65390

РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ НАСЛІДКІВ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА

Автореферат

Экология и защита окружающей среды

Регулювання екологічних аспектів діяльності підприємства Показники екологічності як результат управління екологічними аспектами діяльності підприємства Показники екологічності системи адміністра тивного управління підприємства...

Украинкский

2014-07-29

235 KB

2 чел.

PAGE  1


Рис.1. Концепція регулювання екологічних наслідків діяльності підприємства

НАВКОЛИШНЄ ПРИРОДНЕ

СЕРЕДОВИЩЕ

Показники стану навколишнього середовища

атуральний збиток

Еколого-економічний збиток

ПІДПРИЄМСТВО

Регулювання екологічних аспектів діяльності підприємства

Показники екологічності як результат управління екологічними аспектами діяльності підприємства

Показники екологічності системи адміністра-

тивного управління підприємства  

Показники екологічності виробничої системи підприємства

Інтегральний показник ефективності виробництва з урахуванням екологічної складової:

EMBED Equation.3,

де Q – обсяг виготовленої

           продукції, грн.;

    Т –  витрати праці, грн.;

    М – витрати матеріалів, грн.;

    Ф – амортизація основних вироб-

           ничих засобів, грн.;

    ΔЕд Ев – сума додаткових

           екологічних витрат і вигод,

           грн.

Еколого-економічна ефективність виробництва

Внутрішній збиток

Екстерналь-ний збиток

Зовнішній

збиток

Показники екологічності (екологічної результативності) діяльності підприємства

Показники екологічності системи адміністративного управління підприємства (ПЕУ)

  •  екологічна політика і виконання завдань екологізації підприємства;
  •  оцінка відповідності нормативно-правовим вимогам;
  •  налагодження взаємовідносин із зацікавленими сторонами;
  •  функціонування системи екологічного управління (проведення екомоніторингу, екоаудиту, ОВНС екострахування; екоекспертизи);
  •  забезпечення та використання ресурсів;
  •  організаці збуту;
  •  регулювання витрат на екологічне управління;
  •  організація робіт у сфері екологізації персоналу;

  •  оцінка взаємозв’язку екологічних характеристик з фінансово-економічними показниками діяльності підприємства.

ПЕУ для оцінки співвідношення економічної та екологічної результативності:

– екологічні поточні і капітальні витрати;

– економія за рахунок скорочення обсягу використовуваних ресурсів, запобігання забруднення та рециклінга відходів;

– додатковий дохід від продажу нової чи супутньої продукції, виготовленої з урахуванням екологічних вимог;

– економія коштів за рахунок використання пільгових кредитів;

– частка повернених екологічних витрат (екологічні платежі в собівартості);

– частка неповернених екологічних витрат (частка екологічних платежів, виплачених з прибутку).

оцінка:

  •  використання сировини, матеріалів;
  •  використання енергоносіїв;
  •  екологічності продукції;
  •  стану матеріальних об’єктів і обладнання;
  •  утворення та утилізації відходів;
  •  утворення викидів і скидів, інших забруднень;
  •  постачання і збуту.

загальні ПЕВ (для стандартизації екозвітності підприємств):

– показник рівня забруднення повітряного басейну стаціонарними джерелами;

– показник рівня забруднення повітряного басейну  пересувними засобами;

– показник рівня забруднення водних об’єктів;

– показник використання водних ресурсів;

– показник використання земельних ресурсів;

– показник утворення відходів;

– показник рівня захворюваності робітників підприємства.

деталізовані ПЕВ:

– показники використання матеріальних ресурсів у розрізі видів;

– показники утворення та утилізації відходів у розрізі видів;

– показники енергоспоживання;

– показники використання води і стічних вод у розрізі видів;

– показники використання повітря.

Рис.2. Показники екологічності підприємства

Сфери застосування показників екологічності у відповідності до стандартів ISO 14000

Показники екологічності виробничої системи (ПЕВ)

Запропоновані показники

EMBED MSGraph.Chart.8 \s

Рис. 3. Формування та розрахунок зведеного критерію екологічності виробничих процесів машинобудівного підприємства

EMBED Equation.3 

EMBED Equation.3

при  n = 6, EMBED Equation.3.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Руднєва Олена Юріївна

УДК 658:502.35

РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ НАСЛІДКІВ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА

Спеціальність 08.00.04 – Економіка та управління підприємствами (підприємства металургійного комплексу та машинобудування)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

                                                                                

Донецьк – 2010

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у ДВНЗ “Донецький національний технічний університет” Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк).

Науковий керівник –

доктор економічних наук, професор

Хобта Валентина Михайлівна,

ДВНЗ “Донецький національний технічний університет”

Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк),

завідувач кафедри економіки підприємства.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, доцент

Родіонов Олександр Володимирович,

Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України

(м. Луганськ), професор кафедри господарського права;

кандидат економічних наук, доцент

Половян Олексій Володимирович,

Інститут економіки промисловості Національної академії наук України (м. Донецьк), докторант, старший науковий співробітник відділу фінансово-економічних проблем використання виробничого потенціалу.

Захист відбудеться “13” січня 2011 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.052.07 у ДВНЗ “Донецький національний технічний університет” за адресою: 83001, м. Донецьк, вул. Артема, 96.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДВНЗ “Донецький національний технічний університет”  за адресою: 83001, м. Донецьк, вул. Артема, 58.

Автореферат розісланий “11” грудня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради                                                   Н.В. Оленцевич

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Діяльність промислового підприємства передбачає тісну взаємодію з навколишнім природним середовищем, яке з одного боку, є ресурсною базою виробника, а з іншого –  поглиначем забруднень, що виникають в результаті перетворення вхідних потоків в кінцевий продукт. Зростання економічної активності підприємств призводить до погіршення якості довкілля, але поряд з цим надає можливість накопичувати доходи для вирішення екологічних проблем, які сьогодні в України набувають критичної межі. За оцінками експертів, щорічні втрати країни від нераціонального природокористування і забруднення навколишнього середовища становлять від 15 до 20% її національного доходу, і нарощування обсягів виробництва при існуючих підходах до використання природних ресурсів веде до екологічної катастрофи. Забезпечення економічного зростання при одночасному зменшенні деструктивного впливу виробничої діяльності на довкілля обумовлює необхідність суттєвих перетворень в системі управління підприємствами, які б супроводжувалися підвищенням уваги до екологічних аспектів, вивченням можливостей переорієнтації виробництва на енергозберігаючі і ресурсозаощаджувальні технології. Для підприємств машинобудівної галузі ці проблеми набувають особливого значення на загальному фоні зношеності основних виробничих фондів, недосконалості технологій та недостатності коштів на їх оновлення. З огляду на це, актуалізуються питання розвитку теоретичних положень і розробки практичних рекомендацій з регулювання екологічних наслідків діяльності промислових підприємств, які б, з одного боку, забезпечили можливість зменшення конфліктності їх взаємодії з навколишнім природним середовищем, а з іншого – сприяли покращенню фінансово-економічних результатів.

