65394

ВДОСКОНАЛЕННЯ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Автореферат

Лесное и сельское хозяйство

Створення сприятливого інноваційного клімату і привабливості регіону Підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва Збереження і охорона земель Сталий розвиток суб’єктів господарювання...

Украинкский

2014-07-29

192.5 KB

1 чел.


Чинник

виробництва

в рільництві

Резервуар

для забруднення і залишків

Простір

поселенський і

інфраструктур-

ний

Чинник

виробництва

в годівлі

тварин

Модуль

Самостійне вивчення матеріалу

(9 балів)

ЕМЛЯ

(ґрунт і територія)

Територія для

природних

екосистем

Територія локалізації неекономічних

благ (краєвид)

Територія

для туристичних

послуг

Тема 2.8

12 балів

Тема 2.7

11 балів

ЦІЛІ

ДЕРЖАВНИЙ

РЕГІОНАЛЬНИЙ (ЗОНАЛЬНИЙ)

МІСЦЕВИЙ

Підвищення рівня життя

Створення сприятливого інноваційного клімату і привабливості регіону

Підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва

Збереження і охорона земель

Сталий розвиток суб’єктів господарювання

СТРАТЕГІЇ ПРОГРАМИ МЕХАНІЗМИ

РІВНІ

Рис. 2. Складові елементи забезпечення сталого використання земель.

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Радомський Степан Степанович

УДК 332. 334 (1-22) (477.87)

ВДОСКОНАЛЕННЯ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08.00.04 – економіка та управління підприємствами

                 (за видами економічної діяльності)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Львів – 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському національному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник:

доктор економічних наук, професор 

Ступень Михайло Григорович,

Львівський національний аграрний університет,

завідувач кафедри земельного кадастру.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук

Гуцуляк Юрій Григорович,

Івано-Франківський інститут агропромислового    виробництва, завідувач відділу проблем гірського землекористування;

кандидат економічних наук, доцент

Молнар Олександр Сергійович,

Ужгородський національний університет,

доцент кафедри економічної теорії

Захист відбудеться 22 грудня 2010 р. о 1430 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 36.814.02 у Львівському національному аграрному університеті за адресою: 80381, Львівська обл., Жовківський р-н, м. Дубляни, вул. Володимира Великого, 1, ЛНАУ, головний корпус, ауд. 309.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського національного аграрного університету за адресою: 80381, Львівська обл., Жовківський р-н, м. Дубляни, вул. Володимира Великого, 1.

Автореферат розісланий 20 листопада 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради    І. Б. Яців


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблеми, пов’язані з використанням сільськогосподарських земель, постійно були в центрі уваги як науковців, так і практиків. Проблема ця має не лише економічний характер, але тісно переплітається з соціальними, політичними та іншими аспектами.

В останні роки відбулися суттєві зміни в проведенні земельної реформи та вдосконаленні земельних відносин. Разом з тим відбуваються динамічні процеси на продовольчому ринку та в організаційно-виробничо-галузевій структурі сільського господарства. Передбачуване зростання попиту в продовольстві  є доброю передумовою нарощування виробництва сільськогосподарської продукції вітчизняним аграрним сектором економіки.

Аграрна політика України мусить бути направлена на забезпечення продовольчої безпеки громадян України при збереженні виробничого потенціалу сільського господарства, здатного розв’язувати продовольчі проблеми країни в змінних економічних і екологічних умовах.

Суть господарювання земельними ресурсами повинна виражатися у використання тих ресурсів землі, які відповідають економічним критеріям і критеріям продовольчої безпеки, а також в збереженні постійної здатності земель до продукування безпечного продовольства.

Екстенсифікація сільського господарства є стратегія, яка забезпечує збереження виробничого потенціалу, екологічної рівноваги в агросистемах та здатність швидкого реагування на виникаючі потреби і можливості нарощування обсягів виробництва сільськогосподарської продукції.

Проблема раціонального використання земель і реформування земельних відносин знайшла широке висвітлення в економічній літературі. Різні аспекти розробки і функціонування ефективного механізму землекористування розглядаються в працях В.Г. Андрійчука, Д.І. Бабміндри, Г.Д. Гуцуляка, Ю.Г. Гуцуляка, М.А. Голубця, Б.М. Данилишина, Д.С. Добряка, С.І. Дорогун-цова, В.В. Горлачука, П.Г. Казьміра, В.В. Липчука, І.Р. Михасюка, Л.Я. Новаковського, В.Н. Руденка, П.Т. Саблука, А.Я. Сохнича, М.Г. Ступеня, А.М. Третяка, М.М. Федорова, Г.В. Черевка, М.В. Щурика та багатьох інших.

Проте у працях вчених не завжди враховуються регіональні особливості землекористування, адже окремим регіонам притаманні значні варіації якісних характеристик ґрунтів, свої особливості розвитку та формування різних організаційно-правових форм господарювання, специфічні природно-кліматичні умови, традиції, культурний і духовний розвиток місцевого населення. До таких регіонів належить і Закарпатська область. Проблеми землекористування в ній розглядалися в працях відомих закарпатських економістів-аграрників: А.В. Балян, М.Г. Лендела, В.П. Мікловди, О.С. Молнара, С.С. Попа, В.В. Шепи та інших. Наявність же різних природнокліматичних зон, велика частина непридатних для обробітку земель, одна з найбільших в Україні протяжність державного кордону створюють особливі умови землекористування в регіоні. Крім того, Закарпаття за останні роки кілька разів потерпало від катастрофічних повеней та інших техногенних явищ. Усе це потребує особливих підходів щодо використання земель, зокрема сільськогосподарського призначення.

Викладеними обставинами визначається актуальність теми дисертаційного дослідження, яке спрямоване на обґрунтування розвитку земельних відносин, використання земель сільськогосподарського призначення в контексті основних тенденцій та особливостей збалансованого соціально-економічного розвитку Закарпаття.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною бюджетної наукової теми землевпорядного факультету Львівського національного аграрного університету на 2001–2005 роки “Розробити теоретичні основи управління земельними ресурсами, землевпорядкування і земельного кадастру та методику організації екологічно безпечного використання земель в ринкових умовах” (номер державної реєстрації 0100U002331) та на 2006–2010 роки “Розробка основних напрямів вдосконалення  організації та інформаційного забезпечення використання й охорони земель у Західному регіоні України” (державний реєстраційний номер 0106U002077). 

