43–49. – Авт. : с. 43–47.

9. Прудиус Л. Підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції / Л. Прудиус // Актуальні проблеми європейської та євроатлантичної інтеграції України : матеріали 5-ї регіон. наук.-практ. конф., 15 трав. 2008 р., м. Дніпропетровськ [за заг. ред.
Л. Л. Прокопенка]. – Дніпропетровськ : ДРІДУ НАДУ, 2008. – С. 151–154.

10. Прудиус Л. Побудова системи управління якістю професійного навчання державних службовців – черговий крок до європейських стандартів / Л. Прудиус // Актуальні проблеми європейської та євроатлантичної інтеграції України : матеріали 6-ї регіон. наук.-практ. конф., 14 трав. 2009 р.,
м. Дніпропетровськ. – Дніпропетровськ : ДРІДУ НАДУ, 2009. – С. 209–211.

11. Прудиус Л. Акмеологічні основи формування управлінської еліти /
Л. Прудиус // Актуальні проблеми державного управління та місцевого самоврядування : матеріали наук.-практ. конф. за результатами стажування слухачів спец. “Державне управління”, 7 жовт. 2004 р. / [за заг. ред.
Ю. П. Шарова]. – Дніпропетровськ : ДРІДУ НАДУ, 2004. – С. 44–47.

АНОТАЦІЇ

Прудиус Л. В. Управління якістю професійного навчання державних службовців в Україні: теоретико-організаційний аспект. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.03 державна служба. Національна академія державного управління при Президентові України.Київ, 2010.

У дисертації розроблені наукові положення та отримані нові результати, які в сукупності вирішують актуальне наукове завдання, що полягає в обґрунтуванні теоретико-організаційних аспектів управління якістю професійного навчання державних службовців.

Визначено, що формування моделі управління якістю професійного навчання державних службовців має здійснюватись відповідно до державної кадрової політики та державної політики у сфері управління якістю продукції (товарів, робіт, послуг), на основі принципів ISO серії 9000, на засадах процесного і системного підходів та передбачати запровадження чітких механізмів і процедур планування якості, забезпечення якості, контролю якості й поліпшення якості на політичному, центральному та регіональному рівнях управління.

Запровадженню побудованої моделі управління якістю професійного навчання державних службовців сприятиме розробка відповідної системи управління якістю.

Ключові слова: система професійного навчання державних службовців, теоретико-організаційні аспекти, управління якістю, якість, результативність, ефективність, модель, удосконалення.

Прудиус Л. В. Управление качеством профессионального обучения государственных служащих в Украине: теоретико-организационный аспект. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук государственного управления по специальности 25.00.03 – государственная служба. – Национальная академия государственного управления при Президенте Украины. – Киев, 2010.

В диссертации разработаны научные положения и получены новые результаты, которые в совокупности решают актуальную научную задачу, состоящую в обосновании теоретико-организационных аспектов управления качеством системы профессионального обучения государственных служащих.

На основании анализа научной литературы доказаны важность и актуальность проблемы управления качеством профессионального обучения государственных служащих Украины. Обосновано, что “управление качеством профессионального обучения государственных служащих” – это скоординированная деятельность руководства на политическом, центральном и региональном уровнях управления, направленная на обеспечение эффективности и результативности системы профессионального обучения государственных служащих через процедуры разработки политики и целей в области качества, планирования качества, обеспечения качества, контроля качества и улучшения качества, где “планирование качества профессионального обучения государственных служащих” – это процесс, направленный на определение политики профессионального обучения государственных служащих в области качества (миссии, целей, приоритетов, путей их реализации и показателей качества, результативности и эффективности), качественных ресурсов для ее реализации (нормативно-правовых, кадровых, учебно-методических, финансовых) и планирования системы управления качеством; “обеспечение качества” – процесс, направленный на реализацию политики профессионального обучения государственных служащих в сфере качества путем организации профессионального обучения государственных служащих согласно утвержденному правительством государственному заказу, сформированному качественному содержанию обучения и ресурсному обеспечению, конкурсному отбору учебных заведений, обеспечению результативности учебного процеса и созданию системы управления качеством; “контроль качества” – процесс, ориентированный на проверку, анализ и оценку эффективности системы профессионального обучения государственных служащих, достижение установленных стандартами требований к ее качеству, удовлетворенности потребителей, результативности функционирования системы управления качеством; “улучшение качества” – процесс, направленный на улучшение системы профессионального обучения государственных служащих с учетом международных стандартов качества и функционирования системы управления качеством.

