65353

МІКРОКОМПОНЕНТНИЙ СКЛАД ПИТНИХ ПІДЗЕМНИХ ВОД ВОДОЗАБОРІВ МАЛИХ МІСТ ХАРКІВЩИНИ

Автореферат

География, геология и геодезия

Техногенне навантаження на навколишнє середовище в цілому та геологічне середовище, зокрема, відноситься до важливих екологічних проблем. Однією з таких актуальних проблем є вплив техногенного навантаження на геохімічний стан підземних вод...

Украинкский

2014-07-28

1.21 MB

5 чел.

PAGE  1

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ГЕОЛОГІЧНИХ НАУК

 

ПРИБИЛОВА ВІКТОРІЯ МИКОЛАЇВНА

УДК 504.05:55:613(477.54)

МІКРОКОМПОНЕНТНИЙ СКЛАД ПИТНИХ ПІДЗЕМНИХ ВОД

ВОДОЗАБОРІВ МАЛИХ МІСТ ХАРКІВЩИНИ

Спеціальність: 04.00.06 - Гідрогеологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата геологічних наук

Київ – 2010


Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник:

доктор геолого-мінералогічних наук, професор

Решетов Іван Костянтинович,

Харківський національний університет

ім. В.Н. Каразіна,

професор кафедри гідрогеології

Офіційні опоненти:

доктор геолого-мінералогічних наук, професор, Огняник Микола Степанович, завідувач відділу охорони підземних вод Інституту геологічних наук НАН України

кандидат геологічних наук Чомко Дмитро Федорович, доцент кафедри гідрогеології та інженерної геології Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Захист відбудеться "20"травня 2011 р. об 11  годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.162.05 в Інституті геологічних наук НАН України за адресою: 01054, м. Київ, вул. О.Гончара, 55-б.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту геологічних наук НАН України

Автореферат розісланий  "18" квітня 2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат геол.-мін. наук              В.М. Бублясь


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Техногенне навантаження на навколишнє середовище в цілому та геологічне середовище, зокрема, відноситься до важливих екологічних проблем. Однією з таких актуальних проблем є вплив техногенного навантаження на геохімічний стан підземних вод, зокрема, на їх мікрокомпонентний склад, визначення у зв’язку з цим можливості використання підземних вод для питного водопостачання та зв’язок якості питних підземних вод із станом здоров’я населення.

Вода, як одна із складових частин навколишнього середовища, відіграє особливу роль в життєдіяльності людини. Внаслідок цього, будь-яке порушення балансу хімічних елементів порівняно з фоновим, викликає небажані зміни в організмі людини і сприяє збільшенню частоти захворювань населення. Тому проблема забруднення навколишнього середовища в цілому та питних вод, зокрема, є на сьогодні однією з найбільш гострих. Мікроелементи здатні накопичуватись в організмі людини. Це призводить до появи так званих мікроелементозів – це патологічні процеси, які викликані дефіцитом, надлишком або дисбалансом мікроелементів в організмі людини. На сучасному етапі мікроелементози представляють собою проблему великого масштабу і тому дослідження зв’язку питної води із станом здоров’я людини є досить актуальними.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана на кафедрі гідрогеології Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна відповідно до загальнодержавної програми "Питна вода України" на 2006-2020 рр. (03.2005, № ДР 2455-IV); державної програми "Моніторинг геологічного середовища територій Сумської, Полтавської, Харківської областей" (2001-2006, № ДР 401-30/17); регіональної програми"Питна вода Харківського регіону"(2006-2020 рр.); державних тем НАН України по напрямку "Охорона навколишнього середовища"; державних бюджетних тем лабораторії гідрогеологічних досліджень УкрНДІЕП та державних бюджетних тем кафедри гідрогеології ХНУ ім. В.Н. Каразіна "Дослідження режиму підземних вод великих водозаборів Східної України" (№ ДР 01974002453), "Дослідження підземних вод у системі водопостачання населених пунктів Східної України" (№ ДР 01004003300). 

Мета і завдання дослідження. Метою даного дослідження є визначення і оцінка мікрокомпонентного складу питних підземних вод водозаборів малих міст Харківщини та їх подібність деяким показникам елементного складу людини.

Для досягнення поставленої мети були визначені такі завдання: 

- визначити природний еколого-геохімічний стан та ступінь техногенного навантаження на підземні води під впливом Зміївської ТЕС, Балакліївського цементного заводу, Первомайського Хімпрому, автотранспортних, нафтовидобувних та інших підприємств;

- проаналізувати мікрокомпонентний склад порід зон інтенсивного та значного водообміну Харківської області та оцінити наявність зв’язку із складом цих мікрокомпонентів у підземних водах;

- дослідити організацію централізованого водопостачання в районних центрах Харківської області;

- виконати оцінку техногенного забруднення довкілля в місцях впливу водозаборів;

- встановити вміст важких металів в підземних водах водозаборів;

- визначити наявність важких металів в біологічних субстратах - волоссі експериментальних груп населення досліджуваних міст;

- дослідити та проаналізувати зв’язок вмісту мікроелементів в організмі людини з хімічним складом питних підземних вод.

Об'єктом дослідження є питні підземні води та деякі показники організму людини.

Предметом дослідження є мікрокомпонентний склад підземних вод та компонентів довкілля, на який вони впливають, а також волосся експериментальних груп населення малих міст Харківщини, яке вживає цю воду.

Методи дослідження. В роботі застосовані системний, ймовірно-статистичний, екологічний підходи до об’єкта; метод районування, описовий, кореляційний, хімічні та фізико-хімічні методи і кластерний аналіз. Хімічний склад води визначався спектральним методом з використанням аналізатору та стандартними методами хімічного аналізу якості питних вод; для дослідження елементного складу волосся експериментальних груп населення застосовувався метод атомно-емісійної спектрометрії.

Наукова новизна одержаних  результатів:

вперше:

- виконано районування підземних вод водозаборів малих міст Харківщини за ступенем вмісту в них токсичних елементів;

- виконано визначення мікроелементного складу деяких показників організму (волосся) в експериментальних групах населення малих міст Харківщини;

- проаналізовано подібність вмісту мікроелементів в організмі людини з хімічним складом питних підземних вод Харківщини;

дістало подальшого розвитку:

- вивчення складу та концентрацій мікрокомпонентів підземних вод;

- поглиблено та розширено знання впливу факторів техногенних змін довкілля малих міст регіону на підземні води;

- проведено аналіз хімічного складу порід зон інтенсивного та значного водообміну Харківської області і його можливого впливу на мікрокомпонентний склад підземних вод.

Обґрунтованість і достовірність наукових положень та висновків базується на значному обсязі авторських фактичних даних та аналізі техногенних та природних впливів на формування якості природних вод відносно мікрокомпонентного складу, отриманих з застосуванням сучасних методів їх аналізу та обробки, що характеризують об’єкти дослідження. Основна частина експериментальних досліджень, їх науковий аналіз, обґрунтування методичних положень та рекомендацій щодо підвищення екологічної безпеки питного підземного водопостачання автором виконані особисто.

Наукове значення роботи полягає в поглиблені наукових основ гідрогеології, розширенні предмету її дослідження. Отримані результати по впливу підземних вод на склад мікроелементів в організмі людини, що є певним внеском в розвиток гідрогеології, екології довкілля і безпеки життєдіяльності.

Практичне значення отриманих результатів. Отримані результати можуть бути використані адміністративним управлінням міст і регіону з метою ефективного управління збереженням і відтворенням довкілля та поліпшення стану питних підземних вод. Виявлені особливості можливого впливу окремих токсичних мікроелементів на стан здоров’я людини є типовими і можуть бути використані для прогнозу і обґрунтування захисних заходів в інших регіонах країни.

Визначені закономірності та здобуті практичні результати використовуються в навчальній роботі на кафедрі гідрогеології геолого-географічного факультету Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна в нормативних курсах "Еколого-геологічна зйомка та моніторинг", "Методологія та методика наукових досліджень", "Науково-дослідний практикум".

Основні положення, що захищаються:

1. Визначення складу, концентрацій і джерел формування мікрокомпонентів підземних вод водозаборів малих міст Харківщини.

2. Районування підземних вод водозаборів Харківщини по ступеню вмісту в них токсичних елементів.

3. Аналіз подібності мікроелементного складу деяких показників організму мешканців та питних підземних вод водозаборів.

Особистий внесок здобувача: Основні наукові положення теоретичних та практичних результатів дослідження розроблені здобувачем особисто. Автором самостійно проведені польові і експериментальні дослідження, обробка отриманих результатів, складання таблиць, рисунків, формування основних положень і висновків. Упродовж 2000-2008 рр. виконано: дослідження техногенного впливу на стан навколишнього середовища малих міст Харківського регіону; досліджено мікрокомпонентний склад питних підземних вод водозаборів малих міст Харківщини; встановлені закономірності збільшення мікроелементів в питних підземних водах цих міст; зроблено районування підземних вод водозаборів Харківщини за ступенем вмісту токсичних елементів в підземних водах водозаборів; виконані експериментальні дослідження наявності токсичних мікроелементів у волоссі експериментальних груп населення різного віку; зроблено аналіз подібності мікроелементного складу деяких показників організму мешканців та питних підземних вод водозаборів. Обробка використаних у роботі статистичних та інших даних виконувалась автором самостійно на основі первинних матеріалів, які збирались особисто, або були отримані у рамках виконання держбюджетних тем.

Особистий внесок автора у роботах, опублікованих у співавторстві: [1, 15] – аналіз особливостей накопичення забруднювачів в зоні впливу ТЕС та їх вплив дослідження впливу золовідвалів ТЕС на довкілля; [2, 4, 5, 8] – відбір проб, визначення та аналіз хімічного складу волосся експерементальних груп населення; [3, 6, 9, 10, 11] – вивчення питання та аналіз проблеми якості питних підземних вод, відбір проб, аналіз якості питного водопостачання та вивчення впливу важких металів на якісний склад питних підземних вод Харківської області.

