65431

Історія наукової думки з механізації подрібнення кормів у тваринництві

Автореферат

История и СИД

Актуальність полягає у систематизації поповненні та висвітленні історичного досвіду з механізації подрібнення кормів який був би корисним для розвитку тваринницької галузі аграрного виробництва в майбутньому.

Украинкский

2014-07-30

190.5 KB

0 чел.

PAGE 15

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНА НАУКОВА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА БІБЛІОТЕКА

ШЕЙКО НАДІЯ ВОЛОДИМИРІВНА

УДК  001:63:636.085/.085(043.3)

07.00.07 – історія науки і техніки

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

Київ 2010


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Центрі історії аграрної науки Державної наукової сільськогосподарської бібліотеки Національної академії аграрних наук України

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук,

член-кореспондент НААН

Мельник Юрій Федорович,
Інститут розведення і генетики тварин НААН,
провідний науковий співробітник лабораторії популяційного моніторингу

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук,

доктор економічних наук, професор,

заслужений діяч науки і техніки України

Власов Володимир Іванович,

ННЦ „Інститут аграрної економіки” НААН,

заступник завідувача відділом зовнішньоекономічних зв’язків

кандидат історичних наук, доцент

Деркач Олексій Павлович,

Національний університет біоресурсів і природокористування України, доцент кафедри сільськогосподарського машинобудування та обладнання лісового комплексу

Захист відбудеться  « 29 » жовтня 2010 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.26.373.01 у Державній науковій сільськогосподарській бібліотеці Національної академії аграрних наук України (03608, Київ, вул. Героїв оборони, 10)

З дисертацією можна ознайомитись у Державній науковій сільськогосподарській бібліотеці Національної академії аграрних наук України (03608, Київ, вул. Героїв оборони, 10)

Автореферат розісланий « 29 » вересня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

кандидат історичних наук,

старший науковий співробітник С.Д. Коваленко


Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Практична діяльність людей щодо згодовування тваринам відповідно підготовлених кормів здійснюється з давніх часів, проте її історико-наукові дослідження, на відміну від теоретичної аргументації процесу створення та розвитку конструктивних рішень  машин, досить мало висвітлювалися у фаховій літературі. Актуальність полягає у систематизації, поповненні та висвітленні історичного досвіду з механізації подрібнення кормів, який був би корисним для розвитку тваринницької галузі аграрного виробництва в майбутньому.

Проведення історико-наукових досліджень процесів та засобів подрібнення кормів дозволить виявити не лише їх хронологічний розвиток, а й відтворити багатогранність форм і характерних ознак відповідно до призначення і конструктивного виконання машин, прослідкувати нагромадження досвіду минулого сприятиме об’єктивному усвідомленню сучасного стану, дозволить розробити раціональні шляхи розвитку механізованих технологій майбутнього та розкриє здобутки науковців і інженерів України у створенні засобів приготування кормів.

Дослідження історії наукової думки з механізації подрібнення кормів дає можливість виділити характерні періоди, що відображають закономірності розвитку технічної науки та пов’язані із застосуванням результатів наукових і практичних пошуків вчених і конструкторів, що є благодійною спадщиною у підготовці майбутніх науковців і творців нових зразків машин.

Актуальність теми також визначається важливістю дослідження розвитку засобів подрібнення кормів для доповнення загальнонаціональної історії науки і техніки України, подальшого зростання ефективності тваринницької галузі, добробуту населення, збільшення могутності держави.    

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана у Державній науковій сільськогосподарській бібліотеці НААН України як складова наукової теми “Історія становлення та діяльності науково-дослідних і освітніх закладів аграрного профілю в Україні (2007-2011 рр.)” (номер державної реєстрації №0107U003107).

Мета і завдання дослідження. Мета полягає у тому, щоб на основі джерельної бази провести комплексне дослідження основних закономірностей і напрямів історичного розвитку наукової думки з механізації подрібнення кормів, визначити пріоритетні напрями діяльності наукових центрів при конструюванні технічних засобів подрібнення кормів в Україні.

Для реалізації поставленої мети передбачено вирішення таких основних завдань:

  •  вивчити сучасний стан проблеми в історіографії, проаналізувати джерельну базу дослідження, її репрезентативність;      
  •  визначити методологічні підходи і принципи історичного пошуку, які дозволять повніше дослідити розвиток наукової думки з механізації подрібнення кормів;
  •  розробити на основі наукових принципів періодизацію наукової думки з механізації подрібнення кормів у тваринництві України;
  •  дослідити застосування методів прикладної механіки та визначити генезу видів механічного руху щодо руйнування матеріалів в засобах подрібнення кормів;
  •  визначити особливості зародження, становлення і розвитку наукової думки щодо конструювання технічних засобів подрібнення кормів;
  •  дослідити розвиток наукової думки з механізації засобів подрібнення кормів в тваринництві, здійснити аналіз структурних змін аграрного сектора економіки України;
  •  здійснити історичний аналіз розвитку енергетичних джерел та систем приводу для передачі енергії засобам подрібнення кормів;
  •  висвітлити основні напрями становлення наукових центрів та визначити внесок українських вчених у розвиток інженерної думки з механізації подрібнення кормів.

Об’єктом дослідження є процес формування історико-наукових поглядів  і створення конструкцій машин для подрібнення кормів тваринам.

Предметом дослідження є історія наукової думки із становлення та розвитку подрібнювачів кормів у тваринництві на теренах України.

Методи дослідження. Дисертаційна робота базується на принципах історизму, об’єктивності і всебічності пізнання. Важливим в досліджені є застосування методів аналізу, синтезу, індукції, дедукції та абстрагування. Загальнонаукові методи (системного підходу та емпіричного аналізу) сприяли відокремленню основних проблем та напрямів науки у створенні подрібнювачів кормів, дозволили сформулювати загальні закономірності базуючись на окремих історичних фактах. Спеціальні історичні методи (історико-генетичний, історико-порівняльний, періодизації, проблемно-хронологічний та ретроспективний) дали змогу дослідити процеси розвитку наукової думки з подрібнення кормів у динаміці, сприяли аналізу якісних змін на різних етапах розвитку проблеми з механізації підготовки кормів.

Хронологічні межі дослідження  охоплюють період від зародження засобів подрібнення (IV ст. до н.е.) до 2009 р.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що:

  •  вперше здійснено спеціальне комплексне дослідження історії наукової думки з механізації подрібнення кормів у тваринництві;
  •  здійснивши ґрунтовний аналіз документів і матеріалів джерельного комплексу розроблено періодизацію історії наукової думки із створення засобів подрібнення кормів;
  •  розкрито історичні аспекти еволюції структури засобів подрібнення кормів;
  •  проведено аналіз розвитку наукової думки в запатентованих оригінальних технічних рішеннях конструкцій подрібнювачів кормів;
  •  удосконалено бібліографію наукових розробок вчених в частині доповнення джерельної бази маловідомими документами і матеріалами з механізації подрібнення кормів у тваринництві;  
  •  дістав подальшого розвитку напрям наукової роботи з історії становлення та вдосконалення конструкцій засобів подрібнення кормів в Україні.  

Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості заповнити прогалини при відтворенні цілісної картини історії сільськогосподарської науки. Результатами дослідження введено в науковий обіг раніше невідомі широкому загалу наукові джерела з історії розвитку засобів подрібнення кормів. Основні положення дослідження прийняті для використання у навчальному процесі Національного університету біоресурсів і природокористування України (Додаток А) при викладанні навчальних дисциплін „Історія науки і техніки” та „Машини та обладнання для тваринництва”, при визначенні напрямів створення подрібнювачів кормів у Національному науковому центрі „Інститут механізації та електрифікації сільського господарства” (Додаток Б), у відкритому акціонерному товаристві „Науково-дослідний інститут фермських машин” (Додаток В), а також в Українському науково-дослідному інституті прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва ім. Л.Погорілого (Додаток Д).  

