ID: 65409

Название работы: СТРАТЕГІЧНА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ІНСТИТУТІВ СПІЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ

Категория: Автореферат

Предметная область: Банковское дело и рынок ценных бумаг

Описание: Поступове входження України у глобальну економіку та динамічний розвиток вітчизняного фондового ринку в останні роки активізували в країні процес становлення нового сегмента фінансового ринку ринку послуг інститутів спільного інвестування ІСІ.

Язык: Украинкский

Дата добавления: 2014-07-29

Размер файла: 178.5 KB

Работу скачали: 1 чел.

PAGE  2

НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ

УНІВЕРСИТЕТ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ

 

ШПАНКО АНАТОЛІЙ СЕРГІЙОВИЧ

УДК 339.137.2

СТРАТЕГІЧНА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ІНСТИТУТІВ СПІЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ

Спеціальність 08.00.08 – гроші, фінанси і кредит

 
 

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук
 

          

 

Київ 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота  виконана в Київському національному торговельно-економічному університеті Міністерства освіти і науки України, м. Київ.

Науковий  керівник	кандидат економічних наук, доцент Циганова Надія Вікторівна, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, доцент кафедри банківської справи
Офіційні  опоненти	доктор економічних наук, професор Мозговий Олег Миколайович, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, член Комісії
	кандидат економічних наук, доцент Сизоненко Віктор Онисимович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, доцент кафедри економічної теорії

Захист відбудеться «22» грудня 2010 р. о 15:00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.883.01 в Університеті банківської справи Національного банку України за адресою: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 1, ауд. 207.

З дисертацією можна ознайомитись  у  бібліотеці Університету банківської справи Національного банку України за адресою: 04119, м.Київ, вул. Білоруська, 17.

 
Автореферат  розісланий  "18" листопада 2010 р.



Вчений секретар

спеціалізованої  вченої ради,

доктор економічних наук, професор ______________     О.О. Лапко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Поступове входження України у глобальну економіку та динамічний розвиток вітчизняного фондового ринку в останні роки активізували в країні процес становлення нового сегмента фінансового ринку – ринку послуг інститутів спільного інвестування (ІСІ). Отримавши в 2001 р., з прийняттям Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)», правові засади для функціонування, інститути спільного інвестування почали активно створюватись, збільшившись за перші п’ять років свого існування до більш, ніж тисячі ІСІ.

Динамічний розвиток ринку послуг інститутів спільного інвестування на перших етапах формування характеризувався зростанням кількісних показників з суттєвим відставанням якісних, що призвело до масштабного зростання кількості ІСІ без формування відповідних елементів управління конкурентними можливостями новостворюваних фондів, і, як наслідок, суттєво загострило конкурентну боротьбу на ринку послуг інститутів спільного інвестування. У свою чергу, відсутність механізмів управління конкурентним становищем ІСІ через незначний досвід роботи подібних фінансових посередників в Україні та непідготовленість менеджменту до управління новими суб’єктами ринку  призвели до значної волатильності на ринку та нестабільної діяльності суб’єктів ринку послуг інститутів спільного інвестування.

У таких висококонкурентних умовах особливо актуальним питанням розвитку ринку послуг інститутів спільного інвестування є побудова ефективної системи моніторингу за конкурентним середовищем на ринку послуг ІСІ та розробка на її основі дієвих механізмів управління конкурентними позиціями інститутів спільного інвестування, що дасть змогу комплексно оцінити ринок послуг інститутів спільного інвестування та сформувати напрями його удосконалення, забезпечуючи стійкий розвиток останнього.

Слід зазначити, що на даний момент через нетривалий період існування вітчизняного ринку послуг інститутів спільного інвестування кількість наукових праць з питань стратегічної конкурентоспроможності ІСІ є досить незначною і не містить комплексного підходу до дослідження стратегічної конкурентоспроможності (СК) інститутів спільного інвестування.

Питанням діяльності інститутів спільного інвестування присвятили свої роботи такі науковці, як Дж.Богл, О.М.Мозговий, Д.А.Леонов, А.А.Пересада, В.М.Шелудько, Дж.Синки, З.Г.Ватаманюк, О.О.Лапко, А.Я.Кузнєцова, В.В.Корнєєв, О.Л.Дорош, Б.С.Івасів та ін. Проблематика сутності та оцінювання конкурентоспроможності описана в роботах таких дослідників, як М.Портер, І.Ансофф, А.Томпсон, Р.А.Фатхутдінов, І.В.Смолін, В.О.Сизоненко, Г.В.Кривенко, Н.А.Дробітько, В.В.Пастухова, В.А.Павлова, В.Ф.Оберемчук, Л.Л.Антонюк, І.З.Должанський, Г.Л.Азоєв, Л.В.Балабанова, А.Н.Люкшинов, Ю.Б.Іванов, В.М.Горбатов, Л.М.Очеретько, Т.П.Решетнікова та ін.

Водночас, враховуючи, що ринок послуг інститутів спільного інвестування є самостійним сегментом фінансового ринку та характеризується специфічними конкурентними умовами, неможливо в процесі аналізу конкурентного середовища ІСІ застосовувати існуючі підходи до виявлення та оцінки стратегічної конкурентоспроможності, що свідчить про необхідність розробки та застосування специфічних теоретико-методичних підходів до дослідження стратегічної конкурентоспроможності, притаманних лише інститутам спільного інвестування.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано у межах теми науково-дослідної роботи кафедри банківської справи Київського національного торговельно-економічного університету „Формування ефективної системи управління комерційним банком" (номер державної реєстрації 0105U001844). Авторський внесок полягає у дослідженні механізму та інструментарію проведення аналізу зовнішнього та внутрішнього середовища фінансових посередників, визначенні стратегічного підходу й формуванні інструментарію оцінки альтернативних стратегій, розробці методичних засад побудови стратегічного плану розвитку фінансових посередників (довідка про впровадження №2298/11 від 18.11.2008).

Метою дослідження є поглиблення теоретико-методичних засад стратегічної конкурентоспроможності інститутів спільного інвестування та обґрунтування пропозицій, спрямованих на удосконалення умов функціонування ринку послуг інститутів спільного інвестування.

