65350

ВИКОРИСТАННЯ ПОЖИВНИХ РЕЧОВИН ТА ПРОДУКТИВНІ ЯКОСТІ МОЛОДНЯКУ КРОЛІВ ЗА РІЗНИХ РІВНІВ ПРОТЕЇНУ ТА ЛІЗИНУ В КОМБІКОРМАХ

Автореферат

Лесное и сельское хозяйство

Співвідношення поголів’я самців і самок у кожній з груп становило 1:1 10 самців і 10 самок яких утримували окремо. При формуванні групаналогів враховували вік стать живу масу і походження тварин.

Украинкский

2014-07-28

277.5 KB

0 чел.

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

ПОПОВ ВОЛОДИМИР ЄВГЕНОВИЧ

УДК 636.92:085.13/.55

ВИКОРИСТАННЯ ПОЖИВНИХ РЕЧОВИН ТА ПРОДУКТИВНІ ЯКОСТІ МОЛОДНЯКУ КРОЛІВ ЗА РІЗНИХ РІВНІВ ПРОТЕЇНУ ТА ЛІЗИНУ В КОМБІКОРМАХ

06.02.02 – годівля тварин і технологія кормів

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Київ – 2010


Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному університеті біоресурсів і природокористування України Кабінету Міністрів України

Науковий керівник – доктор сільськогосподарських наук, професор, академік НААН України Ібатуллін Ільдус Ібатуллович, Національний університет біоресурсів і природо-користування України, професор кафедри годівлі тварин та технології кормів ім. П.Д. Пшеничного

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Повозніков Микола Гаврилович, Подільський державний аграрно-технічний університет, декан біотехнологічного факультету

кандидат сільськогосподарських наук Сломчинський Михайло Миколайович, Білоцерківський національний аграрний університет, доцент кафедри технології кормів та годівлі сільськогосподарських тварин

Захист відбудеться "28" жовтня 2010 р. о 10 год на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.05 у Національному університеті біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус 3, ауд. 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус 4, к. 28

Автореферат розісланий "24" вересня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради                                                                 А.І. Чигрин


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Годівлі кролів поряд з утриманням і профілактикою хвороб належить основна роль в технології виробництва продукції кролівництва. Однак питання протеїнового та амінокислотного живлення кролів у різні вікові періоди і на даний час залишаються не до кінця вирішеними.

Інтенсивний ріст молодняку кролів і використання ними кормів насамперед залежать від рівня протеїну та незамінних амінокислот в комбікормах. Рекомендовані вітчизняними і зарубіжними дослідниками рівні протеїну та амінокислот в комбікормах для кролів суттєво різняться між собою і не враховують сучасних досліджень, спрямованих на мінімізацію кількості протеїну в комбікормах.

Доведено, що балансування амінокислотного складу комбікормів для кролів дає можливість зменшити в їхньому складі рівень протеїну, підвищити ефективність використання поживних речовин та знизити затрати корму на виробництво продукції. Особливого значення при цьому надають лізину, додаткове введення якого до комбікормів поліпшує забезпечення кролів незамінними амінокислотами та сприяє високій інтенсивності росту тварин. Таким чином, дослідження, спрямовані на визначення оптимальних рівнів протеїну і лізину в комбікормах для молодняку кролів є актуальними і мають важливе наукове і практичне значення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є частиною комплексних досліджень за темою “Розробити системи оцінки якості кормів та нормованого живлення тварин за різних технологій виробництва продукції тваринництва” (номер державної реєстрації 0106U004247), які виконувались у проблемній науково-дослідній лабораторії кафедри годівлі тварин та технології кормів ім. П.Д. Пшеничного Національного університету біоресурсів і природокористування України. Мета та завдання дослідження. Мета роботи – встановити оптимальні рівні сирого протеїну та лізину у комбікормах для молодняку кролів у різні періоди їх вирощування.

У роботі ставились завдання дослідити:

  •  живу масу та показники росту молодняку кролів;
  •  затрати корму на 1 кг приросту живої маси тварин;
  •  перетравність поживних речовин і баланс азоту в організмі кролів;
  •  показники забою кролів, хімічний склад чотириголового м’яза стегна та амінокислотний склад найдовшого м’яза спини;
  •  морфологічні та біохімічні показники крові;
  •  якість шкурок та хутра;
  •  економічну ефективність виробництва м’яса кролів.

Об’єкт дослідження. Молодняк кролів породи сріблястий м’ясо-шкуркового напряму продуктивності за різного рівня сирого протеїну та лізину у комбікормах.

Предмет дослідження. Продуктивні якості (приріст живої маси, лінійний ріст, затрати корму), перетравність поживних речовин, показники забою, хімічний склад чотириголового м’яза стегна, амінокислотний склад найдовшого м’яза спини й печінки, гематологічні показники, якість шкурок і хутра, економічна ефективність виробництва кролятини за різних рівнів сирого протеїну та лізину в комбікормах.

Методи дослідження. Поставлені у роботі завдання вирішувалися з використанням зоотехнічних (жива маса, проміри тіла, середньодобові прирости, перетравність поживних речовин, баланс азоту, показники забою, хімічний склад м’язів), біохімічних (вміст амінокислот у найдовшому м’язі спини й печінці, гематологічні показники) та статистичних (обробка даних) методів досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в удосконаленні протеїново-амінокислотного живлення відгодівельного молодняку кролів м’ясо-шкуркового напряму продуктивності. Уточнено потребу молодняку кролів у сирому протеїні та лізині. Вперше одержано нові дані щодо впливу різних рівнів сирого протеїну і лізину в комбікормах на перетравність поживних речовин корму, баланс азоту, якість м’яса та гематологічні показники молодняку кролів у різні вікові періоди їх вирощування.

Встановлена залежність продуктивності молодняку кролів і використання ним поживних речовин корму від вмісту сирого протеїну та лізину у комбікормі у різні періоди його вирощування. За оптимальної кількості протеїну і лізину у комбікормі підвищується перетравність органічної речовини, БЕР та утримання азоту в організмі. Використання низькопротеїнових комбікормів скорочує екскрецію небілкового азоту у навколишнє середовище. Наукова новизна одержаних результатів підтверджена деклараційними патентами України на корисну модель “Спосіб годівлі відгодівельного молодняку кролів” № 43914 МПК (2009) А23К 1/18 та “Спосіб годівлі молодняку кролів” № 44685 МПК (2009) А23К 1/18.

Практичне значення одержаних результатів. На основі одержаних результатів встановлено, що у повнораціонних комбікормах для молодняку кролів віком 45−60, 61−90 та 91–120 діб оптимальним відношенням сирого протеїну до обмінної енергії є відповідно 16,2; 17,0 та 17,2 г/МДж за вмісту 5 % лізину у сирому протеїні.

Застосування у годівлі молодняку кролів комбікормів з оптимізованим рівнем сирого протеїну і лізину сприяє збільшенню середньодобового приросту живої маси на 3,4–17,6 %, зниженню затрат корму на одиницю приросту живої маси на 11 % та підвищенню рентабельності виробництва м’яса на 13,2 %.Результати досліджень впроваджено у ТОВ “Тімол” Фастівського району Київської області.

Особистий внесок здобувача полягає в опрацюванні наукової літератури, проведенні експериментальних досліджень за темою дисертаційної роботи, статистичній обробці отриманих результатів, підготовці матеріалів для опублікування та написанні дисертаційної роботи.

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень за темою дисертаційної роботи доповідалися на конференції науково-педагогічних працівників, наукових співробітників та аспірантів Навчально-наукового інституту тваринництва та водних біоресурсів Національного аграрного університету (м. Київ, 1–2 квітня 2008 р.), Міжнародній науково-практичній конференції: “Актуальні проблеми годівлі тварин і технології кормів” (м. Київ, 16–17 жовтня 2008 р.), конференції науково-педагогічних працівників, наукових співробітників і аспірантів Навчально-наукового інституту тваринництва та водних біоресурсів Національного університету біоресурсів і природокористування України (м. Київ, 23–25 березня 2009 р.), Міжнародній науково-практичній конференції: “Стан, проблеми та перспективи розвитку сучасної аграрної науки і практики” (м. Львів, 17–18 червня 2010 р.)