Особистий внесок здобувача. Наведені в дисертації результати досліджень та висновки отримані здобувачем особисто. У публікаціях, виконаних у співавторстві, здобувачем здійснено пошук, опрацювання і узагальнення історичних матеріалів, виклад основного матеріалу дослідження та обґрунтування висновків, що становить понад 75% обсягу публікації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення й висновки дисертаційної роботи оприлюднені на наукових конференціях: ІV міжнародній науково-практичній конференції „Образование и наука на 21 от век –2008” (17-25 октомври 2008 г., София, Болгария); IV miedzynarodwej naukowi-praktycznej konferencjiNauka i inowacja – 2008” (7-15 pazdziernika 2008 roku, Prztmysl, Польша; IV mezinarodni vedecko-prakticka conferenceZpravy vedecke ideje – 2008” (27.10 – 5.11.2008, Praha, Чехія); IV mezinarodni vedecko-prakticka conferenceVedesky prumusl evropskeno kontinentu 2008” (27.11 –5.12.2008, Praha, Чехія); міжнародній науково-технічній конференції до 110-річчя НУБІП України „Аграрна інженерія в умовах глобалізації”, (3-4.11.2008 р., м. Київ); міжнародній науково-технічній конференції до 130-річчя факультету механіки та енергетики ЛНАУ „Сучасні проблеми землеробської механіки” (17-18.10.2008 р., м. Львів); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Перспективи розвитку агропромислового комплексу в поліському регіоні України” (3-4.06.2009 р., м. Ніжин); VІІ міжнародній науково-технічній конференції „Проблеми технічного сервісу сільськогосподарської техніки” (3-4 04. 2009 р., м. Харків); ІІ міжнародна науково-практична конференція „Іноваційні технології в АПК та лісовому комплексі” (3-4.06.2009 р., м. Луцьк); конференція науково-педагогічних працівників та аспірантів ННТІ НУБіП України за підсумками науково-дослідних робіт 2008 р. (13-18.04.2009 р., м. Київ); Всеукраїнській науково-технічній конференції „Технічний прогрес у сільськогосподарському виробництві” (30.09-1.10.2008 р., смт Глеваха); українській науково-технічній конференції (30.09-1.10. 2009 р. смт Глеваха); Всеукраїнській науковій конференції „Університетська наука і освіта” (10-11.04.2008 р., м. Харків); Всеукраїнській науково-технічній конференції „Перспективи розвитку агропромислового комплексу в поліському регіоні України” (10-11.04.2008 р., м. Ніжин).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи знайшли відображення у 12 наукових публікаціях, серед яких 2 – у фахових виданнях, затверджених ВАК України і 2 статті – на інтернет-сайтах та 8 тез доповідей на наукових конференціях.

Структура та обсяг дисертації відображають логіку наукового дослідження, що підпорядкована меті та завданням дослідження. Робота складається із вступу, чотирьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел із 388 найменувань та чотирьох додатків. Обсяг основного тексту дисертації – 194 сторінки. Загальний обсяг дисертації становить 237 сторінок комп’ютерного тексту і включає 2 таблиці та 6 рисунків.

Основний зміст ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність, наукову новизну і практичне значення обраної теми дисертаційного дослідження; визначено об’єкт, предмет, хронологічні межі та методи дослідження; сформульовано мету та завдання; показано зв'язок роботи з науковими темами; включено відомості про особистий внесок здобувача й апробацію результатів дослідження.

У першому розділі „Стан наукової розробки і джерельна база дослідження” визначено ступінь розробки проблеми дисертаційного дослідження, стан її джерельної бази та обумовлено напрями проведення досліджень.

У підрозділі 1.1 „Історіографія проблеми” проаналізовано роботи попередніх дослідників з проблеми розвитку наукових і практичних основ подрібнення кормів у тваринництві. Концептуальні основи розвитку наукової думки з механізації подрібнення кормів  тваринам висвітлено у працях С.Н. Биковського, Л.Я. Крижевської, В. Мойсеєнко, О. Трубачова1, які дійшли висновку що започаткування підготовки кормів належить до часів формування комплексної форми землеробсько-скотарського періоду історичного процесу розвитку людства. Підтвердженням застосування кормопереробних знарядь ще на зорі розвитку тваринництва є цілий ряд археологічних знахідок, знайдених на поселеннях племен Правобережної України та східних слов’ян у І тисячолітті н. е.2. Спираючись на багатовікову народну технічну творчість на теренах України були створені знаряддя для механізації подрібнення кормів, які включали ряд елементів, що визначили напрями їх розвитку на подальші часи.

Технічні та наукові ідеї з подрібнення кормів, які пізніше послужили підґрунтям проведення історико-наукових та історико-технічних досліджень, простежуються ще в працях вчених та мислителів античного світу3.

Становлення науково обґрунтованих основ формування засад механізації подрібнення кормів припадає на ХІХ ст., друга половина якого була особливо плідною на створення не лише подрібнювачів стеблових кормів, коренеплодів та зерна, а й на зародження заводів та майстерень з виробництва сільськогосподарських машин.

Важливим джерелом для дослідження історії технічних засобів подрібнення кормів є ілюстрований сільськогосподарський словник-енциклопедія, складений С.М. Богдановим4.
В ньому подаються ілюстрації, технічні параметри та описи зернових плющилок, макуходробарок, жорен, подрібнювачів стеблових та соковитих кормів.

Вагомою подією в історії накопичення знань з розвитку сільського господарства та його галузі – механізації стало створення одинадцятитомної праці кращими науковцями та інженерами – „Повної енциклопедії російського сільського господарства”5. В енциклопедії відображені матеріали з еволюції подрібнювачів кормів, технології подрібнення, силосування, теплової обробки, з розвитку та особливостей застосування приводів: ручних, кінних, локомобілів, гасових та газових двигунів, а також з історії сільськогосподарського машинобудування.

Найбільш синтезованою працею початку ХХ ст. з історії сільськогосподарських машин можна вважати атлас сільськогосподарських машин „Політипажі, ескізи та креслення машин-знарядь сучасного сільського господарства”, виданий у 1902 р. К.Г. Шіндлером6. В атласі представлені сільськогосподарські машини з найдавніших часів вподовж до кінця ХІХ ст. Поряд з іншими знаряддями та машинами у ньому представлені також кормопереробні машини: жорнові млини, дискові та вальцеві зернодробарки, плющилки, крупорушки для кукурудзи, подрібнювачі соломи, сіна, силосу, коренерізки та коренетерки, м’ялки, запарники.

Найбільш значним дослідженням щодо історії зародження і розвитку засобів подрібнення кормів та застосування в них енергетичних пристроїв були роботи В.П. Горячкіна, К.І. Дебу, Ю. Вейса, Д.Д. Арцибашева, В.А. Желіговського, П.Ф. Сушкова, П.Ф. Фабриканта7.

Значний фактологічний матеріал про еволюцію подрібнювачів кормів закладений в довідниках з механізації тваринництва за редакцією В.С. Краснова, а також в збірниках „Система машин для комплексної механізації сільського господарства. Тваринництво”, що охоплюють періоди 1961 - 1995 рр.

Велика кількість історико-наукових та історико-технічних матеріалів, які стосуються хронології розробки теорії руйнування кормових матеріалів, динаміки подрібнювачів, кінематики взаємодії робочих інструментів з кормом, удосконалення технологічних режимів та конструктивних рішень робочих органів викладена у розділах з дослідження стану постановки проблеми в дисертаційних роботах, присвячених механізації подрібнення кормів, які були виконані у Москві, Ленінграді, Києві, Ростові, Воронежі, Кіровограді та Мінську. В першу чергу це роботи С.В. Мельникова, Н.Є. Резніка, В.І. Сироватки, І.І. Ревенка8.
Фактично єдиним спеціальним дослідженням переробки зерна є праця Л.О. Сторожук9, в якій висвітлено історію створення машин і формування виробничої бази, висвітлено внесок українських вчених та конструкторів у теорію та практику переробки кормового зерна. Але ця робота не дає цілісного уявлення про розвиток засобів подрібнення соломи, сіна, коренеплодів.