Значний внесок у розв’язання завдань збереження природних ресурсів і розвиток інструментів регулювання екологічних аспектів на макрорівні зробили такі вчені, як Акофф   Р., Амоша  О.,  Андрєєва Н., Балацький О., Веклич О., Гірусов Е., Данилишин  Б., Дейлі  Г., Дементьєв В., Мартякова О., Медоуз Д., Мельник Л., Недін І., Олдак П., Половян О., Реймерс Н., Ріхтер К., Синякевич І., Туниця Ю., Харичков С. Дослідженню і опрацюванню  проблем екологізації діяльності підприємств присвячені роботи Александрова І., Галушкіної Т., Деречинського Ю., Ілляшенка С., Крупіної Н.,  Попової О., Прокопенко О., Родіонова О., Садекова А.,  Садченко О., Саталкіна Ю.,  Смоленського І., Хобти В., Шевчука В. та інших вчених.

Високо оцінюючи внесок науковців у розвиток окремих аспектів екологічного управління, слід зазначити, що досі залишається відкритим ряд питань з організаційно-економічного регулювання впливу виробництва на довкілля. Потребують уточнення та подальшого розвитку теоретичні і практичні аспекти формування інструментарію для ефективного управління екологічними наслідками діяльності промислових підприємств.

Актуальність і значимість еколого-економічних проблем для України, що обумовлюють необхідність подальших досліджень у даній сфері, визначили вибір теми дисертаційного дослідження, його мету і завдання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано на кафедрі економіки підприємства ДВНЗ “Донецький національний технічний університет” Міністерства освіти і науки України відповідно до планів науково-дослідних робіт за темами: Д 10-07 “Теоретичні засади підвищення потенціалу суб’єктів господарювання в умовах інноваційної моделі розвитку економіки” (номер державної реєстрації 0107U001411, 2007-2009 рр.), в рамках якої автором сформовано інструменти стратегічного планування екологічної спрямованості розвитку господарських процесів; Д 7-09 “Інституціональні основи формування ефективної держави в умовах трансформації економіки” (номер державної реєстрації 0108U010987, 2009-2011 рр.), у ході виконання якої автором обґрунтовано принципи формування ефективного організаційно-економічного механізму екологічного управління на макрорівні та структуровано його складові.   

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розвиток теоретичних положень і обґрунтування науково-прикладних рекомендацій щодо організаційно-економічного регулювання екологічних наслідків діяльності промислових підприємств з урахуванням специфіки їх виробничо-господарської діяльності.

Для досягнення мети в дисертації поставлено і вирішено наступні завдання:

уточнено сутність та принципи побудови ефективного організаційно-економічного механізму екологічного управління;  

досліджено особливості екологізації виробничо-господарської діяльності промислових підприємств в економіці України під впливом факторів зовнішнього середовища;

запропоновано напрямок розвитку концепції регулювання екологічних наслідків діяльності промислових підприємств;

проаналізовано екологічні та економічні проблеми і результати функціонування підприємств промисловості Донецького регіону;

систематизовано наукові підходи до оцінки і зниження екодеструктивної дії екологічних аспектів виробництва;

удосконалено підхід до оцінки екологічної результативності діяльності промислових підприємств;

розроблено збалансовану систему еколого-економічних показників для оцінки наслідків виробничої діяльності машинобудівних підприємств з урахуванням специфіки технологічних процесів;

обґрунтовано рекомендації з організаційного забезпечення процесу регулювання екодеструктивних наслідків підприємств машинобудування;

сформовано пропозиції щодо використання показників екологічності в дослідженні життєвого циклу продукції.

Об’єктом дослідження є процеси регулювання екодеструктивних наслідків діяльності промислових підприємств в умовах екологічної трансформації зовнішнього середовища.

Предметом дослідження є науково-методичні аспекти обґрунтування і практичного використання інструментів організаційно-економічного регулювання екологічних наслідків діяльності машинобудівних підприємств.

Методи дослідження. Теоретичною та методичною основою дисертаційної роботи є базові концепції екологічної економіки, наукові праці і методичні розробки провідних українських і зарубіжних науковців з питань екологічного менеджменту і підвищення еколого-економічної результативності діяльності підприємств.  

Для вирішення поставлених задач були використані: методи статистичних групувань і порівняльного аналізу (у процесі дослідження показників стану навколишнього середовища); діалектичної логіки та системно-структурного аналізу (для уточнення сутності та складових механізму екологічного управління); процесний та системний підходи (при формуванні системи еколого-економічних показників та оцінці життєвого циклу продукції); економіко-математичне моделювання (для оптимізації програми заходів із підвищення екологічної чистоти виробництва); абстрактно-логічний (для узагальнення, побудови висновків та розробки рекомендацій).

Інформаційну базу дослідження склали нормативні та законодавчі акти України з питань регулювання природокористування та охорони навколишнього природного середовища, міжнародні стандарти з екологічного управління, офіційні дані Державного комітету статистики України Донецького обласного управління статистики, звітна документація підприємств машинобудівної галузі Донецької області, результати авторських досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у поглиблені теоретичних положень, розвитку наукових підходів та обґрунтуванні практичних рекомендацій з питань регулювання екологічних наслідків діяльності промислових підприємств  для підвищення еколого-економічної результативності.

Основні наукові результати:

уперше:

запропоновано науково-методичний підхід до оцінки життєвого циклу продукції машинобудівного підприємства, який передбачає поєднання в системі розрахунку інтегрального показника характеристик екологічного рівня якості та економічних параметрів виробу, що надає можливість комплексної оцінки деструктивного впливу на навколишнє природне середовище з метою підвищення  екологічної чистоти продукції;   

удосконалено:

систему факторів зовнішнього середовища прямого та опосередкованого впливу через визначення їх мотивуючої дії на процеси екологізації виробничої діяльності підприємств, що дозволяє досягти оптимального поєднання в загальній стратегії розвитку економічних та екологічних цілей шляхом визначення та послаблення загроз з боку зовнішніх чинників і використання можливостей внутрішнього середовища підприємств;

науковий підхід до оцінки екологічної результативності поточної діяльності підприємств шляхом деталізації показників в системах адміністративного управління і виробництва для аналізу зв’язку між екологічними характеристиками та економічними результатами діяльності, що дозволяє виявляти напрямки зменшення негативних екологічних наслідків та здійснювати ранжування підприємств за ступенем їх впливу на довкілля;

методичний підхід до формування збалансованої системи показників, яка в агрегованому вигляді відображає інформацію щодо екологічних аспектів діяльності машинобудівних підприємств і забезпечує можливість узгодження стратегічних екологічних та економічних цілей, переведення їх на операційний рівень діяльності для обґрунтування і реалізації заходів з підвищення екологічності виробництва;

дістали подальшого розвитку:

визначення сутності і структури організаційно-економічного механізму екологічного управління шляхом поділу його інструментів на групи за характером впливу на підприємства-забруднювачі й уточнення критеріїв оптимізації його дії, що підвищує результативність виконання функцій з охорони навколишнього середовища;

концептуальні положення з регулювання екологічних наслідків функціонування підприємств на основі ідентифікації екологічних аспектів, визначення параметрів їх впливу і можливостей контролю та уточнення характеру зв’язку з фінансово-економічними результатами діяльності, що дозволяє оцінювати ефективність виробництва з урахуванням екологічної складової.

Практичне значення одержаних результатів. До результатів, які мають прикладний характер, належать науково-практичні рекомендації щодо оцінки екологічних аспектів виробничої діяльності промислових підприємств і формування на її основі програми заходів з підвищення екологічної чистоти виробництва, що сприяє виникненню позитивних  внутрішніх і зовнішніх по відношенню до підприємств еколого-економічних ефектів. Це надає можливість екологізувати їх економіку і підсилити конкурентні позиції.  