Роль автора у виконанні науково-дослідних робіт полягає в обґрунтуванні елементів організаційно-економічного механізму раціонального використання сільськогосподарських земель Закарпатської області та відображена у наукових звітах кафедри земельного кадастру Львівського НАУ за 2001–2009 роки.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в обґрунтуванні науково-методичних засад, науково-методичних і практичних рекомендацій щодо поліпшення використання сільськогосподарських земель у Закарпатській області. Для досягнення зазначеної мети у процесі дослідження виконувалися такі завдання:

  •  з’ясування місця земельних ресурсів в агроресурсному потенціалі регіону й господарюючих суб’єктів та можливості їх субституції; 
  •  обґрунтування теоретичних і методологічних положень сутності та напрямів раціонального використання й охорони земель сільськогосподарського призначення;
  •  оцінка сучасного стану земельного фонду регіону як складової  аграрного потенціалу та його використання в різних організаційно-правових формах господарювання;
  •  виявлення основних тенденцій і особливостей формування системи використання сільськогосподарських земель регіону в сучасних умовах;
  •  розробка пропозицій з подальшого реформування земельних відносин та поліпшення використання земель сільськогосподарського призначення на перспективу;
  •  розробка методичних підходів щодо оцінки придатності земель для сільськогосподарського виробництва та грошової оцінки земельних  ділянок сільськогосподарського призначення;
  •  виявлення та обґрунтування пріоритетів раціонального й ефективного використання земель та управління земельними ресурсами.

Об'єктом  дослідження є сукупність земельних відносин, що склалися у сфері аграрного землекористування.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні аспекти організаційно-економічного забезпечення покращання використання сільськогосподарських земель в аграрному секторі.

Методи дослідження. Дисертаційне дослідження побудоване на методологічних засадах економічної теорії, теорії розміщення продуктивних сил, соціально-економічної географії, теорії систем і ґрунтується на діалектичному підході до пізнання закономірностей розвитку продуктивних сил та територіальної організації суспільства.

Для розв’язання поставлених у дисертаційній роботі завдань використовувалися такі методи та прийоми: системного аналізу з використанням монографічного та історичного методів – для узагальнення теоретико-методологічних основ формування земельних відносин у регіоні; економіко-статистичні та економіко-математичні методи, табличний і графічний прийоми та картографічний метод – для виявлення основних тенденцій і закономірностей використання земель та обґрунтування шляхів їх раціоналізації; порівняльний аналіз – для визначення відмінностей у природних та економічних характеристиках земельних ділянок у процесі проведення їх експертної грошової оцінки;  нормативний, експериментальний – для аналізу управлінських ситуацій та прийняття рішень щодо раціонального використання земельних ресурсів.

Інформаційну базу дослідження становлять законодавчі та нормативно-правові акти України, офіційні дані Міністерства аграрної політики України, Міністерства економіки України, Державного комітету статистики України, Головного управління статистики у Закарпатській області, Головного управління Держкомзему у Закарпатській області, статистично-бухгалтерська звітність сільськогосподарських підприємств і фермерських господарств, довідково-нормативні матеріали і наукова література з теми дослідження, матеріали наукових конференцій, рекомендації науково-дослідних установ щодо розвитку сільського господарства і села, монографічні та періодичні видання, особисті спостереження автора. Обробка інформації здійснювалася за допомогою сучасних програмно-технічних засобів та інформаційних технологій.

Наукова новизна одержаних результатів охоплює сукупність теоретичних, методичних і прикладних положень щодо подальшого поліпшення використання земель в умовах збалансованого розвитку території та полягає в наступному:

уперше:

  •  запропоновано методику оцінки придатності, а відповідно і привабливості для покупців, земель для сільськогосподарського використання з врахуванням сукупності параметрів, що характеризують якість ґрунту, агроклімат, рельєф та водний режим;

    -  запропоновано в залежності від наявної інформації та терміновості прийняття рішень два методи здійснення експертної оцінки земельних ділянок: порівняльно-ціновий та метод порівняння парами, включаючи експрес-метод оцінки землі.

удосконалено:

  •  наукові основи формування раціонального землекористування з врахуванням зональності територій, охорони земель та їх цільового призначення, рекреаційно-оздоровчого та техногенно небезпечного характеру території регіону.

набули подальшого розвитку:

  •  пропозиції щодо удосконалення орендних відносин з урахуванням особливостей землекористування в регіоні (дрібно контурність, малоземелля, мала частка ріллі, малий розмір земельного паю) та забезпечення раціонального використання орендованих земель;
  •  механізм  трансформації земельних відносин в регіоні та шляхи підвищення ефективності використання  сільськогосподарських земель за рахунок впровадження ефективної системи землеустрою, економічних важелів, стимулів та санкцій.

Практичне значення одержаних результатів полягає в їх важливому соціально-економічному значенні для розвитку сільського господарства і села, регулювання земельних відносин у контексті забезпечення сталого розвитку територій. Запропоновані в роботі методичні підходи щодо вдосконалення організаційно-економічного механізму використання сільськогосподарських земель дадуть змогу органам виконавчої влади та місцевого самоврядування використати їх для розробки програм реформування земельних відносин, розвитку ринку землі, удосконалення системи ведення державного земельного кадастру, раціонального використання й охорони земельно-ресурсного потенціалу Закарпатської області.

Результати наукових досліджень передані Головному управлінню агропромислового розвитку Закарпатської облдержадміністрації (довідка № 01-11/406 від 14.04.2010 р.), Головному управлінню Держкомзему у Закарпатської області (довідка № 01/01/1792 від 19.05.2010 р.), ПСП “Ластівка” (довідка № 01-16/63 від 20.05.2010 р.), фермерському господарству “Закарпатська бджола” (довідка № 03/10 від 15.03.2010 р.), ДП “Закарпатський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою” (довідка № 423 від 26.05.2010 р.).

Теоретичні розробки дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі Львівського національного аграрного університету у викладанні дисциплін “Земельний кадастр”, “Реєстрація земельних ділянок”, “Оцінка землі”, “Основи землевпорядкування та кадастру” (довідка № 523 від 26.05.2010 р.)

 Особистий внесок здобувача полягає в одноосібному комплексному дослідженні особливостей землекористування і використання сільськогосподарських земель Закарпатської області. Автору належать наукові ідеї роботи, теоретичні розробки, практичні рекомендації, результати обробки інформації, обґрунтування методів дослідження, які були опубліковані в особистих наукових працях. Із наукових праць, виконаних у співавторстві, у дисертації використано лише ті положення, які були розроблені автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження доповідалися й одержали схвалення на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях, зокрема: “Динаміка наукових досліджень” (м. Дніпропетровськ, 2002 р.), “Теорія і практика розвитку АПК” (м. Львів, 2006 р.),  “Динаміка наукових досліджень – 2006” (м. Дніпропетровськ, 2006 р.), “Екологічні, економічні та технічні аспекти використання земельних ресурсів” (м. Львів, 2007 р.), а також на щорічних наукових конференціях аспірантів і здобувачів Львівського національного аграрного університету протягом 2001–2009 рр.

