65411

УПРАВЛІННЯ ЗМІСТОМ ТА ЧАСОМ У ПРОЕКТАХ З ТЕХНОЛОГІЧНИМ РИЗИКОМ (СТОСОВНО ЗБИРАННЯ ЛЬОНУ-ДОВГУНЦЯ)

Автореферат

Лесное и сельское хозяйство

Складність управління проектами збирання виникає через ймовірнісний характер природних процесів якісного перетворення льонудовгунця зумовлений нестабільним станом зовнішнього проектного середовища. З огляду на це дослідження та обґрунтування систем управління...

Украинкский

2014-07-29

434.5 KB

0 чел.

18

PAGE  1

Львівський національний аграрний університет

Шарибура Андрій Остапович

УДК 658.631.3

УПРАВЛІННЯ ЗМІСТОМ ТА ЧАСОМ У ПРОЕКТАХ

З ТЕХНОЛОГІЧНИМ РИЗИКОМ

(СТОСОВНО ЗБИРАННЯ ЛЬОНУ-ДОВГУНЦЯ)

05.13.22 – управління проектами та програмами

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата технічних наук

Львів – 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному науковому центрі „Інститут механізації та електрифікації сільського господарства” Національної академії аграрних наук України.

Науковий керівник: доктор технічних наук, член.-кор. НААНУ, професор Сидорчук Олександр Васильович, Національний науковий центр «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства» НААНУ, заступник директора з наукової роботи.

Офіційні опоненти:  доктор технічних наук, професор Левківський Олександр Петрович, Національний транспортний університет, професор кафедри виробництва, ремонту та матеріалознавства;

кандидат технічних наук, доцент Ратушний Роман Тадейович, Львівський державний університет безпеки життєдіяльності, проректор із стратегічного планування і контролю.

Захист відбудеться «22» червня 2010 р. о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 36.814.03 у Львівському національному аграрному університеті за адресою: 80381, вул. Володимира Великого, 1, м. Дубляни Жовківського району Львівської області, корпус факультету механіки та енергетики, аудиторія 34М.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського національного аграрного університету за адресою: 80381, вул. Володимира Великого, 1, м. Дубляни Жовківського району Львівської області, головний корпус.

Автореферат розісланий  «21» травня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради     С.Й. Ковалишин 



Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Льон-довгунець є унікальною культурою. Продукція, яку одержують з нього, використовується в різних галузях народного господарства. На даний час льонарство в Україні перебуває у занепаді. Це зумовлено сукупністю певних чинників як економічного, так і технологічного характеру (зменшення обсягів постачання техніки, добрив, засобів захисту рослин, ціновий диспаритет, недосконалість техніки і технологій). Щоб відродити галузь та прискорити її розвиток, потрібно насамперед домогтися її рентабельності, яка формується у результаті реалізації сільськогосподарськими підприємствами програм виробництва насіння та трести. Найбільш складними і затратними у льонарстві є проекти збирання врожаю. На них припадає понад 80 % усіх затрат праці. Водночас під час їх реалізації втрати продукції можуть сягати 70%. Це зумовлюється несвоєчасним виконанням у проектах робіт через неправильне прийняття управлінських рішень. Складність управління проектами збирання виникає через ймовірнісний характер природних процесів якісного перетворення льону-довгунця, зумовлений нестабільним станом зовнішнього проектного середовища. З огляду на це, дослідження та обґрунтування систем управління змістом та часом у проектах збирання льону-довгунця є актуальними.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до комплексного плану наукових досліджень Національного наукового центру „Інститут механізації та електрифікації сільського господарства” НААНУ, зокрема, складової цього плану “Дослідити тенденції розвитку технологій і техніки, обґрунтувати перспективні високопродуктивні технічні засоби, уточнити технологічні комплекси та систему машин для виробництва продукції рослинництва” (ДР №0106U011554).

Мета і завдання дослідження. Мета роботи – підвищити ефективність управління змістом та часом у проектах з технологічним ризиком на основі адаптування робіт до прогнозованих ймовірних подій проектного середовища під час збирання льону-довгунця.

Для досягнення поставленої мети необхідно було виконати такі завдання:

1) проаналізувати стан питання в практиці і науці та обґрунтувати потребу в нових і вдосконаленні чинних методів і моделей, що використовуються для управління змістом і часом у проектах з технологічним ризиком;

2) розкрити системно-технологічні підстави управління змістом та часом у проектах збирання льону-довгунця з технологічним ризиком;

3) розробити концептуальну модель проекту збирання льону-довгунця та визначити чинники його ефективності;

4) обґрунтувати критерії та визначити систему подій проектного середовища, ідентифікувати їх ризики та розкрити характерні причинно-наслідкові зв’язки між подіями у проектах збирання льону-довгунця;

5) обґрунтувати критерії адаптування змісту та часу виконання робіт до ймовірних подій проектного середовища, а також метод узгодження планової площі збирання із параметрами технічного оснащення проекту збирання льону-довгунця;

6) розробити методики та кількісно оцінити ризик головних подій проектного середовища під час збирання льону-довгунця;

7) розробити комп’ютерну програму, змоделювати стохастичний перебіг проекту збирання льону-довгунця з адаптованими до мінливого стану проектного середовища роботами та узгодити його планову площу із заданими параметрами технічного оснащення; впровадити результати дослідження у виробництво.

Об’єктом дослідження є процеси управління змістом і часом виконання робіт у проектах збирання льону-довгунця з технологічним ризиком.

Предметом дослідження є методи та моделі управління змістом і часом у проектах з технологічним ризиком, залежність ієрархічної структури та календарного плану робіт від стану предметної складової проектного середовища та прогнозу агрометеорологічних умов.

Методи дослідження. У роботі використані методи: теорії управління проектами; виробничих спостережень; системного підходу до управління змістом та часом у проектах з технологічним ризиком; статистичного імітаційного моделювання проектів на ПК; статистичного оцінення та кореляційно-регресійного аналізу; графоаналітичного аналізу; ітерацій.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

вперше:

  •  розроблено системно-технологічні засади управління змістом та часом у проектах збирання льону-довгунця з технологічним ризиком на основі адаптування робіт проекту до прогнозованих подій проектного середовища з ймовірнісним характером часу їх виникнення;
  •  ідентифіковано та кількісно оцінено ризик подій проектного середовища у проектах збирання льону-довгунця в умовах Малого Полісся Львівщини на основі обґрунтованих критеріїв та репрезентативних даних агрометеорологічної станції;
  •  встановлено залежності інтегрованих функціональних показників ефективності проектів збирання льону-довгунця для умов Малого Полісся Львівщини від планової площі збирання для заданих параметрів технічного оснащення на основі статистичного моделювання з урахуванням адаптованості змісту та часу виконання робіт до прогнозованих мінливих подій проектного середовища;

удосконалено:

  •  систему критеріїв для адаптування робіт у проектах збирання льону-довгунця до подій проектного середовища за поточного прогнозу агрометеорологічних умов;
  •  імітаційну модель проекту збирання вирощеного врожаю льону-довгунця, яка є основою для узгодження планової площі збирання з параметрами технічного оснащення проекту;

отримали подальший розвиток науково-методологічні засади управління змістом та часом у проектах з технологічним ризиком.