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень і головні положення дисертаційного дослідження доповідалися та обговорювалися автором на міжнародних і галузевих науково-практичних конференціях та семінарах:

- Міжнародних науково-практичних конференціях "Вода і здоровя" (Одеса, 2001, 2002); Міжнародних науково-практичних конференціях "Регіон – стратегія оптимального розвитку" (Харків, 2003, 2004, 2006, 2009, 2010); Міжнародних науково-практичних конференціях "Екологія і здоров’я людини. Охорона водного та повітряного басейну. Утилізація відходів." (Щелкіно,2004, 2006; Бердянськ, 2008); VII Міжнародному симпозіумі "Биологический механизм старения" (Харків, 2006); Міжнародній науково-практичній конференції „Екологічна безпека техногенно перевантажених регіонів та раціональне використання надр” (Коктебель, 2007); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Водні ресурси. Проблеми раціонального використання, охорони та відтворення” (Трускавець, 2007; Київ, 2009; Коктебель, 2010); Науково-практичній конференції „Глобалізаційні процеси в природокористуванні” (Алушта, 2008); Международній конференциії „Актуальные проблемы экологической геологии. Наука и образование” (Санкт-Петербург 2008); Міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми прогнозування та попередження надзвичайних ситуацій природного, природно-техногенного та техногенного походження" (Одеса, 2008; Ялта, 2009);

Публікації. За результатами проведеного дисертаційного дослідження опубліковано 39 наукових праць, у тому числі 11 статей у фахових виданнях, з них 10 – належить особисто автору.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, шести розділів, висновків, списку використаних джерел із 286 найменувань. Загальний обсяг дисертації – 270 сторінок з яких 243 основний текст, 41 таблиці, 38 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність роботи, сформульовано мету, об’єкт, предмет і задачі дослідження, визначено наукову новизну і практичне значення отриманих результатів, особистий внесок автора та апробація результатів досліджень.

У першому розділі виконана систематизація досліджень стану проблеми мікрокомпонентного складу питних підземних вод та його можливого зв’язку із станом здоров’я населення.

Основи загальної концепції техногенних впливів на водні ресурси (в тому числі підземні води), питання, пов’язані із вивченням макро- та мікрокомпонентного складу, забрудненням підземних вод, міграцією забруднюючих речовин у підземних водах, охороною підземної гідросфери, викладено в працях О.М. Адаменка, Ф.М. Бочевера, С. Ґазди, В.М. Гольдберга, М.І. Дробнохода, В.П. Звєрева, Ф.Ф. Котлова, С.Р. Крайнова, Н.К. Лапшина, А.В. Лущика, В.І. Лялька, М.С. Огняника, М.І. Плотнікова, І.К. Решетова, Г.І. Рудька, А.О. Сухорєброго, В.Г. Суярка, В.М. Швеця, В.М. Шестопалова, Ж. Фрида, Ю.Г. Юровського, Є.О. Яковлєва та інших. Праці цих та багатьох інших вчених, фахівців, присвячених даній проблемі, детально проаналізовані в роботі.

Дослідження по оцінці впливу питної води на стан здоров'я населення знайшли широке розповсюдження в 80-х роках минулого століття, після того як А.П. Авцин та інші в 1983 р. дали визначення мікроелементозам, як захворюванням та симптомам, зумовленим дефіцитом, надлишком та дисбалансом мікроелементів в організмі людини. На сучасному етапі мікроелементози представляють собою проблему національного масштабу.

У роботі проаналізовано багаторічні дослідження процесів взаємодії довкілля та людини (А.П. Авцина, М.О. Агаджаняна, Н.В. Грінь, Т.Ф. Доценка, В.П. Казначеєва, Ю.В. Новікова, Ю.М. Саєт, О.В. Скального, Д.С. Соколова, Г.І. Царегородцева, та ін.). Незважаючи на значний обсяг проведених досліджень по даній проблемі еколого-епідеміологічна ситуація малих міст Харківщини викликає значну занепокоєність і потребує подальшого її вивчення.

У другому розділі приведена характеристика кліматичних умов, геологічної будови та гідрогеологічних особливостей району дослідження, який знаходиться у Харківській області і включає в себе малі міста Харківщини: Люботин, Зміїв, Балаклія, Первомайськ, Їзюм та інші. У гідрогеологічному відношенні район знаходиться в межах Дніпровсько-Донецького артезіанського басейну І порядку і Донецько-Донського артезіанського басейну ІІ порядку, що відповідає басейнам рік Сіверський Донець, Дон та Дніпро. Основні водоносні горизонти підземних вод, які використовуються для цілей водопостачання, виділяються в четвертинних, палеогенових, крейдових та юрських відкладах.

Водоносний горизонт четвертинних відкладів є першим від поверхні, безнапірним і не захищеним від поверхневого забруднення. Водомісткі породи представлені в основному супісками та пісками. Живлення водоносного горизонту здійснюється за рахунок інфільтрації атмосферних опадів та підтоку з горизонтів, які залягають нижче. Дебіти свердловин коливаються від 0,5 до 4,5 дм3/с. Води мають мінералізацію - від 0,06 до 3,1 г/дм3. Загальна жорсткість змінюється від 1 до 9,5 мг-екв/дм3. Хімічний склад води гідрокарбонатний, сульфатний та гідрокарбонатно-сульфатний з катіонами кальція, магнія, натрія. Води не захищенні від забруднення, і містять підвищену кількість нітратів і нітритів органічного походження і, в основному, не можуть бути рекомендовані для цілей водопостачання.

Водоносний горизонт у бучацько-канівських відкладах розвинутий практично повсюдно. Водовміщуючи породи представлені пісками кварцово-глауконітовими, пісковиками, алевритами. Води цього горизонту, як правило, безнапірні чи слабо напірні, живлення здійснюється за рахунок інфільтрації атмосферних опадів і перетоку із суміжних водоносних горизонтів. Мінералізація і хімічний склад відрізняється строкатістю: мінералізація 0,5 г/дм3 і за складом гідрокарбонатні кальцієво-магнієві, гідрокарбонатні натрієві. Іноді води містять підвищений вміст заліза. У південно-східній частині мінералізація збільшується до 7-25 г/дм3, склад сульфатно-хлоридний і хлоридний. Причина цьому - висхідне розвантаження вод з більш високою мінералізацією із горизонтів, які залягають нижче. Використовуються для водопостачання окремих населених пунктів.

Водоносний горизонт мергельно-крейдяної тріщинуватої зони верхньої крейди. Водоносна товща представлена тріщинуватою зоною крейди і крейдоподібного мергелю. Тріщінуватість розвинута до глибин 100 м. Дебіт свердловин 7,5-13,6 дм3/с при зниженні 2,5-8,1 м. Води сульфатно-гідрокарбонатні, гідрокарбонатно-сульфатні кальцієво-натрієві з мінералізацією 0,8-1,6 г/дм3. Води жорсткі і дуже жорсткі (переважна жорсткість 9-16 мг-екв/дм3), рН - 7,7-7,9. Вміст нітратів до 60 мг/дм3, нітритів до 3 мг/дм3. Горизонт розглядається як один з основних джерел водопостачання Харківської області, на базі якого функціонують десятки водозаборів.

Водоносний горизонт сеноман-нижньокрейдяних відкладів. Горизонт представлений товщею пісків дрібнозернистих, іноді глинистих із прошарками пухких пісковиків. Дебіт свердловин коливається від 0,9 до 55,5 дм3/с при зниженні від 10 до 60 м. Води гідрокарбонатно-кальцієві з мінералізацією 0,4 г/дм3, помірно жорсткі (жорсткість 5,3 мг-екв/дм3). Підземні води цього водоносного горизонту використовуються для водопостачання великих міст.

Водоносний горизонт юрських відкладів. Водовміщуючи породи представлені пісками, пісковиками, алевролітами. Дебіт свердловин змінюється від 0,73 до 5 дм3/с. Води мають мінералізацію - від 0,4 до 1,6 г/дм3. Загальна жорсткість змінюється від 0,63 до 9,3 мг-екв/дм3. Хімічний склад води гідрокарбонатний, сульфатний, гідрокарбонатно-сульфатний з катіонами кальцію та натрію.

У третьому розділі наведена оцінка загального стану забруднення довкілля території Харківської області взагалі та малих міст зокрема. Промисловість Харківської області виробляє біля десятої частини всієї промислової продукції України, тут розташовано понад 1200 промислових підприємств. Такий рівень індустріалізації спричиняє утворенню значних обсягів відходів промислового виробництва, що негативно впливають на екологічний стан навколишнього середовища. До екологічно небезпечних нестаціонарних і стаціонарних джерел забруднення в містах Харківського регіону, що досліджуються, відносяться: Зміївська ТЕС; Балакліївський цементний комбінат; Первомайський хімічний комбінат; автотранспорт; утворення токсичних відходів на полігонах (в регіоні 5 відомчих промислових полігонів відходів загальною площею понад 420 га); нафтогазодобувні підприємства тощо.