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 19 наукових праць, з них 13 статей у наукових фахових виданнях, у тому числі 5 одноосібних, та 6 – у матеріалах конференцій, загальним обсягом 3,47 друк. арк.

Обсяг і структура дисертації. Результати дисертаційного дослідження викладені на 209 сторінках машинописного тексту, основна частина – на 169 сторінках. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Вона містить 12 рисунків на 9 сторінках, 20 таблиць на 12 сторінках, 10 додатків на 15 сторінках. Список використаних джерел налічує 205 найменувань і міститься на 19 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, характеризується ступінь вивченості досліджуваної проблеми, сформульовано мету та завдання дослідження, відображено наукову новизну і практичне значення отриманих результатів, подано дані щодо апробації та опублікування результатів дисертаційного дослідження, зазначено особистий внесок автора.

У першому розділі – “Теоретичні і методологічні засади дослідження земельних ресурсів”  досліджено функції та особливості землі як основного ресурсу в сільському господарстві, як засобу виробництва, предмета праці та природного середовища, теоретичні засади формування ринку землі та  особливості методології його дослідження.

Земля є основним складником господарського процесу, будучи єдністю всіх сил природи, пов’язаних з певною територіальною одиницею. Відповідно до такого тлумачення землі розрізняють три сфери її використання: виробничу (сільське господарство, лісове господарство, промисловість, виробничі послуги), споживчу (невиробничі послуги, поселення, туристично-відпочинкові території, спортивні, національні парки, військові полігони тощо) та земельних неужитків (пустині, болота, кар’єри тощо). Ці сфери взаємно пов’язані між собою.

Сільськогосподарські угіддя разом із землею під забудовами є основним елементом сільськогосподарської території і найважливішим складовим чинником виробничих сил у сільському господарстві. Земля є засобом виробництва, предметом праці і як природне середовище є передумовою сільськогосподарського виробництва. Саме в сільському господарстві вона, як і в кожній іншій діяльності, є місцем, на якому в технічному й фізичному сенсі розміщені всі інші чинники виробництва.

Земля виконує декілька дуже суттєвих економічних і неекономічних функцій (рис. 1). Передусім, земля – це ґрунт, який є основним чинником виробництва в сільському господарстві. Ця функція землі є основним предметом нашого дослідження. Крім того, земля як територія є базисом розміщення виробництва та розселення, основою екосистем.

 

 

 

Рис. 1. Економічні й неекономічні функції землі.

Важливе соціальне, політичне та економічне значення землі зумовило, що з переходом до ринкових відносин вона стала центральним елементом аграрного реформування. Земельна  реформа  є  складовою частиною економічної реформи, здійснюваної в Україні у зв’язку з переходом економіки держави до ринкових відносин.

Ключовим завданням земельної реформи є і залишається формування ринку земель. Зараз ринок купівлі-продажу земель функціонує лише в частині несільськогосподарських угідь. Натомість через постійне продовження мораторію на купівлю-продаж сільськогосподарських угідь їх ринок фактично не існує. Процес його становлення гальмує і незавершеність процесу видачі державних актів на право приватної власності на землю. Останнє серйозно стримує функціонування й ринку орендованих земель та іпотечного ринку. Впровадження ринку землі потребує створення відповідного законодавчо-правового поля шляхом прийняття низки законів та внесення змін до існуючих, формування інфраструктурного та інституціонального забезпечення. Повинні, зокрема, бути законодавчо закріплені обмеження на трансакції земель сільськогосподарського призначення.

Вартість сільськогосподарських угідь залежить від якості ґрунту і клімату в регіоні, які формують їх продуктивність. Традиційно за головний чинник, який визначає вартість земель сільськогосподарського призначення, визнавалося її розміщення відносно місця споживання продовольства (відповідно до теорії Тюнена). Цей чинник і надалі відіграє певну роль, однак його значення істотно зменшилося внаслідок застосування сучасних засобів транспорту, логістичних систем тощо.

Низький рівень родючості частини сільськогосподарських угідь, яких особливо багато в передгірських і гірських районах, зумовлює необхідність розглядати поняття “маржинальні землі”. До таких земель належать ґрунти, доходи від використання яких за існуючих цін з труднощами покривають витрати, пов’язані з виробництвом.

Маржинальність земель передбачає пошук такого способу їх використання, який дозволяє отримати економічну вигоду. Зокрема, у гірській місцевості більшість напрямів товарного рільництва характеризується низькою економічною ефективністю, часто є нерентабельними. Однак використання земель в якості природних кормових угідь у гірській зоні може бути економічно вигідним.

Економічний критерій ефективності використання земель сільсько-господарського призначення необхідно доповнити екологічними обмеженнями, спрямованими на усунення надмірного використання землі. Рекомендованим є такий підхід щодо застосування землі, коли максимальний продукт (зиск) досягається за умови, що він не приводить до погіршення продуктивних властивостей землі, тобто не зменшує її природного потенціалу.

Це обмеження доцільно подати так:

,                                           (1)

де аіj – використання j-их складників (елементів) в  і-му застосуванні землі;

    cj – сума j-их складників у землі, яка забезпечує (гарантує) існування (збереження) її біологічного потенціалу;

    хі – інтенсивність і-го застосування землі.

Введення такого обмеження дозволить забезпечити щонайменше просту репродукцію потенціалу землі. Пропонований підхід може мати достатньо широке застосування у здійсненні інвестиційної політики. Зокрема, для визначення розмірів інвестицій і наслідків інвестування необхідне врахування:

- границі економічної окупності чинника (інвестиції) як порівняння додаткових вкладень на впровадження певного чинника з одержаним додатковим продуктом;

- екологічної границі для зменшення рівня забруднення екосистеми, який створюється чинником (інвестицією).

У другому розділі – “Організаційно-структурні зміни в земельних ресурсах Закарпатської області” – розглядаються соціально-економічні особливості землекористування, встановлені закономірності щодо динамічних змін землекористувачів, видів сільськогосподарських угідь, детермінант, що їх сформували, а також у формуванні земельних розмірів різних категорій господарств та використанні сільськогосподарських земель.

Особливості землекористування в Закарпатській області зумовлюються сукупністю передумов та чинників, серед яких ключовими є: мала землезабезпеченість (0,37 га сільськогосподарських угідь і 0,16 га ріллі на душу населення), територіальна та вертикальна зональність (половина цих земель знаходиться в несприятливих для ефективного землеробства передгірній і гірській місцевостях), географічне положення (вигідне геоекономічне розташування між чотирма країнами Центральної Європи), різноманітність клімату й погодних умов, велика густота населення території (97,1 осіб/км2) і низька зайнятість економічно активного населення, широкий рекреаційно-туристичний потенціал регіону (численні родовища цілющих мінеральних і термальних вод, туристичний сезон тут триває цілий рік, туристична індустрія, яка динамічно розвивається й потребує нових територій), густа мережа річок, що створює постійну загрозу паводків, які можуть набувати катастрофічного характеру.