У підрозділі 1.2 „Джерельний комплекс дослідження” зазначається, що під час дослідження було використано документи і матеріали, які можна умовно поділити на 7 груп: монографії, публікації у періодичних виданнях та архівні матеріали, рекламна інформація, нормативно-технічна документація, пам’ятки матеріальної культури. Основними літературними джерелами були матеріали фондів Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського, Державної наукової сільськогосподарської бібліотеки НААН , бібліотеки Національного університету біоресурсів та природокористування України, бібліотек Національного наукового центру „Інститут механізації та електрифікації сільського господарства” та Українського науково-дослідного інституту прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва ім. Л. Погорілого.

На особливу увагу заслуговують документи фондів Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України (Ф. 27 і Ф.Р. 27), Чернігівського обласного архіву (Ф.Р. 60, 61), патентного фонду Державної науково-технічної бібліотеки України, архіви конструкторських організацій та заводів сільськогосподарського машинобудування, зокрема ВАТ „НДІферммаш” і ВАТ „Новоград-Волинськсільмаш”. Непересічну дослідницьку цінність мають систематизовані джерела фактичного матеріалу постанов, наказів, листування, рекомендацій семінарів і конференцій, які зберігаються в державних архівах, музеях і бібліотеках навчальних, наукових, проектних та виробничих установ, пов’язаних зі створенням і застосуванням подрібнювачів кормів. Залучені до розгляду матеріали стосувались еволюції наукової та технічної думки з подрібнення кормів і спирались на дослідницькі та теоретичні розробки машин та знарядь і нормативно-технічні документи.

Отже всебічний аналіз виявлених і опрацьованих документів і матеріалів джерельної бази щодо історії наукової думки з механізації подрібнення кормів підтвердив достатній рівень їх репрезентативності, дає підстави стверджувати, що комплексне їх використання уможливило вирішення поставлених у дослідженні завдань.

В другому розділі Методологічні основи і теоретичні передумови дослідження встановлено, що методологічні підходи забезпечують вирішення теоретичних питань у процесі історичного пошуку, обробку і аналіз фактографічного матеріалу. Висвітлено методологію історичних досліджень з подрібнення кормів, подано теоретичні положення проблеми та обґрунтовано періодизацію історії наукової думки з механізації подрібнення кормів.

У підрозділі 2.1 „Методологічні основи дослідження історії наукової думки з механізації подрібнення кормів” на основі висновків В.І. Вернадського встановлено, що  дослідження з розвитку механізації подрібнення кормів виконувалось при поєднанні трьох напрямів: проведення порівняльно-генетичного вивчення наукових світоглядів на різних стадіях розвитку суспільства, вивчення внутрішнього змісту наукових епох та опанування структурою взаємодії науково-технічних знань з матеріальною практикою та соціальними умовами.

Для проведення об’єктивного історико-наукового пошуку та аналізу еволюції знарядь та машин з подрібнення кормів, обґрунтовано комплекс методичних підходів, який засновано на принципах історизму, об’єктивності та всебічності пізнання, а також застосовані  загальнонаукові і спеціальні методи: системного підходу, емпіричного аналізу, історико-генетичний, історико-порівняльний, періодизації, проблемно-хронологічний та ретроспективний. Сутність, взаємозв’язок і закономірності історичного розвитку засобів подрібнення кормів визначали шляхом проведення аналізу і синтезу, індукції і дедукції.

Метод всебічного пізнання реалізується через аналіз сукупності натурних зразків засобів подрібнення, нормативно-технічних документів; системного підходу – допомогає логічно побудувати і впорядкувати фактографічних матеріал. Метод емпіричного аналізу допомагає систематизувати засоби подрібнення для подальшого опрацювання, історико-генетичний – застосований для аналізу конструкцій машин. Проблемно-хронологічний метод дає можливість розділити сукупність подій і фактів на окремі проблеми. Розробка періодизації історії наукової думки з механізації подрібнення кормів виконувалась за методиками А.А. Зворикіна, В.І. Іванова, С.В. Шухардіна. Її умовно можна поділити на 5 періодів: перший (IV ст. до н.е. – ІХ ст. н.е.) – період зародження простих знарядь; другий (ІХ-Х ст. – ХVIII-XІХ ст.) – період застосування енергетичних джерел та передавальних механізмів; третій (кінець XІХ ст. – початок XХ ст.) – період становлення високопродуктивних засобів подрібнення кормів; п’ятий (80 рр. XХ ст. – дотепер) – період потокових ліній кормоприготування.

Методологічні підходи і принципи історичного пошуку сприяли комплексному дослідженню проблеми.   

У підрозділі 2.2 „Теоретичні передумови дослідження розвитку знань з прикладної механіки щодо засобів подрібнення кормів” засвідчується, що у своїй основі засоби подрібнення кормів пов’язані із застосуванням складових елементів механіки, її законів і принципів. Визначено, що розвиток засобів подрібнення кормів відбувався завдяки набутим знанням із практичної механіки, а на рубежі ХХ ст., в зв’язку з необхідністю визначення раціональних параметрів робочих органів машин та їх взаємодії із матеріалом, вибору режимів роботи приводних двигунів, передавальних механізмів та дослідження динаміки машин, набуває самостійності сільськогосподарська механіка, засновником якої був В. П. Горячкін. Зокрема базовими для створення конструкцій подрібнювачів кормів є класичні праці В.П. Горячкіна, І.І. Артоболевського, В.О. Желіговського, П.М. Василенка, С.В. Мельникова, П.М. Заїки.

Розкрито історію розвитку теоретичних передумов механіки руйнування кормових матеріалів, що є основою технології роботи подрібнювачів кормів. Зпрогнозовані проблеми, які виникають при створенні конструкцій подрібнювачів кормів, для вирішення яких необхідно залучити нові галузі знань прикладної механіки.

Еволюція засобів механізації подрібнення кормів відбувалась за трьома характерними етапами: копіювання процесів, які мають місце при споживанні корму тваринами; вдосконалення знарядь праці шляхом удосконалення конструкції засобів подрібнення; застосування нових способів дії на кормовий матеріал, відмінних від існуючих.

Людина застосовувала механічну дію на корм: роздавлювання, перетирання, різання, змішування, а використання удосконалених технічних засобів дозволяє підготувати розплющені пластівці, екструдовані корми, концентратні гранули.

Домінуючим способом подрібнення зерна тваринам протягом тривалого часу, до кінця ХІХ ст., було перетирання. З появою та розширенням застосування більш потужних джерел енергії – механічної, а згодом електричної, набувають широкого застосування способи переробки стиском, сколюванням, плющенням, а згодом –ударом. При подрібненні коренеплодів практично єдиним способом, зважаючи на невисоку енергоємність, залишається різання ножем. Подрібнення стеблових кормів відбувалось при зворотно-поступальному русі ножа у вертикальній площині. Починаючи з кінця ХІХ ст. в коренерізках та соломорізках застосовується обертальний рух, який суттєво підвищував їх продуктивність.

У третьому розділі „Еволюція наукової думки щодо конструювання засобів подрібнення кормів” з’ясовано, що пізнання закономірностей розвитку подрібнювачів розгалужується на дослідження еволюції конструкцій засобів подрібнення, становлення і розвитку енергетичних джерел та систем приводу, формування наукових поглядів про якісні властивості корму.

У підрозділі 3.1 „Зародження і становлення конструювання засобів подрібнення в контексті розвитку наукових поглядів про властивості корму” відтворено ретроспективу зародження і становлення конструювання засобів подрібнення кормів. У багатьох місцях на території України знайдені кам’яні зернотерки і жорна, що датуються IV ст. до н.е., ротаційні жорна, з обертальним рухом з’явились в ІІІ-V ст., а в VІІІ—Х ст. відбувся перехід на конусні жорна, що сприяло покращенню відведення подрібненого зерна, тобто з часом конструкції технічних засобів удосконалювались.

Для подрібнення соковитих кормів слов’яни використовували слабо вигнуті серпи і ножі. У середні віки для подрібнення стеблових кормів тривалий час застосовувались соломорізки з робочим органом у вигляді коливного ножа, шарнірно закріпленого до протирізальної пластини.

