65375

Авіаційна термінологія сучасної перської мови (характеристика, класифікація, створення та засоби поповнення)

Автореферат

Иностранные языки, филология и лингвистика

Мета дослідження визначення ресурсів термінотворення в авіаційній термінології сучасної перської мови далі СПМ. Предмет дослідження і поставлена мета передбачають розв’язання низки конкретних завдань теоретичного та практичного характеру: характеристика стану лексичного складу авіаційної...

Украинкский

2014-07-29

125 KB

1 чел.

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

Інститут сходознавства ім. А.Ю. Кримського

РОМАНЧЕНКО АНДРІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ

УДК 81'373.46=222.1:629.7

АВІАЦІЙНА ТЕРМІНОЛОГІЯ

СУЧАСНОЇ ПЕРСЬКОЇ МОВИ

(характеристика, класифікація, створення

та засоби поповнення)

10.02.13 – мови народів Азії, Африки,

аборигенних народів Америки та Австралії

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Київ – 2010


Дисертацією є рукопис

Роботу виконано у відділі Класичного Сходу Інституту сходознавства ім. А.Ю. Кримського Національної академії наук України.

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор

Рибалкін Валерій Сергійович,

завідувач відділу Класичного Сходу

Інституту сходознавства

ім. А.Ю. Кримського НАН України

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

Тищенко Костянтин Миколайович,

завідувач міжфакультетського

Лінгвістичного музею Київського національного університету імені Тараса Шевченка

кандидат філологічних наук

Бочарнікова Анна Михайлівна,

асистент кафедри Близького Сходу

Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Захист відбудеться 15 грудня 2010 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.174.02 в Інституті сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України за адресою: 01001, м. Київ-1, вул. Грушевського, 4.

З текстом дисертації можна ознайомитись у науковій бібліотеці Інституту сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 4, к. 207.

Автореферат розіслано «12» листопада 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат філологічних наук        Мотріченко О.М.


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Активний розвиток самостійної авіаційної промисловості в Ірані, підготовка власних кадрів, створення фахової літератури мовою фарсі сприяли формуванню національної авіаційної термінології, яка має обслуговувати швидко зростаючі потреби галузі. Незважаючи на активні заходи Академії перської мови та літератури щодо термінотворення, багато публікацій виходять раніше, ніж термін офіційно затверджується до використання Академією. У вживанні авіаційних термінів спостерігається чималий різнобій, що гальмує процес природного формування відповідної галузевої терміносистеми. Відтак актуальність дослідження визначається контроверсійністю процесу створення нових галузевих лексичних одиниць як у плані загального мовознавства, так і стосовно конкретної мови (перської).

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в рамках загальної державної наукової теми «Україна та трансформаційні процеси в країнах Близького Сходу, Кавказу, Центральної Азії та близькосхідній діаспорі Європи: політичний, соціальний та культурний вимір» (державний реєстраційний № 01070002481), що розробляється в Інституті сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України.

Мета дослідження – визначення ресурсів термінотворення в авіаційній термінології сучасної перської мови (далі – СПМ).

Предмет дослідження і поставлена мета передбачають розв’язання низки конкретних завдань теоретичного та практичного характеру:

– характеристика стану лексичного складу авіаційної термінології СПМ;

– виявлення та системний опис чинників, що впливають на формування авіаційної термінології СПМ;

– визначення шляхів та засобів формування авіаційної термінології на сучасному етапі, механізмів створення авіаційних термінів;

– класифікація перської авіаційної термінології за семантичними групами;

– аналіз діяльності державних установ ІРІ, що займаються питаннями термінотворення;

– відображення авіаційної термінології в лексикографічних джерелах;

– вироблення практичних рекомендацій щодо укладання термінологічного авіаційного словника.

Об’єкт дослідження – авіаційна термінологія СПМ.

Предмет дослідження – шляхи створення та засоби поповнення авіаційної термінології СПМ.

Методи дослідження. Основними методами, застосованими в процесі дослідження є: а) описовий (дескриптивний) метод, який використано при аналізі інвентаризації таксономії та інтерпретації досліджуваної галузевої термінології; б) зіставний метод, який дозволив виявити спільні та відмінні риси у наявних способах формування нових термінологічних одиниць; в) таксономічний метод, у межах якого здійснено типологічну класифікацію лексичного матеріалу; г) метод лінгвостатистичного аналізу, який дозволив виявити частотність вживання досліджуваних термінів, ступінь продуктивності різних моделей термінотворення та підтвердити висновки кількісними показниками; д) емпіричний метод спостереження за мовним узусом, а також методи етимологічного, компонентного та морфологічного аналізу. Крім того, використані загальнонаукові методи моделювання, дедукції та систематизації.

Наукова новизна праці полягає в тому, що вперше в пострадянській та українській іраністиці:

  •  проведено комплексний та всебічний аналіз авіаційної термінології СПМ;
  •  досліджено, описано та систематизовано шляхи термінотворення (зокрема калькування) та термінотворчі процеси в авіаційній термінології СПМ, що сприятиме їх подальшій уніфікації.
  •  на підставі аналізу способів поповнення авіаційної терміносистеми СПМ та багатого практичного досвіду роботи дисертанта в досліджуваній галузі обґрунтовано положення про те, що домінуючі засоби галузевого термінотворення обумовлюються морфологічними та словотворчими особливостями й ресурсами мови, екстралінгвістичними чинниками, природою та специфікою розвитку конкретної галузі;
  •  укладено й опубліковано перший в іраністиці чотиримовний словник авіаційної термінології.

