65367

ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ РИНКОМ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В УКРАЇНІ

Автореферат

Политология и государственное регулирование

Насамперед це стосується програмного забезпечення світовий ринок якого розвивається високими темпами й становить близько 200 млрд. Специфіка ринку розробки програмного забезпечення ПЗ така що на ньому можливе швидке подолання навіть глибокого технологічного відставання.

Украинкский

2014-07-29

185 KB

3 чел.


Механізми державного управління ринком програмного
 забезпечення

Захисні

нтеграційні

Стимулюючі

Охорона авторських прав

Охорона патентів

Охорона товарних знаків

Стандартизація (внутрідержавна й міжнародна)

Сертифікація (по державним та міжнародним стандартам)

Пільгови умови для розвитку підприємств

Кадрова підготовка

Держзамовлення

Попередня оцінка системи контроля якості

Попередній аналіз документації по организації контролю якості програмного забезпечення

Висновки щодо продовження проведення оцінкі системи контроля якості

Аналіз системи контроля якості на підприємстві

Аналіз процесів підготовки техничних завдань

Аналіз системи автоматичного тестування програмного коду

Анализ порядку підготовки технічної документації та супроводу програмного коду

Анализ системи підготовки та дістріб’юції оновлень та виправлень до програмного забезпечення

Висновки щодо организації системи контролю якості на підприємстві

Реєстрація сертифіката на систему контроля якості

Документарне оформлення

Розробка плану технологічного нагляду за підприємством

Технологічний нагляд за системою контроля якості на період дії сертифікату

Проведення планового технологічного нагляду

Підтвердження чи відкликання сертифікату по результатам нагляду

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ

ПЕЛЄГА ЄВГЕН ВОЛОДИМИРОВИЧ

УДК 351.8:004.4

ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ РИНКОМ ПРОГРАМНОГО

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В УКРАЇНІ

Спеціальність 25.00.02Механізми державного управління

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з державного управління

Донецьк - 2010

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Донецькому державному університеті управління Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк).

Науковий керівник – доктор економічних наук, професор

Петенко Ірина Валентинівна,

Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри управління персоналом і економіки праці (м.Донецьк).

Офіційни опоненти:

доктор економічних наук, професор Орлов Василь Миколайович, Одеська національна академія звязку ім. О.С. Попова Міністерства транспорту та звязку України (м. Одеса), завідувач кафедри економіки підприємств і корпоративного управління;

кандидат наук з державного управління, доцент Полякова Лариса Петрівна, Донецький державний Університет управління Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк), завідувач кафедри інформаційних технологій.

Захист відбудеться 14 червня 2010 року о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.107.01 Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. Донецьк, пр. Б. Хмельницького, 108, ауд. 201.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 163а.

Автореферат розісланий 12 травня 2010 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради    Я.С. Клейнер

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Стратегічне значення інформаційних технологій для підвищення конкурентоспроможності як окремих підприємств, так і держав у цілому, призвело до створення нової потужної й прибуткової галузі. Насамперед це стосується програмного забезпечення, світовий ринок якого розвивається високими темпами й становить близько 200 млрд. дол. у рік.

Специфіка ринку розробки програмного забезпечення (ПЗ) така, що на ньому можливе швидке подолання навіть глибокого технологічного відставання. Це досягається завдяки тому, що на ринку розробки ПЗ кожні 6-8 років відбувається глобальне «перезавантаження», зміна технологічної парадигми, коли минулі заслуги стають не такими й важливими та усі учасники ринку знову постають в однакових стартових умовах. Кожна така хвиля трансформації ринку виносить на гребінь нові, раніше невідомі проблеми, регулювання яких потребує державного втручання.

Для того, щоб потенціал ринку інформаційних технологій був ефективно реалізований в економіці України, держава повинна забезпечити умови, які сприятимуть розвитку компаній-розробників програмного забезпечення. Зокрема, впровадити адекватний правовий захист продукції вітчизняних розробників, забезпечити на державному рівні застосування світових стандартів в області розробки програмного забезпечення, створити ефективні механізми регулювання відносин на внутрішньому ринку розробки програмного забезпечення.

Є всі підстави вважати, що в цій сфері в Україні є величезний нереалізований потенціал з державними заходами щодо стимулювання розвитку галузі.  Можна добитися формування потужного джерела поповнення державного бюджету й створення великої кількості робочих місць.

У цій площині значна роль належить механізмам державного регулювання ринкових відносин у даній галузі, які забезпечать режим максимального сприяння для діючих у ній підприємств. Таким чином, наявність важливої проблеми та відсутність ефективного теоретико-методологічного обґрунтування щодо її вирішення обумовили вибір теми дисертації, ії мету та завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України за темою «Теоретично-методологічні основи управління людськими і природними ресурсами та визначення їх впливу на соціально-економичну систему регіону» (номер держ. реєстрації 0105U009098, 2005-2009 рр.). У рамках даної теми дисертантом було запропоновано вдосконалення правових й державних механізмыв для забезпечення ефективного розвитку ринку розробки програмного забезпечення в Україні.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка й удосконалення методичних підходів щодо формування механізмів державного управління ринком програмного забезпечення з метою підвищення ефективності функціонування ринку інформаційних технологій в економіці України.

Для досягнення даної мети в дисертаційній роботі були поставлені наступні завдання:

розробити класифікації контрагентів ринку розробки програмного забезпечення, виділити їх характерні риси, слабкі та сильні сторони;

визначити екзогенні та ендогенні фактори ефективності господарської діяльності підприємств-розробників програмного забезпечення;

проаналізувати законодавчу й нормативну бази відносин між суб'єктами ринку розробки програмного забезпечення в Україні та їх вплив на державну стратегію й бізнес-процеси розвитку ринку;

обґрунтувати напрями удосконалення механізмів державного управління щодо формування оптимальних умов розвитку ринку програмного забезпечення;

сформувати концепцію відносин між суб’єктами ринку програмного забезпечення в Україні та її вплив на державну стратегію і бізнес-процеси розвитку ринку.