Публікації. За матеріалами досліджень опубліковано три статті у фахових виданнях, в яких викладено основні положення дисертаційної роботи, та одержано два патенти України на корисну модель.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 133 сторінках комп’ютерного тексту і складається зі вступу, основної частини (чотири розділи), висновків, пропозицій виробництву та додатків. Робота вміщує 49 таблиць та 5 додатків. Список літератури включає 274 найменувань, у тому числі 237 – іноземною мовою.

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження виконувалися в умовах експериментальної бази проблемної науково-дослідної лабораторії кормових добавок кафедри годівлі тварин та технології кормів ім. П. Д. Пшеничного Національного університету біоресурсів і природокористування України. Відповідно до завдань досліджень було проведено два науково-господарські досліди: перший – упродовж лютого-травня 2008 р., другий –жовтня 2008 – січня 2009 р.

Групи кролів формували відповідно до схеми дослідів (табл. 1), для кожного з яких було відібрано по 100 голів молодняку віком 45 діб, з якого за принципом аналогів було сформовано п’ять груп – контрольну та чотири дослідні, по 20 голів у кожній). Співвідношення поголів’я самців і самок у кожній з груп становило 1:1 (10 самців і 10 самок, яких утримували окремо). При формуванні груп-аналогів враховували вік, стать, живу масу і походження тварин. Зрівняльний період у кожному з дослідів тривав 14 діб, упродовж яких кроленята утримувалися з кролематками, споживали материнське молоко та комбікорм для лактуючих кролематок. Обліковий період в обох дослідах тривав 75 діб і був розділений за віком кроленят на три підперіоди: 45–60, 61–90 та 91–120 діб.

Молодняк кролів отримував гранульований повнораціонний комбікорм, рівень сирого протеїну та лізину в якому регулювали шляхом зміни маси окремих його інгредієнтів та додаванням синтетичного L-лізину. В першому науково-господарському досліді кроленята всіх груп у віці 45–60, 61–90 та 91–120 діб одержували комбікорм з вмістом відповідно 17, 18 та 19 % сирого протеїну, причому рівень лізину коливався від 0,60 до 0,80 % із кроком у 0,05 %. У другому науково-господарському досліді рівень протеїнового живлення для контрольної групи був встановлений на оптимальному значенні, одержаному в першому науково-господарському досліді. Рівень сирого протеїну становив у перший, другий та третій періоди вирощування відповідно 17, 18 та 19 % за сталого рівня лізину 0,75 %. У межах окремих вікових періодів вирощування в дослідних групах кількість протеїну у комбікормах була знижена на 1 та 2 %, а лізину – збільшена на 0,05 та 0,10 %.

Таблиця 1 – Схема науково-господарських дослідів

Група

Вік, діб

зрівняльний період

обліковий період

30–44

45–60

61–90

91–120

Вміст у комбікормі, %

сирий протеїн

лізин

сирий протеїн

лізин

сирий протеїн

лізин

Перший науково-господарський дослід

1-а контрольна

Материнське молоко та комбікорм для лактуючих кролематок

17

0,70

18

0,70

19

0,70

2-а дослідна

17

0,60

18

0,60

19

0,60

3-я дослідна

17

0,65

18

0,65

19

0,65

4-а дослідна

17

0,75

18

0,75

19

0,75

5-а дослідна

17

0,80

18

0,80

19

0,80

Другий науково-господарський дослід

1-а контрольна

Материнське молоко та комбікорм для лактуючих кролематок

17

0,75

18

0,75

19

0,75

2-а дослідна

16

0,80

17

0,80

18

0,80

3-я дослідна

16

0,85

17

0,85

18

0,85

4-а дослідна

15

0,80

16

0,80

17

0,80

5-а дослідна

15

0,85

16

0,85

17

0,85

Молодняк кролів утримували в приміщеннях із регульованим мікрокліматом у двоярусних кліткових батареях на сітчастій підлозі по 5 голів у клітці розміром 650 × 750 мм. Площа підлоги з розрахунку на одну голову становила 0,1 м2, фронт годівлі – 5 см. Корм тварини споживали з бункерних годівниць, а воду – з ніпельних напувалок, доступ до яких був вільний упродовж доби. Показники мікроклімату приміщення були ідентичними для кроленят усіх груп і відповідали встановленим гігієнічним нормативам.

У дослідах вивчали вплив зміни рівнів сирого протеїну та лізину у комбікормі на живу масу, середньодобовий приріст і затрати корму на одиницю приросту живої маси молодняку кролів. У віці 60, 90 та 120 діб визначали морфологічні та біохімічні показники крові, яку відбирали з сонної артерії під час забою тварин. За 10 діб до закінчення кожного з вікових періодів були проведені фізіологічні досліди з вивчення перетравності поживних речовин корму та балансу азоту в організмі кролів. Для цього за принципом аналогів з кожної групи відібрали по три самці та три самки, яких утримували у спеціально обладнаних індивідуальних клітках. Підготовчий період у кожному фізіологічному досліді тривав три доби, обліковий період – шість діб. Кал збирали щодоби вранці, а сечу – два рази за добу, вранці та ввечері. Середню пробу калу та сечі відбирали від кожної тварини окремо. Кал зважували та консервували заморожуванням за температури -18°С, а зразки сечі зберігали у холодильнику, попередньо законсервувавши їх з використанням тимолу. Середні проби комбікормів для аналізу відбирали у поліетиленові пакети щоденно при зважуванні добової даванки корму. У кінці кожного періоду вирощування молодняку визначали показники забою, амінокислотний склад найдовшого м’яза спини і печінки, а також хімічний склад чотириголового м’яза стегна. Для цього забивали по чотири голови з кожної групи (по дві самки та по два самці). Для забою відбирали тварин, які за живою масою відповідали середньому показнику по групі. У зразках досліджуваного комбікорму, чотириголового м’яза стегна, калу та сечі, отриманих під час фізіологічних дослідів, за відповідними методиками зоотехнічного аналізу визначали вміст первинної і гігроскопічної вологи, сирого протеїну, сирого жиру й сирої золи, кальцію та фосфору. Вміст амінокислот у м’язах та печінці визначали у лабораторії Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна на автоматичному аналізаторі ТТТ 339 з використанням катіонообмінної смоли Остіон LG ANB з активною групою SO3. Усі лабораторні дослідження проводили у парних визначеннях. Біометричну обробку даних здійснювали на ПЕОМ за допомогою програмного забезпечення MS Excel з використанням вбудованих статистичних функцій.

Перший науково-господарський дослід

Характеристика годівлі. Годівлю піддослідного поголів’я молодняку кролів упродовж досліду здійснювали повнораціонними комбікормами. За поживністю та набором основних компонентів комбікорми, які згодовували кроленятам в межах окремих вікових періодів, були близькими (табл. 2) і різнилися між собою лише за вмістом лізину, відповідно до схеми досліду. Основними компонентами комбікормів були: соняшниковий шрот і сінне борошно – відповідно 18,63–21,35 та 23,05-32,17 % за масою. Частка зернових кормів у комбікормах складала 39,34–50,56 %, частка мінеральних добавок – 0,28–0,47 %. Необхідний рівень вітамінів забезпечували введенням до складу комбікормів преміксу в кількості 1 %.

Таблиця 2 – Вміст поживних речовин та енергії у 100 г комбікорму

Показник

Вік, діб

45–60

61–90

91–120

ОЕ, МДж

0,99

0,94

0,99

Сирий протеїн, г

17,0

18,0

19,0

Сира клітковина, г

12,0

12,0

12,0

Кальцій, г

0,55

0,55

0,55

Фосфор, г

0,44

0,48

0,50

Натрій, г

0,16

0,16

0,16

Лізин, г

0,60-0,80*

0,60-0,80*

0,60-0,80*

* Рівень лізину – за схемою досліду (див. табл. 1).

Жива маса та середньодобові прирости молодняку кролів. Згодовування кроленятам комбікормів із різним вмістом лізину позначалося на інтенсивності зміни їх живої маси, що є одним з основних показників, за яким можна оцінювати рівень продуктивності (табл. 3).