Теоретичне значення та практичні результати роботи. Виявлені основні та виділені найбільш продуктивні методи  формування авіаційної термінології СПМ. Результати теоретичного аналізу мовного матеріалу та лексикографічних джерел були практично реалізовані в процесі укладання «Російсько-англо-українсько-перського авіаційного словника». Положення дисертаційного дослідження можуть бути використані у викладанні курсів лексикології та лексикографії, перекладу перської мови, при написанні навчальних посібників, а також при навчанні іранських студентів у вищих авіаційних навчальних закладах України.

На захист виносяться такі положення:

1. Формування авіаційної термінології у СПМ зумовлено як лінгвістичними, так і екстралінгвістичними чинниками. Процес формування авіаційної термінології ще не завершився.

2. Морфологічні та словотворчі особливості мови, екстралінгвістичні чинники, галузь, де відбувається термінотворення визначають домінуючий засіб термінотворення.

3. Перській авіаційній термінології властива синонімія.

4. Головний засіб створення нових авіаційних термінів – калькування їх англійських прототипів.

5. Головна мова-донор для запозичень у перській авіаційній термінології – англійська.

6. Словник авіаційної термінології СПМ (тлумачний чи перекладний) обов’язково має містити англійську частину.

Особистий внесок здобувача. Усі результати дослідження є наслідком самостійної праці дисертанта. Наукових робіт, написаних у співавторстві, немає.

Апробація роботи проводилася на міжнародних наукових конференціях: «X сходознавчі читання А. Кримського», Київ, Інститут сходознавства ім. А. Кримського НАН України, жовтень 2006 р.; «Схід очима європейської орієнталістики: культурологічний та лінгвокраїнознавчий вимір» (до 88-річчя від дня народження академіка О.Й.Пріцака), Київ, ІС НАНУ та Київський університет "Східний світ", 06 квітня 2007 р.; «Перші наукові читання пам’яті Омеляна Пріцака», Київ, ІС НАНУ та Київський університет "Східний світ", 04 квітня 2008 р. та на засіданні наукового семінару Інституту сходознавства ім. А.Ю.Кримського НАН України.

Публікації. Результати та основні положення дисертації висвітлено у п’яти наукових статтях, що вийшли в наукових журналах, включених до списків фахових видань ВАК України, а також в укладеному дисертантом «Російсько-англо-українсько-перському авіаційному словнику».

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається з переліку умовних скорочень, вступу, чотирьох розділів, списку використаної літератури (170 найменувань) та дев’яти додатків (обсягом 44 сторінки), що містять вибірки авіаційних термінів, затверджених Академією перської мови та літератури. Загальний обсяг роботи – 220 сторінок, із яких 157 – основного тексту.

При транскрипції перських лексем у дослідженні вжито латинську абетку з доданими графемами ā, č, š, ž та діактритичним знаком ’ (апостроф).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано вибір теми дисертаційного дослідження та її актуальність, визначено об’єкт, мету, завдання й методи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне значення та практичну цінність отриманих результатів.

У першому розділі “Поняття терміна та термінології (термінознавства)” міститься історія вивчення теорії терміна у європейському мовознавстві. Визначено чотири провідних термінознавчих школи: радянсько-російська, австро-німецька, канадська та чеська. Узагальнюючи існуючі напрямки у розробці теоретичних основ термінології, аналізуючи різні точки зору на природу і сутність терміна, дисертант підсумовує, що термін – це слово або словосполучення, що позначає поняття спеціальної галузі знання або діяльності. Термін входить до загальної лексичної системи мови, але тільки за посередництвом конкретної термінологічної системи (термінології). Термін існує та має сенс тільки всередині певної термінологічної системи, яка може в певних межах свідомо регулюватися.

У галузі термінотворення велике значення мають морфологічні та словотворчі особливості мови, екстралінгвістичні фактори (культурно-соціальне середовище), галузь, де відбувається термінотворення. Так, у німецький авіаційній термінології більшість термінів становлять складні іменники (на відміну від перської, англійської, української та російської тощо, де більшість авіаційних термінів – словосполучення). Перській мові майже не властиве утворення термінів за допомогою міжнародного грецького та латинського термінотворчого фонду, бо функцію грецької та латини в Ірані протягом середньовіччя виконувала й нині продовжує виконувати арабська мова. Із засобів термінотворення у перській авіаційній термінології домінує калькування англійських авіаційних термінів на відміну від медичної термінології, де більшість термінів утворена напівафіксальним засобом. Явища полісемії та синонімії до певної міри властиві термінології, але вони не бажані в межах однієї терміносистеми.