Практичне значення одержаних результатів. На основі розроблених методів і моделей управління змістом та часом у проектах з технологічним ризиком розроблено низку методик, які є основою інформаційно-аналітичної системи, що може бути використано менеджерами у проектах збирання льону-довгунця. Результати досліджень впроваджені у Львівській філії УкрНДІПВТ ім. Л.Погорілого (с. Магерів Львівської обл.). 

Особистий внесок здобувача. Автором отримані наукові результати, викладені в дисертації, авторефераті та наукових працях, зокрема: виконано аналіз стану питання []; обґрунтовано метод ідентифікації та кількісного оцінення технологічного ризику [2]; на підставі системного підходу окреслено зміст робіт у проектах збирання льону-довгунця []; обґрунтовано чинники ефективності проектів збирання льону-довгунця [4, ]; обґрунтовано головні задачі прогнозування подій та результатів проекту []; обґрунтовано особливості формування виробничо-технологічного ризику в проектах збирання льону-довгунця []; виконано статистичне опрацювання даних виробничих спостережень [, ]; розроблено алгоритм, програмне забезпечення та виконано імітаційне моделювання проектів збирання льону-довгунця [, ].

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи доповідались на щорічних Міжнародних науково-практичних конференціях „Агромех” (Львів, 2004 – 2005 рр.); щорічних звітних науково-практичних конференціях викладачів і аспірантів Львівського НАУ (Львів, 2004 – 2008 рр.); Міжнародній науково-технічній конференції „Науково-технічні засади розробки, випробування та прогнозування сільськогосподарської техніки і технологій” (Дослідницьке, 2005 р.); Всеукраїнській конференції-семінарі докторантів, аспірантів та здобувачів у галузі аграрної інженерії (Глеваха, 2006 р.); щорічних міжнародних науково-технічних конференціях ННЦ “ІМЕСГ” (Глеваха, 2006 – 2008 рр.); VI Міжнародній конференції „Управління проектами у розвитку суспільства” (Київ, 2009 р.); І Міжнародній науково-практичній конференції «Інтегроване стратегічне управління, управління проектами та програмами розвитку підприємств і територій» (Славське, 2010 р.).

Публікації. Основний зміст і результати дисертаційної роботи опубліковані в 11 друкованих працях, з них 6 у фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, п`яти розділів, висновків і пропозицій, списку використаних джерел із 185 найменувань та 4 додатків. Основна частина викладена на 137 сторінках тексту, містить 14 таблиць і 33 рисунки. Повний обсяг роботи становить 198 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі дисертаційної роботи обґрунтовано актуальність теми, зв’язок роботи з науковими програмами, сформульовано мету й завдання дослідження, наукову новизну і практичне значення одержаних результатів, означено об’єкт, предмет і методи дослідження, особистий внесок здобувача, інформацію про апробацію та публікації результатів досліджень.

У першому розділі «Стан питання у практиці та науці» проаналізовано сучасний стан виробництва льону-довгунця в Україні і за кордоном, а також означено технологічні та організаційні особливості проектів механізованого збирання льону-довгунця, що виникають у процесі управління цими проектами. Це дало змогу встановити, що їх зміст значною мірою залежить від характеристик проектного середовища, яким притаманний ймовірнісний характер, що є основою технологічного ризику.

Обґрунтовано доцільність розроблення методів і моделей управління роботами в проектах збирання льону-довгунця.

Вагомий внесок у розвиток науково-методичних засад управління змістом, часом та ризиком у проектах зробили такі вчені: Р. Дункан, С. Бушуєв, К. Кошкін, І. Бурков, П. Левковець, А. Бакаєв, Л. Пономаренко, В. Рач, О. Сидорчук, Ю. Гусєва, О. Погудіна, Є. Вітютін, Т. Васильєв, О. Дибенко, А. Єпіфанов, Л. Кобиляцький, І. Поповиченко та ін.

У результаті проведеного аналізу літературних джерел встановлено, що використання чинної методології для управління змістом та часом у проектах збирання льону-довгунця неможливе через ймовірнісний характер подій проектного середовища.

Наведені аргументи є підставою для розроблення нових методів і моделей для управління змістом і часом у проектах з технологічним ризиком. Вирішенню цих питань присвячена дисертаційна робота.

У другому розділі «Науково-методичні засади адаптування змісту та часу виконання робіт у проектах до стохастичних умов проектного середовища» розкривається системний підхід до управління змістом та часом у проектах з технологічним ризиком (стосовно збирання льону-довгунця).

На основі використання системного підходу до управління змістом та часом у проектах збирання льону-довгунця робиться висновок, що, з одного боку, роботи та час їх виконання у проектах визначають їх ефективність, з іншого ж – ці роботи та час їх виконання залежать від параметрів структурно-функціональної будови проектів. Без наявності технологічно потрібної кількості виконавців та технічних засобів не можна своєчасно виконати роботи за їх номенклатурою, обсягами та часом. Ця системна особливість проектів збирання сільськогосподарських культур є основною підставою дослідження процесів управління змістом та часом у проектах за узгодженості характеристик (Xв) вхідного потоку (планової площі збирання) та параметрів (Z) структурно-функціональної будови (технічного оснащення) проектів.

Процеси управління змістом та часом у будь-якому проекті є багатостадійними стосовно його життєвого циклу. Для їх здійснення потрібна відповідна інформація, яка назагал поділяється на інформацію для формування бази даних та для створення бази знань. Наявність її є основою для створення автоматизованих аналітично-інформаційних систем, що сьогодні, з огляду на бурхливий розвиток ПК, є невід’ємною складовою управління. Обґрунтування змісту потрібної інформації для здійснення управління згаданими складовими проектів можливе лише за умови наявності чітко сформульованих задач та методик їх розв’язання. Об’єктивне формулювання задач управління змістом та часом у проектах збирання льону-довгунця, для яких є характерним технологічний ризик, базується на знаннях предметної галузі та системного значення результатів їх розв’язків для ефективності управління. З цією метою процеси управління змістом та часом розглядаються як невід’ємна складова проекту (рис. 1).