Для досягнення зазначеної мети були поставлені такі завдання:

•  виявити специфіку інститутів спільного інвестування та особливості їх функціонування на ринку фінансових послуг;
•  охарактеризувати сутність та характерні риси стратегічної конкурентоспроможності інститутів спільного інвестування, а також фактори її формування;
•  узагальнити існуючі методичні підходи та розробити інструментарій оцінки стратегічної конкурентоспроможності інститутів спільного інвестування;
•  проаналізувати сучасний стан середовища функціонування інститутів спільного інвестування в Україні та визначити його основні властивості;
•  на основі розробленої методики провести оцінку стратегічної конкурентоспроможності ІСІ на ринку послуг інститутів спільного інвестування;
•  перевірити дієвість методики оцінювання стратегічної конкурентоспроможності інститутів спільного інвестування шляхом діагностування показників стратегічної конкурентоспроможності;
•  розробити підходи до формування цільових орієнтирів удосконалення стратегічної конкурентоспроможності інститутів спільного інвестування;
•  дослідити основні шляхи покращання конкурентних умов функціонування інститутів спільного інвестування;
•  визначити напрями формування конкурентних переваг ІСІ на суміжних ринках фінансових послуг.

Об’єктом дослідження є процес функціонування інститутів спільного інвестування в умовах конкурентного середовища.

Предметом дослідження є теоретичні і методичні засади формування стратегічної конкурентоспроможності інститутів спільного інвестування шляхом проведення моніторингу конкурентних умов функціонування ІСІ та розробки механізмів реалізації конкурентних переваг.

Методологічною і теоретичною основою дисертаційного дослідження є фундаментальні положення економічної теорії та теорії фінансів, а також наукові розробки вітчизняних і закордонних вчених з проблем функціонування ринку послуг інститутів спільного інвестування.

Для досягнення мети та вирішення поставлених завдань у роботі були застосовані такі методи дослідження: 

діалектичний метод – використовувався у процесі дослідження сутності стратегічної конкурентоспроможності для виявлення якісного взаємозв'язку між поняттям стратегії та поняттям конкурентоспроможності;

метод порівняння – при дослідженні середовища функціонування інститутів спільного інвестування шляхом порівняння стану розвитку ІСІ з іншими вітчизняними фінансовими посередниками та ринком спільного інвестування розвинених країн світу;

статистичні методи – у процесі аналізу діяльності ІСІ для розрахунку кількісних характеристик стану розвитку ринку послуг інститутів спільного інвестування; під час оцінки стратегічної конкурентоспроможності для опрацювання статистичних даних діяльності інститутів спільного інвестування;

графічний метод – для візуального відтворення динаміки розвитку ринку послуг інститутів спільного інвестування, а також для візуального представлення механізмів та схем удосконалення стратегічної конкурентоспроможності ІСІ;

метод прогнозування – для виявлення динаміки вартості чистих активів та зростання розміщених інвестиційних сертифікатів відкритих фондів у майбутньому;

системний метод – у процесі розробки методики оцінювання стратегічної конкурентоспроможності для врахування всіх основних факторів, які впливають на рівень стратегічної конкурентоспроможності ІСІ.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні акти, що регулюють діяльність інститутів спільного інвестування; офіційні статистичні матеріали Державного комітету статистики України, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, Національного банку України; електронні та інформаційно-аналітичні матеріали Української асоціації інвестиційного бізнесу, вітчизняних компаній з управління активами, вітчизняних фондових бірж та міжнародних організацій; наукові публікації з питань функціонування інститутів спільного інвестування.

Наукова новизна одержаних результатів. Найбільш суттєві теоретичні та практичні результати, які характеризують новизну дослідження й особистий внесок автора, такі:

вперше:

•  виявлено концептуальну відмінність конкурентного середовища функціонування інститутів спільного інвестування, структура якого передбачає наявність трьох рівнів конкуренції (між інститутами спільного інвестування, компаніями з управління активами та суміжними ринками), на відміну від інших конкурентних ринків, де структура конкуренції представлена двома рівнями (між суб’єктами ринку та суміжними ринками). Зазначена особливість підвищує інтенсивність конкуренції на ринку послуг інститутів спільного інвестування, що потребує розробки специфічних підходів до покращення конкурентних позицій інститутів спільного інвестування;

удосконалено:

•  поняття «інститут спільного інвестування», яке, на відміну від існуючих, більш чітко визначає особливості ІСІ, притаманні лише даному фінансовому посереднику, за рахунок акцентування уваги на таких властивостях, як спільна власність багатьох, переважно дрібних інвесторів, дотримання принципів диверсифікації, кваліфікованого управління та відсутності гарантій отримання фіксованого доходу;
•  підхід до проведення моніторингу конкурентного середовища функціонування інститутів спільного інвестування шляхом розробки та застосування методики оцінювання стратегічної конкурентоспроможності, що включає в себе використання трьох груп показників, які характеризують реалізований конкурентоспроможний статус, своєчасність реакції на зміни зовнішнього середовища та потенціал формування стратегічної конкурентоспроможності, інтегроване поєднання яких дозволяє комплексно оцінити рівень стратегічної конкурентоспроможності інститутів спільного інвестування та розробити напрями покращання конкурентних позицій останніх;

дістали подальший розвиток:

•  теоретичні обґрунтування сутності «стратегічна конкурентоспроможність»,  як інтегрального поняття, що відображає єдність адаптивних можливостей суб’єкта ринку та реалізації цільового аспекту ведення конкурентної боротьби в довгостроковому періоді, що дозволяє підвищити ефективність використання показників стратегічної конкурентоспроможності в особливих конкурентних умовах функціонування інститутів спільного інвестування;
•  концептуальний підхід до формування цільових орієнтирів удосконалення стратегічної конкурентоспроможності інститутів спільного інвестування на основі визначення причинно-наслідкових зв’язків між розробкою системи цілей, спрямованих на зміцнення конкурентних позицій ІСІ, і результатами оцінювання стратегічної конкурентоспроможності інститутів спільного інвестування з виділенням їх сильних та слабких сторін. Зазначений підхід, на відміну від існуючого, дозволяє визначити вектори розвитку ІСІ залежно від його поточного конкурентного стану, враховуючи позиції основних конкурентів.