Об'єктом дослідження є процеси державного управління ринком інформаційних технологій в Україні.

Предметом дослідження є механізми формування ефективного державного управління ринком програмного забезпечення.

Методи дослідження. Методологічними й теоретичними основами роботи є праці сучасних вітчизняних і закордонних вчених-економістів і фахівців в області державного управління. Інформаційною базою роботи є діючі нормативні законодавчі акти України, вітчизняні й закордонні публікації, матеріали науково-практичних конференцій і семінарів.

При розв’язанні поставлених у дисертаційній роботі завдань використовувалися наступні методи: системний підхід і системний аналіз (при дослідженні зовнішніх факторів, що впливають на господарську діяльність підприємств-розробників програмного забезпечення), методи статистичного аналізу (при визначенні динаміки розвитку галузі розробки програмного забезпечення), метод порівняльного аналізу (при проведенні оцінки ефективності механізмів захисту авторського права на програмні продукти), експертних оцінок (аналіз діяльності підприємств-розробників програмного забезпечення).

Запропоновані механізми регулювання ринку побудовані на підставі існуючих законодавчих і нормативних актів, міжнародних стандартів.

Наукова новизна одержаних результатів. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає у поглибленні підходів щодо механізмів державного управління ринком програмного забезпечення.

Наукові результати, які характерізують новизну роботи полягають у такому:

уперше:

сформульовано методологічну базу для створення ефективних механізмів державного управління ринком програмного забезпечення в Україні. Ця методологічна база включає в себе: сегментацію ринку програмного забезпечення контрагентів ринку програмного забезпечення, сформовано уявлення про ендо-екзогенні фактори, що чинять вплив на господарську діяльність у кожному із сегментів ринку програмного забезпечення на основі урахування додаткових макрочинників, що дозволяє підвищити рівень управлінських рішень;

удосконалено:

обґрунтування державних механізмів захисту розробників програмного забезпечення на основі удосконалення авторського й патентного права. Це дає можливість побудувати взаємини учасників ринку;

механізм реалізації державних стандартів України з питань розробки та забезпечення контролю якості програмного забезпечення, шляхом адаптації до загальносвітових стандартів;

методичні підходи моделювання експертних оцінок шляхом класифікації програмного забезпечення за споживацькими ознаками, що дозволить розробити ефективні методи стимулювання виробників;

одержало подальший розвиток:

концепція формування державних програм стимулювання розвитку високотехнологічних галузей економіки в Україні, яка базується на комплексному підході інституційного забезпечення сприятливих умов для підприємств-розробників програмного забезпечення;

методичні підходи щодо соціального партнертства контрагентів ринку програмного забезпечення, які на відміну від традиційного підходу містять норми удосконалення правового захисту.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати являють собою організаційно-методичну базу механізмів державного управління діяльностю ринку програмного забезпечення. Практичну значущість мають: наукові рекомендації щодо побудови взаємин між суб'єктами господарювання на ринку розробки програмного забезпечення в Україні; розробка оптимальної стратегії дій учасників ринку; формування внутрішньокорпоративних бізнес-процесів підприємств-розробників програмного забезпечення; рекомендації з удосконалення законодавчої бази з метою створення сприятливих умов для розвитку ринку розробки програмного забезпечення.

Висновки, рекомендації отримали у дисертації застосування у господарській діяльності наступних підприємств і організацій: Управління господарсько-транспортного забезпечення Донецької обласної державної адміністрації (довідка №17/147-1841 від 14.04.2009 р.), Державне підприємство ЦБНТІ (довідка №31 від 05.07.2009 р.), ТОВ „ЗТФ Інтердонбас” (довідка №ИД/77-41 від 05.10.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є результатом самостійних досліджень автора. Основні положення, результати й висновки,  що зроблено автором на основі аналізу, вивчення й узагальнення теоретичного та практичного матеріалу. У дисертації не використовуються ідеї й розробки, що належать співавторам, а ідеї та полодення є особистим внеском здобувача. Конкретний внесок здобувача в цій праці зазначено у списку публікацій за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Отримані результати наукових досліджень доповідалися й одержали схвалення на міжнародних і науково-практичних конференціях: «Украина и мировое сообщество: теория и практика хозяйствования» (м. Дніпропетровськ, 2007р.), «Стратегія інноваційного розвитку економіки та соціальної сфери» (м. Ласпі, 2008р.), «Роль менеджменту освіти в контексті розвитку механізмів державного регулювання соціальних процесів» ( м.Донецьк, 2008 р.).

Публікації. Основні дослідження дисертації автором опубліковано в 9 наукових працях (6 – у фахових виданнях), з них 1 – у науковому журналі, 5 – у збірниках наукових праць, 3 – у матеріалах конференцій. Загальний обсяг публікацій 6 д.а., з яких особисто автору належить 5,2 д.а.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг роботи становить 175 сторінок друкованого тексту, що містить 9 рисунків, 5 таблиць, які розташовані на 12 сторінках. Список використаних літературних джерел складається зі 155 найменувань (15 сторінок), 2 додатки (6 сторінок).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Розділ 1. Теоретичні основи державного управління національним ринком програмного забезпечення. Аналіз досвіду формування сприятливіх умов для розвитку розробки програмного забезпечення дозволив встановити, що розробка програмного забезпечення – це галузь із великим потенціалом, яка здатна забезпечити значний приплив закордонних інвестицій у національну економіку і створити велику кількість робочих місць. Вигоди від стимулювання розвитку даної галузі вже оцінили ряд країн зі слабкою економікою. У той же час українські виробники програмного забезпечення зазнають певних труднощів з реалізацією власної продукції як на внутрішньому, так і на міжнародному ринках. Це обумовлює державну підтримку, зокрема, у плані побудови цивілізованого ринку програмного забезпечення й створення механізмів правового захисту авторських прав вітчизняних розробників.