Техногенному забрудненню підлягають перш за все верхні ґрунтові покрови. Ґрунти є найбільш чутливим індикатором геохімічних та екологічних умов через своє специфічне положення у ландшафтах – на перетині всіх міграційних шляхів хімічних елементів. У межах промислово-міських агломерацій надходження забруднюючих речовин у ґрунти і формування техногенних літохімічних аномалій відбувається переважно повітряним шляхом, що визначає площинний характер розподілу цих речовин у даному компоненті ландшафтів. Забруднені ґрунти є джерелом надходження забруднюючих речовин до інших компонентів навколишнього середовища – рослинності, поверхневих та вірогідно підземних вод. Для малих міст Харківської області характерне забруднення ґрунтів такими важкими металами як нікель (до 20ГДК), ртуть (до 10,7 ГДК), свинець (до 7 ГДК), цинк (до 3,4 ГДК), кобальт (до 2,8 ГДК), хром (до 2,8 ГДК), мідь (2,7 ГДК), марганець (до 2 ГДК), стронцій (до 2 ГДК), які накопичуються у поверхневому горизонті ґрунтів. Значне забруднення ґрунтового покриву спостерігається в зоні впливу великих промислових підприємств, в межах міста Харкова, приміської зони та на відстані 50-100 м. від осьової лінії автотрас загальнодержавного значення.

Одним із компонентів техногенного впливу на геологічне середовище є підземні води. Проблема забезпечення населення якісною питною водою є однією із найбільш важливих та актуальних проблем малих міст та Харківського регіону в цілому. Більш детально підземні води будуть розглядатися у п’ятому розділі.

Четвертий розділ присвячено можливим джерелам формування мікрокомпонетного складу питних підземних вод Харківської області. При визначенні джерел формування мікрокомпонентів підземних вод водозаборів було розглянуто дві складові - природні та техногенні джерела. Для визначення природних джерел проведено аналіз хімічного складу порід зон інтенсивного та значного водообміну Харківської області. Розглянута територія знаходиться в центральній і північній прибортовій зоні Дніпровсько-Донецької западини. Осадовий чохол складений відкладами від девону до четвертинних включно, які представлені переважно піщано-глинистими і карбонатними відкладами. У переважній більшості випадків середній вміст елементів не відрізняється значно від їх кларків для осадових порід. Однак спостерігаються й деякі аномалії.

Для порід мезозойської ератеми характерним є трохи підвищений вміст хрому в 1, 2 рази і марганцю в 1, 3 рази в порівнянні із кларковим для осадових порід. Крім того, породи деяких водоносних горизонтів, що використовуються для водопостачання, мають свої специфічні геохімічні особливості.

Сеноман-нижньокрейдяний горизонт. Представлений пісками з фосфоритовими конкреціями. Вміст металів у пісках у кілька разів нижче кларкового, у кварцитоподібних різностях – на порядок менше. Із скупченнями фосфоритів пов'язаний підвищений вміст стронцію в 3-5, місцями до 8 разів у порівнянні із кларковим (рис.4.1), а також кларковий і підвищений в 2-3 рази вміст рідкоземельних елементів – ніобію і лантану (можливо й інших, але дані по них відсутні). У приштокових зонах великих штоків (Карайкозівський, Олексіївський), у зв'язку з підтоком вод кам'яновугільного горизонту, спостерігається підвищення вмісту брому до 8 х 10-4%. До кларкових (і вище) значень наближаються концентрації кобальту, марганцю, хрому та стронцію.

Тріщинувата зона верхньої крейди. Представлена вивітрілою, сильно тріщинуватою гірською породою, що складається з уламків крейди і мергелю, які відрізняються високою чистотою хімічного складу і містять до 98% CaСО3. Практично для більшості металів вміст нижче кларкового в кілька разів, для ванадію на порядок. Тільки марганець, стронцій, барій і залізо досягають кларкового вмісту.

Канівський і бучацький горизонти. Складені пісками, пісковиками, алевритами. Місцями відмічається підвищений вміст фосфоритів, з якими пов’язані підвищення вмісту стронцію і рідкоземельних елементів, але кларкові значення не перевищуються. З канівським горизонтом пов'язана основна локалізація верхніх частин великих соляних штоків і утворення у межах горизонту відкладів кепроку, з яким за рахунок розчинення калієвих солей девонського періоду, пов'язаний підвищений до 2 разів у порівнянні із кларковим вміст талію, а також підвищений в 1,5 рази вміст кадмію (рис.4.2). У результаті вивітрювання девонських діабазів, у породах кепроку розвивається сульфідна мінералізація з підвищенням вмістом свинцю, міді, срібла, цинку, миш'яку. Але, сульфідні з'єднання цих елементів в залежності від геохімічних умов слабо розчинні у воді. Наближаються до кларкових значень концентрації у породах брому, стронцію, барію, миш’яку, марганцю.

Обухівський і межигірський горизонти. Складені пісками, пісковиками, алевритами. Вміст металів значно нижче кларкового. В одиничних пунктах відзначений підвищений вміст титану, цирконію та ітрію до 1,5 кларкового вмісту. Це підвищення вмісту пов'язане, імовірно, із слабою розсипною мінералізацією ільменіту і циркону. Відносно збільшені концентрації ванадію (майже у два рази більше кларку), стронцію і частково марганцю і брому.

Берецький горизонт. Представлений пісками тонкозернистими світло-сірими. У північній прибортовій зоні Дніпровсько-Донецької западини в пісках присутні прошарки з підвищеним вмістом рудних мінералів: ільменіту, рутилу і циркону, що місцями досягають промислової концентрації, з якими пов'язаний сильно підвищений вміст титану, олова, хрому, цирконію, рідкоземельних елементів (ніобію, ітрію, лантану). Відмічається також наближення до кларкового концентрацій марганцю і стронцію.

Рис.4.1      Рис.4.2

Четвертинні відклади. Представлені двома основними генетичними різновидами: лесоподібні суглинки вододільних плато й алювіальні відклади заплав і річкових терас. Лесоподібні суглинки мають, в основному, кларкові вмісти металів. З горизонтами палеоґрунтів пов'язаний підвищений вміст брому, стронцію, молібдену, марганцю і ванадію. Алювіальні відклади представлені, головним чином, пісками глинистими. Вміст металів значно нижче кларкового, за виключенням алюмінію і ванадію.

Проаналізувавши геохімічний склад порід зон інтенсивного та значного водообміну Харківської області можна зробити висновок, що хоча вміст токсичних металів в осадовому чохлі, в основному, не перевищує кларкових значень для осадових порід, при наявності, або штучному створені відповідних гідрохімічних умов у підземні води з порід можуть надходити підвищенні концентрації стронцію, марганцю, алюмінію, талію, барію, брому, кадмію, ванадію і навіть свинцю. Особливо це стосується вод бучацько-канівських і четвертинних відкладів. Крім того, у приштокових зонах, зосереджених в південних районах Харківської області: Первомайському, Балакліївському, Красноградському, можливе локальне підвищення вмісту талію, кадмію, стронцію, має значення підтік у приштокових зонах мінералізованих вод кам'яновугільних відкладів, що містять бром.

Визначення техногенних джерел формування мікрокомпонентного складу підземних вод водозаборів зроблено на прикладі найбільших забруднювачів Харківської області (Зміївської ТЕС, Балакліївського цементно-шиферного комбінату). Ореоли розповсюдження забруднюючих речовин від цих об’єктів накладаються один на одного і створюють єдиний простір шириною до 40 км вздовж р.Сів.Донець зі значним перехресним забрудненням великої території. Так, у снігових пробах, відібраних у радіусі 5 км від ТЕС, фіксується повсюдне перевищення ГДК по таким елементам, як миш'як, берилій, кадмій, алюміній, талій, свинець, марганець, ванадій. Максимальні приземні концентрації багатьох металів у безпосередній зоні впливу підприємств мають значення від 2 до 8 ГДК. Таким чином, основними джерелами забруднення першого від поверхні палеоген-четвертинного водоносного горизонту у районі впливу підприємств-забруднювачів є: надходження у водоносний горизонт інгредієнтів, внаслідок накопичення промислових викидів атмосферного характеру, які осаджуються на поверхні ґрунтів; фільтрація забруднених вод золовідвалу через слабко екрановане ложе золовідвалу; додаткова інфільтрація забруднених вод із ставка-охолоджувача (оз. Лиман); витоки з водо несучих комунікацій станції й прилеглих селищ.

У п’ятому розділі розглядаються питання організації централізованого водопостачання, характер взаємозв’язку та якість підземних вод водоносних горизонтів, які експлуатуються водозаборами у районних центрах Харківської області.

У всіх великих містах та районних центрах області організовані великі водозабори підземних вод для господарсько-питного водопостачання. Водозабори підземних вод, як правило, розташовані в долинах крупних річок, в 300-500 м від ріки і складаються з 4-10, рідше з 13-18 взаємодіючих свердловин За тривалий період експлуатації встановився гідравлічний зв'язок підземних і річкових вод, забруднених токсичними речовинами. У мікрокомпонентному складі поверхневих вод Харківської області спостерігається підвищення концентрацій речовини 2-го класу небезпеки вище норм ГДК: свинцю – до 4 ГДК, миш’яку – до 2 ГДК, алюмінію – до 11,4 ГДК, брому - до 1,7 ГДК, у деяких випадках підвищення концентрацій речовини 1-го класу небезпеки: ртуті – до 2 ГДК та талію до 1 ГДК. Подібна ситуація спостерігається і у мікрокомпонентному складі підземних вод, а саме підвищення концентрацій таких елементів як свинець, миш’як, ртуть, алюміній, бром і у меншій кількості випадків – ртуть та свинець (табл.5.1). 