Другий розділ “Авіаційна термінологія як складова терміносистеми перської мови” містить аналіз теоретичних досліджень у галузі авіаційної термінології в СРСР, Росії та Україні. Проблеми термінології відображені у монографіях російських іраністів Л.С. Пейсікова та Ю.А. Рубінчика. Активно розвиваються теоретичні дослідження у галузі термінології перської мови: в СРСР було написано 3 дисертаційні дослідження присвячені питанням перської термінології, у незалежній Росії – 2, у Таджикистані – 2, в Україні (не враховуючі цієї праці) – 1. Аналогічних досліджень перських мовознавців не зафіксовано. Деякі питання термінобудування висвітлюються в окремих статтях іранських вчених, що видаються Академією перської мови та літератури у межах наукових збірок.

Аналіз лексикографічних джерел свідчить, що зараз галузеві словники сучасної перської мови видаються в Ірані прискореними темпами. Більшість із них – англо-перські словники. Радянська, російська та українська лексикографія уклала загалом 14 термінологічних словників перської мови. Із них 3 словника присвячені військовій тематиці, і тільки один «Російсько-англо-українсько-перський авіаційний словник» (укладач А.А. Романченко) стосується авіації.

Третій розділ “Загальна характеристика авіаційної термінології СПМ” містить оцінку стану лексичного складу авіаційної термінології СПМ щодо відповідності вимогам, поставленим до терміна. За основу взято 26 ключових авіаційних термінів, проілюстрованих на схемі літака. Далі кожний термін відстежується за словниками. Так, терміну повітряний гвинт (пропелер) – англ. propeller у словнику «Oxford-Duden Pictorial English-Persian Dictionary» відповідає перська лексема parvāneh (первісне значення метелик). Перський «Farhang-e loqāt-e fa’ni-ye havāpeymāyi» на додаток до цього надає malax (первісне значення сарана). Персидско-русский словарь Рубінчика та “Русско-англо-украинско-персидский авиационный словарь” також фіксують обидва терміни. Найбільш вживаний у мовленні фахівців є parvāneh, хоча Академія перської мови та літератури офіційно затвердила термін malax.

Екстралінгвістичні чинники формування авіаційної термінології обумовлені величезним впливом у минулому на розвиток фахової галузі в Ірані авіаційної промисловості США. Активне вживання англійських термінів адміністрацією Цивільної авіації Ірану, керівним складом авіакомпаній, провідними фахівцями, пілотами та технічним складом об’єктивно гальмує розвиток національної галузевої термінології.

Для здійснення паніранських мовних реформ у 1935 р. наказом Реза-шаха була заснована перша Академія Ірану (farhangestān-e irān), яка проіснувала до кінця 1941 р. У жовтні 1970 р. декретом шаха Мохаммеда Реза Пехлеві для аналогічної мети було створено Академію мови Ірану (farhangestān-e zabān-e irān). Її було ліквідовано в перші роки Ісламської революції в 1979 р. Головним у діяльності перших двох Академій були витіснення іншомовних запозичень та їх заміна власною лексикою, створення національної науково-технічної термінології. У 1991 р. було затверджено статут нової Академії перської мови та літератури (farhangestān-e zabān va adab-e fārsi).

У 2006 р. президент Ірану М. Ахмадінеджад видав спеціальний циркуляр, у якому забов’язав усі урядові організації, культурні центри та навчальні заклади вживати замість іншомовних слів перські відповідники. Це надало нового імпульсу термінотворенню: у 2007 р. кількість слів, затверджених Академією, складала 10900, а в 2010 р. – вже 27300. Діяльність Академії у сфері мовної політики зводилася переважно до пуризму: із 648 затверджених нею авіаційних термінів, лише 23 виявилися запозиченнями або містили словотворчі елементи з європейських мов. У чистому вигляді запозиченнями слід вважати лише 3 терміна:  avionik (англ. avionics – авіоніка); bālun (англ. balloon – повітряна куля); turbin-e jet (англ. turbojet – турбореактивний двигун). У решті випадків європейське запозичення або виступає частиною складеного терміна: bālunrān (англ. balloon – повітряна куля + перський словотворчий суфікс rān), або словотворчий елемент з європейської мови входить до складу перського терміна: motor-e heyāti (англ. critical engine – критичний двигун: запозичення з французької moteur) тощо. Затверджена Академією фахова лексика охоплює далеко не всі розділи авіації. Зокрема, майже відсутні терміни, що належать до аеродинаміки, приладового устаткування та систем повітряного судна, безпеки польотів, конструкції та експлуатації авіаційних двигунів, виконання польоту. До того ж, чимало затверджених Академією термінів взагалі не вживаються у фаховій авіаційній літературі.

Визначення складу авіаційної термінології СПМ дозволяє побудувати лексико-семантичну модель авіаційної галузі, що допоможе лексикографам у створенні спеціалізованого галузевого словника. Авіаційна терміносистема СПМ не ізольована від інших термінологічних систем, до її складу входять терміни з суміжних дисциплін: загальнотехнічні, військові, метеорологічні та ін. Перська авіаційна термінологія містить у своєму складі:

1. Найбільш загальні «родові» терміни, що належать до галузі авіації. Як правило, це перські за походженням слова, але певне місце займає й запозичена лексика: forudgāh – аеропорт; havāpeymā – літак; motor – двигун (з французької).