Таблиця 3 – Жива маса молодняку кролів, г

Вік, діб

Група

1-а

2-а

3-я

4-а

5-а

Перший період (45–60 діб)

45

1461,8±11,73

1461,7±13,48

1460,2±13,64

1461,3±14,02

1461,1±12,83

60

2095,9±20,54

2026,1±20,12*

2075,4±21,91

2131,4±20,64

2064,2±17,03

Другий період (61–90 діб)

75

2665,5±27,20

2571,3±26,54*

2610,6±30,30

2733,7±29,85

2585,2±22,05*

90

3105,8±29,16

2981,2±25,41*

3047,4±27,29

3223,6±24,40*

2942,5±21,38***

Третій період (91–120 діб)

105

3424,7±24,25

3273,6±20,95***

3357,3±28,58

3546,8±22,43***

3247,8±22,63***

120

3650,0±24,54

3461,5±20,63***

3577,3±29,64

3784,6±22,43***

3437,3±24,72***

* р<0,05; ** р<0,01; *** р<0,001 порівняно з контрольною групою.

Кроленята 4-ї дослідної групи мали найвищу живу масу і переважали аналогів контрольної групи у 60-, 90- та 120-добовому віці відповідно на 1,7; 3,8 % (р<0,05) і 3,7 % (р<0,001) %, тоді як молодняк 2-, 3- та 5-ї груп відповідно на 1,0–3,3; 1,9–5,3 і 2,0–5,8 % поступався перед контролем. Аналогічна закономірність спостерігалася і у зміні середньодобових приростів живої маси. Так, у періоди 45–60, 61–75, 76–90, 91–105 та 106–120 діб кроленята 4-ї групи переважали тварин контрольної групи за цим показником відповідно на 5,7 (р<0,01); 5,8; 11,2 (р<0,01); 1,4 та 6,0 %.

Отже, згодовування кроленятам 4-ї групи у періоди вирощування 45–60, 61–90 та 91–120 діб комбікормів із вмістом 17, 18 та 19 % сирого протеїну з рівнем 0,75 % лізину сприяє збільшенню їх живої маси в кінці вирощування на 3,7–10,1 %.

Затрати корму. Неоднакова інтенсивність росту молодняку кролів за різного вмісту лізину у комбікормах позначилася на затратах корму на одиницю приросту їх живої маси.

Зокрема, кроленята 4-ї групи упродовж першого, другого і третього вікових періодів вирощування витрачали комбікорму на 1 кг приросту відповідно на 4,6–15,3; 9,4–20,1 та 4,0–15,1 % менше, ніж аналоги інших груп. У середньому за весь період вирощування затрати комбікорму на одиницю приросту у кроленят 4-ї дослідної групи були на 8,6 % (р<0,01) нижчими порівняно з контрольною групою, тоді як у молодняку 2-, 3- та 5-ї груп цей показник виявився відповідно на 9,2 (р<0,01); 3,3 та на 9,0 % (р<0,01) вищим.

Показники забою кролів. Згодовування кролям дослідних груп комбікормів із різним рівнем лізину впливало на показники забою тварин. Так, у 60-добовому віці маса тушки у молодняку кролів 4-ї групи була на 3,7 % (р<0,05) вище, а у тварин 2-, 3- і 5-ї груп – відповідно на 6,2 (р<0,05); 1,9 та 2,3 % (р<0,05) нижче, ніж у аналогів контрольної групи.

Частка жирових відкладень у тушці кроленят 4-ї групи виявилася на 0,28 % (р<0,01) меншою, а у молодняку 2-, 4- та 5-ї груп – відповідно на 0,02; 0,07 та 0,05 % більшою, ніж у контрольній групі.

За індексом м’ясності тазово-стегнової частини тушки та забійним виходом також переважав молодняк 4-ї групи, у якого ці показники були відповідно на 1,9 та 0,65 % вищими, а у молодняку 2-, 3- та 5-ї груп – на 3,4 (р<0,05); 1,69 (р<0,01); 1,0 та 0,70; 1,4; 1,44 % (р<0,05) нижчими, ніж у ровесників контрольної групи.

Аналогічна закономірність простежувалася і у наступні вікові періоди. Так, у 90- та 120-добовому віці маса тушки з нирками кроленят 4-ї групи відповідно на 4,7–4,9 % була вищою, а у тварин 2-, 3- та 5-ї груп – на 6,3 % (р<0,05); 2,0 та 8,0 % (р<0,01) нижчою порівняно з показником у аналогів контрольної групи.

Також кроленята 4-ї групи за індексом м’ясності тазово-стегнової частини тушки переважали аналогів 1-, 2-, 3- та 5-ї груп відповідно на 5,4 (р<0,05); 6,9 (р<0,01); 5,8 (р<0,05) та 7,6 % (р<0,01).

Частка жирових відкладень у тушці молодняку 4-ї групи у 120-добовому віці була відповідно на 0,18; 0,50 (р<0,01); 0,45 та 0,35 % (р<0,05) нижчою порівняно з аналогами 1-, 2-, 3- та 5-ї груп.

Хімічний склад чотириголового м’яза стегна. Встановлено, що згодовування молодняку кролів комбікормів з різними рівнями лізину викликає незначні зміни хімічного складу їх чотириголового м’яза стегна.

Так, у віці 60 діб відмічено незначну різницю у хімічному складі досліджуваного м’яза між тваринами окремих груп. Зокрема, у кроленят 2-, 3-, 4- і 5-ї груп у чотириголовому м’язі стегна вміст органічної речовини та БЕР порівняно з контролем був вищим відповідно на 0,17; 0,18; 0,28, 0,23 та 0,02; 0,13; 0,17 та 0,06 %, а вміст води – на 0,16; 0,18; 0,27; 0,22 % нижчим. За вмістом сирого протеїну у м’язах молодняк 2-, 3- та 4-ї груп переважав контроль відповідно на 0,08; 0,03 та 0,01 %, а кроленята 5-ї групи поступалися перед ним на 0,02 %.

У 90-добовому віці вміст органічної речовини та сирого протеїну у чотириголовому м’язі стегна у молодняку 3- та 4-ї груп був вищий, ніж у тварин контрольної групи відповідно на 0,05; 0,21 та 0,06; 0,24 %, а у тварин 2- та 5-ї груп – нижчий на 0,34; 0,26 та 0,11; 0,09 %. Найвищий рівень сирого жиру у зазначеному м’язі виявлено у кроленят 1- та 3-ї груп, а БЕР – у 1-й групі, що перевершувало відповідні показники аналогів інших груп на 0,01–0,06 та
0,01–0,17 %.

У 120-добовому віці вірогідної різниці за вмістом органічної речовини, сирого протеїну та сирого жиру у чотириголовому м’язі стегна між молодняком дослідних груп не спостерігалося. Проте, у тварин 2-, 3-, 4- та 5-ї груп вміст БЕР у чотириголовому м’язі стегна був відповідно на 0,02; 0,24 (р<0,01); 0,15 та 0,07 % нижчий, ніж у тварин контрольної групи.

Різниця за вмістом золи, кальцію і фосфору у чотириголовому м’язі стегна між кроленятами усіх груп у окремі вікові періоди також була несуттєвою.

Перетравність поживних речовин кормів. Встановлено, що за згодовування молодняку кролів комбікормів з різним рівнем лізину в окремі вікові періоди відбуваються певні зміни у показниках перетравності поживних речовин (табл. 4).