В межах Харківського регіону головними водоносними горизонтами, які використовують для централізованого водопостачання є палеогеновий (як правило бучацько-канівський), водоносний горизонт мергельно-крейдяної товщі верхньої крейди та сеноман-нижньокрейдяний водоносний горизонт. Глибина залягання водоносних горизонтів коливається у межах від 22.0 до 147.0 м (Р2bč -kn), 9.5-175.0 м (K2), 41.8-900 м (K2s-K1). Вскрита потужність водоносних горизонтів  10.0-41.8 м (Р2bč -kn), 25.0-75.0 м (K2), 15.0-105.0 м (K2s-K1). Глибина статичного рівня горизонтів коливається в межах від 2.0 до 139.5 м, дебіти свердловин від 100 до 1500 м3/добу. Сумарний дебіт по деяким водозаборам досягає від 6,0 тис. м3/добу до 24,5 тис. м3/добу. Підземні води водоносних горизонтів, що залягають нижче, для питного водопостачання не використовуються, так як мають високу мінералізацію. 

Водоносний горизонт палеогенових відкладів експлуатується водозаборами міст Чугуїв, Зміїв, Красноград, Ізюм, Мерефа, Балаклія, Барвенкове, Коломак, Краснокутськ, Зачепилівка, Близнюки. Експлуатаційні свердловини розташовані, як правило, у долинах невеликих річок та балок. Глибина свердловин не перевищує 100-150 м, дебіти свердловин від 150 до 300 м3/добу. Радіус депресійних воронок не перевищують 300-500 м. Регіональних депресійних воронок при експлуатації водоносного горизонту палеогенових відкладів не відмічається.

Таблиця 5.1

Концентрації деяких компонентів у підземних водах основних водоносних горизонтів Харківської області, що використовуються для водопостачання.

Хімічний елемент

ГДК, мг/дм3

Вміст хімічного елементу у підземних водах водоносного горизонту, min/max вміст елементу, мг/дм3

Бучацько-канівський

Тріщінуватої зони верхньої крейди

Сеноман-нижньо-крейдяний

Ртуть

0,0005

0,00002/0,0005

0,00001/0,001

0,00002/0,0005

Кадмій

0,001

0,0001/0,0005

0,0001/0,004

0,0001/0,002

Свинець

0,01

0,001/0,029

0,001/0,15

0,005/0,03

Миш’як

0,01

0,003/0,03

0,001/0,05

0,001/0,03

Алюміній

0,5

0,01/7,2

0,005/2,7

0,004/3,6

Бром

0,2

0,04/0,95

0,01/1,0

0,09/0,71

Барий

0,1

0,02/0,13

0,01/0,21

0,01/0,16

Стронцій

7,0

0,2/5,5

0,1/10,0

0,8/10,1

Залізо

0,3

0,09/8,0

0,1/1,35

0,15/4,42

Цинк

1,0

0,002/0,02

0,001/0,01

0,002/0,01

Кобальт

0,1

0/0,006

0/0,003

0/0,003

Талій

0,0001

0/0,0001

0/0,0002

0/0,0001

Марганець

0,1

0,002/0,4

0,003/0,26

0,001/0,2

Водоносний горизонт мергельно-крейдяної товщі у межах Харківського регіону експлуатується широко. Експлуатаційні свердловини в більшості випадків розташовані у долинах крупних річок та їх притоків (ріки Оскіл, Сів Донець, Уди та ін.), що пояснюється водоносними властивостями мергельно- крейдяної товщі. Найбільша тріщинуватість спостерігається у долинах річок до глибини 40-80 м, нижче до глибини 400-500 м залягає монолітна товща, в межах вододілів тріщинуватість товщі різко зменшується. Мергельно-крейдяна товща має значну водозбагаченість, дебіти свердловин досягають 1500-2000 м3/добу. Горизонт експлуатується водозаборами міст Зміїв, Ізюм, Богодухів, Золочів, Чугуїв, Печеніги, Кегечівка, Дергачі, Куп’янськ, Двурічне, Вовчанськ, Валки, Великий Бурлук, Шевченкове, Борова. Депресійні воронки знаходяться в долинах річок, радіус впливу не перевищує 1,5-2,5 км.

Водоносний горизонт сеноман-нижньокрейдяних відкладів має повсюдне поширення у регіоні. Підземні води цього горизонту інтенсивно експлуатуються протягом майже століття. Первинний п’єзометричний рівень сеноман-нижньокрейдяного водоносного горизонту був установлений на відмітці +10,0 м вище поверхні землі. В продовж століття інтенсивна експлуатація підземних вод горизонту проводилася у межах всього регіону і на території обласних центрів міст Полтава, Суми. Особливо інтенсивна експлуатація відбувалася з середині 70-х по 90-ті роки минулого століття. При цьому відмітка рівня води залежить від зміни водовідбору, а максимальне зниження рівня під впливом дії водозабору у м. Харків досягла у Харківській області 120 м.

Зниження рівнів підземних вод у горизонтах, що залягають вище (четвертинний, палеогеновий та мергельно-крейдяний), під впливом експлуатації сеноман-нижньокрейдяного водоносного горизонту не спостерігається, так як він відокремлюється регіональним водотривом мергельно-крейдяних порід товщиною до 400-500 м. Депресійна воронка водоносного горизонту сеноман-нижньокрейдяних відкладів займає всю Харківську область і продовжується в Сумській та Полтавській областях (рис. 5.1). Найбільше зниження рівнів у районі м. Харків - абсолютні відмітки п’єзометричного рівня + 0 при відмітці у непорушених умовах +120м. П’єзометричні рівні у м. Люботин - +30м, Мерефа - + 35, Первомайськ – +75м, Балаклія – +80м, Богодухов – +80м, Красноград – +75м, Сахновщина - + 85, Лозова - +95 , Нова Водолага - +55.


Рис. 5.1. Карта-схема співвідношення п'єзометричних рівнів горизонтів підземних вод, що експлуатуються для водопостачання у зоні впливу водозаборів.

Співвідношення рівнів перших від поверхні водоносних горизонтів в межах депресійних воронок таке, що тільки у Близнюківському, Борівському, Двурічанському, Куп’янському, Зачепилівському, Ізюмському, а також можливо частково у Шевченківському водозаборах, відбувається в умовах експлуатації висхідна підпитка верхніх водоносних горизонтів (бучацько-канівського і мергельно-крейдяного) водами сеноман-нижньокрейдяного горизонту. Це може приводити до збільшення мікрокомпонентів глибинного походження у підземних водах, що експлуатуються. У всіх інших випадках, навіть при умові експлуатації локальних водозаборів, з водоносних горизонтів палеогенових і верхньо-крейдових відкладів низхідний рух підземних вод з цих горизонтів у водоносний горизонт сеноман-нижньокрейдяних відкладів залишається стабільним, у зв’язку з регіональним великим зниженням п’єзометричної поверхні останнього. Не дивлячись на відносно високу захищеність підземних вод від забруднення (у порівнянні з поверхневими водами), в них виявляють такі мікрокомпоненти як Pb (0,001-0,15 мг/дм3), Zn (0,001-0,01 мг/дм3), Cd (0,0001-0,004 мг/дм3), Tl (0,00001-0,0002 мг/дм3), Hg (0,00001-0,001 мг/дм3), As (0,001-0,05мг/дм3), Al (0,004-7,2 мг/дм3), Fe (0,09-8,0), Mn(0,001-0,4) та інші. (табл. 5.1). Якісний склад підземних вод централізованих водозаборів визначався за даними хімічного, мікрокомпонентного складу води. Проби води відбиралися з кількох водозабірних свердловин по кожному водозабору.

Макрокомпонентний склад води більшості водозаборів відповідає вимогам Держстандарту "Вода питна" та ДержСанПіН 383-97. Тип води гідрокарбонатний, гидрокарбонатно-сульфатний, рідше гидрокарбонатно-хлоридний. По водозаборах міст Краснограда, Великого Бурлука, Шевченкове, де виявленависока мінералізація води 1,1-1,7 г/дм3 у воді експлуатаційних свердловин, в аніонному складі переважають сульфати і хлориди. Тип вод сульфатно-хлоридний або хлоридний. У більшості випадків мінералізація води становить 0,4-0,8г/дм3, виняток - вода водозабірних свердловин міст Мерефа (сел. Жуковка - 1,2 г/дм3), Золочів (1,2 г/дм3), Чугуїв (свердл. 4а - 1,2 г/дм3), Красноград (свердл. №8 - 1,5 г/дм3 і свердл. №11 по 1,6 г/дм3), Вел. Бурлук (свердл. № 2 і 3 - 1,6г/дм3), Шевченкове (свердл. №5 -1,7 г/дм3, свердл. №6 -1,6 г/дм3).

Для підземних вод водозаборів з мінералізацією більше 1 г/дм3 вище норм ГДК знаходяться солі кальцію і магнію (загальна жорсткість від 9,0-11 до 12-16,3 мг-экв/дм3), сульфати, хлориди, натрій. У воді водозаборів міст Вел. Бурлук, Шевченкове присутній у високих концентраціях бром, елемент 2-го класу небезпеки (високо небезпечний). Концентрації в 2,1-2,4 мг/дм3 брому перевищують встановлений ГДК для господарчих питних вод більш ніж в 10 разів. По суті водопостачання цих населених пунктів здійснюється мінеральними водами сульфатно-хлоридного типу із специфічними мікрокомпонентами і мінералізацією 1,5-1,7 г/дм3, що не відповідає вимогам для питних вод. Бром знаходиться вище норм ГДК у воді водозаборів міст Чугуєва, Зміїва, Краснограда, Барвенкове, Зачепилівки, Борової, але в меншій кількості, ніж у водозаборах міст Шевченкове та Вел. Бурлук.