За даними Державного комітету із земельних ресурсів України станом на 1 січня 2010 року земельний фонд Закарпатської області становив 1275,2  тис.га (табл. 1), або 2,1% від площі України. Сільськогосподарські угіддя займали 452,6 тис. га, у тому числі рілля – 200,2 тис. га. Розораність території (15,7%) є значно нижчою від середнього рівня в країні (53,9%).

Таблиця 1

Розподіл земельних угідь Закарпатської області в розрізі

природно-економічних зон, 2008 р.

Природно-економічна зона

Загальна площа

у тому числі сільськогосподар-ських угідь

Площа сільсько-госпо-дарських угідь у загальній площі, %

Площа ріллі у загальній площі сіль-ськогоспо-дарських угідь, %

всього

з них ріллі

Рівнинна

327,5

199,8

133,9

61,0

40,9

Передгірська

506,7

150,7

45,8

29,7

9,0

Гірська

440,9

102

20,6

23,1

5,2

Всього

1275,2

452,6

200,2

35,5

44,2

Різні зони характеризуються неоднаковою часткою в земельному фонді угідь, придатних для сільськогосподарського обробітку. Понад 44 відсотки сільськогосподарських угідь і 67 відсотків ріллі сконцентровано в рівнинній зоні. Відповідно, збалансований розвиток регіону в цілому потребує розробки спеціальних програм, які б враховували специфіку й особливості наявності та використання земель у кожній з виділених зон.

Встановлено, що існує чітка тенденція до скорочення угідь, придатних до сільькогосподарського використання. Тенденція зміни загальної площі сільськогосподарських угідь за 1991–2008 рр. описується параболічним рівнянням  yt = 472325 – 2246t + 56,32t2, яке, однак, засвідчує певне гальмування темпів зменшення площ цих угідь за останні роки. За вказаний період із сільськогосподарського обороту вилучено 4,5% площі угідь, наявних на початок земельної реформи. У процесі дослідження також встановлено: має місце зменшення площ сільськогосподарських угідь на користь розширення площ лісів і чагарників; збільшення площі земель під забудовою і об’єктами транспортної інфраструктури; відносне зменшення площ сільськогосподарських угідь, зокрема сінокосів і пасовищ. Практично не змінилася площа багаторічних насаджень, що є свідченням традиційності розвитку в регіоні виноградарства і садівництва.

Протилежні тенденції характерні для динаміки площ ріллі в різних районах області. У рівнинних і частково передгірних районах площа ріллі  збільшувалася, в інших (переважно гірських) – орні землі виводилися з обороту, головним чином трансформуючись у землі під забудову та рекреаційні об’єкти.

Із загальної площі сільськогосподарських угідь станом на 1 січня 2010 року в регіоні на сільськогосподарські підприємства (включаючи фермерські господарства) припадало лише трохи більше, ніж 12 відсотків.

У процесі дослідження встановлено, що паралельно зі зменшенням чисельності великих і середніх за розмірами сільськогосподарських підприємств, як державних, так і приватних, та зростанням кількості фермерських господарств і господарств населення відбувалося суттєве зменшення середніх розмірів вказаних підприємств. Натомість зростали розміри фермерських господарств, що є свідченням активнішої політики фермерів у сфері оренди землі, та розширювались розміри господарств населення за рахунок власного використання їх земельних часток (паїв).

Проведений аналіз дозволяє зазначити, що серед категорій сільськогосподарських підприємств переважають виробничі кооперативи, господарські товариства та фермерські господарства, оскільки в загальній площі землекористування вони займають найбільшу частку сільськогосподарських угідь. Щодо виробничих можливостей аграрного виробництва, то вони кращі там, де більша частка ріллі у структурі сільськогосподарських угідь.

Вкрай мало в області державних сільськогосподарських підприємств. Відмінність між ними й приватними суб’єктами господарювання полягає у фактичній відсутності оренди земель державними підприємствами. Особливо високою частка орендованих угідь є у фермерських господарствах та сільськогосподарських кооперативах. Характерною особливістю регіону є те, що майже всі категорії господарств більшою чи меншою мірою займаються виноградарством чи садівництвом.

Дослідження засвідчують зростаючий рівень економічної ефективності використання земель у регіоні в усіх категоріях господарств, причому особливою динамічністю покращання використання земельних угідь характеризується саме в сільськогосподарських підприємствах.

У третьому розділі  “Поліпшення рівня використання земель у Закарпатській області” – розглядаються можливості раціоналізації використання землі за рахунок вдосконалення орендних відносин, обґрунтовані напрями досягнення збалансованого розвитку земель та пропонуються методичні підходи щодо вдосконалення оцінки земельних ресурсів.

Складна екологічна ситуація в горах потребує нового підходу до екологічної політики в цій місцевості й модифікації локальних стратегій у напрямі зрівноваженого розвитку. Це особливо важливо, оскільки гірські території впливають на інші території, розташовані в досліджуваній зоні, – передгірські та рівнинні –  через повені, погодно-кліматичні зміни тощо.

Спостерігається підвищення зацікавленості сільськогосподарськими територіями в передгір’ї і горах зі сторони суб’єктів туристичної індустрії, зокрема, для сільського (зеленого) туризму. Це створює умови для зрівноваженої трансформації сільськогосподарських функцій у гірських районах на інші, наприклад, надання туристичних послуг. Такі процеси економічно обґрунтовані, зважаючи на низький рівень бонітування  земельних ресурсів, відповідно низьку їх продуктивність та економічну ефективність використання. У цьому напрямі може бути використаний досвід аграрної політики Європейського Союзу, скерованої на зменшення негативного впливу сільського господарства на природне середовище, багатофункціональний розвиток сільських територій і призначення територій з низькою природною цінністю (передусім гірських місцевостей) на інші цілі (рис. 2).

Враховуючи особливості природних умов області, регіональна програма використання й охорони земель повинна враховувати:

  •  оптимізацію співвідношення між виробничим, рекреаційним і природоохоронним видами діяльності щодо забезпечення їх земельними ресурсами, насамперед за рахунок зниження розораності земель і розширення лісистості території;
    •  задоволення продовольчих потреб населення регіону та розвитку інфраструктури території індивідуального будівництва;
    •  необхідність консервації деградованих і малопридатних для сільськогосподарського виробництва земель;
    •  резервування земель для природно-заповідного, природоохоронного, рекреаційного, оздоровчого та історико-культурного призначення;
    •  розширення території природних і окультурених ландшафтів з метою перспективного рекреаційного та лікувально-оздоровчого розвитку найбільш заселених районів.