Таблиця 4 − Перетравність поживних речовин корму, %

Показник

Вік, діб

Група

1-а

2-а

3-я

4-а

5-а

Органічна речовина

54–60

65,8±

63,8±

64,5±

66,3±

63,6±

0,54

0,95

0,87

0,46

0,73

Протеїн

66,3±

65,4±

66,0±

67,1±

65,7±

0,53

0,91

0,84

0,44

0,68

Жир

73,0±

72,0±

72,1±

73,3±

71,4±

0,43

0,74

0,69

0,36

0,57

Клітковина

18,2±

16,5±

17,0±

18,8±

17,6±

1,3

2,2

2,04

1,1

1,64

БЕР

76,2±

73,7±

74,5±

76,5±

73,0±

0,38*

0,7

0,63

0,32

0,54**

Органічна речовина

84–90

64,3±

62,9±

63,9±

65,9±

64,7±

0,53

0,51

0,45

0,25*

0,73

Протеїн

64,9±

64,4±

64,7±

66,3±

64,8±

0,52

0,49

0,44

0,25

0,73

Жир

69,8±

68,4±

69,3±

70,8±

68,5±

0,45

0,44

0,39

0,22

0,65

Клітковина

18,4±

16,7±

18,7±

18,7±

18,2±

1,21

1,15

1,02

0,6

1,7

БЕР

74,4±

72,8±

74,0±

76,5±

75,5±

0,38

0,38

0,33

0,17

0,51

Органічна речовина

114–120

68,4±

66,5±

67,7±

69,0±

66,8±

0,23

0,29**

0,46

0,18

0,46*

Протеїн

63,2±

62,2±

63,1±

63,9±

62,5±

0,27

0,32

0,53

0,21

0,52

Жир

71,5±

70,6±

70,6±

71,4±

70,9±

0,21

0,25*

0,42

0,17

0,41

Клітковина

29,3±

28,3±

28,7±

29,3±

28,1±

0,53

0,61

1,02

0,42

1

БЕР

80,2±

77,3±

79,2±

80,9±

77,8±

0,15

0,19***

0,30*

0,11*

0,31**

* p< 0,05; ** p< 0,01; *** p< 0,01 порівняно з контрольною групою.

Так, у 54–60-добовому віці найвищу перетравність органічної речовини відмічено у кроленят 4-ї групи, що переважала показник у аналогів 2-, 3- і 5-ї груп відповідно на 2,5; 1,8 та 2,7 % (p<0,05). У кроленят 2-, 3- та 5-ї груп відзначено тенденцію до зниження коефіцієнта перетравності жиру відповідно на 1,0; 0,9; 1,6 та БЕР – на 2,5 (p<0,05); 1,7; 3,2 % (p<0,01) порівняно з контрольною групою. Тварини 4-ї групи мали найвищі коефіцієнти перетравності протеїну, жиру та БЕР, проте встановлені відмінності з контролем були статистично невірогідними.

Кроленята 4-ї групи віком 84–90 діб за перетравністю органічної речовини переважали аналогів інших груп на 1,2–3,0 %; протеїну – на 1,4–1,9; жиру – на 1,0–2,4 та БЕР – на 1,0–3,7 % (p<0,01).

У 114–120-добовому віці найвищі коефіцієнти перетравності органічної речовини, протеїну та БЕР також були у тварин 4-ї групи, які перевершували показники у аналогів інших груп відповідно на 0,6–2,5; 0,7–1,7 та 0,7–3,6 %.

Баланс азоту в організмі кролів. Результати проведених фізіологічних дослідів показали, що за різних рівнів лізину у комбікормах азот раціону використовувався молодняком кролів неоднаково.

Зокрема, найбільше його було утримано у тілі кроленят 4-ї групи віком 54–60 діб. За цим показником вони перевершували аналогів 1-, 2-, 3- та 5-ї груп відповідно на 1,9;12,0 (р<0,01); 5,5 та 9,8 % (р<0,05).

Після досягнення 84–90-добового віку тварини 3- та 4-ї груп утримували азоту в організмі відповідно на 3,8 та 20,6 % (p<0,01) більше, а 2- та 5-ї груп – на 6,4 % менше, ніж аналоги контрольної групи. Загалом, за відносним рівнем утримання азоту у тілі кроленята 4-ї групи переважали аналогів 1-, 2-, 3- та 5-ї груп відповідно на 4,6; 5,1; 2,9 та 5,0 %.

У віковий період 114–120 діб найбільше азоту було утримано в організмі тварин 4-ї групи, у яких цей показник виявився на 9,1 % вищим, ніж у тварин контрольної групи. У молодняку 2-, 3- та 5-ї груп він був відповідно на 17,1; 7,0 та 12,9 % нижчий, ніж у контролі. Відношення маси утриманого азоту до маси прийнятого з кормом було найбільшим у молодняку 4-ї групи та перевершувало відповідний показник інших груп на 0,5–1,8 %.

Таким чином, аналіз даних про баланс азоту в організмі тварин у різні періоди їх росту свідчить, що згодовування кролям віком 45–60, 61–90 та 91–120 діб комбікормів із вмістом 0,75 % лізину за кількості сирого протеїну відповідно 17; 18 та 19 % сприяє підвищенню рівня утримання азоту в їх організмі на 1,9–32,7 %.

Якість шкурок та хутра. Згодовування молодняку кролів комбікормів з різними рівнями лізину викликало зміни у якості сирих шкурок та хутра.

Так, маса сирих шкурок у молодняку 4-ї групи відповідно на 3,7 (р<0,05); 7,9 (р<0,01); 5,1 (р<0,05) та 8,7 % (р<0,01), а площа – на 1,5; 3,6 (р<0,05); 2,0 (р<0,05) та 5,8 % (р<0,01) перевершувала показники у аналогів 1-, 2-, 3- та 5-ї груп.

Маса 1 см2 шкурки та довжина волосяного покриву на загривку у кролів усіх дослідних груп були близькими за значенням.

Густота волосяного покриву у дослідного молодняку кролів на огузку була меншою за 2 мм2, що є ознакою високої якості хутра.

Другий науково-господарський дослід

Характеристика годівлі. Годівлю піддослідного поголів’я молодняку кролів упродовж досліду здійснювали повнораціонними комбікормами. За поживністю та набором основних компонентів комбікорми, які згодовували кроленятам у межах окремих вікових періодів, були близькими і різнилися між собою лише за вмістом сирого протеїну та лізину, відповідно до схеми досліду (табл. 5).

Таблиця 5 – Вміст поживних речовин та енергії у 100 г комбікорму

Показник

Вік, діб

45–60

61–90

91–120

ОЕ, МДж

0,99

0,94

0,99

Сирий протеїн, г

15-17*

16-18*

17-19*

Сира клітковина, г

12,0

12,0

12,0

Кальцій, г

0,55

0,55

0,55

Фосфор, г

0,43

0,48

0,47

Натрій, г

0,16-0,19

0,16-0,19

0,16-0,19

Лізин, г

0,75-0,85**

0,75-0,85**

0,75-0,85**

* Рівень протеїну за схемою досліду (див. табл. 2.2).

** Рівень лізину за схемою досліду (див. табл. 2.2).

Основними компонентами комбікормів були: сінне борошно, частка якого становила 16,13–24,00 %; соняшниковий шрот – 13,49–28,88 %, зерно пшениці, вівса і кукурудзи – відповідно 5,17–35,00; 5,00–30,00 та 6,35–29,24 %. Загальна частка зернових компонентів у складі комбікорму досягала 43,99–55,93 %. Для забезпечення необхідного рівня обмінної енергії до складу комбікорму була введена соняшникова олія у кількості 2,29–7,00 %. Частка мінеральних добавок у комбікормах складала 0,53–0,70 %. Необхідний рівень вітамінів забезпечували введенням у комбікорми преміксу в кількості 1,0 %.

Жива маса тіла та середньодобові прирости молодняку кролів. Згодовування кроленятам комбікормів із різним вмістом сирого протеїну та лізину позначалося на інтенсивності їх росту (табл. 6).

Таблиця 6 – Жива маса молодняку кролів, г

Вік, діб

Група

1-а

2-а

3-я

4-а

5-а

Перший період (45–60 діб)

45

1558,5±18,70

1556,2±20,74

1553,3±20,49

1557,7±23,29

1555,5±19,22

60

2047,5±27,55

2118,0±28,10

2093,1±28,42

2001,6±31,27

1956,3±28,01*

Другий період (61–90 діб)

75

2590,0±35,78

2650,7±42,18

2679,3±39,56

2604,1±48,97

2514,0±41,10

90

3107,3±44,48

3174,9±45,63

3227,8±43,00

3159,8±62,81

3058,8±49,40

Третій період (91–120 діб)

105

3494,8±47,91

3543,0±51,97

3619,9±47,29

3572,3±62,43

3477,6±55,32

120

3804,5±50,94

3844,2±51,44

3922,0±48,24

3877,5±54,82

3822,5±56,17

* р<0,05 порівняно з контрольною групою.