Результати дисертаційного дослідження використовуються в практичній діяльності ЗАТ “Горлівський машинобудівник” (довідка № 476 від 23.06.2010 р.), ВАТ “Новогорлівський  машинобудівний завод БУР” (довідка № 530 від 16.06.2010 р.), ТОВ “Український центр екології та теплоенергетики” (довідка № 11/10 від 01.06.2010 р.), що підтверджує прикладну значимість отриманих результатів і доцільність їх використання в господарській діяльності підприємств. Окремі наукові результати використовуються в навчальному процесі Автомобільно-дорожнього інституту ДВНЗ “Донецькій національний технічний університет” при викладанні дисципліни “Менеджмент” (довідка № 42-33/772 від 25.06.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій містяться наукові положення, виновки і рекомендації з регулювання екологічних наслідків діяльності промислового підприємства, отримані автором на підставі опрацювання і систематизації теоретичних і практичних розробок, статистичної інформації, нормативних і законодавчих документів. Особистий внесок здобувача у колективно опубліковані праці конкретизовано у переліку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційного дослідження обговорювалися та одержали схвалення на 10 науково-практичних конференціях:

на 8 міжнародних: “Творча спадщина В.І. Вернадського та проблеми формування сучасної екологічної свідомості” (м. Донецьк, 2007 р.), “Відомості наукової думки – 2007” (м. Перемишль, 2007 р.), “Стратегії розвитку України в глобальному середовищі” (м. Сімферополь, 2008 р.), “Розвиток наукових досліджень – 2008” (м. Полтава, 2008 р.), “Сучасні проблеми управління виробництвом” (м. Донецьк, 2008 р.), “Проблеми глобалізації та моделі стійкого розвитку економіки” (м. Луганськ, 2009 р.), “Економіка і маркетинг в умовах всесвітньої інтеграції: проблеми, досвід, передова думка” (м. Донецьк, 2010 р.), “Управління інноваційним процесом в Україні: проблеми, перспективи, ризики” (м. Львів, 2010 р.);

на  2  всеукраїнських:  “Сучасний стан  і проблеми інвестиційного  розвитку” (м. Донецьк, 2008 р.); “Донбас-2020: перспективи розвитку очима молодих вчених” (м. Донецьк, 2010 р.).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 18 наукових праць, серед  яких  1  колективна  монографія,  7  статей  у наукових фахових виданнях, 10  публікацій  у  матеріалах  конференцій.  Загальний  обсяг публікацій складає 5,8 д.а., з них 4,1 д.а. належать особисто автору.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури і додатків. Дисертація загальним обсягом 166 сторінки комп’ютерного тексту містить 28 таблиць (на 28 сторінках), 22 рисунки (на 22 сторінках), список використаних джерел із 223 найменувань (на 24 сторінках) та 3 додатків (на 4 сторінках).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі “Теоретичні основи регулювання екологічних наслідків діяльності промислових підприємств” уточнено сутність та принципи функціонування організаційно-економічного механізму екологічного управління; здійснено систематизацію факторів зовнішнього середовища підприємства прямого та опосередкованого впливу, які ініціюють процеси екологізації; визначено напрямок розвитку підходів щодо регулювання екологічних наслідків діяльності промислових підприємств.

Важливою задачею забезпечення ефективного функціонування підприємств в умовах критичного загострення екологічних проблем є зменшення деструктивного впливу їх виробничої діяльності на навколишнє природне середовище. Для України це завдання є досить актуальним внаслідок складної екологічної ситуації: як зазначають експерти, у промислово-насичених регіонах нашої країни техногенне навантаження на довкілля у 4-5 разів перевищує цей показник у  розвинутих країнах світу.

Вирішення зазначених проблем потребує формування ефективного організаційно-економічного механізму екологічного управління, здатного регулювати екологічні наслідки діяльності підприємств. З огляду на це, в роботі уточнено сутність і структуру організаційно-економічного механізму екологічного управління, який представлено у взаємозв’язку його складових: регуляторів (інструментів), способів і форм їх впливу, конкретних умов дії, нормативно-правового підґрунтя, системи суспільних та державних інститутів. Для забезпечення вмотивованості підприємств до екологічно обґрунтованої діяльності було визначено та систематизовано еколого-економічні інструменти за характером їх впливу (прямий директивний,  непрямий стимулюючий, непрямий мотивуючий вплив). Серед групи регуляторів непрямого стимулюючого впливу виокремлено позитивні та негативні стимули, на підставі чого уточнено критерій оптимізації їх дії. Це надало змогу виявити напрямки удосконалення організаційно-економічного механізму екологічного управління: формування ефективної системи екологічного оподаткування; удосконалення екологічного законодавства; розвиток механізму фінансування природоохоронної сфери; залучення додаткових джерел фінансування природоохоронних заходів; впровадження гнучких механізмів Кіотського протоколу; удосконалення інформаційної сфери та системи контролю.   

Дослідження можливостей екологізації промислового виробництва довело, що  внутрішня готовність підприємств розвивати систему еколого-економічного управління все більше ініціюється під тиском зовнішнього примусу, обставин, кон’юнктури ринку. З позиції розмежовування факторів зовнішнього оточення підприємства на макро- та мікросередовище, виявлено та систематизовано чинники прямого та опосередкованого впливу, що стимулюють процеси екологізації економіки підприємств, серед яких: прийняття концепції сталого розвитку країни; збільшення попиту на екологічно чисті товари; формування екологічної свідомості та культури покупців; розвиток екологічно безпечних та ресурсозберігаючих технологій,  вплив міжнародних факторів тощо. Виявлені чинники зовнішнього середовища у розрізі екологічної спрямованості мають бути враховані підприємствами при формуванні стратегії розвитку для оптимального поєднання економічних та екологічних цілей шляхом визначення й послаблення загроз і використання власних можливостей для забезпечення ефективного функціонування.

Дія зовнішніх факторів обумовлює перетворення у внутрішньому середовищі підприємств, спонукає до впровадження сучасних технологій і методів управління, вимагає здійснення оцінки і регулювання екологічних аспектів виробничої діяльності, оскільки будь-які зміни в довкіллі, позитивні чи негативні, повністю або частково, є результатом впливу екологічних аспектів його діяльності. В роботі виконано загальний аналіз причин та умов виникнення негативних екологічних наслідків виробничо-господарської діяльності підприємств, оцінено параметри їх впливу та можливості контролю, розглянуто сучасний підхід до ідентифікації  екологічних аспектів, сутність якого зводиться до включення відповідних екологічних характеристик у вимоги до виробничих та інших процесів підприємства, що охоплюють стадії постачання, функціонування та збуту.

Встановлення того факту, що управління екологічними аспектами, яке спрямоване на зменшення еколого-економічних збитків і реалізацію механізмів ресурсо- та енергозбереження, визначає екологічну результативність функціонування підприємства та в кінцевому підсумку впливає на його економічний результат, дозволило сформувати погляд на розвиток концепції регулювання екологічних наслідків діяльності промислового підприємства, що обґрунтовує доцільність впровадження сучасних технологій екологічного управління (рис. 1).

Концепція розглядає підприємство як відкриту систему, негативні наслідки господарської діяльності якої призводять до зміни якості довкілля.