Управління змістом та часом у проектах збирання льону-довгунця, окрім загальновідомих задач цього управління, через наявність технологічного ризику

охоплює задачі поточного обґрунтування робіт (D) на основі прогнозування їх ефективності D). З цією метою розв’язується відповідна задача:

   (1)

де tD – тривалість виконання робіт D, год;

qD – годинний темп виконання робіт D, га/год, т/год;

CD – вартісне оцінення доходу СГП від виконання робіт D, грн/га, грн/т.

Годинний темп виконання робіт D зумовлюється продуктивністю машинних агрегатів, а також їх кількістю. Тривалість виконання робіт D залежить від агрометеорологічно дозволеного фонду часу на поточний момент реалізації певного проекту, обсягу збирання та темпу виконання цих робіт.

За обмежених ресурсів на поточний момент часу реалізації збирального проекту виникає задача визначення пріоритетної роботи з деякої їх множини. У цьому разі оцінюють прогнозовану ефективність для кожної роботи з їх множини. Пріоритетною вважається та робота, від виконання якої очікується найбільший ефект.

На основі аналізу завдань, які вирішують у процесах управління змістом та часом проектів збирання льону-довгунця, сформульована множина відповідних задач (табл. 1).

Таблиця 1

Головні задачі прогнозування подій та результатів проекту

Задача

Метод розв’язання

Прогнозування часу достигання льону-довгунця до ранньої жовтої фази стиглості на кожному полі

Статистично-аналітичний

Прогнозування часу достигання льону-довгунця до жовтої фази стиглості на кожному полі

Статистично-аналітичний

Прогнозування часу достигання льону-довгунця до повної фази стиглості на кожному полі

Статистично-аналітичний

Поточне прогнозування агрометеорологічно дозволеного фонду часу на виконання кожної окремої збиральної роботи

Статистичний, дані Internet

Прогнозування росянистих проміжків часу, за яких неможливо виконувати збиральні роботи

Статистичний

Прогнозування обсягів окремих робіт за заданого темпу їх виконання

Статистично-аналітичний


Прогнозування можливих втрат урожаю насіння за несвоєчасного виконання окремих робіт

Статистично-аналітичний

Прогнозування можливого зниження якості трести за несвоєчасного виконання окремих робіт для різних фаз стиглості льону-довгунця

Статистично-аналітичний

Прогнозування обсягів несвоєчасно виконаних окремих робіт

Аналітичний

Прогнозування показників ефективності проекту за раціонального управління змістом та часом

Статистичного імітаційного моделювання

Розв’язання зазначених задач має здійснюватися системно. Це означає, що частина задач має розв’язуватися у контексті розв’язання інших задач. Окрім того, частина з цих задач може розв’язуватися незалежно від розв’язку інших. Такі задачі можна класифікувати як незалежні. Їх сукупність визначається змістом проектів. Зокрема незалежно від інших задач слід розв’язувати задачі прогнозування настання згаданих фаз стиглості льону. Незалежною задачею є також задача прогнозування агрометеорологічних умов. Водночас, що стосується прогнозування агрометеорологічно дозволеного фонду часу на виконання окремих робіт проектів, то ця задача розв’язується лише за умови перебування льону-довгунця у певному біологічному та фізико-механічному стані – льон є достиглим і перебуває на полі необробленим або ж укладеним у стрічку тощо.

Узагальнювальною всіх раніше означених задач є задача прогнозування показників ефективності проектів за раціонального (науково обґрунтованого) управління змістом та часом. Її розв’язання можливе на основі статистичного імітаційного моделювання.

Особливістю проектів збирання льону-довгунця, як і інших проектів, що стосуються збирання та заготівлі сільськогосподарської продукції, є те, що роботи в них визначаються біологічним та фізико-механічним станом сільськогосподарської культури (льону-довгунця). Упродовж життєвого циклу проектів цей стан змінюється під впливом агрометеорологічних умов, які, як відомо, не є стабільними.

Розроблення концептуальної моделі проекту збирання льону-довгунця дало змогу у словесній формі означити та описати зміст робіт у ньому (рис. 2).

На множину показників ефективності ({Ек}), якими оцінюються проекти збирання льону-довгунця, впливають такі групи чинників: предметна (Пр), агрометеорологічна (Ам), технологічна (Тл), природно-виробнича (Пв), технічна (Тн), організаційно-стратегічна (Ос), організаційно-тактична (От), соціальна (С), інформаційна (І) та ринково-кон’юнктурна (Рк):

{Ек}= f(Пр, Ам, Тл, Пв, Тн, Ос, От, С, І, Рк ). (2)

У проектах між цими групами чинників встановлюються взаємозв’язки. Через їх порушення виникає технологічний ризик. Він проявляється у відхиленні змісту, часу, обсягів та якості виконання робіт.

Виділення логічних взаємозв’язків між головними групами чинників ефективності проектів збирання льону-довгунця, є основою для розроблення їх статистичної імітаційної моделі (рис. 3).

Означені групи чинників зумовлюють у проектах певні події, а саме: 1) час настання ранньої жовтої, жовтої та повної фаз стиглості; 2) поява втрат насіння та трести; 3) поява роси та опадів. Ці події визначають потребу та можливість виконання робіт у проектах: 1) вибирання льону-довгунця; 2) очісування-обертання стрічки; 3) комбайнування; 4) обертання стрічки перше, друге та третє.

Настання подій визначається за певними критеріями, що дають змогу розробити імітаційну модель проекту збирання льону-довгунця, в якій відображається об’єктивний розвиток предметної складової проектного середовища та вплив на її властивості агрометеорологічної складової.

Ефективність узгодження планової площі збирання із параметрами технічного оснащення проекту (ТОП) збирання льону-довгунця обґрунтовується на основі визначення інтегрованих функціональних показників, які отримують на підставі статистичного імітаційного моделювання проектів. В основі цього узгодження лежить гіпотеза про те, що для заданих параметрів ТОП збирання льону-довгунця існує така планова площа збирання (S), за якої той чи інший проект може бути реалізований з мінімальними питомими сукупними затратами коштів (E).