2. Загальнотехнічні терміни. Тут присутня власна перська лексика, кальки, запозичення (як повні, так і неповні); часто паралельно вживаються як свої, так і запозичені терміни. Власна лексика: supāp (dariče, šir) – клапан; šiyār – канавка; bāzrasi – інспекція; кальки: mahfaze-ye ehterāq – камера згоряння (з англ. combustion chamber); jabe-ye dande – коробка приводів (англ. gear box). Запозичення: ženerātor – генератор (з фр. générateur); kompresor – компресор (з англ. compressor).

3. Авіаційні технічні терміни, що позначають елементи конструкції повітряного судна, його функціонування, роботу систем повітряного судна, його обслуговування. Тут також чітко простежуються кальки та запозичення, часто паралельно можуть використовуватись як свої, так і запозичені терміни. Власна лексика: dahāne-ye hedāyatkonande-ye havā – вхідний направляючий апарат. Запозичення: estārt-e motor – запуск (двигуна) (з англ. start + фр. moteur). Кальки: kompresor-e fešār-e zaif – компресор низького тиску (англ. low pressure compressor). Частіше, ніж у загальнотехнічній термінології, паралельно використовується запозичений перський термін: ertefā’sanj // āltimeter – висотомір (у другому випадку – запозичення з англ. altimeter).

4. Терміни, пов’язані з устаткуванням та експлуатацією аеропортів, керуванням повітряним рухом, технікою пілотування та літаководіння, штурманським забезпеченням, структурою та діяльністю авіації, а також терміни з авіаційній безпеки та безпеки польотів. Тут вживається суто перська лексика, кальки та запозичення (як повні, так і неповні), часто паралельно використовуються як власні, так і запозичені терміни. Прикладами паралельного вживання запозиченого та власного терміна є: estāl // vāmāndegi – звалювання (перший –  з англійської stall), неповного лексичного запозичення – simulātor-e parvāzi ‘льотний тренажер’ (англ. flight simulator), калькування – qesmat-e mohandesi va tamirāt ‘інженерно-технічна служба’ (відділ) (англ. engineering and maintenance division), власної лексики – āšyāne ‘ангар’ (первісне – пташине гніздо).

5. Аеродинаміка. Тут майже всі терміни потребують пояснень. З наведених нижче прикладів можна простежити вживання кальок та запозичень; часто паралельно вживаються як власні, так і запозичені терміни: lift // xizeš // niru-ye barā – підйомна сила (у першому випадку – калька з англ. lift, другий термін буквально означає стрибок, третій – підйомна сила).

6. Метеорологія. Назви метеорологічних явищ, стану неба, напрямку вітру та ін. мають перське походження, оскільки термінологія, що позначає кліматичні явища, сформувалася в перській мові задовго до появи авіації: meh – туман; bārān – дощ; ārām – штиль. За незначним винятком, запозиченими та калькованими є терміни метеорологічної картографії, де часто має місце паралельне вживання запозиченого та перського терміна: izobār – ізобара; fešār-e ātmosferi – ‘атмосферний тиск’. Терміни для позначення різних типів хмар у перській мові запозичені з англійської, де вони у свою чергу мають латинське походження. Попри те, що Академія перської мови та літератури запропонувала для назв хмар перські еквіваленти, досі вони на практиці майже не вживаються: kumulunimbus // kume-i bārā – ‘купчасто-дощові хмари’ (англ. cumulonimbus).

7. Військові авіаційні терміни складають найбільший лексичний пласт у порівнянні з іншими галузями авіації: havāpeymā-ye šekāri // havāpeymā-ye jangande – ‘винищувач’; parvāz dar arāyeš-e parvāzi // parvāz dar farmeyšen (англ. formation flight) – ‘груповий політ’. Тут, поруч із кальками та запозиченими словами, значне місце посідають перські за походженням терміни, створені трьома Академіями перської мови.

Четвертий розділ “Характеристика основних засобів термінотворення в авіаційній термінології СПМ” – аналізує такі шляхи термінотворення.

Термінологізаціяперетворення побутового слова на термін. У СПМ виступає одним із важливих шляхів формування термінології, а його головними засобами є метафора та метонімія. Чимало лексичних одиниць набувають нових термінологічних значень на основі суміжності понять та схожості функцій. Так, терміни qalt ‘крен’; āsmāne ‘ліхтар кабіни’ виникли на основі перенесення метафоричного значення, пор.: прямі значення цих слів ‘качання, перекочування’; ‘стеля, балдахін’. Термінологічні значення можуть виникати як результат перенесення назв істот на неживі речі: malax ‘повітряний гвинт’, parvāne ‘пропелер’ (пор.: прямі значення цих слів ‘сарана’; ‘метелик’). Іноді термінологізація відбувається за зовнішньою подібністю форми речі з якимось об’єктом: dom-e hašti ‘перекинуте V–подібне хвостове оперення’ – букв.: ‘вісімкоподібний хвіст’ (на основі зовнішньої подібності хвостового оперення з формою арабської цифри «۸» – 8).

Термінологічна деривація. Виявлено п’ять засобів створення термінів на основі словотворчих ресурсів перської мови: (1) афіксальне словотворення: pišbāl (крило типу ‘качка’); bālče ‘закрилок’; (2) напівафіксація: radarpuš ‘обтічник антени РЛС’; ābnešin ‘гідролітак’; (3) словоскладання: parvāznāme ‘збірник аеронавігаційної інформації’; golbād ‘компасна роза’; (4) транспозиція: nešast ‘посадка’; barxāst ‘взліт’; (5) лексикалізація словосполучень та речень: ostād xalabān ‘пілот-інструктор’. Терміни, утворені даними способами, характеризуються прозорою семантикою та впорядкованістю морфологічного та граматичного складу, оскільки вони утворюються на основі перських слів, позбавлені багатозначності та складаються з добре пізнаваних елементів.