Використання земель у сільськогосподарському виробництві потребує оцінки їх придатності. З цією метою пропонується методика оцінки привабливості для покупців земель сільськогосподарського використання з урахуванням сукупності параметрів, що характеризують якість ґрунту, агроклімат, рельєф та водний режим.

Особливості землекористування в досліджуваному регіоні, зумовлені передусім вертикальною зональністю, потребують оцінки придатності земель для сільськогоподарського виробництва, що може стати передумовою їх трансформації.

Враховуючи недосконалість існуючих методик її оцінки, ми пропонуємо підхід польських вчених, адаптований до вітчизняних умов. Зокрема, нами використано метод, розроблений в Інституті землеробства, удобрення і ґрунтознавства (м. Пулави).

Для оцінки придатності земель (Wb) рекомендується враховувати чотири складові: якість ґрунтів (Wb1), рельєф (топографію) території (Wb2), водний режим (Wb3), агроклімат (Wb4):

(Wb)= Wb1+ Wb2/2+ Wb3/2+ Wb4                             (2)

Між відібраними елементами середовища існують більш або менш тісні  зв’язки. Внаслідок цього на різних територіях сформувалися різні системи аграрного виробництва з різним поєднанням окремих організаційних форм господарювання, які впливають не тільки на розвиток рільництва, а й на організацію агробізнесу в цілому. Кожен із зазнечених елементів у різний спосіб сприяє або обмежує організацію виробництва, впливає на збільшення або зменшення виробничих витрат.

Оцінку якості ґрунтів пропонується оцінювати у двох площинах: за класами бонітування та економічною оцінкою землі за 100-бальною шкалою. При цьому найкращі ґрунти приймаються за 100 балів і для кожного їх типу встановлюються відповідні коефіцієнти.

Сільськогосподарська придатність землі є основою визначення її вартості. З відміною мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення для оцінки вартості землі можуть бути застосовані методи ринкових цін.

У роботі залежно від наявної інформації та терміновості прийняття рішень запропоновано два методи здійснення експертної оцінки земельних ділянок:

  •  на основі застосування порівняльно-цінового методу;
  •  з допомогою методу порівняння парами, включаючи експрес-метод оцінки землі.

Можливість вибору більш зручного методу дозволить значно спростити, а в окремих випадках прийняти термінові рішення щодо експертної оцінки земель, що сприятиме прискоренню трансакційних процесів. В обох методах передбачається дотримання наступних засад визначення ціни землі:

  1.  Простота розрахунків і їх зрозумілість для всіх учасників трансакції;
  2.  Виключення суб’єктивізму (суб’єктивного підходу) зі сторони оцінювача (експерта);
  3.  Врахування всіх складових, які можуть вплинути на цінність відповідної земельної ділянки, і, відповідно, на її ціну.

Порівняльно-ціновий метод полягає у використанні інформації про ціну проданої земельної ділянки в даному місці й у недалекому минулому. Застосування цього методу пов’язане з такими умовами:

  1.  Оцінювана ділянка повинна мати хоча б декілька основних рис, які мають ділянки, продані раніше (якість, інфраструктура тощо);
  2.  У разі суттєвих відмінностей основних рис порівнювальних ділянок застосування цього методу неможливе;
  3.  Враховується чинник часу, оскільки з часом змінюються ситуація на ринку землі, цінність грошей.

Застосування методу порівняння парами різних земельних ділянок зводиться до порівняння характеристик двох ділянок (оцінюваної і тої, з якою вона порівнюється) між собою. На основі цього визначається привабливість (цінність) конкретної земельної ділянки, яка слугує основою для встановлення ціни оцінюваної земельної ділянки за формулою:

                          Цо = (По : Пп) ∙ Цп ∙ S,                                    (3)

де Цо – ціна оцінюваної земельної ділянки;

   Цп – ціна 1 га порівнюваної (проданої недавно або розташованої найближче) чи середньої за характеристиками з кількох порівнюваних земельних ділянок;

   По, Пп – привабливість (цінність) відповідно оцінюваної і порівнюваної земельної ділянки;

   S – площа  оцінюваної земельної ділянки.

Цінність кожної земельної ділянки встановлюється на основі суми розподілення коефіцієнтів відповідних характеристик для кожної пари. При цьому сума коефіцієнтів для кожної характеристики на обох ділянках приймається рівною 1. Загальна сума коефіцієнтів оцінюваної і порівнюваної ділянок характеризує їх привабливість (відповідно По і  Пп).

Для визначення грошової оцінки землі пропонуємо комплексне застосування порівняльно-цільового методу в сукупності з методом порівняння земельних ділянок парами. Для цього необхідно вибрати ті ознаки порівнюваних об’єктів, які є найбільш принциповими для учасників ринку. Це потребує збору відповідної інформації, а також кількісного виразу різниць ключових ознак для порівняння земельних ділянок: право на землю (власність, постійне користування, оренда); розташування ділянки (доїзди, близькість до міста, до шляхів, до центральної садиби); тип угідь (рілля, багаторічні насадження, природні кормові угіддя); якість ґрунту (бальна оцінка, показники бонітування); конфігурація вертикальна і горизонтальна – рельєф; культура ґрунту (стан, обробіток); технічна інфраструктура; схильність до ерозії; локальний ринок землі (попит, пропозиція та інші подібні ознаки); реальні ціни землі, за якими були продані порівнювані земельні ділянки. Як і в зазначеному вище методі, окремі характеристики попарних ділянок відображаються коефіцієнтами, які в сумі повинні дорівнювати одиниці.

Кінцевим результатом такого аналізу є встановлення кількісних різниць між ознаками оцінюваного і порівнюваного об’єктів.

Вартість 1 умовного гектара (Цо)  розраховуємо за формулою

=;                 (4)

де  Цо – ціна 1 умовного гектара оцінюваної ділянки;

     і – ознаки оцінюваної і порівнювальної ділянок;

    Цп – ціни порівнюваних ділянок;

    Кі– коригувальний коефіцієнт (Кi =);

     fi – ваги (значимість) окремих характеристик земельної ділянки, причому     

    fi = ;

     Vi – сума різниць оцінюваних ознак ділянки, до якої порівнюємо оцінюваний об’єкт (від’ємне або додатне число);

    /Vi/ абсолютна сума різниць оцінюваних ознак.

При цьому не виключено, що встановлення ціни землі може потребувати відповідного коригування, наприклад, зі сторони експерта. Тоді запропонована формула кінцевої ціни землі (Цк) може мати вигляд:

Цк = Цо ∙(1±0,01r),                                      (5)

де r – поправочний коефіцієнт експерта.