Оцінення за вартісним критерієм (питомими сукупними затратами коштів (Е)) результатів виконання робіт у проектах збирання льону-довгунця для різної планової площі та заданих параметрів ТОП дозволяє визначити оптимальну планову площу збирання (Sopt):

  (3)

У третьому розділі «Методика дослідження ризику подій проектного середовища та статистичного імітаційного моделювання проектів збирання льону-довгунця з адаптованими роботами» наведено методику збору статистичних даних та оцінення ризику подій проектного середовища під час збирання льону-довгунця.

На підставі системного аналізу проектів збирання льону-довгунця встановлено, що зміст та час виконання робіт визначається такими подіями: 1) часом настання, діб від початку календарного року, та тривалістю ранньої жовтої фази стиглості в n-й рік, діб; 2) часом настання та тривалістю жовтої фази стиглості в n-й рік, діб; 3) часом настання та тривалістю повної фази стиглості в n-й рік, діб; 4) часом появи та припинення опадів на календарній осі часу у j-ту добу n-го року, год, а також їх кількістю, мм; 5) часом появи та припинення роси у j-ту добу n-го року, год; 6) дефіцитом вологості повітря в розрізі j-ї доби, за якої виконання окремих збиральних робіт недопустиме, гПа.

Необхідна інформація про результати щоденних спостережень подана в журналах ТСХ-1 та КМ-1 агрометеорологічних спостережень, де агрометеорологічні показники відображено в розрізі доби – через кожні 3 години. Ці дані бралися на Яворівській метеорологічній станції Львівської області. Опрацювання статистичних даних виконували за відомими методами математичної статистики.

В імітаційну модель проекту збирання льону-довгунця закладались параметри ТОП. До них належать: трактор Т-25 – 2 од.; трактор МТЗ-82 – 2 од.; льонобралка ТЛН-1,5 – 1 од.; підбирач-молотарка ПМЛ-1 – 1 од.; льонокомбайн
ЛК-4А – 1 од.; обертач стрічок ОСН-1 – 2 од.; прес-підбирач ПРП-1,6 – 1 од. Продуктивність та витрату палива машинних агрегатів для збирання льону-довгунця вибирали для умов господарств Яворівського та сусідніх з ним районів.

Методика оцінення інтегрованих функціональних показників проектів збирання льону-довгунця передбачає визначення: втрат насіння (часткових – самоосипання незначне та повних – значне самоосипання або проростання насіння); якісних та кількісних показників трести.

Критерії, за якими визначали кількісні показники часткових та повних втрат насіння встановлювалися за літературними даними та експертними оцінками (табл. 2).

Таблиця 2

Критерії оцінення кількісних показників часткових та повних
втрат насіння

Способи

збирання

Часткові втрати насіння

Повні втрати насіння

Роздільний

- Тривалість вилежування неочісаної стрічки перевищує 4 доби, щоденні втрати становлять 0,5% від біологічного врожаю насіння.

- Під час вилежування неочісаної стрічки тривалість опадів становить понад 2 доби.

- Тривалість вилежування неочісаної стрічки перевищує 8 діб.

Комбайновий

- Збирання у повній фазі стиглості, щоденні втрати становлять 0,5% від біологічного врожаю насіння з гектара.

- Після завершення повної фази стиглості.

Основними якісними показниками трести, що в кінцевому результаті визначають її номер, є: розривне навантаження, дан, вміст волокна, % та вихід довгого волокна, %. Вони залежать від тривалості вилежування, яка є критерієм для прогнозування якості (номера) трести (табл. 3).

Таблиця 3

Залежність номера трести від тривалості вилежування

Тривалість вилежування, днів

8

14

20

26

32

38

45

№ льонотрести

2,0

1,75

1,5

1,25

1,0

0,75

0,5

Ці дані закладаються у статистичну імітаційну модель для визначення номера трести, отриманої в n-й день збирання льону-довгунця.

Інтегровані функціональні показники проекту визначаються окремо для різного змісту робіт – роздільного та комбайнового способів збирання.

Виникнення несприятливих агрометеорологічних умов можуть спричинити втрати продукції. Для того щоб мінімізувати ризик цих втрат, використовують щоденне прогнозування агрометеорологічних умов та обґрунтування доцільності виконання робіт у проектах, що, власне, і відображає суть методики адаптування робіт до мінливих умов проектного середовища. Відповідно до цього встановлюють умови, за яких можна виконувати роботи у проектах збирання льону-довгунця (рис. 4).

Назагал прогнозуються такі дані: 1) час настання непогожих діб (непогожих проміжків часу); 2) тривалість кожного непогожого проміжку часу (дві і більше непогожі доби); 3) тривалість кожного погожого проміжку часу.

Для узгодження планової площі збирання із параметрами ТОП розроблено алгоритм та комп’ютерну програму на мові Turbo Pascal 7.0, яка відтворює умови реальних проектів виконання збиральних робіт.

У четвертому розділі «Результати кількісного оцінення ризику подій проектів механізованого збирання льону-довгунця», встановлено, що погожі і непогожі проміжки часу для періоду збирання льону-довгунця описуються трипараметричним законом розподілу Вейбулла, функція густини якого має вигляд (рис. 5):

– для погожих проміжків

(4)

– для непогожих проміжків

. (5)

Статистичні характеристики цих розподілів мають такі значення: оцінки математичного сподівання – 6,335 діб та 2,635 діб; оцінки середньоквадратичного відхилення – 4,894 діб та 1,470 діб. Значення критерію згоди  Пірсона відповідно становить 1,737 < 6,251 та 2,926 < 6,251, що свідчить про відповідність гіпотези теоретичному закону Вейбулла.

Важливою характеристикою, що впливає на системні функціональні показники виконання робіт у проектах збирання льону-довгунця, є добовий фонд часу виконання цих робіт. Він формується під впливом агрометеорологічних подій: часу припинення та настання роси, появи опадів після обіду кожної погожої доби.

До показників, якими характеризується роса, належать частість її появи та час появи і припинення. Частість появи роси визначається як відношення кількості діб з росою до загальної кількості діб збирального сезону, в які проводились статистичні спостереження. Проведені дослідження показали, що для липня частість появи роси становить 0,59, а для серпня – 0,7. На підставі проведених досліджень побудовано розподіли часу припинення роси в липні та серпні, а також часу появи опадів після обіду. Встановлено, що частість їх появи дорівнює 0,15 (табл. 4).