Для успішного розвитку малих і середніх підприємств їм необхідна значна підтримка з боку держави. Особливо це стосується тих галузей, де потрібні значні інвестиції в науково-дослідницькі роботи, часом венчурного характеру. Зокрема, до таких галузей відноситься розробка програмного забезпечення. Починаючі фірми-розробники, як правило, не мають достатньо власного капіталу для ведення науково-дослідньої діяльності, і змушені залучати сторонніх інвесторів. Це робить їх ще більш вразливими перед різними погрозами, і ще більше потребуючими державної підтримки.

Проаналізовано діяльность 445 підприємств-розробників програмного забезпечення, функціонувавших на українському ринку у 2005-2009 роках, на підставі якого зроблено розподіл ринку програмного забезпечення на шість сегментів і надано їх характеристику (рис 1).

Рис. 1. Сегментація ринку програмного забезпечення в Україні

Характерні риси даного сегмента – потреба великих інвестицій у розробку, масовий (і взагалі вже давно поділений між великими гравцями) ринок збуту з дуже високою маржею. На цьому ринку присутні великі виробникі, що володіють достатніми ресурсами для розвитку своїх продуктів та великі спеціалізовані програмні пакети. Це також тиражне програмне забезпечення, однак націлене на конкретну порівняно невелику групу професійних споживачів. Як правило, на даних ринках виробниками виступають вузькоспеціалізовані компанії-патієнты, що випускають один-два великі продукти. Характеристика ринку така: конкуренція невелика, потрібні досить значні інвестиції, що, укупі з малими розмірами ринку збуту й невисокою конкуренцією, призводить до досить високих цін на кінцевий продукт;

«замовне» програмне забезпечення. Ринок засобів автоматизації виробництва й бізнес-процесів, який додатково може віднести системи електронного документообігу. Даний сегмент відрізняється невисоким рівнем конкуренції й високим рівнем лояльності споживачів. Спектр учасників цього сегменту ринку досить різноманітний – від крихітних «кишенькових» фірм до великих системних інтеграторів. Рівень інвестицій та норма прибутку залежать від конкретного проекту;

невелике крупнотиражне прикладне або системне програмне забезпечення. До цієї  категорії в першу чергу варто віднести shareware-програми, сегмент, який не може характеризуватися високою прибутковістю, зате має легкість виходу на ринок. Для даної категорії програмного забезпечення не потрібні значні інвестиції в розробку, не потрібні зусилля по просуванню продукту. Для цього сегменту характерна велика кількість конкуруючої продукції. По суті, цей сегмент ближче всього до класичної моделі «вільної конкуренції»;

мультимедіа-програми й ігри. Досить активно зростаючий сегмент ринку, що відрізняється високою прибутковістю, порівняно нескладними умовами для «новачків», а також середнім рівнем необхідних для випуску продукту інвестицій. Складною перешкодою для випуску продуктів на цьому ринку є високі вимоги до споживчих якостей програмного забезпечення, яка розроблюється;

офшорна розробка програмного забезпечення. Привабливістю сегменту є те, що національний розробник в офшорі повністю покладається на закордонного роботодавця і не має потреби ні в інвестуванні у свій бізнес, ні в пошуку/утриманні ринків збуту.

Порівняльну характеристику кожного з сегментів, отриману на підставі даних про компанії, наведено у табл. 1.

Таблиця 1

Характеристики сегментів ринку програмного забезпечення

Сегмент

Всього підприємств

Припинило діяльність

Початкові інвестиції

Рівень ризику

Рівень доходу

Привабливість

1

2

0

Високі

Середній

Високий

Низька

2

7

1

Високі

Високий

Середній

Низька

3

105

30

Середні

Середній

Середній

Середня

4

145

5

Низькі

Низькій

Низький

Висока

5

17

4

Середні

Середній

Високий

Середня

6

169

25

Низькі

Високий

Низький

Висока

Дана класифікація дає змогу визначити напрямки розвитку українського ринку програмного забезпечення, на яких можливо найбільш ефективно досягти сталого зростання ринку.

Доведено, що найбільш ефективним середовищем для розвитку підприємств-розробників програмного забезпечення із групи малого, середнього бізнесу є спеціалізовані бізнес-майданчики, на яких створюються як привелегільовані умови оподатковування і/або фінансування, відповідна матеріальна база, а також організована взаємодія з вищими навчальними закладами з метою більш якісної підготовки майбутніх кадрів підприємств. Таким чином, виникає необхідність дати подальший розвиток українській програмі створення технопарків, а також розширити саме поняття «технопарк» і спростити процес їх створення й реєстрації.

Обґрунтовано, що для успішного функціонування технічних парків і для посилення їх ролі в економіці країни необхідно виробити низку заходів для їхньої підтримки з боку держави. Запропоновано стратегічні напрями розробки законодавчої бази для регулювання функціонування дочірніх комерційних підприємств на базі вищіх навчальних закладів:

встановлювати нормативи розподілу прибутку підприємства, як для цільового фінансування подальших розробок, так і для розвитку матеріально-технічної бази вищого навчального закладу;

встановлювати особливий режим оподатковування для таких підприємств із урахуванням необхідності зробити їх привабливими для інвесторів;

затвердити регулюючий і контролюючий орган для даних підприємств. В завдання цього органа повинне входити також і ведення єдиного реєстру проектів і розробок, який може бути використаний для пошуку інвесторів і споживачів для перспективних розробок.