У ХVІІІ-ХІХ ст. виготовлялись більш раціональні та менш енергоємні металеві робочі органи і деталі приводних механізмів, що підвищувало технічну досконалість переробних знарядь.

Застосування кінного приводу, а потім перехід на парові машини і нафтові двигуни, дозволили створювати подрібнювачі кормів більш високої продуктивності. Розширений попит на кормопереробні машини виник після відміни кріпацтва. Наприкінці 70-х років на території України соломорізки випускались на 33 заводах, коренерізки – на 5, а зернодробарки та зерноплющилки – на 3 заводах. В більшості конструкцій соломорізок застосовувався живильник і подрібнювальний апарат з різанням стебел поперек волокон, як менш енергоємний. Знаряддями для подрібнення коренеплодів стали вертикально-дискові коренерізки та барабанні коренетерки. Для подрібнення кормового зерна застосовувались вальцеві плющилки та дискові дробарки вертикального і горизонтального типів, які на початку ХХ ст. були витіснені високошвидкісними молотковими дробарками. Створення подрібнювачів кормів на різних ступенях розвитку аграрного виробництва знаходився у прямій залежності з рівнем розвитку наукової думки про технічні засоби та з розвитком енергоносіїв і матеріалозатратами на виготовлення машин.

Визначено, що подрібнювачі кормів в загальному виконанні є триланковою системою, яка складається з енергетичного джерела, передаточного механізму та технологічної частини. За ретроспективою розвитку систем приводу технологічного вузла з розміщеними на ньому робочими органами, засоби для подрібнення кормів поділяються за такими чотирма структурними елементами: примітивні знаряддя; прості знаряддя; знаряддя з використанням тяглової сили тварин; машини для подрібнення кормів з приводом від природних джерел енергії, механічних та електричних двигунів.

У примітивних знаряддях енергетичним джерелом була мускульна сила людини, при цьому інструмент тримався у руці і переміщувався по нерухомому кормовому матеріалу, а подрібнення корму виконувалось циклічно. У простих кормоподрібнювальних знаряддях між рукою та закріпленим у спеціальному пристрої інструментом знаходився передавальний механізм, що давав можливість знизити затрати енергії на утримання інструменту, зняти напругу робітника, застосувати раціональний рух інструменту. У давніх переробних знаряддях із використанням сили тварин (до ХVІІІ ст.) застосовувалось монолітне поєднання передавальної та технологічної частин, пізніше почали застосовуватись універсальні кінні приводи з обертальним рухом. Механічні та електричні двигуни дозволи розвивати велику потужність та інтенсифікувати процес подрібнення, розташувати у різних положеннях і приєднати засоби подрібнення безпосередньо до вихідного валу. Починаючи з 80-х рр. набувала поширення структурна компоновка подрібнювачів кормів, заснована на блочно-модульному принципі із застосуванням універсальних елементів.

Протягом тривалого часу мірилом якості подрібнення кормів був практичний досвід селян, але детальних рекомендацій про необхідні якісні властивості в історичних джерелах не виявлено. Відповідно до сучасного стану науки про годівлю сільськогосподарських тварин, якість підготовлених до згодовування кормів визначається продуктивністю тварин і характеризується: розміром часток переробленого продукту; раціоном годівлі; технологією подрібнення. Тому, починаючи з 60-х рр., ХХ ст. обов’язковим документом на розробку подрібнювачів кормів стали затверджені Міністерством сільського господарства зоотехнічні вимоги на конкретні машини.

Становлення наукової думки і матеріалізовані технічні рішення були основоположними віхами генези подрібнювачів протягом історичного періоду розвитку. Саме для створення технічних засобів здійснювався пошук і відпрацьовувались наукові знання, аналізувались методи їх застосування, вирішувались оптимальні варіанти як напрямів створення знарядь, так і правил їх використання у виробництві.

У підрозділі 3.2 „Історичний аналіз розвитку енергетичних джерел та  систем приводу для засобів подрібнення кормів” визначена еволюція енергетичних джерел та систем приводу. Енергетичне джерело з давніх часів було обмежуючою величиною продуктивності подрібнювачів, а тому зниження питомих енергозатрат завжди було одним із критеріїв конструкції машин. У давні періоди розвитку суспільства подавання сировини, різання, розтирання, розбивання, відбір одержаного продукту, контроль його якості та стабілізація параметрів рухів здійснювалася людиною. На початку ХІХ ст. з’ясовано, що коефіцієнт корисної дії людської праці знаходився в межах 17-25%, що вище ніж в теплових та парових двигунах. Знаряддя з ручним приводом застосовували найбільш тривалий період. Як енергетичне джерело в сільськогосподарському виробництві на території України використовувалася мускульна сила волів і коней, а важливим етапом розвитку систем приводу – було винайдення хомута і підкови. Першим приводом, що застосовувався в І-ІІІ ст. н.е. був процес приєднання коня до приводної рукоятки жорнового постава без передавальних механізмів.

Застосування сил неживої природи вітряків та водяних млинів мало місце при подрібненні зерна, але для інших видів кормів вони застосовувались досить рідко. Перші зразки парових двигунів та двигунів внутрішнього згоряння сільськогосподарського призначення були розраховані на масове виробництво технічних засобів, мали відносно високу вартість, а тому застосовувались як універсальний привод.

Використання електричного енергоджерела в розвитку засобів подрібнення кормів дозволило протягом одного століття пройти три послідовні стадії: замінити людину механізмами з електроприводом; операційні та допоміжні процеси здійснювати машинами, а функції обслуговуючого персоналу обмежити налагодженням і технічним обслуговуванням; виробничі процеси здійснювати машинами з програмним управлінням. Оскільки подрібнення кормів здійснювалось в стаціонарних умовах, то починаючи з середини ХХ ст. застосування електродвигунів стало домінуючим напрямом при створенні конструкцій технічних засобів. Еволюція розвитку та зміни приводу кормопереробних машин більшою мірою стосувалась першої частини триланкової системи технічного знаряддя “енергетичний засіб – передавальний механізм – технологічна частина”.

У четвертому розділі „Розвиток наукової думки з механізації подрібнення кормів в Україні у ХХ столітті” зазначається, що поряд з аналізом еволюції науково-технічних знань виникла необхідність розкрити хід соціальних і структурних перетворень, які вплинули на специфіку створення подрібнювачів кормів для тваринницьких підприємств та особистих селянських господарств.

У підрозділі 4.1 „Розвиток засобів подрібнення кормів в контексті еволюції структурних  змін аграрного сектора економіки” показана еволюція наукових та технічних досягнень з подрібнення кормів, обумовлена політичною ситуацією і суспільними змінами. Типорозміри подрібнювачів кормів, їх техніко-економічні показники знаходилися у прямій залежності від величини господарств. Становлення тваринницької галузі в Україні не було простим, вона змінювалася, починаючи від столипінських реформ, створення товариств із спільного обробітку землі (ТОЗів), суцільної колективізації селян з періодичним укрупненням колгоспів. В кінці ХХ ст. сформувалися 2 види тваринницької галузі: ферми підприємств з різними формами власності та особисті селянські господарства. Тривалий час подрібнювачі кормів створювались лише для середніх і великих ферм, а з 80-тих рр. терміново почала розроблятись значна кількість кормоприготувальних машин нового класу – міні-подрібнювачів, створення яких вимагало специфічних підходів, а часто інших технічних рішень.  

Визначено, що на межі ХІХ-ХХ ст. в Україні, рівень наукової думки щодо застосування принципів механіко-математичних розрахунків при створенні сільськогосподарської техніки перевищував рівень розвинутих країн Європи. Згідно з дослідженнями К.Г. Шіндлера, в перші роки ХХ ст. в Україні було створено 62 конструкції подрібнювачів кормів, пристосованих до ручного, кінного та механічного приводу. В наступному після революції десятиріччі створення машин було припинено, але починаючи з 1927 р. розпочалась відбудова матеріально-технічної бази і вже на початку 30-х рр. вчені та конструктори розробили біля 30 конструкцій машин, призначених для подрібнення кормів. В подальші роки, поряд з удосконаленням конструкцій, проводилась універсалізація конструкцій та скорочення номенклатури подрібнювачів кормів. Починаючи з 1960 р. галузь машинобудування щодо тваринництва підпорядковувалось Системі машин для комплексної механізації сільського господарства, яка мала вагу всесоюзної постанови і оновлювалась кожні 5 років.