Таблиця 4 

Результати дослідження ймовірних подій агрометеорологічної складової проектного середовища проектів збирання льону-довгунця

Показник

Функція густини розподілу

Числові характеристики

, год

Час припинення роси в липні

10,36

0,092

Час припинення роси в серпні

10,41

0,143

Час настання опадів після обіду

18,55

0,121

Обґрунтовані статистичні моделі подій агрометеорологічної складової проектного середовища є однією з основних підстав визначення системних функціональних показників проектів на основі їх статистичного імітаційного моделювання. Мінливі у часі події предметної складової проектного середовища характеризується часом настання та завершення ранньої жовтої, жовтої та повної фаз стиглості.

Час настання події ранньої жовтої фази стиглості льону-довгунця залежить від багатьох чинників, а саме: сорту, часу сівби та агрометеорологічних умов у період вегетації. Спостереження проводилися за сортом К-6, що відноситься до групи пізньостиглих.

Статистичне опрацювання емпіричних даних Яворівської агрометеорологічної станції Львівської області дало змогу визначити числові характеристики та побудувати статистичні моделі часу настання ранньої жовтої фази стиглості та тривалостей ранньої жовтої, жовтої та повної фаз стиглості льону-довгунця. Встановлено, що час настання ранньої жовтої фази та тривалість зазначених фаз стиглості описуються трипараметричним законом розподілу Вейбулла (табл. 5).

Таблиця 5.

Результати дослідження ймовірних подій предметної складової проектного середовища проектів збирання льону-довгунця

Показник

Функція густини розподілу

Числові характеристики

, доба

Час настання ранньої жовтої фази

200,385

0,541

Тривалість ранньої жовтої фази стиглості

8,680

0,592

Тривалість жовтої фази стиглості

5,980

0,565

Тривалість повної фази стиглості

5,140

0,535

Отримані статистичні моделі є основою для узгодження планової площі збирання проектного середовища з параметрами ТОП збирання льону-довгунця.

У п’ятому розділі «Результати оцінення ризику інтегрованих функціональних показників ефективності проектів та узгодження їх планової площі збирання з парамерами технічного оснащення» наведено результати виконання комп’ютерних експериментів зі статистичною імітаційною моделлю. У результаті встановлені залежності обсягів фактично виконаних робіт роздільним та комбайновим способами збирання льону-довгунця від планової площі збирання та параметрів заданого ТОП (рис. 6).

На підставі дослідження встановлено, що для умов даного регіону фактично виконані обсяги робіт (площі) роздільним та комбайновим способами збирання описуються такими залежностями:

– для роздільного

 (6)

– для комбайнового (у жовтій фазі стиглості)

 (7)

– для комбайнового (у повній фазі стиглості)

 (8)

З рис. 6 видно, що максимальне значення оцінки математичного сподівання фактично виконаного обсягу збиральних робіт становить: для роздільного способу  га, для комбайнового способу, реалізованого у жовтій та повній фазах стиглості, відповідно  га та  га.

З приростом планової площі вирощування льону-довгунця змінюється ймовірність потреби застосування того чи іншого способу збирання. Отримана залежність (див. рис. 7) показує, що ймовірність застосування роздільного способу (1), на відміну від комбайнового (2), не залежить від сезонного навантаження. Це пояснюється тим, що роздільний спосіб застосовується першим. Однак існують випадки, коли агрометеорологічні умови не дають змоги застосувати цей спосіб. Тому ймовірність його застосування становить Рі = 0,92. У разі, коли роздільним способом не вдалося виконати весь обсяг робіт, використовують комбайновий. Власне, цим і пояснюється лінійний приріст ймовірності застосування комбайнового способу для площ до 60 га. Однак подальше збільшення планового обсягу збиральних робіт у проектах призводить до того, що потреба у використанні комбайнового способу буде постійною, тобто Рі = 1.

Ймовірність застосування для комбайнового способу збирання описується такою залежністю:

 (9)

Під час реалізації проекту збирання льону-довгунця існує ймовірність виникнення втрат врожаю, які, залежно від доцільності подальшої реалізації проекту, поділяють на часткові та повні.

На основі даних моделювання перебігу проекту збирання льону-довгунця для обох способів, було встановлено залежність інтегрованих функціональних показників від планової сезонної площі збирання льону-довгунця:

– обсяги несвоєчасно очісаної площі льону-довгунця роздільним способом (часткові втрати):

 (10)

– комбайновим способом:

 (11)

– обсяги незібраної площі льону-довгунця роздільним способом (повні втрати):

 (12)

– обсяги повних втрат за роздільного та комбайнового способів збирання:

 (13)

Отримані залежності є початковими даними для обґрунтування оптимального значення планового обсягу збиральних робіт.

Використовуючи чисельний метод, було здійснено розрахунки щодо узгодження планової площі збирання із заданими параметрами ТОП (рис. 8).

Узгодження планової площі збирання із заданими параметрами ТОП передбачало для кожного значення аргументу (планової площі збирання льону-довгунця) розрахунок сумарних питомих втрат трести і насіння, грн/га та питомих експлуатаційних витрат, грн/га з наступним їх додаванням. Оптимальне значення планової сезонної площі для заданих параметрів ТОП визначали графоаналітичним методом.

У результаті проведених досліджень встановлено, що оптимальна планова площа для заданих параметрів ТОП збирання льону-довгунця знаходиться в межах га. При цьому мінімальні сумарні витрати коштів становлять
1964 грн/га.

З метою встановлення інтегрованих функціональних характеристик проекту збирання льону-довгунця за оптимальної планової площі збирання було здійснено його статистичне імітаційне моделювання. У результаті отримано такі показники: обсяги несвоєчасно очісаної площі льону-довгунця роздільним та комбайновим способом (часткові втрати); обсяги незібраної площі льону-довгунця роздільним способом та обсяги повних втрат за роздільного та комбайнового способів збирання. Статистичне опрацювання означених показників дало змогу визначити числові характеристики та обґрунтувати теоретичні закони їх розподілів, що є важливими для аналізу показників ефективності проектів. Функція густини розподілів має вигляд:

– обсяги несвоєчасно очісаних площ льону-довгунця роздільним способом (часткові втрати):

 (14)

– обсяги несвоєчасно зібраних площ льону-довгунця комбайновим способом (часткові втрати):

 (15)

– обсяги незібраних площ льону-довгунця роздільним способом (повні втрати):

 (16)

– обсяги повних втрат за роздільного та комбайнового способів збирання:

 (17)

Отримані розподіли відповідно мають такі статистичні характеристики: оцінки математичного сподівання – 24,841 га∙діб, 29,648 га∙діб, 4,408 га та 23,327 га; оцінки середньоквадратичного відхилення – 20,517 га∙діб, 22,17 га∙діб, 3,824 га та 15,021 га. Значення критерію згоди  Пірсона свідчить про прийнятність гіпотези щодо теоретичного закону для рівняння (14) експоненційного, рівняння (15) Вейбулла, для рівняння (16) експоненційного та рівняння (17) Вейбулла.