Проаналізовано фактори, що впливають на конкурентоспроможність українських розробників програмного забезпечення на міжнародних ринках. Для поліпшення конкурентоспроможності вітчизняних розробників доцільно приділити особливу увагу практичній підготовці кадрів у вищих навчальних закладах. Визначено проблеми, що перешкоджають ефективній підготовці фахівців у галузі розробки програмного забезпечення. Для організації тісної спільної роботи підприємств-розробників і вищих навчальних закладів у плані підготовки фахівців слід внести зміни в трудове законодавство, як для підприємств, так і для вищих навчальних закладів. Запропроновані зміни включають:

визначення у трудовому законодавстві дистанційну роботу з використанням ресурсів мереж Інтернет та створити правові механізми для підтримки такого способу роботи;

механізм узгодження з навчальним процесом на денній формі навчання (у вигляді відгулів/відпусток по запиту студента при наданні їм відповідних документів);

пільгові умови для роботодавців (знижені нарахування на  фонд оплати праці (ФОП) для таких співробітників, спрощена система розірвання трудових договорів на підставі додаткової атестації студентів на підприємстві);

уведення додаткової статті в нарахування на ФОП, що передбачає відрахування в спеціальний фонд, за рахунок якого будуть проводитися цільові перерахування в бюджети навчальних закладів, спрямовані на поліпшення матеріально-технічної бази.

Визначено проблеми розробки ти використання програмного забезпечення, яке містить засоби кріптографічного захисту інформації як найбільш затребуваного у таких великих галузях ринку програмного забезпечення як системи електронного документообігу, системи управління виробництвом та планування, фінансові та облікові системи. Зроблено аналіз і визначено недоліки:

сучасного українського законодавства в сфері регулювання використання та розробки засобів криптографічного захисту;

неоднозначність визначень у відповідному законодавстві, що призводить до вільного трактування законодавства. Зокрема, визначення «засоби криптографічного захисту інформації» у законодавстві має не чітке визначення, що не дає можливості визначити навіть межі використання Закону України «Про захист інформації в автоматизованих системах»;

відсутність державних критерієв й стандартов оцінки вимог до розробників програмного забезпечення, які використовують криптографічні засоби;

відсутність розмежування сфери використання такого програмного забезпечення та важливості інформації, яка захищається. Зокрема, засоби криптографічного захисту вбудовані в будь-яку сучасну операційну систему (шифрування дисків, SSL). Виникає юридичний казус – згідно із сучасним законодавством, будь-яка організація, що використовує у своїй діяльності персональні комп'ютери, по визначенню повинна одержати відповідну ліцензію.

Обґрунтовано, що для підвищення конкурентоспроможності найбільш технологічно складного українського програмного забезпечення на міжнародних ринках, доцільно розробити спрощену схему одержання ліцензій на проведення й використання криптографічних технологій у програмному забезпеченні, а також розробити державні стандарти для загальноприйнятих світових криптоалгоритмів, таких як DES, Triple DES, RSA, SHA, AES і аналогічних.

Розділ 2. Стандартизація й сертифікація програмних продуктів і технологій в Україні як механізм державного управління. У дисертаційній роботі проаналізовано державний механізм стандартизації та сертифікації програмних продуктів, який дозволяє розробникам програмного забезпечення підвищити конкурентоспроможність своєї продукції як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках. Обґрунтовано відсутність чіткої системи державних стандартів в Україні організації розробки й контролю якості програмного забезпечення, що не дозволяє ефективно використовувати цей механізм. Проаналізовано ефективність функціонування державних механізмів управління ринком програмного забезпечення (рис.2).

 

Рис. 2. Механізми державного управління ринком програмного забезпечення

Проведено аналіз механізму формування стандартів у галузі розробки програмного забезпечення і практики складання стандарта «де-факто» (який склався на основі програмного продукту якого-небудь постачальника, який захопив більшу частку ринку і який інші постачальники прагнуть эмулювати, копіювати або використовувати для того, щоб захопити свою частину ринку) у стандарт «де-факто» (створенного формально визнаною організацією по розробці стандартів).

Проаналізовано механізм підтвердження відповідності (сертифікації). Визначено, що підтвердження відповідності повинно здійснюватися на наступних принципах:

доступності інформації про порядок здійснення підтвердження відповідності зацікавленим особам, окремо суб’єкту, програмне забезпечення якого проходить процедуру підтвердження відповідності;

неприпустимості застосування обов'язкового підтвердження відповідності до програмного забезпечення, у відношенні якого не встановлені вимоги технічних регламентів;

встановлення переліку форм і схем обов'язкового підтвердження відповідності відносно певних видів програмного забезпечення у відповідному технічному регламенті;

зменшення строків здійснення обов'язкового підтвердження відповідності й витрат заявника;

неприпустимості примушення до здійснення добровільного підтвердження відповідності, у тому числі в системі добровільної сертифікації;

захисту майнових інтересів заявників, дотримання комерційної таємниці відносно відомостей, отриманих при здійсненні підтвердження відповідності;

неприпустимості підміни обов'язкового підтвердження відповідності добровільною сертифікацією.

Визначено, що в Україні використовується система державної сертифікації, яка орієнтована на підтвердження якості окремого продукту. Цей підхід є неефективним при його використанні для програмного забезпечення. Обґрунтовано, що більш ефективним для нього є сертифікація системи контролю якості розробки програмного забезпечення на підприємстві, яка гарантує відповідність міжнародним стандартам та конкурентоспроможність на всіх етапах життєвого циклу програмного продукту. Стандартизація на підприємстві може торкатися й продукції, виробленої цим підприємством. Тоді об'єктами стандартизації підприємства будуть складові частини продукції, технологічне оснащення й інструменти, загальні технологічні норми процесу виробництва цієї продукції. Стандарти підприємств можуть містити вимоги до різних послуг внутрішнього характеру.

Запропоновано систему таких стандартів на основі існуючих рекомендацій ITIL та методик управління проектами розробки програмного забезпечення, яка дозволить підвищити рівень якості українського програмного забезпечення. Механізм державної сертифікації системи контролю якості розробки програмного забезпечення наведено на рис. 3.