Понятие “качество профессионального обучения государственных служащих” рассматривается автором как достигнутый уровень стандартов качества системы профессионального обучения государственных служащих и удовлетворения запросов потребителей; “результативность профессионального обучения государственных служащих” – достижение и реализация целей политики профессионального обучения государственных служащих в области качества, а “эффективность” – соотношение результативности системы профессионального обучения государственных служащих с затраченными ресурсами.

В связи с этим предложено формирование модели управления качеством профессионального обучения государственных служащих на основании государственной кадровой политики и государственной политики управления качеством продукции (товаров, работ, услуг), процессного и системного подходов, в соответствии с принципами стандарта ISO серии 9000, путем установления четких механизмов и процедур планирования качества, обеспечения качества, контроля качества и улучшения качества на политическом, центральном и региональном уровнях управления.

Определены основные направления развития системы профессионального обучения государственных служащих: усовершенствование нормативно-правовой базы по вопросам профессионального обучения государственных служащих, обеспечение четкой системы управления обучением, формирование и развитие на конкурсной основе инфраструктуры обучения, определение дидактики обучения, формирование требований к ресурсному обеспечению; стратегическое планирование профессионального обучения, бюджетное программирование; повышение ответственности руководителей и кадровых служб органов власти в вопросах развития государственных служащих, расширение международного сотрудничества.

Ключевые слова: система профессионального обучения государственных служащих, теоретико-организационный аспект, качество, управление качеством, результативность, эффективность, модель, совершенствование.

Prudyus L.V. Quality management of professional training for public servants in Ukraine: theoretical-organizational aspect. – Manuscript.

The dissertation for candidate degree in public administration, specialty 25.00.03 – Public service. – The National Academy of Public Administration, the President of Ukraine. – Kyiv, 2010.

In the dissertation are researched positions and obtained new results which solve current scientific task that is theoretical – organizational aspects of model quality management of professional training of civil servants.

Forming a model of quality management of professional training of civil servants should be governed by state staffing policy and public policy in the management of quality products (goods and services), based on the principles of
ISO 9000, the principles of process and system approach and suppose the introduction clear mechanisms and procedures of quality planning, quality assurance, quality control and improvement of political, national and regional levels of government.

Introducing a model of quality of professional training of government officials will develop appropriate quality management system.

Key words: training for public servants, theoretical and organizational aspects, quality management, quality, effectiveness, efficiency, model, improvemen.



 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

38239. Маркетинговая коммуникативная политика 107.5 KB
  Телевидение Большой охват сочетание цвета звука изображения; возможность показать товар в действии; избирательность аудитории; чувственное воздействие Высокая стоимость mx из всех навязчивость; перегруженность рекламой; мимолетность рекламного контакта 2. ΔП – прирост среднесуточного товарооборота R – рентабельность рекламируемой продукции З – затраты на рекламную компанию Психология цвета и символов в рекламе Согласно результатам полученным в ходе многочисленных психологических эксперементов учеными был сделан вывод что цвет...
38243. Основи менеджменту 223 KB
  Принципы управления: 1разделие труда; 2власть и ответственность; 3дисциплина; 4единство распоряжения; 5единство руководства; 6подчинение индивид. Когда задействовано большое колво людей власть неофиц группы заметно усиливается. Наиболее распростран использ и злоупотребл этой властью выражается в форме неофиц общения так называемый тайный телеграф. Это один из способов с помощью кот неформ группа осущ свою власть неформ коммуникация.