Практичне значення одержаних результатів. За результатами дослідження розроблено методику оцінювання стратегічної конкурентоспроможності інститутів спільного інвестування, застосування якої дозволить проводити моніторинг конкурентного середовища функціонування інститутів спільного інвестування, а суб’єктам ринку за рахунок використання результатів оцінки СК ІСІ – покращити конкурентні позиції інститутів спільного інвестування. Автором визначено основні напрями удосконалення стратегічної конкурентоспроможності інститутів спільного інвестування, врахування яких у роботі суб’єктів ринку послуг інститутів спільного інвестування покращить конкурентний статус останніх на ринку фінансових послуг.

Розроблені методичні підходи до оцінки стратегічної конкурентоспроможності успішно застосовані під час проведення Українською асоціацією інвестиційного бізнесу дослідження ринку послуг інститутів спільного інвестування в Україні (довідка про апробацію №63 від 19.03.2008 р.) та використані в процесі формування Рейтинговим агентством “Експерт-рейтинг” Методичних основ рейтингової оцінки діяльності компаній з управління активами (довідка про впровадження №РА-34 від 06.11.2007 р.). Також отримані результати дослідження, а саме: авторські пропозиції щодо напрямів удосконалення конкурентних позицій ІСІ використані ТОВ «КУА «Діамант Інвест Менеджмент» у своїй діяльності (акт впровадження №01-03/08 від 13.03.2008 р.).

Результати дисертаційного дослідження впроваджені в навчальний процес та використані при розробці практикуму з дисципліни «Портфельне інвестування» для студентів, що навчаються за спеціальністю 050104 «Фінанси» за спеціалізацією 05010406 «Фінансове посередництво» освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» (акт впровадження науково-дослідних робіт у навчальний процес Київського національного торговельно-економічного університету, затверджений 18.11.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним дослідженням автора. Розроблені теоретичні та практичні рекомендації є результатом критичного аналізу існуючих напрацювань з проблематики стратегічної конкурентоспроможності та самостійних авторських висновків і міркувань, які спираються на результати аналізу діяльності інститутів спільного інвестування в Україні та за кордоном.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційних досліджень були апробовані на науково-практичних конференціях: “Фінансова система України: становлення та розвиток”, м. Острог (2006р.), “Тенденції та перспективи розвитку фінансового посередництва в Україні”, м. Київ (2006р.), “Проблеми і перспективи становлення  фінансової системи України”, м. Севастополь (2006р.), "Реструктуризація розвитку фінансового ринку в Україні: філософія, стратегія, тактика", м._Київ (2007р.), “Відтворення господарського комплексу регіону: методологія, механізми, інструментарій”, м. Чернівці (2007р.), “Міжнародна банківська конкуренція: теорія і практика”, м. Суми (2007р.), «Актуальні проблеми економіки», м. Київ (2007р.), «Конкурентоспроможність та інноваційний розвиток України: проблеми науки та практики», м. Харків (2007р.), «Проблеми та шляхи вдосконалення економічного механізму підприємницької діяльності в умовах глобалізації економіки», м. Ужгород (2007р.), «Методологія та практика менеджменту на порозі ХХІ століття: загальнодержавні, галузеві та регіональні аспекти», м. Полтава (2008р.), «Місце та роль України в глобалізованому світі: економічні, політичні, культурні аспекти», м._Вінниця (2009р.).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи представлені в 19 наукових публікаціях загальним обсягом 6,26 друкованого аркуша, з них 8 – у наукових фахових виданнях загальним обсягом 3,66 друкованого аркуша.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи – 196 сторінок. У дослідженні інформація представлена на 26 рисунках, у 33 таблицях та 6 додатках.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, об’єкт, предмет і методологію дослідження, наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи.

Перший розділ «Теоретичні засади стратегічної конкурентоспроможності інститутів спільного інвестування» містить результати наукових досліджень специфіки функціонування інститутів спільного інвестування, сутності та характерних ознак прояву стратегічної конкурентоспроможності інститутів спільного інвестування, а також концепції оцінювання стратегічної конкурентоспроможності інститутів спільного інвестування.

Детальний аналіз сутності інститутів спільного інвестування, їх історичного розвитку та умов функціонування дав можливість виявити характерні риси функціонування інститутів спільного інвестування, такі як: участь у спільному інвестуванні на умовах спільної власності; відсутність гарантій з отримання фіксованого розміру доходу; професійне управління; акумуляція значних грошових ресурсів для здійснення інвестицій у цінні папери та можливості диверсифікації вкладень; система захисту інвесторів, забезпечена організацією ІСІ; інформаційна прозорість тощо.

Специфіка інститутів спільного інвестування визначає конкурентне середовище функціонування ІСІ, яке також має свої специфічні риси. На відміну від інших ринків, ринок послуг інститутів спільного інвестування характеризується більш складною структурою, яка передбачає три рівні конкуренції (рис. 1). Це пов’язано з наявністю на ринку додаткового самостійного суб’єкта – компанії з управління активами, яка, крім інститутів спільного інвестування, також включається у конкурентну боротьбу. Відповідно конкуренція проявляється на рівні інститутів спільного інвестування, компаній з управління активами та суміжних ринків.

Рис. 1. Конкурентне середовище на ринку послуг інститутів спільного інвестування, для якого характерні три рівні конкуренції (пунктиром позначені напрями конкурентної боротьби)

У дослідженні сформульовано оновлене визначення стратегічної конкурентоспроможності, яке характеризує дане економічне поняття: стратегічна конкурентоспроможність – ознака суб’єкта ринку, яка являє собою спроможність організації за рахунок адаптації до змін зовнішнього середовища створювати та використовувати конкурентні переваги, досягаючи цим конкурентних цілей.

На основі отриманих результатів дослідження стратегічної конкурентоспроможності інститутів спільного інвестування визначено та систематизовано основні фактори її формування. До них належать: розгалужена агентська мережа, позитивне інформаційне поле, висока дохідність інвестиційного фонду, ліквідний інвестиційний портфель, низькі транзакційні витрати, висококваліфікований персонал, високий рівень матеріально-технічного забезпечення та досконала організаційна структура, доступ до оперативної та стратегічної інформації на фондовому ринку, потужна служба підтримки клієнтів тощо. Перелік цих факторів може змінюватись залежно від змін зовнішнього середовища, відповідно, своєчасна ідентифікація зазначених факторів та їх реалізація покладені в основу підвищення конкурентних позицій інститутів спільного інвестування.