В 1994 р. була розроблена Національна програма механізації тваринницької галузі України, згідно з якою передбачалось зберегти у виробництві 12 подрібнювачів, а для 8 – розробити конструкції і поставити на виробництво. Але реалізація програми не була доведена до кінця, тому що реорганізація аграрного виробництва призвела до різкого спаду поголів’я тварин, що викликало зменшення виробництва подрібнювачів вітчизняними заводами для ферм майже в 100 разів.

В 50-ті рр. ХХ ст. розвиток науково-технічної бази із створення подрібнювачів було відновлено і розширено. Зросли обсяги науково-технічних розробок щодо енергетичних джерел та різних принципів подрібнення кормів, показників якості одержаних продуктів, застосування законів прикладної механіки до взаємодії сировини з вальцевими, ріжучими, терковими, ударними поверхнями. Подальшого розвитку набули механіка приводних механізмів та механіко-технологічні властивості кормових матеріалів. У зв’язку з переходом на системи швидкісних приводів більша увага надавалася питанням математичного розрахунку технічних засобів. Цілком очевидно, що створення високонадійної техніки відбудеться лише на підставі використання сучасних комп’ютерних технологій під час її конструювання, ретельного всеохоплюючого дослідження, точних розрахунків, найсучаснішого випробовування, високоякісного виготовлення.

У підрозділі 4.2 „Становлення національних науково-освітніх і виробничих центрів з проблеми подрібнення кормів” проаналізовано становлення та розвиток науково-інженерних формувань в Україні щодо механізації подрібнення кормів можна віднести до 60-х рр. ХХ ст. Першим у галузі теоретичних досліджень робочих органів подрібнювачів кормів і розробки методик їх розрахунку був академік В.П. Горячкін, який започаткував розвиток знань із сільськогосподарської механіки у Всесоюзному інституті сільськогосподарського машинобудування (ВІСГОМ, Москва) та Московському інституті інженерів сільськогосподарського виробництва (МІІСВ).

Діяльність колективу, який об’єднувався навколо В.П. Горячкіна, за всіма організаційними ознаками можна характеризувати як наукову школу із спеціалізацією "Теорія технологічних процесів та розробка сільськогосподарських машин і знарядь", яка розглядала і питання подрібнення кормів. Від цієї школи відокремились наукові напрями та було створено нові наукові центри з питань переробки кормів: акад. В.О. Желіговського (МІІСВ,  Москва), Н.Г. Сомініча та С.В. Мельникова (ЛСГІ, м. Ленінград), І.Ф. Пікузи (РІСГМ, м. Ростов на Дону), В.А. Єлісеєва (ВСГІ, м. Воронеж). Кожен із цих послідовників В.П. Горячкіна заснував власні школи з переробки кормів, які виконали вагомі роботи теоретичного та практичного змісту.

Майже до середини ХХ ст. велися роботи з аналізу конструкцій подрібнювачів і розрахунку їх параметрів науковцями-дослідниками М.Б. Фабрикантом та П.Ф. Сушковим.

Серед послідовників згаданих вище наукових шкіл була велика кількість науковців, які виконували свої роботи в українських дослідницьких установах і навчальних закладах. Авторами перших наукових робіт були А.Е. Мянд, В.П. Глущенко, В.С. Пахомов. Визначенням параметрів універсальної дробарки для подрібнення зерна та стеблових кормів у сінне борошно протягом 1947-1954 рр. займався А.Е. Мянд, який на основі визначених параметрів розробив конструкцію і поставив на виробництво дробарку, виконану за принципом поєднання штифтового подрібнювача та лопатевого вентилятора з решетом.

Першим поєднанням була співдружність ННЦ "ІМЕСГ" (смт Глеваха) та ВНДІТвмаш (м.Київ) з розробки механізованих технологій та створення технічних засобів. В наступні роки до співпраці були залучені вчені УІТ Лісостепу та Полісся (м. Харків), ЦНДПТІМТ (м. Запоріжжя), УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого (с. Дослідницьке), НУБіП України (м. Київ) та ХІМЕСГ (м. Харків). До кола досліджуваних відносилися питання обґрунтування теоретичних передумов технологічних процесів, розробки конструкцій та заводської технології і серійного випуску подрібнювачів кормів. Про сукупність накопичених знань з технологічних процесів подрібнення та технічних засобів його виконання можна судити із результатів дослідницької діяльності, яка знайшла відображення у захищених в спеціалізованих радах України кандидатських та докторських дисертаціях. Всього було завершено 43 дисертаційні роботи щодо подрібнення коренеплодів, фуражного зерна, зеленої маси і сухих стеблових культур, а також з питань надійності, автоматизації, методів проектування, технічного сервісу подрібнювачів.

Визначено, що за всіх періодів історії розвитку подрібнювачів кормів у системі «наука-виробництво» знаходилась інженерна діяльність, завданням якої є інтерпретація досягнень науки у технічні рішення, які на початковій стадії свого формування необхідно чітко окреслити. Таким чином, наукові ідеї в правовому полі охоронялися патентами, де засвідчувалась їх оригінальність на загальнодержавному і міжнародному рівнях. Згідно з ознаками патентної класифікації технічні рішення можна розділити на три основні групи винаходів із застосуванням у конструкціях подрібнювачів процесів: різання, стиску та удару.

Аналіз запатентованих подрібнювачів за хронологією їх видачі від 1922 р. по 2009 р. показав, що до середини 60-х років ХХ століття було видано всього 33 патенти на різальні знаряддя, а в подальшому їх кількість різко зростала і лише в період 1987-1991 рр. становила 102 шт. Тенденція зростання вказує не лише на підвищення наукового рівня розробок, а й визнання їх пріоритетними на міжнародному рівні. В останні роки намітилось зростання кількості запатентованих технічних рішень, які ґрунтуються на інноваційних технологіях подрібнення: високошвидкісних ударної дії, струменевих, електроімпульсних та електрогідравлічні, з перепадом тисків і застосуванням низьких температур.  

Висновки

1. На основі опрацювання архівних документів і літературних джерел, аналізу історіографії з’ясовано що питання історії наукової думки з механізації подрібнення кормів є малодослідженим, опубліковані праці фрагментально розкривають стан проблеми. З огляду на це визначено сукупність завдань для спеціального комплексного дослідження джерельної бази.

2. Встановлено, що результативність історико-наукових досліджень розвитку науки і техніки залежить від прийнятих методологічних підходів та принципів, які базуються на загальнонаукових і спеціальних методах пізнання з розглядом явищ у взаємозв’язку і єдності їх соціального змісту. Обґрунтовано принципи і методи наукового пізнання та з’ясовано напрями їх застосування при вирішенні комплексу питань для дослідження історії наукової думки з механізації подрібнення кормів у тваринництві.

3. Використовуючи метод історичної періодизації та комплекс джерельної бази розроблено періодизацію історії розвитку наукової думки з механізації подрібнення кормів:

  •    першийвід зародження знарядь подрібнення кормів – від IV ст. до н.е. до ІХ ст. н.е., який характеризується зародженням і становленням механічного подрібнення кормів із використанням простих робочих знарядь: ножів, молотків, ударних і теркових каменів з приведенням їх у дію мускульною силою людини;
  •  другий – застосування у подрібнювачах передавальних механізмів – з ІХ-Х по ХVІІІ-ХІХ ст. Для подрібнення корму використовували ротаційні жорна та ножі з коливним рухом, що приводилися в дію від біологічного джерела енергії – людини і тварини;
  •   третій – застосування  механічних двигунів, який тривав з кінця ХІХ до початку ХХ ст. У кормопереробних засобах використовували дискові та барабанні ножові апарати, теркові, штифтові поверхні та плющильні вальці;
  •  четвертий (20-70-ті рр. ХХ ст.) – період створення і випуску високопродуктивних подрібнювачів з електроприводом для колективних господарств України і застосування примітивних способів подрібнення в особистих господарствах селян.
  •   п’ятий сучасний (з 80-тих рр. ХХ ст. – дотепер) – період створення потокових ліній кормоприготування у тваринницьких господарствах і становлення заводського виготовлення електрифікованих технічних засобів для особистих селянських господарств.