На основі використаних досліджень розроблено конфігурацію аналітично-інформаційної системи, яка реалізується такими двома етапами: 1) планування;
2) поточне адаптування робіт. На етапі планування розв’язуємо задачу узгодження заданих параметрів ТОП з плановою площею збирання, що дає змогу знизити питомі сукупні витрати коштів. Етап поточного адаптування передбачає управління змістом та часом виконання робіт на основі прогнозу агрометеорологічних умов та стану предмета праці, що дозволяє мінімізувати технологічний ризик.

У практику Львівської філії УкрНДІПВТ ім. Л.Погорілого впроваджено: методику нормування тривалостей виконання збиральних робіт; методи та моделі адаптування змісту та часу виконання робіт у проектах збирання льону-довгунця до мінливих подій проектного середовища. Прийнято до впровадження методики управління змістом та часом проектів збирання льону-довгунця. Встановлено, що використання результатів досліджень в умовах Львівської філії УкрНДІПВТ ім. Л.Погорілого дає змогу очікувати зменшення сукупних витрат коштів на 135 грн/га.

ВИСНОВКИ

Робота присвячена обґрунтуванню методів, моделей та алгоритмів для управління змістом та часом у проектах з технологічним ризиком (стосовно збирання льону-довгунця).

1. Аналіз чинних наукових засад, методів і моделей управління змістом та часом у проектах з технологічним ризиком свідчить про те, що вони є недосконалими, оскільки не враховують: стохастичності проектного середовища; залежності інтегрованих функціональних показників проектів від планових обсягів робіт; системні особливості становлення ризику, – а тому використання їх у проектах збирання льону-довгунця не дає змоги отримати об’єктивні результати.

2. Аналіз проектів збирання льону-довгунця дав змогу з’ясувати такі головні їх особливості, як сезонність виконання, стохастичність агрометеорологічних умов та наявність втрат врожаю від несвоєчасності виконання робіт, що є основою формування вимог до методів і моделей управління змістом та часом у проектах з технологічним ризиком.

3. Розроблені системно-технологічні підстави управління змістом та часом у проектах збирання льону-довгунця базуються на принципах та концепції системотехніки і дають змогу окреслити основні завдання та послідовність їх вирішення. Це здійснюється на підставі оцінення ймовірних подій проектного середовища та поточного адаптування до них змісту і часу виконання робіт.

4. Розроблена концептуальна модель проекту збирання льону-довгунця дала змогу ідентифікувати головні чинники його ефективності та обґрунтувати доцільність використання методів статистичного імітаційного моделювання для узгодження параметрів технічного оснащення проекту з плановою площею збирання.

5. Обґрунтовані критерії ідентифікації подій проектного середовища є підставою для визначення їх множин та встановлення причинно-наслідкових зв’язків між ними, а також ідентифікації ризику їх появи.

6. Обґрунтовані на основі літературних джерел критерії адаптування змісту та часу виконання робіт у проектах збирання лону-довгунця до ймовірних подій проектного середовища дають змогу визначати ієрархічну структуру робіт та терміни їх виконання залежно від результатів поточного прогнозування агрометеорологічних умов та їх впливу на предметну складову проектного середовища, що є підставою для створення статистичної імітаційної моделі цих проектів.

7. Розроблена статистична імітаційна модель виконання проекту збирання льону-довгунця дає змогу враховувати сукупну дію предметних, агрометеорологічних, технологічних, природно-виробничих, технічних, організаційно-стратегічних, організаційно-тактичних та соціальних чинників. Синтез цих чинників у моделі уможливлює виконання поточного прогнозу щодо розвитку агрометеорологічних умов та відображення їх ймовірного впливу на стан предмета праці і виконання робіт у проекті. Виконання репрезентативної повторюваності комп’ютерних експериментів дає змогу визначити статистичні характеристики системних функціональних показників ефективності проектів збирання льону-довгунця.

8. Статистичне опрацювання результатів спостережень агрометеорологічної станції за агрометеорологічними умовами окремого району дало змогу на підставі методів математичної статистики кількісно оцінити ризик таких головних показників проектного середовища: тривалість погожих та непогожих проміжків часу для збирання льону-довгунця (4, 5); ймовірність появи та час щодобового припинення росяних проміжків для липня та серпня місяця (див. табл. 4); ймовірність появи та час випадання опадів після обіду (див. табл. 4); час настання ранньої жовтої фази стиглості (див. табл. 5); тривалість ранньої жовтої, жовтої та повної фаз стиглості (див. табл. 5).

9. Виконані комп’ютерні експерименти за допомогою статистичної імітаційної моделі проекту збирання льону-довгунця за адаптованих робіт до прогнозованих агрометеорологічних умов дали змогу визначити інтегровані функціональні показники та їх закономірності для відповідного технічного оснащення проекту за різної планової площі збирання (10-13).

10. Узгодження за вартісним критерієм планової площі проекту збирання льону-довгунця з параметрами їх технічного оснащення (трактор Т-25 – 2 од.; трактор МТЗ-82 – 2 од.; льонобралка ТЛН-1,5 – 1 од.; підбирач-молотарка ПМЛ-1
– 1 од.; льонокомбайн ЛК-4А – 1 од.; обертач стрічок ОСН-1 – 2 од.; прес-підбирач ПРП-1,6 – 1 од.) дало змогу встановити оптимальне значення планової площі збирання для умов Малого Полісся Львівщини –  га (див. рис. 8).

11. Впровадження методів і моделей адаптування змісту та часу виконання робіт у проектах збирання льону-довгунця до ймовірних подій проектного середовища дає змогу очікувати зменшення питомих сукупних витрат коштів на
135 грн/га.