Так, у 60-добовому віці кроленята 2- та 3-ї груп за живою масою відповідно на 3,4 та 2,2 % переважали, а 4- та 5-ї груп – на 2,2 та 4,5 % (р<0,05) поступалися перед аналогами контрольної групи. У 90-добовому віці тварини 2-, 3- та 4-ї груп за живою масою відповідно на 2,2; 3,9 та 1,7 % перевершували кроленят контрольної групи, в той час як молодняк 5-ї групи поступався перед ними на 1,6 %. У 120-добовому віці жива маса кроленят 2-, 3-, 4- і 5-ї груп перевищувала показник контрольної групи відповідно на 1,0; 3,1; 1,9 та 0,5 %.

Різна динаміка живої маси тварин зумовлювала відповідну зміну середньодобових приростів. Так, у період 45–60 діб кроленята 2- і 3-ї груп за цим показником перевищували аналогів контрольної групи відповідно на 14,9 (р<0,001) та 10,4 % (р<0,01), а тварини 4- та 5-ї груп – на 9,2 та 18,0 % поступалися перед контролем. Середньодобовий приріст кроленят 4-ї групи у період 61–90 діб перевершував показник у аналогів 1-, 2-, 3- та 5-ї груп відповідно на 9,3 (р<0,05); 9,6 (р<0,05); 2,3 та 5,0 %. У заключний період (91–120 діб) найвищий середньодобовий приріст спостерігали у кроленят 5-ї групи, які перевершували аналогів 1-, 2-, 3- та 4-ї груп відповідно на 9,5 (р<0,05); 14,1 (р<0,01); 10,0 (р<0,05) та 6,4 %. За весь період досліду (45–120 діб) найвищий середньодобовий приріст відмічено у тварин 3-ї групи, які перевершували аналогів інших груп на 0,7–1,7 г, або 2,1–5,7 %.

Отже, згодовування молодняку кролів віком 45–60, 61–90 та 91–120 діб комбікормів із вмістом сирого протеїну та лізину відповідно 16 і 0,80 %,
16 і 0,80
 %, 17 і 0,85 % сприяє збільшенню їх живої маси в кінці вирощування порівняно з цим показником у тварин інших груп на 3,7–10,1 %.

Затрати корму. Неоднакова інтенсивність росту молодняку кролів за різного вмісту протеїну та лізину у комбікормах позначилася на затратах корму на одиницю приросту їх живої маси.

Зокрема, за віковий період 45−60 діб затрати корму на одиницю приросту живої маси у молодняку 2- та 3-ї груп були відповідно на 18,8 (р<0,001) та 14,9 % (р<0,001) нижчими, а 4- та 5-ї груп – на 9,0 (р<0,05) та 18,5 % (р<0,01) вищими, ніж у тварин контрольної групи. Упродовж 60–90-добового віку у кроленят 3-, 4- та 5-ї груп затрати корму були відповідно на 10,0 (р<0,05); 12,8 (р<0,01) та 6,3 % (р<0,05) нижчими, тоді як у молодняку 2-ї групи – на 5,4 % вищими, ніж у тварин контрольної групи. У віковий період 91–120 діб найнижчі затрати корму відмічено у молодняку 5-ї групи. Порівняно з показниками у аналогів 1-, 2-, 3- та 4-ї груп вони були на 10,3 (р<0,05); 15,4 (р<0,01); 8,1 та 5,7 % меншими. У кроленят 3-ї групи затрати корму на 1 кг приросту живої маси за весь період досліду виявилися на 2,7–9,3 % нижчими, ніж у аналогів інших груп.

Показники забою кролів. Згодовування кролям дослідних груп комбікормів із різним рівнем протеїну та лізину змінювало показники забою тварин. Так, у 60-добовому віці маса тушки з нирками у кроленят 2- та 3-ї груп була відповідно на 5,9 та 4,4 % вищою, а 4- та 5-ї груп – на 2,4 та 6,5 % нижчою порівняно з показником у молодняку контрольної групи. За індексом м’ясності тазово-стегнової частини тушки та забійним виходом молодняк 2-ї групи перевершував аналогів 1-, 3-, 4 та 5-ї груп відповідно на 3,0; 0,5; 3,5; 5,0 % (р<0,05) та 1,2; 0,3; 1,6 2,6 %.

Наприкінці другого періоду вирощування маса тушки з нирками у молодняку 2-, 3- та 5-ї груп була вище відповідно на 5,6; 7,7 та 5,3 %, а у кроленят 5-ї групи – на 0,8 % нижче, ніж у тварин контрольної. Індекс м’ясності тазово-стегнової частини тушки та забійний вихід у молодняку 4-ї групи був вищим, ніж у аналогів 1-, 2-, 3- та 5-ї груп відповідно на 14,2 (р<0,05); 8,0 (р<0,05); 6,7 (р<0,05); 10,8 % (р<0,01) та 2,0; 0,2; 0,1 1,4 %.

Аналогічну закономірність спостерігали і у 120-добовому віці. Так, маса тушки з нирками у кроленят 3-ї групи була вищою, ніж у аналогів інших груп на 1,3–5,7 %. Найбільший індекс м’ясності тазово-стегнової частини тушки та забійний вихід був у кроленят 5-ї групи, які перевершували аналогів контрольної групи відповідно на 11,6 та 1,5 %. Також у молодняку 2-, 3-, 4- та 5-ї груп величина частки жирових відкладень у тушці порівняно з показником у аналогів контрольної групи виявилася вищою відповідно на 0,6 (р<0,01); 0,5 (р<0,01); 0,6 (р<0,01) та 0,6 % (р<0,05).

Хімічний склад чотириголового м’яза стегна. Встановлено, що згодовування молодняку кролів комбікормів з різними рівнями сирого протеїну та лізину викликає певні зміни хімічного складу чотириголового м’яза стегна.

Зокрема, в усі періоди вирощування молодняку кролів із зниженням рівня протеїну в комбікормах простежувалося підвищення вмісту жиру в м’язах. Так, у 60-добовому віці вміст жиру в м’язах кроленят 2-, 3-, 4- та 5-ї груп переважав показник контрольної групи відповідно на 0,27 (р<0,05); 0,42 (р<0,01); 1,10 (р<0,01) та 0,99 % (р<0,01); у 90-добовому віці – на 0,38 (р<0,05); 0,59 (р<0,05); 1,14 (р<0,01) та 1,10 % (р<0,01); а у 120-добовому – на 0,17; 0,22; 0,75 (р<0,05) та 0,82 % (р<0,05). Істотної різниці за вмістом вологи, сирого протеїну, БЕР та золи в чотириголовому м’язі стегна між молодняком дослідних груп не виявлено.

Перетравність поживних речовин. Встановлено, що за згодовування молодняку кролів комбікормів з різними рівнями сирого протеїну та лізину в окремі вікові періоди відбуваються певні зміни у показниках перетравності поживних речовин (табл. 7).

Зокрема, у 54–60-добовому віці найвищий коефіцієнт перетравності органічної речовини був у кроленят 2-ї групи: на 1,6; 2,6 (p<0,05) та 2,2 % вище порівняно з показником у аналогів відповідно 1-, 4- та 5-ї груп.

У 84–90-добовому віці перетравність органічної речовини у кроленят 4-ї групи була вище, ніж у аналогів 1-, 2- та 3-ї груп відповідно на 1,1; 1,4 та 0,6 %; протеїну – на 4,0 (p<0,01); 2,7 та 1,6 %. Перетравність інших речовин у тварин усіх груп була близькою, лише за перетравністю БЕР тварини 4-ї групи перевершували аналогів 2-ї групи на 1,5 % (p<0,05).

У віковий період 114–120 діб кроленята 5-ї групи за коефіцієнтом перетравності органічної речовини переважали аналогів 2- та 3-ї груп на 1,6 та 1,5 %, протеїну – на 3,0 (p<0,05) та 1,6 % (p<0,05), БЕР – на 1,5 (p<0,05) та 1,3 % (p<0,05). За перетравністю жиру між тваринами дослідних груп вірогідної різниці не виявлено.