У мікрокомпонентному складі води централізованих водозаборів виявлені речовини 1-го класу небезпеки - талій, ртуть; 2-го класу небезпеки - кадмій, свинець, миш'як, алюміній, бром, барій; 3-го класу небезпеки - залізо, марганець, що присутні вище норм ГДК. У табл. 5.3 надані середні відношення до ГДК речовин за класами небезпеки у воді водозаборів питного водопостачання Харківської області. У водозаборах Зміїва, Ізюму, Люботина, Вел. Бурлука та інших на рівні ГДК виявлений талій. Присутня ртуть у воді обмеженої кількості свердловин (Люботин, Первомайськ, Зміїв, Зачепилівка, Двуречанськ). Для підземних вод водозаборів міст Зміїва, Первомайська, Балаклії, Золочева, Сахновщини, Барвенкове, Чугуєва, Борової, Шевченкове, Нової Водолаги характерним є високий вміст заліза від 0,5 до 8,0 мг/дм3. Для більшості водозаборів є підвищеним вміст марганцю від 0,1 до 0,4 мг/дм3.Практично у всіх водах виявлено підвищений вміст свинцю, алюмінію, миш'яку.

Аналіз отриманих даних дозволяє зробити припущення, що частина мікроелементів підземних вод мають природне походження. Це стосується скоріше всього брому, нерадіоактивного стронцію, у значній мірі бору, алюмінію, кадмію. Особливо це характерно для ділянок розповсюдження вод з високою мінералізацією, яка свідчить про їх розвантаження з великих глибин, або про розчинення порід сольових штоків і вилуговування мікроелементів із вміщуючих порід (алюміній, стронцій). Значна частина мікроелементів, особливо там, де їх вміст перевищує ГДК, імовірно має техногенне походження. Це перш за все свинець, ртуть, миш'як, частково талій, алюміній тощо. При цьому збільшення концентрацій у воді цих мікрокомпонентів може бути пов’язане як з надходженням техногенних забруднень з поверхні, так і у результаті зміни гідрохімічних умов у системі вода-порода у результаті штучного втручання у режим підземних вод (водовідбір, наливи, штучне живлення, дренаж тощо).

Типізація гідрохімічних умов водозаборів може бути проведена за вмістом хімічних елементів у підземних водах, що перевищують ГДК і визначається за градаціями, запропонованими у табл. 5.2. Градації розроблені І.В. Саніною та Н.Г. Лютою із використанням існуючого досвіду щодо оцінки екологічного стану геологічного середовища (Удосконалення системи критеріїв оцінки екологічного стану геологічного середовища під час проведення регіональних еколого-геологічних досліджень, УкрДГРІ, 2008 р.). Якщо просторово збігаються аномалії елементів різних класів небезпеки з різним рівнем забруднення, оцінка виконується методом поглинання нижчого рівня вищим. Тобто, якщо більшість показників вмісту хімічних елементів другого класу небезпеки відноситься до припустимого рівня забруднення, а один або два елементи першого класу небезпеки (ртуть, талій) – до небезпечного рівня, то загальна оцінка дається, як небезпечний рівень забруднення.

Таблиця 5.2

Оцінка еколого-гідрогеологічних умов та рівнів забруднення підземних вод.

Гідрогеохімічний стан води

Рівні забруднення

Природні, природно-техногенні, техногенні показники

Мінералізація, г/дм3

ГДК вмісту речовин за класами небезпеки

І-й

ІІ-й

ІІІ-й

Прийнятний

низький

<1

<1

<1

<1

Обмежено прийнятний

середній

1,0-1,5

1-2

1-5

1-10

Неприйнятний

високий

1,5-3,0

2-3

5-10

10-20

Небезпечний

дуже високий

>3

>3

>10

>20

Для районування водозаборів на групи у табл. 5.3 було надано мінералізацію та середнє відношення до ГДК вмісту речовин першого, другого та третього класу небезпеки для кожної свердловини водозабору. Так як дані по дебітам кожної окремої свердловини відсутні - для розрахунку приймається те, що дебіти свердловин дорівнюють між собою і ГДК вмісту речовин 1-го та 2-го класу небезпеки підраховується, як середньоарифметичне. Зрозуміло, що у подальшому ці результати потребують уточнення, з урахуванням конкретних дебітів свердловин. У відповідності з типізацією умов за табл.5.2, районування підземних вод водозаборів складається з чотирьох груп.

До першої групи водозаборів належать водозабори з прийнятним гідрогеохімічним станом та низьким рівнем забруднення підземних вод – мінералізація < 1 г/дм3, вміст речовин 1-го, 2-го та 3-го класу небезпеки не перевищує 1 ГДК. До таких водозаборів відноситься Ізюмський та Валківський водозабори.

До другої групи водозаборів віднесені водозабори з обмежено прийнятним гідрогеохімічним станом та середнім рівнем забруднення підземних вод – мінералізація від 1 до 1,5 г/дм3, вміст речовин 1-го класу небезпеки 1-2 ГДК, 2-го класу небезпеки 1-5 ГДК та 3-го класу небезпеки 1-10 ГДК. До цієї групи відноситься

більшість водозаборів Харківської області: Зміївський, Люботинський, Мерефянський, Первомайський, Богодухівський, Чугуївський Печенізький, Красноградський, Коломацький, Краснокутський, Зачепилівський, Сахновщанський, Кегичівський, Нововодолазький, Дергачівський, Куп’янський, Двурічанський, Лозівський, Вовчанський, Борівський, Близнюківський. 

До третьої групи водозаборів належать водозабори з неприйнятним гідрогеохімічним станом та середнім рівнем забруднення підземних вод – мінералізація від 1,5 до 3 г/дм3, вміст речовин 1-го класу небезпеки 2-3 ГДК, 2-го класу небезпеки 5-10 ГДК та 3-го класу небезпеки 10-20 ГДК. До цієї групи віднесені водозабори міст Балаклія, Барвенкове, Великий Бурлук та Шевченкове.  

До четвертої групи водозаборів віднесені водозабори з небезпечним гідрогеохімічним станом та дуже високим рівнем забруднення підземних вод – мінералізація перевищує 3 г/дм3, вміст речовин 1-го класу небезпеки > 3 ГДК, 2-го класу небезпеки > 10 ГДК та 3-го класу небезпеки > 20 ГДК. До цієї групи належить водозабор міста Золочів, де концентрація свинцю становить 15 ГДК.

В цілому необхідно відмітити: централізовані водозабори підземних вод господарче - питного призначення організовані у всіх районних центрах і великих містах Харківської області в 70-80 роках ХХ сторіччя. Якість води багатьох із водозаборів не відповідає вимогам Держстандарту "Вода питна", а тим більше жорстким правилам України (ДержСанПіН 383-97). У зв’язку з цим виправдане і необхідне проведення глибоких досліджень (моніторинг хімічного складу води, визначення джерел забруднення, пошуки альтернативних джерел водопостачання).

 


Таблиця 5.3

Основні компоненти у воді водозаборів питного водопостачання Харківської області.