Список опублікованих праць за темою дисертації

  1.  Сидорчук О. Переваги і недоліки механізованих технологій збирання льону / О. Сидорчук, А. Шарибура // Вісник Львівського державного аграрного університету : агроінженерні дослідження. – 2004. – № 8. – С. 66–71 (автором виконано аналіз існуючих способів збирання льону-довгунця в Україні).
  2.  Управління технологічним ризиком у проектах збиральних комплексів / М. Сявавко, С. Сенчук, П. Луб, А. Шарибура, В. Спічак, А. Бурилко // Вісник Львівського державного аграрного університету : агроінженерні дослідження. – 2005. – № 9. – С. 88–94 (автором обґрунтовано вплив біологічних особливостей льону-довгунця на ймовірність прояву технологічного ризику).
  3.  Шарибура А. О. Концептуальна модель льонозбирального комплексу
    / А. О. Шарибура // Сільськогосподарські машини. – Луцьк, 2005. – С. 247–252.
  4.  Шарибура А. О. Чинники ефективності метеорологічно адаптованих технологій збирання льону-довгунця / А. Шарибура // Вісник Львівського державного аграрного університету : агроінженерні дослідження. – 2006. – № 10. – С. 530–535.
  5.  Сидорчук О. Імовірнісні явища та події у процесі збирання льону-довгунця / О. Сидорчук, А. Шарибура // Вісник Львівського державного аграрного університету : агроінженерні дослідження. – 2008. – Т. 1, №12. – С. 55–62 (автором означено головні явища і події, що характерні для проектів збирання льону-довгунця, обґрунтовано теоретичні закони їх розподілу та моделі, якими вони описуються).
  6.  Шарибура А. О. Системний підхід до управління змістом та часом у проектах збирання сільськогосподарських культур / А. О. Шарибура,
    С. А. Березовецький, С. П. Комарніцький, М. А. Димедюк, Я. Й. Панюра // Управління проектами у розвитку суспільства. – К. : КНУБА, 2009. – С. 216–217 (автором
    розкрито особливості таких проектів та запропоновано системний підхід до управління в них змістом та часом).
  7.  Сидорчук О. Адаптування робіт до агрометеорологічних умов у проектах збирання льону-довгунцю / О. Сидорчук, В. Лихочвор, А. Шарибура // Вісник Львівського державного аграрного університету : агроінженерні дослідження. – 2009. – Т. 2, №13. – С. 55–60 (автором обґрунтовано критерії та алгоритм адаптування робіт у проекті).
  8.  Шарибура А. О. Управління роботами у проектах збирання льону-довгунця на підставі прогнозування агрометеорологічних умов / А.О. Шарибура // Східно-Європейський журнал передових технологій – 2010. – №1/3 (43). – С. 64–66.
  9.  Аналіз та обґрунтування машинно-технологічного забезпечення малих сільськогосподарських формувань : звіт НДР / О. В. Сидорчук [та ін.] ; Львів. держ. аграр. ун-т. – Львів, 2005. – 117 с. – Деп. в УкрІНТЕІ 15.10.05, № 0104U008601 (автором розроблено алгоритм та комп’ютерну програму статистичного імітаційного моделювання).
  10.  Розробити науково-методичні засади та проект технологічно інтегрованої системи комбайнового збирання зернових культур в регіонах України на основі врахування технологічного ризику та забезпечення умов ресурсоощадності : звіт НДР / О. В. Сидорчук [та ін.] ; Львів. держ. аграр. ун-т. – Львів, 2006. – 46 с. – Деп. в УкрІНТЕІ 23.11.07., № 0105U008572 (автором було запропоновано та обґрунтовано методику проведення виробничих експериментів).
  11.  Розробити методичні рекомендації з техніко-технологічного обслуговування малих аграрних формувань : звіт НДР / О. В. Сидорчук [та ін.] ; ННЦ „ІМЕСГ”. – Глеваха, 2007. – 58 с. – Деп. в УкрІНТЕІ 21.12.07, № 0105U008572 (автором запропоновано визначати системну ефективність машинних агрегатів на основі врахування ймовірнісних характеристик агрометеорологічних умов).

АНОТАЦІЯ

Шарибура А. О. Управління змістом та часом у проектах з технологічним ризиком (стосовно збирання льону-довгунця). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.13.22 – управління проектами та програмами. – Львівський національний аграрний університет, Львів, 2010.

У дисертаційній роботі розглядаються питання підвищення ефективності управління змістом та часом у проектах з технологічним ризиком на основі адаптування робіт до прогнозованих ймовірних подій проектного середовища під час збирання льону-довгунця. На підставі системного опису проекту збирання льону-довгунця розкрито його особливості та обґрунтовано задачі, розв’язання яких забезпечує можливість ефективного управління змістом та часом проектів.

Розроблено науково-методичні засади управління роботами у проектах збирання льону-довгунця на принципах та концепції системотехніки, а також врахуванні ймовірних подій проектного середовища. Обґрунтовано методи, моделі і методики обґрунтування управлінських рішень щодо виконання робіт у проектах збирання льону-довгунця.

Означено та досліджено головні характеристики проектного середовища. Розроблено статистичну імітаційну модель функціонування проекту збирання льону-довгунця.

Отримано, проаналізовано та узагальнено результати виробничих і комп’ютерних експериментів. Впроваджено результати досліджень у практику.

Ключові слова: управління, зміст, час, технологічний ризик, події, льон-довгунець, проект збирання, роботи, імітаційне моделювання, ефективність.

АННОТАЦИЯ

Шарибура А. О. Управление содержанием и временем в проектах с технологическим риском (относительно уборки льна-долгунца). – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических наук по специальности 05.13.22 – управление проектами и программами. – Львовский национальный аграрный университет, Львов, 2010.

В диссертационной работе рассматриваются вопросы повышения эффективности управления содержанием и временем в проектах с технологическим риском на основе адаптации работ к прогнозированным вероятным событиям проектной среды в процессе уборки льна-долгунца.

На основании системного описания проекта уборки льна-долгунца раскрыты его особенности и обоснованы задачи, решение которых обеспечивает возможность эффективного управления содержанием и временем на основе адаптации работ проекта к прогнозированным событиям проектной среды.

Разработаны научно-методические принципы управления работами в проектах уборки льна-долгунца, которые базируются на принципах и концепции системотехники, учитывают вероятностный характер событий проектной среды и позволяют согласовать параметры технического оснащения проекта с его производственной программой. Установлено, что формированию технологического риска в проектах уборки льна-долгунца способствуют предметный и агрометеорологический факторы. Установлено, что длительность процессов управления содержанием и временем во время решения задачи согласования производственных характеристик с параметрами технического оснащения является короткой, а решение задачи управления содержанием и временем в проекте уборки льна-долгунца длится на протяжении его жизненного цикла (уборочного сезона). На основе анализа заданий, которые приходится решать в процессе управления содержанием и временем в проекте уборки льна-долгунца, сформулирован ряд соответствующих задач, а также предложен метод их решения.