Зазначимо, що існує проблема об’єктивного оцінювання стратегічної конкурентоспроможності, пов’язана з відсутністю єдиних підходів до оцінки, обмеженим доступом до повної інформації про суб’єкт дослідження, що дозволяє різним дослідникам маніпулювати вихідними, розрахунковими даними, і цим викривляти об’єктивну оцінку конкурентоспроможності.

Для удосконалення процесу оцінювання стратегічної конкурентоспроможності автор пропонує сформувати концепцію оцінки стратегічної конкурентоспроможності на основі комплексного поєднання різних методів оцінювання конкурентоспроможності, а також розробити систему оціночних показників, які є специфічними для ринку спільного інвестування та які об’єктивно характеризують конкурентне становище суб’єктів ринку, що дозволить зменшити вплив суб’єктивності та обмеженості застосування методів оцінки конкурентоспроможності.

Згідно з розробленою концепцією оцінка стратегічної конкурентоспроможності виражається інтегральним коефіцієнтом, який визначається трьома блоками показників, що характеризують реалізований конкурентоспроможний статус суб’єкта господарювання; своєчасність реакції до змін зовнішнього середовища; оцінку потенціалу формування стратегічної конкурентоспроможності в майбутньому (рис. 2).

У другому розділі «Конкурентне становище на ринку послуг  інститутів спільного інвестування в Україні» проведено дослідження сучасного стану розвитку ринку послуг інститутів спільного інвестування, визначено основні фактори зовнішнього середовища, які впливають на рівень стратегічної конкурентоспроможності та здійснено оцінку стратегічної конкурентоспроможності інститутів спільного інвестування.

Застосовуючи модель галузевої конкуренції, що базується на підході М.Портера, було визначено високий рівень конкуренції на ринку послуг інститутів спільного інвестування, що свідчить про високу активність конкурентних сил на ринку та їх вплив на конкурентні позиції ІСІ.

За результатами аналізу діяльності інститутів спільного інвестування у 2005–2009 рр. були узагальнені основні властивості середовища функціонування ІСІ, які свідчать про слабкість та залежність ринку послуг ІСІ від зовнішніх факторів, що знижує потенціал розвитку інститутів спільного інвестування та гальмує процес становлення нового сегмента ринку фінансових послуг.

Рис. 2. Методика оцінювання стратегічної конкурентоспроможності інститутів спільного інвестування

Дослідження середовища функціонування ІСІ та факторів, які його формують, стали підґрунтям для оцінювання стратегічної конкурентоспроможності інститутів спільного інвестування. В основу оцінки покладено розроблену автором методику оцінювання стратегічної конкурентоспроможності.

До першого блоку показників, що характеризують реалізований конкурентоспроможний статус інституту спільного інвестування, були віднесені:

•  розмір фонду – обсяг чистих активів;
•  оцінка якості управління активами на основі коефіцієнта Шарпа;
•  абсолютний приріст чистих активів.

В основу визначення своєчасності реакції ІСІ до змін зовнішнього середовища покладено оцінку чутливості роботи фонду до негативних тенденцій на фондовому ринку. Індикаторами ефективності адаптації інвестиційного фонду до змін на фондовому ринку є: глибина падіння доходності інституту спільного інвестування та показник виходу вкладників з фонду.

Третій блок показників системи – потенціал формування стратегічної конкурентоспроможності інститутів спільного інвестування – визначається наступними показниками:

•  розгалужена агентська мережа;
•  низькі транзакційні витрати;
•  високий рівень матеріально-технічного забезпечення.

Практичність розробленої системи оцінювання стратегічної конкурентоспроможності інститутів спільного інвестування було перевірено на прикладі оцінки СК відкритих інвестиційних фондів за результатами діяльності у 2006–2008 рр. Згідно з розрахунками найвищий рівень стратегічної конкурентоспроможності у 2006 та 2008 рр. мав інвестиційний фонд "Класичний", який за рахунок високих значень поточного рівня конкурентоспроможності та потенціалу формування стратегічної конкурентоспроможності ІСІ займав лідируючі позиції в сегменті відкритих інвестиційних фондів (табл. 1).

Таблиця 1

Значення інтегрального показника стратегічної конкурентоспроможності відкритих інвестиційних фондів за результатами 2006–2008 рр.

ІСІ	Інтегральний показник
		2006	2007	2008
Інвестиційний фонд "Класичний"	1,657	1,2497	0,8437
Інвестиційний фонд "Преміум - фонд збалансований"	0,715	0,7364	0,6224
Інвестиційний фонд "Парекс фонд Українських Облігацій"	0,802	0,6413	0,6818
Інвестиційний фонд “Парекс Український Збалансований фонд"	0,826	1,3726	0,5188

Результати свідчать, що інститути спільного інвестування характеризуються відносною стабільністю позицій за рівнем стратегічної конкурентоспроможності, оскільки виявлені зміни позицій ІСІ за рівнем стратегічної конкурентоспроможності були несуттєвими: по більшості позицій перестановки відбулись між найближчими конкурентами. Враховуючи зовнішні умови функціонування ІСІ у зазначений період (2007 р. характеризувався одним з найбільших підйомів вітчизняного фондового ринку, а 2008 р. – найбільшим падінням останнього), отримані результати оцінювання достатньо чітко виявили довгострокових лідерів ринку послуг інститутів спільного інвестування, що підтверджує дієвість розробленої методики, яка навіть за умови динамічних змін зовнішнього середовища дозволяє визначити довгострокові конкурентні позиції ІСІ.  

У третьому розділі «Удосконалення конкурентних умов функціонування інститутів спільного інвестування» детально досліджено напрями та інструментарій покращання конкурентних позицій інститутів спільного інвестування шляхом визначення цільових орієнтирів удосконалення СК ІСІ, формування конкурентних переваг ІСІ на ринку послуг інститутів спільного інвестування та суміжних ринках фінансових послуг.