Рис. 3. Механізм державної сертифікації системи контролю якості розробки програмного забезпечення

Визначено, що введення міжнародних стандартів якості групи ISO 9001, управління життєвим циклом ПО ISO 12207:1995 і ISO 15504-1-9:1998   у якості державних стандартів та формування відповідних державних органів сертифікації повинне бути пріоритетним завданням у діяльності Держпотребстандарта України й Ради по стандартизації при Кабінеті Міністрів України.

Розділ 3. Напрями удосконалення механізму правового захисту розробників програмного забезпечення. У дисертаціі „Державне управління ринком програмного забезпечення в Україні” проаналізовано ефективність механізмів правового захисту програмного забезпечення, які включають захист за допомогою авторского та патентного права. Ці заходи правового захисту грають найбільшу роль у підтримці розповсюдження легального програмного забезпечення, та їх дія забезпечується за допомогою відповідних державних механізмів управління ринком програмного забезпечення в Україні.

Узагальнено історичні передумови використання авторського права як головного механізму захисту програмного забезпечення згідно Бернської конвенції.

Доведено, що застосований у сучасному законодавстві механізм захисту програмного забезпечення на основі авторського права застарів і не враховує багатьох аспектів сучасних технологій розробки програмного забезпечення. За останні десятиріччя структура галузі розробки програмного забезпечення зазнала істотні зміни. Усе більш прискорюваний цикл життя програмного забезпечення, формалізація розв'язку основних бізнес-завдань, розробка великої кількості шаблонів проектування програм – усе це дозволило поставити розробку комп'ютерних програм «на потік», відсунувши творчу складову на задній план і в ряді випадків взагалі виключивши її. Тепер програми створюють сотні людей, кожний з яких у рамках службового завдання працює над конкретним незначним її фрагментом.  Крім того, програми для сучасних операційних систем - це вимоги чіткої відповідності стандартним процедурам і інструкціям, де майже немає місця творчості й прояві індивідуальності автора.

Обґрунтовано, що сучасний правовий захист не може бути використаний як комплексний механізм захисту програмного забезпечення. У дисертації визначено складові програмного продукту та можліві засоби їх захисту (табл. 2).

Доведено, що дана проблема є не тільки національною, але й загальносвітовою, тому що Україна в даному питанні дотримується міждержавних угод в області захисту авторських прав. Однак надійний захист закладених у програмне забезпечення ідей і технологій вимагає доробки законодавства, зокрема, у плані захисту не вихідного тексту, а структури програми як окремого об’єкту, який є результатом творчої діяльності, а також інтерфейсних рішень, а не зовнішнього вигляду програми.

Аналіз застосування патентного права до захисту програмного забезпечення показав, що цей механізм захисту також є неефективним у зв'язку

Таблиця 2

Об'єкти правового захисту в комп'ютерній програмі

Об'єкт

Спосіб захисту

Коментар

Алгоритм

Патентне право

Слід звернути особливу увагу на наявність новизни в алгоритмі. Коректна оцінка потребує розробки додаткових критеріїв для оцінки новизни алгоритмів комп'ютерних програм.

Структури даних

Немає

Структура бази даних не може виступати об'єктом захисту.

Дані

Авторське право, комерційна таємниця

У ряді випадків добірка даних може розглядатися як «компіляція» і захищатися Законом про авторськи та суміжні права.

Вихідний текст

Авторське право

Коректна оцінка потребує розробки додаткових критеріїв для оцінки з точки зору, чи є наданий текст об'єктом захисту авторського права, з урахуванням особливостей роботи сучасних інструментів розробки програм, які автоматично генерують вихідний текст.

Текстова інформація

Авторське право

-

Аудіоматеріали

Авторське право

-

Відеоматеріали й зображення

Авторське право

-

Дизайн інтерфейсу

Авторське право

-

Назва й логотип

Захист товарного знаку

-

із труднощами при визначенні наукової новизни при розробці програмного забезпечення. У цьому випадку випливає навпаки, потреба посилити контроль над видачею патентів в області комп'ютерних програм, тому що патентування так званого способу рішення тих або інших завдань у програмуванні найчастіше не містить тієї самої новизни, однак довести це досить важко.

Для формування ефективного державного механізму захисту программного забезпечення запропоновано систему змін до правового законодавства. Ці зміни, з одного боку, спрямовані на комплексний захист програмного забезпечення як цілісного продукту, з іншого боку, формалізують вимоги до аналізу наукової новизни програмного продукту, що підвищує ефективність захисту програмного забезпечення за допомогою патентного права.

Розглянуто життєвий цикл програмного забезпечення у розрізі правових питань, які виникають на кожному з етапів життевого циклу, визначено вплив ціх питань на діяльність розробника програмного забезпечення та впровадження програмного продукту (таб. 3)

Таблиця 3

Правові питання  на етапах життєвого циклу програмного продукту

Етап життєвого циклу програмного продукту

Виникаючі правові питання

Аналіз

Дотримання комерційної таємниці.

Проектування

Дотримання комерційної таємниці.

Закріплення майнових прав на технічні, дизайнерські рішення й ноу-хау, реалізовані в системі обробки даних.

Дотримання нормативних вимог.

Розробка

Закріплення майнових прав на текст, виконавчі модулі розробчих програмних засобів.

Закріплення майнових прав на технічні, дизайнерські рішення й ноу-хау, реалізовані в програмному забезпеченні системи обробки даних.

Дотримання нормативних вимог.

Дотримання комерційної таємниці.

Документування

Закріплення майнових прав на документацію й елементи художнього оформлення розроблювальних програмних засобів.

Дотримання нормативних вимог.

Дотримання комерційної таємниці.

Впровадження  й супровід

Дотримання комерційної таємниці.