Підприємство виступає одночасно і суб’єктом, і об’єктом забруднення внаслідок дії зовнішніх ефектів. Тобто на його економіку впливають показники стану навколишнього середовища, пов’язані з дією антропогенних і природних факторів, що обумовлюють виникнення екстернального збитку, а також результати негативного впливу власного забруднення довкілля (внутрішній економічний збиток), яке визначається екологічними аспектами діяльності. Доведено, що регулювати екологічні наслідки функціонування підприємства дозволяє налагоджений процес управління екологічними аспектами його діяльності, результати якої мають оцінюватись за допомогою показників екологічності системи адміністративного управління та виробничої системи з урахуванням характеристик стану навколишнього природного середовища.

В рамках запропонованої концепції модифікується підхід до визначення інтегрального показника ефективності виробництва. Внесок екологічної складової при цьому оцінюється розмірами додаткових екологічних витрат і вигод, які впливають на формування доходу і затрат підприємства та визначаються результатами управління екологічними аспектами.

У другому розділі “Аналіз та оцінка еколого-економічних результатів діяльності промислових підприємств” проаналізовано результати діяльності промислових підприємств; на підставі огляду науково-методичних розробок у сфері організаційно-економічного управління екологічними аспектами діяльності підприємства сформовано рекомендації щодо розвитку системи екологічної оцінки; визначено та систематизовано еколого-економічні показники в системі адміністративного управління та виробничій системі підприємства.

Проведений аналіз показників забруднення навколишнього середовища на прикладі Донецької області – провідного індустріального та найбільш екологічно напруженого регіону країни, довів, що зосередження лише на екологічному аспекті не дає вичерпної інформації, якщо розглядати його у відриві від економічних показників функціонування промисловості регіону. Так само, аналіз економічної ефективності господарської діяльності підприємств не може бути повним, якщо не враховувати її екологічні наслідки. Таким чином, виникає необхідність визначення набору еколого-економічних показників функціонування підприємств, серед яких можна виділити показники збиткоємності, енергоємності, ресурсоємності, що характеризують споживання ресурсів у виробництві та оцінюють найбільш вагомі екологічні проблеми. Розрахунок зазначених показників за видами промислової діяльності Донецького регіону дозволив встановити, що при значних екологічних проблемах в інших галузях, для машинобудівного комплексу вони знаходяться у сфері водокористування та споживання матеріальних ресурсів. Так, величина обсягу відведеної забрудненої води відносно обсягу реалізованої продукції машинобудівних підприємств у 2008 році в 1,4 рази перевищила значення цього показника, розрахованого для енергетики, у 3,5 рази – для промисловості будівельних матеріалів, майже у 7 разів – для хімічної та харчової галузі. За показником матеріалоємності – 0,68 грн. на гривню обсягу реалізації, машинобудування випередило електроенергетику (0,40 грн./грн.), вугільну (0,57 грн./грн.) та хімічну (0,66 грн./грн.) промисловість. Хоча за показником збиткоємності (за викидами в атмосферу) підприємства машинобудівної галузі випереджають лише харчову промисловість, вони формують попит на продукцію металургійного та електроенергетичного комплексу, тим самим опосередковано визначаючи масштаби забруднення навколишнього природного середовища.

Процедури визначення та оцінки негативних екологічних наслідків виробничо-господарської діяльності промислових підприємств, яка планується чи вже здійснюється, є дуже важливими в системі екологічного управління. Опрацювання теоретико-методичної інформації стосовно інструментів дослідження екологічного впливу господарської діяльності на довкілля дозволило уточнити сутність екологічної оцінки і сформувати рекомендації щодо її удосконалення. Екологічну оцінку в широкому визначенні пропонується розглядати як процес, що носить науково-практичний характер, націлений на виявлення та оцінку екологічного впливу господарської діяльності на навколишнє середовище з метою регулювання негативних екологічних наслідків.

З позиції визначення екологічної оцінки як процесу, її не доцільно обмежовувати лише оцінкою впливу на навколишнє середовище (ОВНС) та екологічною експертизою (ЕЕ), тому що цей процес передбачає розробку і реалізацію заходів з регулювання екодеструктивних наслідків господарської діяльності. Тому в роботі запропоновано розширити перелік елементів, які традиційно входять до системи екологічної оцінки, за рахунок включення до її складу екологічного аудиту, оцінки екологічної результативності діяльності підприємства (ОЕР), оцінки життєвого циклу продукції (ОЖЦ), які реалізуються при здійсненні господарської діяльності з позиції інтересів самого підприємства з метою покращення еколого-економічних показників. Поєднання окремих методів дослідження впливу промислового підприємства на довкілля в загальну систему забезпечує комплексний підхід до вирішення завдань мінімізації техногенних наслідків виробничої діяльності.

Для поточного аналізу результатів управління екологічними аспектами діяльності підприємства міжнародні екологічні стандарти серії ISO 14000 надають загальні рекомендації щодо використання показників екологічної результативності (характеристик екологічності), які необхідно визначати окремо для виробничої системи та системи адміністративного управління з урахуванням стану навколишнього середовища. Вивчення можливості застосування цього підходу у практичній діяльності підприємств дозволило зробити висновок, що за умов рекомендаційного характеру екологічних стандартів складним є етап добору і розрахунку показників. Тому з метою подальшої розробки практичних заходів з регулювання екологічних наслідків діяльності промислових підприємств в роботі деталізовано перелік еколого-економічних показників, обґрунтовано порядок, принципи та доцільність їх вибору (рис. 2).

Екологічні характеристики часто розглядаються керівниками підприємств у відриві від економічних результатів діяльності або із значними обмеженнями та припущеннями. З цієї причини в роботі уточнено перелік показників екологічності системи адміністративного управління (ПЕУ). Деталізація ПЕУ у сфері аналізу взаємозв’язку екологічних характеристик з фінансово-економічними показниками дозволяє визначати суму додаткових екологічних витрат і вигод, які впливають на формування доходу і витрат підприємства.

Запропоновані показники екологічності в рамках виробничої системи підприємства (ПЕВ) дозволяють оцінювати вагомі екологічні аспекти його функціонування, такі як забруднення повітряного басейну, використання водних та земельних ресурсів, утворення відходів, рівень захворюваності робітників. Розрахунок зазначених показників для кожного підприємства з їх наступним групуванням і  зіставленням  з  набором регіональних  статистичних характеристик стану навколишнього середовища надає можливість простого та швидкого порівняння підприємств за рівнем їх екодеструктивної дії. Такий підхід до поточної оцінки екологічної результативності діяльності промислових підприємств сприяє виявленню напрямків регулювання негативних наслідків виробництва з відстеженням впливу на економічні показники та стандартизації екозвітності.

У третьому розділі “Рекомендації з регулювання екологічних наслідків діяльності промислових підприємств” запропоновані рекомендації щодо формування збалансованої системи показників для аналізу та оцінки екологічних наслідків виробничої діяльності машинобудівних підприємств; надано пропозиції з організаційного забезпечення процесу регулювання екодеструктивних впливів підприємств на довкілля; запропоновані науково-практичні рекомендації з оцінки життєвого  циклу продукції підприємств  машинобудівної галузі.

Обґрунтовано необхідність створення збалансованої системи індикаторів, яка надає можливість в агрегованому вигляді представляти найважливішу інформацію про стан системи еколого-економічного управління та характеризувати вагомі екологічні аспекти діяльності машинобудівних підприємств (табл. 1).

Таблиця 1

Збалансована система показників екологічності виробничих процесів машинобудівного підприємства

Формула розрахунку

Розраховане значення для ЗАТ “ГМБ”

Умовні позначення

баз.