Запропонована оцінка придатності земель для сільськогосподарського виробництва, на нашу думку, може мати декілька значень:

  1.  вказує на можливості досягнення певного рівня господарювання конкретного суб’єкта;
  2.  може бути підставою для визначення цільового використання земель (зонування земель), зокрема сільськогосподарської та несільськогосподар-ської (будівництво, рекреація тощо) діяльності;
  3.  визначення вартості землі.

Зауважимо, що запропонована методика може використовуватись як на рівні адміністративно-територіального поділу територіальних одиниць, так і для суб’єктів господарювання і окремих земельних ділянок.

ВИСНОВКИ

1. Здійснювана земельна реформа не забезпечила радикального й ефективного оновлення сільськогосподарського виробництва, пожвавлення інвестиційних процесів в аграрному секторі, підвищення добробуту населення. Водночас, накопичилося достатньо проблем економічного, соціального та політичного характеру, що потребує відповідного науково-методичного забезпечення їх вирішення (розробки регіональної програми земельної реформи, удосконалення економічних механізмів регулювання земельних відносин).

2. Ефективність аграрного землекористування полягає у виборі найкращого способу використання землі з метою виробництва сільськогосподарської продукції чи задоволення інших суспільних потреб за умови збереження і збагачення її біологічних властивостей. З цього випливає необхідність встановлення екологічних обмежень щодо використання землі. Такі обмеження можна сформулювати на основі виділення маржинальних земель, що передбачає пошук такого способу їх використання, який серед альтернативних варіантів забезпечує найбільшу ефективність землекористування.

3. Особливості землекористування в Закарпатській області зумовлюються сукупністю передумов та чинників, серед яких ключовими є: територіальна та вертикальна зональність, географічне положення, різноманітність клімату й погодних умов, значний рекреаційно-туристичний потенціал регіону.

4. Основними закономірностями землекористування в досліджуваному регіоні є: зменшення площ угідь у сільськогосподарському обороті, особливо в гірській зоні; зменшення площ у користуванні великих і середніх за розмірами сільськогосподарських підприємств за одночасного збільшення площ угідь фермерських господарств і господарств населення; зміна структури сільськогосподарських угідь за рахунок суттєвого зменшення частки природних кормових угідь. Відмінними є зазначені тенденції в зональному розрізі.

5. У різних господарських структурах сформувалися різні середні земельні розміри. Зменшуються земельні розміри сільськогосподарських підприємств за одночасного збільшення середніх земельних розмірів фермерських господарств і господарств населення. Господарствам населення це дозволило збільшити обсяги товарного виробництва. Продовжуються процеси виходу селян із земельними та майновими паями з сільськогосподарських підприємств.

6. Рівень ефективності використання земель у системі аграрного виробництва в Закарпатській області має чітку тенденцію до зростання. Особливо ці динамічні зміни властиві  сільськогосподарським підприємствам, у тому числі фермерським господарствам.

7. Ключовою проблемою вдосконалення земельних відносин та основним напрямом поліпшення використання сільськогосподарських земель на сучасному етапі слід вважати вдосконалення орендних відносин. З цією метою необхідно сформувати належне інформаційне забезпечення як орендодавців, так і орендарів, правове регулювання договорів оренди, забезпечення раціонального використання орендованих земель.

8. Достатньо актуальною для регіону є проблема надмірного залучення до сільськогосподарського обігу через низький рівень землезабезпечення непридатних для інтенсивного й ефективного використання земель, що вимагає оптимізації структури угідь. У роботі запропоновано підхід щодо оцінки придатності земель для сільськогосподарського використання з урахуванням чотирьох ключових чинників – якості ґрунтів, рельєфу території, водного режиму та агроклімату.

9. Запропоновано методичні підходи до експертної оцінки земельних ділянок на основі  застосування порівняльно-цінового методу та методу порівняння парами, включаючи експрес-метод оцінки землі, використання яких дозволить забезпечити здійснення трансакцій на ринку земель сільськогосподарського призначення.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ
ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

  1.  Курильців Р. М. Аналіз і диференціація програмних комплексів для автоматизованого ведення земельно-кадастрових робіт / Р. М. Курильців,   С. С. Радомський // Вісник Львівського національного аграрного університету : землевпорядкування і земельний кадастр.2009. №12.С. 7679. (Автором запропоновано на перспективу використання більш потужніших автоматизованих систем таких як  МарІnfo та ArcGIS).
  2.  Микула О. Я. Прогноз використання земель Закарпатської області /  О. Я. Микула, В. Ю. Пересоляк, С. С. Радомський // Вісник Львівського національного аграрного університету : землевпорядкування і земельний кадастр.2006.№9.С. 2327. (Автором здійснений прогноз зміни структури земельних ресурсів у Закарпатській області до 2015 року).
  3.  Пересоляк В. Ю. Вдосконалення  методичних підходів до експертної грошової оцінки земельних ділянок на сучасному етапі / В. Ю. Пересоляк, С. С. Радомський // Вісник Львівського національного аграрного університету : економіка АПК. 2005.№12.С. 486490. (Автором запропоновано застосування методу зіставлення цін продажу подібних земельних ділянок, який є єдиним справді ринковим методом оцінки стосовно ділянок, придбаних з метою отримання прибутків).
  4.  Радомський С. С. Визначення чинників, які впливають на ціну земельних ділянок та сільськогосподарське використання земель в Закарпатській області / С. С. Радомський  //  Вісник Львівського національного аграрного університету : економіка АПК.2010.№17(1).С. 275279.
  5.  Радомський С. С.  Державне регулювання використання земельної ділянки на сучасному етапі / С. С. Радомський // Вісник Львівського національного аграрного університету : економіка АПК.2007.№14(1).С. 323327.
  6.  Радомський  С. С. Методичні підходи до експертної грошової оцінки земельних ділянок на сучасному етапі / С. С. Радомський // Вісник Львівського національного аграрного університету : землевпорядкування і земельний кадастр.2003.№6.С. 110114.
  7.  Радомський С. С. Зміна цільового призначення земель на прикладі земель сільськогосподарського призначення  /  С. С. Радомський, Г. Ю. Троян  // Вісник Львівського національного аграрного університету : землевпорядкування і земельний кадастр.2007.№10.С. 162165. (Автором запропоновано формулу, за якою визначається розмір втрат сільськогосподарського виробництва при зміні цільового призначення земель.)
  8.  Радомський С. С. Кадастрова інформація в період формування та регулювання земельних відносин у містах / С. С. Радомський // Вісник Львівського національного аграрного університету : землевпорядкування і земельний кадастр.2002.№5.С. 147150.
  9.  Ступень М. Г.  Проблеми та перспективи грошової оцінки земель в Україні / М. Г. Ступень,  Л. Ф. Кисіль,  С. С. Радомський  // Вісник Львівського національного аграрного університету : землевпорядкування і земельний кадастр.2006.№9.С. 158162. (Автором запропоновано зробити узагальнення та проаналізувати залежність між нормативною та експертною оцінкою земельних ділянок в ринкових умовах).
  10.   Ступень М. Г. Багатофакторна кадастрова оцінка земельних ділянок у містах / Ступень М. Г., Радомський С. С. //  Землевпорядний вісник. 2008.№1.С. 62 64. (Автором запропоновано застосування багатофакторної моделі для проведення кадастрової оцінки міських земель).
  11.   Радомський С. С. / Екологічні проблеми земельних ресурсів та ґрунтів у сільському господарстві на сучасному етапі / С. С. Радомський, М. Г. Ступень, Є. С. Лавейкіна // Вісник Львівського національного аграрного університету : землевпорядкування і земельний кадастр.2008.№11.С. 6467. (Автором запропоновано збільшити застосування мінеральних добрив для досягнення бездефіцитного балансу елементів живлення рослин).
  12.   Радомський С. С. Вплив екологічних чинників на грошову оцінку земель в Україні / С. С. Радомський,  Ю. М. Фабрика  // Вісник Львівського національного аграрного університету : землевпорядкування і земельний кадастр.2007.№10.С. 231234. (Автором запропоновано виділяти за особливостями походження та сферою впливу класи екологічних чинників, які впливають на грошову оцінку земель.).
  13.   Радомський С. С.  Аналіз, прогноз та економічна оцінка земельних ресурсів Закарпаття / С. С. Радомський // Аграрний вісник Причорномор’я. Вип. 51 : Сільськогосподарські, технічні, економічні науки. Одеса,  2009. С. 149-153.