Ліцензування діяльності.

Дотримання нормативних вимог.

Закріплення прав на товарний знак, під яким поставляється програмне забезпечення.

Відповідальність за несумлінну конкуренцію.

Відповідальність за несумлінну рекламу.

Питання передачі й (або) захисту прав на текст, виконавчі модулі, документацію й художнє оформлення програмного продукту.

Питання передачі й (або) захисту прав на технічні, дизайнерські рішення й ноу-хау, закладені в програмний продукт і систему обробки даних.

Відповідальність за якість, безпеку й надійність програмних засобів.

Відповідальність за неправомірний доступ до інформації й створення шкідливого програмного забезпечення.

Відповідальність за порушення правил експлуатації ЕОМ.

Доведено, що проблема розповсюдження контрафактного програмного забезпечення в Україні є недостатньо опрацьованою. Заходи, які вживаються державними органами для боротьби з контрафактним програмним забезпеченням, спрямовано перш за все на виконання Україною міжнародних зобов’язань. Для точної оцінки рівня негативного впливу на прибуток вітчизняних розробників програмного забезпечення має поширення контрафактних копій ПЗ, проведено дослідження щодо впливу внутрішніх економічних факторів на рівні піратства й збитків від нього.  Результати таких досліджень доцільно враховувати як при внесенні змін і доповнень у законодавство, так і при розробці ефективної системи правового захисту комп'ютерних програм. У роботі проаналізовано та адаптовано до умов України міжнародний досвід за умов наукового та культурного збагачення націй, зміцнення державності, захисту національних інтересів.

На основі аналізу моделей розповсюдження програмного забезпечення  визначено недоліки традиційної моделі з проприєтарним кодом у порівнянні з моделлю програмного забезпечення open source:

монополізація послуг із супроводу програм (виправленню помилок, додаванню функціональності, інтеграції з іншими програмами й новим обладнанням);

складність інтеграції програмного забезпечення у інформаційну систему організації чи підприємства, яке є його експлуататором;

відсутність для споживача достовірної інформації про якість товару або послугу (у даному випадку це програмне забезпечення). Вихідний код є головним критерієм, по якому можливо оцінити якість програмування;

цінова діскрімінація споживача, зокрема, впровадження редакцій програмного забезпечення з обмеженим функціоналом за ціновим чи теріторіальнім критерієм. Це означає, що при тієї ж або порівнянній собівартості проведення тиражу, буде мати місце недопропозиція споживчої цінності з відповідними ціновими наслідками;

проприєтаризация («антистандартизація») інтерфейсів. Володіючи винятковим доступом до коду більш ніж однієї програми, правовласник може спонукати програмістів взаємодіяти нестандартним образом, який навмисно відхиляється від стандартів, створювати «проприєтарні інтерфейси», що є порушенням принципу вільної ринкової конкуренції та передумовами для монополізації ринку;

проприєтаризація інтерфейсів з обладнанням, яка можлива як слідство узгодження правовласника популярної програми з виробником обладнання,  (який може одержувати частину монополістичного прибутку або мати власну зацікавленість до приховання повної технічної інформації.

проприетаризація інтерфейсів користувача призводить до того, що досвід і навички, придбані користувачем при роботі з однієї програмою, виявляються при роботі з іншої програмою малокорисними або навіть шкідливими (формування «контрінтуіції»). Це призводить до зростання вартості переходу до користування іншою програмою, пакетом або системою, що є порушенням принципу вільної ринкової конкуренції.

Обґрунтовано, що при виникненні потреби в програмному забезпеченні для автоматизації типових завдань господарської діяльності доцільно більш широко застосовувати замовлення розробки як альтернативу придбання вільних програм з пропрієтарним кодом. Доведено, що у більшості випадків оптимальним є вільне ліцензування прав на програми, правовласником яких виявляється держава.

ВИСНОВКИ 

У дисертації запропоновано розв’язання важливої наукової проблеми щодо удосконалення механизмів державного управління ринком програмного забезпечення в Україні.

Основні наукові висновки, методичні положення і засоби їх реалізації, які розроблено автором і впроваджено в реальну економіку, полягають у наступному:

1. Доведено, що недостатнє опрацювання теоретико-методичних підходів до державного управління ринком програмного забезпечення призводить до неповного розкриття потенціалу даного ринку. Виходячи зі світового досвіду, ринок розробки програмного забезпечення здатний формувати значну частину експорту країни та ії валового національного продукту.

2. Обґрунтовано, що класифікаців сегментів ринку надасть можливість адаптувати волатільні властивості кожного сегменту ринку до сталого розвитку держави.

3. Аргументовано, що урахування ендогенних та екзогенних факторів, які впливають на суб’єктів ринку програмного забезпечення, надасть можливість підвищити ефективність державного управління даним ринком. Надано перелік ціх факторів.

4. Доведено, що державний механізм захисту розробників програмного забезпечення повинен враховувати авторське і патентне право. В роботі наведено шляхи удосконалення механізмів правового захисту.

5. Виявлено необхідність адаптації державних стандартів в галузі розробки програмного забезпечення до загальносвітових стандартів. В роботі надано шляхи удосконалення механізму державної стандартизації та сертифікації, що забезпечить конкурентоспроможність українських розробників програмного забезпечення на загальносвітових ринках.

6. Визначено, що поняття «використання програмного забезпечення» потребує конкретизації для вживання у авторському і патентному законодавстві для точного відображення засобів використання програмного забезпечення суб’єктами ринку.

7. Обгрунтовано, що інституціональне забезпечення механізмів державного управління розвитком галузі програмного забезпечення потребує розробки державної концепції, яка містить комплексний підхід до стимулювання ефективного розвитку галузі.

8. Доведено, що правовий захист розробників програмного забезпечення  повинен знайти відображення у механізми соціального партнерства. Запропоновано шляхи до його впровадження.