звіт.

0,90

0,85

Кр – коефіцієнт повноти використання ресурсів;

Р – обсяг ресурсів, що використовуються у виробництві, т;

В – обсяг відходів виробництва, т.

0,12

0,10

Кв – коефіцієнт замкненості виробництва;

Во – обсяг відходів, які повертаються у виробництво, т.

0,96

0,95

Ке – коефіцієнт споживання енергетичних ресурсів;

Е – вартість енергоносіїв, які використовуються у виробництві, грн.;

П – обсяг виготовленої продукції, грн.

0,46

0,49

Км – коефіцієнт споживання матеріальних ресурсів;

М – вартість сировини і матеріалів, які використовуються у виробництві, грн.

0,94

0,99

Кз – коефіцієнт оцінки еколого-економічного збитку;

З – сума нарахованих зборів за забруднення НПС, грн.;

Ф – сума фінансових санкцій за порушення природоохоронного законодавства, грн.

Кст – коефіцієнт споживання водних ресурсів;

Вст – вартість стічних вод, грн.

0,96

0,94

Кн – коефіцієнт небезпеки відходів;

i номер джерела викиду (скиду), ;

jномер забруднюючої речовини, ;

Аj – показник відносної небезпечності j-ої речовини;

kj – кількість джерел викиду (скиду) забруднюючої речовини;

ГДВij гранично-допустимий викид (скид) j-ої речовини i-им джерелом викиду, мг/м3;

вij фактичний викид (скид) j-ої речовини i-им джерелом викиду, мг/м3.

Запропонована та апробована система показників дозволяє оцінювати екологічні наслідки виробничої діяльності підприємства, враховуючи технологічні особливості машинобудування, серед яких особливе місце посідають непродуктивні втрати сировинних та енергетичних ресурсів, забруднення атмосфери і водних об’єктів.  

Інформаційною базою для розрахунку окремих показників збалансованої системи є матеріальний баланс підприємства, результати аналізу якого рекомендується використовувати для побудови “карти контрольних точок забруднення”. Цей інструмент надає можливість оцінювати кожен технологічний процес машинобудівного підприємства за двома параметрами: викиди в атмосферу та інші відходи (втрати у вигляді водяної пари та твердих відходів), що сприяє спрощенню оцінки екологічних наслідків технологічних процесів та дозволяє обґрунтовувати рішення щодо підвищення екологічної чистоти виробництва.  

Загальну оцінку екологічності виробничих процесів підприємства можна надати за допомогою зведеного критерію (S), шляхом розрахунку площі отриманої на підставі циклограми фігури, побудованої за значеннями збалансованих показників (рис. 3).

Сформований таким чином зведений критерій, зростання якого свідчить про підвищення екологічності виробництва, надає змогу, в залежності від цілей аналізу, порівнювати загальний стан еколого-економічної системи за різними часовими періодами, здійснювати аналіз показників найближчих конкурентів, порівнювати екологічність окремих виробничих підрозділів тощо. Акумульована таким чином інформація про екологічну результативність діяльності підприємства забезпечує базу для прийняття відповідних управлінських рішень щодо регулювання негативних екологічних наслідків.

У роботі надані рекомендації щодо використання збалансованої системи показників на етапах розробки програми заходів з підвищення екологічної чистоти виробництва та оцінки результатів її реалізації. Особливу увагу при формуванні природоохоронної програми необхідно приділяти оптимізації її структури, враховуючи обмеженість фінансових ресурсів та строки експлуатації інвестиційних об’єктів за умов максимізації річного економічного ефекту. В ході реалізації програми за значеннями показників збалансованої системи та зведеного критерію оцінюється ступінь досягнення еколого-економічних цілей та розраховується економічний результат (у разі реалізації запропонованих для ЗАТ “Горлівський машинобудівник” заходів з енергозбереження та очищення викидів від стаціонарних джерел забруднення атмосфери, зведений критерій (Sпр) збільшується на 2% відносно значення звітного періоду, а очікуване зменшення витрат складає 291,95 тис. грн. на рік).

Перехід до концепції “чистого виробництва” передбачає удосконалення продукції з метою покращення характеристик екологічності протягом її життєвого циклу. Враховуючи відсутність єдиного підходу до проведення оцінки життєвого циклу продукції, що значно ускладнює її практичне використання, в роботі запропоновані рекомендації з екологічної ОЖЦ продукції машинобудівного підприємства, які на підставі системного підходу до вивчення впливу виробу на навколишнє природне середовище дозволяють приймати обґрунтовані управлінські рішення щодо зменшення екодеструктивних наслідків її виробництва і споживання. Для цього окреслюються цілі і сфери застосування результатів ОЖЦ; здійснюється процедура збору та аналізу даних; формулюються вимоги до базового зразка; визначається перелік параметрів, які підлягатимуть оцінюванню та їх питомої ваги; розраховуються одиничні та групові параметричні індекси за показниками екологічного рівня якості продукції (EQ) та економічними параметрами (екологічною ціною – Р); визначається інтегральний показник екологічності продукції (PE), як відношення EQ до Р. На етапі інтерпретації результатів оцінюється значення РЕ. Якщо РЕ>1, то виріб більш екологічний, ніж базовий зразок; РЕ=1 – знаходиться з ним на одному рівні; РЕ<1 – поступається базовому зразку за характеристиками екологічності. Чим вище значення інтегрального показника екологічності продукції, тим менший екодеструктивний вплив здійснює процес її виробництва і споживання на довкілля.

За розробленими рекомендаціями виконано оцінку рівня екологічності продукції машинобудівного підприємства – очисних комбайнів (базового зразку та його модернізованого аналога). З використанням запропонованого підходу визначено, що покращення технічних параметрів комбайну при модернізації забезпечено за рахунок збільшення екологічної ціни продукції (зросли показники природоємності і збиткоємності), тобто процес виробництва і споживання модернізованого виробу здійснює більший деструктивний вплив на довкілля (РЕ=0,86), ніж його аналог, що свідчить про неузгодженість екологічних та економічних цілей діяльності підприємства і потребує їх коригування.

На підставі результатів ОЖЦ розробляються заходи щодо екологічного удосконалення продукції, серед яких – підвищення рівня екологічної якості продукції шляхом розробки і освоєння нових виробів, екологічні характеристики яких перевищують кращі українські та зарубіжні зразки; зниження складових екологічної ціни продукції (природоємності і збиткоємності); підвищення екологічності на стадії споживання і утилізації продукції.

ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі здійснено теоретичні узагальнення і запропоновано практичні рекомендації для вирішення актуального наукового завдання щодо регулювання деструктивного впливу промислового підприємства на довкілля для підвищення еколого-економічної результативності його діяльності та зменшення техногенних наслідків виробництва.

1. Реалізація завдань екологізації економіки України потребує формування ефективного організаційно-економічного механізму екологічного управління для регулювання негативних екологічних наслідків діяльності промислових підприємств, який розглянуто у взаємозв’язку його складових: регуляторів, способів і форм їх впливу, конкретних умов дії, нормативно-правового підґрунтя, системи суспільних та державних інститутів. Виявлено, що вплив регуляторів механізму на підприємства-забруднювачі може бути прямим директивним, непрямим стимулюючим та непрямим мотивуючим; у відповідності до цього систематизовано регулятори та обґрунтовано критерій оцінки ефективності їх дії, що забезпечує комплексний підхід до вирішення конкретних природоохоронних завдань.