Район,місто

Горизонт що експлуа-тується

Середне відноше-ння до

ГДКср

Міне-раліза-ція,

г/дм3

Токсичні речовини, які знайдено у воді, мг/дм3

Оцінка еколого-гідрогеологічних умов

1-й клас небезпеки

2-й клас небезпеки

3-й клас небезпеки

Tl

Hg

Cd

Pb

As

Al

Br

Ba

Sr

Fe

Mn

Гідрогеохімічний стан води

Рівень забруднення

0,0001

0,0005

0,001

0,01

0,01

0,5

0,2

0,1

7,0

0,5

0,1

1

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

14

15

16

17

18

19

Зміївський, м. Зміїв

P2bc, K2

ГДКср

0,65

1

1,19

0,2

0,57

0,35

3,5

1,18

0,25

1,75

0,86

0,52

Обмежено прийнятний

Середній

Ізюмський, м. Ізюм

K2, P2bc

ГДКср

0,27

0,83

0,15

0,13

0,37

0,5

0,6

0,18

0,37

0,2

0,26

0,77

Прийнятний

Низький

Харківський, м. Люботин

K2s

ГДКср

0,47

0,54

0,6

0,17

1,2

0,9

1,83

0,81

0,19

0,32

0,94

0,5

Обмежено прийнятний

Середній

Харківський, м. Мерефа

P2bc, K2s

ГДКср

0,83

1

0,33

03

1,07

0,4

1,53

0,43

0,3

0,12

0,73

0,15

Обмежено прийнятний

Середній

        Первомайський,м. Первомайськ

K2s

ГДКср

0,65

0,7

0,55

2

0,9

1,9

1,55

0,95

0,84

5,89

0,97

Обмежено прийнятний

Середній

       Балакліївський, м. Балаклія

P2bc, K2s

ГДКср

1,03

0,23

0,09

0,47

0,63

1,43

7,53

1,16

1

0,19

2,72

0,65

Неприйнятний

Високий

Богодухісьий, м Богодухів

K2, K2s

ГДКср

0,73

0,17

0,15

0,2

1,7

0,83

1,47

0,85

0,63

0,3

0,93

0,8

Обмежено прийнятний

Середній

Золочівський, м.Золочів

K2

ГДКср

1,2

1

2

0,1

15

0,1

1

1,45

0,7

0,8

2,1

2,6

Небезпечний

Дуже високий

Чугуївський, м. Чугуєв

P2bc, K2

ГДКср

0,73

1

0,23

1,53

2,03

0,67

2,27

1,28

0,47

0,31

0,87

0,67

Обмежено прийнятний

Середній

Печеніжський, смт. Печеніги

K2

ГДКср

0,65

0,7

0,15

0,1

0,9

0,8

2

0,98

0,4

1,25

0,2

0,19

Обмежено прийнятний

Середній

Красноградський, м Красноград

P2bc, K2s

ГДКср

1,15

1

0,14

1,05

3,2

0,1

0,09

3,18

0,88

0,45

0,61

0,55

Обмежено прийнятний

Середній

Барвенківськийсмт. Барвенкове

P2bc

ГДКср

0,77

0,15

0,53

1,2

1

1,39

3,42

0,57

0,08

14,1

1,86

Неприйнятний

Високий

Коломацький, смт. Коломак

P2bc

ГДКср

0,7

1

0,16

0,3

0,1

0,5

3,2

0,25

0,2

0,02

0,68

0,8

Обмежено прийнятний

Середній

Краснокутський, смт. Краснокутськ

P2bc

ГДКср

0,2

1

0,18

0,3

0,8

1

0,72

0,45

0,5

0,5

0,94

0,3

Обмежено прийнятний

Середній

Зачепилівський, смт.Зачепилівка

P2bc

ГДКср

0,5

0,51

0,6

0,87

2

0,11

3,47

0,33

0,05

3,09

1,76

Обмежено прийнятний

Середній

Сахновщанський, смт. Сахновщина

K2s

ГДКср

0,43

0,25

0,24

0,45

1,01

1,18

1,8

1,63

0,35

0,15

3,47

0,49

Обмежено прийнятний

Середній

Кегичівский, смт. Кегичівка

K2

ГДКср

0,6

0,8

0,03

0,3

2

0,55

0,6

1,6

0,55

0,37

0,39

1,5

Обмежено прийнятний

Середній

Нововодолазький, смт. Н.Водолага

K2s

ГДКср

0,75

1

0,3

0,1

1,15

0,15

2

0,33

0,65

0,56

3,78

0,5

Обмежено прийнятний

Середній

Дергачівський, смт. Дергачи

K2

ГДКср

0,5

0,2

0,3

2,5

0,6

0,8

0,33

0,35

0,5

0,75

1,3

Обмежено прийнятний

Середній

Куп,янский, м. Куп,янск

K2

ГДКср

0,62

0,17

0,44

0,87

1,44

1,6

0,7

0,82

0,25

0,58

0,34

Обмежено прийнятний

Середній

Двурічанський,смт. Двурічне

K2

ГДКср

1,0

1

0,5

0,9

0,8

0,14

0,7

0,3

0,36

0,38

0,09

Обмежено прийнятний

Середній

Лозівський, м. Лозова

K2s

ГДКср

0,8

0,2

0,1

1

0,8

0,14

1,35

0,6

0,17

0,52

0,1

Обмежено прийнятний

Середній

Вочанський, м. Вовчанськ

K2

ГДКср

0,4

0,17

0,25

0,6

0,55

2,5

0,3

0,3

0,27

0,47

0,75

Обмежено прийнятний

Середній

Великобурлуцький, м. Великий Бурлук

K2

ГДКср

1,6

0,5

0,06

0,85

3

2

1,6

1,75

1,15

0,62

1,14

0,11

Неприйнятний

Високий

Шевченківський, смт.Шевченкове

K2

ГДКср

1,65

0,5

0,25

0,75

2,5

5

2,95

3,2

0,35

1,28

1,86

0,65

Неприйнятний

Високий

Борівський, смт. Борова

K2

ГДКср

0,47

0,33

0,1

0,33

0,27

0,47

2,08

0,09

0,17

0,06

1,67

0,14

Обмежено прийнятний

Середній

Валківський, м. Валки

K2

ГДКср

0,3

0,14

0,4

0,2

0,1

0,8

0,15

0,4

0,52

0,72

0,12

Прийнятний

Низький

Близнюківський, смт. Близнюки

P2bc

ГДКср

0,5

1

0,6

0,6

2

0,3

2,4

0,4

0,9

0,74

0,84

0,7

Обмежено прийнятний

Середній


Стосовно обґрунтування науково-методичних засад з метою зменшення техногенного навантаження на підземні води треба відмітити, що існує два напрямки реалізації питань покращення якості підземних вод, дія яких підкріпляється сумарним застосуванням. Перший напрямок – це пряма доочистка підземних вод перед використанням для цілей водопостачання. Вона менш затратна та більш економічно вигідна, ніж очистка поверхневих вод, так як вони є більш захищеними від забруднення і перелік забруднювачів у підземних водах набагато менший ніж у поверхневих. Другий напрямок – це оптимізація режиму експлуатації підземних вод, який є причиною зміни гідрохімічного режиму, а як наслідок, джерел надходження не характерних для даних водоносних горизонтів мікрокомпонентів та зміни комбінації відбору води з різних водоносних горизонтів в залежності від наявності і концентрації відповідних мікрокомпонентів.

Шостий розділ присвячено дослідженню елементного складу організму людини (волосся експериментальних груп населення) і його можливому зв’язку із елементним складом питних підземних вод.

В наш час проблема встановлення зв'язку між хімічним складом навколишнього середовища і станом здоров'я населення є актуальною і потребує розв’язання. Надлишкове надходження елементів із антропогенних джерел, дефіцит життєво-необхідних хімічних елементів сприяють зниженню здоров'я на індивідуальному і популяційному рівнях, а в деяких регіонах – наростанню процесів депопуляції. Надходження мікроелементів в організм людини залежить від факторів навколишнього середовища, одним з яких є питна вода, яка в свою чергу, є одним із центральних факторів формування здоров’я населення.

Вирішити питання дослідження елементного складу організму людини і його можливого зв’язку із елементним складом питних підземних вод можуть допомогти аналізи волосся, хімічний склад яких відповідає хімічному складу організму в цілому. Вміст усіх хімічних елементів, які є в організмі людини, у волоссі в багато разів вище, ніж у крові або сечі, і представлені вони набагато ширше. Тому аналіз мінерального залишку волосся після їх озолення, дозволяє виявити дефіцит або надлишок ряду хімічних елементів в організмі людини. Експериментальне визначення хімічного складу волосся було визначено за допомогою атомно-емісійного спектрального аналізу для кількох експериментальних груп населення міст Балаклія, Ізюм, Зміїв, Люботин Харківської області. В експерименті брали участь 100 чоловік, що мешкають на території дослідження і вживають для питних цілей воду із водозаборів, хімічний склад підземної води яких було досліджено.

За допомогою мікроелементного аналізу складу волосся був визначений вміст хімічних елементів у зольних залишках волосся людей, що проживають на території дослідження. Аналіз отриманих результатів виявив наявність підвищених концентрацій важких металів, а також дефіцит деяких структурних (вони складають 99 % елементного складу організму людини - О, H, C, P, Ca, K, Na, S, Cl, Mg, F) і життєво-необхідних елементів (Fe, I, Zn, Cu, Ca, Сo, Сr, Mn, Ni, V, Se, Mn, As, Li), а також перевищення вмісту в багатьох пробах волосся токсичних елементів (Cd, Pb, Sn, Bi, Be, Hg, As, Tl).

Для виявлення можливого зв’язку хімічного складу підземних вод з хімічним складом волосся людей, які вживають цю воду, використаний кластерний аналіз з використанням агломеративної ієрархічної процедури з побудовою дендрограми – одномірного графа, який відображає взаємні зв'язки між об'єктами. В основу методу покладений той факт, що поверхневі води р. Сів. Донець і води із різних водоносних горизонтів, які експлуатуються свердловинами в містах Люботин, Зміїв, Балаклія, Первомайськ і Ізюм мають деякі відмінності хімічного складу за вмістом важких металів. Важкі метали потрапляючи до організму людей, які вживають цю воду, накопичуються в ньому і визивають зміни хімічного складу волосся, нігтів і т. д, що в свою чергу є відображенням стану здоров’я населення цих міст. Ці зміни мають спрямованість до зближення хімічного складу волосся за вмістом важких металів із хімічним складом підземних вод. Очевидно, що чим більший час споживання людьми цієї води, тим збільшується вірогідність, що будуть меншими розходження за вмістом важких металів у воді і, наприклад, у волоссі. Таким чином, чисельно оцінивши розходження між хімічним складом за вмістом важких металів поверхневих вод р. Сів. Донець і води із кожної водозабірної свердловини, яку вживають люди, була виконана оцінка ролі підземних вод у формуванні вмісту важких металів в їх волоссі.

На рис. 6.1, як приклад, представлена дендограма спостережень міста Ізюм.

Рис.6.1 Дендрограма кластерного аналізу, що відображають взаємні зв'язки між вмістом важких металів у волоссі людей і у воді, яку вживають ці люди в місті Ізюм.

  •  - перший кластер; - другий кластер; - третій кластер; - четвертий кластер

Проаналізувавши дендограму, можна зробити висновок, що в результаті кластерного аналізу хімічні аналізи води із водозабірних свердловин і волосся людей за вмістом важких металів за своєю близькістю розбиті на кластери (групи). В одному кластері об’єднується вода і волосся людей подібного хімічного складу за вмістом важких металів. Чим більше подібність, або чим менше евклідова відстань між хімічними складами води і волосся людей, які вживають цю воду, тим ближче вони між собою. Основна маса аналізів підземних вод і волосся людей  міста Ізюм об’єднується на невеликій евклідовій відстані в 2 кластери, які в свою чергу розбиваються на менші підкластери. А підземні води м. Первомайськ і води р. Сів. Донець об’єднується в третій і четвертий кластери. За вмістом важких металів підземні води із свердловин №2 м. Первомайськ, і вода із р. Сіверський Донець відрізняється від підземних вод із свердловин м. Ізюм. Це свідчить про те, що ці води не можуть впливати на хімічний склад волосся мешканців м. Ізюм.

За результатами цього аналізу близькість хімічного складу волосся до хімічного складу води, яку вживають встановлена для більшості учасників експерименту міст Балаклія, Ізюм, Зміїв, Люботин. Тому ми можемо зробити припущення, що вміст важких металів у воді цієї чи іншої свердловини впливає на їх вміст у волоссі людей, які вживають цю воду.