4. Доведено, що механізовані процеси та технічні засоби подрібнення кормів пов’язані із застосуванням фізичних явищ і методів прикладної механіки руйнування матеріалів. Визначено хронологію історії розвитку знань з прикладної механіки і застосування її методів до наукового обґрунтування процесів і конструкцій знарядь для подрібнення кормів. Висвітлено умови застосування аналітичних підходів для розкриття закономірностей процесів подрібнення кормів, які є складовою частиною сільськогосподарської механіки. Історично-наукове дослідження генези видів механічного руху, застосованих у засобах механізації подрібнення кормів, свідчить про еволюцію способів передачі зусиль і напрямів переміщення відповідно до набутих знань про природу використання кормів і можливостей застосування технологічних і технічних надбань у реалізації процесу подрібнення за допомогою машин.

5. Аналіз хронології створення та застосування засобів подрібнення кормів дозволяє відтворити три послідовні етапи розвитку концепції їх робочих органів: копіювання елементів процесу споживання кормів твариною; вдосконалення геометрії робочих органів і надання їм раціональних траєкторій рухів; застосування нових способів дії на кормовий матеріал. Еволюція структурної побудови кормопереробної техніки зводилася до послідовної заміни функцій людини механізованими процесами: передача машині енергетичних функцій, доповнення її пристроями виконання організаційних виробничих процесів, здійснення нею функцій контролю за технологічним процесом, передача машині логічних функцій.

6. Доведено, що розвиток засобів подрібнення кормів, винайдених на території України в історичному аспекті може бути охарактеризований певними віхами: зернотерки та ступки → ручні жорна з обертальним рухом верхнього каменя → водяні та вітрові млини → дискові подрібнювачі, вальцеві плющилки і машини з механічним приводом → молоткові дробарки, оснащені електроприводом → потокові зернопереробні лінії й агрегати.

Визначено хронологію подрібнення стеблових кормів: ручні серпи та ножі, потім до них був приєднаний простий привод з коливним, обертальним рухом і подачею стебел у зону різання. Усередині ХХ ст. почали застосовуватися стаціонарні дискові та барабанні ножові апарати, штифтові та молоткові подрібнювачі,  мобільні силосозбиральні комбайни і косарки-подрібнювачі.

Розвиток подрібнювачів коренеплодів відбувався від ножів-сікачів, ручних коренетерок до ножових вертикально-дискових та горизонтально-дискових коренерізок з електроприводом, з миттям коренів і відділенням твердих домішок (середина ХХ ст.). Еволюція становлення і розвитку кормопереробних засобів пов'язана із принципами ресурсозбереження, як комплекс факторів системи „кормова сировина - затратні елементи – тварина”.

7. З’ясовано, що історичний розвиток знарядь і машин для подрібнення кормів з різними енергетичними джерелами, передавальними механізмами та технологічними вузлами проходив чотири етапи: примітивні знаряддя, прості знаряддя, знаряддя з використанням тяглової сили тварин і машини з приводом від природних джерел енергії, механічних і електричних двигунів.  

Визначено хронологію розвитку енергетичних джерел технічних засобів, призначених для подрібнення різних видів кормової сировини, з приводними системами відповідно до поголів’я тварин, форм господарювання, локальних та організаційних можливостей використання енергоджерел. Розкрито можливості застосування різних видів приводу з урахуванням потужності, коефіцієнта корисної дії, умов застосування та комплектації. Виділено періоди домінуючого використання різних видів приводів у подрібнювачах кормів.

З’ясовано, що моніторинг розвитку тваринницьких господарств за розмірами поголів’я дозволяє прогнозування технічної політики у царині кормоприготування. Доведено, що збережуться чотири типи подрібнювачів: високо-, середньо-, малопродуктивні, а також міні-подрібнювачі, які будуть наймасовішими. За умови переходу тваринницького сектору агровиробництва на комплексно механізовану основу, відбудеться подальший розвиток подрібнювачів малої та середньої продуктивності. Причому, поряд із стаціонарними, будуть розвиватися значними темпами мобільні багатофункціональні агрегати. Конструктивне удосконалення кожного типу подрібнювачів здійснюватиметься за критеріальними ознаками екологічності, ресурсо- та енергозбереження.

8. Встановлено, що в Україні, починаючи з 60-х рр. ХХ ст., сформувалась спільнота науково-інженерних кадрів для вирішення проблем механізації подрібнення кормів у сільськогосподарських підприємствах (ННЦ "ІМЕСГ" та УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого, до яких пізніше приєднались УІТ Лісостепу та Полісся, ЦНДПТІМЕТ, ВДІМОТ, НУБіП України і ХІМЕСГ). Наприкінці ХХ ст.  утвердилось неформальне об'єднання наукових центрів з координації науково-дослідних і проектно-конструкторських робіт із створення машин для подрібнення кормів в особистих селянських господарствах.

Визначено відображення наукової думки в запатентованих технічних рішеннях по створенню конструкцій машин з подрібнення кормового матеріалу стискуванням, ударом і різанням. Підтверджено, що кількість виданих охоронних документів залежить від розвитку наукової думки та її технічної інтерпретації в подрібнювачах кормів. Звідси патентні рішення є усталеними науково-технічними знаннями, оригінальними на загальнодержавному та міжнародному рівнях.

9. Вагомий внесок у розвиток наукової думки з механізації подрібнення кормів зробили українські вчені: д.т.н., проф. О. О. Омельченко і к.т.н. В. Д. Ткач, які обґрунтували параметри та взяли участь у створенні нових конструктивних схем подрібнювачів кормів ("Довідник з механізації  тваринницьких та птахівничих ферм і комплексів" (К.: Урожай, 1962.–88 с.), а також к.т.н. І. В. Кулаковський, результатом досліджень якого була робота «Машини та обладнання для підготовки кормів» (М.: Машинобудування, 1989.–286 с.), к.т.н. О. М. Пилипенко працював над розробкою і дослідженням нових способів подрібнення кормів в особистих селянських господарствах ("Механізація переробки та приготування кормів в особистих підсобних господарствах"(М.: Росагропромвидат, 1989.–144 с.) та інші, чиї праці сприяють розумінню складних процесів конструювання машин для подрібнення кормів і можуть слугувати основою для подальшого розвитку аграрної науки і техніки в контексті еволюції галузевої наукової думки.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

Одержані положення і висновки дослідження можуть бути використані при виконанні спеціальних і узагальнюючих наукових праць з історії науки і техніки, написанні навчальних посібників, при розробці лекційних курсів у вищих навчальних закладах, для проектування сучасних досконалих засобів подрібнення кормів у тваринництві.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