2. Встановлено, що екологічна трансформація зовнішнього середовища, яка проявляється у прийнятті країною концепції стійкого розвитку, підвищенні екологічної свідомості і культури людей, збільшенні попиту на екологічно чисті товари, зміні екологічного законодавства, розвитку безвідходних технологій та альтернативної енергетики, спонукає підприємства до екологічно обумовленої діяльності, яка полягає у запобіганні виникненню еколого-економічних збитків, реалізації механізмів ресурсо- та енергозбереження. Це потребує дослідження і систематизації факторів зовнішнього середовища у розрізі екологічної спрямованості, що дозволяє забезпечувати оптимальне поєднання в загальній стратегії підприємства економічних та екологічних цілей. Доведено, що спрямовані у бік саморегулювання процеси екологізації виробництва підсилюють ефективність діючого еколого-економічного механізму.

3. Обґрунтовання взаємозалежності екологічної та економічної результативності функціонування підприємства визначило напрямки розвитку концепції регулювання екологічних наслідків виробництва, що вимагає здійснення регулюючого впливу на екологічні аспекти діяльності шляхом впровадження сучасних технологій еколого-економічного управління. Ідентифікацію причин і умов деструктивного впливу виробничо-господарської діяльності підприємств на природне середовище запропоновано здійснювати за загальною схемою, в якій представлено підходи до виявлення прямих та непрямих екологічних аспектів, систематизовано параметри їх впливу та можливості контролю.

4. Аналіз основних показників діяльності промислових підприємств дозволив дійти висновку, що оцінка фінансово-економічних результатів їх функціонування повинна враховувати екологічні наслідки техногенного забруднення довкілля. Статистичні показники економічного становища не враховують екологічні характеристики та надаються окремо від них, тому запропоновано системний підхід до розрахунку еколого-економічних величин, серед яких можна виділити показники збиткоємності, енергоємності, ресурсоємності. Це надає змогу отримати більш обґрунтований результат при аналізі економічної ефективності виробництва та чинників, які її визначають, враховуючи екологічну складову.

5. Доведено, що процес екологічної оцінки повинен включати розробку заходів із зниження деструктивного впливу виробничо-господарської діяльності підприємств на довкілля. Таку оцінку не можна обмежовувати лише традиційною ОВНС та екологічною експертизою, які носять обов’язковий характер і регламентуються державою. Для комплексного вирішення завдань мінімізації техногенних наслідків функціонування підприємств розширено систему методів оцінки впливу виробництва на навколишнє середовище за рахунок включення до її складу екологічного аудиту, оцінки життєвого циклу продукції, оцінки екологічної результативності, які здійснюються за інтересами і вимогами самого підприємства.

6. З урахуванням вимог стандартів з екологічного менеджменту серії ISO 14000 щодо оцінки екологічної результативності, надано рекомендації з її удосконалення шляхом деталізації показників з метою поточного аналізу результатів управління екологічними аспектами діяльності промислового підприємства. Запропоновані рекомендації щодо визначення характеристик екологічності у системі адміністративного управління надають можливість відстежувати їх вплив на зміну економічних показників, тим самим обумовлюючи необхідність регулювання екологічних наслідків діяльності підприємства. Наданий перелік характеристик екологічності виробничої системи та показників стану навколишнього середовища сприяє стандартизації екологічної звітності підприємств-забруднювачів та надає можливість їх ранжування за ступенем впливу на довкілля.  

7. Відстежувати загальні тенденції змін в системі еколого-економічного управління на машинобудівних підприємствах запропоновано за допомогою розробленої збалансованої системи показників, яка характеризує основні екологічні аспекти діяльності підприємства з урахуванням специфіки його технологічних процесів, надає можливість кількісного виміру стратегічних цілей. Запропонований зведений критерій екологічності машинобудівного підприємства, який акумулює значення еколого-економічних показників, дозволяє оцінювати стан системи управління з метою розробки адекватної програми заходів із підвищення екологічної чистоти виробництва.

8. За розробленою “картою контрольних точок забруднення” для підсумовування результатів аналізу матеріального балансу, складеного за технологічними процесами машинобудівного підприємства, пропонується здійснювати моніторинг кожного техпроцесу за двома параметрами – викиди в атмосферу та інші відходи (втрати у вигляді водяної пари та твердих відходів). Запропоновані пропозиції з організаційного забезпечення процедур регулювання екодеструктивних наслідків виробництва сприяють спрощенню оцінки зазначених аспектів діяльності та дозволяють обґрунтовувати рішення щодо екологізації виробництва.  

9. Для обґрунтування заходів щодо покращення характеристик екологічності продукції промислового підприємства запропоновано підхід до оцінки її життєвого циклу, який дозволяє виявляти ключові напрямки екологізації виробу через внесення змін у технологію з метою зниження показників матеріалоємності, відходоємності, енергоємності виробництва; формувати вимоги до нових виробів, які знаходяться на стадії проектування, коли покращення технічних параметрів продукції не повинно відбуватися за рахунок погіршення її екологічних характеристик.  

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Руднєва О.Ю. Необхідність і проблеми формування нової парадигми екологічного розвитку суспільства / О.Ю. Руднєва // Економіка: проблеми теорії і практики: Збірник наукових праць. – Випуск 228: В 4 т. – Т. ІІІ. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2007. – 236 с. – С.555-561.

2. Руднєва О.Ю. Використання показників екологічності в дослідженні життєвого циклу товару / О.Ю. Руднєва // Схід. Аналітично-інформаційний журнал. – 2008. – № 3 (87). – С. 39-42.

3. Руднєва О.Ю., Дарієнко О.Л. Формування еколого-орієнтованої економіки України  в рамках сучасних інтеграційних процесів / О.Ю. Руднєва, О.Л. Дарієнко // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: економічна. Випуск 34-3 (138). – Донецьк, ДонНТУ, 2008. – 244 с. – С. 216-219. 

Особистий внесок здобувача: досліджено ризики вступу України до СОТ та визначено шляхи реформування еколого-економічної політики країни.

4. Руднєва О.Ю. Стратегічний розвиток підприємства з урахуванням екологічної складової / О.Ю. Руднєва // Управління розвитком. Збірка наукових статей. –  № 19. – Харків: ХНЕУ, 2008. – 179 с. – С. 152-154.

5. Руднєва О.Ю. Концептуальні положення регулювання екологічних наслідків діяльності підприємства / В.М. Хобта, О.Ю. Руднєва // Вісник Хмельницького національного університету. –2009.– №6. –Т.3.– 320 с. –С. 308-311.

Особистий внесок здобувача:  запропоновано концептуальну схему зв’язку екологічних наслідків з економічними результатами діяльності підприємства.

6. Руднєва О.Ю. Напрямки формування ефективного організаційно-економічного механізму екологічного управління / В.М. Хобта, О.Ю. Руднєва // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: економічна. Випуск 37-3. – Донецьк, ДонНТУ, 2009. – 222 с. – С. 178-185.

Особистий внесок здобувача: уточнено сутність і принципи формування ефективного організаційно-економічного механізму екологічного управління.

7. Руднєва О.Ю. Формування інформаційної системи для оцінки екологічних наслідків виробничої діяльності машинобудівного підприємства  / В.М. Хобта, О.Ю. Руднєва // Схід. Аналітично-інформаційний журнал. – 2010. – №2. – С. 36-41.