У межах дисертаційної роботи автор розробив порядок визначення цільових орієнтирів удосконалення стратегічної конкурентоспроможності інституту спільного інвестування, де залежно від позицій, які зайняв ІСІ за рівнем стратегічної конкурентоспроможності, формується набір цілей управління ІСІ та етапів досягнення цих цілей, що дозволять останньому покращити свої конкурентні позиції.

Розроблений порядок визначення цільових орієнтирів удосконалення стратегічної конкурентоспроможності ІСІ був апробований на основі результатів оцінки стратегічної конкурентоспроможності відкритих інвестиційних фондів у 2006–2008 рр. Для кожного фонду були визначені сильні та слабкі сторони і на основі цього окреслені цільові напрями удосконалення стратегічної конкурентоспроможності ІСІ.

Розроблена концепція визначення цільових орієнтирів удосконалення стратегічної конкурентоспроможності інститутів спільного інвестування засвідчила необхідність постійного реагування інститутів спільного інвестування на зміни зовнішнього середовища шляхом розробки та реалізації напрямів покращання конкурентних позицій інститутів спільного інвестування, які були б актуальними та враховували сучасне конкурентне становище ринку послуг інститутів спільного інвестування. Спираючись на результати аналізу конкурентного середовища, автор виявив найбільш актуальні напрями формування та поглиблення конкурентних переваг інститутів спільного інвестування:

•  зниження витрат діяльності інститутів спільного інвестування – шляхом оптимізації стратегії управління інвестиційним портфелем ІСІ, акцентуючи увагу або на пасивній, або на активній стратегії управління активами;
•  формування нових продуктів ІСІ, які могли б протистояти наслідкам фінансової кризи та забезпечували дохідність інвесторам, серед яких автор пропонує впроваджувати структуровані фонди, розробляти можливості вільного переходу між фондами з різними стратегіями без суттєвих втрат для інвестора, хеджувати ризики вкладників шляхом страхування інвестицій та застосування похідних цінних паперів тощо;
•  покращання інформаційного клімату про діяльність ІСІ шляхом проведення активних PR-заходів;
•  формування цільових сегментів надання послуг та розробку специфічних для них рекламних заходів;
•  створення потужної служби підтримки клієнтів, яка реалізується через проведення якісної роз’яснювальної роботи, забезпечення індивідуального підходу до обслуговування кожного клієнта, надання післяпродажного сервісу, що в результаті позитивно відобразиться на стабільності роботи інституту спільного інвестування;
•  побудова організаційної структури, яка б оптимізувала процес удосконалення стратегічної конкурентоспроможності ІСІ шляхом виділення окремого структурного підрозділу, який відповідає за координацію дій інших структурних підрозділів та зосереджує на собі всі процеси покращання конкурентних позицій ІСІ.

Поряд з формуванням та поглибленням конкурентних переваг ІСІ на ринку послуг інститутів спільного інвестування не менш важливу роль в удосконаленні стратегічної конкурентоспроможності інститутів спільного інвестування відіграє процес виявлення та реалізації конкурентних переваг ІСІ на суміжних ринках фінансових послуг. Автор розробив шляхи формування конкурентних переваг інститутів спільного інвестування на суміжних ринках фінансових послуг:

•  реалізація конкурентних переваг ІСІ через представницький орган, що дозволяє посилювати конкурентні позиції ІСІ на суміжних ринках шляхом проведення зважених дій від усього ринку. Вітчизняні ІСІ мають такий представницький орган, однак через зіткнення інтересів всередині зазначеного органу, рівень реалізації цієї функції не досяг оптимального, у зв’язку з чим автор пропонує удосконалити роботу представницького органу шляхом оптимізації його структури або створення нового представницького органу, який буде представляти інтереси лише публічних ІСІ;
•  визначення основних конкурентних ринків та акцентування сильних сторін ІСІ порівняно з цими ринками. До найближчих конкурентних ринків віднесено установи, що пропонують депозитні продукти; страхові компанії, які надають послуги зі страхування життя; недержавні пенсійні фонди. Названі суміжні ринки є найближчими конкурентами ІСІ за такими параметрами, як ліквідність, сума інвестицій та напрями інвестування, проте в деяких параметрах поступаються ІСІ, що потрібно використовувати в процесі формування конкурентних переваг інститутів спільного інвестування;
•  взаємодія з суміжними ринками, що реалізується у: співпраці з банками, які можуть бути агентами з розміщення цінних паперів ІСІ; співпраці з пенсійними фондами та страховими компаніями, які можуть розміщувати свої активи у цінні папери ІСІ. Така співпраця створює синергетичний ефект, який покращує конкурентні умови функціонування як на ринку послуг ІСІ, так і на суміжних ринках.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає в обґрунтуванні теоретичних та методичних засад стратегічної конкурентоспроможності інститутів спільного інвестування як інструментарію моніторингу конкурентного середовища функціонування інститутів спільного інвестування та розробленні практичних рекомендацій щодо удосконалення умов функціонування ринку послуг інститутів спільного інвестування.

Результати дисертаційного дослідження можна узагальнити такими висновками:

1.  В умовах динамічного розвитку ринку послуг інститутів спільного інвестування особливо актуальною є побудова ефективної системи моніторингу конкурентного середовища на ринку послуг інститутів спільного інвестування, що надає можливість оперативно оцінювати конкурентне становище на ринку та розробляти заходи щодо покращання конкурентних умов функціонування інститутів спільного інвестування. Спираючись на наукові дослідження конкурентного середовища, автор пропонує побудову відповідної системи здійснити на основі використання показників стратегічної конкурентоспроможності, як комплексної характеристики, що дозволяє виявити та оцінити конкурентні позиції інститутів спільного інвестування, а також перспективи їх розвитку. Ринок послуг інститутів спільного інвестування як окремий сегмент ринку фінансових послуг характеризуються специфічними конкурентними умовами, що, відповідно, вимагає врахування зазначених особливостей у процесі дослідження стратегічної конкурентоспроможності інститутів спільного інвестування.
   1.  Інститут спільного інвестування – фінансовий посередник, який на умовах спільної власності багатьох, переважно дрібних інвесторів розміщує акумульовані кошти у цінні папери та інші фінансові активи з метою отримання прибутку, дотримуючись принципів диверсифікації, кваліфікованого  управління та відсутності гарантій отримання фіксованого доходу. Специфіка інститутів спільного інвестування визначає конкурентне середовище функціонування ІСІ, що також має специфічні риси, які проявляються в наявності трьох рівнів конкуренції: між інститутами спільного інвестування, компаніями з управління активами та суміжними ринками. Враховуючи, що ці фінансові посередники суттєво відрізняються від інших суб’єктів фінансового ринку як за принципами функціонування, так і за формою створення, у роботі були розроблені окремі підходи до дослідження конкурентних умов функціонування інститутів спільного інвестування.
   2.  За рахунок діалектичного поєднання понять «конкурентоспроможність» та «стратегія» було теоретично обґрунтовано сутність стратегічної конкурентоспроможності інститутів спільного інвестування як спроможність інституту спільного інвестування за рахунок адаптації до змін зовнішнього середовища створювати та використовувати конкурентні переваги, досягаючи цим конкурентних цілей.