Баланс азоту в організмі кролів. У перший період (54–60 діб) найбільше азоту було утримано у тілі кроленят 2-ї групи. За цим показником вони перевершували аналогів 1-, 3-, 4- та 5-ї груп відповідно на 4,6; 5,1; 24,9 (p<0,01) та 33,4 % (p<0,01). Найбільша кількість азоту, спожитого з кормом та виділеного з калом і сечею, спостерігалася у тварин контрольної групи, у той час як у тварин дослідних груп ці показники були відповідно на 12,3–17,4 (p<0,01);
0,4–2,3 та 4,2–36,5 % нижчими. Найбільшу кількість азоту по відношенню до прийнятого було засвоєно кроленятами 2-ї групи, які за цим показником перевершували аналогів інших груп на 2,7–10,6 %.

Таблиця 7 − Перетравність поживних речовин корму, %

Показник

Вік, діб

Група

1-а

2-а

3-я

4-а

5-а

Органічна речовина

54–60

66,1±

67,7±

67,2±

65,1±

65,5±

0,59

0,79

0,76

0,50

0,76

Протеїн

66,6±

67,1±

66,4±

67,3±

67,0±

0,58

0,81

0,78

0,47

0,73

Жир

72,8±

72,6±

72,4±

71,9±

71,8±

0,47

0,67

0,64

0,40

0,63

Клітковина

12,4±

13,1±

12,6±

11,3±

11,5±

1,53

2,14

2,02

1,27

1,96

БЕР

78,1±

80,4±

79,8±

76,2±

76,9±

0,38

0,48*

0,47*

0,34*

0,51

Органічна речовина

84–90

64,7±

64,4±

65,2±

65,8±

65,5±

0,48

0,48

0,42

0,24

0,59

Протеїн

66,5±

67,8±

68,9±

70,5±

69,6±

0,46

0,44

0,38**

0,21**

0,52**

Жир

70,2±

70,8±

70,7±

71,1±

70,9±

0,40

0,40

0,35

0,21

0,50

Клітковина

23,4±

23,6±

24,2±

23,0±

23,2±

1,04

1,04

0,92

0,55

1,31

БЕР

73,4±

72,2±

73,2±

73,7±

73,5±

0,36

0,38

0,32

0,19

0,45

Органічна речовина

114–120

68,8±

68,0±

68,1±

68,9±

69,6±

0,29

0,35

0,44

0,25

0,55

Протеїн

63,7±

62,3±

62,6±

64,9±

65,3±

0,34

0,41*

0,52

0,28*

0,63

Жир

71,3±

70,9±

71,0±

71,1±

71,4±

0,27

0,32

0,40

0,23

0,52

Клітковина

29,5±

28,6±

28,4±

28,4±

28,8±

0,65

0,79

1,00

0,56

1,30

БЕР

80,8±

79,6±

79,8±

80,0±

81,1±

0,18

0,22**

0,28*

0,16*

0,34

* p< 0,05; ** p< 0,01; *** p< 0,01 порівняно з контрольною групою.

У 84–90-добовому віці найбільше азоту було утримано у тілі кроленят
4-ї групи, які за цими показниками перевершували аналогів 1-, 2-, 3- та 5-ї груп відповідно на 0,09 (р<0,05); 0,09; 0,02 та 0,05 г або на 7,5 (р<0,05); 7,5; 2,0 та 3,9 %. Найбільша кількість азоту надходила з кормом, а також виділялася з калом у тварин контрольної групи: відповідно на 1,3–14,9 та 1,2–5,2 % більше порівняно з аналогами дослідних груп. За кількістю виділеного з сечею азоту кроленята 1- та 2-ї груп перевершували ровесників інших піддослідних груп на 8,1–26,0 %. Найбільшу кількість азоту по відношенню до прийнятого було засвоєно кроленятами 4-ї групи, які за цим показником переважали аналогів 1-, 2-, 3- та 5-ї груп відповідно на 7,3; 6,6; 3,9 та 3,2 %.

У заключний період (114–120 діб) найбільше азоту було утримано у тілі кроленят 5-ї групи, які перевершували аналогів інших груп на 6,7–13,9 %. У молодняку контрольної групи кількість азоту, що надходила з кормом, виділялася з калом та сечею, була більшою, ніж у аналогів інших груп відповідно на 4,4–20,7; 0,8–25,0 та 6,6–23,9 %. За відношенням кількості засвоєного азоту до прийнятого кроленята 5-ї групи переважали тварин 1-, 2-, 3- та 4-ї груп відповідно на 3,2; 3,5; 2,4 та 0,7 %.

Отже, згодовування кролям віком 45–60 та 61–90 діб комбікормів з вмістом 16 % сирого протеїну та 0,80 % лізину, а також у 91–120-добовому віці – з вмістом 17 % сирого протеїну та 0,85 % лізину сприяє підвищенню рівня утримання азоту в їхньому організмі на 2,0–33,4 %.

Якість шкурок та хутра. Згодовування молодняку кролів комбікормів з різними рівнями сирого протеїну та лізину не позначилося на якості сирих шкурок та хутра.

Найбільшою маса сирих шкурок виявлена у кролів 3-ї групи: на 4,2 (p<0,05); 1,4; 1,6 та 2,7 % більше, ніж у аналогів відповідно 1-, 2-, 4- та 5-ї груп. Проте слід зазначити, що маса шкурок кролів змінювалась у прямій залежності від їх передзабійної маси.

При зростанні маси сирих шкурок збільшувалася і їх площа. Так, у кролів 2-, 3-, 4- та 5-ї груп вона була відповідно на 1,3; 3,2 (p<0,01); 1,9 (p<0,05) та 1,4 % більшою, ніж у тварин контрольної групи.

Маса 1 см2 шкурки та довжина волосяного покриву у кроленят усіх груп були близькими. Густота волосяного покриву у піддослідного молодняку на огузку була меншою за 2 мм2, що свідчить про високу якість хутра.

Отже, зниження рівня сирого протеїну за одночасного підвищення концентрації лізину у комбікормах не викликають змін у якості шкурки та хутра молодняку кролів.

Економічна ефективність виробництва м’яса кролів. Показники економічної ефективності використання повнораціонного гранульованого комбікорму з різними рівнями сирого протеїну та лізину були розраховані на основі аналізу даних, отриманих при впровадженні результатів дисертаційної роботи в господарстві ТОВ “Тімол” Фастівського району Київської області.

З метою проведення порівняльного випробування було сформовані дві групи кроленят по 300 голів у кожній.

Кроленятам контрольної групи згодовували повнораціонний комбікорм, що постійно застосовується в господарстві (базовий варіант). Хімічний склад та поживність комбікорму були наступними: вміст сирого протеїну – 17,5 %, лізину – 0,70 % та обмінної енергії – 0,94 МДж. Із віком кроленят він не змінювався. За новим варіантом поживність комбікорму змінювали упродовж трьох вікових періодів. У ньому містилося: для кроленят віком 45–60 діб – сирого протеїну 16 %, лізину 0,80 % за рівня обмінної енергії 0,99 МДж; віком 61–90 діб – сирого протеїну 16 %, 0,80 % лізину за рівня обмінної енергії 0,94 МДж; віком 91–120 діб – сирого протеїну 17 %, лізину 0,85 % за рівня обмінної енергії 0,99 МДж, що відповідає відношенню сирого протеїну до обмінної енергії відповідно 16,2; 17,0 та 17,2 г/МДж та концентрації 5 % лізину у сирому протеїні.

Виробнича перевірка ефективності використання комбікорму у годівлі молодняку кролів тривала 75 діб (березень – травень 2009 р.). Розрахунок економічної ефективності проводили за цінами першого кварталу 2009 року.