В інших виданнях:

  1.   Микула О. Я. Землевпорядні роботи в процесі реформування земельних відносин / О. Я. Микула, О. Ф. Ковалишин, С. С. Радомський // Динаміка наукових досліджень : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. 28 жовт. 4 лист. 2002 р. Т. 15 :  Сільське господарство. Металургія. Дніпропетровськ : Наука та освіта, 2002. С. 1416. (Автором запропоновано розробляти генеральні схеми використання і охорони земельних ресурсів у процесі реформування земельних відносин).
  2.   Радомський С. С. Вплив екологічних чинників на ринкову ціну земельних ділянок / С. С. Радомський // Екологічні, економічні та технічні аспекти використання земельних ресурсів : матеріали Міжнар. наук.-практ. форуму,  1921 вер.  2007 р. Львів, 2007. С. 229231.
  3.   Радомський С. С. Особливості використання земель міста на сучасному етапі / С. С. Радомський // Науково-практична конференція за міжнародною участю Львівського РІДУ. Львів, 2003. С. 275 277.
  4.   Радомський С. С. Оцінка землі та її раціональне використання в процесі регулювання земельних відносин у містах / С. С. Радомський // Міжнародна науково-практична конференція : збірник наукових праць Луганського ДАУ. 2002.  №14 (26), т. 2. С. 402 404.
  5.   Ступень М.  Формування іпотечного кредитування  в Україні / М. Ступень,  Є. Лавейкіна, С. Радомський, Б. Кульчицький  //  Теорія і практика розвитку АПК: матеріали Міжнародного наук.-практ. форуму, 19-20 вер. 2006 р. Т.2. – Львів : Львів. держ. агроуніверситет, 2006. – С. 2731. (Автором сформульовані інституційні передумови, які пов’язані з економічними і правовими при формуванні іпотечного кредитування в Україні).
  6.   Радомський С. С. Зміни у нормативній грошовій оцінці земель промисловості, транспорту, зв’язку, оборони та іншого призначення / С. С. Радомський, Л. З. Циганенко // матеріали V Міжнар. наук.-практ. конф., Динаміка наукових досліджень 2006 : 1723 лип. 2006 р. Т. 9. Дніпропетровськ : Наука і освіта, 2006. С. 37-39. (Автором запропоновано доопрацювати чинний Порядок грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення для справляння земельного податку із земель промисловості, транспорту, зв’язку, оборони та іншого призначення).

АНОТАЦІЯ

Радомський С. С. Вдосконалення використання земель сільськогосподарського призначення в аграрному секторі Закарпатської області.  – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Львівський національний аграрний університет,  Львів, 2010.

У дисертаційній роботі  досліджено теоретичні і методологічні засади та обґрунтовано науково-методичні й практичні рекомендації щодо покращання використання сільськогосподарських земель на регіональному рівні.

Досліджено регіональні особливості землекористування в Закарпатській області, виявлено закономірності динамічних змін серед землекористувачів та структурні зміни в сільськогосподарських угіддях, особливості формування земельних розмірів різних категорій господарств та використання земельних ресурсів у зональному розрізі.

Обґрунтовано напрями вдосконалення орендних відносин у землекористуванні, основні передумови забезпечення зрівноваженого і збалансованого використання сільськогосподарських земель у різних природно-економічних зонах регіону. Запропоновано методики оцінки земель для сільськогосподарського виробництва та експертної оцінки земельних ділянок.

Ключові слова: сільськогосподарські землі, земельні ресурси, природні зони, вартість землі.

АННОТАЦИЯ

Радомский С. С. Усовершенствование использования земель сельскохозяйственного назначения в аграрном секторе Закарпатской области. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 – экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). – Львовский национальный аграрный университет,  Львов, 2010.

В диссертационной работе исследованы  теоретические и методологические основы, обоснованы научно-методические и практические рекомендации по улучшению использования сельскохозяйственных земель на региональном уровне. Земля рассматривается в качестве одного из важнейших экономических ресурсов и факторов производства, составной части хозяйственного процесса, который требует особого учета в формировании как ресурсного обеспечения субъектов хозяйствования в аграрной сфере экономики, так и их производственной программы.

Принимается, что использование  земли предполагает выбор наилучшего способа ее применения с целью производства продукции при условии сохранения и улучшения ее биологических качеств. С этого следует необходимость установления экологических ограничений в использовании земли.

Отмечается, что проводящаяся земельная реформа не привела к радикальному и эффективному обновлению сельскохозяйственного производства, улучшению инвестиционных процессов в других отраслях, улучшению благосостояния населения.

По данным Государственного комитета по земельным ресурсам Украины состоянием на 1 января 2010 года земельный фонд Закарпатской области составлял 1275,2 тыс. га, или 2,1% от площади Украины. Сельскохозяйственные угодья занимали 452,6 тыс. га, в том числе пашня – 200,2 тыс. га. Распаханность территории (15,7%) является значительно ниже среднего уровня в стране (53,9%).

Актуальной для региона является проблема чрезмерного привлечения в сельскохозяйственный оборот вследствие низкого уровня землеобеспечения непригодных для интенсивного и эффективного использования земель, что требует оптимизации структуры угодий.