ВИСНОВКИ

У результаті виконаних досліджень та аналізу отриманих результатів можна зробити такі висновки:

1. Підземні води водозаборів малих міст Харківщини, не дивлячись на їх високу захищеність від забруднення (в порівнянні з поверхневими водами), характеризуються наявністю мікрокомпонентів: Pb (0,002-0,15 мг/дм3), Zn (0,04-0,003 мг/дм3), Cd (0,0002-0,004 мг/дм3), Tl (0-0,0002 мг/дм3), Hg (0,0005-0,001 мг/дм3), As (0,001-0,05мг/дм3), Al (2,7-0,04 мг/дм3) та інших, концентрації яких змінюються у досить великих діапазонах.

2. Проаналізувавши геохімічний склад порід зон інтенсивного та значного водообміну Харківської області можна зробити висновок, що хоча вміст токсичних металів в осадовому чохлі, в основному, не перевищує кларкових значень для осадових порід, при наявності, або штучному створені відповідних гідрохімічних умов у підземні води з порід можуть надходити підвищенні концентрації стронцію, марганцю, алюмінію, талію, барію, брому, кадмію, ванадію і навіть свинцю. Особливо це стосується вод бучацько-канівських і четвертинних відкладів. Крім того у приштокових зонах, зосереджених в південних районах Харківської області: Первомайськім, Балакліївськім, Красноградськім і в межах деяких розущільнених зон розломів, можливе локальне підвищення вмісту талію, кадмію, стронцію.

3. Аналіз отриманих даних дозволяє зробити припущення, що частина мікроелементів підземних вод мають природне походження. Це стосується скоріше всього брому, нерадіоактивного стронцію, у значній мірі бору, алюмінію, кадмію. Значна частина мікроелементів, особливо там, де їх вміст перевищує ГДК, імовірно має техногенне походження. Це перш за все свинець, ртуть, миш’як, частково талій, алюміній тощо. При цьому збільшення концентрацій у воді цих мікрокомпонентів може бути пов’язане як з надходженням техногенних забруднень з поверхні, так і в результаті зміни гідрохімічних умов у системі вода-порода у результаті штучного втручання у режим підземних вод (водовідбір, наливи, штучне живлення, дренаж тощо).

4. У результаті визначення складу і концентрацій мікрокомпонентів підземних вод водозаборів малих міст Харківщини були виявлені речовини 1-го, 2-го та 3-го класу небезпеки з вмістом вище норм ГДК: 1-й клас небезпеки - талій, ртуть; 2-й клас небезпеки - кадмій, свинець, миш'як, алюміній, бром, барій; 3-й клас небезпеки - залізо, марганець.

5. Згідно критеріям співставлення виявлених концентрацій мікроелементів у воді водозаборів до їх ГДК зроблено районування підземних вод водозаборів малих міст Харківщини по ступеню вмісту в них токсичних елементів. У Харківській області виділяються 4 групи водозаборів: перша група - водозабори з прийнятним гідрогеохімічним станом та низьким рівнем забруднення підземних вод. До таких водозаборів відноситься Ізюмський та Валківський водозабори; друга група - водозабори з обмежено прийнятним гідрогеохімічним станом та середнім рівнем забруднення підземних вод. До другої групи відносяться більшість водозаборів Харківської області; третя група - водозабори з неприйнятним гідрогеохімічним станом та середнім рівнем забруднення підземних вод. До цієї групи віднесені водозабори міст Балаклія, Барвенкове, Великий Бурлук та Шевченкове; четверта група - водозабори з небезпечним гідрогеохімічним станом та дуже високим рівнем забруднення підземних вод. До цієї групи належить водозабор міста Золочів, де концентрація свинцю становить 15 ГДК.

6. За допомогою мікроелементного аналізу складу волосся був визначений вміст хімічних елементів у зольних залишках волосся людей, що проживають на досліджуваній території. На цьому етапі досліджень визначалися: залишок мінеральної частини волосся (зольність) та хімічних елементів. Аналіз отриманих результатів виявив наявність підвищених концентрацій важких металів, дефіцит деяких структурних і життєво-необхідних елементів, а також перевищення вмісту в багатьох пробах волосся токсичних елементів.

7. Для аналізу подібності мікроелементного складу питних підземних вод водозаборів малих міст Харківщини та деяких показників організму мешканців (волосся), які вживають цю воду, в даній роботі був використаний кластерний аналіз. Чим більша подібність або чим менша евклідова відстань між хімічними складами води і волосся людей, які вживають цю воду, тим ближче вони між собою. За результатами цього аналізу близькість хімічного складу волосся до хімічного складу води, яку вживають, встановлена для більшості учасників експерименту. Тому ми можемо зробити припущення, що вміст важких металів у воді цієї чи іншої свердловини впливає на їх вміст у волоссі людей, які вживають цю воду.

8. Для зменшення техногенного навантаження на підземні води існує два напрямки реалізації питань покращення якості підземних вод, дія яких підкріпляється сумарним застосуванням. Перший напрямок – це пряма доочистка підземних вод перед використанням для цілей водопостачання. Вона менш затратна та більш економічно вигідна, ніж очистка поверхневих вод, так як вони є більш захищеними від забруднення і перелік забруднювачів у підземних водах набагато менший ніж у поверхневих. Другий напрямок – це оптимізація режиму експлуатації підземних вод, який є причиною зміни гідрохімічного режиму, а як наслідок, джерел надходження не характерних для даних водоносних горизонтів мікрокомпонентів та зміни комбінації відбору води з різних водоносних горизонтів в залежності від наявності і концентрації відповідних мікрокомпонентів, що потребує більш детального вивчення гідрохімічного режиму підземних вод.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

  1.   Прибилова В.М. Радіохімічний вплив золовідвалів теплових електростанцій на довкілля / Гудзенко В.В., Янчев В.К., Сулейманов С.П., Решетов І.К., Прибилова В.М., Углова Т.М. // Проблемы сбора, переработки и утилизации отходов: сб. науч. статей. – Одеса, 2001. – С. 90-92.
  2.  Прибылова В. Н. Анализ элементного состава волос человека как фактора контроля здоровья населения / Прибылова В.Н., Лапчинская Л.В., Решетов И.К. // Вісник харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна: Геологія-географія-екологія. – 2002. - №563.– С. 99-101.
  3.  Прибылова В.Н.  Проблемы связанные с качеством питьевой воды / В.Н. Прибылова, И.К. Решетов // Вісник харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна: Геологія-географія-екологія. – 2003. - №604.– С. 13-16.
  4.  Прибылова В.Н. Оценка минерального гомеостаза человека на основании анализа волос методом эмиссионной спектроскопии / В.Н. Прибылова, Л.В. Лапчинская, О.А.  Цодикова // Микроэлементы в медицине. – 2004. – Т.5. - С. 78-79.
  5.  Прибылова В.Н. К вопросу изучения микроэлементозов у детей из зольного остатка волос методом эмиссионной спектроскопии / В.Н. Прибылова, Л.В. Лапчинская // Вісник харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна: Геологія-географія-екологія. – 2005. - №704.– С. 123-125.
  6.  Прибылова В.Н. Качество подземных вод и оценка состояния здоровья населения Харьковского региона / В.Н. Прибылова, И.К. Решетов // Екологія довкілля та безпека життедіяльності. – 2006. - №3(33). – С. 40-44.
  7.  Прибылова В.Н. Влияние факторов окружающей среды на детский органим и изучение микроэлементов детей на примере Харьковского региона / Вісник харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна: Геологія-географія-екологія. – 2006. - №736.– С. 118-122.
  8.  Прибылова В.Н. Микроэлементный состав зольных остатков волос детей (г.Балаклея) и качество питьевой воды / В.Н. Прибылова, И.К. Решетов // Биологические механизмы старения: VII международный симпозиум. Харьков, 24-27 мая 2006г. – Харьков, 2006. - С. 89-90.
  9.  Прибылова В. Н. Питьевое водоснабжение Харьковского региона и его связь со здоровьем населения / В. Н. Прибылова, И. К. Решетов // Захист довкілля від антропогенного навантаження. - 2007. – Вип. 14(16). – С. 189-199.
  10.  Прибилова В.М. Вивчення впливу важких металів у підземних водах м. Харкова на стан навколишнього середовища / Прибилова В.М., Гаврилюк О.В., Решетов І.К., Тищенко І.І. // Экологическая и техногенная безопасность. Охрана водного и воздушного бассейнов. Утилизация отходов. Бердянськ, 09-13 июня 2008г. – Харьков, 2008. – С. 195-207.
  11.  Прибилова В.М. Дослідження якості підземних вод в межах Харківського району Харківської області / В.М. Прибилова, І.К. Решетов // Экологическая и техногенная безопасность. Охрана водного и воздушного бассейнов. Утилизация отходов. Бердянськ, 09-13 июня 2008г. – Харьков, 2008. – С. 181-195
  12.  Прибылова В.Н. Тяжелые металлы в подземных водах Харьковской области и их влияние на окружающую среду и здоровье населения / // Вісник харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна: Геологія-географія-екологія. – 2008. - №824.– С. 235-240.
  13.  Прибылова В.Н. Состояние здоровья населения и его связь с качеством питьевой воды / // Вісник харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна: Геологія-географія-екологія. – 2009. - №864.– С. 62-64.
  14.  Прибилова В.М. Несприятливі фактори навколишнього середовища та оцінка ризику здоров’я населення / Прибилова В.М. // Вісник харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна: Геологія-географія-екологія. – 2009. - №864.– С. 221-224.
  15.  Прибилова В.М. Особливості накопичення забруднювачів в зоні впливу Змієвської ТЕС / Прибилова В.М., Жемерова В.О., Решетов І.К. // Вісник харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна: Геологія-географія-екологія. – 2010. - №882.– С. 62-67.
  16.  Прибилова В.М. Геохімічний склад порід зон інтенсивного та значного водообміну Харківської області / // Вісник харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна: Геологія-географія-екологія. – 2010. - №909.– С. 46-50.
  17.  Прибилова В.М. Характеристика мікрокомпонентного складу підземних питних вод Харківського регіону/ // Вісник харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна: Геологія-географія-екологія. – 2010. - № 924 .– С. 176-181.