Особистий внесок здобувача: сформовано інформаційну систему показників екологічності виробничих процесів машинобудівного підприємства.

Матеріали наукових конференцій:

8. Руднева Е.Ю. Проблемы формирования экоцентрического типа экологического сознания / Е.Ю. Руднева / Творча спадщина В.І. Вернадського та проблеми формування сучасної екологічної свідомості: Допов. і повідомл. 5-ї Міжнар. наук. конф. 26-27 квітня 2007 р., м. Донецьк / Під ред. Р.О. Додонова. – Донецьк: ДонНТУ, 2007. –  С. 211-213.

9. Rudneva H. Environmental issues and the main priorities  of the environmental policy in Ukraine / Rudneva H. / Зб. матеріалів наук.-техн. конф. для молод. вчених (27 травня) / Ред. кол.: Осинська Н.Т., Кушніренко О.М., Кіровська І.В. – Донецьк: ДонНТУ, 2007. – 190 с. – С. 102-105.

10. Руднева Е.Ю. К вопросу формирования обновленной концепции устойчивого развития / Е.Ю. Руднева, О.Л. Дариенко / Материалы ІІІ Межд. науч.-практ. конф. «Ведомости научной мысли – 2007». Т.9. – Перемишль: Наука и образование, 2007. – 64 с. – С. 44-45.

Особистий внесок здобувача: досліджено значення процесу формування екологічної свідомості суспільства в оновленні концепції стійкого розвитку.   

11. Руднева Е.Ю. К вопросу усовершенствования процессов экологизации производства / Е.Ю. Руднева / Зб. тез доповід. Всеукр. наук.-практ. конф. студентів і молодих вчених “Сучасний стан і проблеми інвестиційного розвитку”. – Донецьк: ДонНТУ, 2008.

12. Руднєва О.Ю. Проблеми екологізації виробничої діяльності сучасних підприємств / О.Ю. Руднєва / Стратегии развития Украины в глобальной среде / Матеріали ІІ Межд. науч.-практ. конф. 7-9 ноября 2008 г. – Т.2. – Симферополь: ЦРОНИ, 2008. – 219 с. – С. 122-124.

13. Руднєва О.Ю. Використання еколого-економічних інструментів в системі управління підприємством / О.Ю. Руднєва / “Розвиток наукових досліджень”: Матеріали  ІY міжнар. наук.-практ. конф., м. Полтава, 24-26 листопада 2008 р. – Полтава: Вид-во “ІнтерГрафіка”, 2008. – Т.14. – 134 с. – С. 128-129.

14. Руднєва О.Ю. Формування концепції ефективного механізму екологічного управління в сучасних умовах / О.Ю. Руднєва / Матеріали І Міжнар. наук.-практ. конф. студентів та молодих вчених “Проблеми глобалізації та моделі стійкого розвитку економіки”, 25-27 березня 2009 р. / М-во освіти і науки України, Східноукр. нац. ун-тет ім. В. Даля. – Луганськ:  СУНУ, 2009. – 606 с. – С. 478-481.

15. Руднєва О.Ю. Визначення приоритетних напрямків удосконалення інструментів екологічного управління / В.М. Хобта, О.Ю. Руднєва / Матеріали Х-ої Міжнар. наук.-практ. конф. студентів і молодих вчених “Економіка і маркетинг в умовах всесвітньої інтеграції: проблеми, досвід, передова думка”. Донецьк: ДРУК – ІНФО, 2010. – 295 с. – С. 92-96.

Особистий внесок здобувача: запропоновано напрямки удосконалення інструментів екологічного управління.

16. Руднєва О.Ю. Оцінка екологічних аспектів діяльності машинобудівного підприємства / В.М. Хобта, О.Ю. Руднєва / Донбас-2020: перспективи розвитку очима молодих вчених: Матеріали Y наук.-практ. конф. Донецьк, 25-27 травня 2010 р. – Донецьк: ДонНТУ, 2010. – 973 с. – С. 892-896.

Особистий внесок здобувача: розроблено рекомендації щодо формування інформаційної системи показників екологічності машинобудівного підприємства.

17. Руднєва О.Ю. Напрямки реалізації стратегії “чистого виробництва” підприємств машинобудівної галузі  / В.М.Хобта, О.Ю. Руднєва / Тези допов. ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. “Управління інноваційними процесами в Україні: проблеми, перспективи, ризики”. – Львів: Вид-во Національного університету “Львівська політехніка”, 2010. – 554 с. – С. 474-476.

Особистий внесок здобувача: проаналізовано загальні еколого-економічні проблеми машинобудівних підприємств та визначено резерви підвищення екологічної чистоти виробництва.  

Інші видання:

18. Актуальні проблеми сучасності: монографія / [В.А. Антонова, П.Т. Байдін, М.В. Бандура та ін.]. – Донецьк: СПД Купріянов В.С., 2010. – 500 с.

Особистий внесок здобувача: визначено напрямки удосконалення інструментів механізму екологічного регулювання.

 

АНОТАЦІЯ

Руднєва О.Ю. Регулювання екологічних наслідків діяльності промислового підприємства. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – Економіка та управління підприємствами (підприємства металургійного комплексу та машинобудування). – Державний вищий навчальний заклад “Донецький національний  технічний університет”, Донецьк, 2010.

В дисертаційній роботі уточнено сутність і структуру організаційно-економічного механізму екологічного управління, визначено критерії його ефективного функціонування, встановлено характер впливу інструментів механізму на підприємства. Систематизовано зовнішні фактори мікро- та макросередовища підприємства, що впливають на процеси екологізації його виробничо-господарської діяльності. Доведена необхідність розвитку концепції регулювання  екологічних наслідків діяльності промислового підприємства через уточнення характеру зв’язку між екологічними аспектами та економічними результатами. Проаналізовано екологічні та економічні проблеми функціонування промислових підприємств Донецької області у їх взаємозв’язку. Дістали подальшого розвитку підходи до оцінки і зниження екодеструктивної дії екологічних аспектів діяльності промислових підприємств шляхом деталізації еколого-економічних показників за функціональними сферами господарювання. Розроблено рекомендації з регулювання екологічних наслідків діяльності машинобудівних підприємств: підхід до формування збалансованої системи еколого-економічних показників для оцінки екодеструктивних наслідків, пропозиції з організаційного забезпечення процесу регулювання екологічних аспектів діяльності підприємства, рекомендації щодо використання показників екологічності у дослідженні життєвого циклу продукції.

Ключові слова: регулювання, еколого-економічне управління, екологізація, екологічна оцінка, ресурсозбереження, енергозбереження.

АННОТАЦИЯ

Руднева Е.Ю. Регулирование экологических последствий деятельности промышленного предприятия. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 – Экономика и управление предприятиями (предприятия металлургического комплекса и машиностроения). – Государственное высшее учебное заведение “Донецкий национальный  технический университет”, Донецк, 2010.

Диссертация посвящена решению актуальной научной задачи организационно-экономического регулирования экологических последствий деятельности промышленных предприятий с учетом специфики их производственно-хозяйственной деятельности.

Уточнена сущность и структура организационно-экономического механизма экологического управления. Выявлены критерии, субъективные и объективные границы его эффективного функционирования. Установлен характер влияния инструментов механизма на предприятия-загрязнители (прямой директивный, непрямой стимулирующий, непрямой мотивирующий), что позволило обосновать предложения по его усовершенствованию.