Предложен подход к оценке пригодности земель для сельскохозяйственного использования с учетом четырех ключевых факторов качества почв, рельефа территории, водного режима и агроклимата.

Определена совокупность предпосылок и факторов особенностей землепользования в Закарпатской области, среди которых ключевыми являются: малоземелье, территориальная и вертикальная зональность (половина этих земель находится в неблагоприятной для эффективного земледелия предгорной и горной местности), географическое положение (удобное геоэкономическое положение между четырьмя странами Центральной Европы), разнообразие климата и погодных условий, высокая плотность населения территории  и низкая занятость экономически активного населения, высокий рекреационно-туристический потенциал региона (многочисленные месторождения целебных минеральных и термальных вод, туристический сезон здесь длится круглый год, туристическая индустрия, которая динамично развивается и нуждается в новых территориях), плотная речная сеть, создающая постоянную угрозу паводков, которые могут принимать катастрофический характер.

Установлены такие основные закономерности землепользования в исследуемом регионе: сокращение площади угодий в сельскохозяйственном обороте, особенно в горной зоне; уменьшение площади в использовании сельскохозяйственных предприятий при одновременном расширении площади угодий фермерских хозяйств и хозяйств населения; изменение структуры сельскохозяйственных угодий за счет существенного уменьшения части природных кормовых угодий. Достаточно отличимыми являются тенденции в зональном разрезе. 

Отмечается, что ключевой проблемой совершенствования земельных отношений и основным направлением улучшения использования сельскохозяйственных земель на современном этапе следует считать развитие арендных отношений. С этой целью следует создать соответствующее информационное обеспечение как арендодателей, так и арендаторов, а также необходимы правовое регулирование договоров аренды, обеспечение рационального использования арендованных земель.

Предложены направления обеспечения уравновешенного и сбалансированного использования сельскохозяйственных земель в разных природно-экономических зонах региона.

В работе предлагаются методики оценки пригодности земель для сельскохозяйственного использования с учетом сосредоточенности параметров, характеризующих качество почвы, агроклимат, рельеф и водный режим. Предложены в зависимости от имеющейся информации и временных ограничений принятия решений два методических подхода к экспертной оценке земельных участков на основе применения сравнительно-ценового метода и использования метода сравнения парами, включая экспресс-метод оценки земли.

Ключевые слова: сельскохозяйственные земли, земельные ресурсы, природные зоны, стоимость земли.

ANNOTATION

Radomskyy S.S. Improvement of agricultural lands use in agrarian sector of Transcarpathian region. – Manuscript.

Thesis to seek the scientific degree of Candidate in Economics (PhD) on specialty 08.00.04 – economics and management of enterprises (by kinds of economic activity). – Lviv National Agrarian University, Lviv, 2010.

The thesis investigates theoretical and methodological fundamentals and grounds scientific, methodical and practical recommendations as to improvement of agricultural lands use at regional level.

Regional peculiarities of land use in Transcarpathian region are researched; regularities of dynamic changes among land users and structural changes in agricultural farms are determined as well as peculiarities of formation of land sizes of different categories of farms and use of land resources according to zones.

Directions to improve lease relations in land use, main preconditions of balanced use of agricultural lands in different natural and economic zones of the region are grounded. Methodology of land estimation for agriculture and expert estimation of land plots is proposed.

Key words: agricultural lands, land resources, natural zones, land cost.

2


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

38631. «Облачные» ресурсы 37.21 KB
  Одним из следствий процесса глобализации и интеграционных процессов стало появление «облачных» технологий, что позволяет пользователю не быть привязанным к географической точке и активизировать процесс обмена даже весьма большими объемами информации.
38632. МОДЕРНИЗАЦИЯ ТЕПЛОФИКАЦИОННОЙ УСТАНОВКИ ПАРОВОЙ ТУРБИНЫ Т-100-130 УРАЛЬСКОГО ТУРБИННОГО ЗАВОДА 277.5 KB
  Подогрев обратной сетевой воды производится в ПСГ1 и ПСГ2 . В зимнее время для подогрева воды можно использовать также встроенный в конденсатор выделенный пучок. При такой схеме подача циркуляционной воды в конденсатор сокращается и вакуум в нём ухудшается. Целью модернизации ТФУ является повышение термического КПД паровой турбины за счет увеличения температуры обратной сетевой воды на входе в ПСГ1 ПСГ2 что ведет к уменьшению расхода греющего пара в них и к уменьшению расхода топлива на его генерацию.
38633. Підвищення енергоефективності очистки стоків тваринницьких ферм 1.55 MB
  1 Визначення виходу біогазу.4 Визначення виходу біогазу в залежності від циклу бродіння і кількість енергії біогазу даного підприємства .6 Визначення енергії товарного біогазу і коефіцієнту товарності 2.1 Дослідження залежності виходу біогазу від тривалості циклу бродіння.
38634. Проект производственно-отопительной котельной 4.74 MB
  Характеристика исходной воды жесткость общая мгэкв кг___________________________________________ жесткость карбонатная мгэкв кг______________________________________ содержание ионов натрия____________________________________________ РАСЧЕТНО – ПОЯСНИТЕТЕЛЬНАЯ ЗАПИСКА Раздел 1. Основной частью её является собственно паровой котел в котором осуществляется превращение воды в насыщенный пар. Подачи и сжигания топлива; очистки химической подготовки и деаэрации воды; теплообменные аппараты различного назначения; насосы исходной сырой воды...
38636. Мероприятия по улучшению финансово-экономического состояния ООО «Мис» 2.82 MB
  Теоретические основы анализа финансовоэкономической деятельности предприятия. Сущность анализа финансового состояния предприятия.2 Информационная база анализа финансового состояния предприятия.3 Методика анализа финансовоэкономической деятельности предприятия.
38637. Транскриптомный анализ генов контроля генеза митохондрий и реактивности иммунной системы при действии адаптогенов 198.5 KB
  В соответствии с вышесказанным, в планируемой работе, с целью поиска подходов к специфической модуляции гена PGC-1α, мы планировали решение серии взаимосвязанных задач методического и методологического плана. В частности, предполагалось освоение методик культивирования клеток человека для постановки in vitro экспериментов
38638. Использование инструментов интегрированных маркетинговых коммуникаций для продвижения туристского маршрута (на примере турфирмы «Чудесный отдых») 548.5 KB
  2 Специфика использования инструментов ИМК в турбизнесе для формирования позитивного имиджа компании [2] 2 Анализ деятельности туристского предприятияООО Чудесный Отдых [2. Объектом исследования выбрано туристическая фирма Чудесный отдых и его деятельность по продвижению туристических маршрутов. Цели и задачи: разработка рекомендаций для туристической фирмы Чудесный отдых для более эффективного продвижения туристических маршрутов при помощи интегрированных маркетинговых коммуникаций; провести анализ литературы по проблемам...