Термінологічні сполучення – термінотворення, коли за основу береться сутність об’єкта чи поняття. Такі авіаційні терміни в СПМ структурно становлять словосполучення, які можна називати описовими: tir-e hāmel: буквально ‘несуча балка’ (англ. spar – рос. лонжерон); sorat-e mānegozar-e barxāst: букв.: ‘швидкість проходження перешкод під час зльоту’ (англ. normal (all engines) screen speed – рос. скорость начала уборки механизации при всех работающих двигателях) тощо. Питома вага термінологічних сполучень в авіаційній терміносистемі СПМ дуже велика.

 Калькування – основний спосіб поповнення авіаційної термінології СПМ. Поряд із цілими запозиченими словами, коли запозичується передусім звукова сторона слова, існують слова та вирази, коли іншомовний зразок перекладається засобами власної мови поморфемно. У перській авіаційній термінології нами зафіксовано п’ять типів кальок:

1.Термінологічні сполучення, які включають кальки-фразеологізми на кшталт parvāz-e kur ‘сліпий політ’. Вони позбавлені метафоричності, образності, експресивності, мають у СПМ ясне мотивування назви: ertefā’-e tasmim – англ. decision height – укр. висота прийняття рішення.

2.Складені терміни, кальковані з іноземних слів-термінів: sorat-e havāyi – англ. airspeed – укр. повітряна швидкість.

3. Слова-терміни, кальковані з іноземних складених термінів, виходячи із словотворчих особливостей мови-реципієнта (перської) та мови-донора: parvāznegār – англ. flight data recorder (FDR) – укр. самопис польотних даних.

4. Семантична калька – нове значення, що виникає в перському слові (як і в лексичному запозиченні, що раніше увійшло до перської мови) під впливом семантики прототипу: taqarrob (з араб.: ‘приближення’) – англ. approach – укр. заходження (на посадку).

5. Словотворчі кальки та напівкальки являють собою передачу внутрішньої форми іншомовного прототипу словотворчими засобами СПМ: passuz – англ. afterburner – укр. форсажна камера; tamas-o-barxāst – англ. touch-and-go – укр. конвеєр.

Із 648 авіаційних термінів, затверджених Академією перської мови та літератури, 377 термінів є кальками. Із них переважну більшість становлять терміносполучення (249), далі – словотворчі кальки (54), потім – семантичні (34), за ними – складені терміни, кальковані від іншомовних слів-термінів (27), і насамкінець – слова-терміни, кальковані від іншомовних складених термінів (13).

Ідентифікація в текстах калькованих термінів є складною, оскільки зовні кальки є ідентичними власній лексиці. У перській фаховій літературі за калькованими термінами часто йдуть іншомовні вкраплення зі збереженням написання мовою-джерелом або запозичення. В таких випадках ідентифікація кальок не становить проблеми: In amal be manzur-e jologiri az vāmāndegi-ye (estāl-e) motor mibāšad. ‘Ця дія виконується з метою попередження помпажу двигуна’. (у дужках подано запозичення з англ. stall).

Фразеологічні кальки, утворені шляхом метафоричного перенесення, так само легко ідентифікуються: zāviyye-ye hamle ‘кут атаки’ (англ. angle of attack). Переважна більшість кальок перських авіаційних термінів утворена від англійських слів/словосполучень, решта – від французьких термінів: gām-e malax (букв.: крок повітряного гвинта) від фр. pas dhélice  (з тим самим значенням), пор. з англ. propeller pitch (букв.: ‘тангаж повітряного гвинта’).

Іншомовні вкраплення та європейські запозичення в авіаційній термінології СПМ. Дослідження обмежується вивченням запозичень з європейських мов, які в перській авіаційній термінології складають головний ресурс розвитку термінологічного фонду. При цьому дисертант розрізняє запозичення та іншомовні вкраплення: слово з мови А може вживатись у мові Б або без змін (точно таким, яким воно функціонує в мові А), або з частковою модифікацією, тобто пристосованим до фонетичної та граматичної будови мови Б. У першому випадку має місце іншомовне вкраплення, у другому – запозичення.

Іншомовні вкраплення. У перських авіаційних текстах іншомовні вкраплення, як правило, використовуються для: 1) пояснення та конкретизації перських термінів, розширення їхніх словникових значень; 2) позначення неіснуючого в перській мові поняття чи терміна. Враховуючи те, що майже вся міжнародна та експлуатаційна документація написані англійською мовою, використання вкраплень допомагає швидше «прив’язати» перський термін до потрібного місця чи розділу в цій документації. Іншомовне вкраплення стоїть, як правило, в дужках одразу після перського терміна. Іноді дужки можуть не ставитись: Dāmane-ye fa’āliyathā: anjām-e eslāhāt (Modification) va āzmāyešhā-ye qeyr-e moxarreb (N.D.T.)Сфера діяльності: виконання модифікацій та перевірок методом неруйнівного контролю’. Іншомовні вкраплення можуть використовуватися й автономно.