Дані, отримані після проведення випробувань, показали, що використання у годівлі молодняку кролів у вікові періоди 45–60, 61–90 та 91–120 діб комбікормів, на 1 МДж обмінної енергії в яких припадає відповідно 16,2; 17,0 та 17,2 г сирого протеїну за концентрації 5 % лізину у ньому впродовж усього періоду вирощування сприяє зниженню затрат корму на одиницю приросту живої маси та підвищенню валового приросту відповідно на 10,6 та 7,6 %, а також зниженню собівартості 1 кг м’яса на 7,53 % та підвищенню рентабельності виробництва м’яса на 13,15 % порівняно з показниками, отриманими за згодовування базового комбікорму.

ВИСНОВКИ

  1.  Проведеними дослідженнями теоретично обґрунтовано та експериментально доведено доцільність нормування відношення сирого протеїну до обмінної енергії у повнораціонних комбікормах для молодняку кролів на відгодівлі на рівні 16,2–17,2 г/МДж за концентрації 5 % лізину у сирому протеїні раціону, що забезпечує підвищення середньодобових приростів живої маси молодняку, рівня рентабельності виробництва м’яса кролів та зниження затрат корму.
  2.  Для молодняку кролів віком 45–60, 61–90 та 91–120 діб за кількості сирого протеїну у повнораціонних комбікормах відповідно 17, 18 та 19 % оптимальним рівнем лізину є 0,75 %, що порівняно з іншими рівнями лізину забезпечує підвищення середньодобових приростів на 6,2–17,6 %, зниження затрат корму – на 8,1–16,3 %, зростання передзабійної маси та маси тушки з нирками – на 2,4–11,5 та 3,7–14,3 %, збільшення забійного виходу на 0,2–2,5 %.
  3.  За зниження рівня сирого протеїну від 17 до 16 %у комбікормі для молодняку кролів віком 45–60 діб та підвищення вмісту лізину від 0,75 до 0,80 % за рівня обмінної енергії 0,99 МДж/100 г, перетравність органічної речовини та БЕР зростає відповідно на 1,6 та 2,3 %, утримання азоту в організмі – на 4,6 %, жива маса та середньодобовий приріст – на 3,4 та 14,9 %, вміст жиру у м’язах – на 0,27 %.
  4.  Зі зниженням у комбікормі кроленят 61–90-добового віку рівня сирого протеїну від 18 до 16 % за одночасного підвищення вмісту лізину від 0,75 до 0,80 % за вмісту 0,94 МДж ОЕ/100 г, середньодобовий приріст живої маси підвищується на 7,4 %, індекс м’ясності – на 8,8 %, перетравність органічної речовини – на 1,1; протеїну – на 4,0 та жиру – на 0,9 %, кількість утриманого азоту в організмі збільшується на 8,8 %, а затрати корму на одиницю приросту живої маси зменшуються на 15,3 %.
  5.  Згодовування молодняку кролів віком 91–120 діб комбікорму зі зниженим рівнем сирого протеїну від 19 до 17 % та підвищеним рівнем лізину від 0,75 до 0,85 % за вмісту 0,99 МДж ОЕ/100 г, середньодобовий приріст зростає на 11,4 %, вміст жиру у м’язах збільшується на 0,8 % та затрати корму на одиницю приросту живої маси знижуються на 9,6 %.
  6.  Зміна рівнів сирого протеїну і лізину у складі повнораціонних комбікормів для молодняку кролів віком 45–120 діб не викликає відхилень у морфологічних і біохімічних показниках крові, амінокислотному складі м’язів та печінки, суттєвих змін вмісту води, золи і протеїну у м’язах та якості хутра.
  7.  Застосування в годівлі молодняку кролів у віці 45–60, 61–90 і 91–120 діб комбікормів з рівнем сирого протеїну відповідно 16, 16 та 17 %, лізину – 0,80; 0,80 і 0,85 %, обмінної енергії – 0,99; 0,94 та 0,99 МДж/100 г порівняно з вмістом протягом усього періоду вирощування 17,5 % сирого протеїну, 0,70 % лізину, 0,94 МДж обмінної енергії, знижує затрати корму на одиницю приросту живої маси на 11 %, собівартість м’яса – на 7,5 %, підвищує валовий приріст – на 8 % та рентабельність виробництва м’яса – на 13,2 %.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

З метою підвищення рентабельності виробництва м’яса кролів рекомендується дотримуватись відношення сирого протеїну до обмінної енергії у комбікормах для молодняку кролів у вікові періоди 45–60, 61–90 та 91–120 діб на рівні відповідно 16,2; 17,0 та 17,2 г/МДж за вмісту 5 % лізину у сирому протеїні раціону впродовж усіх періодів вирощування.

Пропонується використовувати для відгодівлі кроленят у 45–60, 61–90 та 91–120 добовому віці повнораціонні комбікорми з рівнем сирого протеїну відповідно 16, 16 та 17 %, лізину – 0,80; 0,80 та 0,85 %, обмінної енергії – 0,99; 0,94 та 0,99 МДж/100 г.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

  1.  Попов В. Є. Продуктивність молодняку кролів за різних рівнів протеїну та лізину в комбікормах / В. Є. Попов, Д. П. Уманець // Науковий вісник НУБіП України. – 2009. – Вип. 132. – С. 182–188. (Самостійно виконано експериментальну частину роботи, проведено біометричну обробку даних та їх аналіз).
  2.  Ібатуллін І. І. Вплив різних рівнів протеїну та лізину в раціоні на продуктивність молодняку кролів / І. І. Ібатуллін, В. Є. Попов, Д. П. Уманець // Науковий вісник НУБіП України. – 2009. – Вип. 140. – С. 153–159. (Самостійно виконано експериментальну частину роботи, проведено біометричну обробку даних та їх аналіз).
  3.  Ібатуллін І. І. Показники забою та якість м’яса молодняку кролів за різних рівнів протеїну та лізину в раціоні / І. І. Ібатуллін, В. Є. Попов, Д. П. Уманець // Вісник аграрної науки. – 2009. – № 12. – С. 29–34. (Самостійно виконано експериментальну частину роботи, проведено біометричну обробку даних та їх аналіз).
  4.  Патент України на корисну модель 43914, МПК (2009) А23К1/18. Спосіб годівлі відгодівельного молодняку кролів / І. І. Ібатуллін, В. Є. Попов, Д. П. Уманець, Р. М. Чичик – № u200902733; заявлено 24.03.2009; опубліковано 10.09.2009, Бюл. № 17. – 8 с. (Самостійно виконано експериментальну частину роботи, проведено біометричну обробку даних та їх аналіз).
  5.  Патент України на корисну модель 44685, МПК (2009) А23К1/18. Спосіб годівлі молодняку кролів / І. І. Ібатуллін, В. Є. Попов, Д. П. Уманець – № u200904596; заявлено 08.05.2009; опубліковано 12.10.2009, Бюл. № 19. – 8 с. (Самостійно виконано експериментальну частину роботи, проведено біометричну обробку даних та їх аналіз).

Попов В. Є. Використання поживних речовин та продуктивні якості молодняку кролів за різних рівнів протеїну та лізину в комбікормах. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.02 – годівля тварин і технологія кормів. – Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, 2010.

У дисертації викладено теоретичний та експериментальний матеріал з використання в годівлі молодняку кролів м’ясо-шкуркового напряму продуктивності комбікормів із різними рівнями сирого протеїну та лізину. Виявлено напрям змін у продуктивності кроленят, перетравності поживних речовин та балансу азоту в організмі. Досліджено морфологічний і біохімічний склад крові, амінокислотний склад м’язів та печінки. Вивчено морфологічний склад тушок та якість сирих шкурок.

Рекомендується при вирощуванні молодняку кролів м’ясо-шкуркового напряму продуктивності віком 45–60, 61–90 та 91–120 діб використовувати комбікорми з відношенням сирого протеїну до обмінної енергії відповідно 16,2; 17,0 та 17,2 г/МДж за рівня 5 % лізину у сирому протеїні в усі вікові періоди вирощування.

Ключові слова: кролі, комбікорм, сирий протеїн, лізин, м’ясна продуктивність, перетравність, баланс азоту.

Попов В. Е. Использование питательных веществ и продуктивные качества молодняка кроликов при различных уровнях протеина и лизина в комбикормах. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.02 – кормление животных и технология кормов. – Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, Киев, 2010.