АНОТАЦІЯ

Прибилова В.М. Мікрокомпонентний склад питних підземних вод водозаборів малих міст Харківщини – Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю 04.00.06 – Гідрогеологія. Інститут геологічних наук НАНУ, Київ, 2011.

Дисертаційне дослідження присвячено питанню формування гідрохімічного складу підземних вод діючих водозаборів Харківщини. У роботі наведено основні джерела забруднення довкілля в регіоні які негативно впливають на стан навколишнього середовища (повітря, ґрунти, рослини, питні підземні води). Визначено склад, концентрації та джерела формування мікрокомпонентів підземних вод водозаборів малих міст Харківщини. Проведено аналіз геохімічного складу порід зон інтенсивного та значного водообміну Харківщини та оцінку можливого його впливу на мікрокомпонентний склад підземних вод. Виконано районування підземних вод водозаборів по ступеню вмісту в них токсичних елементів. Визначено мікроелементний склад деяких показників організму (волосся) в експериментальних групах населення. Досліджено та проаналізовано подібність вмісту мікроелементів в організмі людини з хімічним складом питних підземних вод малих міст Харківської області. Отримані результати використані адміністративними управліннями міст і регіону з метою ефективного збереження і відтворення довкілля та поліпшення стану питних підземних вод. Виявлені особливості можливого впливу окремих токсичних мікроелементів на стан здоров’я людини є типовими і можуть бути використані для прогнозу і обґрунтування захисних заходів в інших регіонах країни.

Ключові слова: питні підземні води, мікрокомпонентний склад, водозабори, малі міста Харківщини, геологічне середовище, водоносні горизонти, техногенне навантаження, волосся експериментальних груп населення, мікроелементози.

АННОТАЦИЯ

Прибылова В.Н. Микрокомпонентный состав питьевых подземных вод водозаборов малых городов Харьковщины – Рукопись

Диссертация на получение ученой степени кандидата геологических наук по специальности 04.00.06 – Гидрогеология.  Институт геологических наук НАНУ, Киев, 2011.

Диссертационное исследование посвящено вопросу формирования гидрохимического состава подземных вод действующих водозаборов Харьковщины. В работе приведены основные источники загрязнения окружающей среды в регионе, которые отрицательно влияют на состояние окружающей среды (воздух, грунты, растения, питьевые подземные воды). Определено природное эколого-геохимическое состояние и степень техногенной нагрузки на подземные воды под влиянием Змиевской ТЭС, Балаклеевского цементного завода, Первомайского Химпрома, автотранспортных, нефтедобывающих и других предприятий. Определен состав, концентрации и источники формирования микрокомпонентов подземных вод водозаборов малых городов Харьковщины. В результате определения состава и концентраций микрокомпонентов подземных вод водозаборов малых городов Харьковщины были выявлены вещества 1-го класса опасности - талий, ртуть; 2-го класса опасности - кадмий, свинец, мышьяк, алюминий, бром, барий, стронций; 3-го класса опасности - железо, марганец, содержание которых изменяется в широких пределах от долей до 16 ПДК. Проведен анализ геохимического состава пород зон интенсивного и значительного водообмена Харьковщины и дана оценка возможного его влияния на микрокомпонентный состав подземных вод. Анализ показал, что хотя содержание токсичных металлов в осадочном чехле в основном не превышает кларкових значений для осадочных пород, при наличии, или искусственном создании соответствующих гидрохимических условий в подземные воды из пород могут поступать повышении концентрации стронция, марганца, алюминия, талия, бария, брома, кадмия, ванадия и даже свинца. Значительная часть микроэлементов, особенно там, где их содержание превышает ПДК, вероятно имеет техногенное происхождение. Это прежде всего свинец, ртуть, мышьяк, частично талой, алюминий и др.

Детально изучена организация централизованного водоснабжения в районных центрах и малых городах Харьковской области. На основе типизации выполнено районирование подземных вод водозаборов по степени содержания в них токсичных элементов. Выделено четыре группы водозаборов по гидрохимическому состоянию и уровню загрязнения подземных вод с учётом природных, природно-техногенных и техногенных показателей. Качество вод для большинства водозаборов не соответствует жестким требованиям для питьевых вод. Для уменьшения техногенной нагрузки на подземные воды предложено два направления улучшения качества подземных вод: прямая доочистка подземных вод перед использованием и оптимизация режима эксплуатации. Определен микроэлементный состав некоторых показателей организма (волос) в экспериментальных группах населения. Исследовано и проанализировано сходство содержания микроэлементов в организме человека с химическим составом питьевых подземных вод малых городов Харьковской области. Полученные результаты использованы административными управлениями городов и региона с целью эффективного сохранения и воспроизведения окружающей среды и улучшения состояния питьевых подземных вод. Выявленные особенности возможного влияния отдельных токсичных микроэлементов на состояние здоровья человека являются типичными и могут быть использованы для прогноза и обоснования защитных мер в других регионах страны.

Ключевые слова: питьевые подземные воды, микрокомпонентный состав, водозаборы, малые города Харьковщины, геологическая среда, водоносные горизонты, техногенная нагрузка, волосы экспериментальных групп население, микроэлементозы.

ABSTRACT

Pribilova VN Micro Component of underground drinking water intakes of small cities of Kharkiv - Manuscript

Thesis for the degree of Candidate of Sciences in specialty 04.00.06 - Hydrogeology. - National Academy of Sciences. Institute of Geological Sciences (IGS), Kiev, 2011.

Research is devoted to the question of formation of the hydrochemical composition of groundwater existing intakes of Kharkiv. The paper presents the main sources of pollution in the region that adversely affect the environment (air, soil, plants, potable water). The composition, concentration, and the source of the formation of micro groundwater withdrawals small town of Kharkiv. The analysis of the geochemical composition of rocks and large areas of intense water exchange of Kharkiv and evaluate the possible impact on his Micro Component of the groundwater. Completed zoning of groundwater withdrawals on the degree of their content of toxic elements. Determined trace element composition of some indicators of the body (hair) in the experimental groups. Study and analyze the similarity of trace elements in the human body with the chemical composition of underground drinking water towns of Kharkiv region. The results are used by administrative departments of cities and regions in order to improve the conservation and reproduction of the environment and the improvement of potable water. Revealed features of the possible effects of individual toxic trace elements on human health are typical and can be used for prediction and validation of protective measures in other regions of the country.

Keywords: potable water, Micro Component composition, water intakes, small town of Kharkov, geological environment, aquifers, technogenic load, the hair of the experimental groups, microelementoz.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

75982. Олімпійський урок 164.5 KB
  Мета: Познайомити учнів із історією олімпійських ігор, досягненнями українських спортсменів на олімпіаді в Пекіні, виховувати почуття патрітизму, прагнення до здорового способу життя...
75983. Тематичний вечір присвячений ювілею Бориса Олійника. «Іду. І поруч твердо Крокує честь – мій секундант» 133.5 KB
  Мені доля вручила перстень І сказала що вже до смерті Я розмічений і заверстаний В наростаючу круговерть. Що однині не буде спокою Ні вночі мені ані вдень І життя моє піде боком А не так як у всіх людей. Коли б земля так думалось мені Була мов куля та ще й оберталась...
75984. Опис репродукції картини М.П.Глущенка «Зима» 180.5 KB
  Мета: Ознайомити учнів з творчою діяльність М.П.Глущенка. Розвивати в учнів образне і логічне мислення. Духовно збагачувати внутрішній світ учнів. Формувати поняття пейзаж, колорит, композиційний центр і т.д. Вироблення вмінь і навичок аналізувати події, прикмети.
75985. Людина – живий організм. Організм людини. Шкіра – захисник організму 8.39 MB
  Мета: Формувати поняття про людину як живий організм та про тіло людини як єдиний організм, у якому всі органи залежать один від одного; дати знання про властивості шкіри як органа, розкрити її значення для людини; розвивати уміння спостерігати...
75986. Свято «Осіння казка» 69.5 KB
  Учитель. За народними переказами осінь перша старша дочка Сонця. Вона останньою залишила батьківський дім і стала на Землі четвертою порою року. Посилаючи осінь на землю, Сонце сказало їй: «Забирай все моє багатство. Я віддаю тобі все своє золото. Будь щедрою і люди будуть любити тебе».
75987. Літературно – музична композиція «Осінні етюди». Позакласний захід за творчістю Ліни Костенко з мультимедійним додатком 80 KB
  Осінь Зустрічайте її Входить дівчина в костюмі Осені Осінь. Слайд 1 Я Осінь - чарівна й ясна Я дивна наче казочка сама Тримаю пензлик у руках Малюю всюди – тут і там Щоб догодити любі вам Щоб вміли ви красу кохати Щоб теж у руки пензлик брали Красу природи малювали.
75988. Чи може природа існувати без осені? 346 KB
  Мета: навчати розглядати певну тему з різних точок зору, виявляти їх переваги та недоліки, висувати альтернативну точку зору, сприяти розвитку мислення та вміння вести дискусію; спонукати дітей до пошуку додаткової інформації, розширювати їхній світогляд...
75989. Чарівниця господиня осінь! 43 KB
  Мета: скласти усно твір розповідь за даною темою розвивати зв’язне мовлення учнів увагу мислення пам’ять творчу уяву спостережливість вміння висловлювати свою думку і почуття збагачувати активний словник учнів виховувати любов і дбайливе ставлення до самого себе і до природи.