Виявлено основні чинники стратегічної конкурентоспроможності: розгалужена агентська мережа, позитивне інформаційне поле, висока дохідність інвестиційного фонду, ліквідний інвестиційний портфель, низькі транзакційні витрати, висококваліфікований персонал, високий рівень матеріально-технічного забезпечення та досконала організаційна структура, доступ до оперативної та стратегічної інформації на фондовому ринку, потужна служба підтримки клієнтів тощо, на основі яких були розроблені шляхи покращання конкурентних позицій інститутів спільного інвестування.

1.  Доведено, що застосування існуючих на даний момент методів оцінки конкурентоспроможності не забезпечує абсолютно точного визначення рівня стратегічної конкурентоспроможності досліджуваного суб’єкта ринку. Більш того, існуючі методи оцінки визначають рівень конкурентоспроможності досліджуваного об’єкта, проте вони не виокремлюють процес оцінки стратегічної конкурентоспроможності, визначення якої потребує специфічних підходів у межах загальних методів оцінювання конкурентоспроможності суб’єктів ринку. Автором дослідження сформовано підхід до оцінки стратегічної конкурентоспроможності, що передбачає процес оцінювання останньої на основі трьох груп показників, які комплексно характеризують стратегічну конкурентоспроможність, та розроблено на основі зазначеного підходу методику оцінювання стратегічної конкурентоспроможності інститутів спільного інвестування. Особливість розробленої методики полягає в тому, що вона дозволяє, з одного боку, оцінити рівень стратегічної конкурентоспроможності ІСІ та конкурентні умови на ринку послуг інститутів спільного інвестування, а з іншого боку, визначити сильні та слабкі сторони управління конкурентним статусом ІСІ та напрями удосконалення конкурентних позицій інститутів спільного інвестування.
   1.  Основними властивостями середовища функціонування вітчизняних інститутів спільного інвестування є:

•  висока динамічність розвитку ринку послуг інститутів спільного інвестування;
•  високий рівень конкуренції інститутів спільного інвестування за обмежені ресурси інвесторів;
•  суттєве відставання за показниками розвитку від розвинених країн світу;
•  низька частка публічних фондів, діяльність яких пов’язана з роботою з необмеженою кількістю фізичних та юридичних осіб;
•  суттєвий вплив інших фінансових посередників на інтенсивність конкуренції на ринку послуг інститутів спільного інвестування;
•  низька участь населення у ІСІ;
•  негативний вплив на розвиток ринку послуг інститутів спільного інвестування стану вітчизняного фондового ринку тощо.

Зазначені властивості свідчать про розбалансованість розвитку ринку та високий вплив конкурентних сил на середовище функціонування ІСІ, що потребує розробки дієвих заходів з удосконалення конкурентних умов функціонування інститутів спільного інвестування.

1.  Результати оцінювання стратегічної конкурентоспроможності інститутів спільного інвестування преставлені у формі ранжування відкритих інвестиційних фондів за рівнем стратегічної конкурентоспроможності. Проведена оцінка стратегічної конкурентоспроможності інститутів спільного інвестування дозволила визначити конкурентні позиції ІСІ на ринку послуг відкритих інститутів спільного інвестування за 2006–2008 рр., де лідируючі позиції посів фонд «Класичний». Водночас, процес оцінювання виявив проблемні сторони функціонування відкритих інститутів спільного інвестування як у лідерів, так і в аутсайдерів ринку. Отримана інформація була використана в процесі розробки заходів з покращання конкурентних позицій ІСІ.
   1.  За результатами оцінки стратегічної конкурентоспроможності інститутів спільного інвестування зроблено висновок, що динамічність зовнішнього середовища функціонування ІСІ змінює не лише значення показників, на основі яких визначається рівень стратегічної конкурентоспроможності ІСІ, але й конкурентні позиції інвестиційних фондів. Водночас, зазначені зміни позицій ІСІ за рівнем стратегічної конкурентоспроможності були несуттєвими: по більшості позицій перестановки відбулись між найближчими конкурентами. Це свідчить про дієвість розробленої методики оцінювання стратегічної конкурентоспроможності інститутів спільного інвестування, яка навіть за умови динамічних змін зовнішнього середовища дозволяє визначити довгострокові конкурентні позиції інститутів спільного інвестування.
   2.  У роботі розроблено підхід до формування цільових орієнтирів удосконалення стратегічної конкурентоспроможності інститутів спільного інвестування, який базується на поділі ІСІ на групи залежно від рівня стратегічної конкурентоспроможності з формуванням для кожної групи ІСІ окремого порядку дій, спрямованого на посилення конкурентних позицій інститутів спільного інвестування. На основі розробленого підходу було визначено напрями удосконалення стратегічної конкурентоспроможності, а також обґрунтовано, що в умовах, коли розвиток ІСІ відрізнявся від визначених автором цільових орієнтирів удосконалення стратегічної конкурентоспроможності, такі ІСІ погіршували свої конкурентні позиції, поступаючись конкурентам.
   3.  Найбільш актуальними напрямами покращання конкурентних позицій інститутів спільного інвестування, на думку автора, є: зниження витрат діяльності інститутів спільного інвестування; формування нових продуктів ІСІ, які могли б протистояти наслідкам фінансової кризи та забезпечували дохідність інвесторам (структуровані фонди, страхування інвестицій, можливість вільного переходу між фондами з різними стратегіями, застосування деривативів тощо); проведення активних PR-заходів суб’єктів ринку послуг інститутів спільного інвестування; створення цільових сегментів надання послуг та розробка специфічних для них рекламних заходів; формування потужної служби підтримки клієнтів; удосконалення організаційної структури суб’єкта ринку послуг інститутів спільного інвестування тощо.
   4.  Основними напрямами формування конкурентних переваг інститутів спільного інвестування на суміжних ринках фінансових послуг є: реалізація конкурентних переваг ІСІ на рівні представницького органу ринку послуг інститутів спільного інвестування; виявлення властивостей, що характерні для ринку послуг інститутів спільного інвестування та які є їх сильними сторонами, з подальшим донесенням цієї інформації до кінцевого споживача; взаємодія та координація діяльності інститутів спільного інвестування з суміжними ринками. Реалізація запропонованих напрямів дозволяє не лише посилити конкурентні позиції інститутів спільного інвестування на ринках фінансових послуг, але й забезпечити досягнення синергетичного ефекту, коли спільні дії ІСІ та суб’єктів суміжних ринків приводять до одночасного покращання умов функціонування на ринку послуг інститутів спільного інвестування та суміжних ринках.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у провідних наукових фахових виданнях:

1.  Шпанко А.С. Конкурентні сили на ринку послуг інститутів спільного інвестування / А.С. Шпанко // Фінансова система України : зб. наук. пр. – Острог: Вид. “Національний університет “Острозька академія”, 2006. – Вип. 8. – Ч.3. – С. 543–549.
2.  Шпанко А.С. Дослідження факторів розвитку венчурних фондів в Україні / А.С. Шпанко // Актуальні проблеми розвитку економіки регіону : наук. зб.; за ред. І.Г. Ткачук. – Івано-Франківськ: Прикарпат. нац. ун-т імені Василя Стефаника, 2007. – Вип.ІІІ. – Т.1. – С. 400–405.
3.  Шпанко А. Про сутність поняття «стратегічна конкурентоспроможність» / А. Шпанко // Економіка України. – 2007 – №6. – С. 45–49.
4.  Шпанко А. Управління витратами як запорука конкурентоспроможності інституту спільного інвестування / А.Шпанко // Ринок цінних паперів України. – 2006. – №11–12. – С. 13–16.
5.  Шпанко А. Ключові фактори успіху інституту спільного інвестування / А. Шпанко // Вісник КНТЕУ. – 2008. – №1. – С. 74–80.
6.  Шпанко А.С. Методика оцінювання стратегічної конкурентоспроможності інституту спільного інвестування / А.С.Шпанко // Науковий вісник Ужгородського університету. Спецвип. 22. Ч.ІІІ. – 2007. – С. 147–151. – (Серія “Економіка”).
7.  Шпанко А.  Роль банківських установ на ринку спільного інвестування / А. Шпанко // Вісник НБУ. – 2008. – №6. – С. 22–26.
8.  Шпанко А. Контроль стратегічної конкурентоспроможності інституту спільного інвестування / А. Шпанко // Вісник КНТЕУ. – 2008. – №4. – С. 49–55.

Статті у нефахових виданнях:

1.  Шпанко А.С. Огляд діяльності відкритих інститутів спільного інвестування / А.С. Шпанко // Фінансовий ринок України. – 2006. – №4 (30). – С. 11–16.
2.  Шпанко А.С. Інститути спільного інвестування: досвід Росії та України / А.С. Шпанко // Фінансовий ринок України. – 2006. – №9(35).– С. 11–15.
3.  Шпанко А.С. Стратегічна конкурентоспроможність інституту спільного інвестування: сутність, особливості, оцінка / А.С. Шпанко // Сучасні проблеми розвитку національної економіки і шляхи їх розв’язання : монографія / за наук. ред. д.е.н., проф. М.М. Єрмошенка. – К. : Нац. акад. управління, 2008. – С. 352–358.

Опубліковано за матеріалами конференцій:

1.  Шпанко А.С. Конкурентне середовище функціонування інститутів спільного інвестування / А.С. Шпанко // Тенденції та перспективи розвитку фінансового посередництва в Україні : тези виступів учасників круглого столу 23 берез. 2006 р., м. Київ / відп. ред. Т.О.Плісак. – К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2006. – С. 77–85.
2.  Шпанко А.С. Конкурентне середовище інститутів спільного інвестування / А.С. Шпанко // Проблеми і перспективи становлення  фінансової системи України : матеріали IX Всеукраїн. наук.-практ. конф. студ., асп. та молодих вчених, 11–14 жовт. 2006 р., м.Севастополь. – Севастополь: Вид-во СевНТУ, 2006. – С. 75–76.
3.  Шпанко А.С. Ринок послуг інститутів спільного інвестування та його роль у фінансуванні розширеного відтворення / А.С. Шпанко // Реструктуризація розвитку фінансового ринку в Україні: філософія, стратегія, тактика : тези доп. Всеукраїн. наук.-практ. конф. студ. і молодих вчен. 20-22 берез. 2007 р., м. Київ / відп. ред. І.А. Авансова. – К. : Київ. торг.-екон. ун-т, 2007. – С. 37–38.
4.  Шпанко А.С. Порівняння ефективності інвестування заощаджень в банківські депозити та інститути спільного інвестування / А.С.Шпанко // Відтворення господарського комплексу регіону: методологія, механізми, інструментарій : матеріали Міжнарод. наук.-практ. конф. – Т.2. – Чернівці : Книги – ХХІ, 2007. – С. 57–64.
5.  Шпанко А.С. Особливості конкурентоспроможності послуг фінансових посередників / А.С. Шпанко // Міжнародна банківська конкуренція: теорія і практика : зб. тез доп. ІІ Міжнарод. наук.-практ. конф. 31 трав. – 1 черв. 2007 р. – Суми : УАБС НБУ, 2007. – С. 41–42.
6.  Шпанко А.С. Місце та сутність стратегічної конкурентоспроможності в ієрархії видів конкурентоспроможності / А.С. Шпанко // Конкурентоспроможність та інноваційний розвиток України: проблеми науки та практики : тези доп. Міжнарод. наук.-практ. конф. 23–24 жовт. 2007 р. – Х. : ІНЖЕК, 2007. – С.12–14.
7.  Шпанко А.С. Методологічні аспекти формування системи контролю досягнення та збереження стратегічної конкурентоспроможності інституту спільного інвестування / А.С. Шпанко // Матеріали ІV Міжнарод. наук.-практ. конф. “Методологія та практика менеджменту на порозі ХХІ століття: загальнодержавні, галузеві та регіональні аспекти”, 15–16 трав. 2008 р. – Ч.1. – Полтава : РВЦ ПУСКУ, 2008. – С. 225–227.
8.  Шпанко А.С. Про сутність поняття «інститут спільного інвестування» / А.С. Шпанко // Місце та роль України в глобалізованому світі: економічні, політичні, культурні аспекти : зб. матеріалів Міжнарод. наук.-практ. конф., Вінниця : ВІЕ ТНЕУ, 2009. – С. 286–288.