В диссертации изложен теоретический и экспериментальный материал по использованию в кормлении молодняка кроликов мясо-шкуркового направления продуктивности комбикормов с различными уровнями сырого протеина и лизина. Выявлено направление изменений в продуктивности крольчат, переваримости питательных веществ, химическом составе мяса. Проведены исследования морфологического и биохимического состава крови. Изучены морфологический состав тушек, содержание аминокислот в длиннейшей мышце спины и печени при различных уровнях сырого протеина и лизина в комбикормах.

В проведенных исследованиях теоретически обоснована и экспериментально доказана целесообразность величины отношения сырого протеина к обменной энергии в полнорационных комбикормах для молодняка кроликов на откорме на уровне 16,2-17,2 г/МДж при концентрации 5 % лизина в сыром протеине рациона, которая позволяет повысить среднесуточные приросты живой массы молодняка, снизить себестоимость и повысить уровень рентабельности производства мяса кроликов.

Откорм молодняка кроликов в возрасте 45–60, 61–90 и 91–120 суток полнорационными комбикормами, содержащими соответственно 17, 18 и 19 % сырого протеина при концентрации 0,75 % лизина, во все возрастные периоды выращивания способствует увеличению среднесуточных приростов на
6,2-17,6 %, предубойной массы и массы тушки с почками – на 2,4-11,5 и 3,7-14,3 %, снижению затрат корма – на 8,1-16,3 %.

При снижении уровня сырого протеина в комбикорме для молодняка кроликов в возрасте 45–60 суток с 17 до 16 % и увеличении содержания лизина с 0,75 до 0,80 % при содержании обменной энергии 0,99 МДж/100 г, что соответствует отношению сырого протеина к обменной энергии 16,2 г/МДж при концентрации 5 % лизина в сыром протеине, переваримость органического вещества и БЭВ повышается соответственно на 1,6 и 2,3 %, удержание азота в организме – на 4,6 %, живая масса и среднесуточный прирост – на 3,4 и 14,9 %, содержание жира в мышцах – на 0,27 %, затраты корма на единицу прироста уменьшаются на 0,6 %.

Скармливание крольчатам 61–90-суточного возраста комбикормов со сниженным с 18 до 16 % уровнем сырого протеина при одновременном повышении содержания лизина с 0,75 до 0,80 % при содержании обменной энергии 0,94 МДж/100 г, среднесуточный прирост увеличивается на 7,4 %, индекс мясности – на 8,8 %, переваримость органического вещества – на 1,1; протеина – на 4,0; жира – на 0,9 %, количество удержанного азота в организме возрастает на 8,8 %, а затраты корма на единицу прироста живой массы уменьшаются на 15,3 %.

Со снижением в комбикорме крольчат 91–120-суточного возраста уровня сырого протеина с 19 до 17 % и повышением уровня лизина с 0,75 до 0,85 % при содержании 0,99 МДж обменной энергии в 100 г, среднесуточный прирост увеличивается на 11,4 %, содержание жира в мышцах – на 0,8 % и затраты корма на единицу прироста живой массы снижаются на 9,6 %.

Изменение уровней сырого протеина и лизина в составе полнорационных комбикормов для молодняка кроликов возрастом 45-120 суток не вызывает отклонений в морфологических и биохимических показателях крови, аминокислотном составе мышц и печени, существенных изменений содержания воды, золы и протеина в мышцах и качества меха.

Применение в кормлении молодняка кроликов экспериментальных комбикормов способствует снижению затрат корма на единицу прироста живой массы и повышению валового прироста по сравнению с показателями, полученными при скармливании базового комбикорма, соответственно на 11 и 8 %, что, в свою очередь, снижает себестоимость мяса на 7,5 % и повышает рентабельность его производства на 13,2 %.

Рекомендуется при выращивании молодняка кроликов мясо-шкуркового направления продуктивности использовать в возрасте 45–60, 61–90 и 91–120 суток комбикорма с соотношением сырого протеина к обменной энергии соответственно 16,2; 17,0 и 17,2 г/МДж при уровне 5 % лизина в сыром протеине во все возрастные периоды.

Ключевые слова: кролики, комбикорм, сырой протеин, лизин, мясная продуктивность, переваримость, баланс азота.

Popov V.E. Using nutritives and productive qualities of growth rabbits at different levels of protein and lysine in mixed fodders. – Manuscript.

The dissertation on obtaining a scientific degree of a candidate of agricultural sciences on speciality 06.02.02 – animal feeding and technology of forages. – National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv, 2010.

The theoretical and experimental material of using mixed fodders with different levels of crude protein and lysine in feeding growth rabbits, forage digestibility, amino acid composition of meat and liver were investigated. The estimation of morphological and biochemical composition of blood was carried out. The morphological and chemical compound of rabbit-flash meat at different levels of crude protein and lysine in mixed fodders were researched.

Feeding growth rabbits at the age 45–60; 61–90 and 91–120 days old of fullrational mixed fodders with the crude protein content accordingly 16,2; 17,0 and 17,2 g/MJ ME with 5 % lysine concentration in crude protein of mixed fodders at all age periods are recommended.

Key words: rabbits, mixed fodder, crude protein, lysine, meat efficiency, digestibility, nitrogen balance.

1

1


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

66188. Монтаж люмінесцентних світильників 67.5 KB
  Люмінесцентні лампи відносяться до групи газорозрядних джерел світла. Всередину вводиться дозовану кількість ртуті яка при роботі лампи переходить в пароподібний стан. На кінцях лампи є цоколі з контактними штирями 1 для підключення лампи в ланцюг.
66189. Планування робіт з технічного обслуговування і поточного ремонту електрообладнання 82 KB
  Планування ТО і ПР енергетичного обладнання здійснюється по нормативним значенням періодичності і трудомісткості цих заходів з планування умов експлуатації, що складаються в сільськогосподарському підприємстві.
66190. Лабораторная диагностика бешенства 86 KB
  Бешенство (синонимы: rabies, lyssa, hydrophobia - водобоязнь) – особо опасная инфекционная болезнь человека и теплокровных животных, передающаяся при контакте с инфицированным животным (укус, ослюнение микроповреждений)...
66191. Монтаж магнітного пускача 88.5 KB
  Пускач електромагнітний (магнітний пускач) - це низьковольтний електромагнітний (електромеханічний) комбінований пристрій розподілу та управління, призначений для пуску і розгону електродвигуна до номінальної швидкості, забезпечення його безперервної роботи, відключення живлення...
66192. Проектування та вибір бази електротехнічної служби господарства. Розрахунок забезпечення її запасних частин та матеріалами. Створення резервного фонду 182 KB
  Матеріально-технічне забезпечення базується на науково-обгрунтованих потребах матеріалів і запасних частин. Потрібна кількість апаратів, пристроїв та запасних частин визначається за нормами, що встановлені системою ПЗРЕсг.
66193. Морфология простейших 191.5 KB
  Округлые клетки с рубиновым ядром голубой цитоплазмой красными 5 жгутиками и аксостилем и ундулирующей мембраной. Удлиненные клетки с 1 жгутиком 1 ядром и ундулирующей мембраной. Клетки грушевидной формы с 2 ядрами и 4 парами жгутиков.
66194. Лабораторная диагностика герпесвирусных инфекций 186 KB
  Вирус простого герпеса – одна из самых распространенных вирусных инфекций человека, характеризующаяся лихорадочным состоянием и пузырьковыми высыпаниями, которые чаще всего локализуются на коже и слизистых оболочках.
66195. Монтаж електричного лічильника 79 KB
  Дана схема підключення електролічильника однофазного і трифазного називається прямою. На лічильниках є напис про його характеристики серед яких зазначений номінальний і максимальний струм наприклад зазвичай пишеться так: 5 15 А.
66196. Визначення несправностей трансформаторів і складання дефектної відомості на ремонт 137.5 KB
  Оглядаючи обмотки трансформатора звертають увагу на стан виткової ізоляції деформацію і зміщення обмоток в радіальному напрямку що може бути наслідком переміщень і ослаблень прокладок планок розпірок; стан місця паяння на обмотках та охолодних...