Систематизированы внешние факторы микро- и макросреды предприятия, влияющие на процессы экологизации его производственно-хозяйственной деятельности, учет которых будет способствовать гармонизации экологических и экономических целей в стратегии развития предприятия.

Экономически обоснована необходимость усовершенствования концепции регулирования экологических последствий деятельности промышленного предприятия. Проведен анализ причин и условий возникновения деструктивного влияния производственно-хозяйственной деятельности на окружающую среду, оценены параметры и возможности их контроля, рассмотрен современный подход к идентификации экологических аспектов производства.

Проанализированы экологические и экономические показатели функционирования промышленных предприятий Донецкой области в их взаимосвязи. Выявлены основные эколого-экономические проблемы машиностроительной отрасли, обсловленные потреблением материальных, энергетических, водных ресурсов.

Получили дальнейшее развитие подходы к оценке и снижению негативного воздействия экологических аспектов деятельности промышленных предприятий путем расширения и систематизации эколого-экономических показателей в системе административного управления и производственной системе с учетом характеристик состояния окружающей природной среды.

Предложены рекомендации по регулированию экологических последствий деятельности машиностроительных предприятий: подход к формированию сбалансированной системы показателей для интегральной оценки значимых экологических и экономических характеристик, позволяющий количественно определять стратегические цели предприятия и обосновано формировать программу мероприятий по повышению экологической чистоты производства.

Сформулированы предложения по организационному обеспечению процесса регулирования экологических аспектов. По результатам материального баланса  составлена «карта контрольных точек загрязнения» технологических процессов машиностроительного производства, позволяющая формировать мероприятия по их экологизации.

Разработан подход к исследованию жизненного цикла продукции машиностроительных предприятий, позволяющий оценивать влияние изделия на окружающую среду на протяжении периода своего существования, который объединяет в системе расчета интегрального показателя экологичности продукции характеристики экологического уровня качества и экономические параметры.  

Ключевые слова: регулирование, эколого-экономическое управление, экологизация, экологическая оценка, ресурсосбережение, энергосбережение.

SUMMARY

Rudneva E.Yu. The regulation of ecological consequences of activity of an  industrial enterprise. – Manuscript.

Dissertation for the degree of candidate of economics sciences in the specialty 08.00.04 – Economics and enterprises management (enterprises of metallurgical complex and machine building). – State higher education establishment “Donetsk national technical university”,  Donetsk , 2010.

In the dissertation the nature and structure of the organizational-economic mechanism of environmental  management are clarified. The criteria’s are defined for its effective functioning. The necessity to develop the concept of managing ecological consequences of an enterprise functioning is proved through clarifying the character of relation ship between ecological aspects and economic results. The environmental and economic problems of the functioning of industry of  Donetsk region are analyzed. The external factors of micro- and macrosphere of an enterprise influencing on the processes of ecologization of its industrial activity are systematized. Taking these factors into consideration will promote to harmonization of ecological and economic objectives  in strategy of development of an enterprises. In this thesis the approaches to an estimation and decrease of ecodestructive influences of ecological aspects of an  industrial enterprise are developed through expansion and ordering of ecologo-economic indicators on functional spheres of managing. The recommendations about regulation of ecological consequences of a machine building enterprise functioning are developed: the approach to formation of ecologo-economic indicators for in estimation of ecodestructive  consequences. The recommendations concerning the usage of indicators of ecological compatibility in the research of life cycle of production are suggested.

Keywords: regulation, an ecologo-economic management, of production, an ecological estimation, resource-conserving, energy saving.     


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

46410. Розмір речення та ідіостиль 36.21 KB
  Підготувала студентка 2го курсу ФІФ Група 2338 н Бреніч Наталія Розмір речення та ідіостиль Ця доповідь присвячена висвітленню теми Розмір речення та ідіостиль Поліни Ігорівни Климової. Обьектом статті є речення в свою чергу предметом є розмір речення та поняття іліостиль. Адмоні даючи детальну характеристику особливостям побудови речення в творах цього письменника наголошував на тому що у фразі Томаса Манна наявний процес пошуку істини це проявляється. Цією статтею робимо спробу дослідити недостатньо вивчений аспект ідіостиля...
46411. Аналіз умов та факторів виходу на зовнішній ринок українських літакобудівних підприємств 1.41 MB
  Цю стратегію переважно використовують невеликі авіакомпанії які мають невеликий парк літаків або взагалі орендують літаки. Але частка нових літаків в повітряному парку світу залишилась нижче рекордних показників зафіксованих в 1991 та 1999 роках. Прогноз оновлення парку літаків у світі Підтримка промисловості здійснюється урядами в різних формах: від істотної суттєвої частки долі у фінансуванні наукових досліджень до прямого субсидування виробництва і державного страхування експорту. На сьогоднішній день Boeing та irbus постачають на...
46412. Статус Рахункової Палати в Україні: українське законодавство, зарубіжний досвід та шляхи удосконалення 254 KB
  Нижче розглянуто основні віхи становлення Рахункової палати як органу фінансового контролю її завдання повноваження та проблеми діяльності на сучасному етапі зарубіжний досвід правового регулювання статусу аналогічних органів в окремих зарубіжних державах. На основі проведеного дослідження розроблено пропозиції щодо можливих шляхів удосконалення правового регулювання діяльності Рахункової палати в Україні. Денис КОВРИЖЕНКОексперт Лабораторії законодавчих ініціатив Основні етапи інституціоналізації Рахункової палати У 1992 році з ініціативи...
46413. Педагогічні особливості культури офіцера. Військово-педагогічні процеси 112 KB
  Сформувати у курсантів навички пошуку узагальнення критичного аналізу навча1льного матеріалу вміння висувати і захищати свої погляди з питань що розглядаються; Формувати у курсантів риси необхідні військовому керівнику для професійної діяльності; Формувати світогляд курсантів спираючись на національні історичні та військовопатріотичні традиції загальнолюдські цінності; Сприяти розвитку у курсантів почуття свідомої військової дисципліни відповідальності і цілеспрямованості.
46416. Надійність машин і устаткування 1.13 MB
  Причини утворення і розвитку несправностей деталей машин Практично будьяка несправність є наслідком зміни механічних властивостей матеріалу конструктивних розмірів деталей і стану їхньої поверхні. У свою чергу зміна механічних властивостей відбувається внаслідок зміни складу і структури матеріалу деталей. До конструктивних факторів відносяться фактори що були враховані на стадії проектування: конструктивне виконання деталей і складальних одиниць форма величина зазорів і натягів у спряженнях шорсткість і твердість поверхонь і т.;...
46417. Відновлення деталей типу вал(вісь) 264 KB
  Для відновлення нерухомих сполучень, широко розповсюджена елекроконтактне приварювання металевої стрічки (дроту). Перевага – незначний нагрів деталей, зменшення витрат наплавних матеріалів, значне підвищення продуктивності і умов праці.
46418. УСТРОЙСТВО ВВОДА АНАЛОГОВОЙ ИНФОРМАЦИИ 135.5 KB
  В настоящее время персональные компьютеры используют не только как вычислительные средства, но и как универсальные измерительные приборы. КИС на основе персонального компьютера заменяют стандартные измерительные приборы (вольтметры, осциллографы, анализаторы спектра, генераторы и пр.) системой виртуальных приборов. Причем ряд этих приборов может быть активизирован на одном персональном компьютере одновременно.