Запозичені слова. На відміну від іншомовних вкраплень слово (термін) європейського походження (а) передається графічними чи фонетичними засобами перської мови; (б) вживається згідно її граматичних норм. У запозичених термінах переважають англо-американізми. Особливо це стосується тієї частини лексики терміносистеми, що має вузьку авіаційну спрямованість: felap, felāp – два варіанта написання (flap – ‘закрилок’); terāfik (англ. traffic – ‘борт’ при інформації про повітряний рух).

Крім англійської, запозичення з інших мов (головним чином із французької) зустрічаються, в основному, у складі загальнотехнічної термінології, що становить складову частину авіаційної.: motormoteur (двигун), ženeratorgénérateur (генератор). Запозиченнями з латини є: esteratokumulus stratocumulus ‘шарувато-купчасті хмари’; āltosterātusaltostratus ‘високошаруваті хмари’, з російської: zapas – ‘запасний’ (рос. ‘запасной’), tormoz – ‘гальмо’ (рос. ‘тормоз’).

Освоєння запозичених термінів відбувається в 2 етапи: адаптація й асиміляція. Адаптація (пристосування слів до норм мови-реципієнта) буває фонетичною та граматичною. Асиміляція – процес поступового згладжування відмінностей запозиченого і власного слів, «натуралізації» запозиченого слова у СПМ. Носії починають сприймати лексичну одиницю не як запозичене слово, а як компонент власної мови. Європейські запозичення беруть участь у творенні: (1) похідних слів з афіксами іранського походження: havāpeymā-ye domotore (англ. twin-engined aircraft ‘двомоторний літак’); (2) слів, складених із власних та європейських компонентів: tir-e arzi-ye eskeletbandi (англ. frame transverse beam ‘поперечна балка шпангоута’); (3) сталих дієслівних сполучень, які називають складними: kontrol kardan/namudan (англ. to control – ‘керувати’); (4) спільному використанні термінів, запозичених з різних мов-джерел, у стійких словосполученнях-термінах, що є важливим критерієм «натуралізації» запозиченого слова: estart-e motor (англ. start + фр. moteur ‘запуск двигуна’); tayr-e zapas (англ. tire + рос. запасной ‘запасне колесо’).

Абревіатури мають у мові певний «прототип» – складну одиницю, що зазнає редукції: nehājā (від niru-ye havā-ye jomhuri-ye eslami – ‘військово-повітряні сили Ісламської Республіки’. Загалом, акронімія у СПМ не поширена.

ВИСНОВКИ

Висновки дослідження подаються наприкінці кожного розділу та в заключній частині дисертації. В інтегрованому вигляді їх можна звести до таких:

1. Авіаційній термінології СПМ властиві шість засобів термінотворення: (1) термінологізація; (2) термінологічна деривація; (3) термінологічні з’єднання; (4) калькування; (5) запозичення з європейських мов; (6) абревіація.

2. З точки зору семантики лексичних одиниць авіаційні терміни СПМ можна розподілити на 7 основних лексичних груп: (1) загальні “родові” терміни; (2) загальнотехнічні терміни; (3) авіаційні технічні терміни; (4) терміни, пов’язані з устаткуванням та експлуатацією аеропортів, керуванням повітряним рухом, технікою пілотування та літаководіння, штурманським забезпеченням, структурою та діяльністю авіації (авіакомпаній, міжнародних авіаційних організацій, питання сертифікації та ін.), а також терміни з авіаційній безпеки та безпеки польотів; (5) терміни з аеродинаміки; (6) терміни з авіаційної метеорології; (7) військові авіаційні терміни.

3. Домінуючий засіб галузевого термінотворення обумовлений морфологічними та словотворчими особливостями СПМ, екстралінгвістичними чинниками (культурно-соціальне середовище), природою та особливостями розвитку тієї галузі, де відбувається термінотворення. Калькування є головним засобом поповнення авіаційної термінології СПМ за рахунок власних мовних ресурсів.

Існує 5 типів кальок: термінологічні сполучення, словотворчі кальки, семантичні кальки, складові терміни, кальковані від іншомовних слів-термінів, слова-терміни кальковані від іншомовних складних термінів. Термінологічні сполучення складають більшість кальок. Значна частина кальок перських авіаційних термінів створена від англійських слів/словосполучень, менша – від французьких.

4. Авіаційні терміни, запозичені перською мовою з сучасних європейських мов, як правило, англійського походження. Вони зазнають граматичної та фонетичної адаптації. Важливим критерієм асиміляції термінів, запозичених із різних мов, є одночасне їх вживання у сталих словосполученнях-термінах. Можливе паралельне існування «власного» та запозиченого терміна.

5. Із 14 галузевих словників перської мови, виданих в СРСР, Росії та Україні, тільки один словник безпосередньо присвячений авіаційній тематиці. Авіаційний словник перської мови має містити у собі англійську частину незалежно від того, яка мова (російська чи українська) є базовою при укладанні словника.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

1. Романченко А. А. Авиационная терминология современного персидского языка / А. А. Романченко // Сходознавство. –  2005. – № 31–32.– С. 55-67.