  1.  Шейко Н. В. Генезис видів механічного руху при подрібненні кормів [Електронний ресурс] / Н. В. Шейко // Історія науки і біографістика : міжвід. темат. зб. – 2009. – Вип. 3. – Режим доступу : www.nbuv.gov.ua/e-journals/inb/2009-3/09sheiko.pdf – Назва з екрану.
  2.  Шейко Н. В. Розвиток наукових центрів по створенню машин для приготування кормів в особистих селянських господарствах України [Електронний ресурс] / Н. В. Шейко // Історія науки і біографістика : міжвід. темат. зб. – 2009. – Вип. 2. – Режим доступу : www.nbuv.gov.ua/e-journals/inb/2009-2/09_shejko.pdf – Назва з екрану.
  3.  Шейко Н. В. Періодизація історії механізації підготовки кормів у тваринництві / Н. В. Шейко // Питання історії науки і техніки. – К: Центр памяткознавства НАНУ і УТОПІК, 2009. – № 2 (10). – С. 36–41.
  4.  Шейко Н. В. Концепція методичного підходу до вивчення історії становлення подрібнювачів кормів / Н. В. Шейко // Історія української науки на межі тисячоліть : зб. наук. пр. / [відп. ред. О. Я. Пилипчук]. – К., 2009. – Вип. 43. – С. 168–173.
  5.  Шейко Н. В. Історія формування бази з виробництва засобів механізації підготовки кормів до згодовування в особистих селянських господарствах України / Н. В. Шейко // Вісник Львівського національного аграрного університету. – Львів : Львівський національний агроуніверситет, 2008. – № 12. – Т. 1. – С. 641–649.
  6.  Шейко Н. В. Відображення науково-технічної думки в запатентованих матеріалах, як етап вдосконалення обладнання для подрібнення кормових матеріалів / Н. В. Шейко // Вісник Харківського національного технічного університету ім. П. Василенка. – Х. : Харківський національний технічний університет ім. П. Василенка, 2009. – Вип. 78 – С. 273–281.
  7.  Войтюк Д. Г. Розвиток знань прикладної механіки з руйнування матеріалів та їх інтерпретація до процесів подрібнення кормів / Д. Г. Войтюк, Н. В. Шейко // Науковий вісник НУБіПУ. – К. : НУБіПУ, 2010. – Вип. 144, ч. 2. – С. 9–18.
  8.  Шейко Н. В. Історичні аспекти формування в Україні конструкцій комбінованих кормоприготувальних машин для селянських господарств / Н. В. Шейко // Materialy IV mezinarodni vedecko-prakticka konference  / Vedesky prumusl evropskeno kontinentu 2008 /  – Dil 11. – Praha : Publishing House „Education and Science”, 2008.– C. 34–36.
  9.  Шейко Н. В. Діяльність наукових центрів по створенню машин для приготування кормів в особистих селянських господарствах України в кінці ХХ ст. / Н. В. Шейко: материали за ІV международна науч. практич. конферен. Образование и наука на 21 от век, 17–25 октомври 2008 г. – София : Бял ГРАД ООД, 2008. – Т. 7. – С. 84–85.
  10.  Шейко Н. В. Еволюція структури виробничих функцій при підготовці кормів до згодовування в селянських господарствах / Н. В. Шейко: материали за ІV международна науч. практич. конферен. Образование и наука на 21 от век, 17–25 октомври 2008 г. – София : Бял ГРАД ООД, 2008. – Т. 7. – С. 82–83.
  11.  Шейко Н. В. Історичні аспекти організації зберігання кормів в селянських господарствах / Н. В. Шейко: мaterialy IV mezinarodni vedecko-prakticka conference „Zpravy vedecke ideje – 2008”, 27.11 – 05.11.2008. Dil 9 Historie. – Praha : Pablishing House „Educftion and Science” s.r.o., 2008. –– С. 25–26.
  12.  Шейко Н. В. Періодизація історії розвитку технічних засобів з підготовки кормів до згодовування тваринам для особистих селянських господарств України / Н. В. Шейко: мaterialy IV miedzynarodwej naukowi-praktycznej konferencji „Nauka i inowacja – 2008” 07–15 pazdziernika 2008 roku. – Prztmysl : Nauka i studia, 2008. – Nym. 8/Prawo, Histori. – С. 78–81.

АнотаціЯ

Шейко Н.В. Історія наукової думки з механізації подрібнення кормів у тваринництві – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.07. – історія науки і техніки. – Державна наукова сільськогосподарська бібліотека НААН. – Київ, 2010.

У дисертації досліджено проблему історії наукової думки з механізації подрібнення кормів у тваринництві. Обґрунтовано актуальність, предмет, об’єкт, мету і завдання дослідження. Опрацьовано і проаналізовано документи і матеріали джерельної бази, підтверджено достатній рівень їх репрезентативності. Визначено перелік використаних методів дослідження. Розроблено періодизацію історії становлення та розвитку наукової думки з переробки кормів. З’ясовані соціально-економічні фактори, визначені тенденції та закономірності розвитку технологій та конструкцій подрібнювачів з періоду трипільської культури до початку ХХІ ст. Розглянуто генезу видів механічного руху, застосування принципів сільськогосподарської механіки, ретроспективу систем приводу подрібнюючих робочих органів. Проведені дослідження патентних матеріалів та дисертаційних робіт, як показників еволюції науково-технічного рівня розвитку конструкції подрібнювачів. Визначено внесок вітчизняних науковців і конструкторів у розвиток засобів подрібнення кормів для підприємств та селянських господарств.

Ключові слова: наукова думка, історія, наука, техніка, подрібнювачі, сільськогосподарська механіка.

АННОТАЦИЯ

Шейко Н.В. История научной мысли о механизации измельчения кормов в животноводстве. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.07 – история науки и техники. – Государственная научная сельскохозяйственная библиотека НААН. – Киев, 2010.

В диссертации изложены результаты исследования истории научной мысли о механизации измельчения корма животным. Определены основные закономерности и тенденции развития научных и теоретических основ измельчения кормовых материалов, которые позволили воссоздать целостную картину исторического развития этого важного предметно-практического процесса в животноводстве.

Работа состоит из вступления, четырех разделов, выводов, 4 приложений, и списка использованной литературы.

Разработана периодизация истории научной мысли о механизации измельчения кормов, которая состоит из пяти периодов: первый (IV в. до н.э. – ІХ в. н.э.) – период зарождения простых орудий; второй (ІХ-Х в. – XVIII-XIX в.) – период применения энергетических источников и передаточных механизмов; третий (конец ХІХ в. – начало ХХ в.) – период становления механических двигателей; четвертый (20-е – 70-е годы ХХ в.) – период становления высокопроизводительных технических средств измельчения кормов для коллективных хозяйств и использования примитивных способов измельчения в подсобных хозяйствах крестьян; пятый (от 80-х годов ХХ в.) – период поточных линий для приготовления корма животным в коллективных хозяйствах, а также  использование измельчителей заводского производства в индивидуальных крестьянских хозяйствах.

Определены принципы и методы проведения историко-научного исследования, освещены объекты и направления их применения при решении комплекса вопросов эволюции процесса измельчения кормовых материалов и конструкций машин.

Исследованы концептуальные предпосылки истории развития научной мысли о средствах для измельчения кормов, формирования научных знаний о рациональных свойствах кормовых продуктов, генезиса конструкций рабочих органов для измельчения, использования принципов прикладной механики при взаимодействии инструментов с кормовыми материалами. При выполнении измельчения корма наблюдаются совместные действия генерирования, передачи и потребления механической энергии как за техническим исполнением и местом организации производства, так и периодом проведения технологического процесса. Определены исторические аспекты становления и развития структуры орудий и машин в соответствии с номенклатурой для различных типов животноводческих ферм. Выяснено, что первые технические средства для измельчения кормовых материалов появились на территории Украины в IV в. до н.э. и усиление их роли возрастало по мере перехода на стойловое содержание животных.

Проанализированные основные закономерности, направления эволюции способов и технических решений конструкций измельчающих рабочих органов и их приводных устройств, используемых в машинах, позволили выяснить историко-научные тенденции развития измельчителей кормов на территории Украины с древних времен до начала ХХІ в. Исследованная хронология внедрения научно-технической мысли в отечественные конструкции измельчителей показывает, что определяющими направлениями в развитии технических средств были: постепенный переход на комплексную механизацию, увеличение производительности машин, внедрение прогрессивных технологий, уменьшение ресурсных затрат, повышение надежности и технического уровня измельчителей.

Анализ выполнения научных и конструкторских работ, а также кооперирования и управления работой ученых и инженеров по созданию измельчителей кормов позволяет сделать вывод, что в Украине во второй половине ХХ в. существовали неформальные объединения научных, образовательных и производственных центров в составе научно-исследовательских институтов, конструкторских организаций, высших учебных заведений и машиностроительных заводов.