Анотація

Шпанко Анатолій Сергійович. Стратегічна конкурентоспроможність інститутів спільного інвестування. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08 – гроші, фінанси і кредит. – Університет банківської справи Національного банку України, Київ, 2010.

Дисертаційну роботу присвячено дослідженню сутності поняття стратегічної конкурентоспроможності інститутів спільного інвестування. З цією метою в роботі були розглянуті питання специфіки функціонування інститутів спільного інвестування, досліджені концептуальні основи стратегічної конкурентоспроможності з авторським узагальненням даного поняття, визначено чинники стратегічної конкурентоспроможності та розроблено методику оцінювання стратегічної конкурентоспроможності інститутів спільного інвестування.

Результати дисертаційної роботи дозволили виявити сучасний стан розвитку вітчизняного ринку спільного інвестування, оцінити основні фактори впливу середовища на діяльність інститутів спільного інвестування, дослідити ключові фактори успіху ІСІ.

На основі розробленої методики оцінювання стратегічної конкурентоспроможності у роботі було визначено рівень стратегічної конкурентоспроможності відкритих інвестиційних фондів за результатами діяльності у 2006–2008 рр. та надані пропозиції щодо удосконалення конкурентних умов функціонування інститутів спільного інвестування.

АННОТАЦИЯ

Шпанко Анатолий Сергеевич. Стратегическая конкурентоспособность институтов совместного инвестирования. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук за специальностью 08.00.08 – деньги, финансы и кредит. – Университет банковского дела Национального банка Украины, Киев, 2010.

Диссертационная работа посвящена исследованию сущности понятия стратегической конкурентоспособности институтов совместного инвестирования. С этой целью в работе были рассмотрены вопросы специфики функционирования институтов совместного инвестирования, исследованы концептуальные основы стратегической конкурентоспособности с авторским обобщением данного понятия, разработана методика оценивания стратегической конкурентоспособности институтов совместного инвестирования.

Результаты диссертационной работы позволили выявить современное состояние развития отечественного рынка совместного инвестирования, оценить основные факторы влияния внешней среды на деятельность институтов совместного инвестирования, исследовать ключевые факторы успеха ИСИ. Можно отметить, что состояние рынка совместного инвестирования пребывает в активной конкурентной среде, которая характеризируется следующими свойствами:

•  динамическое развитие рынка услуг институтов совместного инвестирования;
•  высокий уровень конкуренции ИСИ за ограниченные ресурсы инвесторов;
•  существенное отставание за показателями развития от развитых стран мира;
•  низкий удельный вес публичных фондов, деятельность которых направлена на работу с неограниченным количеством физических и юридических лиц;
•  существенное влияние других финансовых посредников на интенсивность конкуренции на рынке услуг институтов совместного инвестирования;
•  низкое участие населения в ИСИ, что является следствием неосведомленности о деятельности ИСИ и нежелании потенциальных инвесторов инвестировать в фонды;
•  негативное влияние на развитие рынка услуг институтов совместного инвестирования отечественного фондового рынка, который за уровнем развития существенно отстает от рынков ценных бумаг развитых стран и тому подобное.

Существенное влияние факторов внешней среды требует от институтов совместного инвестирования вести агрессивную конкурентную борьбу за лидирующие позиции на рынке, что требует качественных механизмов оценки и усовершенствования конкурентных преимуществ институтов совместного инвестирования.

В исследовании описана концепция оценки стратегической конкурентоспособности на основе трех групп показателей, которые комплексно характеризуют уровень стратегической конкурентоспособности институтов совместного инвестирования: текущий конкурентоспособный статус субъекта ведения хозяйства; качество реакции к изменениям внешней среды; оценка потенциала формирования стратегической конкурентоспособности в будущем.

На основе разработанной концепции оценивания стратегической конкурентоспособности в работе был определен уровень стратегической конкурентоспособности открытых инвестиционных фондов по результатам деятельности в 2006–2008 годах и даны предложения по улучшению конкурентных позиций ИСИ.

На теоретическом уровне исследован процесс определения целевых ориентиров усовершенствования стратегической конкурентоспособности ИСИ, где входными данными являются  результаты комплексной оценки стратегической конкурентоспособности. Также разработаны направления по усовершенствованию конкурентных условий функционирования ИСИ и предложены пути формирования конкурентных преимуществ институтов совместного инвестирования на смежных рынках финансовых услуг.

annotation

Anatoliy Shpanko. Strategic competitiveness of the joint investing institutes. – Manuscript.

Dissertation for scientific degree in economics on speciality 08.00.08 – money, finances and credit. – The Banking University of National Bank of Ukraine, Kiev, 2010.

Dissertation is devoted to research of essence of notion of strategic competitiveness of the joint investing institutes. Work include research of specific of the joint investing institutes, the conceptual bases of strategic competitiveness with author generalization of the given notion, the methods of evaluation of strategic competitiveness.

Dissertation job describes the market development status of the joint investing, analyses the basic factors of influencing on activity of the joint investing institute, describes the key factors of success of the joint investing institute.

On the basis of the developed method of complex evaluation of strategic competitiveness the author defined the level of strategic competitiveness of the opened investment funds as a result of activity in 2006–2008 and described basic suggestions for improving the competitive conditions of the joint investing institutes.