2. Романченко А. А. Иноязычные заимствования в авиационной терминологии современного персидского языка / А. А. Романченко // Сходознавство. – 2006. – № 35–36. – С. 158–171.

3. Романченко А. А. Калькирование как один из способов пополнения авиационной терминологии современного персидского языка / А. А. Романченко // Східний Світ. – 2008. – № 1. – С. 161–169.

4. Романченко А. А. Специальные терминологические словари персидского языка / А. А. Романченко // Сходознавство. – 2007. – № 38. – С. 126–133.

5. Романченко А. А. Терминосистема современного персидского языка: авиационная лексика / А. А. Романченко // Сходознавство. – 2006. – № 33–34. – С. 157165.

6. Русско-англо-украинско-персидский авиационный словарь [составит. Романченко А. А.]. – К.: Освіта України, 2009. – 222 с.

АНОТАЦІЯ

Романченко А.А. Авіаційна термінологія сучасної перської мови (характеристика, класифікація, створення та засоби поповнення). – Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.13 – мови народів Азії, Африки, аборигенних народів Америки та Австралії. – Інститут сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України. – Київ, 2010. 

Активний розвиток авіаційної промисловості в Ірані, підготовка власних кадрів, створення фахової літератури мовою фарсі сприяли формуванню національної авіаційної термінології. Однак у вживанні авіаційних термінів спостерігається чималий різнобій, що гальмує процес формування відповідної галузевої терміносистеми.

Авіаційній термінології сучасної перської мови властиві наступні типи термінотворення: (1) термінологізація – використання в якості терміна готового слова власної мови; (2) термінологічна деривація утворення термінів на основі словотворчих ресурсів рідної мови; (3) термінологічні з’єднання; (4) калькування – головний засіб термінотворення в сучасній перській мові; (5) запозичення з європейських мов; (6) абревіація. Калькування є головним засобом поповнення авіаційної термінології СПМ за рахунок власних мовних ресурсів. Існує 5 типів кальок: термінологічні сполучення; словотворчі кальки; семантичні кальки; складові терміни, кальковані від іншомовних слів-термінів; слова-терміни, кальковані від іншомовних складових термінів. Термінологічні сполучення складають переважаючу більшість від загальної кількості кальок. Більшість кальок перських авіаційних термінів створено від англійських слів/словосполучень. Запозичені авіаційні терміни зазнають граматичної та фонетичної адаптації та асиміляції.

Авіаційний словник перської мови має містити англійську частину, незалежно від того, яка мова (російська чи українська) є базовою при укладанні словника.

Ключові слова: перська мова, авіаційна термінологія, термін, термінотворення, терміносистема, калькування, запозичення.

АННОТАЦИЯ

Романченко А.А. Авиационная терминология современного персидского языка (характеристика, классификация, образование и способы пополнения). – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.13 – языки народов Азии, Африки, аборигенных народов Америки и Австралии. – Институт востоковедения им. А.Е. Крымского НАН Украины. – Киев, 2010.

Активное развитие авиационной промышленности в Иране, подготовка собственных кадров, создание специальной литературы на языке фарси явились причиной формирования национальной авиационной терминологии. Однако в использовании авиационных терминов наблюдается большой разнобой, что тормозит процесс формирования соответствующей отраслевой терминосистемы.

Основной способ терминообразования в той или иной отрасли определяется морфологическими и словообразовательными особенностями языка, экстралингвистическими факторами (культурно-социальное окружение), природой и особенностями той отрасли, в которой происходит терминообразование. Процесс терминообразования поддаётся сознательному и направленному регулированию.

Для авиационной терминологии современного персидского языка характерны следующие типы терминообразования: (1) терминологизация – использование в роли термина готового слова своего языка; (2) терминологичекая деривация – образование терминов на основе словообразовательных ресурсов родного языка; (3) терминологические соединения; (4) калькирование – основной способ терминообразования в современном персидском языке; (5) заимствования из европейских языков; (6) аббревиация. Калькирование является главным способом пополнения авиационной терминологии СПЯ за счёт собственных языковых ресурсов. Имеется 5 типов калек: терминологические соединения; словообразовательные кальки; семантические кальки; составные термины, калькированные от иноязычных слов-терминов; слова-термины, калькированные от иноязычных составных терминов. В количественном отношении терминологические соединения составляют подавляющее большинство от общего числа калек. Авиационные термины, заимствованные персидским языком из современных европейских языков, как правило, английского происхождения. Заимствованные авиационные термины подвергаются грамматической и фонетической адаптации и ассимиляции. Важным критерием ассимиляции заимствованных терминов является одновременное использование лексики, заимствованной из разных языков, в устойчивых словосочетаниях-терминах. Возможно параллельное существование «своего» и заимствованного термина. В авиационный словарь персидского языка целесообразно включать английскую часть независимо от того, какой язык (русский или украинский) является базовым при составлении словаря.

Ключевые слова: персидский язык, авиационная терминология, термин, терминообразование, терминосистема, калькирование, заимствование.

SUMMARY

Romanchenko A.A. Aviation Terminology of Modern Persian Language (Characteristics, Classification, Formation and Means of Refill). – Manuscript.