Обоснованы и проанализированы группы факторов эффективности проектов уборки льна-долгунца и обоснованы критерии идентификации событий, которые они предопределяют. Отображены причинно-следственные связи между вероятными событиями проектной среды и работами в проектах уборки льна-долгунца. Обоснован метод согласования производственных характеристик с параметрами технического оснащения проекта уборки льна-долгунца.

Создана база данных для решения главных задач управления выполнением работ в проектах уборки льна-долгунца, формирование которой требует проведения пассивных производственных экспериментов и использования известных методов теории вероятностей и математической статистики.

Разработаны методические основы исследования интегрированных функциональных показателей эффективности выполнения работ в проектах уборки льна-долгунца, что позволило объективно отобразить в модели события потерь и определить их объемы.

На основании причинно-следственных связей между вероятными событиями проектной среды и работами в проектах уборки льна-долгунца разработан алгоритм адаптации работ к прогнозу агрометеорологических условий.

Разработанный алгоритм и компьютерная программа статистического имитационного моделирования проекту уборки льна-долгунца с прогнозированными условиями позволяет исследовать функциональные характеристики содержания выполняемых работ в этом проекте, что в последующем позволит согласовать параметры технического оснащения проекта с его производственной программой.

Выявлено, что влияние агрометеорологических условий проектной среды на эффективность проекта уборки льна-долгунца проявляется через предметный фактор и характеризуется агрометеорологически разрешенными и неразрешенными последовательными промежутками времени на протяжении реализации проекта, которые делятся на погожие и ненастные промежутки времени, а также временем прекращения росы и выпадения осадков в послеобеденный период, который является свойственным для погожих интервалов.

Установлено, что влияние предметных характеристик проектной среды на эффективность проекта уборки льна-долгунца проявляется через природно разрешенный фонд времени, которому присущ переменчивый характер.

Установленные статистические распределения агрометеорологических и предметных характеристик проектной среды являются моделями, отображающими влияние проектной среды на эффективность проекта уборки льна-долгунца.

Установленные зависимости оценок математического ожидания системных функциональных показателей проекта от сезонной нагрузки проекта уборки льна-долгунца являются основой для стоимостной оценки его эффективности.

Согласование работ в проекте уборки льна-долгунца с сезонной площадью по стоимостному критерию позволило графоаналитическим методом установить оптимальное значение объема уборочных работ для заданных параметров технического оснащения проекта. Проанализированы и обобщены результаты производственных и компьютерных экспериментов. Внедрены результаты исследований в практику.

Ключевые слова: управление, содержание, время, технологический риск, события, лён-долгунец, проект уборки, работы, имитационное моделирование, эффективность.

ANNOTATION

Sharybura A. O. Content and time Management in projects with a technological risk (concerning to long-fibred flax harvesting). Manuscript.

Thesis for Candidate degree in the field of technical sciences. speciality 05.13.22 – management by projects and programs. Lviv National Agrarian University, Lviv, 2010.

In dissertation work the questions of efficiency increase of the content and time management are examined in projects with a technological risk on the basis of works adaptation to the forecast probable events of project environment during long-stalk flax harvesting. On the basis of system description of long-stalk flax harvesting project the  project peculiarities are exposed and tasks are grounded. The project tasks decisions gives possible to manage effectively by projects content and time.

The scientifically and methodical principles of works management in the projects of long-stalk flax harvesting are worked out on bases and conception of systems engineering, and also account of probable events of project environment. The methods, models and procedures of administrative decisions are grounded in relation to works implementation in the projects of long-stalk flax harvesting.

The main descriptions of project environment are determined and researched. The statistical simulation model of project of long-stalk flax harvesting is developed.

The results of production and computer experiments are got, analysed and generalized. The results of researches are introduced in practice.

Key words: management, content, time, technological risk, events, long-fibred flax, project of harvesting, works, imitation simulation, efficiency.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

41695. Системы счисления. Арифметические операции в разных системах счисления. Перевод из одной системы счисления в другую 3.65 MB
  Системы счисления. Арифметические операции в разных системах счисления. Перевод из одной системы счисления в другую Цель работы: изучить повторить правила перевода чисел из одной системы счисления в другую. Задачи работы: повторить правила перевода чисел из одной системы счисления в другую; получить навыки перевода чисел из одной системы счисления в другую.
41697. Определение затрат мощности на перемешивание в аппарате с мешалкой 4.72 MB
  При увеличении скорости движения происходит отрыв пограничного слоя от поверхности тела в точках где скорость жидкости является наибольшей например у кромок вертикальной пластины и образование турбулентного кормового следа за движущимся телом. Начало отрыва пограничного слоя характеризуется резким возрастанием сопротивления среды движению тела. Описание экспериментальной установки Лабораторная установка схема которой изображена на рисунке 4 состоит из циклона 4 внутренний диаметр циклона 02м размер входного патрубка 013005 м...
41698. Позиционные системы счисления. Перевод чисел из одной позиционной системы счисления в другую. Арифметические операции с числами в позиционных системах счисления 48.78 KB
  Перевод чисел из одной позиционной системы счисления в другую. Арифметические операции с числами в позиционных системах счисления. Цели работы: Освоение алгоритма перевода чисел из произвольной системы счисления в десятичную систему счисления.
41700. Изучение приборов для измерения давления. Определение гидростатического давления 370.32 KB
  Определение гидростатического давления Цель работы: освоение способов измерения гидростатического давления. Приборы для измерения давления Методы измерения гидростатического давления так же разнообразны как и конструкции приборов предназначенных для этого. Приборы для измерения давления носят общее название манометров.
41701. Операционная система Linux. Работа в консольном режиме 907.12 KB
  Чтобы выполнить команду ее надо записать после приглашения и нажать Enter. Тогда следует дать команду cl 2009. Если написать команду без параметра то она выдаст пустую строку. Если команду ls использовать с ключом l то вывод будет более информативным.
41702. Построение паспорта прочности породы. Определение сцепления и угла внутреннего трения 43.68 KB
  Произвести краткую статическую обработку результатов испытаний; Построить паспорт прочности горной породы в координатах σ – τ; По паспорту прочности определить сцепление и угол внутреннего трения породы. Результаты испытаний представляют собой ряд равноточных измерений поэтому их обработку ведем в следующей последовательности: Определяем среднее значение σр σсж результатов испытаний: ...
41703. ОПЕРАЦИОННАЯ СИСТЕМА MS-DOS 115 KB
  Целью работы является изучение файловой структуры диска и основных ее элементов, основных сервисных функции операционной системы MS-DOS и приобретение практических навыков их использования.