Обгрунтовані в роботі пропозиції, висновки і рекомендації щодо державного управління ринком програмного забезпечення спрямовані на підвищення ефективності державних механізмів у цій галузі, що приводить до її розвитку.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

  1.  Пелєга Є.В. Информационная безопасность как часть корпоративной политики предприятия./ Є.В. Пелєга, І.В. Петенко//Фінансовий механізм державного економікою України: зб. наук.праць. – Донецьк: ДонДУУ, 2006. –– Т. VII, вип. 73, серія „Державне управління”. – С.150-154.

Особистий внесок: визначено можливість погрози щодо інформаційної безпеки підприємств та розглянуто загальний підхід до їх усунення.

  1.  Пелєга Є.В. Поддержка малых предприятий – разработчиков программного обеспечения: зарубежный опыт.// Менеджер. – 2007. - №4(42). - С.229-232.
  2.  Пелєга Є.В. Факторы, препятствующие развитию отрасли производства программного обеспечения в Украине./ Є.В. Пелєга, І.В.Петенко// Удосконалення механізму державного управління розвитку зовнішньоекономічної діяльності: зб. наук. Праць. –  Донецьк: ДонДУУ, 2007. – Т. VIIІ, вип. 81, серія „Державне управління”. – С. 198-209.

Особистий внесок: проаналізовано економічні перспективи галузі виробництва програмного забезпечення, визначено фактори, що стримують її розвиток.

  1.  Пелєга Є.В. Государственная поддержка предприятий-разработчиков программного обеспечения в среде технопарков.// Державний механізм управління природокористуванням: зб.наук.праць. – Донецьк: ДонДУУ, 2008. – Т. ІХ,  вип. 100, серія „Державне управління”. – С. 191-197.
  2.  Пелєга Є.В. Правовые основы использования криптографии в Украине и их влияние на рынок разработки программного обеспечения в Украине. / Є.В. Пелєга//  Державне управління іноваційним розвитком: зб.наук.праць. – Донецьк: ДонДУУ, 2008. – Т. Х, вип. 105, серія „Державне управління”. – С. 212-215.  
  3.  Пелєга Є.В. Защита компьютерных программ с помощью авторского права в Украине. /Є.В. Пелєга// Державні механізми управління природокористуванням: зб.наук.праць. – Донецьк: ДонДУУ, 2009. – Т. Х, вип. 119, серія „Державне управління”. С. 265-270.

Тези доповідей та матеріали наукових конференцій

  1.  Пелєга Є.В. Державна стратегія інформатизації промислового потенціалу. / Є.В. Пелєга // Роль менеджменту освіти в контексті розвитку механізмів державного регулювання соціальних процесів: матеріли IV Всеукр.наук.-практ.конф. 11-13.05.2006, Святогірськ: тези доповідей. – Донецьк: ДонДУУ, 2006. – С. 141-144.
  2.  Пелєга Є.В. Державний механізм забезпечення сталого розвитку інформаційних технологій в Україні./ Є.В. Пелєга // Украина и мировое сообщество: теория и практика хозяйствования: зб.наук.праць. учасників конф. 22-24.05.2007. – Дніпропетровськ: НГУ, 2007. – Т. 1. – С. 90-92.
  3.  Пелєга Є.В. Іноваційна складова державного механізму ринку інформації в Україні. / Є.В. Пелєга // Стратегія інноваційного розвитку економіки та соціальної сфери: матеріали Міжнар.наук.-практ. конф., 9-11.10.2008, Ласпі: тези доповідей. – Донецьк: ДонДУУ, 2008. – С. 302-304.

АНОТАЦІЯ

Пелєга Є.В. Державне управління ринком програмного забезпечення в Україні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 – Механізми державного управління. – Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України. – Донецьк, 2010.

Визначено ендогенні та екзогенні фактори, що впливають на розвиток ринку розробки програмного забезпечення в Україні. Виконана сегментація ринку на підставі властивостей програмних продуктів, а також діяльності українських підприємство-розробників програмного забезпечення, визначено риси та властивості кожного сегменту, розроблені стимулюючі заходи для їх сталого розвитку. Розглянуто особливості та недоліки українського законодавства, які регулюють розробку та викорастиння програмного забезпечення, що включає засоби криптографичного захисту інформації.

Запропоновано систему державних стандартів визначення якості программного забезпечення та методик управління проектами його розробки з метою підвищення рівня якості та конкуретоспроможності українського програмного забезпечення. Запропоновано механізм державної сертифікації системи контролю якості розробки програмного забезпечення на підприємствах.

Проаналізовано недоліки існуючої системи захисту програмного забезпечення за допомогою авторського та патентного права. Запропоновано зміни до законодавства України для підвищення ефективності захисту національних розробників програмного забезпечення за допомогою механизмів авторского та патентного права. Зроблено аналіз моделей розповсюдження програмного забезпечення. Визначено переваги використання моделі програмного забезпечення з відкритим кодом для програмних продуктів, що розробляются у межах державного замовлення.

Ключові слова: ринок програмного забезпечення, сегмент ринку, технопарк, державні програми, стандартизація, сертифікація, правовий захист, авторське і патентне право, механізми державного управління.

АННОТАЦИЯ

Пелега Е.В. Государственное управление рынком программного обеспечения в Украине. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук по государственному управлению по специальности 25.00.02 – Механизмы государственного управления. – Донецкий государственный университет управления Министерства образования и науки Украины. – Донецк, 2010.

В работе научно обосновано, что недостаточная наработка теоретико-методических подходов к государственному управлению рынком программного обеспечения в Украине приводит к недостаточному раскрытию потенциала данного рынка. Исходя из мирового опыта, рынок программного обеспечения способен формировать значительную часть экспорта страны и ее валового национального продукта.