A thesis submitted for the Candidate of Philology degree on specialty 10.02.13 – Asian, African, Native American and Australian aboriginal languages. – A. Yu. Krymsky Institute of Oriental Studies of the NAS of Ukraine. – Kyiv, 2010.

The active development of the independent aviation industry in Iran, training of its own aviation specialists, creation of special literature in Farsi stimulated the formation of national aviation terminology. But the lack of coordination in the use of aviation terms slows down the process of natural formation of terminology system in the branch.

The main mean of term formation in any branch is defined by morphological and word formation peculiarities of the language, extralinguistic factors (cultural and social environment) as well as by nature and peculiarities of the branch where the term formation occurs. The procedure of term formation is subject to conscious and purposeful adjustment.

The following types of term formation are relevant to the aviation terminology of Modern Persian: (1) terminologisation – the use of the ready-made word of the own language as a term; (2) terminological derivation – term formation based on the word-building resources of the native language; (3) terminological units; (4) loan-translation (calques) – the main mean of term formation in the Modern Persian; (5) borrowings from European languages; (6) abbreviation. Loan-translation (calques) is the dominant mean of MP aviation terminology increase at the expense of its own language resources. There are 5 types of calques: terminological units; word-building calques; semantic calques; compound terms calqued from foreign word-terms; word-terms calqued from foreign compound terms. In a quantitative sense terminological units make up the overwhelming majority from the general quantity of calques. Aviation terms borrowed by Persian from the contemporary European languages are mostly of English origin. Borrowed aviation terms are subject to grammatical and phonetic adaptation and assimilation. The important criterion of the borrowed terms assimilation is the simultaneous use of terms borrowed from different languages in the set terminological word combinations. The simultaneous co-existence of “native” and borrowed terms is also possible. English part should be included in the Aviation Dictionary of Persian irrespective of which language (Russian or Ukrainian) is the basic one during dictionary compilation.

Key words: Persian language, aviation terminology, term, term formation, terminological system, loan-translation (calques), borrowing.

19


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

19908. Определение мощности полевой эквивалентной дозы 86.04 KB
  Лабораторная работа № 2. Определение мощности полевой эквивалентной дозы. Цель работы: изучить характеристики дозиметрического прибора €œРКСБ104€ и научиться с его помощью измерять мощность эквивалентной дозы. 1.Теоретическая часть При прохождении ионизир
19909. Особенности финансов предприятий различных организационно-правовых форм и отраслей экономики 259.5 KB
  Хозяйственные товарищества и общества – родовое понятие, обозначающее несколько самостоятельных видов коммерческих юридических лиц. Общее для них – имущество создается за счет вкладов учредителей в форме складочного капитала, разделенного на доли.
19910. Физическая природа и источники радиационной опасности для человека, объектов и природной среды 81.5 KB
  PAGE 7 Тема 1 Физическая природа и источники радиационной опасности для человека объектов и природной среды Вопросы: 1. Общие сведения. 2. Изотопы и радионуклиды. Радиоактивность. 3. Виды радиоактивных излучений. 4. Единицы активности радионуклидо...
19911. Дозиметрические величины и единицы их измерения 83 KB
  Тема 2. Дозиметрические величины и единицы их измерения Вопросы: 1.Основные характеристики ионизирующих излучений 2.Экспозиционная доза. 3.Поглощенная доза. 4.Эквивалентная доза. 5.Эффективная коллективная и полная доза 6.Детектирова...
19912. Естественные источники радиации 59.5 KB
  PAGE 6 Тема 4. Естественные источники радиации Вопросы: 1.Космические лучи 2.Земная радиация 3.Внутреннее облучение 4.Радон 5.Другие источники радиации Вступление Основную часть облучения население земного шара получает от естественн
19913. Искусственные источники радиации 63 KB
  Тема 5. Искусственные источники радиации Вопросы: 1.Источники использующиеся в медицине 2.Ядерные взрывы 3.Атомная энергетика 4.Прфессиональное облучение 5.Другие источники облучения Вступление За последние полвека человек созда...
19914. Биологическое действие ионизирующих излучений 372 KB
  PAGE 21 Тема 6. Биологическое действие ионизирующих излучений Вопросы: 1.Этапы действия ионизирующих излучений. Механизм биологического действия и.и. 2.Действие доз радиации 3.Радионуклиды и растительный мир 4.Влияние радионуклидов на животн...
19915. ПРИНЦИПЫ И КРИТЕРИИ РАДИАЦИОННОЙ БЕЗОПАСНОСТИ (Радиационная гигиена) 291.5 KB
  Тема 7. ПРИНЦИПЫ И КРИТЕРИИ РАДИАЦИОННОЙ БЕЗОПАСНОСТИ Радиационная гигиена Вопросы: 1.Нормы радиационной безопасности НРБ2000. 2.Республиканские допустимые уровни содержания р.н. в продуктах питания. 3.Способы защиты человека от радиаци
19916. Авария на Чернобыльской АЭС и ее последствия для Республики Беларусь 84.5 KB
  Тема 8. Авария на Чернобыльской АЭС и ее последствия для Республики Беларусь Вопросы: 1.Принцип работы ядерного реактора 2.Авария на ЧАЭС и ее причины. 3.Последствия аварии на ЧАЭС для Республики Беларусь 8.1. Принцип работы ядерного реа