Первым в отрасли теоретических исследований рабочих органов измельчителей и методик их расчета был академик В.П. Гарячкин, который создал теорию сельськохозяйственной механики во Всесоюзном институте сельськохозяйственного машиностроения (ВИСХОМ, Москва). Деятельность коллектива, который объединился вокруг В.П. Гарячкина, по всем организационным признакам можно охарактеризовать, как научную школу со специализацией Теория технологических процессов и разработка сельськохозяйственных машин и орудий. Ученые также рассматривали вопросы измельчения кормов. От этой школы отделились научные направления и были созданы научные центры по измельчению кормов: академика В.О. Желиговского (Московский институт инженеров сельского хозяйства), Н.Г. Сомнича и С.В. Мельникова (Ленинградский сельськохозяйственный институт) и другие. До средины ХХ в. велись работы по анализу конструкций и расчету их параметров учеными-исследователями М.Б. Фабрикантом и П.Ф. Сушковым. Среди исследователей научных центров были украинские научно-исследовательские институты и ученые А.Е. Мянд, В.П. Глущенко, В.С. Пахомов, которые занимались определением параметров универсальных дробилок, измельчителей сена, соломы и других кормов.      

Проведен обстоятельный анализ динамики выдачи патентных материалов на технические решения измельчителей кормов, отображающих научный и технический уровень отечественных разработок в сопоставлении с развитием научно-технической мысли зарубежных стран.

Определено, что создание высоконадежной техники для измельчения кормов состоится только лишь при условии использования современных компьютерных технологий во время конструирования, а также проведения всестороннего исследования.  

Ключевые слова: научная мысль, история, наука, техника, измельчители, сельськохозяйственная механика.

ANNOTATION

Sheyko N.V. The history of scientific thought about the mechanization of the feed crushing in livestock. – The manuscript.

Thesis for a candidate degree of historic science on specialty 07.00.07. – history of science and engineering. State scientific agricultural library of NAAS of Ukraine – Kyiv, 2010.

The thesis describes the evolution of scientific thought in mechanization of the means for crushing feed for animals. The division into periods of the history of formation and development of knowledge in forage processing has been made. The social and economic factors are exposed; trends and patterns of technology development and structures of crushing machines from the period of Trypillya culture till the beginning of the 21st century are determined. It was examined the genesis of types of motions, the usage of principles of mechanics, retrospective of drive system of crushing machines. The investigation of patent materials and theses, as indicators of the evolution of scientific and technical level shredders has been made. The contribution of national scientists and designers into the development of means of grinding forage for livestock enterprises and farms is exposed. The investigation of the history of scientific thought in mechanization of feed crushing gives the opportunity to clear up conformity with the law of science and techniques and the usage of the results of scientific and practical search of scientists and designers which is the beneficial heritage in preparation of future scientists and creators of new models of machines.

Key words: periodization, crushing machines, evolution, cutting, rootcutters, agricultural mechanics, science, history.

1 Быковский С.Н. Методика исторического исследования / С.Н. Быковский. – Л.: ГАИМК, 1931. – 68 с.; Мойсеєнко В. До питання продуктивності трипільського землеробства та тваринництва /В.Мойсеєнко Тези доповідей Першого Всесвітнього конгресу „Трипільська цивілізація” 7-11 жовтня 2004 р. – К., 2004. – С. 105–107; Трубачев О. Происхождение названий домашних животных в славянских языках / О. Трубачев.  – М.: Изд. АН СССР, 1960. – 115 с.

2 Бєлан Н.Г. До історії мисливства і тваринництва у племен Правобережної України у І тисячолітті н.е. / Н.Г. Бєлан // Археологія. – К.: 1977. – Вип. 24. – С. 29–37;  Довженок В.И. К истории земледелия у восточных славян в І тысячелетии н.э. / В.И. Довженок // Материалы по истории земледелия СССР – М.: Изд. АН СССР, 1952. – сб. 1. – С. 115-159.

3 Старостин Б.А. У истоков историографии науки // Вопросы истории естествознания и техники. – М.: Наука,1982. – №3. – С. 68-76.

4 Иллюстрированный сельскохозяйственный словарь. Энциклопедия сельского хозяйства. Сост. С.М. Богданов. – К.: Типогр. П. Барского, 1895. – Т. 1-2. – 634 с.

5 Вейс Ю. Соломорезки / Ю. Вейс // Полная энциклопедия русского сельского хозяйства. – СПб.: Изд. А.Ф. Девриена, 1903. – Т. VIII. – С. 1304-1311; Горячкин В.П. Зернодробилки / В.П.Горячкин // Полная энциклопедия русского сельского хозяйства. – С.-Пб: Изд. А.Ф. Девриена, 1900. – Т. ІІІ. – С. 748-757; Горячкин В.П. Коренерезки / В.П.Горячкин // Полная энциклопедия русского сельского хозяйства. – СПб: Изд. А.Ф. Девриена, 1901. – Т. ІV. – С. 737-741.

6 Шиндлер К.Г. Учение о земледельческих машинах и орудиях. Политипажи, эскизы и чертежи машин-орудий современного сельского хазяйства / К.Г. Шиндлер.  –  К.: Ведомости с.х. пром., 1902. – Вып. ІІІ. – С. 56.

7 Горячкин В.П. Собрание сочинений / В.П.Горячкин.– М.: Колос, 1968. – Т. 1-3.; Дебу К.И. Сельскохозяйственное машиноведение / К.И. Дебу. – М.-Л.: Госиздат, 1930. –  476 с.; Арцыбашев Д.Д. Орудия и машины сельского хозяйства / Д.Д. Арцыбашев. – Петроград, 1915. – 365 с.; Сушков П.Ф. Кормодробилки / П.Ф. Сушков // Теория, конструирование и производство сельскохозяйственных машин. – М.-Л.: Сельхозгиз, 1936. – Т. 4. – С. 463–474; Фабрикант П.Ф. Кормодробилки / П.Ф. Фабрикант // Теория, конструирование и производство сельскохозяйственных машин. – М.-Л.: Сельхозгиз, 1936. . – Т. 4. – С. 445–461.

8 Мельников С.В. Экспериментальные основы теории процесса измельчения кормов на фермах молотковыми дробилками: дисс. на соиск. учен. степени доктора техн. наук: 05.410 / Мельников Сергей Всеволодович;  ЛСХИ.– Л., 1969. – 487 с.; Резник Н.Е. Теория резания лезвием и основы расчета режущих аппаратов / Е.Н. Резник. – М.: Машиностроение, 1973. – 312 с.; Сыроватка В.И. Научно-технические основы и методы технологического расчета производственных линий приготовления комбикормов в колхозах и совхозах: дисс. на соиск. учен. степени доктора техн. наук: 05.410 /Сыроватка Владимир Иванович; ВИЭСХ. – М., 1976. – 321 с.; Ревенко И.И. Интенсификация процесса переработки кормов молотковыми измельчителями: дисс. на соиск. учен. степени канд. техн. наук: 05.20.01 / Ревенко Иван Иванович. – К., 1991. – 343 с.

9 Сторожук Л.О. Еволюція створення машин з переробки зерна на корм в Україні: дис. на здобуття наук. ступеня канд. істор. наук: 07.00.07 / Сторожук Людмила Олександрівна. – К., 2007. – 194 с.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

61858. Про працелюбних і лінивих 58.5 KB
  Освітня мета. Створити образ цілісного знання про працелюбність та лінь, ознайомити зі способами роботи з інформацією. Розвивальна мета. Розвивати творчі здібності, вміння визначати власну позицію, планувати свою роботу...
61859. Уроки англійської мови 7 клас (за підручником Л. В. Биркун, Н. О. Колтко, С. В. Богдан) 1.35 MB
  Запропонований посібник містить авторські розробки уроків різних типів з використанням елементів інноваційних технологій. З метою розвитку творчих здібностей учнів у посібнику, поряд із традиційними завданнями, наявні проблемні завдання, інсценування діалогів і віршованих текстів, проектні завдання.
61866. ПИСЬМОВИЙ ДОКЛАДНИЙ ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ ХУДОЖНЬОГО СТИЛЮ ІЗ ТВОРЧИМ ЗАВДАННЯМ 47.5 KB
  Яка тема й основна думка висловлювання Довести належність тексту до художнього стилю. Поміркувати яким може бути продовження тексту. Скласти колективно складний план тексту з домисленою кінцівкою.