Определены эндогенные и экзогенные факторы, влияющие на развитие рынка программного обеспечения в Украине. Выполнена сегментация рынка на основании свойств программных продуктов, а также анализа деятельности украинских предприятий-разработчиков программного обеспечения, определены черты и свойства каждого сегмента, разработаны стимулирующие меры для их устойчивого развития. Рассмотрены особенности и недостатки украинского законодательства, регулирующего разработку и использование программного обеспечения, включающего средства криптографической защиты информации.

Предложена система государственных стандартов определения качества программного обеспечения и методики управления проектам его разработки с целью повышения уровня качества и конкурентоспособности украинского программного обеспечения. Предложен механизм государственной сертификации системы контроля качества разработки программного обеспечения на предприятиях.

Рассмотрены органы и законы сертификации в Украине «О стандартизации и сертификации» и другие, которые относятся к определенным отраслям экономики.

Определено, что понятие «использование программного обеспечения» требует конкретизации для использования в авторском и патентном законодательстве для точного отображения способов применения программного обеспечения субъектами рынка.

Проанализированы недостатки существующей системы защиты программного обеспечения на основе авторского и патентного права. Предложены изменения в законодательстве Украины для повышения эффективности защиты национальных разработчиков программного обеспечения с помощью механизмов авторского и патентного права. Выполнен анализ моделей распространения программного обеспечения. Определены преимущества применения модели программного обеспечения с открытым кодом для программных продуктов, разрабатываемых в рамках государственного заказа.

Обосновано, что институциональное обеспечение механизмов государственного управления развитием отрасли программного обеспечения требует разработки государственной концепции, которая включает комплексный подход стимулирования эффективного развития отрасли.

Обоснованные в работе предложения, выводы и рекомендации, касающиеся государственного управления рынком программного обеспечения направлены на повышение эффективности государственных механизмов в этой отрасли, что приводит к ее развитию.

Ключевые слова: рынок программного обеспечения, сегмент рынка, технопарк, государственные программы развития экономики, стандартизация, сертификация, правовая защита, авторское и патентное право, государственные механизмы.

ANNOTATION

Pelega E.V. The state control mechanism of software market in Ukraine. - Manuscript.

Dissertation on the receipt of scientific degree of Candidate of Science in Public Administration after speciality 25.00.02 – Mechanisms of state governance. – Donetsk state University of management of Ukraine’s Ministry of Education and Science.- Donetsk, 2010.

The endogenous and exogenous factors affecting the development of the software development market in Ukraine are defined. The market segmentation based on the properties of software products and analysis of activities of Ukrainian software developer enteprises is provided, features and properties of each segment are defined, and incentives for their sustainable development are designed. The features and shortcomings of the Ukrainian legislation regulating the development and use of software that includes cryptographic protection of information were analized.

The system of state standards to determine the quality of software and project management techniques to develop in order to improve the quality and competitiveness of Ukrainian software is developed. The mechanism of state certification of quality control at system software development enterprises is proposed.

A deficiencies in the existing system of software protection through copyright and patent law were analysed. The changes to the legislation of Ukraine to improve the protection of national software development through the mechanisms of copyright and patent law are proposed. An analisys of software distribution models was done. The benefits of using a model of open source software with products developed under the state order were determined.

Key words: software development market, market segment, technology parks, state programs of economic development, standardization, certification, legal protection, copyright, patent law, state development.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

5911. Основи педагогіки вищої школи. Лекції 1.06 MB
  Предмет, задачі, основні категорії та методи педагогіки вищої школи. Основи дидактики вищої школи. Принципи та методи навчання у вищому навчальному закладі. Форми організації навчання у вищій школі.
5912. Основи музеєзнавства. Курс лекцій 335 KB
  Лекция 1 Сущность и значение музея и музейного дела Понятие о музееведении как науке Музей как социокультурное явление Музей как учреждение культуры Классификация музеев Понятие о музееведении как науке Наука о музейном де...
5913. Технології у виробничій діяльності. Конспект лекцій 3.02 MB
  Проектування як складова сучасного виробництва та життєдіяльності людини Лекція Загальні основи проектування у виробничій діяльність людини. Основні ознаки проектної діяльності. Види проектів. Основні поняття: проект, проектування...
5914. Основи термодинаміки. Курс лекцій 3.72 MB
  Основні поняття та закони термодинаміки Теплотехніка - наука, яка вивчає процеси одержання та використання теплоти в різних виробництвах, а також машини та апарати, які використовуються для сіх цілей. Технічна термодинаміка - вив...
5915. Безпека життєдіяльності та охорона праці. Лекції 497.94 KB
  Тема - Правові та організаційні засади охорони праці Законодавчо-нормативна база України з питань охорони праці. Основні принципи державної політики України у галузі охорони праці. Нормативно-правові акти України про охорону праці. Соц...
5916. Національна економіка. Курс лекцій 586.5 KB
  Національна економіка: загальне і особливе Національна економіка як соціально-економічна система країни. Основні цілі національної економіки. Фактори функціонування національної економіки. Національна економіка як соціаль...
5917. Національна економіка. Лекції. Прогнозування і державне регулювання промислового виробництва 443.5 KB
  Прогнозування і державне регулювання промислового виробництва Промисловість як об’єкт регулювання. Показники промислового виробництва. Визначення потреб держави у промисловій продукції та обґрунтування обсягу промислового ви...
5918. Разработка программы реструктуризации и развития предприятия 66.5 KB
  Разработка программы реструктуризации и развития предприятия Вопросы: Основные этапы разработки и содержание программы реструктуризации. Организация разработки программы реструктуризации на предприятии. Оценка рисков реализации про...
5919. Реструктуризация промышленного предприятия 79.5 KB
  Реструктуризация промышленного предприятия Содержание и организация реструктуризации предприятия. Разработка программы реструктуризации и развития предприятия. Содержание и организация реструктуризации предприятия Вопросы для изучения:...